Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Дата: 24.09.2025 13:12

Кількість переглядів: 143

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Вирощування тютюну: як отримати ліцензію на таку діяльність та звітувати про неї?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Діяльність з вирощування тютюну суб’єкти господарювання можуть здійснювати на підставі ліцензії на право вирощування тютюну. Таке ліцензування було запроваджено з 1 січня 2025 року.

Ліцензія надається за наявності таких умов (підстав):

- реєстрації або взяття на облік суб’єкта господарювання у податкових органах;

- повідомлення таким суб’єктом господарювання про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, через які здійснюватиметься відповідний вид ліцензійної діяльності, згідно з вимогами п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України;

- проходження електронної ідентифікації онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і здійснення листування з контролюючим органом через електронний кабінет відповідно до прийнятої контролюючим органом заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет;

- суб’єкт господарювання є власником земельних ділянок сільськогосподарського призначення або на іншому праві користується такими земельними ділянками.

Строк дії ліцензії та розмір плати за неї

Ліцензія  надається безстроково, а плата за неї справляється щорічно. Розмір річної плати (за кожне місце провадження відповідного виду господарської діяльності) становить 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.

Ознайомитися з порядком отримання адміністративної послуги з надання відповідної ліцензії та переліком документів, необхідних для її отримання, а також переліком підстав для відмови у наданні адміністративної послуги можна за посиланням: https://tax.gov.ua/administrativni-poslugi/poslugi-dps/litsenzuvannya/nadannya-litsenziy/.

Оптова торгівля на території України тютюновою сировиною здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право вирощування тютюну або ліцензії на право ферментації тютюнової сировини, або ліцензії на право виробництва тютюнових виробів.

Звертаємо увагу, що роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною забороняється.

Зберігання тютюнової сировини – це місця зберігання тютюнової сировини мають бути внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, з урахування вимог статті 21 Закону № 3817.

Звітність

Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на право вирощування тютюну, щороку, не пізніше 1 лютого року, наступного за звітним, подають звіт про залишки та обсяги вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу, починаючи з першого звітного періоду за 2025 рік.

Відповідальність у вигляді штрафу за:

- вирощування тютюну без наявності ліцензії – 200 % вартості вирощеного тютюну, але не менше 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (далі – МЗП);

- оптову торгівлю тютюновою сировиною без наявності ліцензії на право вирощування – 200 % вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів МЗП;

- неподання або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з ввезення на митну територію України та/або вивезення за межі митної території України) тютюнової сировини – 3 розміри МЗП;

- реалізацію тютюнової сировини суб’єктам господарювання, які не є виробниками тютюнових виробів та/або тютюново-ферментаційними заводами, – 200 % вартості реалізованої тютюнової сировини (реалізована таким чином сировина підлягає конфіскації та знищенню).

Довідково: Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями).

Деякі особливості подання податкових декларацій платниками плати за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (далі – Декларація).

Згідно з абзацами другим – четвертим п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій.

Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) порядку.

Постанова КМУ від 06 грудня 2022 року № 1364 (зі змінами) (далі – Постанова № 1364) визначає деякі питання формування Переліку територій. Зокрема, п. 1 Постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство розвитку громад та територій України (далі – Мінрозвитку)), якому делегуються повноваження щодо затвердження Переліку територій, а також визначаються складові Переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у Переліку територій, та затверджена форма Переліку територій.

У преамбулі наказу Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376 (зі змінами) (далі – Наказ № 376), який набрав чинності 20.03.2025, зазначено, що відповідно до п. 1 Постанови № 1364, п. 8 Положення про Мінрозвитку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460:

затверджено Перелік територій (п. 1 Наказу № 376);

визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (п. 2 Наказу № 376).

Наказом № 376 у розд. І Переліку територій затверджені території можливих бойових дій (п. 1 розд. І Переліку територій), території активних бойових дій (п. 2 розд. І Переліку територій) та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (п. 3 розд. І Переліку територій), а у розд. ІІ Переліку територій затверджені тимчасово окуповані російською федерацією території України.

Для цілей справляння плати за землю положення п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовується тільки до:

територій активних бойових дій (п. 2 розд. І Переліку територій),

територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (п. 3 розд. І Переліку територій),

тимчасово окупованих російською федерацією території України (розд. ІІ Переліку територій).

При цьому для об’єктів оподаткування, розташованих на території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, застосування п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ починається з дати набрання чинності постановою КМУ від 30 квітня 2024 року № 485 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364» (03.05.2024), тобто плата за землю за такі об’єкти не нараховується та не сплачується, починаючи з 01.05.2024.

Отже, платники плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, з урахуванням дат початку та завершення активних бойових дій, визначених для відповідної земельної ділянки у п. 3 розд. І Переліку територій, можуть не подавати починаючи з 01.06.2024 щомісячні звітні (перший звітний період – травень 2024 року) Декларації та річні звітні Декларації (перший звітний період – 2025 рік).

Якщо платники плати за землю відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ задекларували за 2024 – 2025 роки податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки (розташовані на територіях, які включені до Підрозділу 3 Розділу І Переліку), то за період, починаючи з 01.05.2024, такі платники мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з плати за землю шляхом подання в порядку, визначеному ст. 50 ПКУ, уточнюючих Декларацій.

НСД: сучасна модель управління людськими ресурсами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Стратегічна мета вдосконалення кадрової політики ДПС – посилення кадрового потенціалу податкових органів, створення кваліфікованої, ефективної, злагодженої та мотивованої роботи працівників податкової служби. 

Національна стратегія доходів до 2030 року (НСД) як сучасна модель управління людськими ресурсами спрямована на:

- підвищення якості та ефективності адміністрування податків і зборів ДПС; 

- підвищення якості та ефективності надання сервісних послуг; 

- посилення інституційної спроможності ДПС; 

- підвищення рівня професійної компетентності працівників органів ДПС; 

- підвищення мотивації працівників органів ДПС, оскільки вони переконуються у важливості своєї роботи та її впливі на розвиток ДПС; 

- поліпшення внутрішньої комунікації; 

- ефективніше управління ризиками завдяки встановленню правильних ключових показників та їх постійному моніторингу.

Чи включаються до доходу ФОПа – платника єдиного податку першої – третьої груп (крім е-резидента) власні кошти, внесені на поточний рахунок, що відкритий для здійснення підприємницької діяльності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Частиною першою ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, зокрема, що комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами – підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Крім того, п. 292.11 ст. 292 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до складу доходу, встановленого ст. 292 ПКУ.

Відповідно до п. 292.13 ст. 292 ПКУ дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ.

Згідно з абзацами першим – четвертим п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Дані обліку використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця.

Таким чином, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку вносить на свій поточний рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, готівку, яка на момент внесення уже була відображена у обліку, то в платіжній інструкції зазначається призначення платежу «виручка за певний період» і така виручка повторно не включається до доходу платника єдиного податку.

При цьому сума коштів, внесених на поточний рахунок за певний період, не повинна перевищувати суму доходу, відображену в обліку за відповідний період.

Також слід зазначити, що до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку першої-третьої групи не включаються власні кошти, які внесені на рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, за умови, що такі кошти оподатковувалися під час їх нарахування (виплати) у порядку, визначеному ПКУ, та за наявності документів, які підтверджують сплату податків та зборів, зокрема, але не виключено відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, розрахункових документів тощо.

Закон України № 4536: щодо обов’язків нотаріусів і суб’єктів господарювання, які надають послуги з укладення біржових угод

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що, в офіційному виданні «Голос України» від 03.09.2025 № 173 опубліковано Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі – Закон № 4536) (набирає чинності з 01.10.2025, крім окремих норм).

Законом № 4536 внесено зміни до п. 172.4 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розділом IV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, у тому числі ціну (вартість) договорів та суму сплаченого податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) у розрізі кожного договору. (абзац другий п. 172.4 ст. 172 ПКУ).

Крім того, внесено зміни до п. 173.4 ст.173 ПКУ.

Змінами передбачено, що 

- державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розділом IV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, у тому числі ціну (вартість) таких договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору (абзац п’ятий п. 173.4 ст.173 ПКУ);

- суб’єкти господарювання, які надають послуги з укладення біржових угод або беруть участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору (юридична особа – щомісяця, а ФОП – щокварталу), у порядку, встановленому розділом IV ПКУ подають до контролюючого органу податковий розрахунок, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, в якому зазначають інформацію про такі угоди, у тому числі інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку (абзац шостий п. 173.4 ст.173 ПКУ).

Також, відповідно до змін, внесених Законом № 4536 до абзацу першого п. 174.4 ст. 174 ПКУ, державний нотаріус (державна нотаріальна контора) за місцем розташування державної нотаріальної контори та/або в сільських населених пунктах уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щомісяця, а приватний нотаріус за місцем розташування робочого місця щокварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) у порядку, встановленому розділом IV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину, а також іншу інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.

Законом № 4536 абзац перший п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ замінено чотирма новими абзацами, згідно з якими особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:

- для податкових агентів, які є ФОПами та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

- для інших податкових агентів, крім ФОПів та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.

Такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Відповідно до п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4536 вищезазначені зміни набирають чинності з 01 січня 2026 року.

Платники рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України поповнили загальний фонд держбюджету на 839,2 тис. гривень

Протягом січня – серпня поточного року платники Дніпропетровщини за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України поповнили загальний фонд державного бюджету рентною платою на 839,2 тис. гривень. 

Повідомляємо, що відповідно до п. 254.3 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена у відповідних ліцензіях, дозволах та присвоєннях, визначених у п. 254.1 ст. 254 ПКУ.

Юридичні особи – платники єдиного податку сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 550,5 млн гривень

Упродовж восьми місяців поточного року юридичні особи – платники єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини спрямували понад 550,5 млн гривень. Надходження виросли на понад 55,4 млн грн, або на 11,2 відс., порівняно з січнем – серпнем 2024 року. 

Звертаємо увагу, що для надіслання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) для реєстрації платником єдиного податку третьої групи юридичною особою в режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету обирається рік та місяць, в якому створюється Заява, та з переліку електронних форм обирається Заява за формою J0102003. При цьому за замовчуванням встановлюється орган ДПС за місцем основної реєстрації.

У запропонованій формі Заяви необхідно заповнити відповідні поля електронного документу, підписати та надіслати, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

У разі переходу юридичної особи на спрощену систему оподаткування (третя група платників єдиного податку) додатково до Заяви подається розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок). Для цього платник у вкладці «Додатки» обирає опцію «Додати» Розрахунок за формою J0102103 та заповнює обов’язкові поля.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Разом з тим повідомляємо, що вкладка «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанції № 2 щодо приймання та обробки Заяви, надісланої користувачу Електронного кабінету.

Дніпропетровщина: на понад 31 відсоток зросли надходження податку на нерухоме майно до місцевих бюджетів від фізичних осіб

Протягом січня – серпня 2025 року від фізичних осіб – платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухоме майно, податок), до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 308,7 млн гривень. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження зросли на понад 73,7 млн грн, або на 31,4 відс., порівняно з відповідним періодом минулого року.

«Дякуємо платникам за свідоме та відповідальне ставлення до виконання своїх зобов’язань. Акцентую увагу, що на Дніпропетровщині запрацював Офіс податкових консультантів. Платники мають можливість отримати фахову консультацію з питань податкового законодавства у зручний для себе час. Запрошуємо скористатись новим податковим сервісом», – зазначила очільниця обласної податкової служби.

Нагадуємо, що податок на нерухоме майно для фізичних осіб обчислюється контролюючим органом за місцем реєстрації власника нерухомості.

Податок обчислюється лише з тієї частини площі, яка перевищує відповідні ліміти, визначені Податковим кодексом України.

Сума податку на нерухоме майно залежить від кількості та типу об'єктів оподаткування і їх загальної площі після застосування знижок.

Якщо платник податків набуває новий об'єкт нерухомості, податок сплачується з місяця, коли він став власником такого об'єкта.

ДПС на зустрічі з аудиторами: запровадження SAF-T UA сприятиме прозорості та спрощенню процедур контрольно-перевірочної роботи

Запровадження стандартизованого аудиторського файлу SAF-T UA значно прискорить процес перевірки, зменшить час на формування запитів та зустрічних звірок, забезпечить детальну аналітику та створить додаткову зручність для бізнесу. Про це йшлося під час зустрічі ДПС та понад 300 представників аудиторської спільноти.

Учасники заходу обговорили ключові аспекти функціонування SAF-T UA як сучасного інструмента електронного аудиту, що відповідає рекомендаціям ОЕСР та враховує національні особливості бухгалтерського обліку. 

Захід був організований ТОВ «КРОУ ЕРФОЛЬГ Україна» – членом міжнародної мережі Crowe Global.

Учасники зустріч розглянули практичний досвід європейських країн із запровадження е-аудиту, виклики для бізнесу та податкових органів, переваги для держави та платників податків, а також типові помилки при поданні SAF-T і шляхи їх виправлення.

Представники ДПС дали відповіді на запитання бізнесу щодо особливостей впровадження SAF-T UA, технічних вимог до файлів, а також практичних кроків, які мають зробити підприємства для підготовки до переходу на новий формат.

Практика надання роз’яснень та консультацій бізнесу для якісного впровадження електронного аудиту триватиме і надалі. ДПС прагне, щоб цифрові стандарти обліку та звітності сприяли прозорості, спрощенню процедур та мінімізації ризиків для платників податків.

Закликаємо бізнес долучатися до процесу тестування та надавати SAF-T файли. Це дозволить вчасно виявити можливі труднощі, удосконалити формат і зробити його максимально зручним та ефективним для практичного застосування.

Земельний податок: місцеві бюджети вже отримали 29,7 млрд гривень

Протягом січня – серпня  2025 року місцеві бюджети отримали 29,7 млрд грн плати за землю. На розвиток своїх громад платники спрямували на 14,5 %, або на 3,7 млрд грн більше, ніж у відповідний період минулого року. Тоді  надходження склали майже 26 млрд гривень. 

Лідери сплати податку: 

- Дніпропетровщина – 5,2 млрд грн, 

- Київ – 4,2 млрд грн, 

- Одещина – 2,6 млрд грн,

- Львівщина – 2 млрд гривень. 

Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно. Він включає в себе земельний податок або орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності.  

Згідно з нормами Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують за землю з дня державної реєстрації права власності або права користування земельною ділянкою.  

У разі припинення таких прав, плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. 

Про особливості нарахування та сплати плати за землю під час воєнного стану читайте за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/878684.html. 

З 1 жовтня 2025 року запроваджуються вимоги щодо мінімального розміру заробітної плати у сфері роздрібної торгівлі алкоголем, тютюном, рідинами для електронних сигарет та пальним

Для суб’єктів господарювання, які вроздріб торгують алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет та пальним, з 1 жовтня 2025 року запроваджуються вимоги щодо мінімального розміру середньої щомісячної заробітної плати або загального місячного оподатковуваного доходу.

Відповідні зміни передбачені Законом України № 4536-IX, яким оновлено норми Закону № 3817-IX.

Починаючи з 1 жовтня суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним для провадження відповідної діяльності на підставі зазначених ліцензій мають дотримуватись вимог, передбачених частинами тринадцятою та чотирнадцятою статті 42 Закону № 3817.

Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання / загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа - підприємець, що не має найманих працівників, має становити не менше ніж:

1,5 мінімальних заробітних плат при одночасному дотриманні таких умов для всіх місць роздрібної торгівлі:

їх розташування – за межами населених пунктів – адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів;

площа торговельної зали – до 500 метрів квадратних;

2 мінімальних заробітних плат для всіх інших суб’єктів господарювання, у яких місця торгівлі не відповідають зазначеним вище умовам.

Невиконання цих вимог призведе до припинення дії ліцензії.

Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати або розміру загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання здійснюється за період починаючи з дня набрання чинності Законом № 4536.

Припинення дії ліцензії застосовується у разі виявлення за результатами перевірки контролюючим органом факту, який зафіксований в акті перевірки, щодо  невідповідності протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії:

- розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, – розміру, визначеному частиною тринадцятою статті 42 Закону № 3817-IX;

- розміру загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа - підприємець, що не має найманих працівників, – розміру, визначеному частиною чотирнадцятою статті 42 Закону № 3817-IX.

Довідково:

Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».

Порядок отримання довідки про відсутність заборгованості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) надається відповідно до Порядку надання довідки  про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2018 року № 733 (зі змінами) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2018 р. за № 1102/32554 (далі – Порядок №733). 

Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву до контролюючого органу за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.

Заява подається платником (на його вибір):

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника;

- в електронній формі – на адресу контролюючого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями).

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати Заяву за формою J1400306  (для юридичних осіб) або F1400306 (для фізичних осіб).

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (п. 3 Порядку № 733).

Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються контролюючим  органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Довідка надається платнику безоплатно (абзац другий п. 3 Порядку № 733).

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. 

У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Роздрукований електронний примірник документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом.

Переглянути видану платнику електронну Довідку у відкритій частині (вхід до якої не потребує ідентифікації) Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/debit), зацікавлений орган/суб’єкт може шляхом введення податкового номера платника (код за ЄДРПОУ/РНОКПП) та реквізитів електронної Довідки (дати і номеру).

Дотримання юридичними особами, ФОПами та громадянами вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України (НБУ) від 29 липня 2022 року № 163 (зі змінами) (Інструкція НБУ № 163) платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».

Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».

Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (Порядок № 148). 

У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Також звертаємо увагу, що згідно пункту 38.2. статті 38 Податкового кодексу України (ПКУ), сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.

1. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені

Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи – ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».

2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії)

Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:

реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);

реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);

реквізит «Призначення платежу».

3. При готівкових розрахунках платники/громадяни під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т. ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

Комплаєнс – система заходів та процедур, що здійснюються податковими органами з метою підвищення рівня добровільного виконання платниками своїх обов’язків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», зокрема, надані визначення таких понять:

комплаєнс – це система заходів та процедур, що здійснюються податковими органами з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обов’язків платниками податків, відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику);

податковий ризик (комплаєнс-ризик) – ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку щодо:

- взяття його на облік як платника податків;

- реєстрації платником окремих видів податків (наприклад, несвоєчасна реєстрація платником ПДВ чи перехід на загальну систему у разі перевищення встановлених ПКУ лімітів для певних систем оподаткування);

- подання (своєчасного подання) податкової звітності, декларування (повного декларування);

- сплати (своєчасної та повної сплати) податкових зобов’язань;

- інших податкових обов’язків (наприклад, неподання уточнюючих розрахунків або нереєстрація податкових накладних);

- невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС (наприклад, щодо застосування РРО, або законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності).

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

А ви ще не знали?

Користувачам електронних довірчих послуг Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України (далі – КНЕДП ДПС) надана можливість самостійно онлайн продовжувати термін дії своїх сертифікатів ще на 2 роки за електронним запитом на сайті КНЕДП ДПС ca.tax.gov.ua у розділі «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом» за умови:

- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);

- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, назва та код ЄДРПОУ організації тощо);

- особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Мінімум дій – максимум зручності.

Цей сервіс працює 24/7 та дозволяє віддалено, без черг і без візитів, без особистої присутності в представництвах КНЕДП ДПС і без документів, без значних витрат часу, безкоштовно сформувати нові сертифікати всього за декілька хвилин.

Цінуйте свій час, долучайтесь до використання електронних сервісів КНЕДП ДПС!

До уваги резидента Дія Сіті, який набув такий статус в середині місяця!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667) починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями), – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464);

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац третій частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Відповідно до п. 1 розд. III Порядку заголовна частина Розрахунку містить інформацію щодо обраного платником типу Розрахунку, інформацію про податкового агента та платника єдиного внеску, а також інформацію про додатки, що є його невід’ємною частиною.

Заголовна частина Розрахунку передбачає рядок 09 «Ознака платника єдиного внеску», у якому позначкою «Х» зазначаються відповідні ознаки платника податків, а саме:

091 – роботодавець, якщо Розрахунок подається юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, що використовує працю найманих працівників;

092 – бюджетна установа;

093 – підприємство, організація всеукраїнської громадської організації осіб з інвалідністю, зокрема товариств: «Українське товариство глухих», «Українське товариство сліпих»;

094 – підприємство, організація громадської організації осіб з інвалідністю;

095 – резидент Дія Сіті.

Враховуючи вищевикладене, платник, який набув статус резидента Дія Сіті в середині місяця заповнює рядок «095» (проставляє позначку «Х») заголовної частини Розрахунку починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті.

Про подання Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (зі змінами) (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР), що є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).

Фізичні особи повідомляють контролюючі органи про зміни, що вносяться до Облікової картки за ф. № 1ДР шляхом подання заяви про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (п. 1 розд. IX Положення № 822).

Згідно з пп. 1 - 3 п. 1 розд. IІІ Положення № 822 для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу:

1) для громадян України:

паспорт громадянина України (далі - паспорт);

паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном);

тимчасове посвідчення громадянина України;

2) для іноземців та осіб без громадянства:

паспортний документ іноземця – документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в’їзд або виїзд з держави і визнається Україною;

посвідка на постійне проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні;

посвідка на тимчасове проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні;

посвідчення біженця – паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його біженцем в Україні;

посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, - паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його особою, яка потребує додаткового захисту;

3) для іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України від 08 липня 2011 року № 3671-VI «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (зі змінами та доповненнями) два документи:

копія паспортного документа іноземця та особи без громадянства, засвідчена територіальним органом ДМС за місцем перебування іноземця чи особи без громадянства в Україні та / або з відміткою про те, що оригінал такого документа отримано на зберігання територіальним органом ДМС;

довідка про звернення за захистом в Україні.

Відповідно до п. 1 розд. VI Положення № 822 при поданні Облікової картки за ф. № 1ДР, Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822.

Отже, громадянину України та іноземцю при поданні Облікової картки за ф. № 1ДР, Заяви за ф. № 5ДР необхідно надати до контролюючого органу копії сторінок документа, що посвідчує особу, які містять необхідні для реєстрації реквізити, зокрема, прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство.

Чи оподатковуються ПДФО та військовим збором грошові перекази між жінкою та чоловіком, які перебувають у цивільному шлюбі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III (зі змінами та доповненнями) (далі – СКУ) сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У ст. 21 СКУ визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.

Також відповідно ст. 27 СКУ державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Крім того, у п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ та підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема інші доходи, крім зазначених ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Також цей дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому у ст. 168 ПКУ та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ платник податку, що отримав доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Отже, оскільки в чоловіка і жінки, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, не виникає прав та обов’язків подружжя, то грошові перекази між таким чоловіком та жінкою в розумінні ПКУ слід розглядати як інший дохід, який включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Перевищення граничного обсягу викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря протягом поточного року: заповнення Додатку 1 до податкової декларації екологічного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Окремий Додаток 1 заповнюється по кожному стаціонарному джерелу забруднення із зазначенням у рядку 6 податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) «доповнення до Податкової декларації за довільною формою» інформації про фактичні викиди двоокису вуглецю щодо всіх належних такому платнику стаціонарних джерел забруднення, на яких здійснюються викиди двоокису вуглецю, у табличній формі окремими рядками (за кожним кодом адміністративно-територіальної одиниці, визначеним за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – КАТОТТГ), за місцем розташування джерел забруднення) з початку року (в тому числі за звітний квартал). Декларація подається до кожного контролюючого органу за місцезнаходженням стаціонарного (них) джерела(л) забруднення.

У рядку 3 додатка 1 зазначається наступна інформація:

у рядку 3.1 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться стаціонарне джерело забруднення;

у рядку 3.2 – код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ, за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення.

У рядку 4.1 додатка 1 зазначається:

у колонці 2 рядка 4.1 «код забруднюючої речовини» − визначений відповідно до додатка 7 Декларації код двоокису вуглецю, що викидається в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення – 243.4.001;

у колонці 3 рядка 4.1 «фактичний обсяг викидів» − обсяг викидів двоокису вуглецю, що перевищує граничний обсяг таких викидів (500 тонн) за звітний (податковий) квартал поточного року, в якому досягнуто таке перевищення, а в наступних звітних (податкових) кварталах поточного року – фактичний обсяг викидів двоокису вуглецю за цей період (квартал).

При цьому за звітний (податковий) квартал поточного року, в якому відбулося перевищення граничного обсягу викидів двоокису вуглецю сумарно всіма стаціонарними джерелами забруднення, розподіл перевищеного обсягу викидів двоокису вуглецю за цей період здійснюється платником екологічного податку самостійно, для цього ним визначається принцип розподілу зазначеного обсягу викидів між стаціонарними джерелами забруднення, що має бути зафіксовано в розпорядчому документі;

у колонці 4 рядка 4.1 «ставка податку» − ставку податку за викиди двоокису вуглецю, встановлену п. 243.4. ст. 243 ПКУ;

у колонці 5 рядка 4.1 «величина» − суму податкового зобов’язання з податку за викиди двоокису вуглецю, обчислену як добуток між фактичним обсягом викидів двоокису (колонка 3 рядка 4.1) та ставкою податку за викиди двоокису вуглецю (колонка 4 рядка 4.1).

Закон України № 4536: новації для податкових агентів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що в офіційному виданні «Голос України» від 03.09.2025 № 173 опубліковано Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі – Закон № 4536) (набирає чинності з 01.10.2025, крім окремих норм).

Так, Законом № 4536 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (Кодекс) доповнено новим п.п 168.1.11.

Відповідно до вищезазначеного підпункту податкові агенти (табори для тримання військовополонених, установи виконання покарань та слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України), які нараховують доходи у вигляді винагороди за працю військовополоненим, у податковому розрахунку, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу, відображають загальну суму нарахованих у звітному (податковому) періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку на доходи фізичних осіб (податок). При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми нарахованих доходів окремих фізичних осіб – платників податку, які є військовополоненими, а також відомості про таких фізичних осіб.

Згідно з п. 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4536 п.п. 168.1.11. п. 168.1 ст. 168 Кодексу набув чинності з 04.09.2025.

ЗП підтримує ЗСУ

Податкова для всіх, без винятків: разом будуємо простір рівних можливостей

Податкова, як сервісна служба надає безкоштовно адміністративні та інші послуги фізичним особам, фізичним особам – підприємцям, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності та іншим суб’єктам господарювання. 

На Дніпропетровщині податківці працюють, щоб кожен відвідувач центрів обслуговування платників (ЦОП) мав і турботливий супровід і кваліфіковану податкову допомогу у вирішенні своїх питань.

Так, для зручності платників Нікопольського району функціонує два ЦОПи – ЦОП Нікопольської ДПІ та ЦОП сектору обслуговування платників м. Покрова Нікопольської ДПІ. За період з 01.01.2025 до 31.08.2025 ЦОП ДПІ надано 12 894 адміністративні послуги, у тому числі 4 266 – в електронній формі. Також з початку року працівниками ДПІ здійснено 33 виїзди та надано 40 адміністративних послуг. 

Крім того, у рамках угод про співпрацю між Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) та територіальними громадами (ТГ) організовані чергування працівників ДПІ у ЦНАПах. Кожен мешканець громади має можливість без додаткових витрат часу та коштів отримати консультацію та вирішити питання без відвідування ЦОПу ДПІ. Так, на звітний період на Нікопольщині працівниками ДПІ здійснено 51 виїзд. Під час роботи прийнято 1 849 відвідувачів та надано 1 178 адміністративних послуг та 361 іншу послугу, 1 224 консультації.

У січні – серпні 2025 року до ЦОПу Дніпровської ДПІ (Правобережного відділу обслуговування платників, Лівобережного відділу обслуговування платників, Солонянського сектору обслуговування платників, Царичанського сектору обслуговування платників) за отриманням адміністративних послуг звернулось 79 789 платників податків, яким надано 76 665 адміністративних послуг (без врахування інших послуг).

Крім цього, за вісім місяців працівниками Дніпровської ДПІ здійснено 78 виїздів мобільного ЦОПу за адресами суб’єктів звернень та 206 виїздів мобільного ЦОПу до ЦНАПів. Під час роботи фахівцями ГУ ДПС надано 201 адміністративну послугу. 

На виконання угод про співпрацю між ГУ ДПС та ТГ, а також відповідно до затвердженого графіку чергування працівників Дніпровської ДПІ ГУ ДПС здійснюються виїзди та чергування в ЦНАПах ТГ. За вісім місяців поточного року фахівцями Дніпровської ДПІ здійснено 284 виїздів.

Протягом січня – серпня  Кам’янською ДПІ (у т. ч. Жовтоводським та Верхньодніпровським секторами Кам’янською ДПІ) надано 26 049 адміністративних послуг, у т. ч. 8 194 – в електронній формі.

Приймання відвідувачів здійснюється, як за принципом «живої черги», так і за попереднім записом до «електронної черги», а тому кожен відвідувач може спланувати свій візит до податкової в зручний для нього час.

Для обслуговування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення для приймання облікових карток, заяв, повідомлень та видачі необхідних платникам документів фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, здійснюються виїзди на адресу за місцем проживання (перебування) особи за затвердженим графіком, що складається за попередньою домовленістю з громадянином. Так, за вісім місяців 2025 року працівниками Кам’янської ДПІ   здійснено 45 виїздів та надано 71 адміністративні послуги. 

Також, за угодами про співпрацю з ТГ щодо чергування в ЦНАПах здійснюється виїзди мобільного ЦОПу. За період з січня по серпень 2025 року працівниками Кам’янської ДПІ здійснено 118 чергуваннь в ЦНАПах Кам’янського району, під час яких надано 2 083 адміністративні, сервісні та інші послуги.

Протягом серпня 2025 року працівниками Криворізької ДПІ забезпечено обслуговування 5 394 суб’єктів звернень та надано 5 176 адміністративних послуг. Слід зазначити, що за вказаний період значна кількість відвідувачів ЦОП скористалась можливістю запису в «електронну чергу», що є зручно та комфортно.  

З метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів фізичними та юридичними особами, розширення кола суб'єктів звернень, які мають можливість звернутись до мобільного ЦОПу. 

Фахівцями Криворізької ДПІ на постійній основі здійснюються виїзди та чергування і у ЦНАПах ТГ та в Прозорому офісі соціальних послуг Тернівської районної у місті ради. Крім того здійснюються адресні виїзди мобільного ЦОПу до платників, що відносяться до мало мобільних груп населення з обмеженими фізичними можливостями. 

Протягом серпня місяця поточного року було забезпечено 11 виїздів мобільного ЦОПу, за результатами роботи співробітниками податкової інспекції було здійснено обслуговування 737 суб’єктів звернень, з яких, 191 – надані адміністративні послуги та усні консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи. 

Системне усунення бар’єрів відбувається на рівні держави. Податкова служба 

спрямовує свою діяльність, щоб комфорт і доступність стали не привілеєм, а нормою для кожної людини.

Взаємодія податківців з громадськістю та бізнес-спільнотою відбувається за принципами доступності, зручності, прозорості та безбар’єрності. Особлива увага приділяється інформаційному та цифровому напрямкам безбар’єрності – отриманню адміністративних послуг платниками податків, а також доступності онлайн сервісів ДПС, таких як Електронний кабінет та мобільний застосунок «Моя податкова» від ДПС. 

Безбар’єрність передбачає створення умов, в яких всі люди, незалежно від їх фізичних чи інших особливостей, мають рівний доступ до різних аспектів суспільного життя. В ЦОПах ДПІ поза чергою здійснюється обслуговування осіб з інвалідністю, військових, осіб з маленькими дітьми. В приміщенні ЦОПів облаштовані дитячі куточки з розмальовками, іграми та забавками для дітей.

Податкова – це сучасно і людяно. Менше черг, більше онлайн-сервісів.

Збір за місця для паркування транспортних засобів: юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 28,0 млн гривень

Протягом восьми місяців 2025 року від юридичних осіб – платників збору за місця для паркування транспортних засобів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 28,0 млн гривень. Надходження збільшились на понад 4,6 млн грн, або на 20,1 відс. у порівнянні з січнем – серпнем 2024 року. 

Звертаємо увагу, що у разі подання декларації збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – Декларація) з типом «Уточнююча», квартал, який уточнюється, та рік, квартал якого уточнюється, зазначаються у рядку 2.2 Декларації. При цьому, рядок 2.1 не заповнюється.

У додатку до Декларації заповнюється рядок 1.2 (зазначаються квартал, який уточнюється, рік, квартал якого уточнюється, та поле «Реєстраційний номер Декларації в контролюючому органі, що уточнюється»), рядок 1.1 не заповнюється.

Значення рядка 1.2 додатка до Декларації має дорівнювати значенню рядка 2.2 Декларації, а значення поля «Реєстраційний номер Декларації в контролюючому органі, що уточнюється» додатка до Декларації має дорівнювати значенню поля «Реєстраційний номер Декларації в контролюючому органі, що уточнюється» рядка 1 Декларації.

Загальний фонд держбюджету за користування надрами отримав від платників Дніпропетровщини понад 68,1 млн грн рентної плати

Упродовж січня – серпня поточного року від платників Дніпропетровщини за користування надрами до загального фонду державного бюджету надійшло понад 14,0 млн грн рентної плати. 

Повідомляємо, що суб’єкти господарювання, в тому числі ті, які не вважають себе гірничими підприємствами і здійснюють видобування корисних копалин, в тому числі підземних вод, обчислюють розрахункову вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за формулою, визначеною у п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка передбачає застосування таких величин:

витрат, обчислених згідно з пп. 252.11 - 252.15 ст. 252 ПКУ;

обсягу (кількості) товарної продукції гірничого підприємства – видобутих корисних копалин (мінеральної сировини), що видобута за податковий (звітний) період;

коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства у розмірі 0,20, крім випадків, коли більша величина такого коефіцієнта затверджена в техніко-економічних розрахунках матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб) при встановленні кондицій на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр.

Запрошуємо до Офісу податкових консультантів – сервісу, який діє проактивно

Офіс податкових консультантів (Офіс), який запрацював на Дніпропетровщині з початку вересня, – це ініціатива, що запроваджена у відповідь на потреби бізнесу.

► Головна ідея 

Офіс – новий сервіс, орієнтований на комунікацію з платниками за принципами рівних можливостей, поваги та інклюзії. Ми працюємо на випередження. Допомагаємо бізнесу та громадянам уникати проблем, а державі – розвивати економіку. Це частина стратегії економічної стійкості у сучасних умовах.

Кожен платник, який сьогодні продовжує працювати, платити податки й утримувати економіку потребує максимальної підтримки держави. Сервісний підхід – реальний інструмент реалізації цієї концепції.

► Принципи роботи Офісу

● доступність – консультації безоплатні та доступні для всіх платників; 

● комплексність – охоплення всіх податкових напрямів в одному місці;

● персоналізація – індивідуальний підхід до кожного платника;

● прозорість – фіксація всіх консультацій, чіткі строки, зрозумілі процедури;

● професійність – фаховий, висококваліфікований підхід;

● конфіденційність – збереження та захист даних отриманих під час консультацій;

● неупередженість – рівний підхід до всіх платників незалежно від розміру бізнесу, форми власності та виду діяльності;

● безбар’єрність: 

інклюзивна – підтримка людей з інвалідністю та залучення їх до бізнес-середовища,

фізична – доступність Офісу для всіх платників та супровід модератора,

інформаційна – консультації з урахуванням індивідуальних потреб платника,

цифрова – застосування електронних ресурсів ДПС. 

► У Офісі консультації платникам надаються за відповідними напрямами: 

- оподаткування фізичних осіб;

- оподаткування ФОПів;

- оподаткування юридичних осіб;

- електронні сервіси та звітність;

- податковий аудит, фактичні перевірки та законодавство щодо РРО/ПРРО;

- підакцизні товари;

- зупинення реєстрації ПН/РК;

- погашення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску;

- надання кваліфікованих електронних довірчих послуг.

► Працюємо за домінантами 

Увага – ми чуємо і враховуємо обставини кожного, особливо тих, хто втратив роботу чи був змушений переїхати.

Повага – ніхто не залишається без відповіді чи допомоги.

Довіра – відкриті консультації, зрозумілий процес, будуємо діалог як рівні партнери.

Отримуйте оперативну та якісну допомогу у зручному форматі!

Запрошуємо до Офісу податкових консультантів! 

Адреса Офісу: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25 (перший поверх).

Режим роботи Офісу:

понеділок – п’ятниця – з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв, 

обідня перерва – з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв, 

субота та неділя – вихідні дні. 

Важливо! Під час повітряної тривоги надання консультацій припиняється.

Бізнес, влада, громада – прозорий діалог

Партисипативні інструменти у взаємодії між бізнесом, владою та громадою у сфері оподаткування

Партисипативні інструменти у взаємодії бізнесу, влади та громади сприяють конструктивній взаємодії з платниками податків. Вони забезпечують відповідальне ставлення до виконання податкових зобов’язань. 

Основні партисипативні інструменти податкової:

- консультації платників податків;

- громадська рада: залучення представників бізнесу, влади та громад до обговорення законодавчих новацій;

- організація засідань «круглих столів»: обговорення питань, пов'язаних з оподаткуванням (сплата податків, звітність тощо);

- інформування платників податків через власні інформаційні ресурси: вебпортал ДПС України та субсайти, Facebook, YouTube-канал, що містять доступну інформацію про податки та їх сплату;

- проведення інформаційних кампаній: роз'яснення змін у податковому законодавстві через різні канали комунікації (медіа, соціальні мережі тощо);

- впровадження інноваційних інструментів: створення мобільних додатків для зручної сплати податків, отримання інформації та зворотного зв'язку;

- автоматизація процесів: впровадження автоматизованих систем для обробки податкових декларацій та платежів.

Впродовж 8 місяців цього року Головним управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) організовано та проведено:

- 449 публічних заходів (пресконференції – 48, брифінги – 45, інтерв’ю – 78, коментарі – 193, інші публічні заходи – 85);

- 417 заходів з представниками ІГС та бізнесу (273 – зустрічей, 144 – засідання «круглих столів»);

- 25 засідань Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та її органів.

З метою проведення масово-роз'яснювальної роботи організовано:

- 160 семінарів з платниками;

- 293 сеанси телефонного зв’язку «гаряча лінія»;

- 47 зустрічей з молоддю.

Загальна кількість розміщених матеріалів на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» – 14 621 матеріал, у тому числі 2 561 інформаційних, 3 015 консультаційно-роз’яснювальних та 9 045 інших.

Кількість підписників у соціальній мережі Facebook сторінки «ДПС у Дніпропетровській області» – 22 818.

Серед платників затребувані е-сервіс ДПС України (ДПС) «Електронний кабінет» та мобільний застосунок ДПС «Моя податкова».

Переваги партисипативних інструментів:

- підвищення довіри до влади;

- зміцнення податкової дисципліни;

- посилення соціальної відповідальності бізнесу;

- покращення якості податкових послуг.

Партисипативні інструменти є важливим механізмом взаємодії між бізнесом, владою та громадою, особливо у сфері оподаткування. Застосування цих інструментів сприяє підвищенню прозорості, довіри та ефективності роботи з платниками податків.

Діалог – ключовий інструмент для побудови ефективного партнерства

Діалог між бізнесом, владою та громадами є одним з ключових інструментів для побудови успішного та стабільного партнерства. Він забезпечує прозорість, взаємну повагу та ефективне вирішення проблем. Дозволяє сторонам висловлювати свої інтереси, знаходити спільні рішення та будувати довіру, що позитивно впливає на розвиток громади та економіки. 

Серед переваг діалогу – покращення розуміння. Він сприяє відкритому обговоренню питань, що стосуються громади, у тому числі наповнення бюджетів, що забезпечує реалізацію соціальних програм та інфраструктурних проєктів. Для бізнесу – знаходити розуміння важливості відповідального підприємництва, а для влади – підтримку сумлінних платників податків.

Окрім того, взаємодія через діалог дозволяє сторонам краще зрозуміти позиції одна одної, що сприяє поглибленню довіри. 

А ще зустрічі і дискусії дозволяють знайти рішення, які враховують інтереси всіх сторін, що є ефективним інструментом дієвого партнерства.

Організовані ГУ ДПС діалогові майданчики з бізнесом, владою та громадами – це важлива платформа для зрозумілих роз’яснень законодавчих новацій та посилення податкової дисципліни.

Тематика зустрічей, проведених від початку року з платниками, у тому числі у рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу», визначалася з урахуванням потреб бізнесу і громадськості, а також економічних особливостей регіону.

Серед ключових тем дискусій:

- своєчасне декларування отриманих доходів та сплата податків;

- погашення заборгованості;

- сплата та нарахування мінімального податкового зобов’язання;

- легалізація ринку праці;

- детінізація операцій з обігу підакцизних товарів;

- порядок сплати військового збору;

- звільнення від надання звітності і сплати ПДФО, військового збору та єдиного податку мобілізованими самозайнятими особами;

- облік релокованого бізнесу та створення комфортних умов для його адаптації;

- мінімізація ризиків блокування податкових накладних з розробкою та наданням дорожніх карт щодо необхідних дій для виходу платника із ризикової категорії;

- застосування РРО і програмних РРО та видача чеків;

- електронні сервіси ДПС України

і не тільки. 

Такі діалоги проходять, як з ініціативи податкової, так і за зверненнями громадськості та бізнес-спільноти.

Податковою службою області напрацьовано системну співпрацю з найбільшими бізнес-асоціаціями, серед яких:

- Територіальне Відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області;

- Дніпровський офіс Європейської бізнес Асоціації;

- Громадська спілка «Ліга аудиторів України».

Найпоширенішими інформаційними майданчиками, на які звертаються платники та бізнес-асоціації, у податковій службі Дніпропетровщини є комунікаційна податкова платформа та консультаційний центр зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Консультаційний центр), який працює в області з лютого 2025 року. 

Також з вересня цього року у податковій службі Дніпропетровщини запрацював Офіс податкових консультантів – сервіс нового типу. Офіс податкових консультантів – це про спрямування своєї діяльності на попередження проблем, а не лише їх вирішення. 

Станом на 01.09.2025 Консультаційним центром здійснено 1 176 заходів з 1 584 суб’єктами господарювання (проведено 65 зустрічей в офлайн та онлайн форматах і надано роз’яснень 1 111  платникам, які звернулися у телефонному режимі).

На комунікаційну податкову платформу ГУ ДПС, як інструменту оперативного зворотного зв’язку з громадськістю та бізнес-асоціаціями, з початку року надійшло 309 звернень, за якими проведено 59 зустрічей та надано 250 консультацій і письмових відповідей. 

Діалог між бізнесом, владою та громадою є важливим механізмом для розбудови ефективного партнерства. Прозорі комунікації сприяють формуванню довіри, вирішенню проблем та спільному розвитку. Тільки у рамках роботи регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу» за участі ГУ ДПС у січні – серпні п. р. проведено 9 зустрічей, на кожній з яких охоплено понад 180 представників бізнесу.

У ГУ ДПС також на постійній основі в онлайн форматі відбувається діалог з усіма 86 територіальними громадами області. Протягом 8-ми місяців 2025 року податковою службою Дніпропетровщини організовано та проведено 7 таких онлайн заходів. 

Партнерська співпраця бізнесу, влади, громади – запорука успішного розвитку регіону

Фінансова спроможність, безпекові заходи, виконання соціальних програм, підтримка освіти, медицини, зміцнення інфраструктури, ремонти доріг, загалом розвиток міст і сіл не можливі без ефективної співпраці бізнесу, влади та громади.

Розвиток регіонів напряму залежить від наповнення бюджетів, а наповнення бюджетів – від сплати податків, сплата податків – від комфортності ведення бізнесу на тій чи іншій території. А коли бізнес ще й соціально відповідальний – це покращує розвиток громад в рази. Сьогодні влада усіх рівнів націлена на те, аби ще більше сприяти налагодженню такої співпраці.

Співпраця на вирішення конкретних завдань чи тривале партнерство передбачають об’єднання й координацію зусиль, ресурсів, рівність участі кожної зі сторін та спільну відповідальність за результати діяльності.

Бізнес зацікавлений у високій спроможності адміністрації громади, яка б вирішувала соціальні виклики території. Громада зацікавлена у високій ефективності бізнесу, який би забезпечував робочі місця, генерував податкові надходження, виробляв товари та послуги для мешканців. 

Децентралізація владних повноважень дозволила посилити зацікавленість, вплив та відповідальність громад, бізнесу та населення щодо багатьох питань самоуправління, які колись були недоступні. Кооперація між сторонами стає все більш ефективною, партнерською, дружньою. Ключем до підвищення спроможності адміністрації громади та ефективності локального бізнесу є посилення комунікації між сторонами та реалізація спільних проєктів для забезпечення сприятливого бізнес-клімату у громаді.

На Дніпропетровщині результатом такої співпраці є стале надходження до державного та місцевих бюджетів.

Упродовж січня – серпня 2025 року надходження до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини – понад 104,5 млрд гривень.

При цьому, Державний бюджет України у січні – серпні поточного року отримав майже 44,9 млрд грн, що майже на 11,1 млрд грн, або на 32,8 %, більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.

До місцевих бюджетів протягом 8-ми місяців цього року від платників надійшло понад 30,6 млрд грн, що перевищує минулорічні надходження на понад 3,2 млрд грн. Темп росту – 111,8 %. 

Державні цільові фонди з початку 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на понад 29,0 млрд грн, що більше надходжень січня – серпня 2024 року на понад 5,7 млрд грн, або на 24,9 %.

Відкрита і прозора взаємодія з платниками – важливий напрямок співпраці податкових органів з бізнесом та місцевим самоврядуванням. Результат таких взаємовідносин – стабільні надходження до бюджетів з позитивною динамікою. 

Довідково 

Партисипація (від англ. participation – «брати участь») – це принцип участі людей, що проявляється в культурі співучасті, де громадяни активно долучаються до суспільного життя. Це процес, де громадяни та влада спільно створюють можливості для вирішення важливих питань. 

Платники Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів понад 23,3 млн грн частини чистого прибутку

З початку 2025 року платники Дніпропетровщини спрямували до місцевих бюджетів понад 23,3 млн грн частини чистого прибутку. У порівнянні з січнем – серпнем 2024 року надходження збільшились майже на 8,4 млн грн, або на 56,3 відсотки. Про це поінформувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.

Дякуємо платникам за своєчасне наповнення бюджетів.

Нагадуємо, що податковими (звітними) періодами для державних унітарних підприємств та їх об’єднань (які є платниками частини чистого прибутку (доходу)) є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Термін подання такими платниками до контролюючих органів Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (Розрахунок), який розраховується наростаючим підсумком за календарні квартал, півріччя, три квартали – 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду та Розрахунку, який розраховується наростаючим підсумком за рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункти 49.18.2 та 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).

Для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі податковим (звітним) періодом є календарний рік (незалежно від того, чи є вони платниками дивідендів на державну частку або частини чистого прибутку (доходу)) з поданням Розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним.

Вимоги до оформлення письмового запиту на отримання публічної інформації в контролюючих органах та терміни його розгляду

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 19 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2939) запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити:

- ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;

- загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

- підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Для подання письмового запиту на інформацію запитувач може використати форму, яку можна отримати у розпорядника інформації або яка розміщена на офіційному вебсайті відповідного розпорядника.

У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити структурний підрозділ або відповідальна посадова особа органу ДПС, на яку покладено функціональні обов’язки щодо організації діловодства за запитами на інформацію та доступ до публічної інформації, обов’язково зазначивши в запиті своє ім’я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.

Так, форма для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби (далі – Форма запиту) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 (зі змінами) (далі – Наказ № 405) та розміщена на вебпорталі ДПС у розділі «Публічна інформація» за посиланням: Головна/Для громадськості/Публічна інформація/Форми подання запиту (https://tax.gov.ua/dlya-gromadskosti/dostup-do-publichnoi-inform/formi-zapitu-na-informatsiyu/718590.html).

Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затвердженого Наказом № 405 (далі – Порядок № 405), у Формі запиту запитувачу надається можливість обрати форму надання відповіді – поштою, факсом, електронною поштою, а також ознайомитися з документами у спеціальному місці розпорядника інформації.

Позначка щодо способу надання відповіді проставляється у полі «Прошу надати мені відповідь у визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації» строк. Відповідь надати (ознайомитись з документами):» Форми запиту.

При оформлені письмового запиту у довільній формі заявник має зазначити спосіб отримання відповіді.

Відповідь на запит на інформацію надається у спосіб, обраний запитувачем (абзац другий п. 8 розд. ІІ Порядку № 405).

В органах ДПС визначаються спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їхніми копіями відповідно до вимог п. 4 частини першої ст. 14 Закону № 2939 (п. 13 розд. ІІІ Порядку № 405).

Згідно зі ст. 20 Закону № 2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача у письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипової

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Комунікаційна податкова платформа – дієвий механізм співпраці».

На запитання відповідала начальник управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.

Питання 1: Добрий день! Що таке комунікаційна податкова платформа та як вона працює?

Відповідь: Вітаю! Комунікаційна податкова платформа – це ефективний майданчик для оперативної та якісної комунікації з громадськістю та бізнес-спільнотою Дніпропетровщини. Мета її створення - допомога бізнесу у вирішенні нагальних питань, які виникають у їх діяльності.

Для зв’язку з учасниками платформи працює окрему скриньку dp.ikc@tax.gov.ua, на яку можна надсилати звернення.

Після отримання звернення, комунікатор платформи максимально швидко зв’язується з адресатом для визначення формату відповіді та, за необхідності, дати проведення зустрічі з відповідальними особами профільних структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

Питання 2: Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, чи може фізична особа звернутись на комунікаційну податкову платформу?

Відповідь: Вітаю! На електронну скриньку комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС можуть звернутися представники бізнесу та громадськості, а також числі фізичні особи, з питаннями стосовно законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС.

Питання 3: Вітаю! Скажіть, будь ласка, як мені звернутись на комунікаційну податкову платформу до податкової служби Дніпропетровщини?

Відповідь: Добрий день! Ви можете написати лист на електронну скриньку комунікаційної податкової платформи dp.ikc@tax.gov.ua. Рекомендуємо вказувати назву суб’єкта господарювання  (код ЄДРПОУ), адресу, контактний номер телефону, питання по суті.  

Питання 4: Добрий день! Потрібно змінити прізвище в реєстраційному номері облікової картки платника податків, але тимчасово перебуваю за кордоном. Скажіть, будь ласка, як мені вирішити дане питання дистанційно?

Відповідь: Вітаю! Податкова служба проводить активну роботу з налагодження діалогу з представниками громадськості та бізнес спільнотою. Кожне звернення, яке надходить на електронну адресу комунікаційної податкової платформи, швидко опрацьовується та надається зворотний зв’язок заявнику. Отже, для оперативного розгляду Ваших питань Ви можете скористатись таким оперативним видом комунікацій та написати лист на електронну скриньку комунікаційної податкової платформи dp.ikc@tax.gov.ua.

Запрошуємо всіх до спілкування за допомогою комунікаційної податкової платформи. Це якісна та оперативна комунікація з громадськістю.

Співпраця податківців та арбітражних керуючих: партнерство у справі повернення боргів державі

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулася зустріч з арбітражними керуючими, які супроводжують справи про банкрутство. Мета комунікації – виявлення резервів та забезпечення додаткових надходжень до бюджету від підприємств-банкрутів, вжиття заходів, спрямованих на виявлення та реалізацію активів боржників, які можуть бути використані як джерело погашення податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.

З арбітражними керуючими обговорені актуальні питання, що виникають під час супроводження справ про банкрутство. Один із ключових аспектів – контроль за майном боржника. А це, передусім, відстеження руху активів підприємства-банкрута, запобігання незаконному відчуженню та забезпечення прозорого продажу майна – важливих складових наповнення бюджетів. 

Ефективна взаємодія податкової служби Дніпропетровщини з арбітражними керуючими у справах про банкрутство має ключове значення для захисту інтересів держави та є одним із важливих факторів її фінансової рівноваги. Узгоджені дії дозволяють не лише повернути частину коштів до бюджету, а й сформувати більш прогнозоване середовище для державних фінансів, адже кожний успішний кейс сприяє зменшенню загального податкового боргу.

Про відображення у податковій декларації з податку на прибуток підприємств сплачених авансових внесків з пунктів обміну іноземної валюти

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області  нагадує, що відповідно до п. 137.11 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.13 ст. 141 ПКУ.

Платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 ПКУ (п.п. 141.13.1 п. 141.13 ст. 141 ПКУ).

Згідно з п.п. 141.13.3 п. 141.3 ст. 141 ПКУ авансові внески з податку на прибуток підприємств, сплачені відповідно до п. 141.3 ст. 141 ПКУ, є невід’ємною частиною податку на прибуток.

Сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за базовою (основною) ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюються положення ст. 43 ПКУ.

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому Декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1415/27860) (далі – Декларація).

Платники, що здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі у рядку 10 «Особливі відмітки» проставляють відмітку «платника податку, який сплачує авансові внески за кожний пункт обміну іноземної валюти».

Сума авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді відображається у Додатку ЩАВ до Декларації (рядок 26 ЩАВ) (далі – Додаток ЩАВ) у таблиці 1 «Розрахунок авансового внеску за кожний пункт обміну іноземних валют».

В таблиці 1 «Розрахунок авансового внеску за кожний пункт обміну іноземних валют» відображається, зокрема:

сума авансового внеску (графа 5), яка розраховується за формулою, передбаченою у примітці 2;

загальна сума авансового внеску з пунктів обміну іноземних валют, сплачена у звітному (податковому) періоді (рядок 26).

Значення рядка 26 таблиці 1 Додатка ЩАВ переноситься до рядка 26 ЩАВ Декларації.

У рядку 27 Декларації відображається сума авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, що нарахована та сплачена у попередньому звітному (податковому) періоді поточного року, з урахуванням уточнень (р. 26 Декларації за попередній звітний (податковий) період поточного року).

Рядок 28 Декларації заповнюється платниками податку, які подають звітність поквартально та за рік.

У платників, у яких базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, рядок 19 (22, 25, 28) дорівнює рядку 17 (20 АВ, 23 ПН, 26 ЩАВ) Декларації.

Платники податку, які подають звітність поквартально у рядку 28 Декларації (рядок 26 ЩАВ - рядок 27) відображають суму авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, нараховану за результатами останнього звітного (податкового) періоду.

Сума нарахованих та сплачених авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, яка не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток за такий податковий (звітний) період, враховується у зменшення нарахованої суми податку на прибуток і відображається у рядку 16.5 Додатка ЗП до рядка 16 ЗП Декларації, та розраховується за формулою, передбаченою у примітці 2.

У разі, якщо сума авансових внесків з пунктів обміну іноземних валют, сплачених протягом звітного (податкового) року (рядок 26 ЩАВ Декларації), перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів і не враховується в додатку ЗП до рядка 16 ЗП Декларації в рахунок такого зменшення та не використовується для погашення податкових зобов’язань в наступних податкових (звітних) періодах.

До уваги суб’єктів господарювання, які використовують РРО/ПРРО!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ / підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ / підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО (далі – ПРРО) без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами ПРРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера.

Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Оприбуткування та облік фізичними особами – підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат/у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному ПКУ.

Згідно з п. 12 розд. ІІ Положення № 148 установа/підприємство на підставі Положення № 148 зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України.

Установа/підприємство відповідно до вимог Положення № 148 зобов’язана(е) визначити та затвердити внутрішнім документом місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі, формат їх зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних Z-звітів представниками центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, а також відповідальну за зберігання цих чеків особу.

Пунктом 40 розд. IV Положення № 148 визначено, що касир здійснює записи в касовій книзі за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день не здійснюються.

Підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства – юридичної особи (у тому числі у вихідні та святкові дні), внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства – юридичної особи відповідно до вимог законодавства України.

Відповідно до абзацу четвертого п. 39 розд. IV Положення № 148 відокремлені підрозділи установ/підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або розрахункової книжки та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, касової книги не ведуть.

Одночасно слід зазначити, що згідно з абзацом першим п. 15 розд. ІІ Положення № 148 готівкова виручка (готівка), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здається установами/підприємствами для її зарахування на власні рахунки таких установ/підприємств, відкриті ними в надавачів платіжних послуг. Відокремлені підрозділи установ/підприємств мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас юридичних осіб або надавачів платіжних послуг, комерційних агентів із приймання готівки для її переказу і зарахування на відповідні рахунки юридичних осіб.

Згідно з п. 29 розд. III Положення № 148 видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

Враховуючи викладене, відокремлені підрозділи установ/підприємств, відокремлені підрозділи установ/підприємств, які використовують РРО та/або ПРРО, або РК, ведуть КОРО, мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до надавачів платіжних послуг, комерційних агентів із приймання готівки через інкасаторів без її оприбуткування в касі установи/підприємства.

Щодо реєстрації суб’єкта господарювання платником ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до п. 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та п. 5 частини першої ст. 86 Митного кодексу України (далі – МКУ) оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ (п.п. «б» п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 розд. V Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування ПДВ, крім операцій з вивезення відповідно до п. 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та п. 5 частини першої ст. 86 МКУ, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 (п. 206.5 ст. 206 ПКУ).

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється ст.ст. 180 – 183 ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

До загального обсягу оподатковуваних операцій (загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів / послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ) для цілей реєстрації особи як платника ПДВ включається обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних ПДВ операцій не враховується.

Отже, у випадку, якщо загальна сума від усіх здійснених підприємством операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн гривень, то суб’єкт господарювання зобов’язаний зареєструватись як платник ПДВ.

Деякі особливості заповнення заявки на поповнення (коригування) обсягу залишку пального

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 розд. VI Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2020 року за № 1241/35524) (далі – Порядок № 729), заявка на поповнення (коригування) залишку пального (далі – Заявка) складається платником податку (філією чи структурним підрозділом платника податку) у разі, якщо виникає потреба поповнити обсяги залишків пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, в тому числі у разі зміни умов оподаткування.

Пунктом 7 розд. VІ Порядку № 729 встановлено, що вартісні показники Заявки заповнюються так:

ставка акцизного податку – в одиницях виміру, визначених п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (євро за 1000 літрів);

курс Національного банку України (далі – НБУ), що діє на перший день кварталу, в якому подано заявку, – у гривнях з копійками (6 десяткових знаків після коми);

сума акцизного податку – у гривнях з копійками (з округленням до двох десяткових знаків після коми).

