A A A K K K
для людей із порушенням зору
Царичанська громада
Дніпропетровська область, Дніпровський район

Кам'янська ОДПІ інформує!

Дата: 21.09.2022 11:32
Кількість переглядів: 173

У серпні до загального фонду держбюджету надійшло 7,8 млрд грн акцизного податку

У серпні 2022 року платниками акцизного податку до загального фонду Державного бюджету України перераховано 7,8 млрд грн акцизного податку з вироблених та ввезених на митну територію України підакцизних товарів. Це на 55,1 млн грн більше затверджених  показників доходів та  на 10,7 млн грн більше, ніж у серпні минулого року.

У серпні досягнуто позитивної динаміки в надходженнях акцизного податку з основних видів підакцизних товарів, зокрема, лікеро-горілчаної продукції та тютюнових виробів.

Так, надходження акцизного податку з виробленої та ввезеної на митну територію України лікеро-горілчаної продукції склали 0,8 млрд грн, що на 83 млн грн більше фактичних надходжень серпня минулого року та на 76 млн грн більше затверджених показників доходів.

З вироблених та ввезених на митну територію України тютюнових виробів у серпні 2022 року надходження склали майже 6 млрд грн, що на 15 млн грн більше серпня минулого року та на 136 млн грн більше показників доходів.

Додатково повідомляємо, що впровадження з 1 травня 2022 року норми закону щодо перенесення на виробників та імпортерів тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, обов’язку сплати 5-відс. акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів дозволило суттєво збільшити доходи місцевих бюджетів з цього податку.

Так, у серпні 2022 року за звітний період липень 2022 року виробниками, імпортерами, а також суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі по залишках не реалізованих тютюнових виробів, вироблених до 1 квітня 2022 року, задекларовано 638 млн грн 5-відс. акцизного податку, що у 2,6 раза більше середньомісячних показників січня – квітня 2022 року та у 2,4 раза показників 2021 року.

 

Шановні громадяни, власники об'єктів нерухомого майна

(житлова, нежитлова нерухомість, земельний податок)

 

Податкова служба запрошує Вас для отримання квитанцій на сплату податків. Одночасно Ви маєте право провести звірку з державною податковою службою щодо наявності об'єктів оподаткування, їх обсягів, місця розташування та податку на нерухоме майно.

Податкова служба запрошує Вас для отримання документів на сплату земельного податку та податку на нерухоме майно за адресою: приміщення Центру обслуговування платників.

Сплата податків - конституційний обов'язок кожного громадянина!!!

Про сплату податку на нерухомість спадкоємцями

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.

Норми встановлені п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).

Водночас, згідно з п.п. 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 ПКУ підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.

Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (абзац перший п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Підпунктом 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Враховуючи зазначене, у разі смерті фізичної особи – власника об’єкта нерухомості, податковий обов’язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, припиняється з початку місяця в якому наступила смерть власника.

При цьому, спадкоємці фізичної особи, які у загальновстановленому порядку набули право власності на об’єкт нерухомого майна після смерті фізичної особи – попереднього власника, з місяця виникнення права власності на такий об’єкт сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

До уваги «спрощенців» четвертої групи, які перейшли на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом.

Отже, платники єдиного податку четвертої групи, які в період дії воєнного, надзвичайного стану скористаються правом обрати третю групу єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу, після закінчення періоду дії такого стану автоматично перейдуть на четверту групу єдиного податку, матимуть можливість використати суму надміру сплачених податкових зобов’язань з єдиного податку четвертої групи на погашення грошового зобов’язання з єдиного податку четвертої групи майбутніх періодів.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html

Про відображення суми єдиного внеску у звітності, сплаченої «незалежником» за найманих працівників та за себе

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що порядок оподаткування доходів фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, визначений ст. 178 (далі – ПКУ).

Пунктом 178.3 ст. 178 ПКУ встановлено, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом (винагородою) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документально.

Згідно з п. 178.6 ст. 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Згідно з п.п. 6 п. 1 розд. ІІ Порядку № 261 суми податків, зборів, єдиного внеску, платежі, сплачені за одержання ліцензій, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю/незалежною професійною діяльністю відображається у графі 8 «витрати зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежів, за одержання ліцензій, дозволів» Типової форми.

Враховуючи викладене, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплачені фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, за найманих працівників та за себе, відображаються в графі 8 Типової форми.

 

Порядок сплати ПДФО з доходів, одержаних фізособою від надання нерухомості в оренду фізособі, яка не є самозайнятою особою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Підпунктом 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ визначено, якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи;

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим. 1 ПКУ.

Так, згідно з 119 прим.1.1 п. 119 прим.1 ст. 119 прим. 1ПКУ порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 грн. за кожне таке порушення.

Дії, передбачені п.п. 119 прим.1.1 п. 119 прим.1 ст. 119 ПКУ, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1360 грн за кожне таке порушення.

 

Особливості заповнення звіту «неприбутківців» у разі повернення гуманітарної допомоги організації, яка її надала

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 1 Закону України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (зі змінами і доповненнями) гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема, внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 3 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» із змінами (далі – Закон № 5073).

Отримувачі гуманітарної допомоги – такі юридичні особи, яких зареєстровано в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги (далі – Реєстр):

а) підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, а також підприємства, установи та організації, що утримуються за рахунок бюджетів, та уповноважені ними державні установи;

б) благодійні організації, створені у порядку, визначеному Законом № 5073;

ґ) реабілітаційні установи для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають відповідну ліцензію на здійснення реабілітаційних послуг, незалежно від відомчого підпорядкування, типу і форм власності.

Порядок реєстрації отримувачів гуманітарної допомоги затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 39 із змінами (далі – Порядок).

Реєстр веде Міністерство соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) (п. 1 Порядку). Інформація, що міститься в Реєстрі, є відкритою і загальнодоступною (п. 8 Порядку).

Реєстр оприлюднюється на офіційному вебпорталі Мінсоцполітики у розділі «Гуманітарна допомога», а також на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 із змінами (далі – Звіт).

Додаток ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту (далі – Додаток ГД) подають, зокрема, отримувачі гуманітарної допомоги.

У разі отримання, розподілення та повернення нерозподіленої гуманітарної допомоги у межах одного звітного (податкового) періоду, така гуманітарна допомога відображається:

? у розд. ІІ «Отримано гуманітарну допомогу за звітний (податковий) рік» Додатка ГД – сумарне значення вартості отриманої гуманітарної допомоги, що відображається у графі 9 «Вартість гуманітарної допомоги» переноситься у рядок 1.6.2 ГД «гуманітарна допомога» Звіту;

? у розд. ІІІ «Розподілено гуманітарну допомогу за цільовим призначенням за звітний (податковий) рік» Додатка ГД відображається сума розподіленої гуманітарної допомоги за цільовим призначенням, а також сума повернутої отримувачем нерозподіленої гуманітарної допомоги (із зазначенням даних організації, якій вона повертається, найменування та кількості такої гуманітарної допомоги) – сумарне значення показників графи 8 «Вартість гуманітарної допомоги» переноситься до рядка 2.4.2 ГД «гуманітарна допомога» Звіту.

