Кам'янська ОДПІ інформує!

Дата: 08.05.2024 11:30

Кількість переглядів: 188

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Чи можуть платники єдиного внеску подати контролюючому органу на погодження довідку-розрахунок на виплату зарплати в електронній формі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 4 Порядку прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) визначено, зокрема, що довідка-розрахунок на виплату заробітної плати складається платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за формою згідно з додатком 1 до Порядку.

Контролюючі органи невідкладно погоджують довідку-розрахунок в електронній або паперовій формі, надану платником єдиного внеску.

Контролюючі органи відмовляють у погодженні за умови:

- невідповідності довідки-розрахунку формі, визначеній у додатку 1 до Порядку;

- недостовірності викладеної в довідці-розрахунку інформації;

- подання довідки-розрахунку до контролюючого органу не за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.

Один примірник погодженої довідки-розрахунку в паперовій формі надається обслуговуючому надавачу платіжних послуг, другий – контролюючому органу, третій – залишається у платника єдиного внеску.

Довідка-розрахунок в електронній формі надається платником єдиного внеску до обслуговуючого надавача платіжних послуг з дотриманням законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII ««Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 1 Порядку довідка-розрахунок в електронній формі – документ, отриманий платником єдиного внеску в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 глави 1 розд. II Податкового кодексу України.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

У розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету платник єдиного внеску може надіслати до відповідного контролюючого органу належним чином оформлену довідку-розрахунок в електронній формі за ідентифікатором форми J1330001 (для юридичних осіб) або F1330001 (для фізичних осіб).

Після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

У першій квитанції електронного документа повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. У другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про платника та підписувача (підписувачів) електронного документа та квитанції).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Інформацію щодо отримання та дати реєстрації довідки-розрахунку в контролюючому органі платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» розділу «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету (також квитанції щодо приймання та обробки можна переглянути в розділі «Перегляд звітності» та розділі «Введення звітності»). Дата реєстрації довідки-розрахунку вважається днем її отримання контролюючим органом.

Погоджена довідка-розрахунок в електронній формі (або відмова у погодженні) невідкладно направляється контролюючим органом платнику єдиного внеску в Електронний кабінет.

Інформація про погодження або надання відмови у погодженні довідки-розрахунку в електронній або паперовій формі вноситься до журналу реєстрації та опрацювання довідок-розрахунків в електронній або паперовій формі, який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи контролюючих органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації (абзац дев’ятий п. 4 Порядку).

На які підакцизні товари (продукцію) встановлюють максимальні роздрібні ціни та в які терміни подається декларація про МРЦ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) максимальні роздрібні ціни (далі – МРЦ) на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ.

Згідно з п.п. 214.1.5 п. 214.1 ст. 214 ПКУ базою оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів що сплачується виробниками та імпортерами є вартість за МРЦ тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку.

Встановлення МРЦ на підакцизні товари (продукцію) здійснюється виробником або імпортером товарів (продукції) шляхом декларування таких цін (п. 220.1 ст. 220 ПКУ).

У декларації повинні міститися відомості про встановлені виробником або імпортером МРЦ на всі підакцизні товари (продукцію), що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари (продукцію), що імпортуються ним в Україну, і дата, з якої встановлюються максимальні роздрібні ціни (п. 220.3 ст. 220 ПКУ).

Отже, виробники та імпортери встановлюють МРЦ на:

- сигари, включаючи сигари з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 10);

- сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 10 00 90);

- сигарети без фільтра, цигарки (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10);

- сигарети з фільтром (код згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 20);

- інший тютюн промислового виробництва та замінники тютюну промислового виробництва; «гомогенізований» або «відновлений» тютюн; тютюнові екстракти та есенції (код згідно з УКТ ЗЕД 2403);

- тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням (код згідно з УКТ ЗЕД 2404 11 00 10);

- інші продукти, що містять тютюн, відновлений тютюн та замінники тютюну, призначені для вдихання без горіння (коди згідно з УКТ ЗЕД 2404 11 00 90 та 2404 19 10 00);

- рідини, що використовуються в електронних сигаретах, що містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях (коди згідно з УКТ ЗЕД 2404 12 00 10, 2404 19 90 10, 2404 12 00 90 та 2404 19 90 90);

- інші нікотиновмісні продукти, їх замінники (код згідно з УКТ ЗЕД 2404 99 00 00);

- інші нікотиновмісні продукти для орального застосування (код згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00) – з 01.09.2024.

Декларація про МРЦ (далі – Декларація) подається виробником або імпортером підакцизних товарів (продукції) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше ніж 10 та 25 числа місяця (п. 220.4 ст. 220 ПКУ).

Установлені виробником або імпортером МРЦ на перелічені у Декларації товари (продукцію) не пізніше ніж 10 числа запроваджуються з 15 числа місяця, в якому подається Декларація, а установлені не пізніше ніж 25 числа – з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому Декларацію подано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і діють до їх зміни у порядку, встановленому ПКУ (п. 220.7 ст. 220 ПКУ).

У зв’язку з запровадженням з 01.09.2024 оподаткування акцизним податком інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування, виробники та імпортери таких продуктів для встановлення на них з 01.09.2024 МРЦ подають Декларацію не пізніше ніж 25.08.2024.

Чи підлягають оподаткуванню процентні доходи нерезидента, які фактично не виплачуються нерезиденту, а зараховуються у рахунок збільшення статутного капіталу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів підлягають оподаткуванню незалежно від способу їх виплати, у тому числі шляхом зарахування у рахунок збільшення статутного капіталу. При цьому податок з доходів нерезидента у вигляді процентів сплачується під час зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Зазначені норми набрали чинності з 01.04.2024.

Більше розглянутих окремих запитань платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій у сфері міжнародного оподаткування в Інформаційному листі ДПС України № 5/2024, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/779224.html.

До уваги контрольованих іноземних компаній!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи підлягає відображенню у звіті про КІК інформація, визначена у п.п. 39 прим.2.5.3 п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (зокрема, рядки 29 – 34 звіту про КІК), якщо прибуток такої КІК звільняється від оподаткування за наявності умов, визначених п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим.2 Кодексу, інформує.

Так, особливості оподаткування прибутку КІК визначено п. 39 прим.2.2 ст. 39 прим.2 Кодексу. 

Відповідно до підпункту 39 прим.2.2.2 пункту 39 прим.2.2 статті 39 прим.2 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, що обчислюється відповідно до правил, визначених статтею 39 пртим.2 Кодексу. 

Пунктом 39 прим.2.3 ст. 39 прим.2 Кодексу встановлюється порядок обчислення скоригованого прибутку КІК, що оподатковується в Україні, зокрема п.п. 39 прим.2.3.2 п. 39 прим.2.3 ст. 39 прим.2 Кодексу визначається перелік коригувань, що враховуються при розрахунку скоригованого прибутку КІК. 

Водночас п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим.2 Кодексу передбачено звільнення від оподаткування КІК у разі додержання умов, визначених підпунктами 39 прим.2.4.1, 39 прим.2.4.2 п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим.2 Кодексу. 

Згідно з п.п. 39 прим.2.4.3 п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим.2 Кодексу визначається, що у разі якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток такої КІК відповідно до положень п.п. 39 прим 2.3.2 п. 39 прим.2.3 ст. 39 прим.2 Кодексу. 

