Кам'янська ОДПІ інформує!

Дата: 11.12.2024 11:54

Кількість переглядів: 100

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Порядок заповнення розділу 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність  за ф. № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку № 1588.

Відповідно до Пам’ятки для заповнення розд. 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Заяви за ф. № 20-ОПП) розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюються наступним чином:

– при першому наданні – зазначаються всі об’єкти оподаткування;

– при наступному поданні – зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни.

Графа 2 «Код ознаки надання інформації» розд. 3 має значення:

1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;

3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування;

6 – закриття об’єкта оподаткування.

При поданні інформації про новий об’єкт оподаткування у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».

При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Заяві за ф. № 20-ОПП двома рядками: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/Головна/Довідники/Типи об’єктів оподаткування) та розміщений на інформаційних стендах у контролюючих органах.

Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» заповнюється у разі наявності.

Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.

Наприклад:

- для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00001 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою;

- для кіоску – 00200010, де 002 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00010 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.

У разі зміни місцезнаходження об’єкта оподаткування зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.

Графа 6 «Код територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), що розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України.

У графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 1 – будується/готується до введення в експлуатацію; 2 – експлуатується; 3 – тимчасово не експлуатується; 5 – непридатний до експлуатації; 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику; 7 – зміна призначення/перепрофілювання; 8 – орендується; 9 – здається в оренду.

У графі 15 «Вид права на об’єкт оподаткування» зазначається: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.

На підставі проставленої відповідної позначки в графі 16 здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» зазначається у разі наявності. Заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден; реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).

Під час надання Заяви за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у Заяві за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

У разі якщо у суб’єкта господарювання наявні однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, інформація про них подається одним рядком, при цьому в графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» зазначається «автомобільні транспортні засоби» та в графі 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» – кількість таких транспортних засобів.

Заява за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» Заяви за ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).

Інформація про об’єкти оподаткування такі як – товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску тощо), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у Заяві за ф. № 20-ОПП.

Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету (п. 8.8 розд. VIII Порядку № 1588).

Порядок внесення змін до облікових даних юридичної особи (її відокремлених підрозділів), відомості щодо яких містяться в ЄДР

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:

- інформація органів державної реєстрації;

- документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Пунктом 9.3 розд. IX Порядку № 1588 визначено, що платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви для юридичних осіб та відокремлених підрозділів за формою № 1-ОПП (далі – Заява ф. № 1-ОПП) з позначкою «Зміна відповідальних осіб: керівника», «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку», «Інші зміни».

При подані Заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються розділи 1, 2, 4 та 10 Заяви за ф. № 1-ОПП при цьому інформація про засновників не подається.

Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу Заяви за ф. № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

Заява за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміна відповідальних осіб: керівника», «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами), Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).

Якщо керівник юридичної особи чи відокремленого підрозділу є особою, відповідальною за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, то в разі отримання контролюючим органом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) відомостей про зміну відомостей про керівника в Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі таких відомостей оновлюються дані про керівника та дані про попереднього керівника як особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, видаляються. Якщо попередній керівник продовжує виконувати обов’язки особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, то для оновлення таких відомостей платник податків подає Заяву за ф. № 1-ОПП у порядку, встановленому абзацом першим п. 9.3 розд. IX Порядку № 1588.

Таким чином, стосовно юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відомості про яких містяться в ЄДР:

- інформація про призначення або зміну керівника/тимчасово виконуючого обов’язки керівника, зміну місцезнаходження тощо, оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями;

- інформація про головного бухгалтера оновлюється на підставі  заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або реєстраційної заяви платника податку на додану вартість, якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за ф. № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

Несвоєчасне подання звітів про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах: відповідал

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини третьої ст. 72 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) ліцензіати, які отримали ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на право ферментації тютюнової сировини, на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, подають до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за формою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, такі звіти:

- виробники спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють виробництво та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції), - звіт про залишки та обсяги виробництва і обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, біоетанолу, спиртового дистиляту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, звіт про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини;

- суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції), - звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

- суб’єкти господарювання, які здійснюють ферментацію тютюнової сировини, - звіт про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду.

Ліцензіат, який самостійно виявив помилки у поданому ним звіті, зобов’язаний подати уточнений звіт. Якщо уточнений звіт подано до кінця місяця, наступного за звітним місяцем, за який допущена помилка, штраф, встановлений пунктом 30 частини другої ст. 73 Закону № 3817, не застосовується.

Вимоги частини третьої ст. 72 Закону № 3817 не поширюються на малі виробництва виноробної продукції, малі виробництва дистилятів та малі виробництва пива.

Згідно з частинами четвертою – шостою ст. 72 Закону № 3817 малі виробництва дистилятів, малі виробництва виноробної продукції та малі виробництва пива подають до органу ліцензування не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком, щорічний звіт про обсяги виробництва спиртових дистилятів, виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з вивезення за межі митної території України) алкогольних напоїв за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Якщо у кварталі, наступному за звітним роком, суб’єкт господарювання – мале виробництво дистилятів, мале виробництво виноробної продукції, мале виробництво пива самостійно виявив помилки у поданому ним щорічному звіті, він зобов’язаний подати уточнений звіт до кінця такого кварталу. У такому разі штрафи, встановлені пунктами 31 – 33 частини другої ст. 73 Закону № 3817, не застосовуються.

Пунктами 30 – 33 частини другої ст. 73 Закону № 3817 встановлено, що до суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах:

- неподання до органу ліцензування або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з ввезення на митну територію України та/або вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, – 3 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;

- неподання до органу ліцензування або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва спиртових дистилятів, виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з вивезення за межі митної території України) алкогольних напоїв, вироблених суб’єктом господарювання – малим виробництвом дистилятів, – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;

- неподання до органу ліцензування або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з вивезення за межі митної території України) алкогольних напоїв, вироблених без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), суб’єктом господарювання – малим виробництвом виноробної продукції, – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;

- неподання до органу ліцензування або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з вивезення за межі митної території України) пива, виробленого суб’єктом господарювання – малим виробництвом пива, – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.

Отже, за неподання/несвоєчасне подання/подання Звіту з недостовірними відомостями застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів:

- до суб’єктів господарювання (крім малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції та малих виробництв пива) – 3 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;

- до малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції та малих виробництв пива – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.

При цьому, штрафи, встановлені пунктами 30 – 33 частини другої ст. 73 Закону № 3817, не застосовується у разі якщо:

- суб’єкт господарювання (крім малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції та малих виробництв пива) самостійно виявив помилки у поданому ним звіті та подав уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем, за який допущена помилка;

- суб’єкт господарювання – мале виробництво дистилятів, мале виробництво виноробної продукції та мале виробництво пива у кварталі, наступному за звітним роком, самостійно виявив помилки у поданому ним щорічному звіті та подав уточнений звіт до кінця такого кварталу.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з торгівлі алкогольними напоями!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), відповідно до якого, зокрема, вносяться зміни до Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Відповідно до внесених змін розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 доповнено п. 32, згідно з яким:

- для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 (далі – Постанова № 957), збільшений на 50 відсотків;

- ДПС оприлюднює на своєму вебпорталі інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв з дати набрання чинності Законом № 4015.

За інформацією, розміщеною на вебпорталі ДПС за адресою: Головна/Пресцентр/Новини/Про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, починаючи з дати набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/846663.html) до окремих видів алкогольних напоїв, на які з 01.12.2024 збільшено мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни, належать:

- спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду: коньяк (бренді) три зірочки; коньяк (бренді) чотири зірочки; коньяк (бренді) п’ять зірочок; інші спиртові дистиляти та спиртні напої, в тому числі; бренді ординарні, горілки виноградні (код виробів згідно з УКТЗЕД 2208 20);

- інші зброджені напої, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями (код виробів згідно з УКТЗЕД 2206 (крім 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00 – сидр і перрі (без додання спирту); 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 – тільки зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відс. об’ємних одиниць (без додання спирту));

- сидр і перрі (без додання спирту) у тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00);

- тільки зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відс. об’ємних одиниць (без додання спирту) у тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2206 00 59 00, 2206 00 89 00);

- вина виноградні натуральні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00));

- вина виноградні натуральні з доданням спирту та міцні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00));

- вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів у скляній тарі місткістю 0,7 л, в інший тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2205 (крім 2205 10 10 00, 2205 90 10 00));

- вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 відс. об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відс. об’ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу «гриб», що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар при температурі 20° C у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00).

Контрагентами не використовується електронний сервіс ДПС для обміну РК: про зменшення продавцем податкового зобов’язання на підставі РК

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Зокрема, згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунку коригування до податкової накладної.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН та розрахунок коригування в електронному вигляді Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в ЄРПН та отриманим продавцем (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, визначених абзацами п’ятнадцятим-вісімнадцятим п. 201.10 ст. 201 ПКУ, зокрема:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, − до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, − до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача − платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, − протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

При цьому тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється з урахуванням граничних строків визначених абзацами другим – четвертим п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а саме:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, − до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, − до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, − протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

На офіційному вебпорталі ДПС розміщено інформацію про можливість обміну між контрагентами (продавцем та покупцем) розрахунками коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, з використанням електронного сервісу ДПС для обміну між контрагентами – Single Window of Electronic Documents (SWinED),API якого знаходиться за посиланням: http://obmen.tax.gov.ua.

Функціонал системи SWinED передбачає підтвердження отримання електронного документа розрахунку коригування отримувачем, тобто фіксує дату отримання розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів/послуг від їх постачальника.

Отже, зменшення податкових зобов’язань з ПДВ продавцем на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН покупцем – платником ПДВ відображається постачальником у податковій декларації з ПДВ:

- за звітний (податковий) період, у якому відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ здійснено перерахунок та складено такий розрахунок коригування – у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування;

- за звітний (податковий) період, у якому такий розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН – у разі несвоєчасної реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН.

ПКУ не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг. Враховуючи зазначене, ДПС рекомендує платникам податку для розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг визначати граничні терміни реєстрації в ЄРПН таких розрахунків коригування відповідно до норм абзаців п’ятнадцятого − шістнадцятого пункту 201.10 статті 201 розділу V / абзаців другого – третього п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Водночас, дата отримання розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів/послуг від їх постачальника може бути підтверджена у разі здійснення контрагентами (продавцем та покупцем) обміну розрахунками коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, з використанням електронного сервісу ДПС для обміну між контрагентами – Single Window of Electronic Documents (SWinED).

До уваги ФОПів – платників єдиного податку першої – третьої груп!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, зокрема, фізичних осіб – підприємців (ФОП) першої – третьої груп за рішенням контролюючого органу у разі:

- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

- припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

- у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ;

- втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента);

- наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» (зі змінами та доповненнями):

щодо платників першої і другої груп – в останній день місяця, в якому прийнято таке рішення;

щодо платників третьої групи – в останній день кварталу, в якому прийнято таке рішення.

Згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку, зокрема фізичні особи – підприємці, зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому допущено такий спосіб розрахунків.

При цьому п. 291.6 ст. 291 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей);

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому здійснювалися такі види діяльності;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів  (е-резидентів) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ визначено, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

81) у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому здійснювалася така діяльність.

Згідно з абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Слід зазначити, що норми ПКУ не передбачають встановлення певної форми рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Таке рішення надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Понад 9,8 млрд грн ПДФО – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, платники Дніпропетровщини впродовж одинадцяти місяців поточного року забезпечили позитивну динаміку надходжень податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до бюджетів.

Так, зокрема до загального фонду державного бюджету протягом січня – листопада 2024 року від платників надійшло понад 9,8 млрд грн ПДФО, що на понад 2,2 млрд грн, або на 29,1 відс., більше ніж у відповідному періоді минулого року.

«Сьогодні стабільні податкові надходження спрямовуються, перш за все, для фінансування витрат воєнного часу. Відповідно до Національної стратегії доходів до 2030 року передбачувана та прогнозована, фіскально-нейтральна податкова система забезпечує платникам можливості для виконання їх обов’язків, що необхідно для відновлення й сталого розвитку країни. Дякуємо платникам за роботу і своєчасно сплачені податки! Продовжуємо працювати», – зазначила Наталя Федаш.

На онлайн зустрічах – про переваги Території високого рівня податкової довіри

Продовжуються комунікації податківців Дніпропетровщини з бізнесом у рамках податкових нововведень, запроваджених Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813).

За участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Максима Яіцького та начальника управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Євгенії Самсоненко сьогодні проведено дві онлайн зустрічі з понад 100 представниками бізнес-спільноти регіону.

Головний акцент – на проєкті «Територія високого рівня податкової довіри», який реалізує ДПС України для імплементації норм Закону № 3813.

Це довіра платників податків до податкового органу: є довіра, є добровільне дотримання платниками податкового законодавства, є бажання платників сплачувати податки та виконувати податковий обов’язок.

Під час заходів обговорили нові підходи до комунікації та прозорі відносини між державою і бізнесом.

Працюємо далі, разом забезпечуємо позитивну динаміку надходжень до бюджетів!

Мова – це наша сила!

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області завершився цикл лекцій, на яких податківці удосконалювали свої знання з української мови.

П’яту лекцію кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри філології та мовної комунікації Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Тараненко Ксенія присвятила синтаксичним нормам ділової комунікації.

У мові – наша ідентичність і наша сила!

Спілкуйтеся рідною мовою завжди та всюди – будуйте фундамент своєї особистості!

Висловлюємо щиру вдячність пані Ксенії за змістовне і корисне спілкування.

До уваги платників! Щодо розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску у період завершення бюджетного року!

Державна податкова служба України у зв’язку із затвердженням Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) Регламенту роботи органів Казначейства у період завершення бюджетного 2024 року та початку 2025 року повідомляє таке.

Казначейство з 27 грудня 2024 року по 30 грудня 2024 року працює в системі електронних платежів Національного банку України (далі – СЕП НБУ) у звичайному режимі та здійснює зарахування надходжень до бюджетів усіх рівнів та інших платежів (поповнення рахунків з електронного адміністрування податків, перерахування коштів єдиного соціального внеску, митних платежів та ін.) на рахунки, відкриті в Казначействі.

У період з 31 грудня 2024 року по 01 січня 2025 року включно міжбанківські платіжні операції через СЕП НБУ від Казначейства та/або на адресу Казначейства не здійснюються.

Починаючи з 02 січня 2025 року органи Казначейства працюють у звичайному режимі.

Система управління податковими ризиками – у фокусі уваги ДПС та АППУ

Одному з ключових напрямів реформування ДПС – реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) була присвячена зустріч представників ДПС та Асоціації платників податків України.

Метою реалізації цього експериментального проєкту є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, які грунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.

Цей проєкт ­– складова реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року та відбуватиметься відповідно до  постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 протягом двох років.

Відповідно до Податкового кодексу, комплаєнс – це система заходів та процедур, що здійснюються податковими органами з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обовʼязків платниками податків, відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику).

Управління комплаєнс-ризиками охоплює  базові  / основні обов’язки  платника податків, визначені Податковим кодексом України:

реєстрації платником податку; 

подання звітності; 

повне декларування;

своєчасна сплата належних бюджету платежів.

Завдання – здійснити аналіз, визначити найбільші ризики, зʼясувати їх причину та спрямувати роботу ДПС для досягнення максимального ефекту в умовах обмежених трудових ресурсів, забезпечити однаковий, справедливий і неупереджений підхід до всіх платників.

Реалізація експериментального проекту забезпечить систематизацію та впорядкування діяльності податкових органів з управління комплаєнс-ризиками.

Євгеній Сокур: Заходи з детінізації суттєво вплинули на збільшення надходжень до бюджету

Про детінізацію роздрібної торгівлі та мінімізацію контрабанди в Україні говорили учасники конференції, організованої Українською Радою Бізнесу.

Як відзначив в. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур, наразі зберігається тенденція щодо зростання надходжень до бюджету відносно довоєнного рівня. Так, платники податків спрямували до загального фонду держбюджету за січень – листопад 2024 року 938,9 млрд грн. Порівняно з показниками відповідного періоду довоєнного 2021 року надходження зросли на 374,2 млрд грн, або на 66,3 %. 

Податку на додану вартість (сальдо) за 11 місяців 2024 року надійшло 242,7 млрд грн, що на 102,4 млрд грн, або на 73 % більше січня – листопада 2021 року. Податкова ефективність зросла з 2,7 % у 2021 році до 3,1 % у 2024 році.

«Зростання надходжень до бюджету свідчать про ефективно налагоджений діалог податківців та бізнесу. Задіяні формати взаємодії з платниками створюють умови для скорочення рівня тіні у галузях, підвищують взаємну довіру та загальний рівень податкового комплаєнсу», – зазначив Євгеній Сокур.

На конференції обговорювався процес детінізації у низці галузей. Так, сплата акцизного податку виробниками та імпортерами тютюнових виробів за червень – листопад 2024 року до червня – листопада 2023 року зросла на 13,1 млрд грн, або на 31,3 %. Виторги РРО/ПРРО у листопаді цього року порівняно з січнем 2024 року також зросли на 1,3 млрд грн, або на 15,1 %.

На ринку рідин для електронних сигарет у ІІІ кварталі 2024 року замовлення марки зросло у 30 разів порівняно з І кварталом 2024 року. Встановлено ознаки маніпулювання РРО/ПРРО в цілях легалізації доходів від продажу продукції поза обліком на загальну суму 29 млрд грн протягом 2023 – 2024 років. Інформацію про виявлені факти передано до правоохоронних органів.

Показником скорочення рівня тіні на тютюновому ринку є збільшення  обсягів виробленої продукції у червні – жовтні 2024 року до відповідного періоду 2023 року на 2 млрд шт. сигарет, або на 18 %.

Платниками сфери лікеро-горілчаних виробів сплачено за 11 місяців 2024 року до зведеного бюджету на 1,8 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2023 року. Податкова ефективність з ПДВ зросла до 6,74 % за 11 місяців 2024 року порівняно з 5,63 % у 2023 році та 5,16 % у 2021 році. Виторги РРО/ПРРО зросли у листопаді порівняно з січнем цього року на 25,1 %.

Також фіксуються позитивні зрушення на ринку пального. Так, на 5,6 млрд грн, або на 33,4 % зросла сплата учасниками ринку пального до зведеного бюджету у січні – листопаді 2024 року порівняно з відповідним періодом 2023 року, у тому числі сплата ПДВ зросла на 4 млрд грн, або на 61,6 %.

Податкова ефективність з ПДВ при роздрібній торгівлі у 2024 році склала 1,04 % порівняно з 0,62 % у 2021 році.

Торгівля електронікою протягом січня – листопада 2024 року принесла бюджету на 0,6 млрд грн, або на 109,8 % більше податку на додану вартість, ніж за відповідний період 2023 року. Податкова ефективність з ПДВ зросла до 2,29 % за 11 місяців 2024 року порівняно з 1,14 % у 2021 році. Виторги РРО за вказаний період також зросли на 38,6 млрд грн, або на 25,5 %.

Проведено аналітичне дослідження повʼязаності деяких відомих мереж роздрібного продажу електроніки щодо наявності ознак використання ФОПів для ухилення від сплати податків. Вже сформовано та передано до правоохоронних органів матеріали щодо ухилення від сплати ПДВ на загальну суму 252,5 млн гривень. Наприклад, встановлено одну мережу, яка залучила до схеми 105 ФОПів, що призвело до ухилення від сплати ПДВ на 171 млн гривень.

Значну сплату до зведеного бюджету демонструють і компанії сфери грального бізнесу. За січень – листопад  2024 року ними сплачено 16 млрд грн. Для порівняння: за відповідний період 2023 року цей показник складав 9,6 млрд грн, 2022 рік – 730,9 млн грн, 2021 рік – 204,8 млн гривень.

Як відзначив Євгеній Сокур, ДПС докладає максимум зусиль для підтримки бізнесу та створення комфортних умов для звітування та сплати податків. Нові проєкти ДПС, які наразі реалізуються податківцями, допоможуть змінити підходи у роботі з ризиковими платниками.

Запровадження системи управління податковими ризиками у ДПС забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства в роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш ризикових секторах та платниках податків.

Також у розвиток ризик-орієнтованого підходу в податковому адмініструванні платникам пропонується новий формат комунікації з податковою службою ­ – Територію високого рівня податкової довіри. До першого переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства увійшло 8 255 платників, які скористаються податковими перевагами. Очікується, що кількість учасників Території зростатиме щокварталу, що, відповідно, позитивно вплине на стан надходжень до бюджету.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у податкових накладних, що складаються за операціями:

– з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту окремих видів товарів, які вивозяться як припаси комерційними транспортними засобами відповідно до ст. 229 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (із змінами);

– з постачання на митній території України або з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту насіння сільськогосподарських культур за кодами УКТ ЗЕД: 1001 91 10 00 (спельта (полба)), 1002 10 00 00 (жито насіннєве), 1003 10 00 00 (ячмінь насіннєвий), 1004 10 00 00 (овес насіннєвий), 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00 (кукурудза насіннєва), 1201 10 00 00 (соєві боби для сівби), 1205 10 10 00 (насіння ріпаку або кользи для сівби), 1206 00 10 00 (насіння соняшнику для сівби), по яких наявний фітосанітарний сертифікат, виданий згідно з п.1 прим. 5 розд. IX Закону України «Про карантин рослин»), у табличній частині податкової накладної вказується одиниця виміру товару, що вказана в первинних документах, в т. ч. і така, що відмінна від кілограма.

У податкових накладних, що складаються з 01.12.2024 за операціями з постачання на митній території України та/або експорту окремих видів товарів, одиниці виміру товарів повинні зазначатись у кілограмах, незалежно від того, чи такі товари були вироблені на митній території України або були попередньо ввезені на митну територію України.

Про подання уточнюючої декларації (розрахунку) за звітний (податковий) період, який перевіряється (перевірявся) під час або після проведення камеральної перевірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено ст. 76 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 76.1 ст. 76 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Пунктом 76.3 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений ст. 200 ПКУ.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, поданих у порядку, встановленому ст. 86 ПКУ, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені п. 86.7 ст. 86 ПКУ.

Згідно з абзацами першим – третім п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ст. 46 ПКУ, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації у строк не пізніше 10 червня року наступного за звітним.

Відповідно до п. 50.2 ст. 50 ПКУ платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені абзацом третім п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

Слід зазначити, що нормами ПКУ не заборонено платникам податків подання уточнюючих декларацій (розрахунків) під час проведення контролюючим органом камеральної перевірки за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Абзацами першим – четвертим п. 1 підрозд. 3 розд. V Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок) визначено, що не пізніше наступного робочого дня після дня вручення платнику податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або отримання інформації про їх вручення працівник структурного підрозділу, що склав документ, вносить дату вручення документа до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Інформація про виявлені заниження податкових зобов’язань у розрізі податкових (звітних) періодів/податкових декларацій (розрахунків) та граничні строки сплати таких зобов’язань враховуються під час розрахунку суми пені в інтегрованій картці платника (далі – ІКП).

Сума пені з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору переноситься до ІКП одночасно з внесенням до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, дати вручення податкового повідомлення-рішення. Після внесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску первинні показники оперативного обліку щодо донарахованих/зменшених територіальним органом ДПС грошових зобов’язань, єдиного внеску, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмови у бюджетному відшкодуванні, зменшення суми від’ємного значення податку на додану вартість, врахованого у зменшення податкового боргу, одночасно переносяться до ІКП та відображаються датою граничного строку сплати/зменшення з використанням відповідних первинних показників оперативного обліку (кодів операцій).

До настання граничного строку сплати/зменшення донараховані/зменшені суми за відсутності процедури адміністративного або судового оскарження не беруть участі у розрахунках.

За умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного та/або судового оскарження з дня настання граничного строку сплати/зменшення відповідні донараховані/зменшені суми в ІКП беруть участь у розрахунках (абзац шостий п. 1 підрозд. 3 розд. V Порядку).

Отже, під час проведення контролюючим органом камеральної перевірки платник податків має право подати уточнюючу декларацію (розрахунок) за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом, лише до отримання ним акта камеральної перевірки.

Якщо за результатами камеральної перевірки контролюючим органом виявлено заниження податкового зобов’язання та вручено платнику податків акт такої перевірки (незалежно від дати отримання платником податкового повідомлення-рішення), то платник не має право подавати уточнюючу податкову декларацію (розрахунок) за звітний період, що був охоплений такою перевіркою, оскільки контролюючим органом вже встановлено факт заниження податкового зобов’язання, про що зазначається в акті камеральної перевірки та донарахована сума за результати такої перевірки буде автоматично відображена в ІКП після вручення податкового повідомлення-рішення за умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного або судового оскарження.

Чи може дохід від продажу об’єктів нерухомості, який підлягає оподаткуванню військовим збором, бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання такого об’єкта нерухомості?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Пунктом 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

При цьому, п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, п.п. 164.2.4 якого визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями, зокрема, ст. 172 ПКУ.

Згідно з п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до абзацу другого п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ майно отримано платником податку у спадщину.

Дохід від продажу об’єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання об’єкта нерухомості, розташованого на території України (абзац п’ятий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання такого об’єкта, майнових прав (абзац шостий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Перелік витрат на придбання об’єкта нерухомості, визначено підпунктами «а» – «і» абзацу сьомого п. 172.2 ст. 172 ПКУ.

При цьому якщо платник податку скористався правом на зарахування витрат, він зобов’язаний задекларувати доходи від усіх операцій з продажу, міни чи іншого відчуження відповідних об’єктів, здійснених протягом звітного (податкового) року, в тому числі і у разі якщо стороною відповідного договору є юридична особа чи самозайнята особа.

Копії документів, що підтверджують зазначені витрати, надаються разом з податковою декларацією.

Враховуючи зазначене, з метою зменшення доходу, отриманого від продажу об’єктів нерухомості, що підлягає оподаткуванню військовим збором, фізична особа може скористатися правом на зарахування документально підтверджених витрат, понесених на придбання об’єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ.

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі:

- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

- припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

- у випадках, визначених, зокрема, п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ;

- набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті – в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;

- наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» щодо платників третьої групи – в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.

Згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у таких випадках та в строки:

- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (п.п. 3 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ);

- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (п.п. 4 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ);

- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (п.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ);

- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ);

- у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ);

- у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 81 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ);

- у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті (п.п. 10 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

При цьому п. 291.6 ст. 291 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій п. 59.1 ст. 59 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку третьої групи вимог, встановлених главою 1 розд. ХІV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Щодо заповнення графи 3.2.2 розділу Б табличної частини ПН у разі експорту олії, виробленої платником на давальницьких умовах із соняшника, придбаного ним у іншої особи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Графа 3.2.2 «Власна сільськогосподарська продукція» розділу Б табличної частини податкової накладної заповнюється у разі експорту сільськогосподарської продукції, в тому числі олії, виробленої платником на давальницьких умовах із соняшника, придбаного ним у іншої особи.

Орендарем відшкодована сума комунальних платежів ФОПу – платнику єдиного податку другої та третьої груп (крім е-резидента): що з доходом?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини першої ст. 810 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами) (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла (абзац перший частини першої ст. 820 ЦКУ).

Пунктом 5 частини першої ст. 1 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189) визначено, що житлово-комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

При цьому індивідуальний споживач – це, зокрема, фізична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2189).

Виконавець комунальної послуги – це суб’єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 2189).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Умови, відповідно до яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, визначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання – фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів.

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп передбачено ст. 292 ПКУ.

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Враховуючи викладене, оскільки отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку доходу у вигляді відшкодування суми комунально-житлових послуг не передбачає надання зазначених послуг таким підприємцем на користь юридичної особи або фізичної особи – підприємця (орендарів), то такий дохід не включається до доходу фізичної особи – підприємця, але оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків.

Водночас, до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються, зокрема:

- дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. IV ПКУ (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

- інший дохід, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Так, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, визначення якого наведене у п.п. 14.1.180 п. 14.1. ст. 14 ПКУ, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ, і ставку військового збору, встановлену п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Враховуючи зазначене, у разі якщо орендарем (юридичною особою або фізичною особою – підприємцем) виплачується на користь фізичної особи сума відшкодованих комунальних послуг, то така сума включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи з відповідним оподаткуванням.

Зміна ціни/кількості/ставки ПДВ за операціями з експорту окремих видів товарів в режимі експортного забезпечення: які графи заповнюються в РК?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

При складанні розрахунків коригування РК_1 (з типом причини 501), РК_2 (з типом причини 502) та/або РК_3 (з типом причини 503) у будь-якому випадку або незалежно від того, за рахунок чого відбуваються зміни (ціна та/або кількість, або ставка податку):

– у графу 7 першого рядка табличної частини розрахунку коригування переноситься значення відповідної графи податкової накладної зі знаком «мінус»,

– значення графи 8 першого рядка табличної частини розрахунку коригування переноситься з відповідної графи податкової накладної без змін,

– у другому рядку табличної частини розрахунку коригування зазначаються правильні показники граф 7 та 8 за результатами коригування.

Графи 9, 10 розрахунку коригування не заповнюються.

Подання Повідомлення про завершення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів...

Подання Повідомлення про завершення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що режим експортного забезпечення до операцій з експорту окремих видів товарів запроваджено з 01 грудня 2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення».

Повідомлення про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі – Повідомлення) подається з 01 грудня 2024 року.

Відповідно до п. 1 розд. ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 09.10.2023 № 535 «Про затвердження форми Повідомлення про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення та Порядку його подання банками до Державної податкової служби України» (далі – Порядок № 535) банк протягом трьох робочих днів, наступних за днем завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, подає до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі Повідомлення з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Електронна форма Повідомлення розміщується на вебпорталі ДПС у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 535).

Згідно з п. 3 розд. ІІІ Порядку № 535 Повідомлення не може бути подано або надіслано до ДПС у паперовій формі.

Пунктом 4 розд. ІІІ Порядку № 535 визначено, що Повідомлення, складене з порушенням вимог Порядку № 535, ДПС не приймається, про що ДПС повідомляє банк у порядку, передбаченому п. 42.6 ст. 42 ПКУ.

Банк не пізніше операційного дня, наступного за днем отримання від ДПС такого повідомлення про неприйняття, надсилає ДПС нове Повідомлення із виправленими даними.

Ідентифікатор форми Повідомлення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр електронних форм податкових документів (код форми J1309901).

ДПС не пізніше наступного робочого дня після отримання від банку Повідомлення надсилає платнику податку таке Повідомлення до електронного кабінету.

Надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників збору за місця для паркування транспортних засобів – понад 41,3 млн гривень

Впродовж одинадцяти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників збору за місця для паркування транспортних засобів надійшло понад 41,3 млн гривень. Це у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 9,8 тис. грн більше, темп росту – 100,0 відсотків.

Нагадуємо, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Понад 21,1 млрд грн ПДФО спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло понад 21,1 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з січнем – листопадом 2023 року надходження виросли на понад 3,3 млрд грн, темп росту склав 118,7 відсотків.

Інформуємо, що постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854  (далі – Постанова № 854) започаткувала впровадження в ДПС нові підходи до управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).

Система управління податковими ризиками – це частина бізнес-процесів, цілей, стратегій та діяльності ДПС, що передбачає безперервний, циклічний, ітеративний, комплексний, цілісний процес управління, який здійснюється в ДПС на основі податкових ризиків (комплаєнс-ризиків). 

Метою Державної податкової служби України під час реалізації експериментального проєкту є планування та виконання заходів, спрямованих на забезпечення виконання платниками податків своїх податкових обов’язків щодо реєстрації у податковому органі, подання звітності, сплати платежів, декларування податкових зобов’язань, та мінімізація  ризиків недотримання платниками податків вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС. 

На Дніпропетровщині відкриті відокремлені пункти реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

У Дніпропетровській області відкриті відокремлені пункти реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (представництва) (офіційний сайт ca.tax.gov.ua), в яких здійснюється надання електронних довірчих послуг на безкоштовній основі (електронні цифрові підписи, електронні цифрові печатки) терміном на 2 роки, та які знаходяться за адресами:

Кам’янська ДПІ:

м. Кам'янське, вул. Медична, 9, каб.101, 

телефон для довідок (056) 370 10 41.

Новомосковська ДПІ:

м. Самар (Новомосковськ), вул. Олексія Цокура (Микити Головка), 30, каб. 110,

телефон для довідок (056) 370 10 42.

Павлоградська ДПІ:

м. Павлоград, вул. Верстатобудівників, 14-А, каб.803,

телефон для довідок (056) 370 10 43.

Нікопольська ДПІ:

м. Нікополь, проспект Трубників, 27, каб. 102,

телефон для довідок (056) 370 10 46.

Криворізька ДПІ:

- м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів (Пушкіна), 4а, каб. 101, 

телефон для довідок (056) 477-99-53;

- м. Кривий Ріг, проспект Героїв-підпільників, 42, каб. 112а, 

телефон для довідок (056) 404-06-95.

Дніпровська ДПІ:

- м. Дніпро, проспект Слобожанський, 95а, каб. 17, 

телефон для довідок (056) 374-31-78;

- м. Дніпро, проспект Б. Хмельницького, 95а, вікна № 21 та №22, 

телефон для довідок (0562) 36-96-59.

Військовий збір: платники Дніпропетровщини з початку року поповнили загальний фонд держбюджету майже на 2,3 млрд гривень

Протягом січня – листопада 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 2,3 млрд грн військового збору. У порівнянні з січнем – листопадом 2023 року надходження виросли на понад 209,1 млн грн, або на 10 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Очільниця обласної податкової висловила вдячність платникам за своєчасно виконані податкові зобов’язання та звернула увагу, що новий механізм підтримки бізнесу в умовах воєнного стану – це зміна підходів у комунікації платників з податковою службою. В основі такої взаємодії – побудова прозорих відносин між державою та бізнес-спільнотою. 

«З 01 жовтня 2024 року для сумлінних платників запроваджено особливості адміністрування податків, зборів та платежів. Такі платники включаються до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства і зможуть користуватися податковими перевагами», – зазначила Наталя Федаш.

Територія високого рівня податкової довіри – новий проєкт для підтримки доброчесного бізнесу

Податкові нововведення у рамках інформаційно-розʼяснювальної кампанії щодо змін законодавства, передбачених Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813), обговорювались на онлайн івенті з майбутніми платниками – студентами і викладачами кафедр Університету митної справи та фінансів.

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) у супроводженні презентації, підготовленої спеціалістами ГУ ДПС, проінформували учасників заходу, зокрема, про:

- основні новації, запроваджені Законом № 3813, мету імплементації його положень;

- преференції держави для доброчесного бізнесу на період дії воєнного стану;

- вимоги та критерії, яким повинні відповідати суб’єкти господарювання (СГ) – юридичні та фізичні особи – підприємці для включення їх до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства;

- закріплення за платником з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства комплаєнс-менеджера, який супроводжує усі податкові процеси такого СГ, тобто є його помічником;

- інформаційні ресурси ГУ ДПС – джерела оперативної, актуальної та корисної інформації для платників.

Територія високого рівня податкової довіри, проєкт запроваджений Законом № 3813, – це створення нового рівня партнерства між податковою та платником.

Зустріч податківців Дніпропетровщини зі студентською молоддю – це не тільки виховання молодого покоління, як майбутнього сумлінного платника, а і отримання знань та навичків, які будуть у нагоді у майбутній трудовій діяльності. 

Продовжуємо розширювати тематику та формати співпраці з молодим поколінням – успішними, ініціативними, енергійними, освіченими та креативними представниками нашого суспільства.

Зустріч ДПС, Американської Торгівельної Палати в Україні та Європейської Бізнес Асоціації: про систему управління податковими ризиками

«Експериментальний проєкт: сприяння дотриманню платниками податків своїх податкових зобовʼязань» – такою стала тема зустрічі представників ДПС, Американської Торгівельної Палати в Україні та Європейської Бізнес Асоціації.

Мова йшла про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України постанови від 25 липня 2024 року № 854.

За словами в. о. заступника Голови ДПС Євгенія Сокура, зусилля з реформування ДПС наразі  зосереджені, у тому числі, на розробленні сучасних практик управління комплаєнс-ризиками (ризиками дотримання податкового законодавства), що також закріплено в Національній стратегії доходів до 2030 року.

«Запровадження системи управління податковими ризиками у ДПС забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками дотримання податкового законодавства в роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш ризикових секторах та платниках податків»,  – зазначив Євгеній Сокур.

Комплаєнс-ризики в системі податкового адміністрування – це ризики, що призводять до втрати доходів, у разі якщо платники податків не дотримуються чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством: належної реєстрації в податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності та своєчасної сплати податкового зобов’язання в установлені терміни.

Стратегічною метою управління комплаєнс-ризиками є постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.

Податківці долучилися до національної кампанії «Твоя кров може воювати. Стань донором»

Представники Державної податкової служби України долучилися до національної кампанії «Твоя кров може воювати. Стань донором». Вже вкотре працівники Служби стають учасниками акцій здачі крові, адже це – маленький внесок у боротьбу за врятовані життя наших громадян.

Цього разу проведення кампанії символічно співпало зі святом Збройних Сил України. До можливості подарувати нашим захисникам шанс вижити завдяки вчасно проведеним рятувальним заходам та запасам крові приєдналися чимало податківців.

«Дякую всій нашій команді за підтримку ініціатив з допомоги військовим. Кров – це життя, а одна здача крові потенційно може врятувати три життя. Сьогодні ми змогли допомогти медикам поповнити запаси крові для порятунку наших героїв. Бажаємо всім захисникам повернутися живими, неушкодженими та з Перемогою», – наголосила очільниця ДПС Тетяна Кірієнко.

Віримо! Підтримуємо! Допомагаємо!

Разом до Перемоги!

У листопаді до загального фонду державного бюджету надійшло 11,8 млрд грн акцизного податку

У листопаді 2024 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) у сумі 11,8 млрд грн. Це становить 101,1 відс. показника доходів, доведеного Міністерством фінансів України (додатково надійшло 0,13 млрд грн), та на 3,3 млрд грн, або 38,1 відс. перевищує надходження листопада минулого року.

Виконання показників доходів досягнуто за рахунок додаткових надходжень акцизного податку:

з виробленої в Україні лікеро-горілчаної продукції – на 0,15 млрд грн, або 120,9 відс. від доведеного завдання (0,7 млрд грн);

з ввезених в Україну тютюнових виробів – на 0,25 млрд грн, або 117,5 відс. від доведеного завдання (1,4 млрд гривень).

Режим експортного забезпечення: щодо деталізації особливостей коригування операцій з експорту окремих видів товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України з метою деталізації особливостей коригування операцій з експорту окремих видів товарів, що здійснюються в межах режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ) після завершення їх митного оформлення, проінформувала про внесення змін та доповнень до листа ДПС від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79183.html.

У пункті 2.2 "Складання розрахунку коригування з метою приведення показників податкової накладної у відповідність з показниками митної декларації (далі – РК_РЕЗ_2)" розділу ІІІ "Складання податкових накладних та розрахунків коригування за операціями з експорту Товарів-РЕЗ" листа ДПС від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07:

1) п’ятий абзац

"РК_РЕЗ_2 може бути складений тільки на зменшення суми операції, вказаної у податковій накладній."

замінити абзацом такого змісту:

"В більшості випадків РК_РЕЗ_2 складається на зменшення суми операції, вказаної у податковій накладній";

2) після п’ятого абзацу доповнити пункт новим абзацом такого змісту:

"Разом з тим, в окремих випадках, РК_РЕЗ_2 може бути складений на збільшення суми операції, вказаної у податковій накладній, зокрема, у разі зміни курсу валют, внаслідок чого відбулося збільшення вартості експортованого товару в гривневому еквіваленті."

Чи можуть іноземці або особи без громадянства (їх представники) подати через Електронний кабінет Облікову картку за ф. № 1ДР?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізична особа – платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи – платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу.

Відповідно до п. 42 прим. 1.5 ст. 42 прим. 1 ПКУ платник податків стає користувачем електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв’язку в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) (далі – Закон № 2155), або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.

Відповідно до Закону № 2155 електронна ідентифікація це процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи.

До ідентифікаційних даних, які однозначно визначають користувача електронних довірчих послуг відноситься, зокрема прізвище, ім’я, по батькові підписувача та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Для отримання кваліфікованого електронного підпису іноземець чи особа без громадянства вже повинен бути зареєстрований у ДРФО.

Подати в електронному вигляді Облікову картку за ф. № 1ДР через Електронний кабінет може представник іноземця або особи без громадянства (у разі, коли іноземець або особа без громадянства має посвідку на постійне проживання / посвідку на тимчасове проживання, виготовлену у формі картки, що містить безконтактний електронний носій), з наданням відповідних електронних копій документів за переліком, визначеним законодавством.

Хто є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Ідентифікатори форми, за якими в електронному вигляді платники подають заяви за ф. № 1-ОПП, ф. № 17-ОПП та за ф. № 20-ОПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п. 7.2 розд. VII, п. 8.4 розд. VIIІ, п. 9.3 розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями, платники податків можуть подати заяву за формою № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) (далі – заява за ф. № 1-ОПП) з позначкою «Зміна відповідальних осіб: керівника», «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» та заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (далі – заява за ф. № 17-ОПП), а також заяву про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – заява за ф. № 20-ОПП) технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Платники податків подають через спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» або через розділ «Введення звітності» інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет»:

- заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміна відповідальних осіб: керівника», «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» – за ідентифікатором J1312107;

- заяву за ф. № 17-ОПП – за ідентифікатором J(F)1312204;

- заяву за ф. № 20-ОПП – за ідентифікатором J(F)1312006.

З електронними формами заяв за ф. № 1-ОПП, за ф. № 17-ОПП та за ф. № 20-ОПП платники податків можуть ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність> Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр електронних форм податкових документів.

Здійснення експортних операцій з постачання товарів, які підпадають під режим експортного забезпечення: заповнення заголовної частини податкової накладної у разі застосування ставки нуль відсотків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У заголовній частині податкової накладної за операціями з експорту окремих видів товарів (далі – ПН_РЕЗ) передбачено автоматичне заповнення наступної інформації:

– у верхній лівій частині у рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» у полі «Тип причини складання ПН» – 22; не може бути складено дві чи більше податкових накладних з типом причини «22» за однією датою та з однаковим порядковим номером;

– у полі «індивідуальний податковий номер» блоку «Отримувач (покупець)» – 300000000000.

Поля «Зведена податкова накладна» та «Складена на операції, звільнені від оподаткування» у верхній лівій частині заповненню не підлягають.

Блок «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» заповнюється в такому порядку:

- рядок «договір (контракт)»: мають бути обов’язково заповнені поля «дата» та «номер»;

- поле «відмітка про форвардний контракт»: позначка «Х» у цьому полі проставляється тільки в тому разі, якщо контракт, за яким здійснюється експорт окремих видів товарів (далі – Товари-РЕЗ), є форвардним. Якщо контракт, за яким здійснюється експорт Товарів-РЕЗ, не є форвардним, поле не заповнюється;

- поле «митна декларація» при складанні ПН_РЕЗ не заповнюється. Інформація про дату і номер митної декларації може бути зазначена в цьому полі у розрахунку коригування, який складається після завершення митного оформлення.

Якщо експорт Товарів-РЕЗ здійснюється платником ПДВ, який відповідає вимогам, визначеним п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України (платником податку, у якого частка неотриманих грошових коштів за здійсненими операціями з експорту Товарів-РЕЗ протягом попередніх 12 календарних місяців не перевищує 20,0 відсотків), у другій частині порядкового номера ПН_РЕЗ зазначається код «7». У такій ПН_РЕЗ зазначається виключно ставка оподаткування ПДВ – 0 відсотків.

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума доходу, отриманого ФОП на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ), зокрема:

- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

При цьому, п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 ПКУ.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення», за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п 1.2. п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Отже, сума доходу, отриманого фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності підлягає оподаткуванню військовим збором в порядку, визначеному ст. 177 ПКУ.

На користь фізичної особи нараховано дивіденди: що з військовим збором?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізичні особи – резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування платника податку є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Так, згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються «пасивні доходи» (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Під терміном «пасивні доходи» для цілей розд. IV ПКУ слід розуміти, зокрема, такі доходи, як дивіденди (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи зазначене, оскільки сума дивідендів, нарахованих на користь фізичних осіб включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку, то такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 5 відсотків.

На вебпорталі ДПС розміщена оновлена версія стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA V2.0)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою удосконалення системи співпраці та інформаційного обміну між платниками податків та органами державної влади, забезпечення впровадження новітніх процесів цифрових технологій, роз’яснення порядку формування та подання стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), впровадження концепції електронного аудиту на вебпорталі ДПС розміщена оновлена версія стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA V2.0).

Ознайомитись з оновленою версією стандартного аудиторського файлу  (SAF-T UA V2.0) можна за посиланнями: 

https://tax.gov.ua/baneryi/saf-t-ua/xsd-/ або https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/xsd-viznachennya-shemi-xml.

Про організаційно-методичні засади функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 11 Порядку реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854, об’єктом оцінювання стосовно наявності/відсутності податкових ризиків є діяльність платника податків щодо виконання ним податкових обов’язків, визначених податковим законодавством, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на податковий орган, з податків, зборів, платежів, закріплених за ДПС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (із змінами).

Пунктом 12 Порядку визначено, що метою запровадження системи управління у ДПС під час реалізації експериментального проекту є:

- підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків;

- визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків;

- ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування) щодо цих ризиків, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Податковим кодексом України та іншими актами законодавства, з урахуванням наявності фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів ДПС для мінімізації таких податкових ризиків платників податків з огляду на їх вагомість;

- впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику, визначеної відповідно до методики.

Дніпропетровщина: з початку поточного року платники отримали від податківців понад 313 тисяч адміністративних послуг

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) станом на 01.12.2024 адміністративні послуги надавались у 33 центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ), мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.

Центри обслуговування платників державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, здійснюють інші функції сервісного обслуговування платників незалежно від місця їх обліку.

Платники податків можуть отримати широкий спектр інформаційних, консультативних та адміністративних послуг. ЦОПами забезпечується надання 91 адміністративної послуги, 61 з яких надається безкоштовно.

Так, протягом січня – листопада 2024 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 328 908 звернень у сфері надання адміністративних послуг, що на 29 626 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. У т. ч. в електронному вигляді надійшло 138 666 звернень, або 42,2 відс. від загальної кількості, та на 10 597 звернень більше порівняно з відповідним періодом минулого року.

Протягом одинадцяти місяців поточного року платниками податків отримано 313 688 адміністративних послуг, що на 29 220 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. У т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 123 993 адміністративні послуги, або 39,5 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 12 488 послуг більше ніж у відповідному періоді 2023 року.

З початку 2024 року здійснено 2 252 виїзди мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям. У тому числі здійснено 765 адресних виїздів до маломобільних груп населення та 1 393 – до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.

Станом на 01.12.2024 фахівцями мобільного ЦОПу надано 7 462 адміністративні послуги, у тому числі 1 402 адміністративні послуги – під час адресних виїздів до маломобільних груп населення та 26 732 інші послуги.

У ході роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 12 310 громадян, якими отримано 3 510 адміністративних послуг та 16 275 інших послуг.

Під час роботи мобільного ЦОПу податківці проводили роз’яснювальну роботу щодо новацій та норм податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють контролюючі органи, зокрема, увага приділялась питанням застосування РРО/ПРРО, плати за землю, МПЗ тощо.

Серед відвідувачів мобільного ЦОПу розповсюджено понад 26 255 примірників друкованої продукції.

Робота триває.

На порядку денному - критично важлива інфраструктура

У Дніпропетровській обласній військовій адміністрації відбулось засідання комісії із визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровської області в особливий період (далі - Комісія).     

Засідання Комісії очолив перший заступник Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Андрій Кульбач.

З боку податкової служби Дніпропетровщини у заході прийняв участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Максим Яіцький.

Розглядали пропозиції претендентів на присвоєння їм статусу критично важливих. Відбір проводився за чіткими критеріями, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Працюємо разом на спільну мету!

Як діти Святому Миколаю листа писали

До відеогалереї  https://cutt.ly/DeXKazlL

Суд підтвердив правомірність позиції податківців щодо підтвердження реальності господарських операцій

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено перевірку та складено акт планової документальної виїзної перевірки підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з контрагентами, в якому зазначені порушення.

Позиція податкового органу полягає в тому, що документальне оформлення операцій виділення активів та зобов’язань не створює реальної зміни активу та пасиву підприємства у розумінні передачі частини майна платника податків, що реорганізується. У зв’язку з чим суми зменшеної кредиторської заборгованості мають бути враховані у складі інших доходів відповідного звітного періоду. Крім того, операції з виділення активів та зобов’язань були нереальними, внаслідок чого занижено податкові зобов’язання з ПДВ. Також підприємством занижено дохід з операцій із списання палива, оскільки через відсутність належним чином оформлених первинних документів встановлено відсутність реального характеру господарських операцій. Внаслідок цього не було нараховано податкові зобов’язання ПДВ по ТМЦ, що не використані в господарській діяльності. Підприємством було занижено фінансовий результат до оподаткування через відображення дебіторської заборгованості. Також не було нараховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб, а саме з дивідендів, виплачених засновнику підприємства. 

Платник податків, не погодившись з висновками акта перевірки, звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 114,63 млн гривень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року позов платника задоволено. Суд зазначив, що податкові повідомлення-рішення винесені всупереч приписів чинного законодавства, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, контролюючим органом подано апеляційну скаргу. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року апеляційну скаргу контролюючого органу задоволено. У своєму рішенні суд зазначив, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на доказах, а отже порушення контролюючим органом встановлено правильно. Рішення суду першої інстанції скасовано, позовну заяву платника податку залишено без задоволення.

Закон України № 4015: новації для платників військового збору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015).

Законом № 4015 викладено у новій редакції підпункти 1.1 – 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ платниками військового збору є:

1) особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ;

2) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп;

3) платники єдиного податку третьої групи.

Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 01 жовтня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX».

Згідно з п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ об’єктом оподаткування збором є:

1) для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 цього пункту, – доходи, визначені ст. 163 ПКУ;

2) для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 цього пункту, – щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

3) для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 цього пункту, – доходи, визначені ст. 292 ПКУ.

Нормами п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ визначено, що ставка збору становить:

1) для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 цього пункту, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 цього пункту;

2) для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 цього пункту, – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць;

3) для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 цього пункту, – 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із ст. 292 ПКУ.

ВАЖЛИВО! До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у зв’язку з набранням чинності з 01.12.2024 Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», введено в дію рахунки за наступними кодами класифікації доходів бюджету:

- 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;

- 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;

- 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)»;

- 11011500 «Авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним»;

- 11021800 «Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним».

Реквізити нових бюджетних рахунків розміщені для ознайомлення на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів», за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

Смаколики та обереги для наших оборонців

До відеогалереї https://cutt.ly/feXD4FMI

Закон України № 3813: новації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

З 01 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813).

Закон № 3813 покликаний надати платникам з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства низку переваг в адмініструванні податків, зборів та платежів.

Мета імплементації норм Закону № 3813 – стимулювання бізнесу, який дотримується норм податкового законодавства, підтримкою з боку держави.

Таким платникам будуть надані вагомі переваги.

Законом № 3813, зокрема, запроваджено: 

1) терміни «комплаєнс»;

2) Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік), які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану; 

Важливо! 

Віднесення платників до Переліку здійснюється за певними загальними вимогами та критеріями, які встановлені наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495. 

3) щоквартальне включення до Переліку юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв з урахуванням системи оподаткування. Це здійснюватиметься автоматично.

4) ведення Переліку забезпечуватиме ДПС України, а інформацію про включення до нього платник податків отримуватиме через електронний кабінет; 

5) щоквартальна публікація ДПС України на своєму вебпорталі середніх показників критеріїв, які передбачені Законом № 3813;

6) отримання платниками, які не досягли середніх показників критеріїв, такої аналітичної інформації через електронний кабінет;

7) отримання платниками податків, включених до Переліку, певних переваг.

Переваги, надані Законом № 3813:

1) мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів; 

2) скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування (становить 5 та 10 робочих днів відповідно); 

3) отримання індивідуальних податкових консультацій протягом 15 календарних днів; 

4) закріплення за платником податків комплаєнс-менеджера, з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції; 

5) право платника податків на свій запит у 5-ти денний строк отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків. 

Комплаєнс-менеджер – це посадова особа, яка надасть відповіді платнику на податкові запитання. Він супроводжує усі податкові процеси такого платника, тобто є його помічником. 

Менеджер буде нагадувати платнику про терміни сплати, упередження виникнення ризиків, відповідати на питання, використовуючи різні засоби зв’язку.

До переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні та фізичні особи – підприємці.

Існує 6-ть категорій таких платників:

- юридичні особи на загальній системі оподаткування;

- юридичні особи – на спрощеній системі оподаткування 3-ї та 4-ї груп;

-  резиденти Дія.Сіті;

- ФОПи – на загальній системі оподаткування;

- ФОПи – на спрощеній системі оподаткування.

Наразі запрацював розроблений ДПС України окремий субсайт «Територія високого рівня податкової довіри» для інформування платників податків.

На цьому сайті можна отримати зручний доступ до корисної інформації, зокрема, ознайомитись з Переліками платників та розрахованих середніх показників критеріїв у розрізі регіонів. 

Перший перелік буде сформований та затверджений і оприлюднений у грудні поточного року. 

Новий Закон № 3813-IX відкриває нові можливості для бізнесу в Україні. Пропонуємо платникам податків скористатися наданими перевагами і створити ще більш ефективну та прозору систему взаємодії з державою. 

Партнерські взаємовідносини із платниками податків позитивно впливають на роботу податкових органів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Податковій культурі притаманні елементи як формальних інститутів (законодавчі та інші нормативно-правові акти), так і неформальних інститутів (загальноприйняті традиції та звички нарахування і сплати податків, які обумовлюють моделі поведінки платників податків, що формуються податковою культурою).

Імперативом податкової системи має бути поєднання фіскальних інтересів та інтересів платника податків на основі формування партнерських відносин. Робота податкових органів багато в чому залежить від того які відносини у них складаються із платниками податків. Платник податку це в першу чергу партнер держави, його кошти – основне джерело державних доходів. Тому в даний час податківці приділяють більше уваги роз’ясненню правових актів, адже податкове законодавство далеко не всім зрозуміле через свою складність та неоднозначність. Більшість податкових спорів виникають тільки тому, що платники розуміють ті чи інші положення податкового законодавства не так, як податківці. З іншої сторони податкові органи теж будуть працювати ефективно, якщо платники податків будуть дотримуватися податкового законодавства. Але це все залежить від високого рівня податкової культури в країні.

Податкова культура повинна виступати регулятором поведінки не тільки кожного платника податків, а й посадових осіб податкових органів. Тому її удосконалення слід починати передусім з працівників податкових органів, оскільки платників податків більше, ніж податківців, і формування в їхній свідомості розуміння всієї необхідності сплати податкових платежів є довготривалим і більш трудомістким процесом.

Ефективність роботи будь-якої системи, насамперед, залежить від рівня кваліфікації працівників, від їхнього ставлення до професійної діяльності, від морально-етичних засад та особистих рис. Професіоналізм податкового інспектора має ґрунтуватися на знаннях, комунікабельності, упевненості. Ця впевненість має базуватися на особистих здібностях інспектора: вміння легко переконати інших у правильності постановки питань, та налагодити психологічний контакт із платником податків.

Професіоналізм і взаємна відповідальність є основними показниками нового рівня співпраці держави та платників податків, а також високої податкової культури та податкової дисципліни. Основна мета податкових органів має бути спрямована на протистояння закріпленню в суспільстві свідомого ухилення від сплати податків як акту, який зберігає особисту вигоду.

Важливо сформувати не тільки позитивний образ працівника податкового органу, а й сумлінного платника податків. Неправомірні дії однієї зі сторін призводять до нестабільності всієї системи і неефективності застосовуваних заходів.

Важливою складовою в покращенні взаємин між платниками та податковими органами є довіра до платників з боку податкових органів. Зменшення кількості й тривалості перевірок і зниження рівня використання штрафів допоможуть забезпечити реципрокність взаємовідносин між суб’єктами податкових відносин.

У випадку платників податків ключовим елементом є податкова мораль, яка проявляється у внутрішній мотивації людей до сплати податків. Тобто існують певні норми і правила, які регламентують поведінку і дії людей у сфері оподаткування. Позитивна мораль приймає форми громадянської свідомості, обов’язку, дисципліни. Тому на державному рівні дуже важливо сформулювати моральні імперативи, які так би мовити стали б еталоном, якому має відповідати добросовісний платник.

Тому в контексті формування податкової культури податкова політика повинна бути результатом суспільного вибору, проявом відродження духу, відчуттям спільної мети у суспільстві вільних у своєму виборі громадян. Для цього можна активніше долучати громадян до обговорення реформ з метою врахування реальних суспільних пріоритетів, а не окремих впливових груп. Відчуття спільної відповідальності, а також впевненість у правомірності дій держави зможе забезпечити підвищення рівня tax compliance, оскільки людям властива реципрокність – схильність до взаємодії, за умови аналогічної поведінки інших членів.

Виходячи з вищевикладеного можна запропонувати визначення податкової культури. Податкова культура являє собою систему цінностей, норм, встановлених правил і принципів у сфері податкових відносин. Дана модель включає в себе правомірні дії, як платників податків, так і податкових органів. Кожен суб’єкт податкових відносин самостійно визначає для себе рівень його податкової культури, що відрізняється нормами, правилами і цінностями.

Податкова культура складається з розуміння громадянами всієї важливості для держави і суспільства сплати податків, знання своїх прав і обов’язків по їх сплаті. Платник податків повинен усвідомлювати, що податкові надходження до бюджету потрібні для виконання державою своїх функцій (утримання армії, поліції, забезпечення отримання гідної освіти, надання послуг у сфері охорони здоров’я тощо).

Особливості коригування операцій з експорту окремих видів товарів, що здійснюються в межах РЕЗ, після завершення їх митного оформлення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

Державна податкова служба України з метою деталізації особливостей коригування операцій з експорту окремих видів товарів, що здійснюються в межах режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ), після завершення їх митного оформлення, листом ДПС від 04.12.2024 № 33716/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист ДПС № 33716) проінформувала про внесення змін та доповнень до листа ДПС України від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79183.html.

Так, у пункті 2.2 "Складання розрахунку коригування з метою приведення показників податкової накладної у відповідність з показниками митної декларації (далі – РК_РЕЗ_2)" розділу ІІІ "Складання податкових накладних та розрахунків коригування за операціями з експорту Товарів-РЕЗ" листа ДПС від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07:

1) п’ятий абзац

"РК_РЕЗ_2 може бути складений тільки на зменшення суми операції, вказаної у податковій накладній."

замінити абзацом такого змісту:

"В більшості випадків РК_РЕЗ_2 складається на зменшення суми операції, вказаної у податковій накладній";

2) після п’ятого абзацу доповнити пункт новим абзацом такого змісту:

"Разом з тим, в окремих випадках, РК_РЕЗ_2 може бути складений на збільшення суми операції, вказаної у податковій накладній, зокрема, у разі зміни курсу валют, внаслідок чого відбулося збільшення вартості експортованого товару в гривневому еквіваленті."

Лист ДПС № 33716 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79227.html

Доходи виплачені у негрошовій формі: що з військовим збором?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно зі ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором платника податку – резидента (нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

При цьому, ст. 23 ПКУ передбачено, що базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об’єкта оподаткування.

База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.

База оподаткування і порядок її визначення встановлюються ПКУ для кожного податку окремо.

При цьому у випадках, передбачених ПКУ, один об’єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних податків.

У випадках, передбачених ПКУ, конкретна вартісна, фізична або інша характеристика певного об’єкта оподаткування може бути базою оподаткування для різних податків.

Водночас зауважуємо, що ст. 164 ПКУ встановлено особливості визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів у негрошовій формі, а саме базою оподаткування цим податком є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою, визначеною п. 164.5 ст. 164 ПКУ, а саме: 

К = 100 : (100 – Сп), 

де К – коефіцієнт; 

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Тобто, для обчислення підвищуючого коефіцієнту застосовується виключно ставка податку, а не збору, а отже відсутні законодавчі підстави для застосування коефіцієнту при нарахуванні військового збору на доходи у негрошовій формі.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.5 ст. 164 розд. IV ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, то визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень          п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

До уваги платників орендної плати за землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Чи нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які забруднені вибухонебезпечними предметами і обстежені операторами протимінної діяльності та/або які непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та чи подаються при цьому податкові декларації з плати за землю?

Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПКУ не дозволяється сільським, селищним, міським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.

При цьому дія абзацу першого п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПКУ не поширюється на прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (з обов’язковим зазначенням кадастрових номерів таких земельних ділянок), а також про внесення змін до таких рішень (абзац другий п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами повинні прийматися на кожний календарний рік окремо, за умови наявності відповідних заяв платників податків, та на період не більше ніж до кінця поточного календарного року (абзац третій п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

На період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому ПКУ для сільських, селищних, міських рад (абзац другий п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

До повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів, відповідно до п.п. 12.4.6 п. 12.4 ст. 12 ПКУ, належить надання інформації контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок щодо рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, протягом 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення з обов’язковим зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, щодо яких прийнято відповідне рішення.

Слід зазначити, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпункти 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої ст. 15 Закону України від 13 січня 2011 року   № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (із змінами), Закону України від 01 липня 2014 року № 1555-VІІ «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (із змінами)  (п.п. 69.34 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 288.8 ст. 288 ПКУ за земельні ділянки, визначені п. 288.8 ст. 288 ПКУ, у цілях розрахунку орендної плати розмір податкових зобов’язань з орендної плати визначається з урахуванням положень, визначених ПКУ.

Абзацами третім – п’ятим п. 288.8 ст. 288 ПКУ встановлено, що не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які забруднені вибухонебезпечними предметами, за період, який починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

У частині земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної в такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, протягом періоду, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, – або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.

У разі подання платником орендної плати до контролюючого органу рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки, відомості про заходи щодо охорони земель і грунтів яких відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або рішення сільської, селищної, міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви такого платника податків про визнання земельної ділянки непридатною для використання у зв’язку із потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами, нарахування орендної плати до отримання контролюючим органом даних з Державного земельного кадастру або відповідної інформації від сільської, селищної, міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації щодо прийнятих рішень здійснюється на підставі відомостей, наданих платником податку.

При цьому річна сума платежу за такі земельні ділянки визначається пропорційно кількості місяців, в яких земельна ділянка державної чи комунальної власності була визнана придатною для використання (абзац восьмий п. 288.8 ст. 288 ПКУ).

Правові та організаційні засади здійснення протимінної діяльності в Україні визначено Законом України від 06 грудня 2018 року № 2642-VIII «Про протимінну діяльність в Україні» (далі – Закон № 2642).

Оператори протимінної діяльності – уповноважені підрозділи центральних органів виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, у тому числі міжнародні та іноземні, що залучаються до проведення заходів у сфері протимінної діяльності (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2642).

Отже, не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності:

- які забруднені вибухонебезпечними предметами;

- що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, які визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами (небезпечними територіями) за умови, що територія, на якій розташована земельна ділянка, включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, та органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацію або військово-цивільною адміністрацією на підставі заяви платника орендної плати про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами прийнято рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної в такій заяві;

- які непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами за умови прийняття органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією на підставі заяви платника про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної в такій заяві.

При цьому за період, за який не нараховується орендна плата відповідно до положень п. 288.8 ст. 288 ПКУ, не подаються податкові декларації з плати за землю.

Водночас, якщо за вказаний період платником орендної плати подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю, за який настав строк сплати податкових зобов’язань відповідно до положень ПКУ, такий платник має право уточнити свої податкові зобов’язання шляхом подання уточнюючих податкових декларацій.

Про застосування фінансовими установами (крім страховика) ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 25 відсотків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), яким змінено підходи до оподаткування прибутку фінансових установ (крім страхових компаній) та переглянуто ставки податку на прибуток.

Новацією Закону № 4015 є, зокрема, визначення видів доходів фінансових установ (крім страхових компаній), до яких з 01.01.2025 застосовується базова (основна) ставка податку на прибуток у розмірі 25 відс. замість 18 відсотків.

Положеннями нової редакції п. 136.1 прим. 1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) згідно зі змінами, внесеними Законом № 4015 (які набирають чинності з 01.01.2025), визначено види доходів за категоріями платників, до яких застосовується базова (основна) ставка податку на прибуток у розмірі 25 відс., зокрема при:

- оподаткуванні прибутку фінансової установи (крім страховика), у порядку, встановленому п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ;

- оподаткуванні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ;

- застосуванні положень п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ для виплати дивідендів фінансовою установою (крім страховика).

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 8/2024 «Щодо окремих змін до Податкового кодексу України, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», щодо запровадження сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб з пунктів роздрібної торгівлі пальним та оподаткування податком на прибуток банків та інших фінансових установ», розміщеному на вебпорталі ДПС: Головна/Пресцентр/Новини (https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/846662.html).

Де розміщується інформація про мінімально допустимі експортні ціни, визначені постановою                                                                   Кабінет Міністрів України № 944?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 11 Порядку затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 20 серпня 2024 року № 944 «Про затвердження Порядку затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів» (Постанова КМУ № 944) інформація про затвердження мінімально допустимих експортних цін розміщується на офіційному веб-сайті Мінагрополітики не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення (наказу). До моменту розміщення нових цін застосовуються затверджені мінімально допустимі експортні ціни на відповідні товари за попередній місяць, розміщені на офіційному веб-сайті Мінагрополітики.

Операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів: за якою датою складається ПН?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Підпунктами 97.1, 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України передбачено, що платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту з метою вивезення за межі митної території України окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів.

Дата складання такої податкової накладної не може бути меншою за дату, визначену в постанові Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення» (01.12.2024).

Особливості заповнення таблиць 1 та 2 додатка 4 (Д4) до податкової декларації з ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21).

Відповідно до п.п. 6 п. 3 розд. V Порядку № 21 у рядку 5 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) вказуються обсяги операцій з:

- постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування;

- постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пунктів 186.2 та 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

- постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування та коригування за такими операціями.

Для платників податку, які заповнюють рядок 5, підприємств (організацій) осіб з інвалідністю та платників податків, які одночасно відповідають критеріям, визначеним п. 68 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, обов’язковим є подання Додатка 4 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Кодексу (Д4)» (далі – Додаток 4) до декларації.

У рядку 5.1 (з рядка 5) декларації вказуються обсяги операцій (з урахуванням коригування), які звільнені від оподаткування. Коригування обсягів за такими операціями окремо відображається у рядку 5.1.1.

Додаток 4 до декларації заповнюється в розрізі операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, операцій з постачання послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до ст. 186 ПКУ.

Таблиця 1 Додатка 4 заповнюється в розрізі операцій, що не є об’єктом оподаткування, операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пп. 186.2, 186.3 ст. 186 ПКУ за межами митної території України наступним чином:

- у графі 2 відображається назва операції, що відповідає наведеним у відповідних пунктів 186.2 та 186.3 ст. 186 ПКУ;

- у графі 3 – норма ПКУ (підпункт, пункт та стаття ПКУ), за якою операції відносяться до таких, що не є об’єктом оподаткування, операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2 та 186.3 ст. 186 ПКУ за межами митної території України;

- у графі 4 – обсяг постачання (загальною сумою за звітний період без розшифровки в розрізі контрагентів) по такій операції.

Таблиця 2 Додатка 4 заповнюється у разі здійснення у звітному (податковому) періоді операцій з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування ПДВ, у розрізі податкових пільг, які використовуються платником податку, відповідно до коду пільги, визначеного згідно з довідником пільг.

Дані щодо найменування та коду відповідної податкової пільги згідно з довідниками пільг вказуються в графах 2 «Найменування податкової пільги» та 3 «Код податкової пільги згідно з довідником пільг» таблиці 2 Додатка 4.

Довідники пільг розміщено на вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Довідники/Довідники пільг за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.

У разі відсутності коду пільги у довідниках податкових пільг станом на дату подання декларації у графі 3 таблиці 2 Додатка 4 проставляється умовний код «99999999».

Інші графи таблиці 2 Додатка 4 заповнюються наступним чином:

- у графі 4 зазначається сума податку на додану вартість, несплачена до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги. У разі, якщо така сума має від’ємне значення, графа 4 не заповнюється;

- у графі 5 – обсяги звільнених від оподаткування операцій з постачання товарів/послуг у розрізі пільг.

Значення графи 5 таблиці 2 Додатка 4 рядка «Усього ****» переноситься до рядків 5 та 5.1 декларації.

У графах 6 – 9 таблиці 2 Додатка 4 відображаються обсяги операцій з придбання товарів/послуг, які придбані у поточному та попередніх звітних (податкових) періодах, які у поточному звітному (податковому) періоді використані в пільгових операціях з постачання товарів/послуг, за ставками 20 відс., 7 відс., 0 відс. або 14 відсотків.

У разі використання у поточному звітному (податковому) періоді придбаних товарів/послуг одночасно у декількох звільнених від оподаткування операціях, у графах 6 – 9 таблиці 2 Додатка 4 вказуються обсяги придбання таких товарів/послуг пропорційно їх використанню у відповідних пільгових операціях.

Чи має право платник податку, у разі відмови продавця скласти ПН/РК, додати до податкової декларації з ПДВ заяву із скаргою на такого продавця?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку на додану вартість зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами), що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених п.п. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.

У разі відмови скласти податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної, покупець також має право заповнити заяву із скаргою на такого продавця до податкової декларації з ПДВ.

Форма заяви про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д6) (додаток 6) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.

Виходячи з форми додатка 6 до декларації у відповідних його графах покупцю необхідно вказувати показники, що підтверджуються первинними документами, копії яких додаються до заяви, а також опис порушень продавця, зокрема у разі відмови скласти податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної зазначаються номер і дата первинного документа, що засвідчує факт сплати податку у зв’язку з придбанням товарів/послуг, або факт отримання/повернення таких товарів/послуг.

При цьому подання додатка 6 до декларації не є підставою для формування податкового кредиту покупцем товарів/послуг.

Оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ розміщено оновлення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.32.12.0 станом на 29.11.2024.

Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 23.12.2023 по 29.11.2024 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.32.* При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.32.12.0) станом на 29.11.2024

Додано нові версії документів

1. У відповідності до змін, які внесені наказом Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400:

F/J 1211001 – Податкова накладна (складена за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення);

F/J 1211101 – Додаток 1 до податкової накладної (складена за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення);

F/J 1211201 – Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної. Додаток 2 до податкової накладної (складена за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення).

2. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 09 вересня 2024 року № 433 (зі змінами):

F/J 0207705 – Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (з 15 числа);

F/J 0208905 – Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (з 1 числа).

3. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 19 серпня 2024 року № 404:

J 1309901 – Повідомлення про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення;

J 1409901 – Повідомлення 2 про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення.

4. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 07 жовтня 2024 року № 495:

F/J 1325401 – Повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків у Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства;

F/J 1425201 – Повідомлення про включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства;

F/J 1425301 – Повідомлення про виключення платника з Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства;

F/J 1425501 – Повідомлення про закріплення за платником податків посадової особи територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відповідальної за взаємодію з платником податків (комплаєнс-менеджера).

5. На виконання наказу Державної податкової служби України від 31 жовтня 2024 року № 788:

F/J 1425601 – Інформаційне повідомлення Платнику податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства про реалізацію права взаємодіяти з Комплаєнс-менеджером з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі в режимі відеоконференції;

F/J 1325701 – Оцінка якості надання консультування комплаєнс-менеджером.

6. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 27 вересня 2024 року № 470:

J1312107 – Заява (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів);

J1315406 – Заява нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу);

F1314105 – Заява (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність);

F/J 1314203 – Заява про ліквідацію або реорганізацію платника податків;

F/J 1312204 – Заява про взяття на облік за неосновним місцем обліку;

F/J 1315502 – Запит про надання довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру;

F/J 1415502 – Довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру.

7.  У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України:

S2703211 – Звіт про перероблення винограду на виноматеріали №1-виноград (річна).

Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг

У зв’язку з набранням чинності 09.12.2024 Змін № 1 до Регламенту роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України повідомляємо, що наказом ДПС від 20.12.2024 № 885 «Про внесення змін до наказу ДПС від 21.12.2022 № 930» затверджено Договір про надання кваліфікованих електронних довірчих послуг та оновлені форми реєстраційних документів для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг, зокрема, за міжнародними алгоритмами.

Нові форми реєстраційних документів для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг необхідно використовувати з 09.12.2024.

Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися відокремленими пунктами реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС) до 13.12.2024 включно.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можливо у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» на вебсайті КНЕДП ДПС: https://ca.tax.gov.ua.

Представники ДПС взяли участь у II Legal Anti-corruption Forum

Представники ДПС взяли участь у II Legal Anti-corruption Forum, який було організовано видавництвом «Юридична практика».

Увагу учасників форуму було зосереджено на принципах діяльності уповноважених підрозділів ДПС, пріоритетах їх роботи та проблемних питаннях.

Наголошено, що діяльність уповноважених підрозділів спрямована, в першу чергу, на підвищення доброчесності працівників, зокрема, які безпосередньо контактують із платниками податків.

Проінформовано, що з метою забезпечення ефективного запобігання корупції в усіх сферах діяльності Служби, впроваджено Антикорупційну програму ДПС, яка спрямована на підтримку антикорупційної стратегії держави, впровадження механізмів прозорості, доброчесності, зниження корупційних ризиків у діяльності Служби та підвищення рівня довіри суспільства.

Вживаються заходи щодо подальшого удосконалення системи запобігання і протидії корупції в ДПС, забезпечення злагодженості і системності антикорупційної діяльності структурних підрозділів та територіальних органів ДПС.

Учасникам форуму повідомлено, що основними напрямами роботи уповноважених підрозділів є питання фінансового контролю, зокрема, своєчасності подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; запобігання та врегулювання конфлікту інтересів; забезпечення можливості повідомлення про корупцію; дотримання обмежень щодо використання службових повноважень чи свого становища; запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними відповідно до Закону; дотримання обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності; обмеження щодо спільної роботи близьких осіб.

Нововведення щодо сплати до бюджету авансових внесків платниками, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним

Законом України від 10.10.2024 № 4015 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (набрав чинності 01.12.2024) запроваджено сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб платниками, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.

Для сплати авансових внесків відкрито нові бюджетні рахунки за кодами класифікації доходів бюджету 11021800 «Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним» та 11011500 «Авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним».

Платформа «Діалог влади та бізнесу»: про проєкт «Територія високого рівня податкової довіри»

За організацією Дніпровської районної військової адміністрації Дніпропетровської області у рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу» відбулася зустріч-нарада з фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

У центрі комунікацій – особливості оподаткування та контролю під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, запроваджені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Важливий крок на шляху до створення прозорої та ефективної податкової системи – проєкт «Територія високого рівня податкової довіри» (Проєкт). Ініціатива спрямована на створення нового рівня партнерства між податковою та платником. Для реалізації Проєкту платникам надається низка переваг і щоб ними скористатися, платник має відповідати чітко визначеним критеріям, на які акцентували увагу податківці.

Особлива новація: помічником платника у прийнятті управлінських рішень та виключенні ризиків порушень податкового законодавства є комплаєнс-менеджер.

Очікуваний результат – розширення кількості учасників «Території високого рівня податкової довіри». А це – стабільні надходження до бюджетів.

Тож працюємо разом та об’єднуємо зусилля бізнесу і держави у боротьбі з тіньовою економікою!

Розділ «Онлайн-навчання» доповнено новими матеріалами для платників

У розділі «Онлайн-навчання» на вебпорталі ДПС, який містить корисну інформацію з податкової тематики, навички заповнення податкової звітності та розуміння оптимальних механізмів сплати, розміщено нові матеріали.

У підрозділі «Податок на додану вартість» розміщено матеріали:

«Нове відео від ДПС: «Декларування суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування»»;

«До уваги платників! Щодо заповнення таблиці 1 додатку 2 до податкової декларації з ПДВ».

Підрозділ «Екологічний податок» доповнено відеоматеріалом «ДПС розроблено відеоролик «Заповнення податкової декларації екологічного податку»».

Розділ «Онлайн-навчання» мобільний. Він доповнюється новими підрозділами відповідно до потреб платників податків. Вся інформація викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.

Загалом на сьогодні розділ «Онлайн-навчання» містить понад 350 відео, текстових та презентаційних матеріалів.

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума орендної плати, що виплачується за договором оренди нерухомого (рухомого) майна?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до норм статей 759 та 762 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами та доповненнями) за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», зокрема, резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) доходу платника податку, включаються, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2ст. 164 ПКУ).

Для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Таким чином, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.

Чи оподатковується військовим збором дохід фізичної особи – резидента у вигляді спадщини (дарунку), отриманий від фізичної особи – резидента?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення», за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Так, п. 163.1 ст. 163 розд. ІV ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. ІV ПКУ (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ).

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав визначено ст. 174 розд. ІV ПКУ.

Так, згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема, не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Водночас, п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 розд. ІV ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому п. 10 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.9 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) та доходи, зазначені в пп. 13, 15, 16, 17 і 18 підрозд. І розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.10 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Таким чином, дохід платника податку фізичної особи – резидента, отриманий від фізичної особи – резидента, яка не відноситься до членів її сім’ї першого та другого ступенів споріднення, у вигляді спадщини (дарунку) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 5 відс. від об’єкта оподаткування.

Не підлягає оподаткуванню військовим збором дохід у вигляді вартості майна, успадкованого членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, який оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Чи є об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами за видобування корисних копалин безоплатно переданий обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) товарної продукції гірничого підприємства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015).

Законом № 4015, зокрема, п.п. 69.5 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим абзацом, згідно з яким обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) товарної продукції гірничого підприємства із гірських порід, яка класифікується за кодом 2517 згідно з УКТ ЗЕД, що безоплатно передається на користь Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, не є об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами за видобування корисних копалин.

Як заповнюються графи 2 та 3 розділу IV «Залишок продукції/товарів на кінець звітного місяця» Звіту № 1-ОП стосовно залишків власної продукції/товару, що зберігаються на власних складах?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Форма № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП) та Порядок заповнення форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Порядок заповнення Звіту № 1-ОП) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 із змінами і доповненнями (далі – наказ № 296).

Відповідно до форми Звіту № 1-ОП та Порядку заповнення Звіту № 1-ОП у розділі IV «Залишок продукції/товарів на кінець звітного місяця» (далі – Розділ IV) Звіту № 1-ОП суб’єкт господарювання зазначає показники щодо всіх залишків продукції/товарів, в тому числі отриманих та/або переданих на відповідальне зберігання. Відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку заповнення Звіту № 1-ОП при заповненні у розділі IV Звіту № 1-ОП графи 2 та 3 «Ознака передачі/отримання на відповідальне зберігання» заповнюються лише при наявності такої ознаки – передачі / отримання.

Водночас, Порядок заповнення Звіту № 1-ОП не містить виключень для заповнення інформації щодо залишків придбаної продукції/товару, які мають заповнюватися окремими рядками.

При цьому, при відображенні у розділі IV Звіту № 1-ОП інформації про залишки придбаної продукції/товару, що зберігається у власних місцях зберігання (власних складах):

- у графі 1 розділу IV зазначається індивідуальний номер такого місця зберігання продукції/товару відповідно до Єдиного державного реєстру місць зберігання, та місця здійснення діяльності. Окремими рядками здійснюється зазначення обсягу одного коду продукції/товару, облік яких ведеться одночасно у різних одиницях виміру;

- графи 2 та 3 – не заповнюються;

- у графах 4 – 6 зазначаються відповідно код, одиниця виміру та вид продукції / товару згідно з Кодами, одиницями виміру та видами продукції/товару, затвердженими наказом № 296;

- у графі 7 зазначається кількість обсягу залишку продукції / товару на кінець звітного місяця у такому місці зберігання.

Подання звітності ліцензіатами, які мають одночасно ліцензії на право виробництва та на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 жовтня 2024 року запроваджені нові форми звітів: форма № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт форми № 1-ВП), форма № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт форми № 1-ОП), та порядки їх заповнення, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.07.2024 за № 1011/42356.

Пунктом 1 розд. І Порядку заповнення Звіту форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» встановлено, що Звіт форми № 1-ВП подають:

- суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на виробництво спирту етилового (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

- малі виробництва дистилятів, які мають ліцензію на виробництво спиртових дистилятів, ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та ліцензію на оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями;

- малі виробництва виноробної продукції, які отримали ліцензії на виробництво та оптову торгівлю алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими).

Відповідно до п. 1 розд. І Порядку заповнення Звіту форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» Звіт форми № 1-ОП подають суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на оптову торгівлю спиртом (у тому числі біоетанолом), спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, крім виробників зазначеної продукції/товару.

Отже, ліцензіати, які мають одночасно ліцензії на право виробництва та на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, подають лише звіт, передбачений для виробників таких товарів (продукції), а саме Звіт № 1-ВП.

Суб’єкт господарювання здійснює діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор: чи застосовувати РРО та/або ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», яким внесено зміни, зокрема, до ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Частиною другою ст. 9 Закону № 265 визначено, що положення ст. 9 Закону № 265 не звільняють від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО під час здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, у тому числі під час прийняття або повернення коштів, внесених прямо або опосередковано для участі в азартних іграх, виплати коштів гравцям, а також продажу та/або обміну ігрових замінників гривні, у тому числі електронних грошових замінників.

Який коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовується при розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2025 рік та наступні роки дії воєнного стану?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015).

Законом № 4015, зокрема, підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 67 прим. 1, яким встановлено, що при визначенні мінімального податкового зобов’язання за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим.1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовується із значенням 0,057.

Загальна сума від здійснення нерезидентом операцій з постачання товарів сукупно перевищує 1 000 000 грн: чи необхідно реєструватись платником ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 розд. I Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нерезиденти – це іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень ПКУ.

Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Відповідно до ст. 15 розд. I ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України (п.п. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 розд. I ПКУ).

Пунктом 64.5 ст. 64 розд. II ПКУ встановлено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України «Про платіжні послуги», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім - шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах. 

Відповідно до 64.1 ст. 64 розд. II ПКУ взяття на облік за основним місцем обліку відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі постійних представництв, як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наданих згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у день отримання зазначених відомостей контролюючими органами.

Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов’язані бути зареєстровані як платники ПДВ, визначено у п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ та п. 180.1 ст. 180 розд. V ПКУ.

Так, відповідно до п.п. «г» п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ особою для цілей розд. V ПКУ є постійне представництво.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 розд. V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно з п. 182.1 ст. 182 розд. V ПКУ особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, може добровільно зареєструватися як платник податку.

Отже, нерезидент може вести господарську діяльність на території України через свій відокремлений підрозділ, у тому числі постійне представництво.

За наявності підстав визначених п. 64.5 ст. 64 розд. II ПКУ (наприклад, наявність нерухомого майна або відокремленого підрозділу в Україні) взяттю на облік підлягають іноземні компанії, організації. Взяттю на облік в контролюючому органі підлягають всі зареєстровані відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

У разі постачання послуг нерезидентом через його постійне представництво, платником ПДВ реєструється постійне представництво, крім випадків встановлених ст. 208 прим. 1 ПКУ. 

Отже, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, перевищує загальну суму, визначену п. 181.1 ст. 181 розд. V ПКУ, то постійне представництво зобов’язане зареєструватися платником ПДВ.

Трудові відносини без офіційного оформлення мінімізують сплату податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області приділяє особливу увагу офіційному працевлаштуванню найманих працівників.

Факти використання юридичними особами взаємовідносин з фізичними особами – підприємцями шляхом штучного формування витрат (нарахування та виплата доходів по ознаці 157) мінімізують сплату податків. Це відбувається, зокрема за рахунок найму працівників без офіційного оформлення трудових відносин та заниження фактично виплаченої заробітної плати (зокрема, укладення з ФОП цивільно-правових договорів), що відображається в податковій звітності.

Під час здійснення податківцями моніторингу господарської діяльності суб’єктів господарювання, додатковому аналізу підлягають певні можливі мінімізуючі фактори, а саме:

-   фактичне здійснення господарської діяльності, яка не відповідає основному виду (неподання до ДПС заяви про зміну облікових даних);

-   забезпеченість трудовими ресурсами (сезонний характер роботи та своєчасність подання/сплати ПДФО, військового збору, єдиного внеску);

-   забезпеченість матеріальними ресурсами (наявність земельних ділянок, споруд, техніки та подання звіту за формою № 20-ОПП);

В рамках експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі опрацювання інформації, що здійснюється контролюючим органом – це аналіз господарської діяльності юридичних осіб/фізичних осіб – підприємців, виявлення суб’єктів господарювання, які здійснюють операції, що мають ознаки вдаваних, зокрема, придбавають послуги у економічнопов’язаних осіб, порівняння реальної заробітної плати з даними в інтернет-мережах та кількістю працівників із обсягами виконаних робіт та послуг, та у разі виявлення таких фактів – невідкладне інформування платника.

На податковому обліку у податковій службі Дніпропетровщини перебуває понад 295 тисяч платників податків

Станом на 01.12.2024 на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області знаходилось 295 109 юридичних осіб і самозайнятих осіб. Кількість зареєстрованих платників податків у порівнянні з 2023 роком збільшилась на понад 15,1 тис. осіб (станом на 01.12.2023 – 279 953).

Юридичних осіб на 01.12.2024 зареєстровано у кількості 120 405 осіб, що у порівнянні з минулорічним показником аналогічного періоду на 2 337 осіб більше (станом на 01.12.2023 – 118 068 осіб).

Станом на 01.12.2024 самозайнятих осіб зареєстровано у кількості 174 704 особи. Це у порівнянні з 2023 роком на 12 819 осіб більше (станом на 01.12.2023 – 161 885 осіб). 

Звертаємо увагу, що у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 Податкового кодексу України, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів.

До уваги суб’єкті господарювання – сільськогосподарських виробників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Сільськогосподарські виробники в Україні мають можливість використовувати спеціальні режими оподаткування, спрямовані на підтримку цієї галузі та стимулювання її розвитку. 

Під час здійснення моніторингу господарської діяльності сільськогосподарських виробників – платників єдиного податку (4 група), додатковому аналізу підлягають певні можливі мінімізуючі фактори: 

1) заниження нормативної грошової оцінки земельних ділянок – ознака можливої мінімізації податку до сплати;

2) невірно або некоректно вказана площа ріллі або інших земельних ділянок:

-  завищення – ризик маніпуляцій із врожайністю або обсягами продукції для продажу;

-  заниження – призводить до необʼєктивного розрахунку реальної врожайності при аналізу структури продажу;

3) завищення або заниження частки сільгосппродукції:

-  завищення – створення штучних умов для отримання спеціального режиму оподаткування. Як результат – втрати бюджету по податкам;

4) завищення або заниження мінімального податкового зобовʼязання:

-  заниження – мінімізація податкових зобовʼязань, втрати бюджету;

5) помилки у кадастрових номерах - не впливають на надходження до бюджету та  підлягають технічному коригуванню;

6) несвоєчасне внесення змін щодо розмірів земельних ділянок / ріллі (проведення звірок з даними Кадастру).

В рамках експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі проводиться опрацювання інформації, що здійснюється контролюючим органом – це аналіз частки сільськогосподарського виробництва в загальному обсязі доходів підприємства, яка повинна складати не менше 75% та ставки податку, яка визначається залежно від нормативної грошової оцінки землі, що знаходиться у власності або оренді підприємства та у разі виявлення таких фактів – невідкладне інформування платника.

Доступ до публічної інформації

Протягом січня – листопада 2024 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 311 запитів на отримання публічної інформації (у т. ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2023 року).

У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року кількість запитів збільшилась на 15 одиниць (січень – листопад 2023 року – 296 запитів). 

Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:

-  306 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації, у тому числі 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI  «Про доступ до публічної інформації» (із змінам та доповненнями), про що запитувачам надані відповідні роз’яснення ;

-  2 – відмовлено та надані відповідні роз’яснення;

-  3 – знаходиться на виконанні.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу. 

Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС публічна інформація оприлюднюється у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних» data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», а саме: 

·                        Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації; 

·                        Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

·                        Інформація із системи обліку публічної інформації;

·                        Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.

Оприлюднені набори даних підтримуються в актуальному стані.

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Якісний та своєчасний розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС – важливий напрямок діяльності податкової служби Дніпропетровщини.

У січні – листопаді 2024 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 331 інформаційна картка зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) (далі – звернення). 

У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2024 році зменшилась на 59 одиниць (січень – листопад 2023 року – 390 картки).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань: 

-  щодо роботи  структурних підрозділів ГУ ДПС – 203 звернень (61%);

-  щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 55 звернень (16,7%); 

-  щодо роботи центрів обслуговування платників – 16 звернень (4,8%);

-  щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 3 звернення (1%).

У січні – листопаді 2024 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 140 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» і 10 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».

Загальна тематика 140 письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:

-  питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 35 (25,0%);

-  надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 25 (17,9%);

-  контрольно-перевірочна робота – 23 (16,4%);

-  податкова заборгованість – 15 (10,7%);

-  отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 6 (4,3%);

-  податкова знижка – (2,1%);

-  інші питання – 33 (23,6%).

У січні – листопаді 2023 року від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 206 звернень.

На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 10 звернень.      Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд  від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:

-  проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 4 (40,0%);

-  податок на майно – 2 звернення (20,0%);

-  надання податкових консультацій – 2 (20,0%);

-  отримання довідки про доходи – 1 (10,0%);

-  інші питання – 1 (10,0%).

На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» у 2023 році протягом одинадцяти місяців надійшло 25 звернень.

Звернення громадян: до податкової служби Дніпропетровщини з початку року надійшло 625 заяв

Реалізація громадянами конституційного права на звернення, задоволення їх законних прав та інтересів є одним із пріоритетних напрямків роботи органів податкової служби. 

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі на dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та  сервісу «Пульс».

Так, у січні – листопаді 2024 року до ГУ ДПС надійшло 625 звернень громадян, з них – 625 заяв.

Загальна тематика письмових звернень: 

-  інформування про ухилення від сплати податків – 341 звернення (54,6%);

-  контрольно-перевірочна робота – 83 звернення (13,3%);

-  податок на майно – 72 звернення (11,5%)

-  відмова в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків – 15 звернень (2,4%);

-  аграрна політика та земельні відносини – 27 звернень (4,3%);

-  інші питання – 87 звернень (13,9%).

У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків у 2024 році збільшилась на 183 одиниці (січень – листопад 2023 року – 442 звернення).

На виконання статей 22 та 23 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 393) в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.

Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць. /

У січні – листопаді 2024 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 7 особистих прийомів громадян.

Чи можуть іноземці або особи без громадянства, які отримали КЕП, подати заяву за ф. № 5ДР через Електронний кабінет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до норм чинного законодавства іноземці та особи без громадянства при поданні Заяви за ф. № 5ДР до відповідного контролюючого органу пред’являють документ, що посвідчує особу, зокрема паспортний документ іноземця, та додають засвідчений в установленому законодавством порядку оригінал перекладу такого паспортного документа українською мовою. 

Представники іноземця чи особи без громадянства при поданні Заяви за ф. № 5ДР пред’являють документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також оригінал довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (після пред’явлення повертається).

Стосовно іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, реєстрація або внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків здійснюється з урахуванням законів України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (із змінами та доповненнями) або від 08 липня 2011 року № 3671-VI «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (із змінами та доповненнями) та з урахуванням вимог Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150 (із змінами) і Порядку обчислення строку тимчасового перебування в Україні іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в’їзду, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2015 року № 884 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2015 року за № 944/27389.

На сьогодні відсутній механізм щодо здійснення електронної перевірки достовірності інформації, поданої іноземцем в електронній формі, зокрема перевірки достовірності перекладу паспортного документа іноземця українською мовою, який повинен бути засвідчений в установленому законодавством порядку, довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, а також перевірки достовірності довіреності, у разі якщо такий документ видано уповноваженим органом іноземної держави. Довіреності, які видані іноземними органами і будуть пред’являтися на території України, мають відповідати вимогам, встановленим чинним законодавством України та міжнародним договорам.

Отже, іноземці та особи без громадянства (їх представники) подати Заяву за ф. № 5ДР в електронному вигляді через Електронний кабінет не можуть, крім іноземців та осіб без громадянства, які мають посвідку на постійне проживання/посвідку на тимчасове проживання, виготовлену у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

На Дніпропетровщині суб’єктами господарювання станом на 01.12.2024 зареєстровано понад 59,8 тисяч ПРРО

З початку поточного року станом на 01.12.2024 в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області представниками бізнесу зареєстровано 16 728 РРО та 59 813 ПРРО. 

Слід зазначити, що у листопаді 2024 року суб’єкти господарювання зареєстрували 402 РРО та 1 940 ПРРО.

Нагадуємо, що у разі здійснення розрахункових операцій суб’єкти господарювання зобов’язані видати фіскальний чек покупцю. 

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), що розроблене відповідно до ст. 8 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, встановлює форму та зміст розрахункових документів.

Вимоги Положення № 13 поширюються на розрахункові документи, створені РРО/ПРРО, крім розрахункових проїзних та перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитків на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білетів державних лотерей, квитанцій на послуги поштового зв’язку.

Отже, основні реквізити розрахункового документа (фіскального касового чека), визначені Положенням № 13, однакові для чеків, створених РРО та ПРРО.

Про відмінності щодо реквізитів, які не повинен містити чек ПРРО, наприклад, заводський номер РРО чи відмітку про режим роботи онлайн/офлайн, яку не повинен містити чек РРО, зазначено у п. 2 розд. ІІ Положення № 13 та у примітці до форми чеку (додаток 1 до Положення № 13).

«Творимо добро своїми руками»: любіть те, що ви робите, і тих, для кого ви це робите!

З нагоди наближення свята Дня Збройних Сил України за ініціативою керівництва Головного управління ДПС у Дніпропетровській області для підтримки наших бійців податківці регіону та Місцевий осередок Громадської організації «Всеукраїнська асоціація ветеранів Державної податкової служби України» Дніпропетровської області долучились до участі у благодійній акції «Творимо добро своїми руками».

Допомагаємо – перемагаємо! 

Нехай кожен наш день не буде прожитий марно, а наповниться добрими звершеннями. 

Дітками – зі світлою душею та щирістю створені обереги, а дорослими – з теплом та любов’ю власноруч приготовані страви, а також смачні гостинці отримали відважні, мужні та сміливі вартові неба.

Працюємо далі, щоб наші бійці відчували надійну підтримку тилу.

Низький уклін та величезна подяка усім, хто захищає наш спокій і дає можливість працювати, навчатися, мріяти.

Нашим незламним воїнам – здоров’я, терпіння, сили духу!

Повертайтеся додому з Перемогою!

Комунікаційна податкова платформа: порядок здійснення розрахункових операцій

У форматі комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за участі заступника начальника податкової служби Дніпропетровщини Яіцького Максима проведено зустріч фахівців податкової служби регіону з фізичною особою.

Під час заходу податківці роз’яснили правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також порядок здійснення платіжних операції з приймання готівки.

Фахівці акцентували увагу на проведенні розрахункових операцій із застосуванням РРО/ПРРО з обов’язковою видачею фіскального чека у паперовій та/або електронній формі. Підкреслили переваги користування електронним онлайн-сервісом ДПС України «Електронний кабінет», де споживачі мають змогу перевірити свій фіскальний чек на дійсність.

Комунікація з платниками триває!

Гортаючи сторінки життя

«Що мені допомагало в житті? Те, що я люблю людей!" -  податківець, літератор і музикант Микола Сакович

Видання на тему філософії та музики – такий літературний доробок Миколи Саковича. З учня фінансового технікуму - до генерала податкової служби, від податківця - до літератора. Любов до художнього слова, як і до музики, відіграла важливу роль у його житті, навіть тоді, коли він працював у податковій сфері.

Про деякі життєві перепитії  автора дізналися з перших вуст.

Трудова діяльність Миколи Саковича була пов’язана з відповідальними завданнями. Саме йому доручили організувати податкову поліцію – тоді управління податкових розслідувань. Згодом Микола Іванович працював заступником начальника обласної податкової служби Дніпропетровщини.

У 2001 році Микола Сакович вийшов на пенсію. Саме тоді з’явилася ідея здійснити давню мрію – спробувати себе в літературі.

Книжки Миколи Саковича містять ноти популярних пісень, зокрема українських народних. "Коріння в мене музичне, – пояснює Микола Іванович. – Батько грав, брати теж. Мої інструменти – акордеон і хроматична гармошка. 

Згодом зібрався наш гурт: труба, дві гітари, барабанщик і я. Ми навіть давали концерти! – сміється Микола Іванович.

Вдома у Миколи Івановича багато нотних збірок, альбомів, два акордеони та гармошка. Він дотримується чіткого режиму: підйом о п’ятій ранку, потім – робота в саду-городі, а ввечері – музика і спогади.

З особливою ніжністю Микола Сакович згадує свою дружину Наталію. Їй він присвятив книжку "Золоті розсипи мудрості".  У цьому виданні – яскраві, змістовні афоризми та відомі українські пісні. 

"У створенні книжки мені допоміг онук Станіслав. Зібрали найкраще! Кожен вислів – це концентрат мудрості, здатний підкоригувати життя і зробити його кращим", – розповідає автор.

Наразі Миколі Івановичу 83 роки. "Я – щаслива людина! – каже він. – Ніколи не шкодував про обраний шлях. Що мені допомагало в житті? Те, що я люблю людей!"

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють експорт окремих видів товарів!

Після завершення вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією з метою приведення показників податкової накладної у відповідність з показниками митної декларації може бути складений розрахунок коригування другого типу (далі – РК_2).

У більшості випадків РК_2 складається на зменшення суми операції, вказаної у податковій накладній.

Разом з тим, в окремих випадках, РК_2 може бути складений на збільшення суми операції, вказаної у податковій накладній, зокрема, у разі зміни курсу валют, внаслідок чого відбулося збільшення вартості експортованого товару в гривневому еквіваленті.

РК_2 підлягає реєстрації в ЄРПН. Якщо показники податкової накладної з урахуванням поданого на реєстрацію РК_2 не відповідають показникам митної декларації, такий розрахунок коригування не буде зареєстровано.

В ЄРПН може бути зареєстровано тільки один РК_2.

ДПС впровадила ІТ-рішення Big Data TP

Державна податкова служба України за підтримки EU4PFM розробила та впровадила унікальне ІТ-рішення: «Автоматизована система роботи з великими масивами даних для проведення аналізу ризиків з трансфертного ціноутворення» (Big Data TP), яка дозволяє із застосуванням сучасних технологій аналізувати ризики на макроекономічному, середньому, мікроекономічному рівнях, підвищує рівень добровільного податкового комплаєнсу та знижує вплив «людського фактору» на процес податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.

Де на вебпорталі ДПС розміщена інформація щодо мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), відповідно до якого, зокрема, вносяться зміни до Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Відповідно до внесених змін розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 доповнено п. 32, згідно з яким, починаючи з дати набрання чинності Законом № 4015:

- для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957, збільшений на 50 відсотків;

ДПС оприлюднює на своєму вебпорталі інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв з дати набрання чинності Законом № 4015.

Інформація щодо мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв оприлюднена на вебпорталі ДПС за адресою: Головна/Пресцентр/Новини/Про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, починаючи з дати набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/846663.html).

Щодо подання фізичною особою – резидентом – контролюючою особою у 2024 році повідомлення про набуття участі у контрольованих іноземних компаніях

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Чи потрібно фізичній особі – резиденту – контролюючій особі у 2024 році подавати повідомлення про набуття участі у контрольованих іноземних компаніях (КІК), якщо набуття частки у розмірі 15 відс. в іноземній юридичній особі відбулось у 2023 році, а така юридична особа вважається КІК з 01.01.2024 (після спливу перехідного періоду, який передбачений п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ)?

Відповідно до п.п. 39 прим. 2.1.1 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованою іноземною компанією (далі – КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених ПКУ.

Підпунктом 39 прим. 2.1.2. п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ визначено, що іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа або юридична особа – резиденти України (контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особи у розмірі більше ніж 50 відс.;

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відс., за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;

в) окремо або разом із іншими резидентами України пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Водночас, відповідно до п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ п.п. «б» п.п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ для 2022 – 2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:

«б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або».

Підпунктом 39 прим. 2.5.5 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ, зокрема встановлено, що фізична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

- кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 ПКУ;

- заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

- кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 ПКУ;

- ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Форма Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2021 за № 1525/37147.

З огляду на зазначене, подання Повідомлення до контролюючого органу – це дія фізичної особи – резидента України щодо повідомлення про набуття (відчуження) частки в іноземній юридичній особі або початок (припинення) здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання (втрати визнання) такої особи контролюючою особою КІК.

При цьому, п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ п.п. «б» п.п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ регулює особливості застосування, зокрема критеріїв визнання іноземної компанії контрольованою іноземною компанією, що визначені підпунктом 39 прим. 2.1.2. п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ, для 2022 – 2023 звітних (податкових) років.

Таким чином, якщо фізична особа – резидент України, що набула частку у 2023 році та не відповідала, з урахуванням вимог п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, критеріям визначення її контролюючою особи, у 2024 році не здійснювала дії щодо набуття (відчуження) частки в іноземній юридичній особі або початок (припинення) здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання (втрати визнання) такої особи контролюючою особою КІК, то підстави для подання до контролюючого органу Повідомлення у такої особи відсутні.

Однак, якщо фізична особа – резидент України у 2024 звітному році відповідає критеріям визнання її контролюючою особою, то у такої особи виникає обов’язок щодо подання звіту про контрольовані іноземні компанії одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи та належним чином завіреною копією фінансової звітності такої компанії за відповідний звітний період такої КІК.

Коли та за якими ставками сплачується військовий збір ФОП – платниками ЄП першої, другої та четвертої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи.

Абзацом першим п.п. 1.3 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.

Платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», відображають нараховані суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку (абзац третій п.п. 1.3 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму єдиного податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають, зокрема, відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставка військового збору становить – 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (п.п. 2 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

За якою ставкою оподатковуються військовим збором доходи, нараховані платниками, визначеними п. 162.1 ст. 162 ПКУ, до набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), який набрав чинності 01.12.2024, доходи платників військового збору – осіб, визначених п. 162.1 ст. 162 ПКУ, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом № 4015, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності Законом № 4015 (1,5 відс.), незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених ПКУ.

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО дохід у вигляді державної грошової допомоги (кешбеку), отриманий в рамках реалізації експериментального проєкту щодо надання державної грошової допомоги...

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО дохід у вигляді державної грошової допомоги (кешбеку), отриманий в рамках реалізації експериментального проєкту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні»?

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (набрав чинності 01.12.2024) підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено п. 35, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) за 2024 та 2025 податкові (звітні) роки не включається дохід у вигляді державної грошової допомоги (кешбеку), отриманий в рамках реалізації експериментального проєкту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні», затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.                

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області (Кам'янський регіон)

« повернутися