Згідно з п.п. 7 п. 18 розд. VІ Порядку № 729 до графи 7 вноситься інформація щодо ставки акцизного податку відповідно до п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Для ввезених на митну територію України або вироблених в Україні бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів зазначається:

ставка акцизного податку, визначена п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, без застосування підвищувального коефіцієнта 10 – якщо суб’єктом господарювання видано податковий вексель відповідно до п. 229.8 ст. 229 ПКУ (заявки на поповнення (коригування) залишку пального з ознакою щодо умов оподаткування «3»);

ставка акцизного податку, визначена п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, із застосуванням підвищувального коефіцієнта 10 – якщо реалізація таких бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів здійснюється без видання суб’єктом господарювання податкового векселя відповідно до п. 229.8 ст. 229 ПКУ (заявки на поповнення (коригування) залишку пального з ознакою щодо умов оподаткування «0»).

Для важких дистилятів та біодизелю, які оподатковуються на умовах, встановлених п. 44 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, якщо замовником такого пального згідно з умовами договору є Міністерство оборони України, зазначається ставка акцизного податку 0 євро за 1000 літрів (заявки на поповнення (коригування) залишку пального з ознакою щодо умов оподаткування «9»).

Відповідно до п.п. 8 п. 18 розд. VІ Порядку № 729 у табличній частині Заявки у графі 8 зазначається інформація щодо офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється складення заявки (показник залишається незмінним протягом кварталу).

Відповідно до п. 37 Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408), у разі коли у платника акцизного податку виникає потреба у поповненні обсягу залишків пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, він може зареєструвати Заявку за умови:

наявності на обліковій картці коштів сплаченого акцизного податку в сумі, не меншій ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального у такій заявці, – для обсягів пального, що оподатковуються акцизним податком;

відсутності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку – для обсягів пального, що оподатковуються на умовах, встановлених пп. 229.2 – 229.7 ст. 229 ПКУ, або не підлягають оподаткуванню, або звільняються від оподаткування , або палива для реактивних двигунів, технологічне злиття якого з паливних баків повітряних суден було здійснено на митній території України.

Таким чином, при складанні Заявки платником здійснюється розрахунок обсягів пального, виходячи із сплаченої на електронний рахунок суми акцизного податку, що розраховується за ставкою акцизного податку, що діє на дату її складання та виходячи з офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється складання такої Заявки.

При цьому, обчислення податкового зобов’язання з акцизного податку з реалізованого пального здійснюється виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов’язань, а також офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу (пп. 217.1, 217.3 ст. 217 ПКУ).

Відповідно до п. 25 Порядку № 408 перерахування сум податкового зобов’язання з акцизного податку з реалізованого пального або спирту етилового протягом звітного періоду, зазначеного в декларації з акцизного податку за звітний (податковий) період, здійснюється платником акцизного податку самостійно з власного поточного рахунка до відповідного бюджету в строки, передбачені ПКУ, з урахуванням сум податку, що були перераховані таким платником на його електронний рахунок.

Дніпропетровщина: надходження від платників акцизного податку до місцевих бюджетів – понад 400,8 млн грн за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями

У січні – серпні 2025 року від платників акцизного податку за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 400,8 млн гривень. Це більше ніж за підсумками січня – серпня 2024 року майже на 34,0 млн грн, темп росту складає 109,3 відсотки.

Звертаємо увагу, що маркуванню МАП підлягають алкогольні напої, вироблені в Україні та імпортовані, з вмістом спирту етилового понад 8,5 відс. об. од. крім:

алкогольних напоїв, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і власниками магазинів безмитної торгівлі;

алкогольних напоїв, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі;

тестових зразків алкогольних напоїв, які не призначені для роздрібного продажу і ввозяться на митну територію України суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на право оптової торгівлі відповідною продукцією, для проведення досліджень чи випробувань, але не більше 3 л. кожного виробу;

звичайних (неігристих) вин та зброджених напоїв, що класифікуються у товарній позиції 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 22 10 00, 2204 29 10 00) та у товарних підкатегоріях 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 згідно з УКТ ЗЕД, фактична міцність яких вища за 1,2 відс. об. од. етилового спирту, але не вища за 15 відс. об. од. етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження;

алкогольних напоїв в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 л, що ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України.

Від платників рентної плати за видобування природного газу місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали понад 14,0 млн гривень

Протягом восьми місяців поточного року від платників рентної плати за видобування природного газу до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 14,0 млн гривень. 

Звертаємо увагу, що об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл), є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, до якої належать:

обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;

обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;

обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів.

Поряд з цим, Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», доповнено п.п. 69.5 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ абзацом другим, яким, встановлено, що обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) товарної продукції гірничого підприємства із гірських порід, яка класифікується за кодом 2517 згідно з УКТ ЗЕД, що безоплатно передається на користь Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, не є об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами за видобування корисних копалин.

Судова практика: вплив форс-мажорних обставин на нарахування пені за порушення строків розрахунків за валютними операціями в умовах воєнного стану

Правове регулювання здійснення валютних операцій та валютного нагляду

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України № 2473*. 

У період запровадження воєнного стану граничні строки за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 (п. 14 прим. 2 Постанови НБУ № 18**).

Частиною 6 ст. 13 Закону України № 2473 визначено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Форс-мажорні обставини: підтвердження виникнення та закінчення дії

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Тобто, одна із сторін договору повинна довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початок бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов’язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримати резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк. Також з метою ненарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово-промислової палати України (ТПП України).

Згідно з Регламентом ТПП України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської діяльності по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачі сертифікату ТПП України або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством та Регламентом.

ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.

При цьому, ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.07.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Тобто ТПП України листом повідомила про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності України. 

Але Регламентом ТПП України лист не визначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом. 

Таким чином, лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Воєнний стан є форс-мажорною обставиною в силу закону. Однак це правило не діє автоматично для всіх контрактів на всій території України. 

Вимоги Закону № 2473 і Регламенту ТПП України, а також початок бойових дій на території України, для можливого звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, обґрунтування неможливості виконання зовнішньоекономічного контракту, засвідчується ТПП України сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.

Вплив форс-мажорних обставин на нарахування пені за порушення строків розрахунків за валютними операціями: судова практика

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Отже, існування таких обставин не є форс-мажором. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе неможливість виконання зобов’язань, передбачених умовами договору, саме через неї. 

Потрібно довести причинно-наслідковий зв’язок між зобов’язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами, на які сторона посилається, як на підставу неможливості виконати зобов’язання.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі № 904/3886/21. Суд звертає увагу, що надання сертифікату ТПП України, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов`язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, або лист ТПП України, не звільняє від виконання зобов`язання автоматично. Більш того, при видачі сертифікату ТПП України засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань).

Відповідно до діючого законодавства України форс-мажорні обставини звільняють лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань. Проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

Отже, суд наголошує, що лист ТПП України не має такої самої юридичної сили як довідка (сертифікат), що засвідчує настання форс-мажорних обставин.

У низці рішень суд прямо зазначає, що форс-мажорні обставини, зокрема воєнний стан, автоматично не звільняють від відповідальності за порушення строків виконання зобов’язань на підставі зовнішньоекономічних контрактів, якщо не доведено причинно-наслідковий зв'язок між ними та порушеннями, що підтверджується постановою Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі № 520/2941/24. 

Водночас, суд неодноразово наголошував на необхідності доведення не лише факту існування форс-мажорних обставин, а й їх прямого впливу на конкретний випадок виконання зобов’язання, враховуючи індивідуальний характер таких обставин.

Враховуючи вищевикладене, у разі форс-мажору суб’єкти господарювання мають довести, що обставини непереборної сили, такі як воєнний стан або інші надзвичайні події, об’єктивно унеможливили виконання зобов’язань. 

Довідково: 

1. *Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту та валютні операції» (із змінами).

2. **Постанова Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами). 

Закон України № 4536: з 01.10.2025 – зміни до податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у «Голосі України» від 03.09.2025 № 173 опубліковано Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі – Закон № 4536) (набирає чинності з 01.10.2025, крім окремих норм).

Законом № 4536 вносяться зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). 

Змінами, зокрема передбачено: 

● застосування податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у вигляді витрат на оренду житла, понесених учасником бойових дій або особою з інвалідністю внаслідок війни; 

● включення військовополонених до переліку осіб, за яких податкові агенти (табори, слідчі ізолятори та тюрми) сплачують ПДФО і військовий збір та подають щомісячну звітність; 

● квартальний звітний період із подання звітності з ПДФО, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) для фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за найманих працівників; 

● квартальний звітний період із подання звітності з ПДФО, військового збору для приватних нотаріусів та фізичних осіб – підприємців, які надають послуги з укладення біржових угод або беруть участь в їх укладенні;

● подовження до 01 січня 2028 року визначення дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом платниками ПДВ, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування; 

● звільнення від оподаткування ПДВ у період до набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі операцій з безоплатної передачі об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній та комунальній власності, організаціям водокористувачів відповідно до Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель»; 

● встановлення ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин у розмірі 8 відсотків від їх нормативної грошової оцінки;

● встановлення ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; 

● для платників єдиного податку четвертої групи врахування у своїй декларації, у тому числі: площ наданих земельних ділянок (сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду) іншому платникові податку у користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису); площ взятих земельних ділянок (сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду) в особи, яка не є платником податку, у користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису); 

● процедуру коригування місцевих податків у бік зменшення протягом року відповідно до положень підпункту 69.42 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ у разі прийняття органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією у період дії воєнного стану в Україні, по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, рішення про внесення змін до раніше прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів або рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів, відповідно до яких зменшуються раніше встановлені ставки місцевих податків і зборів; 

● особливості визначення суми податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату у податкових (звітних) періодах починаючи з 01 вересня 2025 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України відповідно до положень підпункту 69.43 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ;

● подання до контролюючого органу суб’єктом підприємницької діяльності, якому в установленому порядку видано дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів та/або інтегрований довкіллєвий дозвіл, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду копій податкових декларацій екологічного податку; 

● використання, у тому числі даних інтегрованого довкіллєвого дозволу із встановленими в ньому лімітами використання води, при обчислення рентної плати за спеціальне використання води.

8,7 млрд грн податку на нерухомість: сплата за січень – серпень зросла майже на 22 %

Власники нерухомості сплатили цього року на 22 % більше податку на нерухомість, ніж за січень – серпень минулого року. До місцевих бюджетів було перераховано майже 8,7 млрд грн, що більше на 1,6 млрд грн за відповідний показник 2024 року.

Серед лідерів у сплаті:

Київ – 1,74 млрд грн,

Київська область – 0,86 млрд грн,

Дніпропетровська область – 0,84 млрд грн,

Одеська область – 0,83 млрд гривень.

Загалом протягом січня – серпня податок на нерухомість сплачували 740 тис. платників.

У 2025 році податок сплачується громадянами за звітний 2024 рік.  Щоб самостійно визначити суму до сплати, можна скористатися онлайн-калькулятором на вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua/calculator/realty.

Податок на нерухомість сплачують фізичні особи – власники:

- квартир площею понад 60 кв. м; 

- будинків площею понад 120 кв. м; 

- інших різних типів житла, в тому числі їх часток, понад 180 кв. метрів. 

Переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення можна в Електронному кабінеті за наявності електронного ключа або скориставшись мобільним застосунком «Моя податкова».

Нагадуємо, що отримати фахові консультації з податкової тематики можна в Офісах податкових консультантів. Вони працюють у 20 регіонах України і допоможуть  розібратися у податкових питаннях, отримати фахову пораду та уникнути порушень законодавства. 

Інформацію про розташування та графік роботи Офісів можна переглянути за посиланням https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv.

Довідково:

Як розраховується податок, хто звільнений від його сплати, які об’єкти нерухомості не оподатковуються читайте за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/861135.html. 

Більше інформації щодо податку на нерухоме майно – у розділі «Онлайн – навчання»: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-neruhome-mayno.   

Рентна плата за спеціальне використання води: платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 66,8 млн гривень

Впродовж січня – серпня 2025 року платники Дніпропетровщини загальний фонд державного бюджету рентною платою за спеціальне використання води поповнили на понад 66,8 млн гривень. Як повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з січнем – серпнем минулого року надходження збільшились на понад 15,8 млн грн, темп росту – 131,1 відсотка.

Висловлюємо вдячність платникам за своєчасно сплачені податкові платежі.

Нагадуємо, що коди класифікації доходів бюджету по рентній платі за спеціальне використання води затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями.

Довідник відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету затверджено наказом Державної казначейської служби України (Казначейство).

Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати рентної плати за спеціальне використання води платники мають можливість у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Поряд з цим, платники рентної плати за спеціальне використання води для отримання банківських реквізитів з метою сплати рентної плати можуть звернутися до органу ДПС за місцем взяття на облік платником рентної плати за спеціальне використання води.

Офіс податкових консультантів – новий ресурс для дієвої допомоги платникам

На Дніпропетровщині з початку вересня поточного року запрацював Офіс податкових консультантів (Офіс).

Новий сервіс запроваджено з метою надання максимальної підтримки платникам, які сьогодні, під час викликів, працюють та сплачують податки.

Фахівці, задіяні у роботі Офісу, надають усні консультаційні послуги при особистому зверненні платника.

Перші два тижні роботи Офісу показали, що новий сервіс набув популярності серед платників.

Найбільший відсоток звернень (більше половини) – від фізичних осіб – підприємців та громадян. Платників цікавили особливості застосування спрощеної системи оподаткування; нарахування податку на нерухоме майно, земельного податку, МПЗ тощо.

Затребувані консультації щодо подання податкової звітності, внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, питань врегулювання податкової заборгованості.

Підвищення податкової грамотності, зменшення порушень законодавства і зростання рівня добровільної сплати податків – на такий результат спрямована співпраця податкової служби з бізнесом.

Офіс працює за адресою:

м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25 (перший поверх).

Нагадуємо, що платники можуть здійснити попередній запис на бажану дату прийому, зателефонувавши за номером (056) 374 31 18.

Режим роботи Офісу:

понеділок – п’ятниця – з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв, 

обідня перерва – з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв, 

субота та неділя – вихідні дні. 

Важливо! Під час повітряної тривоги надання консультацій припиняється.

З графіком прийому та графіком роботи Офісу на вересень можна ознайомитись на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС: https://dp.tax.gov.ua/dfs-u-regioni/golov-upr/kontakti-/ → https://tax.gov.ua/data/files/588901.xlsx

Маєте питання, потрібна фахова порада – запрошуємо на консультацію!

Наш принцип – увага, повага, довіра: ми поряд на кожному етапі від реєстрації до звітів!

Сумлінно сплачені податки – не тільки відсутність порушень, а й ваш особистий внесок у фінансову незалежність держави!

Про важливе – оперативно і просто: на Дніпропетровщині для платників роз’яснювальна робота триває

Своєчасна сплата податків забезпечує фінансову стабільність держави та сприяє її стійкості перед зовнішніми і внутрішніми викликами. Взаємодія податкової служби з бізнесом і громадськістю спрямована на підвищення рівня податкової культури, відповідального ставлення до виконання платниками своїх податкових зобов’язань.

На минулому тижні фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) спілкувались з громадянами, представниками бізнесу та молоддю у різних комунікаційних форматах: під час проведення семінарів, зустрічей, а також у рамках роботи мобільного ЦОПу ГУ ДПС.

На семінарах, які податківці організували та провели для суб’єктів господарювання м. Кривий Ріг (Прозорий офіс соціальних послуг Тернівської районної у місті ради), м. Покров (Нікопольський район), м. Верхньодніпровськ (Кам’янський район), сел. Магдалинівка (Самарівський район) та с. Вербки (Павлоградський район), говорили про актуальні та важливі теми податкової сфери: податок на майно, визначення МПЗ, податкову знижку, податок на додану вартість тощо. 

Легалізація трудових відносин – це те питання, яке вже традиційно під час діалогу обговорюється з бізнесом. Детально зупинились на правилах офіційного оформлення домашніх та неповнолітніх працівників. Податківці також поінформували про спрощений режим трудових відносин.

На зустрічі, проведеній у м. Дніпрі, фахівці ГУ ДПС ознайомили платників із Національною стратегією доходів (НСД) до 2030 року та порядком реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризики) в Державній податковій службі України (далі – Порядок). Податківці акцентували, що запровадження НСД спрямоване на удосконалення процедур податкового адміністрування. Також зазначили, що Порядок визначає, зокрема механізм впровадження нових підходів до управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) без залучення до процесу платника податків безпосередньо.

Сервісне обслуговування платників податків залишається пріоритетним напрямком роботи податкової служби. Фахівці ГУ ДПС продовжують чергування в ЦНАПах для надання адміністративних та інших послуг. Під час взаємодії з платниками враховуються потреби і особливості суб’єкта звернень, щоб платник отримав сервіс швидко і у зручний спосіб. 

Так, працівниками Жовтоводського сектору обслуговування платників Кам’янської ДПІ ГУ ДПС, задіяними у роботі мобільного ЦОПу ГУ ДПС, здійснено виїзди до ЦНАПів П’ятихатської міської ради (м. П’ятихатки), Жовтоводської міської ТГ (м. Жовті Води) та Вишнівської ТГ (с. Вишневе). Також фахівці Верхньодніпровського сектору обслуговування платників Кам’янської ДПІ ГУ ДПС відвідали ЦНАП виконавчого комітету Вільногірської міської ради (м. Вільногірськ).

Під час чергування у ЦНАПах податківці приймали заяви щодо внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (форма № 5ДР), надавали усні консультації з питань земельного податку, МПЗ та податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку, а також – практичну допомогу щодо оформлення, зокрема заяв про бажання отримувати документи в електронному вигляді через Електронний кабінет.

Податкова служба активно підтримує принцип безбар’єрності. Забезпечення комфортних і рівних умов для кожного під час отримання послуг – це той орієнтир, який створює сьогодні доступне та інклюзивне середовище для всіх громадян у нашій державі.

Формування та вдосконалення податкової культури у молодого покоління – під особливою увагою податківців. 

У м. Нікополь відбулась онлайн зустріч з учнями Нікопольського природничо-математичного ліцею № 26 Нікопольської міської ради. Крім того, у м. Самар податківці зустрілись із здобувачами освіти Самарівського кооперативного фахового коледжу.

Фахівці обласної податкової ознайомили учнівську аудиторію з адміністративними послугами, які надають органи ДПС; електронними сервісами ДПС України, за допомогою яких у режимі реального часу платники можуть обмінюватись інформацією з податковою службою та знайти для себе необхідну інформацію, та з алгоритмом дій для отримання електронних довірчих послуг. 

Право на податкову знижку за навчання і вибір майбутньої професії – кейси комунікації з молоддю. У ході спілкування податківці надали хлопцям та дівчатам поради щодо вибору майбутньої справи. 

Інформаційно-роз’яснювальна робота податкової служби має важливе значення. Відкриті комунікації податківців з бізнесом і громадськістю прибирають бар’єри у взаємовідносинах і підвищують рівень довіри до контролюючих органів. А обізнаність платника в нормах законодавства – це гарантія роботи бізнесу у правовому полі, без порушень законодавства. Результат – позитивна динаміка надходжень до бюджетів.

Соціальне партнерство податківців Дніпропетровщини – потужний інструмент підтримки бізнесу та громадськості

Ефективне партнерство і конструктивна допомога. Податківці Дніпропетровщини продовжують ділитися практичними кейсами і поглиблюють соціальне партнерство з бізнесом і громадськістю.

За зверненням на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Благодійної організації «Благодійний фонд «Центр допомоги переселенцям та ветеранам» податківці Дніпропетровщини провели семінар-практикум для представників малого та середнього бізнесу, внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і волонтерів.

На інтерактивній сесії обговорили широке коло податкових питань: від відкриття ФОП до адміністрування земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, паїв та особливостей їх нарахування у період дії воєнного стану, оподаткування гуманітарної допомоги та соціальних виплат для ВПО, податкової знижки і не тільки.

Розглядаючи з учасниками зустрічі питання оподаткування земельних ділянок податківці наголосили, що земельний податок та орендна плата не нараховується і не сплачується за земельні ділянки, які розташовані на територіях, де ведуться активні бойові дії або знаходяться у зоні активних бойових дій чи тимчасово окупованих.

За земельні ділянки, які знаходяться на територіях можливих бойових дій, земельний податок потрібно сплачувати у загальному порядку.

Фахівці ГУ ДПС детально розповіли і про механізм звільнення під час воєнного стану від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору благодійної допомоги фізособам та соціальних виплат ВПО.

Серед затребуваних тем для дискусії – податкова знижка. Податківці зазначили, що кожен громадянин за певних умов може скористатися правом на повернення частини сплаченого ПДФО. Для отримання у поточному році знижки за 2024 рік необхідно заповнити та по 31 грудня включно цього року подати податкову декларацію про майновий стан і доходи. А також надати підтверджуючі документи про витрати.

Зосередилися і на електронних сервісам ДПС, їх можливостях та зручностях у використанні.

Окрім того, увагу учасників зустрічі звернули на сервіс нового типу, який покликаний надати максимальну підтримку платникам – Офіс податкових консультантів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Ознайомитися з інформацією про його послуги, а також з графіками прийому та контактами, у тому числі для попереднього запису, можна на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

Всі інформаційні ресурси податкової Дніпропетровщини створені та працюють саме задля обізнаності платників регіону, як з питань законодавства, так і з діяльності податкової служби області.

Учасники семінару отримали чимало важливої інформації, фахові відповіді на питання та корисні візуальні матеріали стосовно комунікаційних та інформаційних джерел податкової служби Дніпропетровщини.

Леся Карнаух: З моменту запуску роботи Офісів податкових консультантів вже отримали консультації майже 2500 осіб

Перші підсумки роботи Офісів податкових консультантів. Робота Офісів стартувала в 20 регіонах 8 вересня. І цей формат, як показує практика, дуже затребуваний. Консультації вже отримали майже 2500 осіб. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.

Як функціонує Офіс на практиці Леся Карнаух розповіла учасницям Business Woman Club. Це міжнародна жіноча спільнота, яка об’єднує успішних жінок бізнесу, політики й дипломатії для розвитку та співпраці. 

«Запит на якісну податкову підтримку та доступні, зрозумілі консультації чималий. Бізнесу та громадянам дуже часто вкрай важко самостійно розібратися в усіх нюансах податкових питань та ухвалити рішення як діяти правильно. Але ми завжди готові прийти на допомогу», – сказала вона.  

«Для нас важливо, щоб про роботу наших Офісів знали якомога більше українців. Бо цей сервіс економить час та нерви», – додала в. о. Голови ДПС. 

Напрями, за якими надаються консультації, дуже широкий: 

- оподаткування фізосіб та юридичних осіб,

- електронні сервіси та звітність,

- податкові спори, 

- податковий аудит,

- фактичні перевірки та законодавство щодо РРО/ПРРО,

- контроль за обігом підакцизних товарів, 

- зупинення реєстрації ПН / РК, 

- погашення податкового боргу та заборгованості з ЄСВ,

- надання кваліфікованих електронних довірчих послуг,

- трансфертне ціноутворення,

- адміністрування акцизного податку.

Адреси Офісів: https://tax.gov.ua/others/kontakti/ofis-podatkovih-konsultantiv

Електронний кабінет – GPS-навігатор податкової

Черговий інформаційний майданчик Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) зібрав платників області, які зацікавлені більше знати і вміти користуватися сервісними можливостями податкової служби.

У фокусі уваги онлайн зустрічі – механізм використання Електронного кабінету для проведення звірки розрахунків з бюджетами.

Фахівці ГУ ДПС наголосили, що Електронний кабінет (Е-кабінет) – це один з найзатребуваніших сервісів податкової служби. У його зручності суб’єкти господарювання переконуються щодня. Е-кабінет комфортний у користуванні і дозволяє економити час. У режимі реального часу, незалежно від робочих годин державних установ та без черг можна сплати податки, подати звітність та навіть перевірити арифметичні помилки і не тільки. 

Через меню «Стан розрахунків з бюджетом» платники мають доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів, а також провести звірку розрахунків з бюджетами і державними цільовими фондами та отримати документ, що підтверджує стан розрахунків в електронному вигляді без відвідування контролюючого органу.

На сьогодні витяг щодо стану розрахунків можна сформувати за кожен рік, починаючи з 2013 року.

Також на зустрічі приділили увагу сервісу Е-повідомлення. Він дозволяє платникам без зайвого клопоту одержувати електронні інформаційні повідомлення про помилкову сплату платежів та здійснити направлення заяви в електронному вигляді на повернення помилково та/або надмірно сплачених коштів до територіального органу податкової служби.

Учасники заходу мали можливість дізнатися про удосконалення інших сервісів податкової служби та отримали відповіді на актуальні запитання.

Зустрічі ГУ ДПС з платниками стали невід’ємним інструментом підтримки бізнесу та підвищення обізнаності платників і в законодавстві, і в сервісних можливостях податкової служби.

Податкові декларації платника єдиного податку 1-3 груп можна подати через застосунок «Моя податкова»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування (1-3 групи), можуть подати податкову декларацію через мобільний застосунок «Моя податкова».

Для цього:

1. Завантажте застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play (на будь-який пристрій, який підтримує операційні системи Android чи iOS з відповідними версіями).

2. Ідентифікуйтесь онлайн за допомогою файлового або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису (КЕП), Дія.Підпису.

3. Зайдіть у розділ «Послуги» та натисніть «Декларація платника єдиного податку (1-2 група)» або Декларація платника єдиного податку (3 група)».

4. Оберіть період, за який подається декларація.

5. Додайте додатки (за необхідності).

6. Заповніть декларацію: зазначте фактичну чисельність найманих працівників у звітному періоді та обсяг доходу.

7. Збережіть документ.

8. Підпишіть за допомогою КЕП та надішліть.

9. Квитанції з результатами обробки документа можна переглянути у розділі «Повідомлення».

Крім того, у розділі «Послуги» – «Стан розрахунків з бюджетом» наявна функція сплати податків. Це дозволяє ФОПу звірити суми нарахувань та одразу здійснити сплату податків та єдиного внеску, а також перевірити наявність / відсутність заборгованості перед бюджетами.

Завантажуйте сучасний застосунок «Моя податкова» та звітуйте, сплачуйте, контролюйте за допомогою смартфона!

Чи збільшується фінансовий результат до оподаткування на суму компенсації роботодавцем вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування працівника та/або його дітей?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до абзацу другого п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, який є платником податку на прибуток, якщо така компенсація відповідно до ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – платника податку на доходи фізичних осіб.

Приймання готівки з використанням ПТКС (платіжних терміналів): чи необхідно застосовувати РРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

При цьому, згідно з п. 2 ст. 9 Закону № 265, РРО та РК не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім: операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), крім ПТКС, що дають користувачеві змогу здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Використання ПТКС з приймання готівки для виконання платіжної операції, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим РРО та/або ПРРО), забороняється.

Враховуючи викладене, якщо ПТКС дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів, то РРО не застосовуються. Комерційні агенти банків та небанківські надавачі платіжних послуг та їх комерційні агенти, які здійснюють операції з приймання готівки для виконання платіжної операції з використанням ПТКС, зобов’язані застосувати РРО.

Чи може один суб’єкт господарювання отримати у Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС на одну і ту ж саму особу декілька КЕП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 23 п. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Закон № 2155 не обмежує суб’єкта господарювання мати декілька КЕП.

Отже, суб’єкт господарювання може отримати в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України декілька КЕП. Такі отримані КЕП є різними, оскільки засобами кваліфікованого електронного підпису чи печатки забезпечується належний рівень унікальності пари ключів, що ними генеруються.

Інформування платників про суми помилково сплачених податкових платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ДПС України з метою підвищення рівня інформування платників податків про суми помилково сплачених податкових платежів, єдиного внеску запроваджено сервіс  «Е-повідомлення».

Платники податків, користувачі Електронного кабінету, мають можливість отримувати у розділі «Вхідні/вихідні документи/Вхідні/Повідомлення» електронне інформаційне повідомлення про помилкову сплату платежів (форма J/F14900) та миттєво здійснювати направлення до територіального органу ДПС, в якому обліковуються такі суми, заяву на перерахування коштів в електронному форматі.

Е-повідомлення про помилкову сплату платежів містить поля:

 Податковий номер платника

Назва та код територіального органу ДПС

Код території

Отримано сплату [дата платіжної інструкції] по платежу [код платежу] «[назва платежу]» в розмірі [сума] грн за платіжною інструкцією № [номер платіжної інструкції] на рахунок [ рахунок IBAN].

У разі помилкової сплати необхідно подати Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.

Посадові особи, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником підприємства, установи, організації, чи самозайнятою особою, чи фізичною особою – платником податків, також мають можливість отримувати додаткове повідомлення шляхом приєднання до сервісу «Info TAX».

Звертаємо увагу, що автоматична відправка електронних інформаційних повідомлень про помилкову сплату платежів здійснюється засобами ІКС ДПС о 9 год 00 хв у робочі дні, крім понеділка, за транзакціями про сплату за попередній банківський день.

Сплата податкових зобов’язань зі сплати за землю через касу банку

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

До уваги платників детальна інструкція щодо сплати податкових зобов’язань з майнових податків, зокрема земельного податку, у касі банківських установ.

Так, для сплати податкових зобов’язань зі сплати за землю у касі банку надайте касиру таку інформацію:

- власний податковий номер та ПІБ;

- найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку (з податкового повідомлення – рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);

- суму земельного податку (з податкового повідомлення-рішення на сплату земельного податку, отриманого громадянином від органу ДПС);

- призначення платежу:

код виду сплати: 101 (зазначається 3-х значне число);

додаткова інформація запису: сплата земельного податку за 2024 рік згідно з ППР (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).

Наступний крок:

- перевірте правильність даних, заповнених касиром банку у платіжній інструкції (у т. ч. власний податковий номер громадянина),

- власноруч підпишіть правильність реквізитів платіжної інструкції для подальшого виконання її банком.

ВАЖЛИВО: при сплаті платежів за громадянина, який має податкові зобов’язання з земельного податку, платник надає касиру банку інформацію щодо податкового номеру та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання з земельного податку якого сплачуються.

Якщо реквізити платіжної інструкції заповнено без помилок, то сплачені кошти будуть зараховані до бюджету як надходження земельного податку від платника, який має податкові зобов’язання з цього податку, та зараховані в його інтегровану картку.

РЕЗУЛЬТАТ: на наступний день після здійснення платежу платник зможе перевірити таке зарахування у приватній частині Електронного кабінету.

Плата за землю: майже 5,0 млрд грн надійшло від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року

Протягом восьми місяців поточного року від платників плати за землю надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 5,0 млрд гривень. 

Повідомляємо, що 30.09.2025 – останній день сплати земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) за серпень 2025 року.

Загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини за видобування нафти отримав понад 45,0 млн грн рентної плати

Упродовж січня – серпня поточного року загальний фонд державного бюджету за видобування нафти отримав від платників Дніпропетровщини понад 45,0 млн грн рентної плати. Це на понад 18,4 млн грн більше ніж у 2024 році, темп росту – 169,5 відсотків.

Звертаємо увагу, якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником податку на додану вартість, то при визначенні доходу від реалізації у звітному (податковому) періоді видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) ним не враховуються суми ПДВ, нараховані на вартість реалізованих корисних копалин, що підлягали перерахуванню до бюджету.

Податки і гарантії при трудовому договорі з нефіксованим робочим часом

   Дніпропетровщина: на понад 47 відсотків зросли надходження єдиного податку від сільськогосподарських товаровиробників

На Дніпропетровщині у січні – серпні 2025 року сільськогосподарські товаровиробники спрямували до місцевих бюджетів понад 497,7 млн грн єдиного податку. Надходження у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року зросли на понад 160,0 млн грн, або на 47,4 відсотки. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька. 

«У сучасних умовах український аграрний бізнес продемонстрував високу стійкість і адаптивність до ризиків воєнного часу. Спроможність виробляти сільськогосподарську сировину та постачати харчові продукти на внутрішній і зовнішні ринки – це вагомий внесок у підтримку економіки країни. Дякуємо за роботу і відповідальність», – акцентувала очільниця обласної податкової служби.

Нагадуємо, що новоутворені юридичні особи – сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

На контролі податківців Дніпропетровщини - погашення заборгованості

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулися зустрічі із керівниками підприємств, що знаходяться на території обслуговування Правобережної державної податкової інспекцій ГУ ДПС та мають заборгованість по платежам до бюджету. Заходи пройшли за участі заступниці начальника ГУ ДПС Наталі Федаш.

Питання податкового боргу постійно перебуває на контролі ГУ ДПС і з метою недопущення накопичення боргів триває постійний діалог керівництва податкового органу з керівниками підприємств-боржників області.   

Цього разу у фокусі уваги – розробка плану заходів з погашення та недопущення зростання податкового боргу та заборгованості з єдиного соціального внеску.

На діалогових майданчиках говорили про фінансовий стан економічно активних підприємств, про причини виникнення заборгованості, про можливі наслідки несвоєчасної сплати податків, зборів та єдиного внеску. 

Від моменту виникнення податкового боргу до можливого примусового стягнення завжди існує встановлена законом процедура: попередження у вигляді податкової вимоги, визначені строки, чіткі правила для стягнення – як за рішенням суду, так і без суду у спрощених випадках. Вчасне виконання податкових зобов’язань – найкращий спосіб уникнути таких наслідків.

Сучасні підходи до взаємодії податкових органів з підприємствами, які мають податкову заборгованість, орієнтуються на партнерські відносини та відкритий діалог. Адже продуктивна комунікація сприяє досягненню балансу між інтересами держави та бізнесу. Податкові органи отримують надходження до бюджету, а підприємства зберігають фінансову стабільність і можливість подальшої діяльності. 

Податківці Дніпропетровщини: про особливості звільнення від оподаткування

Податківці Дніпропетровщини прагнуть, щоб кожен суб’єкт господарювання області був максимально обізнаний у законодавчій базі. Для цього використовують усі можливі інструменти комунікацій.

На черговій онлайн зустрічі з суб’єктами господарювання фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) зупинилися на питанні звільнення від оподаткування власників засмічених земельних ділянок та/або на яких розташовані інженерно-технічні споруди.

В умовах повномасштабного вторгнення земельні ділянки у багатьох регіонах України, у тому числі на Дніпропетровщині, зазнали забруднення вибухонебезпечними предметами чи стали місцями розміщення фортифікаційних споруд.

Такі ділянки не придатні для господарської діяльності. Щоб не здійснювалися податкові нарахування необхідно дотримуватися процедури звільнення від оподаткування.

Під час зустрічі податківці обговорили з платниками, як підстави для ненарахування земельного податку у частині земельних ділянок, непридатних для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, так і умови для звільнення від сплати земельного податку за ділянки, що перебувають у консервації.

Рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів можуть ухвалюватися лише сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями або військово-цивільними адміністраціями на підставі заяв платників.

Приділили увагу і особливому порядку справляння плати за землю платниками єдиного податку четвертої групи за земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані військові інженерно-технічні та/або фортифікаційні споруди, які також не є об'єктом оподаткування.

Сфокусувалися і на сплаті мінімального податкового зобов’язання за ділянки, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, якщо стосовно них уже ухвалені рішення про надання податкових пільг.

Обговорили і періоди, на які земельні ділянки визнаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.

Зустріч проходила у форматі діалогу. Тож суб’єкти господарювання мали можливість отримати і корисні рекомендації, і фахові відповіді на запитання.

Податківці Дніпропетровщини прагнуть, щоб кожен платник володів важливою інформацією та сумлінно виконував податкові зобов’язання.

Військовий збір: 103,3 млрд грн на підтримку армії, або в 4 рази більше, ніж за січень – серпень минулого року

Протягом січня – серпня 2025 року платники спрямували на підтримку армії 103,3 млрд грн військового збору. Порівняно з відповідним періодом минулого року це більше в 4 рази, або +75,2 млрд гривень.

Найбільші суми сплатили:

Київ – 33,5 млрд грн,

Дніпропетровська область – 11,7 млрд грн,

Львівська область – 8 млрд грн,

Харківська область – 6,5 млрд гривень.

Зростання суми надходжень зумовлене підвищенням ставки військового збору до 5 % з 1 грудня 2024 року та сумлінною і своєчасною сплатою збору платниками.

Нагадуємо, самозайняті особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати військового збору на час служби. Це передбачено Законом України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ, яким внесено зміни до Податкового кодексу України.

Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.  

Співпраця ДПС та VERO: українські і фінські податківці обмінялися практиками управління змінами та протидії відмиванню коштів

Про впровадження сучасних підходів в управлінні реформами і ризиками та підвищення доброчесності говорили  представники ДПС та Фінської податкової адміністрації (VERO) під час воркшопу, організованого у межах меморандуму між податковими службами України та Фінляндії.

Учасники обмінялися найкращими практиками з протидії відмиванню коштів та антикорупційної взаємодії. Також розглянули можливості адаптації тематичних навчальних програм країн Північної Європи до українських реалій.

Крім цього, обговорили стандартизацію підходів до управління проєктами та розробку Кодексу етичної поведінки працівників ДПС.

За результатами роботи:

- сформовано спільне бачення співпраці у сфері боротьби з відмиванням коштів та контролю санкцій;

- визначено формат майбутніх навчальних програм і конкретні кроки їх впровадження;

- узгоджено структуру проекту розробки та впровадження нового Кодексу етичної поведінки, створення якого обговорювалось під час переговорного процесу по розділу 16 «Оподаткування»;

- проведено фінальні обговорення подальшого плану реалізації спільного проєкту.

Ефективна співпраця ДПС та VERO, обмін досвідом та новітніми практиками сприятиме розвитку прозорої, ефективної та сучасної податкової системи в Україні.

ДПС довела у Верховному Суді право на використання податкової інформації із Системи обліку даних РРО під час перевірок

Контролюючі органи можуть використовувати під час проведення фактичних перевірок податкову інформацію, яка міститься в Системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО). Таку правову позицію сформував Верховний Суд у постанові від 07.08.2025 по справі № 280/6835/23. 

Аналізуючи вимоги Податкового кодексу України, Верховний Суд вказав на можливість використання під час фактичних перевірок податкової інформації, яка надходить від платників податків через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема: 

про фінансово-господарські операції; 

про застосування РРО/ПРРО;  

електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих через інформаційну систему СОД РРО;

іншої інформації яка міститься в СОД РРО.

Такі дані можуть бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки. 

Тож, застосування такої інформації є належною реалізацією функції податкового контролю.

Також Верховний Суд, надаючи оцінку правовідносинам щодо процедури призначення, проведення фактичної перевірки та оформлення її результатів, підтвердив право контролюючих органів під час проведення такої перевірки досліджувати питання дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за весь період, що перевіряється.

Нагадуємо, що податковий контроль ДПС здійснює з урахуванням  принципів, закладених рішенням РНБО про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу, та виключно з урахуванням ризик-орієнтованого підходу і за наявності високих ступенів ризику. 

До уваги платників плати за землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку (податок) є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (із змінами та доповненнями).

Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, передбачені пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Зокрема, податкова декларація повинна включати інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Пунктом 49.11 ст. 49 ПКУ визначено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог, зокрема, пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Водночас, згідно з п. 49.8 ст. 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Не є підставою для відмови у прийнятті Декларації неподання платником плати за землю разом з Декларацією за звітний період (в тому числі перший) витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки такий витяг носить інформаційний характер та не є додатком до Декларації, який є її невід’ємною частиною.

Для одержання ліцензії на виробництво дистилятів малі виробники дистилятів надають заяву

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) мале виробництво дистилятів – це суб’єкт господарювання, що здійснює за повним технологічним циклом виробництво спиртних напоїв, обсяг реалізації яких не перевищує 10000 декалітрів за календарний рік, з використанням спиртових дистилятів виключно власного виробництва (не придбаних). Виробничі потужності обладнання для виробництва спиртових дистилятів не мають перевищувати 20000 декалітрів у перерахунку на 100-відсотковий спирт за календарний рік. Мале виробництво дистилятів не може бути пов’язаною особою у значенні, наведеному у п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).

Відповідно до ст. 3 Закону № 3817 виробництво спиртових дистилятів здійснюється суб’єктами господарювання, що мають:

повний технологічний цикл виробництва;

місця зберігання спиртових дистилятів, зареєстровані в Єдиному реєстрі місць зберігання.

Мале виробництво дистилятів подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, декларацію відповідності матеріально-технічної бази малих виробництв дистилятів вимогам законодавства (частина четверта ст. 10 Закону № 3817).

Згідно з ст. 41 Закону № 3817 ліцензії на право виробництва, зокрема, дистилятів надаються та їхня дія припиняється органом ліцензування – центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається, за умови реєстрації або взяття на облік суб’єкта господарювання у податкових органах та повідомлення таким суб’єктом господарювання про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, через які здійснюватиметься відповідний вид ліцензійної діяльності, відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ, та проходження електронної ідентифікації онлайн в електронному кабінеті і здійснення листування з контролюючим органом через електронний кабінет відповідно до прийнятої контролюючим органом заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет (частина перша ст. 42 Закону № 3817).

Відповідно до ст. 43 Закону № 3817 для отримання ліцензії на відповідний вид діяльності суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

У заяві про отримання ліцензії на право виробництва дистилятів зазначаються:

реквізити заявника;

вид ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, для отримання якої подається заява;

найменування та код органу ліцензування, до якого подається заява;

адреси місць провадження господарської діяльності/зберігання спиртових дистилятів: адреса/адреси місця виробництва та ідентифікатор/ідентифікатори об’єкта/об’єктів оподаткування.

У разі якщо виробництво спиртових дистилятів здійснюється на території єдиного (цілісного) майнового комплексу, розташованого більше ніж за однією адресою, у заяві зазначаються всі адреси, за якими розташований такий єдиний (цілісний) майновий комплекс;

код/коди адміністративно-територіальної одиниці та території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, у/на якій розміщені: місце виробництва та місця зберігання спиртових дистилятів;

перелік кодів товарів (продукції), що вироблятимуться, згідно з УКТЗЕД;

про ознаку малого виробництва: 1 – мале виробництво дистилятів;

код класифікації доходів бюджету, сума внесеного платежу, номер і дата платіжної інструкції, що підтверджує внесення чергового (щорічного) платежу за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Заявники – малі виробництва дистилятів, разом із заявою про отримання ліцензії на право виробництва дистилятів подають копію декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства.

Строки сплати ФОПом – платником єдиного податку четвертої групи позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків...

Строки сплати ФОПом – платником єдиного податку четвертої групи позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 299 ПКУ).

Згідно з п. 45.1 ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (зі змінами)(далі – Декларація). Одним із додатків, який подається разом з Декларацією, є додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3).

У Додатку 3 платник єдиного податку четвертої групи розраховує, зокрема, різницю між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі – Позитивне значення) платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого Позитивного значення (абзац другий п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Позитивне значення є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).

Показник Позитивного значення, розрахований у рядку 04 графи 3 розд. ІІ Додатка 3, переноситься до рядка 15.2 графи 6 «Розрахункової частини декларації для фізичних осіб – підприємців» (далі – Розрахункова частина) Декларації.

Поряд з цим:

у рядку 15.1 графи 6 Розрахункової частини Декларації зазначаються зобов’язання з єдиного податку за підсумками звітного (податкового) року, який, відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ, сплачувався платником щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі – 10 відс.; у II кварталі – 10 відс.; у III кварталі – 50 відс.; у IV кварталі – 30 відсотків;

у рядку 15 графи 6 Розрахункової частини Декларації шляхом додавання показників рядків 15.1 та 15.2 графи 6 Розрахункової частини Декларації розраховується загальна сума податкового зобов’язання з єдиного податку самостійно нарахована за звітний (податковий) період.

Відповідно до підпунктів 295.9.1 та 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи:

самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки Декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ;

перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

Отже, позитивне значення тобто різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок сплачується фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку четвертої групи не пізніше 20 лютого поточного року на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцезнаходженням платника податку (податковою адресою).

При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Реквізити рахунків для територіальних громад для сплати податків, зборів та платежів (в т. ч. єдиного податку) відкритих Державною казначейською службою України, розміщено на субсайтах відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Чи має право ФОП бути одночасно найманим працівником?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 42 Конституції України (далі – Конституція), кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

При цьому ст. 43 Конституції визначено, що кожний громадянин України має право на працю, а також на створення державою умов для повного виконання цього права.

