A A A K K K
для людей із порушенням зору
Царичанська громада
Дніпропетровська область, Дніпровський район

Кам'янська ОДПІ інформує

Дата: 21.06.2022 16:34
Кількість переглядів: 491

ДПС проведено 309 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним

Державна податкова служба з метою припинення незаконної діяльності у сфері торгівлі паливно-мастильними матеріалами та забезпечення прозорості ведення господарської діяльності на ринку пального і упередження ухилень від оподаткування, на постійній основі, у т. ч. під час дії воєнного стану в країні, здійснює контроль щодо суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.

Так, у січні – травні 2022 року для запобігання та виявлення порушень законодавства платниками податків у сфері обігу пального проведено 309 фактичних перевірок.

За результатами розгляду матеріалів фактичних перевірок до суб’єктів господарювання застосовано та очікуються штрафні (фінансові) санкції на загальну суму понад 50 млн гривень.

Крім того, за результатами контрольно-перевірочних заходів працівниками територіальних підрозділів фактичних перевірок ініційовано вилучення із незаконного обігу 6,4 тис. літрів пального на загальну суму 115,3 тис.  гривень.

Наприклад, у травні 2022 року під час проведення фактичної перевірки АЗС одного з суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі пального встановлено реалізацію 282,5 тис. літрів пального, необлікованого у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання. Такими діями порушено пункт 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Загальна сума штрафних (фінансових) санкцій, за матеріалами фактичної перевірки зазначеної АЗС, становить понад 11 млн гривень.

Чи застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності у період запровадженням дії воєнного стану?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються, у тому числі положення п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ.

Водночас, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).

Згідно з частиною другою ст. 3 Закону № 2473 питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно Законом № 2473.

Частиною третьою ст. 3 Закону № 2473 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього закону, застосовують положення Закону № 2473.

Так, частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473 передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотки суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідальність, передбачена частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473, не застосовується до резидентів – суб’єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 09 квітня 2022 року № 426 (п. 13 ст. 16 Закону № 2473).

Відповідно до частини четвертої ст. 14 Закону № 2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

Іноземні громадяни та особи без громадянства не користуються пільгами щодо сплати земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Норми передбачені п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ передбачено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

? для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

? для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

? для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

? для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

? для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Статтею 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями право на безоплатне отримання із земель державної або комунальної власності земельних ділянок, у межах зазначених граничних норм, мають громадяни України.

Іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права набувати права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Враховуючи зазначене, іноземні громадяни та особи без громадянства не користуються пільгами щодо сплати земельного податку.

Деякі особливості обрання єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платниками єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу можуть бути суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків, у разі нездійснення такими платниками видів господарської діяльності, визначеними п.п. 9.3 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Нормами законодавства, які встановлюють особливості застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотка доходу, не передбачено обмежень для обрання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотка доходу у разі недотримання вимог щодо сукупності часток у статутному капіталі, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

 

Подання ФОП – «спрощенцем» 3 групи заяви про внесення змін до реєстру платників єдиного податку у разі зміни видів господарської діяльності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

? прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

? податкова адреса суб’єкта господарювання;

? місце провадження господарської діяльності;

? ставка єдиного податку та група платника податку;

? дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

? дата реєстрації;

? види господарської діяльності;

? дата анулювання реєстрації.

Норми передбачені п.п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності (п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

Абзацом першим п. 298.6 ст. 298 ПКУ визначено, що у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

Враховуючи зазначене та для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, фізична особа – платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду подає заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

Разом з цим, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Також, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку третьої групи вимог, встановлених главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (абзац перший п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

Хто вважається самозайнятою особою?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до п. 65.9 ст. 65 ПКУ якщо фізична особа зареєстрована як фізична особа – підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Винагорода за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг): оподаткування ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) відповідно до умов цивільно-правового договору включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.

Норми передбачені п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Перереєстрація неприбуткової організації при внесенні змін до установчих документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Згідно з п. 14 Порядку у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 10 календарних днів з моменту виникнення зазначених у п. 14 Порядку обставин.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:

? особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;

? поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

? засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону;

? державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом.

Розгляд реєстраційної заяви з позначкою «зміни» здійснюється контролюючим органом у порядку, визначеному, зокрема, п. 8 Порядку (п. 15 Порядку).

Відповідно до п. 8 Порядку за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, або на підставі відомостей, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення, зокрема, про включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру.

У разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, або з дня отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.

У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, а другий залишається в контролюючому органі.

Після отримання рішення про відмову у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до п. 6 Порядку, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень. Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається в строки, зазначені в абзаці першому п. 8 Порядку.

 

Порядок оподаткування комісійної винагороди у разі постачання товарів за договорами комісії, які звільняються від оподаткування ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.189.4 ст.189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.187 і ст.198 ПКУ.

У разі коли за цивільно-правовими договорами, які не передбачають передачу права власності, здійснюються операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, то комісійна винагорода в таких випадках підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою. При цьому платник податку, який здійснює постачання вищезазначених товарів на умовах таких договорів, на дату виникнення податкових зобов’язань виписує дві податкові накладні, одна з яких – на постачання звільнених товарів/послуг без ПДВ і друга – на послугу, пов’язану з постачанням, з ПДВ за основною ставкою.

За якою формою звітують платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу у період дії воєнного стану?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124 «Про затвердження форми податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.05.2022 за № 495/37831. Цей наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування (06.05.2022).

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщена електронна форма Податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні:

? за ідентифікатором форми F0103203 (для фізичних осіб – підприємців);

? за ідентифікатором форми J0103203 (для юридичних осіб).

Плата за землю: юридичні особи Дніпропетровського регіону спрямували до місцевих бюджетів у січні – травні 2022 року понад 1,7 млрд гривень

Протягом січня – травня 2022 року юридичними особами до місцевих бюджетів Дніпропетровської області спрямовано понад 1,7 млрд грн плати за землю. У порівнянні з січнем – травнем 2021 року сума збільшилась на понад 20,8 млн грн, або на 1,2 відсотка.

Звертаємо увагу, що у разі відчуження юридичною особою протягом року земельної ділянки, яка перебувала у її власності, земельний податок сплачується за фактичний період перебування земельної ділянки у власності такої особи – до дати реєстрації припинення юридичною особою речового права на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Платники рентної плати Дніпропетровщини поповнили держбюджет на понад 4,8 млрд гривень

З початку 2022 року платники Дніпропетровського регіону спрямували до держбюджету понад 4,8 млрд грн рентної плати. Порівняно з 2021 роком сума надходжень збільшилась майже на 2,8 млрд грн, або на 137 відсотків.

Нагадуємо, що розміри ставок рентної плати за спеціальне використання води встановлені п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України (ПКУ).

З 01.01.2022 Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» із змінами внесено зміни, зокрема, до п. 255.5 ст. 255 ПКУ, відповідно до яких збільшено ставки рентної плати за спеціальне використання води.

Особливості застосування ставок рентної плати за спеціальне використання води передбачені пунктами 255.6, 255.7, 255.9 і 255.10 ст. 255 ПКУ.

До уваги платників: вебінар «ПДВ і війна: як зараз співіснують ці два явища?»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Право на податковий кредит щодо знищених або втрачених товарів, а також товарів, переданих на забезпечення потреб оборони; реєстрація податкових накладних і розрахунків коригування на період дії воєнного стану та бюджетне відшкодування ПДВ – такі теми розглядатимуться під час вебінару, який відбудеться 21 червня 2022 року.

Початок вебінару об 11 год. 00 хв.

Приєднатися до вебінару можна за посиланням:

https://us02web.zoom.us/j/82515380705?pwd=MVFvR0J5WTFhS0g5b0VmRmsrNm9vdz09 

Meeting ID: 825 1538 0705

Passcode: 028301

Нагадаємо, Державна податкова служба України спільно з Радою бізнес-омбудсмена започаткували серію вебінарів для бізнесу з актуальних питань оподаткування. Вони тривають протягом травня – червня поточного року в онлайн режимі, долучитися до них мають можливість усі бажаючі.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/589516.html

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/589251.html стосовно застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних та за неподання/несвоєчасне подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового вчинені під час дії воєнного стану, повідомила наступне.

