Податкова інформує!

Дата: 10.08.2021 16:12

Кількість переглядів: 1798

Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо валютних цінностей?

Відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.

У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Викрито схему незаконного заволодіння житлом громадян

Податківці спільно з працівниками Головного управління Національної поліції в Запорізькій області встановили факти незаконного заволодіння житлом громадян під виглядом кредитування без реєстрації підприємницької діяльності та без отримання спеціальної ліцензії.

Як з?ясували фахівці підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, незаконне кредитування фізичних осіб група осіб здійснювала під заставу майна. При цьому для позичальників штучно створювалися умови щодо невиконання угод та здійснювалася перереєстрація права власності  на об’єкти  нерухомого майна з подальшим їх продажем.

Внаслідок таких дій фізичними особами не задекларовано та не сплачено податків на загальну суму понад 3 млн грн. Сума проведених фінансових операцій з легалізації майна  складає понад 4 млн  гривень.

Наразі зазначені факти відпрацьовуються Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за ознаками правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 Кримінального кодексу України.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Новий крок удосконалення структури звітності з трансфертного ціноутворення

Відповідно до рекомендацій ОЕСР для протидії агресивному податковому плануванню, боротьби з розмиванням оподатковуваної бази і виведенню прибутку з-під оподаткування (BEPS) реалізовано черговий крок Плану дій BEPS. Так, з 1 серпня 2021 року для платників податків, які здійснювали у 2020 році  контрольовані операції, створено можливість подати Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Повідомлення подається до контролюючого органу в електронній формі до 1 жовтня року, що настає за звітним.

АРІ повного функціоналу Електронного кабінету – у відкритому доступі

Для спрощення електронного обміну даними та інтеграції із системами, що використовуються бізнесом, ДПС у відкритому доступі розміщено АРІ програмного інтерфейсу, який дає змогу реалізувати всю повноту функціоналу Електронного кабінету.

АРІ розміщено в розділі «Опис АРІ доступу до інформації приватної частини» меню «Допомога» відкритої частини Е-кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/help/api-registers-int.html).

У меню «Допомога» відкритої частини Е-кабінету розробники програмного забезпечення можуть ознайомитись з описами АРІ Е-Кабінету та інтегрувати їх з власними системами:

- «Опис АРІ Електронного кабінету»,

- «Опис АРІ доступу до реєстрів відкритої частини ЕК»,

- «Опис АРІ доступу до інформації приватної частини ЕК».

Для користувачів у режимі  «Налаштування» приватної частини Е-Кабінету у вкладці «Токени відкритої частини» (https://cabinet.tax.gov.ua/user/settings) забезпечено можливість самостійного створення авторизаційного токену.

Якісні та зручні послуги платникам, сучасність та технологічність служби – вагомі складові місії, визначеної для ДПС.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Які активи не можуть бути об’єктами декларування зі збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідно до п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами декларування не можуть бути:

а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:

ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

порушеннями у сфері валютного законодавства;

порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями;

б) активи фізичної особи, які належать фізичній особі – резиденту, у тому числі самозайнятій особі, а також фізичним особам, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – Декларант), стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ);

в) активи фізичної особи або юридичної особи, які належать Декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 209, 258 прим. 5 і 306, частинами першою і другою ст. 368 прим. 3, частинами першою і другою ст. 368 прим. 4, ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями;

г) кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі;

ґ) активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.

ДПС продовжує навчання працівників щодо норм закону про одноразове добровільне декларування

Державна податкова служба продовжує цикл навчальних семінарів для працівників органів ДПС щодо норм закону про одноразове добровільне декларування.

Наразі податківці беруть участь у розробці нормативних актів, що є необхідними для реалізації закону, та відповідного ІТ-забезпечення. За короткий час вони мають не лише вивчити всі положення закону, але й зрозуміло пояснити їх платникам податків. По всій країні тривають семінари для працівників податкових органів для того, щоб рівень консультування платників був на надзвичайно високому рівні.

«Ми повинні докласти всіх зусиль для того, щоб одноразове декларування пройшло на високому рівні і всі бажаючі могли ним скористатися. Цей процес має бути прозорим, верифікованим, який переконає суспільство у тому, що дійсно відбулося правильне, законне декларування активів і належна сплата з них податкових платежів. Це не просто процес легалізації коштів, а фактично частина нового суспільного договору, коли перегортається певна сторінка і починаються нові взаємовідносини», – наголосив в.о. Голови ДПС Євген Олейніков під час онлайн семінару.

Він також підкреслив, що для ДПС пріоритетним буде, по-перше, належне виконання процедур, забезпечення їх зручності та стабільної реалізації. По – друге, якісний контроль за цими процесами, показниками, які в будуть отримуватись, і належне реагування та недопущення зловживань з боку як платників податків, так і посадових осіб служби.

У свою чергу, заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко зазначила про необхідність проведення широкої роз?яснювальної роботи серед платників податків. Саме від якості відповідей працівників ДПС на питання платників залежать подальші дії потенційних декларантів.

Питання та відповіді на них щодо особливостей закону про одноразове добровільне декларування будуть ретельно опрацьовані та включені до Бази знань для того, щоб ними могли скористатися і платники, і працівники служби.

Під час сьогоднішнього семінару учасники детально розглянули, які активи підлягають декларування, як визначити базу для нарахування одноразового збору для об?єктів декларування, можливості застосування альтернативних ставок збору тощо.

Також роз?яснювалися можливості застосування електронних сервісів, які можуть бути використані при поданні одноразової добровільної декларації.

Так, декларація подаватиметься особисто декларантами виключно в електронній формі засобами Електронного кабінету. При цьому  вони отримають допомогу при заповненні декларації, пояснення щодо заповнення розділів. Декларант зможе заповнити та надіслати декларацію, сплатити визначені податкові зобов?язання, скориставшись платіжними системами. Також у кабінеті відображатимуться результати звірки декларації з даними Державного реєстру фізичних осіб. У разі встановлення невідповідності, платник отримає відповідне повідомлення.

Для зручності декларанта в окремому меню Електронного кабінету відображатимуться всі види декларацій (звітна, нова звітна, уточнююча), результати їх обробки, повідомлення, стан розрахунків з бюджетом тощо.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

                         Питання дня щодо одноразового добровільного декларування

 «Які активи підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню?»

Активи, що підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню:

а) валютні цінності …..*;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які …..*;

в) рухоме майно, …..*;

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, ….. *;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

*Детальніше у повній відповіді.

Ознайомитись з повною відповіддю на запитання можна тут https://zir.tax.gov.ua/main/index/actual/?aqid=322%20

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Платники податків сплатили 330,5 млрд грн до загального фонду державного бюджету

У січні – липні 2021 року до загального фонду державного бюджету платники податків сплатили 330,5 млрд грн. Індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 106,0 відс., додатково надійшло 18,6 млрд грн (до початкового індикативу, що був визначений до збільшення дохідної частини державного бюджету, +26,8 млрд гривень).

Приріст надходжень порівняно з відповідним періодом 2020 року становить 31,1 млрд грн, або +10,4 відсотка. Без врахування частини чистого прибутку та дивідендів державних компаній зростання надходжень порівняно з відповідним періодом 2020 року становить 69,7 млрд грн, або +29,7 відсотка.

Основною складовою такого зростання є надходження ПДВ з вироблених в Україні товарів. Темп приросту цього податку становив 45,4 відсотка. При цьому відшкодування ПДВ платникам забезпечено у повному обсязі.

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Питання дня щодо одноразового добровільного декларування

 «Хто може скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням та хто не може бути декларантом?»

  Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть такі категорії декларантів:

фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи,

фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.

До осіб, які не можуть бути декларантами у одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванні, належать:

особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.

особи, які за будь-який рік, починаючи з 01 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).

  Ознайомитись з повною відповіддю на запитання можна тут https://zir.tax.gov.ua/main/index/actual/?aqid=321

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

З 1 серпня відновлено застосування ставки ПДВ 20 % на окремі види сільгосппродукції

З 1 серпня 2021 року відновлено застосування ставки ПДВ 20 % для операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України окремих видів сільськогосподарської продукції. Мова йде про продукцію, яка класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102 (велика рогата худоба, жива); 0103 (свині, живі), 0104 10 (вівці живі), 0401 (в частині молока незбираного), 1002 (жито), 1004 (овес), 1204 00 (насіння льону, подрібнене або неподрібнене), 1207 (насіння та плоди інших олійних культур, подрібнені або неподрібнені), 1212 91 (цукрові буряки).

Такі зміни передбачені нормами Закону України від 1 липня 2021 року № 1600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільсьгосподарської продукції», який набрав чинності 1 серпня 2021 року.

У той же час законом залишено ставку 14 %, яка діє з 1 березня 2021 року, для операцій з постачання на митну територію України для такої сільськогосподарської продукції: 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби, подрібнене або неподрібнене), 1205 (насіння свиріпи або ріпаку, подрібнене або неподрібнене), 1206 00 (насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене).

 З окремими особливостями оподаткування ПДВ у зв?язку з відновленням ставки ПДВ 20 % на окремі види сільгосппродукції можна ознайомитися тут.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Інформаційний лист № 22. Щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фіз. особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету

У рамках проведення інформаційно-роз?яснювальної кампанії щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їх активів ДПС розроблено тематичний інформаційний лист.

У листі детально роз?яснено особливості Закону  України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

Так, ви дізнаєтеся:

- що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування,

- які терміни проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування,

- які активи підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню,

- хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням,

- хто не може бути декларантом,

- які відомості зазначаються в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації тощо.

Ознайомитися з інформаційним листом можна тут.

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

ДПС щоденно публікуватиме Питання дня щодо одноразового добровільного декларування

Державна податкова служба України щоденно публікуватиме відповідь на питання щодо одноразового добровільного декларування, з яким платники найчастіше зверталися до органів ДПС протягом дня.

Це дасть змогу платникам швидко та зручно отримувати необхідну інформацію і позбавить необхідності безпосереднього звернення до податківців.

Сьогодні ви найчастіше запитували «Що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування?»

Відповідаємо: Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які є чи були платниками податків.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

У липні 18,3 тис. осіб скористалися відкритими даними ДПС

У липні поточного року 18,3 тис. осіб скористалися розділом «Відкриті дані» ДПС. Вони здійснили перегляд (завантаження) наборів даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua/datasets.php.

За вказаний період до ТОП-5 наборів даних, по яких найбільше здійснено переглядів, увійшли:

Реєстр платників податку на додану вартість – 4,9 тис. переглядів (26,8 %);

Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість – 3,1 тис. переглядів (17,2 %);

Реєстр платників єдиного податку – 2,5 тис. переглядів (13,6 %);

Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг – 1,4 тис. переглядів (7,6 %);

Інформація про платників, які мають борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 1,2 тис. переглядів (6,3 %).

З регіонів України найбільший перегляд наборів даних здійснювався користувачами з м. Києва, Харківської, Дніпропетровської, Львівської, Київської, Одеської, Чернігівської, Запорізької, та Полтавської областей.

Серед зарубіжних країн, з яких найбільше здійснювався користувачами перегляд наборів даних, – Королівство Нідерландів та Федеративна Республіка Німеччина.

Довідково: ДПС здійснює оприлюднення та оновлення наборів даних у формі відкритих даних відповідно до вимог статті 10 прим.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами та доповненнями.

Відкриті дані ДПС також оприлюднені та оновлюються на Порталі відкритих даних https://data.gov.ua/organization/tax.

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

У ДПС провели семінар з питань одноразового добровільного декларування

З 1 вересня 2021 року громадяни України матимуть право задекларувати активи, з яких не були сплачені податки, та таким чином легалізувати їх. Ця можливість надана нормами закону про проведення одноразового добровільного декларування.

Для ефективної імплементації закону ДПС було організовано онлайн семінар для працівників територіальних органів.

Як відзначив в.о. Голови ДПС Євген Олейніков, було багато спроб запровадження так званої податкової амністії, зокрема, у 2005 році. Однак з низки причин це питання відкладалося. Сьогодні рішення щодо проведення одноразового добровільного декларування прийнято. І зацікавленість до цього питання з боку суспільства досить висока.

 «Наше з вами завдання полягає у двох речах. По-перше, реалізація закону має відбуватися у рамках виконання двох податкових функцій – сервісної та контролюючої.  В частині сервісної функції потрібно зробити усе для того, щоб платники податків могли максимально скористатися можливостями закону. Роз’яснювальна робота має бути спрямована на те, щоб платник не залишився один на один зі своїми сумнівами, нерозуміннями. З іншого боку ми маємо чітко усвідомлювати, що будь-які амністії, звільнення від відповідальності завжди породжують чисельні питання: чи були для цього підстави, чи були дотримані процедури. І саме тут робота має бути організована так, щоб ми мали відповіді на всі питання, які виникатимуть», – наголосив Євген Олейніков.

Під час семінару роз’яснювалися основні норми та положення закону, прийняття декларації, її форма тощо.  

Так, декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування. Це –  фізичні особи - резиденти, у тому числі самозайняті особи, та фізичні особи – нерезиденти України, які на момент отримання об'єкту декларування були резидентами і які є чи були платниками податків.     

Декларація подається до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, безпосередньо платниками в електронній формі засобами Електронного кабінету.

Під час семінару наголошувалося, що декларація підлягає лише камеральній перевірці, тобто на предмет наявності арифметичних та логічних помилок.  Проведення перевірок податківцями щодо джерела походження активів, набутих декларантом, заборонено. Також задекларована інформація не може бути використана при проведенні планових перевірок або як докази у кримінальних  провадженнях тощо.

Фахівці ДПС поінформували про правила подання уточнюючої та нової звітної декларації, надали вичерпні відповіді на запитання.

Також під час семінару були окреслені основні вектори інформаційно-роз?яснювальної роботи щодо інформування платників про можливості закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Програма адаптації новопризначених працівників – складова успішної кадрової політики ДПС

Єдиний підхід до організації та реалізації процесу системи адаптації новопризначених працівників ДПС обговорювався під час семінару, який нещодавно відбувся в ДПС.

Учасниками заходу стали в.о. Голови ДПС Євген Олейніков, Перший заступник Голови ДПС Наталія Рубан, заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко, представники ДПС та її територіальних органів, експерти Програми підтримки управління державними фінансами України (EU4PFM) Олена Пилипенко та Олеся Домбровська.

Результативність роботи відомства безпосередньо залежить від фахового та мотивованого колективу, здатного успішно виконувати свої обов?язки, впроваджувати нові ідеї та технології, прораховувати можливі ризики та працювати на їх упередження.

Саме тому, за словами в.о. Голови ДПС Євгена Олейнікова, в податковій службі велику увагу приділяють HR-політиці та роботі з персоналом, особливо, якщо мова йде про новопризначених працівників. Так, зокрема, розроблена та впроваджена Програма адаптації новопризначених працівників органів ДПС.

До Програми включено сучасний та зручний посібник «Зручнобук», який відповідає на більшість запитань новопризначеного працівника ДПС та слугує корисним навігатором.

«Успішна адаптація працівника до нового місця роботи – запорука його подальшої результативної роботи та можливість повної реалізації потенціалу. Кожна професія містить певні особливості, а їх знання та застосування на практиці спільно з високою самореалізацією дозволяють досягти високих показників у роботі. Саме тому завдання наставника, якого отримує кожний новопризначений працівник, навчити, розкрити деталі і так зацікавити працівника, щоб податкова служба стала не просто місцем роботи, а покликанням», – наголосив Євген Олейніков.

ДПС, як відзначила експерт EU4PFM Олена Пилипенко, є одним з перших центральних органів виконавчої влади в країні, які розробили та впровадили на практиці Програму адаптації новопризначених працівників.

Про важливість програми зазначали і безпосередньо працівники, які лише розпочали свою роботу в органах ДПС. На їх думку, завдяки процесу адаптації та фахової допомоги наставників з першого робочого дня новий працівник відчуває захищеність і підтримку, що допомагає йому швидше продемонструвати свої здібності та уміння і працювати на результат.

Під час семінару, зокрема, наголошувалося на необхідності проведення постійного моніторингу ефективності адаптації новоприйнятих працівників, проведення всебічного аналізу та удосконалення Програми адаптації. Це дозволить не лише забезпечити швидке пристосування та ефективну діяльність новопризначених працівників, а й зменшить плинність кадрів та підтримуватиме позитивний імідж та престижність роботи в органах ДПС.

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Сума задекларованих виторгів, проведених через РРО, зросла на 109 млрд гривень

Відповідно до інформаційних баз даних Державної податкової служби України більше 120 тис. суб’єктів господарювання зареєстрували понад 380 тис. РРО/ПРРО.

Загальна сума виторгів, проведених через РРО, у 1 півріччі 2021 року склала понад 700 млрд гривень.

Так, завдяки сумлінному декларуванню розрахункових операцій суб’єктами господарювання, а також забезпеченню постійного дієвого контролю за повнотою здійснення розрахунків з боку ДПС загальна сума задекларованих виторгів у І півріччі 2021 року порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла на 109 млрд грн, або 18,4 відсотка.

Такої динаміки вдалося досягти, зокрема, незважаючи на несприятливі умови соціально-економічного розвитку, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та запровадженням адаптивного карантину на усій території України.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Змінено форми Декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію)

Починаючи з серпня 2021 року, Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) будуть прийматися за новими формами. Так, Декларації подаються:

для максимальних роздрібних цін (далі – МРЦ), які запроваджуються з першого числа місяця (термін подання Декларації з 15 по 25 число включно місяця, що передує місяцю запровадження ціни ) – за кодом форми J/F0208904;

для МРЦ, які запроваджуються з п’ятнадцятого числа місяця (термін подання Декларації з 1 по 10 число включно місяця запровадження ціни) – за кодом форми J/F0207704.

Отже, у серпні 2021 року Декларації будуть прийматися:

з початку місяця по 10.08.2021 (включно) – за кодом форми J/F0207704 (для МРЦ, які запроваджуються з 15.08.2021);

з 15.08.2021 по 25.08.2021 (включно) – за кодом форми J/F0208904 (для МРЦ, які запроваджуються з 01.09.2021).

Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) подаються за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 15.04.2021 № 218 «Про внесення змін до Форми декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) та Порядку складання та подання Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію)».

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Викрито схему ухилення від сплати податку на нерухоме майно на понад 3 млн гривень

Факт ухилення від нарахування та сплати податку на нерухоме майно на суму понад 3 млн грн власниками нежитлової нерухомості виявили фахівці управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Львівській області.

Службові особи товариства, використовуючи нежитлову нерухомість не за призначенням у господарській діяльності, передали її в оренду та одержали доходи у вигляді орендної плати у сумі понад 23 млн грн. При цьому неправомірно скористались пільгою зі сплати податку на нерухоме майн.

За результатами розгляду матеріалів Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області в Єдиному реєстрі досудових розслідувань обліковано кримінальне провадження за ознаками ч.1 ст.212 КК України.

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

За результатами проведених перевірок до бюджету сплачено 96,5 млн грн

З початку 2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено 2 566 перевірок, результати яких узгоджено з платниками. За результатами проведених перевірок до бюджету сплачено 96,5 млн грн донарахованих сум.

Нагадуємо, що документальна планова перевірка передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Норми визначені п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Абзацом першим п. 77.2 ст. 77 ПКУ визначено, що до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім – не частіше ніж раз на два календарних роки, високим – не частіше одного разу на календарний рік (абзац другий п. 77.2 ст. 77 ПКУ).

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац третій п. 77.2 ст. 77 ПКУ).

Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.09.2020 № 548) зі змінами та доповненнями.

Платники податків – юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше 5 відс. від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше 5 відс. від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45 «Податкова адреса», 49 «Подання податкової декларації до контролюючих органів», 50 «Внесення змін до податкової звітності», 51 «Подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків – фізичним особам», 57 «Строки сплати податкового зобов’язання» ПКУ (абзац сьомий п. 77.2 ст. 77 ПКУ).

Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов’язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам податку з доходів фізичних осіб та зобов’язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами (п. 77.3 ст. 77 ПКУ).

Пунктом 77.4 ст. 77 ПКУ визначено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У разі планування перевірок одного й того самого платника податків контролюючими органами та органами державного фінансового контролю у звітному періоді такі перевірки проводяться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення таких перевірок та залучення до перевірок інших органів, передбачених законом, визначається Кабінетом Міністрів України (п. 77.5 ст. 77 ПКУ).

Порядок координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року № 805 із змінами та доповненнями.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 ПКУ. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому ст. 79 ПКУ   (п. 77.6 ст. 77 ПКУ).

Строки проведення документальної планової перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 77.7 ст. 77 ПКУ).

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено ст.ст. 83, 85 ПКУ (п. 77.8 ст. 77 ПКУ).

За обсяги відходів, які утворюються в процесі діяльності і тимчасово розміщуються на власній території та передаються для утилізації спецпідприємствам, екологічний податок не сплачується

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).

Норми визначені п .п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом та базою оподаткування екологічного податку, що справляється за розміщення відходів, є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (п. п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину, не є платниками податку за розміщення відходів (п. 240.5 ст. 240 ПКУ).

Згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України від 05 березня 1998 року           № 187/98-ВР «Про відходи» (далі – Закон № 187) відходи – це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Термін «розміщення відходів» визначено п. п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ як постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Термін «відведені місця чи об’єкти» визначено абзацом шістнадцятим ст. 1 Закону № 187 як місця чи об’єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Відходи є об’єктом права власності. Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом (ст. 8 Закону № 187).

Таким чином, суб’єкти господарювання за обсяги відходів, які утворюються в процесі господарської діяльності і тимчасово розміщуються на власній території та в подальшому передаються для утилізації спеціалізованим підприємствам на підставі укладених договорів, не є платниками екологічного податку.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Деякі особливості уточнення реквізитів податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказів Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927 та від 31.05.2017 № 545).

Невід’ємною частиною декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) здійснюється у Додатку 5 до Декларації (далі – розрахунок).

У Декларації та розрахунку(ах) заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюються (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Вартісні показники розрахунку зазначаються у гривнях з копійками.

Для кожного типу водного об’єкта, зазначеного у рядку 6 розрахунку, визначеного відповідно до Кодифікації водних об’єктів за типом водного об’єкта та напрямом використання води, згідно з розділу ІХ Податкового кодексу України (додаток 16 до Декларації) заповнюється окремий розрахунок. Останній розряд коду повинен бути відмінним від «0».

Для виправлення помилково зазначеного коду водного об’єкта у рядку 6 розрахунку після настання граничного терміну подання звітності платником Рентної плати подається уточнююча Декларація за відповідний звітний (податковий) період, яка складається з двох уточнюючих розрахунків.

Зокрема, у одному уточнюючому розрахунку за кодом водного об’єкта, який підлягає виправленню зазначається:

у рядку 11– податкове зобов’язання з початку року, яке дорівнює «0»;

у рядку 12 – податкове зобов’язання з початку року за попередній звітній період, яке дорівнює «0»;

у рядку 13 – податкове зобов’язання, яке дорівнює «0»;

у рядку 14 – сума податкового зобов’язання, що уточнюється;

у рядку 14.2 – сума податкового зобов’язання, що зменшується.

У другому уточнюючому розрахунку зазначається:

у рядку 6 – необхідний код водного об’єкта;

у рядку 11– податкове зобов’язання з початку року;

у рядку 12 – податкове зобов’язання з початку року за попередній звітній період (р. 11 розрахунку до Декларації за попередній період за зазначеним кодом водного об’єкта);

у рядку 13 – сума податкового зобов’язання;

у рядку 14 – сума податкового зобов’язання, що уточнюється, яке дорівнює «0»;

у рядку 14.1 – сума податкового зобов’язання, що збільшується;

у рядку 15 – розмір штрафної санкції – 0,03;

у рядку 16 – обчислена сума штрафної санкції;

у рядку 17 – сума пені.

При цьому в уточнюючій Декларації заповнюються наступні показники:

у рядку 4.4 – податкове зобов’язання, визначене як сума рядків 13 розрахунків;

у рядку 4.4.1 – сума різниці між рядками 14.1 та 14.2 розрахунків;

у рядку 4.4.2 – сума штрафу, обчислена як сума рядків 16 розрахунків;

у рядку 4.4.3 – сума пені, обчислена, як сума рядків 17 розрахунків;

у рядку 5 – кількість поданих розрахунків з уточнюючою Декларацією.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Які земельні ділянки не підлягають оподаткуванню земельним податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, наведено у ст. 283 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Земельний податок не сплачується за:

- сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства (п. п. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння (п. п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур (п. п. 283.1.3 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відс. акцій (часток, паїв) належить державі (п. п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень (п. п. 283.1.5 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв (п. п. 283.1.6 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі (п. п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п. п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, які включаються до складу податкової знижки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

Норми встановлені до п .п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Пунктом 4 ст. 4 Закону України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 800) передбачено, що пільговий іпотечний житловий кредит – це фінансовий кредит, що надається громадянинові для будівництва або придбання доступного житла уповноваженим банком, рефінансування якого здійснює Державна іпотечна установа або Національний банк України, чи фінансовою установою – виконавцем державної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла.

Доступне житло – це збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири (п. 1 ст. 4 Закону № 800).

Згідно з п. 4 Порядку надання державної підтримки та забезпечення громадян доступним житлом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від    10 жовтня 2018 року № 819 «Деякі питання забезпечення громадян доступним житлом» (далі – Порядок) державна підтримка надається шляхом сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 або 50 відс. вартості нормативної площі доступного житла з урахуванням абзаців другого – четвертого п. 3 Порядку. При цьому одержувачі державної підтримки вносять на свій поточний рахунок, відкритий в банку, кошти в обсязі 70 або 50 відс. вартості нормативної площі доступного житла.

Одержувачі державної підтримки можуть отримувати кредит в банку для сплати частини вартості будівництва (придбання) доступного житла, що перевищує розмір державної підтримки, на умовах та у порядку, що визначені банком.

При цьому державна підтримка надається з розрахунку не більш як 21 квадратний метр на одну особу та додатково 10,5 квадратних метра загальної площі житла на сім’ю. Решту вартості житла сплачує громадянин, який уклав договір про будівництво (придбання) доступного житла, за власні кошти (п. 3 ст. 4 Закону № 800).

Враховуючи те, що при будівництві (придбанні) доступного житла платник податків має право скористатися державною підтримкою у вигляді сплати державою 30 або 50 відс. вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку, а решта вартості житла сплачується фізичною особою за власні кошти, то до складу податкової знижки включаються витрати, які особисто понесені фізичною особою на будівництво (придбання) доступного житла та погашення пільгового іпотечного житлового кредиту і відсотків за ним.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податків має право реалізовувати через Електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Норми встановлені п. п. 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до вимог п .п. 14.1.56 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов’язків, визначених ПКУ, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами, наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету.

У приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» (далі – СЕА ПДВ) платник ПДВ має доступ до інформації з СЕА ПДВ, зокрема, інформації щодо показника «Сума відхилення».

Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено ст. 200 прим. 1 ПКУ та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).

Відповідно до пункту 200 прим. 1.3 статті 200 прим. 1 Кодексу показник SПеревищ є складовою формули, за якою обраховується сума податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні та/або розрахунки коригування.

Обрахунок реєстраційної суми (SНаклад) та її складових, зокрема показника суми перевищення (SПеревищ), здійснюється автоматично відповідно до норм ПКУ та Порядку № 569 для кожного платника ПДВ за кожний звітний період починаючи з 01.07.2015, а саме,враховується звітність з ПДВ, починаючи з податкової звітності за липень 2015 року, та податкові накладні і розрахунки коригування до них, складені, починаючи з 01.07.2015.

Показник SПеревищ розраховується наростаючим підсумком за кожен звітний період.

В обрахунку показника SПеревищ приймають участь усі подані платником ПДВ декларації з ПДВ/уточнюючі розрахунки та усі складені платником ПДВ податкові накладні/розрахунки коригування зареєстровані в ЄРПН. Під час обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума (SНаклад) такого платника. Перерахунок показника SПеревищ здійснюється щоразу при поданні декларації з ПДВ/уточнюючого розрахунку за вказані періоди на дату такого подання та/або реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складені за вказані періоди на дату такої реєстрації.

Показник «Сума відхилення» – це позитивне або від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань за даними податкової звітності за звітний (податковий) період (рядок 9 колонка Б податкової декларації з ПДВ) та узагальненими даними суми ПДВ, зазначену в зареєстрованих в ЄРПН податковими накладними та розрахунками коригування, що в залежності від дати складання або дати реєстрації віднесено до відповідного звітного (податкового) періоду.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Надання послуг платникам податків в центрах обслуговування платників Дніпропетровщини

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, станом на 01.08.2021 функціонують 35 центрів обслуговування платників (ЦОП) при ДПІ та мобільний ЦОП.

Адміністративні послуги надаються у 36 ДПІ, мобільному ЦОП та ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

В ЦОП платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

Діяльність ЦОП забезпечують 235 працівників, задіяних у роботі ЦОП.

ЦОП забезпечується надання 77 адміністративних послуг, 51 з яких надається безкоштовно.

У зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 104 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» якою були внесені зміни в тому числі до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», прийом платників частіше здійснюється за попереднім записом, для листування та подання звітності платниками, що не мають змоги використовувати електронні сервіси, в будівлях ЦОП розміщені поштові скриньки з метою обмеження особистого спілкування працівників ЦОП з платниками податків.

Протягом січня – липня 2021 року до ЦОП Дніпропетровської області надійшло 177 247 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 27 418 звернень більше у порівнянні з січнем – липнем 2020 року. У т. ч. в електронному вигляді надійшло 52 070 звернень, що на 27 216 звернень більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року, що складає 29,3 відс. та 16,6 відс. відповідно.

Платниками податків отримано 167 747 адміністративних послуг, що на 22 978 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. У т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 47 465 адміністративних послуг, що на 21 512 послуг більше у порівнянні з січнем – липнем  минулого року.

У липні 18,3 тис. осіб скористалися відкритими даними ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/488679.html повідомила, що у липні поточного року 18,3 тис. осіб скористалися розділом «Відкриті дані» ДПС. Вони здійснили перегляд (завантаження) наборів даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua/datasets.php.

За вказаний період до ТОП-5 наборів даних, по яких найбільше здійснено переглядів, увійшли:

Реєстр платників податку на додану вартість – 4,9 тис. переглядів (26,8 %);

Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість – 3,1 тис. переглядів (17,2 %);

Реєстр платників єдиного податку – 2,5 тис. переглядів (13,6 %);

Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг – 1,4 тис. переглядів (7,6 %);

Інформація про платників, які мають борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 1,2 тис. переглядів (6,3 %).

З регіонів України найбільший перегляд наборів даних здійснювався користувачами з м. Києва, Харківської, Дніпропетровської, Львівської, Київської, Одеської, Чернігівської, Запорізької, та Полтавської областей.

Серед зарубіжних країн, з яких найбільше здійснювався користувачами перегляд наборів даних, – Королівство Нідерландів та Федеративна Республіка Німеччина.

Довідково: ДПС здійснює оприлюднення та оновлення наборів даних у формі відкритих даних відповідно до вимог статті 10 прим.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами та доповненнями.

Відкриті дані ДПС також оприлюднені та оновлюються на Порталі відкритих даних https://data.gov.ua/organization/tax.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

З 1 серпня відновлено застосування ставки ПДВ 20 % на окремі види сільгосппродукції

З 1 серпня 2021 року відновлено застосування ставки ПДВ 20 % для операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України окремих видів сільськогосподарської продукції. Мова йде про продукцію, яка класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102 (велика рогата худоба, жива); 0103 (свині, живі), 0104 10 (вівці живі), 0401 (в частині молока незбираного), 1002 (жито), 1004 (овес), 1204 00 (насіння льону, подрібнене або неподрібнене), 1207 (насіння та плоди інших олійних культур, подрібнені або неподрібнені), 1212 91 (цукрові буряки).

Такі зміни передбачені нормами Закону України від 01 липня 2021 року № 1600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільсьгосподарської продукції», який набрав чинності 1 серпня 2021 року.

У той же час законом залишено ставку 14 %, яка діє з 1 березня 2021 року, для операцій з постачання на митну територію України для такої сільськогосподарської продукції: 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби, подрібнене або неподрібнене), 1205 (насіння свиріпи або ріпаку, подрібнене або неподрібнене), 1206 00 (насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене).

З окремими особливостями оподаткування ПДВ у зв?язку з відновленням ставки ПДВ 20 % на окремі види сільгосппродукції можна ознайомитися за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/489338.html

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/489339.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Платникам ПДВ про окремі особливості застосування положень Податкового кодексу України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України у зв’язку із набранням чинності Законом України від 01 липня 2021 року № 1600-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон № 1600) листом від 04.08.2021 № 17820/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист № 17820) проінформувала про окремі особливості застосування положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з урахуванням внесених змін.

Так, згідно з розділом ІІ Закону № 1600, Закон № 1600 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 01 серпня 2021 року), та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем опублікування Закону № 1600, а саме, починаючи з 01 серпня 2021 року.

Відповідно до норм Закону № 1600, починаючи з 01 серпня 2021 року, відновлюється ставка податку 20 відс. для операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 912 (у періоді з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно до таких операцій застосовувалася ставка ПДВ 14 відсотків).

При цьому до операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за кодами згідно з УКТ ЗЕД 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00, і надалі застосовується ставка податку 14 відс. (яка діє починаючи з 01.03.2021).

Про окремі особливості оподаткування ПДВ (у тому числі нарахування та коригування податкових зобов’язань з ПДВ)

Правила нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та їх коригування, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних та їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187, 192 та 201 Кодексу.

Законом № 1600 підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 54 прим.2, згідно з яким для платників податку на додану вартість, які здійснюють операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції (товарів), що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 91 у зв’язку з встановленням ставки податку на додану вартість 20 відс. на такі операції, передбачено такі особливості:

1) у разі якщо перша подія при постачанні товарів, визначених абзацом першим пункту 54 прим.2 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, відбулася до набрання чинності Законом № 1600 (до 01.08.2021), перерахунок ставки податку на додану вартість і суми податку на дату настання другої події не здійснюється;

2) у разі якщо після набрання чинності Законом № 1600 відбувається повернення попередньої оплати (авансу) або поставлених товарів, визначених абзацом першим пункту 54 прим.2 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, у зв’язку зі зменшенням кількості або вартості таких товарів, перша подія при постачанні яких відбулася до вказаної дати в період з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно, коригування сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сторону зменшення здійснюється, виходячи із ставки податку на додану вартість 14 відсотків;

3) у разі якщо після набрання чинності Законом № 1600 відбувається постачання товарів, визначених абзацом першим пункту 54 прим.2 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, або перерахування коштів у зв’язку із збільшенням кількості  або вартості таких товарів, перша подія при постачанні яких відбулася до вказаної дати, коригування сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість здійснюється, виходячи із ставки податку на додану вартість 20 відсотків;

У разі здійснення платником податку операцій з постачання на митній території України товарів, визначених абзацом першим пункту 54 прим.2 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, які були придбані до набрання чинності Законом № 1600, за таким платником податку зберігається податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі, який був нарахований при придбанні таких товарів.

Отже, якщо починаючи з 01 серпня 2021 року, відбувається поставка сільськогосподарської продукції товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 91, попередня оплата за яку (перша подія) відбулася у періоді з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно, то на дату такої поставки перерахунок ставки ПДВ і суми податку, застосованої/нарахованої на дату першої події, не здійснюється. Так само не здійснюється перерахунок ставки ПДВ і суми податку у разі, якщо, починаючи з 01 серпня 2021 року, здійснюється оплата такої продукції, що була поставлена (перша подія) у періоді з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно.

Якщо, починаючи з 01 серпня 2021 року, відбувається: повернення сільськогосподарської продукції товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 91 або авансового платежу за таку продукцію, поставленої/сплаченого у періоді з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно,

або зміна кількості або вартості такої продукції, перша подія за операцією з постачання якої відбулася у періоді з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно, у сторону зменшення або в межах попередньої суми, то у розрахунку коригування зазначається ставка ПДВ, вказана у податковій накладній, що коригується, тобто 14 відсотків.

У разі, якщо, починаючи з 01 серпня 2021 року, відбувається перерахування коштів у зв’язку із збільшенням вартості сільськогосподарської продукції товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 91, перша подія за операцією з постачання  якої відбулася у періоді з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно, при коригуванні податкових зобов’язань застосовується ставка податку на додану вартість 20 відсотків.

Вищезазначений порядок складання розрахунку коригування застосовується також у разі зміни, починаючи з 01 серпня 2021 року, номенклатури сільськогосподарської продукції  товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 91), перша подія за операцією з постачання якої відбулася у періоді з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно.

Наприклад, якщо у періоді з 01.03.2021 по 31.07.2021 включно було отримано попередню оплату за сільськогосподарську продукцію товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД 0102, а починаючи з 01.08.2021 фактично відвантажується сільськогосподарська продукція  товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД 1004, то у розрахунку коригування:

у першому рядку вказуються зі знаком «–» показники рядка податкової накладної, що коригується, із зазначенням ставки податку 14 відс.,

у другому рядку зі знаком «+» вказуються правильні показники номенклатури товару, при цьому застосовується ставка податку 20 відсотків.

В доповнення до викладеного ДПС повідомляє, що Законом № 1600 внесено зміни до пункту 54 прим.1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, якими назву закону, зазначену в абзаці першому цього пункту, приведено у відповідність до назви Закону України від 17 грудня 2020 року № 1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції».

При цьому порядок складання податкових накладних та коригування податкових зобов’язань, визначений зазначеним пунктом та роз’яснений у листі ДПС від 01.03.2021 № 5257/7/99-00-21-03-02-07, не змінюється.

Лист № 17820 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/75938.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

В ІА «Мост-Днепр» на Інтернет-конференції начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганни надала відповіді на запитання щодо особливостей застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб

Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», який набрав чинності 21.07.2021, внесено зміни як до Податкового Кодексу України (далі – Кодексу), так і до інших законів України. Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб встановлені у новому підрозділі 9 прим. 4 розділу ХХ «Прикінцеві положення» Кодексу.

Питання 1. Добрий день. У мене питання, що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування та збір з такого декларування?

Відповідь: Вітаю! Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) нею за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або активи, які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору, визначених підрозділом 9 прим. 4 Кодексу та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Питання 2. Доброго дня! Хочу отримати відповідь на таке питання: хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням?

Відповідь. Добрий день. Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Кодексу є чи були платниками податків.

Особи, які мають право скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів та/або склад та обсяг таких активів перебуває в таких межах:

1) активи, крім визначеними пунктами 2 і 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу, сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

? квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно

? 120 квадратних метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

? житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 квадратних метрів;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України;

3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб i більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як      3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

  Питання 3. Добрий день! Які особи не можуть скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням?

Відповідь. Вітаю! Декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.

Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).

Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».

Питання 4. Вітаю. Що відноситься до об’єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідь. Добрий день! Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 пункту 14.1 статті 14 Кодексу активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

в) рухоме майно, у тому числі:

- транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

- інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Питання 5. Вітаю. Чи включаються до складу активів, які підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню, об’єкти незавершеного будівництва?

Відповідь. Добрий день. Так. Для цілей підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Кодексу до активів у формі нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які: не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності; не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.

Відповідно до глави 34 Цивільного кодексу України суперфіцій – це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі.

Питання 6. Доброго дня! У мене запитання: які встановлені ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідь. Добрий день!

Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування таких ставок:

а) 5 відсотків:

? щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні з дотриманням вимог законодавства щодо розміщення коштів в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України, та щодо права грошової вимоги до резидентів України, визначених пунктом «а» розділу «Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування» підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Кодексу;

? щодо об’єктів декларування, визначених пунктами «б» - «е» розділу «Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування» підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Кодексу, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом в) цього розділу.

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування 5 відсотків ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації кошти декларанта в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відсотків із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

б) 9 відсотків:

? щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, визначених пунктом «а» розділу «Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування» підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Кодексу;

? щодо об’єктів декларування, визначених пунктами «б»-«е» розділу «Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування» підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Кодексу, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом б) цього розділу.

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування 9 відсотків ставки збору кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання такої декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Тимчасово з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена пунктом б) цього розділу, застосовується у розмірі 7 відсотків.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

в) 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Питання 7. Добрий день! Які строки сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідь: Вітаю! Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 1 листопада 2023 року; третього платежу – до 1 листопада 2024 року.

У разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації:

? якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є меншою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 43 Кодексу;

? якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є більшою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої декларації.

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Про алкогольні напої, вироблені в Україні та імпортовані, які підлягають маркуванню марками акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі виробництва на митній території України, зокрема, алкогольних напоїв чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Норми визначені п. 226.1 ст. 226 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка, зокрема, на пляшці (упаковці) алкогольного напою є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2 ст. 226 ПКУ).

Марки акцизного податку для вироблених в Україні алкогольних напоїв і тютюнових виробів відрізняються від марок для ввезених на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів дизайном та кольором (п. 226.4 ст. 226 ПКУ).

Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відс. об. од. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відс. об. од. не здійснюється (п. 226.6 ст. 226 ПКУ).

Алкогольні напої в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 л, що ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України не підлягають маркуванню. У такому разі податок сплачується до або під час митного оформлення. Контроль за його сплатою здійснюється митними органами (п. п. «в» п. 227.1 ст. 227 ПКУ).

Згідно з п. 226.10 ст. 226 ПКУ не підлягають маркуванню алкогольні напої:

- які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому переміщення алкогольних напоїв, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки;

- алкогольні напої, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі.

Необхідність маркування, зокрема, алкогольних напоїв, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, передбачена також нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання, зокрема, виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв на території України.

Враховуючи наведене, маркуванню підлягають усі алкогольні напої, які реалізуються в Україні, з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць.

Вироблені в Україні або імпортовані алкогольні напої з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об. од. маркуванню марками акцизного податку не підлягають.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

  Платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення контролюючого органу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Норми передбачені п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Вимоги до оформлення скарги визначені п. 1 розділу IV Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 із змінами та доповненнями, відповідно до якого скарга платника податків подається в письмовій формі та має включати таку інформацію:

? прізвище, ім’я, по батькові, найменування (для юридичних осіб), податкову адресу платника податків, який подає скаргу;

? найменування контролюючого органу;

? реквізити оскаржуваного рішення;

? підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі;

? обґрунтування незгоди платника податків із рішенням контролюючого органу з посиланням на норми законодавства;

? вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу;

? відомості щодо повідомлення контролюючого органу, рішення якого оскаржується, про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня;

? відомості про оскарження рішення контролюючого органу до суду;

? адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;

? перелік документів, які додаються до скарги.

Скарги на рішення та на дії контролюючих органів викладаються та подаються окремо.

Отже, платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення контролюючого органу, оскільки чинним законодавством не встановлено обмежень щодо кількості оскаржуваних рішень.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Визначення платників плати за спеціальне використання водних біоресурсів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що порядок справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і розмірів плати за їх використання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 125 (далі – Порядок), визначає процедуру справляння суб’єктами рибного господарства плати за спеціальне використання водних біоресурсів (далі – Плата), що є державною власністю.

Відповідно до п. 2 Порядку Плата – це плата, яка справляється суб’єктами рибного господарства за спеціальне використання водних біоресурсів відповідно до обсягу спеціального використання водних біоресурсів та зараховується відповідно до Бюджетного кодексу України.

Обсяг спеціального використання водних біоресурсів – це обсяг вилучення суб’єктами рибного господарства з природного середовища конкретних видів водних біоресурсів за певний проміжок часу.

Згідно з п. 3 Порядку спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється суб’єктами рибного господарства на підставі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) та за Плату, розмір якої встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 125 «Про затвердження Порядку справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і розмірів плати за їх використання».

Плата не справляється із суб’єктів рибного господарства, які здійснюють вилов водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, з метою з’ясування їх санітарно-епідеміологічного стану, контрольний вилов водних біоресурсів для визначення їх стану та запасів, якщо це не пов’язане з отриманням прибутку (п. 4 Порядку).

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

  Які операційні системи підтримують використання програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників на наступне.

Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1» – програмний комплекс, що має позитивний експертний висновок та призначений для здійснення накладання та перевірки кваліфікованого електронного підпису чи печатки на електронні документи (за виключенням звітності), генерації ключів та управління ними, та забезпечує роботу з каталогами сертифікатів (далі – ПЗ «ІІТ Користувач ЦСК-1»).

Використання ПЗ «ІІТ Користувач ЦСК-1» підтримують такі операційні системи як ОС Microsoft Windows, ОС Google Android, ОС Linux/UNIX, ОС Apple macOS/iOS.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Фонд соціального страхування затримує виплату коштів: термін сплати єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема, для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.

Норми визначені абзацами сьомим та десятим п. 1 частини 1 ст. 4  Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Пунктом 1 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790) (далі – Інструкція № 449), визначено, що нарахування єдиного внеску платниками здійснюється відповідно до ст. 7 Закону № 2464, порядок обчислення і сплати – до ст. 9 Закону № 2464.

Згідно з частиною 5 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах 1 і 2 ст. 7 Закону № 2464, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464).

Обчислення єдиного внеску платниками, зазначеними у абзаці сьомому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема, особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами), здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (абзац другий п. 1 частини 1 ст. 7 та частина 2 ст. 9 Закону № 2464).

Нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок (абзац перший частини 8 ст. 9 Закону № 2464).

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (п. 6 розділу IV Інструкції № 449).

Враховуючи зазначене вище, роботодавець зобов’язаний сплатити єдиний внесок з нарахованої за відповідний календарний місяць суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги виробників сільськогосподарської продукції!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  інформує, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, зокрема, крім виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (абзац перший п. п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Норми встановлені п. п. 137.4 ст. 137 ПКУ.

Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу (абзац другий п. п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п. п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п. 137.5 ст. 137 ПКУ річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку, зокрема:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн грн. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Отже, виробники сільськогосподарської продукції, які для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств відмовилися від застосування «особливого» річного періоду (з 01 липня минулого звітного року по 30 червня поточного звітного року), визначають податковий (звітний) період за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток підприємств.

При цьому, якщо річний дохід виробників сільськогосподарської продукції від будь-якої діяльності (за вирахування непрямих податків) перевищує 40 млн грн, то податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Якщо такий дохід не перевищує 40 млн грн, то такі платники застосовують річний податковий (звітний) період, який починається з 01 січня по 31 грудня поточного звітного року.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Дохід, отриманий фізособою від продажу товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна, іншій фізособі, оподатковується

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  звертає увагу, що продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Норми визначені п. п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ).

Базою оподаткування платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розділу IV ПКУ (п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника ПДФО протягом звітного податкового періоду.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику ПДФО відповідно до умов цивільно-правового договору та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п. п. 164.2.2 п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Платники ПДФО зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов’язаний відповідно до розділу IV ПКУ подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку     (п. п. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особою, яка здійснює продаж (реалізацію) товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна, іншій фізичній особі, то дохід, отриманий від такої діяльності, включається до складу загального оподатковуваного доходу платника ПДФО та підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 Про строки проведення фактичної перевірки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  нагадує, що порядок проведення фактичної перевірки визначено ст. 80 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Тривалість перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, не повинна перевищувати 10 діб (п. 82.3 ст. 82 ПКУ).

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.

Підставами для подовження строку перевірки є:

? заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки) (п. п. 82.3.1 п. 82.3 ст. 82 ПКУ);

? змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів (п. п. 82.3.2 п. 82.3 ст. 82 ПКУ).

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

  Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya/rozyasnennya-dlya-platnikiv/rozyasnennya/75907.html повідомила наступне.

Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Протягом семи місяців 2021 року страхувальники Дніпропетровської області перерахували до спецфонду єдиного внеску понад 11,3 млрд гривень

Станом на 01.08.2021 кількість платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Дніпропетровщини становить 369 738 платників.

Протягом липня 2021 року фактичні находження єдиного внеску склали понад 1,7 млрд гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року це на 311,0 млн грн, або на 22,2 відс., більше.

У січні – липні 2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено надходжень єдиного внеску до спеціального фонду у сумі понад 11,3 млрд гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились майже на 2,0 млрд грн, або на 21 відсоток.

Про це повідомила в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Мазур Ольга.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Кількість платників податків Дніпропетровщини у порівнянні з минулим роком збільшилась на 5,6 тис. осіб

Станом на 01 серпня 2021 року на обліку в органах податкової служби області перебувало майже 258,5 тис. платників податків, що на 5,6 тис. більше ніж на цю ж дату 2020 року. Із загальної кількості суб’єктів господарювання 113,0 тис. – юридичні особи та 145,5 тис. – фізичні особи – підприємці.

«У липні 2021 року на податковий облік взято 365 юридичних осіб та 2 171 фізична особа – підприємець», – зазначив в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій.

У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків станом на 01.08.2021 обліковано 31,6 тис. фізичних осіб, зокрема 1,1 тис. – іноземців.

Що стосується платників податків на додану вартість, то станом на 1 серпня поточного року у відповідному реєстрі перебувало 21,1 тис. юридичних осіб та  1,9 тис. фізичних осіб – підприємців.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання щодо реєстрації РРО/ПРРО»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання щодо реєстрації РРО/ПРРО».

На запитання платників податків відповіла головний державний інспектор відділу обліку платників та об'єктів оподаткування, ведення реєстрів управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юлія МЕДВЕДЄВА.

  Питання.

Якщо платник податків змінив місцезнаходження, чи потрібно робити перереєстрацію РРО?

Відповідь.

Відповідно до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) встановлено, що у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Реєстраційне посвідчення, видане суб’єкту господарювання згідно з цим Порядком контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні.

Документи щодо реєстрації/перереєстрації РРО, які знаходились в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків.

Питання.

Чи можливо використовувати декілька програмних РРО на одному пристрої? 

Відповідь.

 Програмне забезпечення для програмного РРО може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один ПРРО можна тільки на одному із пристроїв і тільки одним касиром.

В програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час немає можливості одночасно використовувати різними суб’єктами господарювання два окремі ПРРО на одному пристрої. Таке використання суб’єктами господарювання ПРРО допустиме лише почергово. Для цього необхідно почергово закривати робочу зміну одному суб’єкту господарювання та відкривати робочу зміну іншому.

При цьому, суб’єкт господарювання протягом дня в ПРРО може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої зміни.

Питання.

Як поновити втрачене реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО? 

Відповідь.

Відповідно до Порядку, у разі втрати реєстраційного посвідчення або непридатності його для використання, суб’єкт господарювання або його представник протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли підстави для заміни реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО, подає до податкового органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО  з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.

Якщо суб’єкт господарювання з метою поновлення втраченого реєстраційного посвідчення подає заяву за формою № 1-РРО з позначкою «Перереєстрація» в електронній формі та йому надходить друга квитанція з повідомленням про помилку «Документ не прийнято, додайте реєстраційне посвідчення», то такий суб’єкт повинен подати у встановлений термін до податкового органу за місцем реєстрації РРО зазначену заяву у паперовому вигляді та у полі «Перереєстрація у зв’язку із» вказати «втрата реєстраційного посвідчення».

Питання.

Якщо телефон, з якого працювали з програмним РРО втрачено, які мої дії? 

Відповідь.

Якщо пристрій з програмним РРО втрачено або викрадено, то слід подати Заяву за формою № 1-ПРРО з позначкою «Скасування реєстрації». яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікації. У такому випадку реєстрація програмного РРО скасовується та потрібно повторно зареєструвати ПРРО, якому буде присвоєно інший фіскальний номер.

Також можна надіслати Повідомлення за формою № 2-ПРРО з позначкою «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа». В цьому випадку, якщо протягом місяця, з моменту направлення форми № 2-ПРРО, платник податків не подасть форму № 1-ПРРО з відміткою «відновлення роботи», до Реєстру ПРРО вноситься запис про скасування реєстрації такого ПРРО.

Питання.

Як перевірити, що реєстрація програмного РРО була успішною?

Відповідь.

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, в першу чергу, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі, також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО, що подається в електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет або засобами телекомунікацій.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО:

у день отримання заяви, якщо така заява надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного) дня;

не пізніше наступного робочого дня,  якщо заява надійшла після 16.00 робочого (операційного) дня.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий програмний РРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

 Питання.

Як використовувати кваліфікований електронний підпис працівників при роботі з програмним РРО?

Відповідь.

Кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) в програмних РРО має використовуватись з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».

В ПРРО може використовуватись КЕП лише тих осіб, дані про сертифікати електронних підписів яких внесені до Реєстру ПРРО, та які є дійсними на момент проведення розрахункової операції.

Подання даних про сертифікати електронних підписів, що використовуються в ПРРО, здійснюється відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 липня 2020 року № 635/34918.

Суб’єкт господарювання надсилає до ДПС Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа з інформацією про ідентифікатор ключа сертифікату, який використовується для підпису, через Електронний кабінет платника або будь-яке інше програмне забезпечення.

Дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються ПРРО, вносяться до Реєстру ПРРО.

Оподаткуванню військовим збором не підлягає сума доходу, отримана фізособою – платником ПДФО за здану вторинну сировину

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)   повідомляє, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Норми визначені п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включається сума доходу, отримана платником ПДІО – фізичною особою за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД), брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України (п. п. 165.1.25 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Водночас відповідно до абзацу першого п. п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Враховуючи зазначене, не підлягає оподаткуванню військовим збором сума доходу, отримана платником податку – фізичною особою за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД), брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

У якому випадку повертається надмірно сплачений туристичний збір?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  нагадує, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається.

Норми встановлені п. п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому базою справляння туристичного збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п. 268.4 ст. 264 ПКУ).

Згідно з п. п. 268.6.2 п. 268.6 ст. 268 ПКУ особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору відповідно до ПКУ та рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

У разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі у встановленому ПКУ порядку (п. п. 268.6.3 п. 268.6 ст. 268 ПКУ).

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Деякі особливості справляння рентної плати за користування надрами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)   доводить до відома, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.

Норми встановлені п. п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п. п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для підземних вод (далі – рентна плата) обчислюються платниками за ставкою 5 відс. вартості товарної продукції гірничого підприємства (далі – Товарна продукція).

Базою оподаткування рентною платою є вартість Товарної продукції, яка обчислюється платником у порядку, визначеному п. 252.7 ст. 252 ПКУ і визначається за більшою з таких величин:

? фактичними цінами реалізації відповідного виду Товарної продукції;

? розрахунковою вартістю відповідного виду Товарної продукції.

У випадку використання платниками обсягів видобутих підземних вод виключно для власних потреб, база оподаткування рентною платою визначається як сума витрат на добування та первинну переробку мінеральної речовини з метою приведення її до вимог відповідних стандартів.

Розмір бази оподаткування рентною платою визначається за розрахунковою вартістю, як сума витрат, понесених надрокористувачем як на добування, так і на первинну переробку. Витрати на первинну переробку – витрати, що пов’язані з приведенням добутої підземної води до вимог стандартів та санітарних норм – Товарної продукції. Розрахункова вартість Товарної продукції обчислюється платниками за формулою наведеною у п. 252.16 ст. 252 ПКУ, де витрати калькулюються в порядку, встановленому пунктами 252.11 – 252.15 ст. 252 ПКУ.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги первинних і вторинних водокористувачів!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  нагадує, що  платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів, а також використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва (далі – водокористувачі).

Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Пункт 255.4 ст. 255 ПКУ містить перелік умов використання водокористувачами обсягів води для надання послуг з водопостачання, де об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг використаної води (п. 255.11 ст. 255 ПКУ), але рентна плата за які платниками рентної плати не справляється.

У вторинних водокористувачів для випадків зазначених у п. 255.4 ст. 255 ПКУ не виникають підстави для відшкодування первинним водокористувачам витрат на сплату рентної плати у складі вартості послуг з водопостачання.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Які суб’єкти господарювання є платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  звертає увагу, що відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, затвердженої наказом ДПС України від 16.12.2011 № 258, яка є чинною, платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб’єкти господарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його органів на місцях.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників земельного податку!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  нагадує, що об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Норми встановлені ст. 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Базою оподаткування земельним податком є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ ПКУ (п. п. 271.1.1 п. 271.1    ст. 271 ПКУ).

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. 271.2 ст. 271 ПКУ).

Водночас частиною п’ятою ст. 59 Закону України від 21 травня 1997 року    № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 280) визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (частина перша ст. 73 Закону № 280).

Отже, рішення органу місцевого самоврядування щодо нової нормативної грошової оцінки земельних ділянок є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території з урахуванням строків, визначених цим рішенням.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

ФОП – платник єдиного податку проценти (відсотки), отримані від банку за користування депозитом, до доходу не включає

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп передбачено ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Доходом фізичної особи – підприємця (ФОП) – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Пасивні доходи – доходи, отримані у вигляді, зокрема процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (п. п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Проценти – дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна (п. п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

До процентів включаються:

а) платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

б) платіж за використання коштів, залучених у депозит;

в) платіж за придбання товарів у розстрочку;

г) платіж за володіння та користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (фінансової оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу);

ґ) винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів.

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості чи вартості майна або у вигляді фіксованих сум. У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов’язань чи ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, або шляхом врахування векселів та здійснення операцій з придбання цінних паперів із зворотним викупом, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу.

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами незалежно від того, встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках суми договору або іншої вартісної бази, не є процентами.

Отже, проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному) не включаються до доходу ФОП – платників єдиного податку першої – третьої груп.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

За об’єкти нерухомості, по яких встановлені нульові ставки, декларацію з податку на нерухомість необхідно подавати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  нагадує, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок) для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Норми визначені п. п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом      30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Норми встановлені п. п. 266.7.5 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 10 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 13 «Ставка (%)» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до п. п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ.

Отже, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Сільськогосподарським товаровиробникам необхідно дотримуватись вимог податкового законодавства та законодавства про працю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  доводить до відома, що згідно з п. п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню) доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України, для ведення, зокрема особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому п. п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому п. п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, перевищує 2 га, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

Враховуючи зазначене, якщо фізичною особою отримано доходи в результаті обробітку земельних ділянок, які перевищують норми, встановлені п. п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, та з яких не утримано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, така фізична особа зобов’язана подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити податкові зобов’язання у визначений законодавством строк.

Крім того, якщо у суб’єктів господарювання є наймані працівники, то такі особи зобов’язані дотримуватись порядку оформлення трудових відносин.

Звертаємо увагу, що неприпустимо порушувати законодавство України про працю, адже тіньова заробітна плата це не тільки втрати бюджету, використання найманої праці без оформлення трудових відносин – це втрата страхового стажу для призначення пенсії працівнику.

Всю роботу в аграрному секторі, як і в інших галузях, слід вести у прозорих економічних умовах.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

При здійсненні операцій із списання ТМЦ (в тому числі зіпсованих) необхідно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

? придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

? придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

? ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Норми встановлені п. 198.3 ст. 198 ПКУ.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

З метою застосування п. 198.5 ст. 198 ПКУ податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

? придбаних для використання в неоподатковуваних операціях – на дату їх придбання;

? придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Враховуючи викладене, оскільки платником ПДВ здійснюється операція зі списання товарно-матеріальних цінностей (в тому числі зіпсованих), то вони починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку. Так як під час придбання товарно-матеріальних цінностей (в тому числі зіпсованих) суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то платник ПДВ повинен не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою виходячи з вартості придбання таких товарно-матеріальних цінностей (в тому числі зіпсованих).

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Норми визначені п. 137.4 ст. 137 ПКУ.

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4       ст. 141 ПКУ;

ґ) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4       ст. 141 ПКУ.

Згідно з п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

? календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п .п. 49.18.2 п. 49.18. ст. 49 ПКУ);

? календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18. ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.3 п. 49.18     ст. 49 ПКУ);

? календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Нагадуємо, що 09 серпня 2021 року останній день подання:

? податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя     2021 року для платників, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

? розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, за півріччя 2021 року.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Закон України № 1539: хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  нагадує, що 21.07.2021 набрав чинності Закон України від 15 червня 2021 № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», яким розділ ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України

доповнено новим підрозділом 9 прим. 4, яким запроваджено одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів фізичних осіб.

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.

Особи, які мають право скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів та/або склад та обсяг таких активів перебуває в таких межах:

1) активи, крім нижчевизначеними пунктами 2 і 3, сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

? квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 квадратних метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

? житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 квадратних метрів;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України;

3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб i більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо визначення місця проведення розрахунків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)   інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/488487.html повідомила.

Правовідносини у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс), Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі – Закон № 265).

Законом визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО та/або програмних РРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону № 265, поняття місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Оскільки в розумінні Закону № 265 та статті 664 Цивільного кодексу України момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар у разі укладання електронного договору із умовами, доставки товару покупцеві через перевізника або організацію зв’язку співпадає з моментом здачі товару такому перевізникові чи організації зв’язку, то у такому випадку місцем проведення розрахунків виступає або місце отримання продавцем коштів за товар чи послугу (опрацювання виписок про рух коштів на рахунок), або місце передачі продавцем товару перевізникові чи організації зв’язку.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Проведено чергове засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що сьогодні, 04 серпня 2021 року, у режимах онлайн та офлайн відбулося засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада), в якому прийняли участь представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС): в. о. заступника начальника ГУ ДПС Леонов Валерій та начальник управління інформаційної взаємодії Осипова Манушак.

Під час засідання розглянуто проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження змін до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» (доопрацьований) (далі – проєкт наказу), який оприлюднено на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України у розділі «Проекти регуляторних актів» за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2021-rik/75875.html.

Проєкт наказу розроблено з метою забезпечення належного функціонування міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків у частині формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків та удосконалення критеріїв ризиковості від провадження господарської діяльності платників податків.

Осипова Манушак зупинилася на основних положеннях Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539), який набув чинності 21.07.2021, крім деяких його положень, які наберуть чинності з 01.01.2022.

Вона зазначила, що прийнятий Закон № 1539 – це спосіб цивілізованої легалізації активів, які були приховані від оподаткування.

На засіданні також обговорювались та вирішені інші питання щодо діяльності Громадської ради.

Які документи надаються платниками податків для укладання договору про добровільну сплату єдиного внеску?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  інформує, що перелік документів, необхідних для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, передбачено п.п.1 п. 3 розділу V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449).

Всі платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску з деяких видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, подають до контролюючих органів за місцем проживання:

? заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449;

? копію трудової книжки (за наявності);

? виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5);

? копію документа, що посвідчує особу.

Особи, зазначені у абзаці другому п. 1 розділу V Інструкції № 449 члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (одночасно на пенсійне, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності), надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

  Несправний РРО (програмний РРО) – повідомте своєчасно контролюючий орган!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  звертає увагу, що відповідно до п. 16 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані у разі виявлення несправностей:

? реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю – протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків (абзац перший п. 16 ст. 3 Закону № 265);

? програмного РРО – протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій повідомити про це контролюючий орган, виробника програмного РРО та/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац другий п. 16 ст. 3 Закону № 265).

Згідно з п. 12 розділу ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 (далі – Порядок № 317), у разі виявлення несправностей програмного РРО або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника програмного РРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (додаток 2 до Порядку № 317).

Нормами Закону № 265 не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або програмного РРО, а також пошкодження засобів контролю.

При цьому, за непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмного РРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону № 265.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

У разі виявлення під час перевірки фактів недотримання роботодавцем законодавства про працю застосовуються штрафні санкції

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  інформує, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Норми встановлені п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень (п. 110.1 ст. 110 ПКУ).

Дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) відповідно до ст. 75 ПКУ є предметом документальної (планової або позапланової; виїзної або невиїзної) та фактичної перевірок, які мають право проводити контролюючі органи.

У разі якщо під час проведення документальної та/або фактичної перевірок виявлені порушення законодавства про працю, то посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, фіксується факт такого порушення, який оформлюється актом перевірки. Копія акта направляється до органів Державної служби України з питань праці для вжиття заходів відповідно до вимог чинного законодавства.

Водночас, якщо під час перевірки виявлено факти недотримання роботодавцем (податковим агентом) законодавства щодо укладення трудового договору, неоформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податковим агентом податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, то відповідно до п. 125 прим. 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ до такого роботодавця застосовується штраф в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.3 ст. 125 прим. 1 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.4 ст. 125 прим. 1 ПКУ).

Крім цього, абзацами першим – четвертим п. 119.1 ст. 119 ПКУ визначено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

Поряд з цим, ст. 163 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями визначено, що неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Для юросіб ПКУ встановлені пільги щодо сплати земельного податку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  повідомляє, що від сплати земельного податку звільняються:

? санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських об’єднань осіб з інвалідністю, реабілітаційні установи громадських об’єднань осіб з інвалідністю (п. п. 282.1.1 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);

? громадські об’єднання осіб з інвалідністю України, підприємства та організації, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю та спілками громадських об’єднань осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відс. середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як  25 відс. суми загальних витрат на оплату праці.

Норми визначені п. 282.1 ст. 282 Податкового кодексу України.

Зазначені підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» із змінами та доповненнями.

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські об’єднання осіб з інвалідністю, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством (п. п. 282.1.2 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);

? бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України (п. п. 282.1.3 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);

? дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків), освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (п. п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);

? державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких підприємств, установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій (п. п. 282.1.5 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);

? державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, за земельні ділянки, на яких розміщені їх спортивні споруди. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій, декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій (п. п. 282.1.6 п. 282.1 ст. 282 ПКУ).

Крім того, протягом дії ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів (угод) України з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), але не пізніше 01 січня 2023 року, резиденти – суб’єкти космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у реалізації таких договорів (угод), за земельні ділянки виробничого призначення згідно з переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України, звільняються від сплати земельного податку (п. 1 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

До 01 січня 2025 року звільняються від сплати земельного податку суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію норм ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти соціального, торговельного, сільськогосподарського призначення та непромислового будівництва (п. 7 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Обчислення сум транспортного податку для фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  нагадує, обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.

Норми встановлені п. п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Визначення дати подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, якщо її надіслано поштою

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Норми встановлені п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.

Підпунктом 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідно до п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 73 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 із змінами і доповненнями (далі – Правила № 270), під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.

Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення.

У разі виявлення у поштових скриньках поштових відправлень, оплату яких здійснено із застосуванням відбитків маркувальної машини, відбитків про оплату письмової кореспонденції, нанесених друкарським чи іншим способом, або інших відміток про оплату, вони за призначенням не пересилаються, а першочергово повертаються за зворотною адресою. У разі відсутності зворотної адреси такі поштові відправлення зберігаються об’єктом поштового зв’язку протягом установленого законодавством строку.

Проставлення календарного штемпеля не є обов’язковим для письмової кореспонденції, що оплачується з використанням відбитків маркувальних машин, відбитків про оплату, нанесених друкарським чи іншим способом, пересилається за договірними тарифами, якщо на відбитках та поштових відправленнях зазначено найменування оператора поштового зв’язку, дату та об’єкт поштового зв’язку місця приймання.

Згідно з п. 61 Правил № 270 у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв’язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Таким чином, при надсиланні заяви про застосування спрощеної системи оподаткування поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення датою подання заяви вважається дата подання письмової кореспонденції для пересилання (дата відправлення), яка відбивається на адресному боці поштового відправлення та описі.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Платникам податку на нерухомість про деякі особливості визначення коду типу об’єкта нерухомості

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 4 інформації до додатка 1 (додатка 2) у графі 2 «Код типу об’єкта» розділу І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається код типу об’єкта, визначеного відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі – Класифікатор).

Класифікатор забезпечує уніфікацію об’єктів нерухомості за функціональним призначенням та містить Методику класифікації будівель за головною класифікаційною ознакою (далі – Методика).

Якщо у правовстановлюючих документах на об’єкт нерухомості не зазначено код згідно з Класифікатором, то з Класифікатора обирається код, який найбільше відповідає типу нерухомості, що зазначений у правовстановлюючих документах.

Ведення Класифікатора здійснює Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві Міністерства розвитку громад та територій України (далі – Інститут), уповноважений видавати експертні висновки щодо належності об’єктів нерухомості (їх частин) до певного класу будівель (далі – Висновок) на підставі документів, що підтверджують їх право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Класифікатором.

Таким чином, у разі неможливості самостійного визначення суб’єктом господарювання функціонального призначення об’єкта нерухомості (його частин) на підставі документів, що підтверджують право власності, у порядку, визначеному Класифікатором, із використанням Методики, платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, доцільно звернутися до Інституту за отриманням Висновку.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Декларування доходів: оновлена форма податкової декларація про майновий стан і доходи подається з 01.01.2022

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Норми встановлені п. 178.4 ст. 178 ПКУ.

Платники податку на доходи фізичних осіб подають податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділу IV ПКУ (п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п. 46.6 ст. 46 ПКУ якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Після внесення змін до нормативно-правових актів з питань оподаткування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, повинен здійснити заходи, пов’язані з оприлюдненням та застосуванням таких змін.

Відповідно до п. 14, п. п. 5 п. 98 розділу I Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», абзацу четвертого п. 2 розділу I Закону України від 19 вересня 2019 року № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб», п. п. 5, 6 розділу I Закону України від 19 вересня 2019 року            № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» (далі – Наказ № 783), який набрав чинності з 01 січня 2021 року, внесені зміни до наказу Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», а саме викладено у новій редакції:

? Форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація);

? Інструкцію щодо заповнення податкової декларації (далі – Інструкція).

Інструкція визначає процедуру, форму та строки подання податкової декларації, що містить у своєму складі у формі додатків відомості про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичних осіб – підприємців (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерських господарств, осіб, які беруть участь у добровільному страхуванні, а також збільшення або зменшення сум зобов’язань по єдиному внеску за результатами проведеної документальної перевірки.

Пунктом 4 Наказу № 783 встановлено, що податкова декларація у редакції Наказу № 783 подається з 01 січня 2022 року.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

  Щодо електронного документообігу між платником податків та контролюючим органом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Норми встановлені п. 42.6 ст. 42 ПКУ.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

? отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

? отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;

? отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

? наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

? наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про обов’язкові реквізити фіскального чеку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  звертає увагу, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – це розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до Положення № 13.

Норми визначені п. 1 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити:

? найменування суб’єкта господарювання (далі – СГ) (рядок 1);

? назва господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та повідомлене ДПС у повідомлені про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) (рядок 2);

? адреса господарської одиниці – адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС у Повідомленні за ф. № 20-ОПП (рядок 3);

? для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ); перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);

? для СГ, що не є платниками ПДВ, – податковий номер або серія та номер паспорта/номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);

? якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);

? код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

? цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення – за бажанням платника) (рядок 8);

? цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9);

? назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);

? ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);

? ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);

? сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);

? вид операції (рядок 14);

? реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15);

? напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);

? підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17);

? підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18);

? позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19);

? загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);

? для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);

? для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з ПКУ. За потреби дозволяється використовувати скорочення;

? заокруглення (рядок 23);

? до сплати (рядок 24);

? фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25);

? QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО/фіскальний номер ПРРО) (рядок 26);

? для касового чека, що створюється ПРРО:

? позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек ПРРО (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28);

? заводський номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для ПРРО не зазначається (рядок 29);

? фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер ПРРО, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 30);

? напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).

Згідно з п. 3 розділу ІІ Положення № 13 рядки 6 – 10 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком.

Якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) дорівнює одиниці виміру, відомості про товар (послугу) можна друкувати в одному рядку.

Якщо РРО працює з цінами (тарифами), що включають ПДВ, в фіскальному чеку друкується вартість кожного товару (послуги) з урахуванням ПДВ, інакше – вартість без урахування ПДВ.

Рядки 11 – 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО (п. 4 розділу ІІ Положення № 13).

Рядки 15, 16, 18 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата (п. 5 розділу ІІ Положення № 13).

Рядок 19 фіскального чека повторюється відповідно до кількості різних форм оплати. У разі здійснення оплати лише в готівковій формі дозволяється не друкувати цей рядок (п. 6 розділу ІІ Положення № 13).

Рядки 21, 22 фіскального чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю (п. 7 розділу ІІ Положення № 13).

У разі якщо загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому Національним банком України (далі – НБУ) в якості засобу платежу, результат заокруглення суми оплати у готівковій формі, виконаний відповідно до вимог НБУ щодо оптимізації обігу монет дрібних номіналів, друкується після рядка 22 з написом «Заокруглення». Наступним рядком друкується «До сплати» і сума після заокруглення (п. 8 розділу ІІ Положення № 13).

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Закон України про внесення змін до ПКУ щодо ставки ПДВ при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції набрав чинності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 01.08.2021 набрав чинності Закон України від 01 липня 2021 року № 1600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон № 1600), яким вносяться зміни до Податкового кодексу України (ПКУ).

Так, зокрема, по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 91 відновлюється ставка ПДВ у розмірі 20 відсотків.

Водночас, Законом № 1600 визначено, що для платників ПДВ, які здійснюють операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції (товарів), що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 91, встановлюються такі особливості:

1) у разі якщо перша подія при постачанні вищезазначених товарів, відбулася до 01 серпня 2021 року, перерахунок ставки ПДВ і суми податку на дату настання другої події не здійснюється;

2) у разі якщо після 01 серпня 2021 року відбувається повернення попередньої оплати (авансу) або поставлених товарів, зазначених вище, у зв’язку зі зменшенням кількості або вартості таких товарів, перша подія при постачанні яких відбулася до вказаної дати, коригування сум податкових зобов’язань з ПДВ здійснюється, виходячи із ставки 14 відсотків;

3) у разі якщо після 01 серпня 2021 року відбувається постачання вищезазначених товарів, або перерахування коштів у зв’язку із збільшенням кількості або вартості таких товарів, перша подія при постачанні яких відбулася до вказаної дати, коригування сум податкових зобов’язань з ПДВ здійснюється, виходячи із ставки 20 відсотків.

У разі здійснення платником ПДВ операцій з постачання на митній території України товарів, по яких з 01 серпня 2021 року відновлюється ставка ПДВ у розмірі 20 відсотків, які були придбані до 01 серпня 2021 року, за таким платником податку зберігається податковий кредит з ПДВ у розмірі, який був нарахований при придбанні таких товарів.

Закон № 1600 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 31.07.2021 № 143 і він набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

    Протягом семи місяців поточного року на користь держави вирішено 805 судових справ на загальну суму 2,7 млрд гривень

Станом на 01 серпня 2021 року на розгляді у судах за участі податкових органів Дніпропетровської області перебувало 3 377 справ різних категорій (з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років) на загальну суму 8,3 млрд гривень.

На протязі поточного року із розглянутих судами справ на користь податкових органів області вирішено 805 справ на загальну суму 2,7 млрд гривень.

«Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень. Так, протягом 2021 року на розгляді у судах знаходилось 1 408 таких справ на суму 3,0 млрд гривень. Із розглянутих справ, на користь органів ДПС вирішено 323 справи на суму 408,6 млн грн», – повідомив начальник управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

В ІА «МОСТ-Днепр» пройшла пресконференція про застосування суб’єктами господарювання РРО та програмних РРО

На даний час у сфері бізнесу найактуальнішим питанням при проведенні розрахункових операцій є застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або програмних РРО.

В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулась пресконференція начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Аратюнової Світлани на тему «Застосування суб’єктами господарювання РРО та програмних РРО».

Аратюнова Світлана проінформувала про види діяльності, при здійсненні яких суб’єктам господарювання обов’язково застосовувати РРО (програмні РРО), а також про умови, за яких використання РРО (програмних РРО) не обов’язкове.

Податківець акцентувала увагу на тому, що ДПС України розробила та надає безкоштовне програмне забезпечення для програмних РРО. При цьому, суб’єкти господарювання у своїй роботі можуть самостійно обирати працювати з використанням класичного чи програмного РРО залежно від потреб.

Начальник відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту      ГУ ДПС повідомила, що одним із пріоритетних напрямків роботи податкової області є вжиття дієвих заходів, спрямованих на очищення ринку від контрафактної (контрабандної) та фальсифікованої продукції, а також легалізація трудових відносин.

«Наша мета – подолання тіньового сектору, забезпечення динамічного зростання надходжень до бюджету і його конвертація у соціально відчутний результат, направлений на захист споживачів від контрафактної і небезпечної продукції.

Ми завжди готові допомогти бізнесу правомірно розпочати свою діяльність та працювати у правовому полі. А до представників бізнесу, які ігнорують та не виконують норми податкового законодавства, будуть вживатись відповідні заходи згідно з діючими законодавчими нормами», – підсумувала Аратюнова Світлана.

  Для простоти і зручності сплати податків і зборів використовуйте єдиний рахунок!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що з 01.01.2021 набули чинності ст. 35¹ Податкового кодексу України (ПКУ) та постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321, якою затверджено Порядок функціонування єдиного рахунка (далі – Порядок).

У зв’язку з цим, за бажанням платник податків може використовувати єдиний рахунок для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, заборгованості з інших платежів. Для цього необхідно подати повідомлення про використання єдиного рахунку в електронній формі через Електронний кабінет.

При цьому, платник один раз протягом календарного року має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку.

Відповідно до Порядку єдиний рахунок відкривається на ім’я ДПС України у Державній казначейській службі України (Казначействі). Єдиний рахунок для сплати податків, зборів та єдиного внеску відкривається, як небюджетний та віднесений до рахунків зі спеціальним режимом використання.

Використання єдиного рахунку платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання такого рахунку.

У разі відмови платника від використання єдиного рахунку таке використання припиняється, починаючи з 01 січня наступного календарного року, на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку.

У випадку, якщо платник має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається таким платником за кожним відокремленим підрозділом.

Сплатити через єдиний рахунок платник має можливість всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.

Єдиний рахунок не може бути використаний для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку до бюджету державними та комунальними підприємствами та їх об’єднаннями.

Звертаємо увагу, що з початком використання єдиного рахунку платник зобов’язаний здійснювати сплату вищезгаданих платежів, через єдиний рахунок. В іншому випадку такі кошти, сплачені на інші рахунки, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями.

Для формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника ДПС України керується нормами пунктів. 35¹.5, 35¹.7 ст. 35¹ ПКУ з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 ПКУ.

Реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам.

Слід зазначити, що такий спосіб сплати податків і зборів є комфортним, оскільки скорочує платникам фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.

Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три простих кроки.

Перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001 (далі – Повідомлення).

Другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.

Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/небюджетні рахунки.

Процедуру переходу на єдиний рахунок див. за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/7081.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Необхідно правильно заповнювати платіжні документи для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що сервіс ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).

У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00-до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Протидія корупції в органах ДПС України

Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.

Корупція – багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально-етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.

Удосконалення антикорупційного законодавства України, утворення нових антикорупційних інституцій зумовило останнім часом докорінні зміни національної системи запобігання та протидії корупції.

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні визначені Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 за № 1700-VII (далі – Закон). Закон покликаний сприяти запобіганню корупції через застосування превентивних антикорупційних механізмів, виявленню корупційних правопорушень та усунення їх наслідків.

Відповідно до статті 65 Закону за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, уповноважені на виконання функцій держави, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Окремо необхідно зазначити, що у Кримінальному кодексі України визначено також відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369). Тобто особа, яка пропонує, надає, обіцяє неправомірну вигоду, також несе кримінальну відповідальність.

Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності  органів Державної податкової служби України, а запорука успіху у боротьбі з корупцією -  це прозорість та відкритість.

Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДПС та інших питань можна зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача (4 – для залишення інформації на сервіс «Пульс»).

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»). 

 Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                              управління інформаційної взаємодії

                                                                                  Головного управління ДПС

                                                                                    у Дніпропетровській області

                                                                        (Кам’янський регіон)

« повернутися