Знищення амброзії – справа всіх і кожного
Амброзія полинолиста — дуже небезпечний карантинний бур’ян-алерген, який з повним правом можна назвати екологічно небезпечним, адже квітковий пилок амброзії - надзвичайно шкідливий для людини.
Амброзія настільки пристосовується до умов, у які потрапляє, що їй не страшні будь-які екологічні зміни.
Враховуючи велику шкоду амброзії полинолистої як для сільського господарства, так і для здоров'я людей, боротьба з нею є одним з найважливіших завдань.
Щоб найефективніше боротися з амброзією полинолистою, насамперед, необхідно знати про неї таке: це однорічник, який розмножується тільки насінням; вегетуюча (яка ще не квітує) рослина для людини безпечна, на відміну від квітуючої. У вегетуючої рослини коріння слабше, отже, її легше вирвати. В жодному разі не слід допускати квітування амброзії. Доцільно виривати її з корінням. Скошування не допоможе, бо коли залишаться хоча б перші (найнижчі) листки, пагони розвинуться й обов'язково заквітують.
Досвід боротьби з амброзією показує: де вчасно та ретельно вирвано рослину з корінням, то в майбутньому з'являються лише поодинокі рослини, які знищити набагато легше.
Нагадуємо мешканцям приватного сектору, власникам та орендарям земельних ділянок про особисту адміністративну відповідальність за порушення фітосанітарного законодавства. Посадові особи і громадяни, які порушують комплекс карантинних заходів, притягуються до відповідальності. Згідно з КУпАП (ст.105) «Порушення вимог щодо виконання фітосанітарних заходів» тягне за собою накладення штрафу на громадян від 3 до 10 неоподаткованих мінімумів, а на посадових осіб – від 8 до 15 неоподаткованих мінімумів. Стаття 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного добробуту» зобов’язує утримувати земельні ділянки та території в належному санітарному стані не тільки органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, але й всіх громадян.
Не варто зволікати, якщо бачите на подвір’ї небезпечну рослину. Напередодні цвітіння вона не така шкідлива. Тож самостійно знищити якнайбільше рослин до цвітіння, не допустити утворення пилку, насіння, а відтак і засилля цією рослиною нових територій.