Відповідальність за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) передбачена ст. 120 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Водночас, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в ЄРАН та за неподання/несвоєчасне подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, вчинені під час дії воєнного стану, не застосовуються у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок із обов’язковим виконанням такого обов’язку протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Про терміни, в які оприлюднюється на офіційному вебпорталі ДПС України інформація про нормативну грошову оцінку земельних ділянок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Норми встановлені п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з абзацами десятим і дванадцятим п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ орган місцевого самоврядування у десятиденний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, інформацію про нормативну грошову оцінку земель у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебсайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.

Слід зазначити, що на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України розміщується зведена інформація щодо проведення нормативної грошової оцінки земель, а не по кожній земельній ділянці. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, на підставі якого обчислюється сума земельного податку або орендної плати.

Формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюється територіальними органами Держгеокадастру.

При цьому, відповідно до абзаців першого – четвертого п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проєктів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проєктів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», органи місцевого самоврядування можуть:

? встановлювати, зокрема, ставки земельного податку в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;

? звільняти від сплати земельного податку.

До таких рішень органів місцевого самоврядування та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» зі змінами та доповненнями.

В яких випадках декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що відповідно до п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Заповнення повідомлення про надання інформації щодо КЕП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Абзацом першим п. 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що платник (автор) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.

Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, платник (автор) повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває платник (автор), шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 557 (п. 3 розд. ІІІ Порядку № 557).

Пунктом 4 розд. ІІІ Порядку № 557, передбачено, зокрема, що до Повідомлення вноситься інформація про підписувача (підписувачів), якому (яким) надається право підпису електронних документів.

Перша квитанція, що формується за результатами зазначеної в п. 7 розд. II Порядку № 557 автоматизованої перевірки Повідомлення, надсилається платнику (автору) протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Друга квитанція формується автоматично та є підтвердженням про прийняття або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі Повідомлення.

Повідомлення може бути направлено через: інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет), програмне забезпечення «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» або інше програмне забезпечення, яке використовує платник.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП).

Платник (автор) має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (абзац третій п. 2 розд. ІІ Порядку № 557).

У розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету необхідно створити документ за формою J1391103 (для юридичних осіб) або F1391103 (для фізичних осіб).

При заповненні реквізитів Повідомлення, зокрема зазначається:

? поточна дата та порядковий номер;

? найменування (або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) для фізичних осіб) платника (автора);

? код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.

До табличної частини Повідомлення вноситься інформація:

? прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) відповідальної особи, якій надається право підпису електронних документів;

? реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті;

? посада фізичної особи, якій делеговано право підпису електронних документів;

? тип підпису: Директор/Бухгалтер/Підпис податкових накладних/Печатка/ Технологічний сертифікат/Уповноважена особа;

? ініціали та прізвище керівника;

? посада, ініціали та прізвище виконавця та контактний телефон.

При цьому у полі «Виконавець» при заповненні Повідомлення вказується особа, КЕП якої накладений на сформоване Повідомлення.

З метою недопущення помилок при заповненні повідомлення на панелі інструментів необхідно натиснути кнопку «Перевірка».

При відсутності помилок активується кнопка «Підписати».

На сформоване Повідомлення першими накладаються КЕП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – КЕП керівника і останньою – печатка (за наявності) (абзац перший п. 4 розд. ІІІ Порядку № 557).

 

Закон України № 2273: визначено нові операції, які звільняються від оподаткування ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 17.06.2022 набрав чинності Закон України від 22 травня 2022 року № 2273-IX «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання україномовних аудіо книг» (далі – Закон № 2273), яким п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено новим підпунктом 197.1.25 прим.1.

Нормами вищезазначеного підпункту встановлено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції, зокрема з постачання, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування тощо), виготовлення, розповсюдження аудіокниг, озвучених українською мовою, крім видань еротичного характеру.

Норми п.п. 197.1.25 прим.1 п. 197.1 ст. 197 ПКУ поширюються також на електронні послуги із постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіокниг, озвучених українською мовою, крім видань еротичного характеру.

Закон № 2273 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 07.06.2022 № 117.

 

Закон України № 1914 розширив повноваження сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України доповнено новим підпунктом 12.4.5.

Так, відповідно до вищезазначеного підпункту до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать, зокрема надання інформації контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок щодо виділених земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування з наданням копій таких документів:

? документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (паспорта громадянина);

? реєстраційного номера облікової картки платника податків;

? кадастрового плану земельної ділянки з проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

? сертифіката на право на земельну частку (пай) (за наявності).

Така інформація надається в електронному вигляді у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року № 567 «Про затвердження Порядку надання органами місцевого самоврядування контролюючим органам в електронному вигляді інформації про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування» та за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Про причини, з яких виникає показник «другий ліміт» у витязі з системи електронного адміністрування ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що правові основи функціонування системи електронного адміністрування (далі – СЕА) ПДВ регулюються ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569.

При цьому, з урахуванням змін внесених до ПКУ Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», зокрема ст. 200 прим. 1 ПКУ доповнено п. 200 прим. 1.9, яким передбачено, що у разі, якщо у платника податку загальна сума податкових зобов’язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (Sперевищ), а сума, визначена п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ (SНакл) є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в ЄРПН на суму податку, що дорівнює значенню показника SПеревищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов’язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов’язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов’язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника SПопРах незалежно від значення показника SНакл, визначеного відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.

Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим п. 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 ПКУ, тільки податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (Sперевищ).

Після реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН у СЕА ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника SПеревищ за звітний період, в якому було складено таку податкову накладну, за результатами якого показник SПеревищ зменшується на суму податку вказану в зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній/розрахунку коригування, та відповідно на таку суму податку збільшується значення показника SНаклВид. Зазначена інформація відображається у витязі з СЕА ПДВ.

 

Державний бюджет у січні – травні 2022 року від платників екологічного податку Дніпропетровщини отримав понад 365 млн гривень

Платниками екологічного податку Дніпропетровщини у січні – травні 2022 року поповнено державний бюджет на суму понад 365 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились на 111 млн грн, або на 43,7 відсотки.

Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання, який має кілька стаціонарних джерел забруднення що здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, об’єктів за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди КОАТУУ різні), зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу (по кожному КОАТУУ контролюючого органу) за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію екологічного податку. До податкової декларації екологічного податку такий суб’єкт складає відповідний розрахунок (додаток) щодо кожного: стаціонарного джерела забруднення, що здійснює викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, об’єкту за місцем здійснення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкту (по кожному КОАТУУ) окремо.

Юрособи – платники єдиного податку з початку поточного року поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області майже на 239 млн гривень

З початку 2022 року юрособами – платниками єдиного податку місцеві бюджети Дніпропетровського регіону поповнились майже на 239 млн грн, що більше на понад 22,5 млн грн, або на 10,4 відсотків, у порівнянні з 2021 роком.

Повідомляємо, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ.

До уваги платників: вебінар «ПДВ і війна: як зараз співіснують ці два явища?»

Право на податковий кредит щодо знищених або втрачених товарів, а також товарів, переданих на забезпечення потреб оборони; реєстрація податкових накладних і розрахунків коригування на період дії воєнного стану та бюджетне відшкодування ПДВ – такі теми розглядатимуться під час вебінару, який відбудеться 21 червня 2022 року.

Початок вебінару об 11 год. 00 хв.

Приєднатися до вебінару можна за посиланням:

https://us02web.zoom.us/j/82515380705?pwd=MVFvR0J5WTFhS0g5b0VmRmsrNm9vdz09 

Meeting ID: 825 1538 0705

Passcode: 028301

Нагадаємо, Державна податкова служба України спільно з Радою бізнес-омбудсмена започаткували серію вебінарів для бізнесу з актуальних питань оподаткування. Вони тривають протягом травня – червня поточного року в онлайн режимі, долучитися до них мають можливість усі бажаючі.

До якого контролюючого органу в період дії воєнного стану звертатись платнику, який перебуває на обліку в районі, розташованому в зоні проведення бойових дій, з метою анулювання реєстрації платника ПДВ?

Порядок анулювання реєстрації платника ПДВ регулюється ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентується розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення № 1130).

Відповідно до п. 184.3 ст. 184 ПКУ контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника ПДВ, який подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам п. 184.1 ст. 184 ПКУ.

Згідно з п. 5.3 розд. V Положення № 1130 для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ (додаток 3 до Положення № 1130). Таку заяву платники ПДВ можуть подати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

В умовах дії правового режиму воєнного стану територіальні органи ДПС, що розташовані в зоні проведення бойових дій, не можуть здійснювати свої повноваження, визначені ПКУ, в тому числі повноваження щодо реєстрації/анулювання реєстрації платників ПДВ.

З метою забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС у період воєнного стану в Україні повноваження територіальних органів ДПС, у роботі яких встановлено простій, закріплені за іншими територіальними органами.

Виходячи із зазначеного, суб’єкт господарювання, який перебуває на обліку в районі, розташованому в зоні бойових дій, з метою анулювання своєї реєстрації як платника ПДВ може подати заяву про анулювання реєстрації за формою № 3-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі.

При цьому платник у розд. 1 заяви за формою № 3-ПДВ зазначає найменування контролюючого органу, в якому він перебуває на обліку.

Заяву розглядатиме територіальний орган ДПС, за яким закріплено виконання повноважень щодо реєстрації/анулювання реєстрації платників ПДВ територіального органу ДПС, у роботі якого встановлено простій.

 

Відбулося третє засідання комітету за галузевою ознакою «Професійні послуги» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що сьогодні, 17 червня 2022 року, проведено засідання комітету за галузевою ознакою «Професійні послуги» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Комітет), в якому взяли участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов та начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова.

На початку засідання Валерій Леонов привітав присутніх та побажав продуктивної роботи.

У ході засідання розглянуті питання: зменшення ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування; нарахування єдиного внеску для платників – резидентів Дія Сіті, виходячи з норм Закону України від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»; про зміни у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій з 01.01.2022.

На засіданні вирішені інші питання щодо діяльності Комітету.

Випуск та продаж українських аудіокниг звільнено від ПДВ

17 червня 2022 року набирає чинності закон, яким від оподаткування податком на додану вартість звільняється постачання, підготовлення, виготовлення, розповсюдження аудіокниг, озвучених українською мовою.

Запровадження податкової пільги для україномовних аудіокниг забезпечить підтримку бізнесу та сприятиме популяризації та поширенню книг українською мовою. ДПС вітає такі зміни.

Нагадаємо, Верховна Рада України прийняла Закон України від 22.05.2022 № 2273-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання україномовних аудіокниг».

 

За які обсяги води не справляється рентна плата за спеціальне використання води первинними водокористувачами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

Норми встановлені п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється:

? за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку (п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за воду, що використовується для протипожежних потреб (п.п. 255.4.2 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів (п.п. 255.4.3 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах (п.п. 255.4.4 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису (п.п. 255.4.5 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами (п.п. 255.4.7 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти (п.п. 255.4.8 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за морську воду, крім води з лиманів (п.п. 255.4.9 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) (п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які засновані всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю відповідно до закону (п.п. 255.4.11 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? для потреб гідроенергетики – з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями (п.п. 255.4.12 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? для потреб водного транспорту:

? з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);

? під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю (п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ).

Отже, обсяги води, за які не справляється рентна плата за спеціальне використання води, визначені п. 255.4 ст. 255 ПКУ.

До уваги суб’єктів господарювання, які надають в оренду приміщення на неповний робочий день!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Норми встановлені п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Ставки земельного податку з урахуванням п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 ПКУ встановлюються сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах ставок, визначених ст. 274 ПКУ (ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)) та ст. 277 ПКУ (ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено).

Згідно з п. 274.1 ст. 274 ПКУ ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель –- не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності) (п. 274.2 ст. 274 ПКУ).

Ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п. 277.1 ст. 277 ПКУ).

При цьому згідно з п. 284.4 ст. 284 ПКУ плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків земельного податку, обчисленого відповідно до статтей 274 і 277 ПКУ.

Отже, нормами ПКУ не передбачено ставок земельного податку за площі, що надаються в оренду на неповний робочий день (кілька годин на тиждень або день).

Таким чином, суб’єкти господарювання, які надають в оренду приміщення на неповний робочий день, обчислюють земельний податок на загальних підставах.

Заяву про реєстрацію ПРРО можна подати через Єдине вікно подання електронної звітності

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій(ПРРО) за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604) може бути подана у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Про подання заяви ФОП, яка обирає або переходить на спрощену систему оподаткування четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до платників єдиного податку четвертої групи, належать фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство», за умови виконання сукупності таких вимог:

? здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

? провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

? не використовують працю найманих осіб;

? членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями;

? площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Норми передбачені п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Отже, ФОП щодо якої в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань містяться відомості про створення нею сімейного фермерського господарства, які надійшли від державного реєстратора до органу ДПС, має право обрати або перейти на четверту групу платників єдиного податку за умови дотримання вимог п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмова від спрощеної системи оподаткування регулюється ст. 298 ПКУ, згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 якої для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Підпунктом 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ зазначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Форма Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

У разі обрання або переходу на спрощену систему оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, а також переходу з іншої групи платників єдиного податку на четверту групу Заява подається із позначкою «Реєстрація (перехід)». При цьому у Заяві у полі 1 зазначається найменування контролюючого органу до якого вона подається;

? у полі 2 – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта) та ставиться позначка у полі «Фізична особа – підприємець»;

? у полі 3 – прізвище, ім’я, по батькові ФОП;

? у полі 4 – відомості щодо податкової адреси ФОП та контактний телефон.

Поля 5.1 та 5.1.1 Заяви заповнюються ФОП, які обирають спрощену систему оподаткування (четверту групу платників єдиного податку), а саме:

? у полі 5.1. – дата обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

? у полі 5.1.1. – група (4) із позначкою «із реєстрацією ПДВ» чи «без реєстрації ПДВ».

Поле 5.2 Заяви заповнюється ФОП, які в установленому порядку зареєстровані платниками єдиного податку та самостійно бажають перейти на сплату єдиного податку, встановленого для четвертої групи платників єдиного податку, в якому відображається інформація щодо групи платника єдиного податку в якій перебував ФОП та групи на яку переходить ФОП (4) із реєстрацією ПДВ/чи без реєстрації ПДВ, дата (період) зміни групи платників єдиного податку – число, місяць (словами) та рік.

У полі 5.3 Заяви зазначаються відомості про реєстрацію платника ПДВ:

? індивідуальний податковий номер;

? дата реєстрації платником ПДВ – число, місяць (словами) та рік.

Крім того ставиться позначка про реєстрацію платником ПДВ або анулювання реєстрації платником ПДВ.

Поле 5.4 «Внесення змін до реєстру платників єдиного податку» та поле 5.5 «Відмова від спрощеної системи оподаткування» Заяви не заповнюються.

У полі 6 «Місце провадження господарської діяльності» Заяви зазначається наступна інформація:

? код за КОАТУУ заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 31.10.1997 № 659, розміщеного на офіційному вебсайті Державної служби статистики України;

? область, район, населений пункт;

? вулиця, номер будинку/офісу/квартири;

? індекс.

У полі 7 Заяви вказується кількість осіб, які одночасно перебувають з ФОП у трудових відносинах. В даному випадку зазначається – «0», оскільки ФОП – платники єдиного податку четвертої групи не використовують працю найманих осіб.

У полі 8 Заяви вказуються обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами.

У полі 9 Заяви зазначається інформація про наявність/відсутність податкового боргу, крім безнадійного податкового боргу, що виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) із позначкою «відсутній» або «наявний» та сума податкового боргу в гривнях (у разі наявності).

Сума обсягу доходу за попередній календарний рік у полі 10 Заяви не відображається. Також розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування за попередній календарний рік не додається до Заяви.

Розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначається ПКУ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Норми передбачені п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Про витрати, які мають право врахувати нотаріуси при визначенні сукупного чистого доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що при визначенні сукупного чистого доходу приватного нотаріуса враховуються витрати, наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 та в Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженій наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 884.

Так, до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема:

? оренда робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду осіб з інвалідністю;

? страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса;

? технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування:

а) охоронна та пожежна сигналізація;

б) металеві двері або металеві ролети;

в) металеві грати, захисні ролети та броньована ударостійка плівка на вікнах;

г) металеві шафи;

д) вогнестійкий сейф;

е) інформаційна вивіска;

є) обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);

ж) підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет;

з) телекомунікаційні послуги;

и) меблі;

? програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства;

? встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами;

? виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів;

? витрати на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою;

? витрати на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо);

? витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства;

? проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса; придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

? оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);

? сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;

? відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);

? витрати на поштові та кур’єрські послуги, необхідні для ведення нотаріальної діяльності;

? комунальні витрати (електро-, газо-, тепло-, водопостачання) на утримання робочого місця приватного нотаріуса, у разі якщо це нежитлове приміщення є власністю приватного нотаріуса;

? сплату щомісячних членських внесків нотаріусами на забезпечення нотаріального самоврядування, відповідно до статті 16 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425 «Про нотаріат» зі змінами та доповненнями.

 

До уваги ФОП на загальній системі оподаткування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця (ФОП) на загальній системі оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Норми встановлені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 177.10 ст. 177 ПКУ визначено, що ФОП зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма), та Порядку її ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 (далі – Порядок № 261).

Згідно з п. 1 розд. І Порядку № 261 на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

ФОП заносять до Типової форми інформацію про документально підтверджені витрати, пов’язані з господарською діяльністю, у порядку, встановленому п.п. 6 п. 1 розд. ІІ Порядку № 261, де, зокрема:

? у графі 8 «витрати зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежів, за одержання ліцензій, дозволів» відображається сума податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежі, сплачені за одержання ліцензій, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю;

? у графі 9 «інші витрати, пов’язані з одержанням доходу/провадженням незалежної професійної діяльності» Типової форми відображається сума інших витрат, пов’язаних з одержанням доходу.

Враховуючи викладене, якщо ФОП не отримувала протягом робочого дня дохід від підприємницької діяльності, при цьому понесла витрати, безпосередньо пов’язані з одержанням доходу та витрати зі сплати податків та зборів, то вона, за підсумками робочого дня заповнює графи 8 та 9 Типової форми.

Які операції прирівнюються до продажу інвестиційного активу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до продажу інвестиційного активу прирівнюються операції з:

? обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

? зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;

? повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Норми встановлені п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України.

 

Визначення бази оподаткування податком на прибуток підприємств резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 ПКУ та п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.

При цьому, порядок визначення бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах встановлено підпунктами 135.2.1.1 – 135.2.1.17 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, а у разі здійснення контрольованих операцій, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки», – п.п. 141.9 прим. 1. 3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.

Анулювання реєстрації особи як платника ПДВ: чи нараховується ПДВ на дебіторську заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Норми передбачені п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.

Отже, платник ПДВ, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

 

Єдиний податок: фізичні особи у січні – травні поточного року поповнили місцеві бюджети на понад 1,3 млрд гривень

З початку 2022 року фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини направлено понад 1,3 млрд гривень. Порівняно з минулим роком надходження збільшились майже 161,8 млн грн, або на 13,5 відсотків.

Нагадуємо, що у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування про внесення змін до реєстру платників єдиного податку (далі – заява) зазначаються такі обов’язкові відомості:

? прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

? кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою – підприємцем у трудових відносинах.

Також до заяви включаються додаткові відомості (за наявності) про:

? зміну податкової адреси суб’єкта господарювання;

? зміну місця провадження господарської діяльності;

? зміну видів господарської діяльності (перелік всіх видів господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010, які будуть здійснюватися суб’єктом господарювання);

? дату (період) відмови від застосування спрощеної системи у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України;

? дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності;

? зміну групи та ставки платника єдиного податку.

З початку 2022 року до держбюджету від платників Дніпропетровщини за ввезені товари надійшло понад 33,4 млн грн акцизного податку

Платники Дніпропетровського регіону за ввезені товари у січні – травні 2022 року до держбюджету спрямували понад 33,4 млн грн акцизного податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року сума збільшилась на понад 21,5 млн грн, або майже на 182 відсотки.

Звертаємо увагу, що сплата акцизного податку в разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України здійснюється наступним чином:

? податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками акцизного податку до або в день подання митної декларації;

? у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації;

? платники акцизного податку при зверненні до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.

Представники податкової служби Дніпропетровщини з робочим візитом відвідали Криворізький регіон

Незважаючи на те, що війна за незалежність та мирне майбутнє України триває, і умови розвитку бізнесу непрості, економіка держави працює. Ефективні дії, які повернули країну до економічного життя, сприяли таким основним економічним досягненням: макроекономічній стабільності, працюючому банківському та приватному сектору.

Податкова служба, як і завжди, виконує задачі, направлені на те, щоб бізнес продовжував і далі працювати і сплачувати податки.

Сьогодні, 16.06.2022, провідні фахівці податкової служби Дніпропетровської області з робочим візитом відвідали Криворізький регіон.

Очолила робочу групу начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганна.

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у зустрічах з представниками Криворіжжя також прийняли участь начальник управління кадрового забезпечення та розвитку персоналу Лучиніна Лариса, начальник управління з питань запобігання та виявлення корупції Орлов Ігор, начальник управління інформаційної взаємодії Осипова Манушак, начальник управління податкового адміністрування фізичних осіб Самсоненко Євгенія та начальник управління електронних сервісів Свірська Алла.

Місто Кривий Ріг сьогодні живе і працює, знаходячись близько до лінії зіткнення.

При цьому, міська влада, у межах компетенції органів місцевого самоврядування, робить все можливе, щоб підтримати малий та середній бізнес.

Тому тісний зв'язок державних органів, який сприяє вирішенню нагальних питань задля того, щоб економіка працювала і надалі стабільно, є важливим і приорітетним.

Між керівником податкової служби області та в. о. міського голови міста Кривого Рогу Вілкулом Юрієм, головою Криворізької районної державної адміністрації Ситниченком Євгеном відбулись комунікації, на яких обговорювались нагальні питання щодо особливостей роботи податкових органів в умовах дії воєнного стану на місцях.

Під час зустрічі Чуб Ганна акцентувала увагу на сплаті податку на доходи фізичних осіб, платі за землю, податку на прибуток підприємств, ПДВ.

За словами керівника ГУ ДПС місцевим бюджетам потрібні надходження, отже люди мають отримувати зарплати, а підприємства – сплачувати податки.

«На сьогоднішній день пріоритетом є вжиття заходів щодо збереження надходжень ПДФО та збільшення їх у майбутньому», – зазначила Чуб Ганна.

Робоча група також відвідала Криворізьку південну ДПІ ГУ ДПС та центр обслуговування платників Криворізької південної ДПІ ГУ ДПС.

З працівниками ГУ ДПС Криворізького регіону проведена нарада. Фахівці податкової служби під час спілкування обговорили питання проходження державної служби в умовах воєнного стану; особливості адміністрування податків з фізичних осіб та обслуговування платників податків в умовах воєнного стану; питання захисту державних інформаційних ресурсів та кіберзахисту; особливості подання державними службовцями декларацій осіб, уповноваженими на виконання функцій держави, в умовах дії воєнного стану; правила етичної поведінки державних службовців; підвищення рівня професійної компетентності; особливості роз’яснювальної роботи серед платників та інформаційної гігієни у медійному просторі. Також значну увагу приділено податковому боргу.

Сьогодні ділова активність в країні зростає, отже економіка не стоїть на місці, фінансовий сектор працює і виконує свої функції.

Взаємодія державних органів у напрямку вирішення питань щодо своєчасного наповнення бюджетів сприяє фінансовій стабільності держави.

Економіка воєнного часу має відповідати двом основним завданням: по-перше, вона повинна допомагати армії, по-друге, забезпечити функціонування тилу, а для цього необхідно стабільно поповнювати бюджети.

Протягом січня – травня 2022 року за результатами фактичних перевірок встановлено порушень на 126,3 млн грн при продажу підакцизних товарів

За 5 місяців 2022 року підрозділами податкового аудиту територіальних органів ДПС проведено 5652 фактичні перевірки суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж підакцизних товарів. За матеріалами перевірок встановлено порушень на суму 126,3 млн грн штрафних (фінансових) санкцій.

У травні поточного року проведено 2175 перевірок на суму 55,6 млн гривень. Зокрема, у травні проведено 1936 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів. За їх результатами очікується застосування 54,2 млн грн штрафних (фінансових) санкцій.

Основними порушеннями, що допустили перевірені суб’єкти господарювання, є: 

порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації;

проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа;

проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

порушення, пов’язані з роздрібним продажем та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Нагадаємо, що Законами України від 03 березня 2022 року № 2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), інших законодавчих актів, які визначають особливості організації, проведення податкових перевірок та оформлення їх результатів під час дії воєнного, надзвичайного стану в Україні.

Так, відповідно до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (далі – підпункт 69.2) установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті, зокрема, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування;

камеральних перевірок податкових декларацій платників єдиного податку четвертої групи;

фактичних перевірок.

У зв’язку із обмеженнями щодо документальних перевірок на сьогодні підрозділи податкового аудиту здійснюють лише законодавчо дозволені заходи контролю. 

 

Фізособі не надіслано ППР щодо нарахування плати за землю: визначення періоду, за який нараховується податкове зобов’язання з плати за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку (далі – податок) або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норми передбачені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 36. 1 ст. 36 ПКУ податковим обов’язком є обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ.

Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3 ст. 36 ПКУ).

Податковий обов’язок відповідно до п. 37.2 ст. 37 ПКУ виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ пов’язує сплату ним податку.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Статтею 102 ПКУ визначено строки давності та особливості їх застосування.

Абзацом першим п. 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов’язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов’язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами ПКУ (абзац четвертий п. 102.1 ст. 102 ПКУ).

Частиною першою ст. 257 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 – 255 ЦКУ (частина перша ст. 260 ЦКУ).

Враховуючи зазначене, фізичній особі, якій не надсилалися (не вручалися) податкові повідомлення-рішення (контролюючим органом не здійснювалося нарахування плати за землю), податкове зобов’язання з плати за землю нараховується за останні три роки.

Сума кредиту отримана на розрахунковий рахунок ФОП: що з доходом?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фінансовий кредит – це кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами – нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Норми визначені п.п.14.1.258 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 177.1 ст. 177 ПКУ встановлено, що оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) підлягають доходи фізичних осіб – підприємців (ФОП), які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

Враховуючи те, що отримання ФОП кредиту відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначені строки, то протягом дії договору кредиту сума кредиту не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

При цьому слід зазначити, якщо сума кредиту не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів ФОП та оподатковується на загальних підставах.

Які документи подають одинока мати, батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, для отримання ПСП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правила подання платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) документів для отримання (застосування) податкової соціальної пільги, на яку він має право згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ), визначено Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 (далі – Порядок).

Платник ПДФО подає роботодавцю заяву про обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування пільги) за встановленою Державною податковою службою формою (п. 2 Порядку).

Згідно з п. 5 Порядку для застосування пільги з підстав, передбачених у підпунктах 169.1.2, 169.1.3 і 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, крім заяви про застосування пільги одинока матір, батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, подають:

? копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа – платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;

? копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);

? копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);

? копію паспорта.

Для цілей п. 5 Порядку одинокою матір’ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податкова пільга – це передбачене податковим законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 30.1 ст. 30 ПКУ.

Пунктом 30.2 ст. 30 ПКУ визначено, що підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі (п. 30.8 ст. 30 ПКУ).

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг» зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1233) Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідник інших податкових пільг затверджуються Державною податковою службою України (далі – Довідники).

Довідники розміщено на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua у рубриці Головна/Довідники/Довідники пільг за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.

Пунктом 2 Порядку № 1233 визначено, що суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

Сума податку на прибуток підприємств, не сплачена до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, відображається у додатку ПП «Інформація про суми податкових пільг» до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

У додатку ПП до Декларації відображаються відомості щодо:

? коду пільги та найменування пільги за кожним видом податкових пільг з податку на прибуток підприємств згідно із довідником пільг, затвердженим ДПС;

? суми податку, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);

? строку користування податковою пільгою у звітному періоді;

? суми податкової пільги, що використана за цільовим призначенням.

Зокрема, графа 6 «Сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням» додатка ПП заповнюється у випадку, якщо податковим законодавством встановлено вимогу цільового використання податкової пільги з податку на прибуток підприємств. Якщо вимога про цільове використання стосовно пільги не передбачена, то графа 6 додатка ПП не заповнюється.

Згідно з приміткою 4 до додатка ПП у графі 6 зазначається обсяг пільг відповідно до довідника пільг у разі цільового використання податкових пільг.

Зазначені податкові пільги з податку на прибуток підприємств у Довідниках вказані з ознакою цільового призначення у графі 8 – «1» («0» – немає цільового призначення).

Який порядок оподаткування ПДВ постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ, зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. «б» п.185.1 ст.185 ПКУ.

Відповідно до п.п.186.2.1 п.186.2 ПКУ, місцем постачання послуг є місце фактичного постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном, а саме:

а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;

б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;

в) послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;

г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов’язані з рухомим майном.

Отже, якщо платником ПДВ постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном, здійснюється на митній території України, то такі послуги підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою, у разі, постачання даних послуг за межами митної території України – такі послуги не підпадають під об’єкт оподаткування.

За яких умов ФОП – «спрощенець» може добровільно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

Норми встановлені п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Трудові відносини: чи необхідно попереджати за два місяці працівників, які вивільняються в період дії воєнного стану?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що частиною четвертою ст. 49 прим.2 Кодексу законів про працю України (КЗпП) передбачено, що вимоги частин першої – третьої ст. 49 прим.2  не застосовуються до працівників, які вивільняються в зв’язку зі змінами в організації виробництва й праці, пов’язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період.

Нормами частин першої – третьої ст. 49 прим.2 КЗпП встановлено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці.

Під час вивільнення працівників у випадках змін в організації виробництва й праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення в зв’язку зі змінами в організації виробництва й праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених КЗпП.

Положення частини четвертої ст. 49 прим.2 КЗпП стосуються виключно тих працівників, зміна організації виробництва й праці яких безпосередньо пов’язана з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація – це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – на організацію й штати воєнного часу. Для працівників підприємств, установ, організацій, у яких зміни в організації виробництва й праці не пов’язані з виконанням мобілізаційних завдань, які продовжують роботу під час воєнного стану та не залучаються до мобілізаційних заходів, вимоги частин першої – третьої статті 49 прим.2 КЗпП застосовуються в повному обсязі.

Отже, у випадку вивільнення працівників під час дії воєнного стану в зв’язку зі змінами в організації виробництва й праці, не пов’язаними з виконанням мобілізаційних завдань, застосовується порядок, передбачений Главою ІІІ-А КЗпП, за винятком вимог ст. 43 КЗпП щодо попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника.

Держбюджет від платників військового збору Дніпропетровського регіону отримав на обороноздатність майже 683,6 млн гривень

З початку 2022 року платники Дніпропетровщини направили до державного бюджету майже 683,6 млн грн військового збору. Порівняно з січнем – травнем 2021 року сума надходжень збільшилась на понад 115,6 млн грн, або на 20,4 відсотки.

Нагадуємо, що юридична особа перераховує військовий збір, як за себе так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації).

Суми військового збору, нараховані уповноваженим відокремленим підрозділом, перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням (реєстрації) такого відокремленого підрозділу.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: юрособи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 231,6 млн гривень

У січні – травні 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області юридичні особи спрямували понад 231,6 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Надходження збільшились на понад 11,8 млн грн, або на 5,4 відсотки, у порівнянні з минулорічними показниками.

Звертаємо увагу, що граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 29 число місяця, що наступає за звітним кварталом.

  При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

До уваги суб’єктів господарювання, які отримують ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п’ять років уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем оптової торгівлі, а за відсутності місць оптової торгівлі – за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб’єкт господарювання зобов’язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Відповідно до ст. 16 Закону № 481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

У разі якщо суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, через філію (яка не є юридичною особою), інформація про місцезнаходження філії та її ідентифікаційний код зазначаються в додатку до ліцензії. Додаток видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається копія довідки про включення філії до ЄДРПОУ з присвоєним їй ідентифікаційним кодом (ст. 18 Закону № 481).

Згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» із змінами та доповненнями органом ліцензування щодо діяльності з оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах визначено територіальні органи ДПС.

Отже, суб’єкт господарювання для отримання, внесення змін до ліцензії чи проставлення відмітки про внесення плати за ліцензію на наступний рік, у тому числі, якщо суб’єкт господарювання здійснює діяльність через філію (яка не є юридичною особою) подає документи до територіальних органів ДПС за місцем оптової торгівлі, а за відсутності місць оптової торгівлі – за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/588593.html

 

Проведено третє засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що сьогодні, 15 червня 2022 року, відбулося засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Комітет Громадської ради), в якому також прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов та начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова.

На початку засідання Валерій Леонов привітав присутніх та побажав плідної роботи.

Під час засідання Комітету Громадської ради учасників проінформовано з питань звільнення від відповідальності платників за несвоєчасне виконання ними податкових обов’язків у період дії воєнного стану в Україні, передбачене нормами Закону України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», зокрема, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні .

Також розглядались особливості оподаткування власної сільськогосподарської продукції, виходячи з норм Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Крім того, присутніх ознайомили з новаціями у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій, які набрали чинності з 01 січня поточного року.

На засіданні вирішені інші питання щодо діяльності Комітету Громадської ради.

Акцент у роботі податкового аудиту перенесено на аналітичну складову

Державна податкова служба України в умовах дії воєнного стану забезпечує контроль за діяльністю суб’єктів господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг шляхом проведення фактичних перевірок.

Першочергово при організації та проведенні таких перевірок органи ДПС відпрацьовують інформацію за скаргами громадян, зверненнями народних депутатів України, органів державної влади тощо.

Водночас ДПС проводить постійний аналіз діяльності платників податків для виявлення фактів ймовірних порушень вимог законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи.

Так, регіональним податковим органом за дорученням ДПС організовано та проведено фактичну перевірку однієї з АЗС Житомирщини, під час якої виявлено факти ймовірних порушень.

Як додатковий захід контролю в ході фактичної перевірки проводився хронометраж господарських операцій.

Хронометраж – процес спостереження за веденням господарської діяльності платника податків, який здійснюється під час проведення фактичних перевірок та застосовується контролюючими органами для встановлення реальних показників щодо діяльності платника податків, що здійснюється на відповідному місці її провадження.

За результатами проведеної перевірки виявлено низку порушень порядку проведення розрахунків. Крім того, за результатами проведеного хронометражу господарських операцій виторг від продажу пального збільшився майже у 10 разів, що свідчить про приховування платником податків реальних обсягів реалізації пального та ухилення від оподаткування.

До порушника будуть застосовані відповідні штрафні (фінансові) санкції, а органи ДПС і надалі будуть використовувати всі надані законодавством повноваження для забезпечення контролю діяльності платників податків.

Який порядок подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств, якщо платник податку (який застосовує річний або квартальний звітний період), протягом одного кварталу перейшов на сплату ЄП третьої групи зі ставкою 2 відс. та повернувся...

Який порядок подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств, якщо платник податку (який застосовує річний або квартальний звітний період), протягом одного кварталу перейшов на сплату ЄП третьої групи зі ставкою 2 відс. та повернувся на загальну систему оподаткування?

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
Згідно з п.п. 9.6 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю.
Оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку третьої групи відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п.п. 9.12 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Зокрема, абзацами шостим – сьомим п.п. 9.12 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відс., у разі відновлення ним у цьому ж році сплати податку на прибуток підприємств складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відс. не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.
Обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 та п. 137.5 ст. 137 ПКУ обчислюється за весь звітний рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди такого року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відс.
Отже, якщо платник податку, який застосовує річний або квартальний звітний період, протягом одного кварталу (в середині другого кварталу, наприклад, з 01 травня 2022 року) перейшов на сплату єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відс. та повернувся на загальну систему оподаткування (наприклад, з 01 червня 2022 року), то такий платник складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період півріччя 2022 року. В цій декларації враховуються наростаючим підсумком результати діяльності починаючи з 01 січня звітного року по дату переходу на єдиний податок та подається у складі такої декларації фінансова звітність, складена за результатами діяльності за цей період.
Після відновлення платником сплати податку на прибуток підприємств, якщо такий платник використовує у 2022 році річний звітний період, він подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за підсумками звітного періоду – 2022 рік.
У разі повернення платника, який застосовує у 2022 році квартальний звітний період, на загальну систему оподаткування, наприклад, у другому кварталі (з 01 червня 2022 року), такий платник подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств після відновлення сплати цього податку за підсумками 9 місяців 2022 року та за 2022 рік.
При цьому платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відс., у цьому ж році відновлює сплату податку на прибуток підприємств, складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року, в якій при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, не враховує результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відс., з урахуванням положень підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.

  Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Щодо особливостей надання статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.01.2022 платниками єдиного податку четвертої групи не можуть бути суб’єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці).

У разі відсутності можливості у суб’єктів господарювання внести зміни до реєстраційних даних щодо виключення з переліку видів господарської діяльності згідно з КВЕД-2010, що відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці), за умови надання такими суб’єктами господарювання листа до контролюючого органу про нездійснення діяльності по зазначених КВЕД та дотримання ними інших вимог, визначених главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України, таким платникам за результатами камеральних перевірок поданої податкової звітності платників єдиного податку четвертої групи на 2022 рік може бути підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік.

Виправлення помилки в декларації екоподатку у разі неподання додатка 1 в частині зобов’язань за викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку, зокрема:

19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;

19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».

Форма Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями. Невід’ємною частиною Декларації є додатки (розрахунки). Зокрема, розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення здійснюється у додатку 1 до Декларації (далі – Додаток).

При цьому заповнюється два Додатки, в одному Додатку зазначається фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю, а у другому Додатку – обсяги викидів інших забруднюючих речовин.

В Декларації та двох Додатках заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі подання Декларації та двох Додатків на паперових носіях за відсутності значень рядки прокреслюються, а у разі подання Декларації засобами електронного зв’язку – не заповнюються. Вартісні показники Декларації та Додатків зазначаються у гривнях з копійками.

У колонці 2 Додатка платником зазначається код забруднюючої речовини відповідно до додатка 7 до Декларації.

Якщо платником задекларовано податкові зобов’язання з екологічного податку за всі види викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами у атмосферне повітря (у тому числі двоокису вуглецю) в одному Додатку, то згідно з алгоритмом автоматизованої обробки електронних форм звітності з екологічного податку податкові зобов’язання з екологічного податку відображаються в інтегрованій картці платника за кодом бюджетної класифікації 19011000.

Для виправлення помилково зазначених обсягів викидів двоокису вуглецю разом з обсягами викидів інших забруднюючих речовин в одному Додатку після настання граничного терміну подання звітності платником екологічного податку подається уточнююча Декларація за відповідний звітний (податковий) період разом із двома уточнюючими Додатками у яких:

? за кодом 243.4.001 – двоокис вуглецю (рядок 4.1 колонки 2 Додатка) зменшує нараховану суму податкових зобов’язань з екологічного податку;

? за кодами інших забруднюючих речовин (рядок 4.n колонки 2 Додатка, де n – порядковий номер рядка) декларує податкові зобов’язання з екологічного податку та відповідно до п.п. «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обчислює розмір штрафної санкції, а також пеню (у разі необхідності) згідно з ст. 129 ПКУ.

Зокрема, у одному уточнюючому Додатку в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря зазначається:

? у колонці 2 – код двоокису вуглецю 243.4.001;

? у рядку 4 – сума екологічного податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення двоокису вуглецю, що підлягає нарахуванню за звітний (податковий) період;

? у рядку 5 – сума податкового зобов’язання зазначена у рядку 4 додатка 1, що уточнюється;

? у рядку 5.2 – сума податкового зобов’язання, що зменшується.

У другому уточнюючому Додатку в частині викидів інших забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема, зазначається:

? у рядку 4 – сума екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю);

? у рядку 5 – сума податкового зобов’язання, що уточнюється, яке дорівнює «0»;

? у рядку 5.1 – сума податкового зобов’язання, що збільшується;

? у рядку 6 – розмір штрафної санкції – 0,03;

? у рядку 7 – обчислена сума штрафної санкції;

? у рядку 8 – сума пені (у разі необхідності).

В уточнюючій Декларації заповнюються наступні показники:

? у рядку 4.1 – податкове зобов’язання, визначене як сума рядків 4 Додатків;

? у рядку 4.1.1 – сума різниці між рядками 5.1 та 5.2 Додатків;

? у рядку 4.1.2 – сума штрафу, обчислена як сума рядків 7 Додатків;

? у рядку 4.1.3 – сума пені, обчислена, як сума рядків 8 Додатків;

? у рядку 5 – кількість поданих Додатків з уточнюючою Декларацією.

Що є об’єктом оподаткування ФОП на загальній системі оподаткування відповідно до ПКУ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб для фізичної особи – підприємця (ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Норми передбачені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.

Оподаткування доходу, отриманого фізособою від продажу товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна іншій фізособі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Норми встановлені 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 164.1 ст. 164 ПКУ визначено, що базою оподаткування платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розділу IV ПКУ.

Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника ПДФО протягом звітного податкового періоду.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФОу включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.2 п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Платники ПДФО зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов’язаний відповідно до розд. IV ПКУ подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку (п.п. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особо, яка здійснює продаж (реалізацію) товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна, іншій фізичній особі, то дохід, отриманий від такої діяльності, включається до складу загального оподатковуваного доходу платника ПДФО та підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Визначення балансової вартості необоротного активу у разі переведення його з невиробничого до виробничого

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 та підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ).

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

? вартість гудвілу;

? витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

? витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7), Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 8), Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи».

Згідно з п. 7 НП(С)БО 7 та п. 10 НП(С)БО 8 придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Відповідно до п. 15 МСБО 16 та п. 24 МСБО 38 об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, та нематеріальний актив слід оцінювати за собівартістю.

Отже, у разі переведення невиробничого основного засобу (нематеріального активу) до виробничого з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ балансова вартість такого основного засобу (нематеріального активу) визначається на дату такого переведення за правилами бухгалтерського обліку.

Чи виникає об’єкт оподаткування ПДВ при передачі головним підприємством відокремленому підрозділу (філії) товарів/послуг або основних засобів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Оскільки відокремлений підрозділ (філія) не є юридичною особою, а також відповідно до пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є суб’єктом господарювання, то у контролюючих органів відповідно до ст.180 ПКУ відсутні підстави для реєстрації філії в якості платника ПДВ.

Згідно з підпунктами «а» та «б» п.185.1 ст.185 об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Підпунктом 14.1.185 п.14.1 ст.14 ПКУ передбачено, що постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду . (п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Отже, враховуючи те, що в рамках юридичної особи право власності не змінюється, то операція з передачі для виробничого використання товарів/послуг, основних фондів в межах балансу платника податку (головного підприємства), а саме: від однієї філії до іншої, чи від головної організації до однієї з філій, чи навпаки від однієї із філій до головної організації, не підлягає оподаткуванню ПДВ за умови, що головна організація є зареєстрованим платником податку на додану вартість і здійснює облік своєї господарської діяльності і господарської діяльності філії як одного платника ПДВ.

Дивіденди виплачуються одночасно фізособі та юрособі: розрахування показників рядків 4 та 5 Додатка АВ до декларації з податку на прибуток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п.п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.

Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

Відповідно до абзацу четвертого п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів фізичним особам.

Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) здійснюється у Додатку АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Додаток АВ).

Враховуючи зазначене, та з урахуванням алгоритму обрахунку показників Додатка АВ при заповненні:

? рядка 4 «Сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний(і) податковий(і) звітний(і) рік (роки), за результатами якого(их) виплачуються дивіденди, позитивне значення (сума позитивних значень)» враховується загальна сума дивідендів (рядок 1 Додатка АВ), виплачена у звітному (податковому) періоді як юридичним так і фізичним особам, незалежно від того справляється з таких дивідендів авансовий внесок з податку на прибуток чи ні;

? рядка 5 «Сума дивідендів, з якої має бути сплачено авансовий внесок у звітному (податковому) періоді» враховується сума дивідендів, виплачена на користь юридичних осіб, з якої справляється авансовий внесок з податку на прибуток без урахування суми дивідендів, виплачених на користь фізичних осіб. При цьому значення рядка 5 повинно бути не більше значення рядка 4 Додатка АВ.

Воєнний стан: офіційне оформлення праці – соціальний захист

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.

Ринок праці в Україні зараз переживає складний період. Але поступово люди повертаються на роботу, і значний відсоток працює вже на нові компанії.

При цьому офіційне працевлаштування захищає працівників фінансово.

Так, під час воєнного стану, люди, які втратили частину доходу через війну, мали можливість отримати 6500 грн допомоги від держави. Проте її не одержали працівники, які не були оформлені офіційно.

Отже, щоб у ці нелегкі часи отримати гарантії та захистити свої права, необхідно оформити трудові відносини офіційно.

Офіційне працевлаштування дає низку переваг, а саме:

? заробітна плата у офіційно оформленого працівника не може бути меншою за мінімальну, є право на відпустку, оплату лікарняного, достроковий вихід на пенсію;

? можливо притягти до відповідальності роботодавця, якщо працівника звільнено без причини або порушено законодавство про працю;

? є можливість страхування, якщо частина заробітної плати або робота була втрачена через бойові дії.

З початку 2022 року значно збільшились надходження акцизного податку з вироблених товарів до держбюджету від платників Дніпропетровської області

З початку 2022 року надходження до держбюджету від платників акцизного податку Дніпропетровського регіону за вироблені товри склали майже 30,3 млн грн, що майже на 18,7 млн грн, або на 161,5 відсотків, більше порівняно з минулим роком.

Нагадуємо, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, встановлено нульову ставку акцизного податку на такі підакцизні товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД: бензини моторні: бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або не менш як 5 мас. % етил-третбутилового ефіру або їх суміші; інші бензини; інші нафтопродукти; важкі дистиляти (газойль); скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази; бутан, ізобутан.

Платники єдиного податку Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети майже на 1,7 млрд гривень

Протягом січня – травня 2022 року від платників єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 1,7 млрд гривень. Сума надходжень збільшилась у порівнянні з січнем – травнем 2021 року на понад 173,4 млн грн, або на 11,4 відсотки.

Звертаємо увагу, що терміни внесення змін до реєстру платників єдиного податку у разі зміни відомостей про види господарської діяльності платника єдиного податку першої – третьої груп нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не визначені.

Однак, для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, внесення змін до даних в реєстрі платників єдиного податку щодо видів господарської діяльності платника єдиного податку першої – третьої груп, здійснюються в день подання платником відповідної заяви, тобто в термін, визначений п. 299.8 ст. 299 ПКУ.

Релокація бізнесу, – четвертий вебінар ДПС та Ради бізнес-омбудсмена

"Релокація бізнесу: які умови та звітування?" – такою стала тема четвертого вебінару, організованого ДПС спільно з Радою бізнес-омбудсмена.

В. о. директора Департаменту трансфертного ціноутворення ДПС Катерина Риженкова розповіла про особливості релокації бізнесу на території України, на що звернути увагу при  переміщенні підприємства в інший регіон та яка процедура звітування.

Також мова йшла про уникнення подвійного оподаткування при релокації за кордон.

Детальніше про особливості релокації бізнесу дивіться у відео.

Для ефективної комунікації представники ДПС одразу ж у чаті надавали відповіді на питання учасників вебінару. З тими питаннями, які потребують певної деталізації, запропоновано звернутися за роз?ясненням або безпосередньо до податкової служби, або до модераторів вебінару для їх подальшого опрацювання.

21 червня відбудуться одразу два вебінари, тема першого – «ПДВ і війна: як зараз співіснують ці два явища?», другого – «2%-ий єдиний податок: чи справді все так просто?».

Відбулася зустріч податківців та представників територіальних громад Павлоградсього регіону Дніпропетровщини

Під час воєнного стану всі ми змушені адаптуватись до нових умов та працювати у складних реаліях. Податкові відносини сьогодні – важлива складова економічного фронту.

Податкова служба Дніпропетровської області продовжує свою діяльність, виконуючи всі свої функції.

Збільшення надходжень до місцевих бюжетів – важлива задача, яка наразі стоїть перед податківцями різних областей України. Від ефективного її виконання залежить життєздатність кожного регіону.

Сьогодні, 14.06.2022, на чолі з начальником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Чуб Ганною здійснено черговий робочий виїзд представників податкової служби Дніпропетровщини до Павлоградського регіону.

Обговорення нагальних питань на місцях щодо особливостей роботи податкових органів в умовах дії воєнного стану – мета відвідування Павлоградщини.

Податківці провели зустрічі, в яких від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) також прийняли участь начальник управління кадрового забезпечення та розвитку персоналу Лучиніна Лариса, начальник управління з питань запобігання та виявлення корупції Орлов Ігор, начальник управління інформаційної взаємодії Осипова Манушак, начальник управління електронних сервісів Свірська Алла, керівники структурних підрозділів податкової служби Павлоградського регіону Дніпропетровщини і міські голови міст Павлограда та Тернівки.

Ганна Чуб поспілкувалася з міськими головами міст Павлограда – Вершиною Анатолієм та Тернівки – Тарелкіним Віталієм. Увагу приділено сплаті земельного податку та орендної плати за земельні ділянки.

«Початковим питанням організації адміністрування плати за землю є забезпечення повноти обліку платників земельного податку та орендної плати. На сьогоднішній день у Павлоградському регіоні нормативна грошова оцінка земель потребує перегляду майже по всіх населених пунктах територіальних громад», – акцентувала увагу керівник ГУ ДПС.

Чуб Ганна проінформувала про надходження у 2022 році до місцевих бюджетів ПДФО, плати за землю та податку на прибуток підприємств.

«В умовах воєнного стану надзвичайно важливо забезпечити оперативне, належне та безперервне наповнення місцевих бюджетів», – зауважила очільниця ГУ ДПС.

Досвід підтверджує, що ефективна співпраця з територіальними громадами дозволяє своєчасно реагувати і вирішувати нагальні питання.

Представники ГУ ДПС також відвідали Павлоградську ДПІ ГУ ДПС, Тернівську ДПІ ГУ ДПС та центр обслуговування платників Тернівської ДПІ.

Питання проходження державної служби в умовах воєнного стану; особливості подання державними службовцями декларацій осіб, уповноваженими на виконання функцій держави, в умовах воєнного стану; особливості обслуговування платників податків в умовах воєнного стану; питання захисту державних інформаційних ресурсів та кіберзахисту; правила етичної поведінки державних службовців; підвищення рівня професійної компетентності; особливості роз’яснювальної роботи серед платників та інформаційна гігієна у медійному просторі – під час комунікацій фахівці податкової служби області обговорили важливі аспекти діяльності.

Крім того, під час спілкування приділено значну увагу також питанням податкового боргу.

Сумлінно відноситись до виконання своїх обов’язків перед державою, розуміючи, що саме зараз, як ніколи, за рахунок своєчасної сплати податків і зборів відбувається не лише захист територіальної цілісності нашої країни, а й забезпечується її фінансова стабільність – так проявляється соціальна відповідальність платника. Вчасно сплачені податки є тим фінансовим ресурсом, який гарантує кожній громаді повноцінну життєдіяльність і безпеку в умовах сьогодення.

Працююча економіка не менш важлива, адже це ефективний щит, який міцно тримає оборону країни.

 

До уваги платників акцизного податку!

Щодо визначення кола платників зі сплати акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах з 01 травня 2022 року.

З 01 травня 2022 року набули чинності норми Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) стосовно перенесення на виробників та імпортерів обов’язку сплачувати (у розмірі 5 відсотків) акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання (далі – СГ) роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Водночас СГ роздрібної торгівлі до кінця 2022 року залишаються у порядку та на умовах, що діяли до 01 квітня 2022 року, платниками 5 % акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, вироблених до 01 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 01 квітня 2022 року (п. 40 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).

Базою оподаткування підакцизного товару  (продукції) із застосуванням адвалорних ставок є: вартість ввезеного та виробленого реалізованого товару (продукції), за встановленими імпортером та виробником максимальними роздрібними цінами з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (п.п. 214.1.1. та п.п. 214.1.2 п. 214.1 ст. 214 Кодексу).

Максимальні роздрібні ціни – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Крім того, статтею 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» встановлені штрафні санкції у разі продажу суб’єктами роздрібної торгівлі тютюнових виробів за цінами, що перевищують максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів – у розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів.

Якщо до 1 січня 2022 року податковий обов’язок декларувати  максимальні роздрібні ціни стосувався лише сигарет з фільтром та без фільтру, то з набуттям чинності Закону № 1914, податковий обов’язок розповсюджується на усі тютюнові вироби, а також на рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

Оскільки з 01 травня 2022 року виробники та імпортери є платниками 5 % акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами, тютюну та промислових замінників тютюну, які вироблені з 01 квітня 2022 року  та  рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які вироблені з 01 січня 2022 року, то, починаючи з 01 травня 2022 року:

1) при визначенні бази оподаткування при розрахунку податкового зобов’язання зі сплати 5 % акцизного податку:

виробники та імпортери враховують вартість реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, які вироблені з 01 квітня 2022 року, та рідин, що використовуються в електронних сигаретах – вироблені з 01 січня 2022 року;

СГ роздрібної торгівлі враховують лише вартість реалізованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, які вироблені до 01 квітня 2022 року;

2) доцільно забезпечити ведення окремого обліку тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну залежно від дати їх виробництва,  та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а саме:

виробникам та/або імпортерам, СГ оптової торгівлі – разом із даними щодо кількості та вартості продукції, реалізованої починаючи з 01 травня 2022 року, у первинних супровідних документах (товарно-транспортні накладні та інші) необхідно також зазначати дату її виробництва (або відмітку щодо вироблення тютюнових виробів до або після 01 квітня 2022 року) та максимальну роздрібну ціну; 

СГ роздрібної торгівлі – окреме відображення в бухгалтерському обліку та обліку у місці торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, вироблених до та після 01 квітня 2022 року, а також рідин, що використовуються в електронних сигаретах виготовлених до та з 01 січня 2022 року;

3) при здійсненні продажу підакцизних товарів у роздрібній торгівлі, СГ роздрібної торгівлі продовжують враховувати вимоги підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 Кодексу стосовно реалізації тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних  сигаретах, яка не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, у тому числі, які сплачуються виробниками та імпортерами підакцизних товарів. 

До якого контролюючого органу суб’єкт господарювання подає документи для отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, внесення змін до ліцензії...

До якого контролюючого органу суб’єкт господарювання подає документи для отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, внесення змін до ліцензії чи проставлення відмітки про внесення плати за ліцензію на наступний рік, у тому числі, якщо суб’єкт господарювання здійснює діяльність через філію (яка не є юридичною особою)?

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) оптова торгівля на території України алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п’ять років уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем оптової торгівлі, а за відсутності місць оптової торгівлі – за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб’єкт господарювання зобов’язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Відповідно до ст. 16 Закону № 481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

У разі якщо суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, через філію (яка не є юридичною особою), інформація про місцезнаходження філії та її ідентифікаційний код зазначаються в додатку до ліцензії. Додаток видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається копія довідки про включення філії до ЄДРПОУ з присвоєним їй ідентифікаційним кодом (ст. 18 Закону № 481).

Згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» із змінами та доповненнями органом ліцензування щодо діяльності з оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах визначено територіальні органи ДПС.

Отже, суб’єкт господарювання для отримання, внесення змін до ліцензії чи проставлення відмітки про внесення плати за ліцензію на наступний рік, у тому числі, якщо суб’єкт господарювання здійснює діяльність через філію (яка не є юридичною особою) подає документи до територіальних органів ДПС за місцем оптової торгівлі, а за відсутності місць оптової торгівлі – за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

  Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року

№ 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

 

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»). 

                                                                                                 

                                                                                                           Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                            управління інформаційної взаємодії

                                                                                Головного управління ДПС

                                                                                  у Дніпропетровській області

                                                                      (Кам’янський регіон)


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь