Кам'янська ОДПІ інформує!

Дата: 02.02.2023 12:31

Кількість переглядів: 331

Фото без опису

До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.

За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

ДПС взяла участь у Комунікаційній платформі «Запитай у посадовця»

Актуальні питання оподаткування обговорили сьогодні представники ДПС та бізнес-спільноти у рамках Комунікаційної платформи «Запитай у посадовця» від Експертус Головбух.

Податківці відповіли на поширені питання, які виникають у бізнесу під час ведення підприємницької діяльності, акцентувавши увагу на найважливіших законодавчих змінах. Також були надані практичні рекомендації з окремих питань та розʼяснені випадки, з якими звернулися учасники.

Під час зустрічі наголошувалося, що податкова служба і надалі приділятиме активну увагу комунікаціям з бізнесом та братиме активну участь у подібних заходах, які дозволяють надавати консультативну підтримку платникам.

Нагадуємо, що для оперативного вирішення питань бізнесу в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна, звернувшись на «гарячі лінії», які працюють в кожному регіоні, а також до Контакт-центру ДПС за тел.: 0-800-501-007.

Автоматизація процесів та прозорість згідно з найкращими практиками стандартів обліку сплачених податків до державного і місцевих бюджетів!

Проект EU4PFM надає всебічну підтримку Державній податковій службі України для впровадження важливих трансформацій.

Днями закінчено розробку та проведено тестування нового модулю Інформаційно-комунікаційної системи ДПС «Податковий блок», призначеного для обліку податкових надходжень у розрізі територіальних громад.

У рамках проведеної в Україні реформи децентралізації запроваджено нові вимоги щодо обліку податків.

Програма EU4PFM здійснювала фінансування розробки цього IT-рішення та надавала експертну допомогу для підготовки внутрішніх процедур щодо його функціонування.

Розробка нового модулю Інформаційно-комунікаційної системи ДПС «Податковий блок», призначеного для обліку податкових надходжень у розрізі територіальних громад, забезпечить:

- прозорість обліку податкових надходжень;

- автоматизацію обліку згідно з вимогами законодавства;

- доступність і оперативність отримання інформації щодо податкових надходжень для користувачів: органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Україна здолає все і стане сильнішою!

Увага шахраї!

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) фіксуються спроби телефонного психологічного тиску шахраїв на представників підприємницької діяльності з метою отримання грошових коштів.

Так, використовуючи телефонні номери та загальні Інтернет комунікації, прикриваючись нібито належністю до податкової служби м. Дніпра, невідомі особи вимагають від суб’єктів господарювання грошові кошти, чим відверте дискредитують працівників державної служби, негативно впливають на їх ділову репутацію та честь.

ГУ ДПС звертається до платників податків бути обачними, не піддаватися на провокації. У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників ДПС, негайно звертатись до Національної поліції за телефоном 102.

Щодо здійснення безготівкових розрахунків з використанням pos-терміналів

Державна податкова служба України повідомляє, що з 01.01.2023 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів», якою встановлювались окремі вимоги щодо обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги). Внаслідок цього з 01.01.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)», якою передбачено, що у 2023 році pos-термінали зобов’язані встановити усі торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб незалежно від площі торгівельного об’єкту.

Слід зауважити, що Державна податкова служба України з метою виконання функцій, визначених законом, та у межах компетенції на постійній основі проводить аналіз фінансово-господарських операцій суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, та приділяє особливу увагу можливості здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв).

При цьому за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, встановлена відповідальність ст. 16315 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, протягом 2022 року в ході здійснення податкового контролю підрозділами податкового аудиту Державної податкової служби України встановлено понад 1200 порушень, відповідальність за які передбачена ст. 16315 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за результатами чого розмір штрафів згідно з винесеними постановами органами ДПС у справах про адміністративне правопорушення склав понад 2,8 млн гривень.

Враховуючи вищевикладене, Державна податкова служба України звертає увагу платників податків на дотриманні вимог діючого законодавства в частині забезпечення можливості здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв).

Запроваджено новий інтерфейс вебпорталу ДПС

ДПС продовжує цифровізацію та розвиток сучасних електронних сервісів для платників податків. Діджиталізація, яка триває в нашій країні, та можливість отримання послуг у смартфоні стала не тільки зручною, але й звичною у нашому сьогоденні. Саме тому ДПС не залишається осторонь таких процесів та працює над подальшим вдосконаленням.