Пунктом 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 Кодексу встановлюється зобов’язання контролюючої особи подавати звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік. Водночас п.п. 39 прим.2.5.3 п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 Кодексу визначає перелік показників (інформації), що має бути включена до звіту про КІК. 

На виконання п.п. 39 прим.2.5.6 п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 Кодексу наказом № 254 затверджено форму Звіту про КІК, скорочену форму Звіту про КІК (далі – Звіт про КІК), Порядок заповнення Звітів про КІК і подання до контролюючого органу. 

Форма Звіту про КІК передбачає, зокрема, заповнення граф відповідно до положень підпунктів «а» – «и» п.п. 39 прим.2.5.3 п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 Кодексу. 

Зазначеними підпунктами Кодексу передбачається надання інформації про КІК, у тому числі інформації щодо розрахунку скоригованого прибутку КІК відповідно до п.п. «ґ» п.п. 39 прим.2.5.3 п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 Кодексу, який може бути звільнений від оподаткування (графи 25, 26 Звіту про КІК).

Проте Кодекс не встановлює окремих правил або виключень для платника податку – контролюючої особи щодо невідображення у Звіті про КІК інформації, визначеної, зокрема, підпунктами «е», «є», «ж», «и» п.п. 39 прим.2.5.3 п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 Кодексу, а отже, така інформація підлягає відображенню платником податку – контролюючою особою у відповідних графах Звіту про КІК (графи 29 – 34 Звіту про КІК). 

Висвітлення зазначених показників у Звіті про КІК забезпечує відповідний процес адміністрування КІК. 

Ураховуючи викладене, правові підстави для невідображення у Звіті про КІК інформації, визначеної іншими підпунктами 39 прим.2.5.3 (наприклад, «е», «є», «ж», «з», «и») п. 39 прим.2.5 ст. 39 притм.2 Кодексу у випадку звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до вимог п. 39 прим.2.4 ст. 39 прим.2 Кодексу, відсутні. 

Слід зазначити, що відповідальність платника податку – контролюючої особи у разі порушення вимог Кодексу щодо невідображення інформації у Звіті про КІК передбачено п. 120.7 ст. 120 Кодексу.

Більше щодо окремих питань запроваджених правил про контрольовані іноземні компанії – в Інформаційному листі ДПС України № 3/2024, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/775003.html.

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО вартість незареєстрованих лікарських засобів, безоплатно наданих (переданих) на користь фізичних осіб?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 16.03.2024 набрав чинності Закон України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603) (крім деяких положень, які набирають чинності з 1 квітня, 16 червня, 1 липня, 1 серпня 2024 року). 

З урахуванням змін, внесених Законом № 3603, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) вартість незареєстрованих лікарських засобів, безоплатно наданих (переданих) на користь пацієнтів, які беруть участь у клінічних випробуваннях, програмах розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програмах доступу суб'єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування, за переліком та в обсягах, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про лікарські засоби» (підпункт 165.1.67 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України).

Зазначені норми набрали чинності з 01.04.2024.

Більше роз’яснень щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства в Інформаційному листі ДПС України № 2/2024, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/772791.html

Режим Дія Сіті: оподаткування ПДФО та військовим збором щорічної оплачуваної перерви, як складової винагороди

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що щорічна оплачувана перерва, якщо є: 

- складовою винагороди відповідно до умов гіг-контракту, оподатковується за ставкою податку на доходи фізичних осіб 5 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка; 

- не складовою винагороди, то − за ставкою ПДФО 18 відс. та військовим збором – 1,5 відсотка.

Більше щодо звітності в режимі Дія Сіті в Інформаційних листах ДПС України № 1/2024 та № 4/2024 які розміщено за посиланнями https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/759471.html та https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/775845.html відповідно. 

Податковий календар на 09 травня 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що

09 травня 2024 року, четвер, останній день подання за квітень 2024 : 

- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за формою № 1-РС;

- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою № 2-РС;

- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за формою № 3-РС;

- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою № 1-ОА;

- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за формою № 1-ОТ.

Якісний оперативний зворотний зв’язок з платниками – пріоритетний вектор діяльності податкової служби Дніпропетровщини

У пріоритеті роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) якісний та своєчасний розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС.

У січні – квітні 2024 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 138 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення). 

У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2024 році збільшилась на 11 одиниць (січень – квітень 2023 року – 127 карток).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань: 

-  щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 61 звернень (44,2 %);

-  щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 33 звернень (23,9 %); 

-  щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 2 звернення (1,5 %);

-  щодо роботи центрів обслуговування платників – 4 звернення (2,9 %).

Протягом січня – квітня 2024 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 44 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр», та 4 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА». 

Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:

-  надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання –12 (27,3%);

-  контрольно-перевірочна робота – 9 (20,5 %);

-  питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 8 (18,2 %);

-  податкова заборгованість – 2 (4,5 %);

-  інші питання – 13 (29,5 %).

Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:

-  проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 2 (50,0 %);

-  отримання довідки про доходи – 1 (25,0 %);

-  інші питання – 1 (25,0 %).

Слід зазначити, що протягом січня – квітня 2023 року від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 42 звернення, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 13 звернень.

Кам’янське: проведено спільну нараду

Податкова служба Дніпропетровщини оперативно реагує на запити територіальних громад. 

Так, за результатами робочого візиту керівництва Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) до Кам’янського регіону на чолі із заступником голови Кам’янської районної державної адміністрації Ігора Лісового відбулася спільна нарада за участі представників ГУ ДПС.

Розглядали питання погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат підприємств – боржників, а також сплати податкового боргу до державного та місцевих бюджетів за використання земель одноосібними фермерськими господарствами.

Визначені основні напрямки співпраці у подальшому.

Працюємо разом та наближаємо нашу Перемогу!

Вебінар з бізнесом: механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Подія_дня

Співпраця_з_бізнесом

Податкова служба Дніпропетровщини на постійній основі здійснює моніторинг інформаційного простору стосовно питань, з якими найчастіше звертаються платники.

Мета – проведення усіма формами та методами роз’яснювальної роботи з актуальних для бізнесу та громадськості напрямків.

Сьогодні на вебінарі з бізнес-спільнотою за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерія Леонова говорили про порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та спілкувались з інших актуальних питань.

Основний акцент – на найпоширеніших помилках, які допускаються платниками під час реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Учасники вебінару отримали вичерпні відповіді на запитання.

Комунікації з бізнесом тривають.

Розділ «Онлайн-навчання» доповнено новими матеріалами для платників

У розділі «Онлайн-навчання» на вебпорталі ДПС, який містить корисну інформацію з податкової тематики, навички заповнення податкової звітності та розуміння оптимальних механізмів сплати, розміщено нові матеріали.

У підрозділі «Податок на додану вартість» розміщено матеріал «Бюджетне відшкодування сум від'ємного значення з податку на додану вартість, сформованого внаслідок придбання товарів/послуг, передбачених для їх подальшого використання для виробництва безпілотних літальних апаратів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель».

Підрозділ «Сплата податків та єдиного внеску, повернення платежів з бюджету» доповнено матеріалами «Перегляд стану розрахунків платників з бюджетом та фондами» та «Одержання платниками документу щодо стану розрахунків платників з бюджетом та фондами».

У підрозділі «Трансфертне ціноутворення та міжнародне оподаткування» розміщені матеріали «Основні зміни до наказу № 764 щодо заповнення Звіту в розрізі країн МГК (редакція діє з 15.02.2024)» та «Особливості звітування КІК».

Розділ «Онлайн-навчання» мобільний. Він доповнюється новими підрозділами відповідно до потреб платників податків. Вся інформація викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.

Загалом на сьогодні розділ «Онлайн-навчання» містить понад 300 відео, текстових та презентаційних матеріалів.

Вартість поточного ремонту яких основних засобів, використаних у господарській діяльності, ФОП на загальній системі оподаткування має право з 23.05.2020 включити до складу витрат звітного періоду?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців встановлений ст. 177 ПКУ.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

До зазначених витрат, зокрема, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до яких належать витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п.п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Разом з тим, підпунктами 177.4.5 та 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ визначені витрати, які не включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця та встановлені обмеження щодо них.

Водночас, Законом України від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесені зміни до ПКУ, зокрема, до підпунктів 177.4.5, 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, які набрали чинності з 23.05.2020 року.

Так, відповідно до п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ не включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця:

- витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою – підприємцем;

- витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

- витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим – десятим п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ;

- документально не підтверджені витрати.

Згідно з п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ зазначені у ст. 177 ПКУ підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. 

При цьому амортизації підлягають:

- витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;

- витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:

- проведення поточного ремонту;

- ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби:

- земельні ділянки;

- об’єкти житлової нерухомості;

- легкові автомобілі.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування з 23.05.2020 має право (за власним бажанням) включити до складу витрат звітного періоду вартість поточного ремонту використаних у господарській діяльності лише тих основних засобів, які підлягають амортизації.

При цьому такі основні засоби як земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, легкові автомобілі не підлягають амортизації.

Який код виду сплати зазначається при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції у випадку погашення заборгованості по єдиному внеску та нарахованої суми пені?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.

У випадках сплати заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та нарахованої суми пені платником у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється код виду сплати «140» – «Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов’язань».

Звертаємо увагу, що актуальні реквізити рахунків для сплати єдиного внеску розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

Чи мають право СГ здійснювати з 01.01.2021 оптову/роздрібну торгівлю залишками придбаних до 2021 року рідин, що використовуються в електронних сигаретах, не маркованих МАП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466) внесено зміни, зокрема, до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з якими з 01.01.2021 до підакцизних товарів віднесено рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2020 року № 1037 «Деякі питання маркування марками акцизного податку тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Постанова № 1037) затверджено, зокрема, зразки марок акцизного податку (МАП) для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вітчизняного та імпортного виробництва.

Марки акцизного податку (МАП) для рідин, що використовуються в електронних сигаретах вітчизняного та імпортного виробництва запроваджуються з 01.01.2021 (п. 2 Постанови № 1037).

Крім того, з 01.01.2021 набули чинності зміни внесені п.п. 2 п. 126 розд. І Закону № 466 до п. 226.2 ст. 226 ПКУ відповідно до яких наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Отже, суб’єкти господарювання не мають права здійснювати з 01.01.2021 оптову чи роздрібну торгівлю залишками придбаних до 2021 року рідин, що використовуються в електронних сигаретах, не маркованих марками акцизного податку.

Щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами – платниками єдиного податку третьої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок третьої групи) такий платник податків звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються, зокрема, платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) (підпункт 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України).

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Отже, якщо господарська діяльність на земельній ділянці платником податків не здійснюється, то у нього виникає обов’язок із декларування та сплати земельного податку за таку земельну ділянку на загальних підставах.

Поряд з цим звертаємо увагу на те, що тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Податкового кодексу України, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, та пені (підпункт 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України).*

*Зміни до Податкового кодексу України внесено Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603), який набрав чинності 16 березня 2024 року, 

Порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації з акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (далі – Декларація).

Згідно з абзацом другим п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Оскільки зміни, внесені Законом № 3603 до п. 214.6 ст. 214 Кодексу, набрали чинності з 16 березня 2024 року, до внесення відповідних змін до форми Декларації та набрання ними чинності рекомендується здійснювати декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з урахуванням таких змін до Кодексу таким чином.

Платники акцизного податку заповнюють лише відповідний розділ і додатки до Декларації, які відповідають виду господарської діяльності платника, виду підакцизних товарів (продукції) (п. 3 розділу ІІІ Декларації).

3.1. У Декларації зазначаються податкові зобов’язання з акцизного податку, обраховані відповідно до встановлених Кодексом норм втрат та відходів:

- із спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива та продуктів із вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше – по коду операції А6 розділу А та, відповідно, здійснюється розрахунок у додатках 1 та 3 до Декларації;

- з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну (в тому числі тютюнової сировини, тютюнових відходів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) – по коду операції Б5 розділу Б та, відповідно, здійснюється розрахунок у додатках 1 та 2 до Декларації;

- з реалізації пального – по коду операції В5 розділу В та, відповідно, здійснюється розрахунок у додатку 1 до Декларації.

З урахуванням особливостей обрахунку норм втрат та відходів тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, – у розділі Б Декларації (у рядку по коду операції Б5) мають, зокрема, зазначатися:

- податкові зобов’язання, визначені з обсягів понаднормативних втрат та відходів ферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування і використання у виробництві тютюнових виробів (визначаються виходячи з перевищення 5 відсотків загального обсягу такої тютюнової сировини, використаної для виробництва тютюнових виробів протягом такого календарного (звітного) місяця) або неферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування, виробництва ферментованої тютюнової сировини (визначається виходячи з перевищення 10 відсотків загального обсягу (ваги) неферментованої тютюнової сировини, використаної для виробництва ферментованої тютюнової сировини протягом календарного (звітного) місяця);

- податкові зобов’язання, визначені з обсягів понаднормативних втрат рідин, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх зберігання, транспортування і використання у виробництві, у тому числі електронних сигарет (перевищення 5 відсотків загального об’єму таких рідин, використаних у виробництві, у тому числі електронних сигарет, протягом такого календарного (звітного) місяця).

3.2. Щодо визначення податкових зобов’язань з понаднормативних сукупних витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів за відповідний календарний (звітний) місяць:

- платникам акцизного податку необхідно розраховувати акцизний податок виходячи з бази оподаткування визначеної з наднормативних сукупних витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів за відповідний календарний (звітний) місяць з урахуванням таких особливостей.

Для тієї продукції, облік якої ведеться у штуках, базою оподаткування є визначений обсяг понаднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві тютюнових виробів, який визначається як різниця між:

а) загальним обсягом фактичних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві відповідних тютюнових виробів

та

б) розрахунковим обсягом витрат ферментованої тютюнової сировини, розрахованим виходячи з обсягу вироблених тютюнових виробів та норми витрат у розмірі 600 грамів ферментованої тютюнової сировини на виробництво 1000 штук таких тютюнових виробів (без урахування втрат).

Для тієї продукції облік якої ведеться у кілограмах, базою оподаткування є обсяг наднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві тютюнових виробів протягом календарного (звітного) місяця, який визначається як різниця між:

а) загальним обсягом фактичних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві відповідних тютюнових виробів протягом календарного (звітного) місяця

та

б) розрахунковим обсягом витрат ферментованої тютюнової сировини, розрахованим виходячи з обсягу вироблених тютюнових виробів та норми витрат у розмірі 1000 грамів ферментованої тютюнової сировини на виробництво 1000 грам таких тютюнових виробів (без урахування втрат), протягом такого календарного (звітного) місяця;

Платник акцизного податку має забезпечити ведення окремого обліку витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів, облік яких ведеться у штуках та кілограмах. У разі відсутності такого обліку дотримання норм середніх витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів здійснюється виходячи з розрахунку витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів, облік яких ведеться в штуках.

Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів (відповідно до обсягів понаднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини при виробництві тютюнових виробів) має бути здійснено:

- у Додатку 1 до Декларації по коду операції Б5, де зазначаються окремими рядками кількість/обсяг тютюнових виробів (облік яких ведеться у кілограмах), яка б могла бути виготовлена з обсягу наднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві відповідних тютюнових виробів (про що вказати в колонці 3 «понаднормативні витрати тютюнової сировини») протягом календарного (звітного) місяця, обрахована виходячи з норми, яка становить 1000 грамів витрат ферментованої тютюнової сировини на 1000 грам таких тютюнових виробів (без урахування втрат) (гр.9 );

- у Додатку 2 до Декларації по коду операції Б5, де зазначається окремими рядками кількість тютюнових виробів (облік яких ведеться у штуках), яка б могла бути виготовлена з обсягу понаднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві тютюнових виробів (про що вказати в колонці 3 «понаднормативні витрати тютюнової сировини») протягом календарного (звітного) місяця, обрахована виходячи з норми, яка становить 600 грамів витрат ферментованої тютюнової сировини на 1000 штук таких тютюнових виробів (без урахування втрат) (гр.10).

Також у Додатку 2 до Декларації зазначаються:

- розмір мінімального податкового зобов’язання, встановленого Кодексом (гр.17, 18 Д2);

- сума мінімального податкового зобов’язання з обсягів товару (гр.19, 20 Д2);

- сума акцизного податку з обсягів товару (яка з них має більше значення) (гр. 21 Д2).

Податкова знижка для громадян у мобільному застосунку «Моя податкова»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що мобільний застосунок «Моя податкова» у розділі «Послуги» надає можливість подати декларацію про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки.

Для цього:

- оберіть «Подати декларацію про майновий стан і доходи»;

- вкажіть суму витрат відповідного виду;

- зазначте реквізити банківського рахунку (інша інформація про банківський рахунок заповниться автоматично);

- прикріпіть документи в електронному вигляді (додатки можуть бути додані у pdf-форматі або фото);

- підписуйте та надсилайте.

Завантажуйте застосунок «Моя податкова» в AppStore або GooglePlay, ідентифікуйтеся онлайн за допомогою файлового або хмарного КЕП будь-якого надавача та використовуйте більше сервісів.

Долучайтесь та використовуйте нові податкові сервіси!

Щодо звільнення від сплати єдиного податку фізичних осіб – підприємців, мобілізованих у період дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

«Що необхідно зробити фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП) – платнику єдиного податку (першої або другої групи), яка мобілізована у період дії воєнного стану в Україні та якій в інтегрованій картці платника здійснюються нарахування авансових внесків єдиного податку і надходять податкові вимоги, для скасування контролюючим органом таких нарахованих сум з єдиного податку?»

Відповідно до абзаців першого і другого п. 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV ПКУ.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Враховуючи зазначене, після демобілізації ФОП протягом 10 днів подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової реєстрації заяву щодо звільнення від обов’язку сплати єдиного податку та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації. Якщо демобілізована ФОП перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява з копією відповідного документа подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Додатково повідомляємо, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (далі – Порядок № 225), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

Порядком № 225 визначено перелік підстав неможливості виконання платником податків – фізичною особою, зокрема однією з яких є призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», або перебування в підрозділах територіальної оборони (п.п. 4 п. 2 розділу ІІ Порядку № 225).

Відповідно до абзацу першого п. 3 розділу ІІ Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності Порядком № 225 мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, застосовуються правила визначені цим пунктом.

Пунктом 4 Переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, визначено, що документальним підтвердженням підстав, передбачених п.п 4 п. 2 розділу II Порядку № 225, є військовий квиток або інший документ, виданий відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені п. 3 розд. ІІ Порядку № 225 (не пізніше 30 вересня 2022 року), платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (абзац другий п. 4 розділу ІІ Порядку № 225).

У разі прийняття рішення контролюючим органом про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, визначеного Порядком № 225, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена ПКУ або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання ( абзац другий п. 2 розд. ІІІ Порядку № 225).

Абзацом чотирнадцятим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними податкових обов’язків щодо, зокрема, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Податківці Дніпропетровщини на захисті трудових прав найманих працівників

З метою легалізації трудових відносин Головне управління ДПС у Дніпропетровській області взаємодіє з Південно-Східним Міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці, а саме: проводяться спільні заходи, організовано обмін інформацією щодо встановлених фактів неоформлених найманих працівників.

Так, протягом 2023 року від Південно-Східного Міжрегіонального управлінням державної служби з питань праці надійшла інформація щодо 120 платників, які використовують працю найманих працівників без належного оформлення.

За результатами вжитих заходів укладено трудові угоди з 130 найманими працівниками, до бюджетів додатково надійшло 390,7 тис. грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). 

Протягом поточного року, в ході проведення фактичних перевірок з питань дотримання роботодавцями законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації,  встановлено 246 порушень, з яких, зокрема 129 – неоформлення трудових відносин відповідно до законодавства, 117 випадків, коли трудові відносини з найманими особами оформлені під час перевірки або відразу після її закінчення. 

Інформацію про виявлені порушення в ході контрольно-перевірочних заходів передано до відповідних територіальних органів Держпраці.

Також, з керівниками підприємств ведеться активна роз’яснювальна робота щодо заборгованості з виплати зарплат.

За результатами проведених заходів заборгованість із заробітної плати погасили 29 підприємств на суму 71,4 млн грн, до бюджетів надійшло 12,4 млн грн ПДФО.

Крім того, з метою інформування суб’єктів господарювання щодо необхідності створення нових робочих місць, недопущення фактів «тіньової зайнятості» та випадків порушень законодавства про оплату праці, особливо в частині виплати заробітної плати у розмірі, меншому за встановлений законодавством мінімум, своєчасного утримання та перерахування до бюджету податку з доходів, отриманих від надання в оренду земельних часток (паїв), фахівцями податкової служби Дніпропетровщини проводяться роз’яснювальні заходи у різних форматах, а саме: наради, семінари, сеанси телефонного зв’язку «гаряча лінія», пресконференції, брифінги, тощо.

Звертаємо увагу, що з моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії, а саме:

- гідні та безпечні умови праці;

- нормований робочий час;

- оплачувані та неоплачувані відпустки;

- регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної;

- можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію;

- захист від незаконного звільнення;

- страхові виплати в разі непрацездатності;

- пільги для неповнолітніх;

- додаткові соціальні гарантії для жінок та працівників з дітьми;

- захист прав, тощо.

Для отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом платник може скористатися Електронним кабінетом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом платник може скористатися Електронним кабінетом (cabinet.tax.gov.ua).

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету надає можливість платникам податків створити, підписати та надіслати запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300203».

Через певний час користувач отримує Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом, який можна переглянути та завантажити у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Презентаційні матеріали можна переглянути тут: https://tax.gov.ua/data/files/308545.pdf.

Доступ до публічної інформації: у поточному році до податкової служби Дніпропетровщини надійшло 124 запити

Протягом січня – квітня 2024 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 124 запити (у т. ч. 4 запити перейшли по терміну виконання з грудня 2023 року) на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року кількість запитів збільшилась на 50 одиниць (у січні – квітні 2023 року – 70 письмових запитів). 

Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:

- 119 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації, у тому числі 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI  «Про доступ до публічної інформації» із змінами та оповненнями, про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;

- 5 – знаходиться на виконанні.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу. 

Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних» (data.gov.ua) та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» за такими напрямами: 

· Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації; 

· Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

· Інформація із системи обліку публічної інформації;

· Реєстр  наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.

Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.

Сьогодення: податкова Дніпропетровщини розвиває та розширює комунікації

Збільшення надходжень до місцевих бюджетів наразі – одна з найважливіших задач податківців, а ефективне співробітництво з територіальними громадами дозволяє своєчасно реагувати і вирішувати нагальні питання. Лише у співпраці податкової служби з територіальними громадами можливе досягнення паритетності у взаємодії платників і держави.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш разом з командою фахівців продовжує робочі візити до державних податкових інспекцій області (ДПІ). Сьогодні завітали до центрів обслуговування платників (ЦОП) Павлоградської, Юр’ївської, Тернівської, Петропавлівської та Першотравенської ДПІ. 

З метою розширення та удосконалення співпраці податківці Дніпропетровщини спілкувались з представниками територіальних громад, мешканці яких обслуговуються у цих ЦОПах. 

Ключові питання під час комунікацій – застосування касової техніки, у тому числі, наявність нульових виторгів через реєстратори розрахункових операцій/програмні РРО на господарських об’єктах; легалізація заробітної плати; адміністрування плати за землю, мінімальне податкове зобов’язання, погашення податкового боргу. 

Розширюємо подальшу співпрацю!

ЗУ_3219 РРО_ПРРО

Путь ролику:  https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/11029.html

Чи враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення сума отриманих депозитів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до положень статті 39 Податкового кодексу України та Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», сума отриманих платником податків депозитів не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення. При цьому сума нарахованих процентів за такими операціями підлягає врахуванню при визначені вартісного критерію контрольованих операцій.

Більше щодо запитів платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій у сфері міжнародного оподаткування – в Інформаційному листі ДПС № 5/2024 – за посиланням  https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/779224.html.

Отримуючи заробітну плату в «конверті», працівник залишається соціально незахищеним

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що працівник, отримуючи нелегальну винагороду в результаті домовленості з роботодавцем, позбавляє себе соціальних виплат та гарантій. Виплата заробітної плати у «конверті» – тягар сучасності, який несе за собою багато негараздів як країні так і кожному з нас. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне.

Дуже важливо, щоб громадяни усвідомили, що їх згода отримувати зарплату «в конверті» позбавляє їх соціального захисту. Адже пенсія виплачується з урахуванням тільки офіційно нарахованої суми заробітної плати.

Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо з якихось причин роботодавець не сплачує внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за своїх найманих працівників (причиною може бути і виплата заробітної плати «в конверті» без сплати страхових внесків, і нарощування заборгованості як з виплати заробітної плати, так і зі сплати страхових внесків), то періоди, за які не сплачені внески, не враховуються в страхових стаж найманого працівника та не включаються в заробіток для розрахунку розміру пенсії.

Заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника, про яку щомісячно та в повному обсязі звітує роботодавець та з якої здійснюється сплата єдиного внеску, забезпечує працівника повним соціальним захистом, гарантованим державою, а період роботи зараховується до стажу, який буде разом із розміром заробітної плати враховуватися під час нарахування пенсії.

Отже, одержуючи заробітну плату в «конверті», наймана особа залишається соціально незахищеною і у майбутньому. Офіційна заробітна плата є гарантією отримання соціальних виплат, а в майбутньому гідної пенсії.

При зміні КЕП в ПРРО не відображається історія розрахункових операцій: дії суб’єкта господарювання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

У разі якщо при зміні кваліфікованого електронного підпису в програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО) не відображається історія розрахункових операцій, то суб’єкту господарювання слід оновити версію програмного забезпечення ПРРО.

Деякі особливості заповнення декларації про доходи платниками, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ проти України і отримали допомогу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з абзацом першим п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки не включаються доходи у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг) (далі – допомога), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави.

Дія абзацу першого п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ поширюється на всі форми надання зазначеної допомоги, у тому числі у разі її одержання як додаткове благо, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність (абзац другий п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Якщо платник податку отримував доходи, передбачені п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, то його обов’язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вважається виконаним і Декларація не подається. У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (абзац третій п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Положення абзацу третього п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються до податкових (звітних) періодів 2022 та 2023 років (абзац п’ятий п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями, передбачено розд. III «Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу», де у рядку 11.3 вказується загальна сума інших доходів, які не включаються до розрахунку загального річного оподатковуваного доходу.

Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку, у якої є обов’язок із подання Декларації, відображає у рядку 11.3 розд. ІІІ Декларації отриману в 2023 році допомогу, що надана за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Чи є контролюючою особою у розумінні положень ст. 39 прим. 2 ПКУ фізична особа – резидент України, яка зареєструвала індивідуальне підприємництво в іноземній країні?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 39 прим. 2. 1.1 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованою іноземною компанією (далі – КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених ПКУ.

Юридичною особою може визнаватися корпоративне утворення (об’єднання) або організація, наділена правом володіти активами, мати права та обов’язки та здійснювати діяльність від власного імені та незалежно від засновників, учасників або форми власності. Наявність у контрольованої іноземної компанії статусу юридичної особи визнається відповідно до законодавства її реєстрації.

З урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі - контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відс., або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відс., за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відс.,

 або

в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

В той же час, п.п. 39 прим. 2.1.3. п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ визначено, що під часткою в іноземній юридичній особі розуміються корпоративні права, права в утворенні без статусу юридичної особи, до активів якої входить частка у юридичній особі, чи будь-які інші аналогічні права та/або правомочності, що надають фізичній або юридичній особі право:

а) впливу на відповідну частку голосів у вищому органі управління іноземної юридичної особи (загальних зборах акціонерів, учасників або іншому аналогічному органі), та/або

б) на отримання відповідної частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або

в) блокування рішення про розподіл частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або

г) на отримання відповідної частини активів іноземної юридичної особи у разі її ліквідації або припинення.

З урахуванням зазначеного, індивідуальне підприємництво не може бути контрольованою іноземною компанією у розумінні положень ст. 39 прим. 2 ПКУ.

Чи має право ФОП – платник єдиного податку другої – третьої груп (крім е-резидентів) виготовляти та реалізовувати вироби з корисних копалин?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку другої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які здійснюють, видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

До переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» із змінами, належать:

- сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);

- сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда);

- сировина піщано-гравійна (пісок);

- сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);

- інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої – третьої груп має право здійснювати реалізацію корисних копалин місцевого значення у вигляді сировини. А також виготовляти та реалізовувати вироби з корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, з дотриманням вимог, встановлених ст. 291 ПКУ, а саме: у разі здійснення діяльності з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

На Дніпропетровщині збільшилась кількість представників бізнесу

Станом на 01.05.2024 в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області обліковувалось 285 179 представників бізнесу. У порівнянні з 2023 роком кількість суб’єктів господарювання збільшилась на 16 294 особи (станом на 01.05.2023 – 268 885 осіб).

Юридичних осіб на початок травня поточного року зареєстровано 118 954, ФОПів – 166 225 осіб.

У 2023 році (станом на 01.05.2023) налічувалось юридичних осіб – 116 3573 особи, ФОПів – 152 312 осіб.

У порівнянні з 2023 роком кількість юридичних осіб збільшилась на 2 381 особу, ФОПів – на 13 913 осіб.

Звертаємо увагу, що виписку (відомості) про реєстраційні дані ФОП та юридичної особи можна отримати:

- в паперовій формі – за зверненням до суб’єкта державної реєстрації, центру надання адміністративних послуг або нотаріуса;

- в електронній формі – через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи або через Портал Дія, а також з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) на підставі договору, укладеного з технічним адміністратором ЄДР.

Детальна інформація щодо отримання відомостей з ЄДР наявна на вебпорталі Міністерства юстиції України (https//usr.minjust.gov.ua).

Оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.32.4.0. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 23.12.2023 року по 26.04.2024 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.32.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.32.4.0) (станом на 26.04.2024):

 Додано нові версії документів:

 З метою забезпечення отримання та обробки запитів про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску:

F/J 1300207 – Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС;

F/J 1400207 – Витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску.

З метою забезпечення отримання та обробки Звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній та на виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2023 року № 703:

J1800202 – Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній;

J1820102 – Додаток 1 до Звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній. Розділ I. Інформація про розподіл доходів, податків та ділової активності в розрізі відповідної держави (території);

J1820202 – Додаток 2 до Звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній. Розділ ІІ. Перелік учасників міжнародної групи компаній в розрізі відповідної держави (території).

Дайджест "Події тижня"

29.04.2024

Комунікаційна податкова платформа: зустріч податкової служби Дніпропетровщини, Європейської Бізнес Асоціації у м. Дніпрі та бізнесу

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/778904.html

Фейсбук: http://surl.li/tkqel

30.04.2024

Подолання тіньового ринку підакцизної продукції на часі

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/779360.html

Фейсбук:  http://surl.li/tkqhb

01.05.2024

Пасхальний кошик захисникам від податківців Дніпропетровщини

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/779593.html

Фейсбук:  http://surl.li/tkqjb

02.05.2024

Кам’янський регіон: обговорення пріоритетних напрямків роботи

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/780184.html

Фейсбук:  http://surl.li/tkqnh

03.05.2024

Трудові відносини у фокусі уваги податкової служби Дніпропетровщини

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/780446.html

03.05.2024

Дніпропетровщина: діалог з місцевими громадами триває

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/780525.html

Фейсбук:  http://surl.li/tkqry

Дніпропетровщина: діалог з місцевими громадами триває

Подія_дня

Взаємодія керівництва з фахівцями на місцях дає змогу детально вивчити нагальні питання, що постають під час роботи в колективі, та сприяє їх вирішенню.

Сьогодні з робочим візитом очільниця податкової служби Дніпропетровщини  Наталя Федаш відвідала центри обслуговування платників Магдалинівської, Царичанської та Петриківської державних податкових інспекцій.  

Запит сьогодення – особливості роботи органів ДПС в умовах воєнного стану, оперативна взаємодія з органами місцевого самоврядування та платниками податків.

З учасниками зустрічей обговорили ключові напрямки роботи податкової служби – погашення податкового боргу, зокрема у розмірі, що не перевищує 3060 грн, адміністрування земельного податку та податку на нерухоме майно, нормативно-грошова оцінка земельних ділянок. Окрема увага – оподаткуванню доходів фізичних осіб від реалізації сільгосппродукції, вирощеної на власних земельних ділянках сільськогосподарського призначення.

Окреслено шляхи подальшої співпраці.

Трудові відносини у фокусі уваги податкової служби Дніпропетровщини

Податковою службою Дніпропетровської області приділяється особлива увага трудовим відносинам. Теми боротьби з виплатою заробітної плати у «конвертах», реалізації гарантій оплати праці та організація заходів недопущення виникнення заборгованості з виплати заробітної плати завжди актуальні. 

Податківцями Дніпропетровщини за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Яіцького Максима проведено семінар з суб’єктами господарювання з вищезазначених питань.

Спілкувались про необхідність створення нових робочих місць, недопущення фактів «тіньової зайнятості» та випадків порушень законодавства про оплату праці, особливо в частині виплати заробітної плати у розмірі, меншому за встановлений законодавством мінімум, своєчасне утримання та перерахування до бюджетів ПДФО і військового збору.

Увагу акцентовано на тому, що підприємства, установи, організації та фізичні особи – підприємці при виплаті заробітної плати зобов’язані дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за ухилення від сплати податків і зборів та за порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.

Яіцький Максим наголосив, що офіційне працевлаштування найманих працівників – це обов’язок роботодавця. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та поданого повідомлення про прийняття працівника на роботу до органів ДПС. 

Заповнення декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2024 року – спільний вебінар ДПС та АППУ

Про останні зміни у формі декларації з податку на прибуток підприємств та порядок її заповнення платниками за І квартал 2024 року говорили сьогодні учасники спільного вебінару ДПС та Асоціації платників податків України.

У ДПС розʼяснили, хто, коли та за якою формою має подавати декларацію з податку на прибуток, алгоритм заповнення основної та прикінцевої частини декларації та додатків до неї.

Податківці поінформували про основні зміни у формі декларації, акцентувавши увагу на змінах до додатків, та нюансах її заповнення.

Крім того, були висвітлені питання відповідальності за неподання або несвоєчасне подання декларації з податку на прибуток, несплату податкових зобовʼязань, застосування штрафних санкцій у воєнний час.

Під час вебінару представники ДПС основну вагу приділили питанням, з якими до ДПС найчастіше звертаються платники, прокоментували найпоширеніші випадки та надали рекомендації щодо уникнення помилок при поданні звітності.

 Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Щодо документальних позапланових перевірок суб’єктів господарської діяльності, які здійснюють операції з експорту та імпорту товарів

Частиною першою статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» визначено, що Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

На сьогодні пунктом 142 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів.

Водночас пунктом 12 постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Під час проведення контрольно-перевірочних заходів при відпрацюванні інформації НБУ щодо виявлених уповноваженими банківськими установами фактів порушення резидентами граничних строків розрахунків за здійсненими операціями з експорту та імпорту товарів, встановлена значна кількість фактів:

неподання резидентом до банківської установи повного пакету документів, потрібних для здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків;

надходження до банківської установи реєстру митних декларацій за операцією резидента, який не є клієнтом цього банку;

надходження коштів від нерезидента за експортною операцією на рахунки резидента в банківській установі, яка не зазначена в митній декларації;

неповідомлення банківської установи про внесення змін до митної декларації на підставі аркуша коригування.

Не надання резидентами до банківської установи повного пакету документів та актуальних даних є обов’язковою підставою для проведення органами ДПС документальних позапланових перевірок.

Наголошуємо, що суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють операції з експорту та імпорту товарів, повинні надавати до обслуговуючого банку документи в повному обсязі, які необхідні для здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків.

Своєчасне надання резидентами до банківської установи необхідних документів про зовнішньоекономічні операції зменшить кількість повідомлень НБУ про факти порушень та, як наслідок, зменшить кількість перевірок суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

У разі здійснення реалізації продукції власного виробництва та розрахунків у касі підприємства за допомогою Е-карток чи інших платіжних засобів з використанням терміналу чи потрібно застосовувати РРО/ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 1 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання.

Обов’язок застосування РРО або ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, у тому числі, нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України ототожнює готівкові розрахунки з розрахунками, здійсненими за допомогою POS-терміналів, що проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Застосування РРО або ПРРО залежить не від форми розрахунків, а від способу їх здійснення.

Тобто операції, здійснені з використанням платіжного терміналу (POS-терміналу) у безготівковій формі, потребують застосування РРО або ПРРО у встановленому цим Законом порядку.

З урахуванням викладеного повідомляємо, що приймання оплати за продукцію  власного виробництва з використанням платіжного терміналу (POS-терміналу) або за реквізитами електронних платіжних засобів потребує обов'язкового застосування РРО або ПРРО.

В якій графі Додатку ДІЯ відображаються виплати послуг: оренда сервера, ліцензії програмної продукція Netwix, доступи до серверів, витрати на відрядження, вода для співробітників, навчання персоналу, вебінари, участь в тренінгах?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у рядку 22.3.5 Додатка ДІЯ відображається вартість придбаної ліцензії програмної продукція Netwix, якщо така ліцензія є нематеріальним активом, вкладеним в об’єкти інвестицій за кордоном, та за нього кошти сплачені нерезиденту (крім випадків, якщо відповідні операції здійснюються нерезидентом через його постійне представництво в Україні);

- у рядку 22.4.3 Додатку ДІЯ відображається вартість придбання електронних послуг (у тому числі за моделями хмарних послуг IaaS, PaaS, SaaS), оплата яких здійснюється у вигляді фіксованого платежу за надання таких послуг на умовах передплати (підписки) у нерезидента; 

- у рядку 16.3 – відображається вартість майна (робіт, послуг), наданих без висування вимог щодо компенсації їх вартості (у т. ч. безоплатно наданих), якщо їх вартість підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно зі ст. 165 Кодексу та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 Кодексу (наприклад, витрати на відрядження, навчання персоналу, вебінари, участь в тренінгах);

- у рядку 16.4 – вартість додаткових благ, що надаються на користь спеціалістів резидентів Дія Сіті, якщо такі додаткові блага не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб через відсутність персоніфікованого обліку (наприклад, вода для співробітників, вебінари, участь в тренінгах). 

Водночас, такі операції з метою визначення об’єктів оподаткування для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, підлягають більш детальному аналізу щодо категорії осіб, з якими проводились відповідні операції.

Більше розглянутих питань, що виникають у процесі застосування платниками податків режиму Дія Сіті та щодо особливостей оподаткування, подання та заповнення звітності такими платниками – в Інформаційному листі ДПС № 1/2024: 30+ питань платників податків щодо звітності в режимі Дія Сіті, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/759471.html.

Щодо можливості врахування при визначенні МПЗ за 2023 рік сум податків і зборів, сплачених у IV кварталі 2022 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи щороку станом на 01 січня самостійно обчислюють та сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, зокрема за IV квартал 2022 року – у січні 2023 року.

Зважаючи на зазначене, в разі сплати єдиного податку четвертої групи в IV кварталі 2022 року за IV квартал 2022 року така сума сплаченого єдиного податку не враховується при визначенні МПЗ за 2022 рік, проте бере участь у розрахунку МПЗ за 2023 рік.

Міністерство фінансів України підтримало позицію ДПС.

До уваги отримувачів електронних довірчих послуг!

Шановні клієнти!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на виконання наказу Міністерства цифрової трансформації України від 08.03.24 № Н 42, до Довірчого списку внесено нові сертифікати Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України, що надають змогу забезпечити клієнтів послугами:

- Кваліфікована електронна довірча послуга формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки за міжнародними алгоритмами RSA та ECDSA;

- Кваліфікована електронна довірча послуга формування, перевірки та підтвердження кваліфікованої електронної позначки часу за міжнародними алгоритмами RSA та ECDSA.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, яким чином покупець повинен відкоригувати податковий кредит, сформований на підставі податкової накладної, складеної постачальником на дату отримання попередньої оплати, у разі, якщо повернення такої попередньої оплати відбувається після сплину 1095 календарних днів з дати її здійснення, інформує.

Згідно з пунктів 201.1, 201.7 і 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено, що у разі, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Пунктом 198.5 ст. 198 ПКУ визначено порядок нарахування податкових зобов’язань та складання зведеної податкової накладної за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, у тому числі в негосподарській діяльності платника податку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – Порядок № 569).

Починаючи із дати запровадження Системи електронного адміністрування ПДВ на постійній основі, а саме з 01.07.2015, реєстрація в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних здійснюється виключно у межах суми, яка обчислюється за формулою, встановленою п. 200 прим.1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ та п. 9 Порядку № 569 (далі – реєстраційна сума).

Виходячи з положень п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ та п. 9 Порядку № 569 реєстраційна сума, а також складова формули, за якою вона обчислюється, – сума ПДВ за отриманими податковими накладними (∑НаклОтр), обраховується на підставі документів (податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних), складених починаючи з 01.07.2015.

 Отже, суми ПДВ, зазначені у складених починаючи з 01.07.2015 на платника податку податкових накладних/розрахунках коригування, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при розрахунку реєстраційної суми такого платника податку.

Таким чином, у разі повернення суми попередньої оплати покупцю постачальник повинен скласти і зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до відповідної податкової накладної. Розрахунок коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН після сплину 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.

Відсутність зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування на суму попередньої оплати, яка повертається покупцю, не скасовує обов’язок покупця щодо коригування податкового кредиту, який був сформований на підставі податкової накладної, складеної на суму такої попередньої оплати.

Якщо податкова накладна за фактом попередньої оплати була складена до 01.07.2015, то зменшення податкового кредиту здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Якщо така податкова накладна була складена починаючи з 01.07.2015, то покупець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання на суму податку, яка була включена до податкового кредиту на підставі такої податкової накладної, з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

Як оподатковується ПДФО та військовим збором дохід від продажу земельної ділянки із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) більше трьох років, дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну), зокрема, земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником ПДФО у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника ПДФО більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником ПДФО у спадщину.

Главою 19 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами) (далі – ЗКУ) визначено порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами.

Так, ст. 25 ЗКУ визначено, зокрема, що при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров’я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно.

Розміри земельних ділянок, що виділяються для працівників державних та комунальних закладів, підприємств і організацій культури, освіти та охорони здоров’я та пенсіонерів з їх числа, які проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, не можуть перевищувати норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення особистого селянського господарства.

Згідно зі ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.

При цьому, згідно з п. 33.1 ст. 33 ЗКУ земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Разом з тим, відповідно до п. 37 прим. 1.1 ст. 37 прим. 1 ЗКУ земельні ділянки сільськогосподарського призначення, призначені для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть використовуватися їх власником, землекористувачем також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок.

Водночас відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок, наведеного у додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 до розд. 01 «Земельні ділянки сільськогосподарського призначення (земельні ділянки, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей; земельні ділянки, надані для діяльності у сфері надання послуг у сільському господарстві, та інше)» категорії «Землі сільськогосподарського призначення» належить, зокрема, підрозд. 01.01 «Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».

Враховуючи викладене, дохід, отриманий платником ПДФО – фізичною особою – резидентом від першого продажу протягом звітного податкового року земельної ділянки сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», безпосередньо отриманої платником ПДФО у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником ПДФО у спадщину, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Зміна податкової адреси платника: чи необхідно скасовувати кваліфікований сертифікат відкритого ключа та отримувати новий?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Податковою адресою платника податків – електронного резидента (е-резидента) визнається електронна адреса, зазначена такою особою у заяві про набуття статусу електронного резидента (е-резидента).

