A A A K K K
для людей із порушенням зору
Царичанська громада
Дніпропетровська область, Дніпровський район

Кам'янська ОДПІ інформує

Дата: 25.05.2022 17:04
Кількість переглядів: 981

Юридичні особи Дніпропетровщини у січні – квітні 2022 року спрямували до місцевих бюджетів понад 169 млн грн єдиного податку

Юридичні особи у січні – квітні 2022 року спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 169,6 млн грн єдиного податку. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились майже на 12,7 млн грн або на 8,1 відсотків.

Звертаємо увагу, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відс. доходу суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за вибором у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотримання вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

Суб’єкт господарювання, у разі не можливості подання заяви до контролюючого органу за місцем податкового обліку, може подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування у паперовій формі до будь-якого найближчого контролюючого органу.

Також суб’єкт господарювання має можливість подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відс. через Електронний кабінет.

Внесено зміни до порядку нарахування та сплати єдиного внеску

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що Кабінетом Міністрів України постановою від 10 травня 2022 року № 566 (далі – Постанова № 566) внесено зміни до Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб (далі – Порядок).

Так, згідно з внесеними змінами, у новій редакції викладено п.п. 4 п. 2 Порядку, відповідно до якого єдиний внесок нараховується за осіб, зазначених у п.п. 4 п. 1 Порядку – на суму грошового забезпечення, нарахованого за базовий звітний період.

Також у п.п. 2 п. 6 і в абзаці першому п. 7 Порядку слова «органів доходів і зборів» замінено словами «податкових органів».

Крім того, у п.п. 2 п. 9 слова і цифри «підпунктах 3 та 4» замінено словом і цифрою «підпункті 3».

Постанову № 566 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 19.05.2022 № 112 і вона набрала чинності 19.05.2022.

Ознайомитись з Постановою № 566 можливо на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

  https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-poryadku-narahuvannya-ta-s566-100522

Щодо термінів подання заяви за формою № 1-ПДВ у разі добровільної реєстрації платником ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних (п. 183.3 ст. 183 ПКУ).

У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (п. 183.4 ст. 183 ПКУ).

Згідно з п. 183.5 ст. 183 ПКУ особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних.

Реєстрація осіб, зазначених в абзаці другому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, діє з першого числа календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.

У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ст. 183 ПКУ).

Відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заява про реєстрацію особи як платника ПДВ подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами.

У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ.

Щодо таких заяв або відомостей перебіг триденного строку їх розгляду контролюючими органами розпочинається з дати їх надходження до контролюючого органу, правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих згідно з абзацом першим п. 183.7 ст. 183 ПКУ.

 

Порядок заповнення Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), передбачає, зокрема заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), чи ні.

У рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків (витрат).

При цьому формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Зокрема, у рядку 1.6 Звіту відображається загальна сума отриманої неприбутковою організацією безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі:

? у рядку 1.6.1 – благодійна допомога;

? у рядку 1.6.2 ГД – гуманітарна допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розд. ІІ додатка ГД до Звіту;

? у рядку 1.6.3 – суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому у рядку 1.6 Звіту (та відповідно у рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), у т.ч. надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань.

Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.4 та рядки 2.4.1, 2.4.2 ГД, 2.4.3 Звіту відповідно). При цьому до рядка 2.4.2 ГД Звіту переноситься сумарне значення графи 8 розд. ІІІ додатка ГД до Звіту.

Відповідно у рядку 2.6 (та рядках 2.6.1, 2.6.2 ГД і 2.6.3) відображається вартість фактично переданих безоплатно (використаних) активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), сум безповоротної фінансової допомоги, благодійної допомоги чи добровільних пожертвувань, у т.ч. перерахованих з розрахункового рахунку (або/та виданих з каси).

Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями в обов’язковому порядку при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.

Частина ІІ Звіту передбачена для розрахунку податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не дотримались вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

У рядку 5 Звіту відображається розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та дорівнює сумі рядків 3 та 4 Звіту.

Об’єкт оподаткування розраховується із суми операції (операцій) нецільового використання активів (рядок 3) та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що була розподілена серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (рядок 4).

Водночас сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» (дорівнює рядку «Усього» графи 7 розд. IV додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій».

Поряд з цим зазначаємо, що кожний конкретний випадок щодо відображення доходів і витрат у Звіті, який стосується особливостей діяльності неприбуткової організації в залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш детальної відповіді пропонуємо Вам звернутись до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації в усній або у письмовій формі відповідно до ст. 52 ПКУ з наданням усіх наявних копій документів.

Договір дарування розірвано у звітному році: чи оподатковується ПДФО дохід у вигляді подарунку, отриманий від фізособи – резидента, які не є членом сім’ї першого/другого ступеня?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Норми передбачені п. 1 ст. 717 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).

Згідно зі ст. 722 ЦКУ право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

Нормами ЦКУ передбачені підстави для розірвання договору та розірвання договору дарування на вимогу дарувальника.

Так, розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦКУ).

У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов’язаний повернути дарунок у натурі (п. 5 ст. 727 ЦКУ).

Відповідно до п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ.

Об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику ПДФО іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунку), що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

За нульовою ставкою ПДФО оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Ставка ПДФО становить 5 відс. бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як доходи, прямо визначених відповідними нормами розділу IV ПКУ (п. 167.2 ст. 167 ПКУ).

Отже, оскільки договір дарування розірваний (подарунок прийнятий та повернутий) до закінчення звітного року, то дохід у вигляді подарунку, отриманий фізичною особою резидентом від фізичної особи – резидента, що не є членом сім’ї першого/другого ступеня споріднення, не оподатковується ПДФО.

Щодо форми веденя обліку доходів і витрат фізособами, які провадять незалежну професійну діяльність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 178.6 ст. 178 ПКУ визначено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 (далі – Порядок № 261), який набрав чинності 16.07.2021.

Згідно з п. 2 розд. І Порядку № 261 облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.

При цьому, у разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана на вимогу контролюючого органу надати засвідчену належним чином копію такого обліку в паперовому вигляді у порядку, встановленому податковим законодавством (п. 5 розд. ІІ Порядку № 261).

На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п. 1 розд. І Порядку № 261).

Отже, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат за Типовою формою, затвердженою Порядком № 261, яка не підлягає реєстрації у контролюючому органі.

Яким чином визначається тип об’єкта нерухомості з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми передбачені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:

? житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

? прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

? квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

? котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

? кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

? садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

? дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, поділяються на такі типи:

? будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

? будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

? будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

? гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

? будівлі промислові та склади;

? будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

? господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо

? інші будіві.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Таким чином, з метою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, типи об’єктів нерухомості визначаються відповідно до ст. 14 ПКУ на підставі оригіналів документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти.

До уваги платників транспортного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України б(далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період для справляння транспортного податку дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 ПКУ визначено, що транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Транспортний податок сплачується у строки, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Як здійснюється переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами у період до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі неможливості зареєструвати акцизну накладну в ЄРАН?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п.п. 69.4 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у період до припинення або скасування воєнного стану на території України у разі неможливості зареєструвати акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних дозволяється переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами за наявності товарно-транспортної накладної, яка повинна містити всю інформацію, що має міститися у відповідній акцизній накладній, яка повинна бути зареєстрована в Єдиному реєстрі акцизних накладних, протягом строків, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Про взяття на облік за основним місцем обліку громадських об’єднань без статусу юрособи, відомості про які не містяться в ЄДР

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що нормами пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України (ПКУ) визначено: платниками податків є юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 22.03.2012 № 4572-VI «Про громадські об’єднання» із змінами (далі – Закон № 4572) громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об’єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу.

Відповідно до норм Закону № 4572, громадські об’єднання без статусу юридичної особи не мають права бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства.

З метою обліку громадських об’єднань та забезпечення загального доступу до інформації про громадські об’єднання уповноважений орган з питань реєстрації веде Реєстр громадських об’єднань. Основні відомості Реєстру громадських об’єднань є відкритими для безоплатного доступу на офіційному вебсайті уповноваженого органу з питань реєстрації, та містять відомості про тип запису: громадське об’єднання (із статусом юридичної особи) або громадське об’єднання (без статусу юридичної особи).

Громадські об’єднання, які включені до Реєстру громадських об’єднань без статусу юридичної особи, не підлягають взяттю на податковий облік в контролюючих органах.

Строк сплати податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю (п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

З урахуванням норм п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Форма Податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) із змінами та доповненнями.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).

Особливості в оподаткуванні, спрямовані на підтримку бізнесу та громадян в умовах дії воєнного стану, – перший вебінар ДПС та Ради бізнес-омбудсмена

Особливості в оподаткуванні, спрямовані на підтримку бізнесу та громадян в умовах дії воєнного стану, – з такої теми стартувала серія вебінарів, започаткованих ДПС спільно з Радою бізнес-омбудсмена.

Провідні фахівці Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПС поінформували платників податків про основні зміни в оподаткуванні платників єдиного податку, нарахуванні ЄСВ та сплаті майнових податків.

Про особливості сплати єдиного податку, ЄСВ та податку на майно дивіться далі у відео.

Під час вебінару учасники активно ставили запитання представникам податкової служби. Так, слухачі цікавилися наданою законодавством можливістю не сплачувати єдиний податок та ЄСВ підприємцями. 

Проведений захід засвідчив зацікавленість з боку платників до такого формату спілкування з податковою службою, що надає змогу не лише отримати інформацію, але й безпосередньо відповіді на свої питання. У свою чергу податкова служба аналізує такі зустрічі з платниками для подальшого формування тем, які потребують більш детального роз?яснення.

Нагадуємо, що вебінари з актуальних питань оподаткування проводитимуться протягом травня – червня поточного року. Слідкуйте за анонсами на офіційних ресурсах ДПС.

Строк та випадки подання повідомлення про набуття чи припинення участі у контрольованих іноземних компаніях

Випадки подання повідомлення про набуття чи припинення участі у контрольованих іноземних компаніях, а також строк його подання визначені п.п. 39 прим. 2.5.5 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Так, фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

- кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої юридичної особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 Кодексу;

- заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

- кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої юридичної особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 Кодексу;

- ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Форма та порядок подання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512.

Чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на суму вартості ОЗ, примусово вилученого у ЮО під час дії воєнного стану на користь військової адміністрації?

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на всій території України запроваджено воєнний стан.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону України від 17 травня 2012 року № 4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 4765) вилучення майна – позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану здійснюється без відшкодування вартості такого майна (частина третя ст. 3 Закону № 4765).

Згідно з абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Отже, операції з позбавлення державних підприємств права господарського відання або оперативного управління державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану прирівнюються до продажу такого майна.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Таким чином, платник податку у разі примусового вилучення основних засобів під час дії воєнного стану на користь військової адміністрації здійснює коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до вимог пп. 138.1 та 138.2 ст. 138 ПКУ.

Чи вважаються господарські операції, здійснені платником за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відс., контрольованими?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Враховуючи, що господарські операції здійснені платником за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відс. не впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, то такі операції не є контрольованими і не враховуються при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій – 10 млн гривень.

Про підстави для відмови у реєстрації платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що реєстрація платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. доходу здійснюється за результатами обробки заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Опрацювання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до норм ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не є предметом камеральної перевірки.

При цьому підставами для відмови у реєстрації платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. доходу є здійснення суб’єктами господарювання діяльності, визначеної п.п. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

«Єдинник» четвертої групи перейшов на третю групу єдиного податку з особливостями оподаткування: що з податком на нерухомість?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Дія зазначеної норми поширюється і на платників єдиного податку третьої групи з особливостями оподаткування, визначеними п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Тобто для таких платників не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

До уваги платників податку на прибуток, які переходять із загальної системи оподаткування на єдиний податок третьої групи за ставкою 2 відс. доходу!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, якщо платником податку на прибуток підприємств товари відвантажувались покупцю – платнику на загальній системі оподаткування, який був платником ПДВ, а повертаються коли такий покупець обрав єдиний податок третьої групи за ставкою 2 відс. доходу і навпаки товари відвантажувались покупцю – платнику єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. доходу, а повертаються коли покупець знову є платником податку на прибуток та платником ПДВ, такі операції відображаються платником податку на прибуток підприємств – продавцем та платником податку на прибуток підприємств – покупцем при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

При цьому Податковий кодекс України не містить окремих коригувань фінансового результату щодо таких операцій.

Про термін, в який уточнюється податковий кредит, задекларований платниками під час дії воєнного стану, після його припинення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, платники ПДВ за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми ПДВ, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником ПДВ за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами і доповненнями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану платники зобов’язані забезпечити реєстрацію в ЄРПН всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відстрочена на період дії воєнного стану, а податковий кредит, задекларований платниками під час дії воєнного стану на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягає обов’язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих у ЄРПН.

Норми встановлені п. 32 прим. 2 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

На які рахунки бюджетної класифікації буде зараховуватись сплата єдиного податку за ставкою 2 відсотки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що єдиний податок належить до місцевих податків. Враховуючи зазначене, сплата податкових зобов’язань з єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відс. доходу здійснюватиметься на відповідні рахунки місцевих бюджетів.

Норми визначені положеннями ст. 10 Податкового кодексу України.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

Взаємодія між платником податків та контролюючим органом можлива за допомогою електронного документообігу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до змін, внесених п.п. 2 пункту 6 розділу І Закону України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», які набрали чинності 07.11.2020, статті 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено новим пунктом 42.6, згідно з яким електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

? отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

? отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;

? отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

? наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

? наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Безоплатна передача товарів для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави: чи є постачання товарів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Нормами абзацу четвертого п. 32 прим. 1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утворенням відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

Зокрема, операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України та інших установ, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2022 року № 178 «Деякі питання оподаткування податком на додану вартість за нульовою ставкою у період запровадження в Україні правого режиму воєнного стану» оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

У той же час за операціями з передачі/надання товарів та послуг, які відповідно до абзацу четвертого п. 32 прим. 1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ не вважаються постачанням товарів/послуг, особи, які здійснюють таку передачу/надання, та особи, які отримують такі товари/послуги, повинні складати на підтвердження первинні документи бухгалтерського обліку відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

До наведених у цьому пункті операцій норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ не застосовуються.

Платники Дніпропетровщини за ввезені товари у січні – квітні 2022 року до держбюджету спрямували у 4 рази більше акцизного податку ніж минулоріч

З початку 2022 року від платників Дніпропетровщини до державного бюджету надійшло понад 30,4 млн грн акцизного податку за ввезені товари, що майже на 23,1 млн грн або на 315,4 % більше ніж у аналогічному періоді минулого року.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX  Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у випадку відсутності у платника податків під час дії воєнного стану можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, такий обов’язок підлягає виконанню протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Відповідно до поданих платниками податків електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, контролюючим органом буде здійснено автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового за період дії правового режиму воєнного стану.

Деякі питання ведення обліку товарних запасів фізичними особами-підприємцями – платниками єдиного податку ІІ – IV груп

Відповідно до пункту першого статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через РРО або програмні РРО, а у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Статтею 10 Закону № 265 Кабінету Міністрів України, за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики, надано право затверджувати, зокрема, Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Так, зазначений вище Перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (далі – Постанова № 1336).

Відповідно до пункту першого Переліку фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок та здійснюють роздрібну торгівлю товарами на території села, селища (крім підакцизних товарів), за умови дотримання обмежень, встановлених Переліком та Постановою № 1336, мають право проводити розрахункові операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій без обов’язкового застосування РРО або програмних РРО.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені у такому обліку.

Такі вимоги поширюються також на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, а також на платників єдиного податку третьої групи, які зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231.

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496).

Порядок № 496 визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону № 265 зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) таких фізичних осіб-підприємців.

Із системного аналізу зазначених вище положень законодавства та прийнятих на їх підставі підзаконних актів фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку ІІ – IV груп та які на території села, селища здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, зобов’язані вести облік товарних запасів.

До уваги платників: вебінар щодо особливостей в оподаткуванні, спрямованих на підтримку бізнесу та громадян в умовах дії воєнного стану

Особливості в оподаткуванні, спрямовані на підтримку бізнесу та громадян в умовах дії воєнного стану, розглядатимуться під час вебінару, який відбудеться 24 травня 2022 року.

Початок вебінару об 11 год. 00 хв.

Приєднатися до вебінару можна за посиланням:

https://us02web.zoom.us/j/82884660562?pwd=N01oYnZVV3hKVmhyQ0Ewb2JzSmZGQT09 

Meeting ID: 828 8466 0562

Passcode: 038683

Нагадаємо, Державна податкова служба України спільно з Радою бізнес-омбудсмена започаткували серію вебінарів для бізнесу з актуальних питань оподаткування. Вони проходитимуть протягом травня – червня поточного року в онлайн режимі, до яких зможуть долучитися усі бажаючі.

Чи є постачанням товарів та послуг безоплатна передача товарів (надання послуг) для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави?

Відповідно до абзацу четвертого п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утворенням відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

Зокрема, операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України та інших установ, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2022 року № 178 «Деякі питання оподаткування податком на додану вартість за нульовою ставкою у період запровадження в Україні правого режиму воєнного стану» оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

У той же час за операціями з передачі/надання товарів та послуг, які відповідно до абзацу четвертого п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ не вважаються постачанням товарів/послуг, особи, які здійснюють таку передачу/надання, та особи, які отримують такі товари/послуги, повинні складати на підтвердження первинні документи бухгалтерського обліку відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

До наведених у цьому пункті операцій норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ не застосовуються.

  Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Які процедури передбачені ПКУ у разі будь-яких змін в облікових відомостях особи-нерезидента, що відбуваються після її реєстрації платником ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо в особи-нерезидента, зареєстрованої як платник ПДВ, який постачає електронні послуги фізичним особам, місце постачання яких розташовано на митній території України, відбуваються будь-які зміни в облікових відомостях, така особа-нерезидент повідомляє про зміни в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом подання заяви для перереєстрації протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку (абзац тринадцятий п. 208 прим. 1.2 статті 208 прим. 1 розділу V Податкового кодексу України).

Які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування встановлені щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що відповідно до п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 відс. щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Чи потрібно платнику після отримання квитанції, в якій зазначено фіскальний номер, виконати дії для закріплення фіскального номера в ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що порядок реєстрації програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) визначено нормами розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».

