ЛИСТ ВІД АКТИВНИХ УЧАСНИКІВ ВОЛОНТЕРСЬКОГО РУХУ
Шановні жителі ЦАРИЧАНСЬКОЇ ГРОМАДИ!
Вже третій місяць триває війна. На жаль, страшні випробування випали і на наші покоління, нашим дітям. У нас немає активних бойових дій, але ж це спільне горе.
Вся країна об’єдналась.
І це так, бо з початку війни ми бачимо , що є багато відповідальних і небайдужих, які допомагають . Таких людей чимало і в нашій громаді.
І не важливо кому допомагають - захисникам, переселенцям чи в організації тероборони. Допомогають , бо розуміють , що в нас ще «тихо» і не дай Бог, побачити те, що бачила Буча та Ірпінь, Харків, Охтирка,Маріуполь… От тоді вже не задумуєшся, чи не лишню тисячу гривень віддав з свого карману.
В перші дні війни багато пересічних мешканців громади перераховували кошти на підтримку ЗСУ , несли речі, продукти. Пенсіонери не шкодували свої заощадження, відкладені «на чорний день», бо наші батьки, дідусі та бабусі добре пам’ятають розповіді батьків про війну.
Нам допомагали інші громади (із Чернівецької ,Івано-Франківської областей), українські та міжнародні громадські організації, фонди, підтримує облрада та військова адміністрація. Перелік благодійників немалий.
Але ж і потреба не мала.
Тому із закликами про допомогу ми неодноразово звертались до підприємців, аграріїв громади.
Відгукнулись і підприємці, і аграрії. У більшій мірі відреагували аграрії, одноосібники, землекористувачі. Зібрано не один мільйон гривен. Хто бажає, може ознайомитись із звітами про надходження та витрачання. Волонтерський центр вже повідомляв куди направлялись кошти. Це шість авто для захисників, бронежилети, тепловізори, ліки, електрогенератори, запчастини та ремкомплекти, пальне, організація тероборони громади. Проводилась закупівля матраців, білизни для переселенців, організовано їх розміщення та харчування.
Якщо далі говорити про допомогу, то це про наш «Жіночий батальон Приорілля» - вони шили розгрузки, плетуть сітки, готували їжу. Кафе «Мальва» приготували 1300 банок різних м’ясних консервів. Кафе «Тріумф» - 4200 банок тушонки, до 700 банок меду та варення. Не раз готували смачну випічку .
Хтось одноразово, а хто й на постійній основі продовжує допомагати. Ліками, запчастинами, харчами, відправляють вантажі військовим. Багато таких, хто це робить не афішуючи.
Безмежно дякуємо, що відгукнулись. Але дуже прикро, що не всі.
Кошти мають властивість закінчуватись, а війна триває та потребує і потребує витрат. Від нас чекають на допомогу.
Тому черговий раз звертаємось із закликом.
У нас є підприємці з доходом вище середнього по громаді.
Є також родини, які отримують доходи значно вищі від рівня проживання середньої сім’ї та «ведуть свій бізнес», не являючись при цьому підприємцями. Маючи сільгосптехніку , не один гектар землі, не одну автівку чи поголів’я тварин та інше не сплачують податки.
Але ж до сьогодні , багато хто із перелічених вище не наважився допомогти.
Виходить, що чужі допомагають , а свої – стоять осторонь. Зараз не той час, коли діє приказка «моя хата скраю».
Звісно, що допомога це абсолютно добровільна справа, справа власної совісті та бажання прискорити таку довгоочікувану всіма нами ПЕРЕМОГУ.
Долучайтесь! Батьківщина в нас одна!
СЛАВА УКРАЇНІ!
