Кам'янська ОДПІ інформує!

Дата: 24.07.2024 10:55

Кількість переглядів: 455

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Випадки, за яких фізична особа – резидент зобов’язана повідомляти контролюючий орган про набуття чи припинення участі у КІК

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Випадки подання повідомлення про набуття чи припинення участі у контрольованих іноземних компаніях, а також строк його подання визначені п.п. 39 прим. 2.5.5 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, фізична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

- кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої юридичної особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 ПКУ;

- заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

- кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої юридичної особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 ПКУ;

- ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Форма та порядок подання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512.

Як оподатковуються податком на прибуток підприємств операції за договорами управління майном?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Редакція розд. III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не містить положень щодо окремого обліку за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток.

Тобто розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ.

На які перевірки діє мораторій?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 69.351 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) тимчасово, з 1 грудня 2023 року, діє мораторій:

1) на проведення документальних перевірок платників єдиного податку першої та другої груп (крім перевірок, пов’язаних з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, та/або таких, що проводяться на звернення платника податків) – до 1 грудня 2024 року;

2) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, – до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація відповідних територій, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

- що проводяться виключно на звернення платника податків;

- що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

- платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

3) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є територія, на якій ведуться активні бойові дії, – до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

- що проводяться виключно на звернення платника податків;

- що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

- платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

4) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є територія можливих бойових дій, – до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:

- що проводяться виключно на звернення платника податків;

- що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють/здійснювали свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

- платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

5) на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку тимчасової окупації були розташовані на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, – до дати завершення тимчасової окупації відповідних територій;

6) на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку активних бойових дій були розташовані на територіях, на яких ведуться активні бойові дії, – до дати завершення бойових дій на відповідних територіях;

7) на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку можливих бойових дій були розташовані на територіях можливих бойових дій (крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), купівлі/продажу іноземної валюти, суб’єктів, які провадять господарську діяльність без державної реєстрації як суб’єкта господарювання) - до дати завершення можливих бойових дій на відповідних територіях.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», із змінами (далі – Постанова № 1364)).

Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій, припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Постановою № 1364.

Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації зазнав змін

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 19.07.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України 14.06.2024 № 290 «Про внесення змін до Порядку формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації», зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 28 червня 2024 року за № 976/42321 (далі – Наказ № 290).

Наказ № 290 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 19.07.2024 № 63.

До Порядку розгляду заяви (справи) за процедурою взаємного узгодження та вимоги до заяви внесено зміни

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 19.07.2024 набрали чинності накази Міністерства фінансів України від 04.06.2024 № 274 «Про внесення змін до пункту 4 розділу IV Порядку розгляду заяви (справи) за процедурою взаємного узгодження та вимоги до заяви» (далі – Наказ № 274) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 червня 2024 р. за № 932/42277) та від 26.06.2024 № 313 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 04 червня 2024 року № 274» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 червня 2024 року за № 972/42317) (далі – Наказ № 313)

Накази прийняті відповідно до пункту 13 розділу I Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства».

Накази № 274 та № 313 опубліковані в бюлетені «Офіційний вісник України» від 19.07.2024 № 63.

Щодо запровадження Єдиної державної електронної системи дозвільних документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 12.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05 липня 2024 року № 795 «Про реалізацію першого етапу експериментального проекту щодо запровадження Єдиної державної електронної системи дозвільних документів» (далі – Постанова № 795).

Постановою № 795 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо запровадження першого етапу Єдиної державної електронної системи дозвільних документі.

Постанову № 795 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 12.07.2024 № 141.

Видобування залізних руд: майже 2,1 млрд грн рентної плати отримав загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини

Протягом першого півріччя поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за видобування залізних руд надійшло майже 2,1 млрд грн рентної плати. Надходження виросли порівняно з першим півріччям 2023 року на 1,3 млрд грн, темп росту склав 278,3 відсотки.

Звертаємо увагу, що податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування руд заліза в межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються за формулою, наведеною у п. 252.18 ст. 252 Податкового кодексу України.

Чи може орган ДПС для оформлення пенсії фізичній особі надати інформацію, що така особа була зареєстрована ФОПом?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Державна реєстрація фізичних осіб – підприємців здійснюється відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами) (далі – Закон № 755) шляхом включення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) на підставі документів, зокрема, поданих заявником для державної реєстрації.

Згідно з п. 4 частини першої ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Відповідно до ст. 65 Податкового кодексу України, ст. 5 Закону № 2464 взяття на облік, внесення змін, зняття з обліку фізичних осіб – підприємців як платників податків та як платників єдиного внеску, в органах ДПС здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру, отриманих у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державний реєстром та інформаційними системами контролюючих органів згідно із Законом № 755.

Взяття на облік платників податків та платників єдиного внеску контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей з Єдиного державного реєстру, наданих згідно із Законом № 755.

Дані про взяття на облік фізичних осіб – підприємців як платників податків та платників єдиного внеску передаються до Єдиного державного реєстру та підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру.

Отже, першоджерелом відомостей щодо фізичних осіб – підприємців є Єдиний державний реєстр.

Частиною другою ст. 11 Закону № 755 визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються, зокрема, у вигляді безоплатного доступу, виписок, витягів у паперовій та електронній формі, що містять відомості, актуальні на момент запиту або на визначену дату, а також документів у паперовій та електронній формі, що містяться в реєстраційній справі, відповідно до Порядку надання відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2023 № 1692/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.05.2023 за № 750/39806 (далі – Порядок № 1692).

Враховуючи викладене, за отриманням юридично значимих відомостей щодо реєстрації фізичною особою – підприємцем необхідно звертатися до Єдиного державного реєстру, згідно з процедурами встановленими Порядком № 1692.

Якщо інформації отриманої з Єдиного державного реєстру згідно з Порядком № 1692 недостатньо, платник єдиного внеску/застрахована особа може отримати документальне підтвердження інформації, яка наявна в реєстрі страхувальників шляхом направлення запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників до контролюючого органу.

Порядок надання інформації з реєстру страхувальників, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 651, постановою Правління Пенсійного фонду України від 21.07.2017 № 16-1 «Про затвердження Порядку надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2017 року за № 1017/30885).

На даний час реалізована можливість направити запит про отримання витягу з реєстру страхувальників за формою 1-ЗРС через інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua) (режим «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету) та отримати витяг з реєстру страхувальників (щодо фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) за формою 2-ВРС або довідку з реєстру страхувальників за формою 1-ДРС (режим «Перегляд звітності» приватної частини Електронного кабінету).

Від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 150,8 млн грн податку на нерухоме майно

Упродовж січня – червня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини фізичні особи спрямували понад 150,8 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з відповідним періодом 2023 року це майже на 66,9 млн грн більше, темп росту – 179,7 відсотків.

Наталя Федаш зауважила, що позитивна динаміка надходжень з податку на нерухоме майно від фізичних осіб спостерігається з початку поточного року. 

«Висловлюю подяку нашим сумлінним платникам за відповідальне ставлення до наповнення місцевих бюджетів. Завдяки податкам наші громади мають значну фінансову підтримку у вирішенні першочергових соціальних задач. А високий рівень податкової дисципліни платників регіону позитивно впливає на обсяги формування доходів місцевих бюджетів та поліпшує умови життєдіяльності мешканців Дніпропетровщини», – констатувала очільниця податкової служби області.

ДПС встановлено факти використання незадекларованої праці

Державна податкова служба України нагадує, що незадекларована праця завдає шкоди державі.

Незадекларована праця не тільки обмежує можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, а й створює недобросовісну конкуренцію щодо тих суб’єктів господарювання, які повністю забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників.

За порушення законодавства про працю можуть бути застосовані різні види санкцій, залежно від характеру і наслідків порушення, а також від суб’єкта господарювання, який його скоїв.

Так, співробітниками підрозділів фактичних перевірок територіальних органів ДПС у червні 2024 року проведені фактичні перевірки фізичних осіб – підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю складними побутовими товарами. За їх результатами встановлено близько 250 фактів порушення роботодавцями законодавства щодо укладення трудових договорів та оформлення трудових відносин із найманими працівниками.

Звертаємо увагу роботодавців: люди – найцінніший капітал вашого бізнесу, а задекларована праця – це ваша репутація та успіх, адже сплачуючи кошти в бюджет ви здійснюєте особистий вклад в економіку країни та її обороноздатність.

Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Територіальними органами ДПС (станом на 01.07.2024) сформовано понад 3,2 млн податкових повідомлень-рішень по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 6,6 млрд гривень.

За результатами проведеної роботи станом на 01.07.2024 до місцевих бюджетів надійшло 1,6 млрд грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

За об’єкти житлової нерухомості податок для фізичних осіб розраховується за площу, що перевищує для квартир  –  60 кв. метрів, житлових будинків – 120 кв. метрів, різних типів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, – 180 кв. метрів.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Оскільки у 2024 році податок нараховується за звітний 2023 рік, то ставка податку розраховується виходячи із мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2023, яка складала 6 700 гривень (таким чином, максимальна ставка за  кв. метр не може перевищувати 100,5 грн (6 700 * 1,5  відс.).

Так, наприклад, у фізичної особи у 2023 році перебувала у власності квартира загальною площею 65 кв. метрів. Сума податку розраховується шляхом зменшення загальної площі квартири на 60 кв. метрів та множенням на ставку податку, яка складає 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати   (100,5 грн за кв. метр).

Розрахунок суми податку:

(65-60) * 100,5 = 502,5 гривні.

Довідково. За наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно з нормами Податкового кодексу України, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове зобов’язання з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Також платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою зі сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів і даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Ставки оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Податковим кодексом України (далі – ПКУ) визначені загальні засади встановлення податків і зборів. Під час встановлення податку обов'язково визначається такий елемент як ставка податку.

Відповідно до статті 25 ПКУ ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування.

Згідно зі статтею 26 базовою (основною) ставкою податку визначається ставка, що визначена такою для окремого податку відповідним розділом ПКУ.

У випадках, передбачених ПКУ, під час обчислення одного і того самого податку можуть використовуватися декілька базових (основних) ставок.

Відповідно до статті 27 ПКУ граничною ставкою податку визнається максимальний або мінімальний розмір ставки за певним податком, встановлений ПКУ.

Згідно зі статтею 28 ПКУ абсолютною (специфічною) є ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється як фіксована величина стосовно кожної одиниці виміру бази оподаткування.

Відносною (адвалорною) визнається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування.

Відповідно до пунктів 136.1, 136.7 статті 136 ПКУ базова (основна) ставка з податку на прибуток підприємств становить 18 відсотків до об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 134.1.7 пункту 134.1 статті 134 ПКУ. Разом з тим положенням ПКУ передбачені окремі ставки оподаткування для банків, страхової діяльності, операцій резидентів Дія Сіті, доходів нерезидентів, організацій та проведення азартних ігор, букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей.

Відповідно до статті 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2–167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.  Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом. Ставка податку може становити 0 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.

Згідно зі статтею 193 ПКУ ставки податку на додану вартість встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

- 20 відсотків;

- 0 відсотків;

- 7 відсотків по операціях з:

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем'єр, культурно-мистецьких заходів;

постачання послуг із показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках та заповідниках, відвідування їх територій та об'єктів відвідувачами;

постачання послуг із розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху;

постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010);

реалізації квитків на спортивні заходи всеукраїнського та міжнародного рівнів;

- 14 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00.

Відповідно до статті 215 ПКУ встановлено вичерпний перелік підакцизних товарів та ставок акцизного податку до них.

Так пунктом 215.1. статті 215 ПКУ визначено, що до підакцизних товарів належать спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; тютюнова сировина, тютюнові відходи; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Відповідно до пункту 215.2 статті 215 ПКУ ставки акцизного податку є єдиними на всій території України та встановлюються відповідно до визначень розділу І ПКУ: адвалорні, специфічні, адвалорні та специфічні одночасно.

Специфічні ставки, фіксовані ставки та показники встановлені ПКУ у вартісному вимірі (пункт 29.2 статті 29 ПКУ).

Адвалорною визначається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування (пункт 28.2 статті 28 ПКУ).

Адвалорні та специфічні одночасно застосовуються до тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.

Ставки акцизного податку на тютюнові вироби не є постійними. Пунктом 17 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено тимчасово, з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2024 року включно, ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, а також мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку з тютюнових виробів.

Пунктом 215.3 статті 215 ПКУ встановлено коди товарів (продукції), опис товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД, одиниці виміру та ставки податку згідно з переліком підакцизних товарів, визначених пунктом 215.1 статті 215 ПКУ.

Відповідно до статті 268 ПКУ ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 цієї статті, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

Відповідно до статті 268.3 ставка збору за місця для паркування транспортних засобів встановлюється за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до статті 274 ПКУ ставка земельного податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження). Ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності).

Відповідно до статті 293 ПКУ ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Чи може підприємство переглянути (перезатвердити) вже встановлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту каси встановлено розд. V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148).

Згідно з п. 55 глави V Положення № 148 установлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) можуть переглядатися у зв’язку із змінами законодавства України або за наявності відповідних обставин (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо). Документи (нормативно-правові акти, внутрішні документи (розрахунки) установи/підприємства, затверджені (підписані) керівником або уповноваженою ним особою), на підставі яких переглянуто ліміт каси, строки здавання готівкової виручки (готівки), додаються до відповідних наказів (розпоряджень), договорів банківського рахунку установи/підприємства.

Що робити, якщо при завантаженні ПРРО ПЗ вимагає обрати шлях розташування сертифікатів та секретного ключа (захищеного носія)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо при завантаженні програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) програмне забезпечення вимагає обрати шлях розташування сертифікатів та секретного ключа (захищеного носія), то у такому разі касиру, при виконанні входу на ПРРО, необхідно обрати місце розташування ключа та сертифіката касира для отримання даних про зареєстровані та доступні господарські одиниці та каси.

При цьому ключі та сертифікати повинні перебувати в одній теці та інформація в файлах не повинна дублюватися.

В якому порядку та протягом яких термінів здійснюється повернення сум бюджетного відшкодування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок визначення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків, регламентовано ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 200.7 ст. 200 ПКУ визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПКУ формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (далі – Реєстр) здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру (п.п. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПКУ).

Пунктом 200.8 ст. 200 ПКУ передбачено, що до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПКУ у строк, передбачений абзацом першим п. 76.3 ст. 76 ПКУ (а саме протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначено ст. 200 ПКУ), контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до ст. 200 ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше – за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених ст. 76 ПКУ, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 ПКУ, – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до ПКУ.

Згідно з п. 200.11 ст. 200 ПКУ контролюючий орган має право протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку згідно з п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п. 200.12 ст. 200 ПКУ зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов’язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого ПКУ для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого ПКУ для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «б» і «в» п. 200.12 ст. 200 ПКУ, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» п. 200.12 ст. 200 ПКУ, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені п. 200.13 ст. 200 ПКУ, на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно з п. 200.12 прим.1 ст. 200 ПКУ з дати прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції», із змінами (далі – Закон № 1644), зупиняються бюджетне відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та перебіг строків здійснення такого бюджетного відшкодування, визначених п. 200.12 прим. 1 ст. 200 ПКУ.

Зазначена в абзаці першому п. 200.12 прим. 1 ст. 200 ПКУ сума бюджетного відшкодування залишається доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та перераховується цим органом на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачі платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, протягом п’яти операційних днів з дати прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом № 1644.

На підставі даних Реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п’яти операційних днів (п. 200.13 ст. 200 ПКУ).

Чи можуть суб’єкти господарювання, які мають КЕП, отримати КЕП для ПРРО без відвідування відокремленого пункту реєстрації?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Отримати кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) для програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) без відвідування відокремленого пункту реєстрації (далі – ВПР) (у т. ч. згенерувати повторно) можна виключно для юридичних осіб (керівника або посадової особи) при наявності чинного КЕП за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма).

Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

Інструкцію щодо дистанційного формування сертифікатів для ПРРО (для юридичних осіб) наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу Надавача (https://ca.tax.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» в категорії «електронна печатка для РРО (Юридична особа)».

Фізичним особам – підприємцям для отримання КЕП для ПРРО необхідно звернутися до ВПР з відповідними реєстраційними документами.

Перелік реєстраційних документів можна переглянути у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу Надавача, обравши категорію «електронна печатка для РРО (Фізична особа)».

Щодо сплати штрафу за неподання спрощеної декларації з ПДВ особами-нерезидентами, зареєстрованими як платники ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу , що особливості оподаткування електронних послуг, що постачаються нерезидентами фізичним особам, місце постачання яких розташоване на митній території України встановлені статтею 2081 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Абзацом першим пункту 2081.10 статті 2081 розділу V Кодексу встановлено, що у разі якщо особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку відповідно до пункту 2081.2 цієї статті, у встановлений термін, зокрема не подає спрощену податкову декларацію, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 30 календарних днів після спливу встановлених термінів направляє такому нерезиденту в передбаченому статтею 581 розділу ІІ Кодексу порядку повідомлення про необхідність подання спрощеної податкової декларації та/або сплати податку, а також про суму штрафних санкцій за такі порушення.

Штрафні санкції у разі порушення строків подання спрощеної податкової декларації та/або сплати податку застосовуються згідно з главою 11 розділу II Кодексу (абзац другий пункту 2081.10 статтею 2081 розділу V Кодексу).

Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 розділу ІІ Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори. податкових декларацій (розрахунків)., а також іншої звітності. обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено Кодексом, – тягнуть за собою накладення штрафу, у розмірах визначених пунктом 120.1 статті 120 розділу ІІ Кодексу.

Порядок надсилання центральним органом виконавчої влади що реалізує державну податкову політику податкових повідомлень особі-нерезиденту зареєстрованій як платник ПДВ, у разі якщо така особа-нерезидент, зокрема не подає спрощену податкову декларацію у встановлений термін визначено пунктом 581.2статті 581розділу ІІ Кодексу.

Форма податкового повідомлення особі-нерезиденту і розрахунку грошового зобов’язання встановлені наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2021 № 657 (із змінами), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.12.2021 за № 1679/37301.

Реквізити валютного рахунка, відкритого центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в уповноваженому банку, на який сплачується грошове зобов’язання зазначаються в податковому повідомленні, яке надсилається в електронному вигляді центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику особі-нерезиденту зареєстрованій як платник ПДВ через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на електронну адресу особи-нерезидента, зазначену нею при реєстрації як платника ПДВ відповідно до статті 2081 розділу V Кодексу, протягом 30 календарних днів після спливу встановлених термінів, зокрема для подання спрощеної податкової декларації.

Також зазначаємо, що Державна казначейська служба України відкрила в АТ «Укрексімбанк» (уповноважений банк) рахунок для зарахування надходжень від осіб-нерезидентів.

Інформація про реквізити валютного рахунку, індивідуальний податковий номер особи-нерезидента, зареєстрованої як платник податку (далі – ІПН) доступна у вкладці «Стан розрахунків з бюджетом» Кабінету особи-нерезидента-платника ПДВ спеціального портального рішення з дати внесення запису до реєстру платників ПДВ.

При сплаті податкового зобов’язання та/або грошового зобов’язання з ПДВ особою-нерезидентом-платником ПДВ обов’язково зазначається ІПН, присвоєний ДПС у полі 72 «Sender Receiver information» платіжного документу.

Понад 3,2 млрд грн плати за землю спрямували з початку поточного року юридичні особи до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Протягом першого півріччя 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 3,2 млрд грн плати за землю. Надходження збільшились у порівнянні з першим півріччям 2023 року на понад 325,2 млн грн, або на 11,2 відсотки.

Звертаємо увагу, що у разі отримання протягом року нового витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, платник може уточнити показники Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) з дати набрання чинності відповідного рішення, затвердженого уповноваженим органом щодо виконаної нормативної грошової оцінки, платник податків повинен уточнити показники декларації з плати за землю у разі отримання протягом року нового витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Продаж ФОПом власно вирощеної, відгодованої чи виготовленої продукції має здійснюватись із застосуванням РРО/ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що відповідно до порядку проведення розрахунків, визначеного розділом ІІ Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахунки за товари (послуги) із обов’язковим застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) та видачею споживачам розрахункових документів встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Перелік умов, за яких застосування РРО/ПРРО є не обов’язковим, визначено статті 9 Закону № 265.

Однією з таких умов є право не застосовувати РРО/ПРРО та розрахункові книжки при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

Звертаємо увагу, що вказане право стосується лише підприємств, установ і організацій усіх форм власності, тобто юридичних осіб, і не розповсюджує свою дію на фізичних осіб – підприємців.

Враховуючи викладене, продаж власно вирощеної, відгодованої чи виготовленої продукції фізичними особами – підприємцями, незалежно від обраної системи оподаткування, за загальним правилом має здійснюватись із застосуванням РРО/ПРРО.

Внесок платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини – понад 19,5 млрд грн податків, зборів і платежів

У січні – червні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 19,5 млрд грн податків, зборів та платежів. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, порівняно з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 3,3 млрд грн, темп росту склав 120,5 відсотків.

Керівниця обласної податкової подякувала платникам за своєчасне і в повному обсязі наповнення місцевих бюджетів.

«Відповідальне ставлення платників до виконання своїх обов’язків перед державою та громадами – це забезпечення не тільки обороноздатності нашої країни, а й її фінансової стабільності. Сплачені податки, збори і платежі є тим фінансовим ресурсом, який наразі гарантує нашим громадам повноцінну життєдіяльність і безпеку в сьогоднішніх непростих умовах. Продовжуємо працювати задля нашої Перемоги!», – зазначила Наталя Федаш.

У ДПС розʼяснили нюанси формування стандартного аудиторського файлу SAF-T UA

У рамках Меморандуму про участь в експерименті із запровадження процедури «е-аудит» та з метою обговорення проблемних питань щодо впровадження в діяльність стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA) представники ДПС провели онлайн-зустріч з представниками компанії-великого платника податків, яка здійснює, зокрема, торгівлю зерна.

Учасники обговорили питання опрацювання методів та способів формування, направлення, отримання та опрацювання електронних документів у вигляді стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), які неоднозначно трактувались платником податків та потребували роз’яснення.

 Крім того, сторони домовились на постійній основі проводити всебічні та повні консультації.

Звертаємо увагу, що ознайомитись з оновленнями Детального технічного опису елементів SAF-T UA та Додатку до Детального технічного опису елементів SAF-T UA, з можливістю їх вивантаження, можна на вебпорталі ДПС у рубриці «Електронна звітність» за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/xsd-viznachennya-shemi-xml.

Актуальні питання щодо працевлаштування до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Днями, у пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі начальника управління персоналу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Геннадія Гребінчука щодо актуальних питання щодо працевлаштування до Головного управління  ДПС у Дніпропетровській області.

Добрий день, хочу вам розповісти про переваги працевлаштування на державну службу та порядок працевлаштування до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Основними завданнями Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області як державного органу, є забезпечення реалізації державної податкової політики, контроль за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів та платежів на території Дніпропетровської області. Працівники органів Державної податкової служби є державними службовцями.

Як вступити на державну службу?

         На теперішній час трудові відносини з працівниками усіх підприємств, установ та організацій, у тому числі і державних органів, регулюються Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року N 2136-IX.

Згідно Закону України «Про державну службу», вступ на державну службу повинен здійснюватися шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу. Проте, на теперішній час у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, проведення конкурсних відборів на зайняття посад державної служби не відбувається. З травня 2022 року законодавчо передбачено спрощену процедуру вступу на посади державної служби, яка передбачає що у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби на підставі співбесіди з керівником. Після припинення чи скасування воєнного стану на посади державної служби, на які особи призначені за спрощеною процедурою без конкурсного відбору, буде оголошено конкурс та ці особи для продовження роботи на посадах державної служби повинні будуть пройти конкурсний відбір.

Хто може бути державним службовцем?

Законом України «Про державну службу» визначено, що кожен охочий громадянин України, який досяг повнолітнього віку, має вищу освіту та вільно володіє державною мовою.

         Звертаю увагу, що говорячи про посади категорії «В» слід відмітити, що досвід роботи не є обов’язковим, у той час як обов’язковою умовою є наявність диплома про вищу освіту ступеня молодшого бакалавра або бакалавра.

Для посад категорії «Б» (це керівні посади) - необхідно мати вищу освіту ступеня  магістра та досвід роботи на посадах державної служби категорій «Б» чи «В» або досвід служби в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій 2 роки.

