Податкова інформує !
Викрито схему протиправного заниження податку на додану вартість
Співробітниками підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Черкаській області викрито схему створення штучного ланцюга із придбання сільськогосподарської продукції невідомого походження з використанням суб’єктів господарювання з ознаками «фіктивності» та її подальшого експорту.
Використання вказаної схеми за рахунок документального оформлення безтоварних операцій призвело до заниження податкових зобов’язань з ПДВ на суму понад 10 млн гривень.
За даним фактом зареєстровано кримінальне провадження за ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України. Досудове розслідування триває.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Податковий аудит: проведено майже 58 тис. перевірок, донараховано 59,2 млрд гривень
Зміни у правовому полі щодо часткового зняття обмежень на перевірки, внесені Постановою КМУ від 03.02.2021 № 89, дозволили відновити контрольно-перевірочну роботу підрозділів податкового аудиту за окремими напрямами та підставами.
За 10 місяців 2021 року проведено майже 58 тис. перевірок. З них 2,3 тис. планових, 34,8 тис. позапланових та 20,8 тис. фактичних перевірок. Це майже удвічі більше ніж за такий період 2020 року (30,2 тисячі).
За результатами перевірок за вказаний період донараховано 59,2 млрд грн. Із зазначеної суми донарахування за плановими перевірками становлять 50 млрд грн. Найбільше донараховано платникам податків паливно-енергетичного комплексу – 38 млрд грн, оптової та роздрібної торгівлі – 5 млрд грн, переробної промисловості – 4 млрд гривень.
Зусилля аудиторів спрямовуються на якісне відпрацювання ризикових платників.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
За порушення податкового законодавства підприємству донараховано 59,83 млн гривень
Судом підтверджено правомірність винесеного Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків податкового повідомлення-рішення на загальну суму 59,83 млн гривень.
Колегією суддів Шостого апеляційного адміністративного суду підтримано позицію Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП та зроблено висновок про те, що за змістом акту перевірки контролюючого органу діяльність контрагентів платника має ознаки нереальності здійснення операцій, оскільки відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що наявність у платника податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по сумнівним господарським операціям.
Шостий апеляційний адміністративний суд зауважив, що встановлені за результатами перевірок контрагентів дані про недоведеність товарності операцій по ланцюгу постачання та факту придбання безпосередніми контрагентами позивача зерна, його транспортування, складського зберігання, мають оцінюватись як доказ безтоварності поставки між платником податків та постачальниками. Про це зазначено у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №814/1932/17, адміністративне провадження №К/9901/15857/19.
Колегія суддів також вказує на відсутність у справі складських документів на зерно, документів (сертифікатів) щодо проходження карантинного, санітарного, ветеринарного контролю, сертифікатів відповідності за нормам Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні».
Судом апеляційної інстанції резюмовано, що документально оформлені поставки на ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» товару, що ідентифікується за найменуванням (характеристикою), не підтверджується реальним його одержанням (придбанням) від постачальників, а відсутність придбання товару по ланцюгу постачання свідчить про нереальність здійснення поставки (продажу) товару на користь платника.
Надані ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» копії первинних документів по взаємовідносинам із вказаними постачальниками лише фіксують господарські операції та не підтверджують їх товарність.
Таким чином, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП задоволено, скасовано рішення суду першої інстанції про задоволення позову, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Якими документами ФО може підтвердити, що вона подала одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, де задекларувала суму коштів, розміщених на поточному рахунку в банку іноземної держави, та сплатила збір, з метою проходження процедури...
Якими документами ФО може підтвердити, що вона подала одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, де задекларувала суму коштів, розміщених на поточному рахунку в банку іноземної держави, та сплатила збір, з метою проходження процедури фінансового моніторингу у разі перерахування цих коштів на рахунок банку України?
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
Згідно з п. 6 підрозд 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому відповідно п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація – це декларація, в якій відображається така інформація (дані), зокрема:
відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);
відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них, зокрема дані про вид, розмір та валюту активу, класифікацію банківських металів;
відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;
самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;
ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Одночасно слід зазначити, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених цим підрозділом (п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ).
Крім того, положеннями частини першої ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) передбачено право громадян України на звернення, зокрема до органів державної влади із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.
Згідно з п.п. 19 прим. 1.1.28 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ до функцій контролюючих органів належить надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Таким чином, з метою отримання інформації щодо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації та суми сплаченого збору з одноразового декларування платник податків має право звернутися до контролюючого органу із відповідною заявою, відповідь на яку буде надана у порядку та строки, визначені діючим законодавством.
Суд підтвердив правомірність донарахування товариству 54,6 млн гривень
Судом підтверджено правомірність винесеного ГУ ДПС у м. Києві податкового повідомлення-рішення на загальну суму 54,6 мільйона гривень.
Колегією суддів Шостого апеляційного адміністративного суду підтримано позицію ГУ ДПС у м. Києві та зроблено висновок про те, що невиконані внаслідок ліквідації платника зобов`язання мають відноситись до його доходу з відповідним оподаткуванням, адже вказане призводить до зростання капіталу товариства.
Суд апеляційної інстанції не підтримав посилання ТОВ «Ранфорт ЛТД» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 року по справі № 910/31390/15, оскільки позовна давність сплинула і про це зроблено заяву контролюючим органом, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 року про стягнення з платника заборгованості по кредиту прийнято хронологічно пізніше ніж рішення суду апеляційної інстанції, а тому платник був зобов`язаний виконати рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 року, у тому числі і шляхом внесення певних даних до бухгалтерського обліку шляхом зміни загальної суми доходу підприємства.
Шостий апеляційний суд резюмує, що обставини, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ТОВ «Ранфорт ЛТД» залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без змін.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Які доходи з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори?
Пунктом 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Доходи, підлягають в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню.
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями) у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні; доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів; доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; доходів страховиків – резидентів від страхування ризиків страхувальників – резидентів за межами України; інших доходів від діяльності; спадщини, подарунків, виграшів, призів; заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю; прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи).
Згідно з п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід, отриманий з джерел за межами України, – будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Разом з тим, податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).
При цьому виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк, яка здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (пп. 38.1 та 38.2 ст. 38 ПКУ).
Враховуючи викладене, доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються доходи, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, однак згідно даних контролюючих органів повнота сплати податків і зборів з них не підтверджена.
Такими доходами можуть бути, але не виключно, заробітна плата (винагорода), отримана працівниками в «конвертах», іноземні доходи, доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності без державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця, без взяття на податковий облік, або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності, незадекларовані доходи у вигляді спадщини, подарунків, отримані не від фізичних осіб першого, другого ступеня споріднення, орендної плати, доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав тощо.
До місцевих бюджетів територіальних громад сплачено 6,8 млрд грн акцизного податку
За січень – жовтень 2021 року до місцевих бюджетів територіальних громад сплачено акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на загальну суму 6,8 млрд грн. Це на 13,9 відс., або на 837,5 млн грн більше ніж за відповідний період
минулого року.
Зазначений показник забезпечено за рахунок сплати суб’єктами господарювання акцизного податку від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів до бюджету тієї територіальної громади, на території якої ними здійснюється діяльність з продажу підакцизних товарів. Це суттєво впливає на збільшення надходжень до відповідних місцевих бюджетів.
Сума акцизного податку, що сплачується до місцевих бюджетів відображається у фіскальному чеку. Коли ж при продажу підакцизних товарів не видано фіскальний чек, то відповідно не сплачено акцизний податок. Як наслідок – бюджет територіальної громади, на території якої здійснюється такий продаж, не отримує відповідні кошти.
Покупці підакцизних товарів можуть впливати на сплату акцизного податку до місцевих бюджетів, вимагаючи розрахунковий документ у продавця, що, в свою чергу, забезпечить надходження акцизного податку до бюджету відповідної територіальної громади.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Євген Олейніков: За результатами перевірок одноразових декларацій не передбачено донарахування податків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/527530.html повідомила наступне.
Процедура одноразового (спеціального) добровільного декларування не передбачає донарахування платникам сум податків за результатами перевірок поданих декларацій. На цьому наголосив в. о. Голови ДПС Євген Олейніков під час V Податкового форуму «TAX&BUSINESS TALKS».
За його словами, податкова служба перевіряє подані декларації на наявність технічних помилок. У разі їх виявлення платнику пропонується виправити такі помилки та подати відповідно звітну нову або уточнюючу декларації.
«У податковій амністії відсутня фіскальна складова, бо саме вона зруйнувала б довіру до цього механізму. Ми не маємо на меті перевіряти задекларовані доходи та донараховувати податки. Якщо платник не виправить виявлену помилку в декларації, то така декларація просто вважається неприйнятою», – наголосив Євген Олейніков.
За його словами, головне завдання кампанії одноразового декларування – допомогти платникам амністувати активи, які були отримані законним шляхом, але з яких не були сплачені податки. Але це – не легалізація злочинних активів.
В. о. Голови ДПС також підкреслив, що вся інформація, яку податкова отримає про платника у рамках одноразового декларування не розголошуватиметься. Виключенням може бути лише письмова згода самого платника чи рішення суду, в якому зазначено, що така інформація може бути відкритою.
Євген Олейніков підкреслив, що на сьогодні податкова служба надає максимальну інформаційну підтримку усім громадянам, які мають бажання скористатися процедурою одноразового декларування, або вже нею скористалися.
Загалом громадянами України з початку кампанії одноразового декларування вже задекларовано активів на 208 млн гривень. Загальна сума задекларованого збору склала 8,6 млн грн, з яких станом на 19.11.2021 до бюджету вже надійшло 6,7 млн гривень.
Відео:
Про одноразове (спеціальне) добровільне декларування (https://youtu.be/0h_KJl8VZ9g)
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Євген Олейніков взяв участь у V Податковому форумі «TAX&BUSINESS TALKS»
Про податкові реалії, податкову реформу та нововведення 2022 року йшла мова під час V Податкового форуму «TAX&BUSINESS TALKS», організованому ID Legal Group спільно з Асоціацією Адвокатів України. Участь у І сесії заходу взяли в. о. Голови ДПС Євген Олейніков, Голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, народний депутат України Ольга Василевська – Смаглюк, заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак та інші.
Учасники обговорили податкову реформу та зміни, які передбачені законопроєктом 5600. Зокрема, мова йшла про передбачену проєктом можливість проведення податківцями відеофіксації під час перевірок. Так, за словами в. о. Голови ДПС Євгена Олейнікова, така процедура жодним чином не порушує права платників податків та дозволяє законодавчо закріпити право податкових органів щодо застосування відеофіксації як доказової бази під час судових справ. Варто зазначити, що платники податків таке право вже мають. Тобто такий механізм лише дозволить зберігати паритетність у відносинах платників та податківців.
Дискусію викликало також питання щодо неможливості керівника підприємства виїхати за кордон, якщо в очолюваного ним підприємства є податковий борг.
«Така законодавча норма дозволить, перш за все, захистити бізнес. Нормальною умовою розвитку бізнесу є чесна конкуренція. Про яку конкуренцію може йти мова, якщо окремі підприємства мають багатомільйонну заборгованість? Впровадження цього механізму сприятиме зменшенню ухилення від оподаткування та наведення ладу на ринку», – таку впевненість висловив Євген Олейніков.
Він також відзначив, що за останній рік у податковій службі суттєво переглянули підходи до юридичні роботи, зокрема, в судах, в частині того, щоб юридично коректно і грамотно обґрунтовувати фактичний зміст правовідносин.
«Це те, чого завжди, як на мене, не вистачало податковій службі. Ми спиралися на те, що ситуація настільки очевидна, що тут вже нема чого доводити і відповідно програвали. Сьогодні ситуація змінилася. Це стосується, зокрема, питання реєстрації податкових накладних, коли ми почали вигравати кейси на десятки мільйонів гривень саме через те, що взялися юридично коректно обґрунтовувати реальний зміст операції», – зазначив Євген Олейніков.
Він також прокоментував питання запровадження податку на Гугл. За його словами, мова йде, перш за все, про великі технологічні компанії, для яких репутаційні ризики значно вище за схеми ухилення від оподаткування. До податкової служби вже звернулися компанії з проханням роз?яснення нової процедури. З тими платниками, які з 1 січня відмовляться працювати за новими правилами, податкова служба проводитиме, перш за все, роз?яснювальну роботу.
Відео:
Про застосування відеофіксації під час дій контролюючих органів (https://youtu.be/qBfHSsSRXD0)
Про обмеження у разі наявності заборгованості у підприємств (https://youtu.be/J2p5k3aRZWE)
Про податкову реформу (https://youtu.be/FAbL5Hz-T88)
Про перегляд підходів у роботі ДПС (https://youtu.be/NjUc0jLSiT0)
Про податок на Google (https://youtu.be/qG47ZhS5gcE)
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
До уваги фінансових агентів!
Служба внутрішніх доходів США (далі – СВД США) надала інформацію щодо оновлення її цифрового сертифікату.
Термін дії цифрового сертифікату FATCA СВД США закінчиться наприкінці грудня 2021 року. Щоб запобігти перериванням у поданні звітів, СВД США буде відкрито новий сертифікат/ключ, доступний для фінансових агентів для завантаження починаючи з 3 грудня 2021 року з 07:00 EST (14:00 за київським часом).
Щоб заявники мали можливість завантажити новий сертифікат, СВД США планує сповістити їх через інформаційний бюлетень FATCA.
Після 3 грудня 2021 року отримані файли звітів з FATCA мають бути закодовані новим відкритим сертифікатом, інакше ці файли створюватимуть помилки на рівні файлу «Помилка перевірки підпису».
Для зручності надається посилання, за яким фінансові агенти можуть підписатися на список новин та інформації щодо FATCA: https://www.irs.gov/individuals/international-taxpayers/subscribe-to-the-fatca-news-and-information-list.
Контакти для подання в електронному вигляді звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації та строки їх розгляду
Електронна скринька для надсилання звернень громадян з підписом заявника, який може бути відсканованим, сфотографованим або із застосуванням кваліфікованого електронного підпису: zvernennya_dps@tax.gov.ua.
Строк розгляду звернень громадян – 30 днів або продовження, але не більше 45 днів.
Контакти для отримання інформації щодо надходження та реєстрації звернення громадян: 044-279-79-78.
Електронна скринька для надсилання запитів на отримання публічної інформації: publicinfo_dps@tax.gov.ua.
Строк розгляду запитів на отримання публічної інформації – 5 робочих днів або продовження до 20 робочих днів.
Контакти для отримання інформації щодо надходження та реєстрації запиту на отримання публічної інформації: 044-247-35-36.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Податківці встановили схему заволодіння бюджетними коштами у розмірі понад 6 млн гривень
Співробітники боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Рівненській області спільно з правоохоронними органами викрили схему протиправної діяльності підприємства області – переможця тендерних торгів у сфері будівництва.
Встановлено, що посадові особи суб’єкта господарювання шляхом «штучної» націнки в ланцюгу постачання товарно-матеріальних цінностей неправомірно збільшили вартість товарів у тендерній документації. Зазначені дії призвели до заволодіння бюджетними коштами на суму понад 6 млн гривень.
Матеріали досліджуються у межах кримінального провадження за ч.3 ст.191 КК України.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Зі старту одноразового декларування громадянами задекларовано різноманітні активи вартістю 157,2 млн гривень
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/526520.html повідомила наступне.
З початку кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування громадянами України задекларовано активів загальною вартістю 157,2 млн гривень.
Загальна сума задекларованого збору склала 7,3 млн грн. Станом на 17.11.2021 до бюджету вже надійшло 6,7 млн гривень.
Нагадаємо, що громадяни України, які мають активи, що не були оподатковані належним чином, можуть добровільно пройти одноразове (спеціальне) декларування, сплатити одноразовий збір та легалізувати такі активи. Податкова амністія розповсюджується, зокрема, на такі активи у вигляді грошових коштів, валютних цінностей, цінних паперів, рухомого та нерухомого майна в Україні та закордоном.
Одноразове добровільне декларування доходів є правом, а не обов?язком громадянина. Виключно за власним бажанням особа може задекларувати свої активи, які раніше не були оподатковані.
Декларація подається до Державної податкової служби України безпосередньо платниками через Електронний кабінет.
До подання одноразової декларації платник має розмістити кошти в національній або іноземній валютах на спеціальному рахунку, що може бути відкритий в банках України.
Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися тут.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Яким чином заповнюється гр. 6 розд. V «Нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларантом, який є власником частки об’єкта нерухомості, що належить декільком фізичним особам на праві...
Яким чином заповнюється гр. 6 розд. V «Нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларантом, який є власником частки об’єкта нерухомості, що належить декільком фізичним особам на праві спільної часткової власності?
Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Відповідно до абзаців 5, 6 та 7 п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ в Декларації відображається інформація:
відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;
самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір). До Декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування;
ставка та сума Збору.
Форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439.
Отже, розд. V «Нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» Декларації передбачає заповнення графи 6 «Площа, кв. м.», в якій зазначається загальна площа нерухомого майна, разом з тим декларант в графі 7 «Розмір частки» вказує розмір частки об’єкта нерухомості, що належить декларанту на праві спільної часткової або сумісної власності.
Хто із співвласників є декларантом об’єкта житлової нерухомості, який належить декільком фізичним особам на праві спільної сумісної власності без поділу на частки, а загальна площа такого об’єкта перевищує площу активів, що не декларуються?
Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Відповідно до частини першої ст. 368 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Частиною другою ст. 370 ЦКУ визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Отже, кожен із співвласників має право на декларування своєї частини об’єкта житлового нерухомого майна, придбаного за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з урахуванням норм ЦКУ.
З початку 2021 року контакт-центром ДПС надано відповіді на 812,9 тис. звернень платників
Протягом січня – жовтня 2021 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 812,9 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 766,2 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 9,2 тис. – електронною поштою і факсом, 0,1 – з використанням автовідповідача та 37,4 тис. чатом в месенджерах.
Найчастіше платники зверталися з питань єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб, стану обробки електронної звітності, податку на додану вартість, єдиного податку та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).
Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. З початку року фізичні та юридичні особи здійснили понад 2,6 млн відвідувань ЗІР.
База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – жовтня 2021 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 1131 уніфікованих запитання-відповіді та внесено 1326 у новій редакції.
Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:
- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;
- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Податківці встановили заниження доходів при реалізації житла для фізичних осіб
Податківці провели дослідження фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання, який протягом 2019-2020 років займався будівництвом та реалізацією житла для фізичних осіб. Дослідження проводилося працівниками відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС в Івано-Франківській області за матеріалами ГУНП в Івано-Франківській області
За його результатами встановлено перевищення допустимих обсягів доходу для платника єдиного податку та заниження податкових зобов’язань на загальну суму 4,6 млн гривень.
Матеріали досліджуються СУ ГУНП в Івано-Франківській області у межах кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 ККУ.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
Які суб’єкти господарювання зобов’язані вести облік товарних запасів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про граничний термін сплати єдиного внеску фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку за себе
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу.
Відповідно до частини 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) із змінами платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), зазначені у п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, зокрема, фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Згідно з п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790), у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, граничний термін сплати єдиного внеску за себе ФОП – платниками єдиного податку – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Як платник податків може повернути з бюджету помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ).
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (абзац перший п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ).
Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Пунктом 43.6 ст. 43 ПКУ визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.
Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (абзац шостий п. 2 розд. ІІІ Порядку).
Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви (п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ).
Отже, для повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
При цьому такий платник має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС (http://tax.gov.ua).
Крім того, заява може бути подана платником податків до територіального органу ДПС засобами програмного забезпечення ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про послідовність дій суб’єкта господарювання для реєстрації програмного РРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись програмний РРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі заяви, що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення програмного РРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий програмний РРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмних РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, встановленим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Право фізичної особи подати «нову звітну» Декларацію для отримання податкової знижки
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Підпунктом 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у податковій декларації про майновий стан і доходи (Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Отже, якщо платником податку – фізичною особою виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані у раніше поданій Декларації, для реалізації права на податкову знижку, то він може подати Декларацію з типом «Нова звітна» по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Які доходи з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються доходами, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 1 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Доходи, підлягають в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню.
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями) у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні; доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів; доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; доходів страховиків – резидентів від страхування ризиків страхувальників – резидентів за межами України; інших доходів від діяльності; спадщини, подарунків, виграшів, призів; заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю; прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи).
Згідно з п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід, отриманий з джерел за межами України, – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Разом з тим, податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).
При цьому виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк, яка здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (пп. 38.1 та 38.2 ст. 38 ПКУ).
Враховуючи викладене, доходами з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються доходи, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, однак згідно з даними контролюючих органів повнота сплати податків і зборів з них не підтверджена.
Такими доходами можуть бути, але не виключно, заробітна плата (винагорода), отримана працівниками в «конвертах», іноземні доходи, доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності без державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця, без взяття на податковий облік, або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності, незадекларовані доходи у вигляді спадщини, подарунків, отримані не від фізичних осіб першого, другого ступеня споріднення, орендної плати, доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав тощо.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Штрафні (фінансові) санкції та пеню по єдиному внеску на які банківські рахунки платник сплачує?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що суми пені та штрафів, передбачених Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), підлягають сплаті платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення.
Зазначені суми зараховуються на рахунки контролюючих органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок.
Норми передбачені абзацом другим частини 14 ст. 25 Закону № 2464.
Починаючи з 01.01.2021 сплата пені та штрафів з єдиного внеску здійснюється на нові небюджетні рахунки 3556 «Рахунки для зарахування єдиного соціального внеску», відкриті на ім’я територіальних органів Державної податкової служби України для сплати коштів єдиного внеску.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 26.11.2021 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 02.11.2021 за № 1411/37033) (далі – Наказ № 496).
Наказом № 496 затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – Порядок).
Порядок, розроблено відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) та Податкового кодексу України.
Цей Порядок визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такої ФОП.
Порядком:
- визначено термін «первинні документи»; документи, які підтверджують облік та походження товарів, та Форму ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку);
- установлено порядок ведення обліку товарних запасів, відповідно до якого, зокрема, облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.
Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Від фізичних осіб – підприємців Дніпропетровської області у січні – жовтні 2021 року надійшло майже 2,3 млрд грн єдиного податку
Фізичні особи – підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, впродовж десяти місяців поточного року забезпечили надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровської області майже 2,3 млрд грн єдиного податку, що на 422,9 млн грн, або на 22,9 %, перевищили минулорічні надходження у січні – жовтні.
Про це повідомив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Якісний сервіс від ДПС є запорукою своєчасної сплати податків!
Від своєчасної сплати податків залежить стан наповнення бюджетів усіх рівнів, соціально-економічний розвиток кожного регіону і держави в цілому, а отже – і добробут наших громадян.
Електронний кабінет надає платникам широкий спектр електронних послуг, за допомогою яких вони можуть комфортно реалізовувати свої права і обов’язки дистанційно, не відволікаючись від основної діяльності.
Для зручності користувачів функціонал Електронного кабінету постійно оновлюється.
Так, зокрема платники вже мають змогу за допомогою Електронного кабінету:
- подати повідомлення про використання єдиного рахунку (далі – Є-рахунок) та отримати квитанції про включення платника до Реєстру платників, які використовують Є-рахунок;
- отримати доступ до реєстру платників, які використовують Є-рахунок;
- використовувати платіжні системи ГЕРЦ (міський єдиний розрахунковий центр) та Свіфт Гарант (крім існуючих);
- отримати відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, засвідчених кваліфікованою електронною печаткою ДПС;
- реєстрації акцизних накладних/розрахунків та податкових накладних/розрахунків коригування до акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних за новими формами;
- доповнити облікові даних інформацією про види діяльності (КВЕД).
Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС. Робота у приватній частині Електронного кабінету відбувається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Також для користувачів на офіційному вебпорталі ДПС України розміщено актуальні інструкції про використання можливостей Електронного кабінету.
Крім того, платники можуть звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 8).
Розвиток і діджиталізація сервісів стоять на шляху підвищення рівня добровільної сплати податків.
Електронний кабінет – це сучасний та зручний спосіб взаємодії платників з податковою службою, це комфортне виконання юридичними і фізичними особами своїх зобов’язань зі сплати податків!
Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Фахівці податкової прийняли участь у ознайомчій зустрічі «ПЛАТФОРМИ МОЛОДІЖНИХ ГО»
18 листопада 2021 року у Дніпрі представники департаменту молодіжної політики та національно-патріотичного виховання ДМР провели зустріч з молодіжними громадськими об’єднаннями.
У заході від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийняв участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.
Це перша ознайомча зустріч «Платформи молодіжних ГО» — організації, яка нещодавно запрацювала в місті. На зустріч завітали 18 представників молодіжних громадських об’єднань, які співпрацюють з молоддю, студентами, учнями.
«Платформи молодіжних ГО» дає більше можливостей громадським об’єднанням та підвищує їхню продуктивність. Молодіжні організації почали співпрацювати. Це вже дуже гарний результат: представники різних об’єднань обмінюються досвідом, допомагають одне одному з проектами.
«Податкова служба області завжди приділяє особливу увагу комунікаціям з молоддю. І це зрозуміло, адже саме молоде покоління – це майбутнє нашої країни»,- зазначив Валерій Леонов.
Які особи не можуть бути декларантом при одноразовому (спеціальному) добровільне декларування?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що нормами підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.
Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 01 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).
Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції».
Звертаємо увагу, що особи, які мають право відповідно до підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичної особи, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів та/або склад та обсяг таких активів перебуває в межах, визначених п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
За який податковий період вперше подається податкова звітність з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.
Норми встановлені п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі укладення власниками спеціальних дозволів з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов’язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів (п. п. 252.1.2 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Згідно із п.п. 252.1.3 п. 252.1 ст. 252 ПКУ платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа – один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі – уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл. Облік результатів спільної діяльності ведеться таким учасником окремо від обліку його господарської діяльності. Такий учасник додатково береться на облік як платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у порядку, визначеному ПКУ.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Пунктом 257.1 ст. 257 ПКУ визначено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить додатки, зокрема, рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:
? за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
? за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (п.п. 257.3.1 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).
При цьому п. 252.23 ст. 252 ПКУ визначено, що податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив спеціальний дозвіл.
Податкові декларації з рентної плати під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи подаються уповноваженою особою, визначеною відповідно до п. 252.1 ст. 252 ПКУ починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.
Таким чином, податкова декларація з рентної плати (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) подається суб’єктом господарювання, що отримав спеціальний дозвіл на користування надрами (в тому числі дозвіл на спеціальне водокористування для здійснення видобування підземних вод) вперше за календарний квартал, у якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).
У разі отримання спеціального дозволу на користування надрами щодо видобування вуглеводної сировини податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, який отримав такий дозвіл вперше за календарний місяць, у якому отримано такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).
Під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл, податкова декларація з рентної плати подається уповноваженою особою, на яку згідно з умовами договору покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, вперше за календарний квартал у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про терміни та порядок розгляду звернень громадян в контролюючих органах
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що згідно зі ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого ст. 20 Закону терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Розгляд звернень громадян встановлено розділом ІІІ Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.10.2020 за № 969/35252 (далі – Порядок).
Звернення громадян підлягають розгляду структурними підрозділами органів Державної податкової службі України (далі – ДПС) відповідно до розподілу функціональних повноважень (абзац перший п. 1 розділу ІІІ Порядку).
Опрацювання звернень громадян структурними підрозділами органів ДПС відповідно до резолюції спрямовується на об’єктивне вирішення порушених авторами звернень питань, підготовку та супроводження прийняття рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитись, надання відповідних роз’яснень, у тому числі за результатами вивчення та перевірки на місцях викладених у зверненнях обставин, проведення інших заходів (п. 2 розділу ІІІ Порядку).
Якщо у зверненні поряд з питаннями, що належать до компетенції органу ДПС, порушуються питання, які підлягають вирішенню в інших органах державної влади чи місцевого самоврядування, то при наданні відповіді на звернення роз’яснюється порядок вирішення таких питань (п. 4. розділу ІІІ Порядку).
Строки розгляду звернень громадян обчислюються у календарних днях, починаючи з дня їх надходження до органів ДПС. Якщо останній день строку виконання документа припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, строком виконання документа вважається перший робочий день після настання строку виконання (п. 1 розділу ІV Порядку).
Звернення розглядаються та вирішуються у строк не більше ніж один місяць від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше ніж 15 днів від дня їх реєстрації (п. 2 розділу ІV Порядку).
Загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 календарних днів (п. 4 розділу ІV Порядку).
Звернення, що підлягає поверненню відповідно до ст. 5 Закону, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через 10 днів, від дня надходження до органу ДПС (п. 6 розділу ІV Порядку).
Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДПС, відповідно до ст. 7 Закону таке звернення в строк не більше ніж п’ять днів, з дня надходження до органу ДПС звернення, пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДПС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями (п. 7 розділу ІV Порядку).
Повідомлення про прийняття рішення про припинення розгляду звернення відповідно до ст. 8 Закону надсилається у строк, визначений ст. 20 Закону (п. 8 розділу ІV Порядку).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Чи зобов’язані члени садівницького товариства сплачувати земельний податок, якщо земля приватизована?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно зі ст. 35 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Громадяни – це члени садівницького товариства мають право приватизувати земельну ділянку і така приватизація здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.
Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність і до них належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗКУ (ст. 116 ЗКУ).
Зокрема, громадянам України можуть безоплатно передаватись земельні ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у розмірі не більше 0,12 гектара (ст. 121 ЗКУ).
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).
При цьому право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).
Використання землі в Україні є платним (ст. 206 ЗКУ).
Статтями 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.
Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку в порядку, визначеному ПКУ.
Відповідно до ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
З урахуванням викладеного, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами – членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст. 281 ПКУ, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
ФОП – «єдинник» надає в оренду власне нерухоме майно: заповнення заяви про застосування спрощеної системи оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Норми передбачені п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п.п. 4 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві зазначається, зокрема місце провадження господарської діяльності.
Отже, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку здійснює здавання в оренду власного нерухомого майна, то в графі «Місце провадження господарської діяльності» заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються усі адреси розташування нерухомого майна, яке буде здаватися в оренду.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Норми визначені п. п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 59 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ у разі якщо органи місцевого самоврядування населених пунктів на лінії зіткнення не прийняли рішень про встановлення ставок на об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на 2020 рік, такий податок до прийняття відповідного рішення сплачується виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх ставки у розмірі 0,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Помилково перерахована сума коштів на розрахунковий рахунок ФОП – «загальносистемника», яка повернута, до доходу не включається
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців (ФОП), які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
Норми встановлені п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.
Тобто, якщо отримана ФОП на його розрахунковий рахунок помилково перерахована сума коштів була повернута, то така сума не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Протягом десяти місяців поточного року платники Дніпропетровщини забезпечили зростання надходжень збору для паркування та туристичного збору на 58,4 %
Впродовж січня – жовтня 2021 року до місцевих бюджетів від платників Дніпропетровщини – юридичних та фізичних осіб надійшло понад 30,2 млн грн збору за місця для паркування та туристичного збору.
Це на 11,1 млн грн, або на 58,4 %, більше надходжень в аналогічному періоді минулого року.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Ставка на життя: що врятує наші легені
Порятунок довкілля й кожного з нас, хто живе у нинішньому небезпечному середовищі, – неможливий без фінансової бази. І – без відповідальності забруднювачів. Про що має пам'ятати платник екоподатку.
Ніхто не замислювався, чому ми так важко й часто хворіємо?
Мене особисто вразили дані, які декілька років тому наводили аналітики ВОЗ: щодня через хвороби, спричинені забрудненим довкіллям, в нашій країні помирає до 150 людей. Або – понад 54 тисячі на рік. Чи понад 120 українців на кожні 100 тисяч населення. Це чи не найвищій показник у Європі. Наведені дані свого часу, ще до пандемії, оприлюднювало видання The Guardian. Взагалі ж, за інформацією з різних джерел, щороку від мікрочасток у брудному повітрі гинуть декілька мільйонів людей по всій Землі.
Чому я, податківець, говорю про екологію? Тому що її порятунок – а отже, і порятунок усіх, хто живе у нинішньому небезпечному середовищі,– неможливий без фінансової бази. І – без відповідальності кожного забруднювача.
Забруднювач платить
Навіть з приходом нових «коронавірусних» реалій проблема довкілля, яке страждає від діяльності людини, нікуди не зникла. І світ продовжує нею перейматись. Приклад – нещодавній Кліматичний саміт у Глазго, в якому нашу країну представляв Президент Володимир Зеленський. Цей саміт – він завершився буквально днями – зібрав понад 25 тисяч учасників з усіх країн світу. І всі шукали відповідь на просте практичне запитання – де брати фінансові ресурси для спасіння оточуючого природнього середовища. Адже цього разу плани були озвучені масштабні: відмовитися вже у найближчі 19 років від використання авто з двигунами внутрішнього згоряння (про це заявили на саміті близько трьох десятків країн), та від використання вугілля (це планують зробити 40 країн). Нагадаю, ще шість років тому у Парижі відбулася зустріч, де країни домовилися розпочати активне скорочення шкідливих викидів, з тим, щоб до 2050 року звести їх до нуля. Інакше –людство ризикує опинитись буквально на межі знищення. Але як витримати баланс: приборкати забруднювачів та при цьому не нашкодити світовій економіці?
Необхідність застосування екологічного податку була зафіксована ще у Програмі дій ЕС з охорони довкілля 1973 року і вже майже півстоліття у багатьох країнах Європі запроваджено загальний принцип: забруднювач платить, цілком вдало працює екоподаток (європейці стали першими, хто використав такий вид податку).
У 1992 році до процесу долучилася й Україна. Відрахування до спеціальних фондів охорони навколишнього природного середовища наші підприємства почали здійснювати з 2006 року. До прийняття Податкового кодексу України у 2011-му році екологічні податки в нашій країні називалися зборами за забруднення навколишнього природного середовища. У 2006 – 2012 роках частка екологічного податку не перевищувала 1%, зараз, нагадаю, цей показник становить 1,5 %.
Багато це чи мало і хто саме, за що та куди платить?
Згідно з діючим податковим законодавством, справляння екологічного податку відбувається щоквартально. Платники податку подають декларації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, сплачуючи за:
- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
- утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Суми податку, що справляється за викиди (крім викидів двоокису вуглецю, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів), платники перераховують одним платіжним дорученням на рахунки органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні:
45 % екологічного податку – до загального фонду Державного бюджету України (крім податку за викиди двоокису вуглецю, який зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі, та податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк – цей зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі);
55 % – до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім вже згаданих податків за викиди двоокису вуглецю та за утворення радіоактивних відходів).
Отже, екологічний податок за своєю економічною сутністю є компенсацією за шкоду, заподіяну навколишньому середовищу: надходження від нього повинні покривати витрати на заходи по відновленню довкілля. Відтак, держава зацікавлена, з одного боку, у максимізації надходжень цього податку (оскільки він є одним з джерел доходів бюджету), а з іншого – у мінімізації забруднень, які погіршують стан навколишнього природного середовища.
Сьогодні йде гостра дискусія – чи доцільно піднімати ставки екоподатку, чи не вдарить це по економіці та бізнесу. Залишимо цю дискусію парламентарям та експертам галузі.
Я ж лише нагадаю, що у вже згаданій Європі ставки екологічного податку істотно вищі за ті, що в Україні. Зокрема, ставка податку за тонну захоронених на звалищах відходів коливається від 9 доларів США (у Швейцарії) до 33 (у Норвегії), в той час як в Україні вона зазвичай коливається від 49 копійок (або 0,017 долара) до 13 гривень (або 0,48 долара) за тонну.
Високі ставки екологічних податків в країнах Євросоюзу дали відчутний результат: суттєво (до 80 відсотків) скоротились обсяги відходів за рахунок інвестицій підприємств у охорону довкілля. Все просто: підприємствам витрати на заходи з охорони довкілля вигідніші, ніж забруднення.
До речі, та ж таки Норвегія виконує плани, озвучені на вже згаданому Кліматичному саміті, просто зараз: вона стала першою країною в світі, де за минулий 2020 рік більше половини реєстрацій нових транспортних засобів припало на електромобілі або автомобілі з гібридним приводом. Норвежці мають намір протягом найближчих чотирьох років повністю відмовитися від продажу нових автомобілів з двигуном внутрішнього згоряння.
Дніпропетровщина: лідерський кейс
Разом з тим, на моє глибоке переконання, велику роль у дієвості екоподатку як такого відіграє не лише його ставка, а й рівень культури та свідомості платників, рівень їх реальної соціальної відповідальності перед суспільством й самим собою, та нарешті – рівень і якість адміністрування згаданого податку.
Цивілізована людина – та, що свідомо ставиться до довкілля
Пропоную проаналізувати, як взагалі працює цей інструмент в нашому регіоні. Приклад має бути показовий – адже Дніпропетровська область займає третє місце у структурі надходжень екологічного податку по Україні, а за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю посідає навіть другу сходинку. Нагадаю, що Дніпропетровщина має дуже непросту екологічну ситуацію: у нас працюють десятки промислових підприємств (у тому числі – найбільші у країні), у Дніпропетровській області утворилось 91,1 млн тонн відходів – згідно статистичного звіту це 57% від усього сміття в Україні.
Наразі в нашій області платниками екологічного податку зареєстровані 3 701 суб’єкт господарювання. Зазначу, що завдяки заходам, які вживаються податковими органами, кількість названої категорії збільшується: так, лише поточного року вона виросла на 6% або на 224 платника.
|
Рік
|
Динаміка надходжень, тис. грн |
Кількість платників |
|
2019 |
650 180,6 |
3321 |
|
2020 |
660 563,2 |
3477 |
|
2021 (на 01.11.2021) |
697 917,2 |
3701 |
Сумлінність платників також зростає – це, безперечно, є позитивним моментом. Ось що демонструють абсолютні цифри: протягом поточного року від суб’єктів господарювання Дніпропетровщини до бюджетів надійшло майже 700 млн грн екологічного податку – це на 5,3% або на 37,4 млн грн більше, ніж за відповідний період минулоріч.
Основними платниками екоподатку в області виступають підприємства гірничо-металургійного комплексу Криворіжжя: за 10 місяців 2021 року вони скерували до бюджетів 482,3 млн грн, що більше на 7,5% (чи на 36,2 млн грн) у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Зросли цьогоріч також надходження по інших підприємствах Криворіжжя – цифра збільшилась на 30,7 млн грн.
Водночас спостерігається й інша важлива тенденція – зменшення обсягів забруднюючих речовин. У порівнянні з минулорічними даними показники впали на 1,2 млн тонн: з 104,8 до 103,6 млн тонн. Момент показовий, адже це вже результат активної модернізації підприємств. Можна сказати, що просто у нас на очах впроваджується європейський підхід до вирішення проблеми забруднення довкілля.
Наведу приклад. На території Дніпра розташований найбільший електросталеплавильний комплекс з виробництва круглої сталевої заготовки у Східній Європі. Це перший металургійний завод, побудований «з нуля» за роки Незалежності в Україні. І він же – найбільша екологічна інвестиція в національну промисловість. Вже дев’ять років у нашому місті замість застарілого екологічно брудного мартенівського виробництва працює завод, який відповідає всім екологічним вимогам Євросоюзу. Внаслідок такої екомодернізації викиди СО2 в атмосферу знизилися в 10 разів, споживання природного газу – у 8 разів.
Маю наголосити, що всі наведені мною вище цифри і факти – це один з реальних результатів удосконалення нашої нинішньої практики адміністрування екоподатку. Податківці регіону увесь час у спілкуванні з платниками, роботи вистачає. Як я вже підкреслювала, регіон напружений: маємо на його території потужне промислове виробництво та найбільших у країні забруднювачів довкілля.
Хочу разом з тим відзначити і ще один важливий аспект – нас чують. Платники йдуть на діалог, за що я кожному з них щиро вдячна. І це не лише підприємства, що вже діють не перший рік, а й ті, які тільки-но збираються розпочинати виробництво, котре, скажімо, може зашкодити довкіллю. Вони реєструються платниками екоподатку – щоб у подальшому сплачувати його своєчасно.
Ось з цього, власне, й починається громадянська, людська свідомість. Сплачений екоподаток – це не якийсь формальний платіж державі. Це той інструмент, який допомагає врятувати наше здоров’я, вивести на сучасний рівень модернізоване виробництво. Це те, що дає надію на майбутнє, як би пафосно ці слова не звучали. В цьому головний сенс.
(https://blog.liga.net/user/hachub/article/42278)
Відповідальність суб’єкта господарювання у разі своєчасно не сплачених розстрочених сум податкового боргу (грошових зобов’язань)
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.
Норми передбачені п. п. 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Щодо перереєстрації платника в контролюючому органі у разі зміни місцезнаходження
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 10.1 розділу Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588) у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації (п. 10.2 розділу Х Порядку № 1588).
Платник податків, для якого законом установлені особливості його державної реєстрації та відомості щодо якого не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), зобов’язаний у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаної із зміною адміністративного району, подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням заяву за формою № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) або заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) згідно з Порядком № 1588 (розд. Х Порядку №1588), заяву за формою № 1-ЄСВ з приміткою «Зміни, що пов’язані з місцезнаходженням, місцем проживання», відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами.
У разі отримання з ЄДР даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків, пов’язану зі зміною адміністративного району, контролюючий орган в якому платник податків перебуває за основним місцем обліку, вносить зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб та передає до ЄДР відомості про внесення відповідних відомостей до реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику із зазначенням: дати внесення таких даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку, та терміну, до якого платник податків перебуває на обліку у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), що відповідає даті спливу одного місяця після отримання зазначеним контролюючим органом даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків (п. 10.5 розд. Х Порядку № 1588).
Протягом двадцяти днів після отримання відомостей або заяви про зміну місцезнаходження платника податків контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків засобами інформаційної системи в електронному вигляді формує та надсилає до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків повідомлення за формою № 11-ОПП (п. 10.7 розд. Х Порядку № 1588).
Якщо до дати спливу одного місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) не здійснив взяття такого платника на облік (основне місце обліку), то взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично у день спливу такого строку.
Зняття з обліку (за основним місцем обліку) за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично одночасно із взяттям на облік (за основним місцем обліку) за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (п. 10.10 розд. Х Порядку № 1588).
Частиною восьмою ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами (далі – БКУ) визначено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
У такому випадку, відповідно до п. 10.13 розд. Х Порядку № 1588, юридичні особи або фізичні особи – підприємці до закінчення року обліковуються в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що вони є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що вони є платниками податків з наступного року.
Платниками податків, на яких не розповсюджуються норми ст. 45 БКУ є:
? юридичні особи, які не є суб’єктами господарювання відповідно до норм Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями;
? відокремлені підрозділи юридичної особи;
? особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Для зазначених платників сплата податків та подання звітності здійснюється за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.
У разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується єдиний внесок за новим (основним) місцем взяття на облік.
Порядок подання звітності за окремими податками та зборами та їх сплата у разі зміни платниками податків протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району регламентується ПКУ та відповідними нормативними актами.
Дані про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого містяться в ЄДР, передаються до ЄДР у день взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання) із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків взято на облік.
Після взяття на облік платника податків, для якого законом установлені особливості його державної реєстрації та відомості щодо якого не містяться в ЄДР, та повернення ним довідки за формою № 34-ОПП, виданої за попереднім місцем обліку, контролюючий орган видає такому платнику податків нову довідку за формою № 34-ОПП у порядку, встановленому п. 9.4 розд. IX Порядку № 1588.
Крім того, дані про взяття на облік в контролюючому органі щоденно оприлюднюються на вебпорталі електронних сервісів Міністерства юстиції України та на офіційному вебпорталі ДПС в електронному сервісі «Електронний кабінет»/«Інформація з реєстрів»/«Дані про взяття на облік платників податків» та «Реєстр страхувальників».
У разі зміни місцезнаходження (місця проживання) платника протягом звітного періоду, рекомендуємо платнику на дату подачі звітності та сплати єдиного внеску перевірити інформацію щодо місця обліку одним із зазначених вище способів.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Чи зобов’язаний орендар земельної ділянки надавати до органу ДПС копію договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до абзацу п’ятого частини другої ст. 25 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями орендар земельної ділянки зобов’язаний у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом – також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про строки сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу - до 1 листопада 2023 року; третього платежу - до 1 листопада 2024 року.
У разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації:
якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є меншою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України;
якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є більшою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої декларації.
У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Розрахування процентів по розстроченому податковому боргу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.
Норми передбачені п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України
Відповідно до п. 4.2 розд. IV Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) та наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу).
Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням).
Платник податків розраховує суму процентів на розстрочене (відстрочене) грошове зобов’язання (податковий борг) (його частку) самостійно та сплачує її одночасно зі сплатою розстроченої (відстроченої) або чергової частини розстроченої (відстроченої) суми у строки, визначені у відповідному договорі.
Одноденний розмір процентів при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.
Надміру сплачені суми процентів можуть зараховуватись у рахунок сплати грошового зобов’язання (податкового боргу) в порядку, встановленому законодавством України.
Отже, проценти нараховуються:
- у день фактичного погашення розстрочки (відстрочки);
- за весь період фактичного користування розстрочкою (відстрочкою);
- на розстрочену (відстрочену) суму, що була діючою на момент кожного такого нарахування;
- із розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття органом ДПС рішення про розстрочення (відстрочення).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Платники надають пакет документів для укладання договору про добровільну сплату єдиного внеску
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що перелік документів, необхідних для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, передбачено п. п.1 п. 3 розділу V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449).
Всі платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску з деяких видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, подають до контролюючих органів за місцем проживання:
? заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449;
? копію трудової книжки (за наявності);
? виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5);
? копію документа, що посвідчує особу.
Особи, зазначені у абзаці другому п. 1 розділу V Інструкції № 449 члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (одночасно на пенсійне, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності), надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Отримати витяг щодо стану розрахунків з бюджетом через єдиний рахунок платник може через Електронний кабінет
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що відповідно до п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:
? перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків);
? перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;
? проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 зі змінами та доповненнями(далі – Порядок № 321).
Пунктом 8 Порядку № 321 визначено, що ДПС засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС веде єдину картку платника, включеного до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
В єдиній картці платника відображаються:
- дані про платника та операції, що проводяться з коштами, які зараховані/перераховані/повернуті (враховані) на єдиний рахунок/з єдиного рахунка;
- інформація про рух коштів на єдиному рахунку доступна платнику в Електронному кабінеті в актуальному стані.
Відповідно до абзацу першого п. 17 Порядку № 321 реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам.
Після підтвердження Казначейством факту виконання записів реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка в порядку, визначеному пунктами 24, 26 – 28 Порядку № 321, дані такого реєстру стають доступними для перегляду платником через електронний кабінет у порядку, передбаченому ст. 42 прим. 1 ПКУ, та є підставою для відображення органами ДПС в інтегрованій картці платника сум надходжень на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску (абзац другий п. 17 Порядку № 321).
Для отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платник податків, який використовує єдиний рахунок, надсилає до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку запит за формою «F/J1300204» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
Відповідь на запит надсилається платнику податків через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400204». Витяг формується за період, вибраний платником податків при створені запиту, з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення запиту до органів ДПС.
Крім того, платник має можливість направити запит та отримати витяг, скориставшись засобами ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності». При цьому сформований витяг направляється також на електронну пошту платника, з якої було відправлено запит.
Самостійно перевірити дані, за якими сформовано витяг, платник податків може за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Закривати робочу зміну в ПРРО не потрібно, якщо необхідно здійснити програмування (коригування) цін, найменування товарів, та облік їх кількості,
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або через програмні РРО (ПРРО) для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
При цьому для здійснення програмування (коригування) цін, найменування товарів, та обліку їх кількості суб’єкту господарювання (користувачу) не потрібно закривати робочу зміну в ПРРО.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
За яких умов ФОП – «єдинник» може перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.
Норми встановлені п. п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги платників податку на нерухоме майно!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Норми визначені п. п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п. п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Підпунктами «б» та «в» п. п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зокрема: для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Порядок надання пільг встановлено п. п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п. п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Враховуючи вище зазначене, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про подання підтверджуючих документів до реєстраційної заяви за ф. № 1-ПДВ, що надсилається засобами електронного зв’язку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені пп. 183.1, 183.3 – 183.7 ст. 183 ПКУ.
Норми встановлені п. 183.8 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ визначено, що контролюючі органи мають право, зокрема, для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.
При цьому контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження (п. 73.3 ст. 73 ПКУ).
Враховуючи зазначене, особа, яка подала реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі, у разі необхідності, подає підтверджуючі документи на паперових носіях до загального відділу контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Оподаткування ПДФО роялті
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що роялті оподатковується за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою, визначеною п. п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) (18 відсотків).
Норми визначені п. п. 170.3.1 п. 170.3 ст. 170 ПКУ.
Будь-який резидент, який нараховує дивіденди (роялті), включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (роялті) (п. п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПКУ).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийняли участь у міжнародному економічному форумі DEF-2021
Дніпропетровщина 18 та 19 листопада 2021 року вже втретє вітає учасників міжнародного економічного форуму DEF-2021.
DEF-2021 – найбільша регіональна платформа для діалогу бізнесу, держави, експертів та міжнародних партнерів. DEF-2021 зібрав понад 100 спікерів із України, Євросоюзу, Туреччини, США, Канади.
Топові теми для обговорень – економіка постковідного світу, екологія, відродження бізнесу, інновації, які розглядатимуться під час дискусій, круглих столів, конференцій, семінарів, лекцій та воркшопів.
Перший день зустрічі відбувся в спорткомплексі «Олімпійські резерви» м. Дніпра.
У заході прийняли участь начальник управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Осипова Манушак, начальник управління податкового адміністрування юридичних осіб ГУ ДПС Копильченко Тетяна і фахівці ГУ ДПС.
На порядку денному форуму профільні дискусії, 8-годинний марафон семінарів, присвячених зовнішній торгівлі. Особливу увагу акцентовано на українській і світовій економіці, їх розвитку після пандемії.
Крім того, тема державної підтримки експорту – також займає не останнє місце у діалозі учасників форуму, адже тренди світової торгівлі та можливості України, продажі та маркетинг, економічні реформи – це важливі питання сьогодення.
Форум DEF-2021 – майданчик, який допомагає державі, бізнесу та міжнародним партнерам налагодити ще ефективніший діалог. А ще – джерело знань про кращі технології та інновації в управлінні та маркетингу. Він сприяє міжнародним відносинам у напрямку відновлення економіки, яка постраждала від пандемії коронавірусу. Форум DEF-2021 допомагає дізнатися про найновіші технології та кращий підприємницький досвід. А ще – знайти нових партнерів, визначити стратегію і тактику відродження бізнесу, окреслити напрямки розвитку інноваційної економіки.
Фізичні особи Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів протягом понад 118,5 млн грн податку на нерухомість
Протягом січня – жовтня 2021 року фізичні особи Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 118,5 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Надходження збільшились у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року майже на 24,8 млн грн або на 26,4 відсотки.
Нагадуємо, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Майже на 61 відсоток збільшились надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників туристичного збору
Місцеві бюджети Дніпропетровської області протягом поточного року отримали від платників туристичного збору майже 6,5 млн гривень. У порівнянні з січнем – жовтнем 2020 року надходження збільшились майже на 2,5 млн грн або на майже 61 відсоток.
Звертаємо увагу, що податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Податкові агенти, які сплачують туристичний збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Плата за землю у 2021 році: майже на 42 відсотки зросли надходження від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровського регіону
З початку 2021 року юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 3,5 млрд грн плати за землю, що більше минулорічного показника на понад 1,02 млрд грн або на 41,5 відсотків.
Нагадуємо, що платниками земельного податку є юридичні особи – власники земельних ділянок та постійні землекористувачі, які відповідно до чинного законодавства набули права власності та/або постійного користування земельною ділянкою.
Платниками орендної плати за землі державної та комунальної власності є юридичні особи, які уклали з відповідним органом місцевого самоврядування (сільською, селищною, міською радою, радою об’єднаної територіальної громади) або органом виконавчої влади договір оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за місцем розташування такої земельної ділянки.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Цьогоріч надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за видобування нафти збільшились на 71,8 відсотків
Місцеві бюджети Дніпропетровської області протягом 2021 року платники податків поповнили рентною платою за видобування нафти на суму майже 2 млн грн, ця сума збільшилась у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на понад 772 тис. грн або на 71,8 відсотків.
Звертаємо увагу, що до платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин не належать філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, у зв’язку з тим, що вони не мають статусу юридичної особи.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є підприємства (установи, організації), до складу яких входять філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Від платників рентної плати за спеціальне використання води місцеві бюджети Дніпропетровщини у поточному році отримали у два рази більше коштів ніж у минулому році
Місцеві бюджети Дніпропетровщини платники рентної плати за спеціальне водокористування у січні – жовтні 2021 року поповнили на суму майже 62,7 млн грн, що у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року більше ніж на 31,6 млн грн або на 101,9 відсотків.
Нагадуємо, що розміри ставок рентної плати за спеціальне використання води встановлені п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Особливості застосування ставок рентної плати за спеціальне використання води передбачені пунктами 255.6 - 255.10 ст. 255 ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Право на доступ до публічної інформації закріплено законодавством
Протягом січня – жовтня 2021 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 273 запита на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2020 року кількості запитів зменшилась на 6 одиниць або на 2,2 % (за січень – жовтень 2020 року – 279 письмових запитів).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
185 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;
84 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;
2– надіслано за належністю;
2 – знаходяться на виконані (станом на 01.11.2021).
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.public@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, ГУ ДПС для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Деякі особливості оформлення заяв за ф. № 1-ОПП, ф. № 5-ОПП та ф. № 20-ОПП
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що «Реєстраційна заява (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів)» за ф. № 1-ОПП, «Заява для самозайнятих осіб» за ф. № 5-ОПП та «Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність» за ф. № 20-ОПП, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» зі змінами та доповненнями, заповнюються за вибором платника машинодруком або від руки друкованими літерами.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Про нарахування транспортного податку, якщо місяць в якому придбано транспортний засіб не співпадає з місяцем в якому його зареєстровано
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктами оподаткування.
Норми встановлені п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
При оформленні правочину про набуття права власності необхідно звернути увагу на те, що відповідно до ст. 210 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV правочин підлягає державній реєстрації у випадках, встановлених законом. Такий правочин вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.
Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автотранспорту встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».
Отже за транспортні засоби, придбані протягом року, транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт – проведено реєстрацію транспортного засобу.
Таким чином, у разі, якщо місяць в якому придбано транспортний засіб і місяць, в якому проведено процедуру його державної реєстрації, є різними, то сплачуватись транспортний податок повинен з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Питання сплати орендної плати за користування земельними ділянками комунальної форми власності розглядались під час проведення робочої наради
Днями, за організацією Павлоградського міського виконавчого комітету та за участі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено робочу нараду з питань сплати орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності та наявності заборгованості зі сплати за землю.
У заході прийняли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Леонов Валерій (онлайн), начальник Павлоградського відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб ГУ ДПС Андреєва Ельвіра, представники відділів міської ради.
Валерій Леонов зазначив, що одним з джерел наповнення місцевих бюджетів є надходження плати за землю. Бюджети безумовно, мають одержувати кошти за використання земель державної i комунальної власності. Відповідно до норм чинного законодавства суб’єкти господарювання зобов’язані або мати право власності на земельну ділянку, або укласти договір оренди на її використання.
На нараді обговорили заходи впливу на суб’єктів господарювання, направлені на скорочення заборгованості зі сплати за землю.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Визначення першочергових задач і напрямків діяльності – в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області пройшла чергова онлайн нарада з територіальними громадами та бізнесом Кам?янського регіону
Днями, керівництвом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) на чолі із заступником начальника ГУ ДПС Леоновим Валерієм з метою здійснення продуктивної взаємодії з територіальними громадами (далі – ТГ) та бізнесом Кам?янського регіону у Дніпропетровської області проведено онлайн нараду.
У заході прийняли участь провідні фахівці ГУ ДПС: начальник управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС Бохан Вікторія, начальник управління податкового адміністрування юридичних осіб ГУ ДПС Копильченко Тетяна; начальник управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС Орлов Ігор; начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипова Манушак; начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС Самсоненко Євгенія; начальник управління електронних сервісів ГУ ДПС Свірська Алла; начальник управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС Цегельська Світлана; бізнес-спільнота та фахівці підрозділів ГУ ДПС за територіями обслуговування Кам?янського регіону.
Леонов Валерій звернув увагу на необхідність та важливість взаємодії податкової служби області з ТГ, окремо з питань наповнення бюджетів.
Також заступник начальника ГУ ДПС нагадав, що з 01 вересня 2021 року проходить кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яка завершиться 01 вересня 2022 року.
«Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це можливість громадян вивести із тіні свої активи і працювати у подальшому законно», – зауважив Леонов Валерій.
Заступником начальника ГУ ДПС особливий акцент зроблено на абсолютній добровільності такого декларування.
Під час комунікацій ТГ презентовано Інтерактивну податкову карту України, Інформаційно-аналітичну систему «LOGICA». Крім того, під час спілкування обговорювались питання розгортання додаткових відокремлених пунктів реєстрації Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України у центрах обслуговування платників (далі – ЦОП).
Присутніх ознайомлено з напрямками єдиної інформаційної політики в ГУ ДПС. Акцентовано увагу на соціальних мережах та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», які є інформаційними платформами ГУ ДПС.
Подолання негативної практики нарахування середньомісячної заробітної плати нижче встановленого законодавством мінімуму суб’єктами господарювання – юридичними особами, взаємодія ГУ ДПС і ТГ під час проведення заходів з погашення боргу, питання адекватності сплати ПДВ юридичними і фізичними особами – підприємцями, декларування податку на прибуток підприємств та ПДВ за 9 місяців 2021 року – на порядку денному заходу.
У процесі спілкування з бізнес-спільнотою Кам?янського регіону також розглядались питання нарахування та сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів, погашення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску та інше.
Під час конструктивного діалогу платники отримати професійні відповіді на запитання, що виникають у ході ведення підприємницької діяльності.
Провідними фахівцями ГУ ДПС проведено наради з працівниками структурних підрозділів Кам?янського регіону з метою надання їм практичної допомоги за напрямками роботи, пов’язаними з виконанням функціональних обов’язків.
Особлива увага приділена основним аспектам дотримання державними службовцями норм антикорупційного законодавства та етичних норм поведінки під час виконання службових обов’язків нагадав.
Спілкування фахівців податкової служби області з представниками ТГ, бізнес-спільнотою та підрозділами ГУ ДПС за територіями обслуговування – це обмін інформацією і досвідом, направлені на результативну роботу щодо забезпечення своєчасного і в повній мірі наповнення бюджетів.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Затверджено Порядок, який визначає правила ведення обліку товарних запасів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланнямhttps://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/525079.html повідомила наступне.
Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Наказ № 496) затверджено Порядок, який визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Наказ № 496 02 листопада 2021 року зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1411/37033.
Відповідно до пункту 3 Наказу № 496, він набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
На засіданні міжвідомчої регіональної робочої – питання боротьби з нелегальним обігом пального
За організацією Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі – ОДА) проведено засідання міжвідомчої регіональної робочої групи щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею пальним на території Дніпропетровської області.
У засіданні робочої групи прийняли участь керівники різних державних органів Дніпропетровської області, від Головного управління ДПС (далі – ГУ ДПС) – заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій, заступник начальника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Первой Андрій.
Члени робочої групи розглянули важливі питання, пов’язані із дотриманням суб’єктами господарювання законодавства України під час реалізації пального.
Частки нелегального ринку пального сягають значних відсотків, внаслідок чого втрати бюджету через несплату податків оцінюються у мільярди гривень щороку. Отже, відпрацювання суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність без відповідних дозвільних документів триває і надалі.
В межах зустрічі порушувались питання документального оформлення діяльності, отримання ліцензій на роздрібну торгівлю пальним.
За підсумками зустрічі учасники міжвідомчої групи визначились у спільних заходах щодо виконання державних приписів по виявлених порушеннях, пов’язаних з обігом пального.
У 15-ту річницю створення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація ветеранів Державної податкової служби України» ДПС України проведено урочисту нараду
Без історії немає майбутнього. Сьогодні, 17 листопада 2021 року, з нагоди 15-річчя створення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація ветеранів Державної податкової служби України» ДПС України у форматі онлайн проведено урочисту нараду.
У заході прийняли участь в. о. Голови ДПС України Олейніков Євген, Голова Центральної Ради Всеукраїнської профспілки
органів державної податкової служби Кислиця Олександр, голова Ради Всеукраїнської ГО «Асоціація ветеранів державної податкової служби України» Ельвіра Єрмолаєва та представники регіональних відділень Всеукраїнської ГО «Асоціація ветеранів Державної податкової служби України», які привітали ветеранів – податківців.
У цей святковий день ветерани податкової служби Дніпропетровщини отримали слова вдячності за сумлінну багаторічну працю, професіоналізм, знання справи та відповідальність при виконанні своїх професійних обов’язків.
Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна у привітальному слові до старших колег заначила: «Професія, якій Ви присвятили своє життя, суспільно важлива. Адже саме від податківців залежить наповнення бюджетів та вирішення соціально-економічних завдань.
Саме Ви заклали високу професійну основу, сформували традиції та розвивали податкову службу. Сьогодні наші успіхи тримаються на міцному фундаменті Ваших напрацювань – професійних, порядних та патріотичних фахівців. Ви і зараз приймаєте участь у роботі нашої податкової служби, підтримуєте та передаєте свої знання новому поколінню податківців. І за це Вам велика подяка! Ви забезпечили спадкоємність не тільки знань та досвіду, а і головних цінностей, що покладені в основу нашої роботи – сили духу, відданості, відповідальності».
Спілкування під час урочистого заходу, обмін спогадами про славетні минулі дні, хороший настрій сприяє згуртованості і взаємодії молодого і старшого покоління податківців.
Безцінна спадщина, яку ветерани передали молоді стала базою для подальшого розвитку податкової служби, стартовим майданчиком для якісного стрибка на новий рівень роботи, тому для ветеранів наші двері завжди відкриті.
Святковий день на Дніпропетровщині завершився відвідуванням експозиційної локації – Музею історії податкової служби Дніпропетровщини, відкриття якого відбулося напередодні професійного свята та приурочене до 30-ти річчя Державної податкової служби України.
Чуб Ганна побажала всім міцного здоров’я, гарного настрою, довгих і щасливих років, невичерпної енергії, затишку у родинному колі, щастя, добра та миру.
Позитивні враження від свята, задоволення від комунікацій – це ті емоції, які дають істинне відчуття, що кожний з нас належить до команди, ім’я якій Державна податкова служба України!
Про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та деякі особливості заповнення Таблиці даних платника ПДВ на онлайн зустрічі для платників
Сьогодні, 17 листопада 2021 року, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) і Спілки українських підприємців (далі – СУП) проведено зустріч в онлайн форматі для платників ПДВ.
У заході від ГУ ДПС прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипова Манушак, начальник відділу перевірок інших галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС Дядченко Юлія, головний державний інспектор відділу адміністрування ПДВ управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС Білоусова Євгенія, представники СУП та бухгалтера платників податків, що входять до складу СУП.
На зустрічі розглядались питання блокування реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Присутнім нагадали про механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, засадах роботи комісій з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та про положення постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (Порядок № 1165) і алгоритм дій платника ПДВ у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Особливу увагу, виходячи з показників по Дніпропетровській області, приділено питанням віднесення платників до «ризикового» платника податків, прийняття Таблиці даних платника ПДВ та «ризиковому» податковому кредиту.
Представники СУП активно обговорювали нагальні питання, пов’язані із зупиненням реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Двосторонній зворотний зв’язок продемонстрував важливість заходу. Представники підприємницької спільноти отримали професійні роз’яснення з питань, які виникають під час їх діяльності і пов’язані з реєстрацією ПН/РК в ЄРПН.
Співпраця продовжиться і у подальшому.
Платники мають можливість перевірити інформацію, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених РРО на офіційному вебпорталі ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що суб’єкт господарювання може перевірити інформацію, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) в приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), в режимі «Z-звіти/фіскальні чеки».
Водночас, інформація, яка міститься в щоденних Z-звітах, створених програмним РРО, буде відображатися після доопрацювання системи обліку даних РРО.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги неприбуткових організацій!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) прирівнюється до податкової декларації та складається з урахуванням вимог статей 48 та 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми визначені ст. 46 ПКУ.
Інформація про дату та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) (рядок 7 вступної частини Звіту), а також ознака неприбутковості організації (рядок 8 вступної частини Звіту) є обов’язковими реквізитами форми Звіту (п. 48.4 ст. 48 ПКУ). За відсутності такої інформації Звіт втрачає визначений ПКУ статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п. 48.2 ст. 48 ПКУ).
При цьому у рядках 7 та 8 вступної частини Звіту зазначаються дата та номер останнього рішення контролюючого органу про включення, повторне включення неприбуткової організації до Реєстру та присвоєння або зміну ознаки неприбутковості організації.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Реєстрація платником ПДВ: які документи подаються разом з реєстраційною заявою?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заява про реєстрацію особи як платника податку подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
Суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник податку під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ.
Пунктом 3.8 розд. III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 визначено, що дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру. З метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, така особа відповідно до п. п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, п. 73.3 ст. 73 ПКУ на вимогу контролюючого органу подає документи, що підтверджують такі відомості.
Підтвердженням відповідності вимогам п. 181.1 ст.181 та п. 182.1 ст. 182 ПКУ є будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, що засвідчують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо). Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 із змінами і доповненнями.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Фізособа - власник 10 земельних ділянок, кожна з яких не перевищує 2,0 га: що з базою для нарахування збору з одноразового добровільного декларування?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. п. «б» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Пунктом 7 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ визначається база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Пунктом 7.2 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ встановлено, що для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
? витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
? вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.
Пунктом 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
До таких активів відноситься, зокрема, земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ).
Частиною першою ст. 121 ЗКУ визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.
Положення пункту 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації.
Отже, у разі наявності в фізичної особи земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, придбаних за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, сукупний розмір яких перевищує 2,0 гектара, декларант самостійно приймає рішення щодо подання Декларації. При цьому, у разі подання Декларації базою для нарахування збору кожної окремої земельної ділянки є витрати декларанта на придбання (набуття)/оціночна вартість такої земельної ділянки, у сумі з яких не сплачено податки і збори.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийняли участь засідання обласної комісії з питань погашення заборгованості з виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат
Сьогодні, 16.11.2021, за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерія Леонова в Дніпропетровській обласній державній адміністрації пройшло засідання обласної комісії з питань погашення заборгованості з виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат.
На засіданні міської тимчасової комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат заслухано представників підприємств-боржників із виплати заробітної плати щодо причин існування заборгованості із виплати заробітної плати та про перспективи її погашення.
За результатами засідання прийняті компетентні та виважені рішення, які спрямовані на недопущення росту заборгованості із заробітної плати та податків і зборів до бюджетів різних рівнів.
Шановні платники !
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (РРО, ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
З 1 січня 2022 року застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої-четвертої груп є обов’язковим.
Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання мають можливість користуватися як апаратним, так і програмним РРО – це може бути програма, чи додаток на смартфон, планшет, комп’ютер, який дозволяє з будь-якого пристрою сформувати розрахунковий документ. Відповідне програмне забезпечення надається ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно. Це спростить процес і скоротить витрати на впровадження каси. ПРРО – онлайн варіант касового апарату та замінює стаціонарний касовий апарат.
Використовуєте єдиний рахунок – правильно заповнюємо реквізити «Призначення платежу» та «Отримувач» розрахункового документа!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 зі змінами та доповненнями.
Для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів Казначейством на ім’я ДПС відкрито єдиний рахунок.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, мають заповнювати розрахунковий документ на переказ коштів на єдиний рахунок відповідно до вимог розділу II Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847, який набрав чинності з 26.02.2021) (далі – Порядок заповнення документів).
Під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають дотримуватися наступних загальних правил:
- кожне з 14-ти обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу» без виключення має бути заповнено; у разі коли поле не підлягає заповненню, то у такому полі обов’язково зазначається знак «;», як ознака наявності одного з 14-ти полів;
- знак «;», який використовується як засіб розділення полів між собою, має бути заповнений обов’язково;
- останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#», заповнення якого є обов’язковим.
Згідно з Порядком заповнення документів реквізит «Призначення платежу» розрахункового документу складається з 14 обов’язкових полів, які заповнюються таким чином:
- поле № 1:
заповнюється сума цифрами, гривні від копійок відділяються комою «,», копійки позначаються двома знаками; якщо сума розрахункового документа виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляються два нулі «00»;
значення поля має бути більше нуля;
- поле № 2:
заповнюється розділовий знак «;»;
заповнюється податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті) (має 8 – 10 знаків у символьному форматі)*;
- поле № 3:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється код класифікації доходів бюджету/технологічний код єдиного внеску (має 8 цифр)*;
- поле № 4:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за КОАТУУ (має 10 цифр)*;
- поле № 5:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється номер рахунку для зарахування коштів до відповідного бюджету/рахунку для зарахування єдиного внеску (має 29 знаків у символьному форматі)*;
- поле № 6:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється код одержувача за бюджетним платежем/єдиним внеском (має 8 цифр)*;
- поле № 7:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється дата податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги / та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата (формат – ДД.ММ.РРРР). Пробіли (пропуски) недопустимі (наприклад, 01 січня 2021 року подається у вигляді 01.01.2021). Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань / єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог / та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;
- поле № 8:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється номер податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги/ та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата. Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань/єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;
- поле № 9:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється код ознаки платежу*;
заповнюється виключно платником податків, який сплачує авансові внески з податку на прибуток під час виплати дивідендів або податок, який утримується під час виплати доходів нерезидентам з кодом ознаки «5»*;
- поле № 10:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється код ознаки платежу*;
заповнюється виключно платником податків, який сплачує акцизний податок під час придбання марок або під час погашення податкового векселя з кодом ознаки «6»*;
- поле № 11:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі; кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається;
- поле № 12: не заповнюється;
- поле № 13:
не заповнюється;
- поле № 14:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється символьний знак «#»*.
* У разі формування розрахункового документа через ІТС «Електронний кабінет» такі поля заповнюються автоматично.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено у розрахунковому документі, напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35 прим.1.6 ст. 35 прим. 1, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги платників!
24 листопада 2021 року з 11.00 год. до 12-00 год. Головне управлення ДПС у Дніпропетровській області (м. Кам'янське, вул. Медична, 9) проводить інтернет-конференцію з актуальних питань одноразового (спеціального) добровільного декларування.
В режимі оn-line на запитання платників відповідатиме начальник Кам'янського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Борис ШИШЛАКОВ на тему:«Щодо особливостей застосування одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб».
Усі бажаючі можуть задати запитання в СКАЙПі користувачу Борис Шишлаков та отримати відповіді.
Необхідно правильно заповнювати платіжні документи для сплати податків у разі застосування єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00-до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00-до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту HYPERLINK "http://zir.tax.gov.ua/main/index/idd@tax.gov.ua" t "_blank" idd@tax.gov.ua.
Надати інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1. Набрати номер телефону HYPERLINK "tel:0800501007" 0800-501-007.
Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 год. до 18.00 год. (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно обрати напрямок «5» та натиснути 1.
Крок 3. Зачекати з’єднання з працівником та залишити Інформацію.
При наданні Інформації Заявник називає своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посада працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4. У неробочий час з 18.00 год. до 8.00 год. (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту HYPERLINK "mailto:idd@tax.gov.ua" idd@tax.gov.ua.
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам’янський регіон)