Пунктом 45.2 ст. 45 ПКУ визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.

Згідно з п. 30 частини першої ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) кваліфікований сертифікат електронного підпису – сертифікат електронного підпису, що видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг (далі – Надавач) і відповідає вимогам, встановленим частиною другою ст. 23 Закону № 2155.

Перелік обов’язкових вимог до кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, визначений частиною другою ст. 23 Закону № 2155, є вичерпним (частина третя ст. 23 Закону № 2155).

При цьому враховуючи частину п’яту ст. 23 Закону № 2155 кваліфіковані сертифікати відкритих ключів можуть містити інші необов’язкові додаткові спеціальні атрибути, визначені у стандартах для кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Відповідно до п. 92 Вимог у сфері електронних довірчих послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2018 року № 992, у разі зміни відомостей, що містяться у кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки, користувач у триденний строк з дня настання таких змін повідомляє про це Надавачеві та надає документи, що підтверджують відповідні зміни.

Таким чином, якщо кваліфіковані сертифікати відкритих ключів містять інформацію щодо податкової адреси платника податків (місця проживання фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи), то у разі зміни таких відомостей, платнику податків необхідно звернутися до Надавача щоб скасувати кваліфікований сертифікат відкритого ключа та отримати новий.

Терміни зберігання готівки, яка одержана в банку для виплат заробітної плати, пенсій, стипендій та дивідендів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 18 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами (далі – Положення № 148), установи/підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу) понад установлений ліміт каси протягом п’яти робочих днів, включаючи день одержання готівки в банку. 

Готівка для проведення таких виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів може зберігатися в касах таких установ/підприємств понад установлений ліміт каси протягом десяти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, одержана в банку на інші виплати, видається установою/підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених п. 18 розд. II Положення № 148 строків, повертаються установою/підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки (далі – видаткова відомість) (додаток 1 до Положення № 148).

Кам’янський регіон: обговорення пріоритетних напрямків роботи

Подія_дня 

В умовах сьогодення існує потреба оперативної взаємодії державних органів, органів місцевого самоврядування та платників податків.

Податкова служба Дніпропетровщини завжди відкрита до співробітництва, нових ідей та конструктивної співпраці.

Сьогодні очільниця податкової служби області Наталя Федаш разом з колегами відвідали Кам’янський регіон. Спілкувалися з представниками територіальних громад регіону, фахівцями Криничанської, П’ятихатської, Жовтоводської, Кам’янської та Верхньодніпровської державних податкових інспекцій.

Обговорювали пріоритетні напрямки роботи – ефективне адміністрування податків, надання платникам якісних та зручних послуг. Важливий пункт зустрічей – основні джерела наповнення місцевих бюджетів: погашення податкового боргу, плату за землю, мінімальне податкове зобов’язання та інше.

Працюємо разом та наближаємо нашу Перемогу!

Контроль за обігом підакцизної продукції та сплатою акцизного податку: результати роботи податківців Дніпропетровщини

Податковою службою Дніпропетровщини у квітні 2024 року забезпечено надходження акцизного податку до Державного бюджету України у сумі 39,8 млн грн, в тому числі акцизного податку із вироблених в Україні товарів у сумі 30,3 млн грн та акцизного податку з ввезених в Україну товарів у сумі 9,5 млн гривень. 

Впродовж квітня п. р. податківцями Дніпропетровщини спільно з Національною поліцією здійснено відпрацювання ліцензованих «точок» з роздрібного продажу тютюнових виробів, а саме – проведено понад 130 фактичних перевірок з питань дотримання представниками бізнесу вимог законодавства у сфері обігу підакцизної продукції. 

За результатами заходів суб’єктам господарювання донараховано штрафних санкцій у сумі понад 550,0 тис. гривень; анульовано 134 ліцензії на право роздрібної торгівлі, в т. ч. 107 ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та 27 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

«З незаконного обігу спільно з працівниками Національної поліції вилучено понад 3 000 пачок тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, про що складено адміністративні матеріали», – зазначив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федір Терханов.

Робота продовжується.

Суд підтримав позицію податківців щодо правомірності застосування штрафу за порушення при здійсненні роздрібної торгівлі пальним

Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності застосування до суб`єкта господарювання фінансової санкції у вигляді штрафу за порушення положень чинного законодавства при здійсненні роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до частини 20 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

У разі здійснення особою операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, на неї покладено обов`язок:

а) зареєструвати у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового усі акцизні склади;

б) обладнати акцизні склади, на території яких здійснюється зберігання, реалізація пального, витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, зареєструвавши в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Проведеною перевіркою встановлено, що 17.03.2021 об 11:30 проведено реалізацію пального в кількості 65 л вартістю 23,50 грн за 1 л безпосередньо в бак автомобіля з дизельним двигуном та розрахункову операцію на суму 1500 грн, на об`єкті фактичної перевірки: місце зберігання пального, яке належить ФОП ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1, який не обладнаний рівнеміром-лічильником. Крім цього, ФОП ОСОБА_1 не зареєстрував акцизний склад у системі електронного адміністрування реалізації пального спирту етилового, а також щоденно не формував дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби.

Доводи позивача зводяться до того, що відпуск нафтопродуктів відбувся без його відома (позиція в суді першої інстанції), а вже під час апеляційного розгляду останній вказував на протиправне вибуття з його власності спірних нафтопродуктів через протиправні дії ОСОБА_3.

Надаючи оцінку таким доводам, суд апеляційної інстанції вірно відхилив такі доводи ФОП ОСОБА_1, оскільки: будучи власником акцизного складу, позивач повинен унеможливити доступ сторонніх осіб до резервуару з нафтопродуктами; позивач надав письмові пояснення від 17.03.2021, в яких фактично підтвердив реалізацію дизельного палива сторонній особі на території акцизного складу; до відповідного правоохоронного органу надійшло звернення від ОСОБА_4 про наявність нелегальної автозаправної станції за адресою: АДРЕСА_1, де був виявлений ОСОБА_3, який проводив відпуск нафтопродуктів; свідок ОСОБА_3 підтвердив у письмових поясненнях від 17.03.2021 та у своїх показаннях у суді вищевказаний факт реалізації нафтопродуктів; ФОП ОСОБА_1 як власник пального не надав доказів звернення до правоохоронних органів щодо крадіжки його майна та/або доказів отримання від ОСОБА_3 відшкодування завданих йому збитків.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, оцінивши у сукупності зібрані у справі докази на підтвердження обставин предмету доказування, а також норм діючого законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідачем доведено факт здійснення реалізації пального на території акцизного складу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та належить суб`єкту господарювання ФОП ОСОБА_1, а відтак про відсутність підстав для  задоволення даних позовних вимог.

Щодо доводів позивача про накладення штрафу у більшому розмірі, ніж встановлено законодавством, суд касаційної інстанції зазначає, що згідно з частиною другою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, за надання послуг із зберігання пального іншим суб`єктам господарювання та/або реалізацію пального іншим особам на підставі ліцензії на право зберігання пального, отриманої на підставі заяви виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки відповідно до статті 15 цього Закону, – 500000 гривень.

Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 380/7245/21 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2022 – залишено без змін.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.                

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                            

                                                                                                         Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                         управління інформаційної взаємодії

                                                                              Головного управління ДПС

                                                                                                                    у Дніпропетровській області (Кам'янський регіон)

« повернутися