Кам'янська ОДПІ інформує!

Дата: 05.04.2023 11:10

Кількість переглядів: 248

Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!

Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проводить вебінар на тему: «Як заповнити декларацію про майновий стан і доходи без помилок?».

Вебінар відбудеться 13.04.2023 в режимі ZOOM-конференції, початок о 14 год.00 хв.

Реєстрація на вебінар за телефоном (056) 374-31-33, 0986524128.

З 01.04.2023 діють нові довідники податкових пільг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що з 01.04.2023 діють нові довідники податкових пільг, які ДПС України 30.03.2023 розміщено на вебпорталі, а саме:

- Довідник податкових пільг № 114/1, що є втратами доходів бюджету,

- Довідник інших податкових пільг № 114/2.

У зазначених довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, місцевих податків та зборів, а також початок та кінець дії пільг.

Нагадаємо, що облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, контролюючі органи здійснюють на підставі інформації, наявної у поданих такими платниками податкових деклараціях.

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України оприлюднила оновлення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.31.6.0 станом на 28.03.2023. Цей комплект програмного забезпечення містить зміни та доповнення з 01.01.2023 до 28.03.2023 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.31.*

Перелік змін та доповнень (версія 1.31.6.0) (станом на 28.03.2023)

Додано нові версії документів:

На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 17 січня 2023 року N 26):

F/J 1201014 - Податкова накладна;

F/J 1201114 - Додаток 1 до податкової накладної. Додаток до податкової накладної;

F/J 1201214 - Додаток 2 до податкової накладної. Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 402 «Про внесення змін до форми Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 20 грудня 2022 року № 445):

F/J 0301208 - Податкова декларація збору за місця для паркування транспортних засобів;

F/J 0311208 - Розрахунок податкових зобов’язань збору за місця для паркування транспортних засобів. Додаток до Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів (пункт 9).

На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 403 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 20 грудня 2022 року № 446):

F/J 0303506 - Податкова декларація з туристичного збору;

F/J 0313506 - Додаток до Податкової декларації з туристичного збору.

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (далі – Держстат) та враховуючи зміни внесені наказом Держстату від 10 листопада 2022 року № 279:

S0301119 - № 1-ПВ (квартальна) Звіт із праці (наказ Держстату від 12 травня 2022 року № 87);

S0303003 - № 1-РС (один раз на чотири роки) Звіт про витрати на утримання робочої сили (наказ Держстату України від 23 серпня 2022 року № 227);

S0435005 - №1-ціни (послуги) (квартальна) Звіт про ціни виробників послуг (наказ Держстату від 04 травня 2022 року № 77);

S0500912 - 9-ЗЕЗ (квартальна) Звіт про експорт-імпорт послуг (наказ Держстату від 25 травня 2022 року № 106);

S0501411 - №14-ЗЕЗ (квартальна) Звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу (Наказ Держстату 12 травня 2022 року № 84);

S0600320 - № 3-торг (квартальна) Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі (наказ Держстату від 31 травня 2022 року № 117);

S0601317 - № 1-опт (квартальна) Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі (наказ Держстату від 31 травня 2022 року № 114);

S0800112 - № 1-заборгованість (ЖКГ) (квартальна) Звіт про оплату населенням житлово-комунальних послуг (наказ Держстату від 12 травня 2022 року № 85);

S1000217 - № 2-інвестиції (квартальна) Звіт про капітальні інвестиції (наказ Держстату від 10 червня 2022 року № 181);

S1001016 - № 10-зез (квартальна) Звіт підприємства з іноземними інвестиціями (наказ Держстату від 26 травня 2022 року № 108);

S1001314 - № 13-зез (квартальна) Звіт підприємства про інвестиції за кордон (наказ Держстату від 26 травня 2022 року № 108 );

S1300111 - 1-ІКТ (річна) Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємстві (наказ Держстату від 26 липня 2022 року № 212);

S1605311 - № 51-вант (2 рази на рік) Обстеження фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні автомобільні перевезення на комерційній основі (наказ Держстату від 31 травня 2022 року № 122);

S1616011 - № 31-авто (квартальна) Звіт про перевезення автомобільним транспортом вантажів за видами вантажів та пасажирів за видами сполучення (наказ Держстату від 31 травня 2022 року № 121);

S1803110 - 31-вод (квартальна) Звіт про перевезення вантажів і пасажирів водним транспортом (наказ Держстату від 23 червня 2022 року № 194);

S2601006 - № 1-послуги (квартальна) Звіт про обсяги реалізованих послуг (наказ Держстату від 31 травня 2022 року № 119).

Сформовано план-графік проведення планових документальних перевірок на 2023 рік

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників.

Відповідно до статті 77 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) документальні планові перевірки повинні бути передбачені у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на вебпорталі ДПС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Відповідно до вимог Кодексу та згідно з Порядком формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524, зі змінами, Державною податковою службою України сформовано план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік та оприлюднено на вебпорталі ДПС 23 грудня 2022 року.

З метою недопущення втрат бюджету внаслідок законодавчих обмежень щодо здійснення у 2022 році заходів контролю було проведено аналіз стану здійснення діяльності, подання звітності та ризиків несплати податків суб’єктів господарювання, планові перевірки яких не були розпочаті у 2022 році, з урахуванням якого було сформовано план-графік на 2023 рік.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 20.02.2023 № 101 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.03.2023 за № 412/39468) (далі – Наказ № 101) затверджено Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» та:

- викладено у новій редакції декларацію з податку на прибуток;

- внесено зміни до додатків до декларації з податку на прибуток.

Крім того, наказом Міністерства фінансів України від 13.03.2023 № 130 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 20 лютого 2023 року № 101» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за № 451/39507) (далі – Наказ № 130) внесено ще деякі зміни до Наказу № 101, форми декларації та додатків.

Накази № 101 та Наказ № 130 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 31.03.2023 і вони набрали чинності з дня їх офіційного опублікування, тобто 31.03.2023.

Щодо окремих нюансів заповнення платниками податків – фізичними особами платіжних інструкцій при сплаті податків та єдиного внеску*

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Покроковий алгоритм дій платників податків – фізичних осіб (далі – платники) при використанні ними сервісу «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету в процесі формування платіжної інструкції на сплату податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – платежі) для подальшого виконання її надавачами платіжних послуг містить детальний сценарій:

1) платник здійснює вхід до приватної частини Електронного кабінету за посиланням: //cabinet.tax.gov.ua;

2) у головному меню приватної частини Електронного кабінету платник обирає розділ «Стан розрахунків з бюджетом», в якому йому пропонуються для вибору перелік платежів для сплати та перелік надавачів платіжних послуг;

3) із наведеного переліку платежів платник обирає той платіж, за яким бажає сформувати платіжну інструкцію, та з використанням функціоналу «Реквізити» на верхній панелі меню здійснює перегляд на екрані реквізитів обраного платежу:

«Код отримувача коштів»;

«Назва отримувача коштів»;

«Бюджетний та/або небюджетний рахунок»;

«Назва платежу»;

«Код платежу»;

4) поле «Призначення платежу» платіжної інструкції платник, який не використовує єдиний рахунок, заповнює реквізити:

«Код виду сплати», який обирається з переліку кодів, що пропонується ІКС;

«Додаткова інформація запису» у довільній формі

5) з переліку надавачів платіжних послуг платник обирає відповідного надавача платіжних послуг, яким буде виконуватися платіжна інструкція;

6) платник перевіряє реквізити «Платник», «Найменування /прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) платника», «Код отримувача коштів», «Назва отримувача коштів», «Рахунок платника», «Рахунок отримувача», «Призначення платежу» платіжної інструкції, що сформувалася, та після підтвердження з використанням пункту меню «Підтвердити» правильності її реквізитів натискає «Сплатити»;

7) після проведення надавачем платіжних послуг платіжної операції згідно з платіжною інструкцією платник:

- отримує від надавача платіжних послуг підтвердження (квитанцію) про сплату коштів;

- переглядає у розділі «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету інформацію про надходження платежу на бюджетний/небюджетний рахунок.

Детальніше з прикладами заповнення платниками – фізичними особами платіжної інструкції на сплату податків, зборів платежів та єдино внеску – за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/navchalniy-blok/splata-podatkiv-ta-edinogo-vnesku/nyuansi-zapovnennya-platijnih-instruktsiy/655120.htm

* для використання платниками після адаптації ІКС «Електронний кабінет» до законодавчо-нормативних змін у платіжній інфраструктурі

Деклараційна кампанія 2023 року: нагадування про основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2023.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Порядок подання декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Певну частину доходів фізичних осіб складають доходи у вигляді заробітної плати. З таких доходів, як і з багатьох інших видів доходів, податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) утримується і сплачується податковими агентами, як правило, роботодавцями.