У ДПС активно працюють над трансформацією та спрощенням процедур адміністрування податків, автоматизації процесів обліку та контролю, що дозволить легко та просто сплачувати податки.

Одним з таких кроків стало впровадження нової версії вебпорталу ДПС. Оновлений інтерфейс спрощує доступ до інформації, необхідної платникам для виконання податкових зобовʼязань.

Інтерфейс вебпорталу побудовано на принципах простоти, логічності та доступності для усіх верств населення, включаючи людей із вадами зору. Портал оптимізовано для використання на смартфонах та планшетах, поширення контенту в соціальних мережах. Також доступна англомовна версія вебпорталу.

Завдяки покращеному пошуковому модулю вебпорталу користувачі зможуть швидко знайти необхідну інформацію. Також додано можливість підписатись на новини ДПС.

Оновлений вебпортал наразі працює в тестовому режимі. Пропозиції та зауваження щодо роботи сайту надсилайте на адресу: web_admin@tax.gov.ua.

Проєкт реалізовано за підтримки EU4PFM.

Зустріч з представниками бізнесу з обговорення порядку виключення з переліку «ризикових» платників

Сьогодні, 25.01.2023 року, за зверненням підприємства на Комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у форматі онлайн проведено зустріч з питань блокування податкових накладних /розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних та виключення підприємства з переліку «ризикових» платників.

У заході прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов, начальник управління інформаційної взаємодії Осипова Манушак, начальник Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб Кретов Євгеній та члени комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Ольга Рубчак та Євгенія Білоусова.

Члени комісії надали присутнім інформаційні роз’яснення стосовно причини блокування податкових накладних, а також обговорили заходи, які слід вжити підприємству з метою розблокування процесу реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В ході заходу підприємство отримало рекомендації щодо переліку документів, які слід подати до контролюючого органу з метою розгляду питання виключення платника ПДВ з переліку «ризикових». Також звернули увагу на важливість подання Таблиці даних платника ПДВ та правильність її заповнення.

Платнику надали вичерпні відповіді на поставлені питання.

За зверненням платника податків видається документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 70.9 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за зверненням платника податків, його законного представника або уповноваженої особи контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.

У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Порядок формування реєстраційного номера облікової картки платника податків визначається та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма документа і порядок його видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підтвердженням достовірності реєстраційного номера облікової картки платника податків є документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження.

Особа за власним вибором пред’являє один із зазначених документів для надання даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Особа може пред’явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі, у тому числі і в електронному вигляді, за умови наявності в одержувача інформації технічної можливості здійснити перевірку відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру в електронній формі з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації.

До уваги платників єдиного внеску щодо можливості погодження довідки-розрахунку в електронній формі

Пунктом 4 Порядку прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) визначено, зокрема, що довідка-розрахунок на виплату заробітної плати складається платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за формою згідно з додатком 1 до Порядку.

Контролюючі органи невідкладно погоджують довідку-розрахунок в електронній або паперовій формі, надану платником єдиного внеску.

Контролюючі органи відмовляють у погодженні за умови:

невідповідності довідки-розрахунку формі, визначеній у додатку 1 до Порядку;

недостовірності викладеної в довідці-розрахунку інформації;

подання довідки-розрахунку до контролюючого органу не за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.

Один примірник погодженої довідки-розрахунку в паперовій формі надається обслуговуючому надавачу платіжних послуг, другий – контролюючому органу, третій – залишається у платника єдиного внеску.

Довідка-розрахунок в електронній формі надається платником єдиного внеску до обслуговуючого надавача платіжних послуг з дотриманням законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 1 Порядку довідка-розрахунок в електронній формі – документ, отриманий платником єдиного внеску в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 глави 1 розд. II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету надає можливість платнику єдиного внеску надіслати до відповідного контролюючого органу належним чином оформлену довідку-розрахунок в електронній формі за ідентифікатором форми J1330001 (для юридичних осіб) або F1330001 (для фізичних осіб).

Після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

У першій квитанції електронного документа повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. У другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про платника та підписувача (підписувачів) електронного документа та квитанції).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Погоджена довідка-розрахунок в електронній формі (або відмова у погодженні) направляється контролюючим органом платнику єдиного внеску в Електронний кабінет.

Платниками Дніпропетровщини, які виробляють підакцизні товари, поповнено держбюджет у 2022 році на понад 123 млн гривень

У січні – грудні 2022 року від платників Дніпропетровської області до держбюджету надійшло понад 123 млн грн акцизного податку за вироблені товари. У порівнянні з 2021 роком надходження виросли на понад 56 млн грн, або на 84,1 відсотки.

Нагадуємо, що датою виникнення податкових зобов’язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 Податкового кодексу України.

У разі повного або часткового повернення покупцем підакцизних товарів (продукції), вироблених (виготовлених) на митній території України, продавцю для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків, платник податку – продавець проводить коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку у звітному періоді, у якому відбулося таке повернення.

Сума коригування обчислюється платником акцизного податку із застосуванням максимальних роздрібних цін, ставок акцизного податку з урахуванням мінімального податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов’язання щодо таких товарів (продукції).

Сума коригування зазначається в декларації з акцизного податку за звітний період, у якому відбулось таке повернення.

У разі подальшої реалізації цих товарів (продукції) зобов’язання з акцизного податку обчислюються у загальному порядку.

Податок на нерухомість: місцеві бюджети Дніпропетровської області від юросіб отримали майже 585 млн гривень

Протягом 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від юридичних осіб майже 585 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з 2021 роком сума надходжень збільшилась на понад 82 млн грн, або на 16,4 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

Очільниця податкової служби Дніпропетровської області нагадала, якщо у власності іноземної юридичної особи – нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:

- самостійно, при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

- через представництво (постійне представництво нерезидента), яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації (акредитації, легалізації).

Дякуємо платникам за підтримку економічного фронту!

Визначення мінімального податкового зобов’язання для ФОПів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 177.14 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Відповідно до п. 64 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

У додатку МПЗ до податкової декларації про майновий стан і доходи, зокрема, зазначаються:

- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються підприємцем для здійснення підприємницької діяльності та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа;

- сума загального МПЗ, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;

- загальна сума сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п. 177.15 ст. 177 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року;

- різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Згідно із п. 177.15 ст. 177 ПКУ до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

1) податок та військовий збір з чистого оподатковуваного доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

2) податок та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

3) єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);

4) земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються у підприємницькій діяльності;

5) рентна плата за спеціальне використання води;

6) 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису податок та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховується у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису (п.п. 177.16 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до п. 177.20 ст. 177 ПКУ сума податку у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.

Платникам акцизного податку про встановлення максимальних роздрібних цін

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) здійснюється виробником або імпортером товарів (продукції) шляхом декларування таких цін.

Норми встановлені п. 220.1 ст. 220 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (далі – декларація), встановлені виробником або імпортером товарів (продукції), подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі, визначеній центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (п. 220.2 ст. 220 ПКУ).

У декларації повинні міститися відомості про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари (продукцію), що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари (продукцію), що імпортуються ним в Україну, і дата, з якої встановлюються максимальні роздрібні ціни (п. 220.3 ст. 220 ПКУ).

Декларація подається виробником або імпортером підакцизних товарів (продукції) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше ніж 10 та 25 числа місяця (п. 220.4 ст. 220 ПКУ).

Відповідно до п. 220.5 ст. 220 ПКУ декларація не приймається у разі:

- подання пізніше ніж за п'ять календарних днів до дати встановлення у ній максимальних роздрібних цін;

- невідповідності її форми тій, що визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Декларація подається засобами електронного зв’язку в електронній формі уповноваженою особою виробника або імпортера підакцизних товарів (продукції) та вважається прийнятою за наявності квитанції про отримання податкової декларації засобами електронного зв’язку, що містить дату прийняття та реєстраційного номера прийнятої декларації (п. 220.6 ст. 220 ПКУ).

Установлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на перелічені у декларації товари (продукцію) не пізніше ніж 10 числа запроваджуються з 15 числа місяця, в якому подається декларація, а установлені не пізніше ніж 25 числа – 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому декларацію подано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і діють до їх зміни у порядку, встановленому ПКУ (п. 220.7 ст. 220 ПКУ).

У разі потреби у зміні будь-яких відомостей, що містяться у декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), поданій їх виробником або імпортером центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, виробник або імпортер повинен подати таким органам нову декларацію (п. 220.8 ст. 220 ПКУ).

Зміна будь-яких відомостей, що містяться у декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), поданій їх виробником або імпортером центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може здійснюватися не частіше двох разів на місяць (п. 220.9 ст. 220 ПКУ).

Згідно з п. 220.11 ст. 220 ПКУ встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) повинні наноситися на споживчу упаковку таких товарів разом з датою їх виробництва.

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів, отриманих нерезидентами, здійснюється за правилами, визначеними для резидентів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі – податок) за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами ІV розділу Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для нерезидентів) (п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).

Підпунктом 170.10.2 п. 170.10 ст. 170 ПКУ передбачено, якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту іншим нерезидентом, то вони мають зараховуватися на рахунок, відкритий таким нерезидентом у банку-резиденті, режим якого встановлюється Національним банком України. При цьому такий банк-резидент вважається податковим агентом під час проведення будь-яких видаткових операцій з такого рахунка.

У разі виплати нерезидентом таких доходів іншому нерезиденту готівкою або в негрошовій формі нерезидент – отримувач такого доходу зобов'язаний самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) податок до бюджету протягом 20 календарних днів після отримання таких доходів, але не пізніше закінчення строку його перебування в Україні.

Порядок виконання норм цього підпункту визначається Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів (п.п.170.10.3 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).

За результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).

Крім того, доходи з джерелом їх походження в Україні, отримані нерезидентами, підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 % (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Які ставки податку на доходи фізичних осіб встановлені для пасивних доходів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:

- 18 відсотків – для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ);

- 5 відсотків – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ);

- 9 відсотків (у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 ПКУ) – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток (п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).

Крім того, пасивні доходи підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 % (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб деяких видів доходів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм).

Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Нормами п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

Нерухомість, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми п. 170.1 ст. 170 ПКУ, вважається таким, що ухиляється від сплати податку (п.п. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 – 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п.п. 170.1.5 ст. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації;

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим.1 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 ПКУ суб'єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов'язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов'язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим.1 ПКУ.

Крім того, доходи, отримані від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм), підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 % (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

До уваги волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації

Відеоматеріал знаходиться за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9226.html

На пресконференції очільниця податкової служби Дніпропетровщини розповіла про підсумки роботи за минулий рік

Сьогодні відбулася пресконференція в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марини, на якій йшлося про підсумки роботи податкової служби регіону за 2022 рік.

Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) зазначила: «Колектив податкової служби Дніпропетровщини працює у штатному режимі та продовжує виконувати одну із важливих на сьогодні функцій – наповнення бюджетів.

Так, протягом минулого року платники області спрямували до бюджетів понад 70,1 млрд грн платежів, що на понад 9,5 млрд грн, або на 15,7 відсотків, перевищує надходження 2021 року. До державних цільових фондів впродовж 2022 року надійшло єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування майже 27,9 млрд грн, що на понад 7,7 млрд грн, або на 38,3 відсотків, більше ніж за підсумками 2021 року».

Керівник ГУ ДПС розповіла про результати роботи мобільного Центру обслуговування платників, співпрацю з платниками через Комунікаційну податкову платформу, інформаційну підтримку платників за допомогою телефонів «гарячих ліній».

«Команда податківців Дніпропетровщини завжди готова плідно співпрацювати з платниками, які ведуть бізнес чесно і прозоро», – підсумувала в. о. начальника ГУ ДПС Твердохлєб Марина, завершуючи пресконференцію.

Відеоматеріал знаходиться за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/9228.html

Продовжуємо тримати курс на діджиталізацію та щоденно працюємо над розвитком податкових сервісів та їх цифровізацією

В умовах воєнного стану пріоритетним напрямом роботи ДПС залишається розвиток онлайн-сервісів для задоволення потреб платників, забезпечення ними електронної взаємодії з органами ДПС, щоб сплачувати податки було легко та зручно, а отримувати електронні послуги – просто та комфортно.

Взаємодія бізнесу та громадян з органами ДПС здійснюється за допомогою Електронного кабінету, де платники мають змогу подати звітність, сплатити податки, отримати доступ до інформації, звернутись до органів ДПС за допомогою листування тощо.

Детальніше про наявний функціонал Е-Кабінету і подальші плани цифровізації – в презентаційних матеріалах.

Майже 30 млрд грн – надходження у 2022 році до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

У 2022 році надходження від платників Дніпропетровської області до державного бюджету (без урахування прибутку ВПП) склали майже 30 млрд гривень. Це на понад 1,2 млрд грн більше минулорічного показника. На цьому акцентувала увагу в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

Керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) висловила подяку бізнесу і всім платникам, які продовжують свою діяльність, працюють задля нашої Перемоги і сумлінно сплачують податки та збори, підтримуючи економічний фронт нашої держави.

Марина Твердохлєб зазначила, що якісні та результативні комунікації податківців з платниками – запорука стабільної роботи бізнесу сьогодні.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до податківців Дніпропетровщини з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС. Завдяки такому формату взаємодії, зворотній зв’язок відбувається в оперативному порядку.

Плата за землю: юрособи у 2022 році забезпечили надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини у сумі понад 4,8 млрд грн

Протягом 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 4,8 млрд грн плати за землю. Порівняно з січнем – груднем 2021 року надходження виросли на понад 610,8 млн грн, або на 14,3 відсотків.

Нагадуємо, що платник, який є одночасно платником земельного податку та орендної плати, має подати до органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки окремо податкову декларацію з плати за землю щодо земельного податку та окремо щодо орендної плати.

Платникам ПДВ про деякі податкові новації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 25.11.2022 набрав чинності Закон України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», яким у новій редакції викладено п. 46 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, з урахуванням вищезазначених змін, тимчасово, до 01 січня 2028 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції:

- платників ПДВ – боржника та/або поручителя (майнового поручителя – заставодавця, іпотекодавця) з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно із цим пунктом, платники податку – боржник та/або поручитель (майновий поручитель – заставодавець, іпотекодавець) не застосовують норми п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ щодо нарахування податкових зобов’язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов’язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв’язку з таким постачанням;

- банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) товарів, що були отримані ними від боржників, поручителів (майнових поручителів – заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподатковування згідно з абзацом першим цього пункту. Звільнення від оподаткування операцій банків та інших фінансових установ стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).

У разі постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) банками та іншими фінансовими установами товарів, отриманих ними в результаті операцій, звільнених від оподаткування на підставі цього пункту, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів. Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були отримані банками та іншими фінансовими установами.

Крім того підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ доповнено п. 86, відповідно до якого тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України природного газу за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 суб’єктом ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов’язки відповідно до Закону України «Про ринок природного газу».

Який порядок формування податкового зобов’язання та податкового кредиту у комітента та комісіонера при придбанні товарів у нерезидента?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. «е» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) постачанням товарів є передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.ст. 187 і 198 ПКУ (п. 189.4 ст. 189 ПКУ).

Разом з цим, норма п. 189.4 ст. 189 ПКУ не поширюється на операції з експортування товарів за межі митної території України або з ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів (п. 189.6 ст. 189 ПКУ).

Порядок оподаткування таких операцій визначається з урахуванням норм п. 187.11 ст. 187 ПКУ, згідно з яким попередня оплата вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника податку – імпортера.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ встановлено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.

Разом з цим згідно з п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України).

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).

Таким чином, при ввезенні товарів на митну територію України право на податковий кредит за такою операцією виникає лише у комітента на дату сплати податкових зобов’язань згідно з п. 187.1 ст. 187 ПКУ на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства.

Податкові зобов’язання щодо комісійної винагороди у комісіонера відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ виникають у загальному порядку за правилом першої події: або за датою отримання винагороди від комітента на поточний рахунок, або за датою підписання акта наданих послуг. При цьому база оподаткування визначається відповідно до вимог п. 188.1 ст. 188 ПКУ.

Щодо повторного включення юрособи – сільськогосподарського товаровиробника до четвертої групи платників єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

Підпунктом 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ визначено, що сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

Норми п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.

Визначення резервів банків та небанківських фінансових установ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв за активами згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 – 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми передбачені п.п.139.3.1 п. 139.3 ст. 139 ПКУ.

Використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності не змінює фінансовий результат до оподаткування, крім випадків, визначених підпунктами 139.3.3 та 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 ПКУ (п.п. 139.3.2 п. 139.3 ст. 139 ПКУ).

Підпунктом 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 ПКУ визначено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується:

- на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст.14 ПКУ;

- на суму використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов’язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Сума використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості інших осіб, не визначених підпунктом 2 цього підпункту, не змінює фінансовий результат до оподаткування.

Відповідно до п.п. 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:

- на суму списання у попередніх звітних періодах активу, який у звітному періоді набув ознак, визначених п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

- на суму доходів (зменшення витрат) від погашення раніше списаної за рахунок резерву заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням банками та небанківськими фінансовими установами резервів (забезпечень), у тому числі за наданими зобов’язаннями з кредитування, гарантіями, поручительствами, акредитивами, акцептами, авалями, крім резервів, зазначених у попередніх підпунктах п. 139.3 ст. 139 ПКУ, здійснюється у порядку, встановленому пунктом 139.1 ст. 139 ПКУ (п.п. 139.3.5 п. 139.3 ст. 139 ПКУ).

Коли не справляється рентна плата за спеціальне використання води?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що рентна плата за спеціальне використання води не справляється:

- за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку (п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

- за воду, що використовується для протипожежних потреб (п.п. 255.4.2 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

- за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів (п.п. 255.4.3 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

- за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах (п.п.255.4.4 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

- за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису (п.п. 255.4.5 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

- за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами (п.п. 255.4.7 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

- за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти (п.п. 255.4.8 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

- за морську воду, крім води з лиманів (п.п. 255.4.9 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

- за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) (п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);.

- за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які засновані всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю відповідно до закону (п.п. 255.4.11 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

для потреб гідроенергетики – гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями (п.п. 255.4.12 п. 255.4 ст. 255 ПКУ);

- для потреб водного транспорту:

• з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);

• під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю (п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ).

Порядок реєстрації заявок на поповнення обсягу залишку пального

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що п. 232.4. ст. 232 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено порядок реєстрації заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до п.п. 232.4.1 п. 232.4 ст. 232 ПКУ заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового повинні містити такі обов’язкові поля (реквізити):

а) порядковий номер заявки;

б) дата складання заявки;

в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, - особи, що реєструє заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового;

г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) платника податку, що реєструє заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового;

ґ) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;

д) опис пального або спирту етилового;

е) обсяг пального в літрах, приведених до температури 15° C, або спирту етилового в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20° C до зарахування в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;

є) ставка акцизного податку на відповідне пальне або спирт етиловий, встановлена на дату реалізації пального або спирту етилового;

ж) курс Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального;

з) сума акцизного податку за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, розрахованого за ставкою акцизного податку, передбаченою підпунктами 215.3.1 або 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, та обсягами пального або спирту етилового, що містяться в таких заявках (крім заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, що відвантажується на умовах, встановлених ст.229 ПКУ, не підлягає оподаткуванню або звільняється від оподаткування);

и) номер та дата заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового у випадку складання коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

і) ознака умов оподаткування пального або спирту етилового;

ї) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового або номер реєстрації транспортного засобу в уповноважених органах відповідної держави, який є акцизним складом пересувним, на якому виникає потреба поповнити обсяги залишків пального або спирту етилового.

Підпунктом 232.4.2 п. 232.4 ст. 232 ПКУ встановлено, якщо у платника акцизного податку виникає потреба поповнити обсяги залишків пального або спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, він може зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового за умови:

- наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку, не менше ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального або спирту етилового у такій заявці, - для обсягів пального або спирту етилового, що оподатковуються акцизним податком;

- без наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку - для обсягів пального або спирту етилового, що оподатковуються на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, або не підлягають оподаткуванню, або звільняються від оподаткування.

Кошти сплаченого акцизного податку, які обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, зараховуються на окремі рахунки, відкриті платнику акцизного податку в центральному органі виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з п.п. 232.4.3 п. 232.4 ст. 232 ПКУ, якщо у платника акцизного податку в результаті зміни фізико-хімічних показників пального або спирту етилового є необхідність провести збільшення обсягів пального або спирту етилового за певним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД і при цьому одночасно зменшити обсяги пального або спирту етилового за іншим кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, такий платник податку може оформити заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, в якій зазначаються обсяги пального або спирту етилового, що збільшуються та що зменшуються.

При цьому якщо суми акцизного податку на таке пальне або спирт етиловий є рівними, то така заявка оформляється з нульовою сумою акцизного податку і реєструється без списання з облікової картки грошових коштів сплаченого акцизного податку.

У разі якщо сума акцизного податку на пальне або спирт етиловий, обсяг залишків якого збільшується, є більшою, ніж сума акцизного податку на пальне або спирт етиловий, обсяг залишків якого зменшується у зв’язку із зміною їх фізико-хімічних показників, заявка на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового оформляється на суму різниці сум акцизного податку, розрахованих за відповідними ставками з відповідних обсягів залишку пального або спирту етилового, що збільшуються та зменшуються, та реєструється із списанням з облікової картки грошових коштів в розмірі такої різниці.

У разі якщо сума акцизного податку на пальне або спирт етиловий, обсяги залишків якого збільшуються, є меншою, ніж сума акцизного податку на пальне або спирт етиловий, обсяги залишків якого зменшуються у зв’язку із зміною їх фізико-хімічних показників, заявка на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового оформляється з нульовою сумою акцизного податку і реєструється без повернення на облікову картку грошових коштів сплаченого акцизного податку.

У разі виявлення помилок у зареєстрованих заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового платник податку має право в межах 365 днів зареєструвати коригування до такої заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в межах позитивного значення показника ∑АНакл, визначеного відповідно до п. 232.3 ст. 232 ПКУ. При цьому таке коригування до заявки на поповнення обсягу залишку (п.п. 232.4.4 п. 232.4 ст. 232 ПКУ).

Форма* та порядок* заповнення заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового та коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 232.4.5 п. 232.4 ст. 232 ПКУ).

*Довідково: форма та порядок затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2020 за № 1241/35524).

При придбанні яких видів державних облігацій застосовується ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у розмірі 2,5 відсотка?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до абзацу першого п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 28 лютого 2023 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац другий п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (у редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-IX) (далі – Закон № 3480) державні облігації України можуть бути:

1) довгостроковими – із строком обігу понад п’ять років;

2) середньостроковими – із строком обігу від одного до п’яти років;

3) короткостроковими – із строком обігу до одного року.

Пунктом 2 ст. 16 Закону № 3480 передбачено, що державні облігації України поділяються на облігації внутрішньої державної позики України та облігації зовнішніх державних позик України.

Отже, при придбанні декларантом середньострокових та/або довгострокових державних облігацій України без права дострокового погашення, у період з 01 вересня 2021 року до 28 лютого 2023 року до подання Декларації, застосовується ставка Збору у розмірі 2,5 відсотка.

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб спадщини та подарунка

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) об'єктів спадщини.

Так, відповідно до п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ оподатковуються:

► за нульовою ставкою:

а) об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

б) вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б», «ґ» п. 174.1 ст. 174 ПКУ, що успадковується особою, яка є особою з інвалідністю I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б» п. 174.1 ст. 174 ПКУ, що успадковуються дитиною з інвалідністю;

в) грошові заощадження, поміщені до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;

► за ставкою 5 відсотків, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у п.п.174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ (п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ);

► за ставкою 18 відсотків, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Пунктом 174.3 ст. 174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити ПДФО до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили ПДФО до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

Нормами п. 174.4 ст. 174 ПКУ встановлено, що нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому розділом ІV ПКУ для податкового розрахунку. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.

При цьому у такому податковому розрахунку обов’язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником ПДФО, зазначеним у п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ.

Нотаріус або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування видає спадкоємцю – нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем ПДІФО з вартості об’єкта спадщини.

У разі переходу права на отримання страхових виплат згідно із ст. 1229 Цивільного кодексу України податковим агентом є страхувальник – фінансова установа.

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 ПКУ об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику ПДФО іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом ІV ПКУ для оподаткування спадщини.

Доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику ПДФО юридичною особою або самозайнятою особою, оподатковуються на загальних підставах, передбачених розділом ІV ПКУ для оподаткування додаткового блага.

Вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, отриманих у спадщину чи дарунок, які підлягають оподаткуванню згідно зі ст. 174 ПКУ, визначається у порядку, встановленому абзацом третім п. 173.1 ст. 173 ПКУ (п. 174.7 ст. 174 ПКУ).

Згідно з п. 174.8 ст. 174 ПКУ у разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, ринкова вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість або ринкова вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ.

Разом з тим, доходи, отримані у вигляді спадщини та/або дарунку, які оподатковуються не за нульовою ставкою, підлягають оподаткуванню і військовим збором за ставкою 1,5 відсотка (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку третьої та четвертої груп

Наказами Міністерства фінансів України від 24 листопада 2022 року № 394 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2022 року за № 1562/38898), від 15 грудня 2022 року № 438 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 листопада 2022 року № 394» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2022 року за № 1626/38962) внесено зміни до форм податкових декларацій платників єдиного податку третьої та четвертої груп, зокрема, доповнено додатком, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік.

Платники єдиного податку третьої групи, в яких виникає обов’язок визначати мінімальне податкове зобов’язання, вперше подають податкову звітність за 2022 рік за новою формою разом з додатком «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік».

Платники єдиного податку четвертої групи вперше подають податкову звітність на 2023 рік за новою формою разом з додатком «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік».

Також повідомляємо, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 листопада 2022 року № 955 «Про внесення змін до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2022 року за № 1639/38975, внесено зміни до форми «Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва.

В Електронному кабінеті платника для юридичних осіб доступні форми податкових декларацій платників єдиного податку третьої (ідентифікатор J0103508) та четвертої груп (ідентифікатор J0103805) з додатком, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік (ідентифікатор J0138305), та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (ідентифікатор J0303309).

Рентні платежі – важливий внесок до бюджетів

У січні – грудні 2022 року платники Дніпропетровщини сумлінно сплачували рентну плату до державного та до місцевих бюджетів.

Так, протягом 2022 року до державного бюджету спрямовано:

- за видобування кам’яного вугілля – майже 215 млн грн (це майже на 112 млн грн, або на 108,3 % більше минулорічного показника);

- за видобування залізних руд – понад 4,5 млрд грн (надходження виросли порівняно з 2021 роком на понад 1 млрд грн, або на 29,1 %);

- за видобування нафти – понад 53,6 млн грн, що майже на 2 млн грн, або на 3,8 % більше ніж минулого року;

- видобування природного газу – понад 1,2 млрд грн (збільшення надходжень у порівнянні з 2021 роком – на понад 629 млн грн, або на 101,5 %);

- видобування газового конденсату – майже 35,6 млн грн (сума надходжень збільшилась порівняно з 2021 роком майже на 19,3 млн грн, або на 118,2 %).

Крім того, до місцевих бюджетів надійшло:

- за видобування кам’яного вугілля – понад 92,1 млн грн (це майже на 48 млн грн, або на 108,3 % більше минулорічного показника);

- за видобування залізних руд – понад 1,9 млрд грн (надходження виросли порівняно з 2021 роком на понад 439 млн грн, або на 29,1 %);

- за видобування нафти – понад 2,8 млн грн, що на понад 104 тис. грн, або на 3,8 % більше ніж минулого року;

- видобування природного газу – майже 65 млн грн (збільшення надходжень у порівнянні з 2021 роком – на понад 9,5 млн грн, або на 17,1 %);

- видобування газового конденсату – майже 1,9 млн грн (сума надходжень збільшилась порівняно з 2021 роком майже на понад 1 млн грн, або на 118,2 %).

Плата за спеціальне водокористування поповнює місцеві бюджети Дніпропетровщини

Сьогодні кожний з нас робить все можливе для наближення нашої Перемоги.

Платники Дніпропетровської області продовжують працювати і сумлінно сплачувати податки до бюджетів.

Так, протягом 2022 року платники рентної плати за спеціальне водокористування поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 95 млн грн, що на понад 11,6 млн грн, або майже на 14 відсотків більше минулорічного показника.

Дякуємо всім за відповідальну громадянську позицію!

Місцеві бюджети Дніпропетровської області протягом 2022 року отримали понад 682 млн грн податку на нерухомість

Місцеві бюджети Дніпропетровської області протягом 2022 року поповнились податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на понад 682 млн гривень. Сума надходжень збільшилась у порівнянні з 2021 роком на понад 36,3 млн гривень.

Дніпропетровщина тримає економічний фронт та направляє до бюджетів усіх рівнів такі необхідні кошти.

Висловлюємо подяку нашим платникам, які забезпечують позитивну динаміку надходжень і навіть у цей нелегкий час сумлінно виконують свої податкові зобов’язання!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що відповідно до п. 70.9 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за зверненням платника податків, його законного представника або уповноваженої особи контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.

У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій

Наказом Державної податкової служби України від 10.01.2023 № 15 внесено зміни до наказу ДПС від 21.12.2020 № 744 та затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції.

Оновлений Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій розміщено за посиланнями:

https://tax.gov.ua/pro-sts-ukraini/struktura/aparat/departament-podatkovogo-auditu/povidomlennya/646307.html,

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/77893.html.

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(Кам’янський регіон)

« повернутися