A A A K K K
для людей із порушенням зору
Царичанська громада
Дніпропетровська область, Дніпровський район

Кам'янська ОДПІ інформує

Дата: 29.06.2022 13:36
Кількість переглядів: 863

Щодо використання реєстраторів розрахункових операцій

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

Операція «службова видача» використовується, у тому числі і для реєстрації суми готівки, яка видається держателям електронних платіжних засобів.

У разі допущення помилок у сумах виданих коштів держателям електронних платіжних засобів скасування таких помилково проведених операцій слід здійснювати шляхом використання операції «службове внесення» на повну суму виданих коштів із складанням акту, що засвідчуватиме факт помилкової операції, суму та реквізити розрахункового документа.

Випадки, в яких податкова звітність вважається прийнятою контролюючим органом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за умови дотримання платником податків вимог ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Норми встановлені п. 49.9 ст. 49 ПКУ.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 ПКУ податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

? за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою (п.п. 49.9.1 п. 49.9 ст. 49 ПКУ);

? у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог п. 49.11 ст. 49 ПКУ не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (п.п. 49.9.2 п. 49.9 ст. 49 ПКУ).

Разом з тим слід зазначити, що на примірнику податкової звітності, що залишається у платника податків і був наданий, за його бажанням проставляється штамп «ОТРИМАНО».

Розмір єдиного внеску при виплатах працівнику – особі з інвалідністю за ЦПД

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Норми встановлені частиною 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено.

Відповідно до п. 13 частини 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, у яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

Згідно з п.п. 5 п. 2 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, для підприємств, установ і організацій, у яких працюють особи з інвалідністю, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону № 2464 у розмірі 8,41 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих осіб з інвалідністю.

Враховуючи зазначене вище, юрособа при виплаті працівнику – особі з інвалідністю винагороди за цивільно-правовим договором (ЦПД) застосовує ставку єдиного внеску у розмірі 22 відсотки.

Операційні системи, які підтримують ПЗ «ІІТ Користувач ЦСК-1»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1» – програмний комплекс, що має позитивний експертний висновок та призначений для здійснення накладання та перевірки кваліфікованого електронного підпису чи печатки на електронні документи (за виключенням звітності), генерації ключів та управління ними, та забезпечує роботу з каталогами сертифікатів (далі – ПЗ «ІІТ Користувач ЦСК-1»).

Використання ПЗ «ІІТ Користувач ЦСК-1» підтримують такі операційні системи як ОС Microsoft Windows, ОС Google Android, ОС Linux/UNIX, ОС Apple macOS/iOS.

 

Період, за який вперше застосовуються коригування фінансового результату до оподаткування, пов’язаного з отриманням грантів

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що бюджетний грант – це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.

Норми встановлені п.п. 14.1.277 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно, для застосування положень щодо особливостей оподаткування бюджетних грантів, зокрема, для цілей податку на прибуток підприємств, необхідно дотримання двох умов одночасно:

1) відповідність цільової допомоги у вигляді коштів або майна, наданої платнику податку умовам наведеного вище визначення (п.п. 14.1.277 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, зокрема, цільове спрямування, безоплатність, безповоротність, за рахунок бюджетних коштів або коштів МТД для реалізації чітко визначеної програми або проекту тощо), та

2) надання такої цільової допомоги особою, включеною до переліку надавачів бюджетних грантів.

Перелік надавачів бюджетних грантів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 867 «Про затвердження переліку надавачів бюджетних грантів» (далі – Постанова № 867), яка набрала чинності 20.08.2021.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

Різниці, які виникають при отриманні та використанні бюджетних грантів встановлено ст. 140 ПКУ.

Так, згідно з п.п. 140.4.8 п. 140.4 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

Враховуючи те, що перелік надавачів бюджетних грантів затверджений Постановою № 867, яка набрала чинності 20.08.2021, то коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється при отриманні цільової допомоги після 19.08.2021.

Тобто коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при отриманні та використанні бюджетних грантів, застосовується починаючи зі звітного періоду – три квартали 2021 року (для платників, які застосовують річний податковий (звітний) період – за підсумками 2021 року).

Орендар повертає орендодавцю поліпшений об’єкт оренди: наслідки з ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування є операції платників ПДВ, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми передбачені  п. 185.1 ст. 185 ПКУ.

Підпунктом «в» п.п. 14.1.185 та п.п. «в» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що постачання товарів/послуг включає, зокрема постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до п.п. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

? товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

? газу, який постачається для потреб населення;

? електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Враховуючи викладене, якщо витрати на поліпшення об’єкта оренди проведено за згодою орендодавця та не компенсовано орендарю, то при поверненні об’єкта оренди вартість поліпшення вважається безоплатно наданою послугою та підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою, виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.

Якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендодавцем орендарю компенсації витрат орендаря на поліпшення об’єкта оренди, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, є окремою операцією з надання послуги з поліпшення основних фондів, розглядаються як окремий об’єкт оподаткування та підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою.

Оновлено Інструкцію про ведення касових операцій банками в Україні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Національний банк України відповідно до вимог нового Закону України «Про платіжні послуги» вніс зміни до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні (далі – Інструкція).

Інструкція уточнює порядок і вимоги проведення платіжних послуг у національній та іноземній валютах та оформлення касових документів за платіжними операціями.

Зокрема, визначено суть платіжної операції як касової операції, яка передбачає будь-яке внесення або зняття готівки на підставі платіжної інструкції, також змінено назви та реквізити окремих касових документів.

Крім того, надавач платіжних послуг зобов’язаний надавати користувачу до укладення договору про надання платіжних послуг на безоплатній основі таку інформацію:

про порядок і умови здійснення платіжної операції або доступ до такої інформації перед ініціюванням платником платіжної операції з використанням емітованих платіжних інструментів;

про надавача платіжних послуг, платіжну операцію;

про комісійні винагороди;

про спосіб комунікації та заходи безпеки;

про строк дії договору про надання платіжних  послуг, порядок унесення змін до цього договору та умови його припинення;

про механізм захисту прав споживачів та порядок врегулювання спірних питань, що виникають під час надання платіжних послуг.

Відповідні норми містить постанова Правління Національного банку України від 21 червня 2022 року № 128 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова № 128) (https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_21062022_128), яка набирає чинності з дня введення в дію Закону України «Про платіжні послуги».

Інформацію розміщено на вебсайті Національного банку України за посиланням

 

https://bank.gov.ua/ua/news/all/onovleno-instruktsiyu-pro-vedennya-kasovih-operatsiy-bankami-v-ukrayini

Податковий календар на 30 червня 2022 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що

 

30 червня 2022 року, четвер, останній день подання:

  ? розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за податковий (звітний) 2021 рік;

останній день сплати:

  ? акцизного податку за травень 2022 року;

? військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за травень 2022 року;

? єдиного податку платниками єдиного податку третьої групи за ставкою єдиного податку у розмірі 2 відсотків доходу за травень 2022 року;

? земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за травень 2022 року;

? ПДВ за травень 2022 року;

? ПДФО:

? із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за травень 2022 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;

? з нарахованого, але не виплаченого доходу за травень 2022 року;

? частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2021 рік;

? рентної плати:

? за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за травень 2022 року;

? за користування радіочастотним ресурсом України за травень 2022 року;

? за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за травень 2022 року;

? за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за травень 2022 року.

Випадки, в яких роботодавець під час дії воєнного стану зобов’язаний надати відпустку без збереження заробітної плати на вимогу працівника

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про відпустки».

Роботодавець не може відмовити у наданні відпустки без збереження заробітної плати на визначені законодавством строки наступним категоріям працівників (крім працівників, що залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури):

1) матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, – тривалістю до 14 календарних днів;

3) матері або іншим особам, які фактично здійснюють догляд за дитиною, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, – тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку;

31) матері або іншій особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;

4) учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України – тривалістю до 14 календарних днів щорічно.

Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», – тривалістю до 21 календарного дня щорічно;

5) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, - тривалістю до 21 календарного дня щорічно;

6) пенсіонерам за віком та особам з інвалідністю III групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно;

7) особам з інвалідністю I та II груп – тривалістю до 60 календарних днів щорічно;

8) особам, які одружуються, – тривалістю до 10 календарних днів;

9) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер - тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних – тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;

10) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, – тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;

11) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування – тривалістю, визначеною у медичному висновку;

12) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, - тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

13) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, – тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;

14) сумісникам – на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;

15) ветеранам праці – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

16) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, – тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;

17) працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, – тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі.

За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини;

18) працівникам на період проведення у відповідному населеному пункті антитерористичної операції, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

 

Внесено зміни до Порядку ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що 14.06.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.05.2022 № 140 «Про внесення зміни до підпункту 4 пункту 2 розділу V Порядку ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.05.2022 за № 589/37925) (далі – Наказ № 140).

Наказом № 140 п. п. 4 п. 2 розділу V Порядку ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок викладено у новій редакції.

Так, відповідно до змін, контрольні ренкінги включають інформацію щодо, зокрема коду Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3), у разі його визначення.

Наказ № 140 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 14.06.2022 № 46.

У січні – травні поточного року від платників рентної плати Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля до держбюджету надійшло майже 98 млн грн

З початку 2022 року платниками рентної плати Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля до держбюджету спрямовано майже 98 млн грн, що у порівнянні з 2021 роком більше на понад 47,6 млн грн, або на 94,8 відсотків.

Нагадуємо, що ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобуті корисні копалини (мінеральну сировину), види товарної продукції гірничого підприємства якої затверджені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства у таких розмірах: енергетичні корисні копалини, зокрема вугілля, а саме: коксівне – 1,50; енергетичне – 0,75; антрацит –1,00; буре – 1,00.

За видобування залізних руд місцеві бюджети Дніпропетровської області з початку 2022 року отримали понад 1,6 млрд грн рентної плати

Платниками рентної плати за видобування залізних руд місцеві бюджети Дніпропетровської області у січні – травні 2022 року поповнились на понад 1,66 млрд гривень. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 985 млн грн, або на 145,4 відсотків.

Звертаємо увагу, що суми податку на додану вартість, нараховані на вартість реалізованих корисних копалин, що підлягали перерахуванню до бюджету, не враховуються при визначенні доходу від реалізації у звітному (податковому) періоді видобутих корисних копалин (мінеральної сировини).

Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування включити до складу витрат придбаний для використання в господарській діяльності касовий апарат, вартість якого не перевищує 20000 гривень?

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності, визначено ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, (п.п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Водночас, не включаються до складу витрат фізичної особи - підприємця, зокрема, витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів (п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Поняття «основні засоби» визначено п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Таким чином, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат придбаний для використання в господарській діяльності реєстратор розрахункових операцій, вартість якого не перевищує 20000 гривень.

До уваги платників, які мають ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що тимчасово, на період запровадження воєнного, надзвичайного стану в Україні, суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого, дозволяється виробництво спирту етилового денатурованого та/або біоетанолу на акцизних складах, на яких здійснюється виробництво та/або зберігання спирту етилового неденатурованого, на підставі ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого, а суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на виробництво спирту етилового денатурованого, дозволяється виробництво біоетанолу на акцизних складах, на яких здійснюється виробництво та/або зберігання спирту етилового денатурованого, на підставі ліцензії на виробництво спирту етилового денатурованого при дотриманні ними таких умов:

? відпуск спирту етилового неденатурованого для виробництва спирту етилового денатурованого та/або біоетанолу здійснюється із застосуванням зареєстрованих витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, встановлених на місцях відпуску спирту етилового неденатурованого, зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі обсягу виробленого спирту етилового;

? денатурація спирту етилового неденатурованого здійснюється у присутності представника контролюючого органу на акцизному складі з оформленням акта денатурації довільної форми, у якому зазначається обсяг спирту етилового неденатурованого в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведеного до температури 20°С, який був використаний для виробництва спирту етилового денатурованого та/або біоетанолу, та кількість денатуруючих добавок, які були використані під час денатурації;

? відпуск спирту етилового денатурованого та/або біоетанолу здійснюється із застосуванням зареєстрованих масових витратомірів в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового;

? денатурація спирту етилового неденатурованого здійснюється у приміщеннях, відокремлених від приміщень, в яких здійснюється виробництво спирту етилового неденатурованого, а зберігання спирту етилового денатурованого та/або біоетанолу здійснюється у ємностях, розташованих у приміщеннях, відокремлених від приміщень зберігання спирту етилового неденатурованого, або у ємностях транспортних засобів, які призначені для транспортування виключно спирту етилового денатурованого та/або біоетанолу. Додаткова реєстрація таких місць зберігання спирту в Єдиному реєстрі місць зберігання спирту не здійснюється;

? у разі відсутності ліцензії на виробництво біоетанолу суб’єкти господарювання, які мають намір виробляти біоетанол, надсилають податковому органу повідомлення у довільній формі щодо наявності встановленого у нього обладнання по зневодненню спирту.

Норми встановлені ст. 18 «Заключні положення» розділу V Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями.

 

Чи має право ФОП – платник єдиного податку виготовляти та реалізовувати вироби з корисних копалин?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи – підприємці (ФОП), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

Норми встановлені п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

До переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» із змінами та доповненнями, належать:

- сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);

- сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда);

- сировина піщано-гравійна (пісок);

- сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);

- інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

Отже, ФОП – платник єдиного податку має право здійснювати реалізацію корисних копалин місцевого значення у вигляді сировини, а також виготовляти та реалізовувати вироби з корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, що придбані, зокрема, у суб’єктів господарювання які здійснюють їх видобуток.

Про підтвердження скасування (відкликання) податкового повідомлення-рішення про сплату податку на нерухомість

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку, права на користування пільгою із сплати податку, розміру ставки податку, нарахованої суми податку.

Норми передбачені 266.7.3. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Також, ст. 1 3акону України вiд 02 лютого 1996 pоку № 393/96-BР «Про звeрнення громадян» (далі – Закон № 393) передбачено, що гpомадяни України мaють право звeрнутися до oрганів державної влaди, зокрема, iз заявою aбо клопотанням щoдо реалізації cвоїх соціально-eкономічних та oсобистих прав i законних інтересів.

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги (ст. 18 Закону № 393).

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані, зокрема, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення (ст. 19 Закону № 393).

Отже, у разі виявлення розбіжностей за результатами звірки даних, контролюючий орган проводить перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і надсилає (вручає) фізичній особі – платнику податків нове податкове повідомлення-рішення, попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі звернення платника податку із заявою (клопотанням) до контролюючого органу у відповідності до вимог Закону № 393, такому платнику надається письмова відповідь про результати розгляду такої заяви (клопотання).

ФОП – «загальносистемник» суму бюджетного відшкодування ПДВ за період, коли була зареєстрована як платник ПДВ, до доходу не включає

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (ФОП) визначено ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 177.2 ст. 177 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування у такої ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю ФОП.

Так, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Разом з тим, для ФОП, зареєстрованої як платник ПДВ, не включаються до витрат і доходу суми ПДВ, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п. 177.3 ст.177 ПКУ).

При цьому, ФОП, які працюють на загальній системі оподаткування та зареєстровані платниками ПДВ, в Книзі обліку доходів та витрат суми доходів і витрат відображають без ПДВ.

У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених розділом V ПКУ, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (п. 184.9 ст. 184 ПКУ).

Враховуючи викладене, якщо ФОП на загальній системі оподаткування, яка не зареєстрована як платник ПДВ, отримує бюджетне відшкодування за період, коли вона була зареєстрована платником ПДВ, то суми такого бюджетного відшкодування не включаються до складу загального оподатковуваного доходу цієї ФОП.

 

Деякі особливості заповнення поля № 3 «Призначення платежу» розрахункового документа

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО, передбачений розділом IV Податкового кодексу України від (далі – ПКУ), до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділу IV ПКУ.

Норми передбачені п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Заповнення поля № 3 «Призначення платежу» розрахункового документа під час сплати податків та зборів до бюджетів здійснюється відповідно до вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 666).

Згідно з п. 1 розд. I «Заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки» Порядку № 666 при заповненні реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа в полі № 3:

? друкується розділовий знак «;»;

? друкується податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це контролюючий орган і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії).

Про мінімальний допустимий строк амортизації у податковому обліку вартості придбаного основного засобу, що був у використанні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Норми встановлені п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначено мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації).

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Пунктом 23 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями, визначено що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Таким чином, у податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації) вартості придбаного (безоплатно отриманого) основного засобу, що був у використанні, встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), однак він не може бути меншим за мінімально допустимі строки визначені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Експорт товарів: визначення дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Норми передбачені п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ.

Частиною 1 ст. 248 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) визначено, що з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування – з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію, розпочинається митне оформлення.

Згідно з частиною 5 ст. 255 МКУ митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.

Таким чином, з метою визначення згідно із п. 187.1 ст. 187 ПКУ дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі експорту товарів, датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування – за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її у візуальну форму.

При завантаженні ПРРО на Windows приходить помилка «Обраний каталог не містить секретних ключів та/або відсутні чинні сертифікати або вказаний пароль неправильний»: дії платника?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, якщо при завантаженні програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) на Windows приходить помилка «Обраний каталог не містить секретних ключів та/або відсутні чинні сертифікати або вказаний пароль неправильний», то це свідчить про те, що в обраному каталозі відсутні секретний ключ або сертифікат кваліфікованого електронного підпису або касиром вказано невірний пароль.

Суб’єкту господарювання необхідно переконатись, що в обраному каталозі знаходяться тільки:

? 1-файл ключа;

? 1-файл сертифіката.

При цьому, обраний каталог не повинен містити інших файлів, ключів, сертифікатів.

З метою запобігання виникнення помилок при завантаженні ПРРО суб’єкту господарювання слід вірно вводити пароль від вказаного ключа.

У січні – травні 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровської області від платників рентної плати за воду поповнились майже на 41 млн гривень

Платниками рентної плати за спеціальне використання води у січні – травні 2022 року поповнено місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 40,6 млн грн, що порівняно з січнем – травнем 2021 року на понад 1,2 млн грн, або на 3,2 відсотки більше.

Доводимо до відома, що дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Держбюджет від платників Дніпропетровщини отримав понад 649 млн грн рентної плати за видобування природного газу

З початку 2022 року платниками рентної плати Дніпропетровської області за видобування природного газу спрямовано до держбюджету понад 649 млн гривень. У порівнянні з 2021 роком надходження збільшились на понад 446 млн грн, або на 220 відсотків.

Звертаємо увагу, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2139-ІХ запроваджено механізм справляння рентної плати за видобування газу природного із застосуванням трьох ступенів ставок в залежності від фактичних цін, які відповідають розрахованій Мінекономіки щомісячній середній ринковій ціні у європейському сегменті ринку.

Декларування податкових зобов’язань з рентної плати до затвердження відповідних змін здійснюється в чинній формі Додатку 2 прим. 1 до Податкової декларації з рентної плати у порядку, наведеному в умовному прикладі, розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/577693.html.

ДПС фіксує непоодинокі випадки продажу тютюнових виробів без марок акцизного податку

Державна податкова служба України постійно проводить моніторинг та аналіз господарської діяльності суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж підакцизних товарів.

Так, за результатами проведених ДПС обстежень місць торгівлі підакцизними товарами на території м. Києва виявлено непоодинокі випадки продажу тютюнових виробів, у тому числі тютюну для кальянів іноземного походження, без марок акцизного податку.

У переважній більшості в таких об’єктах торгівлі продаж тютюнових виробів здійснюється без застосування зареєстрованих в органах ДПС реєстраторів розрахункових операцій/програмних  реєстраторів розрахункових операцій та без одержання ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

По виявленим фактам незаконної діяльності ДПС надала доручення регіональному податковому органу проаналізувати роботу визначених об’єктів та вжити відповідних заходів реагування.

За результатами проведених п’яти фактичних перевірок податківцями спільно з підрозділами Національної поліції України з незаконного обігу вилучено понад 9,3 тис. пачок тютюнових виробів без марок акцизного податку на загальну вартість 921 тис. гривень.

Крім того, до порушників законодавства будуть застосовані штрафні санкції на суму понад 3,8 млн гривень.

Звертаємося до громадян з проханням повідомляти податкові органи про відомі факти продажу підакцизних товарів без застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних  реєстраторів розрахункових операцій, без видачі фіскальних чеків, без марок акцизного податку чи відповідних ліцензій.

 

Закон України № 1946: вимоги до резидента Дія Сіті

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що з 01.01.2022 набрав чинності Закон України від 14.12.2021 № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946).

Законом № 1946 запроваджено низку заходів щодо стимулювання розвитку      ІТ-індустрії, зокрема, спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті –      ІТ-компаній, що відповідатимуть передбаченим Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» вимогам.

Відповідно до Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, яка відповідає всім таким вимогам:

1) здійснює один або кілька видів діяльності, визначених частиною четвертою цієї статті, що вказано у її статуті та/або відомостях про неї, що містяться у Єдиному державному реєстрі;

2) розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, кожного календарного місяця становить не менше, ніж еквівалент 1200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на перше число відповідного календарного місяця;

3) середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб;

4) сума кваліфікованого доходу юридичної особи, отриманого за перших три календарних місяці, наступні за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менш як 90 відсотків суми її загального доходу за такий період, а сума кваліфікованого доходу, отриманого за кожен календарний рік перебування у статусі резидента Дія Сіті, становить не менш як 90 відсотків суми загального доходу юридичної особи за той самий період (за наявності загального доходу).

Викладено у новій редакції форму декларації про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що Міністерство фінансів України наказом від 17.05.2022 № 143 (далі – Наказ № 143) викладено у новій редакції:

? форму податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація);

? Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Зокрема, форма Декларації отримала нові додатки:

? Додаток Ф4. Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оподатковуваних доходів від продажу протягом звітного (податкового) року об'єкта(ів) нерухомого та/або рухомого майна;

? Додаток МПЗ. Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичним особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

Наказ № 143 опубліковано в у бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.06.2022 №49. Він набере чинності з 01 січня 2023 року.

Яким чином та за якими реквізитами бюджетного рахунку сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/«Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією та в Електронному кабінеті (приватна частина) в розд. «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступна інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) з можливим використанням однієї із наявних платіжних систем та/або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкривається мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Звітної нової» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.

З 01.07.2022 новий розмір прожиткового мінімуму

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що розміри мінімальної заробітної плати (МПЗ) та прожиткового мінімуму (ПМ) затверджено Законом України від 02 грудня 2021 року № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» із змінами.

Відповідно до норм Бюджетного кодексу України з 01 липня 2022 року розмір ПМ для працездатних осіб становитиме 2 600 гривень.

ПМ – це показник, який враховується роботодавцями під час проведення індексації заробітних плат, оскільки зарплата індексується в межах ПМ для працездатних осіб.

При цьому встановлений з 01.07.2022 розмір ПМ не впливає на розрахунок, зокрема,  податкової соціальної пільги і єдиного податку.

Також розміри МЗП, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування залишаються без змін.

 

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 17.06.2022 набрав чинності Закон України від 31 травня 2022 року № 2290-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів України» (далі – Закон № 2290).

Законом № 2290 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 69.1 прим. 2.

Нормами вищезазначеного пункту визначено, зокрема, що платники податків, які є виконавцями договорів, передбачених статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», звільняються від відповідальності, визначеної ПКУ, за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань, що виникають у зв’язку з виконанням таких договорів, з обов’язковим виконанням обов’язку щодо сплати таких податкових зобов’язань у сумі, пропорційній надходженню коштів за такими договорами, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем надходження таких коштів, але не пізніше останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану на території України.

Закон № 2290 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 16.06.2022 № 124.

 

Новації щодо стимулювання виробництва спирту етилового денатурованого

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 17.06.2022 набрав чинності Закон України від 31 травня 2022 року № 2284-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання виробництва спирту етилового денатурованого» (далі – Закон № 2284), яким п.п. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено новим двадцятим абзацом.

Так, відповідно до вищезазначеного абзацу, спирт етиловий за ставкою акцизного податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту для виробництва продукції, зазначеної у підпунктах «д», «е», «є» п.п.229.1.1 п. 229.1 ст. 229 ПКУ, дозволяється отримувати лише суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), внесеним до Електронного реєстру суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, ведення якого здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Закон № 2284 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 16.06.2022 № 124.

 

Інформація для платників плати за землю

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Нормами п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Звертаємо увагу, що у разі використання витягів технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що не відповідають вимогам ПКУ, необхідно уточнити суми податкових зобов’язань зі плати за землю.

У податковій декларації з ПДВ якого звітного періоду постачальник повинен відобразити зменшення податкового зобов’язання на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, що передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг...

У податковій декларації з ПДВ якого звітного періоду постачальник повинен відобразити зменшення податкового зобов’язання на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, що передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, складеного у період з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 та підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем – платником ПДВ, який має можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки щодо його реєстрації?

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань за податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року було припинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Пунктом 32 прим. 2 підр. 2 розд. ХХ ПКУ передбачено тимчасове, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року, формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
В той же час особливостей щодо відображення у податковій звітності з ПДВ коригування податкових зобов’язань постачальника у бік зменшення за такі податкові періоди, у разі відсутності зареєстрованих в ЄРПН розрахунків коригування до відповідних податкових накладних, ПКУ не передбачено. Отже, таке коригування здійснюється за правилами, визначеними п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ.
Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260) відновлено податковий обов’язок платників податків, у яких є можливість виконувати свої податкові обов’язки, зокрема в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН.
Водночас, відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ такі платники звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом № 2260 (27 травня 2022 року) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року.
Виходячи із зазначеного, у разі якщо у період з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року здійснено повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, або змінилась сума компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, то зменшення податкових зобов’язань з ПДВ відображається постачальником на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН покупцем – платником ПДВ, який має можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки щодо реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН:
у разі реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року – у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ здійснено перерахунок та складено такий розрахунок коригування;
у разі реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН починаючи з 15 липня 2022 року – у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому такий розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН.

Умови для формування податкового кредиту по послугам, отриманим від нерезидента

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податковий кредит за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких здійснено на митній території України,та за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровано податкову накладну, може бути сформований виключно у разі нарахування таким отримувачем послуг податкових зобов'язань з ПДВ та відображення їх у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період.

Норми встановлені абзацом третім п. 32 прим. 2 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

 

За видобування природного газу до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 33,4 млн грн рентної плати

 

У січні – травні 2022 року платниками рентної плати за видобування природного газу поповнено місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 33,4 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року сума надходжень збільшилась майже на 23 млн грн або на 212,7 відсотків.

Звертаємо увагу, що до 01 березня 2032 року:

? розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (будь-якого походження), визначені пунктом 252.20 статті 252 Податкового кодексом України (ПКУ), у тому числі рентної плати за користування надрами для природного газу, видобутого із нових свердловин, визначені станом на 01 березня 2022 року, не можуть бути збільшені, а також до них не можуть застосовуватися коригуючі коефіцієнти або інші механізми, що можуть бути передбачені ПКУ або іншими актами законодавства, що призведуть або можуть призвести до фактичного збільшення розміру податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу порівняно з розміром таких податкових зобов’язань, розрахованим згідно з ПКУ станом на 01 березня 2022 року;

? розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, включаючи стимулюючі ставки рентної плати за користування надрами для природного газу, видобутого із нових свердловин, можуть бути у будь-який час зменшені та до них можуть бути застосовані коригуючі коефіцієнти або інші механізми, що можуть бути передбачені ПКУ або іншими актами законодавства, що призведуть до фактичного зменшення розміру податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу порівняно з розміром таких податкових зобов’язань, розрахованим згідно з ПКУ станом на 01 березня 2022 року.

 

Деклараційна кампанія 2022: платники Дніпропетровщини поповнюють бюджети

З початку 2022 року за результатами деклараційної кампанії фізичними особами – платниками податків Дніпропетровської області до державного та місцевих бюджетів спрямовано 40,1 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 5,8 млн грн військового збору.

Нагадуємо, що згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ) у разі відсутності у платників податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, платники податків звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов’язків, щодо подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Чи зупиняється на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану перебіг строку, передбаченого для подання платником податків повідомлення про надання пояснення у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування...

Чи зупиняється на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану перебіг строку, передбаченого для подання платником податків повідомлення про надання пояснення у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН, якщо закінчення терміну 365 календарних днів припадає на такий період?

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).
Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
При цьому, п. 6 Порядку № 520 передбачено, що строки подання копій документів та письмових пояснень до контролюючого органу – протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI з змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, ст. 102 ПКУ доповнено новим п. 102.9.
Так, згідно з п. 102.9 ст. 102 ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Враховуючи викладене, якщо закінчення терміну 365 календарних днів, встановленого для подання платником податків повідомлення про надання пояснення у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, припадає на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, то такий перебіг строку зупиняється.

 

До уваги водокористувачів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

Норми визначені п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється:

? за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку (п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за воду, що використовується для протипожежних потреб (п.п. 255.4.2 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів (п.п. 255.4.3 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах (п.п. 255.4.4 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису (п.п. 255.4.5 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами (п.п. 255.4.7 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти (п.п. 255.4.8 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за морську воду, крім води з лиманів (п.п. 255.4.9 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) (п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які засновані всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю відповідно до закону (п.п. 255.4.11 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? для потреб гідроенергетики – з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями (п.п. 255.4.12 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

? для потреб водного транспорту:

? з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);

? під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю (п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ).

Отже, обсяги води, за які не справляється рентна плата за спеціальне використання води, визначені п. 255.4 ст. 255 ПКУ. При цьому первинні водокористувачі декларують такі обсяги води в окремому розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води до податкової декларації з рентної плати (далі – Додаток 5) із зазначенням у р. 10.2 Додатка 5 коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).

Яким чином громадянин України може через свої релігійні переконання відмовитись від РНОКПП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 1 розділу VIІI Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою № 1П (далі – Повідомлення) (додаток 8 до Положення № 822), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – окремий реєстр Державного реєстру), та пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта (п. 2 розділу VIІI Положення № 822).

Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання (п. 3 розділу VIІI Положення № 822).

Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні щодо внесення серії та/або номера паспорта, прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації та повідомлено про необхідність подання нової заяви для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру (п. 3 розділу VIІI Положення № 822).

Після приймання Повідомлення контролюючим органом здійснюється перевірка щодо наявності реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків або в окремому реєстрі Державного реєстру – за серією та/або номером паспорта (п. 5 розділу VIІI Положення № 822).

Пунктом 6 розділу VIІI Положення № 822 визначено, що процедура перевірки щодо можливості внесення відмітки до паспорта здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Повідомлення (п. 6 розділу VIІI Положення № 822).

За результатами такої перевірки повідомлення-підтвердження щодо можливості внесення відмітки до паспорта надсилається до відповідного контролюючого органу.

Якщо встановлено, що фізична особа, яка подала Повідомлення, обліковується в окремому реєстрі за іншими серією та/або номером паспорта, до відповідного контролюючого органу замість повідомлення-підтвердження надсилається відмова у повторній реєстрації в окремому реєстрі.

У такому разі контролюючий орган інформує фізичну особу про необхідність внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру у порядку, визначеному розділом IX Положення № 822.

Суб’єкт господарювання за певних умов може здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями через Інтернет-магазин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до ст. 3 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» зі змінами та доповненнями:

? Інтернет-магазин – засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину;

? електронна торгівля – господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-комунікаційних систем;

? електронний правочин – дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) визначено, що:

? роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

? місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (далі – ПРРО) (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Статтею 15 Закону № 481 передбачено, що роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними
суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік РРО, ПРРО (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.

Пунктом 12 частини першої ст. 15 прим. 3 Закону № 481 передбачено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у невизначених для цього місцях торгівлі.

Крім того, продавці алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах повинні забезпечити дотримання вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 щодо заборони продажу таких товарів особам, які не досягли 18 років.

При цьому, ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Отже, суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) може здійснювати продаж алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах через інтернет-магазин, за наявності місця здійснення роздрібної торгівлі, (для алкогольних напоїв додаткова вимога приміщення торговельною площею не менше 20 кв. метрів), яке обладнане РРО та/або ПРРО (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій, ліцензій на відповідні види діяльності та забезпечення дотримання вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 щодо заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

 

Щодо зазначення коду КОАТУУ у звітній податковій декларації з плати за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Норми передбачені п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Слід зазначити, що розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707 – 730 визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад усіх областей України (далі – розпорядження КМУ).

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», починаючи з 19.07.2020 запроваджено новий районний поділ у межах Автономної Республіки Крим та областей України, зокрема, утворено нові райони із визначенням затверджених розпорядженнями КМУ територій територіальних громад, що ввійшли до їх складу.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій від 26.11.2020 № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій від 12.01.2021 № 3) зі змінами та доповненнями затверджено Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор), який впроваджується в органах ДПС на заміну Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ).

Враховуючи те, що для заповнення форми податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9) (далі – Декларація), використовується КОАТУУ, то в звітній Декларації за 2022 рік у рядку 7 «Код органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок) за КОАТУУ» зазначається код населеного пункту – адміністративного центру територіальної громади згідно з КОАТУУ, до якої входить населений пункт, в якому знаходиться земельна ділянка. При цьому така Декларація подається до органу ДПС, який обслуговує територіальну громаду, до якої входить населений пункт де розташована земельна ділянка.

Розміри ставок для юросіб – платників єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи – сільськогосподарські товаровиробники, належать, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Норми передбачені п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Абзацами першим і п’ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 01 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

При цьому п. 5 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що індекс споживчих цін для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи застосовується із значенням 100 відсотків:

? для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) за 2015 та 2017 – 2022 роки;

? для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) за 2015 та 2017– 2020 роки.

Пунктом 293.9 ст. 293 ПКУ передбачено, що для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

? для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) – 0,95 (п.п. 293.9.1 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

? для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,57 (п.п. 293.9.2 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

? для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57 (п.п. 293.9.3 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

? для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,19 (п.п. 293.9.4 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

? для земель водного фонду – 2,43 (п.п. 293.9.5 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

? для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, – 6,33.

Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України (п.п. 293.9.6 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

? для сільськогосподарських угідь, на яких розташовані будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до підкласу «Будівлі для птахівництва» (код 1271.2) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, або для сільськогосподарських угідь, які використовуються для обслуговування таких будівель, споруд, з урахуванням даних Державного земельного кадастру, – 50 (п.п. 293.9.7 п. 293.9 ст. 293 ПКУ).

 

Продаж ФОП валютної виручки, отриманої від здійснення ЗЕД, на міжбанківському валютному ринку: що з від’ємною курсовою різницею?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (ФОП) на загальній системі оподаткування визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Оскільки виручкою ФОП вважається дохід, отриманий у грошовій та не грошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів, тобто застосовується касовий метод.

Статтею 5 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами визначено, що фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність (ЗЕД), якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 6 розд. І Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 01 січня 2019 року № 1 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 1), торгівлю іноземною валютою та/або банківськими металами на валютному ринку України дозволяється здійснювати виключно Національному банку України та суб’єктам ринку або через таких суб’єктів.

При цьому суб’єктами ринку є: банки, що отримали банківську ліцензію; небанківські фінансові установи, що отримали ліцензію; оператори поштового зв’язку, що отримали ліцензію (п. 5 розд. І Положення № 1).

Тобто, валютні кошти, що надходять на валютний рахунок ФОП від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, перераховуються у гривні за офіційним курсом Національного банку України.

Якщо при продажу частини валютної виручки на міжбанківському валютному ринку курс іноземної валюти нижчий за офіційний курс Національного банку України, то ФОП виникає від’ємна курсова різниця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, визначених п. 177.4 ст. 177 ПКУ, не містить суми від’ємної курсової різниці, яка виникає при продажу валютної виручки.

Тобто, сума від’ємної курсової різниці, яка виникла при продажу валютної виручки, отриманої від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, на міжбанківському валютному ринку не включається до складу витрат ФОП.

До уваги роботодавців, у яких працівники призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник ПДФО право на застосування податкової соціальної пільги.

Норми передбачені п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого ПДФО, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (п.п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).

Проте відповідно до п. 162.3 ст. 162 ПКУ у разі смерті платника ПДФО податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника ПДФО. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

Водночас, згідно п. 171.1 ст. 171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника ПДФО.

У разі смерті працівника, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, роботодавець, який несе відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів у вигляді заробітної плати, здійснює перерахунок сум нарахованих доходів та утриманого ПДФО такого працівника для визначення правильності оподаткування за будь-який період.

Звільнення застрахованої особи – працівника: коригування фінансового результату до оподаткування щодо договорів добровільного медстрахування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Норми передбачені ст. 16 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями.

Підпунктом 14.1.52 прим. 1 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що договір добровільного медичного страхування – договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

Договір страхування додаткової пенсії – це договір страхування, який передбачає обов’язок страховика щодо здійснення страхової виплати (виплат) та/або виплат у вигляді ануїтету в разі досягнення застрахованою особою пенсійного віку, визначеного за заявою застрахованої особи у договорі страхування відповідно до законодавства з урахуванням того, що такий пенсійний вік не може бути меншим більше ніж на 10 років від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням. Дострокове припинення договору до досягнення застрахованою особою зазначеного в договорі пенсійного віку неможливе, крім випадків: наявності медично підтвердженого критичного стану здоров’я (онкозахворювання, інсульт тощо) або встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи; виїзду страхувальника та/або застрахованої особи на постійне проживання за межі України; смерті застрахованої особи. Вигодонабувачем за таким договором може бути лише застрахована особа або спадкоємці відповідно до законодавства. Особливості зміни страховика за договором страхування додаткової пенсії встановлюються відповідно до закону (п.п. 14.1.52 прим. 2 п. 14.1 ст.14 ПКУ).

Статтею 123 прим. 1 ПКУ встановлено, що якщо договір довгострокового страхування життя чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, протягом перших п’яти років його дії розривається з будь-яких причин, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї статті, до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку, встановлених ПКУ та іншим законодавством, в результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов’язань страховика за таким договором перед таким платником податку або порушуються інші вимоги, встановлені ПКУ до таких договорів, а також вимоги до договорів добровільного медичного страхування, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим ст. 123 прим. 1 ПКУ, то платник податку – страхувальник, який визнав у бухгалтерському обліку витрати, зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на кінець звітного періоду, в якому відбулося розірвання договору або такий договір перестав відповідати вимогам, передбаченим ПКУ.

Договір довгострокового страхування життя, договір медичного страхування чи договір страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договір страхування додаткової пенсії, в якому страхувальником є роботодавець, може передбачати:

? зміну страхувальника (роботодавця) на нового страхувальника, яким може бути або новий роботодавець, або застрахована особа, у разі звільнення застрахованої особи;

? зміну страховика на нового страховика.

При цьому така зміна страхувальника (страховика) повинна підтверджуватися тристоронньою угодою між страхувальником (страховиком), новим страхувальником (страховиком) та застрахованою особою.

Отже, ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування відносно договорів добровільного медичного страхування та страхування додаткової пенсії у разі якщо застрахована особа - працівник вже не має трудових відносин із страхувальником.

Якщо при звільненні працівника строк дії договорів добровільного медичного страхування чи страхування додаткової пенсії, не змінюється і такі договори не припиняються до завершення свого мінімального строку дії, то коригування, передбачене ст. 123 прим. 1 ПКУ, не застосовується.

Коригування, передбачене ст. 123 прим. 1 ПКУ, застосовується до договорів добровільного медичного страхування чи страхування додаткової пенсії у тих випадках, якщо в результаті припинення трудових відносин між страхувальником і застрахованою особою договір добровільного медичного страхування перестав відповідати вимогам, передбаченим підпунктами 14.1.52 прим. 1 та 14.1.52 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Яка заборгованість визнається безнадійною?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що безнадійна заборгованість – це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією;

и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із ст. 36 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» зі змінами та доповненнями звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником – фізичною особою основного зобов’язання є недійсними.

До безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

? пов’язаних з таким кредитором;

? які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;

? які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Норми встановлені п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Операції з переоцінки (уцінки/дооцінки) необоротних активів не є об’єктом оподаткування ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Норми встановлені п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При цьому продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, операції з переоцінки (уцінки/дооцінки) необоротних активів не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки такі операції не є операціями з постачання товарів.

 

Платниками Дніпропетровської області до місцевих бюджетів з початку 2022 року спрямовано понад 7 млн грн частини чистого прибутку

У січні – травні 2022 року платники податків до місцевих бюджетів Дніпропетровщини спрямували понад 7 млн грн частини чистого прибутку. У порівнянні з січнем – травнем 2021 року надходження виросли на понад 4,3 млн грн, або на 159 відсотків.

Звертаємо увагу, що розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), складений наростаючим підсумком за податкові (звітні) періоди – квартал, півріччя, три квартали подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. При цьому Розрахунок, що складається наростаючим підсумком за рік, подається до контролюючих органів протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Частина чистого прибутку (доходу), визначена у Розрахунку, сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання Розрахунку.

Держбюджет у поточному році від платників Дніпропетровщини отримав майже 24 млн гривень рентної плати за видобування нафти

З початку 2022 року платники рентної плати Дніпропетровської області за видобування нафти спрямували до дербюджету майже 23,86 млн гривень. У порівнянні з 2021 роком надходження збільшились на понад 6,3 млн грн, або на 36,2 відсотки.

Звертаємо увагу, що до об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин не належать:

? не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками або землекористувачами у межах своїх земельних ділянок для забезпечення власних потреб домогосподарств;

? видобуті (зібрані) мінералогічні, палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

? корисні копалини, видобуті з надр під час створення, використання, реконструкції геологічних об’єктів природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

? дренажні та супутньо-пластові підземні води, які не враховуються в державному балансі запасів корисних копалин, що видобуваються під час розробки родовищ корисних копалин або під час будівництва та експлуатації підземних споруд, і використання яких не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, у тому числі від використання для власних технологічних потреб, за винятком обсягів, які використовуються для власних технологічних потреб, пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

? видобуті корисні копалини, які без набуття та/або збереження платником права власності на такі корисні копалини відповідно до затвердженого в установленому законодавством порядку технологічного проекту розробки запасів корисних копалин відповідної ділянки надр спрямовуються на формування запасів корисних копалин техногенного родовища;

? обсяг природного газу, визнаного рециркулюючим відповідно до вимог ПКУ, який визначається платником рентної плати за показниками вимірювальних пристроїв, що зазначені у журналі обліку видобутих корисних копалин із дотриманням самостійно затверджених ним відповідно до вимог ліцензійних умов схем руху видобутої вуглеводневої сировини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу;

? обсяги мінеральних вод, що видобуті державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортними закладами, в частині обсягів, що використовуються для лікування на їх території;

? обсяг газу (метану) дегазації вугільних родовищ, який затвердженими кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр визначений таким, що не відповідає або не може бути приведеним до вимог документів із стандартизації щодо якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового або комунально-побутового споживання;

? урановмісні корисні копалини, видобуті на стадії геологічного вивчення на підставі спеціальних дозволів, отриманих після 01 січня 2018 року.

Деякі особливості заповнення ПН/РК за операціями з постачання товарів/послуг «спрощенцям» третьої групи зі ставкою 2 відсотків доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Відповідно до п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.

Згідно з п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Порядок заповнення податкової накладної (ПН) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 із змінами, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Пунктом 12 Порядку № 1307 встановлено, що у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник ПДВ, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник».

З огляду на те, що в період дії воєнного стану платникам ПДВ, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, реєстрація платником ПДВ є призупиненою, у ПН/розрахунку коригування до податкової накладної (РК), складених на операції з постачання товарів/послуг платникам єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відс. доходу, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник».

До уваги платників: вебінар «2 %-ий єдиний податок: чи справді все так просто?»

Поточна ситуація з переходом українського бізнесу на нову модель спрощеної системи оподаткування, порядок переходу та особливості моделі сплати єдиного податку за ставкою 2 % розглядатимуться під час вебінару, який відбудеться 28 червня 2022 року.

Початок вебінару об 11 год. 00 хв.

Приєднатися до вебінару можна за посиланням:

https://us02web.zoom.us/j/84445371799?pwd=HdfFuuCx1dyZ-oUeKm9j5cT47WBS3Q.1 

Meeting ID: 844 4537 1799

Passcode: 591434

Нагадаємо, Державна податкова служба України спільно з Радою бізнес-омбудсмена започаткували серію вебінарів для бізнесу з актуальних питань оподаткування. Вони тривають протягом травня – червня поточного року в онлайн режимі, долучитися до них мають можливість усі бажаючі.

Щодо продажу товарів (послуг) на умовах внесення оплати частинами

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що особливості укладення договорів купівлі-продажу, умови здійснення оплати за продані товари (попередня оплата (часткова або повна), в кредит чи з розстроченням платежу), регламентовано положеннями Цивільного кодексу України та стосуються виключно правовідносин, які виникають між продавцем та покупцем і не регулюються Законом України від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон про РРО) та не належать до компетенції податкових органів.

Поряд із цим, Законом про РРО визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через РРО або програмні РРО та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Отже, у разі продажу товарів (послуг) на умовах внесення оплати частинами, кожна розрахункова операція, вчинена суб’єктом господарювання, має бути здійснена із дотримання вимог Закону про РРО, супроводжуватись видачею розрахункового документа встановленої форми, змісту та забезпечувати поєднання виданих розрахункових документів у ланцюг, який надаватиме можливість здійснювати ідентифікацію проданих товарів.

Чи вважається прийнятою Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) (далі – Декларація (Звіт)), якщо фінансова звітність була подана в електронному вигляді раніше ніж така...

Чи вважається прийнятою Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) (далі – Декларація (Звіт)), якщо фінансова звітність була подана в електронному вигляді раніше ніж така Декларація (Звіт) (з різницею в один день/місяць)?

Абзацами першим – третім п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) (далі – Декларація (Звіт)) та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року (абзац сьомий п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі (абзац третій п. 49.4 ст. 49 ПКУ).
Формами Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями, та Звіту, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469), передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Декларації (Звіту). При цьому у таблиці «Наявність додатків» та відповідно у таблицях «Наявність поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності» та «Наявність поданих до Звіту додатків – форм фінансової звітності» проставляється позначка.
Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, і інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).
Згідно з п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18. ст. 49 ПКУ);
календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18. ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ);
календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Порядок подання фінансової звітності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 419), згідно з п. 5 якого, підприємства, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) належать до мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницькі товариства та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, подають річну фінансову звітність органам, зазначеним у п. 2 Порядку № 419 (крім органів Казначейства), зокрема, органам державної статистики, не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним роком.
Підприємства, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність, подають органам державної статистики та податковим органам звіт про фінансовий стан (баланс) і звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), крім консолідованої фінансової звітності, у спосіб, визначений законодавством, за звітний рік не
пізніше 28 лютого року, що настає за звітним роком, за I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців – не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Підприємства, які для складення фінансової звітності застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність, складені на основі таксономії фінансової звітності, разом з відповідними аудиторськими звітами (якщо обов’язковий аудит фінансової звітності проводився на вимогу законодавства), подають до центру збору фінансової звітності не пізніше строків, передбачених Законом № 996 для оприлюднення річної фінансової звітності, проміжну фінансову звітність (за I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) – не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Підприємства, які відповідно до Закону № 996 належать до середніх підприємств, подають річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність органам, зазначеним у п. 2 Порядку № 419 (крім органів Казначейства), зокрема, органам державної статистики, не пізніше 01 червня року, що настає за звітним роком.
Проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у п. 2 Порядку № 419 (крім органів Казначейства), зокрема, органам державної статистики, не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Проміжна (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами податковим органам у строки, передбачені ПКУ.
Банки подають фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність, звіт про управління та консолідований звіт про управління Національному банку в установленому ним порядку (п. 2 Порядку № 419).
При формуванні звітності, яка подається до Державної податкової служби України і Державної служби статистики України, слід використовувати електронні форми з першою літерою «S». Звітність, яка подається тільки до Державної податкової служби України, формується за електронними формами з першою літерою «J».
Декларація (Звіт) вважається прийнятою за умови наявності та достовірності всіх обов’язкових реквізитів (пункти 49.3, 49.8 ст. 49 ПКУ) у разі подання фінансової звітності, яка є додатком до Декларації (Звіту), в електронному вигляді до органів ДПС раніше, ніж така Декларація (Звіт) (з різницею в один день/місяць), оскільки контроль наявності поданих форм фінансової звітності до Декларації (Звіту) здійснюється серед поданих раніше та зареєстрованих в центральній базі даних діючих форм фінансової звітності за відповідний звітний період (періоди).

 

Визначення платників рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, плату за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин трансформовано в одну із складових рентної плати – рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

Пунктом 253.1 ст. 253 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи – суб’єкти господарювання, які використовують у межах території України ділянки надр для:

? зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;

? витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;

? вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;

? зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;

? провадження інших видів господарської діяльності.

При цьому не є платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, військові частини, заклади, установи і організації Збройних Сил України та інші військові формування, утворені відповідно до закону, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету (п. 253.2 ст. 253 ПКУ).

Пунктом 253.4 ст. 253 ПКУ встановлено, що рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:

? за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об’єктів міського комунального господарства;

? за використання підземних споруд на глибині не більше як 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим ґрунтовим засипанням.

Військовий збір: деякі особливості оподаткування доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Норми встановлені п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих, зокрема, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 ПКУ (п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

При цьому, п. 178.5 ст. 178 ПКУ встановлено, що під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п. 14.1.195 та п.п. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів та витрат від такої діяльності (п. 178.6 ст. 178 ПКУ).

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею Декларації (п.п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір за ставкою 1,5 відсотка від сукупного чистого доходу, відображають його в річній Декларації та сплачують в термін передбачений для сплати податку на доходи фізичних осіб.

Однак, у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця суб’єкт господарювання – податковий агент зобов’язаний утримувати військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка.

 

За якою формою подається заява платника податків про проведення документальної позапланової перевірки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Норми встановлені 19 прим. 1.1.1 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ.

Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).

