Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Дата: 05.11.2025 13:11

Кількість переглядів: 395

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Доступ до публічної інформації

Протягом січня – жовтня 2025 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) надійшло 283 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року кількість запитів збільшилось на 4 одиниці (за січень - жовтень 2024 року – 279 запитів). 

Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:

-  279 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації (у т.ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2024 року), з них 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (зі змінами і доповненнями), про що запитувачам надані відповідні роз’яснення ;

-  1 – відмовлено та надані відповідні роз’яснення;

-  3 – знаходиться на виконанні.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу. 

Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»: 

·                        Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації; 

·                        Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

·                        Інформація із системи обліку публічної інформації;

·                        Реєстр  наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.

Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Організація якісного та своєчасного розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від           Контакт-центру ДПС – важливий вектор діяльності фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровські області (ГУ ДПС). 

Всього у січні – жовтні 2025 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 97 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення). 

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань щодо: 

-  нарахувань в ІКП – 53 звернень (54,6%);

-   отримання адміністративної послуги – 11 звернень  (11,34 %); 

-  роботи ЦОП – 1 звернення  (1,1%);

-  режиму і порядку роботи – 2 (2,1%);

-  обліку платників податків – 3 (3,1%);

-  відмова у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення (2,1%)

-  ненадання відповіді на усні або письмові звернення - 21 звернень (21,65 %)

-  проблеми при реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних – звернення (2,1 %),

-  проблем при отриманні податкової знижки – 2 звернення (2,1 %) 

Протягом січня – жовтня 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 192 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр». Загальна тематика звернень:

-  питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 68 (35,4%);

-  контрольно-перевірочна робота – 39 (20,3%);

-  надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 29 (15,1%);

-  отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 18 (9,4%);

-  податкова заборгованість - 14 (7,3%);

-  отримання довідки про доходи – 4 (2,0%);

-  податкова знижка - 3 (1,6%);

-  інші питання – 17 (8,9%).

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» у 2025 році збільшилась на 69 (січень – жовтень 2024 – 123 звернення).

На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 35 звернень.

Загальна тематика звернень:

-  контрольно-перевірочна робота – 17 (48,6%); 

-  питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 11 звернень (31,4%); 

-  отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (5,7%);

-  отримання довідки про доходи – 2 (5,7%);

-  інші питання – 3 (8,6%).

Порівняно з минулим роком кількість звернень на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» збільшилась на 26 одиниць (січень – жовтень 2024 – 9 звернень).

Звернення громадян – у фокусі уваги податківців Дніпропетровщини

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та  сервісу «Пульс».

У січні – жовтні 2025 року до ГУ ДПС надійшло 866 звернень громадян, з них: 866 – заяв.

Загальна тематика письмових звернень: 

-  інформування про ухилення від сплати податків – 529 звернень (61,1%);

-  контрольно-перевірочна робота – 59 звернень (6,8%);

-  податок на майно – 128 звернень (14,8%)

-  аграрна політика та земельні відносини – 29 звернень (3,3%);

-  єдиний соціальний внесок – 18 звернень (2,1%); 

- відмова в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків – 16 звернень (1,8%)

-  інші питання – 87 звернень (10,1%).

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків у 2025 році збільшилась на 288 одиниць (січень – жовтень 2024 – 578 звернень).

На виконання статей 22 та 23 Закону України від 2 жовтня 1996 року     № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 393) в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.

Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.

У січні – жовтні 2025 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 9 особистих прийомів громадян.

У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість проведення особистих прийомів у 2025 році збільшилась на 2 одиниці (січень – жовтень 2024 – 7 особистих прийомів).

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є одним з пріоритетних напрямків роботи податкової служби Дніпропетровщини. 

Імпорт або експорт алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального: чи потрібна ліцензія?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини першої ст. 18 Закону України від 18 червня 2024 року    № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) операції з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв (крім сидру та перрі (без додавання спирту) з метою збуту здійснюються суб’єктами господарювання за наявності однієї з таких ліцензій: на право оптової торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, суб’єктами, які здійснюють виробництво/розлив алкогольних напоїв, – за наявності ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, а суб’єктами господарювання – виробниками харчових продуктів (крім алкогольних напоїв) – за умови внесення місць зберігання таких алкогольних напоїв до Єдиного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр) та надання митному органу за місцем митного оформлення алкогольних напоїв копії витягу з Єдиного реєстру з датою його надання суб’єкту господарювання не раніше ніж попередній календарний день.

Операції з ввезення на митну територію України сидру та перрі (без додавання спирту) з метою збуту здійснюються суб’єктами господарювання за наявності однієї з таких ліцензій: на право оптової торгівлі алкогольними напоями, на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту).

Згідно з частиною другою ст. 18 Закону № 3817 операції з вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв здійснюються суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, а в разі повернення раніше ввезених на митну територію України алкогольних напоїв (крім сидру та перрі (без додавання спирту) або поміщення алкогольних напоїв (крім сидру та перрі (без додавання спирту) у митний режим реекспорту (крім випадків завершення митного режиму безмитної торгівлі) – за наявності ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Операції з повернення раніше ввезених на митну територію України сидру та перрі (без додавання спирту) або з поміщення сидру та перрі (без додавання спирту) у митний режим реекспорту (крім випадків завершення митного режиму безмитної торгівлі) здійснюються суб’єктом господарювання за наявності у нього однієї з таких ліцензій: на право оптової торгівлі алкогольними напоями, на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту).

Суб’єкти господарювання – виробники харчових продуктів (крім алкогольних напоїв) можуть здійснювати операції з вивезення за межі митної території України раніше ввезених алкогольних напоїв, за умови внесення місць зберігання алкогольних напоїв до Єдиного реєстру та надання митному органу за місцем митного оформлення таких алкогольних напоїв копії витягу з Єдиного реєстру з датою його надання суб’єкту господарювання не раніше ніж попередній календарний день.

Відповідно до частини четвертої ст. 24 Закону № 3817 операції з ввезення на митну територію України тютюнових виробів здійснюються суб’єктом господарювання за наявності у нього ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Операції з ввезення на митну територію України рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Частиною п’ятою ст. 24 Закону № 3817 визначено, що операції з вивезення за межі митної території України тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів, на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно, а в разі повернення раніше ввезених на митну територію України товарів (продукції) або поміщення тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у митний режим реекспорту (крім випадків завершення митного режиму безмитної торгівлі) – за наявності ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно.

Відповідно до частини першої ст. 30 Закону № 3817 операції з ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України пального (крім пального виключно у споживчій тарі об’ємом до 5 літрів включно) здійснюються за наявності у суб’єкта господарювання, який здійснює відповідні операції, ліцензії на право виробництва пального або на право зберігання пального, або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, або на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, або на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним, або на право роздрібної торгівлі пальним.

Платнику ПДФО виплачуються аліменти згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін: чи оподатковується такий дохід військовим збором?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи визначені ст. 163 ПКУ.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

До зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім визначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Підпунктом 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу аліменти, які виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України (далі – СКУ), у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.

Разом з тим, відповідно до абзацу першого п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, підпунктами 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому п. 10 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.9 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) та доходи, зазначені в пп. 13, 15, 16, 17 і 18 підрозд. І розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.10 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи зазначене, сума доходу у вигляді аліментів, що виплачується платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених СКУ, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, тобто не оподатковується військовим збором.

Погашення заборгованості по єдиному внеску та нарахованої пені: який код виду сплати у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у випадках сплати заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та нарахованої суми пені платником у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється код виду сплати «140» – «Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов’язань».

Нагадуємо, що актуальні реквізити рахунків для сплати єдиного внеску розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

Чи оподатковується благодійна допомога, яка виплачується (надається) благодійниками, на користь учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Благодійна допомога, яка виплачується (надається) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, на користь учасників бойових дій, військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) не оподатковується за умови, що сума (вартість) отриманої благодійної допомоги витрачається учасниками бойових дій військовослужбовцями (резервістами, військовозобов’язаними) виключно: для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування (обстеження, діагностики), забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення.

Перелік засобів, товарів (робіт, послуг), сума (вартість) благодійної допомоги для закупівлі або у вигляді яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 112, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2025 року № 110.

Довідково: підпункт «а» підпункту 170.7.8 пункту 170.8 статті 170 Податкового кодексу України.

Більш детальніше про оподаткування ПДФО і військовим збором коштів, які надходять на розрахунковий рахунок волонтера, витрати та їх документальне підтвердження, звітність тощо можна ознайомитись у Інформаційному листі № 5/2025: Особливості провадження волонтерської діяльності платниками податків – фізичними особами – за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/917484.html.

З 1 січня 2026 року запроваджується нова податкова декларація з орендної плати за сільськогосподарські землі державної власності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01 січня 2026 року запроваджується нова форма податкової декларації з орендної плати для земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.

Її застосовуватимуть суб’єкти господарювання, які користуються ділянками, переданими в оренду згідно зі статтею 120¹ Земельного кодексу України.

Вищезазначена стаття передбачає, що земельна ділянка державної власності, що належала на праві постійного користування державному підприємству, переходить до акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства і є його правонаступником.

Передача землі відбувається на умовах оренди строком до 50 років, а мінімальний розмір орендної плати становить не менше 12 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Якщо така оцінка ще не проведена – не менше 12 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області.

Орендна плата за такі землі сплачуватиметься за окремим кодом Класифікації доходів бюджету – 18011200. Більшість надходжень (90 %) спрямовуватиметься до загального фонду державного бюджету.

Довідково:

Форма Податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 1201 глави 19 розділу ІV Земельного кодексу України затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14 березня 2025 року № 154, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 березня 2025 року за № 473/43879, зі змінами. внесеними наказом Міністерства фінансів України від 1 квітня 2025 року № 177, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 2 квітня 2025 року за № 504/43910.

Закон України від 08 травня 2024 року № 3683-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України».

Наказ Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію».

Наказ Міністерства фінансів України від 10 липня 2024 року № 335 «Про внесення змін до Класифікації доходів бюджету».

Нарахування допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняні) працівникам та гіг-спеціалістам резидента Дія Сіті: в якому розмірі встановлюється єдиний внесок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб.

База нарахування єдиного внеску визначена у ст. 7 Закону № 2464, а саме:

для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 108) та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464);

для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, здійснюється з урахуванням Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5), зокрема, до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці відносяться:

допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах (п. 3.2 розд. 3 Інструкції № 5);

оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації (п. 3.3 розд. III Інструкції № 5).

Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Разом з тим відповідно до абзацу першого частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667) починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464);

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац третій частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).

Тобто, підприємство, що є резидентом Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), здійснює нарахування єдиного внеску на суми заробітної плати, винагороди за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, які нараховані на користь кожній застрахованій особі, у розмірі мінімального страхового внеску, незалежно від розміру нарахованої заробітної плати.

При цьому мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Разом з тим, оскільки виплати у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами не належать до фонду оплати праці, то такі виплати є базою нарахування єдиного внеску на загальних підставах.

Реєстрацію РК до ПН на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг зупинено: яким чином покупець повинен зменшити податковий кредит?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (п. 192. ст. 192 ПКУ).

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник (продавець) має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Отримувач (покупець) зобов’язаний зменшити податковий кредит незалежно від факту отримання ним розрахунку коригування на зменшення або факту його реєстрації в ЄРПН, а саме у звітному (податковому) періоді, в якому відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ виникли підстави для складання такого розрахунку коригування.

Підпунктом 4 п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, передбачено, що у рядку 15 податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) відображається коригування податкового кредиту згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ у випадку повернення товару / послуги або суми попередньої оплати за відсутності реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

При заповненні рядка 15 декларації обов’язковим є подання (Д1) (додаток 1) «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» (далі – додаток 1 (Д1)).

Формою додатку 1 (Д1) передбачено, що у разі коригування податкового кредиту згідно зі ст. 192 ПКУ платнику податку слід заповнювати таблицю 2.2 розд. ІІ додатку «Відомості про коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V ПКУ», яка заповнюється в розрізі контрагентів. Коригування податкового кредиту згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ у випадку повернення товару/послуги або суми попередньої оплати за відсутності реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН на підставі іншого документа зазначається у графі 3.4 таблиці 2.2 додатку 1 (Д1).

Враховуючи зазначене, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування, яким передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, платник податку – покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит, сформований на підставі податкової накладної, що коригується, незалежно від факту отримання чи реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН. Зменшення податкового кредиту здійснюється на підставі бухгалтерської довідки (іншого документу) з відображенням відповідного коригування у рядку 15 розд. ІІ податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період, в якому відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ виникли підстави для складання такого розрахунку коригування (обов’язкове також заповнення таблиці 2.2 додатка 1 (Д1)).

Яку ставку єдиного внеску застосовує резидент Дія Сіті (не має статусу резидента Дефенс Сіті) при обчисленні мінімального страхового внеску для працівника – особи з інвалідністю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з частиною першою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667) резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, яка відповідає всім таким вимогам, зокрема:

1) здійснює один або кілька видів діяльності, визначених частиною четвертою цієї статті, що вказано у її статуті та/або відомостях про неї, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

2) розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, кожного календарного місяця становить не менше, ніж еквівалент 1200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на перше число відповідного календарного місяця;

3) середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб.

4) сума кваліфікованого доходу юридичної особи, отриманого за перших три календарних місяці, наступні за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менш як 90 відс. суми її загального доходу за такий період, а сума кваліфікованого доходу, отриманого за кожен календарний рік перебування у статусі резидента Дія Сіті, становить не менш як 90 відс. суми загального доходу юридичної особи за той самий період (за наявності загального доходу);

5) щодо юридичної особи відсутні обставини, передбачені частиною другою ст. 5 Закону № 1667.

Відповідно до абзацу першого частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платника – резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667 починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464);

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац третій частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).

При цьому мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотка.

Водночас, відповідно до частини тринадцятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

Враховуючи те, що норми частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464 є імперативними щодо конкретного кола платників єдиного внеску – резидентів Дія  Сіті, сплата єдиного внеску у разі дотримання вимог, визначених пунктами 2 та 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667, здійснюються у розмірі мінімального страхового внеску, в тому числі за осіб з інвалідністю, які працюють у резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті). При цьому мінімальний страховий платіж розраховується як добуток мінімального розміру заробітної плати на ставку єдиного внеску у розмірі 22 відсотка.

Чи має право ФОП – платник єдиного податку здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Частиною першою ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, зокрема, що комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами – підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Відповідно до частини четвертої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться дані, зокрема, про види діяльності фізичних осіб – підприємців (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Пунктом 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).

Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється за допомогою електронних комунікацій в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (частина перша ст. 13 Закону № 755).

Згідно з п. 6 Порядку електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 05.07.2024 № 2040/5/327, технічний адміністратор ЄДР в межах інформаційної взаємодії забезпечує, зокрема:

передачу до інформаційних систем Державної податкової служби України з інтервалом до двох годин інформації з ЄДР про реєстраційні дії у вигляді переліку ідентифікаторів реєстраційних дій, що проведені у такий період;

доступ до відомостей щодо кожної проведеної реєстраційної дії.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розд. XIV ПКУ (п. 291.3 ст. 291 ПКУ).

Відповідно до п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів).

Згідно з п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.

Підпунктом 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Слід зазначити, що першоджерелом відомостей щодо фізичних осіб – підприємців є ЄДР. У зв’язку з цим, внесення змін до реєстру платників єдиного податку щодо видів господарської діяльності можливе виключно після внесення таких змін до ЄДР.

Враховуючи те, що здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, є підставою для переходу платника єдиного податку на загальну систему оподаткування, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

Від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з яких податків і зборів звільняються ФОП – платники єдиного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених, зокрема, п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ;

3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;

4) податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Згідно з п. 297.2 ст. 297 ПКУ нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).

На Дніпропетровщині розблоковано понад 67 тис. податкових накладних

Консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ПН/РК в ЄРПН) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Консультаційний центр) став дієвим інструментом підтримки платників.

Методологічна та практична підтримка бізнесу у розблокуванні податкових накладних дозволяє податківцям Дніпропетровщини оперативно відпрацьовувати питання мінімізації ризиків зупинення реєстрації ПН/РК. Як результат, на сьогодні в області спостерігається стала тенденція до зменшення кількості платників, віднесених до переліку ризикових та зупинених податкових накладних.

З початку роботи консультаційного центру (з 4 лютого 2025 року) регіональною комісією враховано 2 025 таблиць даних платників податку на додану вартість (Таблиця даних), що складає 52% від загальної кількості поданих таблиць.

Показник зупинених податкових накладних по регіону станом на 01.11.2025 складає 0,41 %, який у порівнянні з таким показником у листопаді 2024 скоротився більше ніж у три рази (1,39 % - у листопаді 2024).

Враховуючи те, що одним із ключових пріоритетів роботи податкової служби визначено підтримку відповідального бізнесу, багато уваги приділяється саме питанню недопущення випадків безпідставного включення до переліку ризикових.

Системна інформаційно-роз’яснювальна робота у рамках Консультаційного центру дала змогу платникам податків краще орієнтуватися в нормативних вимогах та уникати типових помилок при поданні Таблиць даних, документів для розблокування ПН/РК в ЄРПН.

Крім того, за час роботи консультаційного центру:

- розблоковано 67 159 податкових накладних/розрахунків коригувань;

- виключено з переліку ризикових 1 615 платників податків.

Це свідчення ефективності заходів, здійснених консультаційним центром з мінімізації ризикових операцій. Загалом проведено 1 445 заходів взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з 1 890 суб’єктами господарювання, з яких:

- 48 – у форматі особистої зустрічі з платниками податку з метою надання фахової підтримки у питанні виключення з переліку ризикових, врахуванні Таблиці даних;

- 33– у форматі проведення зустрічей засобами ZOOM-конференції (кількість учасників 452);

- 1 364 – за результатом звернення платників податку для наданням роз'яснень у телефонному режимі.

З урахуванням галузевої специфіки діяльності підприємств з платниками податку проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота щодо підстав віднесення до переліку ризикових згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами). Також проходять розширені консультації стосовно подальших дій підприємств, розробляються дорожні карти щодо необхідних дій для виходу із ризикової категорії.

Затребувані серед платників і звернення до консультаційного центру в телефонному режимі. Вони, зокрема, стосувалися надання інформації про причини зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, формування пакетів документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій у ПН/РК, реєстрація яких зупинена, порядку та вимог до заповнення і подання Таблиці даних.

Податківці приділяють особливу увагу наданню практичних рекомендацій щодо подальших дій підприємств для можливості автоматичної реєстрації податкових накладних, оформленню супровідної документації та правилам відображення інформації у повідомленні за формою № 20-ОПП.

Окрім того, проактивна позиція самих платників дозволяє оперативно мінімізувати ризики саме через звернення до Консультаційного центру, де завжди можна отримати вичерпну інформацію та повне розуміння шляхів вирішення нагальних питань.

Консультаційний центр залишається одним з дієвих зв’язок між бізнесом і податковою та послідовної роботи задля упередження ризиків у роботі підприємств.

За який податковий (звітний) період розраховується гарантоване податкове зобов’язання (ГПЗ) з акцизного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Закон України від 09 жовтня 2024 року № 4014-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування акцизним податком спирту етилового та біоетанолу» (далі – Закон № 4014) набрав чинності 01.01.2025 та введений в дію з 01.04.2025.

Законом № 4014 для виробників спирту етилового та біоетанолу запроваджено обов’язок визначати податкові зобов’язання з акцизного податку з урахуванням гарантованого податкового зобов’язання (ГПЗ).

ГПЗ – це величина податкового зобов’язання з акцизного податку, розрахована виходячи з:

- максимальної продуктивності обладнання для виробництва спирту етилового, біоетанолу;

- кількості днів звітного періоду, протягом якого обладнання працювало;

- залишків спирту етилового та біоетанолу на початок та кінець звітного періоду;

- обсягів реалізації спирту етилового та біоетанолу протягом звітного періоду, в тому числі тих, які не підлягали оподаткуванню акцизним податком.

Відповідно до підпунктів 223.1 та 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю.

Так, платники акцизного податку, визначені п. 212.1 ст. 212 Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5¹, 215.3.5², 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п.  215.3 ст. 215 Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу.

Отже, відповідно до пунктів 223.1 та 223.2 ст. 223 та п. 49 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу базовий податковий період для сплати акцизного податку з урахуванням розрахунку ГПЗ відповідає календарному місяцю.

Довідково: Інформаційний лист ДПС України № 3/2025 «Виробникам спирту етилового та біоетанолу: визначення податкових зобов’язань з акцизного податку з урахуванням гарантованого податкового зобов’язання», в якому розглянуті положення, передбачені Законом № 4014, розміщений на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/898937.html.

Податкова вимога: строки, в які надсилається та які відомості вона містить

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Звіт Єврокомісії: Україна демонструє прогрес у сфері оподаткування та наближає законодавство до стандартів ЄС

Україна досягла хорошого прогресу у сфері оподаткування. Про це йдеться у Звіті в межах Пакета розширення Європейського Союзу 2025 року, оприлюдненого сьогодні Європейською Комісією. Це один із ключових документів, що визначають напрям трансформаційних процесів України на шляху до членства в Європейському Союзі.

Цього року держава отримала найвищі за останні три роки оцінки в межах Пакета розширення. У звіті підтверджується стабільний прогрес в імплементації норм і стандартів ЄС. 

Зокрема, забезпечено гармонізацію підходів до оподаткування тютюнових виробів акцизним податком. Прийняті зміни до Податкового кодексу України передбачають поступове щорічне підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби. Це дасть змогу до 2028 року досягти рівня ставок, визначених законодавством ЄС.

Крім того, Україна забезпечила виконання Директиви ЄС про адміністративне співробітництво у сфері оподаткування. Для цього було розроблено та подано до Верховної Ради проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи». 

Також у Звіті відзначили підвищення операційної спроможності та цифровізації діяльності Державної податкової служби України, що сприятиме підвищенню ефективності адміністрування податків і прозорості податкової системи.

Серед результатів також – затвердження Плану заходів щодо впровадження Моделі стратегічного управління людськими ресурсами на основі компетенцій ДПС на 2025 – 2030 роки. Документ передбачає запровадження сучасних підходів до кадрової політики, формування переліку податкових компетенцій, а також поступове впровадження системи управління людськими ресурсами на основі компетенцій у процеси відбору, оцінки результатів та професійного розвитку працівників  з переглядом чинних програм навчання.

Водночас покращено функціональність інформаційно-комунікаційних систем ДПС завдяки підключенню до Системи обміну інформацією про ПДВ (VIES). Це дає змогу перевіряти дійсність ідентифікаційних номерів платників ПДВ, зареєстрованих у країнах Європейського Союзу. Це – важливий крок у напрямі інтеграції України до єдиного цифрового простору ЄС.

Крім того, Єврокомісія відзначила затвердження Плану цифрового розвитку Державної податкової служби України до 2030 року. Наступний етап – розробка дорожньої карти впровадження ІТ-рішень, необхідних для виконання вимог, пов’язаних із вступом України до Європейського Союзу.

Не менш важливим напрямом є посилення антикорупційних заходів. У жовтні 2025 року в рамках розроблення нової антикорупційної програми ДПС на 2026 – 2028 роки проведено оцінку корупційних ризиків, визначено заходи впливу на них та запроваджено дворічний експериментальний проєкт створення єдиного уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції. У межах цього проєкту в структурі ДПС створено єдиний департамент з питань запобігання та виявлення корупції, що підвищить ефективність реагування на корупційні ризики.

Такі кроки є важливими для подальшої інтеграції України до європейського економічного простору та створення стабільної податкової політики, сумісної з нормами ЄС.

Де оприлюднюються узагальнюючі податкові консультації та які наслідки їх застосування для платників податків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що  відповідно до п.п. 14.1.173 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) узагальнююча податкова консультація – оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства.

Згідно з п. 52.6 ст. 52 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення індивідуальних податкових консультацій, а також аналізує обставини, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом надання узагальнюючих податкових консультацій, які затверджуються наказом цього органу.

Узагальнюючі податкові консультації підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, протягом п’яти календарних днів з дня їх надання.

Відповідно до абзаців першого – другого п. 53.1 ст. 53 ПКУ у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.

Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного ПКУ.

Пунктом п. 53.2 ст. 53 ПКУ визначено, що платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов’язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Згідно з п.п. 112.8.2 п. 112.8 ст. 112 ПКУ обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено.

Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до індивідуальної чи узагальнюючої податкової консультації та/або висновку про застосування норми права Верховного Суду України (п.п. 129.9.2 п. 129.9 ст. 129 ПКУ).

Про деякі особливості заповнення податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (зі змінами) (далі – Декларація), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Відповідно до примітки 5 інформації до додатків 1 та 2 до Декларації у графі 3 «Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці за місцем розташування об’єкта(ів) нерухомості» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» зазначається код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташовано об’єкти нерухомості. КАТОТТГ – Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор) затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (далі – Наказ № 290).

При цьому абзацом третім ст. 1 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що адміністративно-територіальна одиниця – область, район, місто, район у місті, селище, село.

Таким чином, якщо об’єкт нерухомості знаходиться за межами конкретного населеного пункту, то в графі 3 розд. І додатків 1 та 2 до Декларації зазначається код за КАТОТТГ цього населеного пункту.

Якщо неможливо визначитися, за межами якого саме населеного пункту знаходиться об’єкт нерухомості, то у Декларації зазначається код за КАТОТТГ територіальної громади, на території якої знаходиться зазначений об’єкт нерухомості. У такому разі такий код має співпадати з кодом територіальної громади, що зазначений у рядку «Код за КАТОТТГ території територіальної громади» заголовної частині додатка 1 та додатка 2 до Декларації.

Юридична особа набула статусу резидента Дія Сіті: за якою ставкою ПДФО оподатковуються суми заробітної плати (винагороди), нараховані (виплачені) працівникам та гіг-спеціалістам?

Головне  управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, регулюються  п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 170.14 прим. 1.1 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ визначено, що податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.

Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті) починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені п.п. «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями для резидентів Дія Сіті передбачено окремий код класифікації доходів бюджету 11011200 «Податок на доходи фізичних осіб із доходів спеціалістів резидента Дія Сіті».

Враховуючи наведене, резиденти Дія Сіті мають сплачувати податок на доходи фізичних осіб на бюджетні рахунки, відкриті на ім’я територіальних громад за вказаним кодом.

Інформація про реквізити рахунків для сплати податку на доходи фізичних осіб резидентом Дія Сіті розміщена на субсайтах вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.

Про нарахування єдиного внеску за певних умов роботодавцями, у яких є працівники – особи з інвалідністю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи необхідно роботодавцю донараховувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до розміру мінімальної заробітної плати працівнику, який надав витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності (зняття) групи інвалідності не з першого робочого дня місяця, у разі якщо загальна сума доходу за такий місяць нижче мінімальної заробітної плати, повідомляє. 

Статтею 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п.п. 6 п. 2 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449), для платників єдиного внеску, визначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (роботодавці), якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати для кожної застрахованої особи, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки єдиного внеску за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Згідно з положеннями абзаців сьомого – восьмого п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449 підтвердженням встановлення працівнику інвалідності для застосування єдиного внеску у розмірі 8,41 відс. є, належним чином засвідчений витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності (далі – Витяг), отриманий відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі – Постанова № 1338), або копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності (далі – МСЕК), яка видана до 1 січня 2025 року.

Нарахування єдиного внеску в розмірі 8,41 відс. здійснюється роботодавцем із дати отримання від працівника документів щодо встановлення інвалідності (але не раніше одержання роботодавцем належним чином засвідченого Витягу або копії довідки до акту огляду МСЕК (виданої до 1 січня 2025 року)) та проводиться протягом строку, встановленого Постановою № 1338 (закінчується датою скасування інвалідності (датою повторного оцінювання) відповідно до Витягу або датою скасування інвалідності на підставі рішення МСЕК).

Отже, якщо працівник надав належним чином засвідчений Витяг не з першого робочого дня місяця, то вимога щодо нарахування єдиного внеску виходячи із розміру мінімальної заробітної плати не застосовується.

Роботодавець нараховує єдиний внесок на фактично нарахований дохід:

до дати одержання належним чином засвідченого Витягу – у розмірі 22 відс.;

з дати одержання належним чином засвідченого Витягу – у розмірі 8,41 відсотка.

Щодо застосування адміністративної відповідальності під час проведення перевірки до посадових осіб юридичної особи за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що абзацом першим п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, що зокрема свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац перший п. 46.5 ст. 46 ПКУ).

Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Крім цього, положеннями п. 51.1 ст. 51 та п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ визначено, що платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінам), зареєстровані в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556.

Особливості звітування з єдиного внеску відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (зі змінами), визначено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2020 № 814, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2021 року за № 174/35796.

Таким чином, вказані розрахунок та звіт прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов’язань.

Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах відповідно до п. 47.1 ст. 47 ПКУ несуть зокрема:

- юридичні особи, резиденти або нерезиденти України, які відповідно до ПКУ визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить (п.п. 47.1.1 п. 47.1 ст. 47 ПКУ);

- податкові агенти (п.п. 47.1.3 п. 47.1 ст. 47 ПКУ).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Абзацом першим п.п. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПКУ визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених, зокрема, у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) (абзаци другий і третій п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок (абзац перший п. 77.1 ст. 77 ПКУ).

Документальна позапланова перевірка здійснюється, за наявністю підстав, визначених у ст. 78 ПКУ.

Зокрема, однією з визначених ПКУ підстав є неподання платником податків в установлений законом строк податкової декларації, розрахунку, звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом (п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).

Відповідно до п.п. 111.1.2 п. 111.1 ст. 111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, адміністративна відповідальність.

Питання щодо адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (зі змінами та доповненнями) (далі – КУпАП).

Так, ст. 234 прим. 2 КУпАП визначено, що податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані, зокрема, з порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску (ст. 165 прим.1 КУпАП).

Від імені податкових органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.

Так, частиною першою ст. 165 прим. 1 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) і від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1058) у вигляді накладання штрафу, зокрема, на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165 прим. 1 КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу, зокрема. на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст. 218 – 221 КУпАП, протоколи про правопорушення, зокрема, передбачені ст. 163 прим. 4 КУпАП, мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальних органів (абзац двадцять шостий п. 1 частини першої ст. 255 КУпАП).

Отож, частиною першою ст. 163 прим. 4 КУпАП передбачено відповідальність зокрема за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян у вигляді попередження або накладення штрафу, зокрема, на посадових осіб підприємств, установ і організацій у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 4 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення тягнуть за собою накладення штрафу зокрема на посадових осіб підприємств, установ і організацій у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, КУпАП передбачено застосування до посадових осіб юридичної особи адміністративної відповідальності лише за:

- неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених Законом № 2464 і Законом № 1058 (ст. 165 прим 1 КУпАП),

- та неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян (ст. 163 прим. 4 КУпАП).

Суб’єкт господарювання здійснює торгівлю коктейлями, виготовленими з використанням виключно столових вин: що з ліцензуванням?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє., що відповідно до частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817):

вино столове – це алкогольний напій, вироблений шляхом повного чи неповного збродження сусла або розчавлених ягід. Залежно від вмісту цукрів столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке;

алкогольний напій – напій, одержаний шляхом спиртового бродіння крохмалевмісної чи цукровмісної сільськогосподарської продукції або вироблений на основі спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або іншого алкогольного напою, з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об., який відповідає товарним позиціям 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об. та більше, що відповідає товарній підкатегорії 2103 90 30 00 та товарній підпозиції 2106 90 згідно з УКТЗЕД.

Відповідно до ст. 6 Закону України від 16 червня 2005 року № 2662-IV «Про виноград та виноградне вино» (із змінами та доповненнями) вина столові напівсухі та напівсолодкі виготовляються за класичною схемою з використанням виноматеріалів-недобродів або за купажною схемою з використанням виноградних цукровмісних матеріалів.

Таким чином, коктейлі (глінтвейн, «гаряче вино» тощо), виготовлені з використанням виключно столових вин, не є столовими винами.

Відповідно до п. 76 частини першої ст. 1 Закону № 3817 роздрібна торгівля – це діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (частина сьома ст. 16 Закону № 3817).

Крім того, згідно з частиною сьомою ст. 71 Закону № 3817 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється виключно ліцензіатам, що мають статус суб’єкта господарювання громадського харчування, за наявності у них ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (частина сьома ст. 16 Закону № 3817).

Відповідно до частини першої ст. 39 Закону № 3817 зберігання, зокрема, алкогольних напоїв здійснюється суб’єктом господарювання в місцях зберігання зазначених товарів (продукції), внесених до Єдиного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), крім випадків, визначених Законом № 3817. Суб’єкт господарювання, що отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями вносить до Єдиного реєстру лише місця зберігання, розташовані за іншою адресою, ніж місце роздрібної торгівлі такими товарами (продукцією).

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ випуск, обіг та погашення лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереях відповідно?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 196.1.4 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування операції з обігу валютних цінностей (крім банківських металів, банкнот і монет, що використовуються для нумізматичних цілей, а також іноземних монет з дорогоцінних металів, базою оподаткування яких є продажна вартість); випуску, обігу та погашення лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереях; придбання фішок, жетонів, внесення в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу організатором азартних ігор; внесення ставки з метою укладення парі та виплата виграшу суб’єктом господарювання, який проводить парі (букмекерське парі, парі тоталізатора); виплати грошових виграшів (призів) і грошових винагород.

ФОП – платник єдиного податку в деяких періодах не отримував дохід: чи сплачувати єдиний внесок за себе?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (ФОП), в тому числі фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов’язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22 відс. бази нарахування.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають, зокрема, ФОПи, які обрали спрощену систему оподаткування, за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (частина четверта ст. 4 Закону № 2464).

Згідно з частиною шостою ст. 4 Закону № 2464, зокрема, ФОПи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Крім того, відповідно до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464:

під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3543), зокрема, ФОПи, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону України № 2464, якщо вони не є роботодавцями (п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464);

під час дії особливого періоду, визначеного Законом № 3543, зокрема, фізичні особи – підприємці, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями (п. 9 прим. 18 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464);

тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зокрема, ФОПи, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов’язків, визначених ст. 6 Закону № 2464 (п. 9 прим. 3 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464);

платники єдиного внеску, зокрема, ФОПи, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, з числа осіб, стосовно яких згідно із Законом України від 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» (зі змінами та доповненнями) встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації) від виконання обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення (абзац перший п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

До уваги ФОПів на загальній системі оподаткування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Облік доходів і витрат від здійснення діяльності з роздрібної торгівлі пальним, з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, яка здійснюється за адресою місця роздрібної торгівлі пальним, ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Відповідно до порядку ведення Типової форми, фізичні особи – підприємці зобов’язані у хронологічному порядку відображати, зокрема, суму доходу, отриману від здійснення господарської діяльності, у тому числі кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку, та/або отримані готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Для цілей дотримання вимог, визначених частиною чотирнадцятою ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (ліцензування)» (зі змінами та доповненнями), розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, є фактично отримана протягом календарного місяця сума оподатковуваного доходу (виручка у грошовій (готівковій та/або безготівковій) та/або не грошовій формі) від провадження усіх видів господарської діяльності, з урахуванням вимог, встановлених ПКУ для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування.

Чи дозволяється уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 87.7 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. 

Положення п. 87.7 ст. 87 ПКУ не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.

До уваги платників екологічного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу (далі – ПКУ) якщо платник екологічного податку (податок) з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку (далі – Заява). В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Підпунктом 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ встановлено, що платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів.

Отже, платник екологічного податку, який з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів протягом звітного року (у тому числі, якщо джерела забруднення знищені), повинен скласти Заяву довільної форми та подати її до органу(ів) ДПС за місцем розташування джерел забруднення (місцем обліку платника екологічного податку) не пізніше граничного терміну подання податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) за І квартал звітного року. В іншому разі такий платник екологічного податку зобов’язаний подавати Декларацію(ї).

Платники Дніпропетровщини з початку року спрямували до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів майже 130,6 млрд грн податків, зборів, платежів та єдиного внеску

Протягом січня – жовтня 2025 року до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло майже 130,6 млрд грн податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Про це поінформувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Як повідомила очільниця обласної податкової служби, до державного бюджету протягом десяти місяців п. р. спрямовано понад 55,3 млрд грн, що на понад 13,6 млрд грн, або майже на 33,0 відс., більше ніж за підсумками січня – жовтня 2024 року.

Місцеві бюджети Дніпропетровського регіону упродовж січня – жовтня 2025 року отримали від платників майже 38,2 млрд гривень. Це на понад 4,0 млрд грн більше надходжень минулого року. Темп росту – 111,8 відсотків. 

Державні цільові фонди у січні – жовтні 2025 року поповнились єдиним внеском майже на 37,1 млрд гривень. Цей показник перевищує надходження відповідного періоду минулого року на понад 7,4 млрд грн, або на 25,0 відсотків. 

«Висловлюємо вдячність платникам за фінансову відповідальність перед державою! Продовжуємо спільно працювати задля стабільної роботи економіки і зміцнення обороноздатності України!» – наголосила Теодозія Чернецька. 

Консультаційний центр: прозорий і зрозумілий контроль за ризиками

Послідовна робота з платниками задля упередження ризиків при здійсненні господарської діяльності направлена на відкритий діалог, який допомагає вчасно виявити проблемні питання і знайти шляхи їх вирішення.

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) на базі консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ПН/РК в ЄРПН) (Консультаційний центр) відбулися чергові робочі зустрічі за участю заступника начальника податкової Дніпропетровщини Максима Яіцького із представниками підприємств Дніпровського району, які включені до переліку ризикових платників.  

Одне з підприємств здійснює господарську діяльність у будівельній сфері, інше – займається вирощуванням зернових культур. Платники звернулися за фаховою допомогою, аби розібратися у питанні зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Серед причин, що призвели до включення суб’єктів господарювання у ризикові – постачання товарiв/послуг за рахунок сформованого реєстрацiйного лiмiту у зв'язку з придбанням товарiв, не пов'язаних з господарською дiяльнiстю платників.

Під час зустрічі фахівців ГУ ДПС детально обговорили нагальні питання у роботі підприємств за результатами аналізу інформаційних баз даних ДПС України. Особливу увагу було приділено рекомендаціям щодо супровідної документації та правилам відображення інформації про об’єкти оподаткування з урахуванням галузевої специфіки.

Платникам надані індивідуально розроблені дорожні карти дій, які містять чіткі кроки для усунення ризиків.

За результатом проведеного заходу представники платників отримали  відповіді на питання, які виникали під час діалогів.

У разі необхідності отримання детальних роз’яснень законодавчих норм, у т. ч. для уникнення типових помилок при поданні документів для розблокування ПН/РК в ЄРПН, звертайтесь за номерами телефонів консультаційного центру: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13.

Практика відкритого спілкування з платниками забезпечує прозорість, доступність та індивідуальний підхід у кожному випадку.

ДПС отримала від EU4PFM 100 багатофункціональних принтерів для підрозділів у прифронтових регіонах

У межах Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) податкова служба отримала 100 сучасних багатофункціональних принтерів. Вони вже незабаром будуть передані територіальним підрозділам ДПС у прифронтових регіонах.

Це черговий крок у межах системної допомоги, яку EU4PFM надає ДПС із початку повномасштабного вторгнення росії. Підтримка спрямована на забезпечення безперебійної роботи податкових органів, навіть попри виклики воєнного часу.

Отримане обладнання дозволить забезпечити стабільність надання послуг платникам податків та мінімізувати наслідки можливих перебоїв у зв’язку з відключеннями електроенергії.

Така допомога демонструє солідарність європейських партнерів із Україною та готовність підтримувати інституції, які забезпечують функціонування держави у складний час.

До уваги фінансових агентів, підзвітних FATCA: обмежено доступ до платформи IDES

Через тимчасові технічні проблеми в роботі сайту Міжнародної служби обміну даними (IDES) наразі обмежений доступ до платформи IDES.

Про це повідомила Служба внутрішніх доходів США (IRS).

IRS працює над усуненням неполадок. Орієнтовний термін відновлення роботи сайту IDES – грудень 2025 року. 

ДПС рекомендує:

- тимчасово утриматися від надсилання звітів через IDES до стабілізації роботи системи;

- слідкувати за офіційними повідомленнями на вебпорталі ДПС та сайті IRS.

Інформацію про відновлення роботи платформи буде розміщено на вебпорталі Державної податкової служби України.

Дайджест "Події тижня"

27 жовтня 2025

Порядок оподаткування контрольованих іноземних компаній

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі заступника начальника управління – начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни Андрейченко.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/947048.html

27 жовтня 2025

«Треба жити!» – мова єднає серця

У День української писемності та мови команда податківців Дніпропетровщини у черговий раз освідчилася у любові до рідної мови та продемонструвала єдність з усіма, хто шанує українське слово. Податківці уже традиційно долучилися до Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності (Радіодиктант).

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/947065.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/v/1CvYqpCbd7/

29 жовтня 2025

Відкритий діалог з бізнесом через сучасний формат спілкування

Комунікаційна податкова платформа (КПП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) залишається зручним та ефективним інструментом для спілкування та взаємодії з бізнесом та громадськістю. Під час чергової зустрічі розглядали звернення фізичної особи - підприємця, яке надійшло на електронну скриньку КПП, щодо порядку подання Заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет.  Фахівці ГУ ДПС акцентували увагу, що сьогодні податкова служба – це, у першу чергу, сервісна служба. Найбільш популярний серед сервісів – Електронний кабінет.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/947859.html

29 жовтня 2025

Податкова дисципліна – ключ до успіху у бізнесі та соціальному захисті

У центрі уваги онлайн зустрічі податківців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з платниками регіону, що відбулася за участю заступника начальника податкової служби Дніпропетровщини Миколи Бородюка, застосування штрафних санкцій до податкових агентів за порушення норм Податкового кодексу України та Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами). «Інформаційна підтримка бізнесу, у першу чергу, спрямована на недопущення платниками помилок при застосуванні законодавства, на запобігання податковим правопорушенням, на стимулювання добровільної сплати податкових та інших платежів», – зазначив Микола Бородюк. 

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/947972.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1AC7BQvN9F/

30 жовтня 2025

Погашення заборгованості – крок до стійкості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) продовжує активний діалог з керівниками підприємств, що мають податковий борг та заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Постійний контроль здійснюється з метою недопущення накопичення боргів та погашення існуючих.  Під час чергових зустрічей, які відбулися в офлайн та онлайн форматах з економічно активними платниками, за участю заступниці податкової області Наталі Федаш йшла мова про вчасне виконання зобов’язань.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/948123.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1A92J8cYgk/

30 жовтня 2025

Сила податкової – у її людях

орічно 30 жовтня відзначається День вшанування пенсіонерів і ветеранів Державної податкової служби України. Цей день не просто дата у календарі, а символ глибокої поваги та вдячності тим, чиї зусилля стали фундаментом для економічної стабільності держави, тим, хто формував і продовжує формувати міцну основу податкової системи та податкову культуру. У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області зібралися ті, хто закладав підґрунтя ефективної податкової служби у перші роки незалежності, хто пройшов шлях від ручного обліку до сучасної цифровізації податкових процесів. Cьогодні фахівці податкової усвідомлюють, що досягнення служби будуються на міцному фундаменті напрацювань ветеранів, які є прикладом мудрості і патріотизму. Молоді податківці вчаться у наставників поєднувати контроль з повагою до платника. Під час зустрічі багато говорили про безцінний досвід менторів. Вони через роки передають не просто знання, а серце професії – відповідальність, що вимірюється не роками, а наповненими бюджетами. 

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/948255.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1SoAztf9kS/

30 жовтня 2025

Створюємо простір довіри: комунікації у зручних форматах – ефективна форма взаємодії податківців Дніпропетровщини з платниками

Національна стратегія доходів до 2030 року (НСД) спрямована, перш за все, на підвищення внутрішніх доходів держави, що досягається у більшій мірі завдяки стабільним податковим надходженням. Адже сьогодні це необхідно для забезпечення потреб фінансування важливих витрат воєнного часу. Робота податкової служби Дніпропетровщини з платниками системна і здійснюється на постійній основі. Під час проведення семінарів, зустрічей та засідань «круглих столів» податківці консультують, роз’яснюють, надають адміністративні послуги та практичну допомогу з питань законодавства. На минулому тижні для суб’єктів господарювання м. Дніпро, м. Самар, м. Верхньодніпровськ, сел. Васильківка проведено засідання «круглих столів». Під час спілкування платників детально ознайомили з діяльністю Офісу податкових консультантів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС). Податківці розповіли про його формат і принципи роботи, а також про напрямки надання практичної допомоги. Акцентовано, що ця ініціатива ДПС сьогодні відповідає потребам бізнесу. 

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/948652.html

Повідомлення за ф. № 20-ОПП: внесення кадастрового номеру земельної ділянки (паю) до графи 17 розд. 3 при заповненні в електронному вигляді

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Згідно з пп. 8.1 та 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розд. 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» розд 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера, зокрема, кадастрового номера для земельної ділянки.

Якщо у платника податків наявна земельна ділянка, про яку він повідомляє контролюючий орган як про об’єкт оподаткування відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ, то у графі 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Повідомлення за ф. № 20-ОПП має бути зазначений кадастровий номер земельної ділянки, який присвоєний цій земельній ділянці під час її державної реєстрації та занесений до Державного земельного кадастру відповідно до Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про державний земельний кадастр» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3613).

Відповідно до ст.ст. 1 та 16 Закону № 3613 кадастровий номер земельної ділянки – це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» Повідомлення за ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588).

Таким чином, при заповненні в електронному вигляді Повідомлення за ф. № 20-ОПП до графи 17 розд. 3 вноситься кадастровий номер земельної ділянки (паю), який зазначений в Державному земельному кадастрі, із дотриманням послідовності всіх цифр, знаків, двокрапок, інтервалів тощо.

Неповнолітня особа проживає або перебуває за кордоном: як отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО – платників податків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зі змінами) (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР), наведену у додатку 2 до Положення № 822, яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу.

Громадяни України, які проживають або перебувають за кордоном та не можуть прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, у разі необхідності реєстрації / внесення змін до ДРФО та/або отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у ДРФО, можуть надіслати поштою на адресу Державної податкової служби України (м. Київ, Львівська площа, 8) Облікову картку за ф. № 1ДР/заяву про внесення змін до Державного реєстру за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) та ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу. Підпис фізичної особи на Обліковій картці за ф. № 1ДР/Заяві за ф. 5ДР повинен бути засвідчений у встановленому законодавством порядку. При цьому документи, видані компетентними органами іноземної держави та складені іноземною мовою, повинні бути засвідчені в установленому законодавством України порядку та перекладені українською мовою, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (п. 7 розд. ІII Положення № 822).

Враховуючи викладене, для отримання документа, що засвідчує реєстрацію в ДРФО (Картка платника податків) особа віком від 14 до 18 років, яка має паспорт громадянина України та проживає або перебуває за кордоном і не може прибути до контролюючого органу в Україні, може надіслати поштою на адресу Державної податкової служби України:

заповнену самостійно Облікову картку № 1ДР/Заяву за ф. № 5ДР (підпис фізичної особи на Обліковій картці за ф. № 1ДР/Заяві за ф. 5ДР повинен бути засвідчений у встановленому законодавством порядку):

копію паспорта громадянина України неповнолітньої особи;

копії документів, які підтверджують зміни в облікових даних (при поданні Заяви за ф. № 5ДР).

Якщо Облікову картку № 1ДР/Заяву за ф. № 5ДР за особу віком від 14 до 18 років, яка отримала/не отримала паспорт громадянина України, заповнює один із батьків, то додаються наступні документи:

копія паспорта громадянина України неповнолітньої особи/свідоцтва про народження дитини;

копія документа, що посвідчує особу одного із батьків;

копії документів, які підтверджують зміни в облікових даних (при поданні Заяви за ф. № 5ДР);

копія документа, що підтверджує інформацію про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) одного із батьків.

Документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО фізичної особи, яка проживає або перебуває за кордоном та не може прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, може бути надісланий до закордонної дипломатичної установи України за місцезнаходженням особи за кордоном або за письмовим клопотанням особи на вказану нею адресу за кордоном.

За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 9 розд. VII Положення № 822).

Про об’єкт та базу оподаткування для юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису.

Згідно з п. 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Абзацом першим і п’ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 01 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

При цьому п. 5 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що індекс споживчих цін для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи застосовується із значенням 100 відсотків:

для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) за 2015 та 2017 – 2022 роки;

для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) за 2015 та 2017– 2020 роки.

Слід зазначити, що оскільки нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи, то її зміна впливає на розрахунок суми податкових зобов’язань на поточний рік.

Для отримання інформації щодо нормативної оцінки земельних ділянок необхідно звертатися до територіальних підрозділів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) за місцем розташування земельних ділянок.

Про внесення змін про показник загального обсягу пального

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи змінюється в СЕАРП та СЕ показник загального обсягу пального, ввезеного на митну територію України, відображений на підставі тимчасової (попередньої, періодичної) митної декларації, після оформлення додаткової митної декларації, якою змінено код товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД, та чи потрібно в зв’язку з цим виправляти код УКТ ЗЕД в акцизній накладній, складеній при ввезенні такого пального, інформує.

Показник загального обсягу пального відображений у системі електронного адміністрування пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ) (в розрізі умов оподаткування пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), що зарахований на підставі тимчасової (попередньої, періодичної) митної декларації, автоматично змінюється на показник відображений у додатковій митній декларації, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за такою тимчасовою (попередньою, періодичною) митною декларацією.

Для внесення змін щодо коду УКТ ЗЕД пального на підставі додаткової митної декларації, особою, яка здійснила ввезення (імпорт) пального на митну територію України складається заявка на поповнення (коригування) залишку пального, в якій дані СЕАРП та СЕ щодо коду УКТ ЗЕД пального, який обліковується на акцизному складі / акцизному складі пересувному (далі – АС / АСП) особи, яка здійснила ввезення (імпорт) пального на митну територію України, приводяться у відповідність до таких даних, зазначених в додатковій митній декларації. Така Заявка може бути оформлена тільки особою, яка здійснила ввезення (імпорт) пального на митну територію України та складається з нульовою сумою акцизного податку.

Заявка складається тільки на обсяг пального, який на дату складання заявки за даними СЕАРП та СЕ обліковується на АС / АСП особи, яка здійснила ввезення (імпорт) пального на митну територію України.

Заявка не складається якщо обсяги пального, зазначені в додатковій митній декларації, на дату складання Заявки за даними СЕАРП та СЕ реалізовано особою, яка здійснила ввезення (імпорт) пального на митну територію України іншій особі.

Якщо акцизна накладна складена при ввезенні пального на підставі тимчасової (попередньої, періодичної) митної декларації, однак у подальшому код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД змінено і таке пальне реалізовано повністю суб’єкту господарювання для подальшої реалізації, після складення додаткової митної декларації на зазначене пальне складається розрахунок коригування до такої акцизної накладної з кодом коригування «1» або «2».

Розрахунок коригування не складається якщо обсяги пального, зазначені в додатковій митній декларації на дату складання розрахунку коригування акцизної накладної за даними СЕАРП та СЕ реалізовано повністю кінцевому споживачу.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43594

Управління ризиками: контроль без тиску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У податковій системі України тривають зміни. Запровадження експериментального проєкту з управління податковими ризиками (на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854) – це новий підхід до взаємодії держави і бізнесу.

Український бізнес живе в умовах постійної турбулентності – економічної, регуляторної, а часто й безпекової. У такі часи прозорість і прогнозованість у сфері податків стають не просто технічними питаннями, а й фактором довіри між державою і підприємцем. Саме довіра лежить в основі комплаєнс – підходу: податкова служба прагне бачити в платнику не об’єкт контролю, а партнера у наповненні бюджету.

Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) – це комплекс інформаційно-аналітичних рішень, що дозволяє виявляти ризики недотримання податкового законодавства на ранніх етапах. Кожен ризик оцінюється автоматично, без втручання людини, що дозволяє уніфікувати підхід і усунути суб’єктивність. Уся аналітика спирається на норми Податкового кодексу України.

Проєкт триватиме два роки і є базою для побудови постійно діючої системи комплаєнс – контролю. Його успішна реалізація дозволить не лише підвищити ефективність адміністрування, а й поступово змінити суспільну культуру сплати податків – від примусу до усвідомленої участі у розвитку держави.

Визначення розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої СГ, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до частини тринадцятої ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати (далі – МЗП), встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру МЗП встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, здійснюється відповідно до даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, шляхом ділення сумарно нарахованої заробітної плати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).

При визначенні показників, зазначених абзацом третім частини тринадцятої ст. 42 Закон № 3817 застосовуються показники, які відображені у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), заповнені відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2015 за № 111/26556, а саме:

сума нарахованої заробітної плати – рядок 1.1 розд. І Розрахунку;

сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків – рядок 1.3 розд. І Розрахунку;

сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України – рядок 1.4 розд. І Розрахунку;

кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення) – рядок 103 Розрахунку.

Тобто, для розрахунку розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, сума показників рядків 1.1, 1.3, 1.4 розд. І Розрахунку ділиться кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення) – рядок 103 Розрахунку.

Законом № 3817 не визначено особливостей розрахунку розміру середньої місячної заробітної плати окремим працівникам, які, зокрема перебували у відпустці без збереження заробітної плати, працювали за сумісництвом чи на умовах неповного робочого дня.

Таким чином, при визначенні розміру середньої щомісячної заробітної плати суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет або пальним, застосовується загальний порядок заповнення Розрахунку, визначений Порядком, тому працівники, які перебували у відпустці без збереження заробітної плати, працювали за сумісництвом чи на умовах неповного робочого часу враховуються у загальному розрахунку середньої заробітної плати на загальних підставах.

Чи підлягають оподаткування ПДФО та військовим збором кошти, отримані у вигляді благодійних внесків, які надходять на рахунок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені гл. 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПКУ господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Водночас відповідно до інформації з відкритих джерел «Донат» – це благодійний внесок, дар, пожертва особи на певну потребу.

Таким чином, оскільки дохід у вигляді «Донатів», який буде надходити на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця, не пов’язаний з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг таким підприємцем на користь платників податків, тобто у розумінні ПКУ не може вважатися господарською діяльністю, то такий дохід не включається до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, але оподатковується за загальними правилами, встановленими розділом IV ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV ПКУ, згідно з п. 163.1 ст. 163 розд. ІV ПКУ якого передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ);

іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, визначено ст. 165 ПКУ.

Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розд. IV ПКУ та підрозд. 1 розд. XX ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX ПКУ.

Разом з тим до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 розд. ІV ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Особливості оподаткування іноземних доходів визначено п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, становить 5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Якщо електронні послуги надаються нерезидентом (компанією Google) резиденту (юридичній особі) – платнику ПДВ, то за такою операцією резидент (юридична особа) як отримувач послуг від нерезидента зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну за правилом «першої події» на дату, яка визначається згідно з п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України.

При цьому, якщо за такою операцією «першою подією» є отримання авансу як оплати за електронні послуги, то нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну необхідно на дату списання коштів з рахунку резидента (юридичної особи) – платника ПДВ в банку/небанківському надавачу платіжних послуг в оплату таких електронних послуг.

Джерела погашення податкового боргу платника податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.

У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (абзац перший п. 87.5 ст. 87 ПКУ).

Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.

Завжди на часі – якісні, оперативні, кваліфіковані індивідуальні усні консультації

Один простір на безліч потреб – це про новий податковий сервіс

Робота сучасної Державної податкової служби України (ДПС) орієнтована на розширення та удосконалення партнерських взаємовідносин з платниками податків.

Мета податкової – забезпечення максимально комфортної та прозорої співпраці з підприємницькою спільнотою та громадянами.

Інноваційним інструментом досягнення цієї мети є відкриття 20 Офісів податкових консультантів (Офіс) – спеціалізованих центрів для надання кваліфікованих безоплатних усних консультацій платникам з питань застосування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Робота Офісів розпочалася одночасно 08 вересня цього року при Головних управліннях ДПС у 19 областях та м. Київ, аби допомагати платникам розібратись у податкових питаннях, отримати фахову пораду та уникнути порушень законодавства.

Офіс – це ще один приклад державної підтримки кожного платника, який сьогодні сумлінно наповнює бюджети та забезпечує фінансову стабільність і обороноздатність держави. Це впевнений шлях до безбар’єрності.

Це новий рівень комунікації, це ефективна підтримка та поміч бізнесу і громадянам у вирішенні складних податкових питань шляхом відкритого діалогу та надання практичних роз’яснень.

Досвідчені фахівці Офісів надають консультації за такими напрямами:

- оподаткування фізичних осіб – платників податків та фізичних осіб – підприємців;

- оподаткування юридичних осіб;

- електронні сервіси та звітність;

- податкові спори;

- податковий аудит, фактичні перевірки та законодавство щодо реєстраторів розрахункових операцій та програмних РРО;

- контроль за обігом підакцизних товарів;

- зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування;

- погашення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску;

- надання кваліфікованих електронних довірчих послуг;

- трансфертне ціноутворення.

Кожний платник, який звертається за консультацією, отримує аргументовану та якісну відповідь. А модератор зорієнтує та допоможе в отриманні консультаційних послуг з урахуванням індивідуальних потреб суб’єкта звернення.

Принципи роботи Офісу прості: увага, повага, довіра.

Підвищення податкової обізнаності, зменшення порушень законодавства і зростання добровільної сплати податків – на такий результат спрямована взаємодія податкової служби з платниками.

Офіс податкових консультантів на Дніпропетровщині: 1 064 консультації майже за два місяці роботи

На новий сучасний формат комунікацій позитивно відгукнулися і бізнес, і громадяни.

У регіональному Офісі відвідувачі гарантовано отримують якісний сервіс, ввічливе та уважне ставлення до кожного. Податковими консультантами аналізується конкретна ситуація запитувача та надаються кваліфіковані професійні роз’яснення. Офіс працює за принципом конфіденційності – гарантується збереження та захист даних, отриманих під час надання роз’яснень.

Консультації доступні для усіх. Приміщення Офісу облаштоване відповідно до сучасних стандартів доступності з метою забезпечення зручних та комфортних умов при отриманні послуг особами з інвалідністю і маломобільними групами населення.

Результати роботи Офісу Головного управління ДПС у Дніпропетровської області (ГУ ДПС) підтверджують потребу платників у консультаційних послугах.

З початку свого відкриття регіональним Офісом податкових консультантів надано 1 064 консультації юридичним та фізичним особам з питань застосування податкового та іншого законодавства.

Переважна більшість запитів надходить від фізичних осіб – підприємців та громадян.

Найчастіше платники звертаються за консультаціями з таких питань:

- особливості застосування спрощеної системи оподаткування, нарахувань з податку на майно у частині земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку, мінімального податкового законодавства (47,0 % від загальних звернень);

- надання кваліфікованих електронних довірчих послуг (24,5 %);

- подання документів податкової звітності, сервіси Електронного кабінету та внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (19,9 %);

- виникнення та погашення податкової заборгованості (4,9 %).

Новий сервіс від податкової служби викликає широкий відгук у суспільстві

Так, податківцями у жовтні поточного року в Офісі податкових консультантів проведена екскурсія для студентів і викладачів Університету митної справи та фінансів у м. Дніпро.

Ціль заходу – ознайомлення молоді із сучасними інструментами податкової служби та презентація дієвої комунікації податкових консультантів з платниками.

Студенти мали можливість переконатись, що Офіс податкових консультантів – ефективний сервіс для підтримки платників, спрямований на оперативне та якісне вирішення податкових питань.

Більшість учасників заходу самі скористались послугами Офісу та отримали консультації від податкових експертів. Особливо молодь цікавили сучасні електронні сервіси від ДПС. І це Електронний кабінет та мобільний застосунок «Моя податкова». Студентам, які змінили адресу реєстрації, податковими консультантами надані практичні поради для подання засобами мобільного застосунку «Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків» (форма № 5ДР). А здобувачі освіти, які навчаються за контрактом, отримали фахові консультації щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки за навчання.

Також про роботу регіонального Офісу податкових консультантів йшла мова на ІІІ Міжнародному форумі «Безпечна, комфортна та спроможна територіальна громада», який проводився Національним технічним університетом «Дніпровська політехніка». Спільнота форуму виявила зацікавленість у новому сервісі та детально ознайомилась з результатами його роботи. Представники органів місцевого самоврядування зазначили, що Офіс податкових консультантів є важливою складовою розвитку територіальних громад, адже допомагає працюючим в умовах війни підприємцям вирішувати складні податкові питання та уникати помилок у своїй діяльності. Учасники заходу підкреслили, що партнерські відносини з податковою службою сприяють веденню чесного бізнесу та підвищенню добровільної сплати податків.

На Дніпропетровщині Офіс податкових консультантів працює за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25.

Прийом відвідувачів здійснюється:

- без попереднього запису – у години вільного прийому за режимом роботи ГУ ДПС:

понеділок – п’ятниця з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв, перерва з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв,

субота і неділя – вихідні дні;

- за попереднім записом – у зручний для відвідувача час, номер телефону для запису (056) 374 31 18.

Для безпеки платників та співробітників податкової під час сигналу повітряної тривоги надання консультацій припиняється.

Запрошуємо бізнес та громадян скористатися новою послугою податкової.

Працюємо на засадах доступності, неупередженості, конфіденційності, якісного сервісу

Функціонування Офісів податкових консультантів підтверджує, що сучасна Державна податкова служба України – це не тільки контролюючий орган, але й помічник, порадник та підтримка для платників податків.

Адреси розташування Офісів податкових консультантів у розрізі територіальних органів ДПС та графіки їх роботи за посиланням: https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv

Отримання електронних довірчих послуг у КНЕДП ДПС України фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг» вебсайту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (КНЕДП ДПС) (https://ca.tax.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» (далі – Перелік).

Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, та бажає отримати електронні довірчі послуги у КНЕДП ДПС разом з документами, зазначеними у Переліку для категорії «фізична особа», подає копію свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, про який вноситься відповідний запис при формуванні кваліфікованих сертифікатів.

При цьому фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, для отримання електронних довірчих послуг у КНЕДП ДПС має надати захищений або незахищений носій ключової інформації.

Звільнення від сплати земельного податку: фізична особа подає документ, що посвідчує право застосування пільги

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо фізична особа є власником однієї земельної ділянки або декількох ділянок з різними видами використання та має право на пільгу по земельному податку, то для отримання пільги їй необхідно звернутися (з урахуванням терміну давності) до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації або за місцем знаходження земельних ділянок із документом, що посвідчує право на пільгу.

Якщо фізична особа має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги разом із документом, що посвідчує право на пільгу.

Також, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Водночас зазначаємо, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи фізичні особи (у тому числі і ті, що не відносяться до пільгової категорії) – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи.

Подавати заяви фізичні особи можуть письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку, скориставшись Електронним кабінетом, а також через мобільний застосунок «Моя податкова», створеного на цифрових платформах iOS та Android.

Документом, що посвідчує право на пільгу, є, зокрема, але не виключно, посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 – 3 категорія); посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; договір оренди землі, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису), укладений з платником єдиного податку четвертої групи, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Виклики та можливості навчання податківців під час війни: делегація ДПС поділилась досвідом на форумі ІОТА

Формування компетенцій майбутнього, використання штучного інтелекту у навчальних системах та створення внутрішніх спільнот для розвитку працівників – такі питання розглянули учасники форуму ІОТА на тему  «Перспективне навчання та розвиток (L&D) для інноваційного та гнучкого адміністрування».

Захід, який відбувся у місті Підгориця (Чорногорія), став платформою для обміну досвідом між представниками податкових адміністрацій країн Європи щодо сучасних підходів до управління персоналом.

Україну на форумі представила делегація Державної податкової служби, яка презентувала доповідь на тему: «Виклики та можливості внутрішнього навчання державних службовців Державної податкової служби України у період воєнного стану».

Представники ДПС поділились власним досвідом: як період воєнного стану став серйозним випробуванням для державних органів, але водночас і потужним стимулом до розвитку та навчання персоналу. Внутрішнє навчання набуло особливого значення, адже саме воно забезпечує стабільність, ефективність та згуртованість команди навіть у надзвичайно складних умовах.

Під час заходу українська делегація взяла участь у пленарних засіданнях та групових дискусіях, присвячених сучасним методам навчання і розвитку персоналу, створенню внутрішніх систем підготовки тренерів, а також ознайомилась із практиками використання інструментів штучного інтелекту в роботі податкових органів різних країн.

Міжнародне оподаткування: надходження за результатами самостійного коригування податкових зобов’язань зросли на понад 40%

За дев’ять місяців 2025 року надходження за результатами самостійного коригування податкових зобов’язань за напрямами міжнародного оподаткування, трансфертного ціноутворення та контрольованих іноземних компаній зросли на понад 40 %.

Платники провели самостійне коригування об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств  на суму близько 5 млрд грн, що на рівні минулого року. При цьому сума сплаченого з нього податку зросла на 20 % – з 0,5 млрд грн у 2024 році до 0,6 млрд грн у 2025 році. За наслідками контрольно-перевірочних заходів до бюджету надійшло 84,9 млн гривень.

Майже вдвічі зріс обсяг самостійного коригування податку з доходів нерезидентів з джерелом походження з України – з 69,5 млн грн до 154,9 млн грн. За результатами контрольно-перевірочних заходів до бюджету
сплачено 466,5 млн гривень.

Контролюючі особи КІК у звітному періоді самостійно відкоригували та сплатили до бюджету 70 млн грн, що в 15 разів більше, ніж у 2024 році (4,6 млн грн).

Вагомим чинником підвищення ефективності роботи став активний обмін податковою інформацією з іноземними компетентними органами. Налагоджена співпраця – оперативне листування, звірки та онлайн-зустрічі – дозволила суттєво скоротити терміни отримання інформації та підвищити її якість.

Завдяки цьому вдалося виявити ризики зловживання умовами міжнародних договорів, завищення рентабельності нерезидентів і заниження об’єкта оподаткування на мільярди гривень. Отримані відповіді на 90 % міжнародних запитів стали підґрунтям для глибокого аналізу та формування доказової бази у складних податкових справах.

Системна аналітична робота, міжвідомча взаємодія та галузевий підхід забезпечують не лише фінансові результати, а й формують нові стандарти прозорості бізнес-процесів.

Міжнародне оподаткування в Україні стає інструментом партнерства, довіри та спільної відповідальності між державою та бізнесом, відображаючи прагнення країни діяти за найкращими глобальними практиками.

Створюємо простір довіри: комунікації у зручних форматах – ефективна форма взаємодії податківців Дніпропетровщини з платниками

Національна стратегія доходів до 2030 року (НСД) спрямована, перш за все, на підвищення внутрішніх доходів держави, що досягається у більшій мірі завдяки стабільним податковим надходженням. Адже сьогодні це необхідно для забезпечення потреб фінансування важливих витрат воєнного часу. 

Робота податкової служби Дніпропетровщини з платниками системна і здійснюється на постійній основі. Під час проведення семінарів, зустрічей та засідань «круглих столів» податківці консультують, роз’яснюють, надають адміністративні послуги та практичну допомогу з питань законодавства. 

На минулому тижні для суб’єктів господарювання м. Дніпро, м. Самар, м. Верхньодніпровськ, сел. Васильківка проведено засідання «круглих столів». Під час спілкування платників детально ознайомили з діяльністю Офісу податкових консультантів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС). Податківці розповіли про його формат і принципи роботи, а також про напрямки надання практичної допомоги. Акцентовано, що ця ініціатива ДПС сьогодні відповідає потребам бізнесу. 

Крім того, в ході комунікації розглянуті питання сплати єдиного внеску, застосування електронних сервісів ДПС, листування з контролюючими органами в електронній формі, звільнення від податкових зобов'язань ФОПів, які мобілізовані або підписали контракт на проходження військової служби, тощо.

На семінарі, який організовано для платників м. Дніпро основна тема – право на отримання податкової знижки. Платникам розповіли про витрати, за якими можна отримати податкову знижку; умови та обмеження її отримання; які відомості має містити довідка про доходи фізичної особи, що надається податковим агентом для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для реалізації права на застосування податкової знижки. Платникам наголосили, що право на нарахування податкової знижки не переноситься на наступні роки, якщо платник не скористався таким правом за наслідками минулого року.

Також на семінарі фахівці обласної податкової служби поінформували представників бізнесу про реформування податкової системи та удосконалення процедур податкового адміністрування.

Молодь, як майбутнє нашої країни, має бути обізнаною в питаннях податкової сфери. Адже обізнана і активна молодь – запорука розвитку держави.

Податківці провели зустрічі зі студентами Відокремленого структурного підрозділу «Дніпровський фаховий коледж інженерії та педагогіки Українського державного університету науки і технології» та з учнями: Дніпровської гімназії № 20, Дніпровського ліцею № 28, Дніпровської гімназії № 29; спеціалізованої школи № 44 природничо-медичного профілю; Павлоградської гімназії № 19.

У ході спілкування молодому поколінню розповіли про основні інформаційні джерела ГУ ДПС, про можливості сервісу «Електронний кабінет» та мобільного додатку «Моя податкова», про сутність та елементи податків, їх значення і роль у суспільстві та розглянули види податків і аспекти оподаткування в Україні.

Особливу увагу приділили праву на податкову знижку за навчання. Акцентували, що таке право мають громадяни, які у минулому році сплачували кошти вітчизняним закладам освіти за навчання на контрактній основі.

Безбар’єрність охоплює всі сфери життя та сприяє інклюзії і боротьбі зі стереотипами. Отже, податкова служба також змінюється для того, щоб кожен відчував себе у навколишньому середовищі комфортно: адміністративні послуги платникам надаються у зручний спосіб.

Зокрема, від фахівців ГУ ДПС сервісне обслуговування громадяни можуть отримати під час відвідування Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАПів).

Так, працівниками Покровського сектору обслуговування платників Синельниківської ДПІ ГУ ДПС, у межах регламенту роботи мобільного ЦОПу, здійснено виїзд до ЦНАПу виконавчого комітету Васильківської селищної ради; фахівці Верхньодніпровського сектору обслуговування платників Кам’янської ДПІ ГУ ДПС відвідали ЦНАП виконавчого комітету Верхівцевської міської ради та провели чергування у ЦНАПі виконавчого комітету Криничанської селищної ради; податківці Жовтоводського сектору обслуговування платників Кам’янської ДПІ ГУ ДПС надавали послуги у ЦНАПі Лихівської територіальної громади.

Найзатребуваніші послуги, за якими звернулись відвідувачі ЦНАПів до податківців:

- внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) (форма № 5ДР);

- подання заяв щодо отримання відомостей з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу (форма № 10ДР);

- надання практичної допомоги щодо: подання податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка за навчання) в Електронному кабінеті; оформлення заяв щодо податку на нерухоме майно, земельного податку, МПЗ; подання заяв про бажання отримувати документи в електронному вигляді через Електронний кабінет;

- надання усних консультацій з питань адміністрування земельного податку, МПЗ та податку на нерухоме майно тощо.

Сьогодні системна інформаційно-роз’яснювальна робота податкової служби у напрямку забезпечення платників оптимальною базою податкових знань – це надійне підґрунтя діяльності суб’єктів господарювання без помилок і порушень законодавства. Результатом такої взаємодії є стабільне наповнення бюджетів.

Реквізити бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Інформація про відкриті Державною казначейською службою України бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Одночасно, Електронний кабінет платника забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

Також,своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відбувається шляхом їх розміщення в центрах обслуговування платників.

Нагадуємо, що бюджетні рахунки для зарахування військового збору за наступними кодами класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ):

- ККДБ 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;

- ККДБ 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;

- ККДБ 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

Сервіс «Пульс» - оперативна допомога платникам у вирішенні проблемних питань

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних та юридичних осіб (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1 Наберіть номер телефону 0800-501-007

Крок 2 Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та  натисніть 1;

Крок 3 Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації  та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску що надходять електронною поштою.

  Податкова – це сучасно: електронні довірчі послуги користувачі мають можливість отримати за європейськими стандартами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Вже рік Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг ДПС України у довірчому списку Європейського Союзу, тобто здійснює послуги користувачам за європейськими стандартами, за міжнародними алгоритмами RSA та ECDSA, які забезпечують:

-  визнання електронних підписів між Україною та Європейським Союзом;

-  підвищення довіри до цифрових транзакцій і документів, оскільки вони мають міжнародне визнання та відповідають високим стандартам безпеки;

-  нові можливості для бізнесу: спрощують процеси міжнародних транзакцій та співпраці з партнерами з Європейського Союзу.

Оскільки Україна впевнено крокує по напрямку цифровізації, пропонуємо прямувати до європейського майбутнього разом! 

Ваші побажання – джерело нових сервісів.

За ФОПа – платника єдиного податку роботодавець сплачує єдиний внесок: що зі звітністю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до частини шостої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464), фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), і особи, які провадять незалежну професійну діяльність, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема, резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої групи подають у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №  578 (зі змінами) (далі – Декларація), додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).

У п. 9 «Визначення сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» Додатка 1 в графі 2 в рядках у розрізі окремого календарного місяця звітного періоду відображаються самостійно визначені суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини, та у графі 4 розраховуються суми єдиного внеску, які підлягають сплаті на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду. Загальна сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті за звітний період зазначається у рядку «Усього» графи 4 п. 9 Додатка 1.

Значення рядка «Усього» графи 4 п. 9 Додатка 1 переноситься до рядка 21 «Сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду» розд. VІІ «Визначення зобов’язань із сплати єдиного внеску за даними звітного (податкового періоду)» Декларації.

Згідно з приміткою 10 до Декларації Додаток 1 не подається та не заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою ст. 4 Закону № 2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати Додаток 1 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Враховуючи зазначене, ФОПи – платники єдиного податку першої – третьої групи, за яких роботодавцем (перелік роботодавців визначено в п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464) сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску за всі календарні місяці звітного періоду, Додаток 1 до Декларації не заповнюють та не подають.

Якщо роботодавцем у звітному періоді єдиний внесок нараховувався та сплачувався у розмірі менше мінімального страхового внеску або не нараховувався та не сплачувався, то такі фізичні особи – підприємці зобов’язані самостійно визначити базу нарахування за такі місяці у розмірі не менше мінімальної заробітної плати та відобразити у графі 2 п. 9 Додатка 1.

При цьому, у графі 2 п. 9 Додатка 1 проставляється інформація за місяці, за які фізичні особи – підприємці сплатили єдиний внесок за себе, а за місяці, коли вони були звільнені від сплати єдиного внеску (роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску), – проставляються нулі.

У платника наявний податковий борг з ПДВ: зарахування коштів в інтегрованій картці платника, сплачених з рахунку в СЕА ПДВ за поданою декларацією

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що основні принципи функціонування системи електронного адміністрування (СЕА ПДВ) регулюються ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (зі змінами).

Згідно з п. 200 прим. 1.2 ст. 200 прим. 1 ПКУ, розрахунки з бюджетом в частині ПДВ здійснюються з рахунків в СЕА ПДВ.

Відповідно до п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ з рахунку у СЕА ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду.

Кошти, зараховані на електронний рахунок, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ та погашення податкового боргу з ПДВ (п. 200 прим..7 ст. 200 прим. 1 ПКУ).

У відповідності до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПКУ у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.2021за № 321/35943 зі змінами (далі – Порядок № 5).

Пунктом 1 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку № 5 визначено, що для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів в ІКС ДПС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним кодом класифікації доходів бюджету щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об’єкта оподаткування, коду території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.

Інформація в ІКП ґрунтується на первинних показниках первинних документів, оброблених засобами ІКС ДПС. Первинний показник підтверджує факт дії платника, або органу ДПС, або іншого органу влади щодо відносин, які виникають у сфері справляння податків, зборів та єдиного внеску.

Пунктом 5 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку № 5 передбачено, що під час погашення суми податкового боргу (його частини) кошти, які сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, які сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.

Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), територіальний орган ДПС самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Отже, в ІКП погашення суми за узгодженими податковими зобов’язаннями здійснюється в автоматичному режимі в порядку черговості зарахування платежів, визначеної відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, якщо в ІКП платника суми податкового боргу з ПДВ виникли до настання терміну сплати зобов’язань по податковій декларації з ПДВ, то зарахування коштів, які надійшли з рахунку в СЕА ПДВ здійснюється в першу чергу у погашення наявного в ІКП податкового боргу.

Виручка в іноземній валюті зараховується на розподільчий рахунок, а на наступний день банк перераховує її на поточний валютний рахунок ФОПа – платника ЄП третьої групи: визначення дати отримання доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, користуються зазначеним правом, якщо вони зареєстровані як підприємці у порядку, визначеному законом (частина друга ст. 5 Закону № 959).

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ), прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).

Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 (зі змінами) затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5), яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених Положенням № 5 заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Відповідно до абзацу першого п. 16 розд. I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

Пунктом 108 розд. X Положення № 5 передбачено, що зарахування коштів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів здійснюється банками через розподільчі рахунки у визначених Положенням № 5 випадках.

За поточними рахунками в іноземній валюті суб’єктів господарювання – резидентів (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців) здійснюються операції, що не суперечать вимогам законодавства України, уключаючи, зокрема, операції за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) (п.п. 2 п. 109 розд. X Положення № 5).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлена у розмірі 5 відс. доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ).

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Враховуючи викладене, датою надходження коштів в іноземній валюті є дата зарахування банком коштів з розподільчого рахунка на відповідний поточний рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи. При цьому для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України. Показники, виражені в іноземній валюті перераховуються у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату їх отримання.

При цьому, розрахунок курсової різниці, яка виникає при продажу іноземної валюти фізичної особи – підприємця, та включення такої курсової різниці до доходу платника єдиного податку, нормами ПКУ не передбачено.

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) не визначено категорію працівників щодо яких застосовуються вимоги щодо розміру середньої щомісячної заробітної та не передбачено обов’язку суб’єктів господарювання подавати інформацію про таких працівників органам ДПС.

Крім того, відповідно до вимог Закону № 3817 ліцензія надається суб’єктам господарювання, а не його відокремленим підрозділам, які у розумінні Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-ІХ «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» не є суб’єктами господарювання.

Отже, вимоги щодо розміру середньої щомісячної заробітної плати розповсюджуються на всіх працівників суб’єкта господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, а не тільки до працівників, що безпосередньо працюють у місці такої роздрібної торгівлі підакцизними товарами.

Земельні ділянки утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв): чи передбачені для ФО пільги із сплати земельного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Тобто, у п. 281.2 ст. 281 ПКУ наведено вичерпний перелік земельних ділянок за видом використання та їх розмір, щодо яких категорії фізичних осіб, зазначені у п. 281.1 ст. 281 ПКУ мають право скористатись пільгами по земельному податку. При цьому до даного переліку не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, в залежності від місця розташування земельних часток (паїв).

Отже, пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб за земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв), не передбачені і відповідно земельний податок за такі ділянки справляється на загальних підставах.

Разом з цим від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

Понад 242,0 млн грн екологічного податку спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

З початку 2025 року надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників екологічного податку склали понад 242,0 млн грн, що більше майже на 14,0 млн грн, або на 6,1 відс., ніж за підсумками січні – вересня минулого року.

Повідомляємо, що відповідно до п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:

обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;

обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;

обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

Понад 10,9 млрд грн надійшло до спеціального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

Протягом трьох кварталів 2025 року від платників Дніпропетровщини до спеціального фонду державного бюджету надійшло понад 10,9 млрд гривень. У порівнянні з січнем – вереснем 2024 року це більше на понад 2,8 млрд грн, або на 34,8 відсотків.

Нагадуємо, що Національна стратегія доходів до 2030 року – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі. Вона також підтримує економічне зростання через зменшення нерівності та неефективності в політиці та адмініструванні доходів. 

Це бачення майбутньої системи доходів України, що надає чіткості та мети реформам. 

Е-повідомлення: інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів та єдиного внеску працює сервіс «Е-повідомлення».

Платники податків, користувачі Електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.

Форма Е-повідомлення про помилкову сплату платежів містить таку інформацію:

- податковий номер платника;

- назву та код територіального органу ДПС; 

- код території;

- отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [ рахунок IBAN].

У разі помилкової сплати просимо подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.

Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».

Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9 год. 00 хв. в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.

Єдиний внесок: платники Дніпропетровщини поповнили державні цільові фонди майже на 33, 0 млрд гривень

У січні – вересні поточного року платники Дніпропетровщини спрямували до державних цільових фондів понад 32,9 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Як акцентувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з минулорічним відповідним періодом надходження зросли на понад 6,5 млрд грн, темп росту складає 124,7 відсотків. 

Керівник податкової служби області висловила вдячність платникам за відповідальне ставлення до виконання своїх фінансових зобов’язань.

«Роботодавець, який працює у правовому полі, офіційно оформлює трудові відносини та сумлінно сплачує єдиний внесок за найманих працівників не тільки забезпечує працюючим відповідні соціальні гарантії, а й отримує комфортне ведення свого бізнесу та його фінансову стабільність», – зазначила Теодозія Чернецька.

Нагадуємо, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу;

- повідомлення органів ДПС.

Сила податкової – у її людях

Щорічно 30 жовтня відзначається День вшанування пенсіонерів і ветеранів Державної податкової служби України. 

Цей день не просто дата у календарі, а символ глибокої поваги та вдячності тим, чиї зусилля стали фундаментом для економічної стабільності держави, тим, хто формував і продовжує формувати міцну основу податкової системи та податкову культуру.

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області зібралися ті, хто закладав підґрунтя ефективної податкової служби у перші роки незалежності, хто пройшов шлях від ручного обліку до сучасної цифровізації податкових процесів.

Cьогодні фахівці податкової усвідомлюють, що досягнення служби будуються на міцному фундаменті напрацювань ветеранів, які є прикладом мудрості і патріотизму. Молоді податківці вчаться у наставників поєднувати контроль з повагою до платника. Під час зустрічі багато говорили про безцінний досвід менторів. Вони через роки передають не просто знання, а серце професії – відповідальність, що вимірюється не роками, а наповненими бюджетами. 

Усім пенсіонерам та ветеранам податкової служби сердечна вдячність за багаторічну сумлінну працю, за те, що ви будували і продовжуєте будувати фінансову стійкість держави, а також за активну участь у житті колективу.

Щиро зичимо міцного здоров’я, тепла, родинного затишку, невичерпної енергії та мирного неба. 

Туристичний збір: надходження зросли більше ніж на третину

У січні – вересні 2025 року сплата туристичного збору зросла на 35,7 % порівняно з відповідним періодом минулого року. Цьогоріч місцеві бюджети отримали 234,4 млн грн туристичного збору.  За 9 місяців минулого року надійшло 172,8 млн гривень.

Лідери у сплаті: 

- Київ – 52,8 млн грн,

- Львівська – 42,5 млн грн,

- Івано-Франківська – 32,5 млн грн,

- Закарпатська область – 21,2 млн гривень. 

Туристичний збір сплачують податковим агентам громадяни України, іноземці та особи без громадянства авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання. 

Податкові агенти – суб’єкти господарювання, які надають послуги з тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі): готелях, хостелах, будинках відпочинку тощо,  перераховують його до місцевого бюджету. 

Перелік податкових агентів, які справляють туристичний збір, розміщується на сайтах місцевих рад. 

Ставку збору встановлюють місцеві ради самостійно за кожну добу проживання: 

- до 0,5 % мінімальної зарплати – для громадян України; 

- до 5 % – для іноземців.

Погашення заборгованості – крок до стійкості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) продовжує активний діалог з керівниками підприємств, що мають податковий борг та заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Постійний контроль здійснюється з метою недопущення накопичення боргів та погашення існуючих. 

Під час чергових зустрічей, які відбулися в офлайн та онлайн форматах з економічно активними платниками, за участю заступниці податкової області Наталі Федаш йшла мова про вчасне виконання зобов’язань.

Під час комунікацій проаналізовано фінансовий стан комунальних підприємств та підстави, що призвели до виникнення заборгованості.

Детально обговорено вжиті заходи ГУ ДПС щодо погашення податкового боргу та сплати єдиного внеску, а також недопущення його зростання протягом цього року.

З платниками визначено оптимально сприятливі механізми врегулювання боргових зобов’язань. Вони враховують фінансові стани підприємств і передбачають індивідуальний підхід до кожного боржника.

Податківці наголосили, що своєчасна сплата податків – це запорука фінансової стабільності не тільки окремих підприємств, але й усієї держави.

Представники підприємств отримали фахові відповіді податківців на актуальні запитання, що виникають у процесі господарської діяльності. 

ГУ ДПС закликає суб’єктів господарювання активно співпрацювати з податковими органами, використовувати доступні сервіси та звертатися за консультаціями, щоб уникнути проблем із заборгованістю. Така взаємодія сприяє розвитку прозорої економіки та зміцненню партнерських відносин між бізнесом і державою.

Пам’ятка для громадян! Сплачуйте податки правильно: детальний розбір на прикладі майнових податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує приклади сплати майнових податків.

Приклад 1. Сплата через мобільний застосунок банку

Щоб сплатити податкове зобов’язання через мобільний додаток банку:

відкрийте застосунок у мобільному телефоні та оберіть розділ для сплати податків;

заповніть платіжну інструкцію, вказавши:

- власний податковий номер та ПІБ (автоматично заповнюється банком);

- найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку
 (використовується інформація з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);

◊ суму земельного податку (використовується інформація з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);

◊ призначення платежу:

- код виду сплати: 101 (зазначається 3-х значне число);

- додаткова інформація запису: сплата земельного податку за 2024 рік згідно з ППР (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).

Наступний крок: 

·  перевірте, що всі дані, заповнені у платіжній інструкції є вірними (у т. ч. власний податковий номер громадянина),

·   підтвердить платіж.

 ВАЖЛИВО: при сплаті платежів за громадянина, який має податкові зобов’язання з земельного податку,  платник заповнює податковий номер та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання з земельного податку якого сплачуються, у реквізитах «Найменування фактичного платника» та «Код фактичного платника» платіжної інструкції.

 Приклад 2. Сплата через касу банку

Для сплати у касі банку надайте касиру таку інформацію:

·  власний податковий номер та ПІБ;

·  найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку (з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);

·  сума земельного податку (з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);

·  призначення платежу:

код виду сплати: 101 (зазначається 3-х значне число);

додаткова інформація запису: сплата земельного податку за 2024 рік згідно з ППР (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).

Наступний крок: 

· перевірте правильність даних, заповнених касиром банку у платіжній інструкції (у т. ч. власний податковий номер громадянина),

· власноруч підпишіть правильність реквізитів платіжної інструкції для подальшого виконання її банком.

ВАЖЛИВО: при сплаті платежів за громадянина, який має податкові зобов’язання з земельного податку,  платник надає касиру банку інформацію щодо податкового номеру та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання з земельного податку якого сплачуються.

Якщо реквізити платіжної інструкції заповнено без помилок, то сплачені кошти будуть зараховані до бюджету як надходження земельного податку від платника, який  має податкові зобов’язання з цього податку, та зараховані в його інтегровану картку.

 РЕЗУЛЬТАТ: на наступний день після здійснення платежу платник зможе перевірити таке зарахування у приватній частині Електронного кабінету.

Розрахунки при продажу товарів через міжнародні платіжні системи Payoneer, PayPal, Wise або Revolut: чи застосовується РРО/ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України (далі – Конституція), Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2473) та іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ), прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Частиною третьою ст. 4 Закону № 2473 визначено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Водночас, порядок відкриття рахунків в іноземних фінансових установах регулюється законодавством тієї країни, в якій відкривається рахунок.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).

Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (зі змінами) (далі – Положення № 5), яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених Положенням № 5 заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Відповідно до абзацу першого п. 16 розд. I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

Пунктом 23 розд. ІІ Положення № 5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

При цьому, слід зазначити, що Payoneer, PayPal, або Revolut – це міжнародні платіжні системи, а Wise є міжнародною системою грошових переказів, тобто не вважаються рахунками, відкритими у банківських установах.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265).

Так, Законом № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Пунктом 2 ст. 3 Закону № 265 для суб’єктів господарювання встановлено обов’язок надавати споживачу розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, зокрема і щодо операцій, які здійснюються з використанням мережі Інтернет.

Разом з тим, при організації господарської діяльності, суб’єкту господарювання слід враховувати, що відповідно до частини другої ст. 8 Конституції, Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй.

Відповідно до ст. 91 Конституції Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією.

Оскільки закони України приймає Верховна Рада України, то і дія таких законів, в тому числі Закону № 265, поширюється на учасників господарських відносин, які здійснюють свою діяльність на території України.

Про особливості визначення платником акцизного податку розміру середньої щомісячної заробітної плати або розміру загального місячного оподатковуваного доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників акцизного податку, що відповідно до норм Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) у заявах на отримання ліцензій на роздрібну торгівлю платником податків зазначаються:

адреса місця роздрібної торгівлі та ідентифікатор об’єкта оподаткування;

відомості про те, що місця роздрібної торгівлі розташовані за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей, м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів (для ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (крім сидру та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах).

З метою визначення розміру оплати середньої щомісячної заробітної плати або розміру загального місячного оподатковуваного доходу, відстань між місцями продажу підакцизних товарів та межами території адміністративно-територіальних одиниць (населених пунктів – адміністративних центрів областей, м. Києва та м. Севастополя) доцільно виміряти між адресою місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пального) та межами території адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» (зі змінами та доповненнями) до Державного земельного кадастру включаються відомості про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах).

Безбар'єрність: довідку про відсутність заборгованості можна отримати у різний спосіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про порядок отримання довідки про відсутність заборгованості.

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) надається відповідно до Порядку надання довідки  про відсутність заборгованості з платежів,  контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2018 року № 733 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2018 року за № 1102/32554 (далі – Порядок № 733). 

Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву до контролюючого органу за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.

Заява подається платником (на його вибір):

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника;

- в електронній формі – на адресу контролюючого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати Заяву за формою J1400306  (для юридичних осіб) або F1400306 (для фізичних осіб).

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (п. 3 Порядку № 733).

Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються контролюючим  органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Довідка надається платнику безоплатно (абзац другий п. 3 Порядку № 733).

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. 
У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Роздрукований електронний примірник документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом.

Переглянути видану платнику електронну Довідку у відкритій частині 
(вхід до якої не потребує ідентифікації) Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/debit), зацікавлений орган/суб’єкт може шляхом введення податкового номера платника (код за ЄДРПОУ/РНОКПП) та реквізитів електронної Довідки (дати і номеру).

До уваги гірничодобувних підприємств – платників плати за землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про таке.

Пунктом 284.4 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відс. земельного податку, обчисленого відповідно до ст.ст. 274 і 277 ПКУ.

Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавство» (далі – Закон № 4536), який набрав чинності 01.10.2025 внесено зміни, зокрема, до ст.ст. 274 і 277 ПКУ, які доповнено новими пп. 274.3 і 277.2 згідно з якими:

ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, встановлюється у розмірі 8 відс. від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.3 ст. 274 ПКУ);

ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, встановлюється у розмірі 12 відс. від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п. 277.2 ст. 277 ПКУ).

Тобто, з урахуванням положень п. 284.4 ст. 284 ПКУ та змін, внесених Законом № 4536 до ст.ст. 274 і 277 ПКУ, ставки земельного податку за земельні ділянки надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин становлять:

2 відс. – для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено;

3 відс. – для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Водночас, Законом України від 21 серпня 2025 року № 4577-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу», який набрав чинності 05.10.2025, внесено зміни до ПКУ, зокрема, ст.ст. 274 і 277 ПКУ викладено в попередній редакції.

Тобто, положення п. 274.3 ст. 274 ПКУ і п. 277.2 ст. 277 ПКУ втратили чинність 05.10.2025, що означає, що вони діяли 4 дні з 01.10.2025 по 04.10.2025 (включно).

Слід зазначити, що абзацом другим п. 286.4 ст. 286 ПКУ передбачено, що у разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Враховуючи те, що база оподаткування за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин була змінена протягом періоду з 01.10.2025 по 04.10.2025 (включно), то платники земельного податку зобов’язані з урахуванням положення п. 286.4 ст. 286 ПКУ уточнити свої податкові зобов’язання, подавши уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) не пізніше 20 листопада 2025 року.

Ставки, за якими справляється земельний податок, визначені ПКУ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відс. від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відс. від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 1 відс. від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель – не більше 0,1 відс. від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відс. від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності) (п. 274.2 ст. 274 ПКУ).

Ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відс. від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 5 відс. від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель – не більше 0,1 відс. від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п. 277.1 ст. 277 ПКУ).

При цьому плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відс. податку, обчисленого відповідно до ст.ст. 274 і 277 ПКУ.

Пунктом 284.6 ст. 284 ПКУ встановлено, що у частині плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються ініціаторами створення індустріального парку, керуючою компанією індустріального парку та учасниками індустріальних парків, органи місцевого самоврядування можуть:

1) встановлювати ставки земельного податку та орендну плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати земельного податку.

Відповідно до п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», органи місцевого самоврядування можуть:

встановлювати, зокрема, ставки земельного податку в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;

звільняти від сплати земельного податку.

Слід зазначити, що інформація про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги (у розрізі областей) розміщена на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Ставки місцевих податків та зборів.

Передача як благодійної допомоги військовослужбовцю каски (шолому): що з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Каски (шоломи) виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов та класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства операція підприємства (платника ПДВ) з постачання військовослужбовцю таких касок (шоломів) підлягає звільненню від оподаткування ПДВ згідно з п.п. 1 п. 32 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України.

За якими кодами бюджетної класифікації платник податків сплачує ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями, затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на доходи фізичних осіб:

11010100 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

11010201 – податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами;

11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;

1010500 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;

11010501 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню;

11010600 – фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, нарахований до 1 січня 2012 року;

11010700 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб;

11010800 – податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів;

11011200 – податок на доходи фізичних осіб із доходів спеціалістів резидента Дія Сіті;

11011300 – податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов’язання, що підлягає сплаті фізичними особами;

11011500 – авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.

Збір за місця для паркування транспортних засобів: ФОПи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 5,3 млн гривень

У січні – вересні поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини ФОПи – платники збору за місця для паркування транспортних засобів спрямували  понад 5,3 млн гривень, що майже на 256,0 тис. грн більше у порівнянні з минулорічними аналогічним періодом, темп росту – 105,0 відсотків.

Повідомляємо, що об’єктом оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених ст. 30 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 875).

Згідно з ст. 30 Закону № 875-ХІІ органи місцевого самоврядування забезпечують виділення земельних ділянок особам з інвалідністю із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини внесок від фізичних осіб понад 347,7 млн грн податку на нерухоме майно

Упродовж січня – вересня 2025 року фізичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 347,7 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з відповідним періодом 2024 року надходження зросли на понад 82,9 млн грн, темп росту – 131,3 відсотки. 

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).

Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.

Платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету на понад 39,1 млрд гривень

Протягом трьох кварталів поточного року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету на понад 39,1 млрд гривень. Податків, зборів та платежів надійшло майже на 9,5 млрд грн, або на 32,1 відс., більше ніж у січні – вересні 2024 року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Керівниця податкової служби регіону зауважила, що якісна комунікація податківців з платниками є важливою складовою податкового процесу, який має бути передбачуваним і зрозумілим. Результат такої взаємодії – стабільне наповнення бюджетів.

«Сьогодні співпраця податкової служби з платниками податків спрямована на збільшення фінансового ресурсу, який має забезпечити потреби держави. Наша спільна відповідальність – добровільне виконання платниками своїх зобов’язань і системна робота у цьому напрямку триває. Висловлюємо вдячність кожному, хто сумлінно сплачує податки і забезпечує надійний фінансовий фундамент для підтримки нашої економіки», – зазначила Теодозія Чернецька.

Нагадуємо, що платники податків, за потреби, мають можливість отримати усну фахову консультацію з податкових питань, звернувшись до Офісу податкових консультантів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Офіс). Прийом здійснюється:

- без попереднього запису – у години вільного прийому за режимом роботи ГУ ДПС: понеділок – п’ятниця з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв, перерва з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв,

- за попереднім записом – у зручний для відвідувача час, номер телефону для запису (056) 374 31 18.

Під час повітряної тривоги обслуговування платників в Офісі, а також попередній запис на бажану дату прийому припиняється.

На Дніпропетровщині Офіс податкових консультантів працює за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25. 

Податкова дисципліна – ключ до успіху у бізнесі та соціальному захисті

У центрі уваги онлайн зустрічі податківців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з платниками регіону, що відбулася за участю заступника начальника податкової служби Дніпропетровщини Миколи Бородюка, застосування штрафних санкцій до податкових агентів за порушення норм Податкового кодексу України та Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами).

«Інформаційна підтримка бізнесу, у першу чергу, спрямована на недопущення платниками помилок при застосуванні законодавства, на запобігання податковим правопорушенням, на стимулювання добровільної сплати податкових та інших платежів», – зазначив Микола Бородюк. 

Податківці наголосили, що сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) – це не просто обов’язок, а фундамент соціального захисту. Це особистий страховий поліс кожного платника. Кошти від єдиного внеску спрямовуються виключно на фінансування пенсій, виплат лікарняних, допомоги з безробіття та компенсацій за нещасні випадки на виробництві. А вчасна сплата та звітування – це не лише забезпечення соціальних гарантій, а й уникнення штрафів.

Однією з головних тем дискусії стали наслідки порушень у сфері сплати єдиного внеску. Податкові агенти, які є роботодавцями чи іншими суб’єктами, відповідальними за нарахування, утримання та перерахування внеску, стикаються з ризиками штрафів за несвоєчасні дії. 

На зустрічі наголошувалося, що за порушення порядку нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб (аналогічно і військового збору) тягнуть за собою накладення штрафів від 10 до 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Фахівці ГУ ДПС детально зупинилися на особливостях застосування зазначених санкцій, а також відповідальності за неподання або подання з помилками звітності про суми виплачених доходів на користь фізичних осіб.

Окремо обговорили застосування штрафних санкцій за порушення термінів сплати та обліку єдиного внеску і випадки, коли вони не запроваджуються.

Учасники заходу отримали вичерпні відповіді на запитання, а також рекомендації щодо використання Електронного кабінету для отримання email-повідомлень про листування.

Окрім того, платникам розповіли про сервіс нового формату – Офіс податкових консультантів. Його ключове завдання – оперативне і безоплатне надання платникам консультацій з податкових питань. 

Діалог став черговим кроком у системній роботі ГУ ДПС з платниками податків Дніпропетровщини, спрямованій на відкритий діалог та обізнаність у законодавстві.

Відкритий діалог з бізнесом через сучасний формат спілкування

Комунікаційна податкова платформа (КПП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) залишається зручним та ефективним інструментом для спілкування та взаємодії з бізнесом та громадськістю.

Під час чергової зустрічі розглядали звернення фізичної особи - підприємця, яке надійшло на електронну скриньку КПП, щодо порядку подання Заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет. 

Фахівці ГУ ДПС акцентували увагу, що сьогодні податкова служба – це, у першу чергу, сервісна служба. Найбільш популярний серед сервісів – Електронний кабінет.

Його функціональні можливості постійно розширюються. Заявника поінформували, що наразі Електронний кабінет надає нову можливість для його користувачів – це листування з Державною податковою службою України (ДПС) в електронному вигляді та подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет (Заява).

Податківці ознайомили планика з порядком подання Заяви та наголосили, що це перший крок для листування з податковою в онлайн форматі.

Листування в електронній формі – це оперативна, надійна та зручна комунікація платників із контролюючими органами.

Заява подана – і на електронну пошту платника надсилається повідомлення про надходження усіх документів до особистого Електронного кабінету.

Отже, для платників – це мінімум дій та максимум зручності.

Додатково податківці також розповіли підприємцю про сучасні формати спілкування з податковою службою Дніпропетровщини.

Так, нещодавно при податковій службі області відкрився Офіс податкових консультантів (Офіс) – це сервіс нового типу, який спрямований у своєї діяльності на попередження проблем, а не лише їх вирішення. 

Мета створення Офісу – забезпечення ефективного надання усних консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Консультаційні послуги надаються на безоплатній основі при особистому зверненні платника податків. 

Для отримання консультації платники також можуть здійснити попередній запис на бажану дату прийому за номером телефону (056) 374 31 18.

Офіс працює за адресою - проспект Богдана Хмельницького, буд. 25, 1-й поверх – будівля Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської ДПІ.

Ознайомитися з додатковою інформацією про послуги Офісу, а також з графіками прийому та контактами, у тому числі для попереднього запису, можна на інформаційному ресурсі – субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України (Субсайт).

Податківці звернули увагу, що окрім Субсайту також створені сторінка Facebook та YouTube-канал. Усі джерела оперативно оновлюються та наповнюються актуальною інформацією. 

Відкрита комунікація з платником в черговий раз підтвердила, що КПП – це сучасний сервіс не лише для діалогу бізнесу, громадськості та податківців, але й для оперативного вирішення актуальних питань застосування чинного законодавства. 

Нові правила сплати за землю: уникнути подвійної сплати стане простіше

З 1 жовтня 2025 року спрощено порядок справляння плати за землю у разі зміни власника нерухомості.

Якщо обов’язок сплати плати за землю переходить до іншої особи у зв’язку зі зміною власника нерухомого майна, то сума плати, внесена попереднім користувачем, може бути зарахована в рахунок майбутніх платежів нового користувача земельної ділянки.

Це можливо за умови відшкодування новим власником (користувачем)  сплаченої суми попередньому платнику на підставі висновку контролюючого органу.

Такі нововведення внесені Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ, який набрав чинності з 01.10.2025.

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України:

- у разі набуття права власності на будинок, будівлю чи споруду, право власності на земельну ділянку, на якій розміщено об’єкт, переходить до нового власника автоматично;

- якщо земельна ділянка перебуває у користуванні (зокрема в оренді), то до набувача нерухомості переходить і право користування нею.

Право власності або користування земельною ділянкою виникає з моменту його державної реєстрації. Власники землі та землекористувачі починають сплачувати плату за землю з дня виникнення відповідного права.

Нові правила спрямовані на спрощення процесу переходу обов’язку сплати плати за землю при зміні власника нерухомості, уникнення подвійної сплати та підвищення прозорості розрахунків із бюджетом.

 Довідково.

Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.      

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                            

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(Кам'янський район)

« повернутися