Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Дата: 13.11.2025 09:20

Кількість переглядів: 116

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Податківці Дніпропетровщини: менторство допомагає долати бар’єри

З унікальним досвідом лідерства і командної роботи ветерани у цивільному житті готові підтримувати економіку країни, розвиваючи власні справи.

Для підтримки ветеранського бізнесу держава та міжнародні партнери пропонують захисникам грантові програми. Про оподаткування бізнесу, започаткованого на грантові кошти ФОПами – ветеранами, та сучасні формати спілкування з податковою йшлося на онлайн зустрічі податківців Дніпропетровщини із звільненими зі служби військовими, родинами мобілізованих, а також членами загиблих захисників та захисниць. Діалог відбувся у рамках роботи Центру ветеранського розвитку (Центр), що функціонує при Університеті митної справи та фінансів (Університет) за участю заступниці начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталі Федаш.

«Для податкової служби Дніпропетровщини вкрай важливо створити умови, в яких ветеранський бізнес зможе розвиватися, зростати та ставати опорою місцевої економіки», – зазначила Наталя Федаш.

До зустрічі долучилася і амбасадор безбар’єрності при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Даценко, а також викладачі Університету та представники Центру.

Спільні проєкти і менторство податківців та вищого навчального закладу спрямовані на ефективну реалізацію Національної стратегії безбар’єрного простору. Системна підтримка захисників і захисниць для успішної реалізації ветеранських ініціатив сприяє донесенню важливої інформації про законодавчі новації та, в цілому, на їхню податкову обізнаність. 

Розглядаючи питання оподаткування грантів ФОПів – ветеранів, податківці, зокрема наголосили, що державні гранти, які фінансуються з державного чи регіональних бюджетів, не оподатковуються. З грантів, отриманих від благодійних або громадських організацій, у тому числі міжнародних фондів, – 18 % ПДФО та 5 % військового збору обов’язкові. 

Також на зустрічі приділено увагу сучасним форматам спілкування. Наразі податковою області напрацьовані важливі канали комунікаційної взаємодії. Серед яких новий сервіс – Офіс податкових консультантів (Офіс). Простір, де можна отримати фахову консультацію з податкових питань на безоплатній основі. Ознайомитися з додатковою інформацією про послуги Офісу, а також з графіками прийому та контактами, у тому числі для попереднього запису, можна на інформаційному ресурсі – субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України. 

Учасники заходу мали можливість поставити запитання і отримати фахові відповіді. 

Підсумовуючи зустріч, податківці зазначили, що ветеранський бізнес – це приклад незламності та важлива інвестиція у стійкість нашої держави.

ПРРО від ДПС – сучасне та зручне програмне рішення для бізнесу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Кабінетом Міністрів України розпорядженням від 27 грудня 2023 року № 1218-р схвалена Національна стратегія доходів на 2024 – 2030 роки (НСД). Це дорожня карта реформування податкової системи та удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі.

Стратегічні цілі НСД включають, зокрема, відновлення довіри платників податків до контролюючих органів, підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та впровадження сучасних ІТ-рішень податкового адміністрування.

Одним з важливих аспектів зазначених цілей є цифровізація процесів контролю та фактичних перевірок, яка передбачає вдосконалення технології передачі даних з РРО (ПРРО).

Державна податкова служба України пропонує бізнесу безоплатне програмне рішення, призначене для реєстрації розрахункових операцій – «ПРРО ДПС», яке відповідає вимогам законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері застосування ПРРО.

Актуальна версія «ПРРО ДПС» для операційних систем Android, iOS, Windows, Web доступна для завантаження на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni - rro/ та на відповідних платформах App Store Google, Play (для Android та iOS).

Переваги ПРРО від ДПС:

- безкоштовність,

- мобільність – може бути використане на будь-якому гаджеті,

- проста та зручна реєстрація,

- безкоштовні та автоматичні оновлення,

- можливість роботи в режимі офлайн.

Для допомоги користувачам на вебпорталі ДПС розміщено банер «Програмні РРО», який містить:

- активні посилання на цифрові платформи для завантаження ПРРО від ДПС,

- керівництво користувача для відповідних операційних систем,

- нормативно-правові акти, пов’язані з роботою ПРРО,

- роз’яснення для платників,

- відповіді на актуальні питання,

- відеоуроки та презентації,

- реєстраційні форми,

- форми для отримання електронних довірчих послуг.

Державна податкова служба України продовжує працювати над впровадженням та удосконаленням цифрових технологій, що мінімізують вплив людського фактору та забезпечують прозорість під час здійснення податкового контролю.

Консультаційний центр – дієва допомога платникам ПДВ

Отримати вичерпну інформацію про критерії ризиковості та фахові рекомендації стосовно усунення проблемних питань і безперебійної реєстрації податкових накладних платник ПДВ має можливість, звернувшись до консультаційного центру Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Консультаційний центр).

Консультаційний центр працює для всіх.

Фахівці, задіяні у роботі Консультаційного центру, проявляють індивідуальний підхід до кожного звернення, у тому числі щодо питань мінімізації ризиків блокування податкових накладних.

За особистим зверненням консультації надаються платникам у приміщенні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17- А.

Звертаємо увагу платників податків регіону, що консультації можна отримати без попереднього запису, за умови наявності документів, що посвідчують особу або довіреності на представництво інтересів суб’єкта господарювання.

Графік роботи Консультаційного центру: з понеділка по п’ятницю з 08:30 до 12:30 та з 13:00 до 17:00.

Якщо у вас є запитання, що стосуються реєстрації/відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, заповнення таблиці даних платника податку на додану вартість та інші питання, до Консультаційного центру можна звернутися і за номерами телефонів «гарячих ліній»: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13. 

Консультаційний центр – дієва допомога платникам ПДВ. Практика відкритого спілкування доводить свою результативність у вирішенні нагальних питань. Конструктивний діалог податківців з платниками допомагає бізнесу працювати у правовому полі.

Акцизний податок: для осіб з інвалідністю законодавством передбачені пільги

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Податковим кодексом України передбачені окремі пільги зі сплати акцизного податку для осіб з інвалідністю.

Так, звільняються від оподаткування акцизним податком:

► операції з реалізації легкових автомобілів для осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю (п.п. 213.3.1 п. 213.3 ст. 213 ПКУ), якщо їх вартість оплачено за рахунок коштів:

- державного або місцевих бюджетів;

- фондів загальнообов’язкового державного страхування.

► операції з ввезення на митну територію України підакцизних товарів (крім алкоголю та тютюнових виробів) у вигляді міжнародної технічної (надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) або гуманітарної допомоги (п.п. 213.3.9 п. 213.3 ст. 213 ПКУ).

Згідно із Законом України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (зі змінами та доповненнями)  (далі – Закон № 1192) до гуманітарної допомоги не належать підакцизні товари, крім:

- транспортних засобів для перевезення понад 8 осіб, а також спеціально обладнаних автомобілів для перевезення осіб з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату;

- такі транспортні засоби мають бути передані у користування установам соціального захисту населення, громадським об’єднанням осіб з інвалідністю, підприємствам та організаціям, заснованим ними, а також громадським організаціям та іншим об’єднанням ветеранів війни.

Отже, якщо автомобіль, обладнаний для перевезення осіб з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату, визнано гуманітарною допомогою відповідно до Закону № 1192, його ввезення на митну територію України не оподатковується акцизним податком.

ДПС рекомендує громадським організаціям, благодійним фондам та соціальним установам заздалегідь оформлювати документи для підтвердження статусу гуманітарної допомоги, щоб скористатися податковими пільгами у повному обсязі.

ПДВ: продовжено дію касового методу в енергетиці і запроваджено пільгу при передачі меліоративних систем

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01.10.2025 набрав чинності Закон України від 16 липня 2025 року № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі – Закон № 4536). 

Законом № 4536 внесено низку змін, зокрема щодо оподаткування податком на додану вартість (ПДВ).