Після реєстрації ПРРО фіскальним сервером ДПС та присвоєння програмним забезпеченням фіскального номера ПРРО виконуються налаштування ПРРО відповідно до інструкцій наданих виробником.

Для авторизації на ПРРО з операційною системою необхідно виконувати дії відповідно до інструкції «Програмне забезпечення реєстрації фіскальних чеків «ПРРО Каса» (Windows/Android). Керівництво користувача», яка знаходиться в архіві з завантаженим програмним забезпеченням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».

В програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, окремих додаткових налаштувань для закріплення фіскального номера в ПРРО не передбачено.

До уваги осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

В Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Реєстр декларацій) з’явилася функція, яка дозволить декларантам дізнаватися відомості про свою власність, наявні в реєстрах. Вона полегшить заповнення декларації для тих, хто втратив документи про власність.

Через війну багато хто був змушений покинути свої домівки в поспіху, часто втративши документи, а часом, на жаль, і своє житло. В таких умовах посадові особи позбавлені можливості швидко та просто отримати інформацію про власність. Тому Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) запустило в Реєстрі декларацій спеціальну функцію – «Дані для декларації».

Запуск цієї функції – це ще одна можливість спростити процес декларування для публічних службовців. Ця функція планувалась ще в довоєнний час для того, щоб підстрахувати декларантів та показати, де вони могли помилитися під час заповнення минулорічної декларації. Проте зараз до першочергової мети додалася ще й нова – допомогти людям, які втратили документи.

Звичайно, ця функція не може повністю допомогти із заповненням усієї необхідної інформації. Але функція «Дані для декларації» полегшить пошук даних та допоможе уникнути помилок, які декларанти могли зробити в попередніх деклараціях.

Функція дозволяє дізнатися інформацію про об’єкти нерухомості, об’єкти незавершеного будівництва та транспортні засоби, які належать або належали декларанту або які він успадкував, а також наявні обтяження, відомості про які наявні в реєстрах.

Детальніше про функцію «Дані для декларації» можливо ознайомитись на вебсайті НАЗК за посиланням

  https://nazk.gov.ua/uk/novyny/u-reyestri-deklaratsij-z-yavylasya-funktsiya-yaka-dozvolyt-deklarantam-diznavatysya-vidomosti-pro-svoyu-vlasnist-nayavni-v-reyestrah-vona-polegshyt-zapovnennya-deklaratsiyi-dlya-tyh-hto-vtratyv-dokum/

Про оподаткування податком на прибуток підприємств операцій за договорами управління майном

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Редакція розд. III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не містить положень щодо окремого обліку за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток.

Тобто, розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ.

Який порядок сплати ПДФО з доходів, одержаних фізособою від надання нерухомості в оренду фізособі, яка не є самозайнятою особою?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи;

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Для обов’язкової реєстрації платником ПДВ обсяги операцій з постачання товарів/послуг, як благодійної допомоги, не враховуються

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що операції, передбачені п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що здійснені протягом 2022 року громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями при визначенні загальної суми для обов’язкової реєстрації платником ПДВ відповідно до ст. 181 ПКУ.

Норми встановлені п.п. 69.12 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 ПКУ передбачено режим звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з безоплатного (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Відтак, операції громадських об’єднань та/або благодійних організацій з безоплатного (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації, не враховуються платниками, що здійснюють такі операції, при обрахунку ними загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг для визначення необхідності реєстрації платником ПДВ в обов’язковому порядку.

В Дію повернулася послуга для ВПО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Віцепрем’єр-міністр – Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров повідомив про наступне (https://t.me/zedigital/1891).

Наша команда завершила технічні оновлення послуги згідно з постановою Кабінету Міністрів України. Тепер українці знову можуть оформити довідку внутрішньо переміщеної особи (ВПО) та соціальні виплати у застосунку «Дія» для себе та своїх дітей.

Послуга доступна для громадян, які перемістилися з території громад за переліком – https://minre.gov.ua/sites/default/files/field/docs/dodatok_do_nakazu-2.pdf –, що розташовані в районі проведення бойових дій, або які перебувають в тимчасовій окупації.

Також Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) нарахує кошти всім, хто раніше отримав довідку ВПО та чекає виплату на картку єПідтримка. Термін їх зарахування залежить від того, коли Ощадбанк за поданням Мінсоцполітики перерахує кошти у ваш банк.

Нагадаємо, що «Дія» є тільки технічним адміністратором послуги.

Деталі про соціальні виплати та отримання довідки ВПО дізнавайтеся на сайті єДопомога (https://edopomoga.gov.ua/).

Про здійснення імпортних операцій за договорами ЗЕД без ввезення товару на територію України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами і доповненнями імпорт (імпорт товарів) – це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Пунктом 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно із п.п. 3 п. 6 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 7) банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції (а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)) імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

Відповідно до п.п. 5 п. 9 розд. ІІІ Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції без її увезення на територію України – після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

Водночас, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на всій території України запроваджено воєнний стан.

Робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18).

Так, відповідно до п. 14 прим. 2 Постанови № 18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Водночас, п. 14 прим. 3 Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в п. 14 прим. 2 Постанови № 18:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Отже, чинним законодавством не заборонено здійснення імпортних операцій без ввезення товару на територію України за ЗЕД договорами у період воєнного стану.

До уваги ФОП – «спрощенців» першої та другої груп, які на період воєнного стану перебувають на спрощеній системі з особливостями оподаткування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 9. підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей:

? платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці, до яких не застосовується обмеження, зокрема, щодо обсягу доходу.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ.

При цьому після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Дохід, отриманий фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи під час використання таким платником особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, оподатковується виключно за ставкою єдиного податку у розмірі 2 відс. доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ. Ставка у розмірі 15 відс. яка визначена п. 293.8 ст. 293 ПКУ, до вказаного доходу не застосовується.

Розширено перелік доходів, які не включаються до доходу платника ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 07.05.2022 набрав чинності Закон України від 21 квітня 2022 року № 2214-IX «Про внесення зміни до пункту 165.1 статті 165 «Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора» (далі – Закон № 2214).

Відповідно до Закону № 2214 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України доповнено новим п.п. 165.1.63.

Так, згідно з вищезазначеним підпунктом, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включається, зокрема сума винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора відповідно до Закону України «Про встановлення винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора».

Закон опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 06.05.2022 № 98.

Щодо нового механізму розподілу акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів між бюджетами місцевого самоврядування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/583702.html повідомила наступне.

Рішенням Уряду затверджено новий механізм розподілу акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів між бюджетами місцевого самоврядування (постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.2022 № 515 «Деякі питання зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах»). Такі зміни запроваджені у зв’язку з новаціями у справлянні цього податку, передбачені Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Принцип цього механізму полягає в тому, що акцизний податок з роздрібного продажу тютюнових виробів розподіляється між бюджетами місцевого самоврядування за частками, які визначаються ДПС щомісяця пропорційно до обсягів вартості реалізованої суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнової продукції на відповідній території за останній (податковий) звітний місяць з урахуванням даних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі програмних.

Отже, обсяг зарахованого до відповідного бюджету місцевого самоврядування акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів буде залежати від актуальності адрес господарських об’єктів, на які зареєстровані РРО, у т. ч. ПРРО, та повноти відображення обов’язкових реквізитів у відповідних графах розрахункових документів, зокрема, кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД.

Тому для забезпечення отримання бюджетами місцевого самоврядування належних сум акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів та запобігання виникненню зайвих підстав для фактичних перевірок суб’єктів господарювання просимо платників податків звернути увагу на необхідність правильності заповнення всіх реквізитів розрахункових документів та реєстраційних даних.

Єдиний податок: місцеві бюджети Дніпропетровщини від платників єдиного податку з початку 2022 року отримали понад 1,3 млрд гривень

Платниками Дніпропетровської області у січні – квітні 2022 року до місцевих бюджетів спрямовано понад 1,3 млрд грн єдиного податку. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року надходження виросли на понад 148,1 млн грн, або на 12,7 відсотків.

Нагадуємо, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 % доходу, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 % доходу з наступного робочого дня після подання заяви – у разі подання заяви починаючи з 1 квітня 2022 року.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування за ставкою єдиного податку 2 % доходу, вважаються такими платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.

Тетяна Кірієнко: На всі корупційні прояви серед податківців буде жорстка реакція

Співробітниками Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС  та Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генеральної прокуратури викрито протиправну діяльність посадовців ГУ ДПС у Житомирській області.

Так, було зафіксовано факт вимагання та отримання від суб?єкта підприємницької діяльності неправомірної вигоди у розмірі 50 тис. грн за списання податкового боргу.

«Моя принципова позиція  – нульова толерантність до корупції в органах ДПС. Всі керівники повідомлені про персональну відповідальність за корупційні вчинки як свої, так і своїх підлеглих. Я жорстко реагуватиму на всі протиправні факти, виявлені працівниками правоохоронних органів, для захисту наших платників податків. ДПС надаватиме допомогу в повному та об?єктивному розслідуванні таких справ», – зазначила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко.

За її словами, після проведення відповідних процесуальних дій всі винні будуть нести відповідальність згідно із законодавством України.  

Нагадуємо, що платники податків та громадськість можуть поінформувати про неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб ДПС через вебпортал ДПС: https://tax.gov.ua/others/puls-.

Щодо обліку в контролюючих органах військових частин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Державна податкова служба України звертає увагу на дотримання законодавчих та нормативно-правових актів щодо обліку в контролюючих органах військових частин.

Відповідно до пункту 64.4 статті 64 Податкового кодексу України на обліку у контролюючих органах за місцем своєї дислокації перебувають військові частини.

Облік військових частин у контролюючих органах здійснюється відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 із змінами (далі – Порядок обліку).

Зокрема, перелік документів, що подаються для взяття на облік військовими частинами, визначений пунктом 4.3 Порядку обліку, а саме: заява за формою № 1-ОПП, завірена копія свідоцтва про реєстрацію/підтвердний документ факту створення військової частини як юридичної особи – платника податків, копія документа про присвоєння коду ЄДРПОУ військової частини. Стосовно місцезнаходження військових частин, які не включені до Єдиного державного реєстру, до Єдиного банку даних вносяться лише ті частини адресних даних, які вказують на АР Крим, області, міста Київ та Севастополь.

Отже військовим частинам для взяття на облік необхідно дотримуватись вимог пункту 4.3 Порядку обліку.

Що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:

? обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

? обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;

? обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;

? обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

? обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

База оподаткування екоподатком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).

На які підакцизні товари встановлено нульову ставку акцизного податку на період воєнного стану на території України?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 41.

Так, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, встановлено нульову ставку акцизного податку на такі підакцизні товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД:

? бензини моторні: бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або не менш як 5 мас. % етил-третбутилового ефіру або їх суміші;

? інші бензини;

? інші нафтопродукти; важкі дистиляти (газойль);

? скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази; бутан, ізобутан.

Враховуючи зазначене, на таке пальне:

? платники акцизного податку – виробники пального при поповненні обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового мають складати заявки на поповнення (коригування) залишку пального, у гр. 6 якої вказувати нульову ставку акцизного податку;

? виробники етилену, до отримання або до ввезення на митну територію України в якості сировини для виробництва етилену не видають податковий вексель на суму акцизного податку, згідно із встановленим у п. 229.2. та 229.3 ст. 229 ПКУ механізмом ввезення на митну територію України без сплати акцизного податку або реалізації виробниками пального за нульовою ставкою акцизного податку (оскільки п. 41 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ встановлено нульову ставку незалежно від напрямку використання такого пального).

 

Чи застосовують ФОП – «спрощенці» другої – четвертої груп РРО/ПРРО при здійснені роздрібної торгівлі у кіосках насінням на території сіл або селищ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до п. 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (далі – Постанова № 1336), фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО (ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) при здійснені роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).

Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

? така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

? такими фізичними особами - підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

? сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села, селища РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Постанови № 1336.

Разом з тим, п. 17 Переліку визначено, що суб’єкти господарювання, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійснені роздрібної торгівлі насінням у кіосках на території сіл, селищ та селищ міського типу.

Абзацом другим п. 2 Постанови № 1336 установлено, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), визначених у п. 1 Переліку, у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Абзацом третім п. 2 Постанови № 1336 установлено, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), визначених у п. 17 Переліку, у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, – 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання.

Згідно з п. 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» у разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати та проводити розрахунки з застосовуванням РРО та/або ПРРО.

Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп можуть обирати пункт, найбільш підходящий з загального переліку, та не застосовувати РРО та/або ПРРО при здійснені роздрібної торгівлі у кіосках насінням, за умови:

? використання п. 1 Переліку на території сіл, селищ – до досягнення 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів);

? використання п. 17 Переліку на території сіл, селищ та селищ міського типу – до досягнення 500 тис. грн на один суб’єкт господарської діяльності.

Фізособа надає послуги з перевезення для забезпечення потреб ЗСУ: чи оподатковується ПДФО відшкодована такій особі сума вартості пального?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 69.

Згідно з п.п. 69.7 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ сума відшкодування вартості пального, витраченого при наданні послуг з перевезення для забезпечення потреб Збройних Сил України та підрозділів територіальної оборони, не включається до складу оподатковуваного доходу фізичних осіб, які надають такі послуги.

Про оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів оборонного призначення на період дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що тимчасово, на період, зокрема, запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

? спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори), що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, бронежилети, що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; ниток та тканин (матеріалів), що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 та 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, для виготовлення бронежилетів та шоломів;

? лікарських засобів та медичних виробів відповідно до п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

? лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України;

? товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з п. 29 частини першої ст. 1 Закону України «Про оборонні закупівлі», що класифікуються за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД:

? 3601 00 00 00, 3602 00 00 00; 3603 00 (тільки для ударних капсулів, детонаторів, що використовуються в оборонних цілях), 3604 90 00 00 (тільки для освітлювальних та сигнальних ракет, що використовуються в оборонних цілях);

? 8525 60 00 00, 8529 90 20 00 (тільки для апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв’язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, їх частин і приладдя, у разі якщо постачання (закупівля) таких товарів здійснюється для державних замовників з оборонного замовлення);

? 8702 - 8705 (тільки для пасажирських та вантажних автомобілів звичайного типу, що використовуються в оборонних цілях та мають легку броню або обладнані з’ємною бронею);

? 8710 00 00 00;

? 8802, 8803 (тільки для безпілотних літальних апаратів з озброєнням чи без озброєння, що використовуються в оборонних цілях, їх частини);

? 8804 00 00 00 (тільки для парашутів та інших пристроїв, призначених для десантування військовослужбовців та/або військової техніки);

? групи 90 (тільки для біноклів, приладів нічного бачення, тепловізорів, захисних окулярів та аналогічних оптичних виробів, телескопічних прицілів та інших оптичних пристроїв для військової зброї, якщо вони не поставлені разом із військовою зброєю, для якої вони призначені, інші оптичні, навігаційні та топографічні прилади та інструменти, що використовуються в оборонних цілях);

? групи 93, крім включених до товарної позиції 9303 та товарної підкатегорії 9304 00 00 00, а також 9305 (лише призначених для виробів товарних позицій 9303 – 9304), 9306 90 90 00 та 9307 00 00 00;

? прокату плоского з iнших легованих сталей завширшки 600 мм або більше, що класифікується у товарній підкатегорії 7225 40 60 00 згідно з УКТ ЗЕД, скла безпечного, включаючи скло змiцнене (загартоване) або багатошарове, що класифікується у товарній позиції 7007 згідно з УКТ ЗЕД, оптичних приладів для слідкування, що класифікуються у товарних підкатегоріях 9013 10 90 00, 9027 80 99 00, 9025 19 20 90 згідно з УКТ ЗЕД, апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв’язку, апаратури прослуховування 9 направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, їх частин і приладдя, що класифікуються у товарній підпозиції 8517 69 та у товарних підкатегоріях 8525 60 00 00, 8529 90 20 00 згідно з УКТ ЗЕД, безпілотних літальних апаратів без озброєння та їх частин, що класифікуються у товарних позиціях 8802, 8803 згідно з УКТ ЗЕД, метеостанцій, що класифікуються у товарній підкатегорії 9015 80 20 00 згідно з УКТ ЗЕД, броньованих автомобілів, що класифікуються за кодами 8702 10 19 90, 8702 90 11 00, 8703, 8705 90 80 90, 8710 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифікатів кінцевого споживача, або згідно умов договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Норми визначені п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

У юрособи під час дії воєнного стану на користь військової адміністрації примусово вилучено основний засіб: чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону України від 17 травня 2012 року № 4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 4765) вилучення майна – це позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану здійснюється без відшкодування вартості такого майна (частина третя ст. 3 Закону № 4765).

Згідно з абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Отже, операції з позбавлення державних підприємств права господарського відання або оперативного управління державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану прирівнюються до продажу такого майна.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

? на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

? на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується:

? на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

? на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Таким чином, платник податку у разі примусового вилучення основних засобів під час дії воєнного стану на користь військової адміністрації здійснює коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до вимог пп. 138.1 та 138.2 ст. 138 ПКУ.

В якому випадку декларант зобов’язаний додавати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації документи, що підтверджують вартість об’єктів декларування?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що відповідно до абзацу шостого п.п. 6.1 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Згідно з п.п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

ДПС та Рада бізнес-омбудсмена започатковують вебінари для бізнес-спільноти

Державна податкова служба України спільно з Радою бізнес-омбудсмена започатковують проведення вебінарів для бізнесу з актуальних питань оподаткування. Вони проходитимуть протягом травня – червня поточного року в онлайн режимі, до яких зможуть долучитися усі бажаючі.

Під час вебінарів представники ДПС інформуватимуть про особливості застосування новацій у сфері оподаткування у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану задля уможливлення прийняття суб'єктами господарювання поміркованих управлінських рішень.

Перший вебінар відбудеться 24 травня 2022 року, під час якого розглядатимуться особливості в оподаткуванні, спрямовані на підтримку бізнесу та громадян в умовах дії воєнного стану.

Мова йтиме про правила сплати єдиного податку для платників першої і другої групи, звільнення від сплати єдиного внеску, доступні малому бізнесу (для платників єдиного податку першої та другої груп, а також платників єдиного податку третьої групи), податок на майно з фізичних осіб у період дії воєнного стану. Про час проведення вебінару та посилання для підключення буде повідомлено додатково.

Про інші заплановані вебінари та час їх проведення буде повідомлено заздалегідь для надання можливості платникам планувати свій робочий графік.

Слідкуйте за оголошеннями на офіційних ресурсах ДПС.

Чи можливе здійснення імпортних операцій за зовнішньоекономічними договорами без увезення товару на територію України і який термін та умови завершення такої операції у період воєнного стану?

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами і доповненнями імпорт (імпорт товарів) – купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Пунктом 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Згідно із п.п. 3 п. 6 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 7) банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.
Відповідно до п.п. 5 п. 9 розд. ІІІ Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції без її увезення на територію України – після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.
Водночас, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на всій території України запроваджено воєнний стан.
Робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18).
Так, відповідно до п. 14 прим. 2 Постанови № 18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Водночас, п. 14 прим. 3 Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в п. 14 прим. 2 Постанови № 18:
1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.
Отже, чинним законодавством не заборонено здійснення імпортних операцій без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами у період воєнного стану.

  Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Відбулось друге засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що сьогодні, 19 травня 2022 року, у режимах онлайн та офлайн відбулося друге засідання Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада), в якому також прийняли участь представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС): заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов, начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова, фахівці управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС та управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС.

Під час засідання за результатами обговорення ухвалено План роботи Громадської ради на 2022 рік.

Крім того, фахівці управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС розповіли членам Громадської ради про строки подання підприємствами фінансової звітності разом з аудиторським висновком в умовах воєнного стану у 2022 році.

Також розглянуті підсумки декларування громадянами Дніпропетровського регіону доходів, отриманих у 2021 році, та деякі положення Закону України від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

У ході засідання вирішено низку інших питань стосовно діяльності Громадської ради.

Вишиванка – символ єдності української нації!

Всесвітній день Вишиванки – це свято, яке має на меті зберегти народні традиції створення та носіння вишитого українського одягу.

Історія народної вишиванки в Україні заглиблена коренями у сиву давнину. 

Вишиванка – це національна святиня, яка символізує і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь, що не переривається віками. Це – символ здоров’я і краси, щасливої долі і родинної пам’яті, любові і вірності. Вишиванка – ще й оберіг людини від усього лихого.

Науковці стверджують, що у національному вбранні народ завжди кодує свої «щастя і долю, життя і волю», як про те йдеться в обрядових народних піснях.

Вишиванка здавна була гордістю українців, не меншим приводом для гордості вона є і сьогодні. Для українців вишиванка – це перш за все символ нації.

Адже вишиванка – це ознака приналежності до українського роду, а у наш час ще й один із символів, за яким вирізняється українець у багатомірному, багатовбраному глобалізованому світі.

Українська вишиванка – це спадок нашої нації… А нація – це сукупність багатьох українських родин, що проживають часом на різних територіях. Отже, вишита сорочка – це спадок роду, спадок кожної окремо взятої родини, що має особисте відчуття «національної ідентичності». 

Вишиванка також є ознакою приналежності до свідомої спільноти, яка усупереч всьому пробиває собі шлях і утримує цю ідентичність нашої України.

Отже, вишиванка – це такий реальний унікальний символ, який об’єднує нас – дуже різних українців за політичними, релігійними поглядами, за мовною ознакою. І українець, де б він не проживав, все одно одягає вишиванку, незважаючи ні на що, бо відчуває в цьому духовну потребу. 

Реалії сьогодення показують, що наша найбільша та найвідповідальніша цінність – бути Українцем.

Тому зараз вишиванка – це вже не просто одяг, а символ української нескореності і свободи.

Показово, що за останні роки свято вишиванки набуло масштабного рівня: його відзначають у багатьох країнах світу!

Іноземці, які цього дня також одягають вишиванки, висловлюють свою солідарність з Українським народом, у тому числі і у боротьбі Українців проти ворожої навали.

Податківці Дніпропетровщини з гордістю і натхненням підтримують українські культурні цінності, засвідчивши своїм зовнішнім виглядом їх важливість!

Приєднуйтесь!

Шануймо національну святиню та народні етнічні традиції!

Носімо на щастя і долю вишиванку – наш український космос і наш національний оберіг!

Разом – ми сила!  Життя переможе!   Слава Україні!

З Днем вишиванки, Україно!

Доходи, які з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.

Пунктом 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Доходи в момент їх нарахування (отримання) підлягають оподаткуванню.

Дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями) у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні; доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів; доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; доходів страховиків – резидентів від страхування ризиків страхувальників – резидентів за межами України; інших доходів від діяльності; спадщини, подарунків, виграшів, призів; заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю; прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи) (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ ).

Дохід, отриманий з джерел за межами України, – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Разом з тим, податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).

При цьому виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк, яка здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (п.п. 38.1 та 38.2 ст. 38 ПКУ).

Враховуючи викладене, доходами, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються доходи, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, однак згідно з даними контролюючих органів повнота сплати податків і зборів з них не підтверджена.

Такими доходами можуть бути, але не виключно, заробітна плата (винагорода), отримана працівниками в «конвертах», іноземні доходи, доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності без державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця, без взяття на податковий облік, або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності, незадекларовані доходи у вигляді спадщини, подарунків, отримані не від фізичних осіб першого, другого ступеня споріднення, орендної плати, доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав тощо.

Чи має право на ПСП фізособа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Платники податків, які мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП), та розміри ПСП визначені у п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

ПСП застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).

Разом з цим, згідно з п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ ПСП не може бути застосована до:

? доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

? заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

? доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

З урахуванням зазначеного, фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП за умови дотримання вимог п.п. 169.1 ст. 169 ПКУ та подання роботодавцю заяви про застосування пільги.

Термін та порядок отримання автором електронного документа першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що абзацами першим та третім п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).

Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає:

? перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої ст. 18 Закону № 2155;

? перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

? перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

? перевірку наявності обов’язкових реквізитів;

? перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).

 

Які операції не вважаються реалізацією пального на період дії правового режиму воєнного стану чи надзвичайного стану?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що на період дії правового режиму воєнного стану чи надзвичайного стану не вважаються реалізацією пального:

? операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з примусовим відчуженням або вилученням такого пального для потреб держави у відповідності до Закону України від 17 травня 2012 року № 4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужене або вилучене пальне;

? операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, що здійснюються у зв’язку з його передачею Збройним силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;

? операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України як гуманітарної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Норми встановлені п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

 

Рентна плата: з початку поточного року держбюджет отримав майже 3 млрд грн рентних платежів від платників Дніпропетровщини

З початку поточного року платниками рентної плати Дніпропетровщини держбюджет поповнився на суму майже 3 млрд грн, що на понад 1,8 млрд грн, або на 165,3 %, більше ніж минулоріч.

Доводимо до відома, що податкова декларація з рентної плати (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) подається суб’єктом господарювання, що отримав спеціальний дозвіл на користування надрами (в тому числі дозвіл на спеціальне водокористування для здійснення видобування підземних вод), вперше за календарний квартал, в якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).

У разі отримання спеціального дозволу на користування надрами щодо видобування вуглеводної сировини податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, який отримав такий дозвіл вперше за календарний місяць, у якому отримано такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).

Під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл, податкова декларація з рентної плати подається уповноваженою особою, на яку згідно з умовами договору покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, вперше за календарний квартал у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.

Важлива інформація для платників

У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указами Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» в Україні з 24 лютого 2022 року введено військовий стан.

З 11 березня 2022 року центри обслуговування платників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області поновили свою роботу в умовах дії правового режиму воєнного стану.

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області задіяні у наданні адміністративних послуг 35 центрів обслуговування платників при ДПІ. Адміністративні послуги надаються у ДПІ, які функціонують, та ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. З метою збереження життя та здоров'я працівників з 12.04.2022 року Синельниківська державна податкова інспекція Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не працюють та знаходяться в простої до закінчення дії обставин, які створюють загрозу життю та здоров'ю працівників. Інші ДПІ області продовжують ведення обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску з метою наповнення бюджету та за можливістю працюють у звичайному режимі.

Центри обслуговування платників державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в умовах дії правового воєнного режиму, керуючись наказом ДПС України від 28.03.2022 № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» (зі змінами), здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.

Ознайомитись з адресами, номерами телефонів та режимом роботи центрів обслуговування можна за посиланням https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/

У Головному управління ДПС у Дніпропетровській області працюють «гарячі лінії» для надання консультацій платникам податків (https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/578041.htmlhttps://www.facebook.com/photo.php?fbid=260851092903530&set=pb.100069359223275.-2207520000..&type=3 ).

Варто врахувати, що представникам підприємництва та громадянам податкова служба пропонує зручний та сучасний дистанційний формат спілкування та звітування через Електронний кабінет. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС (http://tax.gov.ua).

Ліцензії на торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами вважаються чинними у разі сплати чергових платежів без проведення процедури продовження.

Під час повітряної тривоги обслуговування платників припиняється.

Чи застосовується ставка у розмірі 15 відс. до суми перевищення доходу, отриманого ФОП – платниками ЄП першої або другої груп, які на період воєнного стану перебували на спрощеній системі з особливостями оподаткування, після автоматичного повернення...

Чи застосовується ставка у розмірі 15 відс. до суми перевищення доходу, отриманого ФОП – платниками ЄП першої або другої груп, які на період воєнного стану перебували на спрощеній системі з особливостями оподаткування, після автоматичного повернення на систему оподаткування, що застосовувалась до початку воєнного стану?

Відповідно до п. 9. підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей:
платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці, до яких не застосовується обмеження, зокрема, щодо обсягу доходу.
Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 від. доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ.
При цьому після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Таким чином, дохід, отриманий фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи під час використання таким платником особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, оподатковується виключно за ставкою єдиного податку у розмірі 2 відс. доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ. Тобто ставка у розмірі 15 відс. яка визначена п. 293.8 ст. 293 ПКУ, до вказаного доходу не застосовується.

  Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Тетяна Кірієнко: Зворотній зв’язок від бізнесу важливий для прийняття оптимальних рішень

Оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам на митній території України  – такою стала тема зустрічі в. о. Голови ДПС Тетяни Кірієнко з представниками компаній – нерезидентів.

За словами Тетяни Кірієнко, ДПС зацікавлена у наданні максимальної підтримки та консультативної допомоги всім представникам компаній – нерезидентів, які є платниками ПДВ із зазначених операцій, для того, щоб допомогти їм виконати свої податкові зобов’язання.

Відповідно до законодавства з 1 січня 2022 року особа-нерезидент, зареєстрована як платник ПДВ, яка постачає фізичним особам електронні послуги вперше має подати звітність не пізніше 9 серпня 2022 року, а сплатити податки не пізніше 8 вересня 2022 року.

«Під час війни ми повинні забезпечувати фінансову сторону життєдіяльності держави і наповнювати державний бюджет, підтримувати Збройні Сили України. Всім відомо, як постраждав бізнес в Україні, яких руйнувань він зазнав. Однак всі наші платники як істині патріоти намагаються сплачувати податки до бюджету. Сьогодні дуже важлива фінансова підтримка нашої держави, тому ми сподіваємося, що ви, як наші справжні партнери, також підтримаєте українську державу своїми сплаченими податками», – наголосила Тетяна Кірієнко.

Під час зустрічі учасники розглянули точкові проблеми щодо сплати ПДВ особами-нерезидентами з постачання на митній території України електронних послуг фізичним особам та визначено шляхи їх подальшого системного вирішення. За словами Тетяни Кірієнко, такий діалог важливий для отримання зворотного зв?язку від бізнесу для прийняття оптимальних рішень.

Так, для зручності платників буде розроблено спеціальну пам?ятку щодо сплати ПДВ, яку буде розіслано платникам зазначеної категорії.  

Нагадаємо, що оподаткування  ПДВ операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам на митній території України передбачено Законом України від 03.06.2021 №1525-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам».

 

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року

№ 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

 

 

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»). 

                                                                                                  

                                                                                                             Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                              управління інформаційної взаємодії

                                                                                  Головного управління ДПС

                                                                                     у Дніпропетровській області

                                                                        (Кам’янський регіон)


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь