Кам'янська ОДПІ інформує!

Дата: 28.11.2024 13:03

Кількість переглядів: 159

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Яка застосовується відповідальність до податкового агента у разі самостійного виправлення помилки при нарахуванні та перерахуванні ПДФО до бюджету?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу (далі – ПКУ) п. 169.4 ст. 169 якого визначений порядок проведення податковим агентом перерахунку сум нарахованих доходів та утриманого податку на доходи фізичних осіб за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати визначена ст. 125 прим. 1 ПКУ.

Так, згідно з п. 125 прим. 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 125 прим 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим 1.3 ст. 125 прим. 1 ПКУ).

Відповідно до п. 125 прим 1.4 ст. 125 прим. 1 ПКУ діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV ПКУ.

Водночас, передбачені ст. 125 прим. 1 ПКУ штрафи не застосовуються, якщо ненарахування, неутримання та/або неперерахування податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.

Крім того, ст. 129 ПКУ визначений порядок нарахування і сплати пені, відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 якої при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Також п. 119.1 ст. 119 ПКУ встановлена відповідальність податкового агента за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

Передбачені п. 119.1 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.

При цьому положеннями ст. 50 ПКУ врегульоване питання виправлення платниками податків помилок, допущених у податковій звітності, зокрема, якщо після подачі Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями за звітний період платник податків подає новий Розрахунок з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання такого Розрахунку за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючий Розрахунок внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються.

В Єдиний державний реєстр внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОПа: в який спосіб подається декларація з акцизного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 49.2 прим.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також інші платники акцизного податку, які мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Підпунктом 16.1.10 п. 16.1 ст. 16 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Згідно з п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, такого платника податків відповідно до вимог Закону № 2155, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку наявності в Державному реєстрі інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи (п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Таким чином, фізичні особи-підприємці, щодо яких в Єдиний державний реєстр внесено запис про припинення підприємницької діяльності, подають декларацію з акцизного податку за всі звітні періоди, у яких наявні діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією в один із таких способів:

- в електронному вигляді, якщо електронний документообіг не припинився та кваліфікований електронний підпис є дійсним;

- на паперових носіях (особисто/уповноваженою на це особою або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення).

ФОПом невірно вказано дату державної реєстрації припинення в заголовній частині Додатка 1 до податкової декларації платника єдиного податку...

ФОПом невірно вказано дату державної реєстрації припинення в заголовній частині Додатка 1 до податкової декларації платника єдиного податку і отримано квитанцію «Документ прийнято»: як заповнюється Додаток 1?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).

Такі платники можуть виправити реквізити, зокрема дату державної реєстрації припинення. У разі якщо Декларацію подано після закінчення граничного строку подання, то в Додатку 1:

- у комірці 03 заголовної частини проставляється позначка «Х» (Уточнююча);

- у розд. 1 – 3, 5 – 8 проставляються правильні (виправлені) показники;

- у розд. 4 в полях «Податковий (звітний) період» та «Податковий (звітний) період, що уточнюється» вказуються однакові значення, що відповідають тому звітному (податковому) періоду, який уточнюється;

- у розд. 9 «Визначення сум нарахованого єдиного внеску», якщо сума доходу та сума нарахованого єдиного внеску залишаються без змін, то заповнюється ідентично даним Додатка 1 до Декларації, що виправляється;

- у розд. 10 «Визначення зобов’язань із сплати єдиного внеску у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» в рядках 1 «Сума єдиного внеску, яка підлягала сплаті на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка (рядок Усього графа 4 розділу 9)» та 2 «Уточнена сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду, у якому виявлена помилка» проставляються ідентичні показники, які відповідають значенню рядка «Усього» колонки 4 розд. 9, рядки 3 – 5 (розрахунки у зв’язку з виправленням помилки) не заповнюються.

Фізична особа отримала прибуток від операцій з інвестиційними активами з джерел за межами України: чи подається додаток Ф1 до податкової декларації про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок оподаткування іноземних доходів передбачено п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 170.11.1 якого якщо джерело доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.);

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку на доходи фізичних осіб може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п.п. 10 п. 2 розд. IІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями, сума інвестиційних прибутків, отриманих від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, розмір яких визначається згідно з п. 170.2 ст. 170 розд. IV ПКУ, вказується у рядку 10.8 «Інвестиційний прибуток (додаток Ф1)» розд. II Декларації «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу». У разі отримання таких прибутків разом із Декларацією заповнюється та подається додаток Ф1 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами» (далі – додаток Ф1) до Декларації;

- у графі 3 рядка 10.8 вказується значення рядка 3.1 додатка Ф1 до Декларації;

- у графах 4, 5 рядка 10.8 вказується значення рядків 4.1 та 5.1 додатка Ф1 до Декларації;

- у графах 6, 7 рядка 10.8 вказується значення рядків 4.2, 5.2 додатка Ф1 до Декларації;

Відповідно до п.п. 164.4 ст. 164 ПКУ доходи, отримані у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), перераховуються у гривнях за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Враховуючи зазначене, у випадку отримання фізичною особою прибутку від операцій з інвестиційними активами з джерел за межами України, разом із Декларацією заповнюється та подається додаток Ф1 до Декларації.

Як в податковому обліку з ПДВ покупця, який застосовує касовий метод оподаткування, відображається операція зі списання кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності...

Як в податковому обліку з ПДВ покупця, який застосовує касовий метод оподаткування, відображається операція зі списання кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності, за отримані товари/послуги від постачальників - резидентів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Правові наслідки припинення зобов’язання регламентовані главою 50 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ).

Відповідно до ст. 605 ЦКУ зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Згідно зі ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (1095 днів). Строк, визначений ст. 257 ЦКУ, продовжується на строк дії в Україні воєнного, надзвичайного стану відповідно до п. 19 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 розд. І ПКУ).

Ознаки безнадійної заборгованості визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, згідно з яким безнадійна заборгованість – це, зокрема, заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ – метод податкового обліку, за яким, зокрема, дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН), є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дата такого списання, надання інших видів компенсацій.

Пунктом 198.5 ст. 198 ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

Отже, якщо платник податку, який застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ, отримав від постачальника товари, але оплата за них такому постачальнику не здійснюватиметься, то при списанні заборгованості перед постачальником за такі товари платник податку відносить суми ПДВ до податкового кредиту на підставі податкової накладної, складеної постачальником та зареєстрованої в ЄРПН, та одночасно повинен нарахувати на відповідну суму податкові зобов’язання з ПДВ з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ст. 198 ПКУ, і скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну зведену податкову накладну, оскільки оплата за товари такому постачальнику платником податку не здійснюється.

З початку поточного року платники транспортного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 18,5 млн гривень

Протягом десяти місяців 2024 року місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали від платників транспортного податку понад 18,5 млн гривень. У порівнянні з січнем – жовтнем 2023 року надходження виросли на понад 6,8 млн грн, або майже на 59 відсотків.

Звертаємо увагу, якщо перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком, розміщений на офіційному вебсайті із врахуванням змін та доповнень, внесених Міністерством економіки України, у тому числі після 1 лютого податкового (звітного) року, містить транспортний засіб з параметрами, що відповідають легковому автомобілю власника, то такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком у звітному періоді починаючи з 1 січня податкового (звітного) року.

Понад 230,6 млн грн екологічного податку спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

У січні – жовтні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платники екологічного податку спрямували понад 230,6 млн грн, що на понад 53,6 млн грн, або на 30,3 відс., більше ніж у аналогічному періоді 2023 року.

Нагадуємо, що відповідно до п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник екологічного податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Податковий календар на 28 листопада 2024 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що

28 листопада 2024 року, четвер, останній день сплати

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) гірничими підприємствами за найманих працівників за жовтень 2024 року.

Нагадуємо, що роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, зокрема при кожній виплаті фізичній особі суми винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами одночасно з такими виплатами.

Якщо сума винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами нарахована, але не виплачена, то єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, сплачується не пізніше 20 числа (для гірничих підприємств – не пізніше 28 числа) наступного місяця.

Податок на прибуток підприємств: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 510,8 млн гривень

З початку року платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 510,8 млн грн податку на прибуток підприємств. В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш звернула увагу, що у порівнянні з січнем – жовтнем 2023 року надходження виросли майже на 167,3 млн грн, або на 48,7 відсотків.

Очільниця податкової служби регіону подякувала платникам за відповідальне ставлення до виконання своїх податкових зобов’язань та повідомила, що на вебпорталі ДПС України розміщено спеціальний ресурс – субсайт «Територія високого рівня податкової довіри». На ньому можна ознайомитись з інформацією щодо проєкту ДПС «Територія високого рівня податкової довіри». Платники можуть дізнатися, як стати учасником цього проєкту, яким вимогам треба відповідати, які можна отримати переваги, а також іншу корисну інформацію.

Зустріч ДПС та Української асоціації підприємств легкої промисловості: про проєкт ДПС «Територія високого рівня податкової довіри»

Про переваги, які отримують учасники проєкту ДПС «Територія високого рівня податкової довіри», та допомогу бізнесу від держави розповів в. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур під час зустрічі з представниками Української асоціації підприємств легкої промисловості.

«В умовах дії воєнного стану бізнес, який продовжує працювати і сплачувати податки, потребує підтримки від держави. І саме для цього законодавчими новаціями передбачені особливості адміністрування податків для субʼєктів господарювання, які будуть включені до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та стануть учасниками нового проєкту ДПС», – зазначив Євгеній Сокур.

За його словами, для таких платників передбачено низку податкових переваг: мораторій на деякі види документальних та фактичних перевірок, скорочення строків перевірок з метою бюджетного відшкодування та строків надання індивідуальних податкових консультацій.

Також за кожним платником закріплюється особистий комплаєнс-менеджер – співробітник податкової служби, який відповість на всі запитання платника щодо сплати податків, допоможе уникнути ризиків порушень податкового законодавства, помилок у звітності, розробити оптимальні персоналізовані рішення з податкового планування тощо.

Вся контактна інформація про комплаєнс-менеджера надходитиме до приватної частини Електронного кабінету і платники зможуть самі обирати зручний формат взаємодії та частоту комунікацій.

На субсайті Державної податкової служби України «Територія високого рівня податкової довіри» розміщено всю інформацію про запроваджені новації. Платники податків можуть дізнатися як стати учасником проєкту, яким вимогам треба відповідати, які переваги можна отримати, перевірити власні показники, проаналізувати свою галузь тощо.

Євгеній Сокур поінформував присутніх про критерії, яким мають відповідати субʼєкти господарювання для включення їх до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, порядок розрахунку зазначених критеріїв та запросив представників Української асоціації підприємств легкої промисловості приєднуватись до проєкту ДПС «Територія високого рівня податкової довіри».

Переваги та можливості для бізнесу: на Дніпропетровщині відбувся вебінар з Європейською Бізнес Асоціацією та бізнес-спільнотою

За участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Федаш Наталі у рамках комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС відбувся спільний вебінар з Європейською Бізнес Асоціацією (Асоціація), Фінансово-податковим комітетом Асоціації у м. Дніпрі та бізнес-спільнотою – членами Асоціації. 

Захід присвячено особливим правилам оподаткування для платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та проведенню податкових перевірок під час дії воєнного стану.

У фокусі уваги – Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Під час діалогу учасникам вебінару розповіли, яку допомогу платник зможе отримати від комплаєнс-менеджера і як долучитись до проєкту «Територія високого рівня податкової довіри», розглянули найбільш поширені питання щодо проведення податкових перевірок, та нагадали про інформаційні ресурси податкової служби Дніпропетровщини.

У ході спілкування платники отримали фахові відповіді на запитання та практичні поради з деяких питань законодавства.

Комунікації з бізнесом у новому форматі тривають.

Відбулася стартова зустріч у рамках програми «Податкові інспектори без кордонів» (TIWB)

Представники Державної податкової служби України, її територіальних органів та Міністерства фінансів України на запрошення Податкового агентства Швеції взяли участь у практичному заході з питань податкового контролю за трансфертним ціноутворенням у рамках програми «Податкові інспектори без кордонів» (TIWB), який проводився у м. Стокгольм (Швеція) за участі експертів зі Сполученого Королівства Великої Британії, Франції та Швеції.

Зазначений захід, у першу чергу, був спрямований на експертизу вже сформованих практичних кейсів щодо операцій з нематеріальними активами, внутрішньогруповими послугами і господарськими операціями, по яких у подальшому будуть проводитись перевірки з питань дотримання платниками податків принципу «витягнутої руки».

Під час заходу представники ДПС спільно із зарубіжними партнерами обмінялись досвідом у напрямі організації податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, підвищення професійних компетенцій учасників, розширення знань та налагодження міжнародних зв’язків.

Українська сторона поділилась власним досвідом упередження та комплексної протидії схемам агресивного міжнародного податкового планування, проведення комунікаційних зустрічей з бізнес-середовищем у режимі «відкритого мікрофону», а також презентувала розроблене ДПС ІТ-рішення «Big data TP», яке діджиталізує процес виявлення ризиків трансфертного ціноутворення. Іноземні колеги відзначили, що аналогічні програмні продукти існують лише в декількох країнах світу, а також зауважили про можливе подальше співробітництво з ДПС у цьому питанні.

Використання найкращих світових практик дозволяє посилювати власні розробки та методики ДПС з метою створення в Україні справедливого та конкурентного середовища, забезпечення високого рівня комплаєнсу та налагодження діалогу з платниками податків щодо зміни їх підходів при податковому плануванні.

Учасники зустрічі домовились у подальшому підтримувати високий рівень співпраці в рамках програми TIWB у контексті протидії міжнародним схемам ухилення від оподаткування, обміну досвідом та розробці сучасних методологічних підходів для аналізу трансфертного ціноутворення.

Національна стратегія доходів – підтримка економічного зростання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Національна стратегія доходів України до 2023 року (далі – НСД) підтримує економічне зростання через зменшення нерівності та неефективності в політиці та адмініструванні доходів

Одним із заходів впровадження НСД є доступність обслуговування осіб з обмеженими фізичними можливостями та іншими особливими потребами.

В Центрах обслуговування платників ГУ ДПС у Дніпропетровській області забезпечені рівні можливості одержання послуг усіма категоріями населення, у тому числі належні умови для доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями та іншими маломобільними групами населення (осіб з інвалідністю, людей з тимчасовим порушенням здоров’я, вагітних жінок, людей старшого (похилого) віку, людей з дитячими колясками):

- ЦОП розміщенні у приміщеннях на перших поверхах будівель, сходи дублюються пандусами; 

- забезпечено безперешкодність переміщення всередині будинків і споруд, безпеку шляхів руху, місць обслуговування і відпочинку; комфортність середовища перебування й обслуговування.

- розміщена інформацію, яка дає змогу орієнтуватися в просторі, використовувати обладнання (у тому числі для самообслуговування), отримувати послуги;

При здійсненні обслуговування осіб з обмеженими фізичними можливостями та іншими особливими потребами, наданні їм адміністративних, інформаційних послуг та консультацій застосовується принцип пріоритетності в обслуговуванні.

Чи має право відповідальна особа без присутності власника хмарного КЕП скасувати його в КНЕДП ДПС та який порядок його скасування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 6 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 01 серпня 2023 року № 798, організацію використання кваліфікованих електронних довірчих послуг у державній установі забезпечує відповідальний підрозділ, що виконує відповідні функції, або працівник, визначений рішенням такої установи (її керівника).

Відповідальний підрозділ (працівник) забезпечує, зокрема:

- подання кваліфікованому надавачу заяв про скасування, блокування або поновлення кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів підписувачів – представників державної установи в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису не пізніше ніж протягом 24 годин з моменту, коли йому стало відомо про настання умов, передбачених ст. 25 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).

Порядок скасування, блокування та поновлення кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів визначається регламентом роботи кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, який видав відповідний сертифікат.

Інформування користувача про скасування здійснюються в режимі реального часу на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Пошук сертифікатів та СВС».

До уваги фізичних осіб – власників земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, переданих в оренду!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) визначається контролюючим органом.

Визначення загального МПЗ фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб (п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (п.п. 170.14.2 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Тобто для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» із змінами та доповненнями оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.

Згідно з п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПКУ у разі незгоди з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 ПКУ, звернутися до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, з наданням підтвердних документів, зокрема, щодо:

- земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;

- суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

- суми сплачених податків, зборів, платежів.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельні ділянки або договорів про передачу в оренду, емфітевзис або інше користування земельних ділянок, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обчислення МПЗ здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації від відповідних органів про власність/користування або перехід права власності/користування на такі земельні ділянки.

Враховуючи зазначене, якщо контролюючий орган надіслав (вручив) податкове повідомлення-рішення з визначеною сумою загального МПЗ та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб фізичній особі – власнику земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, переданих в оренду, то така особа має право звернутися до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси для проведення звірки даних з наданням правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що знаходяться у його власності та/або постійному користуванні, договорів про оренду, емфітевзис або інше користування земельними ділянками, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, тощо.

За використання рибних ресурсів платники Дніпропетровщини сумлінно сплачують рентну плату

У січні – жовтні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за використання рибних ресурсів платники спрямували понад 5,7 млн грн рентної плати. Надходження виросли порівняно з січнем – жовтнем 2023 року на понад 4,2 млн грн, темп росту склав 377,1 відсотків.

Звертаємо увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (далі – Порядок).

Відповідно до п. 12. Порядку метою запровадження системи управління у ДПС під час реалізації експериментального проекту є:

• підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків;

• визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків;

• ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування) щодо цих ризиків, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Податковим кодексом України та іншими актами законодавства, з урахуванням наявності фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів ДПС для мінімізації таких податкових ризиків платників податків з огляду на їх вагомість;

• впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику, визначеної відповідно до методики.

Збір за місця для паркування транспортних засобів: понад 35,5 млн грн – надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло понад 35,5 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. 

Нагадуємо, що  сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Хто такий комплаєнс-менеджер?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Комплаєнс-підтримка – це новий рівень партнерства бізнесу та держави для виключення ризиків порушення податкового законодавства. 

Кожний платник податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства матиме комунікацію зі своїм комплаєнс-менеджером. 

Комплаєнс-менеджер – це посадова особа територіального органу ДПС, яка закріплена за платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, та є відповідальною за комунікацію з таким платником з питань, пов’язаних з виконанням його посадових обов’язків.

Основна мета роботи комплаєнс-менеджера полягає в тому, щоб надати індивідуальну корисну пораду платнику, який вже зарекомендував себе як сумлінний. Комплаєнс-менеджер для кожного такого відповідального платника – це надійний порадник, помічник і професіонал.

Комплаєнс-менеджер не тільки надає відповіді на запити, а й відстежує виникнення податкових ризиків діяльності платника та пропонує шляхи вирішення.

Вся контактна інформація про комплаєнс-менеджера надходитиме до приватної частини Електронного кабінету. Це забезпечить постійний доступ до актуальної інформації та комунікаційних каналів. Платник податків може сам обрати зручний для себе формат взаємодії та частоту комунікації: за номером телефону, через листування електронною поштою, в режимі відеоконференції, листування в Електронному кабінеті.

Порядок організації діяльності комплаєнс-менеджера та особливості його взаємодії з платником затверджені наказом ДПС від 31 жовтня 2024 року № 788 «Про організацію діяльності комплаєнс-менеджера з платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», ознайомитись з яким можна на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/79181.html.

Майже 204,0 млн грн акцизного податку з ввезених товарів спрямували до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини

Упродовж січня – жовтня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за операціями з ввезеними товарами надійшло майже 204,0 млн грн акцизного податку. Надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом минулого року на понад 95,8 млн грн, темп росту – 188,8 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Керівниця податкової служби регіону подякувала платникам за сумлінну сплату податків та звернула увагу, що сьогодні бізнесу пропонується новий формат комунікації з податковою службою. Проєкт ДПС «Територія високого рівня податкової довіри» надає певні переваги його учасникам. В основі ініціативи – підтримка державою платників, які відповідають чітко визначеним критеріям. Такий підхід мотивує інших представників бізнесу дотримуватися всіх правил, щоб також отримати додаткові преференції податкового адміністрування. Комплаєнс-менеджер, який закріплюється за кожним платником, допоможе відстежувати можливі податкові ризики діяльності суб’єкта господарювання та надасть консультацію щодо їх усунення. 

Зустріч податківців Дніпропетровщини з представниками АППУ: основні податкові нововведення Закону України № 3813

Продовжуються комунікації фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з платниками податків, на яких розглядаються найактуальніші питання податкового законодавства.

За зверненням на комунікаційну податкову платформу ГУ ДПС Територіального Відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області (АППУ) у рамках Меморандуму про партнерство та співробітництво за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Максима Яіцького відбулась тематична зустріч податківців з членами АППУ.

Під час комунікації увагу акцентовано на податкових нововведеннях, запроваджених Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон України № 3813).

На зустрічі висвітлено основні положення Закону України № 3813. Зокрема, бізнес-спільноту ознайомили зі змінами до податкового законодавства у частині визначених переваг для сумлінних платників.

Учасники діалогу обговорили преференції та можливості для бізнесу у зв’язку із запровадженням проєкту «Територія високого рівня податкової довіри».

Аудиторії також нагадали про інформаційні ресурси ГУ ДПС, на яких розміщена актуальна податкова інформація. 

Взаємодія податкової служби і платників сьогодні відбувається по-новому. Єдина мета, яка нас об’єднує – це відновлення і розвиток нашої країни.

Отже, забезпечення високого рівня виконання податкових обов’язків платниками – це пріоритетний напрямок роботи для податкової служби, а підтримка держави для платників – це та мотивація для бізнесу, яка спрямована на сумлінне наповнення бюджетів.

Робота триває.

Зустріч ДПС та ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада»: говорили про новий підхід до комунікації та прозорі відносини між державою та бізнесом

Про переваги, які пропонує бізнесу новий проєкт ДПС «Територія високого рівня податкової довіри», говорили сьогодні представники ДПС та громадської спілки «Всеукраїнська Аграрна Рада». Як відзначив в. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур, це нові підходи у комунікації з податковою службою та побудова прозорих відносин між державою і підприємцями.

«Для учасників проєкту чітко визначені критерії. Якщо вони дотримані – платнику надсилається в електронному кабінеті запрошення долучитися до ініціативи та користуватися всіма перевагами. Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства формуватиметься щоквартально і перший буде сформовано вже 5 грудня 2024 року», – розповів Євгеній Сокур.

Усю необхідну інформацію платники можуть знайти на субсайті ДПС «Територія високого рівня податкової довіри»: перевірити власні показники, дізнатися про середні показники сплати податків бюджету та середню заробітну плати по галузі тощо.

«Серед переваг для бізнесу – звільнення від більшої частини документальних позапланових, планових та фактичних перевірок, скорочення термінів надання індивідуальних податкових консультацій. Крім того, за кожним платником, який увійшов до Переліку, закріплюється комплаєнс-менеджер, який оперативно проконсультує з податкових питань, а також у разі необхідності допоможе усунути потенційні ризики порушення податкового законодавства», – підкреслив Євгеній Сокур.

Комплаєнс-менеджер також поінформує про вимоги та обмеження у законодавстві, допоможе розробити найкращі стратегії виконання  податкових зобов'язань. Це включає детальний аналіз фінансових операцій, пошук інструментів державної підтримки, якими може скористатися платник.

Представники ДПС провели відеоконференцію для великих платників з питань формування та подання файлу SAF-T UA

Про формування та подання стандартного аудиторського файлу SAF-T UA V2.0 великими платниками податків у 2025 році говорили учасники відеоконференції за участі представників ДПС та EU4PFM.

Під час заходу податківці надали відповіді на найпоширеніші питання великих платників податків щодо методів та порядку формування, направлення, отримання та опрацювання електронних документів у вигляді стандартного аудиторського файлу.

За результатами зустрічі  учасники досягли домовленості щодо подальшої співпраці з метою якісного та своєчасного формування та подання великими платниками файлу SAF-T UA.

У ДПС, зокрема, роз’яснили можливості укладання Меморандуму про участь в експерименті із запровадження процедури (е-аудит).

Для зручності платників на вебпорталі ДПС створено банер «SAF-T UA», в якому розміщено детальну інформацію щодо формування та надання стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), а також актуальні питання з цієї тематики.

Ознайомитись з оновленнями Детального технічного опису елементів SAF-T UA та Додатка до Детального технічного опису елементів SAF-T UA, з можливістю їх вивантаження можна також на вебпорталі ДПС у рубриці «Електронна звітність» за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/xsd-viznachennya-shemi-xml.

До уваги платників податків – експортерів окремої сільськогосподарської продукції!

З 01 грудня 2024 року запроваджується режим експортного забезпечення до операцій з експорту окремих видів товарів (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261). Зокрема, до них належать товари, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД:

0409 00 00 00 – мед натуральний;

0802 31 00 00 – горіхи волоські у шкаралупі;

0802 32 00 00 – горіхи волоські без шкаралупи;

1001 – пшениця і суміш пшениці та жита (меслин);

1002 – жито;

1003 – ячмінь;

1004 – овес;

1005 – кукурудза;

1201 – соєві боби;

1205 – насіння ріпака або кользи;

1206 00 – насіння соняшника;

1507 – олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані;

1512 – олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані;

1514 – олії ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані;

2306 – макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305 (далі – окремі види товарів).

Водночас передбачено винятки з переліку окремих видів товарів, до яких режим експортного забезпечення не застосовується, а саме:

вивезення за межі митної території України окремих видів товарів як припасів транспортними засобами комерційного призначення відповідно до статті 229 Митного кодексу України;

вивезення за межі митної території України окремих видів товарів (товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД), які здійснюються платниками ПДВ у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень пункту l5 розділу IX Закону України «Про карантин рослин».

Наголошуємо, що податкові накладні, складені за операціями з експорту окремих видів товарів, які підлягатимуть вивезенню за межі митної території України у режимі експортного забезпечення після 01 грудня 2024 року, не можуть бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) до 01 грудня 2024 року (до запровадження режиму експортного забезпечення).

Також нагадуємо, що відповідно до пункту 3 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, зі змінами (далі – Порядок № 1246), операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування, в яких відображена операція з вивезення за межі митної території України окремих товарів (у режимі експортного забезпечення), здійснюється протягом трьох операційних днів з дня їх подання для реєстрації в ЄРПН (пункт 27 Порядку № 1246).

Роз’яснення ДПС щодо особливостей здійснення операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів (у режимі експортного забезпечення) зазначені у листах ДПС від 02.07.2024 № 19083/7/99-00-21-03-02-07 та від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07, які розміщено на вебпорталі ДПС за посиланнями: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79021.html та https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79183.html відповідно.

З питаннями – відповідями щодо особливостей податкового обліку при здійсненні операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів у зв’язку із запровадженням з 01.12.2024 режиму експортного забезпечення можна ознайомитись тут https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/844765.html

Який алгоритм дій у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків (заява                                 за ф. № 5ДР)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).

Заява може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (після пред’явлення повертається).

Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).

Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:

- витяг з реєстру територіальної громади;

- паспорт, виготовлений у формі книжечки;

- тимчасове посвідчення громадянина України (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії (п. 1 розд. VI Положення № 822).

Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).

Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).

Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.

Про подання платниками додатку ТЦ з виправленими показниками до звітної Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Абзацами четвертим – п’ятим п. 50.1 ст. 50 ПКУ передбачено, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ, зокрема надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ або при визначенні бази оподаткування відповідно до п.п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки», у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним.

Згідно з абзацами першим і другим п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 днів – у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ, застосування вимог п. 141.4 ст. 141 ПКУ) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ було передбачено на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинення перебігу строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.

При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).

Додаток ТЦ «Самостійне коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань платника податку» до Декларації (далі – Додаток ТЦ) подається у разі проведення платником податку самостійного коригування, проведеного відповідно до п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.

Отже, при самостійному виправленні помилок, які допущені платником у показниках Додатка ТЦ до звітної Декларації, платник податку на прибуток може подати уточнюючу Декларацію з виправленими показниками у Додатку ТЦ протягом 2555 днів:

- з дня, наступного за днем граничного терміну подання звітної Декларації, показники якої уточнюються, – у разі своєчасного її подання у терміни, визначені ПКУ;

- з дня, наступного за днем фактичного подання звітної Декларації, показники якої уточнюються, – у разі її подання після граничного терміну, визначеного ПКУ.

При цьому строк давності (2555 днів) для самостійного виправлення помилок, що допущені платником у Додатку ТЦ до раніше поданої Декларації, подовжується на період його зупинення з 18.03.2020 до 31.07.2023 (включно), оскільки з 01.08.2023 відновлено перебіг строку давності.

Слід зазначити, що за результатами документальної перевірки по контрольованих операціях, що призвели до заниження грошового зобов’язання з податку на прибуток, платнику податків не потрібно подавати уточнюючу Декларацію разом з Додатком ТЦ, оскільки контролюючий орган відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПКУ надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, на підставі якого відбувається нарахування в інтегрованій картці платника згідно з п. 1 підрозд. 3 розд. V Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5.

Особливості заповнення податкової накладної за операціями з експорту Товарів-РЕЗ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ДПС України листом від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист № 31717) проінформувала про особливості здійснення операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів (далі – Товари-РЕЗ) у період дії воєнного стану.

Розглянемо особливості заповнення податкової накладної за операціями з експорту Товарів-РЕЗ (далі – ПН_РЕЗ).

Для операцій з постачання Товарів-РЕЗ запроваджено окрему електронну форм ПН за кодом J1211001 (код електронної форми ПН_РЕЗ).

Окрема електронна форма ПН_РЕЗ застосовується з моменту запровадження РЕЗ.

Дата складання ПН_РЕЗ не може бути меншою за дату, визначену в Постанові № 1261.

1.1. Заголовна частина ПН_РЕЗ

У заголовній частині ПН_РЕЗ передбачено автоматичне заповнення наступної інформації:

– у верхній лівій частині у рядку "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" у полі "Тип причини складання ПН"– 22; не може бути складено дві чи більше податкових накладних з типом причини "22" за однією датою та з однаковим порядковим номером;

– у полі "індивідуальний податковий номер" блоку "Отримувач (покупець)" – 300000000000.

Поля "Зведена податкова накладна" та "Складена на операції, звільнені від оподаткування" у верхній лівій частині заповненню не підлягають.

Блок "Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:" заповнюється в такому порядку:

рядок "договір (контракт)": мають бути обов’язково заповнені поля "дата" та "номер";

поле "відмітка про форвардний контракт": позначка "Х" у цьому полі проставляється тільки в тому разі, якщо контракт, за яким здійснюється експорт Товарів_РЕЗ, є форвардним. Якщо контракт, за яким здійснюється експорт Товарів-РЕЗ, не є форвардним, поле не заповнюється;

поле "митна декларація" при складанні ПН_РЕЗ не заповнюється. Інформація про дату і номер митної декларації може бути зазначена в цьому полі у РК, який складається після завершення митного оформлення.

Якщо експорт Товарів-РЕЗ здійснюється платником ПДВ, який відповідає вимогам, визначеним підпунктом "а" підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ (платником податку, у якого частка неотриманих грошових коштів за здійсненими операціями з експорту Товарів-РЕЗ протягом попередніх 12 календарних місяців (далі – Частка) не перевищує 20,0 відсотків), у другій частині порядкового номера ПН_РЕЗ зазначається код "7". У такій ПН_РЕЗ зазначається виключно ставка оподаткування ПДВ – 0 відсотків.

Відповідно до положень Постанови № 1216 автоматизований розрахунок Частки (з точністю до одного десяткового знаку після коми з округленням результату за загальними правилами математики) щомісяця здійснюється ДПС (станом на 1 число наступного місяця) на підставі даних, отриманих від Держмитслужби та Національного банку у порядку електронної інформаційної взаємодії, шляхом ділення загальної суми грошових коштів, які не надійшли на поточні рахунки платника ПДВ в банку за операціями з експорту Товарів-РЕЗ, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням установлених Національним банком граничних строків розрахунків, на загальну суму операцій з експорту Товарів-РЕЗ, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком граничні строки розрахунків, помноженої на 100.

Платники податку, у яких Частка перевищує 20,0 відсотків, код "7" у другій частині порядкового номера ПН_РЕЗ зазначати не можуть, та застосовують до операцій з експорту Товарів-РЕЗ ставку податку, що відповідає ставці, визначеній ПКУ для операцій з постачання Товарів-РЕЗ на митній території України (14 або 20 відсотків).

1.2. Таблична частина ПН_РЕЗ

Розділ А табличної частини ПН_РЕЗ:

не підлягають заповненню графи IV, VII, X–XII.

Розділ Б табличної частини ПН_РЕЗ:

у розділі Б може бути заповнено тільки один рядок, оскільки ПН_РЕЗ складається тільки на один вид товару, і це має бути виключно товар, віднесений до категорії Товарів_РЕЗ. Якщо платник здійснює експорт кількох видів Товарів_РЕЗ, відповідно, має бути складена така ж кількість ПН_РЕЗ;

не підлягають заповненню графи 3.2.1, 3.3 та 9;

передбачено автоматичне заповнення інформації щодо одиниці виміру товару – "кг" у графі 4 та "0301" у графі 5;

у графі 7 ціна постачання одиниці товару заповнюється у гривнях з копійками; даний показник може мати більше ніж 2 знаки після коми;

якщо експорт Товару-РЕЗ здійснюється не за форвардним контрактом (поле "відмітка про форвардний контракт" не містить позначки "Х"), ціна постачання не може бути меншою мінімально допустимої експортної ціни для відповідного коду Товару-РЕЗ згідно з УКТ ЗЕД (визначається в порядку, встановленому Постановою № 944), перерахованої у гривні за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим НБУ, що діє на 0 годин дня реєстрації ПН_РЕЗ в ЄРПН;

якщо експорт Товару-РЕЗ здійснюється за форвардним контрактом (поле "відмітка про форвардний контракт" містить позначку "Х"), ціна постачання не може бути меншою мінімально допустимої експортної ціни для відповідного коду Товару-РЕЗ згідно з УКТ ЗЕД, перерахованої у гривні за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим НБУ, що діє на 0 годин дня підписання форвардного контракту (зазначається у полі "дата" у рядку "договір (контракт)";

при цьому, якщо на дату підписання форвардного контракту інформація про встановлення мінімально допустимих експортних цін відсутня, ціна постачання не може бути меншою мінімально допустимої експортної ціни для відповідного коду Товару-РЕЗ згідно з УКТ ЗЕД, перерахованої у гривні за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим НБУ, що діє на 0 годин дня реєстрації ПН_РЕЗ в ЄРПН;

оскільки для Товарів-РЕЗ ПКУ передбачає застосування тільки ставок ПДВ 0, 14 або 20 відсотків та операції з експорту Товарів-РЕЗ не підлягають звільненню від оподаткування, у графі 8 "код ставки" може бути вказано відповідно 901, 14 або 20;

при цьому, код ставки "901" у графі 8 можуть вказати лише платники податку, у яких Частка (розрахована відповідно до Постанови № 1216) не перевищує 20,0 відсотків, та які вказали у другій частині порядкового номера ПН_РЕЗ ознаку "7" (застосовують нульову ставку податку);

сума ПДВ (якщо застосовується ставка податку 14 або 20 відсотків) вказується у графі 11 у гривнях з копійками; при цьому слід враховувати, що цей показник може містити не більше 6 знаків після коми та обчислюється з округленням результату за загальними правилами математики;

у графах, які не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

Податкова накладна, складена з порушенням таких вимог, не приймається до реєстрації в ЄРПН.

Довідково: Лист № 31717 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79183.html

Щодо формування в електронному вигляді та реєстрації ТТН в Єдиному реєстрі товаро-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 230.18 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв (далі – Єдиний реєстр), з відміткою представника контролюючого органу на акцизному складі забороняється.

Порядок ведення Єдиного реєстру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 806 (далі – Порядок № 806).

Єдиний реєстр – це спеціалізована електронна база даних, яка містить інформацію товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв з їх реєстраційними номерами та використовується з метою здійснення контролю за переміщенням митною територією України алкогольних напоїв.

Пунктом 5 Порядку № 806 встановлено, що до Єдиного реєстру вноситься товарно-транспортна накладна з реєстраційним номером, відмітка представника контролюючого органу на акцизному складі про відправлення з такого складу алкогольних напоїв, доставляння до нього алкогольних напоїв.

Згідно з п. 10 Порядку № 806 товарно-транспортні накладні заповнюються суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, що мають ліцензії на виробництво та/або торгівлю спиртом етиловим та алкогольними напоями, під час відвантаження алкогольних напоїв з акцизного складу.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ акцизним складом вважається, зокрема, спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Таким чином, акцизні склади утворюються на території суб’єктів господарювання – виробників спирту етилового та/або горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Отже, до Єдиного реєстру підлягають внесенню товарно-транспортні накладні, які складені суб’єктами господарювання - виробниками спирту етилового та/або горілки та лікеро-горілчаних виробів, що здійснили відвантаження алкогольних напоїв безпосередньо з акцизного складу.

Для формування та подання товарно-транспортних накладних до Єдиного реєстру адміністратор Єдиного реєстру (ДПС) безоплатно надає суб’єктам господарювання спеціалізоване програмне забезпечення, яке розміщено на офіційному вебпорталі ДПС (www.tax.gov.ua) за посиланням Головна/Електронна звітність/«Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»).

Згідно з п. 12 Порядку № 806 суб’єкт господарювання формує товарно-транспортні накладні у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Після складення товарно-транспортних накладних на них накладається кваліфікований електронний підпис в такому порядку: перший – кваліфікований електронний підпис бухгалтера або особи, відповідальної за ведення обліку відвантажених матеріальних цінностей, другий – кваліфікований електронний підпис керівника або особи, на яку покладено обов’язки щодо підпису таких документів.

Для надання права підпису товарно-транспортних накладних зазначеним особам суб’єкт господарювання подає контролюючому органу за основним місцем обліку дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа таких осіб.

Підтвердженням факту реєстрації товарно-транспортних накладних у Реєстрі є наявність квитанції в електронній формі.

Внесена суб’єктом господарювання до Єдиного реєстру товарно-транспортна накладна не підлягає коригуванню суб’єктом господарювання після її подання представникові контролюючого органу на акцизному складі (п. 13 Порядку № 806).

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 21.11.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2024 року № 1187 «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова № 1187).

Зміни, внесені Постановою № 1187, з метою забезпечення реалізації норм Закону України від 09 травня 2024 року № 3706-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану».

Довідково: як зазначено у Постанові № 1187, вона набирає чинності через 30 календарних днів з дня опублікування (її опубліковано в офіційному виданні «Урядовий курʼєр» від 22.10.2024 № 214).

Майже 12,3 млн грн туристичного збору спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

У січні – жовтні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платники туристичного збору спрямували майже 12,3 млн грн, що на 1,7 млн грн, або на 16,7 відс, більше ніж у аналогічному періоді 2023 року.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 14.1.277 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей розділу XII ПКУ:

- внутрішній туризм – переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях;

- в’їзний туризм – прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

Платники Дніпропетровщини за видобування газового конденсату поповнили рентною платою загальний фонд держбюджету майже на 50,5 млн гривень

Впродовж десяти місяців поточного року платники Дніпропетровщини за видобування газового конденсату поповнили загальний фонд державного бюджету рентною платою майже на 50,5 млн гривень. Надходження збільшились у порівнянні з січнем – жовтнем 2023 року на понад 33,3 млн грн, темп росту – 294,5 відсотків.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 252.2 ст. 252 Податкового кодексу України платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Трудові відносини: роботодавець зобов’язаний з найманим працівником укласти трудовий договір

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що зниження рівня незадекларованої праці, збільшення кількості застрахованих осіб, сплата податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) – важливий напрямок роботи контролюючих органів. 

Оформлення трудових відносин з найманими працівниками відповідно до законодавства, своєчасна сплата податків та єдиного внеску – це міцна оборона України, розвиток економіки, покращення інвестиційного клімату, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.

Звертаємо увагу, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. 

Роботодавець та найманий працівник оформлюють свої взаємовідносини шляхом укладання договору в усній, або у письмовій формі. 

Нагадуємо, що трудовий договір – це документ, який регулює відносини між працівником і роботодавцем. Він визначає права і обов’язки обох сторін, умови праці, заробітну плату, термін дії, порядок його зміни і розірвання.

З моменту підписання трудового договору найманий працівник – це працівник, який має трудові права й соціальні гарантії. 

Наголошуємо, що своєчасне оформлення трудових відносин – це запорука фінансової стабільності роботодавців та соціальної захищеності найманих працівників!

Надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – платників плати за землю – понад 5,6 млрд гривень

Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, плата за землю є одним із найважливіших джерел наповнення місцевих бюджетів. Необхідно пам'ятати, що використання землі без оформленого права на неї є порушенням закону. 

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 5,6 млрд грн плати за землю. Це на понад 795,8 млн грн, або на 16,5 відс., більше ніж у січні – жовтні 2023 року.

За словами очільниці податкової служби регіону, для забезпечення оптимізації надходжень до бюджетів ДПС запроваджено Експериментальний проєкт з управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Україні. Цей проєкт спрямовано на покращення дотримання платниками чотирьох основних податкових зобов’язань – реєстрації, своєчасного подання декларацій, правильної звітності та своєчасної сплати податків. 

«Управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) – це системна методологія, яка скерована на те, щоб оперативно встановити наявність ризиків порушення податкового законодавства у платника та визначити шляхи їх ефективного усунення. Дякуємо платникам за роботу і сумлінне виконання податкових зобов’язань!» – зазначила Наталя Федаш.

Засідання тимчасової робочої групи Громадської ради: законодавчі ініціативи та новації податкового законодавства

За участі керівництва податкової служби Дніпропетровщини та представників Регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (далі – РСЦ МВС) відбулося засідання тимчасової робочої групи з питань удосконалення процедур визначення бази оподаткування при вторинному продажу транспортних засобів із застосуванням незалежної оцінки Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Зміни у законодавстві у зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери», пропозиції стосовно удосконалення нормативної бази, практика отримання експертних звітів щодо оцінки автотранспортних засобів на прикладі роботи РСЦ МВС – головні аспекти заходу.

У рамках інформаційно-роз’яснювальної кампанії обговорили новації податкового законодавства, передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Продовжуємо комунікації – дієвий механізм плідної співпраці органів влади та громадських організацій.

Інформаційний лист № 7/2024: Запровадження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства

Цей інформаційний лист присвячено новаціям податкового законодавства, передбаченим Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

В інформаційному листі № 7/2024 ви дізнаєтесь як потрапити до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік) та яким вимогам і критеріями для цього треба відповідати юридичній або фізичній особі – підприємцю.

У листі також розʼяснено особливості податкового адміністрування на період включення до Переліку.

Ознайомитися з інформаційним листом можна тут https://tax.gov.ua/data/material/000/717/844503/InfoList7_2024.pdf.

Складання податкових накладних та розрахунків коригування за операціями з експорту Товарів-РЕЗ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України у зв’язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про початок функціонування режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ) листом від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист № 31717) проінформувала про особливості здійснення операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів (далі – Товари-РЕЗ) у період дії воєнного стану.

Окремі особливості здійснення зазначених операцій були роз’яснені листом ДПС від 02.07.2024 № 19083/7/99-00-21-03-02-07, який розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79021.html.

Складання податкових накладних та розрахунків коригування 

за операціями з експорту Товарів-РЕЗ

Підпунктами  97.1, 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту Товарів-РЕЗ зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів.

Таким чином, в одній податковій накладній не може бути відображено два та більше видів товарів.

Вивезення Товарів-РЕЗ за межі митної території України у митному режимі експорту після складення податкової накладної не вважається окремою оподатковуваною операцією у розумінні підпункту «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ.

Реєстрація в ЄРПН ПН_РЕЗ, складених за операціями з експорту Товарів-РЕЗ, може бути зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 розділу V ПКУ.

ПН_РЕЗ, яка була складена на операцію з експорту Товарів-РЕЗ, та не була зареєстрована в ЄРПН, не надає платнику податку можливості розпочати митне оформлення такого товару.

Реєстрація в ЄРПН ПН_РЕЗ / РК_РЕЗ, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України Товарів-РЕЗ, та направлення квитанції про прийняття / неприйняття, або зупинення реєстрації таких ПН_РЕЗ / РК_РЕЗ здійснюються протягом трьох операційних днів з дня подання їх для реєстрації в ЄРПН.

Якщо з дати реєстрації в ЄРПН ПН_РЕЗ, минуло 30 календарних днів і протягом такого періоду не оформлено митну декларацію на такі товари, реєстрація ПН_РЕЗ в ЄРПН скасовується (разом із розрахунками коригування,  які були складені до такої податкової накладної).

Довідково: Лист № 31717 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79183.html

Щодо заповнення звітів 1-ВП / 1-ОП з використанням деяких кодів продукції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 затверджено форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі –Звіт № 1-ВП), форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП), порядки їх заповнення та Коди, одиниць виміру та видів продукції/товару.

Як заповнюються звіти 1-ВП / 1-ОП з використанням кодів продукції: 37 вина виноградні (у тому числі за кодами 38, 39); 42 виноматеріали виноградні (у тому числі за кодами 43 - 46); 60 лікеро-горілчані вироби (у тому числі за кодами 61 – 64) та чи вважається порушенням відображення продукції лише за одним кодом?

Формами Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП передбачено відображення показників у графах «Код продукції/товару» та «Вид продукції/товару» відповідно до Кодів та видів продукції/товару, що затверджені Наказом № 296, а саме:

- до коду 37 відноситься вид продукції «Вина виноградні», у тому числі коди 38, 39;

- до коду 42 відноситься вид продукції «Виноматеріали виноградні», у тому числі коди 43-46;

- до коду 60 відноситься вид продукції «Лікеро-горілчані вироби», у тому числі коди 61-64.

Отже, продукція/товар, яка відноситься до кодів 38, 39, 43-46, 61-64 відображається у Звіті № 1-ВП та звіті № 1-ОП двічі: перший раз як самостійний код та вид продукції/товару (38, 39, 43-46, 61-64) та другий – у складі відповідно коду та виду продукції/товару, до складу якого такий код та вид віднесено (37, 42, 60).

Тобто значення показників продукції:

- за кодом 37 «Вина виноградні» повинно дорівнювати або перевищувати сумарне значення показників за кодами 38, 39;

- за кодом 42 «Виноматеріали виноградні» повинно дорівнювати або перевищувати сумарне значення показників за кодами 43-46;

- за кодом 60 «Лікеро-горілчані вироби» повинно дорівнювати або перевищувати сумарне значення показників за кодами 61 – 64.

Не відображення у відповідних звітах обсягів продукції/товару у графах «Код продукції/товару» та «Вид продукції/товару, у тому числі, по кодам 38, 39, 43-46,    61-64 вважається наданням звіту з недостовірними даними незалежно від заповнення показників по кодам 37, 42, 60.

Щоб доєднатись до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, платнику необхідно відповідати чітко визначеним критеріям

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Щоб доєднатись до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, платнику необхідно відповідати чітко визначеним критеріям.

Для юридичних осіб на загальній системі оподаткування:

- рівень сплати податку на прибуток повинен дорівнювати або перевищувати середній по галузі за останні 4 квартали;

- рівень сплати ПДВ має бути рівним або вищим від середнього по галузі за останні 12 звітних періодів;

- рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні 4 квартали, за умови наявності мінімум п’яти працівників;

Для резидентів Дія.Сіті:

- рівень сплати податків до бюджету повинен дорівнювати або перевищувати середній серед резидентів Дія.Сіті;

Для юридичних осіб – платників єдиного податку III групи:

- рівень сплати податків до бюджету повинен відповідати або перевищувати середній по галузі;

- рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні 4 квартали, за умови наявності мінімум п’яти працівників.

Для юридичних осіб – платників єдиного податку IV групи (сільгоспвиробники):

- від’ємне значення різниці між сумою МПЗ та сплаченими податками і витратами на оренду земельних ділянок;

- рівень сплати ПДВ має бути рівним або вищим від середнього по галузі за останні 12 звітних періодів;

- рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні 4 квартали, за умови наявності мінімум п’яти працівників.

Наявна власна площа земель (на праві власності/користування), орендованих земельних ділянок не менше 200 га або орендованої комунальної або державної власності не менше 0,5 га та виконання податкових зобов’язань зі сплати за землю та єдиного податку.

Для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування:

- рівень сплати ПДФО має бути рівним або вищим від середнього по галузі;

- рівень сплати ПДВ має бути рівним або вищим від середнього по галузі за останні 12 звітних періодів;

- рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні 4 квартали.

Для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку III групи:

- дохід перевищує 5,0 млн. гривень;

- рівень сплати податків до бюджету повинен дорівнювати або перевищувати середній по галузі за останні 4 квартали;

- рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні 4 квартали.

Спільні вимоги до всіх категорій:

- відсутність порушень строків подання звітності;

- відсутність рішення про включення до ризикових платників ПДВ;

- відсутність заборгованості зі сплати податків та єдиного внеску;

- відсутність порушень граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями протягом останніх 12 місяців;

- відсутність санкцій до платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників;

- відсутність процедур банкрутства або припинення діяльності;

- відсутність громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України, у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників;

- відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності протягом останніх 12 місяців;

- відповідність критеріям залежно від обраної системи оподаткування;

- перебування на обліку в ДПС більше 1 року;

Відповідна інформація розміщена на вебпорталі ДПС: Головна/Територія високого рівня податкової довіри/Питання-відповіді (https://tpd.tax.gov.ua/).

Як оновлюється Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік) формується щоквартально, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада. Розраховані середні показники, які використовуються для формування Переліку публікуються протягом 5 робочих днів після затвердження Переліку.

Відповідна інформація розміщена на вебпорталі ДПС: Головна/Територія високого рівня податкової довіри/Питання-відповіді (https://tpd.tax.gov.ua/).

Про включення юридичних осіб та ФОПів до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.10.2024 набрав чинності п.п. 3 п. 26 розд. І Закону України від 18 червня 2024 року      № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813) щодо змін до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Законом № 3813 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п.п. 69.41.

Так, відповідно до п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ (податкового адміністрування), визначені п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Підпунктом 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що до платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні особи та фізичні особи – підприємці, що одночасно відповідають всім таким вимогам:

а) податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не перевищує 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;

б) відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

в) відповідність критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, залежно від обраної системи оподаткування;

г) відсутність фактів порушення платником податків податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених ст.ст. 39 і 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ;

ґ) відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців;

д) відсутність рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийнятого у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ;

е) відсутність розпочатої процедури припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

є) відсутність порушеного провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) платника податків;

ж) відсутність прийнятого щодо платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» (із змінами);

з) відсутність у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року);

и) відсутність серед засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання (місцезнаходженням) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;

і) відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності, внесених щодо платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань протягом останніх послідовних 12 календарних місяців.

Платник податків, який відповідає всім вимогам, визначеним п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та критеріям, визначеним п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, підлягає включенню до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік).

Зокрема, п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що до Переліку включаються, за умови одночасної відповідності всім таким критеріям:

- юридичні особи, що перебувають на загальній системі оподаткування (п.п. 69.41.2.1 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ):

a) показник рівня сплати податку на прибуток підприємств дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі за останні чотири квартали з урахуванням п. 137.5 ст. 137 ПКУ;

б) показник рівня сплати податку на додану вартість дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі (крім платників, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відс. загального обсягу постачання) за останні 12 звітних (податкових) періодів;

в) показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – юридичною особою заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1, за умови що середньомісячна чисельність працюючих за зазначений період становить не менше п’яти осіб;

- резиденти Дія Сіті (п.п. 69.41.2.2 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ):  показник рівня сплати податків до зведеного бюджету дорівнює/перевищує середній показник рівня сплати податків до зведеного бюджету резидентів Дія Сіті;

- юридичні особи, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи (п.п. 69.41.2.3 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ):

а) показник рівня сплати податків до зведеного бюджету дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі за останні чотири квартали;

б) показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – юридичною особою заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1, за умови що середньомісячна чисельність працюючих за зазначений період становить не менше п’яти осіб;

- юридичні особи, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку четвертої групи (п.п. 69.41.2.4 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ):

а) показник різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції, та витрат на оренду земельних ділянок за останній звітний період має від’ємне значення;

б) показник рівня сплати податку на додану вартість дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі (крім платників, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відс. загального обсягу постачання) за останні 12 звітних (податкових) періодів;

в) показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – юридичною особою заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1, за умови що середньомісячна чисельність працюючих за зазначений період становить не менше п’яти осіб;

г) площа наявних у платника податку у власності (на праві власності/користування), орендованих земельних ділянок становить не менше 200 гектарів включно або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності – не менше 0,5 гектара (станом на 01 січня поточного року), що задекларовані до 20 лютого поточного року та за які сплачено суму податкового зобов’язання з плати за землю у строки, передбачені законодавством, або платником податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи, сплачено податкові зобов’язання з єдиного податку в повному обсязі та у строки, передбачені законодавством;

- фізичні особи – підприємці, що перебувають на загальній системі оподаткування (п.п. 69.41.2.5 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ):

а) показник рівня сплати податку на додану вартість дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі за останні 12 звітних (податкових) періодів;

б) показник рівня сплати податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності за звітний (податковий) рік дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі;

в) показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – фізичною особою – підприємцем заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1;

- фізичні особи – підприємці, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи (п.п. 69.41.2.6 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ):

а) задекларований обсяг доходу за податковий (звітний) період перевищує 5 мільйонів гривень;

б) показник рівня сплати податків до зведеного бюджету дорівнює/перевищує середній показник у відповідній галузі за останні чотири квартали;

в) показник середньомісячної нарахованої та/або виплаченої податковим агентом – фізичною особою – підприємцем заробітної плати за останні чотири звітні (податкові) періоди становить не менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1.

Відповідно до п.п. 69.41.2.7 п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платники податків, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), можуть бути включені до Переліку з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, але не раніше одного календарного року з дати взяття такого платника на облік у контролюючому органі.

Згідно з абзацами першим – десятим п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забезпечує формування та затвердження Переліку з урахуванням вимог, визначених п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ та критеріїв, визначених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада.

Перелік оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на своєму офіційному вебсайті, на п’ятнадцятий робочий день з дня його затвердження.

До Переліку включається інформація про:

- найменування – для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) – для фізичної особи – підприємця;

- податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не оприлюднює у Переліку інформацію про платників податків, які подали повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків. Форма та порядок подання повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків після оприлюднення Переліку інформація про такого платника податків вилучається з оприлюдненого Переліку.

Показники, визначені підпунктами «а», «б», «в», «д», «е», «є» «ж», «з», «и», «і» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, визначаються станом на дату формування Переліку.

Показники, визначені підпунктами «г», «ґ» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку.

У разі якщо контролюючий орган виявив факт невідповідності платника податків критеріям, визначеним підпунктами «ж», «з», «и» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, такий платник податків виключається з Переліку у день виявлення такого факту.

Відповідно до п.п. 69.41.5 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомляє платника податків про включення/виключення його до/з Переліку шляхом надсилання через електронний кабінет такого платника податків інформаційного повідомлення за формою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Факт включення або виключення платника податку до/з Переліку застосовується виключно для цілей п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 69.41.6 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Нормами Закону № 265 передбачено можливість роботи ПРРО в режимі офлайн у випадку відсутності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером контролюючого органу.

Алгоритм застосування ПРРО в режимі офлайн визначено Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (із змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918  (далі – Порядок № 317), який не містить інформації щодо застосування ПРРО в режимі офлайн при здійсненні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, у разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу.

При цьому, відповідно до абзацу десятого ст. 5 Закону № 265 у разі виходу з ладу РРО та/або ПРРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.

Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання, їх представники, які здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в структурних підрозділах, не мають права працювати в режимі офлайн у разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу.

За видобування природного газу до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 695,5 млн грн рентної плати

З початку 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровської області за видобування природного газу спрямували понад 695,5 млн грн рентної плати. Це майже на 69,0 млн грн, або на 11 відс., більше ніж у січні – жовтні 2023 року.

Інформуємо, що фактичною ціною реалізації для газу природного вважається:

- для газу природного, що відповідає умові, визначеній у п. 252.24 ст. 252 Податкового кодексу України, – ціна, визначена у відповідних договорах купівлі-продажу природного газу між платником рентної плати та суб’єктом ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов’язки щодо формування ресурсу природного газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії відповідно до Закону України від 09 квітня 2015 року № 329-VIII «Про ринок природного газу» із змінами та доповненнями, у податковому (звітному) періоді (абзац шостий п. 252.8 ст. 252 ПКУ);

- для іншого газу природного – ціна, визначена як середнє арифметичне значення таких величин:

• середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період. Середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період, обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та надається до 5 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку;

• середньоарифметичне значення котирувань цін газу природного на звітний місяць (Front Month Settlement Prices) на нідерландському газовому хабі (TTF), за інформацією біржі EEX (The European Energy Exchange), що склалися за календарний місяць, що передує податковому (звітному) періоду, яке обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за 1000 метрів кубічних в доларах США та в національній валюті України (без ПДВ) за середньоарифметичним офіційним курсом Національного банку України за податковий (звітний) період.

Майже 15,6 млн грн частини чистого прибутку спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Упродовж десяти місяців поточного року від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 15,6 млн грн частини чистого прибутку. Надходження збільшились порівняно з січнем – жовтнем 2023 року на 191,1 тис. грн, темп росту – 101,2 відсотки.

Звертаємо увагу, що кожний платник, який увійшов до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, отримає персонального комплаєнс-менеджера, який допоможе зорієнтуватись у нормах податкового законодавства та виключити можливі його порушення.

Чи можуть новостворені юридичні особи та ФОПи потрапити до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. п. 69.41.2.7 п. п. 69.41.2 п. п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України платники податків, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), можуть бути включені до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, але не раніше одного календарного року з дати взяття такого платника на облік у контролюючому органі.

Відповідна інформація розміщена на вебпорталі ДПС: Головна/Територія високого рівня податкової довіри/Питання-відповіді (https://tpd.tax.gov.ua/).

Дніпропетровщина: місцеві бюджети з початку поточного року отримали від платників понад 19,0 млрд грн ПДФО

У січні – жовтні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з легальних доходів платниками спрямовано понад 19,0 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Надходження збільшились на понад 3,0 млрд грн, або на 18,8 відс., у порівнянні з відповідним періодом 2023 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Як зазначила очільниця обласної податкової, відкрита та прозора взаємодія з бізнесом – це той вектор діяльності органів ДПС, який спрямовано на підвищення рівня податкової культури у суспільстві. Новим форматом комунікації бізнес-спільноти з податковою службою є проєкт ДПС України «Територія високого рівня податкової довіри», долучившись до якого платники можуть скористатись його перевагами. 

«Дякуємо сумлінним платникам за своєчасно сплачені податки і збори! Впевнена, що запроваджена гнучка система взаємовідносин з бізнесом забезпечить повну прозорість і ефективність у вирішенні податкових питань», – підкреслила Наталя Федаш.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Порядок повернення платежів з бюджету»

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Порядок повернення платежів з бюджету». На запитання платників податків відповідала в. о. заступника начальника відділу обліку платежів та зведеної звітності управління економічного аналізу ГУ ДПС Ірина Грабар. 

Питання 1: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, як надається заява про повернення коштів?

Відповідь: Добрий день! Відповідно до статті 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі- Кодекс) повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: 

на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг; 

на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету. 

Заяву платник може подати як у паперовому вигляді так і в електронному вигляді. 

Питання 2: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, в Електронному кабінеті є форма заяви на перекид/повернення помилково/надміру сплачених коштів?

Відповідь: Добрий день! В Електронному кабінеті платника податків заява подається в електронному вигляді:

для юридичних осіб - шаблон «J1302002», 

для фізичних осіб - шаблон «F1302002».

Питання 3: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, можливо здійснити повернення коштів, якщо у платника є податковий борг?

  Відповідь: Добрий день! Відповідно до статті 43 Кодексу передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Питання 4: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, який порядок повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість?
Відповідь: Добрий день! У разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 1.5 статті 200 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Питання 5: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, які терміни для повернення надміру сплачених зобов'язань по заяві платника?

Відповідь: Добрий день! ДПС не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви формує електронний висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. 

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Питання 6: Добрий день! Підкажіть, будь ласка, як розуміти поняття комплаєнс–ризику сплати для платників податків?

Відповідь: Добрий день! При впровадженні в організацію та діяльність Державної податкової служби України міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, з метою підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків ДПС України впроваджується новий проект  комплаєнс-ризиками. Координатором нового проекту є Міністерство  фінансів України. 

Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» набрала чинності 01.08.2024.

Основні новації проекту - розподіл всіх податкових ризиків за основними видами: 

         Ризик реєстрації

         Ризик звітності

         Ризик сплати 

         Ризик декларування.

Ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують в неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу.

Дніпропетровщина: на зустрічі податківців з бізнесом – про важливе

Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813): новації податкового законодавства – важлива тема, яку розглянули на зустрічі фахівців податкової служби Дніпропетровщини з представниками ТОВ «ЯНГ БІЗНЕС КЛАБ ДНІПРО».

Захід проведено у рамках Комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Аудиторія слухачів – фахівці сфери надання комплексу послуг з проєктування об’єктів будь-якої складності та проведення експертизи проєктної документації на всій території України, адвокатської діяльності, НR-послуг, виробництва косметики, ІТ та продажу товарів через мережу Інтернет.

Увагу акцентовано на забезпеченні платником високого ступеня відповідальності, дотриманні ним вимог податкового законодавства, що надає такому платнику певні преференції, визначені Законом № 3813. Представників бізнесу проінформували про критерії, яким мають відповідати суб’єкти господарювання для включення їх до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

Під час комунікацій обговорили нагальні питання реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, зупинились на інформаційних ресурсах податкової служби регіону та інших форматах взаємодії з платниками.

Спрощення механізму взаємодії платників з податковою службою – це прозорі і відкриті відносини, результат яких – стабільні надходження до бюджетів.

Діалог з бізнесом триває. 

Діджиталізація процесів податкового контролю за трансфертним ціноутворенням у ДПС

Державна податкова служба України за підтримки EU4PFM, враховуючи вимоги статті 39 Податкового кодексу України та з метою реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, створила унікальне ІТ-рішення: «Автоматизована система роботи з великими масивами даних для проведення аналізу ризиків з трансфертного ціноутворення» (Big Data Transfer Pricing) для вдосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (ТЦ).

Задля боротьби з ухиленням від оподаткування транснаціональними корпораціями та виведення коштів до податкових гаваней, через які Україна втрачає мільярди гривень податків, ДПС було розроблено інноваційне та сучасне ІТ-рішення.

Слід зазначити, що аналогічні програмні продукти використовуються лише декількома країнами світу.

За допомогою новітньої розробки ДПС тепер можна більш ефективно проаналізувати великий обсяг даних митних оформлень, податкової та іншої звітності, а також інформацію із міжнародних аналітичних ресурсів.

Використовуючи понад сотню автоматизованих ризико-орієнтованих алгоритмів, ІТ-система допоможе оперативно ідентифікувати ризики з ТЦ. 

Прозорість та використання єдиних підходів та цифрових технологій у податковому контролі забезпечують справедливість та рівні умови для бізнесу.

Запровадження цієї ІТ-системи дозволяє:

- вдосконалити ризико-орієнтовані підходи;

- уніфікувати, стандартизувати та автоматизувати процеси податкового контролю з ТЦ;

- зменшити кількість податкових порушень з ТЦ та судових спорів;

- мінімізувати вплив людського фактору.

EU4PFM продовжує підтримувати ДПС у впровадженні сучасних прогресивних практик та ІТ-технологій, що спрямовані на підвищення прозорості та діджиталізацію.

Про реформи під час засідання галузевого комітету Громадської ради

Проведено засідання комітету за галузевою ознакою «Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за участі керівного складу та представників податкової Дніпропетровщини.

Обговорили основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року, питання проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії щодо запровадження системи управління податковими ризиками.

Розглянули новації податкового законодавства, передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813). Наголосили, що мета імплементації норм Закону № 3813 – ефективне запровадження особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.

Працюємо разом!

«Оновлений порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та акцизний податок» – спільний вебінар ДПС та АППУ

Державна податкова служба України та Асоціація платників податків України продовжують практику проведення спільних розʼяснювальних вебінарів для платників податків. Сьогодні учасники говорили про оновлений порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, який діятиме з 21 листопада 2024 року, та новації з акцизного податку.

Представники ДПС розповіли про зміни в частині проведення автоматизованого моніторингу відповідності оцінки критеріям ступеня ризиків ПН/РК, у яких відображено операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення.

Також було висвітлено результати впровадження змін щодо безпосередньої участі в засіданні по розгляду матеріалів скарг та матеріалів перевірок платників податків – платників ПДВ, статистичні дані проведення таких онлайн-комунікацій. Зокрема, мова йшла про забезпечення комунікації податкового органу в режимі відеоконференції з платниками ПДВ.

Крім того, спікери надали розʼяснення щодо запровадженої з 1 жовтня 2024 року нової форми Звіту форми за № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», затвердженої наказом Мінфіну від 18.06.2024 № 296. Акцент було зроблено на особливостях заповнення окремих граф звіту та правилах виправлення помилок, допущених при заповненні.

Під час заходу представники ДПС відповіли на запитання учасників вебінару та надали рекомендації щодо врегулювання окремих ситуацій.

Звертаємо увагу, що детальну інформацію щодо висвітлених питань можна переглянути у розділі «Онлайн-навчання» на вебпорталі ДПС. Зокрема, у розділі «Питання зупинення реєстрації податкової накладної» розміщено презентаційний матеріал «Автоматизований моніторинг відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків операцій з товарами, до яких застосовується режим експортного забезпечення».

Розділ «Акцизний податок» містить матеріал «До уваги платників податків!», в якому надано відповіді на питання щодо заповнення форм звітів 1-ВП та 1-ОП.

Легалізація трудових відносин – важливий напрямок діяльності податківців Дніпропетровщини

Одним з важливих напрямків діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є зниження рівня незадекларованої праці, збільшення кількості застрахованих осіб, сплата податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Переваги офіційного працевлаштування для працівників:

1. Право на заробітну плату не нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати (у тому числі доплати за роботу в несприятливих умовах праці, за роботу в нічний та надурочний час, інші виплати).

2. Право на одержання соціальних гарантій, передбачених законодавством для найманих робітників.

3. Право на належні, безпечні умови праці.

4. Право на отримання вихідної допомоги при припиненні трудового договору.

Переваги офіційного працевлаштування для роботодавців:

1. Офіційно працевлаштовані працівники – це згуртований, злагоджений колектив із постійних, надійних, творчих та ініціативних людей, в якому всі працюючі спрямовуватимуть зусилля на покращення кінцевого результату роботи і збільшення прибутків;

2. Гарантія матеріальної відповідальності працівника, праця якого передбачає обслуговування грошових, товарно-матеріальних цінностей та інші;

3. Трудова дисципліна;

4. Можливість у судовому порядку відстоювати свої порушені права та законні інтереси.

Оформлення трудових відносин з найманими працівниками відповідно до вимог законодавства, сплата податків та єдиного внеску – це міцний фінансовий фундамент і підтримка обороноздатності України, гарантований розвиток економіки, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.

Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства: особливості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495 (зі змінами) визначає порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік платників), який включає:

·                        алгоритми розрахунку середніх показників критеріїв щодо включення  платників податків до Переліку платників, на підставі яких формується цей перелік;

·                        алгоритми розрахунку показників вимог і критеріїв щодо  включення платників податків до Переліку платників; 

·                        порядок оприлюднення Переліку платників центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на своєму офіційному вебсайті;

·                        порядок повідомлення платника податків про включення/виключення його до/з Переліку платників;

·                        порядок подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків;

·                        порядок вилучення інформації про платника податків у разі подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків після оприлюднення Переліку платників.

Перелік платників формується на підставі податкової звітності платника податків. Державна податкова служба України забезпечує формування та затвердження Переліку платників не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада.

§      Перелік платників оприлюднюється ДПС України на своєму офіційному вебсайті на 15 робочий день з дня його затвердження.

§      Галузь визначається за основним видом економічної діяльності платника податків на рівні класу згідно з КВЕД 009:2010. Саме тому й не бажано змінювати основний вид діяльності протягом останніх 12 місяців.

§      Розраховані середні показники критеріїв публікуються на офіційному вебсайті ДПС України протягом п’яти робочих днів після затвердження Переліку платників.

§      Показники, передбачені п.п. «а», «б», «в», «д», «е», «є», «ж», «з», «и», «і» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), визначаються станом на дату формування Переліку платників.

§      Показники, визначені п.п. «г», «ґ» пп. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників.

§      Якщо контролюючий орган виявив факт невідповідності платника податків критеріям, визначеним п.п. «ж», «з», «и» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, такий платник податків виключається з Переліку платників в день виявлення такого факту.

Розраховані щодо платника податків показники критеріїв, які не відповідають рівню середніх критеріїв для включення до Переліку, передбачених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, розміщуються в Електронному кабінеті такого платника податків.

Яким чином суб’єкти господарювання можуть звірити інформацію надіслану до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до абзацу другого п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.

Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО (абзац третій п. 7 ст. 3 Закону № 265).

Абзацами четвертим та п’ятим п. 7 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.

ПРРО та фіскальний сервер контролюючого органу повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера контролюючого органу, необхідних для формування засобами ПРРО та передачі до фіскального сервера контролюючого органу фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.      Згідно з частиною першою ст. 16 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» із змінами та доповненнями податкова інформація – це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Пунктом 2 частини першої ст. 10 розд. ІІ Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2939) передбачено, що кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.

Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених Законом № 2939 (п. 1 частини третьої ст. 10 розд. ІІ Закону № 2939).

Пунктом 3 частини першої ст. 6 розд. ІІ Закону № 2939 встановлено, що службова інформація є різновидом інформації з обмеженим доступом.

Вимоги для обмеження доступу до інформації зазначені в частині другій ст. 6 розд. ІІ Закону № 2939.

Порядок оформлення запитів на інформацію при реалізації права на її доступ та строки розгляду таких запитів визначений у розд. IV Закону № 2939.

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша ст. 20 розд. ІІ Закону № 2939).

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина четверта ст. 20 розд. ІІ Закону № 2939).

Чинним законодавством не визначено порядку проведення суб’єктами господарювання звірки щодо інформації, надісланої до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку.

При цьому для отримання інформації, яка збирається та зберігається про суб’єкта господарювання, такий суб’єкт має право звернутися до Головних управлінь ДПС в областях, місті Києві та Міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків із письмовим запитом.

У фокусі уваги фахівців податкової служби Дніпропетровщини виявлення фактів мінімізації сплати податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області приділяє особливу увагу офіційному працевлаштуванню найманих працівників.

Факти використання юридичними особами взаємовідносин з фізичними особами – підприємцями шляхом штучного формування витрат (нарахування та виплата доходів по ознаці 157) мінімізують сплату податків. Це відбувається, зокрема за рахунок найму працівників без офіційного оформлення трудових відносин та заниження фактично виплаченої заробітної плати (зокрема, укладення з ФОП цивільно-правових договорів), що відображається в податковій звітності.

Під час здійснення податківцями моніторингу господарської діяльності суб’єктів господарювання, додатковому аналізу підлягають певні можливі мінімізуючі фактори, а саме: 

- фактичне здійснення господарської діяльності, яка не відповідає основному виду (неподання до ДПС заяви про зміну облікових даних);

- забезпеченість трудовими ресурсами (сезонний характер роботи та своєчасність подання/сплати ПДФО, військового збору, єдиного внеску);

- забезпеченість матеріальними ресурсами (наявність земельних ділянок, споруд, техніки та подання звіту за формою № 20-ОПП);

З метою дотримання платниками податків вимог податкового законодавства контролюючим органом здійснюється опрацювання інформації – аналіз господарської діяльності юридичних осіб/фізичних осіб – підприємців, виявлення субʼєктів господарювання, які здійснюють операції, що мають ознаки вдаваних, зокрема, придбавають послуги у економічно повʼязаних осіб, порівняння реальної заробітної плати з даними в інтернет-мережах та кількістю працівників із обсягами виконаних робіт та послуг, та у разі виявлення таких фактів – невідкладне інформування про такі факти платника.

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність.

Пунктом 111.2 ст. 111 ПКУ встановлено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з п. 120 прим. 2.1 ст. 120 прим. 2 ПКУ порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації перших примірників акцизних накладних/перших примірників розрахунків коригування до акцизних накладних (далі – АН/РК) в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), встановлених ст. 231 ПКУ, або відсутність їх складання чи реєстрації в ЄРАН, встановлених за результатами проведення документальної перевірки, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

2 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, або 2 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які не складені або не зареєстровані акцизні накладні, – у разі порушення терміну реєстрації або відсутності реєстрації до 15 календарних днів;

10 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, або 10 від. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які не складені або не зареєстровані акцизні накладні, – у разі порушення терміну реєстрації або відсутності реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

20 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, або 20 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які не складені або не зареєстровані акцизні накладні, – у разі порушення терміну реєстрації або відсутності реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

30 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, або 30 відс. Суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які не складені або не зареєстровані акцизні накладні, – у разі порушення терміну реєстрації або відсутності реєстрації від 61 до 90 календарних днів;

40 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, або 40 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які не складені або не зареєстровані АН, – у разі порушення терміну реєстрації або відсутності реєстрації на 91 і більше календарних днів.

Пунктом 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначено, що відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації першого примірника АН/першого примірника РК до акцизної накладної в ЄРАН після спливу 10 календарних днів з дня отримання платником податку податкового повідомлення-рішення про застосування штрафу відповідно до п. 120 прим. 2.1 ст. 120 прим. 2, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які платник податку зобов’язаний скласти таку АН/РК.

При реєстрації першого примірника АН/першого примірника РК в ЄРАН, за відсутність реєстрації яких до платника акцизного податку було застосовано штраф, передбачений п. 120 прим. 2.2 ст. 120 ПКУ або п. 120 прим. 2.1 ст. 120, штрафи за порушення платником акцизного податку граничних термінів реєстрації першого примірника такої АН/такого першого примірника РК до акцизної накладної в ЄРАН, передбачені п. 120 прим. 2.1 ст. 120 прим. 2, не застосовуються.

Відсутність з вини платника акцизного податку, який отримав пальне або спирт етиловий, реєстрації в ЄРАН другого примірника АН/другого примірника РК протягом більш як 120 календарних днів після граничного терміну реєстрації другого примірника АН/РК – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 2 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у такій АН/РК.

При цьому, п. 25 підрозд. 5 розд. XX ПКУ передбачено, зокрема, що норми п.п. 120 прим. 2.1 – 120 прим. 2.3 ст. 120 прим. 2 ПКУ не застосовуються до АН/РК, які платник зобов’язаний скласти з 01 липня по 30 листопада 2019 року.

Відвантаження пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного до акцизного складу іншого суб’єкта господарювання для зберігання, та повернення пального його власнику: заповнення акцизної накладної

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

При відвантаженні пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного на акцизний склад іншого суб’єкта господарювання для зберігання, а також при зворотному відвантаженні такого пального його власнику, як власник пального так і суб’єкт господарювання що надає послуги зі зберігання такого пального складають акцизні накладні у двох примірниках по кожній операції, та реєструють їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням строків реєстрації, встановлених п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України.

Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 (далі – Порядок № 729).

Так, при складанні акцизних накладних під час відвантаження пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного до акцизного складу іншого суб’єкта господарювання для зберігання та при зворотному відвантаженні такого пального його власнику у верхній лівій частині акцизної накладної:

– у полі «Коди операцій для складання в одному примірнику» зазначається цифра «0»;

– у полі «Умови оподаткування» у разі наявності однієї з ознак щодо умов оподаткування пального, проставляється її код: «0» або «2», або «3», або «4», або «7»;

– у полі «Напрям використання» проставляється одна з умов:

«0» – у разі, якщо пальне оподатковується на загальних підставах,

«2» – у разі реалізації пального з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, в тому числі через магістральний трубопровід, у разі, якщо до реалізації пального такий інший акцизний склад уже відомий,

«7» – у разі реалізації пального з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням трубопроводу, який не є акцизним складом пересувним.

(Така ознака не може бути зазначена при реалізації пального з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням магістрального трубопроводу).

У верхній правій частині такої акцизної накладної, у відповідних полях зазначається номер примірника із наявної кількості примірників такої накладної – цифри «1» або «2» (номер примірника) та «2» (кількість примірників).

У рядку «Особа, що реалізує пальне» зазначаються реквізити особи – постачальника пального, а у рядку «Особа – отримувач пального», – реквізити отримувача пального.

У рядках «Код філії» за потреби зазначається числовий номер філії (структурного підрозділу) особи – реалізатора/отримувача пального.

Згідно п. 27 розд. ІІ Порядку № 729 в акцизних накладних, в яких зазначено код операції «0», заповнюються дані лише про один акцизний склад/акцизний склад пересувний, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне, та про один акцизний склад/акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне, крім акцизних накладних, в яких зазначено напрям використання:

«2» – у таких акцизних накладних, крім реквізитів акцизного складу, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне, та акцизного складу, на який фізично відвантажене (отримане) пальне, обов’язково вносяться дані щодо акцизного складу пересувного, яким здійснюється транспортування пального. Такі дані вносяться до відповідного рядка акцизної накладної (акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне) незалежно від того, хто є розпорядником такого пересувного акцизного складу (особа, що реалізує пальне, або особа - отримувач пального),

«7» – в акцизних накладних, складених на операції з реалізації пального з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням трубопроводу, який не є акцизним складом пересувним, зазначаються реквізити акцизного складу, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне, та реквізити акцизного складу, на який фізично відвантажене (отримане) пальне.

У клітинках акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються, крім рядків у верхній лівій частині документа, в яких відповідно до форми такого документа може бути внесена цифра «0» (п. 12 розд. І Порядку № 729).

При використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС» надходить повідомлення «В режимі «заблоковано» здійснення розрахункових операцій неможливе»: дії суб’єкта господарювання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Повідомлення «В режимі «заблоковано» здійснення розрахункових операцій неможливе» властиве для версії «ПРРО ДПС» з операційною системою Android та свідчить про тривалий термін перебування програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) в режимі офлайн протягом місяця.

Для продовження роботи в програмному забезпеченні «ПРРО ДПС» можливо використовувати Web – версію або версію для операційної системи Windows.

Вказана помилка зникає першого числа наступного місяця у зв’язку з зануленням лічильника часу перебування ПРРО в режимі офлайн.

Щодо оподаткування страхових внесків за договорами добровільного медичного страхування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Також доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку на доходи фізичних осіб 18 відс., визначену ст. 167 ПКУ, і ставку військового збору 1,5 відс., встановлену п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються, зокрема:

- роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відс. нарахованої заробітної плати такому працівнику.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями, затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок № 4).

Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку № 4 в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку № 4.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб у додатку 4ДФ до Розрахунку суми пенсійних внесків, що сплачуються роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування (п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ) відображаються за ознакою доходу «125».

Враховуючи викладене, сума страхових внесків, сплачена роботодавцем – резидентом за свій рахунок на користь працівника за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відс. нарахованої заробітної плати такого працівника, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, а у разі перевищення вказаного розміру, сума такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс., військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. При цьому у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходів «125» відображається уся сума страхового внеску.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Правила складання податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних та їх реєстрація в ЄРПН регулюються ст. 201 ПКУ, Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (із змінами) (далі – Порядок № 1246).

Згідно з положеннями п. 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, пп. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1, пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 та п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а також з урахуванням Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06 червня 2017 р. № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 № 959/30827.

Реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН може бути здійснена тільки після реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Абзацом другим п. 192.1 ст. 192 ПКУ визначено термін, протягом якого розрахунок коригування до податкової накладної має бути зареєстрований в ЄРПН. 

Так, розрахунок коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

На період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19), зупинявся перебіг строків, встановлених п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

На період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ тимчасово до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН.

При цьому нормами ПКУ не передбачено виключень щодо можливості реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування, незалежно від обставин, за яких такий розрахунок коригування складається.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем).

При цьому тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців, після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано; реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з 08.02.2023 (дата набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування»), тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року, здійснюється з урахуванням граничних строків, визначених п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зокрема для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

За порушення граничних термінів встановлених для реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірах визначених ст. 120 прим. 1 та п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені ст. 120 прим. 1 та п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, податкова накладна реєструється в ЄРПН тією датою, за якою її було надіслано до ДПС з метою реєстрації в ЄРПН, що зафіксовано у квитанції.

Отже, за наявності підстав для проведення коригування податкової накладної, яке передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, постачальник зобов’язаний скласти розрахунок коригування та направити його покупцю для реєстрації в ЄРПН у терміни встановлені для реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних.

У разі, своєчасної реєстрації в ЄРПН покупцем розрахунку коригування до податкової накладної, після відновлення її реєстрації в ЄРПН, штрафні санкції за порушення граничних термінів встановлених для реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних до покупця застосовуватись не будуть.

Якщо розрахунок коригування до податкової накладної реєстрацію в ЄРПН якої відновлено, покупцем буде зареєстровано з порушенням граничного терміну встановленого для реєстрації в ЄРПН, зокрема розрахунку коригування, до такого покупця буде застосовано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН.

Водночас для забезпечення можливості обміну між контрагентами (продавцем та покупцем) розрахунками коригування до податкових накладних, якими передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, ДПС розроблено електронний сервіс Single Window of Electronic Documents (SWinED), API якого знаходиться за посиланням: http://obmen.tax.gov.ua.

Розроблений функціонал системи SWinED передбачає підтвердження отримання електронного документа отримувачем, тобто фіксацію дати отримання покупцем (отримувачем) розрахунків коригування до податкових накладних, якими передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.

Оновлено умовні коди причин коригування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадає, що згідно з п. 23 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерств фінансів України від 31.12.2015  № 1307» Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267) Державна податкова служба України визначає умовні коди причин коригування, які платники податку на додану вартість (далі – податок) зазначають у графі 2.1 табличної частини розділу Б розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному вебпорталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до Податкового кодексу України.

На вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/357729.html розміщено оновлений Довідник умовних кодів причин коригування, до якого з додано нові умовні коди, які застосовуються з 01 грудня 2024 року. 

Місцеві бюджети Дніпропетровщини від сільськогосподарських товаровиробників отримали понад 518,7 млн грн єдиного податку

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від сільськогосподарських товаровиробників – платників єдиного податку надійшло понад 518,7 млн гривень.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

у I кварталі – 10 відсотків;

у II кварталі – 10 відсотків;

у III кварталі – 50 відсотків;

у IV кварталі – 30 відсотків.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 12,1 млн грн транспортного податку

Протягом десяти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області фізичні особи спрямували понад 12,1 млн грн транспортного податку. Порівняно з січнем – жовтнем 2023 року надходження збільшились на понад 6,6 млн грн, темп росту – 219 відсотків. 

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по транспортному податку:

18011000 «Транспортний податок з фізичних осіб»;

18011100 «Транспортний податок з юридичних осіб».

Про особливості здійснення операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Державна податкова служба України у зв’язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про початок функціонування режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ) листом від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист ДПС № 31717) проінформувала про особливості здійснення операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів (далі – Товари-РЕЗ) у період дії воєнного стану.

Окремі особливості здійснення зазначених операцій були роз’яснені листом ДПС від 02.07.2024 № 19083/7/99-00-21-03-02-07, який розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79021.html.

Загальні норми

Запровадження РЕЗ здійснюється на підставі постанова Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення» (далі – Постанова № 1261), яка набирає чинності з 1 грудня 2024 року.

До дати запровадження режиму експортного забезпечення оподаткування ПДВ операцій з експорту Товарів-РЕЗ, складання податкових накладних за такими операціями та їх відображення в деклараціях з ПДВ здійснюється в загальному порядку.

Статтею 192 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон   №959-ХІІ) передбачено, що експорт Товарів-РЕЗ може здійснюватися лише зареєстрованими платниками ПДВ.

Суб’єктам підприємницької діяльності, які не зареєстровані як платники ПДВ, здійснювати експорт Товарів-РЕЗ в період дії режиму експортного забезпечення, тобто, з 1 грудня 2024 року, забороняється.

Перелік Товарів-РЕЗ визначено абзацом другим статті 192 Закону № 959-ХІІ та Постановою № 1261. Зокрема, до них належать товари, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД:

0409 00 00 00 – мед натуральний;

0802 31 00 00 – горіхи волоські у шкаралупі;

0802 32 00 00 – горіхи волоські без шкаралупи;

1001 – пшениця і суміш пшениці та жита (меслин);

1002 – жито;

1003 – ячмінь;

1004 – овес;

1005 – кукурудза;

1201 – соєві боби;

1205 – насіння ріпаку або кользи;

1206 00 – насіння соняшнику;

1507 – олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані;

1512 – олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані;

1514 – олії ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані;

2306 – макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305.

Оподаткування ПДВ операцій з експорту Товарів-РЕЗ в період дії режиму експортного забезпечення здійснюється за ставками, визначеними підпунктами «а» і «г» пункту 193.1 статті 193 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для операцій з постачання таких товарів на митній території України, зокрема:

за ставкою 14 відсотків оподатковуються операції з експорту товарів, які класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин)), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби), 1205 (насіння ріпаку або кользи), 1206 00 (насіння соняшнику);

за ставкою 20 відсотків оподатковуються операції з експорту товарів, які класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД 0409 00 00 00 (мед натуральний), 0802 31 00 00 (горіхи волоські у шкаралупі), 0802 32 00 00 (горіхи волоські без шкаралупи), 1002 (жито), 1004 (овес), 1507 (олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані), 1512 (олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані), 1514 (олії ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані), 2306 (макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305).

Законом України від 09 травня 2024 року № 3706-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» підрозділ 2 розділу XX ПКУ доповнено пунктом 97, яким встановлено, що тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 192 Закону № 959-ХІІ, оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту Товарів-РЕЗ здійснюється з урахуванням особливостей, визначених вказаним пунктом.

Так, підпунктом «а» пункту 97.2 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено умови, за дотримання яких операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту Товарів-РЕЗ оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом «б» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ.

Крім того, абзацами 10 – 12 статті 192 Закону № 959-ХІІ передбачені винятки, до яких режим експортного забезпечення не застосовується, а саме:

- вивезення Товарів-РЕЗ як припасів транспортними засобами комерційного призначення відповідно до статті 229 Митного кодексу України;

- вивезення Товарів-РЕЗ (товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД), які здійснюються платниками ПДВ у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень пункту 15 розділу ІХ Закону України «Про карантин рослин».

Абзацом четвертим статті 192 Закону № 959-ХІІ забороняється експорт Товарів-РЕЗ, якщо передбачені зовнішньоекономічним договором контрактні (зовнішньоторговельні) ціни є нижчими, ніж мінімально допустимі експортні ціни, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

Інформація про мінімально допустимі експортні ціни розміщується в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 року № 944 «Про затвердження Порядку затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів», на офіційному вебсайті Мінагрополітики.

Детально про нормативну базу; складання податкових накладних та розрахунків коригування за операціями з експорту Товарів-РЕЗ; відображення операцій з експорту Товарів-РЕЗ у податковій звітності; декларування бюджетного відшкодування можна ознайомитись у Листі ДПС № 31717, який розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79183.html

Рентна плата: до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 4,1 млрд гривень

Впродовж січня – жовтня 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 4,1 млрд грн рентної плати. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з минулорічним відповідним періодом на понад 1,9 млрд грн, або майже на 85 відсотків.

Як підкреслила очільниця податкової служби регіону, доступна та відкрита комунікація з органами ДПС спрямована на допомогу платнику у напрямку виключення ризиків порушень податкового законодавства. Запровадження інституту особистого комплаєнс-менеджера – це новий рівень взаємодії бізнесу та органів ДПС, покликаний допомогти суб’єктам господарювання уникати податкових помилок та ризиків.

«Висловлюю вдячність платникам, які сумлінно виконують свої фінансові обов’язки перед державою. Нагадую, що з метою створення нового рівня партнерства між податковою службою та платниками податків, рівних та справедливих умов оподаткування для платників, підвищення рівня добровільного дотримання законодавства ДПС запроваджено новий проєкт «Територія високого рівня податкової довіри». На окремому ресурсі – субсайті Державної податкової служби України «Територія високого рівня податкової довіри» платник може дізнатися, як стати учасником цього проєкту, яким вимогам треба відповідати та які можна отримати переваги», – зазначила Наталя Федаш. 

Платформа «Діалог влади та бізнесу» – формат дієвих комунікацій державних органів з бізнесом на Дніпропетровщині

Під головуванням першого заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Кульбача Андрія за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Яіцького Максима, в. о. директора департаменту економічного розвитку обласної військової адміністрації Кощеєва Дениса та фахівців обласної податкової служби на базі Дніпропетровської облдержадміністрації проведено чергову онлайн зустріч з представниками бізнесу. 

Захід відбувся у рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу».

Основні аспекти реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами) – у центрі уваги учасників комунікації.

Фахівці податкової відповіли на найбільш актуальні питання, які виникають у платників під час здійснення господарської діяльності.

У супроводженні візуального матеріалу учасникам зустрічі нагадали про інформаційні ресурси податкової служби регіону та оперативні формати комунікацій з платниками – комунікаційну податкову платформу і телефони «гарячих ліній».

Така взаємодія державних органів і представників бізнесу сприяє оперативному реагуванню та вирішенню нагальних питань суб’єктів господарювання і спрямована на покращення економічного клімату у регіоні, а отже – і на збільшення надходжень до бюджетів.

Робота триває – визначені спільні кейси подальшої співпраці. 

Закон № 3813: переваги, запропоновані державою для бізнесу

На зустрічі з представниками Дніпропетровської обласної організації роботодавців агропромислового комплексу розглянули новації податкового законодавства, передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813).

Допомога платнику у прийнятті управлінських рішень та виключення ризику порушень податкового законодавства – мета запровадження норм Закону № 3813 та проєкту Державної податкової служби України (ДПС) «Територія високого рівня податкової довіри» (Проєкт), спрямованого на підтримку платникам з високим рівнем дотримання податкового законодавства. 

Ключові переваги Проєкту – це точність і швидкість, оперативне реагування на запити платників та дії на випередження ймовірних ризиків.

Для зручності платників створено окремий ресурс – субсайт ДПС «Територія високого рівня податкової довіри», де платник може ознайомитися з інформацією щодо зазначеної ініціативи. Зокрема, дізнатися, як стати учасником Проєкту, яким вимогам треба відповідати, які можна отримати переваги, перевірити власні показники, проаналізувати свою галузь.

Відкрита комунікація з бізнесом триває!

ДПС здійснила перший взаємний міжнародний автоматичний обмін інформацією CRS із країнами – партнерами по обміну

Державна податкова служба України у вересні 2024 року як компетентний орган України для цілей CRS успішно здійснила перший взаємний міжнародний автоматичний обмін інформацією CRS із країнами – партнерами по обміну, що засвідчує належне впровадження CRS в українське законодавство та визнання України належним партнером для інформаційного обміну на міжнародній арені.

Так, станом на 19.11.2024 за результатами першого інформаційного обміну CRS ДПС забезпечено:

- отримання інформації від близько 50 іноземних юрисдикцій;

- направлення інформації до 51 іноземної юрисдикції.

Враховуючи різне нормативно-правове регулювання питань щодо CRS, що діють у різних юрисдикціях світу, які є учасниками Багатосторонньої угоди CRS, отримання ДПС інформації про іноземні фінансові рахунки податкових резидентів України від повного переліку можливих країн – Партнерів очікується у вересні 2025 року.

Наразі ДПС здійснює обробку та аналіз отриманої інформації щодо сум залишків коштів на фінансових рахунках, сум зарахувань (надходжень) на рахунки здійснених впродовж 2023 року та співставлення одержаної інформації із даними податкових декларацій ідентифікованих осіб.

Комунікаційна податкова платформа: право на отримання податкової знижки

Комунікаційна_податкова_платформа

За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у форматі онлайн проведено зустріч за участі керівництва та фахівців податкової служби регіону. 

Під час заходу фізичній особі надані роз’яснення хто має право на отримання податкової знижки, який порядок та терміни подання податкової декларації про майновий стан і доходи, перелік підтверджуючих документів тощо.  

Податківці акцентували увагу на перевагах електронних сервісів ДПС та мобільного додатку «Моя податкова».

Комунікація з платниками триває! 

Зустріч ДПС та ГО «Всеукраїнський бухгалтерський клуб»: обговорили проєкт «Територія високого рівня податкової довіри»

Яку допомогу можна отримати від комплаєнс-менеджера та як стати учасником проєкту «Територія високого рівня податкової довіри» розповів в. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур під час зустрічі з представниками Громадської організації «Всеукраїнський бухгалтерський клуб».

Йдеться про новації, передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Так, для субʼєктів господарювання, які увійдуть до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, передбачено низку податкових переваг. Для них запроваджується мораторій на деякі види документальних та фактичних  перевірок, скорочуються строки перевірок з метою бюджетного відшкодування та строки надання індивідуальних податкових консультацій, за кожним платником закріплюється особистий комплаєнс-менеджер.  

«ДПС створила спеціальний ресурс – субсайт Державної податкової служби України «Територія високого рівня податкової довіри», на якому розміщено всю інформацію щодо запроваджених новацій. Платники податків можуть дізнатися, як стати учасником проєкту, яким вимогам треба відповідати, які можна отримати переваги, перевірити власні показники, проаналізувати свою галузь», – зазначив Євгеній Сокур.

За його словами, кожний платник, який увійшов до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, отримає персонального помічника – комплаєнс-менеджера. Це співробітник податкової служби, який відповість на всі запитання платника щодо сплати податків, допоможе уникнути ризиків порушень податкового законодавства, помилок у звітності, розробити оптимальні персоналізовані рішення з податкового планування тощо.

Вся контактна інформація про комплаєнс-менеджера надходитиме до приватної частини Електронного кабінету і платники зможуть самі обирати зручний формат взаємодії та частоту комунікацій.

Нове відео від ДПС: «Декларування суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування»

Для зручності та допомоги платникам податків при складанні податкової звітності з податку на додану вартість та декларуванні суми бюджетного відшкодування Державна податкова служба України розробила відео на тему: «Декларування суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування».

У відео надано роз’яснення щодо умов, за яких платники податку можуть заявити суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, та на що слід звернути увагу при заповненні податкової декларації з ПДВ, розрахунку суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д3).

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.                 

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                           

                                       Відділ комунікацій з громадськістю

                                      управління інформаційної взаємодії

             Головного управління ДПС

                                                     у Дніпропетровській області (Кам'янський регіон)

« повернутися