Основні зміни:

- до 01 січня 2028 року продовжено застосування касового методу з ПДВ для операцій з постачання електричної енергії, вугілля та/або продуктів його збагачення, централізованого водопостачання та водовідведення;

- запроваджено нову податкову пільгу з ПДВ: застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ при передачі меліоративних систем, що перебувають у державній та комунальній власності. Таке звільнення застосовується у разі, якщо передача систем здійснюється безоплатно і лише організаціям водокористувачів відповідно до Закону України від 17 лютого 2022 року № 2079-ІХ «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» (зі змінами та доповненнями).

Ця пільга є тимчасовою та буде діяти до набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі.

При застосуванні пільги податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до положень п. 198.5 ст. 198 та ст. 199 Податкового кодексу України не нараховуються.

Довідково: згідно з пунктом 4 частини першої ст. 1 Закону № 2079 організація водокористувачів (далі – організація) – це неприбуткова юридична особа, створена власниками та/або користувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення для забезпечення використання, експлуатації та технічного обслуговування об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем з метою надання послуг щодо гідротехнічної меліорації земельних ділянок на території обслуговування меліоративної мережі організації.

Закон України № 4577: преференції для резидента Дефенс Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 05.10.2025 набрав чинності Закон України від 21 серпня 2025 року № 4577-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» (далі – Закон № 4577), яким вносяться зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2469).

Законом № 2469 (з урахуванням змін, внесених Законом № 4577) запроваджено правовий режим Дефенс Сіті до 01 січня 2036 року або до вступу України до Європейського Союзу, у зв’язку з чим:

Кодексом передбачено, зокрема: 

● нові поняття «резидент Дефенс Сіті», «реєстр Дефенс Сіті», які визначаються у значенні, наведеному в Законі № 2469; 

● вимоги та пільги для резидента Дефенс Сіті: резидентом Дефенс Сіті може бути лише платник податку на прибуток підприємств. 

Для резидента Дефенс Сіті передбачено звільнення від оподаткування податком на прибуток, але за умови, що цей прибуток буде використаний на цільове реінвестування (створення чи оновлення матеріально-технічної бази, модернізація основних засобів, впровадження новітніх технологій, придбання прав інтелектуальної власності для оборонних замовлень, дослідження та розробка нових зразків озброєння й техніки тощо). Використання на інші цілі вважається нецільовим використанням. Якщо звільнений від оподаткування прибуток не буде використано на таке реінвестування у визначений строк, то платник зобов’язаний буде нарахувати та сплатити податок на прибуток із невикористаної частини. У разі невикористання резидентом Defence City звільненого від оподаткування прибутку відповідно до визначених законом напрямів до 31 грудня календарного року, наступного за податковим роком, платник податку зобов’язаний нарахувати та сплатити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, на невикористану частину звільненого від оподаткування прибутку. Резиденти Defence City (крім платників податку, які одночасно мають статус резидента Дія Сіті) звільняються від сплати: земельного податку починаючи з наступного місяця після надання статусу резидента. 

Звільнення від сплати земельного податку поширюється на: 

1) земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти виробничого призначення, що використовуються у господарській діяльності резидентів Defence City;

2) земельні ділянки, які тимчасово не використовуються у господарській діяльності резидентів Defence City протягом періоду релокації і при цьому не передані у користування третім особам; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, починаючи з наступного місяця після надання статусу резидента.

Звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поширюється на: 

1) об’єкти нерухомості, розташовані на території обраного для релокації населеного пункту, за умови, що такі об’єкти нерухомості не здаються в оренду, лізинг, позичку (крім працівників резидента Defence City) та використовуються у господарській діяльності резидентів Defence City та/або для проживання їх працівників; 

2) будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, які на період релокації резидентів Defence City не використовуються за призначенням у їхній господарській діяльності, та не здаються в оренду, лізинг, позичку; екологічного податку починаючи з наступного податкового періоду після надання статусу резидента. У разі втрати статусу резидента Defence City платник податку втрачає право на звільнення від сплати податків. Такий платник зобов’язаний після прийняття рішення про втрату статусу резидента Defence City подати уточнюючу податкову звітність, нарахувати та сплатити податкове зобов’язання та пеню. 

Від платників Дніпропетровщині за видобування нафти надходження рентної плати до місцевих бюджетів зросли майже на 37,0 відсотків

У січні – жовтні 2025 року від платників рентної плати за видобування нафти до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 2,7 млн гривень. Це на 741,4 тис. грн більше ніж у січні – жовтні 2024 року. Темп росту – 136,9 відсотків.

Звертаємо увагу, що сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини), визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Слід зазначити, що у разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.

Нагадуємо, що 19.11.2025 – останній день сплати, зокрема рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за ІIІ квартал 2025 року.

Фізичні особи – платники транспортного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 10,3 млн гривень

Протягом десяти місяців 2025 року фізичні особи – платники транспортного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 10,3 млн гривень. 

Звертаємо увагу, згідно з п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування транспортним податком від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Підпунктом 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Національна стратегія доходів: позитивні наслідки цифровізації матеріалів фактичних перевірок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Максимальна автоматизація усіх податкових процесів спрямована на ефективну взаємодію з платниками податків. 

Запровадження цифровізації матеріалів фактичних перевірок за допомогою сучасних інформаційних технологій, у рамках Національної стратегії доходів до 2030 року, матиме такі позитивні наслідки: 

- зменшить витрати робочого часу на здійснення заходів щодо формування акта фактичної перевірки;

- дозволить покращити якість та результативність податкового контролю за рахунок автоматизації процесу; 

- зменшить вплив «людського» фактору під час складання акта та формування матеріалів фактичної перевірки; 

- надасть можливість платникам податків ознайомлюватись із результатами фактичних перевірок в більш зручний спосіб.

Акцизний податок з ввезених товарів: від платників Дніпропетровщини внесок до загального фонду держбюджету – майже 255,4 млн гривень

Упродовж січня – жовтня поточного року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету акцизним податком з ввезених товарів майже на 255,4 млн гривень. Як зауважила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, у порівнянні з минулорічним відповідним періодом надходження зросли майже на понад 51,5 млн грн, або на 25,2 відсотки. 

Керівник обласної податкової служби зазначила, що дотримання платником чотирьох основних обов’язків, визначених податковим законодавством, а саме: належної реєстрації в податковій системі; своєчасного подання податкової звітності; зазначення повної та достовірної інформації у податковій звітності і сумлінної сплати податкового зобов’язання в установлені терміни – це запорука наповнення бюджетів у повному обсязі, і як результат – стабільність економіки.

«Дякуємо бізнесу за відповідальне ставлення до сплати податків. Взаємодія податкової служби з платниками спрямована на розвиток партнерських відносин. Увага, повага, довіра – це не просто гасло, це принципи роботи сучасної податкової служби. Сьогодні ми разом протистоїмо викликам і працюємо задля стабільного наповнення бюджетів. Отже, якісна податкова підтримка представників бізнеса – важлива і необхідна», – підкреслила Теодозія Чернецька.

Нагадуємо, що 20.11.2025 – останній день подання декларації з акцизного податку за жовтень 2025 року.

Розлив пального у тару ємністю від 5 до 60 літрів, без зміни характеристик такого пального: чи вважається операція виробництвом пального?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.28 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) виробництво підакцизних товарів (продукції) – це технологічний процес, в тому числі змішування, здійснення якого внаслідок зміни форми, властивостей або складу сировини, напівфабрикатів або готової продукції призводить до отримання підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), надання таким товарам інших властивостей, що призводить або не призводить до збільшення обсягів таких товарів.

Згідно з п. 14 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) виробництво пального – діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу, інших видів сировини, у тому числі невикопної біологічно відновлюваної сировини органічного походження (біомаси), в результаті якої отримується пальне та інші продукти переробки, а також діяльність із змішування пального (крім скрапленого газу) і добавок (присадок) в обсязі понад 1 відс. загального об’єму пального.

Не вважається виробництвом пального змішування пального, яке класифікується за різними кодами згідно з УКТ ЗЕД, у результаті якого отримується пальне, що відноситься до одного з кодів УКТЗЕД пального, що змішувалося, змішування скрапленого газу, визначеного у п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПКУ, а також змішування пального (крім скрапленого газу) і добавок (присадок) до пального в обсязі до 1 відс. включно (частина третя ст. 26 Закону № 3817).

Отже, розлив пального у тару ємністю від 5 до 60 літрів без зміни характеристик такого пального не є виробництвом пального у розумінні Закону № 3817.

