ЦАРИЧАНСЬКІЙ ДИТЯЧІЙ МИСТЕЦЬКІЙ ШКОЛІ - 70 РОКІВ
Для Мистецтва і Музики немає часового виміру, бо воно - Вічне. Але є імена тих, хто наповнює життя цінностями і розфарбовує його за допомогою фарб і звуків. Свій 70 річний ювілей з дня заснування відсвяткувала Царичанська дитяча мистецька школа.
У затишному залі Публічної бібліотеки в смт Царичанка зібралися ті, хто багато років були гордістю і світочами приорільського краю - це колишні викладачі школи, учні тих, хто її заснував у далекому 1953 році.
Дуже родинним було свято, яке розчулило всіх присутніх, занурило їх у неповторні роки їхньої молодості.
Надзвичайно щирими були слова гостей : обласного депутата Гошгара Мухтарова, селищного голови Геннадія Сумського, начальника відділу культури, туризму, молоді та спорту Наталії Ключенкової, колишньої заввідділом культури Людмили Журбенко, і професора Академії музики Вікторії Мітлицької. Почесні гості подарували сертифікат для поповнення матеріальної бази закладу і неповторної краси ( і смаку) - торт.
Були відзначені грамотами та цінними подарунками викладачі закладу, заслужені педагогічні працівники - Людмила Покотілова та Людмила Постольник, Красюк Ірина та Коваленко Руслана. За багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у розвиток культурного мистецтва та високий професіоналізм. Діти не одного покоління були їх вихованцями.
Приємним сюрпризом була відео-робота про діяльність мистецької школи, де глядачам були представлені старі фотографії з виступів, концертів та буднів школи. Поділились здобутками та досягненнями за останній період, адже їх чимало. Окрасою вечора стали виступи колишніх випускників та викладачів школи, які пов’язали свій життєвий шлях з мистецтвом.
Тож вітаємо викладачів, працівників школи, пенсіонерів-ветеранів закладу, учнів нинішніх та випускників минулих років з солідним 70-річним ювілеєм!
Побажаємо нашій школі і надалі бути тим культурним осередком, де затишно почувають себе і діти, і викладачі, а на мистецькому небосхилі хай спалахують юні зірки.
Закінчилося свято, відзвучали останні акорди, але саме з вірою, що Гармонія - це Всесвіт, а Всесвіт - це ми, всі залишали зал, щоб слово - Мир стало підставою для наступної зустрічі( а це буде дуже скоро).