Однак в деяких випадках фізичним особам необхідно самостійно обчислити суму податку (збору) шляхом подання до податкового органу податкової декларації, в якій розраховується сума податку) та військовий збір, що підлягає сплаті до бюджету.

У той же час ПКУ не тільки встановлює цей обов’язок, а й надає платнику податків можливість подання податкової декларації при виникненні у фізичної особи права на отримання податкової знижки і поверненню надміру сплаченого податку у зв’язку з виникненням цього права.

Отже, випадки, за яких платники податку зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації встановлені розділом IV ПКУ, до яких відносяться:

- отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 ПКУ) (суми заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо, тощо);

- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 ПКУ) (спадщина; подарунки; доходи від оренди майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках передбачених ПКУ, тощо);

- іноземні доходи (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ);

Податкову декларацію також зобов’язані подавати:

- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 ПКУ);

- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 ПКУ);

- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити  доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи ( п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 ПКУ);

- платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 с.179 ПКУ). 

У січні – березні 2023 року до зведеного бюджету надійшло 253,2 млрд гривень

Платники у складний воєнний час продовжують підтримувати економіку України, сумлінно сплачуючи до бюджету податки. Завдяки їх активній громадянській позиції держава стабільно отримує кошти для забезпечення Збройних Сил України та соціальних виплат.

Так, у січні – березні 2023 року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 253,2 млрд грн. До державного бюджету надійшло 152,2 млрд грн, до місцевих бюджетів – 101 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – березні 2023 року становили 150,4 млрд грн.  Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 98,8 відс. При цьому за І квартал 2023 року на рахунки платників відшкодовано 40,4 млрд грн ПДВ.

У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано з податку на прибуток підприємств на 26,0 відс. (+7,2 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) на 23,9 відс. (+4,2 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб на 10,4 відс. (+3,6 млрд грн).

У розрізі основних платежів у січні – березні 2023 року приріст порівняно з відповідним періодом минулого року становить з акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – у 2,2 раза (+12,2 млрд грн), податку на доходи фізичних осіб – 18,4 відс. (+5,8 млрд грн).

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – березні 2023 року становили 105,4 млрд грн, що на 16,6 млрд грн, або на 18,7 відс. більше ніж у січні – березні 2022 року.

У березні 2023 року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 103,3 млрд грн. До державного бюджету надійшло 68,8 млрд грн, до місцевих бюджетів – 34,5 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у березні 2023 року становили 67,8 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 104,3 відс., додатково до бюджету надійшло 2,8 млрд гривень.

Платникам на рахунки відшкодовано 14,5 млрд грн ПДВ.

У повному обсязі виконано показники розпису Міністерства фінансів України з податку на прибуток підприємства – 118,6 відс. (+4,1 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 111,3 відс. (+1,3 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 138,5 відс. (+2,7 млрд грн).

У розрізі основних платежів у березні 2023 року приріст порівняно з березнем 2022 року становить з податку та збору на доходи фізичних осіб – 3,5 млрд грн (+35,4 відс.), акцизного податку з вироблених та ввезених підакцизних товарів (продукції) – 8,5 млрд грн (у 8,1 раза).

Місцеві бюджети у березні 2023 року отримали 34,5 млрд грн, що на 9,8 млрд грн, або на 39,7 відс. більше ніж у березні 2022 року.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у березні 2023 року становили 36,2 млрд грн, що на 8,4 млрд грн, або на 30,3 відс. більше ніж у березні 2022 року.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

Відбувся онлайн-марафон на тему: «Бізнес в умовах воєнного стану: Податкові перевірки – що й кого чекати?»

Представники ДПС взяли участь в онлайн-марафоні на тему: «Бізнес в умовах воєнного стану: Податкові перевірки – що й кого чекати?», організованому Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація адвокатів України».

Під час заходу відбувся аргументований конструктивний діалог щодо особливостей проведення контрольно-перевірочних заходів під час дії воєнного стану та очікувані зміни для платників податків в частині контрольно-перевірочної роботи з 1 липня 2023 року.

Крім того, учасники заходу приділили увагу питанням декларування платниками податків від’ємного значення ПДВ; бюджетного відшкодування ПДВ за результатами документальних перевірок. Також обговорювались можливості Електронного кабінету платників податків у частині контрольно-перевірочної роботи, відновлення перевірок з 1 липня 2023 року, у тому числі документальних перевірок, передбачених планом-графіком на 2023 рік.

Ознайомитися з планом-графіком проведення документальних планових перевірок на 2023 рік можна на вебпорталі ДПС за посиланням: Діяльність/Плани та звіти роботи/План-графік проведення документальних планових перевірок на 2023 рік.

Яким чином через РРО та/або ПРРО здійснюється видача коштів у разі повернення товару або скасування помилково проведеної суми?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), де зокрема, п. 2 визначено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду).

Відповідно до ст. 2 Закону № 265 розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.

Вимоги до форми та змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Так, згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек видачі коштів (далі – видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.

Пунктом 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Пунктом 8 глави III Порядку № 547 встановлено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Водночас, якщо після направлення ПРРО в режимі онлайн даних розрахункового документа про проведену розрахункову операцію для реєстрації фіскальним сервером присвоєно фіскальний номер відповідному розрахунковому документу, але до отримання ПРРО від фіскального сервера даних про такий фіскальний номер розрахункового документа припинився зв’язок ПРРО з фіскальним сервером, розрахункова операція була завершена ПРРО в режимі офлайн із присвоєнням їй фіскального номера із Діапазону, дублювання розрахункових документів може бути усунене шляхом проведення операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням номера розрахункового документа, який сторнується, та номера розрахункового документа, який дублюється.

Чи дозволяється використовувати програмний РРО під час реалізації пального?

Державна податкова служба інформує, що відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Поряд з цим, згідно з абзацом другим пункту 1 статті 3 Закону № 265 (у редакції Закону України від 01.12.2020 № 1017-IX) використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.

Необхідно зазначити, що термін «пальне» наведений у Податковому кодексі України (далі – Кодекс), – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (підпункт 14.1.1411 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

До уваги неприбуткових організацій!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо права неприбуткової організації надавати нецільову благодійну матеріальну допомогу своїм членам, які сплачують внески на її фінансування, але не є її штатними працівниками, та які були мобілізовані до Збройних Сил України, повідомляє наступне.

Однією з обов’язкових умов перебування організації у статусі неприбуткової є заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) надання неприбутковими організаціями благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які: мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій в таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад. Таким чином, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, неприбуткові організації зможуть надавати за рахунок своїх доходів благодійну допомогу лише стороннім особам без загрози втрати статусу неприбутковості.

Отже, у випадку здійснення неприбутковою організацією окремим її членам виплат у вигляді нецільової благодійної матеріальної допомоги, зокрема, які мобілізовані до лав Збройних Сил України, проведення таких операцій призведе до розподілу отриманих доходів на користь членів такої організації та, відповідно, до порушення права перебування такої організації у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.

Крім того, враховуючи положення п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, серед переліку можливих отримувачів добровільної фінансової допомоги, надання якої неприбутковою організацією не призведе до порушення вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, таких фізичних осіб як військовослужбовці окремо не визначено.

Натомість, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не є підставою для виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій проведення такою організацією операцій з добровільного перерахування коштів для потреб забезпечення оборони держави, зокрема, безпосередньо Збройним Силам України, що є військовим формуванням, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, згідно з частиною першою ст. 1 Закону України № 1934, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам.

Щодо реалізації норм Закону України № 2888-IX

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України листом від 31.03.2023 № 6947/7/99-00-13-01-07 (далі – Лист ДПС № 6947) щодо реалізації норм Закону України від 12 січня 2023 року № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон № 2888-IX) повідомила таке.

З метою адаптації українського законодавства до європейського законодавства в Україні триває реформування ринку платіжних послуг, яке розпочалось з прийняття Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591-ІХ).

Так, Законом № 1591-ІХ встановлено поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, права, обов’язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Зокрема поряд з іншими новаціями Законом № 1591-IX визначено:

- перелік учасників платіжної інфраструктури, що можуть надавати платіжні послуги, який розширено небанківськими надавачами платіжних послуг (наприклад оператори поштового зв’язку, платіжні установи, філії іноземних платіжних установ, тощо) та емітентами електронних грошей, в яких відкриваються відповідні рахунки клієнтам;

- єдиним документом, що надається ініціатором платіжної операції надавачу платіжних послуг є платіжна інструкція (раніше ініціювання списання коштів з рахунків платників у банках відбувалось на підставі розрахункових документів: платіжного доручення, платіжного доручення-вимоги, платіжної вимоги, інкасового доручення (розпорядження), тощо);

- визначено перелік реквізитів платіжної інструкції (раніше затверджувалися стандартизовані форми розрахункових документів, зокрема інкасового доручення (розпорядження)).

Також Законом № 1591-ІХ визнано таким, що втратив чинність Закон України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», яким регламентувався такий вид платіжних послуг як переказ коштів (пункт 2), та внесено зміни до окремих законів (пункт 3).

З метою узгодження з положеннями Закону № 1591-IX термінології окремих положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс), які тим чи іншим способом стосувалися банківських установ, рахунків клієнтів банків, переказу коштів, прийнято Закон № 2888-IX.

Відповідно до пункту 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення»  Закону № 2888-IX цей Закон набирає чинності з 1 квітня 2023 року.

Слід звернути увагу, що поряд з іншими змінами Законом № 2888-IX були удосконалені окремі положення Кодексу (зокрема підпункт 19^-1.1.21  пункту 19^-1.1 статті 19, підпункти 20.1.31 – 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, абзац другий пункту 87.1 статті 87, пункт 89.4 статті 89, абзаци другий та третій підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94, пункт 94.12 статті 94, абзац перший пункту 95.3 статті 95, абзац другий та четвертий пункту 95.5 статті 95, пункт 101.4 статті 101), що стосуються окремих функцій та прав контролюючих органів, а також здійснення контролюючими органами передбачених Кодексом повноважень щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платників, арешту коштів, стягнення коштів.

Такі зміни нададуть можливість здійснювати:

- стягнення коштів платника з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, а також з електронних гаманців, відкритих в емітентів електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;

- зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей;

- накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей.

Отже, сфера дії таких положень Кодексу поширюється на платіжні операції з коштами, що перебувають на рахунках/електронних гаманцях у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

На сьогодні проводиться робота щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань погашення податкового боргу з метою їх приведення у відповідність до вимог Законів № 1591-ІХ та № 2888-ІХ.

Лист ДПС № 6947 розміщений на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78086.html

Чи може фізична особа отримати інформацію про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків за період до/з 1998 року?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відомості про доходи фізичних осіб накопичуються у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), починаючи з 1998 року.

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) діяв Закон України від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 320).

Згідно з частиною другою ст. 9 Закону № 320 керівники і посадові особи підприємств, установ, організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства зобов’язані були подавати до державних податкових інспекцій відомості про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків та інших обов’язкових платежів. Форму відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків (форма № 8ДР) і Порядок заповнення відомостей про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків було затверджено наказом ДПА України від 30.12.1997 № 473 (в редакції наказу ДПА України від 06.01.99 № 10), який втратив чинність.

Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПКУ платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов’язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Державна податкова служба України (далі – ДПС) відповідно до абзацу першого п. 70.1 ст. 70 ПКУ формує та веде Державний реєстр.

Пунктом 70.3 ст. 70 ПКУ визначено, що до інформаційної бази Державного реєстру включаються, такі дані про фізичних осіб:

- джерела отримання доходів;

- об’єкти оподаткування;

- сума нарахованих та/або отриманих доходів;

- сума нарахованих та/або сплачених податків;

- інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків;

- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі на підставі даних розпорядника такого реєстру, наданих у порядку інформаційної взаємодії відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 5 розд. VII Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210, фізична особа – платник податків має право на одержання будь-яких відомостей про себе, що містяться у базі персональних даних Державного реєстру.

Спосіб збору, накопичення персональних даних, що включаються до Державного реєстру, умови та процедури внесення змін до персональних даних визначаються Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822).

Відповідно до п. 1 розд. Х Положення № 822 фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.

Пунктом 4 розд. Х Положення № 822 встановлено, що для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків за формою № 10ДР (далі – Заява за формою № 10ДР) (додаток 14 до Положення № 822). Представник додає до Заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.

Оригінали документів після прийняття Заяви за формою № 10ДР повертаються, копії залишаються у контролюючому органі та зберігаються разом із зазначеною Заявою.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – платник податків може отримати відомості з Державного реєстру про суми нарахованих та/або отриманих доходів та суми нарахованих та/або сплачених податків з 1998 року. До 1998 року чинним на той час законодавством не було передбачено подання до державних податкових інспекцій відомостей про нараховані та виплачені суми фізичним особам доходів і суми утриманих з них податків.

За інформацією про доходи фізичних осіб за період до 1998 року, в зв’язку з відсутністю зазначених даних в органах ДПС, пропонуємо звернутися до податкового агента (юридичної особи або фізичної особи – підприємця), який виплачував доходи фізичним особам, а у разі його ліквідації – до державного архіву області (міста).

Для підтвердження інформації, зазначеної у ПН / РК, платник ПДВ може подати додаткові пояснення та копії документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

У разі отримання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку може подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5-и робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку. За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5-и робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання.

Що розуміється під об’єктом нерухомого майна, який буде споруджений в майбутньому?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що окремі особливості оподаткування податком на прибуток підприємств, ПДВ та податком на доходи фізичних осіб операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому  встановлюються Законом України від 20 вересня 2022 року № 2600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (далі – Закон № 2600).

Закон № 2600 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України від 15 серпня 2022 року  2518-IX «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (далі – Закон № 2518).

Закон № 2518 набрав чинності 10 жовтня 2022 року, а відтак норми, визначені Законом № 2600, почали діяти, починаючи з 10 жовтня 2022 року.

Відповідно до п. 6 ст. 1 Закну № 2518 майбутній об’єкт нерухомості – це передбачена проєктною документацією на будівництво складова частина подільного об’єкта незавершеного будівництва, яка після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта стане самостійним об’єктом нерухомого майна (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машиномісце тощо). Майбутні об’єкти нерухомості поділяються на: майбутні об’єкти житлової нерухомості (квартира, інше житлове приміщення тощо); майбутні об’єкти нежитлової нерухомості (гаражний бокс, інше нежитлове приміщення, машиномісце тощо).

Дніпропетровщина: у березні 2023 року збір до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску) склав понад 5,9 млрд гривень

У березні 2023 року від платників Дніпропетровщини збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)) склав понад 5,9 млрд грн, що на 64,6 млн грн, або на 1,1 відс. більше, ніж за відповідний період 2022 року.

До державного бюджету у березні 2023 року надійшло понад 2,6 млрд гривень.

Місцеві бюджети протягом березня 2023 року отримали понад 3,2 млрд грн, що на 461,2 млн грн, або на 16,7 відс. більше, ніж за відповідний період 2022 року.

Єдиного внеску по ГУ ДПС у березні 2023 року надійшло понад 2,3 млрд грн, що на 722,3 млн грн, або на 43,9 відс. більше минулорічного показника.

Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила подяку платникам за відповідальне ставлення до своїх обов’язків по сплаті податків.

Яким чином резидент Дія Сіті у Розрахунку зазначає інформацію щодо гіг-спеціалістів, які не перебувають у штаті резидента Дія Сіті та на підставі укладених гіг-контрактів отримують дохід у вигляді винагороди?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Резидент Дія Сіті інформацію щодо гіг-спеціалістів, які не перебувають у штаті резидента Дія Сіті та на підставі укладених гіг-контрактів отримують дохід у вигляді винагороди, зазначає у рядку 05 «Працювало за цивільно-правовими договорами» заголовної частини додатка 4ДФ Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Де на офіційному вебпорталі ДПС розміщено реєстр платників, які використовують єдиний рахунок, та яка інформація наявна в даному реєстрі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 зі змінами та доповненнями (далі – Постанова № 321).

Інформація за визначеним платником з реєстру платників, які використовують єдиний рахунок (крім реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта фізичної особи), є доступною на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Інформація з реєстрів https://cabinet.tax.gov.ua/registers.