У разі повернення залишку нерозподіленої гуманітарної допомоги, що обліковувався на початок звітного (податкового) періоду у розд. І Додатку ГД (показники якого відповідають показникам розд. V «Залишок нерозподіленої гуманітарної допомоги на кінець звітного (податкового) року» Додатка ГД Звіту за попередній звітний (податковий) період), таке повернення відображається у розд. ІІІ «Розподілено гуманітарну допомогу за цільовим призначенням за звітний (податковий) рік» Додатка ГД (із зазначенням даних організації, якій вона повертається, найменування та кількості такої гуманітарної допомоги) – сумарне значення показників графи 8 «Вартість гуманітарної допомоги» переноситься до рядка 2.4.2 ГД «гуманітарна допомога» Звіту.

У обох випадках при поданні Звіту необхідно надати доповнення, передбачене п. 46.4 ст. 46 Податкового кодексу України, з відповідним поясненням щодо заповнення розд. ІІІ Додатка ГД та рядка 2.4.2 ГД Звіту, яке може бути складене за довільною формою, із зазначенням про факт подання такого доповнення у спеціально відведеному місці в Звіті.

Одночасна зміна кількості товару/послуги та його/її вартості: заповнення РК

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307) зі змінами та доповненнями, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – РК) за формою згідно з додатком 2 до ПН.

Порядок складання РК та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) аналогічний порядку, передбаченому для податкової накладної.

Якщо після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна і кількості, і ціни товарів/послуг, то РК складається з урахуванням таких особливостей:

? в розділі Б РК підлягають заповненню графи 1-8 та 11-15 (крім випадків, коли таке заповнення не передбачено Порядком № 1307);

? графи 9 та 10 розділу Б РК не заповнюються;

? відповідні показники кожного рядка податкової накладної, за якими відбувається одночасна зміна кількості товару/послуги та його/її вартості (кількість (графа 7 РК), обсяг постачання (графа 13 РК) та сума ПДВ (графа 14 РК) зазначаються зі знаком «-» (показники податкової накладної виводяться в «0»);

? у графі 2.1 табличної частини розділу Б РК зазначається код причини «104», який відповідає причині коригування «Зміна номенклатури», а у графі 2.2 зазначається порядковий номер групи коригування.

Усі інші показники рядка податкової накладної, який коригується, переносяться з податкової накладної до РК без змін.

Другим рядком зазначаються виправлені показники.

При цьому у графі 1.2 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується або додається» зазначається новий (доданий) номер.

У графі 2.1 зазначається той самий умовний код причини коригування «104», що зазначений у першому рядку РК, а у графі 2.2 – той самий порядковий номер групи коригування;

? у графі 7 – правильний показник кількості (об’єму, обсягу);

? графи 9 та 10 не заповнюються;

? у графі 13 зазначається правильний показник обсягу постачання (база оподаткування без урахування ПДВ);

? графа 14 розділу Б є обов’язковою до заповнення в усіх випадках, коли за здійсненою операцією нараховується сума ПДВ за ставкою 20, 7 або 14 відсотків.

Призупинення дії трудового договору

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що ст.13 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» із змінами (далі – Закон № 2136) визначена процедура призупинення трудового договору.

1. Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

2. Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності - обласні).

3. У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов’язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.

Приписи у разі оскарження наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами, зазначеними в абзаці другому частини другої ст. 13 Закону № 2136, можуть бути внесені роботодавцеві за погодженням з військовою адміністрацією.

Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.

4. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

Затверджено Порядок подання звітів через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Правлінням Пенсійного фонду України постановою від 01.06.2022  № 8-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2022 року за № 781/38117) (далі – Постанова № 8-1) затверджено Порядок подання звітів через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі – Порядок)

Цей Порядок визначає механізм подання до Пенсійного фонду України (далі –  ПФУ) через вебпортал електронних послуг ПФУ звітів, передбачених п. 19 Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 із змінами, у вигляді електронного документа з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Постанову № 8-1 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 29.07.2022 № 58.

 

 

Торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 17.08.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894).

Відповідно до частини двадцять дев’ятої ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» Постановою № 894 встановлено:

1. Торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно:

1) з 1 січня 2023 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту);

2) з 1 січня 2024 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту);

3) з 1 січня 2025 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту);

4) з 1 січня 2026 року – торговці – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи, торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

2. Вимоги пункту 1 Постанови № 894 не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.

3. Визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів».

4. Постанова № 894 набирає чинності з дня її опублікування, крім п. 3 цієї постанови, який набирає чинності з 1 січня 2023 року.

Постанову № 894 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 17.08.2022 № 178.

Податок на нерухомість: з початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юросіб надійшло майже 405 млн гривень

Протягом січня – серпня 2022 року юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 405 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з 2021 роком надходження збільшились майже на 53 млн грн, або на 15 відсотків.

Нагадуємо, платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Дніпропетровщина спрямовує рентні платежі до держбюджету

Протягом січня – вересня поточного року надходження рентної плати до державного бюджету від платників Дніпропетровської області мають позитивну динаміку. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина.

Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зазначила, що, зокрема:

? за видобування залізних руд до держбюджету надійшло понад 4,4 млрд грн рентної плати, сума надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилась на понад 1,9 млрд грн, або на 75,8 відсотків;

? за видобування природного газу надходження склали майже 794,8 млн грн (у порівнянні з 2021 роком надходження збільшились майже на 432 млн грн, або на 119 відсотків);

? за видобування кам’яного вугілля до держбюджету з початку року надійшло майже 160 млн грн рентної плати (надходження збільшились на понад 85,2 млн грн, або на 114 відсотків порівняно з 2021 роком);

? за видобування газового конденсату до держбюджету спрямовано понад 23 млн грн, що майже на 12,5 млн грн, або на 117,8 відсотків більше минулорічного показника.

Твердохлєб Марина висловила вдячність платникам, які продовжують працювати і стабільно поповнювати бюджети, наближаючи нашу перемогу.

 

Тетяна Кірієнко та Бекір Байракдар визначили напрями обміну досвідом у податковій сфері

Напрями співпраці у рамках реалізації Меморандуму про взаєморозуміння щодо технічного співробітництва та цікаві для обох сторін сфери обміну досвідом обговорили під час зустрічі в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко та Голова Адміністрації доходів Міністерства казначейства та фінансів Турецької Республіки Бекір Байракдар.

«Державна податкова служба, незважаючи на складні часи, продовжує вдосконалювати свою роботу. Ми зацікавлені не тільки у нашій взаємодії з турецькими колегами в межах підписаного Меморандуму, але й у налагодженні контактів на рівні наших фахівців для обміну корисним досвідом, який сприятиме розвитку та зміцненню обох відомств», – наголосила Тетяна Кірієнко.

За її словами, напрацювання фахівців двох відомств у різних сегментах податкової сфери, зокрема, податкового аудиту, обслуговування платників, управління податковими ризиками, податкового комплаєнсу, дозволить проаналізувати процедури адміністрування та за потреби вдосконалити їх з урахуванням рекомендацій іноземних партнерів.

У свою чергу Бекір Байракдар розповів про основні акценти у роботі Адміністрації доходів Міністерства казначейства та фінансів Турецької Республіки, зазначивши про готовність до обміну інформацією та практиками з українською стороною.

Тетяна Кірієнко, зокрема, відзначила, що для ДПС цікавим стане досвід Туреччини щодо роботи Програми ЄС «Фіскаліс», до якої Україна приєдналася у вересні. Це допоможе чітко визначити пріоритети та врахувати важливі аспекти під час її реалізації. За результатами зустрічі сторони домовилися про проведення робочих засідань на рівні фахівців відомств в межах визначених напрямів.

 

Партнерські відносини податківців з бізнесом – запорука стабільної роботи економіки

Сьогодні, 20 вересня 2022 року, за організацією Фінансово-податкового комітету Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації (Асоціація) за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марини проведено онлайн-вебінар для бізнесу.

Оперативна комунікація відбулась завдяки активному використанню Асоціацією зв’язку з податковою службою Дніпропетровщини за допомогою Комунікаційної податкової платформи, яка дозволяє мобільно, швидко та зручно отримати зворотній зв’язок.

Тема блоку онлайн-вебінару, в обговоренні якого задіяні провідні фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), «Воєнний стан: порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків щодо сплати податків, надання звітності, реєстрації податкових та акцизних накладних».

У заході прийняли участь керівник Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації Присяжнюк Катерина; менеджер комітетів Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації Кобізь Марія; голова Фінансово-податкового комітету Дніпровського офісу, партнер AC Crowe Ukraine, кандидат економічних наук Карпов Леонід; фахівець аудиторської компанії AC Crowe Ukraine Поліщук Алевтина; начальники управлінь ГУ ДПС: оподаткування юридичних осіб Бохан Вікторія, оподаткування фізичних осіб Кібкало Тетяна, інформаційної взаємодії Осипова Манушак; заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Добросовістна Неля; заступник начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС Волкова Оксана та представники бізнесу – члени Асоціації.

Присяжнюк Катерина подякувала податківцям Дніпропетровської області за незмінну позицію щодо оперативного реагування на потреби платників податків та відкритості у взаємовідносинах з представниками бізнесу. Вона акцентувала увагу на тому, що стабільна співпраця податкової служби з бізнес-спільнотою є гарантією ефективної роботи, спрямованої на виконання важливих задач у напрямку наповнення бюджетів.

Твердохлєб Марина привітала усіх присутніх та зазначила: «Податкова служба Дніпропетровщини продовжує зустрічі з представниками бізнесу – членами Європейської Бізнес Асоціації. Ми дякуємо Офісу Європейської Бізнес Асоціації у Дніпрі за запрошення на участь у заході. Такі зустрічі – це важлива практика обміну інформацією, оперативного вирішення важливих питань та можливість обговорення новацій у законодавстві».

Під час зустрічі членів Асоціації з представниками ГУ ДПС розглядались важливі питання новацій законодавства у період дії воєнного стану.

Зважаючи на побажання представників Асоціації, на зустрічі обговорювались питання, визначені Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначних у п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, зокрема, стосовно підстав неможливості виконання податкових обов’язків юридичними та фізичними особами; документів, що підтверджують неможливість платників податків своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента; порядку заповнення заяви про відсутність можливості виконання платником податків податкових обов’язків; подання повідомлення про відновлення можливості виконувати податкові обов’язки.

Учасники вебінару подякували за отриману інформацію та висловили сподівання, що співпраця з податковою службою Дніпропетровщини триватиме і надалі. При цьому, такий дієвий механізм, як Комунікаційна податкова платформа, надає можливість більш оперативно вирішувати нагальні питання.

Адміністративні послуги мобільного ЦОП для внутрішньо переміщених осіб

З метою покращення обслуговування платників та забезпечення зручних і доступних умов отримання адміністративних послуг на території Дніпропетровської області працює додатковий сервіс – мобільний Центр обслуговування платників (ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

Мобільний ЦОП 16 вересня 2022 року здійснив виїзд до громадянина Штанька Юрія Володимировича – внутрішньо переміщеної особи для надання йому реєстраційного номеру облікової картки платника податків (далі – РНОКПП). Його фактичне місцезнаходження – м. Верхньодніпровськ Кам’янського району Дніпропетровської області, адреса реєстрації – м. Сєвєродонецьк Луганської області. Про надання адміністративної послуги звернулася дружина з проханням надати Штаньку Ю. В. РНОКПП, так як йому важко самостійно пересуватися в результаті поранення.

Роботу мобільного ЦОПу забезпечено за участі начальника Верхньодніпровської ДПІ ГУ ДПС Плахотнік Оксани, старшого державного інспектора Верхньодніпровської ДПІ ГУ ДПС Бондарь Маргарити.

Громадянину  надано адміністративну послугу «Видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків» та консультацію про те, які адміністративні послуги можливо отримати за допомогою мобільного ЦОПа, та які саме потрібно мати документи для отримання тієї чи іншої послуги.

Суд підтримав позицію ДПС щодо стягнення заборгованості у розмірі майже 1,2 млрд гривень

Окружним адміністративним судом міста Києва підтримано позицію ГУ ДПС у м. Києві у справі № 640/3589/20 щодо стягнення заборгованості у розмірі майже 1,2 млрд гривень.

Суд прийшов до висновку, що заявлена сума узгоджена та є податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачений, та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Водночас судом встановлено, що відповідач є фінансовою небанківською установою, яка здійснює діяльність щодо переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків.

Таким чином, кошти, що перебувають на рахунках відповідача, не можуть вважатись вкладом або депозитом, оскільки останній не є банківською установою.

З огляду на викладене, суд не вбачає наявність заборони використання коштів, що перебувають на рахунках відповідача, в якості джерела погашення податкового боргу платника податків.

Отже, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі 640/3589/20 було повністю задоволено позовні вимоги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо стягнення заборгованості.

ФОП здійснює виплати з доходів із джерелом їх походження з України юрособі – нерезиденту: оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що фізична особа – підприємець (ФОП), яка здійснює на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім Постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, здійснює нарахування та сплату податку на прибуток підприємств із доходів (прибутків) нерезидентів у порядку, розмірі та строки, встановлені розділом III Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 177.13 ст. 177 ПКУ.

Підпунктом 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ передбачено, що ФОП, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність є платниками податку на прибуток підприємств щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 розділу ІІІ ПКУ.

Деякі особливості оподаткування ПДФО нерезидентів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику ПДФО відповідно до умов цивільно-правового договору.

Норми передбачені п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів) (п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Таким чином, оподаткування доходів, одержаних нерезидентами у вигляді винагород та інших виплат, які виплачуються (надаються) за цивільно-правовими договорами, здійснюється за ставкою 18 відсотків.

При цьому базою оподаткування вважається нарахована сума такої винагороди.

Особливості оподаткування інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що особливості оподаткування податком на прибуток підприємств інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення встановлені у п. 141.6 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо) (п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 ПКУ).

Звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств суми коштів у вигляді внесків, які надходять до платників такого податку, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків та осіб, які уклали договори страхування відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року 1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» із змінами, а також осіб, які уклали договори страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду відповідно до зазначеного Закону (п.п. 141.6.2 п. 141.6 ст. 141 ПКУ).

Як визначається база оподаткування ПДВ у разі здійснення операцій з постачання вживаних товарів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 189.3 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі, якщо платник ПДВ провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісії в осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника ПДВ.

У випадках, коли платник ПДВ здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V ПКУ.

При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:

? для осіб, не зареєстрованих як платники податку, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче ринкової вартості такого засобу, розрахованої суб’єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;

? для платників податку виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Для цілей розділу V ПКУ:

? вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Новими транспортними засобами вважаються:

а) наземний транспортний засіб – той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів;

б) судно – те, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не було зареєстровано в інших державах та при цьому пройшло не більше 100 годин після першого введення його в експлуатацію;

в) літальний апарат – той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому його налітаний час до такої реєстрації не перевищує 40 годин після першого введення в експлуатацію. Налітаним вважається час, який розраховується від блок-часу зльоту літального апарата до блок-часу його приземлення.

Новації оприлюднення фінансової звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 10.08.2022 набрав чинності Закон України від 19 липня 2022 року № 2435-IX «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»» (далі – Закон № 2435).

Законом № 2435 у статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» частину 3 викладено у новій редакції.

Так, підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, зобов’язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі).

Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі).

Інші фінансові установи та недержавні пенсійні фонди, що належать до мікропідприємств та малих підприємств, зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі).

Малі підприємства, що є суб’єктами господарювання державного сектору економіки, зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з відповідним аудиторським звітом (якщо обов’язковий аудит фінансової звітності проводився на вимогу законодавства) на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі).

Малі та середні групи (крім груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес) звільняються від обов’язкового складання та подання консолідованої фінансової звітності та консолідованого звіту про управління.

Материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств (крім суб’єктів інвестиційної діяльності, які не складають консолідовану фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів), зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну консолідовану фінансову звітність, складену за міжнародними стандартами, разом з аудиторським звітом, консолідованим звітом про управління, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі).

Материнські підприємства, які одночасно є дочірніми підприємствами та відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів не подають консолідовану фінансову звітність, зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) річну консолідовану фінансову звітність свого материнського підприємства разом з аудиторським звітом та консолідованим звітом про управління.

Підприємство зобов’язане забезпечувати доступність фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності для ознайомлення юридичних та фізичних осіб за своїм місцезнаходженням.

Крім того, ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» доповнено частиною сьомою, відповідно до якої  Оприлюднена річна фінансова звітність та річна консолідована фінансова звітність (у повному обсязі разом з аудиторськими звітами) повинні зберігатися на вебсайтах підприємств, головних розпорядників бюджетних коштів та офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, не менше шести років, якщо більший строк не встановлено законом.

Довідково: Закон № 2435 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 09.08.2022 № 162.

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Кабінет Міністрів України постановою від 10 вересня 2022 року № 1020 (далі – Постанова № 1020) вніс зміни у додаток 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану».

Змінами передбачено, що діяльність у сфері виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, зберігання пального, що здійснюється відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального здійснюється за наявності ліцензії.

Також установлено, що подані до дня набрання чинності Постановою № 1020 суб’єктами господарювання декларації про провадження видів господарської діяльності, що включені Постановою № 1020 у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», є дійсними протягом одного місяця з дня набрання чинності цією постановою. Протягом зазначеного строку суб’єкти господарювання для подальшого провадження такої діяльності повинні отримати відповідні ліцензії у порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством.

Постанову № 1020 розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої ї влади України «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zminy-u-dodatok-2-do-1020

Значні надходження отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини від фізосіб – «єдинників»

У січні – серпні 2022 року платниками Дніпропетровської області до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб – платників єдиного податку надійшло понад 1,9 млрд грн, що у порівнянні з відповідним періодом 2021 року на понад 30,2 млн грн більше.

Нагадуємо, що у разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

Майже 66 млн грн рентної плати за спеціальне водокористування спрямовано до держбюджету платниками Дніпропетровської області

З початку 2022 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло майже 66 млн грн рентної плати за спеціальне використання води.

Порівняно з 2021 роком надходження збільшились на понад 5,3 млн грн, або на 8,8 відсотків.

Звертаємо увагу, що за обсяги води, які вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування та безпосередньо використані ними, рентна плата не справляється, а об’єкт оподаткування рентною платою (використаний обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).

За обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, та передані (реалізовані) іншим категоріям споживачів, які використовують таку воду в підприємницькій діяльності, рентна плата справляється, а об’єкт оподаткування (використаний (переданий/реалізований) обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води податкової декларації з рентної плати коефіцієнта у розмірі 1 (один).

Основні правила заповнення та контролю повноти подання Звіту про контрольовані операції

Державна податкова служба України нагадує, що відповідно до вимог ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податків, які у 2021 році здійснювали контрольовані операції (далі – КО), мають подати до ДПС Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).

Звіт подається до 1 жовтня 2022 року, тож останній день подання за 2021 звітний рік – 30.09.2022.

Наголошуємо, що Звіт подається разом з Повідомленням про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення).

Форму та порядок складання Звіту затверджено наказом Мінфіну від 18.01.2016 № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції».

Звіт подається до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Звіт складається із заголовної, основної частин, додатка (ів) та інформації до додатка (ів), які є невід’ємною частиною Звіту.

У заголовній частині Звіту зазначаються основні реквізити платника податків, який подає Звіт, а в основній частині наводяться загальні відомості про операції з нерезидентами – сторонами КО.

При цьому кількість додатків до Звіту має відповідати кількості контрагентів, що зазначені в основній частині Звіту. Суми КО в розрізі конкретних контрагентів також повинні співпадати.

Інформація до додатка про пов’язаність осіб заповнюється у випадку наявності КО з пов’язаними особами, у тому числі через компанії, визначені підпунктом 39.2.1.5 Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 Кодексу Звіт та Повідомлення є формами звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.

Відповідальність платників податків за неподання (несвоєчасне подання) Звіту, Повідомлення, невключення до наданого Звіту усіх КО або надання недостовірної інформації в Повідомленні передбачена статтею 120 Кодексу.

Так, за неподання Звіту та Повідомлення передбачено (пункт 120.3 статті 120 Кодексу) штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, що становить для звітного 2021 року 681 000 грн (300 х 2 270 грн).

За несвоєчасне подання Звіту та Повідомлення (пункт 120.6 статті 120 Кодексу) передбачено штраф – 1 розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен прострочений день (але не більше 300 прожиткових мінімумів).

Однак, військовий стан у країні вніс свої корективи. Так, нормами Кодексу (пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу) визначено, що у випадку неможливості виконання платниками податків обов’язків щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, платники подають відповідну заяву разом з підтверджуючими документами відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та перелік документів на підтвердження»1 (далі – Порядок № 225), який набув чинності 06.09.2022.

Наразі платники податків мають право подати таку заяву з відповідними документами не пізніше 30 вересня 2022 року, які на дату набрання чинності Порядком № 225 мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків.

Для платників податків, які не подали Звіти або які перевіряють вже подані Звіти, радимо переглянути презентаційні матеріали щодо алгоритму заповнення Звіту.

У разі самостійно виявлених помилок у вже поданому Звіті, зокрема, поданні інформації не у повному обсязі, наявності помилок або недоліків, такий платник податків має право подати Звіт з позначкою «звітний новий» до граничного строку його подання, тобто до 30.09.2022. Новий Звіт подається за такий самий звітний період та повинен містити повну інформацію про КО, як передбачено при складанні основного Звіту (з урахуванням виправлених помилок).

При цьому контролюючий орган при здійсненні моніторингу та організації контрольно-перевірочних заходів бере до уваги Звіт з позначкою «звітний новий» і штрафні санкції за самостійно виявлені та виправлені платниками податків порушення у даному випадку не застосовуються.

  1Наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225

 

 

Порядок обчислення екоподатку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Норми встановлені п. п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому п. 240.7 ст. 240 ПКУ визначено, що не є платниками екологічного податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська державні адміністрації до 01 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано, зокрема дозволи на викиди, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).

Підпунктом 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ визначено, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242. 4 ст. 242 ПКУ).

Суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за наведеною формулою (незалежно від того чи отримано платником дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення) (п. 249.3 ст. 249 ПКУ).

Статтею 243 ПКУ встановлені ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Чи необхідно ФОП, яка має електронний підпис, генерувати електронну печатку для ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що генерувати електронну печатку фізичній особі – підприємцю (ФОП), яка має електронний підпис, потрібно лише для програмно-технічних комплексів самообслуговування, в яких відсутній касир.

Разом з тим, за бажанням ФОП можна використовувати електронну печатку для програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО).

За результатами камеральної перевірки виявлено недоплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування: термін сплати

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що відповідно до п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями у разі виявлення контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну Декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою контролюючого органу та подати уточнюючу відповідну Декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Фізособа отримала дохід за межами території України: чи нараховується єдиний внесок?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – юрособи та ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Враховуючи положення частини 1 ст. 7 Закону № 2464 роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем) сплачують єдиний внесок за найманих працівників із сум нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною 1 ст. 10 Закону № 2464 визначено, що громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Отже, дохід, отриманий фізособою за межами України, не є базою нарахування єдиного внеску. При цьому, громадяни України, які працюють за її межами мають право на добровільну сплату єдиного внеску, у разі заключення договору про добровільну участь на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Як завантажити власний кваліфікований сертифікат відкритого ключа?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що користувачі мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер з розділу «Пошук сертифікатів та СВС» офіційного інформаційного ресурсу Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) через вкладку «Пошук сертифікатів» використовуючи поля «Код ЄДРПОУ»/«Реєстраційний номер облікової картки платника податків»/«УНЗР ІD картки». Сертифікати зазвичай зберігаються у каталозі «Завантаження» локального диску «С:» або для їх збереження можна обрати інший каталог зручний для користувача.

До уваги ФОП на загальній системі оподаткування, які надають в оренду нерухоме майно!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що договірні відносини, які виникають між орендарем та орендодавцем, регулюються Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ).

Статтею 283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст. 284 ГКУ).

Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 ГКУ).

Підпунктом 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади (абзац другий п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 ПКУ.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.

Враховуючи викладене, дохід фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування від надання в оренду нерухомого майна визначається виходячи з розміру орендної плати, встановленої за погодженням сторін у договорі оренди, з врахуванням розміру мінімальної суми орендного платежу, встановлений згідно з Методикою визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1253.

При цьому для визначення чистого оподатковуваного доходу враховуються понесені документально підтверджені витрати від такої господарської діяльності, визначені п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Як оподатковуються ПДФО доходи за операціями з валютними цінностями?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються, зокрема, доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми передбачені п.п. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).

Про ставки рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.01.2022 набрав чинності Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» яким, зокрема, п.п. 255.5.1 п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено в новій редакції, та відповідно ставки за спеціальне використання поверхневих вод встановлено в залежності від району басейну річки.

Статтею 1 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами та доповненнями (далі – ВКУ) визначено, що район річкового басейну – головна одиниця управління у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, що складається з річкового басейну (сусідніх річкових басейнів) та пов’язаних з ними прибережних і підземних вод.

В Україні встановлюються 9 районів річкових басейнів (частина друга ст. 13 прим. 1 ВКУ).

Межі районів річкових басейнів, суббасейнів та водогосподарських ділянок затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 03.03.2017 № 103 «Про затвердження Меж районів річкових басейнів, суббасейнів та водогосподарських ділянок» із змінами.

Так, відповідно до п.п. 255.5.1 п. 255.5 ст. 255 ПКУ ставки рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод встановлюються у таких розмірах (грн за 100 куб. м):

Район басейну річки Дніпро – 75,53;

Район басейну річки Дністер – 39,90;

Район басейну річки Дунай – 29,96;

Район басейну річки Південний Буг – 89,87;

Район басейну річки Дон – 129,90;

Район басейну річки Вісла – 39,90;

Район басейну річок Криму – 133,19;

Район басейну річок Причорномор’я – 159,91;

Район басейну річок Приазов’я – 159,91.6

Про ставки податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базова (основна) ставка податку на прибуток становить 18 відсотків.

Пунктом 136.2 ст. 136 ПКУ визначено, що під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

? 3 відсотків за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ;

? 0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 і 20 відсотків застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п. 136.3 ст. 136 ПКУ).

Згідно з п. 136.4 ст. 136 ПКУ під час провадження букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:

? 10 відсотків від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів;

? 18 відсотків від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.

Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, та на операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначені як об’єкт оподаткування у п.п. 134.1.8 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ст. 136 ПКУ).

Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених п.п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, у розмірі 30 відсотків з урахуванням положень п. 48 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 136.6 ст. 136 ПКУ).

Відповідно до п. 136.7 ст. 136 ПКУ до об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, застосовується базова (основна) ставка податку.

При цьому п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ.

Відповідно до п. 136.8 ст. 136 ПКУ під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» ставка податку встановлюється у розмірі 9 відсотків бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим. 1.3 і 141.9 прим. 1.4) ст. 141 ПКУ.

Зокрема, норми, визначені п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135, п.п. 141.9 прим. 1.2.12 п.п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2024 року (п. 59 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

До уваги платників ПДВ, які обирають третю групу єдиного податку за ставкою 2 відсотка доходу!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відсоткова ставка для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу.

Підпунктом 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.

Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, призупиняються права та обов’язки, встановлені розд. V та підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Результати декларування доходів фізичними особами Дніпропетровської області

Cтаном на 01.09.2022 за результатами деклараційної кампанії 2022 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 29 262 податкові декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік.

Загальна сума задекларованих оподатковуваних доходів становить  6 434,6 млн гривень.

Загальна сума податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), визначена громадянами до сплати в бюджет, становить 144,1 млн гривень, з яких платниками вже сплачено 129,6 млн гривень.

Сума військового збору, визначена до сплати в бюджет, становить 29,4 млн грн, з яких до бюджету надійшло 26,9 млн гривень.

З поданих декларацій:

? 4 544 громадянина задекларували податкову знижку, загальна сума ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету складає 16,4 млн гривень;

? 2 164 громадянина задекларували дохід, отриманий у вигляді спадщини/дарування, загальна сума отриманого доходу складає 710,1 млн гривень;

? 1 860 громадян задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна, загальна сума такого доходу складає 490,3 млн гривень;

? 302 громадянина задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого доходу складає 111,1 млн гривень;

? 17 345 громадян задекларували інші доходи, загальна сума отриманого доходу складає 2 218,9 млн гривень.

Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 377 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 4 634,5 млн гривень. Задекларована до сплати сума ПДФО складає 67,4 млн гривень. Сума військового збору до сплати становить 14,8 млн гривень.

За викиди двоокису вуглецю від платників Дніпропетровщини держбюджет отримав понад 295 млн грн екоподатку

У січні – серпні 2022 року платники Дніпропетровщини направили до держбюджету понад 295 млн грн екологічного податку за викиди двоокису вуглецю.

У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 145 млн грн, або на 97,2 відсотка.

Нагадуємо, що відповідно до п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

При цьому п. 242.4 ст. 242 ПКУ встановлено, що база оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік.

Затверджено положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що з 02.09.2022 діє постанова Правління Національного банку України від 02 вересня 2022 року № 200 (далі – Постанова № 200), якою затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення).

Положення розроблено відповідно, зокрема до ст. 7 Закону України «Про платіжні послуги» та  підрозділу 9 прим.4 розділу XX Податкового кодексу України, з метою визначення порядку відкриття, зарахування готівкових коштів, банківських металів та закриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Це Положення регулює порядок відкриття, зарахування готівкових коштів у національній та іноземних валютах, банківських металів та закриття банками України (далі - банки) поточних рахунків із спеціальним режимом використання фізичним особам, у тому числі самозайнятим особам, які мають право скористатись одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням.

Постанову № 200 розміщено на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України за посиланням

  https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/b207

Опитування щодо якості обслуговування платників у ЦОПах триває!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС)  нагадує, що до 21 вересня 2022 року (включно) проводиться опитування платників податків Дніпропетровщини стосовно якості обслуговування у Центрах обслуговування платників ГУ ДПС (далі – ЦОП).

Опитування є анонімним та добровільним.

Скористайтесь можливістю оцінити роботу ЦОПів ГУ ДПС і пройдіть опитування!

На Дніпропетровщині виявлено порушення на суму понад 1 млн грн при реалізації тютюнових виробів

Державна податкова служба України для упередження порушень вимог чинного законодавства при організації господарської діяльності, а також з метою припинення незаконної діяльності у сфері роздрібної торгівлі на постійній основі здійснює контроль щодо суб’єктів господарювання даної сфери.   

Працівниками управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено заходи, спрямовані на протидію незаконному обігу підакцизних товарів.

Так, у ході проведення фактичної перевірки податківцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області виявлено порушення на загальну суму 1,08 млн грн за реалізацію тютюнових виробів без застосування РРО та без марок акцизного податку.

За вчинені порушення на винних осіб складено протоколи за статтями 155¹, 156 Кодексу України про адміністративні порушення.

Поряд з цим, за результатами контрольно-перевірочних заходів працівниками податкового аудиту разом з територіальним підрозділом Національної поліції ініційовано вилучення немаркованої марками акцизного податку тютюнової продукції на загальну суму близько 1 млн гривень.  

Так, завдяки дієвому контролю та злагодженій роботі податкового аудиту ДПС та Нацполіції на постійній основі здійснюються заходи по виведенню бізнесу з тіньового сектору, що сприяє додатковим надходженням до бюджету держави та захисту прав споживачів у отриманні ними якісних товарів та послуг.

Малолітній особі не обов’язково отримувати реєстраційний номер облікової картки платника податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).

До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є:

? громадянами України;

? іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;

? іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.

Облік фізичних осіб – платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

Норми встановлені п. 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ (п. 15.1 ст. 15 ПКУ).

Згідно з п. 2 розд. I Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), Державний реєстр створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються ПКУ та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, якщо фізична особа (в т.ч. малолітня особа) не має обов’язків щодо сплати податків, не отримує доходів, що підлягають оподаткуванню, та не підпадає під визначення платника податків, то підстав для включення відомостей про неї до Державного реєстру немає. ПКУ не передбачена обов’язкова реєстрація громадян у Державному реєстрі ні з моменту їх народження, ні з настанням певного віку.

Щодо QR-коду довідки про відсутність заборгованості з платежів, яка надається платнику в електронній формі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733).

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), відповідно до абзацу другого п. 5 Порядку № 733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Для отримання Довідки платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733 (абзац перший п. 3 Порядку № 733).

Заява подається платником (на його вибір), зокрема, в електронній формі – на адресу державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника через приватну частину Електронного кабінету з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) зі змінами та доповненнями (абзаци третій і п’ятий п. 3 Порядку № 733).

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Електронні форми Заяви за ідентифікатором форми J1300305 (для юридичних осіб) і F1300305 (для фізичних осіб) (далі – Заява за ідентифікатором форми J/F 1300305) та Довідки за ідентифікатором форми J1400305 (для юридичних осіб) та F1400305 (для фізичних осіб) (далі – Довідка за ідентифікатором форми J/F 1400305) розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб, Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб.

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві (п. 7 Порядку № 733).

Електронну форму Довідки за ідентифікатором форми J/F 1400305 платник податків отримує у приватній частині Електронного кабінету, яка при завантаженні не містить QR-код, а містить лише номер документа, дату його видачі та код ЄДРПОУ чи РНОКПП (індивідуальний податковий номер фізичної особи) платника для здійснення автентифікації інформації, зазначеної в Довідці.

Електронна форма Довідки за ідентифікатором форми J/F 1400305, яку платник податків отримує у приватній частині Електронного кабінету, при завантаженні не містить QR-код, а містить лише номер документа, дату його видачі та код ЄДРПОУ чи РНОКПП (індивідуальний податковий номер фізичної особи) платника для здійснення автентифікації інформації, зазначеної в Довідці.

Довідку, яка містить QR-код для здійснення автентифікації інформації, платник податків самостійно може завантажити через Електронний кабінет, в підрозділі «Довідка про відсутність заборгованості» розділу «Реєстри». Для цього необхідно:

? заповнити рядки: код ЄДРПОУ/РНОКПП, де зазначають ЄДРПОУ юридичної особи або РНОКПП (індивідуальний податковий номер) фізичної особи, залежно від того, хто отримував Довідку; номер, що є номером Довідки; дата, що є датою видачі Довідки;

? натиснути кнопку «Пошук» (після цього внизу сторінки з’явиться відповідна електронна Довідка, яка містить QR-код);

? натиснути кнопку «Скачати» (після чого Довідка завантажиться та її можна роздрукувати).

Роздрукована Довідка може бути подана за місцем вимоги, оскільки достовірність її підтверджується спеціальним QR-кодом.

За QR-кодом Довідки, зісканувавши його, автоматично здійснюється перехід на сторінку Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС, та перевіряється подана Довідка.

За який звітний період вперше надсилається запит про подання глобальної документації (майстер-файлу)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 млн євро.

Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік - не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.

Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж міжнародної групи компаній, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, направляє запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) лише одному з таких платників податків за своїм вибором.

Вперше запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році (п. 53 підрозділу 10 розд. XX ПКУ).

Зміна власника нерухомості – фізособи протягом року: порядок обчислення податку на нерухомість

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Норми встановлені п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності об’єкт нерухомості (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Які витрати на відрядження, крім добових, не включаються до доходу платника ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються кошти, отримані платником ПДФО на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.

Норми встановлені п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Підпунктом 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ визначено, що не є доходом платника ПДФО – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати не є об’єктом оподаткування ПДФО лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Включаються до оподатковуваного доходу вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плата за видовищні заходи.

Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, обов’язково необхідно здійснити страхування життя або здоров’я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (у разі використання транспортних засобів), то витрати на таке страхування не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО.

За запитом представника контролюючого органу роботодавець/сторона, що відряджає, забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою.