Кандидати на зайняття вакантних посад особисто подають фахівцям управління персоналом такі документи:

- резюме;

- заповнену особову картку державного службовця;

- документи, що підтверджують наявність громадянства України;

 - документи, що підтверджують освіту;

- документи про трудову діяльність та досвід роботи, тобто трудову книжку.

Крім того, до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, необхідно подати декларацію кандидата на посаду державного службовця про доходи та майно за минулий рік.

У разі відповідності поданих документів проводиться співбесіда з керівниками самостійних структурних підрозділів ГУ ДПС та за результатами співбесіди надаються керівнику Головного управління для прийняття рішення щодо можливості призначення особи на посаду.

Потім уже здійснюються заходи безпосередньо щодо працевлаштування на посаду (написання заяви, підготовка наказу та, безпосередньо, прийом на роботу).

Звертаю увагу, що працевлаштування можливе як до підрозділів ГУ ДПС розташованих у м.Дніпро так і по Дніпропетровській області, зокрема у м.Кам’янське, м.Кривий Ріг, м.Новомосковськ та м.Павлоград.

Переваги роботи на держслужбі?

Переваги роботи саме на посадах державної служби полягають, насамперед, в тому, що тут забезпечується стабільність і надійність. Це місце, де дотримуються всі норми трудового законодавства.

Працюючи в Державній податковій службі Дніпропетровської області ви зможете самореалізуватися, показати свої здібності, здобути певний авторитет та досвід роботи, а також для молоді є можливість закласти основи для подальшої успішної кар’єри, здобуття управлінських навичок отримати практичний досвід і нові знання у сфері оподаткування вам буде забезпечено гарантовану зайнятість та впевненість у майбутньому, а також стабільна і гарантована заробітна плата.

Крім того, на державній службі ви матимете певні соціальні гарантії: оплачувані періоди тимчасової непрацездатності, надання усіх передбачених законом відпусток. Державним службовцям надається основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів (а не 24 як передбачено КЗпП для інших категорій працівників) та додаткова відпустка за стаж державної служби до 15 календарних днів. Крім того державним службовцям виплачується грошова допомога для оздоровлення під час щорічної відпустки у розмірі середньомісячної заробітної плати

Ми зацікавлені у оновленні кадрового потенціалу та залученні молоді на державну службу.

Яка заробітна плата?

Назвати фіксовану суму я не можу, оскільки рівень заробітної плати залежить від багатьох факторів, але наведу основні цифри з чого вона складається:

Посадові оклади:

Старший державний ревізор - інспектор – 6520 грн.

Головний державний інспектор – 8200 грн.

У керівників структурних підрозділів посадові оклади дещо вищі – від 9000 до 12000 грн.

Але окрім посадових окладів працівникам виплачується:

– надбавка за стаж державної служби (залежно від стажу роботи до 50% посадового окладу);

- надбавка за ранг державного службовця ( від 200 до 800 гривень);

- щомісячна премія (не більше 30 % посадового окладу);

- надбавка за інтенсивність праці (максимальний розмір такої надбавки може бути до 100 відсотків посадового окладу, розмір визначається щомісяця);

- надбавка за виконання особливо важливої роботи (максимальний розмір також до 100 відсотків посадового окладу, розмір також визначається щомісяця);

- також державним службовцям може бути виплачена премія, яка встановлюється за результатами проведення щорічного оцінювання.

Який графік роботи встановлено в ГУ ДПС у Дніпропетровській області?

В Головному управлінні встановлено п’ятиденний робочий тиждень із загальною тривалістю роботи 40 годин на тиждень, вихідні дні - субота і неділя.

На період дії воєнного стану в Головному управлінні тимчасово встановлено такий графік роботи:

- початок робочого часу – 8-30

- кінець робочого часу – 17-00 

Проте, у разі необхідності, за ініціативою державного службовця та згодою його безпосереднього керівника працівнику може встановлюватися гнучкий режим робочого часу, який є відмінним від визначеного режиму роботи.

Як можна ознайомитися із переліком вакансій на посади державної служби в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та як повідомити державний орган про бажання зайняти посаду?

У зв’язку з введенням в країні воєнного стану з 25 лютого 2022 року призупинено роботу Єдиного порталу вакансій державної служби, де розміщувалися оголошення про проведення конкурсу на вакантні посади.

На теперішній час із переліком вакантних посад можна ознайомитись звернувшись до управління персоналу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за телефонами: 374-31-51,  374-31-57 або на електронну пошту: dp.personal@tax.gov.ua

Також можна надіслати на електронну пошту своє резюме в довільній формі, в якому зазначити бажане місце роботи (тобто підрозділ або територію розташування) та ваші контактні дані. Працівники управління персоналу розглянуть ваше резюме та зв’яжуться з вами з конкретними пропозиціями щодо можливого працевлаштування, запросять на співбесіду до потенційного керівника.

Чи встановлюється випробувальний термін при прийнятті на роботу до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області? Якщо так – то на який строк?

При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов'язковим. Для осіб, які мають досвід роботи на державній службі, випробувальний термін може не встановлюватися.

Законодавством передбачено, що випробування при призначенні на посаду державної служби встановлюється строком до шести місяців. Як правило, в Головному управлінні працівникам встановлюється випробувальний термін строком на 3 місяці.

Проте, на відміну від приватного сектору, на державній службі період випробування оплачується майже в повному обсязі.

В яких підрозділах Головного управління є вакантні посади? Які посадові обов’язки за цими посадами?

В Головному управлінні наявні вакантні посади за різними напрямками роботи.

Це і підрозділи, які займаються адмініструванням податків і зборів. Як правило працівники таких підрозділів працюють із звітністю платників податків і не приймають участь у виїзних перевірках.

Є вакансії у підрозділах, які здійснюють контрольно – перевірочну роботу, тобто проводять перевірки з питань оподаткування як юридичних так і фізичних осіб. 

Крім того, у податковій службі дуже потужна служба правового забезпечення, яка забезпечує організацію та ведення правової роботи, забезпечує представництво  інтересів Головного управління у судових органах всіх інстанцій.

Наявні вакансії і у підрозділі персоналу (тобто кадровому підрозділі), і у підрозділі фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (тобто бухгалтерії).

Можуть бути вакансії і у підрозділі інформаційних технологій, який забезпечує функціонування інформаційно-комунікаційних систем у ГУ ДПС та забезпечення технічної підтримки функціонування електронних сервісів.

Хочу зауважити, що багато хто думає, що на державній службі використовують лише застарілі інструменти та підходи до роботи, проте це не так.

Державна податкова служба переймає і застосовує найкращі світові практики: сучасні методи податкового менеджменту, кібербезпеку, електронне урядування, менеджмент людських ресурсів та інші. Тому кожен може долучитися до нашої команди професіоналів та знайти своє місце відповідно до своєї освіти чи власних професійних інтересів.

А служба управління персоналу, у свою чергу, з урахуванням ваших інтересів та побажань запропонує вам посаду у тому чи іншому підрозділі.

Щодо подання заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України повідомила наступне.

Листування платників податків з контролюючими органами в електронній формі регулює пункт 42.4 статті 42 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до пункт 42.4 статті 42 Кодексу, платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Листування контролюючих органів з платниками, які подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет (далі – Заява) здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в Електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та є доступним в Електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з Електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в Електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з Електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).

При цьому указаний строк доставки документа в Електронний кабінет не зараховується до строку надіслання документів, визначеного Кодексом.

Платник податків один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через Електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через Електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через Електронний кабінет.

У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику) (пункт 42.5 статті 42 Кодексу).

Разом з цим слід звернути увагу, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року    № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. Згідно з підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу документ, надісланий контролюючим органом до Електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Які дії платника, якщо протягом операційного дня не отримано квитанції про прийняття/неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Згідно з п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, пп. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ;

наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ;

наявності суми ПДВ відповідно до пп. 200 прим. 1.3 і 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 ПКУ (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

З метою отримання зареєстрованих податкової накладної та/або розрахунку коригування платник податку складає запит в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилає його за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до абзаців першого – третього п. 10 Порядку № 1246 (пункти 21 та 22 Порядку № 1246).

Відповідно до п. 3 Порядку № 1246, операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.

Пунктом 25 Порядку № 1246 визначено, що платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Враховуючи усі складові реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, з метою з’ясування обставин, за якими протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, пропонуємо звернутись до контролюючих органів з детальним описом ситуації.

Щодо отримання фізичною особою відомостей про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) ПДФО та військового збору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відносини у сфері реєстрації та обліку фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) регулюються положеннями Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 63.5 ст. 63 ПКУ всі фізичні особи – платники податків реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному ПКУ.

Облік фізичних осіб – платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України без використання РНОКПП (до паспортів громадянина України з числа зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта).

Порядок отримання відомостей з Державного реєстру визначено Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822).

Згідно з п. 1 розд. Х Положення № 822 фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.

Відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи (представника) щодо отримання відомостей про себе з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі.

Згідно з абзацом першим п. 4 розд. Х Положення № 822 для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу, подає документ, що посвідчує особу, та заяву за формою № 10ДР (додаток 14). Представник додає до заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.

Пунктом 6 розд. Х Положення № 822 визначено, що контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формою, наведеною в додатку 15 до Положення № 822.

Отримати відомості про джерела/суми нарахованих доходів з Державного реєстру можна в один із таких способів:

- в паперовій формі – шляхом звернення особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу відповідно до вимог розділу Х Положення № 822;

- в електронній формі – шляхом надсилання запиту через мобільний додаток «Моя податкова» (застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play) або засобами інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Портал Дія» (diia.gov.ua).

Інформація про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору накопичується у Державному реєстрі відповідно до поданих податковими агентами податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – податковий розрахунок) згідно зі ст. 51 глави 2, п.п. 70.16.1 п. 70.16 ст. 70 глави 6 розд. II ПКУ.

Відображення відомостей про особу у податковому розрахунку здійснюється за РНОКПП або серією (за наявності) та номером паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).

Таким чином, відомості щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку акумулюються в Державному реєстрі – за РНОКПП, а в окремому реєстрі Державного реєстру – за серією (за наявності) та номером паспорта.

Запит до Державного реєстру про джерела/суми доходів може бути здійснено з використанням ідентифікатора, за яким особа перебуває на обліку в Державному реєстрі на момент надходження запиту.

Наприклад, фізична особа, яка перебувала на обліку в окремому реєстрі Державного реєстру та змінила свої переконання і почала обліковуватися в Державному реєстрі за РНОКПП, для отримання відомостей про себе з Державного реєстру може подати (надіслати) в один із вищезазначених способів заяву (запит), із зазначенням РНОКПП.

Відомості з Державного реєстру у такому випадку надаються за ідентифікатором «РНОКПП» за період, за який особа бажає отримати відомості, в період перебування особи на обліку в Державному реєстрі – за РНОКПП.

Для отримання відомостей з Державного реєстру за період перебування особи в окремому реєстрі Державного реєстру, яка на момент звернення вже обліковується за РНОКПП, фізична особа має звернутися до контролюючого органу із заявою в довільній формі відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) з викладенням свого прохання щодо отримання інформації про джерела/суми доходів із зазначенням закритого ідентифікатора «серії (за наявності) та номера паспорта», за яким вона раніше перебувала на обліку в окремому реєстрі Державного реєстру.

У разі якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта, раніше була зареєстрована в Державному реєстрі за РНОКПП, після взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру РНОКПП закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта).

При цьому зазначаємо, що у кожному випадку ситуація розглядається окремо. Відомості з Державного реєстру про джерела та суми доходів по закритому ідентифікатору надаються у разі подання особою до контролюючого органу за місцем обліку заяви довільної форми відповідно до вимог Закону № 393 щодо необхідності отримання такої інформації із зазначенням закритого ідентифікатора, за яким особа раніше обліковувалась в Державному реєстрі, вказавши період.

Водночас, відомості про джерела та суми доходів за період перебування особи в окремому реєстрі Державного реєстру фізична особа може отримати шляхом подання заяви (запиту) із зазначенням серії (за наявності) та номера паспорта.

На доповнення інформуємо, що відомості накопичуються у Державному реєстрі, починаючи з 1998 року.

При цьому слід звернути увагу, що до набрання чинності ПКУ діяв Закон України від 22 грудня 1994 року № 320 «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів» (далі – Закон № 320). Згідно з нормами Закону № 320 облік фізичних осіб – платників податків здійснювався за ідентифікаційними номерами (на сьогодні – РНОКПП).

Відповідно до ст. 5 Закону № 320 до Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов’язкових платежів не вносилась інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовились від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи.

За яким ідентифікатором подається розрахунок платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Плата за спеціальне використання водних біоресурсів не належить до загальнодержавних або місцевих податків і зборів, перелік яких встановлений статтями 9 – 10 Податкового кодексу України.

Контроль за обчисленням і внесенням збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів п. 13 Порядку справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 449 (далі – Постанова № 449), покладено на органи державної податкової служби та органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства.

Інструкція про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затверджена спільним наказом Державного комітету рибного господарства України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та Державної податкової адміністрації України від 24.12.1999 № 167/156/299/300/650 (далі – Інструкція), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 січня 2000 року № 17/4238, що виданий на виконання п. 2 Постанови № 449, включає «Розрахунок платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів» як додаток до п. 2.2 Інструкції, який передбачає надання звітності про обсяги використаних ресурсів до податкових органів (далі – Розрахунок).

Постанова № 449 втратила чинність з набранням чинності Порядком справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і розмірів плати за їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 125 (далі – Постанова № 125), яка не передбачала застосування Інструкції та Розрахунку, та зобов’язувала Міністерство аграрної політики та продовольства України привести власні нормативно-правові акти у відповідність з Постановою № 125.

Постанова № 125 втратила чинність після набрання чинності Порядком здійснення спеціального використання водних біоресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1347 (далі – Порядок № 1347).

Зокрема встановлено, що плата за спеціальне використання водних біоресурсів (для здійснення промислового рибальства) нараховується Держрибагенством під час підготовки проєкту договору на право здійснення промислу та відображається у такому договорі (п. 75 Порядку № 1347).

При цьому на податкові контролюючі органи покладено лише обов’язок контролю за справляння плати, а контроль за достовірністю поданих користувачами водних біоресурсів звітних даних про обсяги спеціального використання водних біоресурсів здійснюють територіальні органи Держрибагентства (п. 78 Порядку № 1347).

З огляду на викладене зазначаємо, що чинний Порядок № 1347 не передбачає декларування користувачами водних ресурсів в частині обсягів використання податковим контролюючим органам.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 05.04.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.03.2024 № 111 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).

Положеннями п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

З урахуванням цього платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2024 року.

Вищезазначені роз’яснення наведені в листі ДПС від 19.04.2024  № 11568/7/99-00-21-02-01-07.

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації з додатками за ідентифікаторами форм:

J0100126 – для юридичних осіб;

F0100726 – для фізичних осіб;

J0100926 – для інститутів спільного інвестування;

J0100526 – для виробників сільськогосподарської продукції за рік (річний податковий (звітний) період починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року).

Екологічний податок: майже 149,0 млн грн – надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року

Протягом першого півріччя поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло від платників екологічного податку майже 149,0 млн гривень. Це на понад 29,3 млн грн, або на 24,5 відс., більше показника минулорічного відповідного періода. 

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:

19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;

19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;

19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;

19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;

19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 зі змінами та доповненнями код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

19011001 – екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (повернення помилково та/або надміру сплачених коштів у 2022 році).

Про особливості оподаткування ПДВ товарів, знищених (втрачених) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного (надзвичайного) стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Державна податкова служба України проінформувала про особливості оподаткування ПДВ товарів, знищених (втрачених) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного та надзвичайного стану.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Товари – матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважається ліквідація платником ПДВ за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (підпункт 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ визначено, що у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма пункту 189.9 статті 189 розділу V ПКУ не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

В Узагальнюючій податковій консультації щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 №673, зазначено, що у випадку ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства.

Такими документами можуть бути:

сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону України від 02 грудня 1997 року №  671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон № 671);

акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об'єкта, потерпілий;

дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним статтею 349 Цивільного кодексу України;

витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, в разі викрадення основних засобів;

інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.

Пунктом 321 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, зокрема, визначено, що тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником ПДВ в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

До наведених у пункті 321 підрозділу 2 розділу XX ПКУ операцій норми пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не застосовуються.

Отже, платник ПДВ податкові зобов'язання з ПДВ (в тому числі відповідно до норм пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ) не нараховує у разі списання товарів, які класифікуються як основні засоби, у зв'язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, якщо факт їх знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства. Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.

Крім цього, якщо товари, які класифікуються як запаси (добриво, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали, насіння для посіву тощо), у тому числі готова продукція, придбавалися (виготовлялися) платником ПДВ для цілей використання в оподатковуваних ПДВ операціях, але були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану, то згідно з нормами, визначеними пунктом 321 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, такі товари не вважаються використаними платником в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю, та, відповідно, обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання і реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, у платника не виникає.

При цьому, як і у випадку з основними засобами, підтвердження псування або знищення таких товарів платника внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану повинно здійснюватися на підставі відповідних первинних документів та за наявності сертифіката Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманого відповідно до Закону № 671.

Водночас на придбані з ПДВ послуги норми, визначені пунктом 321 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, не поширюються.

Єдиний податок – один із бюджетоутворюючих сегментів фінансової самодостатності територіальних громад

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, упродовж січня – червня 2024 року до місцевих бюджетів регіону від фізичних осіб – підприємців надійшло понад 2,3 млрд грн єдиного податку, що на понад 835,5 млн грн, або на 56,8 відс., більше ніж у січні – червні минулого року.

Очільниця податкової служби області подякувала платникам за своєчасне наповнення місцевих скарбниць та звернула увагу, що надходження єдиного податку є одними з бюджетоутворюючих сегментів фінансової самодостатності територіальних громад регіону. Застосування єдиного податку сприяє легалізації економічної діяльності, і як наслідок – збільшенню податкових надходжень до місцевих бюджетів.

«Одним із першочергових завдань органів податкової служби є створення максимально сприятливих умов платникам для виконання ними своїх обов’язків. І спрощена система оподаткування – вагомий інструмент підтримки малого та середнього бізнесу. Ця система демонструє свою важливість не тільки як фіскальний інструмент, але і як засіб збереження соціальної стабільності та стимул для розвитку підприємництва, зокрема в області. Працюємо далі!» – зауважила керівниця обласної податкової.

Реформи тривають: на податківців очікують зміни в організаційній структурі та оплаті праці

Державна податкова служба України продовжує реформування у рамках виконання Національної стратегії доходів (НСД), прийнятої наприкінці минулого року. НСД передбачає низку змін не лише в системі адміністрування податків, але й безпосередньо реформу самої податкової служби. 

Відповідно до положень Стратегії Урядом ухвалено постанову, якою вносяться зміни щодо граничної чисельності працівників органів ДПС та їх оплати праці. Передбачається, що такі зміни сприятимуть оптимізації роботи кожного працівника Служби, а достойний рівень оплати стане для них мотивацією до якісного та професійного виконання своїх обовʼязків. 

Крім того, збільшення рівня заробітної плати для податківців дозволить залучити в систему кваліфікованих працівників, які розглядатимуть податкову службу як престижне місце роботи та потужну платформу для підвищення власного професіоналізму.

Як зазначила в. о. Голови Державної податкової служби України Тетяна Кірієнко, вирішення питання збільшення ефективності діяльності Служби лежить в площині раціональних рішень. Тому мотивація співробітників – один з ключових аспектів серед широкого кола таких рішень. 

Реформи тривають. Створюємо податкову службу, якою пишатимуться і платники податків, і податківці!

Особливості обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у разі піддання обсягів видобутої корисної копалини, податкові зобов’язання за які виконані, іншим видам операцій первинної переробки...

Особливості обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у разі піддання обсягів видобутої корисної копалини, податкові зобов’язання за які виконані, іншим видам операцій первинної переробки мінеральної сировини у наступному податковому (звітному) періоді

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) є суб’єкти господарювання, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) у межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).

Відповідно до п. 252.3 ст. 252 Кодексу об’єктом оподаткування Рентною платою по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства (далі – Товарна продукція), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, до якої належить, у тому числі, обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною.

Господарська діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин для цілей розділу IX Кодексу – діяльність гірничого підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин (п.п. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), де добування корисних копалин визначено як сукупність технологічних операцій з вилучення, зокрема з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини, та спеціальних видів робіт з добування корисних копалин, до яких відноситься підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм (п.п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини згідно з п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є складовою господарської діяльності гірничого підприємства, яка включає сукупність операцій із: збирання, дроблення або мелення, сушки, сортування за будь-якими фізичними властивостями дроблених або мелених гірських порід або мінеральних утворень із застосуванням будь-яких технологічних процесів сортування, які забезпечують отримання гірничим підприємством товарної продукції, види якої встановлені затвердженими кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр.

Виконання технологічних операцій з добування та технологічних операцій з первинної переробки може виконуватися платником Рентної плати не в одному податковому (звітному) періоді і, відповідно, податкові зобов’язання з Рентної плати можуть виникати (уточнюватися) як після виконання технологічних операцій з добування (якщо добута мінеральна сировина відповідає вимогам стандартів для Товарної продукції, придатної для використання галузями промисловості іншими, ніж видобувна), так і після технологічних операцій з первинної переробки добутої мінеральної речовини.

У разі коли до обсягів Товарної продукції, що взяті на облік після операцій з добування (якщо добута мінеральна сировина відповідає вимогам стандартів для Товарної продукції, придатної для використання галузями промисловості, інших ніж видобувна) із сплатою відповідних податкових зобов’язань, у наступних податкових (звітних) періодах за рішенням платника Рентної плати виконуються операції первинної переробки, результатом якої є нові види Товарної продукції, п. 252.14 ст. 252 Кодексу передбачена можливість уточнення (без застосування санкцій) податкових зобов’язань з Рентної плати з урахуванням раніше виконаних податкових зобов’язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.

Податкові зобов’язання з Рентної плати за кожний податковий (звітний) період, що відповідає календарному кварталу, декларуються у додатку 1 до Податкової декларації з рентної плати, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1051/27496 (далі – Декларація, додаток 1).

У разі взяття на облік у звітному (податковому) періоді одного або декількох нових видів Товарної продукції за результатами виконання операцій з первинної обробки попередньо задекларованої добутої Товарної продукції, для кожного такого виду, що ідентифікується за рядками розділу 8 додатку 1 до Декларації, складається окремий розрахунок (додаток 1 до Декларації).

Розділ 8 «Вид корисної копалини» додатку 1 до Декларації відображає інформацію про види корисної копалини, у тому числі Товарної продукції, зокрема:

«назва корисної копалини за спеціальним дозволом» (ряд. 8.1 додатку 1 до Декларації);

«назва корисної копалини та її код» зазначається згідно з додатком 13 до Декларації (ряд. 8.2 додатку 1 до Декларації);

«назва товарної продукції гірничого підприємства та її код» зазначається згідно з додатком 14 до Декларації (ряд. 8.3 додатку 1 до Декларації);

«назва регламентуючого документа для товарної продукції гірничого підприємства» (ряд. 8.4 додатку 1 до Декларації);

«назва товарної продукції гірничого підприємства (марка, сорт тощо) згідно з документом, що регламентує властивості продукції» (ряд. 8.5 додатку 1 до Декларації).

Перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 (далі – Перелік). При цьому у разі використання корисної копалини у декількох напрямах відповідно до Переліку, напрям використання родовища корисної копалини визначається за рішенням Державної комісії по запасах корисних копалин.

Водночас інструкціями Державної комісії по запасах корисних копалин із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1997 року № 432 (далі – Класифікація), до родовищ окремих видів корисних копалин передбачається також розподіл запасів корисних копалин за собівартістю їх видобутку та переробки на Товарну продукцію, згідно із затвердженими кондиціями на мінеральну сировину як сукупності вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов користування ділянкою надр (далі – Кондиції) з експертним обранням того варіанту техніко-економічних розрахунків, який забезпечує раціональне використання надр, головним чином за ознакою максимізації отримуваної власником надр економічної вигоди (рентного доходу) з метою використання оцінок техніко-економічних та фінансових показників господарської діяльності для цілей інвестиційного планування та оподаткування (абзац сьомий п. 2 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865). Кондиції, зокрема, в частині результативності господарської діяльності гірничого підприємства, базуються на дотриманні цими підприємствами такої обов’язкової вимоги до провадження господарської діяльності гірничого підприємства як перевищення рентабельності діяльності гірничого підприємства із виробництва Товарної продукції, що відповідає установленим стандартам, ставки рефінансування Національного банку (пункти 2-3 Класифікації).

