Кам'янська ОДПІ інформує!

Дата: 03.07.2024 14:55

Кількість переглядів: 277

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Працівники ДПС відзначили професійне свято – День податківця України

Очільниця ДПС Тетяна Кірієнко під час наради привітала працівників центрального апарату та територіальних органів ДПС з професійним святом – Днем податківця України.

«Наша служба є невід'ємною частиною великого механізму, який забезпечує економічну безпеку та стабільність держави. Я вірю в силу кожного фахівця податкової служби та в силу командної роботи. Наша стійкість і сила волі – це запорука нашої перемоги», – наголосила Тетяна Кірієнко.

Вона також відзначила роботу колег з прифронтових регіонів, які сміливо продовжують працювати в небезпечних умовах, забезпечуючи підтримку економіки задля перемоги та стрімкого відновлення країни після війни. 

Окремо очільниця ДПС подякувала податківцям, які вдягнули військову форму і стали на захист української землі. 

«Нехай здійсниться наша головна мрія – Перемога України. Я вірю, що разом ми створимо службу, якою пишатиметься кожен співробітник і кожен українець», – наголосила Тетяна Кірієнко.

В Електронному кабінеті можна переглянути інформацію щодо реквізитів рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, шляхом, зокрема перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, дані системи електронного адміністрування ПДВ.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Інформацію щодо реквізитів рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ платники податків мають можливість переглянути в приватній частині Електронного кабінету у вкладці «Дані про банківські рахунки» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ».

Як нараховуються суми земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності громадянам?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Орендна плата для цілей розд. XII ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня (п. 287.2 ст. 287 ПКУ).

Згідно з абзацами першим – шостим п. 286.1 ст. 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувся після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ст. 287 ПКУ).

Податкове зобов’язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 287.10 ст. 287 ПКУ).

Слід зазначити, що абзацами першим – третім п. 12 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що у 2022 році інформація щодо рішень органу місцевого самоврядування, прийнятих до 01 січня 2022 року, про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), передбачена п. 284.5 ст. 284 ПКУ, надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням таких земельних ділянок у строк до 01 липня 2022 року.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку на підставі рішень, зазначених в абзаці першому п. 12 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, проводиться контролюючими органами за місцезнаходженням земельної ділянки, які надсилають (вручають) платникові податкове повідомлення-рішення про внесення податку до 01 жовтня 2022 року. Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Першим звітним (податковим) періодом для нарахування земельного податку за земельні ділянки державної та комунальної власності на підставі рішень органів місцевого самоврядування про виділення земельної ділянки у натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), прийнятих до 01 січня 2022 року, вважається 2022 рік.

Згідно з п. 284.5 ст. 284 ПКУ інформація про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування, прийнятих у попередньому році, надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок до 01 лютого поточного року.

У разі внесення змін органами місцевого самоврядування до раніше прийнятих рішень органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) інформація про такі зміни надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок протягом 30 календарних днів з дня їх внесення.

Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 ПКУ порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 – 287 розд. XII ПКУ.

При цьому абзацами першим і другим п. 288.1 ст. 288 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено п. 281.1 ст. 281 ПКУ.

Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п. 281.5 ст. 281 ПКУ якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини першої ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», із змінами (далі – Закон № 481) за порушення норм Закону № 481 щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального, тютюнової сировини посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

За порушення норм Закону № 481 до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів (абзац перший частини другої ст.17 Закону № 481).

Частиною п’ятою ст. 17 Закону № 481 визначено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою ст. 17 Закону № 481, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів під час адміністративного оскарження визначено ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916.

Пунктом 56.1 ст. 56 ПКУ визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.2 ст. 56 ПКУ).

Відповідно до п. 56.12 ст. 56 ПКУ, якщо відповідно до ПКУ контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 ПКУ (п. 56.14 ст. 56 ПКУ).

Порядок застосування норм пп. 102.6 – 102.7 ст. 102 глави 9 розд. ІІ ПКУ, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2017 № 861.

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п. 56.5 ст. 56 ПКУ).

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує, зокрема, державну податкову політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).

З урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (абзац перший п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПКУ (п. 56.19 ст. 56 ПКУ).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV, із змінами, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Чи може юридична особа – платник єдиного податку 3 групи застосовувати спрощену систему оподаткування при наданні поворотної та безповоротної фінансової допомоги іншим юридичним особам?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансова допомога – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога – це:

- сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

- сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

- основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розд. ХІV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розд. ХІV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, за умови здійснення яких юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема третьої групи.

Так, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування», із змінами, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ (п.п. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Разом з тим, відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

До складу доходу платника єдиного податку третьої групи, не включаються, зокрема суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів (п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Однак, відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, надання фінансової допомоги належить до коду 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення».

Отже, платник податку, який здійснює діяльність за кодом 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення» не може застосовувати спрощену систему оподаткування.

Враховуючи зазначене, діяльність юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи з надання безповоротної та поворотної фінансової допомоги іншим юридичним особам на постійній основі може розглядатися як надання фінансових послуг.

При цьому п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

До доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, ставка єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 ПКУ (п. 293.5 ст. 293 ПКУ).

Як оподатковуються ПДВ операції з постачання та ввезення на митну територію України лікарських засобів та медичних виробів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. п. «в» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка ПДВ в розмірі 7 відс. встановлена для операцій, зокрема з:

- постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;

- постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

Операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відс. за умови, що такі лікарські засоби:

- дозволені для виробництва і застосування в Україні;

- внесено до Державного реєстру лікарських засобів.

Операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7 відс. за умови, що такі медичні вироби:

- дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;

- внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність.

У разі якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів/медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, операції з постачання таких лікарських засобів/медичних виробів та їх ввезення на митну територію України оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Також за ставкою податку у розмірі 7 відс. оподатковуються операції з:

- постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;

- ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів у рамках програм розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програм доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування (далі – програми доступу) за переліком та в обсягах, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, у порядку та на умовах, визначених Законом України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби», а також подальшого безоплатного постачання ввезених на підставі цього абзацу лікарських засобів на митній території України на користь надавачів медичних послуг, залучених до проведення програм доступу, та пацієнтів, які беруть участь у програмах доступу, в межах і обсягах зазначених програм доступу.

Відповідно до п. 32 підрозд. 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

- лікарських засобів та медичних виробів відповідно до п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

- лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та платежів, відкритих Державною казначейською службою України, відбувається шляхом їх розміщення в центрах обслуговування платників, на субсайті відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням  Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Одночасно, за принципами, визначеними п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) функціонує Електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) на поточну дату конкретного платника податків.

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ оприлюднила оновлення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.32.8.0 станом на 27.06.2024.

Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 23.12.2023 по 27.06.2024 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.32.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними

Перелік змін та доповнень (версія 1.32.8.0) (станом на 27.06.2024):

Додано нові версії документів:

На виконання наказів Міністерства фінансів України від 10.2015 № 897, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20 лютого 2023 року № 101 (зі змінами та доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 07 грудня 2023 року № 673, від 04 січня 2024 року № 6, від 06 березня 2024 року № 111):

J0100126 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств;

J0110326 – Додаток ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0110626 – Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111326 – Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111426 – Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111526 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111626 – Додаток АВ до рядка 20АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111726 – Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111826 – Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0112026 – Додаток ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0112826 – Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0114426 – Додаток КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0114826 - Додаток МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0114926  – Додаток МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0115026 – Додаток ДІЯ до рядка 06.3 ДІЯ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0115926 – Додаток ОВ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (рядок 26 ОВ);

J0100526 - Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (виробників сільськогосподарської продукції);

J0150326 - Додаток ЦП до рядків 4.1.3 додатка РI до рядка 03 РI Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0150626 - Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РI до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151326 – Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151426 – Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151526 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151626 – Додаток АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151726 – Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0151826 - Додаток РІ до рядка 03 РI Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0152026 – Додаток ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0152826 – Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0154426 – Додаток КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0154826 – Додаток МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0154926 – Додаток МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0100926 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (для інститутів спільного інвестування);

J0190326 – Додаток ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0190626 – Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191326 – Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191426 – Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191526 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191626 – Додаток АВ до рядка 20АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191726 – Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0191826 – Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0192026 – Додаток ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0192826 – Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0194426 – Додаток КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0194826 – Додаток МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації зподатку на прибуток підприємств;

J0194926 – Додаток МПЗ-З до рядка 02 МПЗ-З додатка МПЗ до рядка 06.2 МПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0100726 – Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (фізичної особи – підприємця, у тому числі такої, яка обрала спрощену систему оподаткування, або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність);

F0171526 – Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0171726 – Додаток ВП до рядків 26-29, 31-33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

У відповідності до змін, які внесені наказом Міністерства фінансів України від 09.02.2024 року № 58:

J1800103 – Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Діють нові довідники податкових пільг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

ДПС України (станом на 28.06.2024) оновлено довідники податкових пільг, а саме:

Довідник податкових пільг № 124/1, що є втратами доходів бюджету;

Довідник інших податкових пільг № 124/2.

Нагадуємо, що у довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток підприємств, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та ін., а також початок та кінець дії пільг.

Наразі облік сум податкових пільг, отриманих платниками, здійснюється контролюючими органами на підставі інформації, наявної у поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях.

Довідники розміщені на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

До зведеного бюджету у січні – червні 2024 року надійшло 780,7 млрд гривень

Платники податків продовжують сумлінно підтримувати державу сплаченими податками. Завдяки їх активній громадянській позиції та патріотизму бюджет стабільно отримує такі необхідні кошти для Збройних Сил України та соціальних виплат нашим громадянам.

За оперативними даними надходження (сальдо) до зведеного бюджету у січні – червні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 780,7 млрд грн. До державного бюджету надійшло 580,6 млрд грн, до місцевих бюджетів – 200,1 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – червні 2024 року становили 528,3 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 111,4 відс. При цьому на рахунки платників відшкодовано 70,1 млрд грн ПДВ.

У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано з податку на прибуток підприємств – у 1,5 раза (+47,9 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 3,3 відс. (+3,1 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – на 4,5 відс. (+2,5 млрд грн), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – на 0,6 відс. (+0,8 млрд гривень).

