Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Дата: 03.09.2025 14:30

Кількість переглядів: 187

Фото без опису

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Акцизний податок: які пільги передбачені для осіб з інвалідністю

Податковим кодексом України передбачені окремі пільги зі сплати акцизного податку для осіб з інвалідністю.

Звільняються від оподаткування акцизним податком:

- операції з реалізації легкових автомобілів для осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю (п.п. 213.3.1 п. 213.3 ст. 213 ПКУ), якщо їх вартість оплачено за рахунок коштів:

- державного або місцевих бюджетів;

- фондів загальнообов’язкового державного страхування.

- операції з ввезення на митну територію України підакцизних товарів (крім алкоголю та тютюнових виробів) у вигляді міжнародної технічної (надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) або гуманітарної допомоги (п.п. 213.3.9 п. 213.3 ст. 213 ПКУ).

Згідно із Законом України № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» до гуманітарної допомоги не належать підакцизні товари, крім:

- транспортних засобів для перевезення понад 8 осіб, а також спеціально обладнаних автомобілів для перевезення осіб з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату;

- такі транспортні засоби мають бути передані у користування установам соціального захисту населення, громадським об’єднанням осіб з інвалідністю, підприємствам та організаціям, заснованим ними, а також громадським організаціям та іншим об’єднанням ветеранів війни.

Отже, якщо автомобіль, обладнаний для перевезення осіб з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату, визнано гуманітарною допомогою відповідно до Закону № 1192-XIV, його ввезення на митну територію України не оподатковується акцизним податком.

ДПС рекомендує громадським організаціям, благодійним фондам та соціальним установам заздалегідь оформлювати документи для підтвердження статусу гуманітарної допомоги, щоб скористатися податковими пільгами у повному обсязі.

Умови, за яких студент має право на підвищену ПСП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ студент має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП) у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ.

Разом з тим, п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що ПСП не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку на доходи фізичних осіб (податок) протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

Враховуючи викладене, якщо студент отримує стипендію з бюджету, то ПСП до заробітної плати такого платника податку не застосовується.

Разом з тим, якщо студент не отримує дохід у вигляді стипендії або отримує стипендію, яка виплачується не з бюджету, то він має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ.

Довідково: п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ визначено, що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь якого платника податку.

Збір платежів до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини – понад 104,5 млрд гривень

Протягом восьми місяців поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів понад 104,5 млрд грн податків, зборів і платежів.

До Державного бюджету України у січні – серпні 2025 року надійшло майже 44,9 млрд грн, що майже на 11,1 млрд грн, або на 32,8 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.

Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали упродовж січня – серпня поточного року понад 30,6 млрд грн, що на понад 3,2 млрд грн більше минулорічного показника січня – серпня 2024 року. Темп росту надходжень складає 111,8 відсотки.

Державні цільові фонди з початку року платники Дніпропетровщини поповнили єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на понад 29,0 млрд гривень. Надходження збільшитись у порівнянні з січнем – серпнем 2024 року на понад 5,7 млрд грн або на 24,9 відсотки.

Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

«Висловлюємо вдячність платникам за своєчасне виконання своїх податкових зобов’язань, за фінансову підтримку економіки нашої держави! Це сьогодні ваш особистий важливий внесок в обороноздатність і незалежність України!» – зазначила очільниця податкової служби регіону.

На Дніпропетровщині розблоковано понад 58 тисяч податкових накладних

За майже 7 місяців роботи консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ПН/РК в ЄРПН) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Консультаційний центр) розблоковано 58 022 ПН/РК. З переліку ризикових виключено 1 383 платники.

Інформаційний майданчик Консультаційного центру залишається одним з найзатребуваніших комунікаційних ресурсів. На чергових зустрічах, які відбулися за участі заступника начальника податкової служби області Максима Яіцького, проведено роз’яснювальну роботу з платниками Дніпровського району.

У підприємств, одне з яких здійснює оптову торгiвлю деревиною, будiвельними матерiалами та санiтарно-технiчним обладнанням, інше – надає послуги з вантажних перевезень автомобільним транспортом, зупинені ПН/РК в ЄРПН. Платники звернулися за кваліфікованою допомогою, аби розібратися у цьому питанні та уникнути блокування накладних у майбутньому.

Податківці оперативно відреагували на запити, запросивши підприємства на зустрічі для надання їм фахової допомоги у вирішенні питання. Суб’єктам господарювання (СГ) роз'яснено алгоритм роботи системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків, у тому числі надано детальну інформацію про ознаки безумовної реєстрації ПН/РК в ЄРПН, причини їх зупинення та про показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника.

На зустрічах також обговорили вимоги до формування пакета документів для підтвердження реальності здійснення господарської операції, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Роз’яснено і порядок заповнення таблиці даних платника податку на додану вартість, складання пояснення до неї, вимоги до її врахування. Окрім того, надано практичні рекомендації щодо подальших дій підприємств для можливості автоматичної реєстрації податкових накладних.

За результатами спілкування платники отримали повне розуміння причин зупинення ПН/РК в ЄРПН, а також напрацьовано заходи для виходу підприємств із ризикових.

У разі необхідності отримання детальних роз’яснень законодавчих норм, у т. ч. для уникнення типових помилок при поданні документів для розблокування ПН/РК в ЄРПН, звертайтесь за номерами телефонів Консультаційного центру: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13.

Компетентність платників у законодавчій базі – запорука успішної діяльності підприємств.

Податкова Дніпропетровщини: у центрі уваги – заборгованість по зарплатах

У Дніпрі пройшло чергове засідання міської комісії з питань надходжень від податку на доходи фізичних осіб і легалізації трудових відносин (Комісія). До зустрічі з суб'єктами господарювання, які мають борги по зарплатах долучилися фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

За інформацією наданою Головним управлінням статистики у Дніпропетровській області станом на 01.08.2025 у м. Дніпро заборгованість по заробітній платі мають 9 підприємств. Загальна сума боргу сягнула півмільярда гривень (539 704,2 тис. гривень).

На засіданні комісії у першу чергу зупинилися на ситуації та перспективах погашення боргів із виплати заробітної плати на підприємствах-боржниках м. Дніпро. Суб’єкти господарювання (СГ) відзвітували про вже вжиті заходи, у тому числі про роботу із замовниками продукції та послуг, які не розраховуються, через що борги накопичуються. Більшість намагається виплачувати поточні зарплати та частково заборгованість. Але це не знімає відповідальності за виплату всіх боргів по зарплатах.

Податківці наголошують – воєнний стан вимагає максимальної уваги до соціальних гарантій працюючих. Триває моніторинг не лише підприємств, які мають заборгованість по зарплаті, а й СГ, які нараховують заробітну плату найманим працівникам, у розмірах, менших законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати та менше середньої по Дніпропетровській області.

Підприємства зобов'язали розглянути питання підвищення зарплат, а також провести аналіз всіх причин, що стримують погашення боргів.

На зустрічі наголошувалося, вчасно виплачені зарплати – це не тільки виконання соціальних гарантій працюючих, добробут їхніх родин, це також наповнення бюджетів всіх рівнів, а відтак підтримка обороноздатності країни.

Умови отримання пільг з податку на прибуток для підприємств та організацій, заснованих громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю

Підприємства та організації, які засновані громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, мають право на застосування пільг з податку на прибуток.

Відповідно до п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України звільняється від оподаткування прибуток, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім:

підакцизних товарів,

послуг із постачання підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії, консигнації, поруки, доручення, довірчого управління та інших цивільно-правових договорів, які передбачають постачання товарів від імені іншої особи без передачі права власності.

Для отримання пільги підприємство має відповідати таким умовам:

у попередньому звітному (податковому) періоді кількість працівників з інвалідністю, які мають основне місце роботи на такому підприємстві, становить не менше 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників;

фонд оплати праці таких працівників з інвалідністю становить не менше 25 % суми загальних витрат на оплату праці.

Застосування цієї пільги можливе лише за наявності дозволу на право користування нею. Дозвіл видається уповноваженим органом відповідно до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Такі дозволи видають:

Національна соціальна сервісна служба України,

Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення,

Обласні, Київська та Севастопольська міська державна адміністрація.

Порядок виправлення самостійно виявлених помилок у податковій декларації з транспортного податку після граничного терміну її подання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Форма Податкової декларації з транспортного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (зі змінами).

У разі виправлення самостійно виявлених помилок протягом року після граничного терміну подання Декларації або за минулі роки у заголовній частині Декларації:

у полі 03 «Уточнююча» рядка 1 проставляється відмітка «Х» та у рядку «Реєстраційний номер декларації в контролюючому органі, яка уточнюється» зазначається номер за яким було зареєстровано в контролюючому органі Декларацію, показники якої уточнюються (виправляються) – останню подану Декларацію за відповідний податковий період, що уточнюється, по відповідній території територіальної громади;

у графі «з урахуванням уточнень з» зазначається номер місяця звітного року (арабськими цифрами) перед місяцем продажу транспортного засобу (або переходу права власності на транспортний засіб).

У табличній частині Декларації:

у рядку 1 (рядки з 1.1 по останній) зазначається виправлена (уточнена) інформація;

у рядку 2 вказується нарахована сума податку за всіма транспортними засобами (для колонок 10 – 14 сума значень рядків 1.1 – 1.n відповідної колонки; також для колонки 10 сума значень колонок 11 – 14 рядка 2);

у рядку 3 – нарахована сума податку за всіма транспортними засобами за даними раніше поданої Декларації (рядок 2 Декларації, що уточнюється);

у рядку 4 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 2 – рядок 3));

у рядку 5 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року (позитивне значення (рядок 3 – рядок 2));

рядок 6 заповнюється платником самостійно відповідно до п.п. «а» або «б» абзацу четвертого п. 50.1 ст. 50 глави 2 розд. II ПКУ, якщо заповнено рядок 4 Декларації. У рядку 6 зазначається сума штрафу (у гривнях із копійками), що розраховується за формулою: ((колонки 11 – 14 рядка 4 лише за періоди, за якими на момент подання Декларації минув термін сплати) х 3 %).

Водночас, Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який доповнено новим п.п. 69.38, згідно з яким тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.

Щодо оновлення інформації про зміни облікових даних ФОПа (зміна ПІБ, місця проживання тощо)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:

інформація органів державної реєстрації;

документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ).

Відповідно до п. 1.5 розд. І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), інформація про платників податків, отримана для їх обліку згідно з Порядком № 1588, вноситься до Реєстру самозайнятих осіб, який є складовою частиною Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО).

Пунктом 9.2 розд. ІХ Порядку № 1588 визначено, що у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формою № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни».

Отже, стосовно фізичних осіб - підприємців інформація про зміну облікових даних оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями.

Стосовно фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, інформація про зміну облікових даних оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 5-ОПП, які подаються до контролюючому органу за новим місцезнаходженням.

Крім того, відомості Реєстру самозайнятих осіб можуть бути оновлені (доповнені, актуалізовані) контролюючими органами на підставі електронних даних інформаційного фонду ДРФО, Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ЄДР, інших державних реєстрів, ведення яких здійснюється органами державної влади (п. 9.5 розд. ІХ Порядку № 1588).

Після оновлення відомостей Реєстру самозайнятих осіб на підставі відомостей ЄДР про внесення змін до відомостей щодо фізичних осіб – підприємців контролюючий орган передає до ЄДР відомості про внесення відповідних відомостей до реєстрів Центрального контролюючого органу із зазначенням: дати внесення даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку (п. 9.6 розд. ІХ Порядку № 1588).

Коли розпочинається відлік доби проживання для цілей справляння туристичного збору?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5 відс. – для внутрішнього туризму та до 5 відс. – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

При цьому п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ встановлено, що базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Доба – це період між двома послідовними розрахунковими годинами, що дорівнює 24 годинам.

Розрахункова година – година, встановлена у місці проживання (ночівлі), при настанні якої споживач повинен звільнити номер (місце) у день виїзду і після якої здійснюється заселення до місця проживання (ночівлі).

Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2004 за № 413/9012 із змінами та доповненнями (далі – Правила), регламентують основні вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері надання послуг розміщення споживачам, і регулюють відносини між споживачами (фізичними особами, які проживають у готелях або мають намір скористатися готельними послугами) та готелями, виконавцями цих послуг.

Так, згідно з п. 1.3 глави 1 Правил розрахункова година – це година, яка встановлена в готелі та при настанні якої споживач повинен звільнити номер у день виїзду й після якої здійснюється заселення в готель.

Відповідно до п. 3.8 глави 3 Правил плата за надання готельних послуг стягується у відповідності до єдиної розрахункової години – 12-ї години поточної доби за місцевим часом. Готель з урахуванням місцевих особливостей вправі змінити єдину розрахункову годину. Як правило, розрахункова година зазначається у внутрішніх правилах готелю.

Пунктом 3.7 глави 3 Правил встановлено, що договір про надання готельних послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін, як правило одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12.00 дня, наступного за днем прибуття споживача.

Враховуючи вищевикладене, відлік доби проживання розпочинається з 12 години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.

Суб’єктом господарювання з органом місцевого самоврядування укладено договір сервітуту: чи сплачувати плату за землю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Податковий кодекс України (далі – ПКУ) визначає, що платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (ст. 269 ПКУ).

Плата за землю справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Договірні відносини щодо користування земельними ділянками визначаються цивільно-правовими угодами, зміст та порядок укладення яких регулюється Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІI зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) та Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями.

Водночас норми ПКУ поширюються виключно на цивільно-правові угоди в частині надання у тимчасове платне користування земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

ПКУ не містить норм податкового регулювання відносин в частині реалізації принципу платності користування землею за договорами земельного сервітуту.

Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) (частина перша ст. 98 ЗКУ).

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (частина третя ст. 98 ЗКУ).

У разі укладення договору земельного сервітуту, власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, а також має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту (частини третя, четверта ст. 101 ЗКУ).

Таким чином, у суб’єкта господарювання, який уклав з органом місцевого самоврядування (органом виконавчої влади) договір земельного сервітуту як на платній так і безоплатній основі, не вбачається підстав для виникнення у порядку визначеному положеннями розд. XII ПКУ податкових зобов’язань з плати за землю за земельні ділянки (їх частини), щодо яких встановлено земельний сервітут на користь таких суб’єктів.

Сторони договору земельного сервітуту можуть встановити розмір плати, який нормами ПКУ не регулюється.

Сплата грошових зобов’язань з податку на прибуток / частини чистого прибутку (доходу) та подання звітності платниками, включеними до Реєстру ВПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 14.1.24 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) великий платник податків – юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період.

Згідно з абзацом третім п. 64.7 ст. 64 ПКУ після включення платника податків до Реєстру великих платників податків (далі – Реєстр) та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про таке включення платник податків зобов’язаний стати на облік за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр, та за неосновним місцем обліку в такому територіальному органі центрального органу виконавчої влади або його структурних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або через які провадиться діяльність такого великого платника податків.

Взяття на облік за основним місцем обліку великих платників податків здійснюється в міжрегіональних управліннях ДПС по роботі з великими платниками податків (далі – Міжрегіональні управління ДПС по роботі з ВПП) (Центральному, Східному, Західному, Південному, Північному).

Великий платник податків, щодо якого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, прийнято рішення про переведення на облік у контролюючий орган, що здійснює супроводження великих платників податків, чи інший контролюючий орган, після взяття його на облік за новим місцем обліку зобов’язаний сплачувати податки за місцем попереднього обліку у контролюючих органах, а подавати податкову звітність та виконувати інші обов’язки, передбачені ПКУ, за новим місцем обліку (абзац сьомий п. 64.7 ст. 64 ПКУ).

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Платники податків, що належать, зокрема до великих підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та від «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п. 49.4 ст. 49 ПКУ).

Відповідно до вимог статей 64 та 64 прим.1 і 66 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ), податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань входить до складу доходів загального фонду місцевих бюджетів та зараховується до відповідних бюджетів у розмірі 100 відсотків.

Отже, відповідно до БКУ комунальні підприємства сплачують податок на прибуток підприємств та частину чистого прибутку (доходу) до обласних та районних бюджетів, бюджетів сільських, селищних, місцевих громад.

Враховуючи зазначене, відповідно до вимог статей 64, 64 прим. 1 і 66 БКУ та п. 64.7 ст. 64 ПКУ, комунальне підприємство, яке включено до Реєстру, здійснює сплату грошових зобов’язань з податку на прибуток та частини чистого прибутку (доходу) до місцевого бюджету – за неосновним місцем обліку (фактичним місцезнаходженням), а подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств та Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку – за основним місцем обліку до відповідного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП.

Обчислення податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно за будівлю (споруду) сільськогосподарського товаровиробника, частка якої здається в оренду

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу I (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно з п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора будівель та споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Надання об’єкту нерухомості або його частини в оренду, лізинг, позичку позбавляє суб’єкта господарювання (власника нерухомості) права при визначенні податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки застосовувати положення п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ за весь об’єкт нерухомості.

Тобто, суб’єкт господарювання, який є сільськогосподарським товаровиробником при здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора, визначає податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за весь об’єкт нерухомості, а не за частину, яка здається в оренду, лізинг, позичку.

Нарахування та сплата податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за такий об’єкт нерухомості здійснюється суб’єктом господарювання на загальних підставах.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари / послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів / послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Згідно з п. 199.2 ст. 199 ПКУ частка використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації з ПДВ (далі – декларація) за останній податковий період року.

