Кам'янська ОДПІ інформує!

Дата: 09.08.2023 15:36

Кількість переглядів: 349

4

Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!

Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.

Для яких земельних ділянок, часток (паїв) не визначається МПЗ?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) це – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.

Порядок визначення МПЗ встановлено ст. 38 прим. 1 ПКУ, згідно з п.п. 38 прим. 1.1.4 якого МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ МПЗ не визначається для:

- земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

- земель запасу;

- невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

- земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;

- земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Мінімальне податкове зобов’язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Щодо коригування податкових зобов’язань платниками єдиного податку четвертої групи відповідно до норм Закону України № 3050

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що 06.05.2023 набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050). 

Законом № 3050, зокрема п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п. п. 69.33. 

Відповідно до вищезазначеного підпункту тимчасово, з 1 березня 2022 року, не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, у податкових періодах, коли на територіях, на яких розташовані такі сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями Російської Федерації, до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації Російською Федерацією. 

Дія цього підпункту не поширюється на земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасова окупація Російською Федерацією завершені до 1 травня 2022 року. 

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. 

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. 

Платники єдиного податку четвертої групи, які до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» задекларували в податковій звітності за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи з площ земельних ділянок,  що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи за період березень 2022 року – 2023 рік шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій за відповідний період. 

У разі якщо податок, визначений абзацом першим цього підпункту, нараховано, але не сплачено та не відкориговано платником податків шляхом подання уточнюючих податкових декларацій за відповідний період, то визначені податкові зобов’язання не вважаються податковим боргом та підлягають анулюванню. 

Штрафні санкції та пеня, визначені ПКУ, за період починаючи з 1 березня 2022 року до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати  за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» не застосовуються (не нараховуються), а застосовані (нараховані) підлягають анулюванню. 

Платники єдиного податку четвертої групи мають право відкоригувати нараховані за відповідні минулі податкові (звітні) періоди податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи з площ земельних ділянок, які після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» визнані такими, що перебувають у консервації (за період перебування земельних ділянок у консервації) та/або забруднені вибухонебезпечними предметами (за період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами). 

Річна сума єдиного податку четвертої групи визначається пропорційно до кількості місяців, коли площі земельних ділянок (земельних часток (паїв), визначені цим підпунктом, підлягали оподаткуванню єдиним податком.

Які суб’єкти господарювання відносяться до торговців у розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до частин двадцять восьмої та двадцять дев’ятої ст. 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1591) торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв.

На виконання зазначених вимог Закону № 1591 Кабінет Міністрів України постановою від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» установив умови та строки, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).

Згідно з п. 89 частини першої ст. 1 Закону № 1591 торговець – суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі.

Чи поширюється обмеження щодо граничної суми розрахунків на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. включно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.

Згідно з ст. 1 розд. І Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом;

- платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Враховуючи викладене, обмеження щодо граничної суми розрахунків не поширюється на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток).

Як в податковому обліку з ПДВ продавця/покупця відображається операція з повернення покупцем товарів, кошти за які не зараховуються в рахунок оплати за іншою поставкою товарів, та будуть поверненні покупцю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН, зокрема отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної. Отже, у разі повернення покупцем товарів, кошти за які не зараховуються в рахунок оплати за іншою поставкою товарів та будуть повернуті покупцю, постачальник (продавець) на дату такого повернення товарів складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів / постачання товарів. Постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі такого розрахунку коригування після його реєстрації в ЄРПН покупцем. Покупець зобов’язаний зменшити суму податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, у якому відбулося повернення товарів, незалежно від факту реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування.

Особливості відновлення відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

У зв’язку з прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) інформуємо про особливості відновлення відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Так, застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону № 265 з 01.08.2023 відновлено стосовно суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор за порушення, вчинені до та під час воєнного стану.

З 01.10.2023 застосування штрафних (фінансових) санкцій відновлено стосовно всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з повним скасуванням відповідальності за порушення, вчинені з 01.01.2022 по 30.09.2023 включно.

Зазначене вище звільнення від відповідальності та/або її скасування, відповідно до норм Закону № 3219, не поширює свою дію на суб’єктів господарювання, що здійснюють торгівлю підакцизними товарами або діяльність у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор.

У зв’язку з наведеним вище ДПС звертає увагу всіх платників податків, що добровільне виконання вимог законодавства сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, до якого відноситься і Закон № 265, не тільки вбереже торговця від додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а й стане надійним оберегом від перевірок, які проводить ДПС.

Наголошуємо, що ДПС використовує виключно ризикорієнтовний підхід до організації та здійснення контрольно-перевірочних заходів та не проводить безпідставних перевірок платників податків.

Разом з цим, ДПС акцентує увагу, що виконання вимог законодавства, напряму чи опосередковано пов’язаного із поповненням державної скарбниці, особливо під час воєнної агресії російської федерації проти України, є почесним та безкомпромісним обов’язком кожного громадянина нашої держави!

Кожна сплачена копійка до державного бюджету гарантує:

належне забезпечення наших воїнів, які виборюють право народу України бути вільним;

своєчасні виплати тимчасово переміщеним особам та іншим соціально незахищеним групам населення;

наближає нашу перемогу та гарантує розвиток України.

Враховуючи викладене, ДПС сподівається на високий рівень правової свідомості суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання почесних обов’язків платника податків України.

До уваги фізичних осіб – платників єдиного податку, які до 1 серпня 2023 року використовували особливості оподаткування! (були зареєстровані платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 2 відсотки)

З 1 серпня 2023 року у зв’язку з набранням чинності Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) скасовані особливості оподаткування, передбачені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Згідно з Кодексом (зі змінами, внесеними Законом № 3219) платники єдиного податку, які до 1 серпня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, повинні врахувати таке:

Вимоги, встановлені п. 291.4 ст. 291 Кодексу для відповідної групи платників єдиного податку щодо кількості осіб, які перебувають з таким платником податку у трудових відносинах, мають бути виконані до першого числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платник податку втратив право або самостійно відмовився від використання особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Обмеження, встановлені пунктами 291.5 та 291.51ст. 291 Кодексу для платників єдиного податку, мають бути виконані до першого числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платник податку втратив право або самостійно відмовився від використання особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Наголошуємо, що фізичні особи – платники єдиного податку, які до 1 серпня 2023 року використовували особливості оподаткування – були зареєстровані платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 2 відсотки, повинні по 31 серпня 2023 року (включно) привести реєстраційні дані як фізичної особи – підприємця, так і платника єдиного податку у відповідність до вимог Кодексу з урахуванням відповідних обмежень, визначених Кодексом для відповідної групи платника єдиного податку, зокрема щодо видів господарської діяльності (згідно з КВЕД), які мають відповідати обраній групі платника єдиного податку.

Новації у законодавстві щодо РРО/ПРРО

Переглянути відео ⇓

   Cубсайт  ⏭ https://cutt.ly/mwdM5kej

   YouTube  ⏭ https://youtu.be/vFptlsOD6cc

  Facebook  ⏭ - https://cutt.ly/wwdM8lrP

Як оподатковується ПДФО та військовим збором дохід від продажу земельної ділянки із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):

- житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);

- земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від її призначення;

- земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.

При цьому, згідно з частиною першою ст. 121 Земельного кодексу встановлено норми безоплатної передачі у власність земельних ділянок громадянам із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

- а) для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.

Крім того, ст. 33 Земельного кодексу передбачено, що земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Відповідно до абзацу першого п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно отримано платником податку у спадщину (абзац другий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Дохід, отриманий платником податків від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно, майнові права отримано платником податку у спадщину (абзац третій п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац четвертий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Таким чином, дохід, отриманий фізичною особою від продажу земельної ділянки із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 відс. та податком на доходи фізичних осіб від першого продажу за ставкою 5 відс, від другого та наступних продажів – 18 відсотків.

На Дніпропетровщині збільшився продаж тютюнових виробів із застосуванням РРО та виросли надходження акцизного податку до місцевих бюджетів

Результат роботи податківців Дніпропетровщини у ІІ кв. 2023 року – збільшення на понад 25 відс. офіційного ринку продажу тютюнових виробів із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО), а також позитивна динаміка сплати акцизного податку.

Відповідно до норм податкового законодавства обов’язок сплачувати 5 відсотків акцизного податку з роздрібної реалізація тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, перенесено на їх виробників та імпортерів.

Щоб уникнути втрат місцевих бюджетів, затверджено відповідний Порядок (постанова Кабінету Міністрів України від 03 травня 2022 року № 515), згідно з яким частка акцизного податку для зарахування визначається як питома вага вартості реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах на відповідній території за останній (податковий) звітний місяць з урахуванням даних реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) до загальної суми такої вартості в цілому по Україні.

Так, у І кварталі 2023 року до місцевих бюджетів територіальних громад Дніпропетровської області зараховано частку акцизного податку на суму понад 180 млн гривень.

У ІІ кв. поточного року до місцевих бюджетів територіальних громад Дніпропетровщини зараховано частку акцизного  податку на суму понад 224,6 млн гривень.

Тобто, за результатами роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у порівнянні з І кв. 2023 року, в рамках, направлених на боротьбу з незаконним обігом підакцизних товарів, динаміка II кварталу 2023 року показує збільшення на понад 25 відсотків офіційного ринку продажу тютюнових виробів з РРО/ПРРО та сплати акцизного податку.

До уваги платників: оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності»

               Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.31.11.0 станом на 02.08.2023 (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/). Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 01.01.2023 р. по 02.08.2023 р. включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.31.*. При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.31.11.0) (станом на 02.08.2023):

Додано нові версії документів:

1. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2023 року № 256 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України»:

F/J 1201015 – Податкова накладна;

F/J 1201115 – Додаток 1 «Додаток до податкової накладної»;

F/J 1201215 – Додаток 2 «Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної».

2. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 (зміни КОАТУУ на КАТОТТГ):

F/J 1304103 – Заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів.

Податківцями Дніпропетровщини з початку 2023 року проведено 1 189 перевірок

З початку 2023 року фахівцями підрозділу податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 1 189 перевірок, що майже в 2,5 рази більше ніж за звітний період минулого року (464 перевірки – у 2022 році).

За результатами контрольно – перевірочних заходів у звітному році за січень – липень 2023 року донараховано грошових зобов’язань у сумі 890,5 млн грн, що у 1,8 раза більше ніж за минулорічний відповідний період (у 2022 році – 493,7 млн грн), в т. ч. за липень п. р. – 37,0 млн гривень.

Мінімальне податкове зобов'язання: актуальні питання

Переглянути відео ⇓

   Cубсайт  ⏭ https://cutt.ly/xwdZdJpV

   YouTube  ⏭ https://youtu.be/RY0N-i2_44A

  Facebook  ⏭  https://cutt.ly/wwdZe5a3

Формати взаємодії податкової служби Дніпропетровщини з платниками податків та громадськістю: акцент на оперативність

Переглянути відео ⇓

   Cубсайт  ⏭ https://cutt.ly/dwdKxA3f

   YouTube  ⏭ https://youtu.be/_eTZQurKSX0

  Facebook  ⏭ https://cutt.ly/5wdKjkUo

Закон України № 3219: зміни, пов'язані із застосуванням РРО/ПРРО

Переглянути відео ⇓

   Cубсайт  ⏭ https://cutt.ly/hwdFCiD7

   YouTube  ⏭ https://youtu.be/BOHeqZ4MhzU

  Facebook  ⏭ https://cutt.ly/twdFLVGO

Придбання малоцінних необоротних матеріальних активів, пов’язаних з оподаткуванням: чи подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку) та за місцем розташування (реєстрації) підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування (неосновне місце обліку), а також повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 у повідомленні про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.

Принцип укрупнення інформації передбачає групування об’єктів оподаткування за ознакою їх однотипності.

Отже, у разі, якщо малоцінні необоротні матеріальні активи, якими володіє/користується суб’єкт господарювання, призначені для ведення господарської діяльності та фізично розміщені у приміщеннях платника податків (офіси, склади, гаражі, магазини, місця зберігання тощо), про які повідомлено контролюючі органи як про об’єкт оподаткування, то керуючись принципом укрупнення інформації надавати окремо відомості про них не потрібно.

Чи мають право відокремлені підрозділи установ/підприємств, які використовують РРО/ПРРО/ РК, ведуть КОРО, здавати отриману готівкову виручку до надавачів платіжних послуг, комерційних агентів із приймання готівки через інкасаторів без її оприбуткування в касі установи/підприємства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Підпунктом 2 п. 58 розд. VI Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), визначено, що готівка, яка надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (Книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО (далі – ПРРО) без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами ПРРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера.

Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Оприбуткування та облік фізичними особами – підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат/у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному ПКУ.

Згідно з п. 12 розд. ІІ Положення № 148 установа/підприємство на підставі Положення № 148 зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України.

Установа/підприємство відповідно до вимог Положення № 148 зобов’язана(е) визначити та затвердити внутрішнім документом місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі, формат їх зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних Z-звітів представниками центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, а також відповідальну за зберігання цих чеків особу.

Пунктом 40 розд. IV Положення № 148 визначено, що касир здійснює записи в касовій книзі за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день не здійснюються.

Підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства – юридичної особи (у тому числі у вихідні та святкові дні), внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства – юридичної особи відповідно до вимог законодавства України.

Відповідно до абзацу четвертого п. 39 розд. IV Положення № 148 відокремлені підрозділи установ/підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або розрахункової книжки та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, касової книги не ведуть.

Одночасно слід зазначити, що згідно з абзацом першим п. 15 розд. ІІ Положення № 148 відокремлені підрозділи установ/підприємств мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас юридичних осіб або надавачів платіжних послуг, комерційних агентів із приймання готівки для її переказу і зарахування на банківські рахунки юридичних осіб.

Згідно з п. 29 розд. III Положення № 148 видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

Враховуючи викладене, відокремлені підрозділи установ/підприємств, відокремлені підрозділи установ/підприємств, які використовують РРО та/або ПРРО, або РК, ведуть КОРО, мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до надавачів платіжних послуг, комерційних агентів із приймання готівки через інкасаторів без її оприбуткування в касі установи/підприємства.

Які товари відносяться до технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – Перелік № 231).

Таким чином, до технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні відносяться товари, які зазначені в Переліку № 231.

Держпраці розпочала інформаційну кампанію «Виходь на світло!»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Незадекларована праця – це свідоме ухилення роботодавців і працівників від оформлення трудових відносин з метою отримання тих чи інших переваг за рахунок приховування реальних доходів, отримання соціальних пільг, несплати податків тощо.

Розраховуючи на збільшення прибутків та відсутність зобов’язань обидві сторони трудового договору наражають себе на ризики, про існування яких вони навіть не здогадуються. Для працівників ризиків набагато більше, проте для роботодавця ж вони набагато більше коштують.

На жаль, незадекларована праця залишається поширеним явищем і під час війни, що в свою чергу наносить суттєву шкоду, зокрема і обороноздатності нашої країни.

З метою донесення до всіх громадян інформації про ризики і наслідки незадекларованої праці, правильність оформлення трудових відносин та зміни у законодавстві Державна служба України з питань праці розпочала інформаційну кампанію «Виходь на світло!».

Мета кампанії полягає в інформуванні роботодавців та працівників про вимоги законодавства до оформлення трудових відносин, а також в одночасному здійсненні моніторингу стану додержання вимог законодавства. Такий моніторинг є основою для формування переліків суб’єктів господарювання, які використовують працю без укладення трудових договорів, для подальшого спостереження та реагування.

Пам’ятайте! Тільки задекларована праця допоможе захистити нашу країну, сприятиме розвитку економіки та зробить наше життя кращим!

Більше інформації на інформаційному порталі за посиланням https://pratsia.in.ua.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи зупиняється на період дії правового режиму воєнного стану перебіг строків для формування податкового кредиту, визначених пунктом 198.6 статті 198 кодексу (365 календарних днів з дати складання податкової накладної) та пунктом 80 підрозділу 2 розділу ХХ Податковим кодексом України (далі – Кодекс), звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 102.9 статті 102 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Це положення зупиняло у тому числі перебіг строків і для формування податкового кредиту. 

Пункт 102.9 статті 102 Кодексу та підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, що встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяли до 01.08.2023. 

Тому перебіг строків для формування податкового кредиту, визначених пунктом 198.6 статті 198 Кодексу (365 календарних днів з дати складання податкової накладної) відновлюється з 01.08.2023. 

Так, строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ (за зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податковими накладними, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), встановлений пунктом 198.6 статті 198 та пунктом 80 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, починаючи з 01.08.2023 продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, які припадають на період починаючи з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023 (п. 102.9 статті 102 та п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.). 

Приклад: сума ПДВ, зазначена у податковій накладній з датою складання 01.02.2022 та зареєстрована в ЄРПН, може бути включена покупцем до складу податкового кредиту не пізніше 08.07.2024, тобто, у податковій звітності за липень 2024 року.

Відповідальність у разі неотримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що 01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).

Законом № 3219, зокрема відновлюється відповідальність банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей за здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах.

Так, якщо після 01 вересня 2023 року у банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей відсутнє підтвердження взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючому органі, вважається, що банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей розпочав здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах (абзац четвертий п.п. 69.17 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України). 

Здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах – тягне за собою накладення штрафу на банк, іншу фінансову установу, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей в розмірі 10 відсотків суми всіх операцій за весь період до отримання такого повідомлення, здійснених з використанням таких рахунків (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів), але не менш як 1700 гривень (п. 118.2 ст. 118 Кодексу).

Понад 243 млн грн податку на прибуток підприємств отримали з початку 2023 року місцеві бюджети Дніпропетровщини

У січні – липні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 243 млн грн податку на прибуток підприємств, що на понад 47,2 млн грн, або на 24,1 відс. більше ніж за підсумками відповідного періоду 2022 року.

Звертаємо увагу, що змінами, внесеними Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» до підпункту 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) скасовано делегування повноважень Кабінету Міністрів України на визначення переліку товарів, виконаних робіт, наданих послуг на потреби оборони держави.

Отже, починаючи з 01 серпня 2023 року, передача товарів (виконання робіт, надання послуг) для потреб забезпечення оборони держави Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, не обмежується переліком, який має визначати Кабінет Міністрів України, для незастосування коригуючої різниці згідно з підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Кодексу.

До держбюджету протягом семи місяців п. р. від платників Дніпропетровщини надійшло понад 5,7 млрд грн ПДФО

З початку 2023 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 5,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з січнем – липнем 2022 року сума надходжень збільшилась майже на 1,1 млрд грн, або на 23,5 відсотки. Про це повідомила очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш.

«Непрості умови, в яких опинилася наша країна, безумовно, впливають на економічний стан держави, який залежить від податкових надходжень. Дякуємо нашим платникам за вчасно та в повному обсязі внесені до бюджетів грошові кошти, за розуміння важливості сплати податків і зборів та відповідальне ставлення до виконання конституційних зобов’язань перед державою!» – зазначила керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Наталя Федаш звернула увагу, якщо фізична особа отримує кошти, які є компенсацією за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна відповідно до закону, то такі кошти не оподатковуються ПДФО, за умови, що дохід у вигляді компенсації отримується фізичною особою відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (п.п. 165.1.66 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України). Норми запроваджені Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

Щодо коригувань у частині виплат доходів нерезидентам та дотримання принципу «витягнутої руки»

Верховною Радою України прийнято Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон), який передбачає, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

Зазначене нововведення стосується, зокрема і коригувань, які проводитимуться суб’єктами господарювання з податку на прибуток підприємств в частині виплат доходів нерезидентам та дотримання принципу «витягнутої руки».

При цьому строки давності, визначені пунктом 102.1 статті 102 Кодексу, зокрема, щодо операцій, проведених відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу, становлять – 2555 днів.

Таким чином, платники податків можуть подати уточнюючий Звіт про контрольовані операції, починаючи з 2015 звітного року.

Реєстрація РРО/ПРРО в контролюючих органах – одна з умов дотримання законодавства у сфері застосування РРО/ПРРО

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» відновлено положення щодо відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), зокрема, з 1 жовтня 2023 року у разі встановлення контролюючими органами факту непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи, будуть застосовуватись фінансові санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону.

Умовою дотримання законодавства у сфері застосування РРО/ПРРО є реєстрація РРО та/або ПРРО в контролюючому органі.

Процедури реєстрації РРО/ПРРО встановлені порядками, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 тут.

Форми для реєстрації ПРРО та інструкції щодо їх заповнення знаходяться тут.

ДПС пропонує до застосування безоплатне ПРРО від ДПС, функціонал якого відповідає законодавчим вимогам, а придбання, оновлення та застосування не потребує витрат та спеціальних навичок користувача.

ПРРО від ДПС, як і всі інші ПРРО, підлягає реєстрації в контролюючому органі.

Завантажити ПРРО від ДПС можна тут.

До уваги платників єдиного податку четвертої групи (юридичні особи)!

Переглянути відео ⇓

   Cубсайт  ⏭ https://cutt.ly/wwdgmp1A

   YouTube  ⏭  https://youtu.be/hBqBwj-L2G4

  Facebook  ⏭  https://cutt.ly/vwdgvvov

На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні

Дізнайтеся більше на сайтах Держпраці www.dsp.gov.ua

На який максимальний строк контролюючий орган може укладати договір розстрочення/відстрочення грошових зобов’язань/податкового боргу платника?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. З 28.07.2023 цю облікову ставку знижено до 22 відс., отже проценти за користування розстроченням з цієї дати нараховуються за ставкою 26,4 відсотка.

Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (пункт 100.6 статті 100 Кодексу).

Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із п. 100.8 ст. 100 Кодексу затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (пункт 100.7 статті 100 Кодексу).

Пунктами 100.8 та 100.9 ст. 100 Кодексу визначені повноваження податкових органів різних рівнів на прийняття рішень про розстрочення у межах бюджетного року та за межі поточного бюджетного року.

Отже, максимальний строк розстрочення та/або відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) законодавством та нормативними актами не обмежено. При цьому період розстрочення (відстрочення), який може бути застосований, залежить від підстави для звернення за розстроченням (відстроченням) та фінансового стану платника.

При цьому прийняття рішення про розстрочення (відстрочення) на строк, що виходить за межі поточного бюджетного року, а також погодження надання такого розстрочення (відстрочення) з Міністерством фінансів України, належить до компетенції Державної податкової служби України незалежно від суми розстрочення (відстрочення).

Чи передбачено мораторій на проведення документальних перевірок щодо єдиного внеску на період дії правового режиму воєнного стану в Україні?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що 01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, внесені зміни до п. 9 прим. 23 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) та доповнено новим п.п. 69.35 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 23 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ № 64/2022), установлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (крім перевірок, пов’язаних з припиненням юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, та/або таких, що проводяться на звернення платника єдиного внеску, та/або таких, що передбачені підпунктами 1 – 3 п.п. 69.35 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п.п. 69.35 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом № 64/2022, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно:

1) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

2) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

3) платники податків, які надають фінансові, платіжні послуги.

Відповідно до абзацу другого п. 9 прим. 23 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій абзацом першим п. 9 прим. 23 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, поновлюються на невикористаний строк.

Щодо плати за надання послуги з проставлення апостиля

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються ДПС та її територіальними органами, здійснюється Державною податковою службою України відповідно до Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджених наказом МЗС, МВС, МОН, Мінфіну, Мін’юсту від 17 березня 2023 року № 125/209/293/139/999/5 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.03.2023 року за № 478/39534 (далі – Правила). 

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 01.02.2023 № 54 «Про розмір та порядок оплати послуг з проставлення апостиля», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2023 за № 395/39451 (далі – наказ Мінфіну № 54), встановлено плату за надання послуги із проставлення апостиля на документах, що видаються ДПС та її територіальними органами і призначені для використання на території інших держав, у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні – 51 гривень).

Пунктом 2 наказу Мінфіну № 54 та абзацу другого пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 18.12.2003 № 161/5 «Про розмір та порядок оплати послуг з проставлення апостиля», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2003 за № 1197/8518, зі змінами, встановлено, що від унесення плати звільняються особи з інвалідністю 1-ої і 2-ої груп, особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, громадяни, які належать до першої категорії потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, та діти-сироти у разі проставляння апостиля на документах, що стосуються безпосередньо цих громадян.

Щодо забезпечення безпечних умов для проведення фактичної перевірки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що ДПС України надала рекомендації, зокрема щодо забезпечення безпечних умов для проведення фактичної перевірки у період дії правового режиму воєнного стану на території України з урахуванням вимог Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».

Так, з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України мають враховуватись вимоги підпункту 69.21 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) стосовно наявності безпечних умов для проведення фактичних перевірок, зокрема безпечного:

- доступу, доступу до територій, приміщень та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування таких платників податків;

- доступу, доступу до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

- проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Фактичні перевірки, які були розпочаті, але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням зазначених обставин, або у зв’язку з поданням платником податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, та/або за вмотивованою заявою платника податків зупиняється до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу.

Формування податкового кредиту з ПДВ за товарами, ввезеними на митну територію України в періоді використання платником спрощеної системи з особливостями оподаткування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що 01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).

Закон № 3219 автоматично відновив права та обов'язки платника ПДВ при переході платника із спрощеної системи з особливостями оподаткування на загальну систему оподаткування.

Зокрема, для тих суб’єктів господарювання у кого реєстрацію платником ПДВ було призупинено, визначаються правила оподаткування під час та після такого переходу й відновлення реєстрації платником ПДВ.

Так, якщо товари та необоротні активи були ввезені на митну територію України в періоді використання платником спрощеної системи з особливостями оподаткування і при ввезенні на митну територію України таких товарів/необоротних активів були сплачені суми ПДВ, то платники після відновлення реєстрації платником ПДВ мають віднести сплачені суми ПДВ до податкового кредиту не пізніше 31 жовтня 2023 року (п.п. 9 прим.1.2.1 п.п. 9 прим.1.2 пункту 9 прим.1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України) на підставі належним чином оформлених відповідних митних декларацій.

Тобто, останній звітний (податковий) період для формування податкового кредиту за такими товарами та необоротними активами – жовтень 2023 року.

Більше інформації про правила оподаткування після скасування спрощеної системи з особливостями оподаткування – в Інформаційному листі ДПС України № 4/2023: «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу»» (https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/694703.html).

Оновлено форму декларації з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.06.2023 № 302 «Про затвердження Змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.06.2023 за № 1039/40095 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.06.2023 № 353 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 07 червня 2023 року № 302», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.06.2023 за № 1098/40154) внесено зміни до податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Зміни затверджено з метою реалізації положень Закону України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».

Наказ № 302 набрав чинності 31.07.2023, його опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 31.07.2023 № 65.

Майже 273 тис. суб’єктів господарювання знаходяться на обліку в податковій службі Дніпропетровщини

Станом на 01.08.2023 на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області знаходиться 272 900 суб’єктів господарювання, а саме – 117 119 юридичних осіб та 155 781 фізична особа – підприємець (ФОП). У порівнянні з відповідним періодом 2022 року кількість платників збільшилась на 10 252 особи – станом на 01.08.2022 на обліку перебувало 262 648 осіб: 115 007 юридичних осіб і 147 641 ФОП.

Звертаємо увагу, якщо фізична особа займається продажами товарів чи наданням послуг, то державна реєстрація такої особи обов’язкова. Адже це – передумова початку здійснення господарської діяльності.

Відсутність держреєстрації призводить до притягнення до адміністративної (ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та, в певних випадках, до кримінальної (ст. 201 Кримінального кодексу України) відповідальності.

Закликаємо платників проводити підприємницьку діяльність в правовому законодавчому полі!

Військовий збір: платники Дніпропетровщини на підтримку захисників і захисниць спрямували до держбюджету понад 1,3 млрд гривень

Протягом січня – липня 2023 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 1,3 млрд грн військового збору. Як зазначила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 264,8 млн грн, або на 25 відсотків.

Керівник податкової служби Дніпропетровщини висловила вдячність платникам за відданість Батьківщині та важливий внесок в безпеку нашої країни!

Наталя Федаш нагадала, що у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

До уваги платників єдиного внеску!

Щодо застосування контролюючими органами з 01.08.2023 штрафних санкцій та пені за порушення обов’язків платниками єдиного внеску, визначеними частиною другою статті 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», вчинених у період дії на території України воєнного стану та розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання розповсюдження цієї хвороби.

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зокрема, викладено у новій редакції пункти 921 – 922 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення».

Отже, зважаючи на Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-I, яким визначено, що воєнний стан в Україні введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та, враховуючи положення пунктів 921 – 922 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, якими встановлено кінцеву дату незастосування контролюючим органом штрафних санкцій – 01.08.2023, контролюючими органами не застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), вчинені в період з 24.02.2022 по 31.07.2023 на підставі зазначених пунктів, та припиняється нарахування пені.

При цьому незмінними залишились положення пункту 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, згідно з якими за платниками єдиного внеску, зазначеними в пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 Закону № 2464, залишилось право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану та не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого пункту 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Проте до платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 Закону № 2464, які обчислять і нарахують єдиний внесок та подадуть до контролюючого органу звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, та при цьому не сплатять самостійно визначені зобов’язання, з 01.08.2023 контролюючим органом будуть застосовуватись заходи впливу та стягнення визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464.

Підсумовуючи викладене, контролюючі органи застосовують штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464, та пеню за порушення, вчинені у період до 01.03.2020 та починаючи з 01.08.2023.

За порушення платниками законодавства про єдиний внесок в період з 01.03.2020 по 31.07.2023 контролюючим органом штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464 не застосовуються, а пеня нарахована за цей період підлягає списанню.

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором доходу у вигляді виграшу (призу), отриманого платником податків (гравцем) від участі в азартній грі, у тому числі через мережу Інтернет

Правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні визначено Законом України від 14 липня 2020 року № 768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі – Закон № 768).

Частиною першою ст. 1 Закону № 768 наведені визначення понять, які вживаються в Законі № 768, а саме:

виграш (приз) – це кошти, майно, майнові права, що підлягають виплаті (видачі) гравцю у разі його виграшу в азартну гру відповідно до оприлюднених правил проведення такої азартної гри.

Відповідно до частини першої ст. 12 Закону № 768 з метою здійснення контролю за діяльністю організаторів азартних ігор, моніторингу роботи грального обладнання та забезпечення прав гравців створюється Державна система онлайн-моніторингу.

При цьому відповідно до частини першої ст. 23 Закону № 768 онлайн-система організатора азартних ігор повинна забезпечувати фіксацію кожної операції з прийняття ставки, виплати (видачі) виграшу (призу), здійснення виплати та інші операції, пов’язані з організацією та проведенням азартних ігор, захист даних від втрати, перекручення, підробки, знищення, копіювання, несанкціонованого доступу та будь-якого іншого стороннього (несанкціонованого) втручання в роботу онлайн-системи організатора азартних ігор.

Оплата ставок, повернення коштів, внесених гравцями для участі в азартних іграх через мережу Інтернет, виплата виграшів гравцям здійснюються у безготівковій формі через онлайн-систему організатора азартних ігор в мережі Інтернет з урахуванням положень Закону № 768 та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (частина дев’ята ст. 24 Закону № 768).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаются доходи у вигляді виграшів, призів.

Порядок оподаткування виграшів та призів визначено п. 170.6 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.6.3 якого оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому Кодексом для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою 18 відс., визначеною в абзаці першому п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Доходи, зазначені у п. 170.6 ст. 170 Кодексу, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (п.п. 170.6.5 п. 170.6 ст. 170 Кодексу).

Крім того, вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором  (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що виграшом (призом) є кошти, які підлягають виплаті (видачі) гравцю у разі його виграшу в азартну гру, то оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і військовим збором підлягає уся сума коштів, що виплачується (перераховується) фізичній особі.

При цьому утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету суб’єктом господарювання – організатором таких ігор здійснюється під час виплати зазначених коштів за рахунок фізичної особи незалежно від форми та способу виплати таких коштів.

Комунікаційна податкова платформа: про актуальне під час воркшопу з підприємствами фармацевтичної галузі

Сьогодні, 03.08.2023, податківцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено воркшоп в онлайн форматі з представниками бізнесу фармацевтичної галузі за зверненням на комунікаційну податкову платформу ГУ ДПС.

У заході прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій та фахівці структурних підрозділів ГУ ДПС.

За словами Леонова Валерія, відкритість, конструктивний діалог та готовність до співпраці – це одні з головних принципів роботи податкової служби Дніпропетровщини з платниками податків. Саме діалог з представниками бізнесу дозволяє отримати зворотній зв’язок стосовно питань, що найбільше турбують платників.

Бізнес-спільнота – учасники зустрічі отримали фахові відповіді, зокрема, щодо: термінів позовної давності для перевірок та списання заборгованості; оподаткування виплат дивідендів юридичній особі – нерезиденту, якщо контролююча особа – фізична особа – резидент України; особливостей оподаткування ПДВ під час поставок товарів військовим та шпиталям.

Захід пройшов у форматі конструктивного діалогу.

Тож комунікуємо з платниками і надалі.

До уваги суб’єктів господарювання, які придбавають/здають в оренду самокати, велосипеди, летальні апарати (дрони, квадрокоптери)!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку) та за місцем розташування (реєстрації) підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування (неосновне місце обліку), а також повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 у повідомленні про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» розділу 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування (далі – Довідник), що оприлюднений на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням http://tax.gov.ua/Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Довідники/Типи об’єктів оподаткування.

Для заповнення повідомлення за ф. № 20-ОПП із Довідника обирається той тип, який найбільше відповідає виду чи місцю провадження діяльності суб’єкта господарювання.

Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, який передбачає групування об’єктів оподаткування за ознакою їх однотипності.

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти, зокрема, рухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера.

У разі придбання/передачі в оренду суб’єктом господарювання самокатів, велосипедів, безпілотних літальних апаратів (дронів, квадрокоптерів), які безпосередньо пов’язані з його господарською діяльністю, та враховуючи, що такі об’єкти знаходяться/зберігаються у приміщеннях платника податків (склади, гаражі, магазини, місця зберігання тощо), достатньо повідомити контролюючий орган про такі місця зберігання як про об’єкт оподаткування.

Щодо погашення податкових векселів з акцизного податку з урахуванням відновлення з 01.08.2023 року обмеження перебігу строків, визначених ПКУ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що ДПС України надала рекомендації платникам податків щодо оподаткування акцизним податком у період дії правового режиму воєнного стану на території України.

Так, Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» припиняється дія норм щодо зупинки перебігу строків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, які були передбачені пунктами 102.9 статті 102 та підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» ПКУ до 01 серпня 2023 року.

До 01 серпня 2023 року для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім зокрема, дотримання строків сплати податків та зборів платниками податків (підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Водночас під час погашення податкових векселів з акцизного податку слід враховувати положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, яким зокрема, передбачено:

- у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, реєстрації акцизних накладних, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, (підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу. 10 розділу XX ПКУ);

- платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) – це простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225 та 229 ПКУ (підпункт 14.1.176 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Для погашення податкових векселів, що видані векселедавцем до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України, векселедавець зобов’язаний у строк визначений статтями 225, 229 ПКУ:

- або сплатити суму акцизного податку;

- або документально підтвердити факт цільового використання підакцизної продукції згідно підпунктів 229.1.8, 229.2.11, 229.3.13, 229.4.11, 229.5.13, 229.6.10, 229.7.12 відповідних пунктів 229.1, 229.2, 229.3, 229.4, 229.5, 229.6, 229.7 статті  229 ПКУ шляхом подання довідки про її цільове використання, яка погоджується представником податкового посту, встановленого на підприємстві, і підтверджує її використання, а погашення векселів на бензини авіаційні або паливо для реактивних двигунів здійснюється на підставі зареєстрованих акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних та, у передбачених законодавством випадках, копій первинних документів, договорів.

З урахуванням зазначеного, для платників, які мають можливість своєчасно виконувати свій податковий обов'язок стосовно сплати суми акцизного податку, з урахуванням поновлення з 01 серпня 2023 року перебігу строків, визначених податковим законодавством, відновлюється перебіг строків погашення податкових векселів з акцизного податку, термін сплати яких настав у період дії воєнного стану на території України, шляхом сплати акцизного податку або документального підтвердження, в тому числі з врахуванням зареєстрованих акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних у передбачених випадках (для авіаційних бензинів або палива для реактивних двигунів).

Платники податків, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, погашають податкові векселі, які є забезпеченням виконання зобов'язання сплатити суму акцизного податку протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Закон України № 2970: імплементація міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Практичні питання тлумачення окремих термінів Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information), затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 282, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 червня 2023 року за №1090/40146 (далі – Загальний стандарт звітності CRS), роз’яснюються в інформаційному листі ДПС України № 5/2023.

Так, 19 серпня 2022 року Державна податкова служба України (далі – ДПС) підписала Багатосторонню угоду компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (далі – Багатостороння угода CRS), яка забезпечує можливість щорічного автоматичного обміну інформацією про визначені види фінансових рахунків між компетентними органами юрисдикцій, які є сторонами вказаної угоди.

З офіційним перекладом угоди можна ознайомитись на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/data/material/000/496/606248/MCAA_CRS_of_ts_yniy_pereklad.PDF.

Для забезпечення приєднання України до системи міжнародного обміну інформацією про фінансові рахунки відповідно до Багатосторонньої угоди CRS 20 березня 2023 року Верховною Радою був прийнятий Закон України № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки», який набрав чинність 28 квітня 2023 року (далі – Закон № 2970).

Зокрема, Закон № 2970 вносить зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та доповнює його новою статтею 393, яка регулює права та обов’язки фінансових агентів, їх клієнтів (власників рахунків) та контролюючих органів (ДПС) у зв’язку зі збором інформації про фінансові рахунки та автоматичного обміну цією інформацією з державами-партнерами за Багатосторонньою угодою CRS.

Норми статті 393 Кодексу набрали чинності 30.06.2023.

Відповідно до підпункту 393.1.4 статті 393 Кодексу, Міністерство фінансів України встановлює порядок застосування Загального стандарту звітності CRS (далі – Порядок застосування CRS). Правила Порядку застосування CRS включають положення розділів I – VIII Загального стандарту звітності CRS з урахуванням змін та доповнень, допустимих або передбачених зазначеним стандартом.

Норми статті 393 Кодексу у частині виконання вимог Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS застосовуються до осіб, які відповідають визначенню «підзвітна фінансова установа» (див. визначення «фінансовий агент»).

Відповідно до підпункту 14.1.2571 статті 14 Кодексу, фінансовим агентом є будь-яка особа (крім фізичної особи), яка відповідає визначенню звітної фінансової установи України, у значенні, наведеному в Угоді FATCA, та/або підзвітної фінансової установи відповідно до Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, та яка відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства, ухвалених на виконання положень Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS, зобов’язана застосовувати заходи належної комплексної перевірки до фінансових рахунків, подавати звіт про підзвітні рахунки до контролюючого органу, виконувати інші обов’язки та нести відповідальність за порушення цих обов’язків у порядку, встановленому законом. Основні вимоги до встановлення фінансовими агентами підзвітних рахунків та подання звітів про підзвітні рахунки для цілей Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS визначені статтею 393 Кодексу.

Детальніше про Загальний стандарт звітності CRS – за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/695722.html

На яку систему оподаткування будуть переведені новостворені суб’єкти господарювання, які з дня державної реєстрації зареєстровані на спрощеній системі оподаткування з особливостями оподаткування?

                Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), який доповнено новим п. 9 прим. 1 щодо особливостей переходу суб’єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Зокрема, відповідно до абзацу другого п.п. 9 прим. 1.1 п. 9 прим. 1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ новостворені суб’єкти господарювання, які з дня державної реєстрації обрали спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, автоматично вважаються платниками єдиного податку третьої групи із ставкою єдиного податку у розмірі, визначеному п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ.

Тобто, новостворені суб’єкти господарювання, які з дня державної реєстрації обрали спрощену систему з особливостями оподаткування, автоматично будуть переведені на застосування єдиного податку третьої групи із ставкою у розмірі, визначеному п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, тобто на 5 відс. доходу.

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі ДПС України № 4/2023 «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу», розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ» (або за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/694703.html).

Про Зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України проінформувала про прийняття наказів Міністерства фінансів України від 09.06.2023 № 305 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 26.06.2023 за № 1058/40114 та від 30.06.2023 № 356 «Про внесення змін до Змін до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 04.07.2023 за № 1135/40191.

Зазначеними нормативно правовими актами затверджено Зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174 (далі – Зміни до Положення), у частині приведення у відповідність до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України.

Зміни до Положення передбачають, зокрема, внесення до Облікової картки фізичної особи – платника податків інформації про:

- задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи;

- зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи. Така інформація заповнюється, якщо внутрішньо переміщена особа зареєструвала або задекларувала місце свого проживання без зняття з реєстрації свого попереднього місця проживання на тимчасово окупованій території у Донецькій або Луганській областях, або Автономній Республіці Крим, або місті Севастополь.

Підстави, за яких не застосовуються заходи зі стягнення (погашення) податкового боргу, що виник до 24.02.2022

Головне управління  ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України у листі від 27.07.2023 № 18184/7/99-00-13-01-07 (далі – Лист ДПС № 18184) повідомила таке.

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219-IX) пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено пунктом 69.40, відповідно до якого встановлено, що тимчасово, з 01 серпня 2023 року контролюючі органи не здійснюють передбачені статтями 59 – 60, 87 – 101 Кодексу заходи з погашення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року:

- щодо платників податків – суб’єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані російською федерацією території України, – до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;

- щодо платників податків – суб’єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є території, на яких ведуться активні бойові дії, – до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;

- щодо платників податків – суб’єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є території можливих бойових дій, – до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу, територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;

- щодо платників податків – фізичних осіб (у тому числі осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), місцем проживання яких є тимчасово окуповані російською федерацією території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, – до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація або бойові дії, або припинена можливість бойових дій на відповідних територіях.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій, та дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

При цьому встановлено, що для платників податків, відносно яких контролюючим органам не застосовуються заходи стягнення згідно з цим підпунктом, зупиняється перебіг строків давності, визначених пунктом 102.4 статті 102 Кодексу.

Зазначимо також, що Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022  № 309, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (зі змінами).

Таким чином, до платників податків, податковою адресою/місцем проживання яких є тимчасово окуповані російською федерацією території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, контролюючі органи тимчасово (до настання вищезазначених подій) не застосовують заходи зі стягнення (погашення) податкового боргу, що виник до 24.02.2022.

Лист ДПС № 18184 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78329.html

Закон України № 3219: щодо проведення перевірок за планом-графіком

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що з 01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).

Законом № 3219 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема п.п. 69.35, відповідно до якого встановлено, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно:

1) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

2) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

3) платники податків, які надають фінансові, платіжні послуги.

При цьому формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок та внесення змін до нього здійснюються без урахування вимог, передбачених п. 77.2 ст.77 ПКУ.

Внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням форс-мажорних обставин, обставин непереборної сили, наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок, які визначені п.п. 69.21 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, та з урахуванням вимог, встановлених цим підпунктом.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік.

Документальні планові перевірки платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), та платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги, можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка, за умови надіслання (вручення) таким платникам (їх представникам) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

До уваги платників єдиного внеску!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що Державна податкова служба України у зв’язку з прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219), з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Постанова № 651), та з метою, зокрема однозначного його тлумачення в частині застосування штрафних санкцій і пені за порушення обов’язків платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначеними частиною 2 статті 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), вчиненими в період дії на території України воєнного стану та гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, повідомила наступне.

Нормами пункту 91.1 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464, не застосовуються за порушення, вчинені у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):

- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

- несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом № 2464, до податкових органів. При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини 11 статті 25 Закону № 2464 щодо такого порушення, вчиненого у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Крім цього, протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню (пункт 91.2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

З огляду на зазначене, Закон № 2464 надавав можливість на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не виконувати своєчасно або в повному обсязі обов’язки платників єдиного внеску в частині сплати такого внеску та подання обов’язкової звітності.

Згідно з пунктом 1 Постанови № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом № 3219 внесено зміни до Закону № 2464, зокрема, викладено у новій редакції пункти 921 – 922 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення».

Так, тимчасово, за порушення вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ до 01 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються (п. 921 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Тимчасово, на період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, до 01 серпня 2023 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню (п. 921 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Таким чином, зважаючи на Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, яким визначено, що воєнний стан в Україні введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та враховуючи положення пунктів 921 – 922 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, якими встановлено кінцеву дату незастосування контролюючим органом штрафних санкцій та пені – 01.08.2023, контролюючими органами не застосовуються штрафні санкції та пеня за порушення законодавства про єдиний внесок починаючи з 24.02.2022 по 31.07.2023 на підставі зазначених пунктів.

При цьому незмінними залишились положення пункту 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, згідно з якими за платниками єдиного внеску, зазначеними в пунктах 4, 5 та 51 частини 1 статті 4 Закону № 2464, залишилось право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану та не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого пункту 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Проте до платників єдиного внеску, зазначених в пунктах 4, 5 та 51 частини 1 статті 4 Закону № 2464, які обчислять і нарахують єдиний внесок та подадуть до контролюючого органу звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, та при цьому не сплатять самостійно визначені зобов’язання, з 01.08.2023 контролюючим органом будуть застосовуватись заходи впливу та стягнення визначені частиною 11 статті 25 Закону № 2464.

Підсумовуючи викладене, контролюючі органи застосовують штрафні санкції, визначені частиною 11 статті 25 Закону № 2464, та пеню за порушення вчинені у період до 01.03.2020 та починаючи з 01.08.2023.

За порушення платниками законодавства про єдиний внесок в період з 01.03.2020 по 31.07.2023 контролюючим органом штрафні санкції, визначені частиною 11 статті 25 Закону № 2464, не застосовуються, а пеня нарахована за цей період підлягає списанню.

До уваги платників податків!

Щодо оподаткування акцизним податком у період дії правового режиму воєнного стану на території України з урахуванням вимог Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану»

Щодо погашення податкових векселів з акцизного податку з урахуванням відновлення з 1 серпня 2023 року обмеження перебігу строків, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс)

Законом № 3219 припиняється дія норм щодо зупинки перебігу строків, визначених Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, які були передбачені пунктом 102.9 статті 102 та підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу до 01 серпня 2023 року.

До 01 серпня 2023 року для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, визначених підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Водночас під час погашення податкових векселів з акцизного податку слід враховувати положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, яким, зокрема, передбачено:

у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів,  реєстрації акцизних накладних, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні;

платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, в яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов'язків щодо сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Податковий вексель,  авальований банком (податкова розписка) (далі – податковий вексель для цілей розділу VI цього Кодексу), – простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 цього Кодексу (підпункт 14.1.176  пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Для погашення податкових векселів, що видані векселедавцем до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України, векселедавець зобов’язаний у строк, визначений статтями 225, 229 Кодексу:

або сплатити суму акцизного податку;

або документально підтвердити факт цільового використання підакцизної продукції згідно з підпунктами 229.1.8, 229.2.11, 229.3.13, 229.4.11, 229.5.13, 229.6.10, 229.7.12 відповідних пунктів 229.1, 229.2, 229.3, 229.4, 229.5, 229.6, 229.7 статті 229 Кодексу шляхом подання довідки про її цільове використання, яка погоджується представником податкового посту, встановленого на підприємстві, і підтверджує її використання, а погашення векселів на бензини авіаційні або паливо для реактивних двигунів здійснюється на підставі зареєстрованих акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних та, у передбачених законодавством випадках, копій первинних документів, договорів.

З урахуванням зазначеного, для платників, які мають можливість своєчасно виконувати свій податковий обов'язок стосовно сплати суми акцизного податку, з урахуванням поновлення з 1 серпня 2023 року перебігу строків, визначених податковим законодавством, відновлюється перебіг строків погашення податкових векселів з акцизного податку, термін сплати яких настав у період дії воєнного стану на території України, шляхом сплати акцизного податку або документального підтвердження, в тому числі з урахуванням зареєстрованих акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних у передбачених випадках (для авіаційних бензинів або палива для реактивних двигунів).

Платники податків, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, погашають податкові векселі, які є забезпеченням виконання зобов'язання сплатити суму акцизного податку протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Щодо скасування тимчасового порядку відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів(пункт 293підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» виключено)

З 1 серпня 2023 року скасовується тимчасовий порядок відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів у зв’язку із завершенням з 1 липня 2023 року дії карантину, який було запроваджено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (COVID-19). З урахуванням цього відповідно відновлено загальний порядок  оподаткування спирту етилового, що використовується при виробництві дезінфекційних засобів, акцизним податком за ставкою 0 гривень за умови цільового використання спирту та погашення податкових векселів.

Щодо забезпечення безпечних умов для проведення фактичної перевірки

З 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України мають враховуватись вимоги підпункту 69.21 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу стосовно наявності безпечних умов для проведення фактичних перевірок, зокрема безпечного:

доступу, доступу до територій, приміщень та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування таких платників податків;

доступу, доступу до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Фактичні перевірки, які були розпочаті, але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням зазначених обставин, або у зв’язку з поданням платником податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, та/або за вмотивованою заявою платника податків зупиняється до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу.

Щодо самостійного виправлення платником податків помилок у податковій звітності, що призвели до заниження податкового зобов’язання

З 1 серпня 2023 року і до припинення або скасування воєнного стану на території України у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1  статті 50 Кодексу, та пені. Відповідно не підлягають заповненню графи 5, 6 та 7 Додатку 8 до Декларації акцизного податку «Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах» щодо нарахування штрафів 3 %, 5 % та  пені відповідно. Зазначене застосовується до податкової звітності, яка подається з 1 серпня 2023 року і до припинення або скасування воєнного стану.

Чи відновлено строки надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо відновлення строків, встановлених ПКУ, для платників податків та контролюючих органів.

Зокрема, Законом № 3219 виключено п. 102.9 ст. 102 ПКУ, відповідно до якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупинявся перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.

Також визначено, що п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяв до 01.08.2023.

Так, з 01 серпня 2023 року для платників податків та контролюючих органів відновлено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншими законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема: строки надання індивідуальних податкових консультацій, розгляду скарг платників податків, надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів.

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі ДПС України № 4/2023 «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу», розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».

За яких умов ФОП – платник єдиного податку може самостійно (добровільно) перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.

При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

Закон України № 3219: порядок визначення вартості необоротних активів для цілей податкової амортизації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).

Внесеними Законом № 3219 до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) змінами, зокрема врегульовано питання порядку визначення вартості необоротних активів для податкової амортизації платникам податку, які тимчасово перебували на спрощеній системі з особливостями оподаткування та з 01 серпня 2023 року повертаються на сплату податку на прибуток підприємств. 

Такі платники для розрахунку амортизації (п.п. 91.3.4 п.п. 91.3 п. 91 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) відповідно до положень п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу враховують суму залишкової вартості основних засобів та нематеріальних активів, які були введені в експлуатацію до переходу на сплату єдиного податку з особливостями оподаткування та під час сплати такого єдиного податку, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень статті 138 розділу III Кодексу (у т. ч. під час перебування на сплаті єдиного податку). 

Строки корисного використання (експлуатації) основних засобів та нематеріальних активів визначаються з урахуванням мінімально допустимих строків амортизації згідно зі ст. 138 Кодексу та дати введення таких необоротних активів в експлуатацію до переходу платника на сплату єдиного податку або під час сплати такого єдиного податку. При цьому, при визначенні мінімально допустимих строків амортизації по введених в експлуатацію основних засобах до переходу платника податку на сплату єдиного податку враховуються також положення п. 431 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Обізнаність громадян щодо переваг легальної зайнятості підвищує мотивацію до офіційного оформлення трудових відносин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що тема легалізації трудових відносин та наслідків нелегальної праці є актуальною і сьогодні.

Обізнаність громадян щодо переваг легальної зайнятості підвищує мотивацію до офіційного оформлення трудових відносин, що, у свою чергу, додає впевненості у майбутньому.

В умовах дії воєнного стану особливої цінності набувають людський ресурс, а також ефективна комунікація між державою, бізнесом і громадянами.

Переваги легального оформлення найманих працівників очевидні. Про них ми інформуємо постійно та наголошуємо, що отримання заробітної плати «в конверті» є негативними наслідками праці поза межами правового поля. Це позбавляє працюючих соціального захисту.

Отже, кожен громадянин повинен вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин. Це забезпечує право на зарахування періоду роботи до страхового стажу, згідно з яким обчислюються пенсія, матеріальна допомога у разі настання безробіття, а також компенсація тимчасової непрацездатності.

Тільки легалізація робочих місць створює підґрунтя для поліпшення добробуту населення та розвитку економіки і регіону, і держави. Тому трудові відносини з найманими працівниками мають укладатись виключно у правовому полі.

Нагадуємо, що законодавство не передбачає можливості допуску до роботи працівників без офіційного оформлення трудових відносин. Відтак, при виконанні функціональних обов’язків за відповідною професією, така діяльність має бути оформлена у рамках законодавства – як трудовий договір з обов’язковим поданням повідомлення до органів ДПС про допуск працівників до роботи.

Чи дозволяється використовувати програмний РРО під час реалізації пального?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій (програмні РРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Поряд з цим, згідно з абзацом другим пункту 1 статті 3 Закону № 265 використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.

Довідник термінів подання податкових документів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/dovidnik-terminiv-podannya-/ можна ознайомитись з Довідником термінів подання податкових документів.

Понад 41 млрд грн – збір платежів до бюджетів усіх рівнів від платників Дніпропетровщини з початку року

Протягом січня – липня 2023 року збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)) від платників Дніпропетровщини склав понад 41,3 млрд грн, що на понад 2,1 млрд грн, або на 5,4 відс. більше, ніж за підсумками відповідного періоду 2022 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Як зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровської області, до державного бюджету у січні – липні 2023 року надійшло понад 16,6 млрд грн, а місцеві бюджети поповнились на понад 24,6 млрд гривень.

Єдиного внеску протягом семи місяців поточного року платниками Дніпропетровської області спрямовано до державних спеціальних фондів у сумі понад 17,5 млрд гривень.

Керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області висловила подяку платникам, а також впевненість, що Дніпропетровщина і надалі працюватиме, незважаючи на воєнний стан, спрямовуючи до бюджетів такі необхідні для нашої Перемоги кошти.

До зведеного бюджету у січні – липні 2023 року надійшло 661,3 млрд гривень

Платники продовжують підтримувати нашу державу у складний воєнний час, сумлінно перераховуючи податки. Завдяки їх активній громадянській позиції та патріотизму бюджет стабільно отримує такі необхідні кошти для Збройних Сил України та соціальних виплат громадянам.

За оперативними даними надходження (сальдо) до зведеного бюджету у січні – липні 2023 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 661,3 млрд грн. До державного бюджету надійшло 409,3 млрд грн, до місцевих бюджетів – 252 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – липні 2023 року становили 403,4 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 102,8 відс., додатково до бюджету надійшло 11 млрд грн. При цьому на рахунки платників відшкодовано 82 млрд грн ПДВ.

У розрізі податків показники розпису Міністерства фінансів України перевиконано з податку на прибуток підприємств на 22,6 відс. (+13,1 млрд грн), акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) на 18,3 відс. (+9,0 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб на 6,2 відс. (+5,6 млрд грн).

У розрізі основних платежів у січні – липні 2023 року приріст порівняно з відповідним періодом минулого року становить з акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – в 1,5 раза (+18,5 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 21,5 відс. (+16,9 млрд грн), податку на прибуток підприємств – 2,4 відс. (+1,6 млрд грн).

Місцеві бюджети у січні – липні 2023 року отримали 252 млрд грн, що на 44,7 млрд грн, або на 21,6 відс. більше ніж у січні – липні 2022 року.

Надходження (сальдо) до зведеного бюджету у липні 2023 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 91,9 млрд грн. До державного бюджету надійшло 52,7 млрд грн, до місцевих бюджетів – 39,2 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у липні 2023 року становили 51,9 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 101,1 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 0,6 млрд грн. Платникам на рахунки відшкодовано 10 млрд грн ПДВ.

У повному обсязі виконано показники розпису Міністерства фінансів України з податку на прибуток – 236,7 відс. (+1,8 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб – 102,8 відс. (+0,4 млрд грн), з акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 101,3 відс. (+0,1 млрд грн).

У розрізі основних платежів у липні 2023 року приріст порівняно з липнем 2022 року становить з податку та збору на доходи фізичних осіб – 114,1 відс. (+1,9 млрд грн), рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення – 148,4 відс. (+1,8 млрд грн), з акцизного податку з вироблених та ввезених товарів (продукції) – 111,7 відс. (+0,9 млрд грн).

Місцеві бюджети у липні 2023 року отримали 39,2 млрд грн, що на 5,7 млрд грн, або на 16,9 відс. більше ніж у липні 2022 року.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

Виходимо на новий рівень українсько-польського співробітництва

Представники Міністерства фінансів України та ДПС на запрошення  Міністерства фінансів Польщі у Варшаві розпочали роботу зі своїми польськими колегами. Протягом цього тижня будуть розглядатися та обговорюватися  право ЄС, його джерела та їх застосування, правові інститути та законодавчий процес в Європі, досвід Польщі та виклики у сфері адаптації національного законодавства до права Євросоюзу, податкова політика та податкове адміністрування країн-членів ЄС у сфері непрямих та прямих податків.

Це перший візит у рамках нового дворічного проєкту «Програма податкової солідарності для України – податковий шлях до ЄС», ініційованого Міністерством фінансів Польщі спеціально для України та спрямованого на підтримку зусиль нашої країни у створенні справедливої та ефективної податкової системи та набутті членства Європейського Союзу. Метою програми є підвищення спроможності України адаптувати національне законодавство до законодавства ЄС, а також протидіяти загрозам, зокрема, таким як ухилення від оподаткування та шкідлива податкова конкуренція в Євросоюзі.

Запуск цього проєкту є надзвичайно важливим та актуальним кроком з огляду на поточну активну роботу в частині виконання політичних та економічних критеріїв для вступу до ЄС та оцінки стану імплементації актів права Європейського Союзу (acquis ЄС), що наразі ведеться міністерствами та центральними органами виконавчої влади під керівництвом Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Реєстрація РРО/ПРРО в контролюючих органах – передумова початку господарської діяльності, пов’язаної з продажем товарів/наданням послуг

Суб’єкти господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі зобов’язані зареєструвати РРО або ПРРО в контролюючих органах.

Фізичні особи – підприємці застосовують РРО/ПРРО відповідно до вимог цього Закону. ФОП – платники єдиного податку першої групи РРО/ПРРО не застосовують.

Суб’єкт господарювання обирає самостійно – РРО чи ПРРО він буде застосовувати для проведення розрахункових операцій.

Процедури реєстрації РРО/ПРРО врегульовані відповідними порядками, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».

Ці процедури максимально спрощені, враховують специфіку роботи РРО та ПРРО і здійснюються за заявницьким принципом.

Подати до контролюючого органу заяву для реєстрації РРО можна в електронній або паперовій формі, для реєстрації ПРРО – виключно в електронній формі.

Обробка поданих заяв здійснюється автоматично засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС. Про результат обробки заяви, реєстрацію РРО/ПРРО суб’єкту господарювання повідомляється у Електронному кабінеті.

ДПС запропоновано бізнесу безоплатне програмне рішення (ПРРО), що призначене для реєстрації розрахункових операцій та пристосоване для операційних систем Android, iOS, Windows, Web.

Це програмне рішення розміщено у відкритому доступі на відповідних цифрових платформах (завантажити можна тут).

Версії програмного забезпечення ПРРО від ДПС оновлюються. Про це та інші питання, пов’язані з реєстрацією та функціонуванням ПРРО від ДПС, роботою АРІ фіскального сервера ДПС, можна дізнатись тут.

Вибір суб’єкта господарювання щодо застосування ним у своїй господарській діяльності безоплатного, комерційного чи власного ПРРО, або РРО, не обмежується.

Перехід від застосування РРО до застосування ПРРО або навпаки здійснюється через процедуру скасування реєстрації та реєстрацію відповідного РРО чи ПРРО.

Інформаційний лист № 5/2023: Практичні питання тлумачення окремих термінів Загального стандарту звітності CRS

Практичні питання тлумачення окремих термінів Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information)  розʼяснюються в інформаційному листі № 5/2023

Ви дізнаєтеся про:

- правову основу імплементації Загального стандарту звітності CRS;

- допустимі відхилення від тексту Стандарту під час імплементації його у законодавстві України;

- визначення кола організацій, які є підзвітними фінансовими установами та на які поширюються вимоги статті 39-3 Податкового кодексу України;

- непідзвітні фінансові установи;

- фінансові рахунки;

- виключений Рахунок тощо.

Ознайомитися з інформаційним листом можна тут.

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 743 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час», а саме:

у Порядку та критеріях визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затверджених зазначеною постановою, підпункт 1 пункту 2 викладено в новій редакції:

«1) загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство;».

Е-кабінет: електронна взаємодія ДПС та органів місцевого самоврядування

  Переглянути відео ⇓

   Cубсайт  ⏭ https://cutt.ly/LwsDwmMS

   YouTube  ⏭  https://youtu.be/mPo0elvcrjs

  Facebook  ⏭  https://cutt.ly/KwsS5AQj

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»). 

                                                                                                       Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                        управління інформаційної взаємодії

                                                                             Головного управління ДПС

                                                                              у Дніпропетровській області

                                                                   (Кам’янський регіон)

« повернутися