Відповідно до п. 7 Постанови № 321 у реєстрі платників, які використовують єдиний рахунок, зазначається:
- найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника;
- податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті);
- дата включення платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
- дата виключення платника з реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Як користуватися сервісом «Реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами», розміщеним на офіційному вебпорталі ДПС?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552 (далі – Порядок № 552).

Порядок № 552 затверджено, зокрема, відповідно до ст. 455 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 3 Порядку № 552 облік осіб, які здійснюють операції з товарами, ведеться автоматизовано в реєстрі осіб, які здійснюють операції з товарами.

У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема, до сервісу «Реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами».

Для перевірки даних про осіб, які здійснюють операції з товарами достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта), найменуванням/ПІБ платника податків, обліковим номером особи.

Деклараційна кампанія 2023: граничний строк подання декларації про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) зобов’язані самостійно обчислити суму податку та військового збору шляхом подання до податкового органу податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), при отриманні:

- окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ);

- доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ);

- іноземних доходів  (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

Для зазначеного переліку громадян граничний термін подання декларації за звітний (податковий) 2022 рік – 01 травня 2023 року (включно).

Деклараційна кампанія 2023: граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває деклараційна кампанія 2023 року.

Нагадуємо, що граничними строками сплати податку на доходи фізичних осіб є:

- протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) – для фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування); 

- до 1 серпня року, що настає за звітним – для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. 

Довідково: якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначає свої податкові зобов’язання, які сплачує за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

До уваги! Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Рахунки для сплати платежів» (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Щодо порядку оподаткування транспортних засобів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів належать до підакцизних товарів.

Платником акцизного податку є, зокрема:

- особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

- особа – суб’єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

- особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку (п.п. 212.1.4 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

- особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до п. 213.3 ст. 213 цього Кодексу (п.п. 212.1.5 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

- особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок (п.п. 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема:

- операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу (п.п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України (п.п. 213.1.3 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави (п.п. 213.1.4 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством, відповідно до п. 213.3 ст. 213 Кодексу (п.п. 213.1.5 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених п. 216.3 ст. 216 цього Кодексу (п.п. 213.1.6 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (п.п. 213.1.11 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).

До операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування,  належать, зокрема:

- операції з реалізації легкових автомобілів для осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів загальнообов’язкового державного страхування, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів (п.п. 213.3.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з безоплатної передачі для знищення підакцизних товарів (продукції), конфіскованих за рішенням суду та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника, якщо вони не підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку;

- операції з безоплатної передачі у володіння і користування Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, органам Служби безпеки України, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної гвардії України конфіскованих підакцизних товарів, визначених підпунктами 215.3.5 – 215.3.52 п. 215.3 ст. 215 Кодексу (далі – транспортні засоби); транспортних засобів, визнаних безхазяйними; транспортних засобів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання; транспортних засобів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшли у власність держави (п.п. 213.3.4 п. 213.3 ст. 213 Кодексу).

У разі реалізації на митній території України транспортних засобів, операції з безоплатної передачі яких звільняються від оподаткування відповідно до цього підпункту, податок сплачується особами, які реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі транспортні засоби, не пізніше дати такої реалізації одночасно зі сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент безоплатної передачі таких підакцизних транспортних засобів;

- ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України «Про гуманітарну допомогу» (п.п. 213.3.9 п. 213.3 ст. 213 Кодексу);

- операції з ввезення на митну територію України та реалізація на митній території України кузовів до автомобілів легкових за умови виготовлення надалі з них автомобілів, зазначених у товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД (п.п. 213.3.14 п. 213.3 ст. 213 Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів використання таких товарів (продукції) надалі, крім випадків, зазначених у ст.ст. 225 та 229 Кодексу (п. 216.1 ст. 216 Кодексу).

Суми акцизного податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках (п. 216.4 ст. 216 Кодексу).

Акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації (п.п. 222.2.1 п. 222.2 ст. 222 Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, що відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому разі акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п. 216.11 ст. 216 Кодексу).

При цьому відповідно до п.п. 222.2.4 п. 222.2 ст. 222 Кодексу платники акцизного податку при зверненні до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.

Датою виникнення податкового зобов’язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. У цьому пункті втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити (п. 216.2 ст. 216 Кодексу).

Відповідно до п. 216.3 ст. 216 Кодексу податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:

а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

в) підакцизний товар (продукцію):

- примусово відчужено або вилучено для потреб держави відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужений підакцизний товар (продукцію);

- передано Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;

- надано як гуманітарну допомогу.

При використанні підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб датою виникнення податкових зобов’язань є дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів (продукції) (п. 216.6 ст. 216 Кодексу).

Ставки податку та перелік товарів, з яких справляється акцизний податок, зокрема транспортних засобів, визначено у підпунктах 215.3.5 – 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

У разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ст. 214 Кодексу).

Відповідно до п.п. 215.3.51 п. 215.3 ст. 215 Кодексу ставка податку з транспортних засобів:

- автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених переважно для перевезення людей, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі, у тому числі автомобілі, які в установленому законодавством порядку подаються до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації у зв’язку зі зміною моделі транспортного засобу, що до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, обчислюється за відповідною формулою (п.п. 215.3.51 п. 215.3 ст. 215 Кодексу).

Оскільки ставка акцизного податку встановлена в іноземній валюті (євро), розрахунок суми податку здійснюється у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу (п. 217.3 ст. 217 Кодексу).

Водночас зазначаємо, що тимчасово, на період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України та/або запровадження воєнного стану, відповідно до законодавства звільняються від оподаткування акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та реалізації на митній території України броньованих автомобілів, що класифікуються за кодами 8702 10 19 90, 8702 90 11 00, 8703 згідно з УКТ ЗЕД, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України (п. 42 підрозд. 5 «Особливості справляння акцизного податку та екологічного податку» розд. XX «Перехідні положення» Кодексу).

Разом з цим відповідно до п. 31 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів в забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС), звільняються від оподаткування акцизним податком операції з безоплатної передачі у володіння і користування суб’єктам, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), органам прокуратури у Донецькій та Луганській областях транспортних засобів; транспортних засобів, визнаних безхазяйними; транспортних засобів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання; транспортних засобів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшли у власність держави.

У разі реалізації на митній території України транспортних засобів, операції з безоплатної передачі яких звільняються від оподаткування відповідно до цього пункту, податок сплачується особами, що реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі транспортні засоби не пізніше дати такої реалізації одночасно із сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент безоплатної передачі таких підакцизних транспортних засобів.

Задекларована праця = трудові і соціальні права

Працювати за трудовим договором – вигідно! 

З моменту укладення трудового договору ви – найманий працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.

Роботодавець не може змусити вас виконувати роботу, яка не передбачена трудовим договором і посадовою інструкцією. То ж, якщо ви не згодні з тим, що вам кажуть робити, можете відмовитися.

Платник єдиного податку не скористався правом щодо несплати авансових платежів: відображення у податковій декларації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку першої та другої груп мають право не сплачувати єдиний податок.

Зазначене вище право закріплене у п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Надане ПКУ платникам єдиного податку першої та другої груп право не сплачувати єдиний податок у період з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України за власним бажанням може бути використане платниками єдиного податку за весь період або використане частково (за окремі місяці).

Фізичні особи  – платники єдиного податку першої та другої груп, які не сплачували єдиний податок під час воєнного стану, відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в податковій декларації платника єдиного податку (у разі виникнення обов’язку щодо подання податкової декларації платника єдиного податку) відображають відсутність щомісячних авансових внесків єдиного податку за відповідний податковий (звітний) період.

Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця відповідно до п. 296.4 ст. 296 ПКУ подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.

Подана платником єдиного податку першої або другої групи податкова декларація платника єдиного податку в індивідуальному порядку (на рівні територіального органу ДПС) може бути підставою  для внесення відповідних змін до його інтегрованої картки платника, яка відображає стан розрахунків з місцевим бюджетом по єдиному податку.

Одночасно повідомляємо, що згідно з  п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, у тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. 

Отже, у випадку, коли платник єдиного податку не скористався правом щодо несплати авансових платежів на кожне 20 число місяця, то таким платником у податковій декларації платника єдиного податку за звітний 2022 рік повинна бути відображена сплата щомісячних авансових внесків єдиного податку за відповідний податковий (звітний) період.

Нагадування платникам рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Державна податкова служба України з метою забезпечення правильності визначення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Плата) відповідно до вимог п.п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – п.п. 69.30, Кодекс), повідомила.

Підпунктом 69.30 Кодексу, визначено, що нараховані та не сплачені податкові зобов’язання з Плати, за обсяги газу природного закачаного до газосховищ у відповідному податковому (звітному) періоді відповідно до здійснених Оператором газосховищ України алокацій згідно з розділом IX Кодексу, тимчасово не вважаються податковим боргом.

При цьому норми п.п. 69.30 Кодексу для цілей визначення податкових зобов’язань з Плати поширюються виключно на обсяги газу природного, що відповідають вимогам Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823.

З огляду на викладене, просимо довести до відома платників Плати, що для забезпечення виконання умов п.п. 69.30 Кодексу при декларуванні податкових зобов’язань з Плати необхідно із дотриманням вимог наказу Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 «Про затвердження форми податкової декларації з рентної плати», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.09.2018 за № 1051/27496 (далі - Декларація), зазначати у р. 8.2 додатку 2і Декларації назву та код корисної копалини (газу природного), визначені відповідно до розділу V Класифікатора корисних копалин ДК 008:2007, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 12 грудня 2007 року № 357, згідно з додатком 13 до Декларації.

Водночас інформуємо, що до газу природного, що відповідає встановленим законодавством стандартам для подання в газотранспортну систему України, згідно з додатком 13 до Декларації належить:

Газ природний (бутан, етан, пропан) (1.1.02.01),

Газ сланцевих товщ (1.1.02.02),

Газ центрально-басейнового типу (1.1.02.04),

Газ (метан) вугільних родовищ (1.1.02.05).

До уваги платників ПДВ: з 1 квітня 2023 року діє нова форма податкової накладної

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.04.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (зі змінами), який опубліковано в Офіційному віснику України від 02.02.2023 № 11 (далі – наказ Мінфіну № 463).

Відповідно до наказу Мінфіну № 463 у новій редакції, зокрема, затверджено форми: податкової накладної; податкової декларації з податку на додану вартість; уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

Таким чином, застосування нових форм, затверджених наказом Мінфіну № 463, починається з:

- 1 квітня 2023 року – для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники зобов’язанні реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (у тому числі і податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких накладних, які складені до 01.04.2023 та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних);

- з 1 травня 2023 року – для податкової декларації з податку на додану вартість, тобто яка подається починаючи із звітного (податкового) періоду за квітень 2023 року.

Також, починаючи з 1 травня 2023 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

До уваги платників податків – фізичних осіб!

З метою створення комфортних умов для платників податків – фізичних осіб та спрощення процедури подання декларації про майновий стан і доходи, ДПС впроваджено сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» у приватній частині Електронного кабінету.                                                      

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/665963.html?fbclid=IwAR3LeS0DFfdu0W3tnI7NLsT7vzkDdRxhjaVvZdDdrC93gner245fZNHtDLQ

До уваги небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей!

Державна податкова служба України повідомляє, що з 01.04.2023 відповідно до п. 69.2 статті 69 Податкового кодексу України (Кодекс) небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані надсилати до контролюючих органів, в яких вони перебувають на обліку, повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків.

Порядок подання таких повідомлень регулюється Порядком подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 зі змінами.

Керуючись цим Порядком, небанківські надавачі платіжних послуг можуть подавати повідомлення про відкриття/закриття рахунків у електронній або паперовій формі за формами, встановленими додатками 1 чи 2 до цього Порядку.

Емітенти електронних грошей до завершення технічної реалізації запровадження форми електронних повідомлень про відкриття/закриття електронних гаманців, подають повідомлення у паперовій формі згідно з формою, встановленою додатком 2 до Порядку.

Інформуємо, що згідно з п. 69.17 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» щодо всіх рахунків/електронних гаманців, відкритих/закритих у період дії воєнного, надзвичайного стану на території України платники податків, визначені п. 69.1 ст. 69 Кодексу, зокрема, небанківські надавачі платіжних послуг/емітенти електронних грошей зобов’язані направити (у тому числі повторно) до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців для отримання від контролюючих органів повідомлення про взяття рахунків/електронних гаманців на облік не пізніше одного місяця з дати припинення або скасування цих станів.

Якщо після припинення зазначених станів у небанківського надавача платіжних послуг/емітента електронних грошей відсутнє підтвердження взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючому органі, вважається, що здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків розпочато до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік.

Відбувся онлайн-марафон з питань оподаткування українських біженців в ЄС

Представники ДПС взяли участь в онлайн-марафоні на тему: «Українські біженці в ЄС – оподаткування та декларування», організованому всеукраїнською громадською організацією «Асоціація адвокатів України».

Дискусія була цікавою та змістовною. Під час заходу обговорювалися питання оподаткування, що стосуються багатьох громадян України, які знайшли прихисток в країнах Європи і не тільки та отримують там соціальну допомогу.

Такі виплати звільнені від сплати податків, але водночас, на сьогодні такі доходи підлягають декларуванню на загальних підставах. При цьому зазначаємо, що Комітет ВРУ з питань податкової та митної політики спільно з ДПС та Міністерством фінансів України опрацював зміни до ПКУ згідно з якими такі доходи не підлягатимуть декларуванню.

У разі прийняття таких змін, декларацію про доходи при отриманні тільки соціальних виплат не потрібно буде подавати. Утім, якщо були отримані ще якість кошти окрім соціальних виплат, подавати її необхідно.

Декларацію про майновий стан і доходи можна подати в електронному вигляді через Електронний кабінет (cabinet.tax.gov.ua) у розділі «ЕК для громадян».

Щодо позапланових документальних перевірок заявлених до відшкодування сум ПДВ

3 березня 2023 року Президент України підписав Закон України від 07.02.2023 № 2918-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг» (далі – Закон).

Законом внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до яких виключається положення абз. 15 п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, яким передбачено проведення позапланових документальних перевірок заявлених сум ПДВ до бюджетного відшкодування понад 100 тис. грн протягом 60 календарних днів, що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.

У зв’язку з цим термін проведення документальних перевірок бюджетного відшкодування ПДВ на суму більше 100 тис. грн з підстав за п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Кодексу становитиме до 30 календарних днів після закінчення строків на проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.

Зазначені зміни набрали чинності 20.03.2023.

До відома відвідувачів  центрів обслуговування платників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

З 03 квітня 2023 року, на період дії воєнного стану, встановлено наступний режим роботи ЦОП ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області:

Понеділок - п’ятниця:

Початок робочого дня:     9-00 год.;

Закінчення робочого дня:  17-30 год.;

Перерва: 12-30 год. – 13-00 год.;

Вихідні: субота, неділя. 

Додаткові матеріали

Ogoloshennya_na_sayt_rezhim_roboti_TSOP.rtf (Завантажити)

Як здійснити перереєстрацію ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє.
Пунктом 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) встановлено, що перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).
Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.

Згідно з п. 11 розд. II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Щодо амортизації у податковому та бухгалтерському обліку транспортних засобів, переданих для забезпечення потреб ЗСУ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Військово-транспортний обов’язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян – власників транспортних засобів (ст. 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (зі змінами та доповненнями). 

Порядок виконання військово-транспортного обов’язку визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок відшкодування державою вартості майна чи збитків, яких зазнають центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, а також громадяни внаслідок вилучення чи примусового відчуження транспортних засобів в особливий період, визначається законом. 

Залучення транспортних засобів під час мобілізації здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональними органами Служби безпеки України, відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, що оформлюються відповідними розпорядженнями. Приймання-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, та їх повернення після оголошення демобілізації здійснюються на підставі актів приймання - передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість та інші необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати транспортні засоби. 

Якщо транспортні засоби, що обліковувалися підприємством у складі основних засобів, передані (мобілізовані) ним для забезпечення потреб Збройних Сил України за актом приймання-передачі, то право власності на такі транспортні засоби залишається у підприємства і вони продовжують обліковуватись у нього на балансі і відповідно до правил бухгалтерського обліку можуть продовжувати амортизуватись. У випадку ж, коли транспортний засіб передається за актом про примусове відчуження, то такий засіб підлягає списанню з балансу товариства. Крім того, якщо транспортні засоби, що перебувають у власності суб’єктів господарювання, обліковуються як товари, призначені для продажу, такі транспортні засоби у бухгалтерському обліку враховуються у складі запасів.

Згідно з п. 138.1 п. 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст.138 ПКУ.

Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, підпунктами 138.3.2-138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. 

При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку. Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією. 

Відповідно до п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ термін «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку. 

Положення п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 ПКУ передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації виключно для активів, що є основними засобами, або нематеріальних активів, які відповідають вимогам п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Якщо основні засоби (транспортні засоби), які тимчасово не використовуються у господарській діяльності платника податку (передані у тимчасове користування Збройним Силам України в рамках виконання підприємством військово-транспортного обов’язку під час дії воєнного стану), призначені для використання у господарській діяльності і нарахування амортизації у бухгалтерському обліку протягом такого періоду не припиняється, то такий основний засіб буде амортизуватись протягом такого періоду у податковому обліку. При цьому вартість переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку, таких транспортних засобів у податковому обліку не амортизується.

До уваги платників єдиного податку четвертої групи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що розрахунок мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) за 2022 рік подається як додаток до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік (пункт 64 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), абзац 2 пункту 297 прим.1 .7 статті 297 прим.1 Кодексу).

Наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, яким затверджено форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи внесено зміни, зокрема, доповнено додатком 3, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік. Відповідно до затвердженої форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи Додаток 3 є невід’ємною частиною податкової декларації, тому такий додаток подається як до загальної, так і до звітних декларацій (підпункт 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Кодексу).

Згідно з затвердженою формою податкової декларації платника єдиного податку позитивне значення МПЗ, розраховане у додатку 3, переноситься до рядка 4 графи 7 та сумується з податковими зобов’язаннями за І квартал. Загальні податкові зобов’язання за І квартал підлягають сплаті протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (підпункт 295.9.2 пункту 295.9 статті 295 Кодексу).

Закон № 2888: яка передбачена відповідальність для небанківських надавачів платіжних послуг, емітентами електронних грошей у разі не повідомлення контролюючого органу про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє.

Відповідальність за неподання небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей відповідним контролюючим органам в установлений статтею 69 Кодексу строк повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків встановлена пунктом 118.1 статті 118 Кодексу та передбачає накладення штрафу у розмірі 680 гривень за кожний випадок неподання або затримки. Крім того, встановлюється відповідальність за здійснення видаткових операцій за електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах (накладення штрафу на небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей в розмірі 10 відсотків суми всіх операцій за весь період до отримання такого повідомлення, здійснених з використанням таких рахунків (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів), але не менш як 1700 гривень) (прим. 8 П. 118.2 ст. 118 Кодексу).

Детальніше щодо змін, внесених до ПКУ Законом № 2888 – в Інформаційному листі ДПС № 2/2023: Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» - за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/656893.html

Метою діяльності ДПС, як Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, є безкоштовне надання ЕДП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Юридична особа публічного права – Державна податкова служба України у відповідності до пункту 3 наказу Міністерства цифрової трансформації України від 08.07.2020 № 104 «Про затвердження Порядку ведення Довірчого списку» внесено до Довірчого списку, як Кваліфікованого надавача (далі – Надавач) електронних довірчих послуг (далі – ЕДП).

Метою діяльності Державної податкової служби України, як Надавача є безкоштовне надання ЕДП органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам.

Функціонування Надавача забезпечується сучасним програмно-технічним комплексом у складі якого використовуються унікальні програмно-апаратні рішення, які забезпечують високий рівень надійності захисту інформації.

До ЕДП, надання яких забезпечується Надавачем належать:

- cтворення (за умови надання захищеного носія особистих ключів), перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки;

- формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки;

- формування, перевірки та підтвердження кваліфікованої електронної позначки часу;

- консультативні послуги у сфері ЕДП за зверненням користувачів.

Почати перегляд сайту рекомендуємо з розділу «Отримання електронних довірчих послуг» - https://ca.tax.gov.ua/etrusted-services, де ви зможете ознайомитися з інформацією, необхідною для подальшої роботи, у тому числі переглянути перелік документів для отримання ЕДП та завантажити форми реєстраційних документів разом зі зразками заповнення.

Закон України № 2888: новації контрольно-перевірочної роботи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з метою реалізації норм Закону України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо платіжних послуг)» (далі – Закон № 2888) ДПС України повідомила таке.

Закон № 2888 набирає чинності з 01 квітня 2023 року, крім змін до Закону України «Про Національний банк України» та змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про платіжні послуги», які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону № 2888 (опублікований 31.01.2023).

Законом № 2888 внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та інших законів України, зокрема в частині приведення у відповідність до вимог Закону України «Про платіжні послуги» та застосування понять: «банки», «небанківській надавач платіжних послуг», «електронний гаманець у емітента електронних грошей», «платіжні інструкції», «рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг» та інших. Запроваджується можливість використання під час здійснення розрахункових операцій та контролю за їх проведенням не тільки рахунків, відкритих у банках, а також рахунків/електронних гаманців такого платника податків в інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей.

Також Законом № 2888 внесені зміни до функцій контролюючих органів (стаття 19 прим.1 Кодексу), розширені права посадових осіб контролюючих органів (стаття 20 Кодексу).

Крім того, Законом № 2888 змінено порядок використання єдиного рахунку (стаття 35, 35 прим.1 Кодексу). Окремо визначено, що для цілей Кодексу обов’язок платника податків щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений статтею 35прим.1 Кодексу, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом України «Про платіжні послуги». Також, пункт 35 прим.1 Кодексу доповнено новою нормою стосовно того, що не допускається прийняття на єдиний рахунок електронних грошей.

Законом № 2888 змінено визначення податкового номеру платника податків (пункт 63.6 статті 63 Кодексу), а саме, податковим номером є: ідентифікаційний код юридичної особи (резидента), відокремленого підрозділу юридичної особи (резидента і нерезидента) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи. Для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України.

Також поширена можливість для контролюючого органу використовувати інформацію, що надійшла не тільки від банків та інших фінансових установ, а також від небанківських надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів, інформацію про наявність та рух коштів на електронних гаманцях платника податків (підпункт 71.1.3 пункту 71.1 статті 71 Кодексу).

Розширено перелік суб’єктів інформаційних відносин (статті 72 та 73 Кодексу) – надавачі небанківських платіжних послуг, емітенти електронних грошей.

Крім того, Законом № 2888 внесені зміни у статі Кодексу щодо фінансової відповідальності небанківських надавачів платіжних послуг, еквайрів, емітентів електронних грошей (статті 112, 118 та 124 Кодексу).

Перелік документів, які подаються до контролюючого органу нерезидентом, який здійснює в Україні діяльність через відокремлені підрозділи для взяття на облік

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 60 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 01 січня 2021 року не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 ПКУ.

Нормами п. 64.5 ст. 64 ПКУ та розд. III, IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за №503/25280 (із змінами), визначені підстави і перелік документів, які подаються нерезидентами (іноземні юридичні компанії, організації) до контролюючих органів для взяття на облік.

Для взяття на облік нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності Закону належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва подають до контролюючого органу заяву за формою № 1-ОПН, до якої додаються копії наступних документів (з пред’явленням оригіналів):

- витяг з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

- документ, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

- документ, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента.

У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

- документ про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ.

Заява за формою № 1-ОПН подається у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу.

Нерезидент, який не здійснює господарської діяльність на території України та має належно акредитований (зареєстрований, легалізований) на території України відокремлений підрозділ стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.

У разі, коли нерезидент здійснює в Україні діяльність через зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відокремлені підрозділи, і діяльність нерезидента в Україні (в тому числі та, що здійснюється через його відокремлені підрозділи) не має ознак господарської діяльності та не призводить до утворення постійного представництва, нерезидент має стати на облік в контролюючих органах без реєстрації платником податку на прибуток.

Втім, якщо відокремлений підрозділ нерезидента не зареєстрований платником податку на прибуток, але діяльність нерезидента на території України призводить до утворення постійного представництва нерезидента відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, такий нерезидент має зареєструватись платником податку на прибуток.

Нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини спрямовано понад 1,9 млн грн туристичного збору

Протягом січня – лютого 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних і фізичних осіб надійшло понад 1,9 млн грн туристичного збору. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на 249 тис. гривень.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків - для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

Згідно з п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Підпунктом 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ визначено, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):

а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;

б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).

Податок на прибуток підприємств: до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 270 млн гривень

З початку 2023 року до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 270 млн грн податку на прибуток підприємств.

Нагадуємо, що платники податку на прибуток підприємств з 01.01.2023 звітують за календарний 2022 рік за новою формою податкової декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.09.2022 року № 274 «Про затвердження змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.11.2022 за № 1358/38694) (набрав чинності з 18.11.2022). Зміни внесено з метою приведення форми декларації до положень ПКУ щодо спеціального режиму оподаткування резидентами Дія Сіті за особливими умовами.

Крім того, 2022 рік є першим звітним періодом для розрахунку загального мінімального податкового зобов’язання. Частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств платників податку – власників, орендарів, користувачів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, є позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До уваги виробників тютюнових виробів!

Ліцензії на виробництво тютюнових виробів видаються лише суб’єктам господарювання, які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або на інших не заборонених законодавством підставах володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, включаючи виготовлення тютюнової суміші, сигаретні цехи, за умови, що використання для виробництва таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб’єкт господарювання (частини четверта статті 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481)).

Повний технологічний цикл виробництва – сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених Законом № 481, акредитованих відповідно до законодавства (абзац двадцятий статті 1 Закону № 481).

Вимоги до повного технологічного циклу виробництва тютюнових виробів (далі – Вимоги), затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.01.2023 № 13, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2023 за № 286/39342 (далі – наказ № 13), та набирає чинності через шість місяців з дня його офіційного опублікування, а саме з 03.09.2023 року.

Вимоги до повного технологічного циклу виробництва тютюнових виробів застосовуються тільки стосовно виробництва сигарет (коди 2402 20 90 10, 2402 20 90 20 згідно з УКТ ЗЕД) і є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання, що провадять економічну діяльність з виробництва таких виробів.

Суб’єкти господарювання мають право використовувати додатково до обладнання, зазначеного у пункті 3 Вимог, інші типи обладнання для виробництва тютюнових виробів.

При цьому, до отримання ліцензії на виробництво тютюнових виробів, відомості про обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, що використовується суб’єктом господарювання та відноситься до товарної підкатегорії 8478 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (обладнання для підготовки або обробки тютюну), повинні бути включені до Єдиного державного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок у встановленому законодавством порядку.

Суб’єкти господарювання, які на дату набрання чинності наказу № 13 отримали та мають діючі ліцензії на право виробництва тютюнових виробів, протягом місяця з дня набрання  його чинності, повинні привести у відповідність до Вимог, затверджених цим наказом, сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в тютюнові вироби, готові для реалізації кінцевому споживачу (пункт 2 наказу № 13).

Відбулося засідання комітету за галузевою ознакою «Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що сьогодні, 30 березня 2023 року, проведено засідання комітету за галузевою ознакою «Будівництво, промисловість, нерухомість» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, в якому також прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов та фахівці управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС.

Валерій Леонов привітав учасників заходу та побажав продуктивної роботи.

У ході засідання розглянуті особливості звітування та сплати податків під час дії воєнного стану.

Присутніх також ознайомили з основними випадками подання податкової декларації про майновий стан і доходи.

Зустріч очільниці податкової служби Дніпропетровщини з головою Перещепинської міської територіальної громади

Cьогодні, 30.03.2023, відбулась зустріч в. о. начальника Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Федаш Наталі з головою Перещепинської міської територіальної громади Новомосковського району Дніпропетровської області Цвіркуном Ярославом.

У фокусі бесіди – найактуальніші питання щодо розширення співробітництва податкової служби з органом місцевого самоврядування, а також формування узгоджених дій, спрямованих на збільшення дохідної частини бюджетів громад.

Спільні заходи податкової служби області з Перещепинською територіальною громадою проводяться вже на постійній основі. Адже і податкова служба, і міська влада зацікавлені у вдосконаленні процесу адміністрування податків, детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення, від яких залежить стан наповнення бюджетів та, відповідно, розвиток і спроможність громад.

«Податкова служба області пишається партнерськими відносинами з Перещепинською територіальною громадою. Дякуємо за довіру, за те, що бачите нас однодумцями та членами єдиної команди, яка працює на позитивний результат – стабільне наповнення місцевих бюджетів», – зазначила Федаш Наталя.

Цікаво, що життєвий шлях становлення особистості Цвіркуна Ярослава формувався з увагою з боку податкової служби Дніпропетровщини.

Про це у невеличкому нарисі від фахівців ГУ ДПС «Будьмо знайомі: Цвіркун Ярослав – голова Перещепинської міської територіальної громади – успішний, активний, креативний та амбітний».

Попереду – плідна співпраця для успішної реалізації спільних планів та заходів.

Будьмо знайомі: Цвіркун Ярослав – голова Перещепинської міської територіальної громади – успішний, активний, креативний та амбітний

Наразі ті, хто знають Ярослава Цвіркуна, відмічають його як соціально активну людину, яка любить свою справу, цінує та розуміє важливість кожного у суспільстві та необхідність створення гідних умов життя і можливостей для розвитку особистості. Він прагне максимально сприяти тому, аби наша країна стала квітучою та інноваційнішою.

Цвіркун Ярослав Олексійович народився у 1991 році у багатодітній сім’ї на Новомосковщині Дніпропетровської області. Ще у ранньому віці він втратив батьків і доля змусила його переїхати до дитячого будинку «Дзвіночок». Далі юнак навчався у Перещепинському навчально-виховному комплексі «Родина» (4 – 9 класи) та Перещепинській ЗОШ № 1 (10 – 11 класи).

Саме у навчально-виховному комплексі «Родина» відбулось перше знайомство Ярослава з податковою службою області, коли податківці приїздили зі щорічними привітаннями на свята до малечі. Хлопчик із самого початку навчання отримав від податкової служби області мотивацію – за умови успішного навчання у Ярослава буде можливість отримати освіту у Національному університеті Державної фіскальної служби України. А за умови успішного закінчення вишу – гарантовану роботу у податковій. Юнак досяг поставленої мети – закінчив з відзнакою та золотою медаллю освітні заклади всупереч життєвим труднощам.

І результат постійного супроводження Ярослава податковою службою регіону – це його навчання у Національному університеті Державної фіскальної служби України. Склалося так, що саме податкова для Ярослава стала «провідником» до країни економічних знань. Завдяки вражаючій цілеспрямованості й фантастичній наполегливості, навчаючись в університеті, Ярослав отримав одночасно дві вищі освіти – магістр з економіки та бакалавр з права. У стінах зазначеного вишу хлопець також закінчив і військову кафедру. Неодноразово брав участь у змаганнях з рукопашного бою, які проходили серед студентів і працівників податкової служби та МВС.

У студентські роки Ярослав був дуже активним, приймав участь в науковому житті університету та писав наукові статті для Литви, Грузії, України. Співпрацював з Причорноморським науково-дослідним інститутом економіки та інновацій. Будучи на 3-му курсі працював молодшим експертом з аудиту в міжнародній аудиторській компанії Ernst and Young.

Маючи чітке переконання «нічого не виникає з нічого», завдяки кропіткій праці йшов до поставленої мети. І як наслідок – у 2016 році вступив до Університету Палермо (Італія) на магістерську програму «Підприємництво та менеджмент», де навчався на англійській мові 2 роки.

«Було не просто зробити такий крок – відмовитись від гарантованого працевлаштування в податковій та поїхати на навчання в Європу. Адже з першого курсу в університеті я знав, що на мене є державне замовлення і мене повинні забезпечити роботою за фахом. Податкова служба області дала мені «квиток» – гарантію, що я буду працевлаштований у майбутньому. Однак мені довелося відмовитись, щоб отримати цінний міжнародний досвід», – зазначив Цвіркун.

За час навчання за кордоном Ярослав приймав участь у різноманітних конференціях та воркшопах, писав статті разом з італійським науковим діячем, отримав низку сертифікатів від італійського університету та банку UniCredit. Також проходив стажування в бізнес-інкубаторі «ConsorzioARCA» на о. Сицилія, де займався проєктним менеджментом, та у США, де 4 місяці працював і вивчав мову у штаті Вірджинія.

Та любов до Батьківщини завжди наповнювала його серце і Ярослав повернувся до України, та почав працювати аналітиком в одній із фінансових компаній Києва – FinStream.

У 2020 році Цвіркуна Ярослава обрали головою Перещепинської міської територіальної громади Новомосковського району Дніпропетровської області. Він знову вернувся до рідних місць, де народився, навчався та зростав. Саме тут закладався фундамент для його чіткої громадянської позиції, рішучості, завзятості у досягненні цілей та відстоювання власних поглядів.

Як керівник Перещепинської міської територіальної громади, він залишається не байдужим до турбот та потреб Перещепинської гімназії «Родина». Цвіркун Ярослав і зараз продовжує піклуватися про її вихованців, маючи тепер не тільки бажання допомогти, а й можливість це робити, як народний обранець, посадова особа, представник органів місцевого самоврядування. У цих діточках він бачить себе. Спілкування з ними навіває Ярославу спогади про дитинство та юність, що стає стимулом ще тепліше опікуватись учнями гімназії.

У своїй роботі він активно використовує всі знання та професійний досвід, які отримав під час навчання за кордоном. З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Перещепинська громада під керівництвом міського голови Ярослава Цвіркуна активно залучає міжнародну технічну допомогу, розвиває інвестиційний напрямок, прийняла низку програм на підтримку внутрішньо переміщених осіб, мешканців громади та Збройних Сил України. І, звичайно, співпрацює з податковою службою для стабільного й більшого поповнення податками бюджету громади.

Активна громадянська позиція – це характерна риса Цвіркуна Ярослава не тільки як ділової людини. Ярослав об’єднує біля себе людей за спільними інтересами і у вільний від роботи час. Безоплатні тренінги з бізнес-планування та менеджменту; поза живим спілкуванням – активне ведення сторінки у соціальних мережах, власний блог в YouTube. Емоційне та відкрите висвітлення подій на його сторінках створює відчуття долученості і довіри.

«Будь-які глобальні зміни в нашому житті починаються з однієї простої ідеї та бажання втілити її в життя» – ось так визначає Цвіркун Ярослав у блозі в YouTube девіз свого життя.

ФОП перебувала протягом року і на загальній системі оподаткування, і на спрощеній системі оподаткування: подання розрахунку МПЗ

Відеоматеріал знаходиться за посиланням

/ https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9352.html

Задекларована праця = трудові і соціальні права

Працювати за трудовим договором – вигідно! Трудове законодавство гарантує найманому працівнику здорові та безпечні умови праці, оплачувані відпустки й лікарняні. Вам допоможуть у разі нещасного випадку на роботі,  нададуть пільги, якщо у вас є малолітні діти. Всього цього позбавлені незадекларовані працівники.

З моменту укладення трудового договору ви – найманий працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.

Ви маєте право на безпечні та здорові умови праці. Роботодавець зобов’язаний:

перевіряти умови на робочих місцях,

надавати спецодяг і взуття, засоби індивідуального захисту,

організовувати навчання з охорони праці та медичні огляди.

Якщо ж умови праці шкідливі, ви отримуєте додаткову відпустку, підвищену оплату, ранній вихід на пенсію та інші пільги.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 11.03.2023 набрали чинності зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» зі змінами.

Перелік документів, які найчастіше беруться до уваги ДПС під час розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, може включати:

 - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, видаткові накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

! Вказаний перелік не є вичерпним

Яка сума доходу зазначається у довідці про доходи ФОП (загальна система оподаткування)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності здійснюється відповідно до ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ ФОПи зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат ФОПами і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.

ФОПи подають річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).

Підпунктом 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються самозайнятими особами, в тому числі ФОПами на загальній системі оподаткування до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV  ПКУ.

Таким чином, у довідці про доходи ФОПа на загальній системі оподаткування на підставі даних податкової декларації зазначається сума чистого оподатковуваного доходу за відповідний період.

Де на офіційному вебпорталі ДПС розміщено інформацію щодо рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів на відповідній території?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів, зокрема, належать:

- встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ;

- прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов’язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному вебсайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги (абзац дев’ятий п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Зазначена інформація (у розрізі областей) розміщена на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Ставки місцевих податків та зборів. Також на офіційному вебпорталі ДПС розміщено рубрику «Рішення місцевих рад».

Поряд з цим, платники податків для уточнення інформації щодо прийнятих відповідним органами місцевого самоврядування рішень можуть звертатися до місцевої ради, на території якої знаходяться об’єкти оподаткування.

До уваги платників, які здійснюють операції з реалізації алкогольних напоїв!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З 01.01.2022 у суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж алкогольних напоїв, з’явився обов’язок відображати у фіскальних касових чеках цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

Відсутність реквізитів марок акцизного податку у фіскальних касових чеках, які формуються РРО та програмними РРО, при продажу алкогольних напоїв призводить до формування не відповідних розрахункових документів, за що до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані фінансові санкції відповідно до вимог пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

Наказом ДПС від 28.07.2022 № 489 (далі – Наказ № 489) внесено зміни до Державного реєстру РРО.

Внесені Наказом № 489 зміни до Державного реєстру РРО:

- не змінюють сферу застосування РРО;

- не можуть стати причиною порушення права платника податків використовувати РРО, в межах сфер призначення, підтверджених випробуваннями касової техніки, навіть без врахування додаткового інформування, запровадженого Наказом № 489, як запобіжника від вчинення порушень суб’єктами господарювання прямих норм законодавства;

- не створюють умов для скасування реєстрації РРО, що вже знаходяться в експлуатації;

- не можуть стати причиною для відмови підрозділами ДПС у можливості отримання ліцензій на право торгівлі алкогольними напоями платникам податків, які використовують РРО, версії програмного забезпечення яких отримали додаткові відмітки після прийняття Наказу № 489.

Разом з цим, у разі забезпечення відображення всіх необхідних реквізитів розрахункових документів, у тому числі і серії та номеру марок акцизного податку, саме по собі використання РРО, щодо яких в Державному реєстрі РРО містяться певні застереження чи примітки, не може стати причиною нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Декларування доходів 2023: які платники звільняються від подання декларації про майновий стан і доходи?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що триває кампанія декларування доходів 2023 року.

Пункт 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України визначає коло осіб, які звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація).

Платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) звільняються від обов’язку подання податкової декларації незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками ПДФО, які:

- є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року;

Важливо! Податкова декларація від імені платника ПДФОу, який є неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною, має бути подана опікуном або піклувальником (одним з батьків) до контролюючого органу за місцем проживання неповнолітньої особи (особи, визнаної судом недієздатною).

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання податкової декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.

За видобування природного газу від платників Дніпропетровщини до держбюджету надійшло майже 150 млн грн рентної плати

У січні – лютому 2023 року до загального фонду державного бюджету за видобування природного газу платниками Дніпропетровської області спрямовано майже 150 млн грн рентної плати.

Дякуємо платникам за своєчасну сплату!

Звертаємо увагу, що у період починаючи з 01 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні платники рентної плати зобов’язані вести в кожному окремому податковому (звітному) періоді окремий облік обсягів видобутого та реалізованого газу природного, а також сум нарахованих та не сплачених податкових зобов’язань за обсяг видобутого газу природного в таких податкових (звітних) періодах.

ФОПи Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 945 тис грн збору за місця для паркування транспортних засобів

Протягом січня – лютого 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб – підприємців надійшло понад 945 тис грн збору за місця для паркування транспортних засобів.

Нагадуємо, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

«Запитай у посадовця»: мінімальне податкове зобовʼязання

Представники ДПС взяли участь у роботі комунікаційної платформи «Запитай у посадовця», організованої журналом «Головбух Агро» Цифрового видавництва Експертус.

Під час заходу податківці  у прямому ефірі надали ґрунтовні відповіді на запитання платників податків стосовно мінімального податкового зобовʼязання.

Зокрема, розглядалися особливості розрахунку та сплати мінімального податкового зобовʼязання для фізичних та юридичних осіб, питання врахування сплачених податків, зборів, платежів у розрахунку МПЗ та умови для такого врахування,  подання уточнюючих податкових декларацій тощо.

Державна податкова служба України завжди відкрита до діалогу та  конструктивної взаємодії з громадськістю та бізнес-спільнотою і використовує різні формати спілкування та платформи, які, зокрема, пропонуються провідними ЗМІ та громадськими організаціями для донесення позиції Служби з питань реалізації податкової політики, механізмів адміністрування податків. 

Також нагадуємо, що субʼєкти господарювання та асоціації, які представляють їх інтереси, для оперативного вирішення питань мають можливість звернутись на комунікаційні платформи, які працюють як на центральному рівні, так і в головних управліннях ДПС та міжрегіональних управліннях ДПС по роботі з великими платниками податків.

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»). 

                                                                                                       Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                        управління інформаційної взаємодії

                                                                             Головного управління ДПС

                                                                              у Дніпропетровській області

                                                                   (Кам’янський регіон)

« повернутися