Кам'янська ОДПІ інформує

Дата: 05.07.2022 12:36

Кількість переглядів: 936

Встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки» відтепер регулюються Порядком

Міністерством фінансів України затверджено наказ від 18.01.2022 № 19 «Про затвердження Порядків встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу "витягнутої руки"» (далі – Порядок), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 16.06.2022 за № 662/37998.

З урахуванням положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Порядок набирає чинності з 1 січня 2023 року.

Застосування Порядку поширюється на контрольовані операції (далі – КО) з сировинними товарами, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1221.

Порядок є спільним напрацюванням Мінфіну, ДПС та міжнародних експертів. В його основу покладені рекомендації Настанов ОЕСР, які є загальновизнаними рекомендаційно-методичними матеріалами у галузі трансфертного ціноутворення.

Мета: врегулювання методологічних аспектів встановлення відповідності умов КО щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки» відповідно до пп. 39.3.3.4 пп. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ.

Користувачі: платники податків та контролюючі органи.

Очікування: запровадження Порядку дозволить платникам податків, які здійснюють КО із сировинними товарами, вірно визначати обсяг оподаткованого прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки» та проводити самостійне коригування податкових зобов’язань за результатами перегляду ціни КО до початку перевірки. Також сприятиме підвищенню податкової культури та добровільній сплаті податку.

Водночас затверджені правила нададуть можливість контролюючому органу проводити якісний податковий контроль за встановленням відповідності умов КО принципу «витягнутої руки», що, в свою чергу, забезпечить практичну реалізацію положень ПКУ щодо сировинних товарів та ефективність превентивних заходів у питаннях ухилення від оподаткування.

Структура:

Загальний Порядок встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки».

Конкретизовані Порядки щодо операції з:

- експорту зернових, олійних культур та продуктів їх переробки;

- експорту залізорудної сировини;

- імпорту енергетичного та коксівного вугілля;

- імпорту нафтопродуктів та зріджених вуглеводневих газів;

- експорту чавуну, брухту чорних металів та металопродукції з чорних металів;

- експорту та імпорту феросплавів.

Порядком передбачено визначення, зокрема:

- пріоритетності методу порівняльної неконтрольованої ціни;

- особливості здійснення коригувань зіставності операцій із сировинними товарами;

- особливості застосування інших методів трансфертного ціноутворення (підходи до функціонального аналізу, визначення бізнес-моделей, вибору сторони, що досліджується, використання зовнішніх джерел інформації);

- особливості застосування котирувальних цін та коригувань у розрізі груп сировинних товарів.

Чи необхідно ФОП, яка планує одночасно провадити незалежну професійну діяльність, подавати заяву за формою 1-ЄСВ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що відповідно до ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), є, зокрема, фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Взяття на облік в контролюючих органах самозайнятих осіб здійснюється відповідно до розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162).

Згідно з пунктами 1 та 2 розділу ІІІ Порядку № 1162 взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється на підставі заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ (заява за формою № 1-ЄСВ), яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

У разі зміни даних про платника єдиного внеску до контролюючого органу подається заява за ф. № 1-ЄСВ з приміткою «Зміни». До заяви додаються завірені копії документів, що зазнали змін (п. 5 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Порядку № 1162 якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Така ознака встановлюється на підставі поданих до контролюючого органу за місцем проживання заяви за формою № 1-ЄСВ з позначкою «Зміни» та копії документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності, або заяви та документів, поданих відповідно до п.п. 4 п. 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.

Порядок встановлення ставки збору за місця для паркування транспортних засобів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ставки збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір) встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Норми передбачені п. 268 прим.1.3 ст. 268 прим.1 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.

Пунктом 268 прим.1.4 ст. 268 прим.1 ПКУ встановлено, що ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Перелік джерел забруднення атмосфери, які відносяться до стаціонарних

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Норми передбачені п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Частиною п’ятою ст. 11 Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2707) передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина шоста ст. 11 Закону № 2707).

До першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп (частина сьома ст. 11 Закону № 2707).

Крім того, згідно з абзацом другим п. 1.9 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 зі змінами та доповненнями, підприємство несе відповідальність за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т. д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.

Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Отже, до стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

Яким чином заповнюється рядок 8 «Зміст помилки» додатку 8 декларації акцизного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до додатка 8 «Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах» до декларації акцизного податку (далі – Додаток 8), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями, у рядку 8 зазначається зміст помилки.

Отже, у рядку 8 Додатка 8 стисло викладається суть помилки, чисельні показники якої відображаються у рядках 1 – 4 відповідної графи Додатка 8.

В одній податковій декларації з плати за землю одночасно визначити податкові зобов’язання щодо податку та орендної плати платник не має можливості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норми передбачені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями надходження до бюджету земельного податку та орендної плати обліковується за окремими кодами класифікації доходів бюджету. В органах ДПС платнику, який одночасно є платником земельного податку та орендної плати, відкривають окремі інтегровані картки платника для обліку земельного податку та орендної плати.

З урахуванням викладеного, платнику, який є одночасно платником земельного податку та орендної плати, має подати до органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки окремо податкову декларацію з плати за землю щодо земельного податку та окремо щодо орендної плати.

Оподаткування ПДФО роялті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що роялті оподатковується за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Норми передбачені п.п. 170.3.1 п. 170.3 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ встановлено, що будь-який резидент, який нараховує дивіденди (роялті), включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (роялті).

Платникам ПДВ про подання уточнюючих розрахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Податкового кодексу України (ПКУ), помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 ПКУ, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 ПКУ, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Норми встановлені абзацом першим п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Платниками Дніпропетровщини до бюджетів усіх рівнів з початку року спрямовано понад 33,1 млрд гривень

Збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) від платників Дніпропетровської області у січні – червні 2022 року склав понад 33,1 млрд грн, що на 5,4 млрд грн, або на 19,4 відсотки більше ніж за відповідний період 2021 року.

До Державного бюджету України у січні – червні 2022 року спрямовано майже 15 млрд грн, що майже на 2 млрд гривень більше аналогічного періоду 2021 року. Темп росту до минулого року склав 115,3 відсотки.

Місцеві бюджети у січні – червні 2022 року отримали понад 18,1 млрд грн, що на 3,4 млрд грн більше ніж за відповідний період 2021 року. Темп росту надходжень складає 123 відсотки.

Надходження з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування по ГУ ДПС у січні – червні 2022 року склали майже 12 млрд грн, що на 2,3 млрд грн, більше ніж за відповідний період 2021 року. Темп росту надходжень складає 123,5 відсотки.

Висловлюємо подяку всім за сумлінне виконання своїх податкових зобов’язань!

Тетяна Кірієнко взяла участь у П’ятій міжнародній науково-практичній конференції

В. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко взяла участь у П’ятій міжнародній науково-практичній конференції «Адміністративна юстиція в Україні: проблеми теорії та практики. Податкові спори в адміністративному судочинстві».

Представники судової влади та державних органів,  науковці та експерти з різних країн обговорили питання інтеграції стандартів ЄС в українське законодавство, дотримання балансу між державою та платниками податків під час врегулювання податкових спорів та висловили підтримку ДПС у забезпеченні збалансованості цього процесу. 

«Враховуючі законодавчі зміни, запроваджену Президентом України податкову реформу, перед ДПС постають складні завдання, які сьогодні ми маємо вирішувати спільно зі всіма органами для того, щоб податкова система функціонувала», – зазначила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко.

Які кошти збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН?

Відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) складовою формули щодо суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) є загальна сума поповнення, зокрема, з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку (SПопРах).
Крім того, згідно п. 200 прим. 1.4 ст. 200 прим. 1 ПКУ на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ платника зараховуються кошти:
а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ;
б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ;
ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до ст. 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.
Збільшення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН шляхом поповнення рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ з інших джерел чинним законодавством не передбачено.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Протягом січня – червня 2022 року до державного бюджету надійшло 352,4 млрд гривень

У січні – червні 2022 року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 526,1 млрд грн. Це на 72,9 млрд грн, або 16,1 відс. більше, ніж у січні – червні 2021 року.

До державного бюджету надійшло 352,4 млрд грн, що на 54,5 млрд грн, або на 18,3 відс. більше відповідного періоду минулого року. До місцевих бюджетів сплачено 173,8 млрд грн. Це на 18,4 млрд грн, або на 11,8 відсотка більше січня – червня 2021 року.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – червні 2022 року становили 349,9 млрд грн, що на 20,3 відс., або на 59 млрд грн  більше аналогічного періоду минулого року.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – червні 2022 року становили 189,9 млрд грн. Цьогорічні показники на 24,9 млрд грн, або 15,1 відс. перевищують відповідний період 2021 року.

У червні 2022 року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 75,4 млрд грн, у т. ч. до державного бюджету – 45 млрд грн, до місцевих бюджетів – 30,5 млрд гривень.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у червні 2022 року надійшло 38  млрд грн, що на 5,7 млрд грн, або на 17,7 відс. більше ніж у червні 2021 року.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

Деякі особливості заповнення декларації про майновий стан і доходи у разі продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 та 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми передбачені п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Підпунктом 4 п. 2 розд. ІІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783) (далі – Інструкція) визначено, що у рядку 10.3 розд. II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вказується сума доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, розмір яких визначається згідно зі ст.ст. 172, 173 ПКУ;

? у графі 3 рядка 10.3 вказується загальний річний дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) об’єктів нерухомого та/або рухомого майна.

Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку);

? у графі 4 рядка 10.3 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, утриманого (сплаченого) податковим агентом та/або самостійно сплаченого під час вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого та/або рухомого майна;

? у графі 5 рядка 10.3 вказується сума військового збору, утриманого (сплаченого) податковим агентом та/або самостійно сплаченого під час вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого та/або рухомого майна;

? у графі 6 рядка 10.3 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником податку самостійно за результатами річного декларування;

? у графі 7 рядка 10.3 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті платником податку самостійно за результатами річного декларування, розрахована за ставкою 1,5 відсотка, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Крім того, у рядку 11.2 розд. III «Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації вказуються доходи від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, які відповідно до абзацу першого п. 173.2 ст. 173 та п. 172.1 ст. 172 ПКУ розд. IV ПКУ не підлягають оподаткуванню (п.п. 2 п. 3 розд. III Інструкції).

Платникам рентної плати про подання податкової декларації в електронному вигляді

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

Норми визначені п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Податкової декларація з рентної плати (місячна), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.08.2018 № 707) за ідентифікаторами форм F0800205 (для фізичних осіб) та J0800205 (для юридичних осіб) разом з додатками:

Додаток 2 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини» – за ідентифікатором форми F/J0820205 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 4 «Розрахунок з рентної плати за користування радiочастотним ресурсом України» – за ідентифікатором форми F/J0820405 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 10 «Розрахунок з рентної плати за транспортування нафти i нафтопродуктiв магiстральними нафтопроводами та нафтопродуктотрубопроводами» – за ідентифікатором форми F/J0821005 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 11 «Розрахунок податкового зобов’язання з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами амiаку територiєю України» – за ідентифікатором форми F/J0821105 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Як відкривається спеціальний рахунок в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Норми встановлені п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку.

Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).

Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.

Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83, яка набрала чинності 01 вересня 2021 року та діє до 01 вересня 2022 року, затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення № 83).

Пунктом 7 Положення № 83 встановлено, що банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) із змінами (далі – Інструкція № 492), у порядку, установленому в п. 62 розд. V для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції № 492.

Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету (додаток 1 до Положення № 83) та заяву (додаток 2 до Положення № 83).

Слід зазначити, що, анкета передбачає заповнення, зокрема, п. 14 відповідно до якого декларант повідомляє про джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються, у тому числі:

1) активи, отримані від ведення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності;

2) активи, отримані у вигляді неоподатковуваних доходів;

3) активи, отримані у вигляді подарунку;

4) інші джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються (зазначити які саме).

Водночас, підписуючи заяву, декларант повідомляє, що об’єкт декларування не належить до:

1. Активів фізичної особи, одержаних (набутих) декларантом унаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:

1) ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

2) ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

3) порушеннями у сфері валютного законодавства;

4) порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого в п. 12 ст. 50 від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями.

2. Активів фізичної особи, що належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 212, 212 прим. 1, а також у ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), у ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ).

3. Активів фізичної особи або юридичної особи, що належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 209, 258 прим. 55 і 306, у частинах першій і другій ст. 368 прим 3, у частинах першій і другій ст. 368 прим. 4, у ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, установленому в главі 12 розд. III від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями.

4. Активів декларанта, що мають джерела походження з території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом.

Банк здійснює приймання від декларанта готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою для зарахування на спеціальні рахунки декларанта через операційну касу за заявою на переказ готівки при цьому у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» заяви на переказ готівки зазначається «добровільне декларування» (п. 9 Положення № 83).

Про скасування помилково проведеної суми розрахунків через ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що скасування суб’єктом господарювання помилково проведеної суми через програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) здійснюється шляхом формування розрахункового документу повернення товару (фіскальний касовий чек видачі коштів) або шляхом сторнування попереднього чеку та проведення операції продажу повторно.

До уваги ФОП – «спрощенців» третьої групи, що застосовують ставку 2 відсотки!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що суб’єкти господарювання – платники третьої групи, після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування зі сплати єдиного податку за ставкою 2 відсотків, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Тобто, платники третьої групи, що сплачували єдиний податок до 31.03.2022 за ставкою 5 відсотки, та які перейшли на сплату єдиного податку з 01 квітня 2022 року на ставку 2 відсотків, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану повертаються знову на сплату єдиного податку за ставкою 5 відсотків з дотриманням обмеження в обсязі доходу, одержаного протягом календарного року, що повинен не перевищувати 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (не більше 7 585 500 грн).

При цьому, повернення до попередніх ставок єдиного податку (системи оподаткування) відбувається автоматично, без подання заяви.

Воєнний стан: застосування нульової ставки акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120- IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, доповнено новим п. 41 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, встановлено нульову ставку акцизного податку на такі підакцизні товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД: бензини моторні: бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або не менш як 5 мас. % етил-третбутилового ефіру або їх суміші; інші бензини; інші нафтопродукти; важкі дистиляти (газойль); скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази; бутан, ізобутан.

Враховуючи зазначене, на таке пальне

? платники акцизного податку – виробники пального при поповненні обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового мають складати заявки на поповнення (коригування) залишку пального, у гр. 6 якої вказувати нульову ставку акцизного податку;

Виробники етилену, до отримання або до ввезення на митну територію України в якості сировини для виробництва етилену не видають податковий вексель на суму акцизного податку, згідно із встановленим у п. 229.2. та 229.3 ст. 229 ПКУ механізмом ввезення на митну територію України без сплати акцизного податку або реалізації виробниками пального за нульовою ставкою акцизного податку (оскільки п. 41 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ встановлено нульову ставку незалежно від напрямку використання такого пального).

Яким чином визначається тип об’єкта нерухомості з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:

? житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

? прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

? квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

? котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

? кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

? садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

? дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, поділяються на такі типи:

? будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

? будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

? будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

? гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

? будівлі промислові та склади;

? будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

? господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо інші будіві.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Отже, з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об’єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 ПКУ на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти.

Чи необхідно фізособі, яка здає в оренду особисте майно, реєструватись ФОП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.

Отже, здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України без реєстрації орендодавця як фізичною особою – підприємцем.

Яким чином через Електронний кабінет КУА подає фінзвітність щодо результатів діяльності ІСІ без статусу юрособи, активами якого вона управляє?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Декларація складається та подається платником податку на прибуток підприємств окремо по кожному інституту спільного інвестування без статусу юридичної особи (далі – ІСІ), активами яких він управляє відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5080), з заповненням в основній частині Декларації поля 9 «Повне найменування інституту спільного інвестування», в якому зазначається повне найменування і реєстраційний код такого ІСІ та проставленням відповідної позначки у полі 10 «Особливі відмітки».

Положення п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачають, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною Декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною.

Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами та доповненнями, відповідно до п. 2 якого платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому ПКУ для подання Декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 137.4 ст. 137 ПКУ). Водночас п. 137.5 ст. 137 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. грн. встановлено річний податковий (звітний) період.

Бухгалтерський і податковий облік операцій та результатів діяльності зі спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами (далі – КУА) через пайовий фонд, здійснюється КУА окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності й обліку операцій і результатів діяльності інших ІСІ, активи яких перебувають у її управлінні (частина перша ст. 43 Закону № 5080).

Згідно з п. 1 розд. III Положення про особливості бухгалтерського обліку операцій інститутів спільного інвестування, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.11.2013 № 2669, бухгалтерський облік діяльності ІСІ здійснюється відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями, Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ).

При складанні фінансової звітності відповідно до МСФЗ, використовуються форми фінансової звітності визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями (НП(С)БО).

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) до контролюючих органів, зокрема, платниками податку на прибуток, які подають податкову звітність в електронній формі (абзац третій п. 49.4 ст. 49 ПКУ).

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм ПКУ, Закону № 851 та Закону № 2155 (п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Для підготовки та направлення податкової фінансової звітності в електронному вигляді ДПС забезпечило платникам можливість використовувати інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет).

Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 (зі змінами).

В режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету КУА має можливість сформувати та подати фінансову звітність щодо результатів діяльності такого ІСІ разом з Декларацією по ІСІ, активами якого вона управляє, зазначивши у полі «Підприємство» фінансової звітності найменування КУА та додатково найменування такого ІСІ.

У разі якщо КУА здійснює управління активами кількох ІСІ, то Декларація разом з фінансовою звітністю складається та подається КУА окремо по кожному ІСІ, активи яких перебувають у її управлінні.

Результати обробки електронних документів відображаються в режимі «Перегляд звітності» в приватній частині Електронного кабінету.

Електронний кабінет працює постійно (24 години кожного календарного дня), крім часу необхідного для його технічного обслуговування.

Отримання послуг від нерезидентів на митній території України: сплата ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує,що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11  «Про бюджетну класифікацію» та наказу ДФС України від 10.04.2015 № 267 «Про організацію оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами, внесеними наказом ДФС України 03.05.2018 №249 (далі – Наказ № 267), нарахування і сплата податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України здійснюються на бюджетний рахунок з кодом бюджетної класифікації 14060100 «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».

Що стосується рахунку з кодом бюджетної класифікації 14060400 «Податок на додану вартість із імпортованих на територію України робіт, послуг», то на зазначений рахунок відповідно до наказу № 267 спрямовуються виключно нарахування ПДВ з вартості послуг, отриманих особами, не зареєстрованими платниками ПДВ. від нерезидентів на митній території України за актами перевірок.

З 01.07.2022 діють нові довідники податкових пільг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 30.06.2022 ДПС України на офіційному вебпорталі опубліковано нові (станом на 01.07.2022):

? Довідник податкових пільг № 109/1, що є втратами доходів бюджету,

? Довідник інших податкових пільг № 109/2.

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

Ознайомитись з довідниками можна на вебпорталі ДПС України у розділі «Довідники» за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Нагадаємо, що облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюється контролюючими органами на підставі інформації, наявної в поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях.

Скасовано окремі податкові пільги

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 01.07.2022 набрав чинності Закон України від 21 червня 2022 року № 2325-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» (далі – Закон № 2535).

Законом № 2325 п.п. 69.23 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України виключено, тобто норма щодо тимчасового, з 01 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 ПКУ, з 01.07.2022 втратила чинність.

Також з 01.07.2022 Законом № 2325 скасовано норми п.п. 69.24 та 69.25 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ щодо:

? тимчасового, з 01 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільнення від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операцій з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту (п.п. 69.24 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ);

? звільнення від оподаткування, встановлене підпунктами 69.23 та 69.24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, не застосовується до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Закон № 2325 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 30.06.2022 № 135.

День податківця України на Дніпропетровщині: працюємо на економіку держави

Робота податкової служби Дніпропетровщини у сучасних воєнних реаліях дала можливість не тільки наповнювати міські бюджети, завдяки яким наш рідний регіон живе і зберігає економічну стабільність, а й спрямовувати значні кошти до державного бюджету.

Отже, сьогодні провідна роль податкової служби, як ніколи, має величезне значення для нашої країни.

Напередодні Дня податківця України сьогодні, 01 липня 2022 року, у приміщенні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) пройшли збори з нагоди професійного свята.

У заходах прийняли участь начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, заступник начальника ГУ ДПС, керівники та фахівці структурних підрозділів ГУ ДПС, ветерани податкової служби та почесні гості.

Керівник привітала усіх з професійним святом.

«У цьому році наша держава знаходиться у виняткових умовах. Податкова служба Дніпропетровщини виконує всі свої функції в повному обсязі. Адже саме зараз стабільне наповнення бюджетів має велике значення для оборони нашої держави. Ми працюємо у період дії воєнного стану, як потужна команда, яка якісно адмініструє податки, якісно надає сервіси, проводить роз’яснювальну роботу серед платників податків», – зазначила начальник ГУ ДПС.

Ефективність, динамічність та професіоналізм – це ознаки податкової, яка трудиться в реальних воєнних умовах. Тому завдяки стабільній роботі нашої податкової служби вдалося своєчасно та в повному обсязі забезпечити фінансування важливих видатків області.

Начальник ГУ ДПС відзначила і значну роль ветеранів, які стояли біля витоків створення служби, співпрацю з Дніпропетровською обласною організацією Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби.

Державною податковою службою України цьогоріч відомчими відзнаками нагороджені податківці, які захищають нашу державу.

До відзначення найкращих представників податкової служби долучились і гості заходу. За сумлінну плідну службу, професійну компетентність, вагомий внесок у реалізацію державної податкової політики, ініціативу і творчість в роботі та з нагоди професійного свята податківці Дніпропетровщини отримали нагороди, грамоти, подяки від Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Дніпропетровської обласної ради, Дніпровської, Криворізької, Нікопольської, Павлоградської, Покровської, Марганецької, Новомосковської міських рад.

Тримаємо економічний фронт! Працюємо на економіку України!

У податковій декларації якого звітного періоду може бути включена до податкового кредиту сума ПДВ, за операціями, які відбулись протягом лютого – травня 2022 року, якщо платник податку – покупець не сформував податковий кредит на підставі наявних...

У податковій декларації якого звітного періоду може бути включена до податкового кредиту сума ПДВ, за операціями, які відбулись протягом лютого – травня 2022 року, якщо платник податку – покупець не сформував податковий кредит на підставі наявних первинних (розрахункових) документів та не подав звітність за ці періоди, а податкові накладні за такими операціями зареєстровані постачальником в ЄРПН до 15.07.2022 року?

Відповідно до п. 32 прим. 2 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку:
включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми ПДВ, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 996);
отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг ПДВ у складі податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону № 966.
Згідно з п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів, зокрема, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (27 травня 2022 року) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року.
Підпунктом 69.1 прим.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що платники ПДВ зобов’язані забезпечити у строки, встановлені п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН.
Підпунктом 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;
строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;
строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.
Крім того, відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПКУ у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Отже, якщо платником податку не було сформовано податковий кредит на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів за операціями, які відбулись протягом лютого – травня 2022 року та не були подані декларації за вказані звітні періоди, то сума ПДВ, відображена у податкових накладних, складених за такими операціями та зареєстрованими постачальником в ЄРПН до 15.07.2022 року, може бути включена до складу податкового кредиту вказаних звітних періодів або наступних звітних періодів протягом 365 календарних днів з дати складання таких податкових накладних з урахуванням зупинення термінів, визначених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

До уваги платників єдиного податку четвертої групи (юридичних осіб)!

Щодо включення до об’єкту оподаткування єдиним податком четвертої групи земельних ділянок сільськогосподарського призначення, договори оренди яких подано на реєстрацію, проте у зв’язку з воєнним станом не проведено державну реєстрацію відповідного права оренди.

Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.                                                                                       

Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають не пізніше 20 лютого поточного року загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється єдиний податок; звітні податкові декларації з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомостей (довідку) про наявність земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю) та дані про державну реєстрацію такого права.

Договірні відносини щодо оренди земельних ділянок регулюються Цивільним та Земельним кодексами України, Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі − Закон № 161-XIV).

Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади (п. 2 ст. 2 Земельного кодексу України). 

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону та виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Поряд з тим, 07.04.2022 набрав чинності Закон України від 24 березня   2022 року  № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», яким передбачено суттєві зміни щодо порядку оренди землі та реєстрації відповідних договорів під час воєнного стану.

Згідно із нововведеннями, державна реєстрація укладення договорів оренди земельних ділянок під час воєнного стану покладається на районні військові адміністрації (без потреби внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Податковим законодавством чітко не визначено обов’язку щодо включення до об’єкту оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи лише площі сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), щодо яких договори оренди зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку.

Поряд з тим, відповідно до статей 6, 19, 25 Закону № 161-XIV орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди, тому платники єдиного податку четвертої групи не звільняються від обов’язку щодо проведення державної реєстрації укладених договорів оренди земельних ділянок.

Відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду: що з декларуванням?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та чинному на час її подання.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПКУ.

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 (далі – Порядок № 1588).

Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).

Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Таким чином, у разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник складає та подає повідомлення 20-ОПП та відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення заяву про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.

При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у повідомленні 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.

Чи може спадкоємець отримати інформацію про джерела отриманих доходів з ДРФО – платників податків, у разі смерті фізособи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 70.3 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) включаються дані про фізичних осіб, зокрема про джерела отримання доходів.

Порядок отримання відомостей із Державного реєстру регламентується розд. X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822).

Згідно з п. 70.16 ст. 70 ПКУ органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, самозайняті особи, податкові агенти подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам за своїм місцезнаходженням або централізовано в електронному вигляді (для органів виконавчої влади) інформацію про фізичних осіб, що пов’язана з реєстрацією таких осіб як платників податків, нарахуванням, сплатою податків і контролем за дотриманням податкового законодавства України, зокрема органи державної реєстрації актів цивільного стану – про фізичних осіб, які померли (для закриття облікових карток).

Пунктом 3 розд. VI Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210 (далі – Порядок № 210), передбачено, що персональні дані в Державному реєстрі зберігаються протягом усього життя фізичної особи - платника податків та 75 років з дати внесення запису про її смерть.

Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема за рішенням суду, коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини тощо (п. 2 розд.VII Порядку № 210).

Таким чином, на підставі отриманого від органів державної реєстрації актів цивільного стану повідомлення про фізичну особу, яка померла, відомості про таку особу в Державному реєстрі закриваються і не підлягають подальшому використанню.

Отже спадкоємець, звертаючись до контролюючого органу, не може отримати з Державного реєстру інформацію про джерела отриманих доходів фізичної особи, яка померла.

Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися лише в випадках, зазначених у п. 2 розд. VII Порядку № 210.