Приклад

Розглянемо порядок обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати на умовному прикладі підданню обсягів добутого каоліну-сирцю операціям з первинної переробки (збагачення).

Гірниче підприємство (далі – Підприємство) у І кварталі 2023 року добуло 2 000 тонн каоліну та об’єктом оподаткування Рентною платою у Декларації визнало взяті на облік 1975 тонн каоліну-сирцю (втрачено в надрах 25 тонн каоліну-сирцю).

Товарна продукція добутого каоліну-сирцю у І кварталі 2023 року була реалізована в обсязі 975 тонн за ціною 50 грн/т, при розрахунковій вартості каоліну-сирцю 43 грн/т, більша з яких – 50 грн/т застосована в якості бази оподаткування Рентною платою у Декларації за І квартал 2023 року. Решта сформувала запаси Товарної продукції Підприємства.

У квітні 2023 року Підприємством введено в експлуатацію цикл збагачення каоліну, де у квітні – травні 2023 року виконано операції із збагачення 1 000 тонн запасів каоліну-сирцю, з отриманням таких видів та кількості Товарної продукції:

– збагачений каолін – 825 тонн;

– кварцовий пісок – 175 тонн.

Вироблена Товарна продукція у повному обсязі реалізована 10 червня 2023 року за фактичною ціною (без ПДВ), а саме:

– 4 000 грн/тонну збагаченого каоліну;

– 200 грн/тонну кварцового піску.

Фактична ціна реалізації кожного виду Товарної продукції перевищила їх розрахункові вартості:

– каолін – 150 грн/тонну;

– кварцовий пісок – 100 грн/тонну.

Оскільки в результаті операцій із збагачення відбулася зміна виду Товарної продукції, то виникає необхідність уточнення податкових зобов’язань з Рентної плати щодо таких видів Товарної продукції, яка реалізується після збагачення каоліну-сирцю.

Розглянемо порядок обчислення Підприємством своїх податкових зобов’язань з Рентної плати, що не порушуватимуть вимоги податкового законодавства.

Підприємство задекларувало податкові зобов’язання з Рентної плати за І квартал 2023 року за 1975 тонн каоліну-сирцю у розмірі 4 937,50 гривень при ставці Рентної плати 5 відсотків:

1 975 т  × 50 грн × 5 % = 4 937,50 гривень.

У результаті піддання Підприємством у квітні – травні 2023 року операціям збагачення 1000 тонн добутого каоліну-сирцю, за які у І кварталі 2023 року було сплачено податкові зобов’язання з Рентної плати у розмірі 2 500 гривень, отримано:

825 тонн збагаченого каоліну, якісні характеристики якого відповідають ТУ 21-533-2001 «Каолін просянівський»;

175 тонн кварцового піску, якісні характеристики якого відповідають ДСТУ Б В.2.7-131:2007. СТУ Б В.2.7-131:2007.

Податкові зобов’язання з Рентної плати обчислені у розмірі 165 000,00 та 1 750,00 гривень для збагаченого каоліну та кварцового піску відповідно:

825 т × 4 000 грн × 5 % = 165 000,00 гривень,

175 т × 200 грн × 5 % = 1 750,00 гривень.

Такі податкові зобов’язання з Рентної плати Підприємства за обсяги видів товарної продукції, отриманих у результаті застосування операцій первинної переробки, декларуються у звітній Декларації за ІІ квартал 2023 року у окремих додатках 1 до неї (витяг із звітних додатків 1 та звітної Декларації за ІІ квартал 2023 року).

Разом з тим податкові зобов’язання з Рентної плати Підприємства, за реалізовані у І кварталі 2023 року 975 тонн каоліну-сирцю фактично склали 2 375,00 гривень:

975 т × 50 грн × 5 % = 2 437,00 гривень;

Отже, задекларовані та сплачені Підприємством податкові зобов’язання з Рентної плати за І квартал 2023 року за обліковані 1975 тонн каоліну-сирцю у розмірі 4 937,50 гривень, з яких 975 тонн реалізовано у І кварталі 2023 року, а 1000 тонн у ІІ кварталі 2023 року піддано операціям збагачення, мають бути зменшені на суму 2 500,00 гривень, яка відображається у р. 14.2 уточнюючого додатку 1 до Декларації за ІІ квартал 2023 року (витяг із Декларації та уточнюючого додатку 1 до неї за ІІ квартал 2023 року):

4 937,50 – 2 375,00 = 2 500,00 гривень.

Таким чином, Підприємством з дотриманням норм п. 252.14 ст. 252 Податкового кодексу України виконано податкові зобов’язання з Рентної плати за обсяги Товарної продукції, отриманої в результаті виконання операцій первинної переробки каоліну-сирцю – збагаченого каоліну та кварцового піску.

Інформаційний майданчик для територіальних громад: діалог триває

Подія_дня

Співпраця_ТГ

  З липня минулого року працює інформаційний майданчик для територіальних громад, започаткований податківцями Дніпропетровщини.

Так, щомісяця фахівці податкової служби проводять воркшопи, на яких розглядають  актуальні для територіальних громад питання. Сьогодні у центрі уваги були кейси щодо оподаткування фізичних осіб, плати за землю, застосування РРО/ПРРО та електронні сервіси.

«Для нас дуже важливо мати зворотний зв’язок з територіальними громадами, і ми завжди готові до конструктивного діалогу з ними», - зазначив під час зустрічі заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.

Засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради: у фокусі уваги – оплата за землю фізичними особами

Відбулося друге засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Комітету) за участі керівництва та представників управління інформаційної взаємодії податкової служби Дніпропетровщини.

Нарахування фізичним особам плати за землю та встановлені пільги щодо сплати земельного податку – питання, що розглядались на засіданні Комітету.

Комунікуємо з актуальних питань і надалі!

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Порядок оподаткування контрольованих іноземних компаній»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Порядок оподаткування контрольованих іноземних компаній».

На запитання платників податків відповідала заступник начальника управління - начальник відділу контролю міжнародної діяльності управління трансферного ціноутворення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Андрейченко.

Питання 1: Добрий день! Визначення поняття «загальний сукупний дохід» усіх контрольованих іноземних компаній для цілей застосування підпункту 39 прим. 2.4.2 пункту 39 прим. 2.4 статті 39 прим. 2 розділу I Податкового кодексу України.

Відповідь: Добрий день! Відповідно до підпункту 39 прим. 2.4.2 пункту 39 прим. 2.4 статті 39 прим. 2. розділу I Податкового кодексу України (далі – Кодекс), незалежно від виконання умов, передбачених підпунктом 39 прим. 2.4.1 пункту 39 прим. 2.4 цієї статті, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов, зокрема:

загальний сукупний дохід усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду (підпункт 39 прим. 2.4.2.1 підпункту 39 прим. 2.4.2 пункту 39 прим. 2.4 статті 39 прим. 2 розділу I Кодексу).

Враховуючи зазначене, для цілей застосування підпункту 39 прим. 2.4.2 пункт 39 прим. 2.4 статті 39 прим. 2 розділу І Кодексу загальний сукупний дохід всіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи розраховується за даними фінансової звітності із всіх джерел його отримання.

З питання визначення поняття «загальний сукупний дохід» усіх контрольованих іноземних компаній для цілей застосування підпункту 39 прим. 2.4.2 пункт 39 прим. 2.4 статті 39 прим. 2 розділу І Кодексу Міністерством фінансів України висловлено наступну позицію.

У нормативно-правових актах з бухгалтерського обліку, виданих Міністерством фінансів України термін «загальний сукупний дохід» не застосовується.

Крім того, підпунктом 14.1.84 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу визначено, що інші терміни для цілей розділу ІІІ використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства.
           Тож застосування національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, так само як і міжнародних стандартів фінансової звітності, відповідно до підпункту 14.1.84 пункту 14.1 статті 14 Кодексу передбачено для визначення інших термінів, що згадуються у розділі ІІІ Кодексу, а не для визначення термінів, що використовуються в інших розділах Кодексу. 

Таким чином, при розрахунку загального сукупного доходу усіх контрольованих іноземних компаній для цілей застосування підпункту 39 прим. 2.4.2 пункту 39 прим. 2.4 статті 39 прим. 2 Кодексу слід враховувати обсяг доходу усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи із усіх джерел за даними показників неконсолідованої фінансової звітності кожної контрольованої іноземної компанії, який, зокрема, включатиме дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи, інші доходи. При цьому Звіт про фінансовий результат контрольованої іноземної компанії, що є складовою її неконсолідованої фінансової звітності, складається відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовується контрольованою іноземною компанією.

Питання 2: Добрий день! Яка особа визнається контролюючою особою з числа юридичних осіб з метою подання Звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК)?

            Відповідь: Добрий день! Відповідно до п.п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Коднексу з урахуванням положень ст. 39 прим. 2 Кодексу контролюючою особою є, зокрема, юридична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) контрольованої іноземної компанії.

                Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):
              а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відс., або
              б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відс., за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відс., або

              в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

              Зокрема, юридична особа – резидент України не визнається контролюючою особою, якщо її володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Кодексу та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.

              Водночас, п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду, зокрема:

              першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідної декларації за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються;

              п.п. «б» п.п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Кодексу для 2022 – 2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:

              «б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відс. за умови, що декілька юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відс., або».

 Питання 3: Добрий день! Чи підлягають відображенню у рядку 30 Звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК) дивіденди виплачені контролюючій особі?

Відповідь: Добрий день! Підпунктом 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

         До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік.

         Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254, затверджено форму Звіту, форму скороченого Звіту, Порядок заповнення Звіту, скороченої форми Звіту і подання до контролюючого органу (далі – Порядок).

         Так, відповідно до п. 30 розд. ІІ Порядку у графі 30 Звіту зазначається сума прибутку контрольованої іноземної компанії, що була фактично виплачена на користь контролюючої особи.
         Таким чином, у графі 30 Звіту зазначається сума прибутку контрольованої іноземної компанії, що була фактично виплачена на користь контролюючої особи.

Питання 4: Добрий день! Яким чином заповнюються графи 29, 30 Звіту про КІК, якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування або діяльність компанією не велася?

            Відповідь: Добрий день! Підпунктом 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) до контролюючого органу одночасно з поданням декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік.

Умови звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії регламентовано п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 Кодексу.

 Згідно з п.п. 39 прим. 2.4.3 п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 Кодексу у разі якщо прибуток контрольованої іноземної компанії звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії відповідно до положень п.п. 39 прим. 2.3.2 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254, затверджено форму Звіту про контрольовані іноземні компанії, форму скороченого Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт), Порядок заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу (далі – Порядок).

 У Звіті і в Порядку чітко прописані назви граф та порядок їх заповнення, тобто, графи Звіту про контрольовані іноземні компанії, в яких є показники для декларування підлягають заповненню.
   Так, у графі 29 Звіту зазначається загальна сума дивідендів, отриманих контрольованою іноземною компанією безпосередньо або опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб від українських юридичних осіб. Зазначається перелік підконтрольних юридичних осіб, з повним найменуванням такої особи та кодом платника податків, із зазначенням загальної суми дивідендів, отриманих контрольованою іноземною компанією, та розбивкою сум, отриманих безпосередньо чи опосередковано по кожній підконтрольній юридичній особі.

У графі 30 Звіту зазначається сума прибутку контрольованої іноземної компанії, що була фактично виплачена на користь контролюючої особи.

Статтею 39 прим. 2 Кодексу не встановлено окремих правил або виключень для контролюючої особи щодо не відображення у Звіті про КІК інформації, визначеної п.п. 39 прим. 2.5.3 п. 39 прим. 2 ст. 39 прим. 2 Кодексу, у випадку звільнення від оподаткування прибутку КІК відповідно до вимог п. 39 прим. 2.4 ст. 39 прим. 2 Кодексу, а отже, така  інформація підлягає відображенню у відповідних графах Звіту, зокрема, у графах 29, 30.
            Отже, якщо прибуток контрольованої іноземної компанії звільняється від оподаткування або компанія не здійснює діяльність, графи 29, 30 Звіту підлягають заповненню.

Чи можливо здійснювати з 01.09.2024 оптову/роздрібну торгівлю залишками раніше придбаних інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування, не маркованих МАП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2024 року № 3553-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), згідно з якими з 01 вересня 2024 року підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з ввезення та реалізації на митній території України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», які включено до переліку підакцизних товарів.

Для цілей запровадження з 01 вересня 2024 року оподаткування акцизним податком інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування платники податків, які є виробниками та/або імпортерами таких продуктів, мають право відповідно до ст. 226 ПКУ не пізніше ніж за два місяці, для задоволення потреби в марках у вересні 2024 року, подати попередню заявку-розрахунок про потребу в марках акцизного податку «тютюн вітчизняний (інші вироби)» – «ТВ ІНШІ», «тютюн імпортний (інші вироби)» – «ТІ ІНШІ» у кількості, необхідній для маркування інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування.

Для забезпечення можливості своєчасного маркування інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування з метою їхнього ввезення на митну територію України та реалізації з 01 вересня 2024 року – одержання виробниками та імпортерами таких продуктів марок акцизного податку до 01 вересня 2024 року здійснюється виключно за умови подання продавцю таких марок заявки-розрахунку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, документів, що підтверджують внесення плати за марки і сплату до відповідного бюджету акцизного податку за ставками, які діятимуть з 01 вересня 2024 року.

Отже, з 01 вересня 2024 року (якщо до вказаної дати законодавством не будуть встановлені інші терміни, протягом яких можна здійснювати зберігання, транспортування, реалізацію на митній території України нікотиновмісних продуктів для орального застосування, виготовлених або ввезених на митну територію України до 01 вересня 2024 року, без марок акцизного податку) ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України зазначених продуктів, не маркованих в установленому порядку, забороняється.

  Які граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено у період воєнного стану?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється, зокрема, постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами) (далі – Постанова № 18).

Так, відповідно до п. 14 прим. 2 Постанови № 18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Водночас, п. 14 прим. 3 Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в п. 14 прим. 2 Постанови № 18:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України (далі – НБУ) на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Згідно з п. 14 прим. 4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в п. 14 прим. 2 Постанови № 18, з урахуванням вимог п. 14 прим. 3 Постанови № 18 в повному обсязі, з урахуванням вимог п. 14 прим. 3 Постанови № 18 стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Відповідно до п. 1 прим. 1 постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова № 67) тимчасово, з 24 лютого 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування припиняється перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими проведені та не завершені до 24 лютого 2022 року операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб’єктами господарської діяльності з місцезнаходженням у Російській Федерації або Республіці Білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн (крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24 лютого 2022 року).

Згідно з п. 1 прим. 2 Постанови № 67 граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять:

90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року до 11 липня 2024 року включно;

120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 12 липня 2024 року.

Яким чином громадянин, який не є суб’єктом господарювання, може отримати інформацію про наявність (відсутність) у неї податкового боргу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що статтею 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями визначено обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України и (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Абзацами першим – другим п. 1 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5) визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Згідно з п. 2 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку № 5 ІКП відкривається, зокрема:

- за місцем проживання осіб (фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, самозайнятих осіб) (основне місце обліку);

- за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку).

Інформація про дату вручення платнику податку податкового повідомлення-рішення вноситься до інформаційної системи структурними підрозділами територіальних органів ДПС, якими сформовані податкові повідомлення-рішення, не пізніше дня, наступного за днем отримання такої інформації (п. 2 підрозд. 12 розд. ІV Порядку № 5).

Після внесення до інформаційної системи інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення облікові показники щодо нарахованих територіальним органом ДПС податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю відображаються в ІКП датою граничного строку сплати (60 календарних днів з дня вручення платнику податкового повідомлення-рішення) (абзац перший п. 1 підрозд. 13 розд. ІV Порядку № 5).

При цьому відповідно до п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані ІКП).

Інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу платник може отримати, скориставшись Електронним кабінетом, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua або за допомогою мобільного застосунку «ДІЯ».

У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані ІКП).

Даний режим надає можливість переглянути зведену інформацію по кожному виду платежу, зокрема: орган ДПС, назва податку (платежу), платіж (код), бюджетний рахунок. При цьому, червоним кольором позначено суми заборгованості перед бюджетом.

Також, даний режим надає можливість переглянути інформацію по кожному виду податку (платежу) про нарахування за податковими зобов’язаннями, сплату та повернення з бюджету, пеню, переплату та залишок несплаченої пені, а також вивантажити її в форматі ХLS.

Крім цього, згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу першого п. 59.3 ст. 59 ПКУ податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Абзацами першим і четвертим п. 6 розд. IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 610) визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) – місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в Електронний кабінет засобами інформаційно-телекомунікаційної системи з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Слід зазначити, що фізичні особи – громадяни відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266, п.п. «в» п.п. 267.6.10 п. 267.6 ст. 267 ПКУ мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу:

- за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо нарахованої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо нарахованої суми транспортного податку.

Для проведення звірки щодо плати за землю фізичні особи мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю) (абзац сьомий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Операції з підакцизними товарами: заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції для перерахування коштів за ліцензії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 41 розд. ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів визначено Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584 (далі – Порядок № 148).

Згідно з п. 1 розд. ІІ Порядку № 148 обов’язковим реквізитом платіжної інструкції є реквізит «Призначення платежу», під час заповнення якого для платника у разі сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетний/небюджетний/єдиний/депозитний рахунок передбачено поля встановленого формату:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису»;

«Номер рахунку» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);

«Сума податку» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);

«Інформація про податкове повідомлення (рішення)» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);

«Тип» (у разі сплати за оренду державного майна).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку № 148 встановлено, що під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у п. 1 розд. ІІ Порядку № 148, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Приклад заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції у разі сплати за ліцензію на виробництво тютюнових виробів:

«101 сплата за ліцензію на виробництво тютюнових виробів за 2024 рік, ліцензія № ХХХХХХ».

Які способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Понад 6,8 млн грн туристичного збору отримали від платників з початку року місцеві бюджети Дніпропетровщини

У січні – червні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників туристичного збору надійшло понад 6,8 млн грн, що на понад 1,5 млн грн, або майже на 29 відс., більше ніж у січні – червні 2023 року.

Нагадуємо, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння туристичного збору може здійснюватися такими податковими агентами:

а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Податкова знижка: які відомості містить довідка про доходи фізичної особи, що надається податковим агентом?

До відео галереї   https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/11194.html

Дніпропетровщина: на соціальні потреби платниками спрямовано понад 17,1 млрд грн єдиного внеску

Протягом першого півріччя 2024 року страхувальники Дніпропетровщини спрямували до державних цільових фондів понад 17,1 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). У порівнянні з січнем – червнем 2023 року надходження збільшились на понад 2,1 млрд грн, або на 14,5 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Керівниця податкової служби регіону подякувала сумлінним платникам за своєчасно виконані фінансові зобов’язання і нагадала, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

«Для економічного і соціального захисту працівників в Україні діє система державного соціального страхування. Так, офіційно оформлений працівник отримує соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків, професійних захворювань, нарахування лікарняних, декретних, а також пенсійне забезпечення та інші виплати. Єдиний внесок – основне джерело надходжень до Пенсійного фонду України і його сплата забезпечує своєчасне фінансування всіх соціальних потреб, які виникають у процесі трудових відносин», – зазначила Наталя Федаш.

Дипломи отримані: попереду – самостійний шлях у професію

Подія_дня

Заходи_з_молоддю

  Сьогодні, 18 липня 2024 року, в Університеті митної справи та фінансів (Університет) урочистий та святковий настрій. 

Відбулося вручення дипломів випускникам – бакалаврам факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин Університету. 

До заходу долучилися заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Леонов Валерій та начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипова Манушак.

Університет вже багато років є нашим другом та партнером.

День вручення дипломів – це визначний та особливий момент у житті кожного студента. Це підсумок наполегливого навчання, переживань, радостей…

Отримуючи диплом, випускники перегортають нову сторінку у дорослому житті, часом сповнену тривог, але завжди наповнену надією, любов’ю та Перемогою.

Леонов Валерій привітав випускників з успішним завершенням навчання. Побажав усім на життєвому шляху знайти улюблену справу, а також творчих успіхів, натхнення, професійного росту, особистого щастя та ніколи не сумніватися у своїх силах. Запросив випускників до команди фахівців податкової служби Дніпропетровщини.

У випускників попереду – нове життя, трамплін для самореалізації на благо та процвітання України.

З вірою у Перемогу України крокуємо вперед! 

Психологічна підтримка поруч

Подія_дня

  Разом – це слово відображає в собі об’єднання різних людей заради творення спільної мети. А також – це створення простору, де люди зустрічаються, співпрацюють і діють разом.

Команда Центру психологічної підтримки завітала до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, де відбувся запланований тренінг у групах росту для податківців. Разом вивчали способи збереження психічного здоров’я. 

Дбаємо про своє здоров’я та здоров’я інших!

Розділ «Онлайн-навчання» доповнено новими матеріалами для платників

У розділі «Онлайн-навчання» на вебпорталі ДПС, який містить корисну інформацію з податкової тематики, навички заповнення податкової звітності та розуміння оптимальних механізмів сплати, розміщено нові матеріали.

У підрозділі «Е-кабінет» розміщені матеріали:

 «Подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (Форма 5ДР)»;

«Подання облікової картки фізичної особи – платника податків (Форма 1ДР) (Заява для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків)».

Підрозділ «Робота з погашення податкового боргу» доповнено матеріалом «Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи».

Розділ «Онлайн-навчання» мобільний. Він доповнюється новими підрозділами відповідно до потреб платників податків. Вся інформація викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.

Загалом на сьогодні розділ «Онлайн-навчання» містить понад 320 відео, текстових та презентаційних матеріалів.

Визначення бази оподаткування акцизним податком у випадку недотримання норм втрат деяких видів підакцизної продукції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

За наявності понаднормативних втрат та відходів (для тютюнової сировини) базою оподаткування акцизним податком для: 

- спирту етилового, у тому числі біоетанолу, спиртових дистилятів є понаднормативно втрачена кількість спирту етилового, у тому числі біоетанолу, спиртових дистилятів під час їх виробництва; 

- спирту, виноматеріалів, соків під час виробництва алкогольних напоїв або понаднормативних виробничих втрат алкогольних напоїв є кількість понаднормативно втрачених таких товарів (продукції); 

- ферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування і використання у виробництві тютюнових виробів є втрачений обсяг тютюнової сировини, який перевищує сукупні норми втрат та відходів, визначені Кодексом, за відповідний календарний (звітний) місяць;

- неферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування, виробництва ферментованої тютюнової сировини є втрачений обсяг тютюнової сировини, який перевищує сукупні норми втрат та відходів, за відповідний календарний (звітний) місяць; 

- рідин, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх зберігання, транспортування і використання у виробництві, у тому числі електронних сигарет є втрачений об’єм рідин, що використовуються в електронних сигаретах, який перевищує норми втрат; 

- нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування та якщо з таких обсягів акцизний податок не сплачувався або сплачувався за пільговою ставкою є втрачений обсяг нафтопродуктів, який перевищує норми втрат 

Норми визначені пунктом 214.6 статті 214 Податкового кодексу України.

Що є об’єктом оподаткування податком на прибуток?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є:

- прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ (абзац перший п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

Для платників податку, визначених п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ (юридичних осіб, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземних компаній) та мають місце ефективного управління на території України), не є об’єктом оподаткування прибуток із джерелом походження за межами України (абзац дванадцятий п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);

- дохід за договорами страхування, визначений згідно з п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 134.1.2 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);

- дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.4 ст. 141 ПКУ, з джерелом походження з України (п.п. 134.1.3 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);

- дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.8 ст. 141 ПКУ (п.п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);

- дохід організаторів азартних ігор, отриманий від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (п.п. 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);

- дохід, отриманий від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.5 ст. 141 ПКУ (п.п. 134.1.6 п. 134.1 ст. 134 ПКУ);

Згідно з п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ (абзац перший п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

Такий об’єкт оподаткування визначається окремо від об’єктів оподаткування, визначених підпунктами 134.1.1 – 134.1.6 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

У разі наявності декількох контрольованих іноземних компаній об’єкт оподаткування визначається окремо по кожній такій компанії (абзац третій п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

Також, об’єктом оподаткування податком на прибуток є операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, що підлягають оподаткуванню згідно з п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ (п.п. 134.1.8 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

Чи може користувач скопіювати кваліфікований електронний підпис з одного захищеного носія на інший захищений носій ключової інформації?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що відповідно до п. 20 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами (далі – Закон № 2155) засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – засіб електронного підпису чи печатки, що відповідає вимогам, встановленим частинами першою – четвертою ст. 19 Закону № 2155.

Засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки (далі – КЕП) за допомогою відповідних технічних та процедурних засобів повинні забезпечувати:

- надійний рівень конфіденційності особистих ключів під час їх генерації, зберігання та створення КЕП чи печатки;

- належний рівень унікальності пари ключів, які вони генерують;

- надійний рівень неможливості обчислення значення особистого ключа на основі відкритої інформації та надійний захист КЕП чи печатки від підроблення шляхом використання наявних на даний момент технологій;

- можливість надійного захисту підписувачем чи створювачем (уповноваженим представником створювача) електронної печатки особистого ключа від використання іншими особами (п. 1 ст. 19 Закону № 2155).

Таким чином, користувач не може скопіювати КЕП з одного захищеного носія на інший захищений носій ключової інформації, оскільки засоби КЕП забезпечують захист записаних даних від несанкціонованого доступу та від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Визначення строку давності у разі самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Згідно з абзацами першим та другим п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Абзацами першим та другим п. 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку до такої декларації.

Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.

При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Отже, при самостійному виправленні помилок, що допущені платником у раніше поданій звітності (у т. ч. уточнюючій), встановлений строк давності починається:

- з дня, наступного за днем граничного терміну подання звітної податкової декларації, показники якої уточнюються, – у разі своєчасного її подання у терміни, визначені ПКУ;

- з дня, наступного за днем фактичного подання звітної податкової декларації, показники якої уточнюються, – у разі її подання після граничного терміну, визначеного ПКУ.

При цьому строк давності для самостійного виправлення помилок, що допущені платником у раніше поданій звітності, подовжується на період його зупинення з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року (включно), оскільки з 01.08.2023 відновлено перебіг строку давності.

Чи застосовуються штрафні санкції до покупця за несвоєчасну реєстрацію РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику у зв’язку з тим, що реєстрація такої ПН була зупинена?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Правила складання податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних та їх реєстрація в ЄРПН регулюються ст. 201 ПКУ, Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами, та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, зі змінами (далі – Порядок № 1246).

Згідно з положеннями п. 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування до податкової накладної приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог встановлених п. 192.1 ст. 192, п. 200 прим.1.3, 200 прим.1.9 ст. 200 прим.1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ, а також з урахуванням законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами), від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 № 959/30827 (зі змінами).

Реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН може бути здійснена тільки після реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Абзацом другим п. 192.1 ст. 192 ПКУ визначено термін, протягом якого розрахунок коригування до податкової накладної має бути зареєстрований в ЄРПН. Так, розрахунок коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

На період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19), зупинявся перебіг строків, встановлених п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

На період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ тимчасово до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН.

При цьому нормами ПКУ не передбачено виключень щодо можливості реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування, незалежно від обставин, за яких такий розрахунок коригування складається.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем).

При цьому тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців, після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано; реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з 08.02.2023 (дата набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування»), тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року, здійснюється з урахуванням граничних строків, визначених п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зокрема для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

За порушення граничних термінів встановлених для реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірах визначених ст. 120 прим.1 та п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені ст. 120 прим. 1 та п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, податкова накладна реєструється в ЄРПН тією датою, за якою її було надіслано до ДПС з метою реєстрації в ЄРПН, що зафіксовано у квитанції.

Отже, за наявності підстав для проведення коригування податкової накладної, яке передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, постачальник зобов’язаний скласти розрахунок коригування та направити його покупцю для реєстрації в ЄРПН у терміни встановлені для реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних.

У разі, своєчасної реєстрації в ЄРПН покупцем розрахунку коригування до податкової накладної, після відновлення її реєстрації в ЄРПН, штрафні санкції за порушення граничних термінів встановлених для реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних до покупця застосовуватись не будуть.

Якщо розрахунок коригування до податкової накладної реєстрацію в ЄРПН якої відновлено, покупцем буде зареєстровано з порушенням граничного терміну встановленого для реєстрації в ЄРПН, зокрема розрахунку коригування, до такого покупця буде застосовано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН.

Водночас для забезпечення можливості обміну між контрагентами (продавцем та покупцем) розрахунками коригування до податкових накладних, якими передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, ДПС розроблено електронний сервіс Single Window of Electronic Documents (SWinED), API якого знаходиться за посиланням: http://obmen.tax.gov.ua.

Розроблений функціонал системи SWinED передбачає підтвердження отримання електронного документа отримувачем, тобто фіксацію дати отримання покупцем (отримувачем) розрахунків коригування до податкових накладних, якими передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.

Майже 20,8 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Упродовж першого півріччя 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платниками спрямовано майже 20,8 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Надходження виросли порівняно з  першим півріччям  2023 року на понад 1,7 млн грн, або на 9,3 відсотки.

Нагадуємо, що для зручності та допомоги платникам податків при складанні податкової звітності Державна податкова служба України розробила відеоролик «Заповнення податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів».

З відеороликом можна ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням  https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/10717.html

Платники Дніпропетровщини забезпечують системне наповнення дохідної частини державного бюджету

У січні – червні 2024 року до Державного бюджету України від платників Дніпропетровщини надійшло понад 24,2 млрд грн податків, зборів і платежів. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на понад 4,9 млрд грн, або на 25,4 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

«Дніпропетровщина залишається важливим регіоном для нашої країни. Попри все, провідні галузі промисловості області працюють. Тому, підтримка бізнесу – пріоритет у роботі податкової служби. Адже, крім позитивної динаміки надходжень до бюджетів, бізнес забезпечує роботою мешканців Дніпропетровщини. Це сприяє стабільній життєдіяльності громад, люди мають мотивацію не виїжджати з рідного регіону. Дякую всім за працю і відповідальне ставлення до своїх обов’язків!» – зазначила керівниця обласної податкової.

До уваги суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють операції з експорту товарів!

Державна податкова служба України повідомляє, що Національним банком України, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2019 року № 76-р «Про затвердження переліку товарів та (або) галузей економіки, для яких Національний банк має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження заходу захисту, передбаченого абзацом першим частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлено нові граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД:

- 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин),

- 1002 (жито),

- 1003 (ячмінь),

- 1004 (овес),

- 1005 (кукурудза),

- 1201 (соєві боби),

- 1205 (насіння ріпаку),

- 1206 00 (насіння соняшнику),

- 1507 (олія соєва),

- 1512 (олія соняшникова),

- 1514 (олія ріпакова або гірчична),

- 2306 (макуха).

Згідно з постановою Правління Національного банку України від 9 липня 2024 року № 84 (далі – Постанова № 84) внесено зміни до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова № 67), а саме: пункт 12 викладено в новій редакції:

«12. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять:

90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року до 11 липня 2024 року включно;

120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 12 липня 2024 року.».

Крім того, Постановою № 84 доповнено перелік імпортних товарів, які імпортуються до України та на які не поширюються граничні строки розрахунків, визначені в пункті 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, та в пункті 142 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Слід зазначити, що зміни до Постанови № 67 набрали чинності з 11 липня 2024 року.

ДПС: продовжуємо розвиток за підтримки експертів EU4PFM

Поточний стан реалізації проєкту міжнародної технічної допомоги «Програма підтримки управління державними фінансами України (EU4PFM): компоненти 1, 3 і 4» обговорили учасники 13-го засідання керівного Комітету EU4PFM.

Ключові експерти проєкту за напрямами роботи, представники Міністерства фінансів України, Державної митної служби України та Державної податкової служби України, Представництва ЄС в Україні розглядали досягнуті результати, плани на друге півріччя та заходи, які мають бути завершені до кінця проєкту.

 Заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко, зокрема, відзначила важливість допомоги  експертів EU4PFM, Представництва ЄС у реформуванні податкової служби, її діджиталізації, а також подякувала за плідну співпрацю та підтримку.

У фокусі уваги ДПС – виконання усіх зобов’язань у рамках проєкту, ефективне впровадження напрацювань у роботу Служби за експертної підтримки EU4PFM.

Нагадаємо, що ДПС бере участь у проєкті з 2020 року, з детальною інформацією можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/mijnarodne-/proekti-programi-mtd/463106.html.

Комунікаційна податкова платформа: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – тематика спілкування

Комунікаційна_податкова_платформа

 За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у форматі онлайн проведено зустріч за участі керівництва та фахівців податкової служби регіону.

Порядок нарахування та строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – акцент спілкування.

Окрему увагу під час комунікації податківці приділили перевагам електронних сервісів ДПС України.

Продовжуємо практику відкритого діалогу для оперативного розгляду актуальних питань.

Дбаємо про ментальне здоров’я

Фахівці Дніпропетровського обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Дніпропетровської обласної ради продовжують цикл навчань з основ ментального здоров’я для працівників Головних управлінь ДПС у Дніпропетровській та Донецькій областях. 

Під час лекції-тренінгу податківці вивчають способи збереження психічного здоров’я, отримують навички розуміння та керування емоціями, навчаються новому способу мислення.

Рухаємося далі!

Триває робота із визначення критично важливих підприємств

Подія_дня

У Дніпропетровській обласній державній адміністрації продовжує працювати комісія із визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровської області в особливий період (далі -  комісія). 

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш прийняла участь у черговому засіданні комісії на чолі з першим заступником Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Володимиром Орловим.

Розглянуто пропозиції підприємств, установ, організацій щодо присвоєння їм статусу критично важливих відповідно до критеріїв, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Виправлення помилки у поданій Заяві про взяття на облік підзвітних фінансових установ для цілей багатосторонньої угоди CRS

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Механізм взяття на облік фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами (далі – ПФУ) для цілей «Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки та загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки», зняття їх з обліку та внесення змін до відомостей, отриманих для їх обліку визначається «Порядком взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами для цілей багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки та загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.08.2023 № 468 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 вересня 2023 р. за № 1618/40674 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 468).

Взяттю на облік у Державній податковій службі України (далі – ДПС) підлягають усі фінансові установи, які є ПФУ для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (п. 3 розд. І Порядку № 468).

Взяття на облік, зняття з обліку та внесення змін до відомостей ПФУ здійснюється шляхом подання заяви про взяття на облік/зняття з обліку ПФУ / внесення змін до відомостей про ПФУ (далі – Заява), форма якої наведена у додатку 1 до Порядку № 468, в електронній формі через електронний кабінет платника податків або іншими засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (пп. 1, 8 розд. ІІ Порядку № 468).

Заява подається за таким типами:

«про взяття на облік»;

«про внесення змін про ПФУ»;

«про зняття з обліку».

Якщо ПФУ бажає виправити самостійно виявлені помилки у раніше поданій Заяві «Про взяття на облік», то їй необхідно подати Заяву «Про внесення змін до відомостей про ПФУ».

Заміна ПФУ, яка подає звітність за іншу Організацію, яка відповідає визначенню ПФУ, врегульовано п. 20 розд. ІІ Порядку № 468. Так, якщо відповідно до закону чи договору відбувається заміна особи, відповідальної за подання звіту про підзвітні рахунки за зареєстровану Організацію–ПФУ, яка є корпоративним інвестиційним фондом чи іншою Організацією, визначеною у п.п. 2 п. 3 розд. ІІ , переведення відповідної Організації-ПФУ з обліку від однієї ПФУ до іншої (нової) ПФУ здійснюється шляхом внесення змін до Переліку ПФУ у порядку, визначеному розд. III Порядку № 468.

У разі помилкової подачі заяви «Про взяття на облік», ПФУ необхідно подати заяву «Про зняття з обліку» заповнивши її відповідно до правил визначених Порядком № 468. У цьому випадку до заяви «Про зняття з обліку» додаються пояснення щодо допущеної помилки та копії документів що підтверджують факти викладені в заяві. ДПС може запросити додаткові документи у разі необхідності.

ДПС розглядає заяву «Про зняття з обліку» з дотриманням вимог пунктів 16-18 розд. ІІ Порядку № 468.

У разі помилково поданої заяви про внесення змін до облікових даних, то ПФУ подає нову заяву з достовірною інформацією.

Експорт окремих видів товарів: відображення у податковому обліку з ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що запровадження та скасування режиму експортного забезпечення здійснюється на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України, особливості цього режиму регулюються Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами), Податковим кодексом України та Митним кодексом України.

До дати запровадження режиму експортного забезпечення на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України оподаткування ПДВ операцій з експорту окремих видів товарів (в тому числі здійснених після 01.07.2024) складання податкових накладних за такими операціями та їх відображення в декларації з ПДВ здійснюється в загальному порядку.

Органами місцевого самоврядування встановлені пільги з податку на нерухоме майно в розмірі 100 відс. податкового зобов’язання за 2 квартал 2024 року: особливості заповнення додатків до уточнюючої податкової декларації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільські, селищні, міські ради (далі – ради) в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

На період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому ПКУ для рад.

Згідно з повноваженнями, наданими ПКУ п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, ради встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Ради мають право відповідними рішеннями встановлювати пільги з Податку у порядку і строки, передбачені ПКУ, зокрема, пп. 12.3, 12.4, 12.5 ст. 12 ПКУ.

Водночас згідно з п. 69.34 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п.4.5 ст. 4, підпункти 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п.12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (із змінами) , частини четвертої ст. 15 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (із змінами), Закону України від 01 липня 2014 року № 1555-VІІ «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (із змінами).

У разі прийняття радою рішення про встановлення пільги зі сплати Податку в розмірі 100 відс. податкового зобов’язання за 2 квартал 2024 року, і таке рішення прийнято та набуло чинності після граничного терміну надання податкової декларації з Податку (20 лютого поточного року), платники Податку мають право на самостійне уточнення узгоджених податкових зобов’язань з Податку шляхом подання уточнюючих розрахунків відповідно до ст. 50 ПКУ.

Форма Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (зі змінами) (далі - Декларація), невід’ємними частинами Декларації є додатки 1 та/або 2: «Розрахунок № _ у частині об’єктів житлової нерухомості» (додаток 1) та «Розрахунок № _ у частині об’єктів нежитлової нерухомості» (додаток 2).

Для уточнення податкового зобов’язання платник Податку подає Декларацію за типом «Уточнююча».

У додатку 1 та/або додатку 2 до Декларації інформація щодо наданої рішенням Ради пільги зазначається шляхом заповнення граф «Податкова пільга» (графи 18-22 у додатку 1, графи 17-21 у додатку 2). При цьому у рядку 8 «Зміст доповнення» Декларації обов’язково вказується причина зменшення податкового зобов’язання – зазначається інформація щодо відповідного рішення Ради.

Розділ І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється наступним чином:

- значення показників граф 1 – 17, 24, 26 та 27 переносяться з раніше поданого додатка 1 до Декларації, що уточнюється;

- у графі 18 – зазначається код пільги відповідно до довідника пільг (примітка 14 до додатка 1);

- у графі 19 – зазначається «100» – розмір пільги у відс. відповідно до рішення ради, згідно з яким надано пільгу;

- у графі 20 – зазначається «01.04.2024» (дата початку користування податковою пільгою);

- у графі 21 – зазначається «30.06.2024» (дата закінчення користування податковою пільгою);

- у графі 22 – зазначається сума пільги (значення графи 25 додатка 1 раніше поданої Декларації);

- у графі 23 зазначається сума податкового зобов’язання до сплати (усього), обчислена за арифметичним методом: графа 17 «річна сума податку» – графа 22 «сума пільги»;

- графа 25 – не заповнюється або зазначається «0» (нуль) (пільга на 2 квартал у розмірі 100 відс.);

- у рядку 3 у графах 23, 24, 25, 26, 27 – зазначається підсумок даних усіх рядків 2.1 – 2.n додатка 1.

Обов’язково заповнюються рядки 4, 6 розділу ІІ «Уточнення податкового зобов’язання».

В аналогічному порядку заповнюється розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 2 до Декларації з типом «Уточнююча», де:

- значення показників граф 1 – 16, 23, 25 та 26 переносяться з раніше поданого додатка 2 до Декларації, що уточнюється;

- у графі 17 – зазначається код пільги відповідно до довідника пільг (примітка 13 до додатка 2);

- у графі 18 – зазначається «100» (розмір пільги у відсотках відповідно до рішення ради, згідно з яким надано пільгу);

- графі 19 – зазначається 01.04.2024 (дата початку користування податковою пільгою);

- у графі 20 – зазначається 30.06.2024 (дата закінчення користування податковою пільгою);

- у графі 21 – зазначається сума пільги (значення графи 24 додатка 2 раніше поданої Декларації);

- у графі 22 зазначається сума податкового зобов’язання до сплати (усього), обчислена за арифметичним методом: графа 16 «річна сума податку» – графа 21 «сума пільги»;

- графа 24 не заповнюється або зазначається «0» (нуль) (пільга на 2 квартал у розмірі 100 відс.);

- у рядку 3 в графах 22, 23, 24 25 та 26 – зазначається підсумок даних усіх рядків 2.1 – 2.n додатка 2.

Обов’язково заповнюються рядки 4, 6 розд. ІІ «Уточнення податкового зобов’язання».

Чи підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ суми, визначені за податковими повідомленнями-рішеннями за формою «В1» або «В3»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Пунктом 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що у строк, передбачений абзацом першим п. 76.3 ст. 76 ПКУ, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку на додану вартість (податок), які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше – за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених ст. 76 ПКУ, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200, – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до ПКУ.

Згідно з п. 200.11 ст. 200 ПКУ контролюючий орган має право протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку згідно з п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПКУ якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

- у разі з’ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Якщо протягом періоду проведення контролюючим органом камеральної або документальної перевірки прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» (із змінами), такий контролюючий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначається відмова в наданні бюджетного відшкодування. Таке податкове повідомлення-рішення не підлягає оскарженню (п. 200.14 прим. 1 ст. 200 ПКУ).

Згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, у разі якщо за результатами перевірок виявлено завищення суми бюджетного відшкодування або відсутність права на отримання платником податку бюджетного відшкодування, то відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:

«В1» – у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку;

«В3» – у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Протягом десяти робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення за формою «В1» (при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження – протягом десяти робочих днів, наступних за днем її закінчення) заявлена та невідшкодована сума бюджетного відшкодування за декларацією, на яку складено повідомлення-рішення, зменшується в інтегрованій картці платника податків, що ведеться в контролюючому органі. При цьому, така сума не підлягає відображенню у податковій декларації з ПДВ.

Протягом десяти робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення за формою «В3» (при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження – протягом десяти робочих днів, наступних за днем її закінчення), завищена сума, на яку складено повідомлення-рішення, зменшується в інтегрованій картці платника податків, що ведеться у контролюючому органі. За умови відсутності порушень норм ст.ст. 197 – 199 ПКУ сума заявленого бюджетного відшкодування, у якій відмовлено, може бути врахована платником зі знаком «+» у рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження цього податкового повідомлення-рішення із обов’язковим заповненням спеціального поля в податковій декларації з ПДВ, де вказується дата, номер податкового повідомлення-рішення та сума, на яку відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ, зазначеної у такому податковому повідомленні-рішенні.

Особа реєструється як платник ПДВ з іншого дня ніж перший день календарного місяця, а з наступного місяця реєстрація такого платника ПДВ анулюється: як подається декларація з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звітним (податковим) періодом є один календарний місяць. Якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Згідно із п.п. «в» п. 184.1 ст. 184 ПКУ та п.п. «в» п. 5.1 розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яке проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ і відбувається, зокрема, у разі, якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ.

Анулювання реєстрації здійснюється, зокрема, на дату, що передує дню втрати особою статусу платника ПДВ (п. 184.2 ст. 184 ПКУ).

Пунктом 184.6 ст. 184 ПКУ визначено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Згідно з абзацом другим п. 49.4 ст.49 ПКУ податкова звітність з ПДВ подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Отже, якщо особа, яка реєструється як платник ПДВ з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, та з наступного місяця її реєстрація платником ПДВ анулюється у зв’язку із застосуванням з першого числа наступного місяця спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, то така особа подає одну податкову декларацію з ПДВ (далі – декларація) за звітний податковий період, що дорівнює періоду, у якому вона була платником ПДВ (наприклад, якщо з 04.12.2023 платника зареєстровано як платника ПДВ, а з 01.01.2024 він переходить на спрощену систему оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, то для нього єдиним звітним податковим періодом буде період з 04.12.2023 по 31.12.2023).

При цьому, відповідно до встановленої форми податкової декларації з ПДВ, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», із змінами, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, у такій декларації проставляється позначка: «Відмітка про подання за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку».

За яких умов платник звільняється від відповідальності у разі помилкової сплати грошових зобов’язань на інший бюджетний рахунок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 16 березня 2024 року набрав чинності Закон України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603). 

Законом № 3603, зокрема скасовано відповідальність за помилкову сплату платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (за умови своєчасної сплати грошового зобов’язання до бюджету).

Так, для звільнення платника податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень в частині порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання відповідно до статті 124 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та не нарахування/анулювання пені відповідно до статті 129 Кодексу, необхідно дотримуватись визначених обставин. 

Першою обставиною є сплата узгодженого грошового зобов’язання платником податків, у тому числі податковим агентом, на інший бюджетний рахунок, ніж той, що передбачений для сплати того чи іншого податку, збору, платежу, контроль за якими покладено на контролюючі органи. При цьому, згідно з Порядком відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22 червня 2012 № 758 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2012 за № 1206/21518, бюджетні рахунки – це рахунки, які відкриваються в органах Державної казначейської служби України (Казначейства) для забезпечення казначейського обслуговування коштів державного та місцевих бюджетів. Класифікацію доходів бюджету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами).

Перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету в розрізі коду бюджетної класифікації, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (із змінами).

Другою обставиною є сплата узгодженого грошового зобов’язання не пізніше законодавчо визначених граничних строків сплати податків, зборів, платежів. Строки сплати податкових зобов’язань та узгоджених сум грошових зобов’язань до бюджету визначені статтею 57 Кодексу. 

Звертаємо увагу, що відповідно до змін, внесених Законом № 3603 до Кодексу, основною умовою підтвердження обставин помилкової сплати платником податків, у т. ч. податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок є вчинення платником дій щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань, передбачених статтею 43 Кодексу (підпункт 112.8.8 прим.1 пункту 112.8 статті 112 та підпункт 129.9.8 пункту 129.9 статті 129 Кодексу).

Отже, обов’язковою умовою підтвердження помилкової сплати платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок з дотриманням граничних строків сплати податків, або узгодженої суми грошових зобов’язань до бюджету, є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 Кодексу, а саме: подання платником податків до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяви у довільній формі щодо повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) протягом 1095 днів від дня їх виникнення, з обов’язковим зазначенням напряму перерахування таких коштів – на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету. 

Таким чином, у разі дотримання платниками податків, у тому числі податковими агентами, змін, внесених Законом № 3603 до Кодексу, такі платники податків звільняються від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема, від застосування до них штрафних санкцій за несплату узгодженої суми грошового зобов’язання відповідно до статті 124 Кодексу та пені, передбаченої статтею 129 Кодексу.

Більше розглянутих питань з урахуванням змін, запроваджених Законом № 3603 – в Інформаційному листі ДПС України № 2/2024: Вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/772787.html.

Понад 10,4 млн грн транспортного податку – надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у січні – червні                       2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників транспортного податку надійшло понад 10,4 млн гривень. Це на понад 4,6 млн грн, або на 80,6 відс., більше ніж у січні – червні 2023 року.

Наталя Федаш нагадала, що транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Фізичними особами транспортний податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Юридичні особи сплачують податок  авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Дякуємо платникам за сумлінне наповнення бюджетів.

Рентна плата: загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 2,5 млрд гривень

У першому півріччі поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 2,5 млрд грн рентної плати. Надходження збільшились порівняно з січнем – червнем 2023 року на понад 1,1 млрд грн, темп росту – 180,8 відсотків.

Звертаємо увагу, що 22.07.2024 – останній день подання податкової декларації з рентної плати за червень 2024 року з розрахунком:

- рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

- рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

- рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України).

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.                

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                            

                                                                                                        Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                         управління інформаційної взаємодії

                                                                              Головного управління ДПС

                                                                                                                    у Дніпропетровській області (Кам'янський регіон)

« повернутися