Для визначення обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій за календарний рік використовуються показники податкової звітності платника податку за січень – грудень такого року. При цьому враховуються показники декларацій за такий період та уточнюючих розрахунків, які були подані у такому календарному році, незалежно від того, який звітний період в них уточнювався (звітний період року, за який проводиться обрахунок, чи попередніх років).

Таким чином, якщо було подано уточнюючі розрахунки за попередні звітні періоди, які вплинули на розрахунок частки використання товарів / послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях то уточнюючий розрахунок до декларації за останній звітний період року (грудень) подавати не потрібно.

Показники таких уточнюючих розрахунків будуть враховані у декларації за останній податковий період року, в якому їх подано, незалежно від того, який звітний період в них уточнювався (звітний період року, за який проводиться обрахунок, чи попередніх років).

«Моя податкова»: подання податкової декларації платника єдиного податку (1-3 групи)

Для подання податкової декларації платника єдиного податку (1-3 групи):
► ідентифікуйтесь за допомогою файлового або хмарного підпису;

► у розділі «Послуги» оберіть «Декларація платника єдиного податку (1-2 група)» або «Декларація платника єдиного податку (3 група)»;

► оберіть потрібний звітний період та додатки* (за необхідності);

*Для платників єдиного податку Додаток 1 та Додаток 2 подається у складі звітності за рік, крім випадків зміни платником системи оподаткування;

► заповніть необхідні додатки;

► зазначте:

- фактичну численність найманих працівників у звітному періоді;

- обсяги доходів за звітний період;

► збережіть;

► підпишіть;

► надішліть

Чи здійснюється КНЕДП ДПС автоматичне формування нових сертифікатів раніше засвідчених ним відкритих ключів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Можливість автоматичного формування нових сертифікатів раніше засвідчених відкритих ключів для користувачів електронних довірчих послуг віддалено, без особистої присутності таких користувачів, на період воєнного стану на території України та протягом місяця з дня його припинення чи скасування було передбачено п.п. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» (далі – Постанова № 300), яка втратила чинність 01.02.2024 згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 січня 2024 року № 88 «Про внесення змін до пункту 6 Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

У зв’язку з втратою чинності Постанови № 300 Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (КНЕДП ДПС) не здійснюється автоматичне формування нових сертифікатів раніше засвідчених ним відкритих ключів.

Про коди класифікації доходів бюджету, за якими сплачується військовий збір

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями) військовий збір сплачується (перераховується) платниками за такими кодами класифікації доходів бюджету:

11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фізичними особами-підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)» (для податкових агентів);

11011600 – «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ» (для податкових агентів).

Відповідно до п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);

11011700 – «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» (для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку І, ІІ, ІІІ та ІV групи);

11011800 – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

Згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

11011001 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Леся Карнаух: В Україні сучасна, розумна, креативна молодь, яка вірить у свою країну та формуватиме нову економічну історію

У День знань – 1 вересня в. о. Голови ДПС Леся Карнаух привітала студентів-першокурсників Державного податкового університету в Ірпені.

«В умовах війни вибір навчального закладу саме в Україні – це вкрай важливо. Бо як би ворог не намагався, йому не знищити Україну та наше майбутнє. Яке вже незабаром будуватимуть сьогоднішні студенти. Наша молодь вірить в країну! І це головне! І саме з ними – сучасними, розумними, креативними подолаємо всі виклики», – наголосила Леся Карнаух.

Вона також відзначила, що Податковий університет в Ірпені для неї особисто – це один із символів нашої незламності.

«Попри те, що заклад був сильно пошкоджений під час російської окупації, вже незабаром тут відновили навчання. І сьогодні він знову наповнений молоддю, яка прагне знань. Юнаками і дівчатами, які формуватимуть нову економічну історію України та відбудовуватимуть нашу державу», – підкреслила очільниця ДПС.

Вона також запросила студентів приєднатися до великої родини податківців.

«Сьогодні – це понад 21 тисяча осіб. Але нам вкрай потрібні молоді та креативні, з аналітичним здібностями, щоб якісно змінювати роботу податкової», – акцентувала Леся Карнаух.

Дайджест "Події тижня"

27 серпня 2025

Комунікаційна податкова платформа Дніпропетровщини: статус податкового резидента України і оподаткування

Комфортна та ефективна взаємодія податківців Дніпропетровщини через комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) дозволяє платникам оперативно отримати важливу інформацію. Чергове звернення з Нікопольського району стосувалося отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування. Питання податкового резидентства не вперше піднімається на зустрічах з платниками. Для того, щоб уникнути подвійного оподаткування необхідно підтвердити статус податкового резидента України.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/928210.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1JsjVXibua/

27 серпня 2025

Особливості отримання податкової знижки

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі заступника начальника управління – начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб, податків з громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Віталія Прокопенка.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/928369.html

28 серпня 2025

Податкова Дніпропетровщини: оподаткування ПДВ при експорті товарів

Актуальні питання та особливості оподаткування ПДВ при експорті товарів – у фокусі уваги онлайн зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з суб’єктами господарювання регіону.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/928662.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/19rydYN7Zg/

28 серпня 2025

Єдиний внесок – 2025: податківці Дніпропетровщини системно поглиблюють законодавчу обізнаність платників

Про особливості сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) йшла мова на черговій зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з суб’єктами господарювання регіону. «Законодавча обізнаність платників – це основа для роботи бізнесу у рамках правового поля», – зазначив заступник начальника податкової служби Дніпропетровщини Микола Бородюк.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/928786.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1AubV7fd5N/

28 серпня 2025

Відкритий діалог влади та бізнесу про діяльність у правовому полі

Зміни до бронювання на території можливих та активних дій, а також контрольовані іноземні компанії (КІК) – питання порядку денного чергової зустрічі у рамках роботи регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу». У заході із представниками бізнес-спільноти, організованій Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, взяла участь Теодозія Чернецька, очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/928822.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1GuYDiRzxS/

28 серпня 2025

Податкова служба Дніпропетровщини: прості і зрозумілі комунікації з платниками долають інформаційні бар’єри

Постійний відкритий діалог податкової служби з представниками бізнесу та громадськості забезпечує інформаційну обізнаність платників в ключових питаннях законодавства. На Дніпропетровщині податківці активно проводять консультаційно-роз’яснювальну роботу та надають адміністративні послуги. На минулому тижні проведено засідання «круглих столів», семінари та зустрічі, а також фахівцями обласної податкової у рамках роботи мобільного ЦОПу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснено виїзди до ЦНАПів з метою надання сервісних послуг.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/929207.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/173FVTqinY/

28 серпня 2025

Щодо недопущення порушень законодавства підприємствами, установами, організаціями та самозайнятими особами при виплаті доходів у вигляді заробітної плати

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі заступника начальника відділу перевірок податкових агентів управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Артема Ключнікова.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/929371.html

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників акцизного податку, які здійснюють операції з пальним, що форма довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі – Довідка 1) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 (зі змінами).

У разі повірки рівнеміра розпорядником акцизного складу подається коригуюча Довідка 1, в якій заповнюється Таблиця 1 «Інформація щодо розташованих на акцизному складі пального стаціонарних резервуарів та установлених на них рівнемірів» (далі – Таблиця 1) та Таблиця 4 «Інформація щодо проведених робіт/послуг із заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування резервуарів, витратомірів та рівнемірів».

Для надання інформації щодо проведення повірки рівнеміра без проведення будь-яких дій щодо резервуара розпорядником акцизного складу у графах 08.2-08.4, 08.7 Таблиці 1 коригуючої Довідки 1 зазначається інформація щодо уніфікованого номера, типу (назви), серійного (ідентифікаційного) номера, ємності (куб.м.) резервуара, на який встановлено рівнемір, що пройшов повірку. При цьому графи 08.5-08.6 Таблиці 1 коригуючої Довідки 1 не заповнюються.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ.

Внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій звітності, здійснюється відповідно до норм ст. 50 ПКУ.

Відповідно до абзацу першого п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, платник податку, у якого річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., не прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, та відповідно не зазначив у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за такий звітний (податковий) рік інформацію про наявність такого рішення, може скористатися правом про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розділом ІІІ ПКУ, подавши уточнюючу Декларацію та зазначивши в ній про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування.

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівля промисловості, частка якої здається її власником в оренду, лізинг, позичку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Надання об’єкту нерухомості або його частини в оренду, лізинг, позичку позбавляє суб’єкта господарювання (власника нерухомості) права при визначенні податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки застосовувати положення п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ за весь об’єкт нерухомості.

Тобто, суб’єкт господарювання, основна діяльність якого класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, при здійсненні ним операцій з надання в оренду частини будівлі промисловості, яка перебуває у його власності та належить до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, визначає податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за весь об’єкт нерухомості, а не за частину, яка здається в оренду, лізинг, позичку.

Зміна місцезнаходження (податкової адреси) і перехід платника на обслуговування до іншого контролюючого органу: хто проводить документальну перевірку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що документальну (планову або позапланову) перевірку платника податків проводить територіальний орган ДПС за основним місцем обліку такого платника податків на дату організації проведення перевірки.

Водночас, якщо територіальним органом ДПС за попереднім місцем обліку платнику податків вжито заходи щодо проведення документальної перевірки платника податків (направлено/вручено наказ на проведення перевірки, здійснено вихід за місцезнаходженням платника податків), такий орган забезпечує завершення процедури адміністрування в частині закінчення цієї документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов’язань за її результатами.

З якої дати та за який звітний період контролюючий орган має право надіслати запит про подання документації з трансфертного ціноутворення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Відповідно до п.п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті.

Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті.

Запит надсилається не раніше 01 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено (п.п. 39.4.5 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).

Чи включаються до складу доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, власні кошти внесені на розрахунковий рахунок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподатковуваним доходом фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (ПКУ)).

Відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ (абзац другий п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Пунктом 178.6 ст. 178 ПКУ встановлено, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Згідно з п. 1 Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (зі змінами) (далі – Інструкція № 162), визначено порядок відкриття та закриття банками рахунків клієнтів та використання коштів за ними.

Пунктом 10 розд. І Інструкції № 162 встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.

Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. (п. 24 розд. І Інструкції № 162).

Згідно з п. 27 розд. І Інструкції № 162 надавач платіжних послуг під час відкриття рахунку фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, або фізичній особі, яка має статус особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, отримує відомості про взяття цієї особи на облік у контролюючому органі з даних про взяття на облік платників податків, що оприлюднені на вебпорталі Державної податкової служби України.

Отже, у разі внесення платником податку грошових коштів, отриманих як дохід з джерелом походження з України або за межами України та раніше оподаткованих відповідно до законодавства, на поточний рахунок, відкритий для здійснення незалежної професійної діяльності, такі грошові кошти до складу доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, не включаються, повторно не оподатковуються та не відображаються в Типовій формі.

Платникам ПДВ щодо порядку заповнення додатка 1 до ПН у разі часткової поставки товарів/послуг, що не містять відокремленої вартості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товару / послуги не містить відокремленої вартості, перелік (опис (номенклатура)) частково поставлених товарів зазначається в додатку 1 до податкової накладної і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов’язаннях.

Тобто, додаток 1 до податкової накладної заповнюється у разі здійснення часткової поставки товарів / послуг, якщо частка товару не має відокремленої вартості (наприклад, часткова поставка окремих вузлів складного обладнання, яке має єдину ціну, поставка частини меблевого гарнітура, на який установлено єдину ціну тощо) та містить перелік (номенклатуру) частково поставлених товарів.

Наприклад: у додатку 1 до податкової накладної у разі поставки платником податку окремих вузлів складного обладнання, яке має єдину ціну, в графі 2 – записуються найменування окремих вузлів складного обладнання, що поставлені, в графі 3.1 – код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД, в графі 3.2.1 – проставляється позначка «Х» для товарів, ввезених на митну територію України, в графі 9 – одиниця виміру шт., в графі 10 – кількість кожного найменування окремих вузлів складного обладнання, у графах 11 – 12 – відображаються аналогічні дані щодо не відвантажених частин окремих вузлів складного обладнання. При остаточній поставці частин цього обладнання графи 11 – 12 не заповнюються.

При цьому в графах 4 – 8 зазначаються дані щодо повної поставки обладнання.

При отриманні попередньої оплати за товари/послуги, частка яких не має відокремленої вартості додаток 1 до податкової накладної не заповнюється, а виписується лише податкова накладна на частину отриманої передоплати, яка і враховується в податкових зобов’язаннях.

Наприклад: у випадку отримання передоплати за вказане обладнання платником податку заповнюється податкова накладна, у графі 6 якої зазначається кількість обладнання, пропорційна сумі отриманої передоплати (дробове число). Така кількість розраховується як відношення суми отриманої передоплати до загальної вартості обладнання.

У разі коли після отримання попередньої оплати за товари / послуги, частка яких не має відокремленої вартості, відбувається часткове постачання таких товарів, податкова накладна виписується на різницю між повною вартістю товарів/послуг та отриманою передоплатою, а додаток 1 заповнюється виходячи з переліку (номенклатури) частково поставлених товарів / послуг.

Зменшення податкового боргу – забезпечення наповнення бюджетів – підтримка фінансової стабільності та оборонної стійкості країни

Ефективна робота з податковим боргом – одна з ключових складових стабільності державних фінансів

В умовах сьогодення системна робота з боржниками разом з упередженням виникнення нових боргів – один із важливих шляхів забезпечення сталих надходжень до бюджетів усіх рівнів, ключ до фінансової стабільності як держави, так і громад.

Побудова економічно розвиненої держави залежить від кожного громадянина, його активності і патріотизму, сумлінного виконання своїх обов’язків.

Враховуючи сучасні виклики, пов’язані із запровадженням воєнного стану, своєчасна сплата податків та зборів є основним фінансовим інструментом наповнення зведеного бюджету України, важливим джерелом підтримки обороноздатності країни.

Скорочення податкового боргу платників – один з пріоритетних напрямків роботи податкової служби

Найчастіше у платників виникає питання, з якого часу після запровадження у 2022 році воєнного стану знову вживаються заходи з погашення податкового боргу.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) нагадує, що з 25.11.2022 набув чинності Закон України № 2719*. Зазначеним документом відновлено перебіг строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, передбачені статтями 59 – 60, 87 – 101 Податкового кодексу України (ПКУ), та/або визначення грошових зобов’язань згідно зі статтею 116 ПКУ.

Про виникнення податкового боргу платник повідомляється шляхом надсилання податкової вимоги. Податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Заходи контролюючого органу щодо погашення податкового боргу

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надсилання (вручення) платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, але у разі якщо податковий борг виник у разі несплати грошових зобов’язань та пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, та був не сплачений протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, стягнення готівки та коштів з рахунку платника здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу.

Згідно з вимогами пункту 87.11 статті 87 ПКУ у разі наявності заборгованості у фізичної особи орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку – фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Також, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу.

Крім цього, актуальним в забезпеченні погашення податкового боргу є заборона керівнику юридичної особи покидати межі України до погашення податкового боргу.

ПКУ визначено, що при несплаті протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України до погашення такого податкового боргу (п. 87.11 ст. 87).

Для прикладу, протягом першого півріччя поточного року судом задоволено 5 178 позовних заяв ГУ ДПС про стягнення податкового боргу фізичних та юридичних осіб на загальну суму понад 6 139,3 млн гривень.

За результатами вжитих податковою службою Дніпропетровщини заходів надходження за шість місяців 2025 року у рахунок погашення податкового боргу до зведеного бюджету склали майже 519,6 млн грн, у тому числі надходження до Державного бюджету України – майже 317,0 млн грн, до місцевих бюджетів – понад 202,6 млн гривень.

На підставі прийнятих рішень суду та/або рішень керівника на банківські рахунки боржників виставлено 19 868 платіжних інструкцій, на підставі яких у січні – червні 2025 року стягнуто 58,9 млн гривень

За рахунок вилучення готівкових коштів у рахунок погашення податкового боргу у 2025 році надійшло 3,2 млн гривень.

Сума надходжень за рахунок погашення податкового боргу від реалізації майна боржників, що перебуває у податковій заставі, у 2025 році склала 1,8 млн гривень.

Крім цього, 20 керівникам підприємств – боржників за рішенням суду обмежено виїзд за межі України до погашення податкового боргу.

Борг не перевищує 3060 гривень – податкова вимога не надсилається

Одним із актуальних питань щодо забезпечення погашення сум податкового боргу, є необхідність інформування платників про незначні суми такої заборгованості.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів громадян (ст. 59 ПКУ), тобто 3 060 гривень (17 грн х 180 = 3 060 грн).

Оскільки податкова вимога відповідно до статті 59 ПКУ надсилається лише у тому разі, якщо сума боргу перевищує 3 060 гривень, то платники, податковий борг яких не перевищує 3 060 гривень, можуть бути необізнаними про наявність податкового боргу.

Звертаємо увагу, що кожен платник може самостійно контролювати стан розрахунків з бюджетом та перевірити, чи є у нього податковий борг. Це можна зробити, зокрема, на вебпорталі ДПС України, скориставшись приватною частиною Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/), мобільним застосунком ДПС України «Моя податкова» або ж звернувшись до центрів обслуговування платників.

Довідково

*Закон України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу».

Фізична особа – засновник фермерського господарства надає власну земельну ділянку для ведення фермерського господарства: хто сплачує земельний податок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з статтями 269 та 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.

Підставою для нарахування земельного податку є:

- дані державного земельного кадастру;

- дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

- дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

- рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

- дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

- дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Відповідно до статей 125 та 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (із змінами та доповненнями) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Оскільки платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Щодо нарахування авансових внесків з єдиного податку ФОПу, який перебуває на військовій службі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з абзацами першим і другим п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Абзацом першим п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що самозайняті особи, зокрема, ФОПи, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби), звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Єдиний реєстр призовників), про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи (абзац другий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

На підставі відомостей з Єдиного реєстру призовників, контролюючий орган не проводить нарахування, зокрема, авансових внесків з єдиного податку, передбачених п. 295.2 ст. 295 ПКУ, починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої ФОП, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби) (абзац восьмий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту, зокрема, суми авансових внесків з єдиного податку, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку в порядку та строки, визначені ПКУ, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої ФОП, укладений з такою особою контракт (абзац дев’ятий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

У разі відсутності в Єдиному реєстрі призовників або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) ФОП, така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Процедури звільнення від сплати податків, зборів, ненарахування податків, зборів, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, відновлення реєстрації як платника єдиного податку, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до самозайнятих осіб, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно до п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (абзац дванадцятий п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Отже, враховуючи положення п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, які діють з 05.07.2025, контролюючий орган на підставі отриманих відомостей з Єдиного державного реєстру призовників скасовує нарахування авансових внесків з єдиного податку ФОП, яку мобілізовано або яка уклала контракт на весь період їхньої військової служби з місяця, в якому отримає такі відомості.

На Дніпропетровщині податківці активно проводять консультаційно-роз’яснювальну роботу та надають адміністративні послуги.

На минулому тижні проведено засідання «круглих столів», семінари та зустрічі, а також фахівцями обласної податкової у рамках роботи мобільного ЦОПу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) здійснено виїзди до ЦНАПів з метою надання сервісних послуг.

Під час засідань «круглих столів» увагу приділяли альтернативним шляхам отримання податкових сервісів за допомогою Електронного кабінету та мобільного застосунку «Моя податкова». Податківці акцентували, що зручно і комфортно взаємодіяти з податковою службою можливо за допомогою листування в електронному вигляді. Для цього у простий спосіб необхідно подати заяву про бажання листування з контролюючими органами через Електронний кабінет.

Особливості нарахування та сплати земельного податку і податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; переваги та функціональні можливості програмного РРО (ПРРО) від ДПС України, реєстрація ПРРО та практичні аспекти його використання, легалізація трудових відносин тощо – низка кейсів, розглянутих у ході спілкування.

Також податківці з платниками обговорили засади і принципи безбар’єрності. Детальніше зупинились на інформаційній безбар’єрності.

На зустрічі, проведеній для суб’єктів господарювання м. Дніпра, мова йшла про актуальні питання нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. На заході, зокрема, докладно розглянули правила звільнення від податкових зобов’язань для ФОПів, які наразі проходять військову службу, зупинилися на підставах для нарахування податкової знижки. Крім того, податківці зауважили, що з метою підвищення рівня добровільного дотримання законодавства платниками податків запроваджено експериментальний проєкт щодо системи управління податковими ризиками. Метою реалізації цього проєкту є впровадження в організацію та діяльність податкових органів міжнародних підходів до управління, які ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками своїх податкових обов’язків.

На семінарі, організованому для представників бізнесу м. Дніпра, крім актуальних питань податкового законодавства, обговорили тему удосконалення процедур податкового адміністрування. Фахівці обласної податкової зупинились на пріоритетних діях Національної стратегії доходів до 2030 року (Стратегія), спрямованих на оптимізацію податкового адміністрування. Акцентували, що Стратегія формує бачення системи доходів, яка забезпечує прозорість і передбачуваність для всіх учасників процесу.

Забезпечення якісного і оперативного податкового сервісу – пріоритетний напрям діяльності податкових органів.

Працівниками Покровського сектору обслуговування платників Синельниківської ДПІ ГУ ДПС, задіяними у роботі мобільного ЦОПу ГУ ДПС, здійснено виїзд до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) Дубовиківської сільської ради. Також працівники Верхньодніпровського сектору обслуговування платників Кам’янської ДПІ ГУ ДПС, задіяні у роботі мобільного ЦОПу ГУ ДПС, відвідали ЦНАПи виконавчих комітетів Верхівцевської та Верхньодніпровської міських рад і Криничанської селищної ради.

Податківці ознайомили відвідувачів мобільного ЦОПу з адміністративними послугами, які надаються податковою службою, та з переліком документів, що потрібні для отримання таких послуг; повідомили про електронні сервіси ДПС та про те, де можна отримати реквізити рахунків для сплати податкових платежів та єдиного внеску.

Крім того, під час роботи мобільного ЦОПу фахівці податкової служби проводили інформаційно-роз’яснювальну роботу та надавали консультаційну допомогу щодо: застосування норм податкового законодавства, внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) та отримання відомостей з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору; необхідності погашення податкового боргу тощо.

Податкова служба сьогодні – це сервісна служба, діяльність якої спрямована, зокрема, на забезпечення комфортного доступу до податкової інформації кожним, незалежно від його фізичних, соціальних або економічних можливостей.

Інформаційна-роз’яснювальна робота податківців запобігає виникненню у платників найбільш поширених помилок під час заповнення ними звітності та сплати податків.

Продовжуємо комунікації з бізнесом у напрямку максимального спрощення процесів звітування та сплати податкових зобов’язань, а також мінімізації ризиків недотримання платниками вимог податкового законодавства.

Лівобережний Центр обслуговування платників Дніпровської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області змінює адресу

З 01 вересня 2025 року надання адміністративних та інших послуг Лівобережним Центром обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області буде здійснюватись за новою адресою:

49026, м. Дніпро, проспект Слобожанський, 95 А.

Номер телефону для зв’язку – (056) 3748666.

Одним з пріоритетних напрямків роботи податкової Дніпропетровщини є створення комфортних умов для платників. Тож, нагадуємо, що для отримання послуг кожен може звернутися до будь-якого Центру обслуговування платників, незалежно від місця реєстрації. Діє принцип екстериторіальності.

Також, послуги можна отримати і онлайн – скориставшись Електронним кабінетом. Цей сервіс працює 24/7 та дозволяє без черг і без візитів подавати звітність, отримувати довідки, листуватися з податковою тощо.

Маєте питання – звертайтеся за номерами телефонів «гарячих ліній» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/kontakti

Комфорт і доступність – для всіх!

Витрати у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, переданих неприбутковим організаціям: право на податкову знижку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено: платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до цього Кодексу та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

При цьому п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (п. 729.3 ст. 729 ЦКУ).

Відповідно до п. 5 ст. 719 ЦКУ договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п. 1 ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (п. 1 ст. 640 ЦКУ).

Отже, лише у разі декларування права на податкову знижку на суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву. При здійсненні благодійних внесків неприбутковим організаціям такої вимоги законодавством не передбачено.

Які реквізити слід зазначати у полях платіжної інструкції у разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на електронний рахунок у СЕА ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (зі змінами) (далі – Порядок № 569), рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Державній казначейській службі, на який перераховуються кошти відповідно до п. 200 прим. 1.4 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 1 п. 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник податку у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з рахунка у банку або небанківському надавачу платіжних послуг.

Відповідно до вимог частини другої ст. 40 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (зі змінами та доповненнями) платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Отже, у разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на його електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ у платіжній інструкції необхідно заповнювати:

у полі «Отримувач» – назву платника;

у полі «Код» – податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;

у полі «Банк отримувача» – «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

у полі «Рахунок отримувача» – номер електронного рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ за стандартом IBAN.

Поле «Призначення платежу» такої платіжної інструкції необхідно заповнювати з урахуванням вимог, установлених у розд. II Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (зі змінами) (далі – Інструкція № 163).

Згідно з п. 41 розд. ІІ Інструкції № 163 платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

У разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ у полі «Призначення платежу» друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з рахунка у банку або небанківському надавачу платіжних послуг на електронний рахунок».

Чи може приватний нотаріус включити до складу витрат сплачену за свій рахунок суму страхових внесків на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).

ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які провадять незалежну діяльність.

Однак, при визначенні сукупного чистого доходу приватного нотаріуса враховуються витрати наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – Наказ № 1185), та в Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженій наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 884 (далі – Наказ № 884).

Так, Наказом № 1185 визначено, що до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема, сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Страхові внески, сплачені приватним нотаріусом на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення у вказаному переліку витрат відсутні.

Таким чином, приватний нотаріус не має права включити до складу витрат сплату за свій рахунок страхових внесків на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення.

Слід зазначити, що суми страхових внесків за договорами недержавного пенсійного забезпечення, сплачені роботодавцем, оподатковуються відповідно до п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Державною податковою службою України з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску запроваджено сервіс «Е-повідомлення».

Платники податків, користувачі Електронного кабінету, мають можливість отримувати в розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/ Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.

Форма Е-повідомлення про помилкову сплату платежів

Податковий номер платника

Назва та код територіального органу ДПС

код території

отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [ рахунок IBAN].

У разі помилкової сплати просимо подати Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.

Поряд з цим, посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».

Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9.00 годині в робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.

Суб’єкти господарювання зобов’язані створювати контрольні стрічки у паперовій/електронній формі і забезпечувати їх зберігання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що контрольна стрічка – це:

копії розрахункових документів послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО), що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі;

електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек хешу попереднього розрахункового документа або фіскального звітного чека та зберігаються в електронній формі програмним РРО (далі – ПРРО) під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 10 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:

на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) – протягом трьох років;

на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн відповідно до Закону № 265 – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Статтею 13 Закону № 265 передбачено, що вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в РРО та модемів для передачі даних, а також у ПРРО встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, згідно з технологією, розробленою Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями, та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством.

У разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 5 ст. 17 Закону № 265).

Рентна плата: до загального фонду держбюджету платниками Дніпропетровщини спрямовано понад 2,6 млрд гривень

Протягом семи місяців 2025 року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 2,6 млрд грн рентної плати.

Інформуємо, що податкова декларація з рентної плати (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) подається суб’єктом господарювання, що отримав спеціальний дозвіл на користування надрами (в тому числі дозвіл на спеціальне водокористування для здійснення видобування підземних вод) вперше за календарний квартал, у якому суб’єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).

У разі отримання спеціального дозволу на користування надрами щодо видобування вуглеводної сировини податкова декларація з рентної плати подається суб’єктом господарювання, який отримав такий дозвіл вперше за календарний місяць, у якому отримано такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб’єкт господарювання господарську діяльність).

Під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл, податкова декларація з рентної плати подається уповноваженою особою, на яку згідно з умовами договору покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, вперше за календарний квартал у якому такий договір зареєстровано у контролюючих органах.

Понад 492,6 млн грн податку на нерухоме майно від юридичних осіб отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини

Упродовж січня – липня 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від юридичних осіб понад 492,6 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Надходження виросли майже на 55,0 млн грн, або на 12,6 відс., у порівнянні з відповідним періодом 2024 року.

Звертаємо увагу, якщо у власності іноземної юридичної особи – нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:

самостійно, при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

через представництво (постійне представництво) нерезидента, яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації (акредитації, легалізації).

Транспортний податок: майже на 31 відс. зросли надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб – платників транспортного податку надійшло майже 6,3 млн гривень. Порівняно з січнем – липнем 2024 року це на понад 1,4 млн грн, або на 30,9 відс., більше.

Повідомляємо, що згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Дніпропетровщина: від юридичних осіб до місцевих бюджетів надійшло понад 3,3 млн грн туристичного збору

У січні – липні 2025 року надходження туристичного збору від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини склали понад 3,3 млн грн, що на 423,4 тис. грн, або на 14,4 відс., більше ніж у відповідному періоді минулого року.

Звертаємо увагу, що у разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі у встановленому Податковим кодексом України (ПКУ) порядку (п.п. 268.6.3 п. 268.6 ст. 268 ПКУ).

Комплаєнс-ризики: несвоєчасна сплата податкових зобов’язань призводить до виникнення або накопичення податкового боргу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З метою підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків, у діяльність Державної податкової служби України впроваджуються міжнародні підходи до управління податковими ризиками та діє проєкт щодо системи управління комплаєнс-ризиками.

Координатором проєкту є Міністерство фінансів України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» набрала чинності 01.08.2024.

Основні новації проєкту – розподіл всіх податкових ризиків за основними видами: ризик реєстрації, ризик звітності, ризик сплати та ризик декларування.

Щодо комплаєнс-ризику сплати – це випадок, коли платник податків сплачує податки, збори, платежі із запізненням або не в повному обсязі, або не сплачує зовсім. Що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу.

Нагадаємо, що саме вимоги щодо наявності податкового боргу та розрахунків за операціями з бюджетом є одним з основних критеріїв оцінки та потрапляння до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік), зокрема таких із них як:

· відсутність заборгованості (недоїмки, штрафу, пені) із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

· податковий борг та/або заборгованість з інших платежів, контроль за стягненням яких покладено на контролюючі органи, не має перевищувати 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з дня їх виникнення минуло не більше 30 днів;

· відсутність винесених щодо платника податку податкових повідомлень-рішень про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів протягом останніх 12 місяців та інше.

Перевагами ж, якими користуються суб'єкти господарювання, що відповідають визначеним законом умовам і ввійшли до Переліку, є:

· мораторій на документальні перевірки;

· скорочення строків перевірок;

· скорочення терміну надання індивідуальних податкових консультацій;

· особистий консультант – комплаєнс-менеджер та ряд інших.

Звертаємо увагу, що платник податків має можливість перевірити власні показники і дізнатися про відповідність/невідповідність критеріям, визначеним законом, у Електронному кабінеті або перейшовши за посиланням https://tpd.tax.gov.ua/.

Дізнатися більше про проєкт можна на вебпорталі ДПС України, субсайті Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та на сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» у мережі Facebook.

День пам’яті загиблих захисників України

Сьогодні День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Наша вдячність – у пам’яті та в діях. Берегти Україну, підтримувати одне одного, жити гідно – це шана полеглим Героям, які стали опорою нашої незалежності. Вони залишили нам найцінніше – свободу й надію на завтра.

Пам’ятаємо, шануємо! Героям слава!

Які передбачені пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок):

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Сільські, селищні, міські ради мають право встановлювати пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Сільські, селищні, міські ради мають право встановлювати пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території, з об’єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на території індустріального парку та перебувають у власності учасників індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків.

На період дії воєнного стану на території України по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, у частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Крім того, рішення органів, зазначених у частині третій ст. 33 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI (зі змінами та доповненнями) (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення є підставою для обов’язкового прийняття відповідним органом місцевого самоврядування або військовою адміністрацією чи військово-цивільною адміністрацією (на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради) в межах територій, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення, рішень про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб.

Понад 156,0 млн грн сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники екологічного податку

Впродовж січня – липня 2025 року платники спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 156,0 млн грн екологічного податку. Як повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, це більше ніж за підсумками січня – липня 2024 року на понад 4,8 млн грн, темп росту складає 103,2 відсотки.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави.

Нагадуємо, що суб’єкти господарювання (СГ), у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не зобов’язані подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

Водночас, СГ, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.

В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.

Відкритий діалог влади та бізнесу про діяльність у правовому полі

У заході із представниками бізнес-спільноти, організованій Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, взяла участь Теодозія Чернецька, очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).

На Дніпропетровщині платформа «Діалог влади та бізнесу» продовжує об’єднувати зусилля усіх гілок влади та суб’єктів господарювання (СГ) для стабільного наповнення бюджету, а значить – посиленні обороноздатності нашої країни.

Учасників дискусії ознайомили з новими правилами бронювання та наголосили на важливості дотримання вимог законодавства і відповідальності при оцінці діяльності СГ при визначенні статусу критично важливих підприємств.

На обліку у ГУ ДПС перебуває 1 429 контролерів КІК, з яких 1 418 – фізичні особи, 11 – юридичні особи. Під контролем резидентів України знаходиться 2 118 іноземних компаній у 64 країнах світу.

Завдяки конструктивному діалогу ГУ ДПС з фізичними особами Дніпропетровщини, які контролюють КІК, бюджет цьогоріч додатково отримав 17,3 млн грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Платників закликали відповідально ставитися до обов`язку сплати податків і зборів, а також звітування, оскільки недотримання вимог податкового законодавства може призвести до штрафних санкцій.

Вчасно отримана інформація і дотримання законодавства – запорука успішного ведення бізнесу.

Надання якісних сервісних послуг та створення комфортних умов для господарської діяльності – серед ключових задач ГУ ДПС.

Єдиний внесок – 2025: податківці Дніпропетровщини системно поглиблюють законодавчу обізнаність платників

«Законодавча обізнаність платників – це основа для роботи бізнесу у рамках правового поля», – зазначив заступник начальника податкової служби Дніпропетровщини Микола Бородюк.

На зустрічі податківці наголосили – кошти, що надходять від сплати єдиного внеску спрямовуються виключно на фінансування пенсій, лікарняних, виплати по безробіттю чи потерпілим на виробництві. А отже, бути сумлінним платником значить забезпечувати гарантії соціальних груп населення на вчасні виплати.

Фахівці ГУ ДПС нагадали, що єдиний внесок сплачується як роботодавцями за найманих працівників, так і фізичними особами – підприємцями (ФОП) за себе.

При обговоренні законодавчих змін увагу учасників зустрічі акцентували на особливостях адміністрування єдиного внеску. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» з 1 січня цього року сплата єдиного внеску стає обов’язковою для усіх фізичних осіб – підприємців (ФОП), у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування (крім е-резидентів), а також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, для членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Змінився і розмір максимальної бази нарахування єдиного внеску. Цьогоріч його збільшено до 20 мінімальних заробітних плат, відповідно збільшився максимальний розмір страхового внеску.

Податківці нагадали, що від сплати єдиного внеску звільнені самозайняті особи як мобілізовані, так і ті, хто підписав контракт на військову службу.

На зустрічі також обговорили платіжну дисципліну та недопущення порушень термінів сплати єдиного внеску, що дозволить уникнути штрафних санкцій та пені.

У межах своїх повноважень фахівці ГУ ДПС надали вичерпні відповіді на запитання та звернули увагу СГ, що сучасні формати спілкування податкової Дніпропетровщини з платниками постійно розширюються.

Серед сервісних новацій – нові функціональні можливості Електронного кабінету. Відтепер платник на електронну пошту може отримувати повідомлення про надходження кореспонденції до особистого Електронного кабінету.

Майже 25,5 млрд грн земельного податку сплатили землевласники та орендарі ділянок

За січень – липень 2025 року майже 25,5 млрд грн плати за землю перерахували до місцевих бюджетів землевласники та орендарі земельних ділянок. Це майже на 15,9 %, або на 3,5 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року.

За січень – липень 2024 року надходження склали майже 22 млрд гривень.

Найбільше коштів сплачено платниками:

Дніпропетровщини – 4,5 млрд грн,

Києва – 3,7 млрд грн,

Одещини – 2,2 млрд грн,

Львівщини – 1,7 млрд гривень.

Нагадаємо, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно. Він включає в себе земельний податок або орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення (державної реєстрації) права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Про особливості нарахування та сплати земельного податку, орендної плати читайте за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/924532.html.

Хто і як може отримати пільги зі сплати земельного податку – https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/928318.html.

Від серпня по-новому відбуватиметься нарахування ЄСВ для військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу

Змінено максимальну суму доходу, на яку нараховується єдиний внесок, для військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу.

Такі зміни передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та набули чинності 01.08.2025.

У 2025 році максимальна сума доходу (грошове забезпечення, грошові винагороди та інші виплати) застрахованої особи на місяць, з якої сплачується єдиний внесок, становить:

- з 1 січня по 31 липня 2025 року – у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, встановлених законом;

- з 1 серпня по 31 грудня 2025 року – у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, встановлених законом.

Закликаємо роботодавців та бухгалтерів своєчасно враховувати нові норми при розрахунках, аби уникнути помилок та порушень під час звітування.

Щодо видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами...

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.

З 01 січня 2025 року набрали чинності норми Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817), зокрема в частині видачі ліцензій, а саме ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, які надаються:

окремо на кожне місце провадження відповідного виду господарської діяльності, зі справлянням річної плати за ліцензії в сумі 0,08 і 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, у якому здійснюється платіж, за кожний окремий РРО / ПРРО, що зареєстровані за адресою місця торгівлі;

безстроково, плата справляється щокварталу рівними частинами.

Однією з подій, відповідно до яких вносяться зміни до Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – Реєстр), є зміна переліку фіскальних номерів РРО / ПРРО (частина дев'ята статті 34 Закону № 3817).

Згідно 3 пунктом 3 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані до 01 січня 2025 року відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами і доповненнями) (далі – Закон № 481), вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному цим Законом.

Для ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, стосовно їхньої видачі згідно зі статтею 15 Закону № 481 було передбачено, що такі ліцензії видаються терміном на один рік, а плата за них справляється щокварталу рівними частинами.

У разі подання після 01.01.2025 заяви про внесення змін до відомостей, що містяться в Реєстрі, у частині зміни переліку фіскальних номерів РРО / ПРРО, наявних у місці торгівлі, плата за ліцензію визначається в розмірі, обрахованому як одна четверта від розміру річної плати, що встановлено відповідно до:

статті 52 Закону № 3817 на 01 січня податкового року, у якому настає термін сплати чергового щоквартального платежу та здійснено таку щоквартальну плату частини чергового річного платежу, – для ліцензій, виданих із 01 січня 2025 року;

статті 15 Закону № 481 – для ліцензій, виданих до 31 грудня 2024 року.

У разі подання після 01.01.2025 заяви про внесення чергового платежу за отриману ліцензію (щоквартального платежу) плата за ліцензію визначається в розмірі, обрахованому як одна четверта від розміру річної плати, що встановлено відповідно до:

статті 15 Закону № 481 – для ліцензій, виданих до 31 грудня 2024 року.

Щоквартальна плата за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності зараховується як плата за той квартал, у якому вносяться зміни до Реєстру.

Безбар’єрність: вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС адаптовано для користування особами з порушенням зору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для полегшення користування особам з порушенням зору оновлено вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС (https://ca.tax.gov.ua).

Користувачі можуть налаштовувати відображення контенту відповідно до своїх потреб, що робить взаємодію з ресурсом комфортнішою та доступнішою.

Які налаштування передбачені:

- вибір кольору сторінки (кольорова або сіра);

- зменшення/збільшення:

відступів між буквами,

розміру шрифту;

- можливість використання:

великого курсору,

лінії для читання.

ДПС продовжує працювати над реалізацією Національної стратегії із створення безбарʼєрного простору в Україні, вдосконалювати сервіси, щоб кожен клієнт відчував зручність і підтримку.

Контролюючий орган у встановлені строки не надіслав (не вручив) ППР: чи є відповідальність за несвоєчасну сплату фізичною особою плати за землю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувся після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ст. 287 ПКУ).

Випадки, в яких довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 34-ОПП підлягає заміні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що нова довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (далі – довідка за ф. № 34-ОПП) видається у разі внесення змін у дані, що вказуються у ній:

- найменування (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності));

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- керівника, контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків тощо.

Для отримання дубліката або копії довідки за ф. № 34-ОПП платнику податків необхідно подати запит за ф. № 34-ОПН до будь-якого контролюючого органу або державної податкової інспекції в один із таких способів:

- особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою;

- поштою;

- через Електронний кабінет в електронній формі.

Суб’єкт господарювання планує займатись вирощуванням тютюну та реалізацією тютюнової сировини іншому СГ: які ліцензії необхідно отримати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до частини першої ст. 20 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) вирощування тютюну, ферментація тютюнової сировини, виробництво тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини, на право виробництва тютюнових виробів, на право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно.

Оптова торгівля на території України тютюновою сировиною здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право вирощування тютюну або ліцензії на право ферментації тютюнової сировини, або ліцензії на право виробництва тютюнових виробів (частина перша ст. 22 Закону № 3817).

Згідно з частиною третьою ст. 24 Закону № 3817 операції з вивезення за межі митної території України тютюнової сировини здійснюють суб’єкти господарювання за наявності ліцензії на право виробництва тютюнових виробів або на право вирощування тютюну, або на право ферментації тютюнової сировини.

Поміщення тютюнової сировини, паперу цигаркового, що відноситься до товарної позиції 4813 згідно з УКТЗЕД (крім товарної підкатегорії 4813 10 00 00), фільтрів для промислового виробництва сигарет – фільтропаличок ацетатних (трубок з волокон ацетату целюлози, вкритих папером цигарковим), що відносяться до товарної підкатегорії 5601 22 90 00 згідно з УКТЗЕД (крім фільтрів як готових виробів, що призначені для реалізації кінцевим споживачам в окремій споживчій упаковці та не можуть використовуватися для промислового виробництва сигарет), тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у митні режими імпорту, реімпорту, переробки на митній території здійснюється шляхом їх декларування в порядку, визначеному Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, та за наявності у суб’єкта господарювання діючої ліцензії на право виробництва тютюнових виробів або на право вирощування тютюну, або на право ферментації тютюнової сировини, або на право оптової торгівлі тютюновими виробами, або на право оптової торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (частина сьома ст. 24 Закону № 3817).

Отже, суб’єкт господарювання, який планує здійснювати діяльність з вирощування тютюну та реалізовувати тютюнову сировину іншому суб’єкту господарювання повинен отримати ліцензію на право вирощування тютюну.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що інформація про відкриті Державною казначейською службою України бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням:

Головна / Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Одночасно, Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

Також, своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відбувається шляхом їх розміщення в центрах обслуговування платників.

Звертаємо увагу, що відповідно до Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період воєнного стану» з 01 грудня 2024 року відкриті нові бюджетні рахунки для зарахування військового збору за наступними кодами класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ):

- ККДБ 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;

- ККДБ 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;

- ККДБ 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

Леся Карнаух: Внаслідок масованого ворожого обстрілу пошкоджені дві будівлі столичної податкової

Внаслідок масованого російського обстрілу столиці пошкоджені дві будівлі Головного управління ДПС у м. Києві. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.

«Ворог знову цілеспрямовано бʼє по мирному населенню і цивільній інфраструктурі. У результаті ударів у спорудах вибиті вікна та пошкоджені фасади. Найважливіше – серед співробітників постраждалих немає, а будівлі відновимо», – зазначила вона.

Через наслідки атаки тимчасово не працюватимуть два Центри обслуговування платників, розташовані в пошкоджених будівлях. Але усі послуги можна буде отримати в інших ЦОПах.

«Попри удари країни-терориста ми залишаємося стійкими й продовжуємо працювати для людей», – додала Леся Карнаух.

Чи скасовується реєстрація РРО при переході на ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547) реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли, зокрема, суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО (далі – ПРРО) вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

Законодавчо не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і ПРРО. Суб’єкт господарювання може самостійно обрати для використання РРО або ПРРО.

Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати ПРРО, то при переході на ПРРО скасовується реєстрація РРО.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини фізичні особи спрямували понад 362,1 млн грн плати за землю

Упродовж січня – липня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини фізичними особами спрямовано понад 362,1 млн грн плати за землю. Це майже на 57,1 млн грн, або на 18,7 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.

Звертаємо увагу, що фізична особа, яка викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.

Частина чистого прибутку: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло від платників понад 13,6 млн гривень

У січні – липні 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників частини чистого прибутку надійшло понад13,6 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом 2024 року це майже на 6,0 млн грн, або на 77,7 відс., більше.

Повідомляємо, що перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету у розрізі коду бюджетної класифікації, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (зі змінами).

Класифікацію доходів бюджету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами).

Суб’єкти господарювання, у яких в статутному капіталі є частка державної власності сплачують:

– частину чистого прибутку та дивіденди з податку на прибуток за такими кодами:

21010100 «Частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону»;

21010300 «Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного місцевого бюджету (комунальної власності АРК, області, міст Києва та Севастополя)»;

21010301 (вводить Казначейство) «Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного місцевого бюджету (комунальної власності району)»;

21010302 (вводить Казначейство) «Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного місцевого бюджету (комунальної власності міської/селищної/сільської територіальної громади)».

Від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 258,0 млн грн податку на нерухоме майно

Протягом січня – липня 2025 року фізичні особи сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 258,0 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на понад 64,5 млн грн більше минулорічного показника відповідного періоду. Темп росту складає 133,4 відсотки.

Звертаємо увагу, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно будівлі промисловості, віднесені до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, в тому числі фізичних осіб, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F Класифікатора ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 53, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Єдиний податок: надходження від сільськогосподарських товаровиробників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини зросли на 52,6 відсотків

З початку 2025 року сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 484,4 млн гривень. Порівняно з січнем – липнем минулого року надходження збільшились на понад 167,0 млн, або на 52,6 відсотків. Про це поінформувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

«У сучасних умовах сільське господарство відіграє стратегічну роль для нашої країни. Дякуємо бізнесу за роботу і відповідальне ставлення до сплати податків. Єдиний податок – один з основних джерел наповнення місцевих бюджетів. Податкова служба спрямовує свою діяльність на удосконалення податкового адміністрування та забезпечення комфортних умов для ведення діяльності суб’єктами господарювання. Це сприяє підвищенню рівня добровільного виконання платниками вимог законодавства», – зазначила Теодозія Чернецька.

Особливості отримання податкової знижки

Крім обов’язку подання декларації про майновий стан і доходи (далі - декларація), у громадян є можливість реалізувати своє право на податкову знижку. Порядок надання податкової знижки визначений статтею 166 Податкового кодексу України.

Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були втрати на:

- навчання,

- отримання доступного житла за державними програмами,

- оплату допоміжних репродуктивних технологій,

- відсотки за іпотечним кредитом,

- внески на благодійність,

- страхові платежі (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя,

- пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення

- тощо.

Хто може отримати податкову знижку?

Громадяни України, які офіційно працюють, є платниками податку на доходи фізичних осіб, і мають реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), а саме:

Той, хто сплачує за своє навчання (наприклад, якщо студент офіційно працює та сплачує податки).

Найближчі родичі: батько, мати, чоловік, дружина, діти, в тому числі усиновлені. Таким чином, чоловік може отримати податкову знижку за оплату навчання дружини, або мама – за навчання сина.

Дідусь або бабуся, тітка, племінник не мають права на податкову знижку. Цей нюанс слід враховувати при укладанні договору на навчання та заповненні платіжних документів.

Приватний підприємець отримати податкову знижку також не може. Це визначено, зокрема, підпунктом 14.1.170 статті 14 Податкового кодексу України.

Проте, фізична особа-підприємець має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо є найманим працівником та отримує доходи у вигляді заробітної плати та/або дивідендів по акціях, емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.

Таким чином, ще раз звертаємо увагу, що отримати податкову знижку може лише фізична особа, яка отримує офіційно заробітну плату і сплачує з неї податок на доходи за ставкою 18%.

Чи має право отримати податкову знижку нерезидент України?

Ні, нерезидент не може отримати податкову знижку.

Як надається податкова знижка?

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата.

Податкова знижка надається у поточному році за наслідками попереднього звітного податкового року до Державної податкової інспекції за місцем реєстрації.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (підпункт 166.4.3. статті 166 Податкового кодексу України).

Тобто, щоб отримати податкову знижку за навчання за 2024 рік, включно до 31 грудня 2025 року ви маєте подати декларацію за витрати за 2024 рік, і держава компенсує вам частину витрат. Якщо ви подасте у 2025 році декларацію на податкову знижку на навчання за 2023 рік, Ви вже не маєте права її отримати.

Чи має право на податкову знижку батько, якщо дитина навчається у іноземному вищому навчальному закладі?

Ні, витрати за навчання за кордоном не можуть бути включені до декларації на отримання податкової знижки.

Чи має право платник включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом та витрати за навчання дитини одночасно?

Так, можливо якщо є підтверджуючі документи.

Чи має право на податкову знижку військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення?

Ні, не має.

Податковий кодекс України, який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, коли загальна сума податкової знижки, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.

Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Чи має право платник, який навчається в інтернатурі медичного або фармацевтичного закладів вищої освіти на отримання податкової знижки за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання?

Суми коштів, сплачені платником податку на користь закладу вищої освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у інтернатурі, при додержанні всіх норм ст. 166 Податкового кодексу України, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника податку за звітний рік.

В якому розмірі ФО – платник ПДФО може включити до податкової знижки суму понесених витрат у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, переданих неприбутковим організаціям, та які підтверджуючі документи необхідно надати контролюючому органу?

Фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб має право скористатись правом на нарахування податкової знижки щодо сум понесених витрат у вигляді коштів або вартості майна, переданих як пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям у разі, якщо такі понесені витрати не перевищують 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

При цьому така фізична особа – платник податку зобов’язана подати до контролюючого органу разом з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, що ідентифікують отримувача коштів і особу, яка звертається за податковою знижкою, а також копію договору (за наявності).

Підпунктом 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, зокрема, визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Згідно з п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до п. п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

При цьому п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).

відповідно до п. 1 ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Таким чином, лише у разі декларування права на податкову знижку на суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву. При здійсненні благодійних внесків неприбутковим організаціям такої вимоги законодавством не передбачено.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(Кам'янський район)

« повернутися

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Дайджест "Події тижня"

27 серпня 2025

Фізична особа – засновник фермерського господарства надає власну земельну ділянку для ведення фермерського господарства: хто сплачує земельний податок?

Лівобережний Центр обслуговування платників Дніпровської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області змінює адресу

Комплаєнс-ризики: несвоєчасна сплата податкових зобов’язань призводить до виникнення або накопичення податкового боргу

День пам’яті загиблих захисників України

Понад 156,0 млн грн сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники екологічного податку

Майже 25,5 млрд грн земельного податку сплатили землевласники та орендарі ділянок

Безбар’єрність: вебсайт Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС адаптовано для користування особами з порушенням зору

До уваги платників!

Леся Карнаух: Внаслідок масованого ворожого обстрілу пошкоджені дві будівлі столичної податкової

Особливості отримання податкової знижки

Код для вставки на сайт

Онлайн-опитування:

Результати опитування

Дякуємо!

Форма подання електронного звернення

Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Реєстрація в системі електронних петицій

Відновлення забутого пароля