Дата виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку при постачанні електричної енергії виробниками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 38 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку, визначених у п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, що є виробниками електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є:

? тимчасово, з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, – дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію;

? з 1 січня 2023 року – дата складення документа, що засвідчує факт постачання електричної енергії згідно з п. 216.10 ст. 216 ПКУ (для електричної енергії, реалізованої починаючи з 1 січня 2023 року) та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (для електричної енергії, реалізованої у період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно).

Згідно з п. 38 прим.1 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку, визначених у п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, що є виробниками електричної енергії, датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є:

? тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, – дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію;

? з першого податкового періоду, наступного за періодом припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України – дата складення документа, що засвідчує факт постачання електричної енергії згідно з п. 216.10 ст. 216 ПКУ (для електричної енергії, реалізованої починаючи з першого податкового періоду, наступного за періодом припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України) та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (для електричної енергії, реалізованої у період з 1 березня 2022 року по останній податковий період в якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан на території України включно).

Щодо перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента - комісіонера в іноземній валюті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 1 п. 4 розд. І Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 2 (далі – Положення № 2), із змінами і доповненнями до поточних валютних операцій належать розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.

Операції, зазначені у п.п. 1 п. 4 розд. І Положення № 2 належать поточних торговельних операцій.

Відповідно до п. 109 розд. X Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями, за поточними рахунками в іноземній валюті суб’єктів господарювання - резидентів (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) здійснюються операції, зокрема, за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) (п.п. 2); операції, що не суперечать вимогам законодавства України, уключаючи, операції на підставі договорів комісії (п.п. 6).

Враховуючи викладене операція з перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента-комісіонера в іноземній валюті не є поточною торговельною операцією, а лише операцією з перерахування за належністю іноземної валюти, перерахованої з-за кордону нерезидентом як оплата за експортовані товари на поточні рахунки резидентів - комітентів.

Таким чином, перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента-комісіонера в іноземній валюті, здійснюється в тій валюті, в якій вона надійшла.

Чи застосовуються штрафні санкції до орендаря земельної ділянки за передачу її в суборенду, якщо плата за суборенду є вищою за орендну плату?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Норми встановлені частиною другою ст. 8 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 288.6 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9), не містить інформації щодо плати за суборенду земельних ділянок.

Оскільки положеннями ПКУ не передбачено норм щодо застосування штрафних санкцій до орендаря земельної ділянки державної та комунальної власності за передачу ділянки в суборенду, якщо плата за суборенду є вищою за орендну плату, то на ДПС не покладено обов’язку щодо виконання функцій з контролю за розміром плати, визначеним договором суборенди землі, а також застосування та стягнення сум штрафних санкцій за перевищення такої плати розміру орендної плати.

Чи мають право платники при переході на єдиний податок за ставкою 2 відсотки здійснювати залік зустрічних однорідних вимог?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку, який визначений ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розповсюджується на суб’єктів господарювання, які зареєструються платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотків доходу.

Так, доходом платників єдиного податку (фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

При цьому, відповідно до п. 291.6 ст. 291 ПКУ платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Враховуючи зазначене, платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотків доходу не мають права здійснювати розрахунки у негрошовій формі, у тому числі залік зустрічних однорідних вимог, бартерні операції, тощо.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

Особливості декларування доходів ФОП – «спрощенцем», яка одночасно є «незалежником»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Норм встановлені п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Пунктом 65.9 ст. 65 ПКУ визначено, що якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець (ФОП) з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Пунктом 291.3 ст. 291 ПКУ передбачено, що обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи ФОП.

Тобто, чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються у податковій декларації платника єдиного податку ФОП за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752).

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, тобто до 1 травня, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 178.4 ст. 178 ПКУ).

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783).

Так, згідно з п. 2 розд. ІІІ Інструкції у розд. II податкової декларації відображаються доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу.

Водночас, у розд. III податкової декларації відображаються доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, у рядку 11.1 вказується загальний обсяг доходу ФОП – платника єдиного податку, отриманого в результаті провадження господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування згідно з розділом XIV ПКУ, станом на кінець звітного (податкового) року (п.п. 1 п. 3 розд. ІІІ Інструкції).

Враховуючи викладене, ФОП – платнику єдиного податку, яка одночасно є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність, необхідно подавати річну податкову декларацію.

Чи включаються до доходу ФОП доходи у вигляді процентів, нарахованих на залишок коштів поточного банківського рахунку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) у фізичної особи – підприємця (ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Норми передбачені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що пасивні доходи – це доходи, отримані у вигляді, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів).

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:

? виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків;

? виручка в натуральній (негрошовій формі);

? суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Тобто, дохід у вигляді процентів, нарахований на залишок коштів поточного банківського рахунку, відкритого для провадження підприємницької діяльності, не включається до доходу фізичної особи – підприємця, оскільки отриманий не від його підприємницької діяльності.

Однак, такий дохід підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими ПКУ для фізичних осіб.

Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), доходи у вигляді виграшів, призів.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ).

Податкові агенти (банки, кредитні спілки), які нараховують доходи у вигляді процентів, зазначених у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у Розрахунку не зазначається інформація про суми окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного рахунку, ощадного (депозитного) сертифіката, вкладу (депозиту) члена кредитної спілки у кредитній спілці, суми нарахованих процентів, а також відомості про фізичну особу – платника ПДФО якій нараховані такі доходи (п.п. 170.4.2 п. 170.4 ст. 170 ПКУ).

Щодо повернення сум помилково утриманого та сплаченого ПДФО податковим агентом при нарахуванні доходів, які не є об’єктом оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з інших доходів ніж заробітна плата з джерелом їх походження з України, є податковий агент, поняття якого визначено п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Норми передбачені п.п. «а» п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Крім того, відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в статті 167 ПКУ.

Водночас, згідно із п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Отже, оскільки податковий агент є відповідальною особою, зокрема за утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО, то з питання повернення помилково утриманого податку фізична особа, яка не перебуває з ним у трудових відносинах, має звернутися до такого податкового агента.

При цьому, взаємовідносини між юридичною та фізичною особою регламентуються Цивільним кодексом України та Цивільно-процесуальним кодексом України.

Виплата доходу члену неприбуткової організації за ЦПД: що з неприбутковістю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

? утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

? установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;

? установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

? внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Тобто, доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Враховуючи зазначене, не вважаються порушенням вимог п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ та розподілом доходу (прибутків) виплати неприбуткової організації засновнику (учаснику), працівнику або члену такої організації за виконані роботи (надані послуги) на підставі цивільно-правового договору, якщо такі витрати є фінансуванням видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) є операції платників податку з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Норми встановлені п.п. «е» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом «а» п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ визначено, що операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.

Для цілей п.п. «а» п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Пунктом 2 ст. 2 Конвенції про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу від 09.10.1997 передбачено, що державні компетентні органи в галузі автомобільного транспорту розробляють єдині форми квитка, багажної квитанції та формуляру, що затверджуються державними компетентними органами в галузі транспорту держав, територіями яких здійснюється перевезення.

Згідно зі ст. 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу (КАПП) від 01.03.1973 при перевезенні пасажирів перевізник зобов’язаний видати індивідуальний чи колективний квиток.

Тобто під єдиним міжнародним перевізним документом мається на увазі те, що такий документ є взаємно визнаний договірними сторонами. При перевезенні автомобільним транспортом пасажирів таким документом може бути квиток на міжнародне перевезення.

Разом з тим, оскільки компетентним органом при здійсненні операцій з перевезення є Міністерство інфраструктури України, то з метою визначення єдиного міжнародного перевізного документа при перевезенні пасажирів автомобільним транспортом слід звернутися до зазначеного міністерства.

Перелік змін та доповнень (версія 1.30.9.0) станом на 29.06.2022)

Додано нові версії документів:

1. На виконання вимог наказу Міністерства фінансів від 15.02.2022 № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.03.2022 за № 276/37612:

F/J0800107 – Податкова декларація з рентної плати (квартальна)

F/J0810107 – Додаток 1 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

F/J0810207 – Додаток 2-2 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати для видобування вуглеводневої сировини під час виконання угоди про розподіл продукції;

F/J0810307 – Додаток 3 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

F/J0810507 – Додаток 5 до Податкової декларації з рентної плати Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води;

F/J0810607 – Додаток 6 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту;

F/J0810707 – Додаток 7 до Податкової декларації з рентної плати . Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики;

F/J0810807 – Додаток 8 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування;

F/J0810907 – Додаток 9 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування).

F/J0800206 – Податкова декларація з рентної плати (місячна) 

F/J0820206 – Додаток 2-1 до Податкової декларації  з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини;

F/J0820406 – Додаток 4-1 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

F/J0821006 – Додаток 10-1 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

F/J0821106 – Додаток 11-1 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

  2. У відповідності до форм, які опцбліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії докмуентів:

  S2703011 – № 37-сг (місячна). Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур (Наказ Держстату 25.06.2021 № 161).

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ЖДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України станом на 29.06.2022 оприлюднила оновлення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.30.9.0

Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2021 року по 29.06.2022 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.30.*

При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Тетяна Кірієнко взяла участь у 26-ій Генеральній Асамблеї ІОТА

В. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко взяла участь у режимі онлайн у 26-ій Генеральній Асамблеї Внутрішньо-європейської організації податкових адміністрацій (ІОТА).

«Цілі ІОТА визначені в її Статуті – це зміцнення співпраці між її членами, підтримка їх розвитку, сприяння обміну досвідом та заохочення впровадження кращих практик податкового адміністрування. Ми, не дивлячись на надзвичайно складну ситуацію, в якій опинилася наша країна, розділяємо і залишаємося відданими цілям ІОТА та маємо за честь бути її членом», – зазначила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко.

Учасники засідання обговорили статутні питання ІОТА, співробітництво податкових адміністрацій – членів організації у напрямі застосування позитивної практики у сфері адміністрування податків.

Нагадаємо, що співпраця України з ІОТА триває вже 23 роки і за цей час ДПС отримала корисний практичний досвід у різних сегментах податкової сфери.

Чи має право ЮО - платник ЄП, що використовує особливе оподаткування на період воєнного стану в Україні надавати та отримувати благодійну допомогу?

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 9, яким встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням визначених особливостей.

Відповідно до п.п. 9.4. п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ дохід платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, визначається відповідно до вимог ст. 292 ПКУ.

Зокрема, п. 292.1 ст. 292 ПКУ передбачено, що доходом платника єдиного податку – юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Основні засади благодійної діяльності в Україні регламентуються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5073).

Статтею 1 Закону № 5073 визначено, що благодійна діяльність – добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Слід зазначити, що благодійником є дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права, яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 5073).

Статтею 5 Закону № 5073 встановлено, що благодійники спільно чи індивідуально можуть здійснювати благодійну діяльність на підставі добровільного вибору одного або кількох таких її видів:

- безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав;

- безоплатна передача бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права;

- безоплатна передача бенефіціарам доходів від майна і майнових прав;

- безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів;

- благодійна спільна діяльність та виконання інших контрактів (договорів) про благодійну діяльність;

- публічний збір благодійних пожертв;

- управління благодійними ендавментами;

- виконання заповітів, заповідальних відказів і спадкових договорів для благодійної діяльності;

- проведення благодійних аукціонів, негрошових лотерей, конкурсів та інших благодійних заходів, не заборонених законом.

При цьому відповідно до п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 5073 отримувачами (бенефіціарами) благодійної допомоги можуть виступати фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада, а також юридичні особи для досягнення цілей, передбачених цим Законом.

Статтею 13 Закону № 5073 передбачено що благодійна організація може бути створена як благодійне товариство, благодійна установа чи благодійний фонд з урахуванням особливостей, визначених Законом № 5073 та іншими законами України.

Пунктом 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не встановлено обмежень для юридичних осіб платників єдиного податку з особливостями оподаткування на період воєнного стану в Україні щодо надання та отримання благодійної допомоги для досягнення цілей, передбачених Законом № 5073.

У звітному році платник податку на прибуток операцій, які визнаються контрольованими, не здійснював: чи подається звітність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).

Норми встановлені п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Звіт подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Заповнення Додатка 3 до податкової декларації екологічного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що згідно розпоряджень Кабінету Міністрів України про визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад областей від 12 червня 2020 року №№ 707 – 730 (далі – Розпорядження КМУ) створено 1469 територіальних громад.

Оновлений довідник місцевих бюджетів на базі змінених кодів Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2020 № 756 «Про внесення змін до довідника місцевих бюджетів» (далі – Наказ № 756).

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 зі змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Податкової декларації є додатки (розрахунки).

Зокрема, розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах здійснюється у Додатку 3 до Податкової декларації. Додаток 3 складається окремо щодо кожного місця чи об’єкта для розміщення відходів.

У відповідності до приміток, зазначених у Додатку 3:

? у графі «порядковий № Податкової декларації» зазначається номер Податкової декларації, до якої додається цей розрахунок;

? у графі «Розрахунок №» – арабськими цифрами порядковий номер розрахунку, починаючи з 1 (одиниці) послідовно в порядку зростання;

? у рядку 1.1 рядка 1 – звітний (податковий) період, за який подається Податкова декларація: квартал – І, ІІ, ІІІ, ІV та рік;

? у рядку 1.2 рядка 1 – при уточненні показників раніше поданої Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період зазначається податковий період, що уточнюється: квартал - І, ІІ, ІІІ, ІV та рік;

? у рядку 2 – код за ЄДРПОУ платника податку або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи. Серія та номер паспорта зазначаються фізичними особами, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта;

? у рядку 3.1 рядка 3 – код КОАТТУ територіальної громади, визначений у Розпорядженнях КМУ та Наказі № 756, у якій платник перебуває на обліку як платник екологічного податку;

? у рядку 3.2 рядка 3 – код КОАТУУ за місцем розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах;

? у рядку 4 – загальна сума податкового зобов’язання по місцю чи об’єкту для розміщення відходів за звітний (податковий) період;

? у рядках 4.1, 4.2, 4.3 – податкове зобов’язання щодо кожного окремого коду відходів за місцем чи об’єктом для розміщення відходів. За потреби кількість таких рядків може бути збільшена;

? у колонці 2 «код відходів» рядків 4.1, 4.2, 4.3 – код відходів, рівень небезпечності та клас небезпеки відходів відповідно до додатка 9 «Кодифікатор відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах» до Податкової декларації;

? у колонці 3 «об’єкт оподаткування» рядків 4.1, 4.2, 4.3 – фактичний обсяг розміщення відходів в тоннах (заокруглення значення цього показника здійснюється до трьох десяткових знаків за загальновстановленими правилами), для обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, люмінесцентних ламп – в одиницях. Платникам екологічного податку, які обліковують фактичні обсяги розміщення відходів в інших одиницях виміру (куб. метрах тощо), з приводу визначення фактичних обсягів розміщення відходів в тоннах для заповнення колонки 3 поля 4 Додатка 3 слід звертатися до спеціальних підрозділів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Правильність визначення платниками екологічного податку в тоннах фактичних обсягів розміщення відходів, які обліковуються в інших одиницях виміру (куб. метрах тощо), не належить до компетенції органів ДПС;

? у колонці 4 «ставка податку» рядків 4.1, 4.2, 4.3 – ставки податку згідно зі ст. 246 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з відповідним заокругленням до двох десяткових знаків за загальновстановленими правилами;

? у колонці 5 і 6 «коефіцієнти» рядків 4.1, 4.2, 4.3 – коефіцієнти до ставок податку, які встановлюються залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі. При цьому, коефіцієнти стовпчика 5 визначені відповідно до п. 246.4 ст. 246 ПКУ, а стовпчика 6 – відповідно до п. 246.5 ст. 246 ПКУ;

? у колонці 7 «величина (к. 3 х к. 4 х к. 5 х к. 6)» рядків 4.1, 4.2, 4.3 – розмір грошового зобов’язання у гривнях з копійками;

? рядок 5 «податкове зобов’язання, що уточнюється» заповнюється у разі уточнення показників раніше поданої Податкової декларації у складі звітної, звітної нової Податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені платником податку, або у разі подання уточнюючої Податкової декларації;

? у рядку 6 «розмір штрафу» – розмір штрафної санкції (десятковим дробом – 0,03 або 0,05), що застосовується у разі заниження у раніше поданій Податковій декларації суми податкових зобов’язань, що самостійно узгоджується платником, визначеної згідно з нормами підпункту «а» або «б» абзацу четвертого п. 50.1 ст. 50 ПКУ;

? у рядку 7 «сума штрафу» – сума штрафу у гривнях з копійками;

? у рядку 8 «сума пені» – сума пені у гривнях з копійками, самостійно нарахована платником відповідно до ст. 129 ПКУ.

Сумарне значення показників Додатків 3 переноситься до відповідних рядків Податкової декларації.

Заява за ф. № 1-ОПП: виправлення юрособою самостійно виявленої помилки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники податків – юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов’язані подати контролюючому органу відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) за формою № 1-ОПП (далі – заява за ф. № 1-ОПП) з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».

Норми передбачені п. 66.4 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Взяття на облік за основним місцем обліку (внесення змін до облікових даних) платників податків – юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), здійснюється на підставі заяви за ф. № 1-ОПП (п. 64.2 ст. 64, п.п. 66.1.3 п. 66.1 ст. 66 ПКУ).

Юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, відомості щодо яких містяться в ЄДР подають заяву за ф. № 1-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку тільки в разі призначення або зміни головного бухгалтера (з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку»).

Юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, подають заяву за ф. № 1-ОПП при взятті на облік в контролюючому органу, зміні облікових даних платника та у разі призначення (зміни) головного бухгалтера.

У разі виявлення помилки у попередньо поданій заяві за ф. № 1-ОПП щодо відомостей про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського обліку, платник податків повинен подати заяву за ф. № 1-ОПП з оновленою (виправленою) інформацією щодо такої особи та проставити позначку «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».

При цьому, заповнюються розділи 1, 2, 4 та 10 заяви за ф. № 1-ОПП та інформація про засновників не подається (примітка до заяви за ф. № 1-ОПП).

При виявленні помилки (крім помилки щодо відомостей про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського обліку) у попередньо поданій заяві за ф. № 1-ОПП платником податків, для якого законом установлені особливості його державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку оновлену (виправлену) заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміни» та уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. При цьому, платником податків заповнюються всі розділи заяви за ф. № 1-ОПП.

Заява за ф. № 1-ОПП може бути подана як в паперовій так і в електронній формі.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється відповідно до Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Реєстрація суб’єктів господарювання як платників акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що реєстрація у контролюючих органах як платника акцизного податку суб’єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.

Норми передбачені п.п. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.

Підпунктом 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ визначено, що особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність (п.п. 212.3.2 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

При цьому відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.

Також згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Таким чином, реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:

- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;

- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб - підприємців.

Юрособа, яка протягом календарного місяця придбала та продала легковий автомобіль, декларацію з транспортного податку не подає

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Норми встановлені п.п. 267.1.1 п. 167.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автотранспорту встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Якщо протягом одного календарного місяця відбулася державна реєстрація придбання та зняття з обліку (продажу) транспортного засобу однією юридичною особою, то для цієї юридичної особи дата початку сплати транспортного податку та дата припинення його обчислення збігаються – початок місяця, у якому набуто та втрачено право власності на об’єкт оподаткування.

Таким чином, для юридичної особи, яка протягом одного календарного місяця придбала у власність легковий автомобіль та продала його, обов’язок подання податкової декларації з транспортного податку та, відповідно, сплати податку не виникає.

За яким ідентифікатором форми ФОП подає декларацію «спрощенця» четвертої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація).

Пунктом 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) визначено, що електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщена Декларації за ідентифікатором форми F0103804.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: заповнення графи 7 розділу І додатка 1 (додатка 2) до податкової декларації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст.266 Податкового кодексу України визначено платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897) (далі – Декларація), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 6 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 7 «Розмір частки/поділу загальної площі об’єкта нерухомості, що перебуває у спільній частковій, спільній сумісній власності» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) (далі – графа 7 розд. І додатка) зазначається інформація про реєстраційні дані об’єкта нерухомого майна.

У графі 7 розд. І додатка зазначається інформація про реєстраційні дані об’єкта нерухомого майна, що заповнюється у числовому значенні з двома знаками після коми та відповідає даним, зазначеним у правовстановлюючих документах про право власності на об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на такі об’єкти, які перебувають у власності відповідно до підпунктів «а», «б» та «в» п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ.

ФОП – «загальносистемник» застосовує електронний платіжний засіб (платіжні картки) платіжного терміналу: визначення доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Норми передбачені п. 1 ст. 3 Закон № 265.

У разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, фіскальний касовий чек на товари (послуги) повинен містити обов’язкові реквізити, передбачені п. 2 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, зокрема, загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг).

Крім того, фізична особа – підприємець (ФОП) на загальній системі оподаткування, яка здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язана щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону № 265).

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат ФОПами і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі – Порядок № 261).

Згідно з п.п. 3 п. 1 розд. ІІ Порядку № 261 ФОПи на загальній системі оподаткування у графі 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності» Типової форми відображають суму доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, у касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. (п. 1 розд. І Порядку № 261).

Враховуючи викладене, у разі застосування ФОП на загальній системі оподаткування електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО при проведенні розрахунків з покупцями за продані товари (надані роботи, послуги), графа 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності» Типової форми заповнюється за підсумками робочого дня на підставі інформації вказаної у фіскальних звітних чеках.

Чи переноситься право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року на наступні податкові роки?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, якщо платник податку на доходи фізичних осіб до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Норми встановлені п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України

Декларуй пільги вірно!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податкова пільга – це передбачене податковим законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми передбачені п. 30.1 ст. 30 ПКУ.

Пунктом 30.2 ст. 30 ПКУ визначено, що підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі (п. 30.8 ст. 30 ПКУ).

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг» зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1233) Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідник інших податкових пільг затверджуються Державною податковою службою України (далі – Довідники).

Довідники розміщено на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua в рубриці Головна/Довідники/Довідники пільг за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.

Пунктом 2 Порядку № 1233 визначено, що суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

Сума податку на прибуток підприємств не сплачена до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг відображається у додатку ПП «Інформація про суми податкових пільг» до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

У додатку ПП до Декларації відображаються відомості щодо:

? коду пільги та найменування пільги за кожним видом податкових пільг з податку на прибуток підприємств згідно із довідником пільг, затвердженим ДПС;

? суми податку, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);

? строку користування податковою пільгою у звітному періоді;

? суми податкової пільги, що використана за цільовим призначенням.

Зокрема, графа 6 «Сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням» додатка ПП заповнюється у випадку, якщо податковим законодавством встановлено вимогу цільового використання податкової пільги з податку на прибуток підприємств. Якщо вимога про цільове використання стосовно пільги не передбачена, то графа 6 додатка ПП не заповнюється.

Згідно з приміткою 4 до додатка ПП у графі 6 зазначається обсяг пільг відповідно до довідника пільг у разі цільового використання податкових пільг.

Зазначені податкові пільги з податку на прибуток підприємств у Довідниках вказані з ознакою цільового призначення у графі 8 – «1» («0» – немає цільового призначення).

Подання пояснення до таблиці даних платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою.

Норми встановлені п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами (далі – Порядок зупинення).

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку зупинення).

Згідно з п. 23 Порядку зупинення Таблиця подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

ДПС постійно розміщує на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися Таблиця (п. 24 Порядку зупинення).

Ідентифікатори форм Таблиці та пояснення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.

Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманого персоналу, залишків готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

Видобування нафти: платниками Дніпропетровської області до місцевих бюджетів спрямовано понад 1,2 млн грн рентної плати

З початку 2022 року платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих скарбниць рентної плати за видобування нафти на суму понад 1,2 млн гривень. Порівняно з аналогічними періодом 2021 року надходження збільшились майже на 334 тис. грн або на 36,2 відсотки.

Нагадуємо, що для суб’єкта господарювання, у якого закінчився термін дії спеціального дозволу на користування надрами або дозволу на спеціальне використання води, та припинено діяльність з видобування корисних копалин, в тому числі підземних вод, останнім податковим (звітним) періодом за який подається податкова декларація з рентної плати (в частині рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин) є звітний період, у якому закінчився термін дії відповідного дозволу.

Від платників рентної плати Дніпропетровщини з початку 2022 року за видобування газового конденсату держбюджет отримав маже 18 млн гривень

Платниками рентної плати Дніпропетровської області за видобування газового конденсату у січні – травні 2022 року поповнено держбюджет майже на 18 млн грн, що майже на 10,6 млн грн, або на 147,2 відсотки більше у порівнянні з січнем – травнем 2021 року.

Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання, який видобуває корисні копалини на підставі отриманих спеціальних дозволів на декількох ділянках надр, у межах різних населених пунктів (сіл, селищ, міст) або за їх межами (коди органу місцевого самоврядування за Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ) різні) подає до відповідних контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, де знаходяться такі ділянки надр, податкову декларацію з рентної плати (далі – Декларація) за податковий (звітний) період (квартал або місяць) разом з відповідними Додатками 1 або Додатки 2 прим. 1, окремо за кожною видобутою корисною копалиною (мінеральною сировиною) відповідно до кожного отриманого спеціального дозволу за кожним кодом органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням ділянки надр за КОАТУУ.

Якщо суб’єкт господарювання видобуває корисні копалини на підставі отриманих спеціальних дозволів на декількох ділянках надр у межах одного населеного пункту (села селища, міста) або за його межами (КОАТУУ однаковий), то такий суб’єкт подає до контролюючого органу, який обслуговує адміністративно-територіальні одиниці, де знаходяться такі ділянки надр, одну Декларацію разом з Додатками 1 або Додатками 2 прим. 1 окремо за кожною видобутою корисною копалиною (мінеральною сировиною) відповідно до кожного отриманого спеціального дозволу.

Чи може ЮО, яка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій обрати третю групу платника ЄП, який використовує особливості оподаткування на період дії воєнного стану в Україні?

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, доповнено новим п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Платниками єдиного податку третьої групи можуть бути, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми (п.п. 9.2 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Підпунктом 1 п.п. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено види діяльності, які не дозволяють юридичним особам бути платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації – неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає вимогам, визначеним п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
Отже, юридична особа, яка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), може обрати третю групу платника єдиного податку, який використовує особливості оподаткування на період дії воєнного стану в Україні, за умови виключення її з Реєстру та у разі дотримання вимог, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року

№ 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»). 

                                                                                                         Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                         управління інформаційної взаємодії

                                                                             Головного управління ДПС

                                                                                у Дніпропетровській області

                                                                   (Кам’янський регіон)

Встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки» відтепер регулюються Порядком

Міністерством фінансів України затверджено наказ від 18.01.2022 № 19 «Про затвердження Порядків встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу "витягнутої руки"» (далі – Порядок), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 16.06.2022 за № 662/37998.

З урахуванням положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Порядок набирає чинності з 1 січня 2023 року.

Застосування Порядку поширюється на контрольовані операції (далі – КО) з сировинними товарами, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1221.

Порядок є спільним напрацюванням Мінфіну, ДПС та міжнародних експертів. В його основу покладені рекомендації Настанов ОЕСР, які є загальновизнаними рекомендаційно-методичними матеріалами у галузі трансфертного ціноутворення.

Мета: врегулювання методологічних аспектів встановлення відповідності умов КО щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки» відповідно до пп. 39.3.3.4 пп. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 ПКУ.

Користувачі: платники податків та контролюючі органи.

Очікування: запровадження Порядку дозволить платникам податків, які здійснюють КО із сировинними товарами, вірно визначати обсяг оподаткованого прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки» та проводити самостійне коригування податкових зобов’язань за результатами перегляду ціни КО до початку перевірки. Також сприятиме підвищенню податкової культури та добровільній сплаті податку.

Водночас затверджені правила нададуть можливість контролюючому органу проводити якісний податковий контроль за встановленням відповідності умов КО принципу «витягнутої руки», що, в свою чергу, забезпечить практичну реалізацію положень ПКУ щодо сировинних товарів та ефективність превентивних заходів у питаннях ухилення від оподаткування.

Структура:

Загальний Порядок встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки».

Конкретизовані Порядки щодо операції з:

- експорту зернових, олійних культур та продуктів їх переробки;

- експорту залізорудної сировини;

- імпорту енергетичного та коксівного вугілля;

- імпорту нафтопродуктів та зріджених вуглеводневих газів;

- експорту чавуну, брухту чорних металів та металопродукції з чорних металів;

- експорту та імпорту феросплавів.

Порядком передбачено визначення, зокрема:

- пріоритетності методу порівняльної неконтрольованої ціни;

- особливості здійснення коригувань зіставності операцій із сировинними товарами;

- особливості застосування інших методів трансфертного ціноутворення (підходи до функціонального аналізу, визначення бізнес-моделей, вибору сторони, що досліджується, використання зовнішніх джерел інформації);

- особливості застосування котирувальних цін та коригувань у розрізі груп сировинних товарів.

Чи необхідно ФОП, яка планує одночасно провадити незалежну професійну діяльність, подавати заяву за формою 1-ЄСВ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що відповідно до ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), є, зокрема, фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Взяття на облік в контролюючих органах самозайнятих осіб здійснюється відповідно до розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162).

Згідно з пунктами 1 та 2 розділу ІІІ Порядку № 1162 взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється на підставі заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ (заява за формою № 1-ЄСВ), яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

У разі зміни даних про платника єдиного внеску до контролюючого органу подається заява за ф. № 1-ЄСВ з приміткою «Зміни». До заяви додаються завірені копії документів, що зазнали змін (п. 5 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Порядку № 1162 якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Така ознака встановлюється на підставі поданих до контролюючого органу за місцем проживання заяви за формою № 1-ЄСВ з позначкою «Зміни» та копії документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності, або заяви та документів, поданих відповідно до п.п. 4 п. 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.

Порядок встановлення ставки збору за місця для паркування транспортних засобів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ставки збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір) встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Норми передбачені п. 268 прим.1.3 ст. 268 прим.1 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.

Пунктом 268 прим.1.4 ст. 268 прим.1 ПКУ встановлено, що ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Перелік джерел забруднення атмосфери, які відносяться до стаціонарних

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Норми передбачені п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Частиною п’ятою ст. 11 Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2707) передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина шоста ст. 11 Закону № 2707).

До першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп (частина сьома ст. 11 Закону № 2707).

Крім того, згідно з абзацом другим п. 1.9 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 зі змінами та доповненнями, підприємство несе відповідальність за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т. д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.

Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Отже, до стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

Яким чином заповнюється рядок 8 «Зміст помилки» додатку 8 декларації акцизного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до додатка 8 «Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах» до декларації акцизного податку (далі – Додаток 8), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями, у рядку 8 зазначається зміст помилки.

Отже, у рядку 8 Додатка 8 стисло викладається суть помилки, чисельні показники якої відображаються у рядках 1 – 4 відповідної графи Додатка 8.

В одній податковій декларації з плати за землю одночасно визначити податкові зобов’язання щодо податку та орендної плати платник не має можливості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норми передбачені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями надходження до бюджету земельного податку та орендної плати обліковується за окремими кодами класифікації доходів бюджету. В органах ДПС платнику, який одночасно є платником земельного податку та орендної плати, відкривають окремі інтегровані картки платника для обліку земельного податку та орендної плати.

З урахуванням викладеного, платнику, який є одночасно платником земельного податку та орендної плати, має подати до органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки окремо податкову декларацію з плати за землю щодо земельного податку та окремо щодо орендної плати.

Оподаткування ПДФО роялті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що роялті оподатковується за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Норми передбачені п.п. 170.3.1 п. 170.3 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ встановлено, що будь-який резидент, який нараховує дивіденди (роялті), включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (роялті).

Платникам ПДВ про подання уточнюючих розрахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Податкового кодексу України (ПКУ), помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 ПКУ, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 ПКУ, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Норми встановлені абзацом першим п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Платниками Дніпропетровщини до бюджетів усіх рівнів з початку року спрямовано понад 33,1 млрд гривень

Збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) від платників Дніпропетровської області у січні – червні 2022 року склав понад 33,1 млрд грн, що на 5,4 млрд грн, або на 19,4 відсотки більше ніж за відповідний період 2021 року.

До Державного бюджету України у січні – червні 2022 року спрямовано майже 15 млрд грн, що майже на 2 млрд гривень більше аналогічного періоду 2021 року. Темп росту до минулого року склав 115,3 відсотки.

Місцеві бюджети у січні – червні 2022 року отримали понад 18,1 млрд грн, що на 3,4 млрд грн більше ніж за відповідний період 2021 року. Темп росту надходжень складає 123 відсотки.

Надходження з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування по ГУ ДПС у січні – червні 2022 року склали майже 12 млрд грн, що на 2,3 млрд грн, більше ніж за відповідний період 2021 року. Темп росту надходжень складає 123,5 відсотки.

Висловлюємо подяку всім за сумлінне виконання своїх податкових зобов’язань!

Тетяна Кірієнко взяла участь у П’ятій міжнародній науково-практичній конференції

В. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко взяла участь у П’ятій міжнародній науково-практичній конференції «Адміністративна юстиція в Україні: проблеми теорії та практики. Податкові спори в адміністративному судочинстві».

Представники судової влади та державних органів,  науковці та експерти з різних країн обговорили питання інтеграції стандартів ЄС в українське законодавство, дотримання балансу між державою та платниками податків під час врегулювання податкових спорів та висловили підтримку ДПС у забезпеченні збалансованості цього процесу. 

«Враховуючі законодавчі зміни, запроваджену Президентом України податкову реформу, перед ДПС постають складні завдання, які сьогодні ми маємо вирішувати спільно зі всіма органами для того, щоб податкова система функціонувала», – зазначила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко.

Які кошти збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН?

Відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) складовою формули щодо суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) є загальна сума поповнення, зокрема, з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку (SПопРах).
Крім того, згідно п. 200 прим. 1.4 ст. 200 прим. 1 ПКУ на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ платника зараховуються кошти:
а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ;
б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ;
ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до ст. 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.
Збільшення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН шляхом поповнення рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ з інших джерел чинним законодавством не передбачено.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Протягом січня – червня 2022 року до державного бюджету надійшло 352,4 млрд гривень

У січні – червні 2022 року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 526,1 млрд грн. Це на 72,9 млрд грн, або 16,1 відс. більше, ніж у січні – червні 2021 року.

До державного бюджету надійшло 352,4 млрд грн, що на 54,5 млрд грн, або на 18,3 відс. більше відповідного періоду минулого року. До місцевих бюджетів сплачено 173,8 млрд грн. Це на 18,4 млрд грн, або на 11,8 відсотка більше січня – червня 2021 року.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – червні 2022 року становили 349,9 млрд грн, що на 20,3 відс., або на 59 млрд грн  більше аналогічного періоду минулого року.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – червні 2022 року становили 189,9 млрд грн. Цьогорічні показники на 24,9 млрд грн, або 15,1 відс. перевищують відповідний період 2021 року.

У червні 2022 року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 75,4 млрд грн, у т. ч. до державного бюджету – 45 млрд грн, до місцевих бюджетів – 30,5 млрд гривень.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у червні 2022 року надійшло 38  млрд грн, що на 5,7 млрд грн, або на 17,7 відс. більше ніж у червні 2021 року.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

Деякі особливості заповнення декларації про майновий стан і доходи у разі продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 та 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми передбачені п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Підпунктом 4 п. 2 розд. ІІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783) (далі – Інструкція) визначено, що у рядку 10.3 розд. II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вказується сума доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, розмір яких визначається згідно зі ст.ст. 172, 173 ПКУ;

? у графі 3 рядка 10.3 вказується загальний річний дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) об’єктів нерухомого та/або рухомого майна.

Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку);

? у графі 4 рядка 10.3 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, утриманого (сплаченого) податковим агентом та/або самостійно сплаченого під час вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого та/або рухомого майна;

? у графі 5 рядка 10.3 вказується сума військового збору, утриманого (сплаченого) податковим агентом та/або самостійно сплаченого під час вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого та/або рухомого майна;

? у графі 6 рядка 10.3 вказується сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником податку самостійно за результатами річного декларування;

? у графі 7 рядка 10.3 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті платником податку самостійно за результатами річного декларування, розрахована за ставкою 1,5 відсотка, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Крім того, у рядку 11.2 розд. III «Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації вказуються доходи від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, які відповідно до абзацу першого п. 173.2 ст. 173 та п. 172.1 ст. 172 ПКУ розд. IV ПКУ не підлягають оподаткуванню (п.п. 2 п. 3 розд. III Інструкції).

Платникам рентної плати про подання податкової декларації в електронному вигляді

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

Норми визначені п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Податкової декларація з рентної плати (місячна), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.08.2018 № 707) за ідентифікаторами форм F0800205 (для фізичних осіб) та J0800205 (для юридичних осіб) разом з додатками:

Додаток 2 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини» – за ідентифікатором форми F/J0820205 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 4 «Розрахунок з рентної плати за користування радiочастотним ресурсом України» – за ідентифікатором форми F/J0820405 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 10 «Розрахунок з рентної плати за транспортування нафти i нафтопродуктiв магiстральними нафтопроводами та нафтопродуктотрубопроводами» – за ідентифікатором форми F/J0821005 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 11 «Розрахунок податкового зобов’язання з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами амiаку територiєю України» – за ідентифікатором форми F/J0821105 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Як відкривається спеціальний рахунок в банку для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Норми встановлені п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку.

Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).

Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.

Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83, яка набрала чинності 01 вересня 2021 року та діє до 01 вересня 2022 року, затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення № 83).

Пунктом 7 Положення № 83 встановлено, що банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) із змінами (далі – Інструкція № 492), у порядку, установленому в п. 62 розд. V для фізичних осіб, та з обов’язковим дотриманням вимог п. 16 розд. I Інструкції № 492.

Декларант додатково до документів для відкриття спеціального рахунку подає анкету (додаток 1 до Положення № 83) та заяву (додаток 2 до Положення № 83).

Слід зазначити, що, анкета передбачає заповнення, зокрема, п. 14 відповідно до якого декларант повідомляє про джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються, у тому числі:

1) активи, отримані від ведення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності;

2) активи, отримані у вигляді неоподатковуваних доходів;

3) активи, отримані у вигляді подарунку;

4) інші джерела походження (одержання, набуття) активів, що декларуються (зазначити які саме).

Водночас, підписуючи заяву, декларант повідомляє, що об’єкт декларування не належить до:

1. Активів фізичної особи, одержаних (набутих) декларантом унаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:

1) ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

2) ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

3) порушеннями у сфері валютного законодавства;

4) порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого в п. 12 ст. 50 від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями.

2. Активів фізичної особи, що належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 212, 212 прим. 1, а також у ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), у ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ).

3. Активів фізичної особи або юридичної особи, що належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у ст.ст. 209, 258 прим. 55 і 306, у частинах першій і другій ст. 368 прим 3, у частинах першій і другій ст. 368 прим. 4, у ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, установленому в главі 12 розд. III від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями.

4. Активів декларанта, що мають джерела походження з території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом.

Банк здійснює приймання від декларанта готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою для зарахування на спеціальні рахунки декларанта через операційну касу за заявою на переказ готівки при цьому у реквізиті «Призначення платежу/зміст операції» заяви на переказ готівки зазначається «добровільне декларування» (п. 9 Положення № 83).

Про скасування помилково проведеної суми розрахунків через ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що скасування суб’єктом господарювання помилково проведеної суми через програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) здійснюється шляхом формування розрахункового документу повернення товару (фіскальний касовий чек видачі коштів) або шляхом сторнування попереднього чеку та проведення операції продажу повторно.

До уваги ФОП – «спрощенців» третьої групи, що застосовують ставку 2 відсотки!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що суб’єкти господарювання – платники третьої групи, після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування зі сплати єдиного податку за ставкою 2 відсотків, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Тобто, платники третьої групи, що сплачували єдиний податок до 31.03.2022 за ставкою 5 відсотки, та які перейшли на сплату єдиного податку з 01 квітня 2022 року на ставку 2 відсотків, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану повертаються знову на сплату єдиного податку за ставкою 5 відсотків з дотриманням обмеження в обсязі доходу, одержаного протягом календарного року, що повинен не перевищувати 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (не більше 7 585 500 грн).

При цьому, повернення до попередніх ставок єдиного податку (системи оподаткування) відбувається автоматично, без подання заяви.

Воєнний стан: застосування нульової ставки акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120- IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, доповнено новим п. 41 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, встановлено нульову ставку акцизного податку на такі підакцизні товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД: бензини моторні: бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або не менш як 5 мас. % етил-третбутилового ефіру або їх суміші; інші бензини; інші нафтопродукти; важкі дистиляти (газойль); скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази; бутан, ізобутан.

Враховуючи зазначене, на таке пальне

? платники акцизного податку – виробники пального при поповненні обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового мають складати заявки на поповнення (коригування) залишку пального, у гр. 6 якої вказувати нульову ставку акцизного податку;

Виробники етилену, до отримання або до ввезення на митну територію України в якості сировини для виробництва етилену не видають податковий вексель на суму акцизного податку, згідно із встановленим у п. 229.2. та 229.3 ст. 229 ПКУ механізмом ввезення на митну територію України без сплати акцизного податку або реалізації виробниками пального за нульовою ставкою акцизного податку (оскільки п. 41 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ встановлено нульову ставку незалежно від напрямку використання такого пального).

Яким чином визначається тип об’єкта нерухомості з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:

? житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

? прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

? квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

? котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

? кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

? садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

? дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, поділяються на такі типи:

? будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

? будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

? будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

? гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

? будівлі промислові та склади;

? будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

? господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо інші будіві.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Отже, з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об’єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 ПКУ на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти.

Чи необхідно фізособі, яка здає в оренду особисте майно, реєструватись ФОП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.

Отже, здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України без реєстрації орендодавця як фізичною особою – підприємцем.

Яким чином через Електронний кабінет КУА подає фінзвітність щодо результатів діяльності ІСІ без статусу юрособи, активами якого вона управляє?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Декларація складається та подається платником податку на прибуток підприємств окремо по кожному інституту спільного інвестування без статусу юридичної особи (далі – ІСІ), активами яких він управляє відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5080), з заповненням в основній частині Декларації поля 9 «Повне найменування інституту спільного інвестування», в якому зазначається повне найменування і реєстраційний код такого ІСІ та проставленням відповідної позначки у полі 10 «Особливі відмітки».

Положення п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачають, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною Декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Декларації та її невід’ємною частиною.

Порядок подання фінансової звітності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами та доповненнями, відповідно до п. 2 якого платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають податковим органам у порядку, передбаченому ПКУ для подання Декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 137.4 ст. 137 ПКУ). Водночас п. 137.5 ст. 137 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн. грн. встановлено річний податковий (звітний) період.

Бухгалтерський і податковий облік операцій та результатів діяльності зі спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами (далі – КУА) через пайовий фонд, здійснюється КУА окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності й обліку операцій і результатів діяльності інших ІСІ, активи яких перебувають у її управлінні (частина перша ст. 43 Закону № 5080).

Згідно з п. 1 розд. III Положення про особливості бухгалтерського обліку операцій інститутів спільного інвестування, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.11.2013 № 2669, бухгалтерський облік діяльності ІСІ здійснюється відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями, Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ).

При складанні фінансової звітності відповідно до МСФЗ, використовуються форми фінансової звітності визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями (НП(С)БО).

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) до контролюючих органів, зокрема, платниками податку на прибуток, які подають податкову звітність в електронній формі (абзац третій п. 49.4 ст. 49 ПКУ).

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм ПКУ, Закону № 851 та Закону № 2155 (п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Для підготовки та направлення податкової фінансової звітності в електронному вигляді ДПС забезпечило платникам можливість використовувати інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет).

Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 (зі змінами).

В режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету КУА має можливість сформувати та подати фінансову звітність щодо результатів діяльності такого ІСІ разом з Декларацією по ІСІ, активами якого вона управляє, зазначивши у полі «Підприємство» фінансової звітності найменування КУА та додатково найменування такого ІСІ.

У разі якщо КУА здійснює управління активами кількох ІСІ, то Декларація разом з фінансовою звітністю складається та подається КУА окремо по кожному ІСІ, активи яких перебувають у її управлінні.

Результати обробки електронних документів відображаються в режимі «Перегляд звітності» в приватній частині Електронного кабінету.

Електронний кабінет працює постійно (24 години кожного календарного дня), крім часу необхідного для його технічного обслуговування.

Отримання послуг від нерезидентів на митній території України: сплата ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує,що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11  «Про бюджетну класифікацію» та наказу ДФС України від 10.04.2015 № 267 «Про організацію оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами, внесеними наказом ДФС України 03.05.2018 №249 (далі – Наказ № 267), нарахування і сплата податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України здійснюються на бюджетний рахунок з кодом бюджетної класифікації 14060100 «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».

Що стосується рахунку з кодом бюджетної класифікації 14060400 «Податок на додану вартість із імпортованих на територію України робіт, послуг», то на зазначений рахунок відповідно до наказу № 267 спрямовуються виключно нарахування ПДВ з вартості послуг, отриманих особами, не зареєстрованими платниками ПДВ. від нерезидентів на митній території України за актами перевірок.

З 01.07.2022 діють нові довідники податкових пільг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 30.06.2022 ДПС України на офіційному вебпорталі опубліковано нові (станом на 01.07.2022):

? Довідник податкових пільг № 109/1, що є втратами доходів бюджету,

? Довідник інших податкових пільг № 109/2.

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

Ознайомитись з довідниками можна на вебпорталі ДПС України у розділі «Довідники» за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Нагадаємо, що облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюється контролюючими органами на підставі інформації, наявної в поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях.

Скасовано окремі податкові пільги

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 01.07.2022 набрав чинності Закон України від 21 червня 2022 року № 2325-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» (далі – Закон № 2535).

Законом № 2325 п.п. 69.23 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України виключено, тобто норма щодо тимчасового, з 01 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 ПКУ, з 01.07.2022 втратила чинність.

Також з 01.07.2022 Законом № 2325 скасовано норми п.п. 69.24 та 69.25 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ щодо:

? тимчасового, з 01 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільнення від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операцій з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту (п.п. 69.24 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ);

? звільнення від оподаткування, встановлене підпунктами 69.23 та 69.24 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, не застосовується до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Закон № 2325 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 30.06.2022 № 135.

День податківця України на Дніпропетровщині: працюємо на економіку держави

Робота податкової служби Дніпропетровщини у сучасних воєнних реаліях дала можливість не тільки наповнювати міські бюджети, завдяки яким наш рідний регіон живе і зберігає економічну стабільність, а й спрямовувати значні кошти до державного бюджету.

Отже, сьогодні провідна роль податкової служби, як ніколи, має величезне значення для нашої країни.

Напередодні Дня податківця України сьогодні, 01 липня 2022 року, у приміщенні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) пройшли збори з нагоди професійного свята.

У заходах прийняли участь начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, заступник начальника ГУ ДПС, керівники та фахівці структурних підрозділів ГУ ДПС, ветерани податкової служби та почесні гості.

Керівник привітала усіх з професійним святом.

«У цьому році наша держава знаходиться у виняткових умовах. Податкова служба Дніпропетровщини виконує всі свої функції в повному обсязі. Адже саме зараз стабільне наповнення бюджетів має велике значення для оборони нашої держави. Ми працюємо у період дії воєнного стану, як потужна команда, яка якісно адмініструє податки, якісно надає сервіси, проводить роз’яснювальну роботу серед платників податків», – зазначила начальник ГУ ДПС.

Ефективність, динамічність та професіоналізм – це ознаки податкової, яка трудиться в реальних воєнних умовах. Тому завдяки стабільній роботі нашої податкової служби вдалося своєчасно та в повному обсязі забезпечити фінансування важливих видатків області.

Начальник ГУ ДПС відзначила і значну роль ветеранів, які стояли біля витоків створення служби, співпрацю з Дніпропетровською обласною організацією Всеукраїнської професійної спілки працівників органів державної податкової служби.

Державною податковою службою України цьогоріч відомчими відзнаками нагороджені податківці, які захищають нашу державу.

До відзначення найкращих представників податкової служби долучились і гості заходу. За сумлінну плідну службу, професійну компетентність, вагомий внесок у реалізацію державної податкової політики, ініціативу і творчість в роботі та з нагоди професійного свята податківці Дніпропетровщини отримали нагороди, грамоти, подяки від Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Дніпропетровської обласної ради, Дніпровської, Криворізької, Нікопольської, Павлоградської, Покровської, Марганецької, Новомосковської міських рад.

Тримаємо економічний фронт! Працюємо на економіку України!

У податковій декларації якого звітного періоду може бути включена до податкового кредиту сума ПДВ, за операціями, які відбулись протягом лютого – травня 2022 року, якщо платник податку – покупець не сформував податковий кредит на підставі наявних...

У податковій декларації якого звітного періоду може бути включена до податкового кредиту сума ПДВ, за операціями, які відбулись протягом лютого – травня 2022 року, якщо платник податку – покупець не сформував податковий кредит на підставі наявних первинних (розрахункових) документів та не подав звітність за ці періоди, а податкові накладні за такими операціями зареєстровані постачальником в ЄРПН до 15.07.2022 року?

Відповідно до п. 32 прим. 2 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку:
включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми ПДВ, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 996);
отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг ПДВ у складі податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону № 966.
Згідно з п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів, зокрема, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (27 травня 2022 року) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року.
Підпунктом 69.1 прим.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що платники ПДВ зобов’язані забезпечити у строки, встановлені п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН.
Підпунктом 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;
строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;
строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.
Крім того, відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПКУ у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Отже, якщо платником податку не було сформовано податковий кредит на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів за операціями, які відбулись протягом лютого – травня 2022 року та не були подані декларації за вказані звітні періоди, то сума ПДВ, відображена у податкових накладних, складених за такими операціями та зареєстрованими постачальником в ЄРПН до 15.07.2022 року, може бути включена до складу податкового кредиту вказаних звітних періодів або наступних звітних періодів протягом 365 календарних днів з дати складання таких податкових накладних з урахуванням зупинення термінів, визначених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

До уваги платників єдиного податку четвертої групи (юридичних осіб)!

Щодо включення до об’єкту оподаткування єдиним податком четвертої групи земельних ділянок сільськогосподарського призначення, договори оренди яких подано на реєстрацію, проте у зв’язку з воєнним станом не проведено державну реєстрацію відповідного права оренди.

Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.                                                                                       

Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають не пізніше 20 лютого поточного року загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється єдиний податок; звітні податкові декларації з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва та відомостей (довідку) про наявність земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю) та дані про державну реєстрацію такого права.

Договірні відносини щодо оренди земельних ділянок регулюються Цивільним та Земельним кодексами України, Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі − Закон № 161-XIV).

Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади (п. 2 ст. 2 Земельного кодексу України). 

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону та виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Поряд з тим, 07.04.2022 набрав чинності Закон України від 24 березня   2022 року  № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», яким передбачено суттєві зміни щодо порядку оренди землі та реєстрації відповідних договорів під час воєнного стану.

Згідно із нововведеннями, державна реєстрація укладення договорів оренди земельних ділянок під час воєнного стану покладається на районні військові адміністрації (без потреби внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Податковим законодавством чітко не визначено обов’язку щодо включення до об’єкту оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи лише площі сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), щодо яких договори оренди зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку.

Поряд з тим, відповідно до статей 6, 19, 25 Закону № 161-XIV орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди, тому платники єдиного податку четвертої групи не звільняються від обов’язку щодо проведення державної реєстрації укладених договорів оренди земельних ділянок.

Відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду: що з декларуванням?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та чинному на час її подання.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПКУ.

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Податкової декларації є 6 (шість) типів додатків: додатки 1 – 6.

Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 (далі – Порядок № 1588).

Повідомлення про об’єкти оподаткування або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).

Пунктом 250.9 ст. 250 ПКУ передбачено, що якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Таким чином, у разі передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник складає та подає повідомлення 20-ОПП та відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення заяву про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.

При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у повідомленні 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.

Чи може спадкоємець отримати інформацію про джерела отриманих доходів з ДРФО – платників податків, у разі смерті фізособи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 70.3 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) включаються дані про фізичних осіб, зокрема про джерела отримання доходів.

Порядок отримання відомостей із Державного реєстру регламентується розд. X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822).

Згідно з п. 70.16 ст. 70 ПКУ органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, самозайняті особи, податкові агенти подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам за своїм місцезнаходженням або централізовано в електронному вигляді (для органів виконавчої влади) інформацію про фізичних осіб, що пов’язана з реєстрацією таких осіб як платників податків, нарахуванням, сплатою податків і контролем за дотриманням податкового законодавства України, зокрема органи державної реєстрації актів цивільного стану – про фізичних осіб, які померли (для закриття облікових карток).

Пунктом 3 розд. VI Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210 (далі – Порядок № 210), передбачено, що персональні дані в Державному реєстрі зберігаються протягом усього життя фізичної особи - платника податків та 75 років з дати внесення запису про її смерть.

Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема за рішенням суду, коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини тощо (п. 2 розд.VII Порядку № 210).

Таким чином, на підставі отриманого від органів державної реєстрації актів цивільного стану повідомлення про фізичну особу, яка померла, відомості про таку особу в Державному реєстрі закриваються і не підлягають подальшому використанню.

Отже спадкоємець, звертаючись до контролюючого органу, не може отримати з Державного реєстру інформацію про джерела отриманих доходів фізичної особи, яка померла.

Без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися лише в випадках, зазначених у п. 2 розд. VII Порядку № 210.

Дата виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку при постачанні електричної енергії виробниками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 38 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку, визначених у п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, що є виробниками електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є:

? тимчасово, з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, – дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію;

? з 1 січня 2023 року – дата складення документа, що засвідчує факт постачання електричної енергії згідно з п. 216.10 ст. 216 ПКУ (для електричної енергії, реалізованої починаючи з 1 січня 2023 року) та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (для електричної енергії, реалізованої у період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно).

Згідно з п. 38 прим.1 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку, визначених у п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, що є виробниками електричної енергії, датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є:

? тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, – дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію;

? з першого податкового періоду, наступного за періодом припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України – дата складення документа, що засвідчує факт постачання електричної енергії згідно з п. 216.10 ст. 216 ПКУ (для електричної енергії, реалізованої починаючи з першого податкового періоду, наступного за періодом припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України) та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (для електричної енергії, реалізованої у період з 1 березня 2022 року по останній податковий період в якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан на території України включно).

Щодо перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента - комісіонера в іноземній валюті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 1 п. 4 розд. І Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 2 (далі – Положення № 2), із змінами і доповненнями до поточних валютних операцій належать розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.

Операції, зазначені у п.п. 1 п. 4 розд. І Положення № 2 належать поточних торговельних операцій.

Відповідно до п. 109 розд. X Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями, за поточними рахунками в іноземній валюті суб’єктів господарювання - резидентів (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) здійснюються операції, зокрема, за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) (п.п. 2); операції, що не суперечать вимогам законодавства України, уключаючи, операції на підставі договорів комісії (п.п. 6).

Враховуючи викладене операція з перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента-комісіонера в іноземній валюті не є поточною торговельною операцією, а лише операцією з перерахування за належністю іноземної валюти, перерахованої з-за кордону нерезидентом як оплата за експортовані товари на поточні рахунки резидентів - комітентів.

Таким чином, перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента-комісіонера в іноземній валюті, здійснюється в тій валюті, в якій вона надійшла.

Чи застосовуються штрафні санкції до орендаря земельної ділянки за передачу її в суборенду, якщо плата за суборенду є вищою за орендну плату?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Норми встановлені частиною другою ст. 8 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 288.6 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9), не містить інформації щодо плати за суборенду земельних ділянок.

Оскільки положеннями ПКУ не передбачено норм щодо застосування штрафних санкцій до орендаря земельної ділянки державної та комунальної власності за передачу ділянки в суборенду, якщо плата за суборенду є вищою за орендну плату, то на ДПС не покладено обов’язку щодо виконання функцій з контролю за розміром плати, визначеним договором суборенди землі, а також застосування та стягнення сум штрафних санкцій за перевищення такої плати розміру орендної плати.

Чи мають право платники при переході на єдиний податок за ставкою 2 відсотки здійснювати залік зустрічних однорідних вимог?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку, який визначений ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розповсюджується на суб’єктів господарювання, які зареєструються платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотків доходу.

Так, доходом платників єдиного податку (фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

При цьому, відповідно до п. 291.6 ст. 291 ПКУ платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Враховуючи зазначене, платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотків доходу не мають права здійснювати розрахунки у негрошовій формі, у тому числі залік зустрічних однорідних вимог, бартерні операції, тощо.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

Особливості декларування доходів ФОП – «спрощенцем», яка одночасно є «незалежником»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Норм встановлені п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Пунктом 65.9 ст. 65 ПКУ визначено, що якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець (ФОП) з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Пунктом 291.3 ст. 291 ПКУ передбачено, що обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи ФОП.

Тобто, чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються у податковій декларації платника єдиного податку ФОП за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752).

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, тобто до 1 травня, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 178.4 ст. 178 ПКУ).

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783).

Так, згідно з п. 2 розд. ІІІ Інструкції у розд. II податкової декларації відображаються доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу.

Водночас, у розд. III податкової декларації відображаються доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, у рядку 11.1 вказується загальний обсяг доходу ФОП – платника єдиного податку, отриманого в результаті провадження господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування згідно з розділом XIV ПКУ, станом на кінець звітного (податкового) року (п.п. 1 п. 3 розд. ІІІ Інструкції).

Враховуючи викладене, ФОП – платнику єдиного податку, яка одночасно є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність, необхідно подавати річну податкову декларацію.

Чи включаються до доходу ФОП доходи у вигляді процентів, нарахованих на залишок коштів поточного банківського рахунку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) у фізичної особи – підприємця (ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Норми передбачені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що пасивні доходи – це доходи, отримані у вигляді, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів).

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:

? виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків;

? виручка в натуральній (негрошовій формі);

? суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Тобто, дохід у вигляді процентів, нарахований на залишок коштів поточного банківського рахунку, відкритого для провадження підприємницької діяльності, не включається до доходу фізичної особи – підприємця, оскільки отриманий не від його підприємницької діяльності.

Однак, такий дохід підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими ПКУ для фізичних осіб.

Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), доходи у вигляді виграшів, призів.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ).

Податкові агенти (банки, кредитні спілки), які нараховують доходи у вигляді процентів, зазначених у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у Розрахунку не зазначається інформація про суми окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного рахунку, ощадного (депозитного) сертифіката, вкладу (депозиту) члена кредитної спілки у кредитній спілці, суми нарахованих процентів, а також відомості про фізичну особу – платника ПДФО якій нараховані такі доходи (п.п. 170.4.2 п. 170.4 ст. 170 ПКУ).

Щодо повернення сум помилково утриманого та сплаченого ПДФО податковим агентом при нарахуванні доходів, які не є об’єктом оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з інших доходів ніж заробітна плата з джерелом їх походження з України, є податковий агент, поняття якого визначено п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Норми передбачені п.п. «а» п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Крім того, відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в статті 167 ПКУ.

Водночас, згідно із п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Отже, оскільки податковий агент є відповідальною особою, зокрема за утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО, то з питання повернення помилково утриманого податку фізична особа, яка не перебуває з ним у трудових відносинах, має звернутися до такого податкового агента.

При цьому, взаємовідносини між юридичною та фізичною особою регламентуються Цивільним кодексом України та Цивільно-процесуальним кодексом України.

Виплата доходу члену неприбуткової організації за ЦПД: що з неприбутковістю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

? утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

? установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;

? установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

? внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

Тобто, доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Враховуючи зазначене, не вважаються порушенням вимог п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ та розподілом доходу (прибутків) виплати неприбуткової організації засновнику (учаснику), працівнику або члену такої організації за виконані роботи (надані послуги) на підставі цивільно-правового договору, якщо такі витрати є фінансуванням видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) є операції платників податку з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Норми встановлені п.п. «е» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом «а» п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ визначено, що операції з постачання послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.

Для цілей п.п. «а» п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Пунктом 2 ст. 2 Конвенції про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу від 09.10.1997 передбачено, що державні компетентні органи в галузі автомобільного транспорту розробляють єдині форми квитка, багажної квитанції та формуляру, що затверджуються державними компетентними органами в галузі транспорту держав, територіями яких здійснюється перевезення.

Згідно зі ст. 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу (КАПП) від 01.03.1973 при перевезенні пасажирів перевізник зобов’язаний видати індивідуальний чи колективний квиток.

Тобто під єдиним міжнародним перевізним документом мається на увазі те, що такий документ є взаємно визнаний договірними сторонами. При перевезенні автомобільним транспортом пасажирів таким документом може бути квиток на міжнародне перевезення.

Разом з тим, оскільки компетентним органом при здійсненні операцій з перевезення є Міністерство інфраструктури України, то з метою визначення єдиного міжнародного перевізного документа при перевезенні пасажирів автомобільним транспортом слід звернутися до зазначеного міністерства.

Перелік змін та доповнень (версія 1.30.9.0) станом на 29.06.2022)

Додано нові версії документів:

1. На виконання вимог наказу Міністерства фінансів від 15.02.2022 № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.03.2022 за № 276/37612:

F/J0800107 – Податкова декларація з рентної плати (квартальна)

F/J0810107 – Додаток 1 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

F/J0810207 – Додаток 2-2 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати для видобування вуглеводневої сировини під час виконання угоди про розподіл продукції;

F/J0810307 – Додаток 3 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

F/J0810507 – Додаток 5 до Податкової декларації з рентної плати Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води;

F/J0810607 – Додаток 6 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту;

F/J0810707 – Додаток 7 до Податкової декларації з рентної плати . Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики;

F/J0810807 – Додаток 8 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування;

F/J0810907 – Додаток 9 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування).

F/J0800206 – Податкова декларація з рентної плати (місячна) 

F/J0820206 – Додаток 2-1 до Податкової декларації  з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини;

F/J0820406 – Додаток 4-1 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

F/J0821006 – Додаток 10-1 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

F/J0821106 – Додаток 11-1 до Податкової декларації з рентної плати. Розрахунок з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

  2. У відповідності до форм, які опцбліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії докмуентів:

  S2703011 – № 37-сг (місячна). Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур (Наказ Держстату 25.06.2021 № 161).

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ЖДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України станом на 29.06.2022 оприлюднила оновлення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.30.9.0

Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2021 року по 29.06.2022 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.30.*

При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Тетяна Кірієнко взяла участь у 26-ій Генеральній Асамблеї ІОТА

В. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко взяла участь у режимі онлайн у 26-ій Генеральній Асамблеї Внутрішньо-європейської організації податкових адміністрацій (ІОТА).

«Цілі ІОТА визначені в її Статуті – це зміцнення співпраці між її членами, підтримка їх розвитку, сприяння обміну досвідом та заохочення впровадження кращих практик податкового адміністрування. Ми, не дивлячись на надзвичайно складну ситуацію, в якій опинилася наша країна, розділяємо і залишаємося відданими цілям ІОТА та маємо за честь бути її членом», – зазначила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко.

Учасники засідання обговорили статутні питання ІОТА, співробітництво податкових адміністрацій – членів організації у напрямі застосування позитивної практики у сфері адміністрування податків.

Нагадаємо, що співпраця України з ІОТА триває вже 23 роки і за цей час ДПС отримала корисний практичний досвід у різних сегментах податкової сфери.

Чи має право ЮО - платник ЄП, що використовує особливе оподаткування на період воєнного стану в Україні надавати та отримувати благодійну допомогу?

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 9, яким встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням визначених особливостей.

Відповідно до п.п. 9.4. п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ дохід платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, визначається відповідно до вимог ст. 292 ПКУ.

Зокрема, п. 292.1 ст. 292 ПКУ передбачено, що доходом платника єдиного податку – юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Основні засади благодійної діяльності в Україні регламентуються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5073).

Статтею 1 Закону № 5073 визначено, що благодійна діяльність – добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Слід зазначити, що благодійником є дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права, яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 5073).

Статтею 5 Закону № 5073 встановлено, що благодійники спільно чи індивідуально можуть здійснювати благодійну діяльність на підставі добровільного вибору одного або кількох таких її видів:

- безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав;

- безоплатна передача бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права;

- безоплатна передача бенефіціарам доходів від майна і майнових прав;

- безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів;

- благодійна спільна діяльність та виконання інших контрактів (договорів) про благодійну діяльність;

- публічний збір благодійних пожертв;

- управління благодійними ендавментами;

- виконання заповітів, заповідальних відказів і спадкових договорів для благодійної діяльності;

- проведення благодійних аукціонів, негрошових лотерей, конкурсів та інших благодійних заходів, не заборонених законом.

При цьому відповідно до п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 5073 отримувачами (бенефіціарами) благодійної допомоги можуть виступати фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада, а також юридичні особи для досягнення цілей, передбачених цим Законом.

Статтею 13 Закону № 5073 передбачено що благодійна організація може бути створена як благодійне товариство, благодійна установа чи благодійний фонд з урахуванням особливостей, визначених Законом № 5073 та іншими законами України.

Пунктом 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не встановлено обмежень для юридичних осіб платників єдиного податку з особливостями оподаткування на період воєнного стану в Україні щодо надання та отримання благодійної допомоги для досягнення цілей, передбачених Законом № 5073.

У звітному році платник податку на прибуток операцій, які визнаються контрольованими, не здійснював: чи подається звітність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).

Норми встановлені п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Звіт подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

Заповнення Додатка 3 до податкової декларації екологічного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що згідно розпоряджень Кабінету Міністрів України про визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад областей від 12 червня 2020 року №№ 707 – 730 (далі – Розпорядження КМУ) створено 1469 територіальних громад.

Оновлений довідник місцевих бюджетів на базі змінених кодів Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2020 № 756 «Про внесення змін до довідника місцевих бюджетів» (далі – Наказ № 756).

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 зі змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Податкової декларації є додатки (розрахунки).

Зокрема, розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах здійснюється у Додатку 3 до Податкової декларації. Додаток 3 складається окремо щодо кожного місця чи об’єкта для розміщення відходів.

У відповідності до приміток, зазначених у Додатку 3:

? у графі «порядковий № Податкової декларації» зазначається номер Податкової декларації, до якої додається цей розрахунок;

? у графі «Розрахунок №» – арабськими цифрами порядковий номер розрахунку, починаючи з 1 (одиниці) послідовно в порядку зростання;

? у рядку 1.1 рядка 1 – звітний (податковий) період, за який подається Податкова декларація: квартал – І, ІІ, ІІІ, ІV та рік;

? у рядку 1.2 рядка 1 – при уточненні показників раніше поданої Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період зазначається податковий період, що уточнюється: квартал - І, ІІ, ІІІ, ІV та рік;

? у рядку 2 – код за ЄДРПОУ платника податку або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи. Серія та номер паспорта зазначаються фізичними особами, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта;

? у рядку 3.1 рядка 3 – код КОАТТУ територіальної громади, визначений у Розпорядженнях КМУ та Наказі № 756, у якій платник перебуває на обліку як платник екологічного податку;

? у рядку 3.2 рядка 3 – код КОАТУУ за місцем розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах;

? у рядку 4 – загальна сума податкового зобов’язання по місцю чи об’єкту для розміщення відходів за звітний (податковий) період;

? у рядках 4.1, 4.2, 4.3 – податкове зобов’язання щодо кожного окремого коду відходів за місцем чи об’єктом для розміщення відходів. За потреби кількість таких рядків може бути збільшена;

? у колонці 2 «код відходів» рядків 4.1, 4.2, 4.3 – код відходів, рівень небезпечності та клас небезпеки відходів відповідно до додатка 9 «Кодифікатор відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах» до Податкової декларації;

? у колонці 3 «об’єкт оподаткування» рядків 4.1, 4.2, 4.3 – фактичний обсяг розміщення відходів в тоннах (заокруглення значення цього показника здійснюється до трьох десяткових знаків за загальновстановленими правилами), для обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, люмінесцентних ламп – в одиницях. Платникам екологічного податку, які обліковують фактичні обсяги розміщення відходів в інших одиницях виміру (куб. метрах тощо), з приводу визначення фактичних обсягів розміщення відходів в тоннах для заповнення колонки 3 поля 4 Додатка 3 слід звертатися до спеціальних підрозділів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Правильність визначення платниками екологічного податку в тоннах фактичних обсягів розміщення відходів, які обліковуються в інших одиницях виміру (куб. метрах тощо), не належить до компетенції органів ДПС;

? у колонці 4 «ставка податку» рядків 4.1, 4.2, 4.3 – ставки податку згідно зі ст. 246 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з відповідним заокругленням до двох десяткових знаків за загальновстановленими правилами;

? у колонці 5 і 6 «коефіцієнти» рядків 4.1, 4.2, 4.3 – коефіцієнти до ставок податку, які встановлюються залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі. При цьому, коефіцієнти стовпчика 5 визначені відповідно до п. 246.4 ст. 246 ПКУ, а стовпчика 6 – відповідно до п. 246.5 ст. 246 ПКУ;

? у колонці 7 «величина (к. 3 х к. 4 х к. 5 х к. 6)» рядків 4.1, 4.2, 4.3 – розмір грошового зобов’язання у гривнях з копійками;

? рядок 5 «податкове зобов’язання, що уточнюється» заповнюється у разі уточнення показників раніше поданої Податкової декларації у складі звітної, звітної нової Податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені платником податку, або у разі подання уточнюючої Податкової декларації;

? у рядку 6 «розмір штрафу» – розмір штрафної санкції (десятковим дробом – 0,03 або 0,05), що застосовується у разі заниження у раніше поданій Податковій декларації суми податкових зобов’язань, що самостійно узгоджується платником, визначеної згідно з нормами підпункту «а» або «б» абзацу четвертого п. 50.1 ст. 50 ПКУ;

? у рядку 7 «сума штрафу» – сума штрафу у гривнях з копійками;

? у рядку 8 «сума пені» – сума пені у гривнях з копійками, самостійно нарахована платником відповідно до ст. 129 ПКУ.

Сумарне значення показників Додатків 3 переноситься до відповідних рядків Податкової декларації.

Заява за ф. № 1-ОПП: виправлення юрособою самостійно виявленої помилки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники податків – юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов’язані подати контролюючому органу відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) за формою № 1-ОПП (далі – заява за ф. № 1-ОПП) з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».

Норми передбачені п. 66.4 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Взяття на облік за основним місцем обліку (внесення змін до облікових даних) платників податків – юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), здійснюється на підставі заяви за ф. № 1-ОПП (п. 64.2 ст. 64, п.п. 66.1.3 п. 66.1 ст. 66 ПКУ).

Юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, відомості щодо яких містяться в ЄДР подають заяву за ф. № 1-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку тільки в разі призначення або зміни головного бухгалтера (з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку»).

Юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, подають заяву за ф. № 1-ОПП при взятті на облік в контролюючому органу, зміні облікових даних платника та у разі призначення (зміни) головного бухгалтера.

У разі виявлення помилки у попередньо поданій заяві за ф. № 1-ОПП щодо відомостей про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського обліку, платник податків повинен подати заяву за ф. № 1-ОПП з оновленою (виправленою) інформацією щодо такої особи та проставити позначку «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».

При цьому, заповнюються розділи 1, 2, 4 та 10 заяви за ф. № 1-ОПП та інформація про засновників не подається (примітка до заяви за ф. № 1-ОПП).

При виявленні помилки (крім помилки щодо відомостей про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського обліку) у попередньо поданій заяві за ф. № 1-ОПП платником податків, для якого законом установлені особливості його державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку оновлену (виправлену) заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміни» та уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. При цьому, платником податків заповнюються всі розділи заяви за ф. № 1-ОПП.

Заява за ф. № 1-ОПП може бути подана як в паперовій так і в електронній формі.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється відповідно до Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Реєстрація суб’єктів господарювання як платників акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що реєстрація у контролюючих органах як платника акцизного податку суб’єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.

Норми передбачені п.п. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.

Підпунктом 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ визначено, що особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність (п.п. 212.3.2 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

При цьому відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.

Також згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Таким чином, реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:

- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;

- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб - підприємців.

Юрособа, яка протягом календарного місяця придбала та продала легковий автомобіль, декларацію з транспортного податку не подає

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Норми встановлені п.п. 267.1.1 п. 167.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автотранспорту встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Якщо протягом одного календарного місяця відбулася державна реєстрація придбання та зняття з обліку (продажу) транспортного засобу однією юридичною особою, то для цієї юридичної особи дата початку сплати транспортного податку та дата припинення його обчислення збігаються – початок місяця, у якому набуто та втрачено право власності на об’єкт оподаткування.

Таким чином, для юридичної особи, яка протягом одного календарного місяця придбала у власність легковий автомобіль та продала його, обов’язок подання податкової декларації з транспортного податку та, відповідно, сплати податку не виникає.

За яким ідентифікатором форми ФОП подає декларацію «спрощенця» четвертої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація).

Пунктом 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) визначено, що електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщена Декларації за ідентифікатором форми F0103804.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: заповнення графи 7 розділу І додатка 1 (додатка 2) до податкової декларації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст.266 Податкового кодексу України визначено платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897) (далі – Декларація), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 6 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 7 «Розмір частки/поділу загальної площі об’єкта нерухомості, що перебуває у спільній частковій, спільній сумісній власності» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) (далі – графа 7 розд. І додатка) зазначається інформація про реєстраційні дані об’єкта нерухомого майна.

У графі 7 розд. І додатка зазначається інформація про реєстраційні дані об’єкта нерухомого майна, що заповнюється у числовому значенні з двома знаками після коми та відповідає даним, зазначеним у правовстановлюючих документах про право власності на об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на такі об’єкти, які перебувають у власності відповідно до підпунктів «а», «б» та «в» п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ.

ФОП – «загальносистемник» застосовує електронний платіжний засіб (платіжні картки) платіжного терміналу: визначення доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Норми передбачені п. 1 ст. 3 Закон № 265.

У разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, фіскальний касовий чек на товари (послуги) повинен містити обов’язкові реквізити, передбачені п. 2 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, зокрема, загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг).

Крім того, фізична особа – підприємець (ФОП) на загальній системі оподаткування, яка здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язана щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону № 265).

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат ФОПами і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі – Порядок № 261).

Згідно з п.п. 3 п. 1 розд. ІІ Порядку № 261 ФОПи на загальній системі оподаткування у графі 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності» Типової форми відображають суму доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, у касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. (п. 1 розд. І Порядку № 261).

Враховуючи викладене, у разі застосування ФОП на загальній системі оподаткування електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО при проведенні розрахунків з покупцями за продані товари (надані роботи, послуги), графа 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності» Типової форми заповнюється за підсумками робочого дня на підставі інформації вказаної у фіскальних звітних чеках.

Чи переноситься право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року на наступні податкові роки?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, якщо платник податку на доходи фізичних осіб до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Норми встановлені п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України

Декларуй пільги вірно!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податкова пільга – це передбачене податковим законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми передбачені п. 30.1 ст. 30 ПКУ.

Пунктом 30.2 ст. 30 ПКУ визначено, що підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі (п. 30.8 ст. 30 ПКУ).

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг» зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1233) Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідник інших податкових пільг затверджуються Державною податковою службою України (далі – Довідники).

Довідники розміщено на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua в рубриці Головна/Довідники/Довідники пільг за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.

Пунктом 2 Порядку № 1233 визначено, що суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

Сума податку на прибуток підприємств не сплачена до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг відображається у додатку ПП «Інформація про суми податкових пільг» до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

У додатку ПП до Декларації відображаються відомості щодо:

? коду пільги та найменування пільги за кожним видом податкових пільг з податку на прибуток підприємств згідно із довідником пільг, затвердженим ДПС;

? суми податку, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);

? строку користування податковою пільгою у звітному періоді;

? суми податкової пільги, що використана за цільовим призначенням.

Зокрема, графа 6 «Сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням» додатка ПП заповнюється у випадку, якщо податковим законодавством встановлено вимогу цільового використання податкової пільги з податку на прибуток підприємств. Якщо вимога про цільове використання стосовно пільги не передбачена, то графа 6 додатка ПП не заповнюється.

Згідно з приміткою 4 до додатка ПП у графі 6 зазначається обсяг пільг відповідно до довідника пільг у разі цільового використання податкових пільг.

Зазначені податкові пільги з податку на прибуток підприємств у Довідниках вказані з ознакою цільового призначення у графі 8 – «1» («0» – немає цільового призначення).

Подання пояснення до таблиці даних платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою.

Норми встановлені п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами (далі – Порядок зупинення).

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку зупинення).

Згідно з п. 23 Порядку зупинення Таблиця подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

ДПС постійно розміщує на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися Таблиця (п. 24 Порядку зупинення).

Ідентифікатори форм Таблиці та пояснення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.

Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманого персоналу, залишків готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

Видобування нафти: платниками Дніпропетровської області до місцевих бюджетів спрямовано понад 1,2 млн грн рентної плати

З початку 2022 року платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих скарбниць рентної плати за видобування нафти на суму понад 1,2 млн гривень. Порівняно з аналогічними періодом 2021 року надходження збільшились майже на 334 тис. грн або на 36,2 відсотки.

Нагадуємо, що для суб’єкта господарювання, у якого закінчився термін дії спеціального дозволу на користування надрами або дозволу на спеціальне використання води, та припинено діяльність з видобування корисних копалин, в тому числі підземних вод, останнім податковим (звітним) періодом за який подається податкова декларація з рентної плати (в частині рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин) є звітний період, у якому закінчився термін дії відповідного дозволу.

Від платників рентної плати Дніпропетровщини з початку 2022 року за видобування газового конденсату держбюджет отримав маже 18 млн гривень

Платниками рентної плати Дніпропетровської області за видобування газового конденсату у січні – травні 2022 року поповнено держбюджет майже на 18 млн грн, що майже на 10,6 млн грн, або на 147,2 відсотки більше у порівнянні з січнем – травнем 2021 року.

Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання, який видобуває корисні копалини на підставі отриманих спеціальних дозволів на декількох ділянках надр, у межах різних населених пунктів (сіл, селищ, міст) або за їх межами (коди органу місцевого самоврядування за Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ) різні) подає до відповідних контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, де знаходяться такі ділянки надр, податкову декларацію з рентної плати (далі – Декларація) за податковий (звітний) період (квартал або місяць) разом з відповідними Додатками 1 або Додатки 2 прим. 1, окремо за кожною видобутою корисною копалиною (мінеральною сировиною) відповідно до кожного отриманого спеціального дозволу за кожним кодом органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням ділянки надр за КОАТУУ.

Якщо суб’єкт господарювання видобуває корисні копалини на підставі отриманих спеціальних дозволів на декількох ділянках надр у межах одного населеного пункту (села селища, міста) або за його межами (КОАТУУ однаковий), то такий суб’єкт подає до контролюючого органу, який обслуговує адміністративно-територіальні одиниці, де знаходяться такі ділянки надр, одну Декларацію разом з Додатками 1 або Додатками 2 прим. 1 окремо за кожною видобутою корисною копалиною (мінеральною сировиною) відповідно до кожного отриманого спеціального дозволу.

Чи може ЮО, яка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій обрати третю групу платника ЄП, який використовує особливості оподаткування на період дії воєнного стану в Україні?

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, доповнено новим п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Платниками єдиного податку третьої групи можуть бути, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми (п.п. 9.2 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Підпунктом 1 п.п. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено види діяльності, які не дозволяють юридичним особам бути платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації – неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає вимогам, визначеним п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
Отже, юридична особа, яка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), може обрати третю групу платника єдиного податку, який використовує особливості оподаткування на період дії воєнного стану в Україні, за умови виключення її з Реєстру та у разі дотримання вимог, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року

№ 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»). 

                                                                                  Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                фуправління інформаційної взаємодії

                                                                             Головного управління ДПС

                                                                                у Дніпропетровській області

                                                                   (Кам’янський регіон)

« повернутися