Податкова інформує !

Дата: 22.02.2022 14:53

Кількість переглядів: 475

Фото без опису

Про використання кваліфікованих електронних підписів на захищених носіях та «хмарних» КЕП

Державна податкова служба України повідомляє, що інформаційно-комунікаційні системи ДПС здійснюють авторизацію, підписання та прийняття електронних документів з використанням кваліфікованих електронних підписів на захищених носіях та «хмарних» КЕП:

Єдине вікно подання електронної звітності - приймає електроні документи, які підписані КЕП на захищених носіях та «хмарних» КЕП усіх авторизованих надавачів електронних довірчих послуг;

Електронний кабінет авторизує користувачів з використанням КЕП на захищених носіях та «хмарних» КЕП КНЕДП: ДІЯ, Приватбанк, Депозит Сайн, ЦСК Україна. Надає можливість підписання документів КЕП на захищених носіях та «хмарних» КЕП КНЕДП Приватбанк, Депозит Сайн, ЦСК Україна.

Також ДПС планує надавати безкоштовні послуги бізнесу з дистанційної перегенерації особистих ключів КНЕДП ІДД ДПС, які наразі зберігаються на незахищених носіях ключової інформації з подальшим їх зберіганням у «хмарі», у захищеному носієві ключової інформації.

На сьогодні користувачі довірчих послуг КНЕДП ІДД ДПС мають змогу дистанційно перегенерувати особисті ключі, що зберігаються на незахищених носіях ключової інформації на власний захищений носій на сайті https://acskidd.gov.ua/.

Додатково інформуємо, що згідно із Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосування удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки є достатнім.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Ефективне адміністрування та якісне обслуговування у пріоритеті, – Тетяна Кірієнко

Питання імплементації законодавчих змін у податковій сфері, створення сприятливих умов для ведення бізнесу та підтримання ефективної комунікації між державними органами обговорили під час зустрічі в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко та Голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав інвесторів Галина Янченко.

За словами в.о. Голови ДПС Тетяни Кірієнко, податкова служба наразі застосовує комплексну систему реагування на ризики несплати податків, таким чином зосереджуючи увагу виключно на підприємствах, які мають високі ризики, та уникаючи втручання у діяльність «білого» бізнесу.

«ДПС прагне стати надійним партнером чесного бізнесу, ми зацікавлені в захисті його інтересів та успішній роботі – адже це забезпечення надходжень коштів до бюджету. Тому прозоре, зрозуміле, ефективне адміністрування податків, а також якісне сервісне обслуговування – у пріоритеті роботи Служби», - зазначила Тетяна Кірієнко.

Сторони також обговорили роботу системи автоматизованого моніторингу при реєстрації податкових накладних, причини, за яких зупиняється їх реєстрація, та документи, що необхідні для підтвердження відповідності проведених операцій чинному законодавству, оперативний розгляд скарг платників.

За результатами зустрічі досягнуто домовленостей щодо забезпечення дієвої співпраці ДПС з представниками Верховної Ради України, оперативного вирішення спірних питань, які виникають у суб?єктів господарювання, та координацію зусиль для створення сприятливого середовища в України для ведення бізнесу та інвестиційної діяльності.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Чи можуть ФОП – платники ЄП другої – четвертої груп проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища?

Відповідно до ст. 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, яка набирає чинності з 01 січня 2022 року) (далі – Постанова № 1336) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).

Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.

Згідно з п. 2 Постанови № 1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у:

п. 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Якими документами ФО може підтвердити, що вона подала одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, де задекларувала суму коштів, розміщених на поточному рахунку в банку іноземної держави, та сплатила збір, з метою проходження процедури...

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому відповідно п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для цілей підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу одноразова (спеціальна) добровільна декларація - це декларація, в якій відображається така інформація (дані), зокрема:

відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених Кодексом випадках - серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);

відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них, зокрема дані про вид, розмір та валюту активу, класифікацію банківських металів;

відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктами «б» - «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;

самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;

ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Одночасно слід зазначити, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених цим підрозділом (п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Крім того, положеннями частини першої ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) передбачено право громадян України на звернення, зокрема до органів державної влади із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.

Згідно з п.п. 19 прим. 1.1.28 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ до функцій контролюючих органів належить надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, з метою отримання інформації щодо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації та суми сплаченого збору з одноразового декларування платник податків має право звернутися до Головного управління ДПС згідно податкової адреси зазначеної в розд. ІІ «Інформація про платника збору» одноразової (спеціальної) добровільної декларації із відповідною заявою, відповідь на яку буде надана у порядку та строки, визначені діючим законодавством.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

ДПС забезпечує Е-інформування органів місцевого самоврядування

Національний форум під патронатом Президента України Володимира Зеленського «Безпечні та спроможні громади майбутнього» відбувся за участі ДПС України.

ДПС підтримує курс фіскальної децентралізації для забезпечення фінансової незалежності місцевих бюджетів, що посилить спроможність територіальних громад. Це один з пріоритетних напрямів роботи та важливих компонентів удосконалення системи управління публічними фінансами.

Децентралізація та розширення повноважень органів місцевого самоврядування, прозорість формування місцевих бюджетів – важливі складові забезпечення розвитку територіальних громад.

Побудова ефективної комунікації з територіальними громадами та забезпечення надання актуальної та повної інформації про стан бази оподаткування, а також формування збалансованої бази об’єктів оподаткування – один з основних напрямів діяльності податкової служби.

24 серпня 2021 року Державною податковою службою за підтримки Міністерства фінансів України, Міністерства цифрової трансформації за сприяння Апарату Ради національної безпеки і оборони України впроваджено Інтерактивну податкову карту України.

Інформація про сплату податків до державного та місцевих бюджетів, про нараховані податкові зобов’язання, суми податкового боргу, надміру сплачені суми податків набуває популярності у громадян та бізнес-спільноти.

Податковою службою створено податкові профілі територіальних громад (сегмент Інтерактивної податкової карти), графічне відображення показників на звітну дату порівняно з попереднім періодом. Користувачі мають можливість ознайомитись зі складовими профілів територіальних громад про:

загальні дані та демографію;

об’єкти соціальної інфраструктури та економіки;

активних платників податків;

топ-10 найбільших платників податків;

надходження у розрізі кодів класифікації доходів бюджету;

сплату податків за видами економічної діяльності;

структуру сплати податків;

боргові зобов’язання.

Також відповідно до норм податкового законодавства у 2021 році ДПС реалізовано сервіс електронного інформування територіальних громад засобами Електронного кабінету або через інформаційно-аналітичну систему управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGICA» Міністерства фінансів України.

На сьогодні всі 1469 територіальних громад користуються Електронним кабінетом та отримують податкову інформацію.

ДПС продовжує вектор прозорості, відкритості та цифрових трансформацій у своїй діяльності.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Яким чином здійснюється скасування реєстрації ПРРО?

Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317).

Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317.

Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.

Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317.

Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо:

до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання (повідомлення за ф. № 20-ОПП);

щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів;

стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено;

суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Чи має право ФО задекларувати активи, право власності на які набуто нею до завершення кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування, але після 01 січня 2021 року, за рахунок коштів з яких не були сплачені або сплачені не в повному...

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Таким чином, одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню підлягають виключно належні фізичній особі активи, які були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Враховуючи викладене, оскільки умова «до 01 січня 2021 року», яка визначена п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, застосовується виключно до доходів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то фізична особа, яка здійснила придбання будь-якого активу після 01.01.2021 за рахунок зазначених доходів, може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням за умови дотримання інших вимог, визначених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

У січні податкова служба надала 385,3 тис. адміністративних послуг

Протягом січня 2022 року Державна податкова служба надала 385,3 тис. адміністративних послуг платникам податків.

Однією з популярних серед 142 адміністративних послуг, які надає податкова, стала, зокрема, видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Протягом січня 2022 року було надано майже 114,2 тис. таких послуг.

Понад 75 тис. платників отримали відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.

Протягом вказаного періоду було зареєстровано 31,3 тис. платників єдиного податку та надано 41,4 тис. витягів з реєстру платників єдиного податку.

Отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, що контролюються податковими органами, також актуально для платників податків. Так, у січні було надано 17 тис. таких довідок.

Також запитуваною з боку суб’єктів господарювання є послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій – надано майже 25,2 тис. таких послуг.

Для інформаційної підтримки та допомоги платникам податків щодо стану обробки податкової звітності, реєстрації податкових накладних та функціонування електронних сервісів функціонує Контакт-центр ДПС (0 800 501 007). У січні 2022 року фахівцями Контакт-центру надано 14,8 тис. консультацій із зазначених питань.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Один з найбільш актуальних для платників наборів даних відтепер оновлюватиметься щоденно

Для покращення інформування платників податків щодо наявності податкового боргу один з найбільш актуальних наборів даних «Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг» у розділі «Відкриті дані» головної сторінки вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160211185056) та на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (https://data.gov.ua/dataset/0e347d45-4db5-44ee-a14a-533d7cf17d7b) відтепер буде оновлюватись щоденно.

У цьому наборі даних міститься інформація про керівників таких суб’єктів господарювання, суми податкового боргу в розрізі платежів та територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів.

Для зручності використання цей набір даних розміщується у форматах CSV та JSON в архівних даних.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Чи поширюється обмеження щодо граничної суми розрахунків на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток)?

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. уключно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі – небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Згідно з ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ;
платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується, зокрема, для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб.
Враховуючи викладене, обмеження щодо граничної суми розрахунків не поширюється на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток).

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

В якому випадку декларант зобов’язаний додавати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування?

Відповідно до абзацу шостого п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Громадяни задекларували активи вартістю майже 2 млрд грн у рамках кампанії одноразового добровільного декларування

З початку кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб вже задекларовано активи вартістю 1 961 млн грн, сума задекларованого до сплати збору склала 112,1 млн гривень.

Наразі у кожному регіоні України є громадяни, які скористались унікальною можливістю від держави – правом на «податкову амністію» та подали одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Державна податкова служба нагадує, що 1 березня 2022 року завершується період одноразового (спеціального) декларування іноземних активів за пільговою ставкою 7 %.

У подальшому, до завершення кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування, іноземні активи можна задекларувати за ставкою 9 %.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

В який термін та в яких випадках СГ подають «Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (форма № ЗВР-1)?

Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Статтею 5 Закону № 265 визначено, що на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
На період виходу з ладу програмного РРО (далі – ПРРО) проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.
Використання ПРРО у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.
У разі виходу з ладу РРО та/або ПРРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.

Згідно з п. 1 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати КОРО.
Разом з тим, п. 6 глави 4 розд. II Порядку № 547, визначено, що використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії –здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.
КОРО реєструється на кожний РРО або, якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, на окрему господарську одиницю (п. 3 глави 1 розд. II Порядку № 547).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 3 Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (далі – Наказ № 13) звітність, пов’язана із використанням КОРО (РК), подається суб’єктом господарювання за формою № ЗВР-1 (далі – Звіт за формою № ЗВР-1), затвердженою Наказом № 13, щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із РК у випадках, визначених Законом № 265.
Звітність, пов’язана з використанням розрахункових квитанцій, подається у складі Звіту за формою № ЗВР-1 та Довідки про використані РК до органу державної податкової служби за місцем реєстрації РК у терміни, визначені чинним законодавством. При поданні звітності одночасно надавати КОРО чи РК не потрібно (пп. 4, 5 Порядку).
Враховуючи викладене вище, суб’єкти господарювання подають до контролюючих органів Звіт за формою № ЗВР-1 не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі використання:
КОРО, зареєстрованих на окрему господарську одиницю, які ведуться разом із РК (якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО);
КОРО, зареєстрованих на РРО на період виходу з ладу РРО або у разі тимчасового відключення електроенергії.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Чи має право контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки одноразової (спеціальної) добровільної декларації з метою підтвердження ставки збору перевірити реєстрацію правочинів або звернутися до декларанта із запитом щодо інформації..

Відповідно до абзацу першого п.п. 15.2 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з метою підтвердження застосування відповідної ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, контролюючий орган, під час камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації має право:
перевірити реєстрацію правочинів та/або активів у державних реєстрах, у тому числі шляхом звернення до відповідних державних органів (абзац другий п.п. 15.2 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

звернутися до декларанта із запитом щодо підтвердження наявності у декларанта зазначених у відповідній одноразовій (спеціальній) добровільній декларації майна, майнових і немайнових прав, у разі якщо за результатами перевірки, передбаченої абзацом другим п.п. 15.2 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, виявлена розбіжність між задекларованою інформацією та даними державних реєстрів (абзац третій п.п. 15.2 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Щодо особливостей набуття або підтвердження юридичними особами статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2022 році

У 2022 році останнім днем для подання податкової звітності для набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи є 21.02.2022.

Підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є щорічним відповідно до вимог підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Однією з умов набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи є подання сільськогосподарськими товаровиробниками повного переліку податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи, а саме:

загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи;

звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи;

відомостей про наявність земельних ділянок, які є невід’ємною частиною податкової декларації;

розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Звертаємо увагу на особливості заповнення загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Так, загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи обов’язково повинна містити дві відмітки у типі декларації: «Загальна» та «Звітна».

У разі подання суб’єктом господарювання загальної нової або уточнюючої загальної декларації, у типі декларації проставляються відповідні дві відмітки:

Крім того, у загальній податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи зазначається уся площа земельних ділянок, які перебувають у власності або у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.

Загальна декларація подається до контролюючого органу за основним місцем податкового обліку, який зазначається у рядку 7 загальної частини податкової декларації.

Звітні податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи подаються окремо до кожного контролюючого органу, до повноважень якого відноситься територія територіальної громади, на якій розташовані земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (у тому числі на умовах оренди) сільськогосподарського товаровиробника, та відповідно заповнюється рядок 8 загальної частини податкової декларації.

Важливо! Невід’ємним додатком до загальної та звітної податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи є Відомості про наявність земельних ділянок.

Площа земельних ділянок, зазначена у Відомостях, повинна співпадати з площею, яка задекларована у податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи, до якої вона додається.

У Відомостях про наявність земельних ділянок зазначається інформація про кожну земельну ділянку, щодо якої був нарахований податок.

Така інформація повинна містити дані про площу земельних ділянок, місце їх розташування, кадастрові номери, інформацію про документи, які підтверджують право власності або користування земельними ділянки, а також інформацію про державну реєстрацію такого права.

Нагадуємо, що об’єктом оподаткування єдиним податком четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

При цьому статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, які оформлюються відповідно до Закону України 01 липня 2004 року № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952).

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до Закону № 1952 та виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» визначено, що орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди.

Відповідно до статті 211 Земельного кодексу України використання земельних ділянок без належного оформлення прав, включаючи право оренди, є порушенням норм земельного законодавства.

Враховуючи зазначене, сільськогосподарські товаровиробники повинні включати до об’єкту оподаткування єдиним податком четвертої групи площі сільськогосподарських угідь, які зареєстровані відповідно до вимог Закону № 1952, а до суми доходу сільськогосподарського товаровиробника – дохід, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції вирощеної або виготовленої на сільськогосподарських угіддях, по яких право власності або користування (у тому числі на умовах оренди) зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, у Відомостях про наявність земельних ділянок обов’язково потрібно заповнювати тип податкової декларації, до якої вони додаються, із зазначенням відповідних відміток.

Нагадуємо, що четверту групу можуть обрати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Розмір частки необхідно відобразити в Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, який подається до контролюючого органу разом з податковою звітністю платника єдиного податку четвертої групи у визначений податковим законодавством термін, а саме не пізніше 20 лютого поточного року. У 2022 році, оскільки граничний термін припадає на вихідний день, останнім днем для подання є 21 лютого 2022 року.

У Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва суб’єкт господарювання повинен заповнити всі необхідні рядки та здійснити достовірний обрахунок відповідно до зазначених формул. Обов’язковими для заповнення є такі рядки, як:

рядок 1 «Сума доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, продуктів її переробки та від надання супутніх послуг» (далі – Сума доходу), до складу якого входить сума показників рядків 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.8;

рядок 2 «Загальна сума доходу сільськогосподарського товаровиробника»;

рядок 3 «Величина, на яку зменшують загальну суму доходу сільськогосподарського товаровиробника», до складу якого входить сума показників рядків 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6;

рядок 4 «Скоригований дохід сільськогосподарського товаровиробника» (далі – Скоригований дохід), який визначається як різниця між Загальною сумою доходу сільськогосподарського товаровиробника та Величиною, на яку зменшують загальну суму доходу;

рядок 5 «Частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік», який визначається шляхом співвідношення Суми доходу до Скоригованого доходу.

Варто зазначити, що відповідно до Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни до розділу XIV Податкового кодексу України, які набрали чинності з 01.01.2022.

Так, абзацом другим підпункту 291.51.1 пункту 291.51 статті 291 Кодексу визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб’єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці).

При цьому зазначаємо, що суб’єкти господарювання, які одночасно з іншими видами сільськогосподарської діяльності здійснюють діяльність згідно з КВЕД-2010, яка відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці) також не можуть набути або підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік.

Також нагадуємо, що відповідно до вимог Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб’єкти господарювання, які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Законом України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.

Акцентуємо увагу сільськогосподарських товаровиробників, що у разі переходу на третю групу єдиного податку або самостійної відмови від реєстрації платником єдиного податку четвертої групи у зв’язку з переходом на загальну систему оподаткування, такий суб’єкт господарювання може повторно обрати четверту групу єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу або відмови.

Проте це правило не застосовується у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи за ініціативою контролюючого органу.

У разі самостійної відмови від реєстрації платником єдиного податку четвертої групи протягом податково (звітного) року (незалежно від обрання іншої групи єдиного податку або загальної системи оподаткування) сільськогосподарський товаровиробник зобов’язаний подати уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи у якій зменшити нарахування за квартали, в яких не буде перебувати платником єдиного податку четвертої групи та обов’язково заповнити рядок 11 «Сума податкового зобов'язання у розмірі 25 відсотків річної суми податку відповідно до підпункту 298.8.7 пункту 298.8 статті 298 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України».

Зазначена сума є складовою податкового зобов’язання з єдиного податку та розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку.

Розглянемо приклад:

Сільськогосподарським товаровиробником подано до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (юридична особа) та самостійно задекларовано податкові зобов’язання по єдиному податку на відповідний рік у сумі 3 664,88 гривень.

Платником єдиного податку четвертої групи (юридичною особою) прийнято рішення про перехід на третю групу єдиного податку з будь-якого кварталу поточного року (у прикладі: з другого кварталу). У такому разі суб’єкту господарювання необхідно подати уточнюючу податкову декларацію єдиного податку четвертої групи, на підставі якої задекларувати до зменшення податкові зобов’язання по єдиному податку за періоди, за якими термін сплати не настав (за другий, третій та четвертий квартали поточного року), та обов’язково задекларувати податкові зобов’язання у розмірі 25 відсотків від річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі єдиного податку (за перший квартал поточного року):

3 664,88 грн * 25 % = 916,22 грн

Крім того, сільськогосподарський товаровиробник зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем податкового обліку уточнюючу загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи та відомості про наявність земельних ділянок, як додаток до неї, із зазначенням загальних показників податкових зобов’язань та площі земельних ділянок в цілому по платнику.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

У січні 2022 року 9,6 тис. осіб скористалися відкритими даними ДПС

У січні поточного року 9,6 тис. осіб скористалися розділом «Відкриті дані» ДПС. Вони здійснили перегляд (завантаження) наборів даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua/datasets.php.

