Кам'янська ОДПІ інформує

Дата: 09.08.2022 11:30

Кількість переглядів: 941

Контроль за нерезидентами (представництвами нерезидентів) в умовах дії воєнного стану

Державна податкова служба України для забезпечення взаємодії з платниками податків інформує про особливості здійснення контролю за нерезидентами (представництвами нерезидентів) у зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні.

Облік нерезидентів як платників податків

Відповідно до вимог п. 64.5 ст. 64 та ст. 133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) нерезиденти зобов’язані стати на облік у контролюючих органах, якщо вони (з присвоєнням 9-ти значного номеру):

- здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи;

- придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні;

- відкривають рахунки в банках України;

- здійснюють господарську діяльність в Україні через постійні представництва;

- набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім-шостим пп. «е» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні.

В останніх двох випадках нерезидент реєструється платником податку на прибуток.

Нагадуємо, що нерезиденти є платниками податку на прибуток у разі здійснення господарської діяльності на території України через постійне представництво (яке може бути як відокремленим підрозділом нерезидента, так і відповідати ознакам, визначеним пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Перевірки діяльності нерезидентів в Україні

 Перевірки щодо нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які здійснюють господарську діяльність на території України та які повинні були стати на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 Кодексу, але які не виконали описані вимоги щодо постановки на облік протягом трьох місяців із набрання чинності змінами, та щодо їх відокремлених підрозділів (у тому числі постійних представництв), що перебувають на обліку, можуть бути призначені з 1 липня 2021 року.

Підставою для проведення позапланової перевірки є пп. 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 Кодексу – отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України, відповідно до вимог пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, без взяття на податковий облік.  

Мораторій на такий вид перевірок діє з 18.03.2021 до припинення або скасування воєнного стану (п. 52²  та п. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Відповідальність

У разі, коли встановлено здійснення нерезидентом діяльності без взяття на податковий облік, контролюючим органом складається акт перевірки.

На підставі такого акта може бути:

- прийнято рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акта перевірки (п. 64.5 ст. 64 Кодексу);

- застосовано штрафні санкції у розмірі 100 000 грн (п. 117.4 ст. 117 Кодексу);

- накладено арешт на майно нерезидента (п.п. 94.2.9  п. 94.2 ст. 94 Кодексу), припиняється адміністративний арешт майна після взяття нерезидента на податковий облік на підставі акта перевірки (п.п. 94.19.10 п. 97.19 ст. 94 Кодексу). 

Однак, на застосування штрафних санкцій діє мораторій згідно з вимогами п. 52¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

При цьому нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а саме від сплати податку на прибуток.

Отже, усі одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування (п. 133.3 ст. 133 Кодексу).

Варто пам’ятати, що постійні представництва нерезидентів, які були зареєстровані платниками податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) у періодах до 1 січня 2021 року, залишаються платниками таких податків відповідно до вимог Кодексу до реєстрації як платники податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) відповідних нерезидентів (п. 60 підр. 10 розд. ХХ Перехідні положення Кодексу).

Інформація надана з урахуванням законів про внесення змін до Податкового кодексу України від 03.03.2022 № 2118-ІХ (набрав чинності 07.03.2022), від 15.03.2022 № 2120-IX (набрав чинності 17.03.2022), від 24.03.2022 № 2142-ІХ (набрав чинності 05.04.2022), від 01.04.2022 № 2173-IX (набрав чинності 16.04.2022), від 12.05.2022 № 2260-ІХ (набрав чинності 27.05.2022).

Визначення доходу за попередній рік у разі прийняття ФОП рішення про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня наступного року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Норми встановлені п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ.

Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 із змінами.

Враховуючи вищенаведене, у разі прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

Отже, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.

До уваги платників плати за землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (далі – податкова декларація) на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Норми передбачені п. 286.2 ст. 286 ПКУ.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відсотки від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

З урахуванням викладеного, оскільки податковим періодом з плати за землю є податковий (звітний) рік, а сплата податкових зобов’язань здійснюється щомісячно, то для виправлення помилок, допущених у податковій декларації на поточний рік, суб’єкт господарювання може подати одну уточнюючу податкову декларацію з уточненням показників як за місяці, строк сплати податкових зобов’язань по яких минув, так і за місяці, строк сплати по яких не настав.

При цьому платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, у разі надіслання уточнюючого розрахунку, сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відсотки від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Також, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац третій п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Способи подання заяви при переході на єдиний податок за ставкою 2 % доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за вибором у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотримання вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Суб’єкт господарювання, у разі не можливості подання заяви до контролюючого органу за місцем податкового обліку, може подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування у паперовій формі до будь-якого найближчого контролюючого органу.

Також суб’єкт господарювання має можливість подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки через Електронний кабінет.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

Особливості сплати податку на нерухомість спадкоємцями за період до дати оформлення прав власності (користування)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.

Норми встановлені п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).

Водночас, згідно з п.п. 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 ПКУ підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.

Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (абзац перший п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Підпунктом 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ передбачено, що органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Враховуючи зазначене, у разі смерті фізичної особи – власника об’єкта нерухомості, податковий обов’язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, припиняється з початку місяця в якому наступила смерть власника.

При цьому, спадкоємці фізичної особи, які у загальновстановленому порядку набули право власності на об’єкт нерухомого майна після смерті фізичної особи – попереднього власника, з місяця виникнення права власності на такий об’єкт сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Чи включається до складу витрат ФОП – «загальносистемника» придбане канцелярське приладдя?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (ФОП) визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 177.2 ст. 177 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (п.п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Підпунктом 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20 000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Зазначимо, що термін «малоцінні необоротні матеріальні активи» визначено Національним положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями та відноситься до бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІY «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами вести бухгалтерський облік зобов’язуються лише юридичні особи. Ведення бухгалтерського обліку ФОП не передбачено.

Тобто, ФОП на загальній системі оподаткування має право віднести до витрат звітного року, безпосередньо пов’язані з отриманням товарів (робіт, послуг) придбані малоцінні необоротні матеріальні активи (канцелярське приладдя інше).

Деякі особливості повернення ФОП надміру сплаченого ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю (ФОП) доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Норми передбачені п.177.8 ст.177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Отже, якщо юридична особа укладала договір з фізичною особою – громадянином, при цьому не отримала відповідні документи що підтверджують її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, то при виплаті доходу така юридична особа зобов’язана утримати ПДФО та подати Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

ФОП, в свою чергу, подає податкову декларацію про майновий стан та доходи за звітний календарний рік, в якій відображає суму доходу отриманого від податкового агента та суму утриманого ПДФО.

У разі зміни видів діяльності неприбутковою організацією, заява за ф. № 1-РН не подається

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (Реєстр), включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 440).

Згідно з п. 11 Порядку № 440 Реєстр неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) включає ідентифікаційні та реєстраційні відомості про неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація), зокрема: ? код згідно з ЄДРПОУ; ? найменування неприбуткової організації; ? дату включення неприбуткової організації до Реєстру, починаючи з якої визначається строк безперервної реєстрації неприбуткової організації; ? ознаку неприбутковості; ? дату присвоєння ознаки неприбутковості або її зміни; ? дату та номер рішення про включення, повторне включення неприбуткової організації до Реєстру або зміну ознаки неприбутковості; ? дату скасування ознаки неприбутковості; ? дату та номер рішення про виключення неприбуткової організації з Реєстру; ? найменування та ідентифікаційний код контролюючого органу.

Пунктом 13 Порядку № 440 встановлено, що контролюючий орган за результатами моніторингу відомостей, що містяться в Реєстрі, а також відомостей щодо найменування неприбуткової організації, інших відомостей, зазначених у реєстраційній заяві, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), щодо неприбуткових організацій, вносить відповідні зміни до ідентифікаційних та реєстраційних відомостей про неприбуткову організацію, що містяться в Реєстрі. У разі встановлення підстав для зміни ознаки неприбутковості контролюючий орган вносить відповідні записи (зміни) до Реєстру.

Пунктом 14 Порядку № 440 визначено, що у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку № 440. Заява та копії документів повинні бути подані протягом десяти календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом десяти календарних днів з моменту виникнення зазначених у цьому пункті обставин.

Отже, неприбуткова організація має подати за основним місцем обліку реєстраційну заяву за формою № 1-РН з позначкою «зміни» у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону).

Відомості про зміну видів діяльності (КВЕД), розміру статутного капіталу, засновників, місцезнаходження, керівника організації оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру, в порядку, визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

Пунктом 66.4 ст. 66 Податкового кодексу України та п. 9.3 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями, визначено, що платники податків – юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов’язані подати контролюючому органу відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів, у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви для юридичних осіб та відокремлених підрозділів за формою № 1-ОПП (далі – заява за ф. № 1-ОПП) з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку». При цьому заповнюються розділі 1, 2, 3 та 10 заяви за ф. № 1-ОПП.

У полі «Дата призначення» заяви за ф. № 1-ОПП має бути вказана дата, з якої особа почала виконувати обов’язки бухгалтера на підприємстві.

Отже, інформація про головного бухгалтера оновлюється на підставі заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».

У разі зупинення ПН/РК в ЄРПН, подається таблиця даних платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників податку на додану вартість (податок), що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування до податкової накладної (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) платник ПДВ має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (Порядок)).

У таблиці даних платника податку зазначаються:

? види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

? коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

? коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України (ПКУ) (додаток 6 до Порядку).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

? така таблиця подається платниками ПДВ – сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до ст.209 ПКУ (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

? зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, мають такі розміри: D > 0,02, P < Pм ґ 1,4, та в такій таблиці зазначені товари/послуги, обсяг постачання яких згідно з податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими за останні 12 календарних місяців у Реєстрі, становить більше 25 відсотків загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.

 У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 ПКУ (додаток 7 Порядку).

Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до п. 18  Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до п. 15  Порядку.

Якщо рішення про врахування таблиці даних платника податку прийнято до дати набрання чинності Порядком, таке рішення залишається чинним до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування таблиці даних платника податку.

Таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами.

ДПС постійно розміщує на своєму офіційному вебсайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися таблиця даних платника податку.

Нове повідомлення про прийняття працівника на роботу – в електронному форматі!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2022 року № 835, яка набрала чинності 28.07.2022, внесено зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами, а саме: оновлено форму повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контрату (далі – Повідомлення).

Звертаємо увагу, що 05.08.2022 на вебпорталі ДПС України у рубриці «Електронна звітність» (https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_deklar.htm) в переліку розміщено електронні формати Повідомлення для фізичних осіб (F3001003) і для юридичних осіб (J3001003).

Дніпропетровщина: організація роботи ЦОПів щодо надання послуг платникам

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) станом на 01.08.2022 функціонують 35 центрів обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ) ГУ ДПС та мобільний ЦОП.

ГУ ДПС забезпечує належну організацію роботи ЦОПів та відповідну координацію роботи структурних підрозділів ГУ ДПС, задіяних у наданні адміністративних та інших послуг.

Адміністративні послуги надаються у 34 ДПІ, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.

У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» станом на теперішній час Нікопольська ДПІ ГУ ДПС не працює та знаходяться в простої до закінчення дії обставин, які створюють загрозу життю та здоров'ю працівників.

Інші центри обслуговування платників при ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.

Сервісне обслуговування платників податків м. Нікополя, надання адміністративних послуг здійснюють інші ЦОПи Нікопольського регіону незалежно від місяця обліку платника податків, а саме:

? Марганецька ДПІ ГУ ДПС за адресою: 53400, Дніпропетровська обл., м. Марганець, вул. Травнева, 11;

? ДПІ у м. Покрові ГУ ДПС за адресою: 53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Горького, буд. 7;

? Томаківська ДПІ ГУ ДПС за адресою: 53500, Дніпропетровська обл., смт Томаківка, вул. Лесі Українки, 41.

Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

ЦОПами забезпечується надання 79 адміністративних послуг, 53 з яких надається безкоштовно.

Так, протягом січня – липня 2022 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 149 299 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 27 944 звернення менше у порівнянні з січнем – липнем 2021 року. В т.ч. в електронному вигляді надійшло 65 261 звернення, або 43,7 відс. від загальної кількості, та на 13 191 звернення більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року, що становить 20,2 відсотка.

Платниками податків отримано 144 511 адміністративних послуг, що на 23 236 послуг менше ніж у відповідний період минулого року. В т.ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 60 628 адміністративних послуг, або 41,9 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 13 163 послуги більше у порівнянні з січнем – липнем минулого року, що становить 21,7 відсотків.

На Дніпропетровщині відзначається позитивна динаміка реєстрації новостворених суб’єктів господарювання

У січні – липні 2022 року в податкових органах Дніпропетровської області обліковувалось 262 648 суб’єктів господарювання. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року кількість платників збільшилась на 4 170 осіб.

При цьому, за місяці запровадженого в Україні воєнного стану (березень – липень поточного року) новостворених суб’єктів господарювання, зареєстрованих у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області нараховується понад 6 000 осіб, з яких – 856 юридичних і 5 145 фізичних осіб.

Слід зазначити, що з березня 2022 року відзначається позитивна динаміка щодо реєстрації новостворених представників бізнесу, зокрема фізичних осіб – підприємців.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), у разі потреби платник податків може отримати дублікат або копію довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП, подавши запит про надання довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру за формою № 34-ОПН (далі – запит за ф. № 34-ОПН), наведений у додатку 11 до Порядку № 1588, зокрема, через Електронний кабінет в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг»  та «Про електронні довірчі послуги».

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/ розміщено електронну форму «Запит про надання довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру. Форма № 34-ОПН» за ідентифікатором J(F)1315501.

Громадяни задекларували 139,7 млрд грн доходів, отриманих протягом минулого року

Станом на 21.07.2022 громадяни подали майже 249 тис. декларацій про майновий стан і доходи.

Загальна сума задекларованого доходу становить 139,7 млрд грн, що на 30,9 млрд грн, або на 28 відс. більше ніж за аналогічний період минулого року.

Громадяни визначили до сплати в бюджет податок на доходи фізичних осіб у сумі 3 726,6 млн грн, що на 1 031,5 млн грн, або на 38 відс. більше ніж за аналогічний період минулого року. Військового збору визначено у сумі 996 млн грн, що на 572,3 млн грн, або на 45 відс. більше ніж станом на 21.07.2021.

Правом на податкову знижку скористалися (станом на 21.07.2022) більше ніж 49 тис. осіб, задекларовано до повернення з бюджету – 200,1 млн гривень.

Нагадуємо, що для фізичних осіб, які бажають скористатися правом на податкову знижку за результатами 2021 року, компанія декларування не завершена.

Для спрощення процедури пропонуємо скористатися електронним сервісом «Декларація про майновий стан і доходи» в приватній частині «Електронного кабінету платника», який надає можливість подати разом з декларацією документи, що підтверджують право на податкову знижку.

ДПС перевіряє факти відмови споживачам у розрахунках за товари/послуги POS-терміналом

Для упередження порушень вимог чинного законодавства суб’єктами господарювання, які проводять розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та ймовірно  відмовляють у розрахунках споживачам за товари/послуги POS-терміналом (електронними платіжними засобами), ДПС запроваджено обстеження торгівельних об’єктів та проведення фактичних перевірок на об’єктах, де наявні порушення.

Крім того, для забезпечення законних прав та інтересів громадян України ДПС створила чат-бот «StopViolationBot» для надання можливості споживачам інформувати службу про виявлені порушення, зокрема, й порядку проведення розрахунків.

Так, територіальними підрозділами податкового аудиту протягом травня-липня 2022 року на територіях, де відсутні бойові дії, проведено 1110 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, що ймовірно неправомірно відмовляють від проведення розрахунків за товари (послуги) в безготівковій формі за допомогою банківських платіжних засобів.

За результатами проведених перевірок до порушників очікується застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму понад 9,5 млн гривень.

Під час проведення перевірок встановлено 463 випадки неправомірної відмови від проведення розрахунків за товари (послуги) за допомогою банківських платіжних засобів.   

За результатами контрольно-перевірочних заходів на винних осіб складено 463 протоколи про адміністративні правопорушення, де передбачена відповідальність за ст. 16315 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Звертаємо увагу платників податків, що відповідно до статті 16315 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, до якої протягом року вже застосовувалося адміністративне стягнення за таке ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зняття з обліку юрособи у разі проведення процедури реорганізації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 11.13 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), у разі прийняття рішення про припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (у разі наявності грошових зобов’язань та/або заборгованості зі сплати податків і зборів), а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань:

? у разі відсутності грошових зобов’язань та/або податкового боргу – відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП (додаток 15 до Порядку № 1588);

? за наявності податкового боргу – відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою № 31-ОПП або відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП (додаток 16 до Порядку № 1588) (якщо план реорганізації юридичною особою до контролюючого органу не подавався або не був узгоджений контролюючим органом).

Згідно з п. 11.14 розділу XI Порядку № 1588 формування контролюючим органом відомостей про узгодження плану реорганізації юридичної особи, яка має податковий борг, здійснюється у такому порядку:

1) платник податків, який реорганізовується та має грошові зобов’язання та/або податковий борг, після оприлюднення повідомлення про реорганізацію подає до контролюючого органу за основним місцем обліку:

? заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП (додаток 14 до Порядку № 1588) (далі – заява за ф. № 8-ОПП);

? копію рішення про реорганізацію;

? у довільній формі план реорганізації, в якому зазначається порядок розподілу грошових зобов’язань та/або податкового боргу між іншими платниками податків – правонаступниками із зазначенням видів податків, зборів, сум і часток податків, зборів, а також часток активів, що передаються правонаступникам, чи інших критеріїв, за якими визначені частки податків, зборів. План реорганізації має бути підписаний уповноваженими особами платника податків, який реорганізується, та уповноваженими особами платників податків – правонаступників. Підписи таких осіб засвідчуються в установленому законодавством порядку.

Контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків у взаємодії з іншими контролюючими органами за основним місцем обліку правонаступників розглядає отримані документи у місячний строк від дня отримання заяви за ф. № 8-ОПП. За результатами такого розгляду контролюючим органом приймається рішення про узгодження плану реорганізації або про відмову в узгодженні плану реорганізації, яке доводиться до відома платника податків;

2) врегулювання питань погашення грошових зобов’язань або податкового боргу у разі реорганізації здійснюється у порядку, визначеному ст. 98 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

3) у разі отримання рішення про відмову в узгодженні плану реорганізації платник податків може погасити грошові зобов’язання та/або податковий борг або переглянути план реорганізації в частині розподілу податкових зобов’язань (боргу) правонаступнику (правонаступникам) та повторно звернутись до контролюючого органу за основним місцем обліку платника для його узгодження.

Відповідно до п.п. 1 п. 11.17 розділу XI Порядку № 1588 підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями, є надходження відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої інтегрованої картки платника податків або даті отримання відомостей про припинення юридичної особи у разі, якщо на момент отримання таких відомостей були закриті всі інтегровані картки такого платника податків.

У разі припинення платника податків – юридичної особи (шляхом ліквідації або реорганізації) врегулювання питань погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу такого платника здійснюється у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 4 п. 11.17 розділу XI Порядку № 1588).

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120- IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України I (далі – ПКУ), зокрема, доповнено новим п. 41 підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, встановлено нульову ставку акцизного податку на такі підакцизні товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД: бензини моторні: бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або не менш як 5 мас. % етил-третбутилового ефіру або їх суміші; інші бензини; інші нафтопродукти; важкі дистиляти (газойль); скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази; бутан, ізобутан.

Враховуючи зазначене, на таке пальне:

? платники акцизного податку – виробники пального при поповненні обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового мають складати заявки на поповнення (коригування) залишку пального, у гр. 6 якої вказувати нульову ставку акцизного податку;

? виробники етилену, до отримання або до ввезення на митну територію України в якості сировини для виробництва етилену не видають податковий вексель на суму акцизного податку, згідно із встановленим у п. 229.2. та 229.3 ст. 229 ПКУ механізмом ввезення на митну територію України без сплати акцизного податку або реалізації виробниками пального за нульовою ставкою акцизного податку (оскільки п. 41 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ встановлено нульову ставку незалежно від напрямку використання такого пального).

Податкові пільги щодо сплати земельного податку для юросіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що від сплати земельного податку звільняються:

? санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських об’єднань осіб з інвалідністю, реабілітаційні установи громадських об’єднань осіб з інвалідністю (п.п. 282.1.1 п. 282.1 ст. 282 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

? громадські об’єднання осіб з інвалідністю України, підприємства та організації, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю та спілками громадських об’єднань осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків в середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Норми передбачені п. 282.1 ст. 282 ПКУ.

Зазначені підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» із змінами та доповненнями.

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські об’єднання осіб з інвалідністю, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством (п.п. 282.1.2 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);

? бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України (п.п. 282.1.3 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);

? дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків) (за умови використання за цільовим призначенням), освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);

? державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких підприємств, установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій (п.п. 282.1.5 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);

? державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, за земельні ділянки, на яких розміщені їх спортивні споруди. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій, декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій (п.п. 282.1.6 п. 282.1 ст. 282 ПКУ).

Крім того, протягом дії ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів (угод) України з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), але не пізніше 01 січня 2023 року, резиденти – суб’єкти космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у реалізації таких договорів (угод), за земельні ділянки виробничого призначення згідно з переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України, звільняються від сплати земельного податку (п. 1 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

До 01 січня 2025 року звільняються від сплати земельного податку суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію норм ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти соціального, торговельного, сільськогосподарського призначення та непромислового будівництва (п. 7 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Тимчасово, до 1 січня 2035 року, органи місцевого самоврядування можуть звільняти від сплати земельного податку в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1116). Загальна сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку - інвестора із значними інвестиціями) враховується у складі загального обсягу передбаченої спеціальним інвестиційним договором державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями, яка надається відповідно до Закону № 1116. У разі досягнення загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями платник податку - інвестор із значними інвестиціями починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто зазначений обсяг, втрачає право на застосування пільги, визначеної п. 11 підрозд. 6 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п. 11 підрозд. 6 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому, відповідно до п. 69.14 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також земельних ділянок (земельних часток (паїв), які визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

ФОП – «єдинник» другої групи надав послуги працівнику юрособи, що перебувала у відряджені: чи є порушення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці (ФОП), які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

? не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

? обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Норми передбачені п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Для юридичних осіб відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 зі змінами та доповненнями, витрати на відрядження можуть бути включені до складу загальновиробничих, адміністративних витрат, витрат на збут або інших операційних витрат.

З урахуванням норм п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ витрати на відрядження, понесені фізичною особою, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем, підлягають відшкодуванню в межах фактичних витрат на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

При цьому зазначені витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Враховуючи вищевикладене, якщо ФОП – платником єдиного податку другої групи були надані послуги працівнику юридичної особи під час відрядження, і вартість послуг оплачується особисто таким працівником, то порушення умов перебування на другій групі платника єдиного податку не виникає.

Однак, якщо оплата вартості послуг надходить на рахунок ФОП – платника єдиного податку другої групи від юридичної особи, яка не є платником єдиного податку, за найманого працівника, що перебуває у відрядженні, то порушуються умови перебування фізичної особи – підприємця на другій групі платника єдиного податку.

Фізособою – «незалежником» у період дії воєнного стану добровільно перераховано грошові кошти Збройним Силам України: що з витратами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, п. 1 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ доповнено новим п.п. 22.

Так, п.п. 22 п. 1 підрозділу 1 розділу ХХ ПКУ встановлено, що за результатами податкових (звітних) періодів за 2022 рік у складі витрат від провадження певного виду незалежної професійної діяльності можуть враховуватися документально підтверджені витрати у вигляді вартості майна, в тому числі грошові кошти, що добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.

Реорганізація колективного с/г підприємства: оподаткування доходу фізособи – спадкоємця від продажу майнового паю юрособі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 14 лютого 1992 року № 2114-ХІІ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2114) визначено правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до ст. 7 Закону № 2114 майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Суб’єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени – у частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства (п. 2 ст. 7 Закону № 2114).

Пунктом 2 ст. 9 Закону № 2114 встановлено, що пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства у підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

Термін «майновий пай» визначено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 «Про врегулювання питань по забезпеченню захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» із змінами та доповненнями – це частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена в грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.

Майновий пай члена підприємства документально підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства (майновим сертифікатом), яке видається сільською, селищною або міською радою.

У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Наказом Міністерства аграрної політики України від 09.04.2001 № 97 затверджено Рекомендації щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності, п. 9 яких визначено, що кожен із співвласників має право продати свою частку майна, яка знаходиться у спільній частковій власності, згідно з договором купівлі-продажу майнового паю, засвідченого Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом).

Разом з тим, п.п. 14.1.90 п. 14.1. ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, зміст прав особи, який засвідчує майновий сертифікат, є тотожнім змісту корпоративних прав.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Згідно з частиною першою ст. 108 ЦКУ перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ.

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку регулюється п. 170.2 ст. 170 ПКУ, згідно з п.п. 170.2.6 якого до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Для цілей п. 170.2 ст. 170 ПКУ термін «інвестиційний актив» означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом (п.п. «а» п.п. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року (п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Підпунктом 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ визначено, що ставка податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюється у розмірі 18 відсотків.

Термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи отримані у вигляді інвестиційного прибутку (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи зазначене, фізична особа, яка протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) юридичній особі (ТОВ) та отримує інвестиційний прибуток, повинна подати річну декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та сплатити податок на доходи фізичних осіб.

При цьому юридична особа виступає як податковий агент у частині відображення виплаченого доходу у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).

Зауважуємо, що кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушеного питання.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю пальним!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.

Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону № 265.

До уваги платників плати за землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що нормами п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Звертаємо увагу, що у разі використання витягів технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що не відповідають вимогам ПКУ, необхідно уточнити суми податкових зобов’язань зі плати за землю.

Щодо обмежень програмного забезпечення по кількості рядків у таблиці даних платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що подання Таблиці даних платника ПДВ (далі – Таблиця) передбачено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).

Відповідно до п. 23 Порядку зупинення Таблиця подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
В електронній формі J/F13123 «Таблиця даних платника ПДВ» (далі – Таблиця) передбачено обмеження у 99 рядків, але обмежень щодо кількості Таблиць, які платник може подати до ДПС в одному періоді не має.

Який документ є підтвердженням про прийняття одноразової (спеціальної) добровільної декларації, поданої через Електронний кабінет?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).

Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Абзацом першим п. 42.6 ст. 42 ПКУ визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку № 557, зокрема, визначено, що створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).

Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція (абзац перший п. 9 розд. ІІ Порядку № 557).

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Таким чином, друга квитанція є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

При цьому, датою та часом прийняття Декларації контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Підстави та умови звільнення працівника за ініціативою роботодавця

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що законодавством України передбачені певні вимоги до процедури звільнення працівника, порушення яких може призвести до значних негативних наслідків для роботодавця. Проте, роботодавець є стороною трудових відносин та має передбачені законом підстави для розірвання трудового договору з працівником з власної ініціативи.

Статтею 40 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у таких випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

8) вчинення за місцем роботи викрадення (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;

10) призову або мобілізації роботодавця – фізичної особи під час особливого періоду;

11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

КЗпП заборонено звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 ст. 40 КЗпП), а також у період перебування працівника у відпустці.

Утім у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки (ст. 5 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (із мінами та доповненнями)).

Також, у період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП, яка передбачає розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Статтею 41 КЗпП визначені додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, а саме такий договір може бути розірваний у наступних випадках:

1) одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами;

1 прим.1) винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;

2) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця;

3) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи;

4) перебування всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції» у прямому підпорядкуванні у близької особи;

5) наявності у працівника реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, передбачений Законом України «Про запобігання корупції»;

6) припинення повноважень посадових осіб;

7) неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій (норма діє з 19.07.2022).

Розірвання договору у випадках, передбачених пунктами 4 і 6 частини першої ст. 41 КЗпП, проводиться, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Довідково: інформацію щодо законодавства про працю можливо отримати на інформаційному порталі Державної служби України з питань праці https://pratsia.in.ua/.

Доступ до публічної інформації

Протягом січня – липня 2022 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) надійшов 121 запит на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року кількість запитів зменшилась на 66 одиниць або на 33,5 % (за січень – липень 2021 року отримано 197 письмових запитів).

Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:

? 99 – з наданням інформації або відкритої інформації – задоволено;

? 21 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI  «Про доступ до публічної інформації» із змінами, про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;

? 1 – надіслано за належністю.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.public@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того, ГУ ДПС для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

Представники ДПС візьмуть участь у презентації законопроєкту щодо імплементації в Україні Загального стандарту звітності (Common Reporting Standart)

12 серпня 2022 року відбудеться презентація законопроєкту щодо імплементації в Україні Загального стандарту звітності (Common Reporting Standart) за участі Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України, Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, експерти EU4PFM.

Під час заходу учасники поінформують про:

- основні положення законопроєкту;

- ключові дати та заходи, які потрібно вжити фінансовим агентам для підготовки до виконання вимог CRS;

- подальші плани комунікації Мінфіну та ДПС з фінансовими агентами.

Запрошуємо фінансових агентів та бізнес долучитися до заходу.

Дата: 12 серпня 2022 року.

Початок заходу: 11.00.

Посилання на захід буде оприлюднено пізніше. Слідкуйте за анонсами на наших офіційних ресурсах.

До уваги фінансових агентів!

ДПС отримано підтвердження від Служби внутрішніх доходів США щодо перенесення строків подання звітності FATCA за 2021 рік на 2023 рік.

Крім того, повідомляємо про те, що найближчим часом буде оновлено відкритий ключ ДПС для подачі звітності FATCA. Після оновлення інформацію буде додатково оприлюднено на вебпорталі ДПС.

Акцизний податок: деякі особливості розрахунку офіційного курсу гривні до іноземної валюти

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платником акцизного податку є, зокрема особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.

Норми передбачені п.п. 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування акцизним податком є переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (п.п. 213.1.11 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п. 216.11 ст. 216 ПКУ).

При цьому, п. 217.3 ст. 217 ПКУ визначено, зокрема, що акцизний податок з товарів (продукції), вироблених на митній території України, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ), що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.

Виходячи із зазначеного, при обчисленні та сплаті платником до бюджету суми акцизного податку, у разі переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД застосовується офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому видано документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху.

Хто є платниками земельного податку за земельні ділянки, які приватизовані громадянами – членами садівницького товариства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Норми встановлені частиною першою ст. 35 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).

Приватизація земельної ділянки громадянином – членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства (частина п’ята ст. 35 ЗКУ).

Частиною четвертою ст. 35 ЗКУ визначено, що до земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств (частина шоста ст. 35 ЗКУ).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону (частина перша ст. 116 ЗКУ).

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗКУ, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення (частина четверта ст. 116 ЗКУ).

Зокрема, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара (п.п. «в» частини першої ст. 121 ЗКУ).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

При цьому право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями (ст. 126 ЗКУ).

Використання землі в Україні є платним (ст. 206 ЗКУ).

Підпунктом 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:

? власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

? землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

Об’єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об’єкти оподаткування земельним податком:

? земельні ділянки, які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

? земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.2 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

? земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (п.п. 270.1.1.3 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).

Власники земельних ділянок – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування та на умовах оренди.

Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що є підставою для нарахування земельного податку:

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку в порядку, визначеному ПКУ.

Відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (абзац перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Враховуючи вищенаведене, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами – членами садівничого товариства, які отримали документи, що засвідчують право на земельну ділянку, то такі громадяни, є платниками земельного податку.

При цьому від сплати земельного податку за земельні ділянки для ведення садівництва (не більше 0,12 гектара) звільняються особи, визначені п. 281.1 ст. 281 ПКУ (за умови подання до контролюючого органу заяви довільної форми про застосування пільги).

Внесення/вилучення готівки з місця проведення розрахунків, які не пов’язані із проведенням розрахункових операцій: проведення через ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що  згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Розмір ставок, встановлених для юросіб – платників єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи – сільськогосподарські товаровиробники, належать, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Норми передбачені п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Абзацами першим і п’ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 01 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

При цьому п. 5 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що індекс споживчих цін для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи застосовується із значенням 100 відсотків:

? для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) за 2015 та 2017 – 2022 роки;

? для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) за 2015 та 2017– 2020 роки.

Згідно з п. 293.9 ст. 293 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

? для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) – 0,95 (п.п. 293.9.1 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

? для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,57 (п.п. 293.9.2 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

? для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57 (п.п. 293.9.3 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

? для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,19 (п.п. 293.9.4 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

? для земель водного фонду – 2,43 (п.п. 293.9.5 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

? для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, – 6,33.

Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України (п.п. 293.9.6 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

? для сільськогосподарських угідь, на яких розташовані будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до підкласу «Будівлі для птахівництва» (код 1271.2) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, або для сільськогосподарських угідь, які використовуються для обслуговування таких будівель, споруд, з урахуванням даних Державного земельного кадастру, – 50 (п.п. 293.9.7 п. 293.9 ст. 293 ПКУ).

Належність будівлі до класу 1251 «Будівлі промислові» визначається на підставі документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що база оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Норми передбачені п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст.266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 265.7.5 п. 265.7 ст. 265 ПКУ).

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб’єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні. Об’єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Отже, визначення належності будівлі до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000.

Фізособі виплачується забезпечувальна сума за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна: чи є об’єкт оподаткування ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування операцій податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регламентується ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Абзацом першим п. 172.3 ст. 172 ПКУ визначено, що дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку (далі – Єдина база), або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі.

Згідно з п. 172.8 ст. 172 ПКУ для цілей ст. 172 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Укладання попередніх договорів передбачено ст. 635 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), відповідно до якої попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Згідно з ст. 571 ЦКУ якщо порушення зобов’язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Сторона, винна у порушенні зобов’язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.

У разі припинення зобов’язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню. У такому випадку завдаток не є об’єктом оподаткування.

При цьому, завдаток є забезпеченням виконання обов’язку по договору купівлі-продажу нерухомого майна та буде являтись доходом фізичної особи у разі отримання такого завдатку у власність у вигляді відшкодування за ухилення від укладання договору купівлі – продажу іншою стороною.

Звільнення працівника, застрахованого за договорами добровільного медстрахування/страхування додаткової пенсії: що з податком на прибуток?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Норми передбачені ст. 16 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями.

Підпунктом 14.1.52 прим. 1 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що договір добровільного медичного страхування – це договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

Договір страхування додаткової пенсії – це договір страхування, який передбачає обов’язок страховика щодо здійснення страхової виплати (виплат) та/або виплат у вигляді ануїтету в разі досягнення застрахованою особою пенсійного віку, визначеного за заявою застрахованої особи у договорі страхування відповідно до законодавства з урахуванням того, що такий пенсійний вік не може бути меншим більше ніж на 10 років від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням. Дострокове припинення договору до досягнення застрахованою особою зазначеного в договорі пенсійного віку неможливе, крім випадків: наявності медично підтвердженого критичного стану здоров’я (онкозахворювання, інсульт тощо) або встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи; виїзду страхувальника та/або застрахованої особи на постійне проживання за межі України; смерті застрахованої особи. Вигодонабувачем за таким договором може бути лише застрахована особа або спадкоємці відповідно до законодавства. Особливості зміни страховика за договором страхування додаткової пенсії встановлюються відповідно до закону (п.п. 14.1.52 прим. 2 п. 14.1 ст.14 ПКУ).

Статтею 123 прим. 1 ПКУ встановлено, що якщо договір довгострокового страхування життя чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, протягом перших п’яти років його дії розривається з будь-яких причин, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим ст. 123 прим. 1 ПКУ, до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку, встановлених ПКУ та іншим законодавством, в результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов’язань страховика за таким договором перед таким платником податку або порушуються інші вимоги, встановлені ПКУ до таких договорів, а також вимоги до договорів добровільного медичного страхування, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим ст. 123 прим. 1 ПКУ, то платник податку – страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим ПКУ.

Договір довгострокового страхування життя, договір медичного страхування чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, в якому страхувальником є роботодавець, може передбачати:

? зміну страхувальника (роботодавця) на нового страхувальника, яким може бути або новий роботодавець, або застрахована особа, у разі звільнення застрахованої особи;

? зміну страховика на нового страховика.

При цьому така зміна страхувальника (страховика) повинна підтверджуватися тристоронньою угодою між страхувальником (страховиком), новим страхувальником (страховиком) та застрахованою особою.

Отже, ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування відносно договорів добровільного медичного страхування та страхування додаткової пенсії у разі якщо застрахована особа – працівник вже не має трудових відносин із страхувальником.

Якщо при звільненні працівника строк дії договорів добровільного медичного страхування чи страхування додаткової пенсії, не змінюється і такі договори не припиняються до завершення свого мінімального строку дії, то коригування, передбачене ст. 123 прим. 1 ПКУ, не застосовується.

Коригування, передбачене ст. 123 прим. 1 ПКУ, застосовується до договорів добровільного медичного страхування чи страхування додаткової пенсії у тих випадках, якщо в результаті припинення трудових відносин між страхувальником і застрахованою особою договір добровільного медичного страхування перестав відповідати вимогам, передбаченим підпунктами 14.1.52 прим. 1 та 14.1.52 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Платникам ПДВ про критерії ризиковості здійснення операцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку на додану вартість (далі – платник ПДВ) квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема критерії ризиковості здійснення операцій, на підставі яких зупинено реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

До таких критеріїв відносяться:

? відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в ПН, поданій для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника ПДВ як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК на збільшення суми податкових зобов’язань, яку/який подано для реєстрації в ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року у ЄРПН, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС.

? відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника ПДВ на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), стосовно товарів, зазначених платником податку в ПН/РК, поданих для реєстрації в ЄРПН на дату їх складення.

3. Відсутність на дату складення ПН/РК відомостей (актуального запису) в ЄРПН платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб’єкта господарювання, який подав для реєстрації в ЄРПН ПН/РК у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПКУ.

? складення РК постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника ПДВ, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД – зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг – перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в РК, поданому для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника ПДВ як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).

? перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в РК на зменшення суми податкових зобов’язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в ЄРПН, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 01 січня 2017 року, зазначеного постачальником у зареєстрованих у ЄРПН ПН/РК, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 01 січня 2017 року, зазначеного отримувачем у зареєстрованих у ЄРПН ПН/РК на постачання такого/такої товару/послуги.

? складення РК на зменшення податкових зобов’язань до ПН, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в ЄРПН у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення ПН, зареєстрованої в ЄРПН без порушення граничних строків реєстрації, встановлених ПКУ.

Норми визначені у додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 із змінами.

Про обрання/перехід на спрощену систему оподаткування з особливим порядком оподаткування у період дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких, зокрема, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Крім того, 05.04.2022 набрав чинності Закон України від 24 березня 2022 року № 2142-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», яким внесено зміни, зокрема, до п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п.п. 9.8 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями, встановленими п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ:

? з 01 квітня 2022 року – у разі подання заяви до 01 квітня 2022 року;

? з наступного робочого дня після подання такої заяви – у разі подання заяви починаючи з 01 квітня 2022 року.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07. 2019 № 308.

У спеціальному полі «Ставка у відсотках до доходу» рядка 5.1.1 «Обрана ставка єдиного податку під час переходу на спрощену систему оподаткування» Заяви зазначається ставка у розмірі 2 відсотки єдиного податку.

Реєстрація суб’єкта господарювання платником єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу здійснюється шляхом внесення до Реєстру платників єдиного податку. На офіційному вебпорталі ДПС реалізована можливість щодо перевірки належності суб’єкта господарювання до платників єдиного податку зі ставкою 2 відсотки доходу.

Сервіси «Пульс», «Урядова гаряча лінія 1545» та «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» – ефективна взаємодія з платниками

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) організовано якісний та своєчасний розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт –  центру ДПС України.

Всього у січні – липні 2022 року до сервісу «Пульс»  на розгляд надійшло 149 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі –  звернення).

У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року загальна кількість звернень платників податків на «Пульс»  у 2022 році зменшилась на 301 одиницю. (січень – липень 2021 року – 450 карток).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

-  щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 66 (44,3 %);

-  щодо роботи  структурних підрозділів ГУ ДПС – 41 звернень (27,5 %);

-  щодо роботи центрів обслуговування платників – 9 звернень (6 %);

-  щодо якості надання адміністративних послуг – 8 (5,4 %).

Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.

Також у січні – липні 2022 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 125 звернень, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» і 9 звернень, що надійшли від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА».

За відповідний період 2021 року на «Урядову гарячу лінію 1545» надійшло 382 звернення, а на сервіс «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» – 41 звернення.

До уваги платників податків – запрацювала Комунікаційна податкова платформа!

Державна податкова служба України продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю податковою службою запроваджено Комунікаційну податкову платформу. Ця платформа покликана активізувати співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечуватимуть ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Так, на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платників в обов’язковому порядку зазначається інформація (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про запланований захід.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС будуть плануватись комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена у подальших інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надасть змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання в діалозі з податківцями.

Комунікаційні податкові платформи в регіонах

У головних управліннях ДПС та міжрегіональних управліннях ДПС по роботі з великими платниками податків запрацювали комунікаційні податкові платформи.

Відтепер представники інститутів громадянського суспільства та бізнес-асоціацій зможуть більш оперативно та якісно комунікувати з податківцями. Для цього необхідно надіслати звернення на електронну скриньку платформи у відповідному територіальному органі ДПС.

Зворотній зв?язок здійснюватимуть комунікатори, визначені з-поміж числа співробітників профільних підрозділів головних управлінь та міжрегіональних управлінь по роботі з великими платниками податків. Це дозволить активізувати діалог з організаціями, які представляють інтереси платників податків, для виявлення системних проблем у роботі бізнесу та їх нівелювання.

Нагадаємо, що у центральному апараті ДПС Комунікаційна податкова платформа діє з червня 2020 року.

Електронні адреси комунікаційних податкових платформ в регіонах:

Виробництво спирту без наявності ліцензії у період дії воєнного стану: чи є відповідальність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок видачі, анулювання ліцензій на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального встановлено ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Відповідно до ст. 2 Закону № 481 виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.

Ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються визначені Законом № 481 документи.

Відповідно до ст. 3 Закону № 481 на виробництво, зокрема, спирту етилового неденатурованого, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, спирту етилового денатурованого видаються окремі ліцензії на кожен вид діяльності.

Згідно зі ст. 17 Закону № 481 у разі виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії – 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 85 000 гривень.

При цьому, вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (ст. 18 Закону № 481).

Податкова декларація з плати за землю: заповнення рядків 4 - 8 розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов’язання»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 із змінами (далі – декларація), використовується для складання звітності починаючи з 01.01.2018, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

У декларації заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюються (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Вартісні показники декларації зазначаються у гривнях з копійками.

Рядки 4 – 8 розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов’язання» декларації заповнюються у разі уточнення податкових зобов’язань, зокрема:

? у рядку 4 відображається річна та з розбивкою за місяцями нарахована сума зобов’язання за даними раніше поданої декларації, що уточнюється (р. 3 податкової декларації, що уточнюється (або р.5 декларації в редакції наказу ДПА України від 24.12.2010 № 1015 або наказу Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 865));

? у рядку 5 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав та/або минув термін сплати (р. 3 – р. 4);

? у рядку 6 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав та/або минув термін сплати (р. 4 – р. 3);

? у рядку 7 – сума штрафу, яка зазначається в колонці 3 ((сума колонок з 4 по 15 рядка 5 лише за місяцями, за якими минув термін сплати) х 3% або 5%);

? у рядку 8 – сума пені обчислена з дотриманням норм ст. 129 Податкового кодексу України. Загальна сума пені зазначається в колонці 3, а в колонках з 4 по 15 з розбивкою за місяцями.

При цьому в рядках з 4 по 6 та 8 розд. ІІІ декларації заповнюються колонки з 3 по 15.

Хто та яким чином надає контролюючому органу відомості, необхідні для розрахунку транспортного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані щомісяця, у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Норми передбачені п.п. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України.

Перехід «спрощенця» в середині місяця з першої/другої груп на третю групу з особливостями оподаткування: що з єдиним податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Норми встановлені п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі, зокрема, самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп (абзац перший п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Підпунктами 49.18.2 та 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

? календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

? календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (для платників податків на доходи фізичних осіб) – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація за формою № 752).

Водночас, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей, визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Підпунктом 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи мають право не сплачувати єдиний податок.

При цьому такими особами декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ (п.п. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву (абзац перший п.п. 9.8 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю (п.п. 9.6 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124.

Слід зазначити, що нормами ПКУ не визначені терміни подання податкової декларації у разі переходу з першої або другої групи на третю групу за заявою щодо використання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки (далі – Заява).

Враховуючи вищевикладене, платник єдиного податку першої або другої групи, який здійснює господарську діяльність і у визначені ПКУ терміни сплачував єдиний податок, востаннє сплачує авансовий внесок з єдиного податку в місяці, в якому подано Заяву, та в Декларації за формою № 752 зазначає суму щомісячних авансових внесків, сплачених ним у відповідних кварталах.

Разом з тим, платник єдиного податку першої або другої групи, який скористався правом не сплачувати єдиний внесок відповідно до п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в Декларації за формою № 752 не заповнює інформацію щодо таких періодів, в яких не сплачувались авансові внески з єдиного податку.

З урахуванням терміну визначеного п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ, для забезпечення відображення в інтегрованих картках платника достовірної інформації щодо авансових внесків по єдиному податку, фізична особа – підприємець у разі переходу в середині місяця кварталу з першої або другої групи на третю групу з особливостями оподаткування на період дії воєнного стану подає Декларацію за формою № 752 протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем кварталу, в якому подана Заява.

До уваги ФОП – «загальносистемників», які припиняють підприємницьку діяльність!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці (ФОП) подають річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року), в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.

Норми встановлені п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783).

Відповідно до п. 1 розділу III Інструкції у розділі І декларації «Загальні відомості»:

? у рядку 2 вказується арабськими цифрами звітний (податковий) період (календарний рік). У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п.п. 2 п. 1 розділу III Інструкції);

? у рядку 7 позначкою «х» позначається одна з категорій платника: категорія «особа, стосовно якої проведено реєстрацію припинення підприємницької або незалежної – професійної діяльності протягом звітного року» обирається, зокрема, фізичною особою, яка перебувала на обліку як ФОП (крім осіб, які обирали спрощену систему оподаткування) та стосовно якої проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням протягом звітного (податкового) року (п.п. 7 п. 1 розділу III Інструкції).

Згідно з Приміткою 2 до податкової декларації у разі зняття з обліку в контролюючому органі фізичної особи, стосовно якої проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням, у рядку 2.1 розд. «Загальні відомості», зазначається арабськими цифрами від 1 до 12 номер календарного місяця та у рядку 2 – рік, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

В електронній формі податкова декларація подається через розділ «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.

При створенні податкової декларації платник податку на доходи фізичних осіб в розділі «Введення звітності» у верхній панелі навігації обирає цифрове значення року за який вона подається та із «випадаючого» списку обирається період – «рік».

Фізична особа – резидент, яка є прямим власником КІК, вважається контрольованою особою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з урахуванням положень ст. 39 прим. 2 ПКУ контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії (КІК).

Норми встановлені п.п. 39 прим. 2.1 2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

При цьому п.п. 39 прим. 2.1.3 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ передбачено, що під часткою в іноземній юридичній особі розуміються корпоративні права, права в утворенні без статусу юридичної особи, до активів якої входить частка у юридичній особі, чи будь-які інші аналогічні права та/або правомочності, що надають фізичній або юридичній особі право:

а) впливу на відповідну частку голосів у вищому органі управління іноземної юридичної особи (загальних зборах акціонерів, учасників або іншому аналогічному органі), та/або

б) на отримання відповідної частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або

в) блокування рішення про розподіл частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або

г) на отримання відповідної частини активів іноземної юридичної особи у разі її ліквідації або припинення.

У разі якщо відповідно до належного фізичній особі розміру частки обсяги прав, передбачені підпунктами «а» – «в» п.п. 39 прим. 2.1.3 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ, є різними, для цілей ПКУ приймається найбільше значення такої частки.

Крім того, відповідно до п.п. 39 прим. 2.1.6 п. 39 прим. 1.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Для цілей ст. 39 прим. 2 ПКУ фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Здійсненням фактичного контролю над іноземним утворенням без статусу юридичної особи в цілях застосування цієї статті визнається здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення особи чи осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, прийняття рішень або можливість прийняття рішень про заміну осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, а також здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення щодо розподілу прибутку відповідно до особистого закону та/або установчих документів такого утворення.

Положення п.п. 39 прим. 2.1.6 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ не застосовуються до фізичної особи, яка виконує посадові обов’язки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до її статутних документів, та/або до фахівців у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, які діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів (зокрема, але не виключно, адвокати, аудитори, трастові керуючі, протектори, гарантори, енфорсери, менеджери фондів, страховщики). У разі якщо зазначені в цьому абзаці особи діють на користь та в інтересах фізичної особи, виконуючи, при цьому, обов’язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою.

Враховуючи викладене, фізична особа – резидент, яка є прямим власником контрольованої іноземної компанії, вважається контрольованою особою.

Разом з тим іноземна компанія визнається КІК за умови дотримання контролюючою особою вимог, визначених п.п. «б» або «в» п.п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ.

Хто вважається керівником іноземної компанії для цілей ПКУ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 08.02.2021 № 62 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» затверджено нову редакцію додатку 6 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588). Цим додатком замість форми заяви про реєстрацію постійного представництва нерезидента в Україні як платника податку на прибуток (форма № 1-РПП) впроваджено нову форму заяви про взяття на облік нерезидента або його відокремленого підрозділу (форма № 1-ОПН). Заява за формою  № 1-РПП більше не застосовується.

Заява за формою № 1-ОПН містить відповідні графи для зазначення керівника або представника нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу). Крім того, у формі № 1-ОПН зазначається особа, відповідальна за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку.

У заяві за формою № 1-ОПН може зазначатися як безпосередній керівник іноземної компанії (організації) відповідно до її статутних документів, так і представник нерезидента, що діє на підставі документа, виданого органами управління такого нерезидента, яким підтверджуються повноваження такої фізичної особи на виконання функцій керівника нерезидента на території України в межах прав та обов’язків, що покладаються на керівника платника податків. Ця особа може бути як іноземцем, так і громадянином України, або особою без громадянства. Додатково до документів, визначених п. 64.5 ст. 64 ПКУ та розд. IV Порядку № 1588 слід подати до податкового органу копії документів, що посвідчують зазначену особу, а також зазначити у формі № 1-ОПН інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта). Якщо особа – іноземець не має реєстраційного номеру облікової картки платника податків (РНОКПП) (раніше ідентифікаційний номер) його необхідно попередньо одержати у порядку визначеному Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 зі змінами та доповненнями.

Звертаємо увагу на те, що обсяг повноважень, делегованих фізичній особі – представнику нерезидента на підставі відповідного документу, має охоплювати повний обсяг прав та обов’язків керівника платника податків, для всіх випадків, визначених податковим законодавством України. Це має чітко прослідковуватися із тексту зазначеного документу.

На підставі вказаних у формі № 1-ОПН реєстраційних даних щодо керівника (представника) нерезидента та особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, такі особи будуть відображені в інформаційно-телекомунікаційних системах контролюючих органів як керівник нерезидента та особа, відповідальна за ведення його бухгалтерського та/або податкового обліку для цілей Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зазначена особа – керівник зможе, після одержання електронного підпису у визначеному законодавством порядку, визначити, змінити перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків. Тобто, керівник зможе визначити повноваження зазначених осіб для цілей електронного документообігу між платником податків – нерезидентом та контролюючим органом відповідно до ПКУ, законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.

Також керівник та особа, яка відповідає за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, будуть відповідальними за підписання податкових декларацій платника податків – нерезидента.

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі ДПС України № 20.

Внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що сільськогосподарський товаровиробник, основною діяльністю якого є постачання сільськогосподарських товарів/послуг, вироблених ним на власних або орендованих основних засобах, причому питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених ним протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, який здійснює види діяльності, визначені п. 16 прим. 1.3 ст. 16 прим. 1 Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-ІV «Про державну підтримку сільського господарства України» (даті – Закон № 1877), має право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції після його внесення податковим органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (далі – Реєстр).

Норми передбачені п. 16 прим. 1.1 ст. 16 прим. 1 Закону № 1877.

Порядок ведення Реєстру отримувачів бюджетної дотації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 року № 179 (далі – Порядок № 179). Згідно з п. 7 Порядку № 179 заява подається протягом п’яти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації з ПДВ за звітний податковий період (місяць), в якому досягнуто необхідних обсягів питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів.

Пунктом 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено строки подання податкових декларацій, зокрема для звітного періоду, що дорівнює календарному місяцю, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Згідно з п. 49.20 ст. 49 ПКУ якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Частиною 5 ст. 254 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Виходячи з викладеного, граничний термін подання заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру переноситься на перший робочий день після останнього дня строку подання заяви, якщо цей день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день.

Способи подання заяви про повернення надміру та/або помилково сплачених сум ЄВ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що відповідно до п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок № 417), повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;

2) помилкової сплати сум ЄВ та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;

3) помилкової сплати сум ЄВ та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами, на рахунок 3556;

5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.

Згідно з п. 6 Порядку № 417 повернення сум ЄВ здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі – Заява).

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 417.

Повернення ЄВ у випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку № 417, здійснюється відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.

Пунктом 7 Порядку № 417 визначено, що після надходження до територіального органу ДПС Заяви, яка подана в електронній формі, інформація щодо цієї Заяви автоматично вноситься до Журналу реєстрації заяв про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі – Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Інформація щодо Заяви, поданої у паперовій формі, вноситься до Журналу працівником самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування ЄВ.

Враховуючи зазначене, Заява подається за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску одним із таких способів:

? особисто платником єдиного внеску чи уповноваженою на це особою;

? надсилається поштою;

? в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Надсилання платником заяви в електронній формі реалізовано через приватну частину Електронного кабінету.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, заяву, запит тощо) до відповідного контролюючого органу.

Детально дізнатись про роботу меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.

Протягом одного робочого дня після надсилання електронної Заяви до контролюючого органу платника буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації Заяви в контролюючому органі, до якого дану Заяву направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації Заяви в контролюючому органі платник може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

Робота податківців Дніпропетровщини зі зверненнями громадян

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.

На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.

ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі на dp.zvern436@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державних спеціалізованих сервісів «Урядова гаряча лінія 1545», «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» та «Пульс».

Так, у січені – липні 2022 року до ГУ ДПС надійшло 235 звернень громадян, з них: 235 заяв, у тому числі 1 колективне звернення від 2 громадян.

Загальна тематика письмових звернень:

? консультації з питань податкового законодавства – 89 звернень (37,87%);

? контрольно-перевірочна робота – 66 звернень (28,09%);

? облік у Державному реєстрі – 30 звернень (12,77%).

За відповідний період 2021 року до ГУ ДПС надійшло 378 звернень.

На виконання статей 22 та 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС. Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.

Відповідно до вимог Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» із змінами, ГУ ДПС на період коронавіруса скасовано проведення особистих прийомів. У зв’язку з карантином у січні – липні 2022 року особистих прийомів не проводилось.

Тетяна Кірієнко та представники ОТД Департаменту казначейства США обговорили питання удосконалення податкового адміністрування

Напрями реалізації експертної допомоги щодо удосконалення процесів податкового адміністрування обговорили сьогодні в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко і керівник Офісу технічної допомоги (ОТД) Департаменту казначейства США Філ Бренд та асистент ОТД Сергій Супрун.

Учасники розглянули проєкти, які покращать роботу податкової служби в умовах війни та дозволять сформувати ефективну систему адміністрування податків, що сприятиме фінансовому зростанню та генеруватиме внутрішні надходження для фінансування відновлення держави після перемоги.

«Наша країна знаходиться в надзвичайно важких умовах і робота ДПС має постійно адаптуватися до них. Більшість платників проявили себе щирими патріотами України і намагаються сплачувати податки до бюджету для підтримки економіки та Збройних Сил. Тому ми завжди відкриті до нових ідей та ініціатив щодо вдосконалення цього процесу», – наголосила Тетяна Кірієнко.

Тетяна Кірієнко подякувала представникам ОТД за співпрацю та підтримку ДПС у реалізації реформ.

У свою чергу Філ Бренд підкреслив важливість продовження податкових реформ та запевнив у  подальшій консультативній підтримці ДПС з різних питань оподаткування. Серед проєктів, над якими працюватимуть податківці спільно з експертами ОТД,  – автоматизація операційної діяльності у сфері стягнення податкового  боргу, розвиток податкового комплаєнсу, питання реєстрації платників тощо.

Щодо виконання податкових обов’язків платниками податків – фізичними особами (у тому числі самозайнятими особами) у період дії воєнного стану

З моменту набрання чинності (тобто з 27 травня 2022 року) Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі –Закон № 2260) для платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб (далі – фізичні особи), які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, поновлюються зобов’язання та відповідальність щодо дотримання термінів подання податкової звітності, сплати податків та зборів, тощо (п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

А саме платники податків – фізичні особи, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом № 2260 (27.05.2022) за умови:

- подання податкової звітності до 20 липня 2022 року;

та

- сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

У разі невиконання такими платниками податків – фізичними особами своїх податкових обов’язків у вказані строки до них застосовуватимуться штрафні санкції, визначені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Водночас, якщо платник податків – фізична особа наразі не має змоги виконувати податкові обов’язки, але згодом у нього така можливість відновиться, то для таких платників діятимуть такі правила.

Платники податків – фізичні особи, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки (граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення такої можливості) звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків за умови виконання ними цих податкових обов’язків протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

Платники податків – фізичні особи, у яких відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності тощо звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Згідно із Законом № 2260 порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (далі – Порядок), та перелік документів на підтвердження (далі – Перелік) має затвердити Міністерство фінансів України.

Після затвердження Мінфіном цих Порядку та Переліку платники податків – фізичні особи матимуть можливість (за наявності визначених підстав) подати до податкових органів документи, які підтверджують можливість чи неможливість виконання ними своїх податкових обов’язків щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, тощо.

Більш конкретні роз’яснення будуть надані після прийняття Мінфіном відповідного наказу.

Звертаємо увагу, що платники податків – фізичні особи не притягуватимуться до відповідальності, передбаченої ПКУ, за несвоєчасне виконання своїх податкових обов’язків у частині дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, тощо лише у разі підтвердження ними неможливості виконання таких податкових обов’язків.

Водночас, якщо платник податків – фізична особа не підтвердить неможливість виконання податкових обов’язків він не звільнятиметься від відповідальності, передбаченої ПКУ, за несвоєчасне виконання своїх податкових обов’язків в частині дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності тощо.

Підсумовуючи наведене, слід врахувати, що зміни, внесені Законом № 2260, передбачають всі випадки виконання податкового обов’язку без застосування фінансових санкцій, за умови дотримання вимог цього Закону, зокрема:

- дотримання встановлених термінів подання податкової звітності та сплати податків та зборів;

- у разі відсутності можливості виконання податкових обов’язків протягом всього періоду воєнного стану;

- у разі відновлення можливості виконувати податкові обов’язки під час воєнного стану.

Наостанок наголошуємо, що вказані особливості установлені тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Чи сплачують ЄВ за себе ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства у період воєнного стану в Україні?

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:

фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464),

фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464),

члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Згідно з абзацом першим п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

  Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Чи зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, на період дії воєнного стану?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану що вводиться в Україні зупиняється перебіг строків, визначених Податкового кодексу України (ПКУ), іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.

Норми передбачені п. 102.9 ст. 102 ПКУ.

При цьому згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

? дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;

? строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

? строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Сума списаної кредиторської заборгованості включається до загального оподатковуваного доходу ФОП – «загальносистемника»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) фізичної особи – підприємця (ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Норми передбачені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо ФОП чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Кредиторська заборгованість – це заборгованість платника ПДФО перед іншими суб’єктами господарювання за отримані товари (роботи, послуги).

Враховуючи вищевикладене, якщо кредитором списується заборгованість ФОП на загальній системі оподаткування, то сума списаної заборгованості включається до складу загального оподатковуваного доходу ФОП та оподатковується на загальних підставах.

Якою ПСП має право скористатися самотня мати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ визначено, що будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, що у 2022 році складає 1240,50 гривень.

Згідно з п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник ПДФО, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2022 році – 1860,75 грн), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.

Абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У 2022 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, складає 3 470 гривень (2481 грн  х 1,4).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги у випадку та у розмірі, передбаченому, зокрема, п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей (абзац другий п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).

Відповідно до підпунктів 169.3.1 та 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ у разі якщо платник ПДФО має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

Платник ПДФО, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.

Враховуючи зазначене, самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2022 році – 1860,75 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ та наданням відповідних підтверджуючих документів.

Офіційне оформлення трудових відносин: електронна трудова книжка

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.

Починаючи з 10 червня 2021 року в Україні офіційно діють електронні трудові книжки.

Що таке електронна трудова книжка?

Це цифровий аналог паперової трудової книжки. Її впровадили, щоб удосконалити облік трудової діяльності українців, зменшити паперовий документообіг і пов’язані з цим ризики втрати чи пошкодження документів.

Також сучасна система дасть змогу працівникам будь-коли перевірити свій страховий стаж, а в майбутньому – автоматично вийти на пенсію без візиту до Пенсійного фонду України.

Що змінилося?

Відтепер кожен роботодавець зобов’язаний надавати відомості про трудову діяльність своїх найманих працівників в електронному форматі. Зокрема, робити записи про прийняття на роботу, переведення чи звільнення, строкову військову службу та інші події, які раніше фіксувалися в паперовій формі.

За Законом України від 05 лютого 2021 року № 1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» у працівників і роботодавців є п’ять років для оцифрування трудових книжок. Після перевірки даних з боку Пенсійного фонду України та їхнього внесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування буде сформований кінцевий варіант електронної трудової книжки. Відтоді паперова версія буде непотрібна і зможе зберігатися в працівника або вестися паралельно з електронною версією, якщо цього забажає працівник.

Де знайти електронну трудову книжку?

Для цього необхідно увійти до особистого кабінету на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (ПФУ) за допомогою авторизації:

? за кваліфікованим електронним підписом (КЕП), який можна отримати в Державній податковій службі України, акредитованому центрі сертифікації ключів, а також у деяких банках;

? за логіном і паролем – для цього необхідно зареєструватися на порталі за допомогою коду, отриманого в територіальних органах ПФУ за наявності паспорта, ідентифікаційного коду та відповідної заяви;

? через сервіс ID.GOV.UA, який передбачає ідентифікацію за електронним підписом, за мобільним телефоном (Mobile ID) або наявності рахунку в одному з 27 банків України (Bank ID).

Хто може вносити інформацію?

Відомості про трудову діяльність можуть вносити самі працівники та/або їхні роботодавці. Для цього необхідно мати скановані кольорові копії усіх сторінок трудової книжки у хронологічному порядку та відповідних документів, до яких внесено записи з оригіналів трудової або інших документів, що підтверджують стаж.

Найманий працівник має можливість перевірити записи про трудові відносини, обравши розділ «Електронна трудова книжка».

В електронній трудовій книжці наразі є дані за основним місцем роботи, починаючи з 2004року. Якщо трудова діяльність почалася раніше, можливо додати про це інформацію особисто, надіславши скановані копії документів.

Скан-копії яких документів потрібно надавати?

До електронної трудової книжки треба завантажити всі документи, що впливають на розрахунок стажу. Окрім трудової книжки, це можуть бути документи про набуття освіти, свідоцтво про народження дитини (для жінок), військовий квиток та інші документи.

Більш детальніше про електронну трудову книжку можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі Державної служби України з питань праці за посиланням

https://dsp.gov.ua/podolannia-nelehalnoi-zainiatosti/elektronna-trudova-knyzhka-pro-shcho-varto-znaty-robotodavtsiam-i-pratsivnykam/

Чи включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу фізособи – резидента дохід у вигляді бюджетного гранту?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що бюджетний грант – це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.

Норми передбачені п.п. 14.1.277 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок оподаткування бюджетного гранту встановлений п. 170.7 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

Підпунктом 170.7 прим.1.1 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ визначено, що не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку дохід у вигляді бюджетного гранту під час його нарахування (виплати, надання) на користь платника податків.

Згідно з п.п. 170.7 прим. 1.2 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді бюджетного гранту є надавач такого гранту.

Податкові агенти – це надавачі бюджетних грантів у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають (за звітний квартал) суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді бюджетних грантів. При цьому у Розрахунку зазначаються відомості про укладені договори з надання бюджетних грантів та їх умови, у тому числі строк виконання договору, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи – платника податку, яка одержала бюджетний грант, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). Також зазначається інформація про факт використання платником податку бюджетного гранту або його частини за цільовим призначенням або порушення платником податків умов договору про цільове використання бюджетного гранту, про повне або часткове повернення платником податку бюджетного гранту на користь податкового агента – надавача бюджетного гранту (у разі такого повернення).

Відповідно до п.п. 170.7 прим. 1.4 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ у разі невключення податковим агентом – надавачем бюджетних грантів до Розрахунку інформації про порушення платником податку умов договору про цільове використання бюджетного гранту такий надавач бюджетного гранту зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

У разі якщо платником податку допущено порушення цільового використання цільового гранту, платник податків зобов’язаний відобразити суму доходу, отриманого у вигляді бюджетного гранту (його частини), щодо якої допущено порушення відповідних умов договору про цільове використання гранту, у складі річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок з таких доходів (п.п. 170.7 прим. 1.4 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ).

У разі якщо платником податку повернуто повністю чи частково бюджетний грант на користь надавача гранту (податкового агента) у звітному (податковому) році його виплати (надання), такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, повідомити про це контролюючий орган з наданням копій документів, що підтверджують факт такого повернення. При цьому платник податку звільняється від обов’язку відобразити таку частину виплаченого (наданого) та повернутого гранту у складі доходів у річній Декларації та сплатити податок з відповідних доходів (абзац перший п.п. 170.7 прим. 1.5 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ).

У разі якщо платником податку повернуто бюджетний грант на користь надавача гранту (податкового агента) повністю чи частково у календарному році, що настає за звітним (податковим) роком, у якому було включено відповідну суму гранту до річного оподатковуваного доходу, платник податків має право подати уточнюючу Декларацію та зменшити суму річного оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік на повернуту суму гранту, за умови надання копій документів, що підтверджують факт повернення відповідного гранту або його частини на користь надавача гранту (податкового агента) (абзац другий п.п. 170.7 прим. 1.5 п. 170 прим. 1 ст. 170 ПКУ).

Порядок визначення податкового зобов’язання платниками податку на прибуток – виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) внесено зміни, зокрема, до підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набрали чинності з 01 січня 2022 року.

Так, відповідно до п. 58 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2024 року, платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом мають право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті:

1) тимчасово, в період з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму нарахованого у бухгалтерському обліку і врахованого у фінансовому результаті до оподаткування доходу від продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом у періоді з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, за яким виробник електричної енергії не отримав оплату на кінець звітного періоду;

? тимчасово з 01 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу у розмірі погашеної дебіторської заборгованості за продану електричну енергію за «зеленим» тарифом, на який в попередніх звітних періодах зменшувався фінансовий результат до оподаткування відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту;

2) тимчасово, у період з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку і врахованих у фінансовому результаті до оподаткування витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом у періоді з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, за яку виробник не отримав оплату на кінець звітного періоду;

? тимчасово з 01 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом, за яку виробник отримав оплату в такому звітному періоді, та на які в попередніх звітних періодах збільшувався фінансовий результат відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту;

3) платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом не застосовують різницю, визначену абзацом третім п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ, у разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, що сформувалася за електричну енергію, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту. Положення цього абзацу застосовується також і в період після 01 січня 2024 року.

Слід зазначити, що в Інформаційному листі № 1/2022 «Нововведення Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Частина 1. Податок на прибуток підприємств», розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Листівки та брошури», надано роз’яснення щодо застосування норм п. 58 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ на прикладах умовних ситуацій.

Повідомлення платника ПДВ про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення ПН/РК;

2) критерій (критерії) ризиковості платника ПДВ та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник ПДВ;

3) пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Норми передбачені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Інформація щодо режиму роботи Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Пункти обслуговування».

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».

Оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що ДПС України наказом від 28.07.2022 № 489 (далі – Наказ № 489) внесено зміни до наказу ДПС України від 21.12.2020 № 744 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій», а саме Наказом № 489 затверджено у новій редакції Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО). 

Оновлений Реєстр РРО містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, у кількості 190 моделей.

Реєстр РРО має вигляд таблиці, яка складається з двох частин: перша – містить перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в органах державної податкової служби; друга – містить перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився.

В таблиці наведено наступну інформацію щодо кожної моделі РРО: назва, версії внутрішнього програмного забезпечення, найменування та місцезнаходження заявника і виробника, строк первинної реєстрації в органах ДПС, дата та номер рішення про включення до Реєстру РРО, а також сфера застосування відповідного РРО.

Наказ № 489 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

  https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/77516.html

Представники ДПС та Ради бізнес-омбудсмена обговорили формати подальшої співпраці

Напрями подальшої взаємодії у вирішенні питань щодо оподаткування, з якими платники податків звертаються до Ради бізнес-омбудсмена, обговорили сьогодні представники ДПС та Ради.

Під час зустрічі відзначалися результативні заходи, які були проведені ДПС спільно з Радою у 2022 році. Так, зокрема, було отримано позитивний фідбек від бізнесу щодо проведених протягом травня – червня спільних вебінарів на податкову тематику.

Ефективна комунікація з Радою бізнес-омбудсмена також надає можливість податківцям відпрацьовувати ті напрями адміністрування, що потребують більшої уваги.

У свою чергу представники Ради відзначили готовність ДПС до подальшої співпраці у різних форматах. Учасники обговорили окремі питання щодо роботи системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків,  виконання судових рішень тощо.

За результатами заходу було вирішено запровадити регулярні зустрічі представників ДПС та РБО для оперативного розгляду звернень бізнесу у рамках Комунікаційної податкової платформи.  

Під час фактичних перевірок пунктів обміну валют у липні виявлено порушень на 34,4 млн гривень

Державна податкова служба України забезпечує постійний контроль за діяльністю суб’єктів господарювання, у тому числі тих, що здійснюють операції купівлі-продажу іноземних валют на території держави.

Враховуючи значну волатильність курсів іноземних валют в період дії воєнного часу, деякі суб’єкти господарювання ухиляються від обов’язку реєстрації валютообмінних операцій через РРО/ПРРО, занижуючи такими діями свій дохід та відповідно сплату податків до державного бюджету.

Протягом липня 2022 року органами ДПС організовано вже понад 1100 фактичних перевірок пунктів обміну валют та виявлено порушень на суму 34,4 млн гривень.

Водночас, як результат вжитих ДПС заходів, кількість окремих розрахункових операцій купівлі-продажу іноземних валют, фіскалізованих через РРО/ПРРО, в пунктах обміну валют збільшилась майже в двічі, а обсяг обігу валюти виріс на 48 відсотків.

Така динаміка позитивно вплине на суми податкових відрахувань до державного бюджету суб’єктами господарювання цієї сфери.

Робота ДПС та її територіальних органів у цьому напрямі триває.

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року

№ 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»). 

                                                                                                         Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                         управління інформаційної взаємодії

                                                                             Головного управління ДПС

                                                                                у Дніпропетровській області

                                                                   (Кам’янський регіон)

« повернутися