Документальна позапланова перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених п. 78.1 ст. 78 ПКУ.

Пунктом 78.2 ст. 78 ПКУ визначено, що контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків. При цьому обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків.

Форму та порядок подання платником податків заяви про проведення документальної позапланової перевірки (крім електронної перевірки) ПКУ не встановлено. Заява про проведення документальної позапланової перевірки може бути подана платником податків у довільній формі до контролюючого органу за місцем його обліку.

Отже, у разі надходження заяви платника податків про проведення документальної позапланової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу може бути прийнято рішення про проведення перевірки такого платника податків, яке оформлюється наказом (абзац перший п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

При цьому ПКУ не містить норми щодо обов’язковості проведення та строків для прийняття рішення про призначення такої перевірки. Таке рішення приймається з урахуванням ризиків в діяльності цього платника податків щодо приховування об’єктів оподаткування, несплати ним податкових зобов’язань, невиконання вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС.

 

Першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Такі особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду встановлені п. 54 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Чи може інша юрособа, ФОП або фізособа сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначається Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), в частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Норми передбачені частиною 4 ст. 8 Законом № 2464.

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини 2 ст. 6 Закону № 2464).

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина 2 ст. 25 Закону № 2464).

У випадках повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску, сума недоїмки підлягає списанню (частина сьома ст. 25 Закону № 2464).

Згідно з частиною восьмою ст. 25 Закону № 2464 у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:

? ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується;

? юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:

? засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями;

? юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;

? правонаступники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов’язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.

Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина 9 ст. 25 Закону № 2464).

Отже, юридична особа, фізична особа – підприємець (ФОП) або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиного внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

 

Випадки, за яких фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками ПДФО, які:

? є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

? перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

? перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

? перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 179.4 ст. 179 ПКУ.

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника ПДФО щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник ПДФО отримував доходи:

? від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

? виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;

? від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений ПДФО відповідно до розділу IV ПКУ;

? у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

У разі здійснення реінвестиції дивідендів при внесенні їх до статутного капіталу емітент нараховує авансовий внесок із податку на прибуток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно є інвестиціями. Одним з видів інвестицій є реінвестиції – господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій (п.п. «в» п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Норми встановлені п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку є дивідендом (абзац перший п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи визначення зазначених термінів, реінвестицією дивідендів, які належать нерезиденту – власнику корпоративних прав, є господарська операція, яка передбачає здійснення інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (п.п. 57.1 прим. 1.1 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ).

Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Крім того, відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи з джерелом походження з України, отримані нерезидентом від провадження господарської діяльності, зокрема у вигляді дивідендів, що сплачуються резидентом, оподатковуються за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Отже, у разі здійснення реінвестиції дивідендів шляхом їх внесення до статутного капіталу емітент нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, визначеному п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ. Поряд з цим, доходи нерезидента – юридичної особи із джерелом їх походження з України у вигляді дивідендів оподатковуються згідно з положеннями п. 141.4 ст. 141 ПКУ незалежно від способу використання такого доходу, у тому числі такого як реінвестиція.

Щодо застосування санкцій за порушення законодавства про РРО у період дії воєнного стану на території України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Норми передбачені п. 12 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265.

До уваги платників ПДВ, які перебувають на обліку в районах, розташованих в зоні проведення бойових дій!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, зщо порядок анулювання реєстрації платника ПДВ регулюється ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентується розділом V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення № 1130).

Відповідно до п. 184.3 ст. 184 ПКУ контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника ПДВ, який подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам п. 184.1 ст. 184 ПКУ.

Згідно з п. 5.3 розділу V Положення № 1130 для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ (додаток 3 до Положення № 1130). Таку заяву платники ПДВ можуть подати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

В умовах дії правового режиму воєнного стану територіальні органи ДПС, що розташовані в зоні проведення бойових дій, не можуть здійснювати свої повноваження, визначені ПКУ, в тому числі повноваження щодо реєстрації/анулювання реєстрації платників ПДВ.

З метою забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС у період воєнного стану в Україні повноваження територіальних органів ДПС, у роботі яких встановлено простій, закріплені за іншими територіальними органами.

Виходячи із зазначеного, суб’єкт господарювання, який перебуває на обліку в районі, розташованому в зоні бойових дій, з метою анулювання своєї реєстрації як платника ПДВ може подати заяву про анулювання реєстрації за формою № 3-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі.

При цьому платник у розд. 1 заяви за формою № 3-ПДВ зазначає найменування контролюючого органу, в якому він перебуває на обліку.

Заяву розглядатиме територіальний орган ДПС, за яким закріплено виконання повноважень щодо реєстрації/анулювання реєстрації платників ПДВ територіального органу ДПС, у роботі якого встановлено простій.

Про виправлення самостійно виявлених помилок, допущених в попередніх звітних періодах у складі податкової декларації з податку на нерухомість

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлено.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897) (далі – Декларація).

Невід’ємною частиною Декларації є додатки: Додаток 1 «Розрахунок № у частині об’єктів житлової нерухомості» та Додаток 2 «Розрахунок № у частині об’єктів нежитлової нерухомості» (далі – Додатки).

У разі виправлення помилок за минулі звітні періоди у складі Декларації з типом «Звітна» («Звітна нова») у рядку 2 «Податковий період» заголовної частини Декларації заповнюються поле 1.1 «звітний» (зазначається звітний рік, за який подається
така Декларація) та поле 1.2 « що уточнюється» (вказується податковий період (рік), що уточнюється).

При цьому, у складі Декларації можна уточнити показники тільки за один податковий (звітний) період, що минув, з тим самим кодом за КОАТУУ органу місцевого самоврядування, для якого було подано Декларацію у минулому періоді, що уточнюється.

В Додатках заповнюється розділ І «Розрахунок податкового зобов’язання», де в рядку 3 «Нараховано на 20__ рік, усього (сума рядків 2.1 - 2.n, де n - номер рядка)» (далі – рядок 3) вказується звітний рік, який відповідає значенню поля 1.1 заголовної частини Декларації. Сума значень колонки 20 рядка 3 розділу І додатка 1 переноситься до рядка 5.1 (для об’єктів житлової нерухомості) заголовної частини Декларації, сума значень колонки 19 рядка 3 розділу І додатка 2 переноситься до рядка 6.2 (для об’єктів нежитлової нерухомості) заголовної частини Декларації.

Для уточнення показників минулого звітного періоду у Додатках заповнюється розділ ІІ «Уточнення податкового зобов’язання», де, зокрема, зазначаються:

? у рядку 5 – зазначається рік, за який здійснюється уточнення, що відповідає року, зазначеному у рядку 1.2 заголовної частини Декларації, та сума збільшення податкового зобов’язання за минулий податковий період, яка переноситься до рядка 5.2 (для об’єктів житлової нерухомості) та/або 6.2 (для об’єктів нежитлової нерухомості) заголовної частини Декларації,

? у рядку 6 – зазначається рік, за який здійснюється уточнення, що відповідає року, зазначеному у рядку 1.2 заголовної частини Декларації, та сума зменшення податкового зобов’язання за минулий податковий період, яка переноситься до рядка 5.3 (для об’єктів житлової нерухомості) та/або 6.3 (для об’єктів нежитлової нерухомості) заголовної частини Декларації,

? у рядку 7 – сума штрафу у розмірі 5 відсотків до сум, зазначених у рядку 5 розділу ІІ, яка переноситься до рядка 5.4 (для об’єктів житлової нерухомості) та/або 6.4 (для об’єктів нежитлової нерухомості) заголовної частини Декларації,

? у рядку 8 – сума пені, нарахована на суму виявленої недоплати податкового зобов’язання, яка переноситься до рядка 5.5 (для об’єктів житлової нерухомості) та/або 6.5 (для об’єктів нежитлової нерухомості) заголовної частини Декларації.

Видобування кам’яного вугілля: майже 42 млн грн рентної плати отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини

У січні – травні 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло майже 42 млн грн рентної плати за видобування кам’яного вугілля. Надходження збільшились порівняно з аналогічним періодом 2021 роком на понад 20,4 млн грн, або на 94,8 відсотків.

Звертаємо увагу, що податкова декларація з рентної плати (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) подається суб’єктом господарювання, що отримав спеціальний дозвіл на користування надрами (в тому числі дозвіл на спеціальне водокористування для здійснення видобування підземних вод) вперше за календарний квартал, у якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).

У разі отримання спеціального дозволу на користування надрами щодо видобування вуглеводної сировини податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, який отримав такий дозвіл вперше за календарний місяць, у якому отримано такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).

Під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл, податкова декларація з рентної плати подається уповноваженою особою, на яку згідно з умовами договору покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, вперше за календарний квартал у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.

Екоподаток: держбюджет від платників Дніпропетровської області з початку поточного року отримав понад 208,6 млн грн за викиди двоокису вуглецю

Платниками екологічного податку з початку 2022 року поповнено державний бюджет за викиди двоокису вуглецю на суму понад 208, млн грн, що у порівнянні з 2021 роком більше  на понад 107,4 млн грн або на 106,2 відсотки.

Нагадуємо, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ встановлено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Відбулась презентація технічного опису стандартного аудиторського файлу SAF-T UA

Сьогодні відбулась презентація технічного опису стандартного аудиторського файлу SAF-T UA для розробників та постачальників ERP систем та програм бухгалтерського обліку.

Участь у заході взяли заступник Голови Державної податкової служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко та Міжнародний ключовий експерт з питань податків програми EU4PFM Паулюс Маяускас.

«Я хочу щиро подякувати проєкту EU4PFM і команді Linkos за те, що ви долучилися до реалізації такого важливого проєкту в нашій країні. У цей складний час Україна впевнено продовжує рухатися в напрямку Євросоюзу. І найближчим часом платники податків матимуть змогу використовувати стандарти ЄС при взаємодії з податковими органами», - сказала Наталія Калєніченко.

«У цей складний час ми з великою повагою ставимося до того, що ДПС та розробники попри складні обставини змогли розпочати проєкт, який є дійсно важливим для України. SAF-T – це дуже модерний елемент, тому що станом на сьогодні більше 10 країн повністю запровадили його. Це той інструмент, який суттєво знижує витрати як податкової, так і бізнесу, та дозволяє покращити якість сервісів ДПС», - зазначив Паулюс Маяускас.

Під час презентації учасники були проінформовані щодо:

-  технічного опису елементів SAF-T UA;

-  особливостей побудови XSD файлу для імплементації можливості формування SAF-T UA в облікових системах.

Так, у рамках впровадження е-аудиту було розроблено детальний технічний опис елементів стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA) та схеми контролю XML-документів (файл XSD) з урахуванням положень Порядку надання документів великого платника податків в електронній формі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1393, та із забезпеченням сумісності з моделлю ОЕСР.

Проєкт реалізується за підтримки EU4PFM.

ДПС проведено понад 190 фактичних перевірок щодо порушень порядку формування та застосування цін на пальне

Державна податкова служба України продовжує забезпечувати дієвий контроль за дотриманням законодавства про ціни та ціноутворення суб’єктами господарювання сфери роздрібної торгівлі пальним.

Відпрацьовується інформація про безпідставне завищення цін на пальне, яка надходить від громадян, народних депутатів України, органів державної влади, громадських організацій тощо.

Починаючи з 16.04.2022 року ДПС проведено понад 190 фактичних перевірок місць роздрібної торгівлі пальним, по яких наявна інформація про ймовірні порушення порядку формування та застосування цін на пальне.

За результатами проведених фактичних перевірок виявлено порушень законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи, на загальну суму 55,4 млн грн, з яких 13,7 млн грн – за порушення вимог законодавства про ціни та ціноутворення.

На сьогодні органами ДПС вживаються заходи щодо притягнення порушників до встановленої законодавством відповідальності.

Яка особа зазначається у графі «Отримувач (покупець)» у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної, складених за операціями з постачання товарів/послуг платникам ЄП третьої групи зі ставкою 2 відс. доходу?

Відповідно до п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.
Згідно з п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).
Пунктом 12 Порядку № 1307 встановлено, що у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник».
З огляду на те, що в період дії воєнного стану платникам ПДВ, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, реєстрація платником ПДВ є призупиненою, у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної, складених на операції з постачання товарів/послуг платникам єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відс. доходу, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник».

До уваги самозайнятих осіб!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що контролюючим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов’язкового державного страхування (далі – єдиний внесок) надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески.

Норми передбачені ст. 20 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Отже, фізичні особи – підприємці або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не зобов’язані повідомляти про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцем.

Алгоритм дій для отримання ЕДП у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для отримання у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) необхідно:

1) ознайомитись з Регламентом Надавача (зі змінами) та умовами Договору про надання ЕДП;

2) підготувати необхідні для отримання ЕДП документи, з переліком яких можливо ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача, обравши відповідну категорію (також можливо надати документи за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія»);

3) звернутися до обраного відокремленого пункту реєстрації (далі – ВПР) з оригіналами документів для ідентифікації користувача та передачі необхідних для реєстрації документів, у разі наявності відображення паспорта громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон в застосунку «Дія», версії не нижче 2.0 – ідентифікація користувача та передача документів здійснюється за допомогою смартфону. ВПР не надає послуги з копіювання, друку та заповнення реєстраційних карток, бланків та інших документів, а також не здійснює продаж або безоплатне надання захищених носіїв особистих ключів.

ФОП – «загальносистемник» для уникнення подвійного оподаткування надає підтвердження свого статусу іншому суб’єкту господарювання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою –  підприємцем (ФОП), яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Норми встановлені п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) регулюється ст. 11 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).

Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Закон № 755, за їх надання стягується плата (п. 1 ст. 11 Закону № 755).

Згідно п. 2 ст. 11 Закону № 755 відомості, що містяться в ЄДР, надаються, зокрема у вигляді виписки, витягу.

Тобто, ФОП на загальній системі оподаткування для уникнення подвійного оподаткування надає юридичним особам та ФОПам, з якими має господарські відносини, копію документа, підтверджуючого державну реєстрацію ФОП (витяг або виписку з ЄДР, в яких зазначаються види діяльності).

Податковий агент виплатив фізособі забезпечувальну суму за попереднім договором купівлі-продажу нерухомості: що з доходом?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регламентується ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 172.3 ст. 172 ПКУ дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку (далі – Єдина база), або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі.

Згідно з п. 172.8 ст. 172 ПКУ для цілей статті 172 під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Укладання попередніх договорів передбачено ст. 635 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), відповідно до якої попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Згідно з ст. 571 ЦКУ якщо порушення зобов’язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Сторона, винна у порушенні зобов’язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.

У разі припинення зобов’язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню. У такому випадку завдаток не є об’єктом оподаткування.

При цьому, завдаток є забезпеченням виконання обов’язку по договору купівлі-продажу нерухомого майна та буде являтись доходом фізичної особи у разі отримання такого завдатку у власність у вигляді відшкодування за ухилення від укладання договору купівлі – продажу іншою стороною.

 

Платник податку на прибуток не застосовував коригування фінансового результату до оподаткування: визначення балансової вартості основного засобу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу (далі – ПКУ) зокрема, платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п.п 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує 40 млн. грн., такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

У бухгалтерському обліку згідно з п. 23 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7) нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Відповідно до п. 25 НП(С)БО 7 строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

Амортизація об’єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання (абзац третій п. 29 НП(С)БО 7).

Підпунктом 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначені групи основних засобів та інших необоротних активів, мінімально допустимі строки їх амортизації (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації), а також обумовлені особливості щодо врахування при розрахунку амортизації строків корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку.

Зокрема, для малоцінних необоротних матеріальних активів мінімально допустимі строки їх амортизації не встановлено. При цьому, мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, визначені у п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, використовуються з урахуванням наступного:

? у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом;

? у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Згідно з п. 11 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 01 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до ст.ст. 144 – 146 та 148 розділу III ПКУ у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року.

Таким чином, платник податку на прибуток, який у попередніх податкових (звітних) роках не застосовував коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, зокрема, при нарахуванні амортизації необоротних активів відповідно до пунктів 138.1, 138.2 ст. 138 ПКУ, з метою нарахування податкової амортизації згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначає балансову вартість необоротних активів за правилами бухгалтерського обліку станом на 01 січня податкового (звітного) року, починаючи з якого він коригує фінансовий результат до оподаткування на всі різниці, передбачені розділом ІІІ ПКУ.

При цьому строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів для розрахунку амортизації визначаються згідно з даними бухгалтерського обліку з дати введення їх в експлуатацію. Якщо строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку є меншими, ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, а якщо є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Відображення в декларації з ПДВ операцій, пов’язаних з визначенням податкових зобов’язань у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Норми передбачені п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 21).

Згідно з п. 9 розділу ІІІ Порядку № 21 у складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки.

Пунктом 3 розділу V Порядку № 21 передбачено, що у разі формування суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на дату подання декларації, відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 додатка 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування» (Д1) до декларації (далі – додаток 1).

Операції, пов’язані з визначенням податкових зобов’язань у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ, відображаються у рядках 4.1, 4.2 та/або 4.3 декларації. При цьому, якщо на дату подання декларації в ЄРПН не зареєстровано податкові накладні, складені за такими операціями, відомості них зазначаються у таблиці 1.1 додатка 1.

Перелік змін та доповнень (версія 1.30.8.0) станом на 17.06.2022)

Додано нові версії документів:

З метою забезпечення приймання та обробки форм електронних документів, які доопрацьовано згідно з вимогами Порядку подання Державною податковою службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про доходи фізичних осіб на запити Національного антикорупційного бюро України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Національного антикорупційного бюро України від 29.07.2021 № 433/105 та Порядку надання Державною податковою службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про доходи фізичних осіб на запити Державного бюро розслідувань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державного бюро розслідувань від 22.10.2021 № 557/555 додано нові версії документів:

J1603502 – Запит на отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами від подактових агентів, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи;

J1703502 – Відповідь на запит. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу,задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи.

Оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що станом на 17.06.2022 оновлено (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» Перелік змін та доповнень (версія 1.30.8.0).

Щодо обов?язкових реквізитів марок акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Державна податкова служба України та її територіальні органи для виконання функцій, визначених законом, та у межах компетенції на постійній основі проводять аналіз фінансово-господарських операцій суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО).

Так, у ході здійснення податкового контролю зазначених суб’єктів господарювання виявлено непоодинокі випадки реалізації алкогольних напоїв з однаковими реквізитами марок акцизного податку (далі – МАП), які зазначені у розрахункових документах.

Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.06.2020 за № 832/36454 (далі – Наказ № 329), внесено зміни до форми та змісту розрахункових документів, які стосуються наявності у фіскальних касових чеках, що формуються всіма без виключення РРО/ПРРО, цифрового значення штрихового коду МАП на алкогольні напої.

Одними з обов’язкових реквізитів МАП нового зразка для маркування алкогольних напоїв є штрих-код та QR-код, які містять інформацію про серію та номер марки.

Відповідно до п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно з п. 226.7 ст. 226 Кодексу кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Також Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 1251), визначені реквізити, які наносяться на МАП.

Так, одними з обов’язкових реквізитів, які повинна містити МАП, є серія з чотирьох літер і шестизначний номер та штрих-код (зазначається на марках для алкогольних напоїв). Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.

Згідно з абзацом третім п. 226.9 ст. 226 Кодексу вважаються такими, що немарковані, зокрема:

? алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку;

? алкогольні напої, марковані з відхиленням від вимог Положення  № 1251, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв;

? вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

? алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Наявність непоодиноких випадків реалізації алкогольних напоїв з однаковими реквізитами МАП, які зазначені у розрахункових документах, може слугувати підставою вважати, що певні суб’єкти господарювання, здійснюють реалізацію алкогольних напоїв з підробленими МАП, з МАП, що марковані з відхиленням вимог Положення № 1251, чи такими, що взагалі немарковані.

Необхідно зазначити, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (п. 228.9. ст. 228 Кодексу).

Таким чином, у разі реалізації алкогольних напоїв, які немарковані, з підробленими МАП, з МАП, що марковані з відхиленням вимог Положення № 1251, до суб’єктів господарювання будуть вжиті заходи відповідно до ст. 15 та ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Інформація розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

  https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/589757.html

Платник податку на прибуток не подав до 10.06.2022 річну фінансову звітність, що підлягає оприлюдненню з аудиторським звітом: чи є відповідальність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), для подання податкових декларацій (розрахунків).

Норми встановлені абзацом четвертим п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до абзаців першого – другого п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів, зокрема, подання звітності передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів, зокрема, подання звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов’язків, зокрема, щодо подання звітності протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків (абзац четвертий п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Таким чином, платник податку на прибуток у разі відсутності у нього можливості подати до 10 червня 2022 року річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, звільняється від відповідальності за неподання за умови виконання такого обов’язку протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відновлення можливості виконати свій податковий обов’язок щодо подання річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, платник податку звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання такого обов’язку, за умови подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості.

При цьому підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків буде здійснюватися за окремим Порядком, який буде затверджено Міністерством фінансів України.

Екологічний податок: з початку поточного року понад 191 млн грн сплачено до місцевих бюджетів платниками Дніпропетровської області

У січні – травні 2022 року платники екологічного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 191,3 млн гривень. Порівняно з січнем – травнем 2021 року сума надходжень збільшилась на понад 4,4 млн грн, або на 2,4 відсотки.

Звертаємо увагу, що податкова декларація екологічного податку в електронному вигляді подається за ідентифікаторами форм F0302004 (для фізичних осіб) та J0302004 (для юридичних осіб) разом з додатками:

Додаток 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повiтря стаціонарними джерелами забруднення» – за ідентифікатором форми F/J0320104 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 2 «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у воднi об’єкти» – за ідентифікатором форми F/J0320204 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 3 «Розрахунок за розмiщення вiдходiв у спецiально вiдведених для цього мiсцях чи на об’єктах» – за ідентифікатором форми F/J0320304 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 4 «Розрахунок за утворення радiоактивних вiдходiв (включаючи вже накопиченi)» – за ідентифікатором форми F/J0320404 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 5 «Розрахунок за утворення радiоактивних вiдходiв i сплачується за придбання джерел(а) iонiзуючого випромiнювання» – за ідентифікатором форми F/J0320504 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 6 «Розрахунок за тимчасове зберiгання радiоактивних вiдходiв їх виробниками понад установлений особливими умовами лiцензiї строк» – за ідентифікатором форми F/J0320604 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

За видобування залізних руд надходження рентної плати до держбюджету від платників Дніпропетровщини значно зросли

З початку 2022 року за видобування залізних руд платниками рентної плати Дніпропетровської області поповнено державний бюджет на суму майже 3,9 млрд гривень. У порівнянні з 2021 роком надходження зросли майже на 2,3 млрд грн, або на 145,4 відсотків.

Рентна плата є важливою складовою загальної собівартості залізорудної сировини.

Нагадуємо, що платник рентної плати для цілей розділу IX Податкового кодексу України – це платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, платник рентної плати за спеціальне використання води, платник рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, платник рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Щодо оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції в період дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/589878.html повідомила.

Міністерство фінансів України оприлюднило роз’яснення щодо оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції в період дії воєнного стану.

 (https://mof.gov.ua/uk/news/roziasnennia_shchodo_opodatkuvannia_dokhodiv_fizichnikh_osib_
otrimanikh_vid_prodazhu_vlasnoi_silskogospodarskoi_produktsii_v_period_dii_voiennogo_stanu-3487)

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено статтею 164 Кодексу, зокрема, включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 Кодексу (підпункт 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Кодексу).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Відповідно до підпункту 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 Кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, для ведення:

? садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;

? особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості).

При продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу і самостійно сплатити податок з суми такого перевищення.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому цього підпункту. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

Форма довідки встановлюється у порядку, визначеному статтею 46 Кодексу для податкових декларацій.

При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Водночас Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період воєнного стану» (далі – Закон № 2142) з метою спрощення закупівлі сільськогосподарської продукції у населення на період воєнного стану та з метою зменшення обсягів податкової звітності підрозділ 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу ХХ Кодексу доповнено пунктом 23.

Відповідно до положень цього пункту тимчасово, починаючи з 01 квітня 2022 року та у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», положення підпункту 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:

? доходи, отримані від продажу платником податку особі, яка відповідно до Кодексу має статус податкового агента, власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою (далі – власна сільськогосподарська продукція), остаточно оподатковуються таким податковим агентом під час їх нарахування (виплати);

? податкові агенти у додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), подання якого передбачено підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 Кодексу, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів, отриманих фізичними особами від продажу особі, яка відповідно до Кодексу має статус податкового агента власної сільськогосподарської продукції, та загальну суму утриманого з них податку. При цьому в Розрахунку (додаток 4ДФ) не зазначається інформація про суми окремої виплати, суми нарахованого на неї податку, а також відомості про фізичну особу – платника податку, яка одержала дохід від продажу особі, яка відповідно до цього Кодексу має статус податкового агента, власної сільськогосподарської продукції.

Таким чином у разі ненадання фізичною особою - платником податків копії довідки про наявність у неї земельних ділянок та/або довідки про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, або документів що ідентифікують особу (паспорт та РНОКПП) податкові агенти з 01 квітня 2022 року та протягом періоду дії воєнного стану при нарахуванні (виплаті) доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції на користь фізичних осіб зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб з усієї суми вказаного доходу, з врахуванням вимог встановлених пунктом 23 підрозділу 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу ХХ Кодексу, тобто без урахування неоподатковуваних розмірів таких доходів, встановлених абзацами четвертим та/або сьомим підпункту 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.

«ПДВ і війна», – п?ятий вебінар ДПС та Ради бізнес-омбудсмена

 «ПДВ і війна: як зараз співіснують ці два явища» – такою стала тема п?ятого вебінару ДПС та Ради бізнес-омбудсмена.

Представники ДПС Тетяна Гречана, Марина Баряхтар та Сергій Тимошенко розповіли про особливості оподаткування ПДВ у воєнний час.

Мова йшла про право платника податків на податковий кредит щодо знищених або втрачених товарів, а також товарів, переданих на забезпечення потреб оборони.

Роз?яснювалися особливості реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування на період дії воєнного стану. Зокрема, які первинні документи є достатніми для віднесення сум до складу ПК/ПЗ звітного (податкового) періоду та протягом якого строку необхідно зареєструвати ПН/РК.

Представники ДПС також розповіли, на що звернути увагу платнику податків при відшкодуванні ПДВ під час воєнного стану.

Детальні роз?яснення з цих питань дивіться у відео.

Актуальність та корисність теми вебінару засвідчила значна кількість запитань, які ставили учасники заходу. Відповіді на питання, на які представники ДПС не встигли відповісти під час вебінару, будуть оприлюднені на вебпорталі ДПС у форматі інформаційного листа.

Наступний вебінар відбудеться 28 червня на тему «2%-ий єдиний податок: чи справді все так просто?».

 

Як можна виправити самостійно виявлені помилки, допущені в попередніх звітних періодах у складі податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з типом «Звітна» («Звітна нова»)?

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлено.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897) (далі – Декларація).

Невід’ємною частиною Декларації є додатки: Додаток 1 «Розрахунок № у частині об’єктів житлової нерухомості» та Додаток 2 «Розрахунок № у частині об’єктів нежитлової нерухомості» (далі – Додатки).

У разі виправлення помилок за минулі звітні періоди у складі Декларації з типом «Звітна» («Звітна нова») у рядку 2 «Податковий період» заголовної частини Декларації заповнюються поле 1.1 «звітний» (зазначається звітний рік, за який подається
така Декларація) та поле 1.2 « що уточнюється» (вказується податковий період (рік), що уточнюється).

При цьому, у складі Декларації можна уточнити показники тільки за один податковий (звітний) період, що минув, з тим самим кодом за КОАТУУ органу місцевого самоврядування, для якого було подано Декларацію у минулому періоді, що уточнюється.

В Додатках заповнюється розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання», де в рядку 3 «Нараховано на 20__ рік, усього (сума рядків 2.1 - 2.n, де n - номер рядка)» (далі – рядок 3) вказується звітний рік, який відповідає значенню поля 1.1 заголовної частини Декларації. Сума значень колонки 20 рядка 3 розділу І додатка 1 переноситься до рядка 5.1 (для об’єктів житлової нерухомості) заголовної частини Декларації, сума значень колонки 19 рядка 3 розділу І додатка 2 переноситься до рядка 6.2 (для об’єктів нежитлової нерухомості) заголовної частини Декларації.

Для уточнення показників минулого звітного періоду у Додатках заповнюється розд. ІІ «Уточнення податкового зобов’язання», де, зокрема, зазначаються:

у рядку 5 – зазначається рік, за який здійснюється уточнення, що відповідає року, зазначеному у рядку 1.2 заголовної частини Декларації, та сума збільшення податкового зобов’язання за минулий податковий період, яка переноситься до рядка 5.2 (для об’єктів житлової нерухомості) та/або 6.2 (для об’єктів нежитлової нерухомості) заголовної частини Декларації,

у рядку 6 – зазначається рік, за який здійснюється уточнення, що відповідає року, зазначеному у рядку 1.2 заголовної частини Декларації, та сума зменшення податкового зобов’язання за минулий податковий період, яка переноситься до рядка 5.3 (для об’єктів житлової нерухомості) та/або 6.3 (для об’єктів нежитлової нерухомості) заголовної частини Декларації,

у рядку 7 – сума штрафу у розмірі 5 відс. до сум, зазначених у рядку 5 розділу ІІ, яка переноситься до рядка 5.4 (для об’єктів житлової нерухомості) та/або 6.4 (для об’єктів нежитлової нерухомості) заголовної частини Декларації,

у рядку 8 – сума пені, нарахована на суму виявленої недоплати податкового зобов’язання, яка переноситься до рядка 5.5 (для об’єктів житлової нерухомості) та/або 6.5 (для об’єктів нежитлової нерухомості) заголовної частини Декларації.

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року

№ 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

 

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»). 

                                                                                                 

                                                                                                         Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                         управління інформаційної взаємодії

                                                                             Головного управління ДПС

                                                                                у Дніпропетровській області

                                                                    (Кам’янський регіон)


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь