Податкова інформує !
У ДПС обговорили впровадження профілю компетенцій «Ідеальний працівник»
Виконання Плану заходів щодо реалізації Програми управління людськими ресурсами ДПС на 2020-2023 роки обговорили експерти проєкту міжнародної технічної допомоги «Програма підтримки управління державними фінансами України» (EU4PFM) та представники служб кадрового забезпечення та розвитку персоналу апарату та територіальних органів ДПС під час онлайн зустрічі.
Мова йшла, зокрема, про впровадження профілю компетенцій «Ідеальний працівник» як складової системи нематеріальної мотивації персоналу.
Учасники зустрічі розглянули засади формування профілю «Ідеального працівника», який містить перелік професійних та особистих компетенцій, завдяки яким працівник ефективно працює та досягає результатів з урахуванням стратегічних цілей та цінностей Служби. Увага була зосереджена на важливості вироблення системного підходу на основі єдиних стандартів, зрозумілих та об’єктивних критеріїв оцінки прояву поведінки працівників.
Експерти проєкту EU4PFM запропонували чотири параметри відповідності та перелік з дев’ятнадцяти компетенцій для визначення працівника за профілем «Ідеальний працівник».
За результатами зустрічі сторонами узгоджено подальші спільні кроки в напрямі визначення загальнолюдських компетенцій та розробки методології визначення профілю «Ідеальний працівник» ДПС. Така систематизація ключових параметрів забезпечить неупереджене оцінювання ефективності роботи та відповідності поведінки працівника цінностям Державної податкової служби України, об’єктивне визначення та обрання кращих працівників для нагородження, відзначення, кар’єрного просування тощо.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Встановлено факти заволодіння коштами державного підприємства з подальшою їх легалізацією
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Миколаївській області спільно з співробітниками Державного бюро розслідувань викрито схему заволодіння коштами державного підприємства з подальшою їх легалізацією.
Встановлено, що службові особи суб’єкта господарювання заволоділи грошовими коштами державного підприємства у сумі понад 16 млн грн, отриманими за постачання спеціальної продукції згідно з умовами договору, фактично не здійснивши постачання. В подальшому отримані злочинним шляхом грошові кошти легалізовані шляхом перерахування на рахунки суб’єктів господарювання з ознаками «фіктивності».
Матеріали досліджуються у межах кримінального провадження за ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
У жовтні 22,3 тис. осіб скористалися відкритими даними ДПС
У жовтні 2021 року 22,3 тис. осіб скористалися розділом «Відкриті дані» ДПС. Вони здійснили перегляд (завантаження) наборів даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua/datasets.php.
За вказаний період найбільше здійснено переглядів наборів даних:
Реєстр платників податку на додану вартість – 6,8 тис. переглядів (30,4 %);
Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість – 5,1 тис. переглядів (22,9 %);
Реєстр платників єдиного податку – 2,7 тис. переглядів (12,0 %);
Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового – 1,415 тис. переглядів (6,3 %);
Інформація про платників, які мають борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 1,373 тис. переглядів (6,2 %);
Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг – 1,1 тис. переглядів (4,9 %).
З регіонів України найбільший перегляд наборів даних здійснювався користувачами з м. Києва, Харківської, Дніпропетровської, Львівської та Одеської областей.
Серед зарубіжних країн, з яких найбільше здійснювався користувачами перегляд наборів даних, – Королівство Нідерланди, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії та Федеративна Республіка Німеччина.
Довідково: ДПС здійснює оприлюднення та оновлення наборів даних у формі відкритих даних відповідно до вимог статті 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами та доповненнями.
Відкриті дані ДПС також оприлюднені та оновлюються на Порталі відкритих даних https://data.gov.ua/organization/tax.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі, якщо ФО є власником 10 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, кожна з яких не перевищує 2,0 гектара?
Відповідно до п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.
Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
До таких активів відноситься, зокрема, земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – Земельний кодекс).
Частиною першою ст. 121 Земельного кодексу визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.
Положення пункту 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації.
Таким чином, у разі наявності в фізичної особи земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, придбаних за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, сукупний розмір яких перевищує 2,0 гектара, декларант самостійно приймає рішення щодо подання Декларації. При цьому, у разі подання Декларації базою для нарахування збору кожної окремої земельної ділянки є витрати декларанта на придбання (набуття)/оціночна вартість такої земельної ділянки, у сумі з яких не сплачено податки і збори.
Виявлено та припинено незаконну діяльність з продажу тютюнових виробів на одному з ринків Києва
Державна податкова служба з метою контролю за ринком роздрібної торгівлі підакцизною продукцією, упередження випадків реалізації контрафактної (без марок акцизного податку та/або з ознаками їх підробки) підакцизної продукції, а також недопущення потрапляння на роздрібний ринок товарів підакцизної групи, реалізація якої призначена для магазинів безмитної торгівлі, на постійній основі здійснює моніторинг інформації з зовнішніх джерел (у т. ч. розміщеної в мережі Інтернет, соціальних мережах Telegram, Facebook, Instagram, тощо). Також постійно проводяться обстеження місць стихійної торгівлі (на ринках, виходів із станцій метрополітену та місцях масового скупчення громадян).
Для оперативного реагування по фактам виявлених порушень скоординовано спільні дії територіальних підрозділів ДПС з територіальними підрозділами Національної поліції України.
Завдяки злагодженій роботі працівниками Державної податкової служби у м. Києві виявлено та припинено незаконну діяльність з продажу тютюнових виробів на одному з ринків центру столиці.
Так, під час обстеження місць можливого здійснення незаконного продажу тютюнових виробів засвідчено факт реалізації тютюнових виробів громадянином України на господарському об’єкті (кіоск) без державної реєстрації суб’єктом господарювання, без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. Тютюнові вироби, які перебували в реалізації, не мали марок акцизного податку встановленого зразка, реєстратор розрахункових операцій також відсутній.
У результаті спільних заходів посадових осіб Головного управління ДПС у м. Києві та представників Національної поліції України у м. Києві (які оперативно прибули на виклик ДПС) з незаконного обігу вилучено більше 6 тис. пачок тютюнових виробів іноземного та вітчизняного походження, загальна сума вилучених тютюнових виробів становить близько 200 тис. гривень.
Всі зібрані матеріали надіслано до судових органів для вжиття відповідних заходів реагування згідно з вимогами чинного законодавства.
У разі встановлення випадків реалізації підакцизної продукції з порушенням вимог законодавства України просимо невідкладно інформувати Державну податкову службу України для вжиття контрольно-перевірочних заходів.
Для всебічного та якісного розгляду звернень просимо за можливості зазначати: адресу господарського об’єкту, назву суб’єкта господарювання, вид придбаної підакцизної продукції (з ознаками фальсифікації та/або відсутності марок акцизного податку) з наданням підтверджуючих документів (за наявності) або будь яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
ДПС працює у напрямі впровадження європейських моделей співпраці з платниками податків та обміну інформацією в Україні
У ДПС 8 - 10 листопада 2021 року відбулась серія семінарів у рамках співпраці з Проєктом «Програма підтримки управління державними фінансами України (EU4PFM): компоненти 3 і 4» для Державної податкової служби України.
Основні питання семінарів – міжнародні практики щодо заходів cooperative compliance та їх законодавчого регулювання, використання даних, отриманих за стандартом CRS для цілей податкового контролю, а також підходи до оцінки роботи аудиторів.
Томас Судінтас, міжнародний експерт з питань оподаткування, презентував працівникам Державної податкової служби України міжнародну практику з використання програм cooperative compliance - дотримання вимог законодавства на основі співробітництва, встановлення та розвиток відносин між платником податків та податковими органами, які будуються на основі довіри та співробітництва обох сторін з метою досягнення найвищого рівня добровільної сплати податків. Під час семінару представлено порівняння основних діючих моделей cooperative compliance у різних країнах - Ірландії, Литві, Австрії, також наголошено на проблемах, які виникають під час впровадження програм, та шляхи їх усунення.
Оскільки Україна готується приєднатися до системи міжнародного автоматичного обміну податковою інформацією між країнами за єдиним стандартом звітності (CRS) починаючи з 2023 року, один день семінару був присвячений питанням підготовки та навчанню використанню даних, отриманих за таким стандартом, досвіду Литви у цій сфері та практичним запитанням, які виникають під час запровадження єдиного стандарту звітності.
Окремими питаннями для обговорення були міжнародний досвід та практика з підвищення якості аудиту, можливості використання інформаційних систем для забезпечення якості податкового аудиту, практика контролю якості діяльності та оцінки аудиторів, порівняння здійснення аудиту в Австралії, Ірландії, Литві. Крім того, міжнародним експертом надано важливі поради щодо запровадження електронного аудиту в Україні на підставі досвіду Литви у цій сфері.
Державна податкова служба України завдяки отриманим знанням готується до впровадження європейських моделей співпраці з платниками податків та обміну інформацією в Україні.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
За результатами перевірок у сегменті роздрібної торгівлі підакцизними товарами застосовано штрафні санкції на 24 млн гривень
Державна податкова служба України постійно аналізує наявну в інформаційних базах ДПС інформацію щодо повноти проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО суб’єктами господарювання, діяльність яких пов’язана з роздрібною реалізацією підакцизних товарів.
Проведеним аналізом станом на 1 жовтня 2021 року встановлено близько 6 тис. господарських об’єктів, через які здійснюється продаж підакцизних товарів, у яких наявні виторги, проведені через РРО, що не відповідають необхідним мінімальним витратам на утримання господарського об’єкту з продажу таких товарів.
За дорученням ДПС територіальними підрозділами у 2021 році організовано та проведено 2,5 тис. фактичних перевірок таких суб’єктів господарювання, за результатами яких застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 24 млн гривень.
Так, завдяки постійній увазі ДПС щодо повноти проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО загальна кількість господарських об’єктів з низькими виторгами у 2021 році зменшилась майже вдвічі порівняно з кількістю таких об’єктів у 2020 року.
У разі встановлення випадків реалізації підакцизних товарів з порушенням вимог законодавства України просимо інформувати Державну податкову службу України для вжиття контрольно-перевірочних заходів.
Для всебічного та якісного розгляду звернень просимо за можливості зазначати: адресу господарського об’єкту, назву суб’єкта господарювання (магазину, торгового об’єкту), з наданням (за наявності) підтверджуючого документу (чека РРО) або будь яку іншу інформацію, яка може бути використана при проведенні контрольно-перевірочних заходів.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Чи має декларант при заповненні одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначити усі об’єкти нерухомого майна, які були придбані за рахунок коштів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні...
Чи має декларант при заповненні одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначити усі об’єкти нерухомого майна, які були придбані за рахунок коштів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, або за виключенням тих об’єктів, які не перевищують норми, визначені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України?
Відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларації), зокрема, нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.
Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять, зокрема:
нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:
а) об’єкти житлової нерухомості:
квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 квадратних метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;
житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м., або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м., за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;
б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м.;
в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями;
Таким чином, декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів, які будуть зазначені ним у Декларації.
Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування транспортний засіб, який було придбано за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою?
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Підпунктом «в» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема, рухоме майно, у тому числі транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми.
Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, зокрема:
один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см. та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (п.п. 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Таким чином, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Враховуючи викладене, у разі використання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, об’єктом декларування може бути транспортний засіб, придбаний за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою.
До зведеного бюджету надійшло понад 87,9 млрд грн акцизного податку та плати за ліцензії на здійснення операцій з підакцизними товарами
У січні-жовтні 2021 року зберігається позитивна динаміка надходжень акцизного податку до Зведеного бюджету України.
Так, за 10 місяців поточного року надійшло понад 87,9 млрд грн акцизного податку та плати за ліцензії на здійснення операцій з підакцизними товарами. Це на 10,4 відс., або на 8,3 млрд грн більше індикативного показника та на 15,9 відс., або на 12,1 млрд грн більше надходжень аналогічного періоду минулого року.
У жовтні цього року такі надходження склали 9,3 млрд грн. Це на 6,9 відс., або на 603,6 млн грн більше індикативного показника та на 8,4 відс., або на 717,7 млн грн більше показника жовтня минулого року.
До загального фонду Державного бюджету України за січень-жовтень 2021 року надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів у сумі понад 68,2 млрд грн. Це забезпечило виконання індикативного показника на 105,5 відс. (додаткові надходження –3,6 млрд гривень). Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися на 15,3 відс., або на 9 млрд гривень.
За жовтень 2021 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів у сумі 7,3 млрд грн. Виконання індикативного показника склало 103,6 відс. (додаткові надходження – 254,5 млн гривень). Порівняно з жовтнем минулого року надходження збільшилися на 10,2 відс., або на 676,1 млн гривень.
До спеціального фонду Державного бюджету України у січні-жовтні 2021 року надійшло 11,9 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції). Це становить 145,7 відс. від індикативного показника. До бюджету додатково надійшло 3,7 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 22,5 відс., або на 2,2 млрд гривень.
До спеціального фонду Державного бюджету України у жовтні 2021 року надійшло 1,2 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції). Це становить 136,1 відс. від індикативного показника, до бюджету додатково надійшло 325,6 млн гривень. Порівняно з жовтнем минулого року надходження зросли на 4,3 відс., або на 50,4 млн гривень.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Третє місце у рейтингу ефективності уповноважених з питань запобігання та виявлення корупції державних органів
Національним агентством з питань запобігання корупції проведено оцінювання ефективності уповноважених з питань запобігання та виявлення корупції державних органів та інших організацій публічного сектору.
Оцінюванням охоплено усі напрями діяльності уповноважених підрозділів органів влади та інших публічних інституцій у попередньому календарному році.
За результатами проведеного оцінювання НАЗК визначено Індекс ефективності кожного уповноваженого, згідно з яким Уповноважений підрозділ з питань запобігання та виявлення корупції ДПС зайняв третє місце у Рейтингу уповноважених підрозділів ЦОВВ та інших загальнодержавних органів.
Індекси ефективності кожної з оцінених організацій публічного сектору можна знайти на Антикорупційному порталі Національного агентства з питань запобігання корупції.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/diyalnist-/zapobigannya-proyavam-korupts/povidomlennya/522841.html
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Як декларанту заповнити графи 6, 7, 9, 12 розд. V одноразової (спеціальної) добровільної декларації, якщо він декларує об’єкти житлової нерухомості, загальна площа якого/яких перевищує сукупно по квартирі(ах) – 120 кв.м., по житловому будинку(ках)...
Як декларанту заповнити графи 6, 7, 9, 12 розд. V одноразової (спеціальної) добровільної декларації, якщо він декларує об’єкти житлової нерухомості, загальна площа якого/яких перевищує сукупно по квартирі(ах) – 120 кв.м., по житловому будинку(ках) –240 кв.м., та об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальною площею більше 60 кв. м.?
Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Пунктом 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
До таких активів відносяться, зокрема, об’єкти:
а) житлової нерухомості:
квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 кв. м., або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;
житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м., або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв. м., за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;
б) нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв. метрів.
Таким чином, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації.
Якщо фізична особа виявила бажання скористатися своїм правом на подання Декларації, то незалежно від загальної площі активів або їх сумарної вартості, декларант заповнює необхідні розділи Декларації без урахування положень п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно, у разі декларування об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у розд. V «Нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» Декларації зазначаються:
графа 6 – загальна площа активу;
графа 7 – розмір частки, яка належить декларанту;
графа 9 – загальна сума витрат на придбання (набуття) активу або його оціночна вартість;
графа 12 – вартість активу (база для нарахування збору). У цій графі фізична особа самостійно приймає рішення щодо бази для нарахування збору, а саме базою буде вся сума понесених витрат, пов’язаних з придбанням активу, чи тільки їх частина.
Податок на нерухомість: місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом січня – жовтня 2021 року отримали від юридичних осіб понад 472,2 млн гривень
Юридичними особами з початку 2021 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини спрямовано понад 472,2 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року сума надходжень збільшилась майже на 156,8 млн грн або на 49,7 відсотків.
Звертаємо увагу, якщо сільська, селищна, міська рада або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняли рішення про встановлення ставок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Шановні платники !
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (РРО, ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
З 1 січня 2022 року застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої-четвертої груп є обов’язковим.
Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання мають можливість користуватися як апаратним, так і програмним РРО – це може бути програма, чи додаток на смартфон, планшет, комп’ютер, який дозволяє з будь-якого пристрою сформувати розрахунковий документ. Відповідне програмне забезпечення надається ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно. Це спростить процес і скоротить витрати на впровадження каси. ПРРО – онлайн варіант касового апарату та замінює стаціонарний касовий апарат.
Основні переваги роботи з ПРРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує про основні переваги роботи з ПРРО.
1. Економія на устаткуванні - фіскальні реєстратори коштують недешево і вимагають дорогого ремонту, якщо щось зламається. З програмним РРО можна заощадити на купівлі та обслуговуванні.
2. Електронні звіти — фіскальний звіт буде створено та надіслано автоматично до ДПС. З ПРРО не потрібно буде друкувати Z-звіти та зберігати їх, всі дані будуть зберігатися в системі.
3. Можливість працювати без інтернету - у випадку, якщо відключиться інтернет і не буде доступу до сервера податкової, все одно буде можливість друкувати фіскальні чеки та вести продаж. Як тільки зв'язок відновиться, всі чеки автоматично вирушать на сервер податкової.
Поряд з безкоштовними ПРРО платники податків можуть використовувати будь-який представлений на ринку програмний РРО відповідно до своїх фінансових можливостей та функціональних потреб.
Для ознайомлення з роботою безкоштовного програмного рішення пропонуємо відвідати банер «Програмні РРО» на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/, де можна знайти найактуальнішу інформацію, нормативні акти, роз’яснення, відеоуроки щодо використання програмних РРО.
Наголошуємо, що у 2022 році всі платники єдиного податку другої – четвертої груп мають бути «фіскалізовані», тому закликаємо платників податків не зволікати, а завчасно готуватися до використання потенціалу РРО чи ПРРО.
На Дніпропетровщині платники отримали 13 940 ліцензій на виробництво, оптову, роздрібну торгівлю підакцизними товарами
У Дніпропетровській області з початку року станом на 01.11.2021 видано 13 940 ліцензій на виробництво, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та на зберігання пального, з них, зокрема:
13 153 – ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (7 188 – алкогольні напої, 5 965 – тютюнові вироби);
476 – ліцензій на зберігання пального;
214 – ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним;
65 – ліцензій на право оптової торгівлі пальним;
31 – ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (19 – алкогольні напої, 4 – тютюнові вироби, 8 – рідини, що використовуються в електронних сигаретах).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Чи може неповнолітня особа отримати ЕДП у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС та який порядок отримання?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) визначена ст. 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 № 435-IV (далі – ЦКУ).
Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників (частини друга ст. 32 ЦКУ).
Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону (частина четверта ст. 32 ЦКУ).
Тобто, для надання електронних довірчих послуг фізичній особі віком від 14 до 18 років необхідна письмова згода батьків.
Платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) для отримання електронних довірчих послуг.
Відповідно до п. 5.2 розділу 5 Регламенту Надавача ідентифікація особи, яка звертається за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, зокрема, фізичними особами наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача (https://acskidd.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» в категорії «Фізична особа».
Таким чином, неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може отримати електронні довірчі послуги у Надавача, надавши окрім переліку документів для отримання електронних довірчих послуг фізичній особі, заяву у довільній формі про письмову згоду хоча б одного з батьків (усиновлювачів) або піклувальників, та засвідчену копію свідоцтва про народження особи. При цьому обов’язкова присутність хоча б одного з батьків (усиновлювачів) або піклувальників дитини з оригіналом паспорта.
У разі якщо фізична особа у віці від 16 років зареєстрована як фізична особа – підприємець – згода батьків непотрібна.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Визначення бази нарахування єдиного внеску для осіб, які отримують дохід за виконану роботу, строк виконання якої перевищує календарний місяць
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують, зокрема, дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення, зокрема, доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.
Норми встановлені частиною 2 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Отже, базою нарахування єдиного внеску для осіб, які отримують дохід за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення доходу, виплаченого за результатами роботи, на кількість місяців, за які він нарахований.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги суб’єктів господарювання, які планують користування радіочастотним ресурсом України!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що п. 254.3 ст. 254 Податкового кодексу України встановлено: об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Передбачена відповідальність за невірно запрограмований код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД в РРО та/або ПРРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Норми встановлені п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Пунктом 11 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, (далі – Положення № 13).
Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1, наведений у додатку 1 до Положення № 13, має містити обов’язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7 фіскального чека) (п. 2 розд. ІІ Положення № 13).
Пунктом 7 ст. 17 Закону № 265 визначено, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Разом з тим, ст. 26 Закону № 265 встановлено, що посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності контролюючими органами.
Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи викладене вище, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання факту реалізації підакцизного товару через РРО та/або з ПРРО за невірно запрограмованим кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, до такого суб’єкта господарювання застосовується фінансова санкція, передбачена п. 7 ст. 17 Закону № 265 – у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та адміністративна відповідальність передбачена ст. 155 прим. 1 КУпАП.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
У яких випадках не є об’єктом оподаткування податком нерухомість житло, яке належить сім’ям, що виховують п’ятеро і більше дітей?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.
Норми передбачені п. п. «л» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України.
Згідно з абзацами другим – третім ст. 1 розділу І Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ із змінами та доповненнями, дитина – це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Відповідно до ст. 6 глави 1 розділу І Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ із змінами та доповненнями, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Враховуючи зазначене, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховуються п’ятеро і більше дітей, жодному з яких не виповнилося 18 років.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Чи підлягають амортизації у податковому обліку активи з права користування за договорами оренди?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що актив з права користування – визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди.
Норми встановлені п. п. 14.1.1 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування визначені п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, здійснюється відповідно до пп. 138.1, 138.2 ст. 138 ПКУ.
При цьому, згідно з п. 138.4 ст. 138 ПКУ вимоги пунктів 138.1 – 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги осіб, які не зареєстровані платниками ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» та наказу ДФС України від 10.04.2015 № 267 «Про організацію оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами, внесеними наказом ДФС України 03.05.2018 № 249 (далі – Наказ № 267), нарахування і сплата податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України здійснюються на бюджетний рахунок з кодом бюджетної класифікації 14060100 «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».
Що стосується рахунку з кодом бюджетної класифікації 14060400 «Податок на додану вартість із імпортованих на територію України робіт, послуг», то на зазначений рахунок відповідно до наказу № 267 спрямовуються виключно нарахування ПДВ з вартості послуг, отриманих особами, не зареєстрованими платниками ПДВ від нерезидентів на митній території України за актами перевірок.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
З 10.11.2021 діють нові правила розрахунку нормативної грошової оцінки землі
(Постанова № 1147)
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома платників, що з 10.11.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 «Про затвердження методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» (далі – Постанова № 1147).
Отже з 10.11.2021 почали діяти нові правила розрахунку нормативної грошової оцінки землі.
Постанову № 1147 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 10.11.2021 № 216.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Спрощено процедуру оформлення паспорта громадянина України
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 01.11.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2021 року № 1109 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 4 червня 2014 р. № 289 і від 25 березня 2015 р. № 302» (далі – Постанова № 1109).
Постановою № 1109 Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 745) доповнено, зокрема новим пунктом 7 прим. 1 , відповідно до якого особа віком від 14 до 18 років, яка має зареєстроване місце проживання та яка не зареєстрована в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, під час оформлення паспорта вперше може за її бажанням одночасно зареєструватися в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків з подальшим відображенням інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) у паспорті.
У разі коли за даними ДПС встановлено, що особа раніше була зареєстрована в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та дані про особу, які надійшли від Державної міграційної служби України (далі – ДМС) для проведення реєстрації, збігаються з даними про особу, наявними в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, ДПС надсилає ДМС дані про РНОКПП.
У разі коли за даними ДПС встановлено, що особа раніше була зареєстрована в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та дані про особу, які надійшли від ДМС для проведення реєстрації, відрізняються від даних про особу, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, ДПС надсилає ДМС повідомлення про необхідність звернення до контролюючого органу для реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків або внесення змін до зазначеного Реєстру. У такому разі паспорт оформляється без внесення даних про РНОКПП.
Постанову № 1109 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 02.11.2021 № 210.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про визначення обсягу води, який входить до складу напоїв при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.
Норми встановлені п. п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому визначення обсягу води, яка входить виключно до складу напоїв, нормами ПКУ не передбачено.
Відповідно до Національного класифікатора України Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, готова продукція – це продукція, процес перероблення якої завершено.
отже, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води обсяг фактично використаної води, яка входить до складу напоїв (у т.ч. безалкогольних, алкогольних, пива тощо), обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів, а у разі відсутності вимірювальних приладів – за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо) у відповідності до затверджених технічних умов, технологічних регламентів та рецептур на конкретні види продукції.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Одноразові електронні сигарети підлягають маркуванню марками акцизного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що електронна сигарета – виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин. Електронні сигарети можуть бути одноразовими або багаторазовими.
Норми передбачені п. п. 14.1.56 прим. 3 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Рідини, що використовуються в електронних сигаретах, – рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях (п. п. 14.1.56 прим. 4 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пунктом 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів віднесено, зокрема, рідини, що використовуються в електронних сигаретах.
Згідно п. 226.1 ст. 226 ПКУ у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2 ст. 226 ПКУ).
Пунктом 23 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 із змінами та доповненнями для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, передбачено наклеювання марки на ємності (упаковки) з рідиною, що використовуються в електронних сигаретах, у такий спосіб, щоб марки обов’язково розривалися під час відкривання.
Отже, одноразові електронні сигарети підлягають маркуванню марками акцизного податку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, утворені за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних паїв
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) чітко визначено категорії фізичних осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, та надано вичерпний перелік видів земельних ділянок та їх розмір, щодо яких зазначені категорії фізичних осіб мають право скористатись пільгами.
Водночас до даного переліку не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).
З урахуванням викладеного, пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб за земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв), не передбачені і відповідно земельний податок за такі ділянки справляється на загальних підставах.
Разом з цим згідно з п. 281.3 ст. 281 ПКУ від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про програмний РРО: як рахується час роботи в режимі офлайн?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що відповідно до п. 3 розділу V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) програмне рішення програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати постійний контроль, зокрема, щодо:
- відновлення зв’язку ПРРО із фіскальним сервером та перевіряти наявність такого зв’язку перед формуванням кожного розрахункового документа в режимі офлайн;
- дотримання граничних строків застосування режиму офлайн, інформувати особу, яка здійснює розрахункову операцію про залишок часу, протягом якого може тривати режим офлайн, та припинити проведення розрахункових операцій у режимі офлайн у разі досягнення одного із граничних строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).
ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п. 2 розділу V Порядку № 317).
Отже, в ПРРО час перебування в режимі офлайн рахується відповідно від моменту переходу в режим офлайн (перехід в режим офлайн відбувається при формуванні Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером за формою № 4-ПРРО (додаток 4 до Порядку № 317 (ідентифікатор J/F1316901)), далі – Повідомлення за ф. № 4-ПРРО)) до виходу з режиму офлайн (передача чеків/звітів сформованих в режимі офлайн на фіскальний сервер ДПС).
Роботу в режимі офлайн суб’єкт господарювання може контролювати шляхом сумування періодів часу, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн: від дати та часу, що зазначаються у Повідомленні за ф. № 4-ПРРО з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у Повідомленні за ф. № 4-ПРРО «завершення режиму офлайн».
В програмному рішенні «ПРРО Каса» налаштовано відображення часу проведеного в режимі офлайн.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Платник податків може отримати інформацію про відсутність податкової застави майна
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 45 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» із змінами та доповненнями, держатель або реєстратор Державного реєстру обтяжень зобов’язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру. Пошук у Державному реєстрі може здійснюватися за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника, ідентифікаційним кодом боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, за індивідуальним ідентифікаційним номером боржника в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів. Держатель Державного реєстру зобов’язаний на запит бюро кредитних історій надавати витяги з Державного реєстру в електронному вигляді (у форматі бази даних), у разі наявності письмової згоди юридичних, фізичних осіб – з власників рухомого майна.
Витяг з Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність. У разі наявності обтяження у витягу вказуються всі наявні записи та відомості, що містяться в них.
Витяг надається у строк не пізніше трьох робочих днів із дня отримання держателем або реєстратором Державного реєстру відповідного запиту. Відмова в наданні витягу з Державного реєстру допускається лише в разі невнесення заявником плати за надання витягу.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що за умови дотримання платником податків вимог ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Норми передбачені п. 49.9 ст. 49 ПКУ.
За умови дотримання вимог, встановлених статей 48 і 49 ПКУ податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:
- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою (п. п. 49.9.1 п. 49.9 ст. 49 ПКУ);
- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог п. 49.11 ст. 49 ПКУ не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (п. п. 49.9.2 п. 49.9 ст. 49 ПКУ).
Разом з тим слід зазначити, що на примірнику податкової звітності, що залишається у платника податків і був наданий, за його бажанням проставляється штамп «ОТРИМАНО».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про випадки, в яких контролюючим органом може бути нараховане грошове зобов’язання без дотримання строку давності, визначеного ст. 102 ПКУ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що грошове зобов’язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Норми визначені п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Абзацом першим п. 102.1 ст. 102 ПКУ встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 102.2 ст. 102 ПКУ передбачено, що грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 ПКУ, якщо:
? податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано;
? посадову особу платника податків (фізичну особу – платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов’язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Фізособа володіє коштами, які розміщенні на депозитному банківському рахунку: чи необхідно подати одноразову добровільну декларацію?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Норми встановлені п. 1 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п. п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
На балансі юрособи рахуються мобільні телефони: що з єдиним внеском при компенсації роботодавцем вартості невиробничих розмов працівників?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Водночас частиною сьомою ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, в якому не передбачено дохід у вигляді вартості невиробничих розмов працівниками з мобільних телефонів, що знаходяться на балансі роботодавця.
Враховуючи викладене, базою нарахування єдиного внеску є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати, яка включає компенсаційні виплати у вигляді вартості невиробничих розмов з мобільних телефонів, що знаходяться на балансі юридичної особи.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Податковий агент може повернути з бюджету суму надміру сплаченого ПДФО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).
Пунктом 1 розділу IІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 із змінами та доповненнями передбачено, що заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Пунктом 43.5 ст. 43 ПКУ встановлено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі повернення сум податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з п. п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Враховуючи викладене, податковий агент має право на підставі поданої заяви повернути з бюджету або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.
При цьому у разі наявності переплати, податковий агент має право не сплачувати податок на доходи фізичних осіб в межах такої переплати.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Порушення вимог закону, який регулює діяльність неприбуткової організації: що з «неприбутковістю»?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) .
Норми встановлені п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
? утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
? установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;
? установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу четвертого п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;
? внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
Згідно з п. п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені:
- бюджетні установи;
- громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;
- спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;
- житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
- об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;
- професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;
- сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
- інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Підпунктом 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п. п. 133.4.1 і п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділу ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.
Встановлення контролюючим органом відповідно до норм ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення (п. п. 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
Отже, порушення неприбутковою організацією, яка перебуває у Реєстрі, вимог закону, який регулює її діяльність, що призводить до порушення вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру з нарахуванням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 і 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ та переходом до сплати податку на прибуток у порядку, встановленому розділу ІІІ ПКУ для платників цього податку.
Водночас зазначаємо, що кожний конкретний випадок, який стосується особливостей діяльності відповідної неприбуткової організації в залежності від закону, який регулює її діяльність, потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш детальної відповіді пропонуємо звернутись до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 ПКУ з наданням усіх наявних копій документів.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Чи може платник ПДВ повернути помилково сплачені на електронний рахунок суми ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ) платника ПДВ перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з ПДВ. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
Норми визначені п. 200 прим.1. 5 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 200 прим.1. 6 ст. 200 прим.1 ПКУ встановлено, якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в СЕА ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку.
Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).
На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів після граничного терміну, встановленого ПКУ для самостійної сплати платником сум податкових зобов’язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.
Відповідно до п. п. 4 п. 10 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, для перерахування до бюджету/на поточний рахунок зайво зарахованих коштів платник податку повинен заповнити додаток 4 до декларації з ПДВ «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)» (далі – додаток 4).
Отже, сума помилково (надміру) сплачених коштів на рахунок платника в СЕА ПДВ, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань з ПДВ за наслідками звітного податкового періоду та суму податкового боргу з ПДВ, може бути перерахована на поточний рахунок платника податку лише за результатом подання додатку 4 у складі податкової декларації з ПДВ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Мешканці Дніпропетровщини протягом 2021 року задекларували доходів на суму 7,2 млрд гривень
За підсумками деклараційної кампанії 2021 року упродовж січня – жовтня 2021 року мешканці Дніпропетровщини та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подали майже 47,7 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2020 рік, що на 2,4 тис. перевищує показник на аналогічну дату минулого року. Про це проінформував заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.
Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу склала 7 млрд 208,8 млн грн, що майже на 1,9 млн грн більше, ніж минулого року. Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати в бюджет, становить 141,7 млн грн, сума військового збору – 19,4 млн гривень.
«Оподатковуваний дохід більше одного мільйона гривень задекларували 393 громадян регіону із сумою оподатковуваного доходу понад 4 млрд 747,8 млн гривень. За результатами розрахунків вони доплатять в бюджет 57,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 6,5 млн грн військового збору», - зауважив податківець.
Серед декларантів 7,9 тис. осіб скористались правом на отримання податкової знижки. Усім претендентам на податкову знижку до повернення нараховано 21,3 млн грн, з яких 19,2 млн грн уже повернуто.
Валерій Леонов звернув увагу, що для тих, хто хоче подати декларацію, реалізувавши своє право на податкову знижку, ще є час. Останнім днем, коли це можна буде зробити за витратами, понесеними упродовж 2020 року, є 31 грудня 2021 року. Після цього шанс буде втрачено, адже на наступний рік таке право не переноситься.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До зведеного бюджету надійшло понад 87,9 млрд грн акцизного податку та плати за ліцензії на здійснення операцій з підакцизними товарами
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У січні-жовтні 2021 року зберігається позитивна динаміка надходжень акцизного податку до Зведеного бюджету України.
Так, за 10 місяців поточного року надійшло понад 87,9 млрд грн акцизного податку та плати за ліцензії на здійснення операцій з підакцизними товарами. Це на 10,4 відс., або на 8,3 млрд грн більше індикативного показника та на 15,9 відс., або на 12,1 млрд грн більше надходжень аналогічного періоду минулого року.
У жовтні цього року такі надходження склали 9,3 млрд грн. Це на 6,9 відс., або на 603,6 млн грн більше індикативного показника та на 8,4 відс., або на 717,7 млн грн більше показника жовтня минулого року.
До загального фонду Державного бюджету України за січень-жовтень 2021 року надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів у сумі понад 68,2 млрд грн. Це забезпечило виконання індикативного показника на 105,5 відс. (додаткові надходження –3,6 млрд гривень). Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися на 15,3 відс., або на 9 млрд гривень.
За жовтень 2021 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів у сумі 7,3 млрд грн. Виконання індикативного показника склало 103,6 відс. (додаткові надходження – 254,5 млн гривень). Порівняно з жовтнем минулого року надходження збільшилися на 10,2 відс., або на 676,1 млн гривень.
До спеціального фонду Державного бюджету України у січні-жовтні 2021 року надійшло 11,9 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції). Це становить 145,7 відс. від індикативного показника. До бюджету додатково надійшло 3,7 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 22,5 відс., або на 2,2 млрд гривень.
До спеціального фонду Державного бюджету України у жовтні 2021 року надійшло 1,2 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції). Це становить 136,1 відс. від індикативного показника, до бюджету додатково надійшло 325,6 млн гривень. Порівняно з жовтнем минулого року надходження зросли на 4,3 відс., або на 50,4 млн гривень.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/523075.html
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Застосування РРО/програмних РРО: за ініціативою начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганни проведено онлайн зустріч з бізнесом
Сьогодні, 12 листопада 2021 року, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у форматі онлайн проведено зустріч з бізнесом на тему «Актуальні питання стосовно застосування РРО/програмних РРО суб’єктами господарювання».
Зустріч відбулась за ініціативою начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Чуб Ганни.
У заході прийняли участь та голова Спілки Підприємців Дніпропетровщини, заступник голови робочої групи щодо вирішення проблемних питань діяльності фізичних осіб – підприємців у Дніпропетровській області Григоренко Олег, начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипова Манушак; начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Самсоненко Євгенія; начальник управління електронних сервісів ГУ ДПС Свірська Алла; начальник відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС Аратюнова Світлана та представники бізнес-спільноти Дніпропетровського регіону.
На зустрічі розглядались нагальні питання, пов’язані із застосуванням РРО/програмних РРО.
Податківці Дніпропетровщини завжди зацікавлені у конструктивному діалозі з бізнес-колами регіону.
Почути кожного платника, побудувати ефективну співпрацю з бізнесом, знайти точки порозуміння та спільно працювати для розвитку області незалежно від ситуації – це не просто гасла, це наша щоденна робота!
Податкова служба області оперативно реагує на питання та заяви платників, йде назустріч легальному бізнесу у питаннях зведення до мінімуму ризиків недобросовісної конкуренції.
Григоренко Олег визначив позитивний вплив інформаційної взаємодії податкової служби області з платниками та подякував за організацію онлайн зустрічі з такого важливого для бізнесу питання.
Фахівці ГУ ДПС з урахуванням вимог законодавства проінформували платників податків про умови, за яких суб’єкти господарювання зобов’язані використовувати РРО/програмні РРО, акцентували увагу, що з 01.01.2022 всі платники єдиного податку другої – четвертої груп при здійсненні господарської діяльності мають використовувати РРО або програмні РРО, ознайомили з електронними сервісами ДПС. Особливу увагу приділено реалізації сервісу «ПРРО» та порядку роботи з програмними РРО. Акцент також зроблено на дотриманні вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
У ході проведення заходу до уваги платників представлені відеоролик «8 легких кроків роботи з ПРРО» та презентаційні матеріали.
Під час онлайн зустрічі представники бізнес-спільноти Дніпропетровщини отримали важливу інформацію щодо застосування РРО/програмних РРО. Також учасники заходу вирішили продовжити комунікації за визначеною тематикою шляхом проведення таких зустрічей у найближчий час.
Додаткові матеріали
Повідомлення про прийняття працівника на роботу страхувальник (роботодавець) має можливість надіслати через Електронний кабінет
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Згідно з абзацами першим – четвертим постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 із змінами).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Режим «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі Повідомлення, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.
Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».
Режим «Перегляд звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду поданої звітності.
Вкладка «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої користувачу Електронного кабінету.
Додатково повідомляємо, що для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом, відкрита та приватна частини Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
З якою метою юрособи отримують технологічні кваліфіковані сертифікати?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що юридичні особи отримують технологічні кваліфіковані сертифікати для забезпечення функціонування системи електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів, що інтегрується до обладнання інформаційної системи зазначеної юридичної особи. Ці технологічні кваліфіковані сертифікати забезпечують встановлення захищеного каналу безпечного обміну інформацією в режимі реального часу.
Для отримання електронних довірчих послуг та формування технологічного кваліфікованого сертифіката звертається особисто керівник юридичної особи або відповідальна особа, яка передбачена Порядком використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 749 зі змінами та доповненнями.
Документи, необхідні для формування технологічного кваліфікованого сертифіката:
– заповнена та підписана Реєстраційна картка для юридичної особи (далі – Реєстраційна картка), у двох примірниках (зразок заповнення Реєстраційної картки розміщено на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (https://acskidd.gov.ua) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» обравши вкладку «технологічні сертифікати»);
– оригінал статуту юридичної особи (засновницького договору, рішення про створення юридичної особи, яка діє на підставі модельного статуту) або його нотаріально засвідчена копія (надається виключно для ознайомлення) (крім тих хто зареєструвався або вніс зміни в установчі документи починаючи з 01.01.2016 та мають електронний примірник документів, який розміщено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Документальні та камеральні перевірки платників єдиного внеску проводиться у порядку, встановленому ПКУ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що відповідно до п. 2 частини 1т. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Порядок проведення документальних та камеральних перевірок регламентовано главою 8 розділу ІІ ПКУ.
Однією з підстав, яка надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, може бути, припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ).
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, визначених, зокрема п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).
Згідно з п. 1 розділу ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1162), процедури щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у зв’язку з припиненням платника єдиного внеску контролюючим органом розпочинаються та проводяться в разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення про припинення відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів такого платника, зміну мети установи, реорганізацію платника єдиного внеску.
При отриманні одного із зазначених документів (відомостей) контролюючий орган вносить відповідний запис до реєстру страхувальників.
Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей згідно з п. 1 розділу ІV Порядку № 1162 контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску (п. 2 розділу ІV Порядку № 1162).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Законодавством не передбачено обмежень щодо можливості переведення резидентом – позичальником боргових кредитних зобов’язань в іноземній валюті перед нерезидентом на іншого резидента
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).
Одним із принципів валютного регулювання відповідно до ст. 2 Закону № 2473 є свобода здійснення валютних операцій, що передбачає:
- право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн;
- право фізичних та юридичних осіб – резидентів придбавати валютні цінності, активи за кордоном, переміщувати через митний кордон України валютні цінності;
- недопущення неправомірного і необґрунтованого втручання держави у валютні операції.
При цьому Законом № 2473 не передбачено обмежень щодо можливості переведення резидентом-позичальником боргових кредитних зобов’язань в іноземній валюті перед нерезидентом на іншого резидента.
Водночас зазначаємо, що заходами захисту, запровадженими Національним банком України (далі – НБУ) відповідно до ст. 12 Закону № 2473 та затвердженими постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 (далі – Положення № 5), встановлено особливості здійснення окремих валютних операцій клієнтів за кредитними договорами (договорами позики/поворотної фінансової допомоги) та за аграрними розписками (розд. VІІ Положення № 5).
Крім того порядок надання банками НБУ інформації щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками, визначено постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 6.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Для застосування пільги зі сплати земельного податку фізособа подає до контролюючого органу заяву
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня.
Норми встановлені п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.
Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ.
Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
Також, п 281.3 ст. 281 ПКУ визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Згідно з п. 281.4 ст. 281 ПКУ, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 282 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Пунктом 281.5 ст. 281 ПКУ визначено, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання нею заяви про застосування пільги разом з документи, що посвідчують її право на пільгу. При цьому нормами ПКУ не визначено для фізичної особи обов’язку щорічного подання контролюючому органу заяви про застосування пільги зі сплати земельного податку та документів, які підтверджують її право на таку пільгу.
Тобто, платник податків подає до контролюючого органу документи про застосування пільги тільки у разі наявності змін у володінні земельними ділянками.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги платників транспортного податку!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Норми встановлені п. п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Підпунктом 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.
Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27 червня 2017 року № 595), введена в дію з 01.01.2018.
Пункт 1 заголовної частини Декларації містить поле «Тип декларації», яке передбачає наступні форми: звітна, звітна нова, уточнююча.
Згідно з п. п. 1.2.3 п. 1.2 розділу 1 Регламенту комп’ютерної обробки податкової звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншої звітності в органах ДФС, затвердженого наказом ДФС України від 04.08.2017 № 515, документ звітності з типом «Звітний» подається платником податків, якщо за такий звітний (податковий) період документ звітності ще не подавався. Документ звітності з типом «Звітний новий» подається платником податків до закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за такий самий звітний (податковий) період з урахуванням особливостей для певних форм документів звітності.
Документ звітності з типом «Уточнюючий» подається платником податків після закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за звітний (податковий) період, що уточнюється, зокрема у разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування, появи нових об’єктів оподаткування, для форм документів звітності, щодо яких подання передбачено за звітний рік до його закінчення.
Тобто, суб’єкт господарювання, який вперше подає Декларацію за новопридбані об’єкти оподаткування (легкові автомобілі) та звітує за рік, у полі «Тип декларації» зазначає «Звітна».
Якщо перехід права власності на новопридбані об’єкти оподаткування (легкові автомобілі) відбувся до 20 лютого, а звітну Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків – юридичною особою Декларація подається з типом «Звітна нова».
При переході права власності на об’єкти оподаткування після закінчення граничного терміну подання Декларації (після 20 лютого звітного року), юридичною особою подається Декларація з типом «Уточнююча» протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.
Таким чином, якщо платник податку на поточний рік подав звітну Декларацію за об’єкти оподаткування (легкові автомобілі), що перебувають у його власності, а протягом року отримав право власності на новопридбані об’єкти оподаткування (легкові автомобілі), то такий платник має надати уточнюючу Декларацію контролюючому органу за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (транспортних засобів), з урахуванням переліку автомобілів, зазначених в останній поданій Декларації за рік, що уточнюється, протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.
ДПС розміщує електронні форми документів (pdf, xsd файли) на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.
Ідентифікатор форми Декларації: J0303602.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Щодо заповнення додатка 1 та 2 до форми декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності, зокрема, юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Норми передбачені п. п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (далі – Декларація).
Відповідно до Довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та на підставі рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого згідно з п. п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, в графах 17 додатка 1 та 16 додатка 2 до Декларації зазначається код «18010402».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
ФОП – «загальносистемник» за 2021 рік подає декларацію про майновий стан і доходи через Електронний кабінет за формою F0100111
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фізичні особи – підприємці (ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
Норми встановлені п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому податкова декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177).
Згідно з п. 4 розділу І Інструкції податкова декларація подається до контролюючого органу, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Для забезпечення можливості реалізації прав та обов’язків платників подавати до контролюючих органів електронні документи засобами телекомунікаційного зв’язку з дотриманням вимог ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 із змінами та доповненнями, ДПС розміщує електронні форми документів (pdf, xsd файли) на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів.
ФОП на загальній системі оподаткування подають через розділ «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету податкову декларацію з ідентифікатором форми за реєстром ДПС – F0100111.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Порядок сплати ПДФО з доходів, одержаних фізособою від надання нерухомості в оренду іншій фізособі, яка не є самозайнятою особою
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Підпунктом 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ визначено, якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, або особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.
При цьому:
а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи;
б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим. 1 ПКУ.
Так, згідно з 119 прим.1.1 п. 119 прим.1 ст. 119 прим. 1 ПКУ порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 грн за кожне таке порушення.
Дії, передбачені п. п. 119 прим.1.1 п. 119 прим.1 ст. 119 ПКУ, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1360 грн за кожне таке порушення.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Норми визначені п. п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Різниці по операціях з продажу або іншого відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, не виникають і такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Податківці Дніпропетровщини довели правомірність 370 судових справ на загальну суму 763,8 млн гривень
Станом на 01 листопада 2021 року на розгляді у судах за участю Головного управління ДПС у Дніпропетровської області перебувало понад 3 863 справ різних категорій (з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років) на суму близько 8,6 млрд гривень. На протязі поточного року, із розглянутих судових справ на користь Головного управління ДПС у Дніпропетровської області вирішено 933 справ на загальну суму 4,1 млрд гривень.
Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків до Головного управління ДПС у Дніпропетровської області більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень - рішень. Так, протягом 2021 року на розгляді у судах знаходилось 1513 таких справ на суму 3,6 млрд гривень. З них, із розглянутих судових справ, на користь Головного управління ДПС у Дніпропетровської області вирішено 370 справ на загальну суму 763,8 млн гривень.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Надходження від платників єдиного внеску Дніпропетровщини до державного цільового фонду зростають
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) доводить до відома, що станом на 01.11.2021 року згідно з інформацією ДнепрТАХінфо кількість платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) по ГУ ДПС становить 367 738 осіб.
Протягом жовтня 2021 року фактичні надходження єдиного внеску склали 1 млрд 750 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року ця сума збільшилась на 383 млн грн, або на 28 відсотків.
Крім того, з початку 2021 року надходження по єдиному внеску по ГУ ДПС склали понад 16 млрд 290 млн гривень. У порівнянні з січнем – жовтнем минулого року це більше ніж на 2 млрд 842 млн грн, або на 21,1 відсотків.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України засобами сервісів «Пульс», «Урядова гаряча лінія 1545» та «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що за січень – жовтень 2021 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 565 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року загальна кількість звернень платників податків на «Пульс» у 2021 році зменшилась на 41 одиниць. (січень – жовтень 2020 року – 606 картки).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 276 звернень (49%);
- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 190 (33,7%);
- щодо якості надання адміністративних послуг – 37 (6,6%);
- щодо роботи центрів обслуговування платників – 17 звернень (3%).
Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.
За січень – жовтень 2021 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 479 звернень, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» і 50 звернень, що надійшли від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА».
За відповідний період 2020 року на «Урядову гарячу лінію 1545» надійшло 400 звернень, а на сервіс «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» 46 звернень.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Протягом поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до місцевого бюджету на 5 млрд 517,6 млн грн більше ніж у минулому році
Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – жовтень 2021 року склали майже 25 млрд 602,5 млн грн, що на 5 млрд 517,6 млн грн більше аналогічного періоду 2020 року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 15 млрд 527,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 2 млрд 817,7 млн гривень.
Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2021 року 3 млрд 894,2 млн грн, що на 1 млрд 057,7 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.
Платники, що застосовують спрощену систему, протягом січня – жовтня поточного року сплатили єдиного податку на суму 2 млрд 990,5 млн грн, що на 475,1 млн грн більше рівня аналогічного періоду 2020 року.
Замикає четвірку лідерів сплата рентних та ресурсних платежів, яких надійшло майже 1 млрд 317,9 млн грн, що перевищує майже на 747,0 млн грн минулорічні показники.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Норми передбачені п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 7.1 розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 розд. ІІ ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується (за неосновним місцем обліку), уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (п. 66.5 ст. 66 ПКУ).
Відповідно до п. 9.3 розд. IX Порядку № 1588 платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-ОПН з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку». У разі надходження від державних реєстраторів відомостей про внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо платників податків, а також надходження від платників податків заяв за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП з позначкою «Зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або за формою № 1-ОПН з позначкою «Перереєстрація/зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» контролюючі органи вносять відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.
Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-ОПН у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.
У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-ОПН - з позначкою «Перереєстрація/зміни» (п. 9.2 розд. IX Порядку № 1588).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжного доручення для перерахування коштів за ліцензії на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю пальним та інших
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що відповідно до п. 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати податків, зборів, платежів визначено Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 із змінами (далі – Порядок № 666).
Згідно з п. 1 Порядку № 666, зокрема, у разі сплати ліцензії на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю пальним, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а також на зберігання пального заповнюється таким чином:
у полі № 1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);
у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс - тризначне число);
у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії) (далі – податковий номер);
у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається.
У полях № 5 – 7 – друкується розділовий знак «;», поля не заповнюються.
Під час заповнення полів не допускаються пропуски (пробіли) між цифрами та службовими знаками, між словами та службовими знаками.
Перелік кодів видів сплати (які вказуються в реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа наведено в додатку 1 до Порядку № 666, зокрема, «101» - сплата суми податків і зборів/єдиного внеску.
Приклад заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати ліцензії на оптову торгівлю тютюновими виробами за 2021 рік: «*;101;податковий номер; сплата за ліцензію на оптову торгівлю тютюновими виробами за 2021 рік;;;».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Деякі особливості сплати земельного податку за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) регламентує особливості оподаткування платою за землю.
Плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відс. податку, обчисленого відповідно до ст.ст. 274 і 277 ПКУ (п. 284.4 ст. 284 ПКУ).
Стаття 274 ПКУ встановлює межі ставок земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), а ст. 277 ПКУ – за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Згідно з п. п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 ПКУ до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належить встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ.
Пунктом 288.5 ст. 288 ПКУ передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, визначеного за ставкою у межах, встановлених цим пунктом ПКУ та затвердженою рішенням відповідної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка.
Таким чином, податкове зобов’язання із земельного податку за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин на рік становить 25 відс. від суми земельного податку, обчисленої за ставкою, встановленою рішенням відповідної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка.
Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9) (далі – декларація).
Зокрема, у розд. I «Розрахунок суми земельного податку» декларації зазначається:
- у колонці 12 «Ставка податку (%)» – ставка, визначена у розмірі 25 відс. від ставки, встановленої рішенням відповідної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка;
- у колонці 13 «Річна сума земельного податку» – сума, обчислена за ставкою у розмірі 25 відс. від ставки, встановленої рішенням відповідної ради, на території якої знаходиться земельна ділянка;
- у колонці 17 «Річна сума земельного податку до сплати» – сума земельного податку, зазначена у колонці 13 декларації.
Звертаємо увагу, що особливості, передбачені п. 284.4 ст. 284 ПКУ для гірничодобувних підприємств, не поширюються на розміри орендної плати, визначені діючими договорами оренди землі.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про сплату рентних платежів за видобуті обсяги підземних вод
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за спеціальне використання води.
Норми визначені п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині видобування підземних вод є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п. п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Крім того, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п. п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Ставка рентної плати за користування надрами для видобування підземних вод визначена у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.
Відповідно до п. 255.1 ст. 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
? первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
? суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Отже, суб’єкт господарювання, що здійснює видобування підземних вод (прісні або мінеральні), є платником рентної плати: за користування надрами для видобування корисних копалин та за спеціальне використання води.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
За неподання або несвоєчасне подання платником податків Звіту про контрольовані операції застосовуються штрафні санкції
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що нормами п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: неподання платником податків, зокрема, Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та/або документації з трансфертного ціноутворення (далі – документація) відповідно до вимог ст. 39 ПКУ – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;
3 відс. суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов’язку подання Звіту та/або документації.
Неподання платником податків Звіту та/або документації після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п. 120.3 ст. 120 ПКУ, –
тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання Звіту та/або документації, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 120.6 ст. 120 ПКУ визначено, що несвоєчасне подання платником податків, зокрема, Звіту та/або документації – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
- одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання Звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року;
- двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Поряд з цим, п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відкриття ліквідаційної процедури юрособи та ФОП: хто підписує податкову звітність?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до частини першої ст. 104 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до ЦКУ призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється (частина третя ст. 105 ЦКУ).
Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється (частина четверта ст. 105 ЦКУ).
Згідно з частиною сьомою ст. 111 ЦКУ для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості, зокрема, із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання, органам ДПС документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає, зокрема, органам ДПС звітність за останній звітний період.
Отже, з моменту відкриття ліквідаційної процедури всі права керівника юридичної особи переходять голові ліквідаційної комісії (ліквідатору). Такий платник податків (в особі голови ліквідаційної комісії (ліквідатора)) повинен подавати та підписувати податкову звітність до контролюючого органу за місцем реєстрації та/або за неосновним місцем обліку до дня внесення запису про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням податкова звітність подається за підписом самої фізичної особи або іншої особи, нотаріально уповноваженої платником податку здійснювати таке заповнення.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов’язання: строк давності для застосування штрафної (фінансової) санкції
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що штрафна (фінансова) санкція за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов’язання встановлена ст. 124 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
? при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
? при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у п. 124.1 ст. 124 ПКУ, не застосовуються.
Діяння, передбачені п. 124.1 ст. 124 ПКУ вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).
Пунктом 124.4 ст. 124 ПКУ визначено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зі змінами та доповненнями, з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи – учасника платіжної системи, еквайра такий банк/орган сплачує штрафи в розмірах, встановлених п. 124.1 ст. 124 ПКУ.
У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 124.5 ст. 124 ПКУ).
Грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 113.1 ст. 113 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ.
Пунктом 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Однак, розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений ст. 124 ПКУ у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов’язань, з урахуванням положень ст. 124 ПКУ, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, і до дня фактичної сплати боргу.
При цьому штрафна санкція нараховується на суму фактичної сплати в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошового зобов’язання.
Отже, з урахуванням того, що обов’язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі ст. 124 ПКУ є сплата грошового зобов’язання або факт погашення податкового боргу, то відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов’язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов’язання.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Неподання посадовими особами підприємств платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів: відповідальність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами і доповненнями (далі – КУпАП), неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Увага платникам, які уклали договір про добровільну сплату єдиного внеску!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Норми встановлені п. 2 частини 1 ст. 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, визначено частиною 1 ст. 10 Закону № 2464.
Платник єдиного внеску, зокрема, зобов’язаний подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, та сплачувати єдиний внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
Згідно з п. 6 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), фізичні особи, які уклали договір на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, формують та подають самі за себе Звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати (далі – Звіт) протягом 30 календарних днів після закінчення строків дії договору.
Звітним періодом є термін дії договору, а якщо договором про добровільну участь передбачено одноразову сплату особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню – період, за який одноразово сплачено єдиний внесок за попередні періоди.
Звіт подається за формою № Д6 згідно з додатком 6 до Порядку № 435.
Згідно з частиною четвертою ст. 10 Закону № 2464 у договорі про добровільну участь зазначаються, зокрема, права та обов’язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Чинним законодавством не передбачено відповідальності до фізичної особи, яка уклала договір про добровільну сплату єдиного внеску, але не подала (несвоєчасно подала, подала за невстановленою формою) Звіт.
При цьому слід врахувати, що фізична особа, яка уклала договір про добровільну сплату єдиного внеску, але не подала Звіт, втрачає право на отримання допомоги при настанні страхового випадку, який визначений в укладеному договорі.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про податкову знижку: чи включаються до складу витрат витрати, понесені фізособою на лікування за наслідками 2020 року?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також сума коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Норми встановлені п. п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 1 розділу ХІХ ПКУ встановлено, що п. п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 01 січня 2021 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п. п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2020 року платникам не надається.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
З яких причин в Електронному кабінеті у платника ПДВ виникає показник «сума відхилення»?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платник податків має право реалізовувати через Електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Норми встановлені п. п. 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до вимог п. п. 14.1.56 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов’язків, визначених ПКУ, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами, наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету.
У приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» (далі – СЕА ПДВ) платник ПДВ має доступ до інформації з СЕА ПДВ, зокрема, інформації щодо показника «Сума відхилення».
Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено ст. 200 прим. 1 ПКУ та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).
Пунктом 200 прим. 1.3 статті 200 прим. 1 визначено, що показник SПеревищ є складовою формули, за якою обраховується сума ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні та/або розрахунки коригування.
Обрахунок реєстраційної суми (SНаклад) та її складових, зокрема показника суми перевищення (SПеревищ), здійснюється автоматично відповідно до норм ПКУ та Порядку № 569 для кожного платника ПДВ за кожний звітний період починаючи з 01.07.2015, а саме,враховується звітність з ПДВ, починаючи з податкової звітності за липень 2015 року, та податкові накладні і розрахунки коригування до них, складені, починаючи з 01.07.2015.
Показник SПеревищ розраховується наростаючим підсумком за кожен звітний період.
В обрахунку показника SПеревищ приймають участь усі подані платником ПДВ декларації з ПДВ/уточнюючі розрахунки та усі складені платником ПДВ податкові накладні/розрахунки коригування зареєстровані в ЄРПН. Під час обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума (SНаклад) такого платника. Перерахунок показника SПеревищ здійснюється щоразу при поданні декларації з ПДВ/уточнюючого розрахунку за вказані періоди на дату такого подання та/або реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, складені за вказані періоди на дату такої реєстрації.
Показник «Сума відхилення» – це позитивне або від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань за даними податкової звітності за звітний (податковий) період (рядок 9 колонка Б податкової декларації з ПДВ) та узагальненими даними суми ПДВ, зазначену в зареєстрованих в ЄРПН податковими накладними та розрахунками коригування, що в залежності від дати складання або дати реєстрації віднесено до відповідного звітного (податкового) періоду.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про терміни, в які після виникнення податкового боргу проводиться опис майна, на яке поширюється право податкової застави
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що право податкової застави виникає:
? у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п. п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
? у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п. п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
? у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Норми встановлені п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 89.3 ст. 89 ПКУ визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
За допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» можливо отримати ЕДП у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» здійснюється ідентифікація особи та передача копій електронних документів.
Для отримання електронних довірчих послуг у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія» необхідно:
1) звернутися до обраного відокремленого пункту реєстрації Надавача;
2) відкрити паспорт громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон у застосунку «Дія», версії не нижче 2.0;
3) натиснути на нього та обрати штрихкод;
4) надати штрихкод або продиктувати 13-значний код, який розташований під штрихкодом;
5) підтвердити запит для передачі даних.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Державні облігації України з терміном обігу більше ніж 365 днів придбані до 01.09. 2021 без сплати податків: визначення ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. п. 5 п. 2 ст. 8 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 3480) державні облігації України належать до цінних паперів.
При цьому державні облігації України поділяються на облігації внутрішньої державної позики України та облігації зовнішніх державних позик України (п. 2 ст. 16 Закону № 3480).
Підпунктом «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом.
Підпунктом 8.1 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ щодо об’єктів декларування, визначених п. п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, застосовується ставка 5 відс. крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п. п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Згідно з п. п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ щодо об’єктів декларування, визначених п. п. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, застосовується ставка 9 відс. крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною п. п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Водночас, тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір), визначена п. п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків (п. 19 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
При цьому, відповідно до п. п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, застосовується ставка 2,5 відсотка.
Враховуючи викладене, ставки Збору щодо об’єкту одноразового (спеціального) добровільного декларування у вигляді цінних паперів (державних облігацій України) застосовуються у розмірах:
5 відс., якщо вказані облігації знаходяться (зареєстровані) в Україні.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
9 відс., якщо зазначені облігації, які знаходяться (зареєстровані) за кордоном.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
При цьому, тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Крім того, щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, застосовується ставка 2,5 відсотка.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Розгляд звернень громадян є пріоритетним напрямком роботи податківців Дніпропетровщини
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvern436@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державних спеціалізованих сервісів «Урядова гаряча лінія 1545», «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» та «Пульс».
Так, за січень – жовтень 2021 року до ГУ ДПС надійшло 638 звернень громадян, з них: 638 – заяв, у тому числі 15 колективних звернень від 80 громадян.
Загальна тематика письмових звернень:
? контрольно-перевірочна робота – 191 звернення (29,94 %);
? консультації з питань податкового законодавства – 221 звернення (34,64 %);
? облік в Державному реєстрі – 55 звернення (8,62%);
? аграрна політика і земельні відносини – 68 звернень (10,66 %);
? інформування про ухилення від сплати податків – 29 звернень (4,54 %).
При цьому, за відповідний період 2020 року до ГУ ДПС надійшло 307 звернень.
Звертаємо увагу, що з урахуванням вимог Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», в ГУ ДПС на період здійснення карантинних заходів скасовано проведення особистих прийомів.4/
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Відбулося перше засідання Ініціативної групи
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 10 листопада 2021 року проведено перше засідання Ініціативної групи з підготовки установчих зборів для формування Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Ініціативна група).
Під час засідання членів Ініціативної групи ознайомлено з Положенням про Ініціативну групу, затвердженого наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.11.2021 № 769 «Про створення Ініціативної групи з підготовки установчих зборів для формування Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області», обрано голову та секретаря Ініціативної групи, визначено дату, місце проведення установчих зборів та розглянуто організаційні питання, пов’язані з форматом їх проведення для формування Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Крім того, обговорено зміст повідомлення інститутів громадянського суспільства про проведення установчих зборів (дата, час, інформаційне наповнення тощо); формат заяви від інститутів громадянського суспільства на участь в установчих зборах; формат додатків до заяви інститутів громадянського суспільства та інше.
На обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області знаходиться 6 385 суб’єктів господарювання – платників акцизного податку
У Дніпропетровській області станом на 01.11.2021 обліковується 6 385 платників акцизного податку, у тому числі:
5 927 – суб’єктів господарювання (далі – СГ) сплачують акцизний податок з роздрібної реалізації підакцизних товарів;
344 – СГ зареєстровані платниками акцизного податку з пального;
79 – СГ, які мають ліцензії на виробництво електроенергії;
35 – СГ виробники та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
За 10 місяців 2021 року до державного бюджету надійшло 79,1 млн грн акцизного податку, у т. ч. з вироблених в Україні на митній території Україні підакцизних товарів (продукції) – 50,7 млн грн, з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 28,4 млн гривень.
За 10 місяців 2021 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 505,7 млн грн акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року надходження збільшились в 1,4 рази (факт 10 місяців 2020 року – 362,2 млн гривень).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Повідомлення про оприлюднення проєкту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку електронної ідентифікації осіб-нерезидентів, які надають електронні послуги»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://www.tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2021-rik/76573.html повідомила.
Проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку електронної ідентифікації осіб-нерезидентів, які надають електронні послуги» (далі – проєкт наказу) розроблено з метою забезпечення реалізації норм абзацу п’ятнадцятого пункту 2081.2 статті 2081 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс), які внесено пунктом 17 Закону України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам».
Зокрема, проєктом наказу передбачається затвердити Порядок електронної ідентифікації осіб-нерезидентів, які надають електронні послуги, яким регламентуються процедури електронної ідентифікації особи-нерезидента, яка визначена підпунктом «д» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу (далі – особа-нерезидент), та здійснюється вперше під час реєстрації такої особи-нерезидента як платника податку відповідно до пункту 2081.2 статті 2081 розділу V Кодексу з використанням доменного імені нерезидента та/або, за бажанням особи-нерезидента, з використанням інших дозволених технологій ідентифікації платника податків, визначених для цілей Кодексу.
Розробником проєкту наказу є Державна податкова служба України.
Зауваження та пропозиції до проєкту наказу приймаються протягом місяця з дня його оприлюднення на адресу розробника: 04655, Львівська площа, буд. 8, Державна податкова служба України, Департамент електронних сервісів, е-mail: t.dvorytska@tax.gov.ua.
Додаткові матеріали
Порядок електронної ідентифікації осіб-нерезидентів, які надають електронні послуги (Завантажити)
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Протягом поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до місцевого бюджету на 5 млрд 517,6 млн грн більше ніж у минулому році
Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – жовтень 2021 року склали майже 25 млрд 602,5 млн грн, що на 5 млрд 517,6 млн грн більше аналогічного періоду 2020 року. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 15 млрд 527,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 2 млрд 817,7 млн гривень.
Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2021 року 3 млрд 894,2 млн грн, що на 1 млрд 057,7 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.
Платники, що застосовують спрощену систему, протягом січня – жовтня поточного року сплатили єдиного податку на суму 2 млрд 990,5 млн грн, що на 475,1 млн грн більше рівня аналогічного періоду 2020 року.
Замикає четвірку лідерів сплата рентних та ресурсних платежів, яких надійшло майже 1 млрд 317,9 млн грн, що перевищує майже на 747,0 млн грн минулорічні показники.
Щодо оновлення в контролюючих органах інформації про зміну облікових даних ФОП або фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:
- інформація органів державної реєстрації;
- документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Норми передбачені п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).
Відповідно до п. 1.5 розд. І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), інформація про платників податків, отримана для їх обліку згідно з Порядком № 1588, вноситься до Реєстру самозайнятих осіб, який є складовою частиною Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі – ДРФО).
Пунктом 9.2 розд. ІХ Порядку № 1588 визначено, що у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни».
Отже, стосовно фізичних осіб – підприємців (ФОП) інформація про зміну облікових даних оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями.
Стосовно фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, інформація про зміну облікових даних оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 5-ОПП.
Крім того, відомості Реєстру самозайнятих осіб можуть бути оновлені (доповнені, актуалізовані) контролюючими органами на підставі електронних даних інформаційного фонду ДРФО, Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ЄДР, інших державних реєстрів, ведення яких здійснюється органами державної влади (п. 9.5 розд. ІХ Порядку № 1588).
Після оновлення відомостей Реєстру самозайнятих осіб на підставі відомостей ЄДР про внесення змін до відомостей щодо ФОП контролюючий орган передає до ЄДР відомості про внесення відповідних відомостей до реєстрів Центрального контролюючого органу із зазначенням: дати внесення даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку (п. 9.6 розд. ІХ Порядку № 1588).
Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків: на які терміни податковий орган може укладати договір?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Норми встановлені п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п. 100.6 ст. 100 ПКУ).
Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із п. 100.8 ст. 100 ПКУ затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (п. 100.7 ст. 100 ПКУ).
Пунктами 100.8 та 100.9 ст. 100 ПКУ визначені повноваження податкових органів різних рівнів на прийняття рішень про розстрочення у межах бюджетного року та за межі поточного бюджетного року.
Згідно з пунктом 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 (далі – Порядок) розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
Пунктом 1.9 Порядку визначено, що строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов’язання.
Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття податковим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.
Отже, згідно з положеннями чинних нормативно-правових актів мінімальним терміном є:
- для відстрочення грошових зобов’язань – 1 календарний місяць з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника;
- для відстрочення податкового боргу – 1 календарний місяць з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про відстрочення),
- для розстрочення грошових зобов’язань – 2 календарних місяці з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника;
- для розстрочення податкового боргу – 2 календарних місяці з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про розстрочення).
При цьому максимальний строк розстрочення (відстрочення) не визначений.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про обчислення рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих цілей
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
Норми передбачені п. п. 256.2.5 п. 256.2 ст. 256 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
За заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів ставки рентної плати встановлюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами (п. 256.10 ст. 256 ПКУ).
Згідно з п. п 256.11.2 п. 256.11 ст. 256 ПКУ сума рентної плати, зазначена в лісорубному та в лісовому квитках, підлягає перерахунку суб’єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, у разі коли фактичний обсяг використання лісових ресурсів перевищує зазначений у лісовому квитку на весь обсяг такого перевищення.
Підпунктом 256.11.6 п. 256.11 ст. 256 ПКУ встановлено, що лісокористувачі щокварталу складають податкову декларацію з рентної плати наростаючим підсумком з початку року, за винятком:
а) лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків рентна плата вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:
- фізичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;
- лісокористувачів (крім фізичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума рентної плати в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня року, в якому сплачується рентна плата;
б) лісокористувачів з іншої області, які сплачують рентну плату повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.
Отже, сума рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, а також для рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається в таких дозволах, виходячи з фактичних обсягів використання лісових ресурсів та ставок, встановлених відповідними радами.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Для своєчасної сплати акцизного податку при реалізації пального або спирту етилового правильно визначаємо об’єкт та базу оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу (далі – ПКУ) об’єктами оподаткування є операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:
- отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН);
- ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
- вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п. п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН.
У разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ст. 214 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги платників, які планують здійснювати виробництво рідин, що використовуються в електронних сигаретах!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ліцензії, зокрема, на виробництво рідин, що використовуються в електронних сигаретах видаються, призупиняються та анулюються органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.
Для отримання ліцензії на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, суб’єкт господарювання подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заяву, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У такій заяві зазначаються:
? найменування суб’єкта господарювання, код ЄДРПОУ (для фізичних осіб - суб’єктів господарювання - прізвище, ім’я, по батькові, номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті);
? адреса місця виробництва рідини, що використовується в електронних сигаретах.
Норми встановлені ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Деякі особливості заповнення рядків 4 – 8 розділу ІІІ «Розрахунок податкового зобов’язання» податкової декларації з плати за землю
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9) (далі – Декларація), використовується для складання звітності починаючи з 01.01.2018, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.
У Декларації заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюються (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Вартісні показники Декларації зазначаються у гривнях з копійками.
Рядки 4 – 8 розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов’язання» Декларації заповнюються у разі уточнення податкових зобов’язань, зокрема:
? у рядку 4 відображається річна та з розбивкою за місяцями нарахована сума зобов’язання за даними раніше поданої декларації, що уточнюється (р. 3 податкової декларації, що уточнюється (або р.5 декларації в редакції наказу ДПА України від 24.12.2010 № 1015 або наказу Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 865));
? у рядку 5 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав та/або минув термін сплати (р. 3 – р. 4);
? у рядку 6 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав та/або минув термін сплати (р. 4 – р. 3);
? у рядку 7 – сума штрафу, яка зазначається в колонці 3 ((сума колонок з 4 по 15 рядка 5 лише за місяцями, за якими минув термін сплати) х 3% або 5%);
? у рядку 8 – сума пені обчислена з дотриманням норм ст. 129 Податкового кодексу України. Загальна сума пені зазначається в колонці 3, а в колонках з 4 по 15 з розбивкою за місяцями.
При цьому в рядках з 4 по 6 та 8 розд. ІІІ декларації заповнюються колонки з 3 по 15.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Як в ПРРО можна переглянути інформацію за день щодо фіскальних номерів, розрахункових документів, Z-звіту?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що в програмному реєстраторі розрахункових операцій (ПРРО) за допомогою програмних рішень «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, створені журнали змін де можна переглянути всі сформовані розрахункові документи та звіти.
При цьому, перегляд Z-звітів можливо здійснити тільки після закриття зміни.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
ФОП – «єдинники» першої – третьої груп мають право здійснювати продаж паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
Норми встановлені п. п. 3 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Враховуючи вищезазначене, не мають права фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп здійснювати роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів в ємностях місткістю 20 літрів та більше, а також оптовий продаж таких товарів незалежно від об’єму тари.
Такі платники мають право здійснювати виключно роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Частка будівлі (споруди) сільськогосподарського товаровиробника надається її власником в лізинг: оподаткування податком на нерухомість
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Норми встановлені п. п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п. п. «ж» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Таким чином, сільськогосподарський товаровиробник (юридична та фізична особа) при здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, обчислює податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по зазначеним у відповідних договорах оренди, лізингу, позики частинам будівель, споруд.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
При проведенні документальної перевірки діяльності ФОП було встановлено заниження податкових зобов’язань з ПДФО: відповідальність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що вчинення платником податків діянь, які зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку) п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Норми передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ.
Згідно з п. 123.2 ст. 123 ПКУ діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 109.1 ст. 109 ПКУ).
Разом з тим, при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження – на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) нараховується пеня (п. п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
На суми заниження податкового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов’язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Вартість послуг визначається за показниками приладів обліку: що з податковим кредитом?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до складу податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення платником ПДВ операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Норми встановлені п. п. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту.
Крім того, підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у п. 201.11 ст. 201 ПКУ, а саме:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику ПДВ за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого ПДВ (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);
в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 розділу XX ПКУ;
г) податкова накладна, складена платником ПДВ відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ та зареєстрована в ЄРПН.
Враховуючи викладене вище, підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до складу податкового кредиту, без отримання податкової накладної може бути зокрема, рахунок, який виставляється платнику ПДВ за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та містить загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер продавця.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги платників!
Оновлено Порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома платників, що 09.11.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.08.2021 № 489 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 грудня 2015 року № 1124» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.10.2021 за №1341/36963) (далі – Наказ № 489).
Наказом № 489 викладено в новій редакції:
? Порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу (далі – Порядок);
? форму Рішення про залишення скарги без розгляду (додаток 1 до Порядку);
? форму Рішення про результати розгляду скарги (додаток 2 до Порядку).
Порядок визначає процедуру подання та розгляду апаратом ДПС скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу та скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій.
Порядок не застосовується щодо оскарження вимог та/або рішень податкових органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо законодавством встановлено інший порядок оскарження таких вимог та/або рішень, дій або бездіяльності, а також у разі оскарження постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення.
При цьому, не підлягають адміністративному оскарженню:
? зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником;
? вимоги та/або рішення, які оскаржувалися, та скарги щодо яких були розглянуті згідно з вимогами цього Порядку;
? вимоги та/або рішення, які оскаржені платником у судовому порядку.
Наказ № 489 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України від 29.10.2021 № 82, він набрав чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Зміни до Порядку звільнення від оподаткування ПДВ дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав та представництв міжнародних організацій
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 28.10.2021 набрали чинності зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1084 (далі – Постанова № 1084) до Порядку звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання та ввезення на митну територію України товарів і послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з ними, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1240 (далі – Порядок).
Зокрема Постановою № 1084 встановлено, що Міністерством соціальної політики надсилається до Державної податкової служби згідно з додатком 4 до Порядку повідомлення з інформацією про гуманітарну допомогу, надану в період з 01 січня 2016 року до 1 лютого 2020 року та з 23 травня 2020 року до місяця (включно), що передує місяцю набрання чинності Постановою № 1084, донорами – дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав і представництвами міжнародних організацій в Україні, до 20 числа місяця, що настає за місяцем, в якому набирає чинність Постанова № 1084.
По станову № 1084 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 28.10.2021 № 207.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону від платників акцизного податку з початку 2021 року збільшились на 39,6 відсотків
З початку 2021 року місцеві бюджети Дніпропетровського регіону отримали від платників майже 505,7 млн грн акцизного податку. Ця сума більше ніж у минулому році на понад 143,3 млн грн або на 39,6 відсотків.
Звертаємо увагу, що реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.
Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:
- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;
- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб – підприємців.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Сумлінна сплата податку на прибуток підприємств бізнесом Дніпропетровщини у січні – жовтні 2021 року забезпечила надходження до місцевих бюджетів на суму майже 296,4 млн гривень
Платники податку на прибуток підприємств Дніпропетровського регіону у січні – жовтні 2021 року поповнили місцеві бюджети на суму майже 296,4 млн гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на понад 48,5 млн грн або на 19,6 відсотків.
Нагадуємо, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Збір до спеціального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровського регіону з початку 2021 року збільшився на 78,3 відсотки
Спеціальний фонд державного бюджету протягом 2021 року платники податків Дніпропетровщини поповнили на суму майже 17,5 млн грн. Ця сума збільшилась у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 78,3 відс. або майже на 7,7 млн гривень.
Нормами ст. 14 Закону України 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що у 2021 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України спрямовуються, зокрема на:
- придбання Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю автомобілів для осіб з інвалідністю та інші заходи щодо соціального захисту осіб з інвалідністю;
- державну підтримку заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату;
- розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення;
- надання пільгового довгострокового державного кредиту внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла;
- здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, збільшення заробітної плати працівникам медичних закладів та інше.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Платники Дніпропетровської області протягом десяти місяців поточного року спрямували до загального фонду держбюджету майже 399 млн гривень екоподатку
Протягом десяти місяців 2021 року платниками Дніпропетровської області до загального фонду державного бюджету спрямовано майже 399 млн грн екологічного податку. Ця сума у порівнянні з січнем – жовтнем 2020 року виросла майже на 27,4 млн грн або на 7,4 відсотків.
Звертаємо увагу, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
- розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);
- утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
- тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Видобування нафти: надходження рентної плати від платників Дніпропетровщини до держбюджету виросли на 71,6 відсотків
Платниками Дніпропетровської області до загального фонду держбюджету у січні – жовтні 2021 року спрямовано понад 35,1 млн грн рентної плати за видобування нафти. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження виросли на 71,6 відс. або на майже 14,7 млн гривень.
Нагадуємо, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану (далі – рентна плата за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), дорівнює календарному місяцю.
Платник рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу декларацію з рентної плати та додаток з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:
- за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
- за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про порядок подання до контролюючого органу повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує.
Законом України від 04 жовтня 2019 року № 190-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» Податковий кодекс України (далі – ПКУ) доповнено ст. 35 прим. 1 «Єдиний рахунок», яка набрала чинності з 01 січня 2021 року.
Зазначеною статтею передбачено порядок функціонування єдиного рахунка для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 ПКУ (п. 35 прим. 1. 2 ст. 35 прим. 1 ПКУ).
Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.
У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.
Пунктом 4 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) встановлено, що електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.
ДПС оприлюднено електронну форму такого повідомлення на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів).
Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку за формою J/F1307001 подається платником в електронній формі через Електронний кабінет.
Необхідно правильно заповнювати платіжні документи для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00-до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту HYPERLINK "http://zir.tax.gov.ua/main/index/idd@tax.gov.ua" t "_blank" idd@tax.gov.ua.
Надати інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1. Набрати номер телефону HYPERLINK "tel:0800501007" 0800-501-007.
Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 год. до 18.00 год. (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно обрати напрямок «5» та натиснути 1.
Крок 3. Зачекати з’єднання з працівником та залишити Інформацію.
При наданні Інформації Заявник називає своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посада працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4. У неробочий час з 18.00 год. до 8.00 год. (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту HYPERLINK "mailto:idd@tax.gov.ua" idd@tax.gov.ua.
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам’янський регіон)