За вказаний період найбільше здійснено переглядів по 3 наборах даних:

Реєстр платників єдиного податку – 2,3 тис. переглядів (23,8 %);

Інформація про платників, які мають борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, – 1,8 тис. переглядів (18,8 %);

Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, – 1,1 тис. переглядів (12 %).

З регіонів України найбільший перегляд наборів даних здійснювався користувачами з м. Києва та Харківської області.

Серед зарубіжних країн, з яких найбільше здійснювався користувачами перегляд наборів даних, – Сполучені Штати Америки, Королівство Нідерланди та Федеративна Республіка Німеччина.

Довідково: ДПС здійснює оприлюднення та оновлення наборів даних у формі відкритих даних відповідно до вимог статті 10¹ Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами та доповненнями.

Відкриті дані ДПС також оприлюднені та оновлюються на Порталі відкритих даних https://data.gov.ua/organization/tax.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Який порядок розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту РРО та ведення КОРО?

Суб’єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть:
зареєструвати КОРО у порядку та строки, визначені пп. 7, 8 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО;
скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.
Форму КОРО на РРО наведено в додатку 1 до Порядку реєстрації КОРО (п. 3 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО).
Відповідно до п. 9 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО, у розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 - 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки (далі – РК), графи 6 - 8 – до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.
Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розд. 2 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 – тільки в останній день одного циклу використання РК.
Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розд. 1; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку (п. 10 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО).
Згідно з п. 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Який документ є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації, поданої через Електронний кабінет?

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).
Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Абзацом першим п. 42.6 ст. 42 ПКУ визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.
Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку № 557, зокрема, визначено, що створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).
Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).
У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).
Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція (абзац перший п. 9 розд. ІІ Порядку № 557).
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).
Таким чином, друга квитанція є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
При цьому, датою та часом прийняття Декларації контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Впевнено працюємо для забезпечення економічної стабільності та безпеки держави, – Тетяна Кірієнко

Сьогодні Державна податкова служба України разом з усією країною відзначає День єднання.

Це день єднання та гуртування українського народу, щирий, відкритий формат висловлення проукраїнської позиції та підтвердження готовності боронити свою країну від будь-яких загроз.

У цей день податківці в усіх куточках України продемонстрували патріотизм та готовність захищати нашу державу не тільки від економічних та фінансових ризиків.

На виконання Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства» під звуки Державного Гімна України був піднятий Державний Прапор України в усіх місцях розташування майнового комплексу органів ДПС.

Податкова служба завжди є і буде надійною підтримкою платників податків, мобільним партнером для всіх державних органів, особливо у час зростання гібридних загроз та інформаційної напруги.

«Наша сила сьогодні – в єднанні та консолідації! Ми зберігаємо спокій і впевнено та стабільно працюємо. Наше головне завдання – разом з платниками податків забезпечити нашу державу коштами, які сьогодні так необхідні для її економічної стабільності та безпеки. Українці – сильний народ і перемога буде за нами!» – наголосила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко.

На Дніпропетровщині кількість ФОПів – платників єдиного податку зростає

В Україні на сьогодні для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) існують дві системи оподаткування:

? загальна система оподаткування;

? спрощена система, за якою сплачується єдиний податок.

Суб’єкт господарювання самостійно обирає, на якій системі оподаткування він буде перебувати.

При цьому, спрощена система оподаткування – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, визначених Податковим кодексом України. Платники єдиного податку ведуть податковий облік за простою формою.

На Дніпропетровщині спрощена система оподаткування є досить популярною.

Так, станом на 01.01.2022 у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області обліковується 147 404 ФОПів, з яких 111 210 – платників єдиного податку (на 01.01.2021 кількість ФОПів – «спрощенців» складала 104 208). У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року кількість ФОПів, які сплачують єдиний податок, збільшилась на 7 002 осіб.

Отже, на Дніпропетровщині кількість ФОПів, які обирають спрощену систему оподаткування, постійно збільшується. Позитивна динаміка такого росту підтверджує популярність цієї системи і її затребуваність у фізичних осіб.

Чи потрібно платнику податку завіряти копії документів, що подаються до Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено в ЄРПН (далі – Перелік) визначений п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).

Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827, зі змінами та доповненнями.

Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.

Відповідно до п. 2 розд. ІІ Порядку № 557 створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Враховуючи вищезазначене, платнику податку не потрібно завіряти копії документів, визначених Переліком, оскільки документи подаються в сканованому вигляді у форматі PDF, PNG або JPG у вигляді окремих додатків до Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з відповідним накладанням на них кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Фінансова допомога надається фізособі юрособою – нерезидентом на термін більше одного року: чи є дохід?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Норми встановлені п. п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п. п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються відповідно до ст.ст. 1046 – 1053 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями (далі – ЦКУ).

Зокрема, згідно із ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути таку саму суму грошей або таку саму кількість речей того самого роду та якості.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи як основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається йому, а також основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти, а також доходи, отримані внаслідок індексації депозиту (вкладу) в гривні (прив’язка курсу національної валюти до курсу іноземних валют відповідно до умов договору) (п. п. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Тобто, сума коштів, надана юридичною особою - нерезидентом фізичній особі за договором позики, яку фізична особа (позичальник) повинна повернути позикодавцеві у визначений договором термін, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і не відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

При цьому, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо відображення реквізитів марок акцизного податку в чеках РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє про наступне.

З 01 січня 2022 року набрали чинності зміни до пункту 11 статті 3 розділу ІІ Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно з якими суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, при роздрібному продажу алкогольних напоїв у сфері торгівлі, громадського харчування зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

Таким чином, чинне законодавство не розмежовує марки акцизного податку на «старого зразку», що діють з 01.05.2020 року, та «нового зразку».

Відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» закуплені марки попереднього зразку застосовуються у виробництві алкогольних напоїв до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Враховуючи численні звернення суб’єктів господарювання, звертаємо увагу на необхідності відображення у чеках РРО/ПРРО реквізитів марок акцизного податку (серії та номеру) на алкогольні напої, як «старого зразку» (видані до 01.05.2020), так і «нового зразку».

Державна податкова служба України наголошує на необхідності обов’язкового дотримання суб’єктами господарювання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема відображати у чеках РРО/ПРРО реквізити марок акцизного податку (серія та її номер).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Хто є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Норми визначені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

На пресконференції в ІА «Мост-Днепр» триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування

Днями, у прес-центрі ІА «Мост-Днепр» пройшла прес-конференція на тему: «Триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування».

У прес-конференції взяла участь Головний державний інспектор відділу податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС в Дніпропетровській області Мирослава Коваленко.

З 1 вересня громадяни України мають право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням активів, що їм належать, і з яких не були сплачені податки і збори до 1 січня 2022 року.

«Спеціальному декларуванню підлягають будь-які активи фізичної особи, які були одержані за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори станом на 01.01.2022 року.

Головною відмінністю такого декларування є принцип самовизначення. Тобто, кожна людина для себе самостійно визначає, чи приймати участь у декларуванні, одним платежем, чи безвідсотково.

Декларування активів здійснюється виключно за бажанням громадянина, який має право на таке декларування», - повідомила Мирослава.

Мирослава Коваленко відмітила, що скористуватися добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування.

Заборонено подавати декларацію:

неповнолітнім та недієздатним особам;

особам, до яких застосовані спеціальні економічні та інші заходи (санкції.)

«Слід зазначити, що звичайно для громадян, які отримують доходи, стандартні ставки оподаткування становлять:

18% - податок з доходів фізичних осіб;

1,5% - військовий збір.

В рамках податкової амністії ставки збору доходів значно нижчі від звичайної, а саме:

2,5% - ставка збору у разі придбання державних облігацій з терміном обігу понад 365 днів;

5% - ставка збору для валютних цінностей, банківських металів, рухомого та нерухомого майна, розміщених на території України.

9% - ставка збору для валютних цінностей, розміщених за межами України.

Також, тимчасово з 1 вересня до 1 березня 2022 гору для іноземних валютних цінностей діє ставка – 7 %», - проінформувала вона.

Об’єкти одноразового добровільного декларування:

валютні цінності;

нерухоме майно;

рухоме майно;

цінні папери та корпоративні права;

грошові активи.

Об’єкти, які не підпадають під одноразове (спеціальне) добровільне декларування:

квартира/квартири загальною площею не більше 120 м кв або житловий будинок/будинки загальною площею не більше 240 м кв;

некомерційні нежитлові будівлі загальною площею не більше 60 м кв;

земельні ділянки в межах норм безоплатної передачі;

один транспортний засіб особистого некомерційного використання за визначеними критеріями;

інші активи, крім вже зазначених, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. гривень на 1 вересня 2022 року (дату завершення декларування).

Мирослава доповнила, що ще одним принциповим моментом одноразового добровільного доходів є те, що податкова служба не перевіряє джерело походження доходів.

«Податкова служба не має права вимагати ніяких додаткових документів. Крім камеральної перевірки декларації на наявність логічних та арифметичних помилок ніяких інших перевірок поданої звітності податкова служба не проводить.

Для зручності, декларація подається до податкової служби виключно в електронному вигляді через електронний кабінет платника податків. В одноразовій декларації для різного типу активів передбачено свій окремий розділ»,- резюмувала Мирослава.

Нагадаємо, що з 1 січня 2022 року внесено зміни стосовно заборони подавати одноразову декларацію особами, які виконують публічні функції. Так, декларантами не можуть бути особи, які за будь-який період, починаючи з 1 січня 2010 року, викували публічні функції в Україні.

До таких осіб, зокрема відносяться:

Президент України;

Прем'єр-міністр України;

Члени кабінету Міністрів України та їх заступники;

Народні депутати України;

Особи, які займають найвищі керівні посади у державних органах (Генеральний прокурор, голова та члени правління Національного банку, головнокомандувач Збройних сил тощо);

Надзвичайні і повноважені посли;

Державні службовці, посади яких належать до категорії «А»;

Члени керівних органів політичних партій.

В попередній редакції це були особи, які у період з 2005 року подавали декларацію відповідно до антикорупційного законодавства.

Щодо відображення реквізитів марок акцизного податку в чеках РРО

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Фізособа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою: куди подається декларація про доходи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що продовжується Деклараційна кампанія 2022.

Податкова декларація про майновий стан і доходи (Декларація) подається за звітний період в установлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ передбачено, що платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі – Закон № 1871) громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Батьки або інші законні представники зобов’язані задекларувати або зареєструвати місце проживання (перебування) новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження (п. 2 Закону № 1871).

Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників (п. 3 Закону № 1871).

Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком від 10 до 14 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує стосовно дитини функції опікуна (п. 4 Закону № 1871).

Іноземець, особа без громадянства зобов’язані задекларувати або зареєструвати своє місце проживання та місце проживання дітей віком до 14 років (у тому числі новонароджених дітей), батьками або іншими законними представниками яких вони є, протягом 30 календарних днів з дня отримання посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, або після зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (п. 5 Закону № 1871).

Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності (п. 6 Закону № 1871).

У разі якщо особа, місце проживання (перебування) якої було задекларовано або зареєстровано, задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування), внесення змін до реєстру територіальної громади за попереднім місцем проживання (перебування) здійснюється без подання заяви такою особою на підставі повідомлення органу реєстрації, в якому особа задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування) (п. 9 Закону № 1871).

Отже, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою, то вона повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи має право контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки одноразової добровільної декларації з метою підтвердження ставки збору перевірити реєстрацію правочинів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. п. 15.2 п. 15 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою підтвердження застосування відповідної ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної п. 8 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, контролюючий орган, під час камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації має право:

? перевірити реєстрацію правочинів та/або активів у державних реєстрах, у тому числі шляхом звернення до відповідних державних органів (абзац другий п. п. 15.2 п. 15 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ);

? звернутися до декларанта із запитом щодо підтвердження наявності у декларанта зазначених у відповідній одноразовій (спеціальній) добровільній декларації майна, майнових і немайнових прав, у разі якщо за результатами перевірки, передбаченої абзацом другим п. п. 15.2 п. 15 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, виявлена розбіжність між задекларованою інформацією та даними державних реєстрів (абзац третій п. п. 15.2 п. 15 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи потрібно фізичній особі, яка встановлює для власних потреб енергоефективне обладнання, реєструватися ФОП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами і доповненнями визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (далі – ГКУ).

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями (ст. 1 глави 1 розділу I ГКУ).

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 глави 4 розділу I ГКУ).

Отже, якщо фізична особа, яка встановлює енергоефективне обладнання, планує використовувати його для власних потреб і не передбачає отримувати прибуток, то вона не зобов’язана реєструватись як фізична особа – підприємець.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чинним законодавством не передбачено отримання окремих ліцензій на роздрібну торгівлю пивом та іншими алкогольними напоями

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та абзацу сьомого ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) алкогольні напої це – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Підпунктом 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що та абзацом дев’ятим ст. 1 Закону № 481 пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а відповідно до ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Водночас відповідно до ст. 1 Закону № 481 місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Разом з тим, суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) при здійсненні господарської діяльності мають враховувати норми ст. 15 прим. 3 Закону № 481, якою встановлені обмеження щодо продажу алкогольних напоїв.

Враховуючи викладене, чинним законодавством не передбачено отримання окремих ліцензій на роздрібну торгівлю пивом та іншими алкогольними напоями. Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями є документом, що надає право здійснювати діяльність з реалізації алкогольних напоїв за визначеним місцем торгівлі. При цьому суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на продаж пива у місці торгівлі площею менше 20 кв. метрів, не має права здійснювати продаж інших алкогольних напоїв у такому місці торгівлі.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ оприлюднила оновлення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.30.2.0 станом на 11.02.2022.

Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2021 року по 11.02.2022 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.30.*

При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.30.2.0) (станом на 11.02.2022):

Додано нові версії документів:

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (Держстат) додано нові версії документів:

S0702100- 1-ЗЕЗ (буд) (річна) Розширений звіт про експорт – імпорт послуг з будівництва (наказ Держстату від 19.10.2021 р. № 261);

S1401117 - № 1-туризм (річна) Звіт про туристичну діяльність (наказ Держстату 22.06.2021 № 123);

S1401118 - № 1-туризм (річна) Звіт про туристичну діяльність (наказ Держстату 22.06.2021 № 123);

S2600316 - № 1-КЗР (річна) Звіт про діяльність колективного засобу розміщування (Наказ Держстату 25.06.2021 № 137);

S2702116 - № 50-сг (річна) Звіт про основні економічні показники роботи сільсько-господарських підприємств (наказ Держстату від 25.06.2021 № 157);

S2702214 - № 2-ферм (річна) Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) сільського господарства (наказ Держстату від 25.06.2021 № 157).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у 2022 році останнім днем для подання податкової звітності для набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи є 21.02.2022.

Підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є щорічним відповідно до вимог п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України.

? загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи;

? звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи;

? відомостей про наявність земельних ділянок, які є невід’ємною частиною податкової декларації;

? розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/572736.html звернула увагу на особливості заповнення загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Для ФОПів Дніпропетровщини проводяться онлайн семінари за тематикою застосування РРО/ПРРО

Необхідність застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) в обов’язковому порядку фізичними особами – підприємцями (ФОП) з 01.01.2022 встановлена законодавством України.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з січня 2022 року активно взаємодіє з представниками малого та середнього бізнесу і проводить роз’яснювальну роботу з цього питання.

З метою дотримання платниками податків вимог законодавства фахівцями ГУ ДПС на чолі з в. о. начальника ГУ ДПС Леоновим Валерієм протягом лютого за допомогою платформи ZOOM 11.02.2022, 16.02.2022 та 18.02.2022 проведено семінари з питань запровадження РРО/ПРРО за участі ФОПів, які обслуговуються Криворізькою південною, Криворізькою північною, Покровською, Павлоградською, Першотравенською, Софіївською, Правобережною, Шевченківською, Соборною та Солонянською державними податковими інспекціями ГУ ДПС.

Під час комунікацій з ФОПами податківці акцентували увагу на тому, що відповідно до діючих норм законодавства України, з 01 січня 2022 року всі ФОПи – платники єдиного податку другої – четвертої груп зобов’язані у своїй діяльності у разі здійснення розрахункових операцій використовувати належним чином зареєстровані РРО/ПРРО.

ФОПам презентовано переваги ПРРО перед класичним РРО. Крім того, до платників доведено інформацію про 8 легких кроків роботи з ПРРО. При цьому, вибір касової техніки здійснюється за бажанням і потребами кожним ФОПом самостійно.

Користь заходів очевидна: кількість зареєстрованих РРО/ПРРО збільшується щоденно, що підтверджує сумлінність платників.

ZOOM-семінар: ФОПів Дніпропетровщини продовжують інформувати про особливості застосування РРО/ПРРО

Застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) в обов’язковому порядку при проведенні розрахунків фізичними особами – підприємцями (ФОП) у готівковій/безготівковій формі наразі є важливим питанням для малого і середнього бізнесу.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з початку 2022 року посилило роз’яснювальну роботу з цього питання.

З метою дотримання платниками податків вимог законодавства ГУ ДПС протягом лютого – березня 2022 року за допомогою платформи ZOOM проводить семінари з питань запровадження РРО/ПРРО за участі ФОП відповідних територіальних громад та керівників структурних підрозділів ГУ ДПС.

Сьогодні, 18.02.2022, провідні фахівці ГУ ДПС на чолі з в. о. начальника ГУ ДПС Леоновим Валерієм у форматі онлайн зустрічались з ФОПами, які обслуговуються Правобережною, Шевченківською, Соборною та Солонянською державними податковими інспекціями ГУ ДПС.

Під час спілкування з ФОПами увагу акцентовано на тому, що детинізація економіки неможлива без легалізації доходів і здійснення діяльності у правовому полі усіма представниками підприємництва. Тому, відповідно до діючих норм законодавства України, з 01 січня 2022 року всі ФОПи – платники єдиного податку другої – четвертої груп зобов’язані у своїй діяльності у разі здійснення розрахункових операцій використовувати належним чином зареєстровані РРО/ПРРО.

«Зараз одним з важливих питань для малого бізнесу є застосування РРО та програмних РРО. І щоб цей процес був легким і доступним для платників податкова проводить масштабну роз’яснювальну роботу, що розпочалася з початку року. Робоча група ГУ ДПС здійснювала виїзди мобільним ЦОПом до торгівельних центрів та комплексів, а також інших місць концентрації ФОПів по усій області, зокрема, міст Дніпра, Кривого Рогу, Новомосковська, Павлограда. Під час таких виїздів податківці спілкувались з платниками, відповідали на питання і надавали практичну допомогу. Сьогодні ми також готові до спілкування з актуальних питань. Просимо бути активними та скористатись можливістю задавати питання безпосередньо фахівцям та отримати відповіді», – зазначив Валерій Леонов.

ФОПам презентовано переваги ПРРО перед класичним РРО. Крім того, до платників доведено інформацію про 8 легких кроків роботи з ПРРО.

При цьому, важливо, що підприємці можуть на свій власний вибір використовувати або класичний РРО, або ПРРО.

Також під час семінару платників проінформували про субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», який є потужною комунікаційною платформою та головним інформаційним майданчиком податкової служби області. На ньому щодня оприлюднюються актуальні та важливі матеріали з питань законодавства, діяльності податківців регіону, міститься інформація про електронні сервіси, контакти та інше.

Захід пройшов у форматі активного обговорення нагальних питань. ФОПи отримали повну інформацію про застосування з 01.01.2022 РРО/ПРРО і висловили побажання продовжувати комунікації з податківцями.

В який термін та в яких випадках подається «Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (форма № ЗВР-1)?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок (далі – РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Норми передбачені п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Статтею 5 Закону № 265 визначено, що на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

На період виходу з ладу програмного РРО (далі – ПРРО) проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

Використання ПРРО у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.

У разі виходу з ладу РРО та/або ПРРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.

Разом з тим, п. 6 глави 4 розд. II Порядку № 547, визначено, що використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії – здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.

КОРО реєструється на кожний РРО або, якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, на окрему господарську одиницю (п. 3 глави 1 розд. II Порядку № 547).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 3 Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (далі – Наказ № 13) звітність, пов’язана із використанням КОРО (РК), подається суб’єктом господарювання за формою № ЗВР-1 (далі – Звіт за формою № ЗВР-1), затвердженою Наказом № 13, щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із РК у випадках, визначених Законом № 265.

Звітність, пов’язана з використанням розрахункових квитанцій, подається у складі Звіту за формою № ЗВР-1 та Довідки про використані РК до органу державної податкової служби за місцем реєстрації РК у терміни, визначені чинним законодавством. При поданні звітності одночасно надавати КОРО чи РК не потрібно (пп. 4, 5 Порядку).

Враховуючи викладене вище, суб’єкти господарювання подають до контролюючих органів Звіт за формою № ЗВР-1 не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі використання:

? КОРО, зареєстрованих на окрему господарську одиницю, які ведуться разом із РК (якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО);

? КОРО, зареєстрованих на РРО на період виходу з ладу РРО або у разі тимчасового відключення електроенергії.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – платників єдиного податку протягом січня 2022 року виросли на 20 відсотків

Юридичні особи – платники єдиного податку у січні 2022 року направили до місцевих бюджетів понад 45,5 млн грн, у порівнянні з минулим роком показник виріс майже на 7,6 млн грн, або на 20 відсотків.

Звертаємо увагу, що для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

У разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України (ПКУ), з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Також, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку третьої групи вимог, встановлених главою 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Фізичні особи з початку 2022 року спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону на 124 відс. більше туристичного збору ніж минулоріч

Фізичні особи Дніпропетровського регіону поповнили місцеві скарбниці туристичним збором на суму понад 224 тис. гривень. У порівнянні з 2021 роком надходження збільшились на понад 124 тис. грн, або на 124 відсотки.

Нагадуємо, що фізичні особи – іноземці, які прибули у відрядження та не мають статусу резидента, є платниками туристичного збору.

При цьому не можуть бути платниками туристичного збору фізичні особи – іноземці, які мають статус резидента у визначенні п. п. «в» п. п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. «б» п. п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Рентна плата за видобування газового конденсату: надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровської області з початку 2022 року збільшились на 26 відсотків

Місцеві бюджети Дніпропетровської області у січні 2022 року від платників рентної плати за видобування газового конденсату отримали майже 98 тис. гривень. Надходження збільшились у порівняні з аналогічним періодом 2021 року на 20,2 тис. грн, або на 26 відсотків.

Доводимо до відома, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.

У разі укладення власниками спеціальних дозволів з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов’язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Місцеві бюджети Дніпропетровщини у січні 2022 року за використання води від платників отримали на 30,6 відс. більше рентної плати ніж у минулому році

Платниками Дніпропетровщини у січні 2022 року поповнено місцеві бюджети рентною платою за спеціальне використання води на суму понад 1,3 млн грн, що майже на 305 тис. грн, або на 30,6 відс. більше порівняно з січнем 2021 роком.

Нагадуємо, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) дорівнює календарному кварталу.

Податкові декларації з рентної плати подаються платниками до контролюючих органів протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу за місцем податкової реєстрації згідно з п. п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

З метою забезпечення єдиного підходу до здійснення обліку платників рентної плати та подання податкової звітності з рентної плати, припис п. п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ в частині подання платником рентної плати податкової звітності необхідно застосовувати з урахуванням п. 63.3 ст. 63 ПКУ, а саме за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Слід зазначити, що платники рентної плати подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії, зокрема дозволу на спеціальне водокористування та статистичної звітності про використання води.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Закон України № 1914: що змінилося в обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку (абзац перший пункту 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (Закон № 265) в редакції Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (Закону № 1914)).

Закон № 1914 прямо закріпив повноваження Міністерства фінансів України встановлювати порядок та форму обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (відповідні зміни внесені до ст. 3 Закону № 265).

Нагадаємо, що відповідний Порядок затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2021 року № 496 (Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2021 року № 496, набрав чинності з 26 листопада 2021 року).

Облік товарних запасів здійснює фізична особа – підприємець шляхом постійного внесення до форми ведення обліку товарних запасів інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів.

Зокрема, товарний облік зобов'язані вести фізичні особи – підприємці, які торгують товарами та здійснюють розрахункові операції, та перебувають на загальній системі оподаткування, є платниками єдиного податку третьої групи – платниками ПДВ та фізичні особи – підприємці платники єдиного податку, які торгують такими групами товарів: технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту; лікарськими засобами та виробами медичного призначення; ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Додатково звертаємо увагу, що фізичні особи – підприємці платники єдиного податку першої групи відповідно до положень Податкового кодексу України звільнені від обов’язку застосовувати РРО/ПРРО. З метою інформування громадськості щодо Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців Державною податковою службою України розроблено покрокову відеоінструкцію, яка доступна за посиланням https://tax.gov.ua/mediatsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/8300.html.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про порядок розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту РРО та ведення КОРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що згідно з п. 1 глави 1 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок реєстрації КОРО), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО).

зареєструвати КОРО у порядку та строки, визначені пп. 7, 8 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО;

скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.

Форму КОРО на РРО наведено в додатку 1 до Порядку реєстрації КОРО (п. 3 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО).

Відповідно до п. 9 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО, у розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 - 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки (далі – РК), графи 6 - 8 – до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розд. 2 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 – тільки в останній день одного циклу використання РК.

Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розд. 1; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку (п. 10 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО).

Згідно з п. 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

За які земельні ділянки не сплачується земельний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, наведено у ст. 283 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Не сплачується податок за:

- сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства (п. п. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння (п. п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур (п. п. 283.1.3 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відс. акцій (часток, паїв) належить державі (п. п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень (п. п. 283.1.5 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв (п. п. 283.1.6 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі (п.п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п. п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо ставок та коефіцієнтів до ставок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України з 01.01.2022

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що розміри ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – рентна плата) встановлені п. 254.4 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з рентної плати.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до п. 254.4 ст. 254 ПКУ, відповідно до яких з 01.01.2022 збільшено ставки рентної плати.

Згідно з п. 254.4 ст. 254 ПКУ ставки рентної плати встановлені за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот.

При цьому відповідно до примітки 1 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ для ширини смуги радіочастот до 30 МГц (15 х 2) у кожному регіоні окремо, що належить окремому платнику рентної плати – користувачу радіочастотного ресурсу, застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75 за такими видами радіозв’язку, як:

? радіозв’язок у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів, у діапазонах 1427 – 2400 МГц, 2400 – 2483,5 МГц та 5150 – 5850 МГц;

? стільниковий радіозв’язок, у діапазонах 300 – 791 МГц, 821 – 832 МГц, 862 – 880 МГц, 915 – 925 МГц, 960 – 1710 МГц, 1785 – 1805 МГц, 1880 – 1920 МГц, 1980 – 2110 МГц та 2170 – 2200 МГц;

? радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації, в діапазонах 2000 – 2300 МГц, 2400 – 2510 МГц, 2545 – 2565 МГц, 2570 – 2575 МГ, 2610 – 2630 МГц, 2665 – 2685 МГц, 2690 – 3400 МГц, 3800 – 7000 МГц та 10 – 42,5 ГГц.

Примітками 2 – 8 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ передбачені понижувальний коефіцієнт 0,75 та підвищувальні коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок рентної плати для стільникового радіозв’язку в залежності від діапазону радіочастот.

Слід зазначити, що передбачені примітками 1 – 8 до п. 254.4 ст. 254 ПКУ підвищувальні та понижувальні коефіцієнти застосовуються окремо до об’єкта оподаткування шляхом додавання/віднімання грошового значення відповідного коефіцієнта до нього. Грошове значення коефіцієнта розраховується шляхом визначення різниці між об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт, помножений на коефіцієнт, та об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт.

Щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, на своєму офіційному вебсайті оприлюднює, а також надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформацію про видані ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України із зазначенням смуг радіочастот та з урахуванням радіотехнології і технологічних особливостей використання таких смуг щодо кожного платника рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, який обчислює суму рентної плати відповідно до позиції 11 п. 254.4 ст. 254 ПКУ (стільниковий радіозв’язок), в обсягах, необхідних для визначення потреби застосування коефіцієнтів до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, передбачених цими примітками, за формою, затвердженою національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий примітки до п. 254.4 ст. 254 ПКУ).

Поряд з цим, п. 2 підрозділу 9 прим. 3 розділу XX ПКУ встановлено, що до ставок рентної плати, передбачених п. 254.4 ст. 254 ПКУ для виду радіозв’язку «стільниковий радіозв’язок», для ширини смуги радіочастот, отриманої відповідно до ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, виданої з 01 січня 2022 року на конкурсних або тендерних засадах, не застосовуються коефіцієнти, встановлені п. 254.4 ст. 254 ПКУ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Які способи подання заяви про повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляємо, що відповідно до п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок № 417), повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами, на рахунок 3556;

5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.

Згідно з п. 6 Порядку № 417 повернення сум єдиного внеску здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі – Заява).

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 417.

Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому п. п. 3 п. 5 Порядку № 417, здійснюється відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.

Пунктом 7 Порядку № 417 визначено, що після надходження до територіального органу ДПС Заяви, яка подана в електронній формі, інформація щодо цієї Заяви автоматично вноситься до Журналу реєстрації заяв про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі – Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Інформація щодо Заяви, поданої у паперовій формі, вноситься до Журналу працівником самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску.

Враховуючи зазначене, Заява подається за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску одним із таких способів:

? особисто платником єдиного внеску чи уповноваженою на це особою;

? надсилається поштою;

? в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Надсилання платником заяви в електронній формі реалізовано через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, заяву, запит тощо) до відповідного контролюючого органу.

Детально дізнатись про роботу меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.

Протягом одного робочого дня після надсилання електронної Заяви до контролюючого органу платника буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації Заяви в контролюючому органі, до якого дану Заяву направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації Заяви в контролюючому органі платник може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що продовжується Деклараційна кампанія 2022.

Граничними строками сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи (Декларація) є:

? до 21 лютого 2022 року (включно) – для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);

? протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації – для фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);

? до 01 серпня 2022 (включно) – для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Звертаємо увагу, що платник податку на доходи фізичних осіб – фізична особа, який зобов’язаний подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Рахунки для сплати платежів» (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Закон України № 1525: що включає в себе термін «електронні послуги»?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525) вніс зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до внесених Законом № 1525 змін, електронні послуги – це послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях (п. п. 14.1.565 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (ПКУ)).

Згідно з п. п. 14.1.56 прим. 5 п. 14.1 ст. 14 ПКУ до таких послуг, зокрема, але не виключно, належать:

а) постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, у тому числі, але не виключно, підписка на електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів;

б) надання доступу до баз даних, у тому числі користування пошуковими системами та службами каталогів у мережі Інтернет;

в) постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх, постачання послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх транслюванням через телевізійну мережу;

г) надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів, зокрема, але не виключно, розміщених на платформах спільного доступу до інформації чи відеоматеріалів;

ґ) постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, проведення та надання якого не потребує участі людини, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, у яких учні виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються автоматично, без участі людини (або з мінімальною її участю);

д) надання хмарної послуги в частині надання обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень;

е) постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;

є) надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на вебсайтах, вебсторінках чи вебпорталах.

Вищенаведений перелік електронних послуг не є вичерпним, тобто може бути розширений. При цьому слід враховувати перелік операцій, які не належать до електронних послуг з метою застосування підпункту 14.1.56 прим. 5 пункту 14.1 статті 14 Кодексу: постачання товарів/послуг, замовлення (бронювання) яких здійснюється через мережу Інтернет, за допомогою мобільних додатків та інших електронних ресурсів, а фактичне постачання здійснюється без використання мережі Інтернет (зокрема, послуги з розміщення, винаймання автомобілів, послуги закладів харчування з постачання продукції, послуги пасажирського транспорту та інші подібні послуги); постачання товарів та/або інших послуг, відмінних від електронних послуг, у складі яких є електронні послуги, у разі якщо вартість електронних послуг включена до загальної вартості таких товарів/послуг; постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем; постачання примірників творів у галузі науки, літератури і мистецтва на матеріальних носіях; надання консультаційних послуг електронною поштою; надання послуг з доступу до мережі Інтернет.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників податку на додану вартість! З 01.03.2022 в ЄРПН – реєстрація ПН та РК, складених за новою формою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що наказ Міністерства фінансів України від 17.01.2022 № 15 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.02.2022 за № 129/37465, яким внесено зміни до форми податкової накладної та Порядку її заповнення, в частині доповнення його окремими положеннями щодо заповнення податкової накладної у разі здійснення операцій з постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, набрав чинності 16.02.2022.

З метою забезпечення можливості переналаштування платниками податків власних програмних продуктів реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників, складених за новою формою, в Єдиному реєстрі податкових накладних буде здійснюватися з 01.03.2022.

Нові формати податкової накладної (J/F1201013) та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (J/F1201213), які з 01.03.2022 будуть прийматися для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/elektronni-formi-dokumentiv/podatok-na-dodanu-vartist/

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/571784.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про підтвердження прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації, поданої через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).

Підпунктом 6.2 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ встановлено, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ.

Абзацом першим п. 42.6 ст. 42 ПКУ визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 557, зокрема, визначено, що створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розділу ІІ Порядку № 557).

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розділу ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розділу ІІ Порядку № 557).

Відповідно до п. 8 розділу ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розділу ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція (абзац перший п. 9 розділу ІІ Порядку № 557).

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розділу ІІ Порядку № 557).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розділу ІІ Порядку № 557).

Таким чином, друга квитанція є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

При цьому, датою та часом прийняття Декларації контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

На Дніпропетровщині розкрито схему незаконної торгівлі

Податківцями відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в рамках протидії ринку нелегального обігу тютюнових виробів, контрафактної (контрабандної), фальсифікованої підакцизної продукції, розкрито схему незаконної торгівлі тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами до них.

Так, в ході одночасного виходу до найбільших торговельних центрів міста Дніпра виявлено шість місць торгівлі, на яких здійснювали продаж підакцизною групою товарів (електронними сигаретами, «вейпами») без наявності відповідних ліцензій, без марок акцизного податку та без використання реєстраторів розрахункових операцій підприємцями на спрощеній системі оподаткування.

За даним фактами складено акти фактичних перевірок за порушення п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами у частині незастосування реєстраторів розрахункових операцій і без видачі розрахункових документів встановленої форми та статей 11 і 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами в частині зберігання, роздрібної торгівлі без наявності (отримання) відповідної ліцензії на право торгівлі, реалізації електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка на суму близько 3,5 мільйонів гривень.

Також виявлено порушення трудового законодавства, а саме: 2 фізичні особи працювали без належного оформлення трудових відносин.

Залученими до перевірок працівниками ГУ Національної поліції в Дніпропетровської області здійснено вилучення контрафактних виробів на загальну суму 851,6 тисяч гривень. З даного приводу складено протоколи за статтями 156, 155 та 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На даний час розглядається питання позбавлення суб’єктів господарювання права здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування.

Подальшу долю правопорушників та вилученого товару вирішить суд.

Зауважимо, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області на постійній основі здійснює контроль за обігом підакцизної групи товарів та вживає заходи стосовно виведення з тіньового сектору суб’єктів господарювання, що, в свою чергу, призведе до додаткових надходжень до бюджету та захистить споживачів від неякісних товарів і послуг.

Проведено засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що сьогодні, 17 лютого 2022 року, відбулося засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Комітет Громадської ради), в якому взяли участь в. о. начальника ГУ ДПС Валерій Леонов та начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова.

На початку засідання Валерій Леонов привітав присутніх та побажав плідної роботи.

Під час засідання розглядався та обговорювався проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення адміністрування податків, зборів та інших платежів для державної підтримки малого та середнього бізнесу від 07 лютого 2022 року № 6561-4 (далі - проєкт Закону № 6561-4) метою якого є подальший розвиток системи спрощеного оподаткування, спрощення механізму адміністрування та сплати податків, фактична детінізації економіки, створення нових робочих місць.

Далі Манушак Осипова повідомила присутнім про зміни у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (РРО)/програмних реєстраторів розрахункових операцій(ПРРО), які набули чинності з 01.01.2022

Крім того членів комітету Громадської ради ознайомили з Порядком ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.2021 за № 1411/37033).

На засіданні також вирішені інші питання щодо діяльності Комітету Громадської ради.

Чи може бути зменшена ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома , що відповідно до абзацу першого п. п. 8.3 п. 8 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац другий п. п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Тобто, ставку Збору можливо зменшити з 5 відс. (9 відс.) до 2,5 відс. у випадку застосування спеціальної пільги шляхом придбання державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення.

Нагадуємо, що тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена пунктом 8.2 пункту 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що інструкція щодо заповнення Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) за формою J/F1391802 розміщена у банері «Програмні РРО» за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення форм.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Платникам рентної плати про сплату податкового зобов’язання за січень 2022 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сума податкових зобов’язань з рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, визначена у податковій декларації, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

У 2022 році граничний термін сплати податкових зобов’язань вищезазначеними платниками припадає:

- за січень 2022 року – на 02 березня 2022 року.

Звертаємо увагу платників рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, а також збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, на необхідність сплатити податкових зобов’язань: за січень 2022 року – до 28 лютого 2022 року включно.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів. Зокрема для сплати податку на прибуток підприємств визначено код бюджетної класифікації 11020000, а саме:

11020100 – податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності;

11020200 – податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності;

11020300 – податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів;

11020400 – податок на прибуток від здійснення букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино);

11020500 – податок на прибуток іноземних юридичних осіб;

11020600 – податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;

11020700 – податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;

11021000 – податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники;

11021300 – реструктурована сума заборгованості податку на прибуток підприємств і організацій;

11021600 – податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій;

11021900 – надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму цього боргу), що склався станом на 01 січня 2018 року, який сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей;

11022000 – податок на прибуток підприємств електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, що залучається до розрахунків на виконання положень частини другої ст. 21 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» зі змінами та доповненнями;

11022100 – податкова заборгованість з податку на прибуток підприємств (крім підприємств комунальної власності), додаткові податкові зобов’язання з цього податку, розстрочені податкові зобов’язання НАК «Нафтогаз України» та її підприємств з податку на прибуток (у тому числі відсотки за користування податковим кредитом), що спрямовуються на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот;

11022200 – надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств, що сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення, та нараховані суми податку на прибуток таких підприємств, які виникають після проведення розрахунків по субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеній п. 16 ст. 14 та ст. 32 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» зі змінами та доповненнями;

11023000 – податок на прибуток підприємств на особливих умовах, що сплачується резидентами Дія Сіті;

11024700 – податок на дохід, який сплачують суб’єкти, що здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей;

11024800 – податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино).

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 зі змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає такі позиції:

11020301 – податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, що сплачений до 01 січня 2015 року;

11020501 – податок на прибуток іноземних юридичних осіб, що сплачений до 01 січня 2015 року;

11020601 – податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, що сплачений до 0 січня 2015 року;

11020701 – податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, що сплачений до 01 січня 2015 року;

11021001 – податок на прибуток підприємств, сплачений іншими платниками до 01 січня 2015 року;

11021301 – реструктурована сума заборгованості податку на прибуток підприємств і організацій, що сплачена до 01 січня 2015 року;

11021601 – податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій, що сплачений до 01 січня 2015 року.

Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати податку на прибуток платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Поряд з цим платники податку на прибуток (у т. ч. новостворені) для отримання банківських реквізитів з метою сплати податку на прибуток можуть звернутися до органу ДПС за основним місцем обліку.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Способи, якими можливо подати платникам податкові декларації, передбачені ПКУ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що згідно з п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи може платник ПДВ скласти декілька зведених податкових накладних з однаковим типом причини?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу другого п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 із змінами (далі – Порядок № 1307), у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об’єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки:

1 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ;

2 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

У зведених податкових накладних, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до п. 8 Порядку № 1307 (04 – Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 – Складена на постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ; 09 – Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Порядком № 1307 не заборонено складання платником ПДВ протягом звітного (податкового) періоду декількох зведених податкових накладних з однаковим типом причини.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

РРО/ПРРО: відбувся черговий онлайн семінар для ФОПів Павлоградського, Першотравенського та Софіївського районів Дніпропетровщини

Обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) при проведенні розрахунків фізичними особами – підприємцями (ФОП) наразі є нагальним питанням для представників малого та середнього бізнесу.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) продовжує роботу з роз’ярень у даному напрямку.

З метою дотримання платниками податків вимог законодавства у частині обов’язкового застосування з 01.01.2022 РРО/ПРРО сьогодні, 16.02.2022, провідні фахівці ГУ ДПС на чолі з в. о. начальника ГУ ДПС Леоновим Валерієм у форматі онлайн провели семінар з ФОПами Павлоградського, Першотравенського та Софіївського районів Дніпропетровщини.

Під час спілкування з бізнесом Леонов Валерій нагадав, що з 01 січня 2022 року всі ФОПи – платники єдиного податку другої – четвертої груп зобов’язані у разі здійснення розрахункових операцій використовувати належним чином зареєстровані РРО/ПРРО.

«Реформа фіскалізації в Україні відбулась, зафіксовано 1 мільярд зареєстрованих чеків від ПРРО. Отже, бізнес з розумінням поставився до нововведень щодо застосування РРО/ПРРО і налаштований працювати в законодавчому полі», – зазначив в. о. начальника ГУ ДПС.

На семінарі присутнім ФОПам повідомили, що вони можуть на свій власний вибір використовувати або класичний РРО, або ПРРО у залежності від своїх потреб.

При цьому, застосування ПРРО – це комфортне рішення для бізнесу, яке має переваги перед класичним РРО

Захід пройшов у форматі жвавого діалогу, підприємці отримали відповіді на важливі питання.

Питання ТЦУ розглядались на онлайн зустрічі з представниками компаній – членами Європейської Бізнес Асоціації

Сьогодні, 16 лютого 2022 року, за ініціативою Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації та за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) у форматі онлайн проведено зустріч фахівців ГУ ДПС з представниками компаній – членами Європейської Бізнес Асоціації (Асоціація) за темою «Актуальні питання трансфертного ціноутворення».

У заході прийняли участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій; керівник Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації Присяжнюк Катерина; голова фінансово-податкового комітету Асоціації у Дніпрі, партнер AC Crowe Ukraine, податки та ТЦУ, фахівець у сфері податкового консультування, кандидат економічних наук, член Громадської ради при Міністерстві фінансів України Карпов Леонід; представники компаній – члени Європейської Бізнес Асоціації, а також керівники структурних підрозділів ГУ ДПС.

Відкриваючи захід, Присяжнюк Катерина подякувала податковій службі області за активне сприяння налагодженню комунікацій з платниками і побажала плідної праці.

В. о. начальника ГУ ДПС Леонов Валерій висловив вдячність учасникам за підтримку партнерських відносин між представниками бізнесу і податкової служби.

«Ми завжди орієнтуємо нашу роботу на плідну співпрацю з бізнесом та громадськістю на принципах відкритості та партнерства. Ми зацікавлені у тому, щоб підприємства працювали ефективно та сумлінно сплачували податки. Тому сьогодні однією із стратегічних цілей податкової служби є формування іміджу сервісної служби з високим рівнем довіри у суспільстві. З урахуванням ваших побажань на зустрічі будуть розглядатись актуальні питання податкового законодавства, пов’язані з трансферним ціноутворенням», – зазначив в .о. начальника ГУ ДПС.

Присутнім на зустрічі повідомили про засади визначення операцій контрольованими та застосування комплексу норм стосовно наявності «розумної економічної причини (ділової мети)» під час проведення перевірок контролюючими органами.

Також податківці зупинились на питаннях відповідальності за порушення податкового законодавства з питань трансфертного ціноутворення.

Крім того, під час заходу здійснено огляд судової практики у сфері регулювання контрольованих операцій та трансфертного ціноутворення і платникам доведена інформація про практичне застосування актуальних позицій Верховного Суду щодо контрольованих операцій та трансфертного ціноутворення.

Під час зустрічі і податківці, і члени Асоціації активно обговорювали нагальні питання.

«На наш погляд, вже створена певна інформаційна платформа для комунікації між податківцями та бізнесом. І як наслідок є позитивні результати після проведення таких заходів, як сьогодні. Впевнений, що зустріч пройшла конструктивно і стала корисною, ви отримали відповіді на важливі питання», – підсумував Леонов Валерій.

Присяжнюк Катерина зазначила, що тісна співпраця податківців з платниками податків – запорука результативної роботи бізнесу і сумлінної сплати податків для наповнення бюджетів.

Учасники подякували організаторам заходу за отриману інформацію і висловили впевненість, що діалог буде продовжено.

Дніпропетровщина – це Україна: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області долучилося до Дня єднання

Сьогодні, 16.02.2022, у День єднання, оголошений Указом Президента України, з метою посилення консолідації українського суспільства, працівники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області долучились до мільйонів громадян України і висловили свою приналежність до нашої Батьківщини.

Податківці Дніпропетровщини на території усієї області з синьо-жовтими прапорцями та стрічками зібралися біля національних прапорів і показали свою єдність і згуртованість. Під час підйому Державного прапора України одночасно по усьому регіону лунав Державний Гімн України.

Під час урочистостей з нагоди Дня єднання в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій звернувся до колективу і зазначив: «Сьогодні, у День єднання, ми, як один, підтримуємо державність, національну ідею, соборність, територіальну цілісність та суверенність нашої України! Ми, державні службовці, свідомо обрали для себе відповідальний шлях у житті – шлях служіння на благо нашої Батьківщини.

Повсякденною працею ми підтверджуємо прояв свого патріотизму до держави!

Тож, будемо єдині! У згуртованості – наша сила!».

Будь-які регіональні особливості не можуть заперечити головного: незалежність України є результатом вибору всього українського народу. Нас об’єднує закоханість у рідний край, воля та завзятість українського народу, а також віра в єдину Україну!

Ми віримо у власні сили та продовжуємо разом будувати наше майбутнє. Тому, що нас єднає любов до України, єдиної та неповторної. І любов переможе!

Набрав чинності порядок, за яким нотаріуси надсилають до ДПС інформацію про фізосіб, яким проведено держреєстрацію речових прав на нерухомість

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 05.02.2022 набрав чинності Порядок електронної взаємодії інформаційних систем Міністерства юстиції та Державної податкової служби України щодо підтвердження відомостей про фізичну особу під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (далі – Порядок), затверджений наказом Міністерства юстиції України від 31.01.2022 № 280/5/41 (далі – Наказ № 280).

Основною метою прийняття Порядку є вдосконалення механізмів верифікації відомостей про фізичних осіб, що вносяться до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП), під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Перевірка передбачає надсилання до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) наступних відомостей:

? прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи;

? реєстраційний номер облікової картки платника податків згідно з ДРФО.

У відповідь державний реєстратор отримає підтвердження/спростування вірності наданої інформації.

Набрання чинності Порядком забезпечило правову основу для розробки спільних договорів, якими визначатимуться структура та формат інформаційних файлів, механізм та канали обміну інформацією і процедури взаємодії інформаційних систем, а також можливість технічної реалізації такої взаємодії.

Наказ № 280 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.02.2022 № 10.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Внесено зміни до Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 16.12.2021 № 682 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 31.01.2022 за №108/37444) (далі – Наказ № 682) затверджено зміни до Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення (далі – Інструкція).

Так, в Інструкції змінено назву на «Інструкція з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення».

Також, уточнено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтями 55, 56, 59 та 63 Конституції України та ст. 268 Кодексу України пр. адміністративні порушення (КУпАП), повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені ст. 277 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, підкориговано процедуру розгляду посадовими особами податкових органів справ про адміністративні правопорушення. Так, розділ III Інструкції доповнено нормою, за якою керівник (заступник керівника або уповноважена посадова особа) податкового органу зобов'язаний з'ясувати:

? чи було вчинено адміністративне правопорушення;

? чи винна дана особа в його вчиненні;

? чи підлягає вона адміністративній відповідальності;

? чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність;

? чи заподіяно майнову шкоду;

? чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу;

? а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також прописано, що не допускаються закреслення, виправлення відомостей, що вносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У графах, які не заповнюються при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, ставиться прочерк.

Наказ № 682 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 15 лютого 2022 року № 13 і він набув чинності також 15.02.2022.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Оновлено формати для складання форм податкових накладних

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Міністерством фінансів України наказом від 17.01.2022 № 15 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.02.022 за № 129/37465) (далі – Наказ № 15) внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної».

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням розміщено https://tax.gov.ua/data/material/000/103/154157/Forms_deklar.htm оновлений Реєстр форм електронних документів.

В ньому наведені формати для складання нових форм податкових накладних для фізичних осіб – F1201113 та F1201213, і для юридичних осіб – J1201113та J1201213.

Зауважимо, що кардинальних змін форми не зазнали. Ці зміни стосуються тільки платників ПДВ, які займаються постачанням тютюнових виробів за максимальними роздрібними цінами.

Нагадаємо, що Наказ № 15 набрав чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування. Його опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 15.02.2022 № 13. Тож він набрав чинності з 16.02.2022.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Платники Дніпропетровського регіону протягом січня поточного року сплатили до місцевих бюджетів збору за місця для паркування у 4 рази більше ніж торік

У січні 2022 року платники Дніпропетровського регіону сплатили до місцевих бюджетів майже 2,9 млн грн збору за місця для паркування автомобільних засобів. Показник виріс у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року на понад 2,2 млн грн, або на 333,6 відсотків.

Нагадуємо, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Видобування залізних руд: у січні 2022 року держбюджет від платників Дніпропетровщини отримав у 12 разів більше рентної плати ніж у минулому році

Дніпропетровщини у січні 2022 року державний бюджет поповнено рентною платою за видобування залізних руд майже на 26,3 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 24,1 млн грн, або у 12 разів.

Звертаємо увагу, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 зі змінами та доповненнями.

Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

У разі використання єдиного рахунку, зменшується кількість помилково сплачених грошових зобов’язань

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2021 сплачувати податки і збори, інші платежі, єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування (єдиний внесок) можливо через єдиний рахунок.

Єдиний рахунок – це рахунок, який платник податків за власним бажанням може відкрити в Державній казначейській службі України (Казначейство) та використовувати для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України (ПКУ), і єдиного внеску.

При сплаті податків і зборів, інших платежів, єдиного внеску через єдиний рахунок мають ряд переваг, зокрема це дозволяє зменшити:

? затрати часу на формування платіжних доручень;

? кількість формування платіжних доручень;

? кількість помилково сплачених грошових зобов’язань;

? уникнути непорозуміння зі зміною рахунків.

Пунктом 351.2 ст. 351 ПКУ встановлено, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через Електронний кабінет.

При цьому платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

Електронну форму такого повідомлення оприлюднено на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів).

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку через Електронний кабінет подається за формою J/F1307001.

На підставі такого повідомлення ДПС не пізніше наступного робочого дня включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Під час використання єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством.

На підставі інформації про рух коштів на єдиному рахунку ДПС відображає кошти в єдиній картці платника у режимі реального часу, але не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації від Казначейства.

Водночас, єдиний рахунок не використовується для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу:

- з ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (для їх сплати є спеціальні системи електронного адміністрування),

- частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними підприємствами та їхніми об’єднаннями.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Платниками акцизного податку місцеві бюджети Дніпропетровської області протягом січня 2022 року поповнились на понад 53,3 млн грн

З початку 2022 року платники акцизного податку Дніпропетровської області спрямували до місцевих бюджетів понад 53,3 млн грн, що у порівняні з аналогічним періодом 2021 року більше на понад 4,6 млн грн, або на 9,5 відсотків.

Нагадуємо що відповідно до п. п. 212.1.11 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є особа – це суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

При цьому згідно з п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку не звільняються від сплати акцизного податку.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи підлягають поверненню суми сплаченого збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, якщо декларація визнана не прийнятою з причин неповної сплати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з абзацом першим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в Декларації, у встановлений підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ строк Декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності (абзац шостий п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).

У такому випадку сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченою.

Повернення помилково сплаченої суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Отже, у разі сплати в неповному обсязі декларантом суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності, декларація вважається неподаною, а розмір сплаченої частини збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченим, та може бути поверненим на підставі заяви платника у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Яким чином здійснюється реєстрація КОРО на господарську одиницю?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що книга обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – прошнурована і належним чином зареєстрована в контролюючих органах книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Норми встановлено абзацом двадцять першим ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Пунктом 2 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), встановлено, що реєстрація КОРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати КОРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади.

Національні оператори можуть реєструвати КОРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів або господарських одиниць, де будуть використовуватися КОРО:

? Акціонерне товариство «Укрпошта» – за місцезнаходженням відділень;

? Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» – за місцезнаходженням центрів та цехів телекомунікаційних послуг;

? Державне підприємство спеціального зв’язку – за місцезнаходженням вузлів та пунктів спеціального зв’язку;

? Акціонерне товариство «Українська залізниця» – за місцезнаходженням станцій, підрозділів локомотивного, вагонного, колійного, вантажного, пасажирського та інших господарств, необхідних для забезпечення роботи залізничного транспорту.

? КОРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи реєструються за кодом Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України юридичної особи.

Відповідно до п. 3 глави 1 розд. II Порядку КОРО реєструється на кожну окрему господарську одиницю, при цьому кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується.

Форму КОРО на господарську одиницю наведено у додатку 2 до Порядку.

Згідно з п. 4 глави 1 розд. II Порядку при реєстрації першої КОРО на окрему господарську одиницю в контролюючому органі їй присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер КОРО на окрему господарську одиницю складається з 10-розрядного числового порядкового номера реєстраційного запису в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС, відповідно до алгоритму його формування, та літери «г».

Пунктом 5 глави 1 розд. II Порядку визначено, що фіскальний номер другої та наступних КОРО складається з фіскального номера першої КОРО, зареєстрованої на ту саму окрему господарську одиницю, та проставленого через дріб порядкового номера наступної КОРО.

Після скасування реєстрації фіскальний номер закривається та надалі не використовується.

Відповідно до п. 6 глави 1 розд. II Порядку КОРО повинна бути прошнурована, послідовно пронумерована та мати належним чином установлені засоби контролю, щоб унеможливити розшнурування КОРО або вилучення її аркушів без порушення цілісності засобу контролю.

Титульна сторінка КОРО має містити дані про суб’єкта господарювання, кількість аркушів, номер установленого засобу контролю та дані про РРО у разі реєстрації КОРО на РРО (модифікація, заводський і фіскальний номери, версія програмного забезпечення).

Згідно з абзацом першим п. 7 глави 1 розд. II Порядку для реєстрації першої та наступних КОРО на господарську одиницю в контролюючому органі суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до цього органу:

? заяву про реєстрацію КОРО та/або розрахункової книжки за формою № 1-КОРО (додаток 3 до Порядку) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО (ідентифікатор J/F1311304)) (абзац другий п. 7 глави 1 розд. II Порядку);

? КОРО на господарську одиницю (абзац третій п. 7 глави 1 розд. II Порядку).

Реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО може бути подана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження (абзац четвертий п. 7 глави 1 розд. II Порядку).

Реєстраційна заява за ф. № 1-КОРО має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання заяви в електронному вигляді із зазначенням дати подання. Усі розділи Реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО підлягають обов’язковому заповненню.

Суб’єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електронній формі, можуть подавати заяви за ф. № 1-КОРО в електронній формі засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.

Порядок та строки розгляду контролюючим органом заяв, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для заяв, поданих у паперовому вигляді (п. 8 глави 1 розд. ІІ Порядку).

Пунктом 11 глави 1 розд. II Порядку передбачено, що у разі відсутності підстав для відмови в реєстрації КОРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію КОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.

При реєстрації КОРО на господарську одиницю посадова особа контролюючого органу здійснює записи у відповідних рядках титульної сторінки КОРО (номер КОРО, сформований в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС, дата реєстрації КОРО, найменування контролюючого органу, дані про посадову особу контролюючого органу).

Відповідно до п. 12 глави 1 розд. II Порядку за бажанням суб’єкта господарювання на одну господарську одиницю можна реєструвати декілька перших КОРО для використання в окремих місцях проведення розрахунків. Такі КОРО реєструються в інформаційно-телекомунікаційній системі ДПС та отримують фіскальний номер на кожну КОРО.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Необхідно правильно заповнювати платіжні документи для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.

Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 18.00 до 8.00 (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(Кам’янський регіон)

« повернутися