Податкова інформує !

Дата: 12.01.2022 14:13

Кількість переглядів: 1426

Про застосування РРО/ПРРО та ведення обліку товарних запасів з 1 січня 2022 року

Не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО та вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку І групи.

Зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, але не зобов’язані вести облік товарних запасів фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп, якщо  вони  не здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння, або не є платниками ПДВ.

Тобто із всього загалу фізичних осіб – підприємців – платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, обов’язок ведення обліку товарних запасів поширюється лише на платників, які зареєстровані платниками ПДВ або здійснюють реалізацію:

технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

лікарських засобів, виробів медичного призначення;

ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

  Покрокова відеоінструкція щодо порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців.

Відеоінструкція як завантажити програмне забезпечення ПРРО Каса.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Яка інформація зазначається в графі «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» розд. 3 реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо СГ здійснює діяльність у заздалегідь не визначеному місці (торгівля та/або надання послуг)?

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588) шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. 20-ОПП).
Згідно з п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317) для реєстрації ПРРО складається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), наведена у додатку 1 до Порядку № 317, за ідентифікатором форми J/F 1316604. Заява в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
У заяві зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.
Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО містить графу «Ідентифікатор об’єкта оподаткування», яка заповнюється згідно з повідомленням за ф. 20-ОПП.
Якщо на момент подання заяви за ф. № 1-ПРРО відбулися зміни щодо об’єкта оподаткування, на який як на господарську одиницю реєструється ПРРО, то суб’єкт господарювання, керуючись п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588, подає повідомлення за ф. 20-ОПП зі змінами, після чого подає реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО.
Таким чином, при реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання в графі «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» розд. 3 реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, зазначає дані про господарську одиницю, де буде використовуватись ПРРО, про яку він повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.
У разі, якщо місце проживання фізичної особи – підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то така фізична особа – підприємець має подати Повідомлення за ф. 20-ОПП, повідомивши про місце проживання як про об’єкт оподаткування, після чого на такий об’єкт може бути зареєстроване ПРРО.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

На яку адресу декларанта одноразової (спеціальної) добровільної декларації контролюючим органом направляється запит щодо надання ним пояснень та підтверджуючих документів?

Відповідно до п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) – це декларація, в якій відображаються, зокрема, відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України).
Крім того, формою Декларації передбачено зазначення декларантом своєї податкової адреси (місця проживання).
Таким чином, запит щодо надання декларантом пояснень або підтверджуючих документів направляється контролюючим органом за адресою, яка зазначена таким декларантом у поданій Декларації. При цьому, інформація про направлення зазначеного запиту буде відображатися також у Електронному кабінеті декларанта.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

У 2021 році до ДПС надійшло 2504 запити на отримання публічної інформації

У січні – грудні 2021 року до Державної податкової служби України надійшло 2504 запити на отримання публічної інформації.

Із загальної кількості 341 запит отримано ДПС поштою, 2098 – електронною поштою, 65 – в іншій формі.

Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 1432 запити. Від юридичних осіб у 2021 році надійшов 931 запит на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 23, від представників засобів масової інформації – 108.

За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 1594, відмовлено з причин невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року №2939-IV «Про доступ до публічної інформації» – 512, надіслано за належністю – 398.

Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”  

Щодо адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

За об’єкти житлової нерухомості податок для фізичних осіб розраховується за площу, що перевищує для квартир –  60 кв. метрів, житлових будинків – 120 кв. метрів, різних типів житлової нерухомості, в тому числі їх часток – 180 кв. метрів.

Підставою для нарахування податку є дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, держателем якого є Міністерство юстиції України, або оригінали відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Ставка податку на нерухомість встановлюється органами місцевого самоврядування в залежності від типу об’єктів та їх місцезнаходження у відсотках до мінімальної заробітної плати, встановленої на  1 січня звітного року, та не може перевищувати 1,5 відсотка за 1 квадратний метр.

Оскільки у 2022 році податок нараховується за звітний 2021 рік, то ставка податку розраховується виходячи із мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2021, яка складала 6 000 гривень (таким чином, максимальна ставка за метр квадратний не може перевищувати 90,0 грн (6 000 * 1,5  відс.).

Отже, сума податку залежить від ставки податку встановленої відповідною місцевою радою за місцезнаходженням кожного об’єкта нерухомості та загальної площі таких об’єктів.

Так, наприклад у фізичної особи перебуває у власності квартира у м. Києві загальною площею 65 метрів квадратних. Сума податку розраховується як добуток загальної площі квартири, зменшеної на 60 кв. м, та ставки податку, затвердженої рішенням Київської міської державної адміністрації. Зокрема, для квартир у м. Києві ставка податку складає 1,5 відсотка (90,0 грн за метр квадратний).

Розрахунок суми податку:

(65-60) * 90,0 = 450,0 гривень.

Довідково. За наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

  Податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно норм Кодексу, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове зобов’язання з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Також, платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою зі сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів і даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”  

Для ФОП – платників єдиного податку першої та другої груп: про розміри ставок єдиного податку з 01.01.2022

Згідно з п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – прожитковий мінімум), другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1)    для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2)    для другої групи платників єдиного податку – не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

З 01.01.2022 відповідно до статей 7 та 8  Закону України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено місячні розміри: прожиткового мінімуму у сумі 2481 грн та заробітної плати – 6500 гривень.

Отже, максимальний місячний розмір єдиного податку у 2022 році для ФОП – платників єдиного податку першої групи становить 248,10 грн, для платників єдиного податку другої групи – 1300,0 гривень.

При цьому слід враховувати, що згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої групи (ФОП) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3  п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі 1 розділу XIV ПКУ;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”  

Який алгоритм дій суб’єкта господарювання при направлені Повідомлення за формою № 4-ПРРО з відмітками «початок переведення ПРРО в режим офлайн» та «завершення режиму офлайн»?

Відповідно до пп. 6 та 8 розд. V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Наказ № 317) під час переведення програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) в режим офлайн одночасно має бути сформоване електронне Повідомлення про проведення розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером за формою № 4-ПРРО (далі – Повідомлення за ф. № 4-ПРРО), на ведене у додатку 4 до Порядку (ідентифікатор J/F1316901) з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» та присвоєнням такому документу фіскального номера із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим Наказом № 317 (далі – Діапазон). Таке повідомлення зберігається на ПРРО до моменту його передачі до фіскального сервера після відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.
Після відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером в момент виходу ПРРО із режиму офлайн одночасно мають бути сформовані електронне Повідомлення за ф. № 4-ПРРО з відміткою «завершення режиму офлайн» із присвоєнням йому відповідного фіскального номера із Діапазону та пакет даних встановленого формату, що містить повідомлення про початок переведення ПРРО в режим офлайн, електронні копії розрахункових документів та/або електронні копії фіскальних звітних чеків (контрольна стрічка) та повідомлення про завершення режиму офлайн з використанням електронного підпису особи, яка здійснювала розрахункові операції, або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО. Зазначений пакет даних протягом години після встановлення зв’язку із фіскальним сервером направляється до фіскального сервера.
При цьому, суб’єкти господарювання (користувачі ПРРО) не формують та не направляють до фіскального сервера Повідомлення за ф. № 4-ПРРО, оскільки воно формується автоматично самим ПРРО при переході в режим офлайн/онлайн.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Чи має право ФО – декларант відобразити у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації наявність криптовалюти?

Відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:
а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
 не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
 інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею, то підстав для її відображення декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації немає.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

У 2021 році до бюджету надійшло 107,2 млрд грн акцизного податку та плати за ліцензії

У січні – грудні 2021 року до Зведеного бюджету України надійшло 107,2 млрд грн акцизного податку та плати за ліцензії на здійснення операцій з підакцизними товарами, або 110,2 відс. до індикативного показника, що на 15,2 відс., або майже на 14,2 млрд грн більше, ніж у 2020 році.

У грудні 2021 року надходження до Зведеного бюджету України акцизного податку та плати за ліцензії на здійснення операцій з підакцизними товарами становлять 9,8 млрд грн, або 109,6 відс. до індикативного показника, що на 4,1 відс., або на 385,8 млн грн більше, ніж у грудні 2020 року.

Надходження акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів до загального фонду Державного бюджету України у 2021 році склали понад 83,6 млрд грн, або 105,7 відс. до індикативного показника, що на 15,1 відс., або майже на 11 млрд грн більше, ніж у 2020 році.

У грудні 2021 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло понад 8 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів, або 108,3 відс. до індикативного показника, що на 6,1 відс., або на 460,4 млн грн більше, ніж у грудні 2020 року.

До спеціального фонду Державного бюджету України у 2021 році надійшло майже 14,2 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні товарів, або 142,6 відс. до індикативного показника, що на 17,1 відс. або на 2,1 млрд грн більше, ніж у 2020 році.

У грудні 2021 року до спеціального фонду Державного бюджету України надійшло понад 1 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні товарів, або 120,8 відс. до індикативного показника, але при цьому на 3,3 відс., або на 156,7 млн грн менше, ніж у грудні 2020 року.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Інформація про основні показники для сплати єдиного внеску

Державна податкова служба України повідомляє про основні показники для сплати єдиного внеску, встановлені на 2022 рік Законом України від 02 грудня 2021 № 1928 «Про Державний бюджет України».

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Які дані необхідно зазначити у вікні «локальний номер» розділу 4 заяви за формою № 1-ПРРО?

Відповідно до п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок) для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) за ідентифікатором форми J/F 1316604 (додаток 1 до Порядку). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

У заяві зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

Отже, у вікні «локальний номер» розд. 4 реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО зазначається унікальний числовий номер, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку.

  Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Чи може ФО, яка має у власності активи, що розміщенні за межами території України, надати документи, які є обов’язковими при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), наступного дня після подання такої Декларації?

Відповідно до п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Перелік об’єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування визначено п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому визначення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування передбачено п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Разом з тим, для об’єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування (п.п. 7.1 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Крім того, для об’єктів декларування, визначених п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України (п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Таким чином, фізична особа, яка має у власності активи, що розміщенні за межами території України, та виявила бажання подати Декларацію, зобов’язана додати обов’язкові документи одночасно з поданням Декларації.

  Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Викрито факти привласнення бюджетних коштів та їх подальшої легалізації

Співробітниками підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Харківській області спільно з Головним управлінням Національної поліції в Харківській області викрито факти розкрадання та подальшої легалізації бюджетних коштів, виділених на фінансування будівництва на загальну суму 9 млн гривень.

Встановлено, що підприємство, як переможець тендеру отримало бюджетні кошти, за актами із безпідставно завищеною вартістю робіт. Частина вказаних коштів була використана не за цільовим призначенням, а виведена з обігу та спрямована на придбання люксового автомобілю вартістю 2,5 млн гривень.

За даним фактом зареєстровано кримінальне провадження за ч.3 ст. 209 Кримінального кодексу України. Досудове розслідування триває.  

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

До уваги ФОП – платників єдиного податку!

У 2022 році фізичні особи – платники єдиного податку першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця (далі – податкова декларація) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752), у складі якої заповнюється (у разі виникнення такого обов’язку) додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».

Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси в один із таких способів (у спосіб за вибором платника податків): особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Податкова декларація за звітний 2021 рік подається ФОП – платниками єдиного податку першої – другої групи до 01.03.2022 (включно), третьої групи – до 09.02.2022 (включно).

! Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.  При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 розділу XIV ПКУ, авансові внески, встановлені п. 295.1 ст. 295 цього ПКУ. Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

Фізичні особи – платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

1) щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ;

2) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

3) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відс. (у разі перевищення обсягу доходу) (п.п. 296.5.2 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відс. (у разі перевищення обсягу доходу) (п.п. 296.5.3 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 ст. 296 ПКУ.

Звертаємо увагу, що згідно зі ст. 47 ПКУ відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть, зокрема, фізичні особи – платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом. 

Додатково нагадуємо, що «Електронний кабінет» забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом заповнення, перевірки та подання податкових декларацій, звітності до контролюючого органу».

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування

Державна податкова служба України нагадує, що триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб.

1 березня 2022 року завершується період одноразового (спеціального) декларування іноземних активів за пільговою ставкою 7 %.

У подальшому, до завершення кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування, іноземні активи можливо задекларувати за ставкою 9 %.

З початку кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб вже задекларовано активи вартістю  1 136,4 млн грн, сума задекларованого до сплати збору склала  68,6 млн гривень.

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

У яких випадках контролюючий орган відмовляє в реєстрації ПРРО?

Відповідно до п. 6 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) за наявності підстав для відмови в реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови.

Відмова у реєстрації ПРРО формується, якщо:

автоматизованою перевіркою виявлено недотримання загальних вимог щодо електронного документообігу (обов’язковість та/або послідовність підписання електронного документа, невідповідність електронного документа затвердженому формату (стандарту), незаповнення обов’язкових реквізитів, недійсність електронних підписів та/або печаток підписантів Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява), непідтвердження права підписанта на подання Заяви тощо);

ПРРО із зазначеними у Заяві назвою та локальним номером вже зареєстрований;

щодо господарської одиниці, вказаної у Заяві, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;

суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

виявлено розбіжності даних, вказаних у Заяві, з даними щодо обліку та реєстрації суб’єкта господарювання в контролюючих органах як платника податків.

  Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу 

Яким чином та за якими реквізитами бюджетного рахунку сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/«Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією та в Електронному кабінеті (приватна частина) в розд. «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступна інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) з можливим використанням однієї із наявних платіжних систем та/або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкривається мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Звітної нової» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Інформаційна довідка щодо стану надходжень до бюджету у 2021 році

(загальний фонд держбюджету, оперативні дані)

Завдяки свідомому ставленню платників до сплати податків ДПС звітує про успішне виконання завдання Уряду. Надходження до бюджету перевищують як визначені індикативи, так і показники відповідного періоду минулого року.

У результаті:

2021 рік:

індикатив – 596,0 млрд грн;

факт – 614,4 млрд грн.

Порівняно з минулим роком: +106,9 млрд грн, або +21,1 відс.

Перевиконання індикативу: +18,4 млрд грн, або +3,1 відс.

У т.ч. ПДВ:

індикатив (сальдо) – 151,7 млрд грн;

факт – 155,8 млрд грн.

Порівняно з минулим роком: +38,1 млрд грн, або на 32,3 відс. більше!

Перевиконання індикативу: +4,0 млрд грн, або +2,7 відс.

Протягом 2021 року платникам податків на рахунки відшкодовано 159,7 млрд грн податку на додану вартість, що на 16,6 млрд грн, або на 11,6 відс. більше, ніж у 2020 році. Таке збільшення пояснюється зростанням заявлених до відшкодування сум ПДВ, що зумовлено сприятливою кон’юнктурою на зовнішніх ринках.

Варто зазначити, що річні індикативні показники Мінфіну для ДПС у 2021 році збільшувалися тричі на загальну суму 60,7 млрд грн, у т.ч. з ПДВ – 17,7 млрд гривень.

Грудень 2021 року:

індикатив – 40,6 млрд грн (індикатив без урахування збільшення на 20,7 млрд грн. Фактично індикатив у грудні було збільшено на 20,7 млрд грн за рахунок досягнутого перевиконання індикативів Мінфіну за 11 міс. 2021 року на 30,0 млрд гривень);

факт – 49,7 млрд грн.

Порівняно з минулим роком: +15,0 млрд грн, або +43,1 відс.

Перевиконання індикативу: +9,1 млрд грн, або +22,4 відс.

У т.ч. ПДВ:

індикатив (сальдо) – 13,0 млрд грн;

факт – 15,5 млрд грн.

Порівняно з минулим роком: +6,0 млрд грн, або у 1,6 раза більше.

Перевиконання індикативу: +2,4 млрд грн, або +18,7 відс.

У грудні 2021 року платникам податків на рахунки відшкодовано 17,3 млрд грн податку на додану вартість, що на 2,9 млрд грн, або на 20,1 відс. більше, ніж у грудні 2020 року.

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Відповіді з Бази знань отримали високу оцінку від платників податків

ДПС постійно працює над оновленням Бази знань у «Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі» (ЗІР) та наповненням її новими відповідями на запитання для забезпечення громадян своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією у вигляді відповідей на запитання із понад 37 напрямів; ставками податків; глосаріями та довідниками; щоденною підбіркою відповідей на двадцять актуальних запитань; податковим календарем, який містить систематизовану інформацію про терміни сплати податків і зборів, платежів, подання звітності до органів ДПС; змінами в податковому законодавстві, з можливістю підписки на отримання таких змін на електронну адресу та інше.

На сьогодні розділ «Запитання-відповіді з Бази знань» містить понад 11 тис. запитань-відповідей з питань податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Кожен платник податків, який користується ЗІР, може оцінити відповідь на будь-яке запитання. Значення зафіксованого рівня задоволеності користувачів відображається на головній сторінці ЗІР.

Станом на 31.12.2021 загальний результат фіксації рівня задоволеності платників податків відповідями склав 87,07 %.

Крім того, у ЗІР можна скористатись переходом у Viber чи Telegram та отримати інформаційно-довідкові послуги від Контакт-центру ДПС, надіслати електронного листа із запитанням, яке буде розглянуто у найкоротший час, або отримати допомогу з використання ЗІР від працівника Контакт-центру ДПС.

У 2021 році платники податків відвідали ЗІР майже 3 млн разів, а з початку функціонування сервісу (з 2013 року) – більше 25 млн разів.

ДПС постійно вдосконалює свої сервіси та закликає платників долучатись до користувачів ЗІР zir.tax.gov.ua. Оцінку відповідей на запитання можна залишити в Базі знань до будь якого запитання, або надіслати відгуки щодо роботи ЗІР на idd@tax.gov.ua

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

У 2021 році до бюджету надійшло 107,2 млрд грн акцизного податку та плати за ліцензії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

У січні – грудні 2021 року до Зведеного бюджету України надійшло 107,2 млрд грн акцизного податку та плати за ліцензії на здійснення операцій з підакцизними товарами, або 110,2 відс. до індикативного показника, що на 15,2 відс., або майже на 14,2 млрд грн більше, ніж у 2020 році.

У грудні 2021 року надходження до Зведеного бюджету України акцизного податку та плати за ліцензії на здійснення операцій з підакцизними товарами становлять 9,8 млрд грн, або 109,6 відс. до індикативного показника, що на 4,1 відс., або на 385,8 млн грн більше, ніж у грудні 2020 року.

Надходження акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів до загального фонду Державного бюджету України у 2021 році склали понад 83,6 млрд грн, або 105,7 відс. до індикативного показника, що на 15,1 відс., або майже на 11 млрд грн більше, ніж у 2020 році.

У грудні 2021 року до загального фонду Державного бюджету України надійшло понад 8 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України товарів, або 108,3 відс. до індикативного показника, що на 6,1 відс., або на 460,4 млн грн більше, ніж у грудні 2020 року.

До спеціального фонду Державного бюджету України у 2021 році надійшло майже 14,2 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні товарів, або 142,6 відс. до індикативного показника, що на 17,1 відс. або на 2,1 млрд грн більше, ніж у 2020 році.

У грудні 2021 року до спеціального фонду Державного бюджету України надійшло понад 1 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні товарів, або 120,8 відс. до індикативного показника, але при цьому на 3,3 відс., або на 156,7 млн грн менше, ніж у грудні 2020 року.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/551204.html

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо повернення суми сплаченого одноразового збору, якщо декларація визнана не прийнятою з причин неповної сплати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/551266.html повідомила, що у разі сплати в неповному обсязі декларантом суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності, декларація вважається неподаною, а розмір сплаченої частини збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченим, та може бути поверненим на підставі заяви платника у порядку, визначеному ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з абз. 1 п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності (абз. 6 п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).

У такому випадку сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченою.

Повернення помилково сплаченої суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.

Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Затверджено УПК щодо оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що наказом Міністерства фінансів України від 06 січня 2022 року № 2 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи» затверджено Узагальнюючу податкову консультацію (далі – УПК) щодо оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від ліквідації (припинення) контрольованих іноземних компаній у новій редакції.

УПК затверджено у зв’язку із змінами до п. п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, внесеними Законом України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету». Зазначені зміни набули чинності з 01 січня 2022 року.

Зміни торкнулись питання оподаткування військовим збором доходів фізичних осіб, одержаних від ліквідації (припинення) контрольованих іноземних компаній, які отримані у період з 01 січня по 31 грудня 2022 року та у наступних звітних періодах.

Вищезазначену УПК розміщено на офіційному субсайті Міністерства фінансів України за посиланням

  https://www.mof.gov.ua/uk/set-of-summarizing-tax-consultations

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Закон України № 1525: звітність особи – нерезидента, яка постачає електронні послуги фізичним особам

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  нагадує, що Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» внесено зміни до Податкового кодексу України в частині оподаткування ПДВ.

Так, особа – нерезидент – платник ПДВ, яка постачає фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, подає до податкових органів спрощену податкову декларацію з ПДВ.

Форма такої декларації, а також особливості її складання та подання визначені Наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2021 року № 555 (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/76671.html). Цей наказ набрав чинності з 01 січня 2022 року.

Особа – нерезидент, платник ПДВ, яка постачає фізичним особам електронні послуги, складає спрощену податкову декларацію і подає її в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів шляхом електронної ідентифікації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду (далі – граничний строк). Декларація подається незалежно від того, здійснювалося чи ні постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, такою особою-нерезидентом протягом звітного (податкового) періоду.

У спрощеній податковій декларації зазначаються:

а) найменування особи – нерезидента, зареєстрованої як платник ПДВ;

б) індивідуальний податковий номер особи – нерезидента, зареєстрованої як платник ПДВ;

в) звітний (податковий) період, за який подається спрощена податкова декларація;

г) договірна вартість постачання електронних послуг, без урахування податку;

ґ) сума ПДВ.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого електронного документа

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до змін, внесених п. п. 2 п. 6 розд. І Закону України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», які набрали чинності 07.11.2020, ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено новим п. 42.6, згідно з яким електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

- отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;

- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

- наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

- наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Як проводити розрахункову операцію у разі продажу товарів з доставкою товарів через служби доставки?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  повідомляє, що у разі продажу товарів з повною передплатою на поточний рахунок продавця у форматі IBAN фіскальний чек через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) може не видаватись. В поштове відправлення вкладається документ на товар: товарний чек, накладна тощо.

У разі здійснення попередньої оплати з використанням платіжних карток така операція є розрахунковою у розумінні Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями і вимагає видачу фіскального чека, який може бути вкладений в поштове відправлення або надісланий покупцю в інший спосіб (на електрону пошту, мобільний телефон тощо).

У разі оформлення продажу товарів з післяплатою (накладений платіж) необхідність застосування РРО та/або ПРРО залежить від умов договору між продавцем та перевізником. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві (частина друга ст. 664 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями). Продавець у такому випадку вкладає в поштове відправлення документи на товар (товарний чек, накладна тощо).

У цьому випадку розрахунки здійснюються в місці отримання товару між покупцем і перевізником, який повинен видати фіскальний чек на приймання готівки чи платіжної картки. В подальшому розрахунки за товар здійснюються між перевізником та продавцем згідно договору між продавцем та перевізником. Якщо перевізник перераховує кошти продавцю на поточний рахунок, РРО та/або ПРРО не застосовується, в іншому випадку продавець зобов’язаний видати фіскальний чек на товар покупцю шляхом надіслання на електрону пошту, мобільний телефон тощо.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

ФОП одночасно є найманим працівником (застрахованою особою): що з єдиним внеском?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  повідомляє, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (ФОП), в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Норми встановлені пунктами 4 та 5 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Нагадуємо, що Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», внесені зміни до Закону № 2464, зокрема, ст. 4 Закону № 2464 доповнено частиною шостою.

Так, згідно з частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного неску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Який день вважається днем сплати єдиного внеску?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  нагадує, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку або на єдиний рахунок. Платники, які не мають банківського рахунку або не використовують єдиний рахунок, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку.

Норми встановлені частиною 7 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно з частиною десятою ст. 9 Закону № 2464 днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки контролюючого органу або на єдиний рахунок – день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком або іншою установою – членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки контролюючих органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Які встановлені ставки екологічного податку з 01.01.2022?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що статтями 243, 245-248 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені ставки екологічного податку:

? за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);

? за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);

? за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);

? за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);

? за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ).

Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до ст.ст. 243, 245-248 ПКУ, відповідно до яких з 01.01.2022 збільшено ставки екологічного податку.

При цьому п. 37 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли:

? з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, ставки податку становлять 30 відс. ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

? з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року включно, ставки податку становлять 60 відс. ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

? з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно, ставки податку становлять 90 відс. ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;

? з 1 січня 2025 року, ставки податку становлять 100 відс. ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Визначення розрахункової вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини): врахування суми амортизації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 252.12 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:

? сума нарахованої амортизації, крім суми нарахованої амортизації на основні засоби і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов’язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

? сума амортизації витрат, пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Згідно з абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та нематеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності викладені у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями, та Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств наведено у п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл (п. 252.2 ст. 252 ПКУ).

Вартість одиниці кожного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником рентної плати від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), визначеної відповідно до п. 252.8 ст. 252 ПКУ, та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції такого платника (п. 252.10 ст. 252 ПКУ).

Отже, під час визначення розрахункової вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) враховуються суми амортизації, передбачені п. 252.12 ст. 252 ПКУ, обчислені за правилами бухгалтерського обліку.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Наказ № 496: заповнення гр. 6 Форми ведення обліку товарних запасів ФОП, у тому числі «єдинниками», у разі внутрішнього переміщення товару

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  звертає увагу, що Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

При цьому первинні документи – опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб’єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару (п. 2 розд. І Порядку № 496).
ФОП, який здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Форма обліку визначена додатком до Порядку № 496 та передбачає заповнення, зокрема, графи 6 «Постачальник (продавець, виробник) або отримувач товару».

Відповідно до п. п. 3 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 у графах 3 – 6 зазначаються реквізити первинного документа (вид первинного документа, дата його складання, номер первинного документа (за наявності), найменування суб’єкта господарювання – постачальника або отримувача, його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті).

Згідно з п. п. 5 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 вибуттям товарів для цілей Порядку № 496, зокрема, вважається внутрішнє переміщення товару між місцями продажу (господарськими об’єктами) та/або місцями зберігання, що належать одному ФОП.

Таким чином, у разі внутрішнього переміщення товару у графі 6 Форми обліку відповідно до п. п. 3 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 слід зазначати найменування суб’єкта господарювання (власника або користувача господарської одиниці звідки вибуває товар), його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті). З метою однозначної ідентифікації господарської одиниці з якої та в яку переміщується товар, додатково рекомендуємо у первинних документах зазначати назву та адресу таких/такої господарської одиниці.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Закон України № 1525: яку інформацію отримає особа – нерезидент разом з інформацією про дату її реєстрації як платника ПДВ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  повідомляє, що особі – нерезиденту разом з інформацією про дату реєстрації платником ПДВ надсилається інформація про:

? індивідуальний податковий номер особи-нерезидента, зареєстрованої як платник ПДВ; звітний (податковий) період;

? граничні строки подання податкової звітності з ПДВ;

? граничні строки і порядок сплати податкових зобов’язань.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Платникам податків про реквізити рахунків для зарахування надходжень у 2022 році

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна казначейська служба України (Держказначейство) оприлюднила нові бюджетні рахунки.

Так, 04.01.2022 Держказначейство повідомило про повне завантаження нових рахунків для сплати податків та зборів з 01 січня 2022 року.

Ознайомитись з новими рахунками у розрізі областей можна на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Крім того, Держказначейством на офіційному вебпорталі за посиланням https://www.treasury.gov.ua/ua/requisites?v=61d4593ec6624 також розміщено реквізити рахунків для зарахування надходжень до бюджетів усіх рівнів у 2022 році

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

До уваги землевласників та землекористувачів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у зв’язку з прийняттям Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо збалансованості бюджетних надходжень» розширено перелік підстав для нарахування земельного податку, визначених п. 286 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, відповідно до п. п. «в» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, до таких підстав віднесено наявність у землевласників та землекористувачів державних актів на землю.

Крім того, згідно з п. п. «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ для нарахування земельного податку застосовуються дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Увага платників, які планують використовувати РРО та ПРРО!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  доводить до відома, що з 01.01.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.12.2021 № 662 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2021 за № 1693/37315) (далі – Наказ № 662).

Відповідно до Наказу № 662 реєстраційні заяви для застосування РРО, ПРРО, РК та КОРО тепер містять графу «код території» замість коду КОАТУУ.

У всіх примітках до нових форм зазначено, що цю графу слід заповнювати згідно з п'ятим (за наявності) або четвертим рівнем Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.

Звертаємо увагу, що:

- четвертий рівень – міста, села, селища (населені пункти);

- додатковий рівень (п'ятий) – райони в містах (в тому числі в містах, що мають спеціальний статус

Нагадаємо, що наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.11.2020 № 290 затверджено Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ).

Наказ № 662 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 31.12.2021 № 100.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи зобов’язаний декларант здійснювати переклад документів, які надаються ним одночасно з поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації, якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до абзацу десятого п. п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Згідно з п. 1 ст. 13 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Отже, легалізації підлягають документи, які видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі.

Відповідно до абзацу другого частини першої ст. 4 Закону України від 03 липня 2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики» із змінами та порушеннями (далі – Закон № 5029) визначено, що основи державної мовної політики визначаються Конституцією України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР із змінами та доповненнями (далі – Конституція), а порядок застосування мов в Україні – Законом № 5029.

Згідно з ст. 10 Конституції державною мовою в Україні є українська мова.

Частиною другою ст. 6 Закону № 5029 визначено, що українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються Законом № 5029.

Статтею 11 Закону № 5029 встановлено, що основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова.

Відповідно до п. п. 19 прим. 1.1.2 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ до повноважень (функцій) контролюючих органів відноситься, зокрема, контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Таким чином, оскільки українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами виконавчої влади, то декларант, у разі якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України, одночасно з поданням Декларації зобов’язаний надати легалізовані в установленому порядку документи, які супроводжуються нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Інформація про основні показники для сплати єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/550855.html повідомила про основні показники для сплати єдиного внеску, встановлені на 2022 рік Законом України від 02 грудня 2021 року № 1928 «Про Державний бюджет України».

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Що є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств під час виконання угоди про розподіл продукції?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона – Україна доручає іншій стороні – інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов’язаних з угодою робіт, а інвестор зобов’язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.

Норми визначені частиною першою ст. 4 Закону України від 14 вересня 1999 року № 1039-XIV «Про угоди про розподіл продукції» зі змінами та доповненнями.

Пунктом 335.2 ст. 335 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор (оператор) сплачує, зокрема, податок на прибуток підприємств.

Особливості сплати податку на прибуток під час виконання угоди про розподіл продукції передбачено ст. 336 ПКУ.

Податок на прибуток сплачується інвестором (оператором) з прибутку, отриманого інвестором (інвесторами) від виконання угод про розподіл продукції, у розмірах, встановлених ПКУ на дату укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 ПКУ (п. 336.1 ст. 336 ПКУ).

Підпунктом «а» п. 336.1 ст. 336 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток інвестора (інвесторів), який визначається виходячи з вартості прибуткової продукції, визначеної відповідно до законодавства про розподіл продукції, набутої інвестором (інвесторами) та/або оператором у власність у результаті розподілу продукції, зменшеної на суму сплаченого інвестором єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також на суму інших витрат (включаючи накопичені витрати при виконанні робіт до появи першої прибуткової продукції), пов’язаних з виконанням угоди, але які не відшкодовуються (не підлягають відшкодуванню) компенсаційною продукцією відповідно до угоди.

Якщо вартість прибуткової продукції за угодою про розподіл продукції виражена в іноземній валюті, для цілей обчислення податку на прибуток підприємств така вартість перераховується в гривні в порядку, передбаченому угодою про розподіл продукції.

Будь-які інші доходи, отримані інвестором (оператором) протягом строку дії угоди від діяльності, пов’язаної з виконанням такої угоди, не розглядаються як об’єкт оподаткування та не враховуються під час його визначення.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про дані, які необхідно зазначити у вікні «локальний номер» розділу 4 заяви за формою № 1-ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  нагадує, що відповідно до п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок) для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) складається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) за ідентифікатором форми J/F 1316604 (додаток 1 до Порядку). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

У заяві зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

Отже, у вікні «локальний номер» розд. 4 реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО зазначається унікальний числовий номер, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Застосування РРО/програмних РРО: податківці Дніпропетровщини під час відвідування ТРЦ «Дафі» та ТРК «Апполо» спілкувались з представниками малого бізнесу

Сьогодні, 10.01.2022, провідними фахівцями управлінь інформаційної взаємодії, податкового аудиту, податкового адміністрування фізичних осіб та електронних сервісів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснено виїзд до ТРЦ «Дафі» та ТРК «Апполо» з метою проведення роз’яснювальної роботи з представниками малого бізнесу Дніпропетровщини. Тема спілкування – актуальні питання, пов’язані із застосуванням РРО/програмних РРО та обліком товарних запасів фізичними особами – підприємцям (ФОП).

Під час комунікації з ФОПами розглядались важливі питання використання РРО/програмних РРО, а саме: обов’язковість застосування РРО/програмних РРО платниками ФОП – «спрощенцями», порядок реєстрації програмних РРО, а також необхідність ведення обліку товарних запасів.

Результат від взаємного спілкування представників податкової служби і бізнес-спільноти очевидний: практичні знання, які платники отримують під час живого діалогу і обміну інформацію сприяють здійсненню діяльності відповідно до законодавства.

Слід зазначити, що вимоги застосування РРО/програмних РРО не змінюють базових критеріїв застосування спрощеної системи оподаткування. При цьому, важливість використання РРО полягає не тільки у легалізації бізнесу, а й у тому, що бюджети отримують більше надходжень.

Яким чином роботодавець нараховує єдиний внесок, якщо найманий працівник відпрацював неповний місяць та звільнився?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  інформує.

Частиною 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами визначено: у разі, якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.

Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про оподатковуються ПДФО виграшів та призів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Відповідно до п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Доходи у вигляді виграшів, призів оподатковуються відповідно до норм п. 170.6 ст. 170 ПКУ.

Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату) (п.п. 170.6.1 п. 170.6. ст. 170 ПКУ).

Відповідно до п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Крім того, податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у Розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.) (п.п. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу (п.п 170.6.4 п. 170.6. ст. 170 ПКУ).

Доходи, зазначені у п. 170.6 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (п.п. 170.6.5 п. 170.6. ст. 170 ПКУ).

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про сплату фізичними особами земельного податку та орендної плати за земельні ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Пунктом 57.5 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що фізичні особи – платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені ПКУ, через установи банків (у тому числі із застосуванням єдиного рахунку в порядку, визначеному ст. 351 ПКУ) або відділення операторів поштового зв’язку.

У разі якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пунктом 287.5 ст. 287 ПКУ встановлено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ.

Форму квитанції про прийняття податків і зборів, що може використовуватись фізичними особами у сільській (селищній) місцевості для сплати податків і зборів, у тому числі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, через каси сільських (селищних) рад, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 714 «Про затвердження форми Квитанції про прийняття податків і зборів» із змінами.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Деякі особливості застосування положень ПКУ, які з 01.01.2022 запроваджуються в оподаткуванні ПДВ при здійсненні операцій з постачання тютюнових виробів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України у листі від 30.12.2021 № 28723/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист № 28723) повідомила про окремі особливості застосування положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які починаючи з 01.01.2022 запроваджуються в оподаткуванні податком на додану вартість (ПДВ) при здійсненні операцій з постачання тютюнових виробів у зв’язку з набранням чинності Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914).

Згідно із змінами, внесеними Законом № 1914 до ПКУ, запроваджуються зміни порядку оподаткування ПДВ для операцій з постачання тютюнових виробів, а саме: встановлюється окремий порядок визначення бази оподаткування на етапі першого постачання таких товарів їх виробниками та на етапі першого постачання таких товарів суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з такими виробниками, а також запроваджується пільговий режим оподаткування ПДВ (звільнення) на всіх наступних етапах постачання таких товарів.

Детально з Листом № 28723 можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/76963.html

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи враховує ФОП – платник єдиного податку до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах, працівників, яких залучає до виконання робіт по цивільно-правових договорах?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Пунктом 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що однією з умов застосування спрощеної системи оподаткування для фізичної особи – підприємця (ФОП) є:

- для платників єдиного податку першої групи – невикористання праці найманих осіб;

- для платників єдиного податку другої групи – невикористання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- для платників єдиного податку третьої групи – невикористання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена;

- для платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники) – невикористання праці найманих осіб. Членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України.

У разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, такі платники єдиного податку зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення, перейти на сплату інших податків і зборів (п.п. 6 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Статтею 46 Господарського кодексу України передбачено, що підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці.

Договори з громадянами на використання їх праці укладаються за трудовими або цивільно-правовими договорами.

Згідно зі ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини першої ст. 626 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Цивільно-правовий договір (договір підряду, доручення тощо) – це угода між громадянином і підприємством або підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина перша ст. 837 ЦКУ).

Тобто за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.

Враховуючи зазначене, якщо ФОП – платник єдиного податку укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то такий платник єдиного податку враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.

Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то ФОП – платник єдиного податку не враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про оподаткування доходу, отриманого фізичною особою – підприємцем від видів діяльності, що не зазначені в реєстраційних даних платника податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що у разі якщо фізична особа – підприємець (далі – ФОП) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

Під час нарахування (виплати) ФОП доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п. 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 177.8 ст. 177 ПКУ).

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Дії платника податків у разі ненадходження рішення про врахування або неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Відповідно до пунктів 15 та 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами комісія регіонального рівня розглядає Таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) з поясненнями протягом п’яти робочих днів після її отримання та приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 42.4 статті 42 ПКУ).

Водночас, у разі коли платнику податку не надходить рішення про врахування або неврахування Таблиці в порядку, передбаченому ст. 42 ПКУ протягом п’яти робочих днів після її отримання контролюючим органом, платник має право подати її повторно.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Закон України № 1914: новації для фізичних осіб на спрощеній системі оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема для фізичних осіб – платників єдиного податку.

Так, встановлено, що фізичні особи – підприємці, які надають послуги з надання доступу до мережі Інтернет, належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Уточнено умови обрання фізичною особою – підприємцем четвертої групи платників єдиного податку. Такі платники мають здійснювати діяльність на сільськогосподарських угіддях та/або землях водного фонду площею не менше 0,5 га, але не більше 20 га сукупно (до цього – мінімальний розмір ділянки мав бути 2 га).

Для платників єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, встановлюється типова форма обліку доходів і витрат.

Податкове зобов’язання для власників, орендарів, користувачів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, буде визначатись як позитивна різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Фізичні особи – підприємці розраховуватимуть її самостійно у складі окремого додатку до декларації з єдиного податку.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Хто може скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням та хто не може бути декларантом?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

При цьому, визначення фізичної особи як «резидента» для ПКУ регулює п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого – четвертого п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Відповідно до абзаців другого – четвертого п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.

Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який період, починаючи з 01 січня 2010 року, виконують або виконували в Україні публічні функції, передбачені п. 37 частини першої ст. 1 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» із змінами та доповненнями.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Зміни до переліку умов проведення розрахункових операцій без застосування РРО/програмних РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  повідомляє, що 01.01.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. № 1336» (далі – Постанова № 1359).

Постановою № 1359 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Постанова № 1336).

Нагадаємо, що у статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) визначено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (програмні РРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або програмних РРО є обов’язковим.

Зміни до Постанови № 1336, зокрема, передбачають:

а) звільнення від обов’язкового застосування РРО та/або програмних РРО фізичних oci6 – підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють роздрібну торгівлю на території села товарами (крім підакцизних товарів) за умови не перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій (167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів)).

Вищезазначена норма не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

- така роздрібна торгівля здійснюється в торгівельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

- такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет;

- сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або програмних РРО;

б) виключення із переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або програмних РРО з використанням РК та КОРО таких форм діяльності, як:

- надання побутових послуг хімічного чищення;

- страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика;

- організація прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності.

Довідково

Статтею 8 Закону України від 02 грудня 2021 року № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01 січня 2022 року встановлена мінімальна зарплата у місячному розмірі 6 500 гривень.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Відповідальність за незастосування РРО/програмних РРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (програмні РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265). Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідальність суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за порушення вимог Закону № 265 визначається розділом V цього Закону.

Так, згідно з п. 1 ст. 17 розділу V Закону № 265 у разі встановлення в ході перевірки, зокрема, факту не проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи до такого суб’єкта господарювання за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Слід зазначити, що відповідно до п. 11 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону № 265 тимчасово, до 01 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовувались у таких розмірах:

- 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи діє з 1 січня 2022 року

З 1 січня 2022 року діє нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація). Нова форма декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованого в Мінюсті 28 грудня 2020 року за № 1295/35578 (далі – Наказ № 783).

Нова форма декларації передбачає об’єднання звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК).

Форма декларації в редакції наказу № 783 доповнена новими додатками:

1) ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 – для платників єдиного внеску самозайнятих осіб (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які сплачували добровільні внески, передбачені договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

2) КІК – для платників, у яких виникає обов’язок декларувати прибутки КІК відповідно до п. 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України.

Разом з тим, п. 54 підрозділу Х Перехідних положень Податкового кодексу України встановлені особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, а саме: першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році).

Отже, за звітний період 2021 рік фізичні особи – платники податку додаток до податкової декларації КІК не заповнюють та не подають.

Мешканці Дніпропетровського регіону у минулому році задекларували доходів на суму майже 7,7 млрд гривень

Впродовж 2021 року 50,1 тис. мешканців Дніпропетровської області задекларували доходи, отримані у 2020 році, на суму майже 7 637,3 млн грн, що на 1 789,8 млн грн більше, ніж у 2020 році. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

До сплати за результатами декларування нараховано 143,4 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 19,8 млн грн військового збору.

Найактивнішими декларантами були громадяни, які отримали майно у спадщину чи в подарунок – 3 299 осіб. Загальна сума задекларованого ними доходу склала 935,1 млн гривень. Ще 2 150 мешканців Дніпропетровщини задекларували понад 576,0 млн грн від продажу (обміну) рухомого або нерухомого майна. Іноземний дохід у розмірі 199,8 млн грн задекларували315 жителів області.

Про доходи у розмірі понад 1 млн грн повідомили 417 громадян, загальна сума задекларованого ними доходу складає 4 813,1 млн гривень.

Своїм правом на податкову знижку скористалось майже 10 026 громадян, сума податку до повернення з бюджету склала 26,8 млн грн, повернуто 23,9 млн гривень.

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадають, що цьогорічне декларування громадянами доходів, одержаних впродовж 2021 року, вже розпочалось і триватиме до 1 травня 2022 року.

Декларацію подати можна кількома способами: особисто, уповноваженою особою, надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення або відправити до податкової в електронній формі за наявності електронного підпису.

Триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування

Державна податкова служба України нагадує, що триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб.

1 березня 2022 року завершується період одноразового (спеціального) декларування іноземних активів за пільговою ставкою 7 %.

У подальшому, до завершення кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування, іноземні активи можливо задекларувати за ставкою 9 %.

З початку кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб вже задекларовано активи вартістю  1 136,4 млн грн, сума задекларованого до сплати збору склала  68,6 млн гривень.

  Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Які суб’єкти господарювання та у яких випадках не повинні подавати повідомлення за формою №20-ОПП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком, встановленим розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), тобто, шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Повідомлення за ф. №20-ОПП подається платниками податків за умови наявності об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням.

Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно відповідних розділів ПКУ.

Об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку (п. 22.1 ст. 22 ПКУ).

Інформація про об’єкти оподаткування, такі як товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображаються у відповідній податковій звітності платника податків (податкова декларація з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та інші), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у Повідомленні за ф. № 20-ОПП.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Пільги щодо сплати земельного податку, встановлені ПКУ для фізичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено у ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

- особи з інвалідністю першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Згідно з п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування (перша – третя група платників єдиного податку)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

При цьому, якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Нерухомість придбано і продано у межах одного місяця: чи подається юридичною особою декларація з податку на нерухоме майно?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податку не нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. п.п. 266.7.5 (п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами.

Подання Декларації при переході права власності на об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості протягом звітного року передбачено п. 1 заголовної частини Декларації (починаючи з (проставляється місяць (арабськими цифрами), з якого виникають податкові зобов’язання).

Підпунктом 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ визначено, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу, зокрема житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦКУ).

Отже, якщо суб’єкт господарювання придбав та продав об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), він звільняється від обов’язку сплати та подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Які первинні документи необхідні при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Зокрема п. 44.2 ст. 44 ПКУ встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно зі ст. 1 Закону № 996 первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами першою та другою ст. 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Другою стороною компенсовано суму судового збору: що з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 1 ст. 133 гл. 8 розд. І Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦПКУ) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 ст. 133 гл. 8 розд. І ЦПКУ передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі – Закон № 3674).

Згідно з п.п. 12 п. 3 ст. 2 ЦПКУ основними засадами (принципами) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 141 ЦПКУ визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Підпунктом «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Відповідно до п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачанням послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Враховуючи те, що сума документально підтвердженого судового збору, який за рішенням суду платнику податку у повному обсязі або частково компенсується другою стороною, не підпадає під визначення операції з постачання товарів/послуг, то ПДВ за такою операцією не нараховується.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Новації податкового законодавства для юридичних осіб – платників єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесена низка змін до Податкового кодексу України, зокрема для юридичних осіб – платників єдиного податку.

Так, починаючи з 2022 року не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють такі види господарської діяльності, як розведення свійської птиці, розведення та вирощування перепелів і страусів та виробництво м’яса свійської птиці, водночас тимчасово, до 01 січня 2027 року, звільняється від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що провадять зазначені види господарської діяльності, крім вирощування курей, виробництва м’яса курей тощо.

Частиною зобов’язань з єдиного податку платників третьої та четвертої груп (юридичні особи), які є власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, буде позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання здійснюватиметься у складі окремого додатку до податкових декларацій платників єдиного податку третьої та четвертої груп (юридичні особи).

До складу доходу платників єдиного податку третьої груп (юридичні особи) не будуть включатися суми доходів, отриманих платником податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка буде виплачуватись у рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, які отримуватимуть платники податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій.

Норми податкового законодавства в частині регулювання платників єдиного податку четвертої групи втратять чинність з 01 січня року, наступного за роком набрання чинності законом України щодо стимулювання розвитку агропромислового комплексу України з урахуванням Спільної сільськогосподарської політики Європейського Союзу у розрізі надання державної допомоги і розвитку сільських територій.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Щодо встановлення програмного забезпечення ПРРО Каса: Програмний реєстратор розрахункових операцій

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  звертає увагу, що на вебпорталі Державної податкової служби України за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/

розміщена наступна інформація щодо встановлення програмного забезпечення ПРРО Каса.

ПЗ для Android

Вказаний архів необхідно завантажити для встановлення програмного забезпечення на пристрої з операційною системою Android. Архів містить наступні файли:

- PRRO.Check.apk – клієнтське програмне забезпечення для покупців, яке дозволяє отримувати розрахункові документи, сформовані ПРРО Каса;

- PRRO.Pos.apk – програмне забезпечення ПРРО Каса.

- Version – містить дані про поточну версію програмного забезпечення ПРРО Каса.

- ПРРО Каса – Керівництво користувача.doc - керівництво користувача для проведення налаштувань та ознайомлення з роботою програмного забезпечення ПРРО Каса.

  ПЗ для Windows

Вказаний архів необхідно завантажити для встановлення програмного забезпечення на пристрої з операційною системою Windows. Архів містить наступні файли:

- setup.exe – програмне забезпечення ПРРО Каса.

- Version – містить дані про поточну версію програмного забезпечення ПРРО Каса.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01 січня поточного року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році.

Відповідно до п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %).

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Закон України № 1525: платники ПДВ за операціями з постачання електронних послуг

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  інформує, що Законом України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (Закон України № 1525) доповнено перелік осіб – платників ПДВ (п.п. 9 п. 180.1 ст. 180 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

До переліку таких осіб віднесено особи – нерезиденти, які не мають постійного представництва та постачають на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим як платники ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачають такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг (п.п. «д» п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ).

Зазначений перелік не включає (не можуть бути зареєстровані як платники ПДВ за операціями з постачання електронних послуг) осіб – нерезидентів, які:

- постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника;

- здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг;

- постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні.

Відповідно до п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУнерезиденти – це:

а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Чи необхідно подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, якщо фізична особа володіє коштами, що розміщені на депозитному (вкладному) банківському рахунку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»: показники мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Закон України від 02 грудня 2021 року № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі – Закон № 1928) набрав чинності 01 січня 2022 року .

Законом № 1928 встановлена мінімальна зарплата, яка становить з 1 січня 2022 року 6 500 грн, а прожитковий мінімум для працездатних осіб – 2 481 гривень.

Мінімальна заробітна плата:

• у місячному розмірі: з 1 січня – 6 500 гривень, з 1 жовтня – 6 700 гривень;

• у погодинному розмірі: з 1 січня — 39,26 гривні, з 1 жовтня — 40,46 гривні.

Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Електронний фіскальний звітний чек, створений ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  повідомляє, що визначення «електронний фіскальний звітний чек, створений програмним реєстратором розрахункових операцій» встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», згідно з яким:

? електронний фіскальний звітний чек – документ, створений програмним реєстратором розрахункових документів, що містить дані денного звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити фіскального звітного чека за встановленою формою.

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Про випадки, за яких необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів при анулюванні реєстрації платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Норми встановлені п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Єдиний внесок на роялті не нараховується!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.

При цьому, згідно з п. п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 (далі – Перелік).

Відповідно до п. 9 розд. I Переліку винагорода, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва, крім гонорару штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва та (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на відповідному підприємстві, не є базою нарахування єдиного внеску.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

З 01.01.2022 ФОП – «спрощенці» другої – четвертої груп зобов?язані вести облік товарних запасів та підтверджувати їх походження первинними документами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюється центральним органом виконавчої влади, та забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів, які на момент перевірки знаходяться у місті продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

  Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набуде чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 847).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку № 847 заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.

Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 18.00 до 8.00 (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

 Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»). 

                                                                     Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                     управління інформаційної взаємодії

                                                                     Головного управління ДПС

                                                                     у Дніпропетровській області

                                                                     (Кам’янський регіон)

« повернутися