Кам'янська ОДПІ інформує

Дата: 19.07.2022 13:27

Кількість переглядів: 927

Юрособа зареєстрована за адресою об’єкта житлової нерухомості фізособи – засновника такої юрособи: чи є пільга з податку на нерухомість?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не надаються, зокрема, на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

Норми встановлені п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).

При цьому, відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Отже, фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.

Чи виступає нотаріус податковим агентом при посвідченні договору довічного утримання між фізособами відповідно до норм ПКУ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Норми передбачені ст. 744 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами (далі – ЦКУ).

Згідно з статтею 748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до статті 334 ЦКУ.

З врахуванням вимог ст. 745 ЦКУ при передачі набувачеві у власність нерухомого майна договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Таким чином, за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням нерухомого майна, що передається у власність другій стороні.

Відчуження майна за договором довічного утримання з метою одержання за нього грошової компенсації у вигляді матеріального забезпечення для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) розглядається як продаж такого майна.

Підпунктом «а» пункту 172.5 статті 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що сума ПДФФО визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, що продає (передає) нерухомість до нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу (довічного утримання).

Пунктом 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173 та п. 174.4 ст. 174 ПКУ встановлено, що приватний нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені ним договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого ПДФО.

Фізособа працює неповний робочий день: право на ПСП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Норми передбачені п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України.

У 2022 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу (ПСП), становить 3 470 грн (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 2 481 грн х 1,4).

Тобто, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на ПСП за умови, якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання ПСП.

Трудові відносини в умовах воєнного стану

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома наступне.

В умовах дії воєнного стану для перемоги одним з головним чинників є підтримка держави, яка всі свої можливості спрямовує на забезпечення Збройних Сил України. Сплата податків сьогодні важлива як ніколи. І задекларована праця – це шлях до вільної, незалежної, економічно сильної держави!

З 01 липня Державна служба з питань праці України розпочала інформаційну кампанію «Виходь на світло!». Це черговий крок до формування у суспільства розуміння важливості оформлення трудових відносин. Кампанія спрямовується на працівників і роботодавців, які продовжують працювати, але при цьому уникають належного оформлення трудових відносин та сплати податків. Кампанія реалізується за підтримки проєкту ЄС-МОП «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці».

Закон України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136) визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих Законом № 2136.

Роботодавці і працівники зобов’язані під час трудових відносин враховувати норми Закону № 2136.

Так, відповідно до ст. 3 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

У період дії воєнного стану норми частини третьої ст. 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури) (п. 1 ст. 4 Закону № 2136). 

Згідно із ст. 5. Закону № 2136 у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

У період дії воєнного стану норми ст. 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Статтею 6 Закону № 2136 визначені особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку під час дії воєнного стану.

Так, нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.

Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.

П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення).

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої ст. 65, частин третьої – п’ятої ст. 67 та статей 71 – 73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України.

З моменту підписання трудового договору найманий працівник має трудові права й соціальні гарантії.

Нормами ст. 10 Закону № 2136 встановлено, що заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.

У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою ст. 26 Закону України «Про відпустки». (ст. 12 Закону № 2136).

Тимчасове ввезення на митну територію України з метою ремонту товарів: оподаткування ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених гл. 18 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ):

? умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (п.п. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ);

? умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ. Сплачені суми податку включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (п.п. 206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ).

Відповідно до п. 206.8 ст. 206 ПКУ до операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених гл. 19 МКУ.

Плата за землю: позитивна динаміка надходжень до місцевих бюджетів Дніпропетровської області

У січні – червні 2022 року місцеві бюджети від платників Дніпропетровщини отримали понад 2,2 млрд грн плати за землю. У порівнянні з відповідним періодом 2021 року надходження збільшились майже на 5,1 млн гривень.

Звертаємо увагу, що платником земельного податку є, зокрема фізична особа (засновник фермерського господарства), що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, оскільки платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному т.. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному т.. 58 ПКУ.

Збільшуються надходження екологічного податку до держбюджету від платників Дніпропетровщини

З початку 2022 року платниками Дніпропетровської області до державного бюджету спрямовано майже 371,3 млн грн екологічного податку. Надходження збільшились у порівнянні з 2021 роком на понад 113 млн грн або на 44 відсотки.

Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:

19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;

19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;

19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;

19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;

19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 зі змінами та доповненнями код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

19011001 – екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення.

Чи зобов’язаний СГ, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, подавати декларацію акцизного податку, в т.ч. за періоди квітень-грудень 2022 року?

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
При цьому платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим.1 ст. 49 ПКУ).
З 01 травня 2022 року набули чинності норми Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» стосовно перенесення на виробників та імпортерів обов’язку сплачувати (у розмірі 5 відсотків) акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання (далі – СГ) роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Відповідно до пункту 40 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2023 року, сплата акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну), вироблених до 01 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 01 квітня 2022 року, здійснюється у порядку та на умовах, що діяли до 01 квітня 2022 року.
Згідно з чинним до 01 травня 2022 року пунктом 212.1 статті 212 ПКУ платниками акцизного податку, зокрема, є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Враховуючи зазначене, акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі:
з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, які вироблені з 01 квітня 2022 року, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які вироблені з 01 січня 2022 року – сплачується виробниками та імпортерами при їх реалізації, починаючи з 01 травня 2022 року тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, вироблених до 01 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 01 квітня2022 року, тимчасово, до 01 січня 2023 року, здійснюється у порядку та на умовах, що діяли до 01 квітня 2022 року та сплачується суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі з обсягів реалізованих підакцизних товарів. При цьому останній звітний період за який сплачується податок – грудень 2022 року.
Форму декларації акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14).
Згідно з вимогами Порядку № 14 розрахунок акцизного податку по операціях з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів здійснюється в додатку 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) до Декларації.
При цьому, суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі при складанні Додатку 6 до Декларації мають дотримуватися визначення бази оподаткування – лише вартість реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, які вироблені до 01 квітня 2022 року.
Слід вказати, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Отже, суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, в порядку та на умовах, що діяли до 01 травня 2022 року зобов’язаний подавати декларацію акцизного податку щодо оподаткування 5 відс. акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизних товарів за звітні місячні періоди:
по квітень 2022 року включно – з усього обсягу реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну;
травень-грудень 2022 року – лише за ті місячні звітні періоди у яких здійснено ним роздрібну торгівлю тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, які вироблені до 01 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізовані кінцевим споживачам до 01 квітня 2022 року, з яких відповідно має бути обчислено податкове зобов’язання.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Суд підтвердив правомірність висновків перевірки з питань трансфертного ціноутворення

Верховний Суд України прийняв рішення, яким схвалив позицію контролюючого органу щодо здійснення платником протягом 2015 року експортних операцій з окатками залізорудними за цінами, що не відповідають принципу «витягнутої руки».

Судом підтверджено, що платником податків під час ціноутворення в контрольованих операціях (далі – КО) не враховані фактичні фізико-хімічні властивості продукції, зазначені в Сертифікатах якості, а саме: вміст домішок (двоокису кремнію) та рівень вологи.

Платник під час ціноутворення в КО для котунів вищої якості використав показники Platts з меншим вмістом заліза.

Також платником завищено вартість фрахту – при реальному перевезенні окатків кораблями різного класу («Panamax», «Capesize») коригування умов поставки здійснювалось лише за максимальним показником. 

Зазвичай премія за обробку руди обчислюється відповідно до якісних характеристик окатків, зокрема, в залежності від їх призначення, однак платник керувався істотністю впливу ринків збуту, що, в свою чергу, критично оцінив суд при дослідженні справи.

Суд підтвердив, що постійне коливання цін на ринку залізорудних окатків не є підставою для порівняння цін в КО із середнім показником у співставних операціях за певний період (місяць) без побудови діапазону цін.

Разом з тим, як встановлено статтею 39 Податкового кодексу, обсяг оподатковуваного прибутку в КО платник податку повинен визначити відповідно до принципу «витягнутої руки». Водночас експортер цього принципу не дотримався, оскільки коригував ціни не на підставі показників S&P Global Platts, правове значення яких визначено як база, яка використовується для ціноутворення, зокрема, у галузі добувної промисловості.

Відтак, ВСУ підтверджено обґрунтованість висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки, та правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення щодо зменшення від’ємного значення об’єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 1,3 млрд гривень. Визнавши помилки, платник вже сплатив до бюджету майже 246 млн гривень.

Варто зауважити, що для кожної із сторін судового процесу доведення дотримання чи недотримання принципу «витягнутої руки» під час здійснення КО є доволі складним та комплексним процесом. Труднощі та спірні питання виникають як у платників податків, так і у податкових органів. Найчастіше такий податковий спір вникає не через навмисне порушення платниками податкового законодавства з питань трансфертного ціноутворення, а внаслідок різниці в підходах до методології, розрахунків бізнесу і представників контролюючих органів.

Для законодавчого врегулювання оскаржуваного питання 18.01.2022 Міністерством фінансів України затверджено Порядок встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки». Цей порядок дозволить платникам, які беруть участь у КО із сировинними товарами, правильно визначати обсяг оподаткованого прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки». Водночас згаданий порядок надасть можливість контролюючому органу здійснювати якісний податковий контроль за встановленням відповідності умов КО принципу «витягнутої руки», що в подальшому забезпечить взаємопорозуміння та ефективну співпрацю з платниками податків.

Умови застосування коригуючих коефіцієнтів до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) застосовуються коригуючі коефіцієнти, що визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування.

Норми встановлені п. 252.22 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

На підставі спеціального дозволу на користування надрами, в якому зазначається вид корисної копалини (мінеральної сировини) та умови її видобування, платником самостійно вибирається відповідний коригуючий коефіцієнт, що відповідає таким критеріям:

? видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ – 0,5;

? видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов’язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок) – 2,0;

? видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами – 0,85;

? видобування запасів з родовищ, які в установленому законодавством порядку визнані як дотаційні запаси – 0,01;

? видобування руд заліза – 0,90.

У разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником Рентної плати за рахунок власних коштів не раніше ніж за 5 років до звітного податкового періоду, крім вуглеводневої сировини, до ставок Рентної плати застосовується коригуючий коефіцієнт – 0,95.

Крім того, контролюючі органи для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником Рентної плати в частині визначення коригуючих коефіцієнтів у встановленому законодавством порядку відповідно до п.п. 258.2.2 п. 258.2 ст. 258 ПКУ можуть залучати центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державного гірничого нагляду, а також у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Визначення періоду, за який вперше контролюючий орган може надіслати запит про подання глобальної документації (майстер-файлу)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 млн євро.

Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік - не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.

Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж міжнародної групи компаній, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, направляє запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) лише одному з таких платників податків за своїм вибором.

Вперше запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році (п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Податковий борг: інформація про наявність/відсутність для громадян

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями визначено обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (ПКУ) встановлено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані ІКП).

Інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу платник може отримати, скориставшись Електронним кабінетом, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua або за допомогою мобільного застосунку «ДІЯ».

У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані ІКП).

Даний режим надає можливість переглянути зведену інформацію по кожному виду платежу, зокрема: орган ДПС, назва податку (платежу), платіж (код), бюджетний рахунок. При цьому, червоним кольором позначено суми заборгованості перед бюджетом.

Також, даний режим надає можливість переглянути інформацію по кожному виду податку (платежу) про нарахування за податковими зобов’язаннями, сплату та повернення з бюджету, пеню, переплату та залишок несплаченої пені, а також вивантажити її в форматі ХLS.

Крім цього, згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу першого п. 59.3 ст. 59 ПКУ податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Абзацами першим і четвертим п. 6 розд. IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 610) визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) – місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в Електронний кабінет засобами інформаційно-телекомунікаційної системи з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» «Про електронні довірчі послуги».

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Дозвіл на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води відсутній: справляння рентної плати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.

Норми передбачені п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Про виправлення помилок, допущених у податковій декларації екологічного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Норми передбачені п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами. Невід’ємною частиною декларації є додатки (розрахунки). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до декларації не додається.

Враховуючи викладене, якщо платник екологічного податку здійснює виправлення самостійно виявлених помилок, за період, що минув, шляхом подання уточнюючого розрахунку, то такому платнику необхідно подати декларацію з позначкою «уточнююча» та Додаток (и) до неї з позначкою «уточнюючий».

За кожний податковий період, в якому виявлені помилки, подаються окремі уточнюючі декларації разом з Додатками(ом) в яких виявлені помилки. За відсутності помилок в інших додатках (за іншими видами об’єктів оподаткування), що подавалися разом із декларацією, яка уточнюється, такі типи додатків до уточнюючої декларації не додаються.

У декларації та Додатку (ах) до неї заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюється (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Податкове зобов’язання зазначається у гривнях з копійками.

Зокрема, в уточнюючій декларації та Додатку (ах) до неї у рядках 1.1 та 1.2 звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється: квартал – І, ІІ, ІІІ, ІV та рік.

Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 1 переносяться до рядків 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3 декларації відповідно.

Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 2 переносяться до рядків 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 декларації відповідно.

Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 3 переносяться до рядків 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 декларації відповідно.

Показники рядків 5.1/5.2 (сума різниці між цими рядками), 7, 8 Додатка (ів) 4,5,6 переносяться до рядків 4.4.1, 4.4.2, 4.4.3 декларації відповідно.

До картки особового рахунку платника податків із Додатка (ів) переносяться наступні грошові зобов’язання, зазначені у:

? рядку 5.1 – податкове зобов’язання, що збільшується, якщо (р. 4 > р. 5), то (р. 4 – р. 5);

? рядку 5.2 – податкове зобов’язання, що зменшується, якщо (р. 5 > р. 4), то (р. 5 – р. 4);

? рядку 7 – сума штрафу (р. 5.1 x р. 6);

? рядку 8 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до ст. 129 ПКУ.

Які фінансові рахунки вважаються підзвітними та які строки і особливості подання звітності за такими рахунками?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що нормами п.п. 14.1.146 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що підзвітний рахунок – фінансовий рахунок, що відповідає одному з таких критеріїв:

? власником фінансового рахунка є фізична особа – нерезидент;

? власником фінансового рахунка є юридична особа – нерезидент або представництво нерезидента – юридичної особи;

? власником фінансового рахунка є юридична особа, яка не є фінансовим агентом та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є фізична особа – нерезидент.

Фінансовий агент – банк або небанківська фінансова установа, які відповідно до вимог ПКУ та інших актів законодавства зобов’язані подавати звіт про підзвітні рахунки центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та нести відповідальність за порушення покладених на них обов’язків у порядку, встановленому законодавством. Регулятори ринків фінансових послуг у межах повноважень, визначених ст. 21 Закону України від 12 січня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» із змінами та доповненнями, встановлюють переліки небанківських фінансових установ, які зобов’язані виконувати обов’язки фінансових агентів відповідно до вимог міжнародних договорів, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів. Не є фінансовими агентами особи, звільнені від надання інформації про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA), а також іншого міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеного на його підставі міжвідомчого договору (п.п. 14.1.257 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 69.8.1 п. 69.8 ст. 69 ПКУ якщо власником фінансового рахунка є фізична особа – нерезидент, такий рахунок вважається підзвітним для такої особи.

Якщо власником фінансового рахунка є юридична особа – резидент, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є нерезидент, такий рахунок вважається підзвітним для такого нерезидента.

Фінансові агенти встановлюють підзвітність фінансового рахунка за результатами проведення процедури комплексної перевірки.

Підпунктом 69.8.2 п. 69.8 ст. 69 ПКУ визначено, що на вимогу фінансового агента власники фінансових рахунків зобов’язані надавати йому інформацію та документи про власний статус податкового резидентства та статус податкового резидентства своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а також іншу інформацію і документи, необхідні для звітності за підзвітними рахунками на виконання вимог міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеного на його підставі міжвідомчого договору. Власники фінансових рахунків зобов’язані протягом 10 робочих днів повідомити фінансовому агенту про зміну відповідного статусу.

За наявності у фінансового агента обґрунтованої, документально підтвердженої підозри, що рахунок належить до підзвітних, фінансовий агент зобов’язаний надіслати на адресу власника рахунка запит з вимогою про надання пояснень та інформації, що стосуються підозри.

Ненадання власником рахунка протягом 15 календарних днів з дня отримання запиту фінансового агента запитуваної інформації та/або документів або надання інформації та/або документів, що не спростовують обґрунтованої підозри фінансового агента, є підставою для відмови в подальшому наданні послуг, у тому числі для розірвання договірних відносин з ним. У разі розірвання договірних відносин з власником фінансового рахунка фінансовий агент повертає залишок коштів власнику такого рахунка та не несе відповідальності за спричинені власнику фінансового рахунка збитки, пов’язані з розірванням договірних відносин.

Відповідно до п.п. 69.8.3 п. 69.8 ст. 69 ПКУ фінансові агенти зобов’язані щороку, до 1 вересня, подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт про підзвітні рахунки.

Звітним періодом вважається попередній календарний рік, якщо міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеним на його підставі міжвідомчим договором не встановлені інші правила.

Форма звіту про підзвітні рахунки, порядок її заповнення і подання фінансовими агентами до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 12.08.2020 № 496, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.08.2020 за № 810/35093.

Звіт про підзвітні рахунки подається виключно в електронній формі у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (п.п. 69.8.5 п. 69.8 ст. 69 ПКУ).

Згідно з п.п. 69.8.4 п. 69.8 ст. 69 ПКУ якщо фінансовий агент виявив факт надання власником фінансового рахунка недостовірної інформації для встановлення підзвітності такого рахунка, він зобов’язаний відмовити власнику такого фінансового рахунка в подальшому наданні послуг, а також має право розірвати договірні відносини з ним.

У разі розірвання договірних відносин з власником фінансового рахунка фінансовий агент повертає залишок коштів власнику такого рахунка та не несе відповідальності за спричинені власнику фінансового рахунка збитки, пов’язані з розірванням договірних відносин.

Якщо факт надання власником фінансового рахунка недостовірної інформації виявлено після подання звіту про підзвітні рахунки, фінансовий агент протягом трьох робочих днів з дня виявлення такого факту повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Випадки, в яких декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до п.п. 6.3 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

До уваги платників, які здійснюють операції з пальним та спиртом етиловим!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Підпунктом 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, зокрема, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Відповідно до поданих платниками податків електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, контролюючим органом буде здійснено автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового за період дії правового режиму воєнного стану.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Які витрати на відрядження, крім добових, не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються кошти, отримані платником ПДФО на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.

Норми передбачені п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ встановлено, що не є доходом платника ПДФО – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати не є об’єктом оподаткування ПДФО лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Включаються до оподатковуваного доходу вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плата за видовищні заходи.

Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, обов’язково необхідно здійснити страхування життя або здоров’я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (у разі використання транспортних засобів), то витрати на таке страхування не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО.

За запитом представника контролюючого органу роботодавець/сторона, що відряджає, забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою.

Оподаткування ПДВ операцій з оформлення правовстановлюючих документів на новозбудоване житло, якщо оформлення забудовник здійснив на себе

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників ПДВ, що відповідно до п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування операції з постачання житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першого постачання.

У п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 ПКУ перше постачання житла (об’єкта житлового фонду) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об’єкта житлового фонду) покупцю, який є особою іншою, ніж власник такого об’єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв’язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

Якщо після завершення будівництва правовстановлюючі документи на новозбудоване житло оформлюються на підприємство-забудовника, операцією з першого постачання житла буде вважатися операція з подальшої передачі забудовником такого житла у власність іншим особам (фізичним чи юридичним особам – покупцям).

Самостійне виправлення помилок за податкові періоди під час дії воєнного стану: що зі штрафами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з абзацами шостим – сьомим п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ у разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого п. 50.1 ст. 50 ПКУ, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

За І півріччя 2022 року Податкова декларація з податку на прибуток підприємств подається за оновленою формою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 15.03.2022 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 10.02.2022 № 58 (далі – Наказ № 58), яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Пунктом 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України встановлено, що до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Отже, Декларація за оновленою формою (з урахуванням змін внесених Наказом № 58) подається платниками, починаючи зі звітного періоду – І півріччя 2022 року.

На офіційному вебпорталі ДПС України у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларацій з додатками, які приймаються з 01.07.2022 за ідентифікаторами форм:

J0100122 – для юридичних осіб;

F0100722 – для фізичних осіб;

J0100922 – для інститутів спільного інвестування;

J0100522 – для виробників сільськогосподарської продукції за рік (річний податковий (звітний) період починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року).

Податковий календар на 19 та 20 липня 2022 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  повідомляє, що

  19 липня 2022 року, вівторок, останній день сплати:

? єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, за IІ квартал 2022 року;

? ПДФО фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб за ІІ квартал 2022 року 

останній день подання:

? податкової декларації з податку на додану вартість (для платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо подання податкової звітності) за лютий, березень, квітень та травень 2022 року;

  20 липня 2022 року, середа, останній день сплати:

  ? авансового внеску з єдиного податку на липень 2022 року платниками єдиного податку першої та другої груп

? єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за найманих працівників за червень 2022 року, крім гірничих підприємств;

  останній день подання:

  ? податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії  воєнного, надзвичайного стану в Україні за червень 2022 року (фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ);

? податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за червень 2022 року у разі не подання податкової декларації на 2022 рік;

? податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року;

? податкової декларації з рентної плати за червень 2022 року з розрахунком:

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

? декларації акцизного податку за червень 2022 року.

* Увага! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм ПКУ, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації. Суми податку з рідин, що використовуються в електронних сигаретах, сплачуються виробниками таких рідин до бюджету протягом 15 робочих днів з дня отримання марок акцизного податку. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробниками рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки (п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).

Малий бізнес Дніпропетровщини стабільно наповнює місцеві бюджети

У І півріччі поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 1,8 млрд грн єдиного податку. Надходження збільшились у порівнянні з першим півріччям 2021 року на понад 232 млн грн, або на 14,2 відсотки.

Нагадуємо, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Податкового кодексу України (ПКУ) застосовуються з урахуванням особливостей, визначених п. 9 підрозділом 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п.п. 9.4 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою (абзац перший п.п. 9.5 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з п.п. 9.6 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю.

Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 9.7 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для подання податкової декларації.

Економіка та державний бюджет України, поза всяким сумнівом, опинились в складному становищі. Війна – це серйозні випробування не лише для влади, суверенітету країни, а й для пересічних громадян і вітчизняної економіки. Отже своєчасна сплата податків стоїть на економічному захисті країни.

Тому ми висловлюємо подяку бізнес-спільноті Дніпропетровщини, яка працює і попри воєнний стан наповнює бюджети.

З початку 2022 року за результатами деклараційної кампанії подано 22 673 податкові декларації про майновий стан і доходи

За результатами деклараційної кампанії 2022 року станом на 01.07.2022 громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 22 673 податкові декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік.

Загальна сума задекларованих оподатковуваних доходів становить майже 4,8 млрд гривень.

Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати в бюджет, становить 96,9 млн грн, сума військового збору – 52,5 млн гривень.

Сума військового збору, визначена до сплати в бюджет, становить 12,9 млн грн, з яких до бюджету надійшло 7,1 млн гривень.

При цьому, з початку року:

? 2 694 громадянина задекларували податкову знижку, загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету складає 9,9 млн грн;

? 1 718 громадян задекларували дохід, отриманий у вигляді спадщини/дарування, загальна сума отриманого доходу складає 522,7 млн грн;

? 1 379 громадян задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна, загальна сума такого доходу складає 478,2 млн грн;

? 228 громадян задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого доходу складає 93,8 млн грн;

? 14 020 громадян задекларували інші доходи, загальна сума отриманого доходу складає 1 547,2 млн гривень.

Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 300 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає понад 3,5 млрд гривень. Задекларована до сплати сума податку на доходи фізичних осіб складає 33,6 млн грн, сума військового збору до сплати становить 3,9 млн гривень.

Чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Підприємництво (малий та середній бізнес)» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що сьогодні, 15 липня 2022 року, відбулося третє засідання комітету за галузевою ознакою «Підприємництво (малий та середній бізнес)» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Комітет) за участі в. о. начальника ГУ ДПС Валерія Леонова та провідних фахівців управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС.

На початку засідання Валерій Леонов привітав присутніх та побажав продуктивної роботи.

Під час засідання розглянуті питання декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році, та порядку отримання податкової знижки.

Крім того, присутні проінформовані про розширення повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад відповідно до норм Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» та звільнення від відповідальності платників у період дії воєнного стану в Україні, передбачене нормами Закону України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану».

На засіданні обговорювались інші питання щодо діяльності Комітету.

Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС отримали 207,4 тис. клієнтів

Протягом січня-червня поточного року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались 207,4 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано 504,8 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Понад 120,7 тис. фізичних осіб протягом січня – червня 2022 року  отримали 253,1 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Також протягом вказаного періоду 86,7 тис. юридичних осіб  отримали 251,7 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 73,6 тис. клієнтів, з яких майже 36,4 тис. – юридичних та 37,2 тис. – фізичних осіб.

Також здійснено автоматичний перезапуск на 1 рік 112,9 тис. сертифікатів для 42,3 тис. клієнтів, з яких 16,8 тис. – юридичні особи, 25,5 тис. – фізичні особи.

За електронними запитами сформовано понад 180,7 тис. сертифікатів.

Всього з початку діяльності надавача видано понад 10,8 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

Таким чином клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.

Який орган уповноважений здійснювати проставлення апостиля на довідках, які підтверджують статус податкового резидента?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 61 «Про надання повноважень на проставлення апостиля, передбаченого Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» із змінами встановлено, що повноваження на проставлення апостиля, що посвідчує справжність підпису, ким виступала особа, яка підписала документ, у відповідному випадку автентичність печатки чи штампа, якими скріплюється документ надати:

? Міністерству освіти і науки України – на офіційних документах, виданих навчальними закладами, державними органами, підприємствами, установами і організаціями, що стосуються сфери освіти і науки;

? Міністерству юстиції України – на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України;

? Міністерству закордонних справ України – на всіх інших видах документів.

Враховуючи вищенаведене, проставлення апостиля на довідках, які підтверджують статус податкового резидента здійснює Міністерство закордонних справ.

Правила проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав , затверджені спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України від 05 грудня 2003 року № 237/803/151/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2003 р. за № 1151/8472 із змінами.

Фізособа – нерезидент, яка має зареєстроване в Україні власне авто, зобов’язана сплатити транспортний податок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.

Норми передбачені п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).

Обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування (п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Враховуючи викладене, контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення про сплату суми/cум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити фізичній особі – нерезиденту за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування – легковий автомобіль, що перебуває у власності такого нерезидента.

ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути «спрощенцем» першої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці (ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Норми передбачені п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209 зі змінами та доповненнями, торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.

Отже, ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

За об’єкти нерухомості встановлені нульові ставки: подання декларації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок) для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Норми передбачені п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 266.7.5 п. 266.2 ст. 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 10 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 13 «Ставка (%)» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ.

Отже, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

Благодійна допомога фізособі за рахунок коштів бюджету на відшкодування втраченого майна внаслідок збройної агресії РФ: що з ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, п.п.170.7.2 п. 170.7 ст. 170 доповнено новим п.п. «в».

Так, згідно з п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який постраждав внаслідок:

а) екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених згідно з Конституцією України зонами надзвичайної екологічної ситуації, - у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України;

б) стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, які завдали шкоди або створюють загрозу здоров’ю громадян, навколишньому природному середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви чи втрату власності громадян, у зв’язку з якими рішення про залучення (надання) благодійної допомоги було прийнято відповідно Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування, у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування відповідно;

в) збройної агресії Російської Федерації (РФ) у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Для цілей п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 ПКУ вважається цільовою благодійною допомогою та не підлягає оподаткуванню профспілкова виплата, здійснена за рішенням профспілки, прийнятим в установленому порядку на користь члена такої профспілки, який має статус постраждалого внаслідок обставин, зазначених у цьому підпункті.

До уваги виробників електроенергії за «зеленим» тарифом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) внесено зміни, зокрема, до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набрали чинності з 01 січня 2022 року.

Так, відповідно до п. 58 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2024 року, платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом мають право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті:

1) тимчасово, в період з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму нарахованого у бухгалтерському обліку і врахованого у фінансовому результаті до оподаткування доходу від продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом у періоді з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, за яким виробник електричної енергії не отримав оплату на кінець звітного періоду;

тимчасово з 01 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу у розмірі погашеної дебіторської заборгованості за продану електричну енергію за «зеленим» тарифом, на який в попередніх звітних періодах зменшувався фінансовий результат до оподаткування відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту;

2) тимчасово, у період з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку і врахованих у фінансовому результаті до оподаткування витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом у періоді з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, за яку виробник не отримав оплату на кінець звітного періоду;

тимчасово з 01 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом, за яку виробник отримав оплату в такому звітному періоді, та на які в попередніх звітних періодах збільшувався фінансовий результат відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту;

3) платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом не застосовують різницю, визначену абзацом третім п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ, у разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, що сформувалася за електричну енергію, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту. Положення цього абзацу застосовується також і в період після 01 січня 2024 року.

Слід зазначити, що в Інформаційному листі № 1/2022 «Нововведення Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Частина 1. Податок на прибуток підприємств», розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Листівки та брошури», надано роз’яснення щодо застосування норм п. 58 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ на прикладах умовних ситуацій.

Ремонт авто за рахунок страхових виплат, що надходять на рахунок виконавця ремонтних робіт: формування податкового кредиту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.

Підпунктом 196.1.3 п. 196 ст. 196 ПКУ визначено, що операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Статтею 9 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» із змінами та доповненнями передбачено, що страхова виплата – грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладення договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПКУ).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

Враховуючи викладене, виплата страховою компанією страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ.

При цьому відповідно до п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ послуги з ремонту автомобіля є об’єктом оподаткування ПДВ, а тому особа, що виконує ремонт автомобіля, відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ на дату, що сталася раніше (отримання страхового платежу в рахунок оплати вартості ремонту автомобіля або фактичного надання послуг по ремонту автомобіля) визначає податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості ремонту, та зобов’язана скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

Власник автомобіля при отриманні послуг з ремонту автомобіля, оплата за які здійснюється страховою компанією, відносить до податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) та в тому ж звітному періоді визначає податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ, оскільки платіж за ремонт автомобіля був сплачений не ним, а страховою компанією.

До методики НГО земельних ділянок внесено зміни

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 06.07.2022 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01 липня 2022 року № 753 (далі – Постанова № 753), якою внесено зміни до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 (далі – Постанова № 1147).

Постановою № 753, зокрема п. 20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок Постанови № 1147 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до внесених змін, дані про нормативну грошову оцінку (НГО) окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з НГО земельних ділянок за формою згідно з додатком 17.

У разі розташування земельних ділянок у межах кількох оціночних районів та/або адміністративно-територіальних одиниць, та/або категорій лісів НГО таких земельних ділянок визначається як сума НГО їх частин, що розташовані у відповідних землеоціночних районах та/або адміністративно-територіальних одиницях, та/або категоріях лісів.

Витяг із технічної документації з НГО земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

У разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про НГО земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з НГО земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації НГО земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов’язків якого належить надання зазначених витягів.

У разі подання заяви в електронній формі витяг із технічної документації з НГО земельних ділянок або мотивована відмова в наданні такого витягу видається в електронній формі за допомогою технічних засобів електронних комунікацій із накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника може також надаватися в паперовій формі.

Постанова № 753 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 06.07.2022 № 147.

За спецвикористання води у І півріччі 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали майже 41,2 млн грн рентної плати

З початку 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровського регіону за спеціальне використання води від платників рентної плати отримали майже 41,2 млн гривень. Надходження збільшились у порівнянні з січнем – червнем 2021 року на понад 1,3 млн грн, або на 3,4 відсотки.

Нагадуємо, що у разі виправлення показників в окремих додатках до поданої звітної податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) суб’єкт господарювання подає:

? до настання граничного терміну подання Декларації – звітну нову Декларацію разом з усіма додатками, в яких обчислюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування;

? після настання граничного терміну подання Декларації –уточнюючу Декларацію разом з тими додатками, в яких виявлені помилки та у зв’язку з цим уточнюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта, із зазначенням суми штрафної санкції у розмірі визначеному п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (ПКУ) та пені відповідно до ст. 129 ПКУ.

Платники акцизного податку Дніпропетровщини активно поповнюють держбюджет

Протягом шести місяців поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 40,2 млн грн акцизного податку за ввезені товари. Порівняно з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 19,3 млн грн, або на 92,4 відсотки.

Звертаємо увагу, що тимчасово, на період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та реалізації на митній території України броньованих автомобілів, що класифікуються за кодами 8702 10 19 90, 8702 90 11 00, 8703 згідно з УКТ ЗЕД, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України.

Новий сервіс ДПС «StopViolationBot» в месенджері Telegram

Для забезпечення контролю за діяльністю суб’єктів господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг ДПС запустила новий сервіс для громадян – чат-бот «StopViolationBot» в месенджері Telegram.

Чат-бот – ефективний та сучасний засіб комунікації, який дозволяє 24/7 оперативно поінформувати ДПС про факти виявлених порушень законодавства.

За допомогою чат-боту можна повідомити податкову службу про:

незастосування РРО/ПРРО, невидачу чеків;

відмову у розрахунку банківською карткою;

торгівлю без ліцензій, порушення порядку реалізації підакцизної продукції;

завищення цін на продовольчі товари, лікарські засоби, пальне;

неоформлення трудових відносин з найманими працівниками;

здійснення господарської діяльності без державної реєстрації.

Після опрацювання отриманої інформації ДПС будуть вжиті заходи відповідного реагування для припинення порушень або незаконної діяльності.

Використання РРО/ПРРО – захист прав споживачів

Державна податкова служба України відзначає стійке зростання кількості зареєстрованих та поставлених на облік РРО/ПРРО.

Дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) у сфері роздрібної торгівлі суб’єктами господарювання завжди приносить користь споживачам, бюджету країни та поліпшує, в частині контролю за залишками асортиментного переліку товарів, роботу платників податків, які у своїй діяльності використовують реєстратори розрахункових операцій.

Застосування РРО/ПРРО підвищує ефективність контролю за дотриманням законодавства у сфері захисту прав споживачів завдяки праву останніх вимагати фіскальний чек. Зазначені норми сприяють прозорим та рівним конкурентним умовам для всіх учасників ринку та несуть в собі загрози тільки для недобросовісних його учасників.

Отже, норми обов’язкового використання РРО/ПРРО сприяють збільшенню надходжень до Державного бюджету України, посиленню захисту прав споживачів та створенню рівних і цивілізованих умов ведення бізнесу.

Це, у свою чергу, посилить спроможність нашої держави забезпечувати нагальні потреби її захисників та захисниць в умовах воєнного стану та належної соціальної підтримки громадян.

Дякуємо сумлінним платникам податків, які, поповнюючи державну скарбницю, сприяють перемозі України у боротьбі з загарбником.

Як ФОП – платником ЄП (зі ставкою 2 відс. доходу) заповнюється розд. III уточнюючої податкової декларації платника ЄП третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (далі – Декларація) у разі помилкового відображення у рядку...

Як ФОП – платником ЄП (зі ставкою 2 відс. доходу) заповнюється розд. III уточнюючої податкової декларації платника ЄП третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (далі – Декларація) у разі помилкового відображення у рядку 04 розд. ІІ звітної Декларації за місяць (крім грудня) поточного року значення показника рядка 02 розд. І такої Декларації?

Відповідно до п.п. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного у відповідності до ст. 292 глави 1 розд. XIV ПКУ.
Податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю (абзац перший п.п. 9.6 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124 (далі – Декларація).
Згідно з приміткою 3 до Декларації рядок 04 розд. ІІ підлягає обов’язковому заповненню у Декларації за грудень відповідного року.
Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (зі ставкою 2 відс. доходу) у разі помилкового відображення у рядку 04 розд. ІІ Декларації за місяць (крім грудня) поточного року значення показника рядка 02 розд. І, при заповненні уточнюючої Декларації переносить до рядків 05 і 06 розд. ІІІ значення рядка 02 Декларації, що уточнюється.
В рядках 07 і 08 розд. ІІІ уточнюючої Декларації на паперових носіях проставляє прочерк, в електронній формі – рядки не заповнює.
При цьому в уточнюючій Декларації заповнюється розд. І, в якому повторно відображаються показники рядків 01 і 02 зазначені у Декларації, яка уточняється.

  Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Відбулося засідання комітету за галузевою ознакою «Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що сьогодні, 14 липня 2022 року, проведено чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Комітет), в якому прийняли участь в. о. начальника ГУ ДПС Валерій Леонов та фахівці управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС.

На початку засідання Валерій Леонов привітав присутніх та побажав плідної роботи.

У ході засідання присутнім повідомили про оприлюднення проєкту наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до Порядку функціонування Електронного кабінету».

Крім того, розглянуті зміни до законодавства у частині застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО, питання стосовно одноразового (спеціального) добровільного декларування.

На засіданні вирішені інші питання щодо діяльності Комітету.

Оподаткування прибутку КІК у перехідний період

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що нормами п. 54 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПКУ) встановлено такі особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії (КІК) протягом перехідного періоду:

? першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку КІК, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються;

? підпункт «б» підпункту 39 прим.2.1.2 пункту 39 прим.2.1 ст. 39 прим.2 ПКУ для 2022 – 2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:

Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України: «б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або»;

? підпункти 39 прим.2.3.2.1 – 39 прим.2.3.2.4 підпункту 39 прим.2.3.2 пункту 39 прим.2.3 статті 39 прим.2 ПКУ застосовуються щодо звітних періодів, що розпочинаються з 01 січня 2023 року;

? штрафні санкції та пеня за порушення вимог статті 39-2 цього Кодексу під час визначення та обчислення прибутку контрольованої іноземної компанії не застосовуються за результатами 2022 – 2023 звітних (податкових) років;

? до платника податків, його посадових осіб не застосовується за результатами 2022 – 2023 звітних (податкових) років адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 39 прим.2 ПКУ. У зв’язку з цим інформація та/або документи, отримані контролюючим органом відповідно до статті 39 прим.2 ПКУ, за результатами      2022 – 2023 звітних (податкових) років:

а) є інформацією з обмеженим доступом, що не може бути витребувана та/або передана правоохоронним органам на їх запит чи в рамках процедур, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;

б) не може вважатися доказами у кримінальному провадженні у розумінні статті 84 Кримінального процесуального кодексу України.

Порядок нарахування податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Перелік користувачів радіочастотного ресурсу – платників рентної плати та/або зміни до нього подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, із зазначенням виду зв’язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік до 01 березня та до 01 вересня поточного року станом на 01 січня та 01 липня відповідно за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.

Платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.

Платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.

У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.

Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.

Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі.

Порядок подання декларації, строки сплати, відповідальність платників рентної плати та контроль за її справлянням визначено статтями 257 і 258 ПКУ.

Норми встановлені п. 254.5 ст. 254 ПКУ.

Порядок подання податкової звітності і сплати екологічного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що базовий податковий (звітний) період для подання звітності екологічного податку дорівнює календарному кварталу.

Платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують екологічний податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

? за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;

? за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Якщо платник екоподатку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати податкові декларації.

Норми передбачені ст. 250 ПКУ.

Повернення частини пального або спирту етилового: коригування акцизної накладної

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 231.7 ст. 231 Податкового кодексу України (ПКУ), якщо після реалізації пального або спирту етилового відбувається повернення частини чи всього обсягу пального або спирту етилового особі, яка реалізує пальне або спирт етиловий, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної, показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних:

? особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, якщо передбачається збільшення обсягів реалізованого пального або спирту етилового або якщо коригування показників у підсумку не змінює обсяг реалізованого пального або спирту етилового;

? отримувачем пального або спирту етилового, якщо передбачається зменшення обсягів реалізованого пального або спирту етилового, для чого особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, надсилає складений розрахунок коригування отримувачу пального або спирту етилового. При цьому особа, що реалізує пальне або спирт етиловий, має право зменшити обсяг реалізованого пального або спирту етилового за таким розрахунком коригування після його реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувачем пального або спирту етилового.

Розрахунок коригування, складений платником податку до акцизних накладних з реалізації пального або спирту етилового не платникам акцизного податку, або розрахунок коригування, складений за іншими операціями, ніж реалізація пального або спирту етилового отримувачам пального або спирту етилового, підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних таким платником податку.

Складання розрахунків коригування здійснюється у такій самій кількості примірників, як і кількість примірників акцизної накладної, до якої вони складаються, крім розрахунків коригування, складених до акцизної накладної, у якій зазначені помилкові реквізити особи, яка отримує пальне, або допущені помилки у визначених підпунктами «з» та «и» п. 231.1 ст. 231 ПКУ реквізитах акцизного складу або акцизного складу пересувного, на який отримано пальне, або акцизної накладної на операцію з реалізації пального або спирту етилового, яка не відбулася.

Оподаткування дивідендів, отриманих фізичними особами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (ПКУ), є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Дивіденди, нараховані платнику ПДФО за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих, або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником ПДФО згідно з п.п. 57.1 прим.1.4 п. 57.1 прим.1 ст. 57 ПКУ, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

Доходи, зазначені у п. 170.5 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику ПДФО за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.

Не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО дивіденди, які нараховуються на його користь емітентом корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, за умови що таким резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах не здійснювалася виплата дивідендів за акціями або іншими корпоративними правами протягом двох календарних років поспіль.

Норми встановлені п. 170.5 ст. 170 ПКУ.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів у вигляді процентів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що доходи нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковуються за ставкою в розмірі 5 відсотків у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів з одночасно дотриманням таких умов:

а) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

б) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;

в) нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (ПКУ).

Норми передбачені п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Внесення змін до облікових даних фізичних осіб, які зареєстровані ФОПами та провадять незалежну професійну діяльність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що  підставами для внесення змін до облікових даних платників податків – фізичних підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – платники податків) є:

? інформація органів державної реєстрації;

? інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків;

? документально підтверджена інформація, що надається платниками податків;

? інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків;

? рішення суду, що набрало законної сили;

? дані перевірок платників податків.

Норми встановлені ст. 66 Податкового кодексу України.

Платники, які зобов’язані подавати звітність в електронному вигляді

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники податків, які належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Також податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Крім того, фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (ПКУ), подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

Норми встановлені п. 49.4 ст. 49 ПКУ.

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки (п. 49.3 ст.49 ПКУ).

Платник вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 Податкового кодексу України (ПКУ).

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно ПКУ, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до ПКУ.

Суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Контролюючі органи складають зведену інформацію про суми податкових пільг юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та визначають втрати доходів бюджету внаслідок надання податкових пільг.

Контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі.

Податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;

в) встановлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

Норми встановлені ст. 30 ПКУ.

Роботодавці зобов’язані виконувати норми законодавства про працю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  доводить до відома роботодавців, що ст. 22 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) визначені гарантії для найманих працівників при укладенні, зміні та припиненні трудового договору.

Так, власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (посади).

При цьому, забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом.

На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, зобов’язані письмово повідомити про причину такої відмови, яка має відповідати частині першій ст. 22 КЗпП.

Будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника можуть встановлюватися законодавством.

Також, нормами ст. 29 КЗпП встановлено, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором (крім трудового договору про дистанційну роботу) роботодавець зобов’язаний:

1) роз’яснити працівникові його права і обов’язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, на якому він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з питань техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

При укладенні трудового договору про дистанційну роботу роботодавець повинен забезпечити виконання п. 2 частини першої ст.. 29 КЗпП, а також надати працівникові рекомендації щодо роботи з обладнанням та засобами, які роботодавець надає працівнику для виконання певного обсягу робіт. Ознайомлення може відбуватися у формі дистанційного інструктажу або шляхом проведення навчання безпечним методам роботи на конкретному технічному засобі. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися додаткові умови щодо безпеки праці.

Ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв’язку. У такому разі підтвердженням ознайомлення вважається факт обміну відповідними електронними документами між роботодавцем та працівником.

Майже 871 млн грн військового збору – внесок до держбюджету від платників Дніпропетровської області

Державний бюджет від платників Дніпропетровщини у першому півріччі 2022 року на обороноздатність отримав майже 871 млн грн військового збору. Порівняно з 2021 роком сума надходжень збільшилась на понад 163 млн грн, або на 23 відсотки.

Нагадуємо, що 09.07.2022 набрав чинності Закон України від 19 червня 2022 року № 2308-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2308).

Законом № 2308 внесено зміни до п.п. 1.7 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідно до яких у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

ПДФО: з початку року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 11,2 млрд гривень

Платники ПДФО спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 11,2 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились майже на 2,3 млрд грн, або на 25,4 відсотки.

Звертаємо увагу, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Для аграріїв за участі податківців Дніпропетровщини проведено вебінар

Взаємодія податкової служби Дніпропетровської області з органами виконавчої влади регіону здійснюється на постійні основі.

Сьогодні, 13.07.2022, за організацією Дніпропетровської обласної державної адміністрації (ОДА) проведено вебінар, присвячений актуальним питанням земельних відносин.

Захід відбувся, зокрема за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Леонова Валерія та провідних фахівців ГУ ДПС.

На заході розглянуті питання, пов’язані з реєстрацією податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних сільськогосподарськими товаровиробниками (фермерськими господарствами тощо).

Крім того, особливу увагу приділено роз’ясненням щодо пільг з земельного податку під час воєнного стану.

Учасники також обговорили порядки надання безповоротних грантів для аграріїв, а саме: мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу; грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства; грантів для створення або розвитку тепличного господарства та розглянули інші питання.

Обмін інформацією і співпраця державних органів з бізнесом є ефективною, оскільки від спілкування завжди є результат, направлений на спільну роботу по забезпеченню надходжень до бюджетів, особливо під час дії воєнного стану.

Скільки декларацій акцизного податку та до якого контролюючого органу повинні подавати СГ роздрібної торгівлі, якщо пункти роздрібного продажу підакцизних товарів знаходяться в різних районах міста з районним поділом та обслуговуються різними ДПІ, але...

Скільки декларацій акцизного податку та до якого контролюючого органу повинні подавати СГ роздрібної торгівлі, якщо пункти роздрібного продажу підакцизних товарів знаходяться в різних районах міста з районним поділом та обслуговуються різними ДПІ, але входять до складу територіальної громади (далі – ТГ) міста і податок сплачується на єдиний рахунок такої ТГ?

Підпунктом 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що платниками акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПКУ податкова декларація, зокрема, декларація акцизного податку (далі – Декларація), подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з пп. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання Декларації за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Відповідно до абзацу першого п. 2 розд. І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14), особи, визначені ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку складають та подають Декларацію.
Пунктом 7 розд. ІV Порядку № 14 передбачено заповнення суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів Розділу Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» Декларації, в якому зазначаються податкові зобов’язання акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, розраховані окремо за кожним кодом за КОАТУУ.
Згідно з п. 10 розд. V Порядку № 14 додаток 6 «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) до Декларації заповнюється окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів, з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.
Крім того, відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 14 декларація за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, до контролюючого органу за місцем обліку такого платника. Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, має перебувати на обліку та подавати Декларацію до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів.
При цьому, контролюючими органами в містах з районним поділом, райони яких обслуговуються різними ДПІ, але входять до складу однієї територіальної громади (далі – ТГ), з переліку таких ДПІ визначено «базові» ДПІ до яких, суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів подається декларація акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.
Отже, суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має пункти роздрібного продажу підакцизних товарів в різних районах міста з районним поділом, що обслуговуються різними ДПІ, але входять до складу однієї ТГ міста та податок сплачується на єдиний рахунок такої ТГ, подає Декларацію та заповнює один Додаток 6 до Декларації із зазначенням коду КОАТУУ ТГ до «базової» ДПІ, із зазначенням коду та назви такої ДПІ, де вказуються всі обсяги продажу підакцизних товарів та податкові зобов’язання, які виникли внаслідок здійснення діяльності на території ТГ. При цьому, в додатку 10 «Доповнення до декларації акцизного податку відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу» (далі – Додаток 10) до Декларації платник зазначає нарахування акцизного податку в розрізі кожного коду КОАТУУ, який був до об’єднання такої ТГ.
Разом з цим, зазначаємо, що п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, зокрема:
у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

  Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

ДПС здійснює контроль за діяльністю недобросовісних суб?єктів господарювання

ДПС у межах функціональних обов’язків постійно здійснює контроль за діяльністю недобросовісних суб’єктів господарювання.

За інформацією, отриманою від підрозділу фактичних перевірок ГУ ДПС у Хмельницькій області, на території регіону було встановлено непоодинокі випадки свідомого ухилення від повноти відображення валового доходу платниками єдиного податку, що є неприпустимим, особливо в умовах воєнного стану в Україні.

Так, під час аналізу звітної інформації низки платників єдиного податку було виявлено факти декларування нульового доходу за досить тривалі періоди за умови функціонування їх господарських одиниць. У ході перевірок діяльності цих платників було встановлено, що вони фактично отримують дохід, але видають не фіскальні чеки споживачам при продажу товарів (послуг).

Враховуючи виявлене та з метою встановлення реальних показників отриманого середньоденного доходу таких суб’єктів було здійснено проведення хронометражів – спостережень (процесу безпосереднього спостереження за веденням господарської діяльності платника податків), під час яких зафіксовано отримання ними доходу в розмірі від 30 до 50 тис. гривень на день.

Це свідчить про виявлення фактів грубого порушення законодавства, які після закінчення воєнного стану стануть підставою для нарахування відповідних сум фінансових санкцій та позбавлення права використовувати спрощену систему оподаткування порушниками.

Додатково повідомляємо, що внаслідок вжитих заходів ГУ ДПС у Хмельницькій області перевірені суб’єкти господарювання відновили проведення розрахункових операцій з використанням РРО/ПРРО та згідно з даними СОД РРО середньоденний офіційно задекларований виторг таких суб’єктів господарювання відповідає встановленому під час хронометражу-спостереженні.

Робота щодо виявлення та припинення грубих порушень податкового та пов’язаного з ним законодавства проводиться постійно.

Чи призупинили податкові органи надання ІПК в період дії воєнного стану на території України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що строки надання індивідуальних податкових консультацій визначені ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ (п. 102.9 ст. 102 ПКУ).

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Підпунктом 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

? дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;

? строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження ППР за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

? строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження ППР, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Враховуючи викладене, на період дії воєнного стану на території України зупиняються строки надання індивідуальних податкових консультацій.

Чи видаються в період воєнного часу ліцензії на операції з пальним?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Норми визначені Законом України від 12 травня 2015 року № 389 «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон № 389).

З 24 лютого 2022 року по всій території України запроваджено воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ № 64), у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони відповідно до українського законодавства.

Згідно з пунктом 3 Указу № 64 у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою ст. 8 Закону № 389.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Порядок видачі (переоформлення) ліцензій, зокрема, на право виробництва пального, оптової/роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального встановлено ст.ст. 3 та 15 Закону № 481, які на сьогодні не містять норми щодо процедури видачі (переоформлення) ліцензій в умовах воєнного стану.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 165 «Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру» (із зміною, внесеною постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2022 року № 233), зупинено строки надання адміністративних послуг суб’єктами їх надання та строки видачі дозвільними органами документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні.

Зупинені строки будуть поновлені у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану на відповідній території України.

Разом з цим, згідно позиції Держаної регуляторної служби України як спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності, у разі можливості видача документів дозвільного характеру та ліцензій може здійснюватися у строки встановлені законом (http://www.drs.gov.ua/permit_system/pozytsiya-drs-shhodo-okremyh-pytan-litsenzuvannya-ta-vydachi-dokumentiv-dozvilnogo-harakteru-u-sferi-gospodarskoyi-diyalnosti-v-umovah-voyennogo-stanu/).

Також, слід зазначити, що наказом ДПС від 24.02.2022 № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів» встановлено простій у роботі ДПС та її територіальних органів з метою збереження життя і здоров’я працівників, при цьому, наказами ДПС (№ 168 від 10.03.2022, № 189 від 14.04.2022) припинено простій в роботі територіальних органів ДПС з метою реалізації державної податкової політики, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, здійснення повноважень, передбачених законом в умовах дії правового режиму воєнного стану. Також передбачено можливість запроваджувати простій у роботі для забезпечення належної організації роботи, здійснення функціональних повноважень з урахуванням першочергового гарантування безпечних умов роботи, збереження життя і здоров’я підпорядкованих працівників із дотриманням вимог Кодексу законів про працю України.

Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання мають право звернутися до ДПС з метою отримання (переоформлення) ліцензії на право виробництва пального та до її територіальних органів щодо отримання (переоформлення) ліцензій на право оптової/роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, однак строки надання адміністративної послуги залежать від безпекової ситуації у відповідному регіоні в умовах дії правового режиму воєнного стану .

Нарахування земельного податку орендодавцям - фізособам, якщо орендар – «спрощенець» 4 групи переходить на 3 групу за ставкою 2 відсотка доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Норми передбачені п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Отже, у разі переходу суб’єктом господарювання – платником єдиного податку четвертої групи на третю групу єдиного податку з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, фізичні особи, які передали в оренду земельні ділянки, земельні частки (паї) такому платнику, втрачають право користування пільгою зі сплати земельного податку, передбаченою п. 281.3 ст. 281 ПКУ.

Слід зазначити, що відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ спеціальний режим оподаткування єдиним податком запроваджено тимчасово з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. При цьому згідно п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ.

Водночас, якщо право на пільгу по земельному податку у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, нарахування контролюючими органами сум земельного податку фізичним особам проводиться пропорційно періоду, протягом якого такі фізичні особи не користувались пільгами, встановленими ст. 281 ПКУ.

Разом з цим, платники плати за землю мають право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

Особливості відображення у фіскальному чеку ПДВ платником, який використовує особливе оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та ПРРО), відповідно) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265). Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО та/або ПРРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (ст. 8 Закону № 265).

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Відповідно до п. 2 розд. ІI Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити обов’язкові реквізити, зокрема, щодо назви товару (послуги), вартості, літерного позначення ставки податку на додану вартість (далі – ПДВ) (рядок 10), та окремим рядком літерного позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21).

Дана вимога є обов’язковою для суб’єктів господарювання, які зареєстровані як платники ПДВ.

Також, рядки 21 та 22 фіскального касового чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю (п. 7 розд. ІI Положення № 13).

Поряд із зазначеним, відповідно до чинної на сьогодні редакції п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.

Звільнення від оподаткування, встановлене п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту та з постачання на митній території України товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, призупиняються права та обов’язки, встановлені розд. V та підрозд. 2 розд. XX ПКУ (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Враховуючи викладене вище, не відображення у фіскальному касовому чеку ставки ПДВ дозволяється виключно щодо товарів (послуг), що не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Інформація для фізосіб, які провадять незалежну професійну діяльність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», зокрема, п. 1 «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п.п. 22.

Так, п.п. 22 п. 1 «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами податкових (звітних) періодів за 2022 рік у складі витрат від провадження певного виду незалежної професійної діяльності можуть враховуватися документально підтверджені витрати у вигляді вартості майна, в тому числі грошові кошти, що добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.

Особливості визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року № 2261-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України (ПКУ) щодо особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2261).

Закон № 2261 передбачає запровадження спеціального механізму справляння рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (далі – Рента) за видобуті, за визначений статтею 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) граничний термін, обсяги газу природного (далі – Газ), крім обсягів Газу, що у такому періоді розміщені надрокористувачем у підземному сховищі Газу.

Зокрема, платникам Ренти за обсяги Газу, крім обсягів Газу, призначеного для виконання спеціальних обов’язків щодо формування ресурсу Газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії, тимчасово (у період з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні) надано право не сплачувати податкові зобов’язання з Ренти за обсяги Газу видобутого та закачаного до підземних сховищ у звітному (податковому) періоді (далі – закачаний Газ).

Водночас на період дії Закону з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні на платників Ренти за Газ з метою підтвердження обсягів закачаного Газу покладено обов’язок подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше граничного строку подання податкової декларації з Ренти за Газ, копії актів про рух Газу в сховищах у відповідному місці (абзац сьомий п.п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Система обліку обсягів Газу, розміщених надрокористувачем у підземному сховищі Газу, а також застосування середньозваженої ефективної податкової ставки Ренти, яка у кожному звітному (податковому) періоді обчислюватиметься кожним надрокористувачем за результатами декларування податкових зобов’язань за фактичною ціною реалізації Газу обсягів кожної категорії Газу, забезпечить можливість здійснення контролюючими органами податкового адміністрування податкових зобов’язань за об’єктами оподаткування Рентою, які виконуються як за обсяги Газу за звітний (податковий) період, так і за обсяги Газу, що виконуються у разі реалізації (переходу права власності) таких обсягів Газу у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Звертаємо увагу, що скористатися правом не сплачувати податкові зобов’язання з Ренти за Газ у частині закачаного Газу за відповідний звітний (податковий) період, включаючи квітень 2022 року, можуть платники Ренти, які дотримуються припису абзацу сьомого п.п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Винагорода фізособі за добровільно передану ЗСУ бойову техніку держави-агресора: що з ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 21 квітня 2022 року № 2214-IX «Про внесення зміни до пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме п. 165.1 ст. 165 доповнено новим п.п. 165.1.63.

Підпунктом 165.1.63 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включається сума винагороди за добровільно передану Збройним Силам України (ЗСУ) придатну для застосування бойову техніку держави-агресора відповідно до Закону України від 01 квітня 2022 року № 2172-ІХ «Про встановлення винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора».

Отже, такий дохід не оподатковується ПДФО.

Відображення платниками податку на прибуток операцій з відвантаження товарів при переході на сплату єдиного податку 3 групи за ставкою 2 відсотки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо платником податку на прибуток підприємств товари відвантажувались покупцю – платнику на загальній системі оподаткування, який був платником ПДВ, а повертаються коли такий покупець обрав єдиний податок третьої групи за ставкою 2 відсотка доходу і навпаки товари відвантажувались покупцю – платнику єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотка доходу, а повертаються коли покупець знову є платником податку на прибуток та платником ПДВ, такі операції відображаються платником податку на прибуток підприємств – продавцем та платником податку на прибуток підприємств – покупцем при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку. При цьому Податковий кодекс України не містить окремих коригувань фінансового результату щодо таких операцій.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

Єдиний податок: відновлення правил нарахування ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в (далі – ПКУ), які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником ПДВ, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

Норми встановлені п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

База оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до абзацу четвертого п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.

Такі операції повинні бути відображені у відповідних рядках рядка 4 «Нараховано податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються» податкової декларації з ПДВ.

Відповідно, платник зобов’язаний забезпечити складання не пізніше останнього дня першого звітного періоду після завершення дії воєнного, надзвичайного станів і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, необоротними активами.

Враховуючи передбачений п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ порядок автоматичного відновлення правил нарахування та сплати ПДВ після завершення воєнного стану у платника ПДВ зберігається право на використання сум ПДВ, включених до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, за товарами/послугами не реалізованими у період перебування на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 відсотки, при обчисленні податкових зобов’язань з ПДВ у податковій звітності за перший звітний період після завершення дії воєнного, надзвичайного станів та подальші звітні періоди.

Дані рядка 21 податкової декларації з ПДВ за останній звітний період до переходу на спрощену систему оподаткування підлягають перенесенню до рядка 16.1 «Від’ємне значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» за перший звітний період після завершення дії воєнного, надзвичайного станів.

Якщо платник єдиного податку за ставкою 2 відсотки придбавав товари з ПДВ, які залишились не проданими після завершення військового стану/надзвичайного положення, то оскільки у такого платника відсутні підстави для формування податкового кредиту при придбанні товарів у період перебування на спрощеній системі оподаткування, відповідно, після переходу на загальну систему оподаткування та відновлення реєстрації платника ПДВ за такими придбаними товарами, які не продані в період застосування спрощеної системи оподаткування, податковий кредит не відновлюється.

Офіційне працевлаштування – соціальний захист працівників!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що Конституція України є основним законом держави України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Отже, одним з пріоритетних питань сьогодення залишається детінізація зайнятості населення та легалізація заробітної плати.

Для працівників, які вже працюють, та для тих, які мають намір влаштуватися на роботу, важливо розуміти способи виплати і розміри заробітної плати та їх вплив на соціальне та пенсійне забезпечення, адже офіційне працевлаштування – це певна гарантія роботодавцем соціальних, економічних, трудових та інших прав працівника.

Слід пам’ятати, що громадяни ризикують втратити право на пенсію, чи на її частину, адже при обчисленні пенсії враховується розмір зарплати, а для призначення пенсії за віком необхідно мати визначений законодавством певний період страхового стажу, який має тенденцію до зростання.

Соціальний захист в період перебування у трудових відносинах, та як наслідок, пенсійне забезпечення в майбутньому, залежить в першу чергу від свідомої громадянської позиції самих працюючих.

До переваг офіційного працевлаштування відносяться в першу чергу економічні й соціальні гарантії: заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника не може бути меншою мінімальної. (ст. 95 КЗпП) , строки виплата заробітної плати не рідше двох разів на місяць, розмір заробітної плати за першу половину місяця повинна бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника; заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ст. 115 КЗпП); право на оплату лікарняного; право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці; право на скорочений робочий день, тиждень через шкідливі умови праці; право не працювати у вихідний і святковий день; право не залучатися до понаднормових робіт без бажання працівника; право на допомогу в зв’язку з безробіттям; право на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань та ін.

Також громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність відповідно до ст. 265 КЗпП у разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві; виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків.

Крім того, роботодавець не звільняється від усунення порушень законодавства про працю.

Отже, дотримання чинного законодавства про працю, офіційне оформлення трудових відносин з працівниками дає чітку гарантію для того, щоб бізнес працював і під час дії воєнного стану у правовому полі, без порушень законодавства.

З початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 1,8 млрд рентних платежів

Платникам рентної плати Дніпропетровщини у січні – червні 2022 року місцеві бюджети поповнено на суму понад 1,8 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 1 млрд грн або на 122,4 відсотки.

Ефективність суспільного виробництва в цілому значною мірою залежить від ефективного, раціонального використання природних, виробничих і трудових ресурсів. Враховуючи, що ресурси безпосередньо використовуються суб’єктами господарювання, важливе значення має знаходження економічних важелів, які впливають на їхню діяльність, спрямовану на ефективне використання ресурсів. Практика оподаткування свідчать про використання різних податків та платежів за ресурси, з допомогою яких виконуються такі завдання:

 • мобілізація коштів для забезпечення фінансування витрат на відтворення та ефективне використання ресурсів (фіскальна функція);

• створення умов для ефективного, раціонального використання ресурсів підприємством.

При цьому, основне призначення рентної плати – це покриття видатків на відтворення природних ресурсів та ефективне використання і тому стягнення рентної плати за ресурси має обов’язковий характер.

Звертаємо увагу платників рентної плати за: користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; за користування радіочастотним ресурсом України; транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України на необхідність сплатити податкових зобов’язань: за червень 2022 року – до 29 липня 2022 року включно.

Держбюджет у І півріччі 2022 року від платників Дніпропетровщини отримав майже 3,9 млрд грн ПДФО

У першому півріччі 2022 року від платників Дніпропетровської області до загального фонду державного бюджету надійшло майже 3,9 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Надходження збільшились у порівнянні з 2021 роком майже на 152,3 млн гривень.

Звертаємо увагу, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування ПДФО визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Дякуємо платникам за сумлінну сплату податків!

Тетяна Кірієнко взяла участь у дев’ятому засіданні Керівного комітету EU4PFM

В. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко взяла участь у дев?ятому засіданні Керівного комітету проєкту EU4PFM. Учасники заходу – представники проєкту EU4PFM, Міністерства фінансів України та органів виконавчої влади обговорили основні результати діяльності проєкту та очікування української сторони від подальшої реалізації Програми з підтримки управління державними фінансами в Україні.

Тетяна Кірієнко, зокрема, відзначила результативність роботи у рамках проєкту, що дозволило навіть у воєнний час не просто зберегти напрацювання довоєнних часів, але і розпочати розробку нових програмних продуктів.

«Дякуємо проєкту за можливість збереження нашої національної команди експертів, що для нас стало великою допомогою. Водночас очікуємо завершення реалізації заходів, визначених у попередніх планах. Зокрема, підтримку щодо гармонізації законодавства України з нормами ЄС у контексті подальшої інтеграції України в Європейський Союз», – зазначила Тетяна Кірієнко.

За її словами, важливим також є оновлення ІТ-стратегії та адаптація її до умов війни та євроінтеграційного курсу України. У свою чергу податкова служба вживатиме всіх можливих зусиль для успішної реалізації спільних проектів з EU4PFM. Також в ДПС очікують і на поновлення проектів у сфері електронного аудиту та трансфертного ціноутворення, які, зокрема, сприятимуть виконанню зобов?язань України у рамках міжнародних угод.

Учасники засідання домовилися про подальшу співпрацю у рамках проєкту, що дозволить впровадити європейські стандарти в систему управління державними фінансами в Україні.

Про обслуговування платників, взаємодію з громадськістю і ЗМІ та перспективи працевлаштування в органах ДПС йшлося на зустрічі з молоддю

Сьогодні, 12.07.2022, Дніпровським державним аграрно-економічним університетом (далі – ДДАЕУ) спільно з Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за допомогою платформи ZOOM проведена зустріч зі студентами ДДАЕУ.

У заході для студентів ІІ курсу ДДАЕУ за спеціальностями «Облік і оподаткування» та «Фінанси, банківська справа та страхування» від ГУ ДПС прийняли участь в. о. начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, начальник управління інформаційної взаємодії Осипова Манушак, заступник начальника управління – начальник відділу розвитку персоналу управління персоналу Яковлєва Вікторія, начальник відділу організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг управління податкових сервісів Науменко Оксана.

На зустрічі студентів ознайомили з важливими напрямками діяльності податкової служби Дніпропетровщини, пов’язаними з обслуговуванням платників, взаємодією з громадськістю і засобами масової інформації (ЗМІ) та розглянули умови працевлаштування випускників вищих навчальних закладів у податкових органах.

Виховання молодого покоління, як сумлінного платника податків – важливе завдання для податкової служби. Податківці Дніпропетровщини завжди приділяли особливу увагу цьому напрямку роботи. Сьогодні, незважаючи на воєнний стан, взаємодія з молоддю продовжується і спрямована не тільки на виховання відповідального ставлення до обов’язку сплати податків, а й на якісне і своєчасне інформування молодого покоління про роботу ДПС.

На заході увагу акцентовано на перевагах роботи у податковій службі Дніпропетровської області, розглянуто умови та оплату праці фахівців податкової служби.

Також студентів ознайомлено з традиційними формами інформування платників про практику застосування податкового законодавства (семінари, зустрічі, наради), і з інформуванням через засоби масової інформації – газети, радіо, телебачення і мережу Інтернет.

Крім того, аудиторії повідомлено: для того, щоб бізнес мав змогу стабільно працювати і під час воєнного стану, податковою службою області створено комфортні умови для платників у сфері адміністрування податків, своєчасного інформування щодо прийнятих законодавчих ініціатив у сфері оподаткування та надання адміністративних послуг. Адже зараз бізнес відновлює свою роботу, своєчасно сплачує кошти до бюджетів, які підтримують нашу країну в цей складний час.

Наприкінці заходу сторони висловили побажання на подальшу співпрацю.

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року

№ 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.      Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»). 

                                                                                                         Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                         управління інформаційної взаємодії

                                                                             Головного управління ДПС

                                                                                у Дніпропетровській області

                                                                   (Кам’янський регіон)

« повернутися