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Разом з тим, працівник – це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону (п.п. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, трудовий договір укладається роботодавцем з фізичною особою, а не з фізичною особою – підприємцем.

Одночасно зауважуємо, що відповідно до абзацу шостого п. 1 Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу.

Таким чином, з питання трудових відносин платник податків – фізична особа – підприємець може звернутися до Мінекономіки.

Чи застосовуються РРО/ ПРРО при використанні ключ – картки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 13 частини 1 ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Поняття «ключ-карта» та/або «карта-ключ» не міститься ні в Законі України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки та банківську діяльність» (зі змінами та доповненнями), ні в Законі № 1591.

Використання карт із подібними назвами карта «ключ до рахунка» є електронним платіжним засобом, за допомогою якого здійснюються грошові операції в межах договору і законодавства.

Таким чином, термін «ключ-карта», який використовують банки, є електронним платіжним засобом, реалізованим у вигляді пластикової картки.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені у Законі України від 06 липня 1995 року № 65/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265).

Приймання оплати за товари із використанням реквізитів електронних платіжних засобів продавця потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО відповідно до норм Закону № 265.

Разом з тим, згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ) структура номера як поточного, так і платіжного рахунка користувача формуються відповідно до положень Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні. (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 454 (зі змінами).

Слід зазначити, що відповідно до змін в законодавстві України, запроваджених НБУ, протягом 2023 року на виконання Закону № 1591 та на підставі постанов Правління НБУ від 03 березня 2023 року № 18 «Про затвердження змін до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків» та від 24 листопада 2023 року № 161 «Про внесення змін до деяких нормативно – правових актів Національного банку України», якими внесені зміни до Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою НБУ від 29 липня 2022 року № 162 (зі змінами), небанківські надавачі платіжних послуг отримали право відкривати своїм клієнтам платіжні рахунки.

Тобто «платіжні» рахунки хоча і мають формат, аналогічний «поточним» рахункам, не відкриваються і не обслуговуються банками як юридичними особами, що мають банківську ліцензію.

Враховуючи викладене вище, не зважаючи на те, що структура номерів «поточного» та «платіжного» рахунків користувача формується за стандартом IBAN, на відміну від поточних рахунків, які відкривають та ведуть виключно банки, платіжні рахунки відкривають небанківські надавачі платіжних послуг, які не мають банківської ліцензії, а тому у разі використання суб’єктом господарювання послуг небанківських надавачів платіжних послуг для здійснення розрахунків за товари, такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання п. 2 ст. 9 Закону № 265 і здійснення таких операцій має супроводжуватись обов’язковим застосуванням РРО/ПРРО.

Поряд з тим, п. 2 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

Банківські операції здійснюють виключно банки (юридичні особи, котрі мають банківську ліцензію).

Отже, якщо суб’єкт господарювання надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого поточного рахунка в форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунка на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (у тому числі через інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), то у такому разі застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операції.

Надання для оплати за товари реквізитів свого платіжного рахунка у форматі IBAN або реквізитів електронного платіжного засобу буде призводити до втрати права не застосовувати РРО / ПРРО відповідно до п. 2 ст. 9 Закону № 265.

Звертаємо увагу, що у зв’язку з тим, що ДПС не контролює технологічні процеси здійснення переказів (транзакцій) у платіжних системах, встановлення різниці між «IBAN і ключ-картки для приймання платежів» перебуває поза межами контролюючого органу.

Чи здійснюється КНЕДП ДПС автоматичне формування нових сертифікатів раніше засвідчених ним відкритих ключів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Можливість автоматичного формування нових сертифікатів раніше засвідчених відкритих ключів для користувачів електронних довірчих послуг віддалено, без особистої присутності таких користувачів, на період воєнного стану на території України та протягом місяця з дня його припинення чи скасування було передбачено п.п. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» (зі змінами) (далі – Постанова № 300), яка втратила чинність 01.02.2024 згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 січня 2024 року № 88 «Про внесення змін до пункту 6 Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

У зв’язку з втратою чинності Постанови № 300 Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Державної податкової служби України не здійснюється автоматичне формування нових сертифікатів раніше засвідчених ним відкритих ключів.

Про реквізити бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що інформація про відкриті Державною казначейською службою України бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: 

Головна / Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Одночасно, Електронний кабінет платника забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

Також, своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відбувається шляхом їх розміщення в центрах обслуговування платників.

Нагадуємо, що зарахування, зокрема військового збору на бюджетні рахунки здійснюється за наступними кодами класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ):  

- ККДБ 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;

- ККДБ 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;

- ККДБ 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)».

Понад 11,0 млн грн туристичного збору – надходження від платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

Упродовж січня – серпня поточного року платники туристичного збору   спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 11,0 млн гривень. Це на 683,5 тис. грн більше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. Темп росту – 106,6 відсотків.

Повідомляємо, що відповідно до п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (зі змінами).

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Рентна плата за видобування кам’яного вугілля: платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету на понад 154,0 млн гривень

Протягом восьми місяців 2025 року загальний фонд державного бюджету отримав від платників Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля понад 154,0 млн грн рентної плати. 

Звертаємо увагу, що у разі наявності спеціального дозволу (незалежно від мети його отримання) об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг видобутої корисної копалини, крім випадків передбачених п. 252.4 ст. 252 Податкового кодексу України.

При цьому, у разі відсутності об’єкта оподаткування у звітному (податковому) періоді, наявність у суб’єкта господарювання спеціальних дозволів на користування надрами для геологічного вивчення, у т. ч дослідно-промислової розробки корисних копалин (у т. ч. вуглеводнів) та/або створення геологічних територій та об’єктів, визначає обов’язок такого суб’єкта подавати до контролюючого органу податкову декларацію з рентної плати Декларації разом з додатком 1 «Розрахунок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин» та/або додатком 2 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини».

Дніпропетровщина: в ЦОПах адміністративні та інші послуги надаються незалежно від місця обліку платника податків

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), станом на 01.09.2025 адміністративні послуги надаються у 17 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при ДПІ, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.

Фахівці, задіяні у роботі ЦОПі ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.

Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПами забезпечується надання 60 адміністративних послуг, 45 з яких надається безкоштовно.

Так, протягом січня – серпня 2025 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 232 365 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 255 звернення менше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 123 141 звернення, або 53,0 відс. від загальної кількості, та на 24 092 звернення більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.

Протягом восьми місяців поточного року платниками податків отримано 225 037 адміністративних послуг, що на 3 818 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 113 236 адміністративних послуг, або 50,3 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 25 194 послуг більше ніж у відповідному періоді 2024 року.

З початку року здійснено 1 258 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких здійснені 422 адресних виїзди до мало мобільної групи населення та 741 до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.

Станом на 01.09.2025 фахівцями мобільного ЦОП надано 11 733 адміністративних послуг, з яких 2146 адміністративних послуг під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення та 24 001 інших послуг.

Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 18 883 громадянина, яким надано 9 587 адміністративних послуг та 19 956 інших послуг.

Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненню податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють контролюючі органи.

Внесок платників екологічного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини – понад 240,5 млн гривень

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини упродовж січня – серпня 2025 року від платників екологічного податку надійшло понад 240,5 млн гривень. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, це на понад 13,7 млн грн більше ніж за підсумками відповідного періоду минулого року. Темп росту – 106,1 відсотки. 

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави.

Повідомляємо, що у разі надання в оренду стаціонарних джерел забруднення платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря такими орендованими стаціонарними джерелами забруднення є орендар, під час провадження діяльності якого на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря цими стаціонарними джерелами забруднення.

Спрощений режим трудових відносин під час війни: офіційна праця — офіційні гарантії

Від змін у законодавстві до практичних порад: системна комунікація влади та бізнесу

Діалог влади та бізнесу став ефективним інструментом комунікації, який дозволяє знаходити спільні рішення та поглиблювати взаємну довіру, що позитивно впливає на розвиток економіки регіону. 

Чергова онлайн зустріч із представниками бізнес-спільноти Дніпропетровщини у рамках регіональної платформа «Діалог влади та бізнесу» відбулася під головуванням першого заступника голови облдержадміністрації – начальника обласної військової адміністрації Юрія Яндульського, за участю Теодозії Чернецької, очільниці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), керівників структурних підрозділів обласної податкової та обласної військової адміністрації.

Звертаючись до учасників діалогу Теодозія Чернецька зазначила: «Наші традиційні зустрічі направлені виключно на підтримку бізнесу. Вони дозволяють оперативно доносити до вас важливу інформацію: від змін у законодавстві до практичних порад щодо оптимізації оподаткування чи вирішенні нагальних питань адміністрування».

Цього разу на дискусійному майданчику розглядався цілий ряд важливих питань: оподаткування транспортним податком юридичних осіб, відповідальність за порушення законодавства у сфері обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також подання відомостей про зміну реєстраційних даних, електронні сервіси, новації у сучасних форматах комунікації і не тільки.

Розглядаючи питання обігу підакцизних товарів, присутнім роз’яснили основні вимоги законодавства, порядок їх дотримання та відповідальність за порушення. 

Не менш важливою темою діалогу стала сплата транспортного податку, який є важливим джерелом наповнення місцевих бюджетів. Юридичні особи області упродовж 8 місяців цього року сплатили транспортного податку на майже 1,5 млн грн більше ніж за такий же період торік. Учасників зустрічі ознайомили з переліком легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню у цьому році та з іншими суттєвими аспектами транспортного оподаткування.

Кожному з питань порядку денного приділено увагу. Особливий фокус – на новаціях у комунікаціях. Податківці розповіли про відкриття у 20 територіальних підрозділах, у тому числі при ГУ ДПС, Офісів податкових консультантів (Офіс). Це сервіс нового типу, який  покликаний надати максимальну підтримку платникам. В Офісі можна отримати фахову консультацію, розібратися у податкових питаннях, аби уникнути порушень законодавства.

Суб’єктів господарювання закликали відповідально ставитися до обов`язку сплати податків, а також звітування. Податківці наголосили, що завжди відкриті до партнерського діалогу. Сформований системною роботою простір довіри дозволяє бізнесу і податківцям Дніпропетровщини будувати співпрацю, яка ґрунтується на взаємній повазі.

Леся Карнаух обговорила з командою EU4PFM заходи із розвитку цифрової податкової системи

Про підсумки спільної роботи, пріоритети у подальшій взаємодії та майбутні проєкти говорили під час зустрічі в. о. Голови ДПС Леся Карнаух, команда ДПС та представники проєкту EU4PFM на чолі з керівником сектору з питань управління державними фінансами Представництва Європейського Союзу в Україні Хав’єром Касаснова-Бернадом та керівником проєкту «Програма підтримки управління державними фінансами України» Юргітою Домейкієне. 

Як відзначила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух, зустріч з експертами EU4PFM  – це можливість спланувати спільний рух уперед, до розбудови ще більш сучасної та цифрової податкової системи України у рамках Національної стратегії доходів – важливого документу не лише для ДПС, але й всієї країни.

За її словами, однією з ключових реформ НСД є впровадження системи управління податковими ризиками. Для ДПС важливо, щоб такий підхід став реальністю, а не лише планами на майбутнє.

«Серед ключових досягнень 2025 року – проходження етапу скринінгу по 16 переговорному розділу, удосконалення стандартного аудиторського файлу SAF-T UA, впровадження електронного аудиту та проведення навчань для співробітників ДПС. За вашої підтримки ми змогли реалізувати ці завдання, які закладають основу для подальшої трансформації», – наголосила Леся Карнаух. 

Вона також відзначила, що вже розроблено План цифрового розвитку ДПС до 2030 року, узгоджений з Європейською комісією. 

«Це масштабна дорожня карта, і вона визначає, де саме наша співпраця з EU4PFM може бути найбільш результативною. Серед її пріоритетів – інтеграція ІТ систем ДПС із системами ЄС, а також інші стратегічно важливі завдання для податкової служби», – розповіла очільниця ДПС. 

Сторони також обговорили питання:

впровадження електронного аудиту і SAF-T UA:

ДПС планує не лише навчити фахівців працювати з новою системою, але й допомогти платникам податків краще розуміти, як формувати й подавати файл. Важливою є підтримка партнерів у створенні нових алгоритмів аналізу даних;

аналітика та великі дані:

працюємо над використанням сучасних інструментів для обробки великих масивів даних, їх візуалізації та аналізу. Це допоможе більш ефективно виявляти ризики й робити перевірки більш прозорими;

міжнародні стандарти, зокрема CRS:

 важливий напрям, адже він напряму пов’язаний з виконанням міжнародних зобов’язань України й інтеграцією у європейську фінансову систему. У наступному році плануються тренінги щодо перевірок підзвітних фінансових установ;

розвиток ІТ-проєктів:

продовжуємо роботу над удосконаленням електронного кабінету, Податкового блоку, запровадженням е-Акцизу. В перспективі створення автоматизованої системи управління податковими ризиками та сховища даних;

законодавча гармонізація:

попереду велика робота з транспортування директив ЄС у сфері оподаткування та корпоративного права. І тут в партнерстві з Мінфіном  розраховуємо на підтримку експертів EU4PFM, проведення належної комунікації з  бізнесом і суспільством, щоб нові правила були зрозумілими і прозорими;

сервіси для платників:

ДПС працює над тим, щоб спілкування з податковою було максимально зручним і клієнтоорієнтованим. 

«Новим комунікаційний майданчиком для вирішення питань платників стали Офіси податкових консультантів, які  розпочали свою роботу у кожному регіоні України. Це – допомога бізнесу та можливість отримати швидку та якісну консультацію з питань оподаткування, фахову пораду у вирішенні спірних ситуацій», – зазначила Леся Карнаух. 

Вона закликала експертів EU4PFM детальніше ознайомитися з роботою Офісів та за можливості надати свої рекомендації до покращення їх роботи з урахуванням світового досвіду.

Майже 400 млрд грн податку на доходи фізичних осіб цьогоріч вже сплачено до бюджету

За 8 місяців поточного року платники перерахували майже 400 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. Це на 20,3 %, або +67,3 млрд грн більше відповідного показника минулого року.

Найбільше ПДФО перерахували платники:

м. Києва – 95,1 млрд грн,

Дніпропетровської – 39,2 млрд грн,

Львівської – 26,9 млрд грн,

Київської областей – 23,8 млрд гривень.

Зростання сплати податку на доходи фізичних осіб свідчить про легалізацію трудових відносин, прозорість виплат та розвиток бізнесу.

Нагадуємо громадянам про можливість скористатися податковою знижкою. Це право передбачене для платників податку на доходи фізичних осіб, які протягом року здійснювали витрати, що підлягають компенсації з бюджету.

Документи на отримання податкової знижки за витратами 2024 року можна подавати до 31 грудня 2025 року.

Як отримати податкову знижку: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/870381.html. 

Як подати декларацію – детальніше за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/866521.html.  

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.      

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(Кам'янський район)

« повернутися