Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Дата: 22.01.2026 15:21

Кількість переглядів: 676

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

359 млн грн туристичного збору надійшло до бюджетів громад у 2025 році

Минулого року більше ніж на третину зросли надходження туристичного збору. За підсумками січня – грудня 2025 року до місцевих бюджетів надійшло 359 млн грн туристичного збору.

Це на 86 млн грн більше (31,5 %), ніж за 2024 рік.

Лідери зі сплати податку: 

- м. Київ – 70,6 млн грн,

- Львівська область – 63,1 млн грн,

- Івано-Франківська область – 46,2 млн грн,

- Закарпатська область – 31,9 млн грн.

У 2025 році туристичний збiр, сплачений юридичними особами, склав майже 200 млн грн (+34,7 % до 2024 року). Фізичні особи сплатили 159 млн грн (+27,6 %).

Туристичний збір є важливим джерелом наповнення місцевих бюджетів, адже його кошти спрямовуються на розвиток туристичної інфраструктури, благоустрій територій та підвищення якості послуг у громадах.

Нагадуємо.

Платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), а податковими агентами – суб’єкти господарювання, що надають послуги з тимчасового розміщення. Саме вони нараховують, утримують і перераховують збір до бюджету.

Щодо оподаткування ПДФО допомоги на поховання, що виплачується роботодавцем родичам померлого працівника за останнім місцем роботи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. «б» п.п. 165.1.22 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платнику податку роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2023 році – 7 520,00 грн, у 2024 році – 8 480,00 грн, у 2025 році – 8 480,00 грн, у 2026 році – 9 320,00 гривень).

Сума перевищення, за її наявності, остаточно оподатковується під час її нарахування (виплати, надання).

До уваги суб’єктів господарювання, які використовують автономні системи опалення (котли)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 249.3 ст. 249 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п. 250.1 ст. 250 ПКУ).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації до 01 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування, здійснення операцій з оброблення відходів та/або інтегрований довкіллєвий дозвіл, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку не пізніше 10 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).

Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення – за місцем розміщення стаціонарних джерел (п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ).

Отже, суб’єкти господарювання у разі використання автономних систем опалення (котлів) є платниками екологічного податку за фактичний обсяг забруднюючих речовин, які утворюються і викидаються в атмосферне повітря при згоранні палива (незалежно від наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення), та подають податкову декларацію екологічного податку вперше за квартал, в якому здійснено такі викиди.

Чи можуть юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи надавати фінансову допомогу (поворотну або безповоротну)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансова допомога – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога – це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Главою 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису (п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 ПКУ).

ПКУ не передбачено обмежень щодо надання фінансової допомоги (поворотної або безповоротної) платниками єдиного податку четвертої групи.

Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи можуть надавати фінансову допомогу (поворотну або безповоротну).

До уваги податкових агентів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та підпунктами 49.18.1 – 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:

- для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;

- для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Дохід спеціаліста Дія Сіті виплачується на його користь у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності: ознака доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.

Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені п.п. «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами) визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

При цьому, згідно з п. 3.2 розд. III Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 допомога по тимчасовій непрацездатності відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника податку не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Однак, винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Оскільки, дохід у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняні) не включається до складу заробітної плати, то оподаткування такого доходу здійснюється у загальному порядку визначеному розд. IV ПКУ, тобто за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок № 4).

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку № 4, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу – «127».

Враховуючи викладене, дохід спеціаліста Дія Сіті, що виплачується на його користь у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняний) відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».

Терміни подання фізичними особами податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний (податковий) рік та сплати задекларованої суми податкових зобов’язань

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 розд. IV ПКУ).

Згідно з п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій Декларації.

Які ставки податку на прибуток встановлені ПКУ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 22 січня 2026 о 10:47

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (ПКУ) базова (основна) ставка податку на прибуток становить 18 відсотків.

Згідно з п. 136.1 прим. 1 ст. 136 ПКУ базова (основна) ставка податку становить 25 відс. для цілей:

а) оподаткування прибутку фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ;

б) оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ;

в) застосування положень п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ для виплати дивідендів фінансовою установою (крім страховика).

При цьому абзацом першим п. 73 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що для податкових (звітних) періодів 2026 року базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку банків, а також для застосування щодо банків положень п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ становить 50 відсотків.

Пунктом 136.2 ст. 136 ПКУ визначено, що під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

- 3 відс. за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);

- 0 відс. за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).

Ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 відс. застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п. 136.3 ст. 136 ПКУ).

Згідно з п. 136.4 ст. 136 ПКУ під час провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:

- 10 відс. від доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (п.п. 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 ПКУ);

- 18 відс. від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (п.п. 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 ПКУ). Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, та на операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначені як об’єкт оподаткування у п.п. 134.1.8 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ст. 136 ПКУ).

Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених п.п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, у розмірі 30 відс. з урахуванням положень п. 48 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 136.6 ст. 136 ПКУ).

Відповідно до п. 136.7 ст. 136 ПКУ до об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, застосовується базова (основна) ставка податку.

При цьому п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ.

Згідно з п. 136.8 ст. 136 ПКУ під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами) ставка податку встановлюється у розмірі 9 відс. бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим. 1.2.16, 141.9 прим. 1.2.17, 141.9 прим. 1.3, 141.9 прим. 1.4) ст. 141 ПКУ.

Випадки, коли фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на доходи фізичних осіб (податок) звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання Декларації;

перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених розділом IV ПКУ.

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, крім випадків, коли подання Декларації прямо передбачено ПКУ, якщо такий платник податку отримував:

доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;

доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розд. ІV ПКУ;

доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розд. ІV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Також Декларація не подається у випадках, прямо передбачених ПКУ.

У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 ПКУ.

Операції з постачання товарів оборонного призначення на період дії воєнного стану: що з оподаткуванням ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 4 п. 32 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

- товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з п. 29 частини першої ст. 1 Закону України «Про оборонні закупівлі», що класифікуються за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД:

а) 3601 00 00 00 (тільки для порохів, що використовуються в оборонних цілях), 3602 00 00 00 (тільки для вибухових речовин, що використовуються в оборонних цілях), 3603 (тільки для ударних капсулів, детонаторів, запалів до гранат та метальних зарядів, що використовуються в оборонних цілях), 3604 90 00 00 (тільки для освітлювальних та сигнальних ракет, що використовуються в оборонних цілях);

б) 8525 60 00 00;

в) 8529 90 20 00 (тільки для частин і приладдя до апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв’язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, що класифікуються за кодом 8525 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, у разі якщо постачання (закупівля) таких товарів здійснюється для державних замовників з оборонного замовлення);

г) 8524 (виключно для підкатегорій 8524 11 00 90, 8524 12 00 90, 8524 19 00 90, 8524 91 00 90, 8524 92 00 90, 8524 99 00 90) (тільки для частин і приладдя до апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв’язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, що класифікуються за кодом 8525 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, у разі якщо постачання (закупівля) таких товарів здійснюється для державних замовників з оборонного замовлення);

ґ) 8543 20 00 00 (тільки для засобів радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби, що використовуються в оборонних цілях);

д) 8702 - 8705 (тільки для автомобілів спеціального призначення, радіолокаційних станцій та причепів до них, що класифікуються у товарній позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, мобільних ремонтних майстерень, які використовуються в оборонних цілях; пасажирських та вантажних автомобілів звичайного типу, що використовуються в оборонних цілях та мають легку броню або обладнані з’ємною бронею);

е) 8710 00 00 00;

є) 8806;

ж) 8807 (тільки для частини для безпілотних літальних апаратів);

з) 8804 00 00 00 (тільки для парашутів та інших пристроїв, призначених для десантування військовослужбовців та/або військової техніки);

и) 8906 (тільки для військових кораблів, катерів та їх складових, безпілотних морських систем, що використовуються в оборонних цілях);

і) групи 90 (тільки для біноклів, приладів нічного бачення, тепловізорів, захисних окулярів та аналогічних оптичних виробів, телескопічних прицілів та інших оптичних пристроїв для військової зброї, якщо вони не поставлені разом із військовою зброєю, для якої вони призначені, волокон оптичних та джгутів волоконно-оптичних, інших кабелів волоконно-оптичних, що класифікуються у товарних підкатегоріях 9001 10 90 10, 9001 10 90 90 згідно з УКТ ЗЕД, інші оптичні, навігаційні та топографічні прилади та інструменти, що використовуються в оборонних цілях);

ї) групи 93, крім включених до товарної позиції 9303 та товарної підкатегорії 9304 00 00 00, а також 9305 (лише призначених для виробів товарних позицій 9303 - 9304), 9306 90 90 00 та 9307 00 00 00;

й) тепловізійні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення (біноклі та монокуляри), що класифікуються у товарних підкатегоріях 8525 89 00 10, 8525 89 00 90 згідно з УКТ ЗЕД;

к) далекоміри, що класифікуються у товарній позиції 9015 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД;

л) портативні радіоелектронні засоби виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам (антидронові рушниці), що класифікуються у товарній позиції 8543 згідно з УКТ ЗЕД;

м) 8526 10 00 90;

н) тактичні навушники спеціального військового призначення, що класифікуються у товарній підкатегорії 8518 30 00 90 згідно з УКТ ЗЕД;

Крім того згідно з п.п. 5 п. 32 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель:

- прокату плоского з інших легованих сталей завширшки 600 мм або більше, що класифікується у товарній підкатегорії 7225 40 60 00 згідно з УКТ ЗЕД;

- скла безпечного, включаючи скло зміцнене (загартоване) або багатошарове, що класифікується у товарній позиції 7007 згідно з УКТ ЗЕД;

- оптичних приладів для слідкування, що класифікуються у товарних підкатегоріях 9013 10 90 00, 9005 10 00 00, 9005 80 00 00 згідно з УКТ ЗЕД;

- апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв’язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, їх частин і приладдя, що класифікуються у товарній підпозиції 8517 69 та у товарних підкатегоріях 8525 60 00 00, 8529 90 20 00, 8524 11 00 90, 8524 12 00 90, 8524 19 00 90, 8524 91 00 90, 8524 92 00 90, 8524 99 00 90 згідно з УКТ ЗЕД;

- безпілотних літальних апаратів без озброєння та їх частин, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД, водних безпілотних систем, що класифікуються у товарній позиції 8906 згідно з УКТ ЗЕД;

- метеостанцій, що класифікуються у товарній підкатегорії 9015 80 20 00 згідно з УКТ ЗЕД;

- тепловізійних біноклів, монокулярів та бінокулярів, приладів нічного бачення (біноклі та монокуляри), що класифікуються у товарних підкатегоріях 8525 89 00 10, 8525 89 00 90 згідно з УКТ ЗЕД;

- далекомірів, що класифікуються у товарній позиції 9015 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД;

- радіоелектронних засобів виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам, що класифікуються у товарній позиції 8543 згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі антидронові рушниці;

- радіолокаційних приладів, що класифікуються у товарній підкатегорії 8526 10 00 90 згідно з УКТ ЗЕД;

- симуляторів бойових дій, що класифікуються у товарній підкатегорії 9023 00 80 00 згідно з УКТ ЗЕД;

- броньованих автомобілів, що класифікуються за кодами 8702 10 19 90, 8702 90 11 00, 8703, 8705 90 80 90, 8710 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД.

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до п.п. 4 і п.п 5 п. 32 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, положення п. 198.5 ст. 198 та ст. 199 ПКУ не застосовуються щодо таких операцій.

Дніпропетровщина: у податковій службі обліковується понад 290 тис. платників єдиного внеску

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області станом на 01.01.2026 на обліку перебувало 290 009 платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Порівняно з 01.01.2025 їх кількість збільшилась на 5 406 осіб.

При цьому, у податковій службі області станом на 01.01.2026 обліковувалось 117 272 юридичних осіб, що на 2 315 осіб більше ніж станом на 01.01.2025.

Кількість фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного внеску на 01.01.2026 складала 172 737 осіб. У порівнянні з 01.01.2025 позитивна динаміка – 3 091 особа.

Нагадуємо, що платниками єдиного внеску відповідно до частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» є, зокрема, 

- роботодавці; 

- ФОПи, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів));

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;

- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Платники Дніпропетровщини скерували до загального фонду державного бюджету майже 94,4 млн грн рентної плати за спецвикористання води

У січні – грудні 2025 року платники Дніпропетровської області поповнили загальний фонд державного бюджету рентною платою за спеціальне використання води майже на 94,4 млн гривень. У порівнянні з січнем – груднем 2024 року надходження зросли на понад 11,2 млн гривень.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платниками рентної плати є (п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (ПКУ)):

- первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибацтва.

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

«Дроблення бізнесу» – це не оптимізація, а маніпуляція законодавчими нормами

Під час проведення фактичних перевірок Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області встановлено, що окремі торговельні мережі застосовують механізми так званого «дроблення бізнесу». Зазначену схему використовують різні сектори економіки, частіше у роздрібній торгівлі – рітейл електроніки, продуктів харчування, одягу та взуття. 

«Дроблення бізнесу» – це не оптимізація, а маніпуляція законодавчими нормами. У результаті бюджет несе великі втрати надходжень, які так потрібні для підтримки обороноздатності країни та малозахищених верств населення.

Основними ключовими ознаками «дроблення бізнесу» є:

- робота кількох фізичних осіб – підприємців (ФОП) в одному торговельному приміщенні;

- використання однієї торговельної марки або бренду;

- використання ФОПами однакових IP-адрес для доступу до клієнт-банку та програмних РРО;

- масова реєстрація ФОПів за однією адресою;

- робота спільних працівників тощо.

Використання таких механізмів свідчить про штучний розподіл і ведення бізнесу через інших суб’єктів господарювання, зокрема через залучення фізичних осіб-підприємців, які мають право застосовувати спрощену систему оподаткування. Це не має жодної ділової мети та використовуються задля ухилення від сплати податків. 

Звертаємо увагу, що за дії з «дробленням» великого бізнесу для ухилення від сплати податків потрібно відповідати. Тож рекомендуємо усім суб'єктам господарювання не наражати власний бізнес на небезпеку та чесно і добросовісно виконувати свої обов'язки щодо сплати податків і зборів.

З Днем Соборності України!

День Соборності – це не про минуле. Це про сьогодні.

Про руку, простягнуту через відстань.

Про наші серця, які б’ються в унісон.

Про країну, яку неможливо роз’єднати, бо вона зшита любов’ю, болем і надією. Надією і вірою в Україну!

Ми різні – і в цьому наша сила. Ми разом – і в цьому наша Перемога.

З Днем Соборності України!

В. о. Голови ДПС Леся Карнаух

Деклараційна кампанія - 2026

Здаєте нерухоме майно в оренду іншій фізичній особі? Задекларуйте отриманий дохід та сплатіть до бюджету податок!

Податкова знижка – право, передбачене законодавством

Громадяни мають право добровільно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація), щоб скористатися податковою знижкою (наприклад, за витратами на навчання, страхування, іпотеку тощо):

- декларацію для отримання податкової знижки можна подати до 31 грудня 2026 року включно;

- разом із декларацією подаються копії документів, що підтверджують понесені витрати.

За яких умов звільняються від сплати єдиного внеску ФОПи та інші самозайняті особи, якщо за таких осіб єдиний внесок сплачено роботодавцем?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 3 частини 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавство» частину 6 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) (далі – Закон № 2464) викладено в новій редакції.

Відповідно до неї особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці (ФОП), в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)), а згідно з п. 5 – особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Враховуючи викладене, з 01 жовтня 2025 року зменшилася кількість умов, коли ФОПи та інші самозайняті особи, за яких єдиний внесок повністю сплатив роботодавець, мають право не сплачувати єдиний внесок за себе – тепер не потрібно мати основне місце роботи.

Отже, для звільнення від сплати єдиного внеску за себе фізичних осіб – підприємців та інших самозайнятих осіб залишилися лише дві умови:

- роботодавець (перелік роботодавців визначено у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464), у тому числі резидент Дія Сіті, вже сплатив за них єдиний внесок;

- сума сплаченого єдиного внеску становить не менше мінімального страхового внеску.

Якщо ж роботодавцем сплачено менше мінімального страхового внеску, фізична особа – підприємець чи інша самозайнята особа самостійно визначають базу нарахування єдиного внеску та здійснюють його сплату. Для фізичних осіб – підприємців на єдиному податку це обов’язково, інші самозайняті особи – якщо є чистий дохід за цей період – обов’язково, якщо немає – за бажанням. 

При цьому:

- база для нарахування не може перевищувати встановлену законом максимальну величину;

- сума єдиного внеску не може бути меншою за мінімальний страховий внесок.

Надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини частини чистого прибутку – понад 28,0 млн гривень

Протягом січня – грудня 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети на понад 28,0 млн грн частини чистого прибутку, це на понад 9,7 млн грн більше порівняно з 2024 роком. На позитивну динаміку надходжень акцентував увагу в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

«Дякую платникам регіону за сумлінну роботу та відповідальне ставлення до сплати податків, оскільки це, у першу чергу, забезпечення стабільного функціонування економіки країни, а також фінансування важливих державних програм. Відкритий діалог, партнерська взаємодія з платниками податків і надання якісних сервісів є основою ефективної спільної роботи задля стабільного наповнення бюджетів та сприяє підвищенню довіри до податкової служби», – зазначив Юрій Павлютін.

Нагадуємо, що відрахування до місцевих бюджетів частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється відповідно до порядку та нормативів, визначених відповідними органами місцевого самоврядування.

Податкова Дніпропетровщини & Дніпровський офіс ЄБА: співпраця триває

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС)  відбулася зустріч в офлайн та онлайн форматах з представниками Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) у рамках роботи комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС. 

Для податкової служби Дніпропетровщини партнерство з ЄБА перевірене часом і є важливим майданчиком для конструктивної співпраці.

«Ми усвідомлюємо, що бізнес потребує своєчасної, чіткої та зрозумілої інформації. Особливо це стосується змін та вимог податкового законодавства. Наше завдання – не лише контролювати, а й пояснювати, попереджати та допомагати у правильному застосуванні норм та чути позицію бізнесу щодо практичних аспектів адміністрування податків», – підкреслив очільник податкової області Юрій Павлютін.

Спільні зусилля направлені на донесення до ділових кіл регіону новацій податкового законодавства, важливої інформації про сучасні сервісні можливості податкової служби і тощо.

Представники ЄБА підкреслили, що конструктивна взаємодія податківців сприяє ефективному обговоренню актуальних питань та знаходженню дієвих рішень.

На черговій комунікаційній сесії зупинилися на проведенні документальних перевірок під час дії воєнного стану. 

Окремо обговорили зміни у податковому законодавстві, акцентували на що бізнесу варто звернути увагу. 

Податкова працює над створенням комфортних умов для господарської діяльності, спрощує адміністрування та впроваджує сучасні цифрові рішення. 

Під час комунікації бізнес-спільноту познайомили з сервісом податкової служби Tax Control. Це новий дієвий цифровий інструмент для виявлення порушень у сфері торгівлі, послуг та громадського харчування. Його розміщено на вебпорталі ДПС, а також на субсайтах територіальних підрозділів податкової служби. Tax Control у доступі 24/7 з будь-якого пристрою. Чат-бот дозволяє громадянам оперативно інформувати податкову службу про випадки недоброчесної діяльності бізнесу. Зокрема, про невидачу чеків чи відмову прийняти банківську картку, про торгівлю без ліцензії або порушення правил реалізації підакцизної продукції, неоформлених працівників тощо.

Учасникам діалогу нагадали, що у пріоритеті податкової служби області – комунікація з платниками на принципах партнерства, прозорості та відкритості. Фахівці ГУ ДПС готові чути бізнес та відповідати на усі питання, що потребують компетентних відповідей.

Інформаційні ресурси податкової Дніпропетровщини оперативно знайомлять підписників з новаціями законодавства та в цілому з діяльністю служби.

Податківці Дніпропетровщини роз’яснили бізнесу правила обліку товарних запасів

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) провели онлайн-зустріч із суб’єктами господарювання регіону, під час якої обговорили актуальні питання ведення обліку товарних запасів та відповідальність за порушення встановлених вимог.

Податківці у першу чергу нагадали про правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг. Провели роз’яснення норм Податкового кодексу України, що передбачають обов’язок платників податків вести облік доходів і витрат, зберігати первинні документи та підтверджувати показники податкової звітності документально.

Окрему увагу приділено порядку обліку товарних запасів. Фахівці ГУ ДПС наголосили, що ФОПи, які відповідно до законодавства зобов’язані застосовувати РРО/програмні РРО, мають вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені у такому обліку. 

Також роз’яснено, що на початок перевірки суб’єкти господарювання зобов’язані надати контролюючим органам документи, які підтверджують облік і походження товарних запасів. Відсутність первинних документів або ведення обліку не за встановленою формою вважається порушенням вимог законодавства. Учасникам зустрічі повідомили про відповідальність за такі порушення. 

Фахівці податкової служби закликали підприємців уважно дотримуватися вимог чинного законодавства щодо обліку товарних запасів, своєчасно оформлювати первинні документи та зберігати їх у місцях здійснення господарської діяльності, аби уникнути штрафних санкцій та адміністративної відповідальності.

Бізнес працює в складних умовах – ДПС нагадує прості правила щодо пального для генераторів

Сьогодні кожен працюючий генератор – це не просто обладнання, а запорука стійкості бізнесу та внесок у спільну витривалість країни. 

Нагадуємо платникам про кілька правил зберігання пального для таких пристроїв. Вони допоможуть працювати в умовах відключень спокійно і без наслідків.

Без жодних дозволів

Держава максимально спростила вимоги на період воєнного стану.

Можна зберігати до 2 000 літрів пального для заправлення електрогенератора на кожному об’єкті.

Ліцензія, дозвільні документи чи інші адмінпослуги не потрібні.

Якщо пального більше ніж 2 000 літрів

Потрібно подати декларацію про зберігання пального.

Декларація:

- подається безоплатно;

- складається у довільній формі;

- може бути подана в паперовому або електронному вигляді;

- подається до територіального органу податкової служби.

Право на зберігання пального виникає з моменту подання декларації без очікування додаткових рішень

Що обов'язково зазначити в декларації:

Дані про суб’єкта:назва компанії (або ПІБ підприємця), код ЄДРПОУ (або РНОКПП), місцезнаходження.

Технічні дані:загальна місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання.

Адреса:фактичне місцезнаходження цих ємностей.

Чому важливо не ігнорувати ці правила

ДПС цінує  сумлінність бізнесу. Протягом 2025 року та на початку 2026 року податківцями не встановлено жодного факту порушень цих вимог, а фінансові санкції не застосовувалися. Це свідчить про високу правову культуру бізнесу.

Перевірте свої обсяги зберігання вже сьогодні. Якщо вони перевищують 2 000 літрів  – просто подайте декларацію. Це швидко і  безкоштовно.

ДПС щиро вдячна кожному бізнесу, який продовжує працювати в надскладних умовах.

Сьогодні виклики однакові для всіх – війна, постійні обстріли, відсутність світла та тепла. І ми працюємо спільно з бізнесом, щоб максимально прибрати зайві бар’єри для ефективної роботи.

Чи може платник податків отримати ІПК в усній формі в контролюючому органі не за місцем податкової адреси?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Пунктом 52.4 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що індивідуальні податкові консультації (ІПК), зокрема, в усній формі, надаються контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, а також державними податковими інспекціями.

Згідно з п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до п. 19 прим. 3.1 ст. 19 прим. 3 ПКУ державні податкові інспекції:

- здійснюють сервісне обслуговування платників податків;

- здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;

- формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб – платників податків, Єдиний банк даних про платників податків – юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ;

- виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Згідно з п.п. 14.1.226 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сервісне обслуговування платників – надання адміністративних, консультаційних, довідкових, інформаційних, електронних та інших послуг, пов’язаних з реалізацією прав та обов’язків платника відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Примірне положення центру обслуговування платників (далі – Положення) та Примірний регламент центру обслуговування платників (далі – Регламент) затверджені наказом Державної податкової служби України від 13.11.2025 № 1083 «Про затвердження документів, які регламентують діяльність ЦОП».

Згідно з абзацом другим розд. I Положення центр обслуговування платників (далі – ЦОП) створюється безпосередньо при головних управліннях ДПС в областях та м. Києві (далі – ГУ ДПС), державних податкових інспекціях (далі – ДПІ), які є їхніми структурними підрозділами, та структурних підрозділах ДПІ/відокремлених точках доступу (із зазначенням місця дислокації) із метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів громадянами, самозайнятими та юридичними особами, поліпшення іміджу органів ДПС, підвищення ефективності та оптимізації умов роботи.

Абзацом п’ятим розд. I Положення визначено, що ЦОП – постійно діючий робочий орган ГУ ДПС, в якому надаються послуги посадовими особами ГУ ДПС, відповідальними згідно з функціональними обов’язками за надання адміністративних послуг, консультацій, прийняття звітності, кореспонденції щодо отримання адміністративних послуг, інших документів (звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації, тощо), та надання електронних довірчих послуг.

Відповідно до п. 8 підрозд. 2.4 розд. II Положення передбачено, що у ЦОП здійснюється надання консультації з питань:

- електронних сервісів;

- податкового законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС (із використанням Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі – ЗІР)).

Згідно з абзацами першим – третім розд. 8 Регламенту визначено, що відповідно до положень ст. 52 ПКУ за зверненням платників у ЦОП надаються індивідуальні податкові консультації в усній формі з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Консультування здійснюється працівниками ДПІ із використанням інформації, наявної у ЗІР.

За необхідності для надання усних консультацій залучаються працівники інших структурних підрозділів ГУ ДПС відповідно до функціональних обов’язків.

В умовах дії правового режиму воєнного стану ДПС України впроваджено принцип екстериторіальності під час надання сервісних послуг, тобто платники податків мають можливість отримати послуги та сервіси незалежно від місця обліку таких платників.

Отже, платник податків може отримати індивідуальну податкову консультацію в усній формі з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, звернувшись до ЦОП незалежно від місця обліку.

Про особливості заповнення заяви щодо ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки для нестаціонарних ємностей понад 250 літрів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Згідно з п. 49 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), які належать суб’єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб’єктом господарювання.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального (частина друга ст. 28 Закону № 3817).

Відповідно до частини першої ст. 42 Закону № 3817 ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається, за умови реєстрації або взяття на облік суб’єкта господарювання у податкових органах та повідомлення таким суб’єктом господарювання про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, через які здійснюватиметься відповідний вид ліцензійної діяльності, відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 8.1 та 8.4 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за     ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення № 20-ОПП) протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення заяв щодо ліцензій на право зберігання пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2025 року № 374, у разі подання заяви щодо ліцензії на право зберігання пального в такій заяві зокрема, у пункті 7 «Адреса місця провадження господарської діяльності заявника/ліцензіата» у графах 1-13 зазначається адреса місць зберігання пального в стаціонарних резервуарах, ідентифікатор об’єкта оподаткування та кадастровий номер – для ліцензій на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Адреса/адреси, передбачена/передбачені пунктом 7 заяви на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зазначається/зазначаються у форматі: область, район, населений пункт (крім м. Києва та м. Севастополя), вулиця, номер будинку, корпусу, офісу/квартири.

Отже, при поданні заяви щодо ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки для нестаціонарних ємностей понад 250 літрів у графах 1-13 пункту 7 такої заяви зазначається адреса місцезнаходження такої нестаціонарної ємності, що повинна відповідати адресі, зазначеній у Заяві № 20-ОПП при повідомленні про таку нестаціонарну ємність як про об’єкт оподаткування, через який провадиться ліцензійна діяльність.

Зміна СГ протягом поточного бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району: куди сплачується ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок), за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Відповідно до п.п. «а» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:

для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.

Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

Пунктом 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588), визначено, що платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.

Відповідно до п. 10.2 розд. X Порядку № 1588, у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.

Якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи – підприємця змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:

із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з КАТОТТГ за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;

до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.

Така ознака не встановлюється стосовно:

юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

платників податків, включених до реєстру платників податків – нерезидентів;

фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність;

відокремлених підрозділів юридичних осіб (резидентів та нерезидентів).

Підпунктом 1 п. 1 наказу Міністерства юстиції України від 09.06.2023 № 2179/5 «Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць», зокрема, що незалежно від місцезнаходження юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості проводяться такі реєстраційні дії у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб – підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави: державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим, Донецька, Чернігівська, Сумська, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь; державна реєстрація юридичних осіб – релігійних організацій; державна реєстрація юридичних осіб, які належать до сфери управління центрального чи місцевого органу виконавчої влади або частка держави в статутному капіталі якої становить 100 відс., що проводиться за заявою уповноваженого органу управління відповідними об’єктами державної власності/корпоративними правами;

Дані про взяття на облік платника податків передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у день взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням/місцем проживання із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків взято на облік (п. 10.11 розд. Х Порядку № 1588).

ПКУ не містить винятків щодо зміни місцезнаходження (місця проживання) платників податків з тимчасово окупованих російською федерацією територій на іншу територію України. У випадках зміни місцезнаходження (місця проживання) платників податків з тимчасово окупованої російською федерацією з 20 лютого 2014 року території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, та тимчасово окупованої з 07 квітня 2014 року території України, що входить до складу Донецької та Луганської областей застосовуються загальні процедури зміни контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, території територіальної громади або державної податкової інспекції яка є структурним підрозділом контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (ДПІ обслуговування) відповідно до розд. Х Порядку № 1588.

Враховуючи викладене, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, суб’єкт господарювання (у тому числі фізична особа – підприємець) до закінчення поточного бюджетного року сплачує податок на доходи фізичних осіб за попереднім місцезнаходженням.

При цьому, звітність – Розрахунок подається за основним місцем обліку, тобто до контролюючого органу за новим місцезнаходженням.

До уваги платників ПДВ – орендодавців та орендарів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: об’єктом оподаткування є операції платників податку на додану вартість (податок, ПДВ) з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Статтею 759 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно із ст. 762 ЦКУ за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 797 ЦКУ визначено, що плата за користування плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, у вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі й таких складових, як земельний податок та податок на нерухоме майно.

Разом з цим, відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПКУ джерелами, зокрема, самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених ст. 87 ПКУ, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ визначено, зокрема, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Отже у випадку, якщо орендодавцем (крім бюджетної установи) отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, такі кошти є складовою частиною орендної плати та включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, у тому числі за умови, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації таких витрат.

Громадянин отримав електронні послуги від особи-нерезидента, яка не зареєстрована платником ПДВ на митній території України: що з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Правила оподаткування електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі постачання таких послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, яку не зареєстровано як платника податку на додану вартість (ПДВ, податок) (далі – фізична особа), особою-нерезидентом, яка визначена п.п. «д» п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і яку зареєстровано як платника податку відповідно до п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 встановлені ст. 208 прим. 1 ПКУ.

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 ПКУ для цілей оподаткування платником ПДВ є, зокрема, особа, визначена у п.п. «д» п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, а саме: особа-нерезидент, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг.

Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених ст. 208 прим. 1 ПКУ (п. 180.2 ст. 180 ПКУ).

Відповідно до п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 ПКУ реєстрація як платника податку особи-нерезидента, який постачає електронні послуги фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, місце постачання яких розташовано на митній території України, здійснюється на підставі заяви про реєстрацію як платника податку такої особи-нерезидента.

Обов’язок щодо реєстрації платником ПДВ виникає у особи-нерезидента, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення нею операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1 000 000 гривень, яка обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 1 січня відповідного року.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – громадянин, яка не зареєстрована як ФОП, при отриманні електронних послуг від особи-нерезидента, яка не зареєстрована платником ПДВ на митній території України, не є особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету.

Визначення дати виникнення доходу у юридичної особи від операцій з продажу товарів нерезидентам через онлайн-платформи за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо якою датою визнається дохід юридичної особи від операцій з продажу товарів нерезидентам через онлайн-платформи, якщо вивезення товарів за межі митної території України здійснюються через операторів поштового зв’язку у формі міжнародних поштових та/або експрес-відправлень з митною вартістю до 1 000 євро і декларування таких товарів здійснюється оператором поштового зв’язку/експрес-перевізником шляхом подання додаткового реєстру відправлень, повідомляє таке.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регулює Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VІІІ «Про електронну комерцію» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 675).

Відповідно до частини другої ст. 13 Закону № 675 способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.

Частиною третьою ст. 13 Закону № 675 визначено, що продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами) (далі – Закон № 996).

Згідно з частиною першою ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Положеннями ПКУ не передбачено особливостей визначення доходу від операцій з продажу товарів нерезидентам на онлайн-платформах.

Такі доходи відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі належним чином оформлених первинних документів.

Водночас необхідно враховувати, якщо операції з реалізації товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів підпадають під визначення контрольованих, платник податку самостійно коригує ціни в таких операціях згідно з вимогами п.п. 39.5.4 п 39.5 ст. 39 ПКУ та визначає різницю відповідно до положень п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. Крім того, у разі, коли операції з такими нерезидентами не є контрольованими, застосовуються вимоги п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Отже, з питання формування доходів у бухгалтерському обліку за операціями з продажу товарів нерезидентам через онлайн-платформи доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Про підтвердження факту включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

ДПС України (далі – ДПС) веде Реєстр волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (Реєстр волонтерів) відповідно до вимог п. 2 прим. 1 п. 2 розд. VII «Прикінцеві положення» Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (із змінами) з дотриманням Порядку формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.10.2014 № 1089, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.11.2014 за № 1471/26248 (далі – Порядок № 1089).

Згідно з п. 1.4 розд. І Порядку № 1089 облік волонтерів АТО та/або здійснення заходів із забезпечення НБО в територіальних органах ДПС здійснюється з метою забезпечення контролю за оподаткуванням благодійної допомоги відповідно до п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 розд. IV, п. 29 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками – фізичними особами, внесеними до Реєстру волонтерів, на користь осіб, визначених підпунктами «а» та «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Отже, до Реєстру волонтерів включаються лише ті фізичні особи – благодійники, які застосовують підпункти «а» та «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів здійснюється контролюючим органом у порядку та строки, визначені розд. ІІ Порядку № 1089, на підставі заяви про включення/внесення змін до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку № 1089 (далі – Заява № 1-РВ), яка може подаватись до контролюючого органу у паперовій або електронній формі (F1308304).

Відповідно до пунктів 2.2, 2.4 та 2.5 розд. ІІ Порядку № 1089 включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів проводиться протягом одного робочого дня з дня отримання Заяви № 1-РВ.

Датою включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів є дата внесення відповідного запису до Реєстру волонтерів.

Протягом одного робочого дня, що настає за днем отримання Заяви № 1-РВ, територіальний орган ДПС повідомляє фізичну особу – благодійника про результати розгляду заяви у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

За результатами обробки Заяви № 1-РВ, поданої в електронній формі (F1308304), фізичній особі – благодійнику засобами Електронного кабінету або електронних комунікацій направляється витяг в електронній формі (F1420601), що містить відомості з Реєстру волонтерів, або квитанція, у разі відмови у включенні такої особи до Реєстру волонтерів.

У разі включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів на підставі Заяви № 1-РВ, поданої в паперовій формі, фізичній особі – благодійнику витяг надсилається листом, а у разі не включення – у листі зазначаються підстава для відмови у включенні до Реєстру волонтерів.

Фізична особа благодійник має право в електронній формі засобами Електронного кабінету чи електронних комунікацій надіслати до ДПС запит на отримання витягу з Реєстру волонтерів.

ДПС не пізніше наступного робочого дня після надходження запиту надсилає фізичній особі – благодійнику витяг, що містить відомості, визначені п. 1.3 розд. І Порядку № 1089.

У витягу зазначається актуальна на дату та час його формування інформація про фізичну особу – благодійника. Витяг є дійсним до внесення відповідних змін до Реєстру волонтерів.

Отримання витягу з Реєстру волонтерів стало можливим з 07.11.2025 – з дати набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2024 № 494, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 08.10.2025 за № 1460/44866, яким внесено зміни до Порядку № 1089.

Листи, якими контролюючий орган до 07.11.2025 повідомляв фізичну особу – благодійника про його включення до Реєстру волонтерів (далі – лист повідомлення), не втрачають своєї юридичної сили після 07.11.2025.

Отже, підтвердженням факту включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів є листи – повідомлення, надіслані контролюючим органом фізичній особі – благодійнику до 07.11.2025, та витяг з Реєстру волонтерів, який формується засобами ІКС ДПС з 07.11.2025 і надсилається фізичній особі – благодійнику автоматично засобами електронних комунікацій в електронній формі та розміщується в Електронному кабінеті.

Витяг формується та надсилається фізичній особі – благодійнику у день:

- включення/виключення фізичної особи – благодійника до/з Реєстру волонтерів;

- внесення до Реєстру волонтерів змін щодо волонтера АТО та/або здійснення заходів із забезпечення НБО.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівельні операції!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2025 року № 1768 (далі – Постанова № 1768) внесено зміни до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894), замінивши у п.п. 4 слова і цифри «з 1 січня 2026 р.» словами «через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану».

Тобто, відтерміновано строки обов’язкового забезпечення безготівкових розрахунків, у тому числі через електронні платіжні засоби, застосунки та платіжні пристрої, для окремих торговців.

Відповідно до Постанови № 1768 це стосується:

- торговців – фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи;

- торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів;

- торговців, які здійснюють виїзну (виносну) торгівлю;

- торговців, які здійснюють продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

Для цих торговців обов’язок проведення безготівкових розрахунків виникатиме через три місяці після припинення або скасування воєнного стану.

Разом з тим, звертаємо увагу, що вимоги Постанова № 894 не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Перелік таких територій затверджує Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівельні операції!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2025 року № 1768 (далі – Постанова № 1768) внесено зміни до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894), замінивши у п.п. 4 слова і цифри «з 1 січня 2026 р.» словами «через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану».

Тобто, відтерміновано строки обов’язкового забезпечення безготівкових розрахунків, у тому числі через електронні платіжні засоби, застосунки та платіжні пристрої, для окремих торговців.

Відповідно до Постанови № 1768 це стосується:

- торговців – фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи;

- торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів;

- торговців, які здійснюють виїзну (виносну) торгівлю;

- торговців, які здійснюють продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

Для цих торговців обов’язок проведення безготівкових розрахунків виникатиме через три місяці після припинення або скасування воєнного стану.

Разом з тим, звертаємо увагу, що вимоги Постанова № 894 не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Перелік таких територій затверджує Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Екологічний податок: у 2025 році бюджет отримав понад 5,6 млрд гривень

У 2025 році екологічний податок сплатили 35,6 тис. платників. До бюджету надійшло понад 5,6 млрд гривень. Це на 219 млн грн більше ніж надходження у 2024 року.

Найбільші надходження екологічного податку:

Дніпропетровська область – 1,1 млрд грн;

м. Київ – 1 млрд грн;

Івано-Франківська область – 640 млн грн;

Запорізька область – 392 млн гривень. 

Зростання надходжень від екологічного податку дає державі додаткові ресурси для фінансування програм з охорони довкілля, зменшення промислового забруднення та відновлення екосистем.

Розмір нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що не включається до оподатковуваного доходу платника податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 01 січня такого року (у 2023 році – 3 760,00 грн, у 2024 році – 4 240,00 грн, у 2025 році – 4 240,00 грн, у 2026 році – 4 660,00 гривень).

Положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

З метою застосування нульової ставки ПДВ до операції з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту та складання податкової накладної за такою операцією платнику ПДВ необхідно належним чином (відповідно до вимог Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (із змінами)) оформити митну декларацію, що засвідчує факт перетинання митного кордону України.

При цьому з огляду на п. 3 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи митна декларація може бути оформлена на товари незалежно від їх митної вартості.

Так, якщо при здійсненні операції з вивезення товарів (у тому числі товарів, сумарна митна вартість яких більша ніж 150 євро, але не перевищує 1 000 євро) за межі митної території України у митному режимі експорту, зокрема, що переміщуються (пересилаються) за межі митної території України у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, документом, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, є оформлена відповідно до вимог митного законодавства митна декларація, то датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата оформлення такої митної декларації. Водночас, реєстри (тимчасові та додаткові) міжнародних поштових та експрес-відправлень для цілей оподаткування ПДВ не є митними деклараціями.

За такою операцією на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ складається податкова накладна, яка підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) терміни.

Така податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та у ній зазначається тип причини «07 – Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України».

У графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П.І.Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент).

У рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000».

Рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

У верхній лівій частині такої податкової накладної у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» зазначаються дата та номер договору (контракту), відповідно до якого здійснюється операція з вивезення за межі митної території України товарів, та у разі здійснення таких операцій на підставі форвардного контракту у спеціальному полі робиться позначка «X». В окремому рядку зазначаються дата та номер відповідної митної декларації, оформленої відповідно до вимог митного законодавства, що підтверджує факт такого вивезення.

У табличній частині розділу Б:

у графі 4 зазначаються одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари;

у графі 8 – код ставки 901;

у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;

графа 11 у такій накладній не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються).

Нормами ПКУ не передбачено можливості складання однієї зведеної податкової накладної або податкової накладної за щоденними підсумками за операціями з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

У випадку не складання податкової накладної за операцією з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту та не реєстрації її в ЄРПН до платника ПДВ застосовуються фінансова, адміністративна та господарська відповідальність, зокрема штрафні санкції за не реєстрацію такої податкової накладної в ЄРПН.

Туристичний збір: впродовж 2025 року до бюджетів територіальних громад Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 8,0 млн гривень

Протягом січня – грудня 2025 року юридичні особи направили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 8,0 млн грн туристичного збору, що майже на 1,2 млн грн, або на 17,0 відс., більше у порівнянні з 2024 роком.

Кошти туристичного збору, як місцевого збору, надходять виключно до місцевих бюджетів. 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України (ПКУ) платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Дніпропетровщина: на обліку у податковій службі – понад 300 тисяч юридичних та самозайнятих осіб

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області станом на 01.01.2026 обліковується 300 042 юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців (ФОП) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. У порівнянні з 01.01.2025 кількість таких платників збільшилась на 7 023 особи (станом на 01.01.2025 – 293 019 осіб).

Із загальної кількості платників: 122 835 – це юридичні особи, 177 207 – самозайняті особи. Позитивна динаміка відповідно до 01.01.2025 складає для юридичних осіб – 4 738, для ФОПів та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – 2 285.

Звертаємо увагу та нагадуємо, що державна реєстрація – це обов’язкова умова для ведення будь-якої підприємницької діяльності у законодавчому полі.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, ФОПів, а також порядок, правила та процедури такої реєстрації регулюються, зокрема, Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (із змінами) та Податковим кодексом України.

Деклараційна кампанія - 2026

Нагадуємо!

Триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2025 році!

 Декларація про майновий стан і доходи подається до 01 травня 2026 року!

За яким ідентифікатором форми документа в електронному вигляді подається податкова декларація про майновий стан і доходи громадянами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.

Згідно з п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій Декларації.

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (із змінами і доповненнями).

Для підготовки та направлення електронної звітності ДПС України (ДПС) забезпечила платникам можливість використовувати інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) та Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/). Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб розміщено електронну форму «Податкова декларація про майновий стан і доходи» за ідентифікатором F0100215.

Єдиний податок: внесок ФОПів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини впродовж 2025 року – понад 5,2 млрд гривень

Протягом січня – грудня 2025 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від фізичних осіб – підприємців (ФОП) майже 5 226,9 млн грн єдиного податку. Порівнюючи з 2024 роком, сума надходжень збільшилася на 531 млн грн, або на 11,3 відсотки. Про це проінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

«Єдиний податок – один з бюджетоформуючих податків місцевих бюджетів Дніпропетровської області, що забезпечує фінансову спроможність територіальних громад реалізовувати важливі соціальні програми. Висловлюємо вдячність платникам за роботу і податкову дисципліну, за свідомість та підтримку громад регіону», – підкреслив Юрій Павлютін.

Очільник податкової служби області акцентував, що зростання податкових надходжень – це результат сумлінної сплати податків платниками та відповідальності за економічну стійкість та обороноздатність країни, міцність громад.

Лідери зі сплати транспортного податку у 2025 році – Київ та Дніпропетровщина

Транспортний податок продовжує забезпечувати стабільні надходження до місцевих бюджетів – за підсумками 2025 року надійшло 249,8 млн грн податку.

Порівняно з 2024 роком надходження зросли на 13,7 %, або майже на 30 млн гривень.

Найбільші обсяги сплати транспортного податку у таких регіонах:

- м. Київ – 74,1 млн грн;

- Дніпропетровська область – 24,9 млн грн;

- Одеська область – 20,9 млн грн;

- Київська область – 18,5 млн грн.

Нагадуємо.

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, зокрема нерезиденти, які є власниками зареєстрованих в Україні легкових автомобілів, що відповідають критеріям оподаткування:

- з року їх випуску минуло не більш ніж 5 років (включно);

- середньоринкова вартість авто становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (МЗП), установленої станом на 1 січня податкового (звітного) року.

Мінекономіки визначає таку вартість авто й щороку, до 1 лютого, на своєму офіційному вебсайті розміщує перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком на поточний рік.

Особливості оподаткування банків податком на прибуток у 2026 році: найпоширеніші питання

У 2026 році для банків запроваджено нову базову ставку податку на прибуток підприємств у розмірі 50 %. Це передбачено Законом України від 03.12.2025 № 4698, яким внесено зміни до Податкового кодексу України та визначено особливості оподаткування банків.

Підвищена ставка застосовуватиметься:

- до оподаткування прибутку, починаючи з податкових звітних періодів 2026 року;

- до оподаткування дивідендів відповідно до пункту 57.1-1 статті 57 ПКУ.

У 2026 році банки не можуть зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму збитків минулих років.

Це обмеження діятиме протягом 2026 року. Суми від’ємного значення об’єкта оподаткування (включно з тими, що виникнуть у 2026 році) можуть бути враховані при визначенні фінансового результату починаючи зі звітних періодів 2027 року.

Найпоширеніші питання:

Яка ставка застосовується для декларування податку на прибуток за 2025 рік?

Ставка залишається незмінною –  25 %.

Яку ставку застосовувати при виплаті дивідендів банком за 2024 рік, що здійснюється  у 2025 та 2026 роках?

- Виплата у 2025 році (незалежно від періоду, за який вони виплачуються) – ставка 25 % (діюча ставка у 2025 році).

- Виплата у 2026 році – ставка 50 %.

Банк у 2026 при виплаті дивідендів за підсумками 2025 року планує застосувати право зменшення суми виплачуваних дивідендів на суму об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за цей звітний рік, яке визначається за ставкою 25 відсотків. Чи має право банк на такий залік, якщо дотримано всі вимоги (декларація подана та податкове зобов’язання сплачено у повному обсязі), і яка ставка застосовується для оподаткування суми перевищення дивідендів над значенням об’єкта оподаткування?

 Банк має право на такий залік при дотриманні порядку, визначеному 57.1-1 статті 57 ПКУ. До суми перевищення застосовується ставка податку 50 відсотків.

Чи правильно стверджувати, що банки не зменшують фінансовий результат до оподаткування на суму  від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років лише у звітних періодах 2026 року (перший квартал, піврічччя, дев’ять місяців, рік).

Так.

Довідково:

Закон України від 03.12.2025 № 4698 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах»

Актуалізація облікових даних платника податків забезпечує ефективну взаємодію з податковими органами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платникам податків у разі змін у власних реєстраційних даних необхідно оновити інформацію в контролюючих органах. За наявності підстав, це також стосується і контактної інформації платника податків.

Для цього необхідно своєчасно подати Заяву за формою № 5ДР та/або Повідомлення за формою № 20-ОПП (про наявні об’єкти оподаткування).

Щоб оновити інформацію не обов’язково відвідувати податкову за місцем реєстрації. Цілодобово до послуг платників податків Електронний кабінет і мобільний застосунок «Моя податкова».

Підтримка актуальної інформації у своїх облікових даних – це не лише обов’язок, а й зручність для платників. Актуальні дані забезпечують своєчасне отримання повідомлень від ДПС, надання консультацій та отримання інших важливих сервісів.

Крім того, актуалізація даних допомагає уникнути помилок у податкових перерахунках, забезпечує точність нарахування податків і зборів та прискорює обробку запитів у ДПС.

Закликаємо платників податків регулярно перевіряти та оновлювати свої дані, адже актуальна інформація – це швидкість, зручність та безпека у взаємодії з податковою службою.

Фіскальний чек – обов’язкова умова захисту споживача

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фіскальний чек – це гарантія прав споживачів та відповідальності бізнесу.

Фіскальний касовий чек – це офіційний документ, що підтверджує факт купівлі товарів або отримання послуг. Він є обов’язковим для суб’єктів господарювання (СГ), які проводять розрахунки у готівковій або безготівковій формі через реєстратор розрахункових операцій (РРО) або програмний РРО (ПРРО). Чек фіксує інформацію про здійснену операцію та передається до Державної податкової служби України для контролю. 

Фіскальний чек – не просто документ. Він не лише офіційно підтверджує факти покупки, надання послуг, а й гарантує захист прав споживача. Адже у разі потреби саме фіскальний чек допоможе довести придбання товару чи послуги та звернутись за гарантійним обслуговуванням або поверненням коштів.

Видаючи фіскальні чеки, СГ демонструють свою чесність, повагу до споживачів та готовність дотримуватись закону. Це свідчить про те, що СГ працює офіційно, сплачує податки та забезпечує своїх споживачів необхідними правами.

На жаль, досі існують ситуації, коли покупцям пропонують товари (послуги) без чеку. Це ризики, як для споживачів, так і для самого бізнесу. Без чеку покупець не може довести факт покупки, а бізнес втрачає довіру клієнтів та ризикує отримати штрафи.

Чому чек важливий для усіх?

Фіскальний чек потрібен кожному з нас – від звичайного покупця до власника бізнесу. Адже фіскальний чек виконує декілька важливих функцій.

Захист споживача: чек підтверджує, що товар чи послуга придбані офіційно, а отже у разі потреби покупець може звернутись за обслуговуванням або поверненням.

Прозорість бізнесу: офіційний облік продажів (надання послуг) допомагає СГ працювати чесно та уникати штрафів.

Підтримка економіки: видача чеків означає сплату податків, які йдуть на фінансування державою армії, освіти, медицини та інші важливі сфери життя.

Кожен фіскальний чек – це внесок у фінансову стійкість країни.

Коли видається фіскальний чек

Фіскальний касовий чек формується та видається покупцю під час здійснення розрахункової операції. Це стосується як готівкових, так і безготівкових платежів, включаючи оплати картками, через мобільні додатки або інші електронні платіжні засоби. 

Чек має бути виданий одразу після завершення розрахунку.

Як перевірити фіскальний чек?

Покупці можуть самостійно перевірити дійсність фіскального чека. Для цього існують кілька способів.

1. Вебпортал «Державна податкова служба України»: введіть фіскальний номер чека та дату операції для перевірки.

2. Мобільні додатки: використовуйте офіційні програми, які дозволяють сканувати QR-код на чеку та перевірити його дійсність.

3. Запит до продавця: у разі виникнення сумнівів щодо правильності чека зверніться до продавця з вимогою пояснення.

Перевірка чека дозволяє впевнитися у правильності розрахункової операції та захистити права як споживача.

Фіскальний чек є захистом держави, оскільки він є гарантією сплати усіх податків з продажу товарів/надання послуг.

Що необхідно зробити платникам єдиного податку, які здійснювали охоронну діяльність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Статтями 6 та 19 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР (далі – Конституція) передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 42 Конституції кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Закон України від 03 грудня 2025 року № 4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон № 4698) набрав чинності 26.12.2025.

Згідно зі змінами, внесеними Законом № 4698 до п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з 01.01.2026 перелік видів діяльності, заборонених для здійснення платниками єдиного податку доповнено охоронною діяльністю.

Отже, з 01.01.2026 не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють охоронну діяльність.

Згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку другої та третьої груп здійснюється в порядку, визначеному у підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.

Відповідно до п.п. 298.2.1 п. 298.2 ПКУ для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єктом господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подається до контролюючого органу відповідна заява.

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Останнім днем для подання суб’єктами господарювання, які здійснювали охоронну діяльність та застосовували спрощену систему оподаткування, заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у 2025 році було 22 грудня.

На дату набрання чинності Законом № 4698 (26.12.2025) термін, встановлений ПКУ для самостійного переходу суб’єктами господарювання – платниками єдиного податку на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, минув.

Листом Міністерства фінансів України від 30.12.2025 № 11210-09-62/39076 (вх. ДПС № 1738/4 від 31.12.2025) зазначено, що заяви, подані платниками єдиного податку, які здійснюють охоронну діяльність та які виявили бажання щодо відмови з 01.01.2026 від застосування спрощеної системи оподаткування, повинні бути розглянуті контролюючим органом.

Враховуючи вищевикладене з метою дотримання вимог Закону № 4698 для суб’єктів господарювання, які здійснюють охоронну діяльність та які виявили бажання щодо відмови з 01.01.2026 від застосування спрощеної системи оподаткування, рекомендований термін для подання заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування – до 20.01.2026 (включно).

Всі подані суб’єктами господарювання заяви мають бути опрацьовані контролюючим органом.

Одночасно, платник єдиного податку, який здійснював охоронну діяльність, може здійснювати з 01.01.2026 іншу не заборонену ПКУ діяльність на спрощеній системі оподаткування у разі внесення ним відповідних змін до реєстраційних даних шляхом відмови від здійснення охоронної діяльності.

При цьому згідно з п. 298.5 ст. 298 ПКУ у разі зміни видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Дніпропетровщина: до місцевих бюджетів надійшло понад 5,9 млн грн рентної плати за використання водних біоресурсів

У 2025 році платники рентної плати за використання водних біоресурсів спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 5 942,6 тис. гривень. У порівнянні з 2024 роком надходження зросли на 161,8 тис. гривень. Темп росту – 102,8 відсотків.

Порядок здійснення спеціального використання водних біоресурсів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1347 (із змінами) (далі – Порядок № 1347).

Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється користувачами водних біоресурсів на підставі договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), які укладаються для реалізації права суб’єктів рибного господарства на здійснення промислового рибальства та/або дослідного вилову, дозволу (для здійснення промислового рибальства або дослідного вилову) (п. 10 Порядку № 1347).  

Надходження до загального фонду державного бюджету від платників рентної плати за користування надрами Дніпропетровщини

Платниками Дніпропетровщини протягом 2025 року спрямовано до загального фонду державного бюджету понад 101,3 млн грн рентної плати за користування надрами.

Нагадуємо, що об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл), є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, до якої належать:

- обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;

- обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;

- обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів.

Звертаємо увагу, що п.п. 69.5 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) товарної продукції гірничого підприємства із гірських порід, яка класифікується за кодом 2517 згідно з УКТ ЗЕД, що безоплатно передається на користь Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, не є об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами за видобування корисних копалин.

У відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області наголошує на оформленні роботодавцем трудових відносин відповідно до вимог законодавства про працю.

Звертаємо увагу, що у відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір.

Акцентуємо, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. 

Він включає три основні кроки:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу;

- повідомлення Державної податкової служби.

Від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини у 2025 році надійшло майже 6,9 млрд грн плати за землю

Впродовж минулого року юридичні особи – власники землі та землекористувачі сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 6 879,4 млн грн плати за землю. У порівнянні з 2024 роком надходження зросли більше ніж на 285,4 млн грн, або на 4,3 відсотки. Про це повідомив очільник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

«Плата за землю – один із основних джерел наповнення бюджетів територіальних громад регіону. Стабільна сплата місцевих податків і зборів забезпечує реалізацію соціально важливих проєктів і підвищує спроможність місцевих бюджетів, зокрема, для фінансування ремонту доріг, підтримки лікарень та шкіл, забезпечення критичної інфраструктури, що надважливо в умовах сьогодення», – відзначив Юрій Павлютін.

Керівник податкової служби регіону подякував бізнесу за відповідальне ставлення до виконання податкових зобов’язань та нагадав, що сума з плати за землю, визначена у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України).

За грудень 2025 року термін сплати земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності для юридичних осіб – 30.01.2026.

За несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи передбачена відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розд. ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Одночасно п. 179.1 ст. 179 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний подавати річну податкову декларацію відповідно до ПКУ.

Пунктом 110.1 ст. 110 ПКУ визначено, що платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Фізична особа – платник податку несе фінансову відповідальність за умови наявності на момент вчинення податкового правопорушення повної цивільної дієздатності (п. 110.2 ст. 110 ПКУ).

Законні представники платників податків – фізичних осіб згідно зі ст. 242 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями у разі невиконання обов’язків, визначених ПКУ, несуть фінансову відповідальність, встановлену для платників податків (п. 110.4 ст. 110 ПКУ).

Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, громадянин України (платник податку – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, зобов’язаний подати податкову декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ст. 179 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання відповідно до ПКУ.

Водночас, несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Плата за землю у 2026 році: застосовується коефіцієнт індексації 1,08

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2026 році (за 2025 рік) становить 1,08.  Він застосовується до всіх категорій земель і видів земельних угідь.

Таку інформацію надала Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до вимог статті 289 Податкового кодексу України.

Як застосовується коефіцієнт індексації

- коефіцієнт індексації застосовується кумулятивно;

- розрахунок плати за землю залежить від дати проведення нормативної грошової оцінки земель;

- порядок застосування визначено пунктом 289.2 статті 289 Податкового кодексу України.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації є базою оподаткування земельним податком. Вона використовується для розрахунку суми орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Коефіцієнти індексації у попередні роки

- 1996 рік – 1,703;

- 1997 рік – 1,059;

- 1998 рік – 1,006;

- 1999 рік – 1,127;

- 2000 рік – 1,182;

- 2001 рік – 1,02;

- 2005 рік – 1,035;

- 2007 рік – 1,028;

- 2008 рік –1,152;

- 2009 рік – 1,059;

- 2010 рік – 1,0;

- 2011 рік – 1,0;  

- 2012 рік – 1,0;

- 2013 рік –1,0;            

- 2014 рік – 1,249;

- 2015 рік – 1,433 (крім с/г угідь), 1,2 (с/г угіддя);

- 2016 рік – 1,06 (несільськогосподарські землі), 1,0 (с/г угіддя);

- 2021 рік – 1,1 (несільськогосподарські), 1,0 (с/г угіддя);

- 2022 рік – 1,15 (крім с/г угідь), 1,0 (с/г угіддя);

- 2023 рік – 1,051 (для всіх категорій земель);

- 2024 рік – 1,12 (для всіх категорій земель).

Індексація нормативної грошової оцінки земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не здійснювалася.

Відкрито нові рахунки для сплати банками податку на прибуток за 2026 рік

У 2026 році частина податку на прибуток, який сплачують банки, матиме цільове призначення. Відповідно до статті 26 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» 50 % від сум надходжень податку на прибуток банків за 2026 звітний рік зараховуватимуться до спеціального фонду державного бюджету.

Ці кошти спрямують на реалізацію публічного інвестиційного проєкту з придбання пасажирських вагонів.

У зв’язку з цим Казначейством додатково відкрито нові бюджетні рахунки за кодом класифікації доходів бюджету:

- 11020602 – «Податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, що сплачується за податковий (звітний) період 2026 року».

Для сплати податку на прибуток банків за податкові (звітні) періоди до 2026 року продовжують діяти раніше відкриті рахунки за кодом:

- 11020600 – «Податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України».

Інформація про актуальні реквізити бюджетних рахунків, відкритих  Казначейством, розміщена на головній сторінці/субсайтах вебпорталу ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

Податківці Дніпропетровщини: обізнаність формує відповідальність

Комунікація задля підвищення податкової обізнаності – один з важливих інструментів формування  податкової культури.

На черговій онлайн-зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з платниками податків говорили про механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку.

Податківці детально розповіли про порядок переходу на єдиний рахунок. Зупинилися на дедлайнах та ключових аспектах. Зокрема, учасники заходу отримали роз’яснення, що єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

Фахівці ГУ ДПС відповіли на всі запитання учасників зустрічі, які стосувалися особливостей використання єдиного рахунку.

Податкова служба Дніпропетровщини завжди відкрита до конструктивного діалогу, який допомагає бізнесу працювати комфортно.

Як отримати швидку довідку та консультації від Контакт-центр ДПС?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, щоб отримати швидку довідку та консультації телефонуйте в Контакт-центр ДПС. Для зручності користувачів працюють додаткові мобільні номери:

Vodafone – 0 500 501 007

Київстар – 0 770 501 007

lifecell – 0 730 501 007

Дзвінки здійснюються в межах тарифу відповідного оператора – без зайвих витрат і з максимально швидким з’єднанням.

Також працює традиційний номер Контакт-центру: безкоштовно – зі стаціонарних, з мобільних – за тарифом оператора:

0 800 501 007

Після розмови можна залишити відгук: ваша думка допомагає нам покращувати якість сервісу.

Також нагадуємо, що ДПС має багато каналів зв’язку, щоб кожен міг отримати послуги комфортно – особисто, телефоном чи онлайн.

Детальніше: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/958035.html.

Електронна черга – це зручний формат взаємодії платників з податковою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що одним із сучасних сервісів, який значно полегшує комунікацію з податковою, є електронна черга – система онлайн-запису на отримання адміністративних чи інформаційних послуг у ЦОПі.

Попередня реєстрація в електронній черзі для отримання послуг здійснюється за таким алгоритмом:

1. Перейдіть на головну сторінку порталу ДПС або на сайт відповідного територіального підрозділу, та натисніть банер «Електронна черга. Запис в ЦОП». Ви автоматично потрапите на сторінку Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР), де слід натиснути кнопку «Продовжити».

2.  Заповніть форму реєстрації: вкажіть своє ім’я, прізвище, електронну пошту та номер телефону. Після цього на пошту буде надіслано посилання для підтвердження й продовження запису.

3.  Перейдіть за отриманим посиланням, виберіть необхідну послугу (наприклад, подання документів, отримання консультацій, обслуговування КЕП тощо), територіальне відділення, а також зручну дату і час. Після цього натисніть «Передати запит на реєстрацію».

На екрані з’явиться підтвердження запису з деталями (дата, час, адреса ЦОП), дублікати якого буде надіслано на вказану електронну пошту.

Також є альтернатива – дзвінок на гарячу лінію ДПС за номером 0 800 501 007, де оператори Контакт-центру допоможуть здійснити запис як для фізичних, так і для юридичних осіб.

У разі оголошення повітряної тривоги центри обслуговування платників та офіси податкових консультантів призупиняють роботу. Усі працівники та відвідувачі переходять до найближчого укриття. Після відбою повітряної тривоги обслуговування платників поновлюється протягом часу, необхідного для повернення з укриття.

Нагадуємо, що при отриманні послуг Вам можуть знадобитися: паспорт громадянина України, ідентифікаційний код (РНОКПП), свідоцтво про народження (якщо оформлюється документ на дитину), додаткові документи, які необхідні для отримання конкретної послуги (довідки, дозволи, доручення тощо).

Електронна черга – це зручний формат взаємодії платників з контролюючими органами. 

Податкова служба продовжує трансформацію в цифровий сервісний орган і удосконалення якості та умов надання послуг платникам – у пріоритеті.  

Зміни для платників єдиного внеску з 2026 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровської області повідомляє про зміни для платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), а саме:

- зміни, внесені Законом України від 27 лютого 2025 року № 4280-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України»: визначено Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) платником єдиного внеску за громадян, які перебували в полоні внаслідок збройної агресії проти України (крім окремих категорій військовослужбовців). Єдиний внесок нараховується виходячи з мінімальної заробітної плати за період полону та протягом 6 місяців  (статті 4, 5, 7 та 20 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) (Закон № 2464));

- зміни, внесені Законом України від 05 листопада 2025 року № 4681-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю»:

визначено платників єдиного внеску за осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та за осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Єдиний внесок нараховується з мінімальної заробітної плати за рахунок коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. ( статті 4, 5 та 7 Закону № 2464);

- зміни, внесені Законом України від 03 грудня 2025 року № 4695-ІX «Про Державний бюджет України на 2026 рік»: 

▪ визначено розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, який з 01 січня 2026 року становить: для максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць (крім доходу у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу),– двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом; для максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу, – п’ятнадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом;

▪ на 2026 рік зупинено дію пункту в частині розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 2464)

▪ на 2026 рік зупинено дію пункту в частині несплати за себе єдиного внеску самозайнятими особами (п. 9 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464)

Щодо індексації нормативної грошової оцінки земель за 2025 рік

Головне управління ДПС у Дніпропетровської області інформує.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України за посиланням https://land.gov.ua/derzhgeokadastr-povidomlyaye-pro-indeksacziyu-normatyvnoyi-groshovoyi-oczinky-zemel-za-2025-rik/ повідомила.

