Мереживом виткане її життя…
Ой,вишивки мої любі, я вас вишиваю,
Та про красу і про фарби думки не лишаю:
Де покласти слід рожеву, а де ніжно – синю,
Щоб славила моя праця рідну Батьківщину.
Щоб сміялася сорочка гарними квітками,
Щоб пишалась Україна своїми майстрами!
Так, і Україна пишається своїми майстрами, своїми талантами! Пишається і Приорільський край! Тим, що на його землі живе і мережить свої диво – рушники, створює вишивану красу - майстриня вишивки Галина Іванівна Кузнєцова. Сьогодні у пані Галини хвилююча подія, а саме, поважний оксамитовий ювілей.
Є таке гарне правило: якщо хочеш бути щасливим в житті, зроби своє хобі справою життя. Так і вийшло, що вишивка це не тільки хобі Галини Іванівни, це справа, котру вона любить. Це справа, якій вона віддається сповна, це її душа, натхнення, джерело наснаги, рятівне коло від усіх негараздів. Із раннього дитинства маленька Ганнуся була оточена багатим світом мистецтва, а саме, вишиванням. Адже вишивала і її бабуся Оксана, і мама Ольга, талант передався і Галині. Відрадно, що ланцюжок творчості нікуди не зникає, а передався дітям та онукам. Уся велика родина Кузнєцових дуже творча . Про таких кажуть, що вони поціловані Богом.
За все своє довге життя пані Галина скільки створила своїми золотими і вмілими руками , без перебільшення, шедеврів, що і не злічити. Стільки ж і побували її робіт на міжнародних, всеукраїнських , обласних, районних виставках. До мистецького доробку майстрині входять обрядові, весільні рушники, рушники – обереги,сорочки,серветки,скатертини, сукні, сумки, сюжетні картини за мотивами світових художників,біблійного, побутового змісту, на тему природи та багато іншого. Вишивки Кузнєцової зберігаються в колекціях Америки, Германії, Франції, Італії. Інформація про біографію і творчість нашої знаменитої землячки увійшла і до збірки «Відомі люди Дніпропетровщини».
Про справу життя Галини Іванівни можна сказати словами поета: « Вишиваю,мов пісню співаю,нитку хрестиком ніжно кладу, взір веселкою враз оживає, наче сонце у мами в саду. Вишиваю, мов Богу молюся, набираюся сили й снаги… Рушники – то мої обереги, в них магічна є сила така…Вишиваю – мережу сорочки, хочу всіх захистити від зла. Щоб сини українські і дочки виростали з любові й тепла..»
Шановна Галина Іванівна! Від імені усієї Царичанської громади і Приорільського краю дозвольте ще раз привітати Вас з ювілейним днем народження – 75 –річчям!
Хай здоров’я ніколи не зраджує Вас! Будьте завжди такі ж ніжні, рідні і милі,щоб Вам радість , і щастя, й любов вишиваним цвіли рушником! Хай будуть в серці нерозлучні Добро, Надія, Віра і Любов! Хай Вам сміється доля журавлина, поля розлогі колосом цвітуть. Нехай червоні ягоди калини на вишиванках осявають путь!