Таблиця даних платника ПДВ: умови врахування в автоматичному режимі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що таблиця даних платника ПДВ (далі – Таблиця) враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

? така Таблиця подається платниками ПДВ – сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 01 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій Таблиці зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

? зазначена Таблиця подається платниками ПДВ, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок), мають такі розміри:

D > 0,02, P < Pм ґ 1,4, та в такій Таблиці зазначені товари/послуги, обсяг постачання яких згідно з податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими за останні 12 календарних місяців у Реєстрі, становить більше 25 відсотків загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.

Норми передбачені п. 18 Порядку.

До уваги ФОПів – «єдинників», які використовують особливості оподаткування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Підпунктом 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2019 року № 308 (далі – Заява).

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (абзац перший п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

У разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка (абзац другий п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Таким чином, фізичній особі – підприємцю необхідно здійснити наступні дії:

– повернутися шляхом самостійної відмови від спрощеної системи оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відс. доходу на групу платника єдиного податку (ставку єдиного податку), на якій вона перебувала до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;

– подати заяву для переходу на обрану групу (ставку), відмінну тій, яку застосовувала до обрання особливостей оподаткування, не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу з урахуванням ст. 298 ПКУ.

Загальні вимоги до фінансової звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ст. 11 розділу IV Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями встановлені загальні вимоги до фінансової звітності.

Так, зокрема підприємства зобов’язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.

Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. У разі якщо бухгалтерський облік підприємства ведеться підприємством, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, фінансову звітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг.

Фінансову звітність підприємства, що становить суспільний інтерес, підписують керівник або уповноважена особа у визначеному законодавством порядку та головний бухгалтер. Фінансова звітність недержавних пенсійних фондів та інститутів спільного інвестування підписується у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Порядок подання фінансової звітності та строки подання фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади визначаються Кабінетом Міністрів України (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 із змінами), для банків – Національним банком України.

Порядок та строки подання звіту про платежі на користь держави суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, встановлюються відповідно до Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях».

До уваги страхувальників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Норми передбачені частиною 5 ст. 8 Закону № 2464.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена частиною 5 ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

З 10.08.2022 набрав чинності абзац четвертий частини 5 статті 8 Закону № 2464, відповідно до якого при нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена частиною 5 ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру. Норми запроваджені Законом України від 18 липня 2022 року № 2421-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом».

Довідково: трудовий договір з нефіксованим робочим часом – це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею (ст. 21 прим. 1 Кодексу законів про працю в Україні).

Податок на нерухомість: місцеві бюджети Дніпропетровської області з початку року отримали від юросіб майже 405 млн грн

З початку 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від юросіб – власників нерухомості  майже 405 млн грн, що у порівнянні з 2021 роком майже на 53 млн грн, або на 15 відсотків більше.

Нагадуємо, що платник податку юридична особа нараховує податок за об’єкт нерухомого майна, який було зруйновано/знищено, при наявності підтверджуючих документів щодо державної реєстрації припинення права власності на такий об’єкт нерухомого майна, за період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому проведено таку державну реєстрацію.

Якщо державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна відбулась не пізніше 20 лютого звітного року, а «Звітну» декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків юридичною особою Декларація подається за типом «Звітна нова», а після його закінчення – «Уточнююча».

Майже 5,7 млрд грн рентної плати направили до держбюджету платники Дніпропетровщини

У січні – серпні 2022 року платниками Дніпропетровської області поповнено державну скарбницю рентною платою у сумі майже 5,7 млрд гривень. Надходження виросли порівняно з 2021 роком на понад 2,4 млрд грн, або на 73,5 відсотків.

Звертаємо увагу, що податкова декларація з рентної плати (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) подається суб’єктом господарювання, що отримав спеціальний дозвіл на користування надрами (в тому числі дозвіл на спеціальне водокористування для здійснення видобування підземних вод) вперше за календарний квартал, у якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).

У разі отримання спеціального дозволу на користування надрами щодо видобування вуглеводної сировини податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, який отримав такий дозвіл вперше за календарний місяць, у якому отримано такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).

Під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл, податкова декларація з рентної плати подається уповноваженою особою, на яку згідно з умовами договору покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, вперше за календарний квартал у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.

З початку 2022 року ДПС опрацьовано 761 запит на отримання публічної інформації

У січні – серпні 2022 року Державною податковою службою України опрацьовано 761 запит на отримання публічної інформації.

Із загальної кількості 98 запитів надійшло поштою, 639 – електронною поштою, 24 – особисто від запитувача.

Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 454 запити. Від юридичних осіб з початку року надійшов 271 запит на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 2, від представників засобів масової інформації – 34.

За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 467, відмовлено з причин невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 154, надіслано за належністю – 140.

Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку [email protected].

Комунікаційна податкова платформа: для бізнесу про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН

За зверненням фермерського господарства на Комунікаційну податкову платформу Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) сьогодні, 15 вересня 2022 року, проведено зустріч у форматі онлайн за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марини з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

У заході від ГУ ДПС також прийняли участь начальник управління інформаційної взаємодії Осипова Манушак, заступник начальника відділу моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Рубчак Ольга, головний державний інспектор відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Білоусова Євгенія.

Фахівці ГУ ДПС нагадали про основні положення постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами щодо механізму зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та алгоритму дій платника ПДВ у разі такого зупинення.

Особливу увагу приділено питанням віднесення платника податків до «ризикового», а також прийняття Таблиці даних платника податку на додану вартість.

На зустрічі представники бізнес-спільноти отримали фахові відповіді на актуальні питання.

Наприкінці заходу представники агробізнесу подякували за змістовну інформацію і висловили сподівання на співпрацю і у подальшому.

За допомогою Комунікаційної податкової платформи здійснюється оперативне реагування на звернення бізнесу, що сприяє змістовному і конструктивному діалогу з платниками податків стосовно нагальних питань, які виникають у роботі суб’єктів господарювання.

Чи є базою нарахування єдиного внеску витрати, понесені підприємством у зв’язку з оплатою найманого житла працівникам?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

 Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Згідно з п.п. 2.3.4 п. 2.3 розд. 2 Інструкції № 5 виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитків, товарів, продуктових замовлень, абонементів у групи здоров’я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством) належать до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Отже, єдиний внесок нараховується роботодавцем – підприємством на витрати, понесені ним у зв’язку з оплатою найманого житла працівникам.

Обчислення і сплата транспортного податку юрособою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми встановлені п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Здійснення негрошових розрахунків «єдинниками»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку, який визначений ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розповсюджується на суб’єктів господарювання, які зареєструються платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу.

Так, доходом платників єдиного податку (фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

При цьому, відповідно до п. 291.6 ст. 291 ПКУ платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Враховуючи зазначене, платники єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу не мають права здійснювати розрахунки у негрошовій формі, у тому числі залік зустрічних однорідних вимог, бартерні операції тощо.

Відображення у звітності суми єдиного внеску, сплаченої фізособою – «незалежником» за найманих працівників і за себе

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок оподаткування доходів фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, визначений ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 178.3 ст. 178 ПКУ встановлено, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом (винагородою) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документально.

Згідно з п. 178.6 ст. 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Згідно з п.п. 6 п. 1 розд. ІІ Порядку № 261 суми податків, зборів, єдиного внеску, платежі, сплачені за одержання ліцензій, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю/незалежною професійною діяльністю відображається у графі 8 «витрати зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежів, за одержання ліцензій, дозволів» Типової форми.

Враховуючи викладене, суми єдиного внеску, сплачені фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, за найманих працівників та за себе, відображаються в графі 8 Типової форми.

Щодо подання квартальної податкової декларації про майновий стан і доходи новоствореною ФОП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.

При цьому, податкова декларація за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО стипендія докторантів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 3 Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 261 (далі – Порядок № 261) підготовка осіб в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі здійснюється за рахунок видатків державного бюджету у державних закладах вищої освіти чи наукових установах (державне замовлення) та за рахунок видатків місцевих бюджетів у державних та комунальних закладах вищої освіти чи наукових установах (регіональне замовлення).

До докторантури приймаються особи, які мають ступінь доктора філософії, наукові здобутки та опубліковані праці з обраної спеціальності (зокрема, публікації в міжнародних реферованих журналах, індексованих в наукометричних базах, згідно з вимогами до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені) і які мають наукові результати, що потребують завершення або оформлення у вигляді дисертації, монографії чи наукової доповіді за сукупністю статей (п. 39 Порядок № 261).

До аспірантури (ад’юнктури) на конкурсній основі приймаються особи, які здобули вищу освіту ступеня магістра на конкурсній основі приймаються особи, які мають вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра (п. 19 Порядок № 261).

Згідно з п. 17 Порядку № 261 аспіранти (ад’юнкти) і докторанти мають право брати участь у конкурсах на отримання грантової підтримки наукових досліджень та стипендій, заснованих на честь видатних діячів науки, освіти, культури, громадських діячів, а також заснованих Президентом України, Кабінетом Міністрів України, державними чи недержавними органами, підприємствами, установами чи організаціями.

Підпунктом 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

Разом з тим, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 164.2 ст. 164 ПКУ).

Враховуючи викладене, стипендія, яка виплачується докторантам, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Як визначити балансову вартість необоротного активу у разі переведення його з невиробничого до виробничого?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

? вартість гудвілу;

? витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

? витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 7), Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 8), Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи».

Згідно з п. 7 НП(С)БО 7 та п. 10 НП(С)БО 8 придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Відповідно до п. 15 МСБО 16, п. 24 МСБО 38 об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, та нематеріальний актив слід оцінювати за собівартістю.

Отже, у разі переведення невиробничого основного засобу (нематеріального активу) до виробничого з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ балансова вартість такого основного засобу (нематеріального активу) визначається на дату такого переведення за правилами бухгалтерського обліку.

Порядок розгляду виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника ПДВ розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника ПДВ хоча б одному з критеріїв ризиковості платника ПДВ комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ.

Включення платника ПДВ до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ.

Інформація та копії документів подаються платником ПДВ до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

? договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

? договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

? первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

? розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

? документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

? інші документи, що підтверджують невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ.

Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

 

Єдиний податок: до місцевих бюджетів Дніпропетровської області з початку року від юросіб надійшло понад 458 млн гривень

Протягом січня – серпня 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юросіб надійшло понад 458 млн грн єдиного податку. Порівняно з січнем – серпнем 2021 року сума надходжень виросла майже на 127 млн грн, або на 38,3 відсотки.

Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених глави 1 розділу XIV ПКУ.

Платники Дніпропетровщини спрямували до держбюджету понад 7,1 млрд грн ПДВ

З початку 2022 року платниками Дніпропетровської області до держбюджету направлено понад 7,1 млрд грн ПДВ. Надходження збільшились у порівнянні з 2021 роком на понад 64 млн гривень.

Нагадуємо, що згідно з п. 182.1 ст. 182 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої ст. 181 ПКУ суми (1000000 гривень), вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ, така реєстрація здійснюється за її заявою.

До уваги осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та прирівняних до них осіб!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 03.08.2022 набрав чинності Закон України від 08 липня 2022 року № 2381-IX «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2381).

Законом № 2381 для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та прирівняних до них осіб, зокрема скасовуються обмеження щодо відповідності подарунків загальновизнаним уявленням про гостинність та обмеження щодо вартості подарунків, встановленої ч. 2 ст. 32 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» із змінами. Під час дії воєнного стану такі особи можуть приймати подарунки без обмеження їх вартості, якщо використовують кошти за них або самі подарунки на потреби ЗСУ чи гуманітарну допомогу постраждалим від агресії російської федерації проти України.

У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відомості про такі подарунки не потрібно зазначати, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані подавати не потрібно.

Також Законом № 2381 скасовано антикорупційні обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності для державних службовців (крім державних службовців категорії «А»), посадових осіб місцевого самоврядування (крім посадових осіб, посади яких віднесені до першої – третьої категорії), які знаходяться у відпустці без збереження заробітної плати або у простої. Основна умова – такі особи зобов’язані укладати трудові угоди або контракти, цивільно-правові договори про надання послуг або правочини у сфері підприємницької діяльності з юридичними особами приватного права або фізичними особами – підприємцями, стосовно яких вони не здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо їх діяльності протягом останнього року.

Такі особи зобов’язані припинити займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) чи підприємницькою діяльністю протягом 15 робочих днів з дня, як припинять простій або закінчать відпустку.

Довідково: Закон № 2381 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 02.08.2022 № 157.

Внесено зміни до порядків реєстрації та застосування РРО/ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2022 № 243 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 31.08.2022 за № 993/38329) (далі – Наказ № 243) внесено зміни до порядків застосування реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО).

Так, абзац десятий пункту 4 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 після слів «та обліку їх кількості» доповнено словами «, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями».

Крім того, абзац одинадцятий пункту 1 розділу IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2020 року № 317 після слів «та обліку їх кількості» доповнено словами «, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями».

Отже, з урахуванням змін, суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Наказ № 243 розміщено на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням

https://mof.gov.ua/uk/decrees_2022-560 (https://mof.gov.ua/storage/files/Наказ_243_removed.pdf)

 

До уваги платників!

Для інформування платників щодо особливостей порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків ДПС розроблені відповідні презентаційні матеріали.

Нагадаємо, що наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303.  

З презентаційними матеріалами можна ознайомитись тут https://tax.gov.ua/media-tsentr/prezentatsiyni-materiali/614875.html.

Заповнення податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи підприємця, у разі наявності основного місця роботи

Головне  управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що преамбулою Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) встановлено, що законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює   його збір та ведення обліку, є Закон №2464.

Дія інших нормативно – правових актів може поширюватись на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом №2464, або в частині, що не суперечить Закону №2464 (частина перша статті 2 Закону №2464).

Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 Закону №2464, які мають основне місце роботи або уклали гіг – контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяць звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановленого цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Обов’язки платників єдиного внеску регламентовано частиною другою   статті 6 Закону №2464, згідно з приписами якої, платник єдиного внеску, зокрема, зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність про нарахування єдиного внеску, визначених відповідно до Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску  у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.   

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року

№ 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

 

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»). 

                                                                                                 

                                                                                                         Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                         управління інформаційної взаємодії

                                                                             Головного управління ДПС

                                                                                у Дніпропетровській області

                                                                   (Кам’янський регіон)

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь