Сучасна Прядівка
З історії населених пунктів Царичанської громади : Прядівка
Село Прядівка (до 1917 року — Олександрівка) розташована за 18 км на схід від селища Царичанка і за 45 км від залізничної станції Бузівка Придніпровської залізниці.
Заснована Прядівка в останній чверті XVIII століття.
На території сьогоднішньої Прядівки люди жили ще за часів зарубної культури (Зрубна культурно-історична спільність (зрубна КІС) — це етнокультурне утворення доби пізньої бронзи (XVIII—XII ст. до н. е.), розповсюджене у степовій та лісостеповій смузі Східної Європи від Уралу на сході до річки Дніпро на заході, від річки Кама й правих приток Оки на півночі до азово-чорноморських степів на півдні (ІІ-І тисячоріччя до Р. Х.).
У 1978 році біля с. Прядівка було відкрито поховання цього періоду. В ньому було знайдено горщик, на якому червоною та рожевою фарбами зображено складний візерунок у вигляді стилізованих кінських голів, трикутників та хрестиків. Це була перша на території колишнього СРСР і України знахідка посуду з кольоровим розписом у могильниках зрубної культури.
Село масово заселяється переселенцями у XVIII столітті. Частина їх прийшла з Могилева і розташувалася по один бік річки, інші — з Бабайківки, вони зайняли протилежний берег. Жителі засівали берега річки прядивом, від чого і пішла назва річки Прядівки, а з часом і села. До 1766 року у Самарській паланці. У 1770 році Прядівка перейшла з Протовчанської паланки (з 1766) до Орільської паланки.
У 1863 році, після побудування церкви на честь Олександра Невського, село перейменували на Новоолександрівку. Але ця назва у народі не прижилася.
З 1886 року слобода Прядівка була центром Прядівської волості Новомосковського повіту. Тут мешкало 3667 осіб, було 563 подвірь, волостне правління, православна церква, поштова станція, щорічно діяло 3 ярмарки.
В роки громадянської війни балтійський матрос М. І. Балявський разом із своїми односельчанами — більшовиками В. С. Безрукавим та П. І. Лозою — організував партизанський загін, який воював проти австро-німецьких окупантів, махновців, білогвардійців. У 1921 році створено комсомольський осередок на чолі а О. Є. Калюжним та М. І. Балявським. Навесні 1922 року колишні партизани об’єднались у колективне господарство — комуну, головою якої був М. І. Балявський.
Під час гітлерівської окупації в селі діяла підпільна молодіжна група, якою керував син партизана громадянської війни М. І. Балявського — Е. М. Балявський. Його розстріляли фашисти взимку 1942 року.
До 2016 року с. Прядівка була центром Прядівської сільської ради Царичанського району, а у серпні цього ж року шляхом об’єднання увійшла до складу Царичанської селищної об’єднаної територіальної громади.
КЗК «Комплексний музей історії» Царичанської селищної ради