У розрізі основних платежів у січні – червні 2024 року приріст порівняно з аналогічним періодом минулого року становить з податку на прибуток підприємств – у 2,2 раза (+79,7 млрд грн), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – у 1,5 раза (+43,8 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 21,1 відс. (+16,9 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 16,8 відс. (+8,4 млрд гривень).

Надходження (сальдо) до зведеного бюджету у червні 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 128,6 млрд грн, у т. ч. до державного бюджету – 98,2 млрд грн, до місцевих бюджетів – 30,4 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у червні 2024 року становили 87,8 млрд грн. Перевиконання показників розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету становить 12,1 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 9,5 млрд грн. Платникам на рахунки відшкодовано 12,8 млрд грн ПДВ.

У повному обсязі виконано показники розпису Міністерства фінансів України з податку на прибуток – 252,9 відс. (+3,3 млрд грн), з податку та збору  на доходи фізичних осіб – 102,2 відс. (+0,4 млрд.грн.), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 102,6 відс. (+0,3 млрд грн).

У розрізі основних платежів у червні 2024 року приріст порівняно з червнем  2023 року становить з податку на прибуток – у 2,4 раза (+3,3 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 19,6 відс. (+3,0 млрд грн), з акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 30,9 відс. (+2,7 млрд грн), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – 12,0 відс. (+2,1 млрд гривень).

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

Керівники ДПС відвідали прифронтові регіони для вирішення загальних питань функціонування територіальних органів Служби

Керівники ДПС здійснили робочі поїздки до Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Харківської та Херсонської областей. 

Під час візиту керівництва ДПС до прифронтових територій розглядались питання функціонування територіальних органів ДПС, які потребують вирішення безпосередньо на місцях. У фокусі уваги ­– не лише завдання в сегменті адміністрування податків та обслуговування платників, а й посилення командної роботи податківців, співпраця та підтримка.

Прийняття швидких та ефективних управлінських рішень безпосередньо залежить від ефективної взаємодії та злагоджених дій на центральному і регіональному рівнях. Мобільність, оперативність, професіоналізм – складові, необхідні для успішного вирішення надскладних завдань, які визначені для ДПС та її територіальних органів для забезпечення фінансової стабільності держави.

Керівники ДПС відзначили професійну роботу в надскладних умовах колективів територіальних органів ДПС прифронтових регіонів, їх відданість справі та запевнили у подальшій підтримці та допомозі. 

Податкова служба працює: пріоритет – фінансова стабільність держави

Злагоджена командна робота – важливий аспект діяльності кожного колективу.

Напередодні професійного свята – Дня податківця України, у День Конституції України, з робочим візитом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) завітав в. о. заступника Голови Державної податкової служби України Євгеній Сокур.

Він привітав з державними святами колектив ГУ ДПС на чолі з в. о. начальника ГУ ДПС Наталею Федаш.

Подякував за високий професіоналізм та відданість справі, проявлені податківцями під час виконання своїх податкових обов’язків та побажав їм здоров’я, родинного затишку, професійних успіхів, гармонії у житті і скорішого миру.

«Успішний розвиток держави можливий лише тоді, коли всі структури функціонують як єдиний, консолідований механізм. Адже ефективна колективна співпраця сприяє вирішенню надскладних задач», – зазначив Євгеній Сокур.

Продовжуємо самовіддано працювати задля фінансової стабільності держави і Перемоги!

Приєднуйтесь до сучасної професійної команди податківців!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області запрошує на роботу.

   КОГО МИ ШУКАЄМО?

♦ тих, хто хоче самореалізуватися, показати свої здібності, здобути певний авторитет та досвід роботи;

♦ готовий приймати участь у реалізації важливих державних завдань і функцій, а також має бажання принести користь суспільству і людям.

   ЩО МИ ПРОПОНУЄМО?

♦ можливість розкрити свій професійний потенціал та закласти основи для подальшої успішної кар’єри, отримання практичного досвіду і нових знань у сфері оподаткування;

♦ стабільна та гарантована заробітна плата, соціальні гарантії (право на всі види відпусток, у т.ч. на період навчання, складання іспитів, написання дипломної роботи та інше, державне пенсійне забезпечення).

  ЯКІ ВИМОГИ ДО КАНДИДАТІВ?

♦ для посад державної служби категорії «В» - вища освіта за освітнім ступенем не нижче бакалавра, молодшого бакалавра (бажано за фахом економічного або юридичного спрямування);

♦ для посад державної служби категорії «Б» - вища освіта за освітнім ступенем не нижче магістра (бажано за фахом економічного або юридичного спрямування);

♦ вільне володіння державною мовою;

♦ цифрова грамотність, спрямованість на результат, відповідальність.

Вступ на державну службу у період дії воєнного стану відбувається за спрощеною процедурою шляхом призначення на посаду державної служби за результатами співбесіди керівника державної служби із кандидатом.

Звертаємо увагу, що працевлаштування можливе як до підрозділів ГУ ДПС розташованих у м. Дніпро так і по Дніпропетровській області, зокрема у м. Кам’янське, м. Кривий Ріг,   м. Нікополь та м. Павлоград.

Якщо Ви бажаєте приєднатися до нашої команди, направляйте своє резюме на адресу електронної пошти: dp.personal@tax.gov.ua.

Додаткову інформацію з питань призначення до ГУ ДПС можна отримати за  номером телефону (056) 374-31-51,                             (056) 374-31-57.

До якого контролюючого органу необхідно звертатись фізичним особам – власникам декількох об’єктів нерухомості для проведення звірки даних?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Щодо подання ФОПом заяви про застосування спрощеної системи оподаткування через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ встановлено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Згідно з абзацом третім п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ до поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, відповідно до п.п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ подають Заяву до закінчення місяця, в якому відбулася їх державна реєстрація.

Форми Заяви та Розрахунку доходу за попереднiй календарний рiк, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України № 851 та № 2155 без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Абзацом першим п. 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557), визначено, що автор електронного документа створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.

Абзацом першим п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для надіслання Заяви фізичною особою – підприємцем в меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою F0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.

У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

У разі переходу фізичної особи – підприємця на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається Розрахунок. Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою F0102103 та заповнює обов’язкові поля.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня (абзац перший п. 8 розд. ІІ Порядку № 557).

Пунктом 9 розд. ІІ Порядку № 557 визначено, що не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Внесення змін до реєстру платників єдиного податку у разі зміни відомостей

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до абзацу першого п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

- прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

- податкова адреса суб’єкта господарювання;

- місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів);

- ставка єдиного податку та група платника податку;

- дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

- дата реєстрації;

- види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)»;

- дата анулювання реєстрації.

Форма Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – заява).

У разі зміни відомостей, передбачених п.п. 1 - 5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (п. 299.8 ст. 299 ПКУ).

У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін (п. 298.4 ст. 298 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 298.6 ст. 298 ПКУ у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

З урахуванням положень п. 293.8 ст. 293 ПКУ та абзацу другого п. 298.6 ст. 298 ПКУ у разі зміни ставок та груп платників єдиного податку для внесення змін до реєстру платників єдиного податку подається відповідна заява з позначкою «Внесення змін», а саме:

- платниками єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного календарного кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

- платниками єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного податкового (звітного) кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

- платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відс., у разі добровільної зміни ставки єдиного податку (3 відс.) – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) у порядку, встановленому розд. V ПКУ;

- платником єдиного податку, який змінює групу платників єдиного податку та реєструється платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ;

- платники єдиного податку третьої групи у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розд. V ПКУ, та переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс. – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).

До уваги ФОПів на загальній системі оподаткування, які здійснюють видобування корисних копалин!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що при обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у порядку, визначеному п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовуються, зокрема, витрати, обчислені згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 ПКУ.

Згідно з п. 252.11 ст. 252 ПКУ у разі обчислення вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період включаються:

- матеріальні витрати, у тому числі витрати, пов’язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов’язаних із:

зберіганням;

транспортуванням;

пакуванням, у тому числі фасуванням (бутелюванням);

проведенням іншого виду підготовки (включаючи передпродажну підготовку), крім операцій, що віднесені до операцій первинної переробки (збагачення) у значенні, наведеному у розд. I ПКУ, для реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

виробництвом і реалізацією інших видів продукції, товарів (робіт, послуг) (п.п. 252.11.1 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);

- витрати з оплати праці, крім витрат з оплати праці працівників, які не зайняті в господарській діяльності з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п.п. 252.11.2 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);

- витрати з ремонту основних засобів, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов’язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п.п. 252.11.3 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);

- інші витрати, що належать до складу витрат, у тому числі витрати, розподілені згідно з принципами облікової політики платника рентної плати, понесені ним в періоди, коли господарська діяльність з видобування корисних копалин не провадилася у зв’язку із сезонними умовами проведення видобувних робіт, крім витрат, не пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі:

які виникають в результаті формування фінансових резервів;

на сплату процентів боргових зобов’язань платника рентної плати;

на внесення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду (п.п. 252.11.4 п. 252.11 ст. 252 ПКУ).

Пунктом 252.12 ст. 252 ПКУ встановлено, що під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:

- сума нарахованої амортизації, крім суми нарахованої амортизації на основні засоби і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов’язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п.п. 252.12.1 п. 252.12 ст. 252 ПКУ);

- сума амортизації витрат, пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п.п. 252.12.2 п. 252.12 ст. 252 ПКУ).

Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719, із змінами (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – Додаток 1).

У відповідності до приміток, зазначених у Додатку 1, зокрема, зазначається:

у рядку 10.2 – вартість одиниці товарної продукції гірничого підприємства за розрахунковою вартістю, що обчислюється за формулою, визначеною у п. 252.16 ст. 252 ПКУ (рядок 10.2.1 + рядок 10.2.2 + рядок 10.2.3 + рядок 10.2.4 + рядок 10.2.5 + рядок 10.2.6) × (1 + рядок 7.4 )/рядок 9).

Згідно з п. 252.7 ст. 252 ПКУ розрахункова вартість не застосовується для обчислення вартості руд заліза;

у рядку 10.2.1 – матеріальні витрати, що визначаються відповідно до п.п. 252.11.1 п. 252.11 ст. 252 ПКУ;

у рядку 10.2.2 – витрати з оплати праці, що визначаються відповідно до п.п. 252.11.2 п. 252.11 ст. 252 ПКУ;

у рядку 10.2.3 – витрати з ремонту основних засобів, що визначаються відповідно до п.п. 252.11.3 п. 252.11 ст. 252 ПКУ;

у рядку 10.2.4 – інші витрати, що визначаються відповідно до п.п. 252.11.4 п. 252.11 ст. 252 ПКУ;

у рядку 10.2.5 – нарахована амортизація (рядок 10.2.5.1 + рядок 10.2.5.2 + ...). При цьому кількість рядків групи 10.2.5 визначається платником відповідно до п.п. 252.12.1 п. 252.12 ст. 252 ПКУ залежно від кількості пов’язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) груп основних засобів та інших необоротних активів;

у рядку 10.2.6 – нарахована амортизація витрат, пов’язаних з господарською діяльністю з видобування корисних копалин, визначена відповідно до п.п. 252.12.2 п. 252.12 ст. 252 ПКУ.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці (ФОП) зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 затверджено Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Отже, фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування при обчислені розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції – видобутої корисної копалини, у тому числі підземних вод, для заповнення рядків 10.2.1 – 10.2.6 Додатка 1 враховуються витрати, зазначені в пп. 252.11 і 252.12 ст. 252 ПКУ, які обліковуються в Типовій формі.

За який податковий (звітний) період вперше подається податкова декларація з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є, зокрема, суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб водного транспорту.

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб водного транспорту згідно з п.п. 255.3.1 п. 255.3 ст. 255 ПКУ є час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

Базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за спеціальне використання води дорівнює календарному кварталу (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).

Водокористувачі самостійно обчислюють, зокрема, рентну плату за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Податкова декларація з рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається (абзац перший п.п. 255.11.16 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Враховуючи положення п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ та п. 63.3 ст. 63 ПКУ, платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема, додаток з рентної плати за спеціальне використання води – за місцезнаходженням об’єкта оподаткування (водного транспорту).

Таким чином, податкова декларація з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту) вперше подається суб’єктом господарювання за календарний квартал, в якому придбано (орендовано) об’єкт оподаткування (водний транспорт).

При цьому, якщо придбано (орендовано) водний транспорт в І кварталі поточного року, то податкова декларація з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту) вперше подається за ІІ квартал наростаючим підсумком з початку року.

Отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій: заповнення реквізитів запиту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 12 прим. 1 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (далі – Порядок) неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація) можуть звернутися до контролюючого органу із Запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Запит).

Форма Запиту наведена у додатку 3 до Порядку.

Пунктом 12 прим. 1 Порядку визначено, що усі розділи Запиту підлягають заповненню.

Зокрема, у Запиті повинні бути заповнені наступні реквізити:

- найменування контролюючого органу, до якого подається Запит;

- код неприбуткової організації згідно з ЄДРПОУ;

- найменування неприбуткової організації;

- місцезнаходження неприбуткової організації;

- контактні номери телефонів;

- спосіб отримання витягу;

- прізвище, ім’я, по батькові керівника неприбуткової організації та його підпис;

- дата;

- печатка (за наявності).

Запит обов’язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати.

При створенні Запиту (ідентифікатор форми J1305001) в Електронному кабінеті передбачено автоматичне передзаповнення форми Запиту реєстраційними та обліковими даними платника.

Для обрання способу отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ і організацій необхідно заповнити поле «Спосіб отримання витягу», проставивши у Запиті позначку «х» або «+» в залежності від способу подання Запиту.

У разі подання Запиту в паперовому вигляді безпосередньо до контролюючого органу або при надсиланні поштою проставляється позначка «безпосередньо у контролюючому органі (у разі подання Запиту іншими способами)». В такому разі відповідь (витяг з Реєстру неприбуткових установ і організацій або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі неприбуткових установ і організацій) на Запит вручається платнику податку особисто (його представнику) в контролюючому органі до якого подано Запит.

У разі подання Запиту засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» через Електронний кабінет у полі «Спосіб отримання витягу» проставляється позначка «електронною поштою (у разі подання Запиту засобами електронного зв’язку)». Відповідь на Запит (витяг з Реєстру неприбуткових установ і організацій або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі неприбуткових установ і організацій) платник отримує в Електронному кабінеті.

Протягом якого терміну подається скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що пунктами 11 та 12 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (із змінами) визначено, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

При цьому рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами) (далі – Порядок розгляду скарги), скарга подається платником ПДВ протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.

Згідно з п. 5 Порядку розгляду скарги скарга з додатками до неї (за наявності) та/або заява про відкликання скарги подаються платником податку в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України, законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і реєструється ДПС у день її надходження.

Електронні сервіси ДПС для своєчасної сплати податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про необхідність дотримання платниками податків вимог чинного законодавства стосовно забезпечення своєчасності сплати податків, зборів і платежів та єдиного внеску.

З метою задоволення потреб платників Державна податкова служба постійно працює над розвитком сучасних електронних сервісів.

Повідомлення про наявність податкового боргу та необхідність його сплати платники можуть отримати в Електронному кабінеті, мобільному застосунку «Моя податкова» та чатботі InfoTAX.

В меню Електронного кабінету «Стан розрахунків з бюджетом» платникам доступна наступна інформація:

- зведена інформація по кожному виду платежу та інформація по кожному виду податку в розрізі проведених операцій,

- перегляд даних,

- вивантаження зведеної інформації (.xls),

- реквізити для сплати податку (платежу);

Крім того, для фізичних осіб в Електронному кабінеті наявна можливість сплати податків, зборів, платежів з використанням запропонованих платіжних систем або QR-кодом.

Також фізичні особи можуть сплатити податки за допомогою мобільного застосунку «Моя податкова» у вкладці «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Послуги».

Додатково інформуємо, що з 1 травня 2024 року платники податків мають можливість  отримати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами за даними органів ДПС:

- за будь-який рік, поточний рік та минулі роки окремо;

- з розрахунком пені на суму наявного податкового боргу на день звернення платника;

- з підписом/без підпису посадової особи контролюючого органу.

Тож пропонуємо користуватись електронними сервісами ДПС для економії часу.

Інтернет-торгівля: отримання розрахункового документа захищає права споживача

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами.

При цьому застосування РРО/ПРРО є обов’язковим при проведенні розрахунків у готівковій формі та/або з використанням електронних платіжних засобів за продані товари, у тому числі через відомі Інтернет-платформи.

Наразі Інтернет-торгівля активно розвивається і при бажанні за допомогою мережі Інтернет можна придбати майже будь-який товар або замовити будь-яку послугу.

Нагадуємо, що видача чеків РРО/ПРРО – це обов’язок продавців і захист прав покупців як споживачів.

Акцентуємо увагу, що виконання вимог законодавства, напряму чи опосередковано пов’язаного із поповненням державної скарбниці, є обов’язком кожного платника податків.

Належне і добросовісне виконання зобов’язань суб’єктами господарювання – запорука своєчасного і в повному обсязі фінансування бюджетів, а отже і забезпечення нашої обороноздатності.

До уваги платників плати за землю! Зміна граничного розміру орендної плати

З 1 липня 2024 року набирає чинність Закон України від 9 травня 2024 року  № 3706-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану».

Цим законом пункт 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнений новим підпунктом 288.5.6, згідно з яким розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства і є його правонаступником, за землі сільськогосподарського призначення, передані в оренду відповідно до статті 1201 Земельного кодексу України, – не менше 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а якщо нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено – не менше 12 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області.

При цьому з Кодексу виключений пункт 288.6 статті 288, відповідно до якого плата за суборенду земельних ділянок не могла перевищувати орендної плати.

Незадекларована праця не підтримує ЗСУ!

На початок 2022 року близько 3 млн працівників працювали без оформлення трудових відносин. За умови виплати заробітної плати хоча б на рівні мінімальної – це майже 100 мільярдів гривень податків та зборів на рік, які можуть бути направлені на захист нашої держави.

Пам’ятайте! Україна бореться з окупантами не лише зброєю, а й своєю працею, яка має бути задекларованою!

Той, хто уникає сплати податків, – не підтримує наших захисників!

До уваги платників акцизного податку

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 18.06.2024 № 717 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р.  № 1257» (далі – Постанова № 717), яка набрала чинності 21.06.2024 (офіційно опублікована в газеті «Урядовий кур’єр» від 21.06.2024 № 126).

Основною метою прийняття постанови № 717 є приведення положень постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб’єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції» (далі – Постанова № 1257) у відповідність до норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс),  з урахуванням змін, внесених Законом України від 29.06.2023 № 3193-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб'єктами малого підприємництва» (далі – Закон № 3193).

Так, Законом України № 3193 внесено зміни до підпункту «ж» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Кодексу в частині розширення кола суб’єктів господарювання, на яких поширюється нульова ставкою акцизного податку за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового-сирцю, який використовується для виробництва біоетанолу з оформленням податкового векселя.

До впровадження норм Закону № 3193 акцизний податок справлявся за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового-сирцю, який використовується для виробництва біоетанолу лише в межах одного суб’єкта господарювання.

Також Законом № 3193 внесено зміни до підпункту 229.1.5 пункту 229.1 статті 229 Кодексу, які передбачають, що податковий вексель може бути виданий виробником біоетанолу, який використовує для виробництва біоетанолу спирт етиловий-сирець.

Таким чином Постановою № 717 приведено назву Постанови № 1257 та положення затвердженого нею Порядку у відповідність до норм Кодексу в частині  поширення процедур випуску, обігу та погашення податкових векселів на операції зі спиртом етиловим-сирцем, що відвантажується за нульовою ставкою акцизного податку з оформленням податкового векселя як гарантії його цільового використання для виробництва біоетанолу та запровадження видання податкового векселя виробником біоетанолу, який використовує для його виробництва спирт етиловий-сирець.

Одночасно Постановою № 717 усунені окремі технічні та логічні неузгодженості у сфері обліку податкових векселів та їхнього погашення.

Виробництво, переробка та збут продукції тваринництва/птахівництва: що з екологічним податком, якщо під час діяльності утворюється гній?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування екологічним податком за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (далі – Екологічний податок) є обсяги розміщених відходів.

ПКУ покладає обов’язки платника Екологічного податку, зокрема, на суб’єктів господарювання, які під час провадження діяльності на території України здійснюють розміщення відходів.

Також ПКУ визначено зміст терміну «розміщення відходів» як операцій із «захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях або об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів» (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

ПКУ не покладає обов’язки платника Екологічного податку, зокрема, на таких суб’єктів господарювання, у господарській діяльності яких існує період, у якому окремі види (класи) відходів розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання виключно у якості вторинної сировини (п. 240.5 ст. 240 ПКУ), тобто розміщення таких відходів, для яких існують технології, виробничо-технологічні та(або) економічні передумови утилізації або переробки в Україні.

Особливу уваги слід звернути на сукупність речовин, яка Законом України від 07 квітня 2015 року № 287-VIII «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» (далі – Закон № 287) ідентифікується під терміном «гній» – «будь-які екскременти та/або сеча сільськогосподарських тварин, крім риби, з підстилкою або без неї» (п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 287).

Особливість ситуації визначається тим, що у п. 111 частини першої ст. 1 Закону № 287 при визначенні терміну «органічні добрива та покращувачі ґрунту» безпосередньо зазначено, що до таких добрив можуть включатися «компостований або перероблений гній».

Таким чином, «гній», що зберігається у спеціально відведених для цього місцях, на які отримано відповідні дозволи, а також оприбуткований як вторинна сировина не буде включатися до об’єкту оподаткування Екологічним податком.

При цьому, обсяги «гною», який втратив свої споживчі властивості у якості сировини для виготовлення органічних добрив у разі їх захоронення набувають ознак об’єкту оподаткування Екологічним податком, як такі відходи, що відповідно до Національного класифікатора відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1102, утворені внаслідок вирощування тварин та виробництва продукції тваринництва та птахівництва, включено до групи відходів 02 «Відходи сільського та лісового господарства, садівництва, мисливства, рибальства та аквакультури, виробництва та переробки харчових продуктів» підгрупи відходів 02 01 «Відходи сільського та лісового господарства, аквакультури, садівництва, мисливства та рибальства», виду відходів 02 01 06 «Тваринні фекалії, урина та гній (включаючи зіпсовану солому), стоки, зібрані окремо та оброблені поза місцями утворення», що підтверджує приналежність гною до відходів, а за розміщення відходів передбачено справляння Екологічного податку.

При обчисленні податкових зобов’язань з Екологічного податку за зазначені обсяги «гною», як відходів, що належать до IV класу небезпеки відходів, слід застосовувати ставку Екологічного податку із врахуванням відповідного рівня небезпеки, встановлену ст. 246 ПКУ.

ПКУ передбачено, що у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки екологічного податку збільшуються утричі.

Крім того передбачено застосування до ставок коефіцієнта, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі (у межах населеного пункту або на відстані менше ніж 3 км від таких меж ставки екологічного збільшуються втричі).

В який термін та який перелік документів надає юридична особа для проведення документальної (планової або позапланової) перевірки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом (ст. 83 ЦКУ).

Право на проведення контролюючими органами документальних (планових або позапланових, виїзних або невиїзних) перевірок передбачено п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Водночас, ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) встановлене право органів ДПС на проведення перевірки платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску. Такі документальні перевірки проводяться у порядку, встановленому ПКУ.

Підпунктами 20.1.2, 20.1.6 та 20.1.14 п. 20.1 ст. 20 ПКУ встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема:

– для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;

– запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;

– у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Вимоги ст. 44 ПКУ щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, застосовуються також до нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності у нерезидента зареєстрованого (акредитованого, легалізованого) відокремленого підрозділу), та до іноземних юридичних осіб, визначених у п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ.

Згідно з п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов’язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

Для платників податків, які відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ зобов’язані надавати інформацію в електронному вигляді, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов’язку подання її в електронній формі.

Документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються окремо із зазначенням посадової (службової) особи, що їх отримала. Передача таких документів для їх огляду, вивчення і їх повернення оформляються актом у довільній формі, який підписують посадова (службова) особа контролюючого органу та платник податків (його представник) (п. 85.3 ст. 85 ПКУ).

Отже, юридична особа щодо якої розпочалася документальна перевірка (планова або позапланова) повинна з першого дня перевірки надавати посадовій особі контролюючого органу у повному обсязі оригінали документів за період, що підлягає перевірці, та з питань, які стосуються предмету перевірки, зокрема, але не виключно: регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, договори на постачання товарів (виконання робіт або надання послуг), акти виконаних робіт (наданих послуг), накладні, виписки банку про рух грошових коштів, трудові договори (контракти), відомості нарахування та виплати заробітної плати, ліцензії та інші документи, які стосуються фінансово-господарської діяльності.

Поряд з цим, відповідно до вимог п. 85.4 ст. 85 ПКУ, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Також, п. 85.8 ст. 85 ПКУ передбачено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених ПКУ, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Крім того, згідно п. 44.6 ст. 44 ПКУ, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в п. 86.7 ст. 86 ПКУ, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку п. 86.7 ст. 86 ПКУ документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п. 44.7. ст. 44 ПКУ, у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків – фізичної особи або посадової особи платника податків – юридичної особи).

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений ст. 82 ПКУ.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Водночас, відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред’явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).

Чи потрібно скасовувати реєстрацію ПРРО у разі зміни виробника та/або господарської одиниці?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.

У разі зміни, зокрема, найменування або адреси господарської одиниці, де використовується програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), здійснюється перереєстрація ПРРО. Для перереєстрації подається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – Заява № 1-ПРРО) з позначкою «Перереєстрація» (п. 8 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317).

Згідно з п. 10 розд. IІ Порядку № 317 перереєстрація ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Відсутність в контролюючому органі інформації щодо господарської одиниці, вказаної у Заяві № 1-ПРРО, про яку суб’єкт господарювання мав повідомити контролюючий орган як про об’єкт оподаткування або об’єкт, пов’язаний з оподаткуванням або через який провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), відповідно до вимог та у порядку згідно з п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ та розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями, або наявність відомостей про те, що відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання, є підставою для відмови в реєстрації/перереєстрації ПРРО.

Згідно з п. 2 розд. IV Порядку № 317 ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру ПРРО щодо такого ПРРО.

У розд. 3 «Дані щодо господарської одиниці» Заяви № 1-ПРРО зазначаються: ідентифікатор об’єкта оподаткування, код території, назва господарської одиниці, адреса розміщення господарської одиниці, які заповнюються згідно з даними повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення № 20-ОПП).

Відповідно до п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями назва та адреса господарської одиниці є обов’язковими реквізитами фіскального чеку.

Першоджерелом даних для Повідомлення № 20-ОПП є правовстановлювальні документи, на підставі яких у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об’єкта оподаткування та які є актуальними на дату його подання. Відомості щодо господарської одиниці в реєстраційній заяві, зокрема, для перереєстрації ПРРО, та у фіскальному чеку мають відповідати відомостям, зазначеним у Повідомленні № 20-ОПП.

При цьому, фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі його перереєстрації та зберігається за ПРРО до дати його скасування. Зміна ПРРО не залежно від їх виробників та/або зміна господарської одиниці не потребують скасування реєстрації ПРРО.

Протягом якого строку юрособа – платник єдиного податку 3 групи, яка реорганізується шляхом приєднання, подає останню податкову декларацію?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Частиною першою ст. 104 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації, зокрема, приєднання. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про її припинення (частина п’ята ст. 104 ЦКУ).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлені главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).

Пунктом 299.10 ст. 299 ПКУ визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема:

- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

- припинення юридичної особи (крім перетворення) зокрема, відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

Відповідно до п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Нормами ПКУ не передбачено подання юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи, яка припиняє діяльність, заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ) (абзац другий п. 294.1 ст. 294 ПКУ).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Водночас, згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.

Єдиний податок належить до місцевих податків (п.п. 10.1.2 п. 10.1 ст. 10 ПКУ).

Пунктом 294.6 ст. 294 ПКУ визначено, зокрема, що у разі державної реєстрації припинення юридичних осіб, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

Враховуючи зазначене, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка реорганізується, шляхом приєднання, подає останню податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи за податковий (звітний) період, на який припадає дата припинення (дата внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про припинення з наростаючим підсумком до закінчення такого податкового (звітного) періоду або протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

При цьому заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування подавати не потрібно.

Щодо подання Звіту про контрольовані іноземні компанії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Чи потрібно подавати за звітний рік Звіт про контрольовані іноземні компанії та річну Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) з додатком КІК до рядка 06.1 КІК Декларації юридичній особі – засновнику контрольованої іноземної компанії (далі – КІК), у якої відбулось придбання/відчуження частки в іноземній ЮО в середині звітного року, та за який період при цьому розраховується скоригований прибуток КІК і середньозважений офіційний курс НБУ?

Відповідно до п.п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) з урахуванням положень ст. 39 прим. 2 ПКУ контролюючою особою є, зокрема, юридична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) контрольованої іноземної компанії (далі – КІК).

Відповідно до п.п. 39 прим. 2.2.2 п. 39 прим. 2.2 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ об’єктом оподаткування, зокрема, для податку на прибуток підприємств контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така юридична особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ.

Зазначена частина прибутку контрольованої іноземної компанії за результатам звітного податкового року збільшує об’єкт податком на прибуток підприємств контролюючої особи в порядку, визначеному розд. ІІІ ПКУ.

Абзацом першим п.п. 39 прим. 2.3.1 п. 39 прим. 2.2 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ визначено, що для цілей ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ скоригованим прибутком КІК визнається прибуток КІК до оподаткування відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за звітний календарний рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – за періоди, що закінчуються у відповідному календарному році) відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовуються КІК, та строків для підготовки такої звітності у відповідній іноземній юрисдикції.

Пунктом 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт).

Зокрема, згідно з п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт до контролюючого органу одночасно з поданням, зокрема, Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.

Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку КІК звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року (п.п. 39 прим. 2.5.1 п. 39 прим. 2.5.1 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ ).

Водночас, пунктом 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду, зокрема, першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідної декларації за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Відповідно до п.п. 39 прим. 2.3.4 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений в іноземній валюті, підлягає перерахунку в гривню за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за звітний (податковий) період.

Контролююча особа самостійно здійснює розрахунок скоригованого прибутку кожної КІК на підставі фінансової звітності КІК із застосуванням особливостей, встановлених п.п. 39 прим. 2.3.2 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ, та визначає частку скоригованого прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, пропорційно частці у цій КІК, якою вона володіє (п.п. 39 прим. 2.3.5 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ).

Таким чином, юридичній особі – засновнику КІК, у якої відбулось придбання/відчуження частки в іноземній юридичній особі в середині звітного року потрібно подати належним чином заповнений Звіт з одночасним поданням річної Декларації з додатком КІК до рядка 06.1 КІК Декларації.

До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.

При цьому розрахунок скоригованого прибутку КІК здійснюється на підставі показників фінансової звітності КІК за відповідний звітний період, протягом якого контролююча особа володіла/володіє часткою КІК.

Щодо середньозваженого офіційного курсу Національного банку України, за яким здійснюється перерахунок в гривню скоригованого прибутку КІК, визначеного в іноземній валюті, то для його розрахунку необхідно сумарне значення поденного офіційного курсу гривні щодо певної іноземної валюти, опублікованого на вебсайті Національного банку України, протягом яких контролююча особа володіла часткою КІК, поділити на кількість календарних днів володіння часткою КІК у відповідному звітному періоді.

Щодо застосування штрафних санкцій до резидента, який здійснює виплату доходу нерезиденту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Чи застосовується штраф, передбачений ст. 125 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо резидентом під час виплати доходу нерезиденту податок з доходів нерезидента не утримано/утримано тільки з частини доходу за ставкою в розмірі 15 відс., але сплачено податок/частину несплаченого податку за власний рахунок відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ до кінця звітного періоду (кварталу чи року), в якому була здійснена виплата доходу нерезиденту, та як при цьому заповнюється додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств?

 Відповідно до абзацу першого п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Тобто, нормою п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ визначено обов’язок платника податку утримувати та сплачувати податок з доходу нерезидента із джерелом його походження з України під час його виплати.

Згідно з абзацом третім п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, зокрема, якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за ПКУ до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД * 100 / (100 - СП) - СД, де:

Пс – сума податку до сплати;

СД – сума виплаченого доходу;

СП – ставка податку, встановлена п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Пунктом 137.3 ст. 137 ПКУ визначено, що відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Згідно з п. 125 прим 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. III ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.3 ст. 125 прим. 1 ПКУ).

Відповідно до п. 125 прим. 1.4 ст. 125 прим. 1 ПКУ діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV ПКУ.

Отже, враховуючи те, що під час виплати доходу нерезиденту податок з такого доходу не було утримано/утримано тільки з частини доходу під час виплати за ставкою 15 відс., то незалежно від того, що податок або його частина нарахована та сплачена резидентом за власний рахунок відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ до кінця звітного періоду (кварталу, року), в якому була здійснена виплата доходу нерезиденту, застосовується штраф, передбачений ст. 125 прим. 1 ПКУ.

Сума податків з доходів нерезидентів, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період, відображається у додатку (додатках) ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація), та відповідно у рядку 23 ПН Декларації.

Додаток ПН до рядка 23 ПН Декларації (далі – Додаток ПН) заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи.

При цьому у графі 3 таблиці 1 Додатка ПН відображається фактично виплачена сума доходу нерезиденту у звітному (податковому) періоді, у графі 6 – утримана з цього доходу сума податку, у графі 7 – сплачена сума податку, яку не було утримано з доходу під час його виплати (за власний рахунок).

Зокрема, у випадку коли резидент під час виплати доходу нерезиденту утримав податок за ставкою 15 відс. тільки з частини відповідного доходу (наприклад, з половини суми), а іншу половину суми доходу, з якої не було утримано податок, оподатковує відповідно до розрахунку, наведеного у п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, та сплачує податок з доходів нерезидента за власний рахунок до кінця відповідного звітного періоду, який застосовує платник податку на прибуток (квартальний, річний), в якому була здійснена виплата відповідного доходу нерезиденту, то у таблиці 1 Додатка ПН відображається:

- у графі 3 – загальна сума виплаченого доходу у звітному (податковому) періоді;

- у графі 6 – сума податку з доходів нерезидента, утриманого та сплаченого під час виплати доходу нерезиденту за ставкою 15 відсотків;

- у графі 7 – сума податку з доходів нерезидента, нарахованого та сплаченого за власний рахунок відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ;

- у графі 8 – сумарне значення граф 6 та 7.

Водночас, варто відмітити, що платник податку може подати доповнення до такої Декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 ПКУ, із поданням пояснень щодо показників відображених у Додатку ПН у довільній формі, із зазначенням про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації. Таке доповнення вважатиметься невід’ємною частиною Декларації. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Платники туристичного збору сумлінно наповнюють місцеві бюджети Дніпропетровщини

Протягом п’яти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичні особи спрямували понад 2,3 млн гривень. Це на 137,8 тис. грн, або на 6,2 відс., більше минулорічного показника відповідного періода.

Від фізичних осіб місцеві бюджети області отримали понад 3,7 млн грн, що більше ніж у відповідний період 2023 року на понад 1,2 млн грн, або на 50,2 відсотків.

Нагадуємо, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:

а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Збір за місця для паркування транспортних засобів: понад 17,7 млн грн – надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у січні – травні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 17,7 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір). У порівнянні з минулорічним показником відповідного періода надходження збільшились майже на 1,7 млн грн, або на 10,6 відсотків.

Юридичні особи забезпечили місцеві бюджети Дніпропетровщини коштами на понад 14,9 млн грн, що порівняно з аналогічним періодом 2023 року на понад 1,2 млн грн, або на 9,4 відс. більше.

Фізичні особи – підприємці поповнили місцеві бюджети області збором на понад 2,8 млн грн, це більше ніж у 2023 році на 410,7 тис. грн, або на 16,7 відсотків.

Дякуємо платникам за своєчасну сплату податків і зборів!

Незадекларована праця – погано для всіх

Незадекларована праця збільшує видатки роботодавців. Неформальна економіка і незадекларована праця сприяють створенню і існуванню недобросовісної конкуренції щодо тих суб’єктів господарювання, які у повному обсязі забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників. Використання незадекларованої праці для роботодавця це: 

додаткові витрати часу та ресурсів на навчання працівників – досвідчені спеціалісти відмовлятимуться працювати на таких умовах або швидко знайдуть краще місце; 

проблеми з отриманням банківських кредитів та інвестицій; 

закритий вихід на нові ринки країн ЄС, Канади і ще кілька десятків країн, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю; 

у разі перевірки – істотні штрафи за порушення трудового законодавства тощо.

Економічну стабільність в особливий період забезпечує критично важливий бізнес

У сучасних умовах ефективна взаємодія державних органів – запорука якісного виконання покладених на них функцій.

У Дніпропетровській обласній військовій адміністрації відбулось чергове засідання комісії із визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровщини в особливий період.

Очолив захід перший заступник Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Володимир Орлов.

Від податкової служби регіону у заході прийняла участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Економічну стабільність у воєнний період забезпечує критично важливий бізнес, отже представники державних органів розглянули пропозиції щодо визначення таких суб’єктів господарювання.

Про особливості здійснення та оподаткування ПДВ операцій з експорту окремих видів товарів

Законом України від 09 травня 2024 року № 3706-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3706-ІХ), який опубліковано 20.06.2024, тимчасово на період дії воєнного стану в Україні встановлено особливості здійснення та оподаткування ПДВ операцій з експорту окремих видів товарів в рамках запровадження режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ).

Закон № 3706-ІХ набирає чинності з 01.07.2024.

Згідно із Законом № 3706-ІХ особливості РЕЗ регулюються Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959-ХІІ) Податковим та Митним кодексами України (далі – ПКУ, МКУ відповідно).

Рішення про запровадження РЕЗ приймає Кабінет Міністрів України після приведення у відповідність та прийняття усіх необхідних нормативно-правових актів та забезпечення можливості обробки інформації, визначеної Законом № 3706-ІХ, ЦОВВ.

На період дії РЕЗ (з моменту прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України) оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

Так, експорт окремих видів товарів може здійснюватися лише зареєстрованими платниками ПДВ. Суб’єктам підприємницької діяльності, які не зареєстровані як платники ПДВ, здійснювати експорт окремих видів товарів в період дії РЕЗ забороняється.

Перелік товарів, щодо яких застосовується РЕЗ (далі – окремі види товарів), визначено абзацом другим статті 192 Закону № 959-ХІІ. Зокрема, до них належать ряд зернових та олійних культур (пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, соя, ріпак, соняшник), рослинні олії (соняшникова, соєва, ріпакова, гірчична) та відходи, одержані при їх виробництві (в т.ч. макуха), мед та горіхи волоські.

Винятки, до яких відповідні вимоги з експорту окремих видів товарів в рамках запровадження РЕЗ не застосовується, передбачені 10 – 12 абзацами статті 192 Закону № 959-ХІІ, а саме:

– вивезення як припасів транспортними засобами комерційного призначення відповідно до статті 229 МКУ;

– вивезення (за наведеним переліком), які здійснюються платниками ПДВ у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень пункту 15 розділу ІХ Закону України від 30 червня 1993 року № 3348-XII «Про карантин рослин».

Експорт товарів у рамках запровадження РЕЗ  здійснюється  лише за умови, що передбачені зовнішньоекономічним договором контрактні (зовнішньоторговельні) ціни не нижчі мінімально допустимих експортних цін на такі товари.

Інформація про мінімально допустимі експортні ціни на окремі види товарів розміщується на офіційному вебсайті Міністерства аграрної політики та продовольства.

При здійсненні вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів платник податку зобов’язаний до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

У такій податковій накладній:

може бути зазначено тільки один товар за одним кодом згідно з УКТ ЗЕД;

одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах;

у податковій накладній має бути вказано дата та номер договору (контракту) на вивезення окремих видів товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт.

Податкова накладна, складена з порушенням таких вимог, не приймається до реєстрації в ЄРПН.

Оподаткування операцій з експорту окремих видів товарів в період дії РЕЗ здійснюється за ставками, визначеними підпунктами «а» і «г» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ для операцій з постачання таких товарів на митній території України (20 % та 14 % відповідно).

Платники податку, діяльність яких відповідає критеріям, встановленим підпунктом «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, при складанні податкової накладної за операціями з експорту окремих видів товарів в період дії РЕЗ застосовують ставку податку 0 %.

Зокрема, до таких платників податку відносяться платники, по яких протягом попередніх 12 календарних місяців (до 11 листопада 2024 року – за фактичний наявний період, починаючи з 11 листопада 2023 року) сума неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком не був завершений валютний нагляд за дотриманням таким платником установлених Національним банком України граничних строків розрахунків (після їх закінчення), не перевищує 20 % загальної суми операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком України граничні строки розрахунків.

Реєстрація в ЄРПН податкової накладної, складеної на операцію з експорту окремих видів товарів в період дії РЕЗ, незалежно від того, яка ставка податку вказана в такій податковій накладній (0 % чи 20 % або 14 %) може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 201.16 статті 201 розділу V ПКУ.

Податкова накладна, яка була складена на операцію з експорту окремих видів товарів в період дії РЕЗ, та не була зареєстрована в ЄРПН, не надає платнику податку можливості розпочати митне оформлення такого товару.

Якщо з дати реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, минуло 30 календарних днів і протягом такого періоду не оформлено митну декларацію на такі товари, реєстрація такої податкової накладної в ЄРПН скасовується.

Після складання податкової накладної за операцією з експорту окремих видів товарів у період дії РЕЗ та її реєстрації в ЄРПН коригування такої податкової накладної може здійснюватися шляхом складання розрахунків коригування лише за дотримання певних умов та в кілька етапів, а саме.

Етап 1

До початку оформлення митної декларації, що засвідчує факт вивезення таких товарів за межі митної території України, у разі зміни кількісних або вартісних показників товару складається розрахунок коригування першого типу (далі – РК_1).

РК_1 може бути складено як на збільшення, так і на зменшення вартості та/або кількості товару. При цьому, обсяг експортної операції, на яку оформлюється митна декларація, не може перевищувати обсяг цієї ж операції, вказаний у податковій накладній з урахуванням її коригування.

РК_1 підлягає реєстрації в ЄРПН виключно до початку митного оформлення.

Реєстрація в ЄРПН РК_1 може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 201.16 статті 201 розділу V ПКУ.

Етап 2

Після завершення вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією з метою приведення показників податкової накладної у відповідність з показниками митної декларації може бути складений розрахунок коригування другого типу (далі – РК_2).

На цьому етапі зміни ставки оподаткування не відбувається.

РК_2 може бути складений тільки на зменшення суми операції, вказаної у податковій накладній.

РК_2 підлягає реєстрації в ЄРПН. Якщо показники податкової накладної з урахуванням поданого на реєстрацію РК_2 не відповідають показникам митної декларації, такий розрахунок коригування не буде зареєстровано.

В ЄРПН може бути зареєстровано тільки один РК_2.

Блокування реєстрації в ЄРПН РК_2 не здійснюється.

Після реєстрації в ЄРПН РК_2 коригування кількісних та вартісних показників податкової накладної, складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, не дозволяється.

Етап 3

Після завершення розрахунків за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів банк інформує ДПС шляхом направлення відповідного повідомлення.

Отримане від банку повідомлення направляється платнику через електронний кабінет платника податків.

Після отримання в електронному кабінеті повідомлення про завершення розрахунків за вказаною експортною операцією платник податку може змінити ставку та суму ПДВ, вказані в податковій накладній, складеній за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, якщо в такій податковій накладній була вказана ставка податку 20 % або 14 % та нарахована відповідна сума ПДВ.

Таке коригування здійснюється шляхом складання розрахунку коригування третього типу (далі – РК_3), в якому коригуванню підлягає виключно ставка податку і нарахована сума податку.

В ЄРПН може бути зареєстровано тільки один РК_3.

Блокування реєстрації в ЄРПН РК_3 не здійснюється.

Після реєстрації в ЄРПН РК_3 (а для платників податку, які мали право скласти податкову накладну із застосуванням ставки 0 % –  РК_2) забороняється внесення будь-яких змін до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів відображаються у складі податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства, незалежно від дати складання податкової накладної на вказану операцію.

У разі виникнення від’ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ, за рахунок коригування податкових зобов’язань на підставі підпункту «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ така сума підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 розділу V ПКУ.

Податки. Армія. Перемога: у податковій службі Дніпропетровщини відбулась презентація нової марки Укрпошти

Подія_дня

Співпраця_з_громадськістю

Українська філателія є віддзеркаленням подій, які нині переживає наша країна.

Податки, які сплачують громадяни – фундамент національної безпеки та оборони. Їх своєчасна сплата наразі – це той потенціал, який також є міцною зброєю, що наближає нашу Перемогу!

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за участі очільниці податкової служби Дніпропетровщини Наталі Федаш, першого заступника Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Володимира Орлова, та керівництва Дніпровської дирекції АТ «Укрпошта» відбулось погашення нової марки «Податки. Армія. Перемога».

«Податки. Армія. Перемога. – важливі складові нашої держави, які є потужним символом нашої єдності та незламності», – акцентувала очільниця обласної податкової.

Працюємо далі, підтримуємо нашу армію!

Разом – до Перемоги!

Надання електронних довірчих послуг

Днями, у пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі начальника управління реєстрації користувачів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Костянтина Литвиненко щодо надання електронних довірчих послуг.

В Україні вже більше 10 років застосовується електронний документообіг з використанням електронного підпису.

З листопада 2018 року введений в дію Закон України «Про електронні довірчі послуги».

З 01 січня 2024 року набула чинності нова редакція Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII.

Метою діяльності Державної податкової служби України, як Надавача є безкоштовне надання електронних довірчих послуг органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам.

Електронна довірча послуга (далі - ЕДП) - послуга, яка надається для забезпечення електронної взаємодії двох або більше суб’єктів, які довіряють надавачу електронних довірчих послуг щодо надання такої послуги.

При Головних управліннях ДПС в областях створені відокремлені пункти реєстрації користувачів представництва Надавача, які діють на підставі Регламенту роботи кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України та уповноважені укладати договори про надання електронних довірчих послуг від імені Надавача.

У Дніпропетровській області на сьогоднішній день функціонує 7 відокремлених пунктів реєстрації, де можна отримати електронні довірчі послуги:

- м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд.95-А, каб.17;

- м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, 25, вікна №21, № 22;

- м. Кривій Ріг, просп. Героїв – підпільників, буд 42, каб. 112 А;

- м. Кривій Ріг, вул. Пушкіна, буд 4-А, каб. 101;

- м. Кам’янське, вул. Медична, 9, поверх , каб. 101;

- м. Новомосковськ, вул. Микити Головка, 30, каб. 110;

- м. Павлоград, вул. Верстатобудівників, 14А,каб. 803.

Незважаючи на бойові дії на території Нікопольського району, найближчим часом заплановано відкриття представництва у м. Нікополь.

Як отримати ЕДП?

Щоб отримати електронні довірчі послуги вперше, або якщо термін дії кваліфікованих сертифікатів завершився, користувачу необхідно:

ознайомитись з Регламентом Надавача (зі змінами) та умовами Договору про надання електронних довірчих послуг;

підготувати необхідні для отримання електронних довірчих послуг документи, з переліком яких можливо ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу Надавача (ca.tax.gov.ua), обравши відповідну категорію;

особисто звернутися до обраного відокремленого пункту реєстрації з оригіналами документів для ідентифікації користувача та підготовленим пакетом документів.

До якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача ДПС може звернутись платник податків для отримання ЕДП?

Платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС в межах України для отримання електронних довірчих послуг.

При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності.

Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Надавача можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (ca.tax.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або розділ «Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».

Де можна ознайомитись з інформацією щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом та за яких умов їх можна сформувати?

Детальну інформацію щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщено на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (ca.tax.gov.ua) у розділі «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом».

Зазначену процедуру можна здійснити онлайн або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1», попередньо встановивши актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1.

Слід зазначити, що скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають:

- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);

- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

- особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Нагадуємо, що у разі виникнення питань стосовно отримання ЕДП ви можете переглянути інформацію на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (ca.tax.gov.ua) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг»/«Поширені запитання».

Ролик:   https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/11166.html

Як Держпраці взаємодіє з Державною податковою службою?

Однією з головних цілей діяльності Держпраці і ДПС є зниження рівня незадекларованої праці, збільшення кількості застрахованих осіб, сплата податків та ЄСВ. 

Оформлення трудових відносин із найманими працівниками відповідно до законодавства, сплата податків та єдиного соціального внеску – це міцна оборона України, гарантований розвиток економіки, покращення інвестиційного клімату, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного. 

Тому Держпраці і Державна податкова служба поєднали зусилля з метою виявлення роботодавців, які мають високі ризики використання незадекларованих працівників.

Щодо подання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за оновленою формою, починаючи з 01.07.2024

Наказ Міністерства фінансів України від  09.02.2024 № 58 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 839», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.02.2024 за № 282/41627, зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 01.03.2024  № 101 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 лютого 2024 року № 58», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.03.2024 за № 316/41661, який опубліковано в Офіційному віснику України від 19.03.2024 № 26 (далі – наказ Мінфіну № 58), набув чинності 19 березня 2024 року.

Відповідно до наказу Мінфіну № 58 внесено зміни до:

форми Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 839 «Про затвердження форми та Порядку складаня Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній», зокрема, її викладено в новій редакції;

Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Інформацію про зміну форми Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – МГК) розміщено 15.04.2024 на вебпорталі ДПС у розділах:

Головна/Діяльність/Трансфертне ціноутворення та міжнародне оподаткування/Трансфертне ціноутворення/Нормативно-правові акти/Акти Міністерства фінансів України та ДПС/Наказ Міністерства фінансів України від 30.12.2020 № 839 «Про затвердження форми та Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній» (із змінами).

Головна/Законодавство/Податкове законодавство/Накази/Наказ Міністерства фінансів України від  30.12.2020 № 839 «Про затвердження форми та Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній» (із змінами).

Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Загальнодержавні податки/Податок на прибуток підприємств/Форми звітності/Наказ Міністерства фінансів України від 30.12.2020 № 839 «Про затвердження форми та Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній» (із змінами).

Головна/Законодавство/Електронні форми документів/Податок на прибуток підприємств/ Наказ Міністерства фінансів України від 30.12.2020 № 839 «Про затвердження форми та Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній» (із змінами).

Електронна форма Повідомлення про участь у МГК доступна для завантаження на вебпорталі ДПС у розділі: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Податок на прибуток (код форми J1800103).

Звертаємо увагу платників податків, що подання Повідомлення про участь у МГК за новою формою буде здійснюватися з 01.07.2024. 

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері продажу технічно-складних побутових товарів

Державна податкова служба України інформує, що територіальними підрозділами податкового аудиту ДПС на постійній основі здійснюється аналіз інформації щодо суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки із споживачами за товари (послуги).

Нагадуємо, що наразі для суб’єктів господарювання, які проводять розрахункові операції при продажу товарів, у тому числі технічно-складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, є законодавчо встановлений обов’язок застосовувати РРО/програмні РРО та видавати відповідні розрахункові документи (фіскальні чеки).

Підрозділами податкового аудиту ДПС за результатами організованих у 2024 році контрольно-перевірочних заходів, проведених у місцях роздрібного продажу технічно-складних побутових товарів, встановлено численні порушення порядку проведення розрахунків, за які територіальними органами ДПС застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму понад 2 099 млн гривень.

Лише у травні поточного року територіальними підрозділами податкового аудиту проведено 116 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері продажу технічно-складних побутових товарів, за результатами яких до порушників очікується донарахування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму понад 14,4 млн гривень.

Робота ДПС щодо виявлення суб’єктів господарювання, які не фіксують розрахункові операції та не забезпечують прозорість операцій шляхом реєстрації всіх продажів товарів (послуг) через фіскальні реєстратори, триває.

У випадках виявлення фактів відсутності електронної копії чека на вебпорталі ДПС, просимо інформувати податкові органи у чат-бот «StopViolationBot» месенджеру «Telegram» для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що повідомлення про подання пояснень та копій документів/скарги на рішення комісії та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подаються до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі ХМL за наступними формами:

- Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (код форми J/F 13126) (далі – Повідомлення 1);

- Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (код форми J/F 13132) (далі – Скарга).

Кількість документів довільного формату (файлів), що додаються до Повідомлення 1/Скарги не повинна перевищувати 100 штук.

Разом з тим, один файл може містити копії кількох документів, за умови, що його розмір не перевищує 2 Мб.

Вищезазначені обмеження пов’язані з оптимізацією обробки інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Якщо кількість документів довільного формату (файлів) перевищує 100 шт., то платник повинен самостійно визначити їх пріоритетність та надати ту кількість, яка може бути оброблена інформаційно-телекомунікаційною системою.

Які пільги щодо сплати земельного податку встановлені для фізичних осіб?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

- особи з інвалідністю першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (із змінами) «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Згідно з п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

Порядок надання інформації ДПС на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Пунктом 2 Порядку надання інформації Державною податковою службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 21.07.2020 № 2483/5/436 (далі – Порядок), встановлено, що Порядок визначає загальні правила подання органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями запитів та надання Державною податковою службою України на такі запити відповідей з інформацією про:

- реєстраційні номери облікових карток платників податків – боржників – фізичних осіб або серію (за наявності) та номер паспорта боржників – фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті;

- наявні рахунки у боржників – юридичних осіб та/або фізичних осіб – підприємців, а також рахунки, відкриті боржником – юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, яку Державна податкова служба України отримує від банків, інших фінансових установ та небанківських надавачів платіжних послуг;

- джерела отримання доходів боржників – фізичних осіб;

- суми доходів, нарахованих податковими агентами на користь боржників – фізичних осіб, та розміри утриманого податку з доходів боржників – фізичних осіб;

- загальну суму річного доходу, задекларованого боржником – фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, та суму утриманого податку (для фізичних осіб, які є самозайнятими особами);

- загальну суму доходу та суму податку за звітний період, задекларованих боржником – фізичною особою – підприємцем в податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.

Інформація, яка формується Державною податковою службою України згідно з абзацами другим – четвертим п. 2 Порядку, надається станом на дату формування відповіді на запит, згідно з абзацами п’ятим – сьомим п. 2 Порядку – за попередній календарний рік, а у разі виконання рішення суду про стягнення аліментів – за визначений виконавцем період, але не більше ніж за десять років, що передували пред’явленню виконавчого документа до виконання.

Державне підприємство «Національні інформаційні системи», яке є адміністратором автоматизованої системи виконавчого провадження (далі – Система), забезпечує передачу до Державної податкової служби України запитів, сформованих органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями за допомогою Системи (абзац перший п. 4 Порядку).

Запити подаються приватними виконавцями, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України та щодо яких на момент подання запиту у вказаному реєстрі відсутня інформація про припинення або зупинення діяльності приватного виконавця (абзац шостий п. 4 Порядку).

Державна податкова служба України забезпечує передачу відповідей на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців через адміністратора Системи – державне підприємство «Національні інформаційні системи» (п. 5 Порядку).

Ведення журналів обліку запитів та відповідей на запити здійснюють державне підприємство «Національні інформаційні системи» та Державна податкова служба України (п. 6 Порядку).

Формат, структура файлів запитів та файлів відповідей, форма журналу обліку запитів та відповідей, регламент обміну інформацією, вимоги захисту інформації, терміни впровадження програмного забезпечення для взаємообміну інформацією визначаються відповідними спільними рішеннями Міністерства юстиції України та Державної податкової служби України, які оформлюються окремими протоколами, підготовленими відповідно до Порядку (п. 7 Порядку).

Інформація, що передається, обробляється з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних та використовується органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями виключно з метою примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) в порядку, установленому Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (із змінами), і не може бути передана третій стороні, якщо інше не передбачено законом (п. 9 Порядку).

Щодо одночасного використання двох кваліфікованих/удосконалених електронних підписів, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронних підписів, від різних кваліфікованих надавачів ЕДП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до абзаців першого – третього п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами) (далі – Порядок № 557), визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.

Згідно з п. 3 розд. ІІІ Порядку № 557 для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор (платник) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор (платник), шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 557.

До Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються кваліфіковані або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронних підписів усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – кваліфікований або удосконалений електронний підпис керівника і останньою – кваліфікована електронна печатка (за наявності), що базується на кваліфікованому сертифікаті електронної печатки (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 557).

Таким чином, суб’єкт господарювання може одночасно використовувати два кваліфіковані або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронних підписів, від різних кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг, якщо він є суб’єктом електронного документообігу та надав інформацію до контролюючого органу щодо отримання таких ключів, шляхом направлення Повідомлення.

ФОП протягом календарного року перейшла з загальної системи оподаткування на сплату єдиного податку: визначення загального МПЗ за податковий (звітний) рік у податковій декларації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Порядок визначення МПЗ встановлено ст. 38 прим. 1 ПКУ, якою, зокрема, визначено, що мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.

Зокрема, п. 297 прим. 1. 1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Фізичні особи – підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, подають додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 2).

Отже, враховуючи те, що розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання здійснюється у складі податкової звітності за податковий (звітний) рік, то фізична особа – підприємець, яка протягом календарного року перейшла з загальної системи оподаткування на спрощену систему оподаткування, та відповідно на кінець податкового (звітного) року перебуває на спрощеній системі оподаткування, повинна визначати загальне МПЗ за податковий (звітний) рік у Додатку 2 до податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за кількість календарних місяців володіння (користування) земельною ділянкою.

Платники рентної плати поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 1 млрд гривень

Протягом січня – травня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 1,0 млрд грн рентної плати. Надходження виросли порівняно з відповідним періодом 2023 року майже на 549,0 млн грн, темп росту склав 217,5 відсотків.

Найбільше надходжень забезпечила рентна плата за видобування залізних руд, якої надійшло до місцевих кошиків понад 880,3 млн грн, що більше ніж у січні – травні 2023 року на понад 572,7 млн грн, або на 186,2 відсотки.

За використання рибних ресурсів місцеві бюджети поповнились рентною платою на суму понад 1,6 млн грн, що на понад 1,1 млн грн більше минулорічного показника, темп росту – 315,3 відсотки.

Використання лісових ресурсів: рентної плати спрямовано з початку року 336,3 тис. грн, надходження збільшились на 40,6 тис. грн, або на 13,7 відс., у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Дякуємо платникам за своєчасне поповнення бюджетів!

Комунікаційна податкова платформа: спрощена система оподаткування для фізичних осіб – підприємців

За зверненням фізичної особи – підприємця на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено зустріч за участі керівництва та фахівців податкової служби регіону.

Спілкувались про умови перебування ФОП на єдиному податку першої – третьої груп, ставки, строки сплати і подання звітності, ведення обліку.

Також податківці акцентували увагу на перевагах електронних сервісів ДПС.

Продовжуємо працювати разом на спільний результат!

Транспортний податок: надходження від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини значно збільшилися

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 5,2 млн грн транспортного податку, що у порівнянні з січнем – травнем 2023 року на понад 3,6 млн грн більше, темп росту – 326,1 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Керівниця податкової служби області нагадала, що для проведення звірки даних по транспортному податку фізична особа може звернутися до головних управлінь ДПС в областях та м. Києві за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) або за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (для фізичних осіб – нерезидентів) – письмово (поштою) або в електронній формі (через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету).

Також, можна звернутись до будь-якого Центру обслуговування платників – особисто, подавши звернення у паперовому вигляді, адресоване головним управлінням ДПС в областях та у м. Києві.

Незадекларована праця – погано для всіх

Незадекларована праця наносить шкоду державі. Неформальна економіка і незадекларована праця в мирний час обмежують можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, сприяють ухиленню від сплати податків, зменшують надходження до державного і місцевих бюджетів. 

В умовах повномасштабної війни, коли всі сили і кошти держави спрямовані на наближення перемоги, незадекларована праця і неформальна економіка наносять невиправної шкоди обороноздатності країни. 

