Кам'янська ОДПІ інформує!

Дата: 17.04.2024 11:30

Кількість переглядів: 219

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Про подання реєстраційної заяву за ф. № 1-ПРРО суб’єктом господарювання для реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.

Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).

Документи, що необхідно подати для отримання ліцензії на виробництво пального

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) ліцензії на право виробництва пального видаються, анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Ліцензії на всі види діяльності, передбачені ст. 3 Закону № 481, видаються за умови обов’язкової реєстрації суб’єкта господарювання відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додаються:

- копії засновницьких документів;

- документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Для отримання ліцензії на право виробництва пального додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт для виробництва пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці виробництва пального, необхідних для виробництва та зберігання пального;

- документ, що підтверджує акредитацію випробувальної лабораторії з визначення показників якості пального, виданий уповноваженим органом, та договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;

- технологічна документація (стандарти, регламенти, технологічні інструкції), що стосується виробництва та зберігання пального;

- технічні умови щодо виробництва пального заданої якості, які повинні відповідати вимогам технічних регламентів та національним стандартам з якості пального.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право виробництва пального.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.

Рентні платежі, які необхідно сплачувати суб’єкту господарювання за видобуті обсяги підземних вод (прісної або мінеральної)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за спеціальне використання води.

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині видобування підземних вод є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Крім того, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Ставка рентної плати за користування надрами для видобування підземних вод визначена у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

- первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Таким чином, суб’єкт господарювання, що здійснює видобування підземних вод (прісні або мінеральні), є платником рентної плати: за користування надрами для видобування корисних копалин та за спеціальне використання води.

Термін сплати оскаржених у судовому порядку донарахованих згідно з актом перевірки сум грошового зобов’язання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV із змінами та доповненнями визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 робочих днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.

Обрахування обсягу господарських операцій платника податків для визнання операцій контрольованими

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.2.1.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Дніпропетровщина: місцеві кошики у січні – березні поточного року отримали понад 5,6 млн грн транспортного податку

Платниками Дніпропетровської області впродовж трьох місяців 2024 року до місцевих бюджетів регіону спрямовано понад 5,6 млн грн транспортного податку. Керівниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталя повідомила, що у порівнянні з першим кварталом минулого року надходження з цього податку збільшились майже на 3,2 млн грн, або в 2,3 рази.

Федаш Наталя нагадала, що транспортний податок сплачується у такі строки (п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України):

- фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

- юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за наступним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Дякуємо суб’єктам господарювання за відповідальність і своєчасну сплату податків.

Хто повинен подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи?

Кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2023 року, триває.

Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) та задекларувати отримані доходи зобовʼязані платники, які отримували:

- окремі види доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);

- доходи від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);

- іноземні доходи  (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

- доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);

- доходи від здійснення незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу).

Також зобов’язані подати декларації:

- іноземці, які за результатами звітного року набули статус у резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);

- платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу). 

Подати податкову декларацію також мають право громадяни для отримання податкової знижки.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичними особами у першому кварталі 2024 року спрямовано понад 1,4 млрд грн плати за землю

Суб’єктами господарювання – юридичними особами впродовж січня – березня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону сплачено понад 1,4 млрд грн плати за землю. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталя, це на понад 72,9 млн грн, або 5,2 відсотки, більше аналогічного періоду 2023 року.

За словами очільниці податкової служби області, у першому кварталі 2024 року надходження плати за землю від платників Дніпропетровщини склали майже 17,1 відс. загальних надходжень до місцевих скарбниць регіону.

Федаш Наталя подякувала усім платникам, які дотримуються фінансової дисципліни та сумлінно сплачують податки, допомагаючи армії, економіці та країні в цілому.

Комунікаційна податкова платформа: ефективна взаємодія з ТОП-асоціаціями та бізнесом

Подія_дня

Співпраця_АППУ

Комунікаційна_податкова_платформа

  Співпраця податкової служби Дніпропетровщини з Територіальним Відділенням Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області – це можливість охопити  велике коло платників інформацією про податкове законодавство.

Під час вебінару, в якому прийняв участь заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, обговорювали особливості оподаткування доходів, отриманих громадянами протягом 2023 року.

Зустріч пройшла у форматі конструктивного діалогу. Кожен учасник отримав корисну інформацію та відповіді на важливі питання.

Працюємо і надалі на Перемогу! 

Електронний сервіс предзаповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для фізичних осіб – платників податків

Для допомоги платникам податків – фізичним особам при складанні податкової звітності Державна податкова служба України розробила відеоролик «Предзаповнення декларації про майновий стан і доходи за даними інформаційних баз ДПС та подання її до контролюючого органу».

Відеоролик містить покрокову інструкцію щодо порядку заповнення декларації при використанні електронного сервісу в електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян».

Нагадуємо, що до форми податкової декларації про майновий стан і доходи внесено зміни відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28 серпня 2023 року № 467 «Про внесення змін до наказу «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.10.2023 за № 1817/40873.

Переглянути відеоролик можна тут https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/10954.html.

До уваги платників туристичного збору: чи заповнюється рядок 8.1 уточнюючої податкової декларації?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 16 квітня 2024 о 09:57

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Згідно з абзацом першим п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Формою податкової декларації з туристичного збору, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 403) із змінами (далі – Декларація), передбачено заповнення рядка 2 «Податковий період» головної частини Декларації, в якому, зокрема, при поданні Декларації з типом «Уточнююча» платники у рядку 2.2 зазначають звітний квартал, що уточнюється. Аналогічна інформація заповнюється в рядку 1.2 «Податковий період, що уточнюється» додатка «Розрахунок № податкового зобов’язання з туристичного збору» (далі – Додаток) до Декларації.

До рядка 8 табличної частини Декларації з типом «Уточнююча» переносяться значення рядків розд. І Додатка, в якому здійснюється розрахунок уточнення (виправлення) сум туристичного збору при самостійному виявленні помилок, зокрема:

- до рядка 8.2 «податкове зобов’язання, що уточнюється до збільшення» Декларації переноситься значення рядка 6 колонки 13 розд. І Додатка;

- до рядка 8.3 «податкове зобов’язання, що уточнюється до зменшення» Декларації переноситься значення рядка 7 колонки 13.

Водночас, рядок 8.1 «податкове зобов’язання за податковий (звітний) період, усього» табличної частини у Декларації з типом «Уточнююча» не заповнюється, оскільки значення цього рядка повинно відповідати значенню (сумі значень) колонки 13 «Усього нараховано збору за звітний квартал» рядка 3 розд. І Додатка, тобто відображаються поточні нарахування звітного місяця.

Випадки, за яких не справляється авансовий внесок при виплаті дивідендів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:

- на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;

- платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

- фізичним особам.

Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.4 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розд. IV ПКУ.

Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (п.п. 57.1 прим. 1.6 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).

Підпунктом 57.1 прим. 1.7 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ встановлено, що авансові внески не справляються/не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого – сьомого п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

При цьому абзацами четвертим – сьомим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються зокрема:

- суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що  39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

- вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

- сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

- виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.8 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.

Формування та поповнення діапазону номерів для ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що перша порція зарезервованих номерів діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером (далі – Діапазон) для програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) формується фіскальним сервером автоматично на запит ПРРО для отримання резервних номерів, який є службовим документом, створення якого ініціюється відповідною командою ПРРО, або у відповідь на службовий документ з типом «Відкриття зміни».

Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік фіскальних номерів з Діапазону. Відповідь фіскального сервера на службовий документ з типом «Відкриття зміни» містить номер офлайн сесії та перелік фіскальних номерів з Діапазону.

Наступні порції зарезервованих фіскальних номерів для ПРРО формуються фіскальним сервером автоматично у відповідь на запит ПРРО, або у відповідь на отриманий пакет даних офлайн документів.

Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону або номер офлайн сесії та перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону.

Діапазон, який видається для роботи ПРРО в режимі офлайн, складається з переліку конкретних зарезервованих за ПРРО фіскальних номерів.

Зарезервований за ПРРО фіскальний номер, що присвоюється електронним документам, формується як унікальний набір літер і цифр, або цифр, розділених крапками.

Витрати, що мають право врахувати арбітражні керуючі, які здійснюють незалежну професійну діяльність, при визначенні сукупного чистого доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII із змінами і доповненнями (далі – Кодекс) арбітражний керуючий – фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Частиною четвертою ст. 10 Кодексу встановлено, що арбітражний керуючий є суб’єктом незалежної професійної діяльності.

Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які провадять незалежну діяльність – арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Отже, при визначені сукупного чистого доходу арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) доцільно враховувати витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами ПКУ, однак, які не пов’язані з виконанням арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у конкретній справі про банкрутство.

До витрат фізичної особи, яка провадить незалежну діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, зокрема:

- орендна плата за користування орендованим приміщенням, або оплата за комунальні послуги, у разі використання власного нежитлового приміщення, де знаходиться контора (офіс) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у тому числі його поточний ремонт обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;

- витрати на технічне забезпечення діяльності робочого місця такої особи та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);

- витрати на ремонт та технічне обслуговування обладнання (комп’ютерів, у тому числі їх програмного забезпечення, принтерів, сканерів, ксероксів, факсів, телефонів тощо);

- витрати на виготовлення печаток, а також їх заміну;

- витрати на відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування;

- витрати на оплату праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників (найманих працівників);

- витрати на проходження підвищення кваліфікації. Придбання та передплата нормативної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

- витрати на користування електронною базою законодавства;

- витрати на підключення та користування мережею Інтернет;

- придбання канцелярського приладдя;

- суми сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- витрати на страхування професійних ризиків арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) за шкоду, заподіяну внаслідок неумисних дій або помилки під час здійснення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

- поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

- витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку для ведення податкового обліку та подання податкової та іншої звітності.

Протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений: право фізичної особи – резидента на отримання податкової знижки у частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (абзац третій п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання (п.п. 175.4 ст. 175 ПКУ).

Таким чином, фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 ПКУ.

Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

Дніпропетровщина: платники екологічного податку за три місяці поточного року сплатили до місцевих бюджетів понад 55,6 млн гривень

Платниками Дніпропетровського регіону у першому кварталі 2024 року до місцевих бюджетів спрямовано понад 55,6 млн грн екологічного податку.

«Це майже на 22,2 млн грн, або на 66,4 відс., більше відповідного періоду минулого року», – повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Очільниця податкової акцентувала, що позитивну динаміку надходжень забезпечують платники, які навіть у такий нелегкий для країни воєнний час сумлінно виконують свої податкові зобов’язання.

Наталя Федаш подякувала платникам за їх активну громадянську позицію та патріотизм.

У першому кварталі 2024 року до місцевих бюджетів платники Дніпропетровщини спрямували майже 468 млн грн рентних платежів

Впродовж січня – березня п. р. до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 468 млн грн рентних платежів. Про це повідомила очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш та акцентувала, що у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року це майже на 332,6 млн грн, або в 3,5 рази, більше.

В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадала, що рентна плата – це загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України (п.п. 14.1.217 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Дякуємо усім, хто добросовісно сплачує податки та робить важливий внесок у нашу Перемогу!

Єдиний внесок – джерело соціальної захищеності громадян

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує.

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

За рахунок коштів, що надходять від сплати єдиного внеску здійснюється фінансування видатків на виплату, зокрема:

• пенсії; 

• допомоги по тимчасовій втраті працездатності; 

• допомоги по вагітності і пологах; 

• одноразові та щомісячні страхові виплати потерпілим на виробництві, членам їх сімей; 

• інші види страхових виплат, встановлені законом. 

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464).

Платниками єдиного внеску є, зокрема: 

• роботодавці (частина 1 п. 1 ст. 4 Закону № 2464); 

• фізичні особи, які сплачуються єдиний внесок самі за себе:

- фізичні особи – підприємці, у т. ч., які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)) (частина 4 п. 1 ст. 4 Закону № 2464); 

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність (частина 5 п. 1 ст. 4 Закону № 2464); 

- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (частина 51 п. 1 ст. 4 Закону № 2464); 

• особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (частина 15 п. 1 ст. 4 Закону № 2464).

Особливості подання декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік

Днями, у прес-центрі інформаційного агентства «Мост-Дніпро» у форматі Zoom відбулася прес-конференція за участі начальника Правобережного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Інни ТИХОНЕНКО щодо особливості подання декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік.

Нововведення, які набрали чинності у 2024 році

З 01.01.2024 діє нова форма податкової декларації та інструкція щодо її заповнення, оновлена редакція яких затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28 серпня 2023 року № 467 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2023 року за №1817/40873.

Подання декларації

Декларація про майновий стан і доходи подається відповідно до ст. 179 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду;

фізичні особи, у яких є право на податкову знижку, – до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.

Платник податків самостійно обирає спосіб подачі декларації:

особисто або уповноваженою особою;

поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання (далі – поштою);

засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (далі – електронна форма).

Громадяни, які отримували іноземні доходи та знаходяться за кордоном, можуть надіслати декларацію поштою або в електронній формі. Подати декларацію в електронній формі можна скориставшись приватною частиною Електронного кабінету.

Випадки, за яких платники податків зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації, встановлені розділом IV Кодексу.

До них належать:

отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);

отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);

іноземні доходи (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Важливо! За умови якщо у платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені згідно зі ст. 13 Кодексу, то відповідно до п. п. 170.11.2 , п. 170.11 ст. 170 Кодексу такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації  до 31 грудня року, наступного за звітним.

Податкову декларацію також зобов’язані подавати:

фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);

фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);

іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);

платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).

Платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками податку, які:

є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року;

Важливо! Податкова декларація від імені платника податку, який є неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною, має бути подана опікуном або піклувальником (одним з батьків) до контролюючого органу за місцем проживання неповнолітньої особи (особи, визнаної судом недієздатною).

перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання податкової декларації;

перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.

Випадки, за яких подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу.

Це стосується платників, які отримали:

доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;

доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п.3 ст. 174 Кодексу.

Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом.

У разі якщо платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 Кодексу.

Триває Деклараційна кампанія – 2024

Триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2023 року.

З початку року станом на 01.04.2024 вже більше ніж 88 тис. громадян подали декларацію про майновий стан і доходи за минулий рік, що на 17 відс., або на 13 тис. декларацій більше ніж за аналогічний період минулого року.

За даними поданих декларацій задекларовано до сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 753,7 млн грн, що на 40 відсотків більше ніж за аналогічний період минулого року (станом на 01.04.2023 – 535,2 млн грн). Військового збору задекларовано до сплати у сумі 131,1 млн гривень.

Звертаємо увагу, що платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація):

- особисто або уповноваженою особою;

- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Нагадаємо, що у 2024 році останній день подання декларації для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та громадян – 30 квітня.

Представники ДПС вивчають світову практику з відновлення роботи у сфері податкового боргу після відміни воєнного стану

У рамках виконання Робочого плану на 2023 – 2024 роки за ініціативою Міністерства фінансів (Казначейства) США Офісу технічної допомоги представники Державної податкової служби України взяли участь у робочих зустрічах, які тривали  протягом 8 – 12 квітня 2024 року.

Метою заходів стало вивчення світової практики з відновлення роботи у сфері стягнення податкового боргу після відміни воєнного стану. Участь у цій програмі сприяє покращенню та вдосконаленню стягнення боргу з платників податків у процедурі банкрутства.

Офісом технічної допомоги запропоновано продовжити на 2025 – 2026 роки загальну концепцію діяльності (CONOPS), яка визначить бажаний майбутній стан управління податковим боргом ДПС.

У свою чергу в ДПС відзначили важливість співпраці з Офісом технічної допомоги, оскільки на сьогодні увага податківців, зокрема, зосереджена на розробці рекомендацій по роботі з податковим боргом, особливо його стягнення у процедурі банкрутства.

Завдяки таким заходам ДПС удосконалює та збільшує свої можливості для покращення діяльності зі стягнення податкового боргу, забезпечуючи корисні шляхи для переходу від поточного до передбачуваного майбутнього стану.

Реєстрація суб’єктів господарювання платниками акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.

Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.

Згідно з п.п. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність (п.п. 212.3.2 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

При цьому відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.

Також згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Таким чином, реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:

- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;

- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб – підприємців.

Рентна плата за спеціальне використання води: за якими кодами бюджетної класифікації сплачується?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів. Зокрема, для сплати рентної плати за спеціальне використання води визначено код бюджетної класифікації 13020000, а саме:

13020100 – рентна плата за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення);

13020200 – рентна плата за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення;

13020300 – рентна плата за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб гідроенергетики;

13020400 – надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства;

13020500 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати рентної плати за спеціальне використання води;

13020600 – рентна плата за спеціальне використання води в частині використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім стоянкових і службово-допоміжного флотів).

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає такі позиції:

13020401 – надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства (за платежами, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами;

13020501 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати рентної плати за спеціальне використання води (за платежами, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами).

Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати рентної плати за спеціальне використання води платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Поряд з цим, платники рентної плати за спеціальне використання води для отримання банківських реквізитів з метою сплати рентної плати за спеціальне використання води можуть звернутися до органу ДПС за місцем взяття на облік платником рентної плати за спеціальне використання води.

Про додаткову реєстрацію суб’єктом ЗЕД, якщо суб’єкт господарювання має намір здійснювати таку діяльність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб’єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами.

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці. Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб’єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.

Іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Акредитацію філій і представництв іноземних банків здійснює Національний банк України відповідно до Закону України 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» із змінами. Реєстрацію представництв інших іноземних суб’єктів господарської діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб’єктом господарської діяльності документів на реєстрацію.

При цьому слід зазначити, що чинним законодавством не передбачена додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Хто є платником транспортного податку у разі передачі юридичною особою у фінансовий лізинг легкового автомобіля, зареєстрованого в Україні згідно з чинним законодавством?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ).

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування податкову декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 401) із змінами.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг – господарська операція юридичної особи (лізингодавця), за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу майно, яке є основним засобом і придбане або виготовлене лізингодавцем, а також усі ризики та винагороди, пов’язані з правом володіння та користування об’єктом фінансового лізингу.

Терміни «фінансовий лізинг» та «фінансова оренда» для цілей ПКУ є тотожними.

Лізинг вважається фінансовим за наявності хоча б однієї з таких умов:

- об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відс. його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

- балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відс. первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

- сума лізингових платежів, зазначених у договорі лізингу на момент укладення такого договору, дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;

- майно, що передається у лізинг, виготовлене за замовленням лізингоодержувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоодержувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Враховуючи викладене, у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг, платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є лізингодавець (юридична особа – власник транспортного засобу).

При цьому, Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

ФОП – платник єдиного податку четвертої групи: деякі аспекти заповнення декларації в електронному вигляді

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до абзацу шостого п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають визначену п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої заяви (абзац шостий п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщена електронна форма Декларації за ідентифікатором форми – F0103805, у складі якої формуються:

Додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» до Декларації – за ідентифікатором форми F0138105;

Додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» до Декларації – за ідентифікатором форми F0138205;

Додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» до Декларації – за ідентифікатором форми F0138305.

Приміткою 3 до Декларації визначено, що Декларація з відміткою «Довідково» – подається виключно фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку четвертої групи, які вперше подають Декларацію з метою визначення ставки єдиного податку на поточний рік протягом 20 календарних днів з дня подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (обов’язково вказується арабськими цифрами від 1 до 12 номер календарного місяця та відповідний рік, в якому подано вказану заяву).

Отже, фізичній особі – підприємцю, яка вперше подає Декларацію з метою визначення ставки єдиного податку на поточний рік в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету необхідно обрати рік та відповідний календарний місяць, в якому подано заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку.

В загальній частині Декларації зазначається:

у рядку 1 – три відмітки одночасно «Загальна», «Звітна», «Довідково» («Загальна нова», «Звітна нова» та «Довідково»);

у рядку 2 – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) платника податків згідно з реєстраційними документами;

у рядку 3 – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (серію (за наявності), номер паспорта зазначають фізичні особи, які через релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

у рядку 4 – код виду економічної діяльності (КВЕД) (код основного виду економічної діяльності підприємства, відповідно до реєстраційних документів);

у рядку 5 – код організаційно-правової форми господарювання;

у рядку 6 – податкова адреса, поштовий індекс, міжміський код, телефон (адреса електронної пошти та факс заповнюються за бажанням платника);

у рядку 7 – найменування контролюючого органу за основним місцем обліку платника;

у рядку 8 – найменування контролюючого органу за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок), до якого подається декларація;

у рядку 9 – код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 № 3) із змінами за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок) до якої подається Декларація.

В розрахунковій частині для фізичних осіб – підприємців Декларації заповнюються графи 3 – 10 рядків 12 – 14 (гектари – з чотирма десятковими знаками, гривні – з двома десятковими знаками). Зокрема, у рядку 14 самостійно обчислюють щоквартальні зобов’язання зі сплати єдиного податку на поточний рік у розмірах визначених п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (I квартал – 10 відс., II квартал – 10 відс., III квартал – 50 відс., IV квартал – 30 відсотків). Така Декларація подається з Додатком 1, який є невід’ємною частиною Декларації. При цьому Додаток 2 та Додаток 3 не подаються.

Показники графи 3 Декларації мають дорівнювати показникам рядків 1.1.0, 1.2.0, 1.3.0, 1.4.0, 2.0 графи 11 Додатка 1 до Декларації.

Платники Дніпропетровського регіону у першому кварталі п. р. спрямували до загального фонду державного бюджету                                понад 1,1 млрд грн рентної плати

Платниками Дніпропетровщини у січні – березні 2024 року до загального фонду державного бюджету сплатили понад 1,1 млрд грн. рентної плати. 

В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода акцентувала, що позитивна динаміка надходжень у порівнянні з 1 кварталом минулого року склала 663,1 млн гривень. Протягом 3-х місяців поточного року рентної плати надійшло майже в 2,3 рази більше, ніж у січні – березні 2023 року.

Елеонора Шкода висловила подяку платникам за своєчасно сплачені податки.

До уваги фізичних осіб – власників землі та землекористувачів!

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права землекористування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України (ПКУ)).

Нарахування відповідних сум земельного податку фізичним особам – платникам податку проводиться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної части (паю), щороку до 1 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).

Увага!!! Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

Дніпропетровщина: до місцевих бюджетів фізичними особами сплачено майже 63,3 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Фізичними особами – платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухомість), впродовж січня – березня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області спрямовано майже 63,3 млн гривень.

Про це повідомила очільниця податкової служби регіону Елеонора Шкода і акцентувала, що у першому кварталі п. р. до місцевих скарбниць надійшло податку на нерухомість на 32,8 млн грн, або майже в 2,1 рази, більше ніж в аналогічному періоді 2023 року. 

Елеонора Шкода нагадала, що обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Порядок такого обчислення визначений п.п. 266.7.1 ст. 266 Податкового кодексу України (ПКУ).

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухомість сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 266.10.1 ст. 266 ПКУ).

Дякуємо платникам за сумлінну сплату податків та фінансову підтримку громад регіону.

За результатами перевірки мережевого магазину з продажу алкогольних напоїв зафіксовано порушення законодавства

Працівниками підрозділу податкового аудиту на постійній основі здійснюється моніторинг та аналіз господарської діяльності суб’єктів господарювання з питань офіційного оформлення відповідної кількості найманих працівників, реальних обсягів проведених розрахункових операцій через зареєстровані належним чином реєстратори розрахункових операцій/програмні реєстратори розрахункових операцій.

Так, проведеним аналізом господарської діяльності мережевого магазину з продажу алкогольних напоїв виявлено ознаки порушення законодавства в частині проведення розрахунків.

Фактичною перевіркою підтверджено факти:

проведення розрахунків зі споживачами (фізичними особами) без видачі відповідних розрахункових документів;

відсутність у фіскальних касових чеках обов’язкового реквізиту на підакцизні товари – коду УКТ ЗЕД;

використання найманої праці працівників без належного оформлення. 

За результатами фактичної перевірки зафіксовано порушення на загальну суму 728 тис. гривень.

ДПС звертає увагу платників, які здійснюють розрахункові операції, на необхідність безумовного дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

ДПС – одна з лідерів всеукраїнського проєкту з вивчення англійської мови

Державна податкова служба України входить у число лідерів серед органів державної влади за кількістю активних учасників всеукраїнського проєкту з вивчення англійської мови публічними службовцями «Eng4PublicService».

Результати першого етапу проєкту та нові можливості для державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування у вивченні англійської мови були представлені під час презентації Національного агентства України з питань державної служби «Англомовні навички публічних службовців: Проєкт «Eng4PublicService2.0» в Українському кризовому медіа-центрі.

Освітній проєкт «Eng4PublicService» реалізується НАДС у співпраці з найбільшою у світі освітньою організацією EF Language Learning Solutions. Його мета – посилення мовних спроможностей публічних службовців та підвищення їх рівня володіння англійською мовою. Нині кількість зареєстрованих учасників становить понад 20 тисяч осіб.

З метою посилення англомовної спроможності публічні службовці органів ДПС з лютого 2023 року за допомогою Порталу управління знаннями проходять навчання на платформі онлайн-школи EF English Live (Англійська мова для публічних службовців).

Упродовж 2023 року 977 осіб (працівників органів ДПС) отримали сертифікати про підвищення кваліфікації за результатами успішного проходження навчальних модулів.

У 2024 році продовжують навчатися 2600 податківців.

Тетяна Кірієнко: У пріоритеті – діджиталізація Служби, розвиток якісних сервісних послуг для платників

Очільниця Державної податкової служби України Тетяна Кірієнко взяла участь у зустрічі з учасниками Міжнародного жіночого бізнес-клубу, яка відбулась у Торгово-промисловій палаті України.  У ході заходу йшлось про трансформацію ДПС в умовах воєнного стану, актуальні питання оподаткування та досягнення у кризовому управлінні.

Тетяна Кірієнко, зокрема, зосередила увагу на основних проєктах, які ДПС розпочала та продовжує реалізовувати під час воєнного стану. В пріоритеті – діджиталізація Служби, розвиток якісних сервісних послуг для платників та покращення адміністрування податків. 

«Завдяки скоординованим зусиллям платників податків та податківців вдається забезпечувати стабільні надходження до бюджетів. Відповідальна позиція бізнесу дозволяє акумулювати кошти та спрямовувати їх на виконання тих програм, які сьогодні в пріоритеті держави, а також у підтримку ЗСУ. Дякуємо всім платникам, у свою чергу, податкова продовжує розвиватися за підтримки наших міжнародних партнерів, впроваджує нові моделі для максимального спрощення процесів звітування та сплати податків», – зазначила Тетяна Кірієнко.

Суд підтримав позицію контролюючого органу щодо правомірності нарахування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних

Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятих рішень, згідно з якими застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд касаційної інстанції виснував, що з урахуванням встановлених судами обставин відсутні підстави вважати, що неналежне виконання податкового обов`язку з боку позивача зумовлене обставинами, за які відповідає держава. Позивач, здійснюючи свою діяльність у сфері проводового електрозв`язку з 17.05.2000, не міг не усвідомлювати специфічних умов її державного регулювання та мав планувати свою господарську діяльність з урахуванням цього з метою забезпечення можливості належного виконання свого податкового обов`язку.

За невиконання встановленого державою обов`язку запроваджена нею ж відповідальність не настає лише у тому випадку, коли держава не створила умов для виконання такого обов`язку. Саме ж собою здійснення державою регулювання господарської діяльності у певних сферах не може розглядатися як об`єктивна обставина, яка перешкоджає належному виконанню платником своїх обов`язків у податкових відносинах.

Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 280/7271/21 касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено; рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.06.2022 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування  в Єдиному реєстрі податкових накладних».

На запитання платників податків відповіла головний державний інспектор відділу роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Дніпропетровській області  Євгенія БІЛОУСОВА.

Добрий день.

Чи потрібно до таблиці даних платника податку на додану вартість крім пояснення подавати копії документів і які саме?

Відповідь. Вітаємо!

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Крім пояснення, платники податку мають можливість надавати копії документів для підтвердження достовірності інформації, зазначеної в таблиці даних. Зокрема, проте не виключно, платник податку може надати копії документів щодо наявності основних фондів, які використовуються у виробничій діяльності, джерела їх походження, документальне підтвердження придбання/оренди, тощо.

Добрий день.

Ми отримали Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Потрібно повторно надавати всі копії документів або тільки ті, які зазначено у вищезазначеному Повідомленні?

Відповідь. Вітаємо!

Не потрібно повторно надавати копії документів, треба надати лише ті, які зазначені у Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.

Добрий день.

Чи можна подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, якщо минуло більше 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній?

 Відповідь. Вітаємо!

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.08.2023 року, виключено норму 102.9 статті 102 Податкового Кодексу України, та доповнено підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» положенням щодо встановленням терміну дії зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а саме до 01.08.2023.

Тобто, починаючи з 01.08.2023 поновлено перебіг строків, визначених Податковим кодексом України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. № 520 (зі змінами) (далі – Порядок № 520) передбачено що строки подання Письмових пояснень та копій документів,  платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

З урахуванням зазначеного вище, для податкових накладних/розрахунків коригування, дата складання яких передує даті введення воєнного стану в Україні (до 24.02.2022) та реєстрацію яких зупинено, перебіг строку згідно з пунктом 6 Порядку № 520 починаючи з 01.08.2023 продовжується на ту кількість календарних днів, протягом яких платник податку мав право подати Пояснення станом на дату введення воєнного стану на території України.

Для податкових накладних/розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період дії воєнного стану в Україні (з 24.02.2022) та реєстрацію яких зупинено, відлік строку згідно з пунктом 6 Порядку № 520 починається з 01.08.2023 року, тобто на 365 днів (до 01.08.2024).

Добрий день.

У нас зупинено реєстрацію податкової накладної на реалізацію товару власного виробництва, які документи необхідно подати разом з Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено?

Відповідь. Вітаємо!

З урахуванням специфіки діяльності вашого підприємства, крім документів зазначених у пункті 5 Порядку № 520 доцільно також надати копії документів щодо наявності виробничого приміщення, обладнання, інструменту; ТУ/ДСТУ; виробничі звіти/виробничу калькуляцію, тощо.

Працюємо разом – підтримуємо бізнес Дніпропетровщини

Подія_дня

У Дніпропетровському регіоні налагоджена тривала і тісна співпраця податкової служби з громадськістю та бізнесом.

Адже конструктивний діалог з громадськими організаціями та бізнес-спільнотою позитивно впливає на виконання платниками їх податкових обов’язків, а значить забезпечує стабільність наповнення бюджетів.

Ефективна співпраця з громадськими організаціями, які приймають активну участь у житті бізнесу, – це дієвий механізм для удосконалення комунікацій та налагодження партнерських відносин з бізнес-спільнотою.

Сьогодні до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) завітав голова Спілки Підприємців Дніпропетровщини Олег Григоренко. Із заступником начальника ГУ ДПС Валерієм Леоновим та начальником управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осиповою обговорювали нагальні питання.

Сподіваємось на подальшу плідну співпрацю.

В полі зору - майбутні абітурієнти

Робота_з_молоддю 

Комунікаційна_податкова_платформа

Незабаром розпочнеться вступна кампанія до вишів Дніпропетровщини.

З чого розпочати підготовку до вступу? Як скористатися податковою знижкою за навчання? Ці теми були запропоновані для обговорення на вебінарі «Вступ-2024. Гранти. Ваучери. Пільги», який проведено за ініціативи Українського державного хіміко-технологічного університету.

У віртуальній зустрічі для майбутніх абітурієнтів прийняли участь фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Хто має право на податкову знижку, які документи потрібно підготувати, терміни повернення коштів – такі питання цікавили юнаків та дівчат. Розглянули на прикладах, як можна повернути частину коштів, сплачених за навчання, ознайомили з популярними електронними сервісами від ДПС.

«Молоді люди завжди були двигунами прогресу та розвитку. Бажаю всім вам стати частиною студентської родини, старанно навчатися, отримувати знання, щоб бути гідними членами українського суспільства та приносити користь своїй країні», – звернувся до учасників заходу заступник начальника Валерій Леонов.

Дніпропетровщина: мобільний ЦОП продовжує надавати адміністративні та інші послуги

Впродовж січня – березня 2024 року здійснено 604 виїзди мобільного Центру обслуговування платників (ЦОП) до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям. З них 201 адресний виїзд до маломобільних груп населення та 376 – до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.

Станом на 01.04.2024 фахівцями мобільного ЦОПу надано 1 720 адміністративних послуг, у тому числі 255 адміністративних послуг під час адресних виїздів до маломобільних груп населення, та 3 798 інших послуг.

Під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад регіону до фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) звернулось 3 011 громадян. Такі суб’єкти звернення отримали 786 адміністративних послуг та 2 374 інших послуг.

Акцент – на актуальних питаннях, зокрема: «Деклараційна кампанії 2024», нарахування та сплата фізичними особами мінімального податкового зобов’язання і земельного податку, особливості оподаткування у період дії воєнного стану, а також популяризація електронних сервісів ДПС України, зокрема, Електронного кабінету та застосунку «Моя податкова».

Мобільний ЦОП – це зручна та швидка податкова допомога для тих, хто немає можливості відвідати стаціонарний ЦОП, мережа яких діє по усій області. У ГУ ДПС станом на 01.04.2024 адміністративні та інші послуги надаються у 33 ЦОПах при державних податкових інспекціях ГУ ДПС.

До уваги платників!

Закон України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX: зміни до Податкового кодексу України з податку на майно

Відеогалерея https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10951.html

ФОП на загальній системі оподаткування отримана безповоротна фінансова допомога: чи включається вона до доходу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) безповоротна фінансова допомога – це:

- сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

- сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

- основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (ФОП) визначено ст. 177 розд. ІV ПКУ.

Об’єктом оподаткування ФОП на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування (виплати) ФОП доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

У разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).

Оподаткування доходів платників податку – фізичних осіб регулюються розд. ІV ПКУ, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи, зокрема з джерел їх походження в Україні.

Суми безповоротної фінансової допомоги, наданої фізичній особі включаються до складу оподатковуваного доходу як дохід у вигляді додаткового блага, що визначено п.п. «г» п.п. 164.2.17 п 164.2 ст. 164 ПКУ.

Оскільки у даному випадку надана безповоротна фінансова допомога не є результатом від здійснення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, що проводиться у порядку та за правилами передбаченими законодавством для такої категорії осіб, то така сума допомоги оподатковується за нормами встановленими ПКУ для оподаткування доходів фізичних осіб як додаткове благо.

При цьому п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною у ст. 167 ПКУ.

Крім того відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим.1 ст. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Пунктом 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого серед іншого включається дохід, отриманий платником податку у вигляді додаткового блага (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ).

Отже, сума отриманої безповоротної фінансової допомоги включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % і військовим збором за ставкою 1,5 %.

Термін проведення контролюючим органом перерахунку суми транспортного податку у разі виявлення розбіжностей

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 5 глави 13 розд. ІV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, з транспортного податку податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником транспортного податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Про зарахування у зменшення податку на прибуток сплачених за митним кордоном України податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.

Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:

- податок на капітал/майно та приріст капіталу;

- поштові податки;

- податки на реалізацію (продаж);

- інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

ПКУ: хто є податковим агентом?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Згідно з п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.

Оподаткування ПДВ: здійснена операція з вивезення основного засобу, що був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Підпунктом «г» п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

У разі експорту товарів датою виникнення податкових зобов’язань є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).

Згідно з п. 206.4 ст. 206 ПКУ операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ.

Так, п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ встановлено, що за нульовою ставкою оподатковуються, зокрема, операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Отже, повернення отриманого у фінансовий лізинг основного засобу є його постачанням, а тому операція з вивезення (повернення нерезиденту) основного засобу, що був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу, підлягає оподаткування ПДВ за нульовою ставкою, за умови, що таке вивезення підтверджене належним чином оформленою вантажною митною декларацією. У разі, якщо повернення отриманого у фінансовий лізинг основного засобу розміщено у митному режимі реекспорту, то операція з вивезення (повернення нерезиденту) основного засобу, що був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу, звільняється від оподаткування.

Протягом першого кварталу поточного року місцеві бюджети Дніпропетровщини поповнились платою за землю на понад                           1,5 млрд гривень

У січні – березні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників плати за землю надійшло понад 1,5 млрд гривень. Надходження зросли у порівнянні з січнем – березнем минулого року на понад 80,4 млн гривень. Темп росту надходжень склав 105,4 відсотки.

Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 1. Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами) оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Надходження екологічного податку до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини мають позитивну динаміку

Протягом січня – березня 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували майже 45,5 млн грн екологічного податку.

В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода акцентувала увагу, що надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на понад 18,1 млн грн, або на 66,4 відсотків.

Очільниця податкової області подякувала платникам за своєчасно виконаний податковий обов’язок та нагадала, що у разі якщо під час провадження господарської діяльності платником екологічного податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов’язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.

Студентам – про податкову знижку

Робота_з_молоддю

Вкрай важливо знати не тільки свої обов’язки, але і права. Саме про це сьогодні говорили зі студентами Університету митної справи та фінансів (УМСФ).

Податкова знижка – це можливість повернути частину сплаченого податку на доходи за певні послуги, які були отримані ним протягом звітного року.

Студенти отримали чіткі кейси стосовно отримання податкової знижки за витратами, понесеними на здобуття освіти.

У вебінарі прийняли участь в. о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталя та декан факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин УМСФ Даценко Вікторія.

«Податкова служба області завжди приділяє багато уваги молодому поколінню. Ми прагнемо, щоб молоде покоління було обізнаним, зокрема, у сфері податкового законодавства», - зазначила під час зустрічі  Наталя Федаш.

Захід пройшов у формі активної дискусії.

Ми на постійному зв’язку зі студентською молоддю Дніпропетровщини.

ЗУ_3219 РРО_ПРРО

Відеогалерея  https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10950.html

Розширення можливостей податкового контролю: ДПС у співпраці з EU4PFM впроваджує нові IT-рішення для проведення аналізу ризиків із трансфертного ціноутворення

Нещодавно відбулася демонстрація прототипу нової системи обробки великих масивів даних у трансфертному ціноутворенні – автоматизованої ІТ-системи, розробленої для аналізу ризиків трансфертного ціноутворення.

У світлі поточного економічного розвитку існує нагальна потреба в нових підходах і технологіях обробки та аналізу великої кількості електронної інформації, особливо для контрольованих операцій.

Основною метою розробки такої системи є оптимізація процедур податкового контролю, забезпечення дотримання принципу «витягнутої руки» для контрольованих операцій.

Така інновація спрямована на досягнення кількох ключових цілей:

- удосконалення підходів, що ґрунтуються на оцінці ризику;

- підвищення швидкості, точності та ефективності результатів контролю за трансфертним ціноутворенням;

- зменшення випадків податкових порушень та судових розглядів;

- зведення до мінімуму впливу «людського фактору».

Враховуючи прагнення України до інтеграції в ЄС, застосування Настанов ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб є надзвичайно важливим. Ця система відіграє ключову роль в ефективному податковому контролі за принципом «витягнутої руки» та дотриманням цих рекомендацій на практиці.

Реалізація проєкту зі створення автоматизованої ІТ-системи для аналізу ризиків трансфертного ціноутворення знаходиться у завершальній стадії.

До уваги платників плати за землю!

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)  платниками плати за землю є  власники земельних ділянок, земельних часток (паїв),  землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об’єктом оподаткування платою за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності, земельні частки (паї), які перебувають у власності, земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування, та земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (стаття 270 ПКУ).

Водночас повідомляємо, що відповідно до статті 281 ПКУ від сплати податку звільняються такі категорії громадян:

особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій громадян, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як  2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Також пунктом 281.3 статті 281 ПКУ визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених пунктом 281.2 цієї статті, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги) (пункт 281.4 статті 281 ПКУ).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (пункт 281.5 статті 281 ПКУ).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог пункту 284.2 статті 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Також повідомляємо, що податкове законодавство надає право платникам податків звернутися письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПКУ) до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 статті 281 ПКУ, розміру ставки земельного податку та нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю, контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку (пункт 286.5 статті 286 ПКУ).

Мобільний ЦОП податкової Дніпропетровщини – до мешканців територіальних громад Кам'янського району

Податківці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) продовжують надавати консультативні та адміністративні послуги під час чергування у приміщеннях Центрів надання адміністративних послуг у Дніпропетровській області (далі – ЦНАП).

Протягом січня – березня поточного року співробітники державних податкових інспекцій (ДПІ) ГУ ДПС здійснили 64 таких виїзних чергування у ЦНАПах Кам’янського району області. Послуги податкової отримали відвідувачі ЦНАПів: Дніпровської філії ЦНАПу у м. Кам’янське, у містах Вільногірськ та Жовті Води; виконкому Верхньодніпровської та Верхівцевської міських рад; Божедарівської селищної та Затишнянської сільської рад.

Суб’єктам звернення надано 137 адміністративних та 84 інші послуги. Працівниками ДПІ прийнято 17 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2023 рік.

Відвідувачам ЦНАПів фахівці податкової надали роз’яснення щодо: особливостей оподаткування у період дії воєнного стану, застосування РРО/програмних РРО, нарахування та сплати земельному податку і МПЗ.

Нагадали про «Деклараційну кампанію 2024». Акцентували увагу на електронних сервісах ДПС України, зокрема Електронному кабінеті, а також на можливостях мобільного застосунку «Моя податкова».

Наближення послуг до платників, створення максимально комфортних умов для виконання ними своїх податкових обов’язків – у пріоритеті податкової Дніпропетровщини.

Задекларовані громадянами доходи та сплачені податки– підтримка обороноздатності України!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.

Під час відвідування Центру обслуговування платників Соборної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із закликом до громадян Дніпропетровщини задекларувати доходи, отримані у 2023 році, звернувся відомий економічний експерт Михайло Крапивко.

Він зазначив, що в цей важкий для країни час декларування доходів – це особистий внесок кожного українця у фінансову підтримку держави.

«Свідоме декларування доходів та сплата податків – фінансова стабільність нашої держави, забезпечення її обороноздатності!», – зазначив Михайло Крапивко.

Платники орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Орендна плата для цілей розд. XII ПКУ – це обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:

- на праві постійного користування;

- на умовах оренди.

Підпунктом 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Строки проведення виїзних (невиїзних) планових та позапланових перевірок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзаців першого і другого п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Строки проведення документальної планової перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 77.7 ст. 77 ПКУ).

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 78.6 ст. 78 ПКУ).

Відповідно до п. 82.1 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.

Згідно з абзацами першим – восьмим п. 82.2 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому цього пункту, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, проводиться у строк, визначений абзацом першим п. 82.2 ст. 82 ПКУ, за наявності за два останні календарні роки одночасно таких умов:

- платником податку подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження господарської діяльності;

- платник податку не зареєстрований як платник податку на додану вартість;

- в контролюючих органах відсутня податкова інформація щодо:

використання платником податку найманої праці фізичних осіб;

відкритих платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/електронних гаманцях в емітентах електронних грошей.

Отже, тривалість документальної планової перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів.

Продовження строків проведення документальної планової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.

Тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому п. 82.2 ст. 82 ПКУ, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів.

Продовження строків проведення документальної позапланової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три робочі дні до дня її завершення або якщо надіслані у порядку, передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ, документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три робочі дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки може бути додатково продовжено до строків, встановлених п. 82.2 ст. 82 ПКУ, на строк три робочі дні (абзац дев’ятий п. 82.2 ст. 82 ПКУ).

Щодо можливості отримання уповноваженою особою фізичної особи кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 1 частини другої ст. 22 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за результатами перевірки відомостей (даних) про особу, отриманими у встановленому законодавством порядку з Єдиного державного демографічного реєстру, за паспортом громадянина України або іншими документами, виданими відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Таким чином, отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (в т.ч. посвідченою нотаріально) неможливо.

Дохід отримано фізичною особою – резидентом, від продажу нерухомого майна: що з військовим збором?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 1,5 відс. від об’єкта оподаткування.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ, (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ), зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 розд. ІV ПКУ.

Водночас, п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 розд. ІV ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому п. 10 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.9 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) та доходи, зазначені в пп. 13, 15, 16, 17 і 18 підрозд. І розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.10 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи викладене, оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи – резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 розд. ІV ПКУ, то сума такого доходу оподатковується збором за ставкою 1,5 відсотка.

Разом з тим, не є об’єктом оподаткування військовим збором сума доходу, отримана фізичною особою – резидентом від операцій з продажу нерухомого майна відповідно до п. 172.1 ст. 172 розд. ІV ПКУ.

З вироблених товарів платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 69,5 млн гривень акцизного податку

У першому кварталі 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за вироблені товари надійшло понад 69,5 млн грн акцизного податку, що на понад 21,7 млн грн, або на 45,5 відс., більше ніж у відповідному періоді 2023 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода.

Керівник податкової служби подякувала платникам за сумлінне виконання своїх фінансових обов’язків.

Елеонора Шкода звернула увагу, що платник акцизного податку має забезпечити ведення окремого обліку витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів, облік яких ведеться у штуках та кілограмах. У разі відсутності такого обліку дотримання норм середніх витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів здійснюється виходячи з розрахунку витрати ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів, облік яких ведеться в штуках. Норми обумовлені Законом України від 23.02.2024 № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства», який набув чинності 16.03.2024.

До уваги платників! Реєстр форм електронних документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державною податковою службою України на головній сторінці у розділі «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ» (меню «Реєстри») за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/154157.html опублікована інформація стосовно реєстрів форм електронних документів, а саме:

• Реєстр електронних форм податкових документів
• Реєстр форм електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків
• Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб

Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб

Порядок встановлення ставки збору за місця для паркування транспортних засобів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 268 прим.1.3 ст. 268 прим.1 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір) встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

При визначенні ставки збору сільські, селищні, міські ради враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.

Ставка збору та порядок сплати збору до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою (п. 268 прим.1.4 ст. 268 прим.1 розд. ХІІ ПКУ).

Понад 214,8 млн грн податку на нерухоме майно надійшло від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

 У січні – березні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 214,8 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Як зазначила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода, це на понад 24,1 млн грн, або на 12,7 відс., більше порівняно з січнем – березнем минулого року.

Елеонора Шкода нагадала, що фізичні особи – власники декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених у різних населених пунктах, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних.

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Дніпропетровщина: надання послуг у ЦОПах при ДПІ протягом першого кварталу 2024 року

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) станом на 01.04.2024 адміністративні послуги надаються у 33 центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ), мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.

В умовах введення в Україні воєнного стану ЦОПи ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема, надають адміністративні послуги та інші функції сервісного обслуговування платникам незалежно від місця їх обліку.

Платники можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПами забезпечується надання 81 адміністративної послуги, 55 з яких надається безкоштовно.

Протягом січня – березня 2024 року до ЦОПів Дніпропетровщини надійшло понад 92,9 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг. Це на 19,4 тис. звернень більше аналогічного періоду 2023 року. З них в електронному вигляді надійшло понад 39,5 тис. звернень, або 42,6 відс. від загальної кількості, та на 14,3 тис. звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.

У першому кварталі поточного року платники отримали майже 88,6 тис. адміністративних послуг, що на понад 18,3 тис. послуг більше ніж у відповідному періоді минулого року. Понад 35,1 тис. послуг, або 39,7 відс. від загальної кількості, отримано суб’єктами звернення в електронному вигляді. Це майже на 12,9 тис. послуг більше ніж у січні – березні 2023 року.

Крім того, з початку року здійснено 604 виїзди мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям.

У м. Кам’янському проведено нараду з питань боротьби із нелегальним обігом підакцизних товарів

Подія дня 

В Кам'янській районній військовій адміністрації під головуванням начальника районної військової адміністрації Олега Гапіча за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федора Терханова відбулась нарада з питань організації роботи щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами.

Ключовий меседж заходу - існування тіньового ринку підакцизної продукції у сьогоднішніх умовах є неприпустимим.

Конструктивний діалог державних органів і спільна стратегія у напрямку легалізації операцій з підакцизними товарами направлені на мінімізацію тіньової частки у підакцизних товарах і відповідно – на забезпечення додаткових надходжень до бюджетів.

Продовжуємо працювати.

Інформаційний лист № 2/2024: Вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства

Інформаційний лист № 2/2024 присвячено деяким нововведенням, які запроваджені Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603) та направлені на вдосконалення взаємодії платників податків з контролюючими органами через засоби дистанційної комунікації, а також уточнення окремих положень податкового законодавства. 

Закон № 3603 набрав чинності з 16 березня 2024 року, крім деяких положень, які набирають чинності з 1 квітня, 16 червня, 1 липня, 1 серпня 2024 року.

Ознайомитися з інформаційним листом можна тут https://tax.gov.ua/data/material/000/650/772787/InfoList2_2024.pdf.

Засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради: у фокусі уваги – актуальне

Відбулося перше засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) за участі керівництва податкової служби області та представників структурних підрозділів ГУ ДПС.

На розгляді мали ряд кейсів: основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи, підстави для нарахування орендної плати за земельну ділянку та сервіс «Пульс» Державної податкової служби України.

Мій ФОП у «Моя податкова»

Близько 70 тисяч користувачів вже завантажили мобільний застосунок «Моя податкова» та отримують податкові послуги у смартфоні.

Відтепер у мобільному застосунку «Моя податкова» доступні нові сервіси для ФОП:

- Мій ФОП у розділі «Мої дані» застосунку:

інформація про реєстрацію ФОП та обрання спрощеної системи оподаткування;

- подання податкових декларацій платника єдиного податку:

для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування 1-3 груп, у розділі «Послуги»;

- сплата податків:

доступна у «Стані розрахунків з бюджетом» розділу «Послуги».

Цінуй свій час та приєднуйся!

З початку 2024 року ДПС опрацьовано 734 запити на отримання публічної інформації

У січні – березні 2024 року Державною податковою службою України опрацьовано 734 запити на отримання публічної інформації.

Із загальної кількості 655 запитів надійшло електронною поштою, 76 –поштою, 3 – особисто від запитувача.

Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 441 запит. Від юридичних осіб з початку року надійшло 244 запити на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 5, від представників медіа – 44.

За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 373, відмовлено відповідно до статті 22 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 220, надіслано належним розпорядникам інформації – 117.

Переважну більшість запитувачів цікавила податкова інформація – 77 відс. від загальної кількості запитів.

Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.                

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                           

                                                                                                              Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                               управління інформаційної взаємодії

                                                                                    Головного управління ДПС

                                                                                                                       у Дніпропетровській області (Кам'янський регіон)

« повернутися