Комунікаційна податкова платформа – оперативна взаємодія податкової служби з бізнес-асоціаціями і громадськістю

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) функціонує комунікаційна податкова платформа (КПП), створена для ефективного діалогу податкової служби з бізнесом і громадськістю. 

Це зручний і ефективний механізм взаємодії між бізнес-асоціаціями, громадськими організаціями, які представляють інтереси бізнесу, та податковими органами.

Переваги КПП:

- можливість отримання професійних консультацій з питань оподаткування;

- розгляд індивідуальних ситуацій у контексті податкового законодавства;

- оперативний зворотний зв’язок від фахівців ГУ ДПС.

Щоб скористатися цим ресурсом для оперативного вирішення питань в сфері оподаткування або якщо є потреба у проведенні певних заходів за визначеною тематикою, необхідно просто надіслати звернення на електронну скриньку КПП dp.ikc@tax.gov.ua. Комунікатори – фахівці податкової служби Дніпропетровщини оперативно його опрацюють та нададуть відповідь. 

Користуйтеся ресурсами ДПС!

Від платників Дніпропетровщини за спецвикористання води до місцевих бюджетів надійшло понад 79,6 млн грн рентної плати

Упродовж січня – жовтня 2025 року платники рентної плати за спеціальне використання води поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 79,6 млн гривень. 

Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання, який здійснює видобування води із декількох свердловин, розташованих на територіях різних територіальних громад, які обслуговує один контролюючий орган подає до такого контролюючого органу одну податкову декларацію з рентної плати (далі – Декларація) з кількістю додатків 5 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води» (далі – Додаток 5), що відповідає кількості свердловин.

При цьому у графі «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – КАТОТТГ), за місцем обліку платника рентної плати (місцезнаходженням контролюючого органу, до якого подається Декларація).

У Додатках 5, зокрема, наводиться наступна інформація:

у рядку 3 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ, на території якої знаходиться водний об’єкт;

у рядку 5 – код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ, за місцезнаходженням водного об’єкта.

Транспортний податок: платники поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 18,3 млн гривень

З початку 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників транспортного податку надійшло понад 18,3 млн гривень.

Нагадуємо, що згідно з п.п. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України з 01 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Самозайнята особа без найманих працівників служить за контрактом: звільнення від сплати єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Абзацом першим п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) встановлено, що під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами та доповненнями), платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначені пунктами 4 (фізичні особи – підприємці, у тому числі фізичні особи підприємці на спрощеній системі оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), та 5 прим. 1 (члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) частини першої ст. 4 Закону № 2464, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску (абзац другий п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

У випадку відсутності інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів або її не отримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) платника єдиного внеску, зазначеного у пунктах 4, 5 або 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, такий платник має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту (абзац одинадцятий п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Згідно з абзацом шостим п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 положення п. 9 прим. 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» (далі – Указ № 303), та протягом усього особливого періоду.

Враховуючи зазначене, ФОПи (особи, що провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства) без найманих працівників, які служать за контрактом у період дії воєнного стану в Україні, звільняються від сплати єдиного внеску за себе з першого дня мобілізації, оголошеної Указом № 303, та протягом усього особливого періоду.

З початку року платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду держбюджету понад 4,8 млрд грн податку на прибуток

У січні – жовтні поточного року платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду державного бюджету понад 4 838,8 млн грн податку прибуток підприємств. Як акцентувала начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Теодозія Чернецька, це на понад 648,8 млн грн, або на 15,5 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.

Керівник обласної податкової зауважила, що, сумлінно сплачуючи податки, платники Дніпропетровщини проявляють стійкість перед викликами сьогоднішніх реалій. 

«Своєчасне наповнення бюджетів – це стратегічний напрямок діяльності податкової служби. Спільно з платниками працюємо над збільшенням фінансового ресурсу держави, щоб, незважаючи на непрості умови, економіка працювала і розвивалась. Дякуємо кожному, хто відповідально ставиться до виконання своїх зобов’язань. Продовжуємо взаємодію з бізнесом задля стабільного функціонування нашої країни», – зазначила Теодозія Чернецька.

Нагадуємо, що згідно з внесеними до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств (Декларація) змінами (набрали чинності 16.09.2025), за звітний 2025 рік платники, які безоплатно надають допомогу неприбутковим організаціям для потреб забезпечення оборони держави та надання гуманітарної допомоги, подаватимуть Декларацію за оновленою формою з додатком БД.

У новому додатку БД зазначається наступна інформація:

- про безоплатне перерахування (передання) коштів, товарів, вартість безоплатного виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям, у тому числі благодійним організаціям;

- про безоплатну допомогу для потреб забезпечення оборони держави та надання гуманітарної допомоги.

Сергій Лисеюк: Нові підходи до податкових перевірок – фокус на аналізі ризикових операцій

Державна податкова служба України активно вдосконалює систему податкових перевірок, акцентуючи увагу на якості та ефективності, ніж на просто формальному виконанні положень Податкового кодексу. Головний принцип: мінімум втручання – максимум прозорості, професійності та партнерства з бізнесом. Про це  розповів заступник Голови ДПС Сергій Лисеюк під час TAX & BUSINESS TALKS – A2B FORUM, організованого Асоціацією адвокатів України.

За його словами, на виконання липневого Указу Президента, яким затверджено рішення РНБО щодо зміни підходів до контролю, ДПС переформатувала свою роботу, активно застосовуючи ризик-орієнтовний підхід при відборі платників до перевірок.

«Ми зосередили увагу на суб’єктах з високим рівнем ризику порушень податкового законодавства. Удосконалено механізми ідентифікації та оцінки податкових ризиків для визначення доцільності перевірок. У результаті кількість фактичних перевірок у жовтні цього року порівняно з липнем зменшилась на 30 %, а документальних позапланових – на 15 %», – зазначив Сергій Лисеюк.

Такий підхід дозволяє податковій службі раціональніше використовувати ресурси та не відволікати бізнес від основної діяльності, зосередженої на розвитку і сплаті податків.

Заступник Голови ДПС також наголосив, що реформа податкових перевірок – частина ширшої стратегії, спрямованої на зміцнення довіри між податковою службою та бізнесом.

«Ми вже почали говорити про культуру, про довіру і про рух податкової служби в напрямі її зміцнення. Відкритий діалог – це те, з чого починаються зміни. Ми не просто змінюємо інструменти – ми змінюємо підхід. Наша мета – зробити податкову службу зрозумілою, ефективною і такою, якій довіряють», – підкреслив заступник Голови ДПС.

Одним із кроків до відкритості стало підписання в березні – липні Меморандуму про співпрацю з Центром досліджень фіскальної політики. Результатом партнерства став запуск дашборду моніторингу податкових надходжень, який офіційно запрацював наприкінці вересня.

Цей інструмент дає змогу відстежувати виконання планів, доведених Міністерством фінансів, аналізувати динаміку податкових надходжень та ефективність податкової політики.

«Дашборд – це прозорість у дії. Держава отримує інструмент контролю, а суспільство – зрозумілий доступ до даних про наповнення бюджету», – зазначив Сергій Лисеюк.

Він також акцентував, що з вересня ДПС відкрила Офіси податкових консультантів у 20 регіонах, де вже надано понад 16 тисяч консультацій, а рівень задоволеності платників становить 97 %.

«Бізнес хоче більше комунікувати – і ми відкриті до цього. У штаті офісів працюють 1,5 тисячі фахівців, які надають консультації щодо сплати податків, трансфертного ціноутворення, електронного кабінету, ліцензування та податкової звітності», – розповів заступник Голови ДПС.

Важливим також є впровадження системи електронного аудиту (е-аудиту) – ключового інструменту цифрової трансформації податкового контролю. Станом на сьогодні у тестуванні беруть участь 38 платників, передано 692 SAF-T-файли.

«Е-аудит – це не просто інновація, це новий рівень аналітики. Ми поступово відходимо від ручного опрацювання інформації та зосереджуємося на аналізі ризикових операцій», – пояснив Сергій Лисеюк.

Для зручності платників створено банер із інформацією про систему е-аудит на вебпорталі ДПС та майданчик у Google Chat для комунікації з розробниками.

Учасники заходу також обговорили механізми міжвідомчої взаємодії, зокрема, ДПС, БЕБ та Держмитслужби. Зазначалося, що ефективність своєчасного обміну інформацією  є важливим чинником дієвості заходів детінізації економіки та боротьби з економічними та фінансовими правопорушеннями.

Дніпропетровщина: відкритий діалог податківців з платниками прибирає бар’єри в комунікації, зміцнює партнерські відносини

Обізнаність в податкових питаннях – це гарантія ведення бізнесу без помилок і порушень законодавства. Інформаційно-роз’яснювальна робота фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) здійснюється на постійній основі, щоб рівень податкової дисципліни платників зростав і податки сплачувались до бюджетів своєчасно.

Минулотижневі заходи традиційно присвячені новаціям податкового законодавства і важливим та актуальним темам.

Так, на засіданнях «круглих столів», проведених для платників м. Дніпро, м. Покров, сел. Софіївка, с. Дубовики та с. Богданівка йшлося, зокрема про можливості електронних сервісів ДПС України, про роботу антикорупційного сервісу ДПС «Пульс», інформаційні ресурси ГУ ДПС, зокрема – комунікаційну податкову платформу, створену на базі ГУ ДПС. На порядку денному питання визначення мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) та отримання права на податкову знижку.

Платникам також нагадали про умови і порядок звільнення від податкових зобов'язань ФОПів, які мобілізовані або підписали контракт на проходження військової служби. Детально зупинились на алгоритмі дій у разі: якщо фізична особа після призову на військову службу або укладення контракту зареєструвалася як ФОП; якщо мобілізована ФОП 3 групи перевищила протягом календарного року, в якому вона проходила військову службу, встановлений обсяг доходу; якщо анулювано статус платника єдиного податку під час служби за наявність податкового боргу.

Фахівцями ГУ ДПС у м. Кривий Ріг, м. Самар, сел. Юр’ївка та с. Дубовики організовані семінари. На заходах платників ознайомили з новаціями законодавства, зокрема з особливостями оподаткування резидентів Дефенс Сіті; новими вимогами до зарплат або загального місячного оподатковуваного доходу у сфері торгівлі алкоголем, тютюновими виробами та пальним; змінами до порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних тощо.

Під час спілкування податківці презентували роботу Офісу податкових консультантів ГУ ДПС (Офіс), який запрацював з початку вересня поточного року. Акцентовано, що Офіс – новий сервіс, орієнтований на комунікацію з платниками за принципами рівних можливостей, поваги та інклюзії. Платникам повідомили про принципи роботи Офісу та напрямки, за якими надаються усні консультації.

На зустрічі, яка відбулась з суб’єктами господарювання м. Кам’янське обговорили основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року і переваги запровадження системи управління комплаєнс-ризиками. Податківці також ознайомили платників з особливостями дистанційного листування з податковою службою через Електронний кабінет. У фокусі діалогу і питання офіційного оформлення трудових відносин.

Говорили також про порядок сплати/повернення платежів, зокрема, як правильно сплатити плату за землю та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, через мобільні застосунки банків.

Вільний доступ до отримання адміністративних та інших послуг, які надаються фахівцями ГУ ДПС – це про право і комфорт кожного. Податкова служба для зручності платників співпрацює з Центрами надання адміністративних послуг (ЦНАП) Дніпропетровщини.

Так, у рамках роботи Мобільного ЦОПу працівниками Верхньодніпровського сектору обслуговування платників Кам’янської ДПІ ГУ ДПС здійснено виїзд до ЦНАПу виконавчого комітету Вільногірської міської ради; Нікопольською ДПІ ГУ ДПС до ЦНАПів Марганецької міської ради та Томаківської селищної ради.

Під час роботи фахівці ГУ ДПС приймали заяви та надавали консультації щодо внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР, отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу (форма № 10ДР), проведення звірки по земельному податку та податку на нерухоме майно тощо.

Інформаційно-роз’яснювальна робота податкової служби Дніпропетровщини спрямована на оперативне доведення до платників важливої і актуальної податкової інформації. Ефективна взаємодія податкової служби з бізнесом і громадськістю позитивно впливає на рівень виконання платниками податкового законодавства. У час викликів це особливо необхідно, адже своєчасне наповнення бюджетів – це вагома підтримка економіки країни і життєдіяльності громад.

До яких операцій не застосовується режим експортного забезпечення?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Підпунктом «а» п. 97.2 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено умови, за дотримання яких операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. «б» п. 193.1 ст. 193 ПКУ.

Крім того, абзацами десятим – дванадцятим ст. 19 прим.2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 959-ХІІ) передбачені винятки, до яких режим експортного забезпечення не застосовується, а саме:

вивезення окремих видів товарів як припасів транспортними засобами комерційного призначення відповідно до ст. 229 Митного кодексу України;

вивезення окремих видів товарів (товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД), які здійснюються платниками ПДВ у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень п. 15 розд. ІХ Закону України від 30 червня 1993 року № 3348-XII «Про карантин рослин» (зі змінами та доповненнями).

Абзацом четвертим ст. 192 Закону № 959-ХІІ забороняється експорт окремих видів товарів, якщо передбачені зовнішньоекономічним договором контрактні (зовнішньоторговельні) ціни є нижчими, ніж мінімально допустимі експортні ціни, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

Інформація про мінімально допустимі експортні ціни розміщується в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 року № 944 (зі змінами), на офіційному вебсайті Мінагрополітики.

Платникам ПДВ, які здійснюють операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 397 затверджено «Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, встановленого пунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України».

Згідно з відповіддю на питання 9 зазначеної консультації операції, передбачені п. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України, здійснюються за державні кошти, якщо фінансування таких операцій здійснюється за кошти державного та/або місцевого бюджетів, які передбачені в законі про Державний бюджет України та/або в рішенні про місцевий бюджет на відповідний бюджетний період, та оплата за такі операції надходить з відповідного рахунку, відкритого у Державній казначейській службі України.

В якому розмірі встановлюється єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті при нарахуванні заробітної плати та винагороди за виконання робіт (надання послуг)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2 та 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667), починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, єдиний внесок встановлюється у розмірі мінімального страхового внеску:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці»;

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667.

До 31 грудня календарного року, наступного за календарним роком, у якому платник єдиного внеску набув статус резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 1667, єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці не відповідав вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667 (середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб), встановлюється у розмірах, визначених абзацами другим і третім частини чотирнадцятої прим. 1 ст. Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) (у розмірі мінімального страхового внеску).

Якщо після настання зазначеного терміну резидент Дія Сіті продовжує не відповідати вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, то такий платник зобов’язаний у місячний строк самостійно донарахувати та сплатити єдиний внесок у розмірах, встановлених частиною п’ятою, тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 (22 відс., 8,41 відс. за найманого працівника з інвалідністю), щодо доходів, передбачених абзацами другим і третім частини чотирнадцятої прим. 1 ст. 8 Закону № 2464, виплачених протягом кожного звітного періоду, коли платник не відповідав вимозі, визначеній п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, в межах останніх трьох місяців календарного року, наступного за календарним роком, в якому платник набув статусу резидента Дія Сіті, за вирахуванням єдиного внеску, що був сплачений у розмірі мінімального страхового внеску за такі звітні періоди.

Положення щодо необхідності доплати єдиного внеску застосовується до резидентів Дія Сіті, які набувають статусу резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 1667 з 1 лютого 2025 року.

Чи включаються до бази оподаткування ПДВ кошти, отримані в результаті заокруглень відповідно до постанови Правління НБУ «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 4 постанови Правління Національного банку України від 15 березня 2018 року № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» (далі – Постанова № 25) встановлено обов’язок юридичним особам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичним особам, які здійснюють підприємницьку діяльність, з 01 липня 2018 року, у випадку відсутності монет дрібних номіналів, проводити заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) та загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару, за правилами, встановленими вказаним пунктом.

Юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність, з 01 жовтня 2025 року, якщо немає монет номіналом 10 копійок, проводять заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) та загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару, за правилами, встановленими п. 4 прим. 1 Постанови № 25.

Під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю.

Заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.

Відповідно до п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ПДВ становить 20 відс., 7 і 14 відс. бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Таким чином, кошти, отримані в результаті заокруглень відповідно до Постанови № 25, не включаються до бази оподаткування ПДВ.

  Нарахування земельного податку і орендної плати за земельні ділянки, належні до сплати фізичним особам (громадянам)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку, зокрема, фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Абзацами першим – шостим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами «в», «г», «д» п. 286.1 ст. 286 ПКУ, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувся після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ст. 287 ПКУ).

Згідно з п. 284.5 ст. 284 ПКУ інформація про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) на підставі рішень органу місцевого самоврядування, прийнятих у попередньому році, надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок до 01 лютого поточного року.

У разі внесення змін органами місцевого самоврядування до раніше прийнятих рішень органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) інформація про такі зміни надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок протягом 30 календарних днів з дня їх внесення.

Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 ПКУ порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 – 287 розд. XII ПКУ.

При цьому абзацами першим – третім п. 288.1 ст. 288 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено п. 281.1 ст. 281 ПКУ.

Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п. 281.5 ст. 281 ПКУ якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).

Слід зазначити, що п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Отже, нарахування фізичним особам (громадянам) сум земельного податку і орендної плати проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки) на підставі даних, зазначених у п. 286.1 ст. 286 та п. 288.1 ст. 288 з урахуванням п. 286.5 ст. 286 та особливостей, визначених підпунктами 69.14 і 69.42 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Земельний податок і орендна плата фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287, п. 288.7 ст. 288 ПКУ).

Випадки, в яких виникає право податкової застави

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;

у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.

Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:

передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;

перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.

Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зі змінами та доповненнями.

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (абзац перший п. 89.3 ст. 89 ПКУ).

Платники Дніпропетровщини за видобування кам’яного вугілля спрямували до загального фонду держбюджету понад 166,6 млн грн рентної плати

З початку поточного року платники Дніпропетровської області за видобування кам’яного вугілля спрямували до загального фонду державного бюджету понад 166,6 млн грн рентної плати. 

Звертаємо увагу, що 19.11.2025 – останній день сплати за ІІІ квартал 2025 року рентної плати за: користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини; користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; спеціальне використання води; спеціальне використання лісових ресурсів. 

Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від фізичних осіб понад 616,5 млн грн плати за землю

Протягом десяти місяців 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області фізичними особами – платниками плати за землю спрямовано понад 616,5 млн грн, що порівняно з січнем – жовтнем 2024 року майже на 83,4 млн грн, або 15,6 відс. більше.

Нагадуємо, що відповідно до п. 284.3 ст. 284 Податкового кодексу України якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Військовий збір: на підтримку обороноздатності до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 7,3 млрд гривень

Упродовж десяти місяців поточного року загальний фонд державного бюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 7,3 млрд грн військового збору. Як підкреслила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, надходження зросли у порівнянні з січнем – жовтнем 2024 року на понад 5,3 млрд грн, темп росту – 360 відсотків. 

Керівниця податкової служби області акцентувала, що сумлінна сплата військового збору – це вагомий внесок у підтримку обороноздатності країни. 

«Дякуємо кожному, хто в ці непрості для держави часи проявляє стійкість і відповідально виконує свої фінансові зобов’язання. Фахівці податкової служби Дніпропетровщини на постійній основі проводять зустрічі з бізнесом надають адміністративні послуги, практичну і консультаційну допомогу. Відкриті і прозорі комунікації сприяють зміцненню партнерських відносин, спрощують взаємодію податківців з платниками податків. Результатом нашої спільної роботи є підвищення рівня добровільного виконання податкового законодавства суб’єктами господарювання, а отже – і своєчасне наповнення бюджетів», – зазначила Теодозія Чернецька.

Нагадуємо, що ставки військового збору:

- для ФОПів першої, другої та четвертої груп – 10 % від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (у 2025 році розмір щомісячного авансового внеску – 800 грн); 

- для платників єдиного податку третьої групи (крім е-резидентів) – 1 % від отриманого доходу щоквартально;

- для ФОПів на загальній системі оподаткування – 5 % від чистого річного оподатковуваного доходу; 

- з найманих працівників – 5 % від нарахованої заробітної плати.

Водночас, самозайняті особи, які були мобілізовані або підписали контракт на проходження військової служби, звільняються від сплати військового збору на час служби. Звільнення застосовується автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (дати мобілізації, укладення контракту, демобілізації) з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.

Понад 130 послуг у режимі 24/7: Електронний кабінет – головний інструмент цифрової взаємодії з податковою

Електронний кабінет залишається найпопулярнішим онлайн-сервісом, який надає понад 130 електронних послуг для зручної взаємодії громадян і бізнесу з податковими органами.

Сервіси Електронного кабінету 24/7/365 у режимі онлайн забезпечують можливість реалізації прав та обов’язків платників податків, визначених Податковим кодексом України та іншими законами.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС.

Серед найбільш популярних сервісів є:

- Доступ до публічних реєстрів: під час воєнного стану збережено можливість перегляду даних з реєстрів платників ПДВ, єдиного податку, страхувальників, неприбуткових організацій тощо

- Доступ до реєстраційних та облікових даних платника

- Е-документ: подання податкової звітності, запитів та отримання витягів за надісланими запитами, направлення листів, надсилання запитів на публічну інформацію та на отримання індивідуальної податкової консультації

- Доступ до інформації щодо стану розрахунків із бюджетом та реквізитів рахунків для сплати податків

- Сплата податків онлайн: можливість для фізичних осіб сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок з використанням QR-коду Національного банку України, а також будь-якою із запропонованих платіжних систем

- Перегляд даних з електронних систем адміністрування ПДВ, реалізації пального та спирту етилового, ЄРПН та ЄРАН

- Інформація про бізнес-партнера: надання платником податків контролюючому органу згоди на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі; перегляд платником податків інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб

- Листування з платниками: подання платником Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет для здійснення листування контролюючих органів в електронній формі з платниками податків

Е-Кабінет громадянина

Для зручності фізичних осіб (громадян) в Електронному кабінеті об’єднано сервіси в окремий Е-кабінет для громадян, який надає можливості:

- переглядати інформацію про об’єкти оподаткування;

- переглядати сформовані податкові повідомлення – рішення щодо сум нарахованих податкових зобов’язань по податку на майно, землю чи транспорт;

- подавати декларацію про майновий стан і доходи;

- отримувати відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;

- подавати заяви на реєстрацію / внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Мобільний застосунок «Моя податкова»

На цифрових платформах iOS та Android впроваджено мобільний застосунок для фізичних осіб «Моя податкова», який надає можливість громадянам та фізичним особам-підприємцям:

- отримати інформацію про об’єкти оподаткування, борг та отримані ППР;

- направити запит на отримання відомостей про суми виплачених доходів та отримати відомості про суми виплачених доходів та отримати відомості про доходи;

- подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи та податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця (1, 2 та 3 груп);

- переглянути інформацію про стан розрахунків із бюджетом та сплатити податки;

- подати заяви на реєстрацію / внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (фф. 1ДР, 5ДР);

- надіслати листи, запити на отримання індивідуальної податкової консультації до контролюючих органів тощо.

Комунікаційна податкова платформа Дніпропетровщини – оперативний і дієвий зворотній зв’язок з платниками

Кейс сервісів податкової Дніпропетровщини дозволяє платникам мати оперативний і дієвий зворотній зв’язок. Серед затребуваних послуг ефективної взаємодії з суб’єктами господарювання (СГ) комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (КПП).

Чергове звернення на КПП надійшло від бухгалтера одного з підприємств м. Павлоград. Запит стосувався скількох важливих питань, серед яких роз’яснень щодо дій СГ після втрати документів внаслідок збройної агресії рф.

Фахівці податкової наголосили, що попри виклики підприємства області демонструють стійкість, але потребують інформаційної підтримки у законодавчій обізнаності. 

Під час зустрічі заявниці детально розповіли про алгоритм дій СГ у разі втрати документів, основна мета яких мінімізувати ризики. Податківці звернули увагу на обов’язкову фіксацію факту втрати, пошкодження або дострокового знищення документів. Платник зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку із наданням оформлених відповідно до законодавства документів.

Відновити документи необхідно протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Для відновлення документів можна використовувати Електронний кабінет. Це найпопулярніший цифровий сервісів ДПС України. Він надає можливість користувачам листуватися з податковою службою в електронному вигляді шляхом подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет.

Також на зустрічі обговорили питання уникнення штрафів у разі, якщо постачальник відправляє розрахунок коригування  ПДВ з запізненням. У цьому випадку також важлива фіксація фактів та комунікація з податковою.

Під час діалогу приділено увагу сучасним сервісам податкової служби. Особливий акцент на Офісі податкових консультантів (Офіс). Це новий формат комунікації з платниками. Його основне призначення – надання якісних, своєчасних, кваліфікованих і безоплатних консультацій з питань застосування податкового законодавства.

З більш детальною інформацією про послуги Офісу, а також з графіками прийому та контактами можна ознайомитися на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області». 

Податкова служба, як сервісна служба, робить все можливе, щоб кожен отримував необхідні послуги зручно та з повагою до своїх потреб.

У 20 регіонах України вже доступна послуга онлайн-сурдоперекладу в ЦОПах

Одещина та Івано-Франківщина стали черговими регіонами України, де платникам  з порушеннями слуху у Центрах обслуговування платників пропонується послуга з онлайн перекладу жестовою мовою.

Це ще один крок до створення доступного сервісного простору, де кожен відвідувач може отримати підтримку без комунікаційних бар’єрів.

Відвідувачі можуть у режимі реального часу спілкуватися з перекладачем (оператором) жестової мови через відеозв’язок. Це сприяє якісному та зручному обслуговуванню громадян з порушеннями слуху під час отримання консультацій та адміністративних послуг.

Щоб скористатися послугою необхідно звернутися до модератора ЦОПу, який забезпечить організацію такого спілкування. 

На сьогодні можливість користування перекладом жестовою мовою вже реалізована у 20 регіонах України.

Послуга безкоштовна та спрямована на створення комфортних умов для всіх категорій відвідувачів, розширення доступності податкових сервісів і впровадження принципів безбар’єрності у роботі податкової служби.

Україна вперше взяла участь у Саміті податкових інституцій ЄС: говорили про безпеку та стійкість в умовах глобальних викликів

Делегація Державної податкової служби України на чолі з в. о. Голови ДПС Лесею Карнаух взяла участь у Саміті податкових адміністрацій ЄС (TADEUS 2025). Вперше до участі у форумі були запрошені країни-кандидати на вступ до ЄС – Україна, Грузія, Молдова, Сербія, Північна Македонія та Косово. Це стало важливим сигналом відкритості Європейського Союзу до партнерства з майбутніми членами.

TADEUS – щорічний форум податкових органів країн ЄС під егідою Європейської Комісії. Цього року він відбувся у Копенгагені (Данія).

«Україна чітко виконує взяті на себе зобовʼязання щодо членства в ЄС, у тому числі в сфері оподаткування, включно з імплементацією стандартів BEPS, участю в Глобальному форумі ОЕСР та гармонізацією із законодавством ЄС. Прогрес підтверджує і Звіт Європейської Комісії», – зазначила Леся Карнаух. 

Одне з ключових питань Саміту – зміцнення безпеки податкових систем ЄС в умовах геополітичних змін, воєнних дій, криз та кібератак. Говорили також про виклики цифрової економіки, роль аналітики даних, автоматизацію та спільні рішення для посилення безпеки і сталого розвитку в межах ЄС.

«Поділилася досвідом ДПС у  забезпеченні безперервної роботи податкової системи в умовах війни. Ключове тут – безперебійне функціонування цифрових сервісів, захист даних, забезпечення екстериторіального обслуговування платників, підтримка релокованого бізнесу, ефективний дистанційний формат роботи. І головне при цьому  рухатися вперед – до європейських стандартів і довіри. Вдячна нашим партнерам з Фінляндії та Естонії. Разом ми реалізовуємо важливі проєкти, які якісно змінять роботу ДПС», – додала в. о. Голови ДПС. 

Учасники обговорили також низку інших стратегічних напрямів розвитку податкових адміністрацій у Європі: 

- співпрацю в сфері непрямого оподаткування:

цифровізацію процесів;

управління ризиками;

вдосконалення обміну податковою інформацією для боротьби з шахрайством;

підвищення прозорості.

У рамках TADEUS 2025 в. о. Голови ДПС Леся Карнаух та Голова Виконавчого комітету Федеральної державної служби фінансів Бельгії Філіп Ван де Вельде підписали Меморандум про взаєморозуміння між інституціями. 

Сторони співпрацюватимуть за такими напрямами:

- боротьба з тіньовими податковими схемами;

- впровадження європейських практик адміністрування;

- обмін знаннями щодо міжінституційної взаємодії та управління податковим боргом.

«Сьогодні за підтримки наших європейських партнерів ми змінюємо підходи. ДПС – частина європейського професійного діалогу та спільноти реформ. Кожні зміни – це насамперед люди. Коли є мета – стати повноправною частиною Європи, то навіть війна не перекреслює ці прагнення. Попри щоденні атаки росіян, значні втрати, ми продовжуємо будувати сучасну, прозору, цифрову податкову систему. Ту, якій довірятиме кожен платник податків», – наголосила Леся Карнаух. 

 Довідково:

TADEUS (Tax Administration EU Summit) – це форум, створений у 2018 році, який об’єднує податкові адміністрації ЄС задля зміцнення співпраці, боротьби з ухиленням від сплати податків, розвитку цифрових інструментів, управління ризиками та підвищення довіри між державами-членами.

До уваги платників податку на прибуток підприємств (сплата податку за кодом класифікації доходів бюджету 11020100)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у листопаді спливає термін подання податкової декларації та сплати податку на прибуток підприємств за три квартали 2025 року.

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» (зі змінами та доповненнями) (далі – Наказ № 11) визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків і зборів.

Відповідно до Наказу № 11 для сплати податку на прибуток підприємств визначено код бюджетної класифікації 11020000. 

Для сплати податку на прибуток підприємств державної власності визначено код класифікації доходів бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності». 

Зазначаємо, що одним із критеріїв визначення коду класифікації доходів бюджету є організаційно-правова форма платника податків. 

Класифікація організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004, затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 р. № 97 (зі змінами і доповненнями). 

Водночас статтями 29 та 66 Бюджетного кодексу України (далі - БКУ) передбачено, що до складу доходи загального фонду Державного бюджету України належить 90 відсотків податку на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств державної власності, що зараховується до загального фонду державного бюджету в повному обсязі) та 10 відсотків податку на прибуток підприємств – до складу загального фонду обласних бюджетів (крім податку на прибуток підприємств державної власності!).

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського кодексу України суб’єктами господарювання державного сектору економіки є суб’єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб’єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів. 

Реєстр (перелік) суб’єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об’єднання, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків щокварталу розміщується на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України. 

Таким чином, сплата податку на прибуток суб’єктами господарювання державного сектору економіки, що діють на основі лише державної власності, а також суб’єктами, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів, має здійснюватися за кодом класифікації державного бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності». 

До уваги самозайнятих осіб!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до частини шостої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) особи, зазначені у пунктами 4 (фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування) і 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність) частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Перелік роботодавців визначений п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464.

Згідно з положеннями ст. 20 Закону № 2464 персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду України роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

З метою обліку в електронній формі відомостей про трудову діяльність працівника страхувальник подає відомості про працівника щодо переведення на іншу роботу (посаду), звільнення, поновлення на роботі, призупинення/поновлення дії трудового договору, а також про присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії, складення присяги, належності або неналежності осіб, які працюють, у тому числі підприємців, або забезпечують себе роботою самостійно, до професійних спілок та/або до осіб, які підлягають обов’язковим медичним оглядам.

При цьому, контролюючим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески.

З огляду на наведене, фізичні особи – підприємці або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, з метою звільнення від сплати єдиного внеску за себе, не повинні повідомляти контролюючий орган про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцями.

Яка адміністративна відповідальність передбачена за порушення порядку справляння та сплати туристичного збору?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що частиною першою ст. 163 прим. 17 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) встановлено: невиконання платником туристичного збору зобов’язання із сплати туристичного збору у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ), рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною другою ст. 163 прим. 17 КУпАП порушення податковим агентом, особою, яка здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), порядку та/або особливостей справляння та/або сплати туристичного збору, встановленого ПКУ, рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини третьої ст. 163 прим. 17 КУпАП дії, передбачені частиною другою ст. 163 прим. 17 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності (ст. 254 КУпАП).

Положеннями частини першої ст. 255 КУпАП визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, які розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 – 221 КУпАП (зокрема, районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)) протоколи про адміністративні правопорушення відповідно до частини першої ст. 163 прим. 17 КУпАП мають право складати уповноважені на те органи Національної поліції, відповідно до частин другої і третьої ст. 163 прим. 17 – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальні органи.

Чи повинна ФОП із суми утриманої комісії за користування платіжними системами сплачувати ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання послуг з виконання платіжних операцій, відповідно до пункту 186.4 статті 186 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є місце реєстрації їх постачальника.

Таким чином, якщо операції з надання послуг з виконання платіжних операцій, надаються ФОПу резидентами – надавачами платіжних послуг, операторами платіжних систем, то місцем постачання таких послуг є митна територія України. При цьому операції з постачання таких послуг згідно з підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо операції з надання послуг з виконання платіжних операцій надаються ФОПу нерезидентами, то місце постачання таких послуг визначається за межами митної території і такі операції також не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Отже, ФОПу при придбанні послуг у надавачів платіжних послуг, операторів платіжних систем нараховувати та сплачувати ПДВ за такими операціями не потрібно, незалежно від того, постачальник таких послуг є резидентом, чи нерезидентом.

В ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОПа: подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.

Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (п.п. 65.10.1 п. 65.10 ст. 65 ПКУ).

Абзацами другим та третім п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

У разі якщо після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

Згідно з п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення, а в разі смерті фізичної особи – підприємця – з дати смерті такої фізичної особи.

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абзац перший п. 295.8 ст. 295 ПКУ).

У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, який є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Згідно з абзацами першим та другим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Згідно з п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57) (далі – Декларація), у складі якої формуються додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1) та додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 2).

При цьому відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155).

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, такого платника податків відповідно до вимог Закону № 2155, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку наявності в Державному реєстрі інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи (п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Слід зазначити, що в умовах дії правового воєнного режиму, керуючись наказом ДПС України від 28.03.2022 № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» центри обслуговування платників (далі – ЦОП) здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування незалежно від місця обліку платника податків.

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (першої – третьої груп) щодо якої до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності, подає Декларацію востаннє за податковий (звітний) період, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року, в один із таких способів:

в електронному вигляді – за своєю податковою адресою, якщо електронний документообіг не припинився та кваліфікований електронний підпис є дійсним;

на паперових носіях (особисто / уповноваженою на це особою або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення) до контролюючого органу за місцем податкової адреси або до будь-якого діючого ЦОП. У рядку 4 «Найменування контролюючого органу, до якого подається звітність» Декларації зазначається контролюючий орган за місцем обліку платника єдиного податку.

У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».

При цьому разом з останньою Декларацією подається:

Додаток 1, крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

Додаток 2, якщо земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовувалися у підприємницькій діяльності платником єдиного податку (другої – третьої груп), відповідно до п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ.

До уваги резидентів Дія Сіті!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платника – резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пункти 2 та 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється, зокрема:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями), – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464).

При цьому мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).

Згідно з частиною 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотки.

Враховуючи викладене, платник – резидент Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2 та 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667, при виплаті заробітної плати звільненому спеціалісту Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), якщо у місяці звільнення нарахований дохід менше мінімальної заробітної плати, нараховує єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску. При цьому мінімальний страховий платіж розраховується як добуток мінімального розміру заробітної плати на ставку єдиного внеску у розмірі 22 відсотки.

Відокремлений підрозділ юридичної особи утворено відповідно до законодавства іноземної держави: підстави для взяття на облік у контролюючому органі за основним місцем обліку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Облік у контролюючих органах відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі постійних представництв, регламентується ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), ст. 4, 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588) та Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162).

Відповідно до п. 64.1 ст. 64 ПКУ, ст.ст. 4, 5 Закону № 2464 та п. 3.5 розд. ІІI Порядку № 1588, п. 1 розд. ІІ Порядку № 1162 взяття на облік відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі постійних представництв, як платників податків і зборів та платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – платник єдиного внеску) у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), наданих згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами та доповненнями) у день отримання зазначених відомостей контролюючими органами.

Дані про взяття на облік відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави, як платників податків і зборів та платників єдиного внеску у контролюючих органах передаються до ЄДР та підтверджуються відомостями з ЄДР.

Що є об’єктом та базою оподаткування для юридичної особи – платника єдиного податку четвертої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до абзацу першого п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису.

Згідно з п. 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Абзацом першим і п’ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 01 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

При цьому п. 5 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що індекс споживчих цін для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи застосовується із значенням 100 відсотків:

для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) за 2015 та 2017 – 2022 роки;

для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) за 2015 та 2017– 2020 роки.

Слід зазначити, що оскільки нормативна грошова оцінка земель є базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи, то її зміна впливає на розрахунок суми податкових зобов’язань на поточний рік.

Для отримання інформації щодо нормативної оцінки земельних ділянок необхідно звертатися до територіальних підрозділів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) за місцем розташування земельних ділянок.

Терміни, в які контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 3 розд. VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (із змінами та доповненнями) (далі – Інструкція № 449), контролюючі органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску контролюючими органами;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок);

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розд. VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розд. VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у п. 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами і доповненнями), протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені (п. 5 розд. VІ Інструкції № 449).

Рентна плата за спеціальне використання водних біоресурсів: платники Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети на понад 5,9 млн гривень

Упродовж десяти місяців поточного року платники Дніпропетровської області поповнили місцеві бюджети рентною платою за спеціальне використання водних біоресурсів на суму понад 5 942,6 тис. гривень. Надходження виросли на 157,3 тис. грн, темп росту – 102,7 відсотків.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 20 розділу «Спеціальне використання водних біоресурсів» Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1347 (зі змінами і доповненнями) (далі – Порядок № 1347) для отримання дозволу (для здійснення промислового рибальства або дослідного вилову) та здійснення спеціального використання водних біоресурсів суб’єкт рибного господарства щороку зобов’язаний задекларувати право на промислове рибальство та/або дослідний вилов

Згідно з п. 24 розділу «Спеціальне використання водних біоресурсів» Порядку № 1347 спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється за умови наявності в Системі інформації (відомостей) про виданий дозвіл та укладений договір на право здійснення промислу, внесення відповідно до вимог цього Порядку інформації (відомостей) у журнал обліку рибогосподарської діяльності та за наявності на безпосередньому місці добування (вилову):

- документів, що посвідчують особу, а також за наявності посвідчень рибалки (крім членів екіпажів суден, зареєстрованих у Державному судновому реєстрі України);

- договору на право здійснення дослідного вилову, в тому числі договору про спільне виконання робіт з дослідного вилову в рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у разі його укладення, або копій таких договорів (у разі здійснення дослідного вилову). 

Платниками туристичного збору до місцевих бюджетів Дніпропетровщини спрямовано понад 13,3 млн гривень

З початку 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області платники туристичного збору спрямували понад 13,3 млн грн, що порівняно з січнем – жовтнем минулого року на понад 1,0 млн грн, або 8,7 відс. більше.

Нагадуємо, що   відповідно до п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (зі змінами та доповненнями).

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Обставини, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

► Адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

► Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

▪ платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

▪ фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

▪ відмова від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

▪ відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності РРО/ПРРО, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

▪ відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

▪ відмова від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

▪ платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

▪ відмова від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), коштів (зняття залишків ТМЦ, готівки);

▪ нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Довідково: п. 94.1 та п. 94.2 ст. 94 ПКУ.

Надомна/дистанційна робота: обов’язок роботодавця

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що незалежно від того, чи працівник працює вдома, дистанційно чи на території підприємства, роботодавець зобов’язаний подавати звітність до податкових органів та виконувати вимоги щодо оподаткування.

В умовах воєнного стану в Україні перехід на надомну або дистанційну роботу явище не рідкісне. Проте важливо пам’ятати, що будь-яку форму трудових відносин необхідно задекларувати відповідно до вимог Кодексу законів про працю України (КЗпП) та податкового законодавства.

Надомна робота – це діяльність, яку працівник виконує за місцем проживання або в інших погоджених з роботодавцем локаціях, із застосуванням технічних засобів, необхідних для надання послуг чи виготовлення продукції. Вона регулюється статтею 60 прим.1 КЗпП.

Дистанційна робота – це робота поза межами території роботодавця, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Регламентується статтею 60 прим.2 КЗпП.

Наголошуємо, що офіційне оформлення – обов’язок і роботодавця, і працівника.

Всі трудові договори – незалежно від форми організації праці – мають бути належним чином задекларовані, а заробітна плата – офіційною, з відповідною сплатою:

- податку на доходи фізичних осіб;

- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- військового збору.

Порушення норм трудового законодавства – це ризики.

Так, практика оформлення роботи без договору створює ризики як для працівника (відсутність гарантій), так і для роботодавця (штрафи та перевірки).

Відповідно до Податкового кодексу України ухилення від сплати податків може тягнути за собою адміністративну й кримінальну відповідальність.

Закликаємо роботодавців та працівників дотримуватись норм законодавства.

Офіційне оформлення – це не лише про безпеку і права, а й про податкову прозорість, стабільність соціального забезпечення та підтримку економіки країни під час війни.

Внесок до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини – майже 16,0 млрд грн ПДВ

Протягом січня – жовтня 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 16,0 млрд грн податку на додану вартість (ПДВ). Надходження виросли у порівнянні з січнем – жовтнем минулого року на понад 2,9 млрд грн, або на 22,4 відсотки. Як зазначила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Теодозія Чернецька, позитивна динаміка надходжень ПДВ зберігається з початку поточного року.

«Висловлюємо вдячність всім, хто сьогодні підтримує економіку і своєчасно сплачує до бюджетів податки, збори та платежі. Податкова служба Дніпропетровщини продовжує відкриту комунікацію з бізнесом. Зустрічі – це ефективний формат взаємодії з суб’єктами господарювання. Під час спілкування з платниками здійснюється обмін інформацією, надається практична допомога, розробляються алгоритми вирішення проблемних питань, які виникають у підприємців. Це сприяє порозумінню між учасниками податкового процесу і зміцненню партнерських відносин», – зазначила Теодозія Чернецька.

Нагадуємо, що платники Дніпропетровщини мають можливість звернутись до Офісу податкових консультантів і отримати консультаційну допомогу від фахівців ГУ ДПС з питань податкового законодавства, у т .ч. і з ПДВ. 

Крім того, представники бізнесу також отримають кваліфіковані відповіді на свої запитання, скориставшись інформаційними джерелами ГУ ДПС, зокрема «гарячими лініями» з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/638985.html) та зателефонувавши до Консультаційного центру з питань реєстрації податкових накладних за номерами: (056) 3743109, (098) 2278766 та (066) 9821913. 

Онлайн зустріч з платниками: ключові аспекти ліцензування під час проведення операцій з підакцизними товарами

Особливості ліцензування операцій з реалізації  підакцизних товарів та зберігання пального – у фокусі уваги онлайн зустрічі фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з представниками бізнесу, яка відбулася за участю очільниці податкової служби області Теодозії Чернецької.

«Інформаційні заходи, що проводяться фахівцями податкової Дніпропетровщини, направлені на обговорення актуальних питань податкового законодавства та його новацій. Адже законодавча обізнаність платників – це основа для роботи бізнесу у рамках правового поля», – зазначила Теодозія Чернецька.

Наразі у Дніпропетровській області діє близько 20 тис. ліцензій. Левова частка з них припадає на роздрібну торгівлю алкогольними напоями – 9 010 ліцензій, тютюновими виробами – 6 770 ліцензій та на зберігання пального – 3 417 ліцензій.

Під час діалогу особливу увагу приділи новаціям законодавства.  З 1 жовтня 2025 року запроваджено вимоги щодо мінімального розміру заробітної плати у сфері роздрібної торгівлі алкоголем, тютюном, рідинами для електронних сигарет та пальним. Вона має становити не менше ніж 1,5 –  2 мінімальні заробітні плати у залежності від місця розташування об’єктів торгівлі та їх площ. 
Серед важливих питань зустрічі правила отримання ліцензій на торгівлю підакцизними товарами, звітування та дедлайни сплати за ліцензії.

Податківці наголосили, що суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі.

Контроль за ринком підакцизних товарів спрямований на неухильне виконання законів під час ведення бізнесу у цій сфері, аби забезпечити своєчасну та у повному обсязі сплату обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів.

Окрім того, платникам розповіли про сучасні формати комунікацій з податковою, детально зупинилися на сервісі нового формату – Офіс податкових консультантів.  Його ключове завдання – оперативне і безоплатне надання платникам консультацій з податкових питань. 

Податкова Дніпропетровщини продовжує працювати над створенням комфортних умов для бізнесу, надаючи їм підтримку через роз’яснення, консультації та удосконалення сервісів.

Особливості застосування ПРРО: практичні поради податківців Дніпропетровщини

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з суб’єктами господарювання (СГ) говорили про особливості застосування  програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО). 

Діалог відбувся за участю заступниці начальника податкової служби Дніпропетровщини Наталі Федаш.

Сучасні касові апарати дозволяють проводити фіскалізацію розрахунків у готівковій та безготівковій формі без використання фізичного обладнання. ПРРО інтегрується з програмним забезпеченням, мобільними додатками чи комп’ютерними системами, що робить його зручним для малого та середнього бізнесу. 

Під час зустрічі податківці розповіли платникам про реєстрацію ПРРО. Детально зупинилися на випадках відмови у реєстрації. Зокрема, при встановлені недотримання загальних вимог щодо електронного документообігу чи у разі, якщо модель не внесена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

У разі відмови надсилається повідомлення із зазначенням причин. СГ може їх виправити і повторно подати документи на реєстрацію.

Фахівці ГУ ДПС наголосили на обов’язкових реквізитах у розрахункових документах, а також розповіли про перереєстрацію  ПРРО у разі зміни виробника та/або господарської одиниці та при зміні назви адміністративного району. 

Учасники зустрічі отримали фахові відповіді на актуальні питання як стосовно документальних перевірок, так і щодо можливостей електронних сервісів та сучасних форматів спілкування з платниками.

Особливу увагу приділили новому простору – Офісу податкових консультантів.  Ключове завдання сучасного сервісу – оперативне і безоплатне надання платникам консультацій з податкових питань. 

537,3 млрд грн єдиного внеску: платники вже сплатили майже на 22 % більше, ніж торік

Протягом січня – жовтня 2025 року платники перерахували 537,3 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Порівняно з аналогічним періодом минулого року – +21,9 %, або на 96,6 млрд грн більше.

Своєчасна сплата єдиного внеску – важливий внесок кожного роботодавця у стабільність соціальної системи країни та гарантія захисту для найманих працівників.

Роботодавці щомісяця сплачують 22 % єдиного внеску за найманих працівників. Усі суми автоматично розподіляються між державними фондами соціального страхування через Державну казначейську службу України.

Саме завдяки цим коштам держава має можливість виплачувати пенсії, надавати соціальну допомогу, підтримувати програми соціального страхування на випадок безробіття, хвороби чи нещасного випадку.

Нагадуємо: з 1 січня 2025 року фізичні особи – підприємці на спрощеній та загальній системах оподаткування, а також самозайняті особи сплачують єдиний внесок за себе відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік».   

Звільнені від сплати єдиного внеску ФОП:   

- зареєстровані на тимчасово окупованих територіях (відповідно до п. 93 розділу VIII Закону № 2464),   

- наймані працівники, за яких єдиний внесок сплачує роботодавець,   

- пенсіонери,   

- особи з інвалідністю, які отримують пенсію або соціальну допомогу,   

- мобілізовані (на весь період служби з урахуванням законодавчих норм),

- на загальній системі без доходу.   

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.      

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                           

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(Кам'янський район)

« повернутися