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини прийняла участь у черговому засіданні регіональної робочої групи

Подія_дня

       У приміщенні Дніпропетровської обласної військової адміністрації відбулось чергове засідання регіональної робочої групи щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами на території Дніпропетровської області.

Захід відбувся під головуванням першого заступника Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Володимира Орлова за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталі.

Забезпечення ефективності роботи систем попередження і протидії правопорушенням, контроль за виробництвом і обігом підакцизних товарів, посилення інституційної спроможності контролюючих та правоохоронних органів, налагодження їх ефективної взаємодії – основні меседжі заходу.

Створення прозорого ринку акцизних товарів – це запорука стабільного наповнення бюджетів всіх рівнів. 

Щодо здійснення розрахунків при прийманні від населення металобрухту

Cуб’єкти господарювання, які здійснюють приймання від населення металобрухту, повинні керуватись Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), Законом України «Про металобрухт» (далі – Закон № 619), постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – постанова) та Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення № 13).

Так, суб’єктам господарювання при прийманні від населення металобрухту відповідно до постанови дозволено використовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій/ програмного реєстратора розрахункових операцій (далі –  РРО/ ПРРО).

Відповідно до частини десятої статті 4 Закону № 619 приймання металобрухту від фізичних осіб обов’язково оформлюється актом приймання, що є первинним документом обліку металобрухту, в якому зазначаються прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, вага, вартість та опис металобрухту. Приймання металобрухту від фізичних осіб здійснюється із заповненням розрахункового документа, форма та зміст якого передбачена Положенням № 13.

Постановою затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО/ ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Пунктом 19 Переліку визначено, що приймання від населення вторинної сировини та металобрухту дозволено проводити з використанням розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій.

Враховуючи зазначене, при здійсненні приймання від населення металобрухту суб`єкти господарювання можуть використовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій із видачою розрахункової квитанції.

Дотримання законодавства з питань праці – на порядку денному

За ініціативи керівництва Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради відбулось чергове засідання Комісії з питань надходжень від податку на доходи фізичних осіб і легалізації трудових відносин. В заході прийняли участь податківці Дніпропетровщини, представники Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, керівники підприємств, установ та організацій м. Дніпра.

Наголошено про недопущення виплат заробітної плати у розмірах, менших законодавчо встановленого мінімального рівня. Підвищення рівня середньої заробітної плати – це один із інструментів наповнення бюджетів, що вкрай важливо для обороноздатності нашої країни.

Працюємо разом задля Перемоги!

ФОПи і особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не повинні повідомляти про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 20 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) контролюючим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов’язкового державного страхування (далі – єдиний внесок) надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески.

Таким чином, фізичні особи – підприємці або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не повинні повідомляти про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем.

Особливості сплати ПДФО ВПП, який має приміщення (будівлі) в різних регіонах України районах міста, де працюють наймані працівники

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до бюджету передбачений ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відповідно до п.п. 168.4.1 п. 168.4 якої податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до відповідних бюджетів згідно з нормами Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ).

Такий порядок застосовується усіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі – відокремлений підрозділ) (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до ст. 64 БКУ податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Згідно з п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Згідно з п. 64.7 ст. 64 ПКУ після включення платника податків до Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр ВПП) та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр ВПП, та за неосновним місцем обліку в такому територіальному органі центрального органу виконавчої влади або його структурних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або через які провадиться діяльність такого великого платника податків.

При цьому, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику закріплює великих платників податків за міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків за основним місцем обліку.

Взяття на облік за неосновним місцем обліку великих платників податків здійснюється в Головних управліннях ДПС в областях, м. Києві за заявою про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП, яка може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Якщо платник податку, який перебуває на обліку в міжрегіональному управлінні ДПС (основне місце обліку), має об’єкти пов’язані з оподаткуванням, що розташовані на територіях адміністративно-територіальних одиниць відмінних від основного місця обліку, зокрема власні та/або орендовані приміщення, в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то такий платник податку зобов’язаний стати на облік за місцем розташування таких об’єктів (неосновне місце обліку) у відповідних Головних управліннях ДПС в областях, м. Києві та перераховувати податок на доходи фізичних осіб із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких приміщень (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.

Яка відповідальність передбачена за несвоєчасну сплату ПДФО, визначеного в річній податковій декларації про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею в річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.

Діяння, передбачені п. 124.1 ст. 124 ПКУ вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.

Разом з тим, при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Водночас, відповідно до абзацу другого п. 109.1 ст. 109 ПКУ діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Яким чином проводити розрахункові операції через ПРРО у разі використання електронних приладів для зважування товару (електронних ваг)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), зокрема, при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Під час формування чека на ПРРО у суб’єкта господарювання є можливість зазначити кількість товару та, у разі використання електронних приладів для зважування товару, в графі «кількість товару» вручну заповнити вагу (наприклад: при реалізації вагового товару в кількості 1 кг. 457 грам в графі «кількість товару» потрібно зазначити 1,457).

Водночас, в програмному забезпеченні «ПРРО Каса», яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі, не передбачено можливості підключення електронних приладів для зважування товару (електронних ваг).

Незадекларована праця не підтримує ЗСУ!

На початок 2022 року близько 3 млн працівників працювали без оформлення трудових відносин. За умови виплати заробітної плати хоча б на рівні мінімальної – це майже 100 мільярдів гривень податків та зборів на рік, які можуть бути направлені на захист нашої держави.

Пам’ятайте! Україна бореться з окупантами не лише зброєю, а й своєю працею, яка має бути задекларованою!

Той, хто уникає сплати податків, – не підтримує наших захисників!

До уваги платників, які перебували на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку 2 відсотки!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що особливості справляння єдиного податку у період дії воєнного, надзвичайного стану на території України визначено підрозд. 8 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 9 підрозд. 8 розд. XX ПКУ встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, визначених у відповідних підпунктах п. 9 підрозд. 8 розд. XX ПКУ.

Так, згідно з п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. XX ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені вказаним пунктом ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.

Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені вказаним пунктом ПКУ, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розд. V та підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 розд. V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розд. V ПКУ розташоване на митній території України.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється ст.ст. 180 – 183 розд. V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (із зміна ми).

Для цілей оподаткування ПДВ платниками ПДВ є особи, перелік яких визначено п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст.14 розд. І та п. 180.1 ст. 180 розд. V ПКУ.

Статтями 181 та 182 розд. V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 розд. V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 розд. V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Таким чином, для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ особі необхідно враховувати загальний обсяг операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, здійснених такою особою протягом останніх 12 календарних місяців.

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, для цілей реєстрації особи як платника ПДВ включається обсяг безпосередньо здійснених операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також обсяг операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ.

Водночас, при обрахунку загального обсягу таких операцій, обсяг здійснених операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема, обсяг операцій з постачання товарів/послуг, здійснених особою у період перебування на спрощеній системі оподаткування із сплатою єдиного податку за ставкою 2 відс. та з використанням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. XX ПКУ, не враховується.

Плата за землю: юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 2,5 млрд гривень

Протягом січня – травня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 2,5 млрд грн плати за землю. Надходження виросли у порівнянні з січнем – травнем 2023 року майже на 94,3 млн грн, або майже на 4,0 відсотки.

Звертаємо увагу платників, що з метою правильного застосування ставок земельного податку і податкових пільг із земельного податку рекомендуємо розглянути матеріали, які розміщені на вебпорталі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, щодо цільового призначення земельної ділянки та перевірити коректність інформації щодо цільового призначення земель, які обліковуються у Державному земельному кадастрі, і у разі необхідності привести дані у відповідність до вимог земельного законодавства.

Матеріали розміщено за посиланням https://land.gov.ua/derzhgeokadastr-rozyasnyuye-varianty-pryvedennya-vidomostej-pro-czilove-pryznachennya-zemelnoyi-dilyanky-u-vidpovidnist-do-diyuchogo-klasyfikatora-vydiv-czilovogo-pryznachennya-zemelnyh-dily/.

ФОП в межах одного місяця припиняє підприємницьку діяльність та повторно реєструється: сплата єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Пунктами 1 та 4 частини 2 ст. 6 Закону № 2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов’язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, до контролюючого органу за основним місцем обліку в порядку та строки визначені законодавством.

Частиною дев’ятою ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями встановлено, що фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до п.п. 8 п. 2 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями:

- для ФОПів (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) (крім електронних резидентів (е-резидентів) останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно. Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період;

- для платників, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності/або здійснено перехід на сплату інших податків і зборів включно. Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОПа (крім електронних резидентів (е-резидентів) така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем (частина 4 ст. 6 Закону № 2464).

Порядок взяття на облік фізичних осіб – підприємців передбачений розд. II Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями.

У разі повторної реєстрації у платника єдиного внеску виникають обов’язки відповідно до частини 2 ст. 6 Закону № 2464.

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності, єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період:

- фізичними особами – підприємцями (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) (крім електронних резидентів (е-резидентів) – за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно;

- фізичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), – за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності/або здійснено перехід на сплату інших податків і зборів включно.

При повторній реєстрації підприємницької діяльності єдиний внесок сплачується до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць.

Зведений бюджет: надходження від платників Дніпропетровщини склали понад 37,1 млрд гривень

З початку 2024 року платники Дніпропетровщини до зведеного бюджету спрямували понад 37,1 млрд грн податків, зборів і платежів. У порівнянні з    січнем – травнем 2023 року надходження збільшились на понад 7,3 млрд грн, або на 24,8 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Очільниця податкової служби регіону констатувала, що платники області з початку поточного року забезпечують позитивну динаміку надходжень до бюджетів.

«Висловлюємо щиру вдячність усім, хто сумлінною сплатою податків дбає про фінансовий захист держави у цей нелегкий час. Наш пріоритет – максимальна підтримка працюючого бізнесу. Податкова відкрита до співпраці і конструктивного діалогу з бізнес-спільнотою та використовує всі свої канали комунікації для роз’яснення податкових новацій і надання фахової допомоги платникам податків, що сприяє своєчасній обізнаності платників, і як наслідок – зменшується наявність порушень законодавства», - зазначила Наталя Федаш.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.                

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                            

                                                                                                         Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                         управління інформаційної взаємодії

                                                                              Головного управління ДПС

                                                                                                                    у Дніпропетровській області (Кам'янський регіон)

« повернутися