За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2025 рік становить 108,0 %.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік – 1,0; 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0; 2021 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), 2023 рік – 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь), 2024 рік – 1,12 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).

Індексація нормативної грошової оцінки земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не здійснювалася.

Крім того, повідомляємо, що витяги, які були та будуть сформовані в період з 01 січня до 15 січня 2026 року, не містять коефіцієнтів індексації за 2025 рік. Відповідно значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зазначене в цих витягах, потребуватиме перерахунку із застосуванням коефіцієнта індексації за 2025 рік.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2025 рік становить 1,08 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).

Волонтерська діяльність: які доходи не оподатковуються ПДФО і військовим збором

Головне управління ДПС у Дніпропетровської області нагадує, що фізичні особи, які здійснюють волонтерську діяльність, не сплачують податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з таких доходів:

- кошти або вартість майна (послуг), які неприбуткова організація надає волонтеру для медичного огляду, вакцинації та інших профілактичних заходів, пов’язаних із волонтерською діяльністю, якщо з волонтером укладено договір про волонтерську діяльність;

- документально підтверджені витрати, пов’язані з наданням волонтерської допомоги, що відшкодовує неприбуткова організація, у межах переліку, передбаченого Законом України «Про волонтерську діяльність».

податків – це  реальні зміни, які вже відбуваються у Центрах обслуговування по всій країні.

Перевірки ринку тютюну: ДПС виявила порушення на сотні мільйонів гривень

Протягом 2025 року ДПС провела майже 13,9 тис. перевірок суб’єктів господарювання, що працюють у сфері роздрібного продажу тютюнових виробів. Про це повідомив заступник Голови ДПС Андрій Троцко під час засідання круглого столу, організованого Американською торговельною палатою в України.

За його словами, за результатами виявлених порушень у суб’єктів господарювання сфери роздрібного продажу тютюну було застосовано 220,5 млн грн штрафних санкцій.

«Посилена увага ДПС спрямована не лише на дотримання норм роздрібної торгівлі, а й на правильність ліцензування. Через порушення вимог законодавства минулого року було припинено понад 1,6 тис. ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновою продукцією», – зазначив Андрій Троцко.

Також за результатами співпраці ДПС та Національної поліції протягом року правоохоронцям направлено понад 1,1 повідомлень про факти незаконної торгівлі. Вилучено продукції на 24 млн грн.

Крім того, податківці ініціювали демонтаж 90 незаконно встановлених торговельних точок.

«Економічний ефект від вжитих ДПС заходів з детінізації цього ринку став відчутним. За даними РРО/ПРРО, виторг від реалізації тютюнових виробів у 2025 році зріс на 25,6 %, або 30,4 млрд грн, порівняно з минулим роком», – повідомив заступник Голови ДПС.

Він зазначив, що державного бюджету також надійшло більше коштів: акцизний податок із вироблених та імпортованих тютюнових виробів склав 122,5 млрд грн, що на 26,9 % (26 млрд грн) більше, ніж у 2024 році.

За словами Андрія Троцка, окремий напрям роботи – протидія нелегальному виробництву підакцизних товарів. Податкова активізувала перевірки господарств, що вирощують тютюн без ліцензії або торгують продукцією та рідинами для електронних сигарет з порушеннями. У межах взаємодії з митниками виявлено 6 випадків використання незареєстрованого обладнання для виготовлення тютюнових виробів. До порушників застосовано фінансові санкції, а інформацію передано правоохоронцям.

Автоматизована система списання податкового боргу: прозорий єдиний підхід до всіх

Головне управління ДПС у Дніпропетровської області повідомляє.

В Україні запрацювала нова система автоматичного стягнення податкового боргу. 

Як це виглядає на практиці? 

Людський фактор мінімізований. Жодних ручних рішень. Все виключно в межах законодавства. 

Стосується це лише юридичних осіб, які мають податковий борг. 

Як працює система? 

- Щодня інформаційні системи ДПС автоматично формують дані про борг.

- Система генерує платіжну інструкцію.

- Накладається електронний підпис.

- Документ миттєво відправляється до Казначейства.

- Казначейство перевіряє реквізити й автоматично переадресовує інструкцію банку.

- Банк списує лише чітко визначену суму. 

Усе працює через систему електронних платежів – за єдиними правилами.

Схитрити боржникам не вдасться. Все автоматично. 

Списання боргу не є несподіваним! 

Якщо виникає податковий борг, ДПС інформує платника про його наявність. Часу, щоб сплатити його добровільно, достатньо. У разі відмови  – податкова звертається до суду. 

Якщо компанія сама задекларувала суму податку, але не сплатила її протягом 90 днів – борг стягується без рішення суду. Це визначено Податковим кодексом України. 

Безбар’єрність: у ЦОПах для людей з порушеннями слуху забезпечено доступ до усіх послуг

Головне управління ДПС у Дніпропетровської області інформує.

ДПС України забезпечила доступність 100 % консультацій та послуг, що надаються в Центрах обслуговування платників (ЦОП), для людей з порушеннями слуху.

Послугу перекладу на жестову мову впроваджено в усіх Центрах обслуговування платників на території України, що дає змогу відвідувачам з порушеннями слуху отримувати будь-яку консультацію чи послугу на рівних умовах з іншими платниками податків.

З метою урахування потреб усіх відвідувачів, зокрема осіб з порушеннями слуху, у ЦОПах:

- забезпечено технічну можливість перекладу на жестову мову в режимі реального часу;

- впроваджуються тактильні та візуальні елементи доступності;

- працівники ЦОП пройшли відповідне навчання з питань інклюзивної та безбар’єрної комунікації.

 У Центрах обслуговування платників відвідувачі можуть скористатися повним переліком послуг, зокрема, отримати адміністративні послуги, консультації, електроні довірчі послуги, подати податкову звітність, кореспонденцію щодо отримання адміністративних послуг, а також інші документи (звернення громадян, запити на отримання публічної інформації тощо).

Таким чином, кожна послуга – від отримання довідки до консультації – є рівною мірою доступною для всіх відвідувачів без винятку.

ЦОПи також оснащені електронною чергою, зручними секторами очікування, можливістю попереднього запису та зрозумілою навігацією. 

Це є важливим кроком у реалізації принципів безбар’єрності, рівного доступу до державних послуг та недискримінації.

«Дроблення бізнесу» - мінімізація податкових та інших обов’язкових платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровської області з метою детінізації та виведення з тіні розрахунків за товари (послуги), налагодження податкової культури серед платників, створення рівних конкурентних умов під час ведення бізнесу на постійній основі проводиться аналіз наявної податкової інформації, отриманої з інформаційних баз даних ДПС.

Так, через Систему обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО) виявляються окремі платники податків, які одночасно провадять господарську діяльність у межах однієї й тієї ж господарської одиниці, які розташовані за однією адресою, мають спільну назву, торговельну марку, бренд тощо, що свідчить про ймовірну спільну діяльність таких платників податків.

Метою здійснення такої господарської діяльності може бути мінімізація податкових та інших обов’язкових платежів шляхом окремого розподілу розрахунків під час продажу товарів (наданні послуг) між платниками податків, у тому числі тими, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, або шляхом використання у своїй господарській діяльності фізичних осіб - підприємців, переважна більшість яких є платниками єдиного податку.

Доводимо до відома платників податків інформацію щодо необхідності дотримання вимог чинного законодавства України при здійсненні господарської діяльності в сфері торгівлі, громадського харчування та наданні послуг. 

Також повідомляємо, що з листопада 2025 року ДПС запустила роботу цифрового сервісу TAX Control, через який забезпечена можливість поінформувати ДПС та її територіальні органи про порушення, а саме щодо:

- незастосування РРО/ПРРО, невидачі фіскального чека; 

- торгівлі без ліцензії, реалізації підакцизної продукції; 

- відмови у розрахунках банківською картою;

- діяльності без державної реєстрації;

- порушення трудових відносин.

Наявна інформація, що отримана через цифровий сервіс TAX Control, використовується під час організації заходів податкового контролю.

Деклараційна кампанія – 2026: декларування іноземних доходів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) звертає увагу, що триває Деклараційна кампанія – 2026.

Україна має угоди з багатьма країнами світу про уникнення подвійного оподаткування. 

Отже, не всі іноземні доходи підлягають оподаткуванню та декларуванню. 

Так, якщо громадянин України офіційно працює і сплачує податки за місцем проживання за кордоном, повторно сплачувати їх не потрібно. Суми сплаченого за кордоном податку будуть зараховані в Україні в рахунок зменшення зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб. 

Не декларуються кошти та не сплачуються податки в Україні, якщо фізична особа – резидент України отримала: 

- матеріальну допомогу від іноземних держав, державних фондів або благодійних організацій у зв’язку з війною;

- допомогу від іноземних держав, державних фондів або благодійних організацій членам сім’ї першого ступеня споріднення, постраждалим від російської агресії.

Якщо були отримані інші доходи за кордоном, наприклад, заробітна плата, дохід від фрілансу, то так – такі доходи необхідно задекларувати в Україні. 

Зручний і простий спосіб – через Електронний кабінет.

Податки, які вже сплачені за кордоном, можна зарахувати в Україні. Для цього потрібно звернутися за довідкою до податкової служби іншої країни. 

У довідці має бути така інформація: 

- скільки податку сплачено;

- з якого доходу.

Довідку слід легалізувати (якщо міжнародний договір не передбачає інакше).

Сума зарахування не може перевищувати розмір податку, який мав би бути сплачений в Україні.

Хто має подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи? 

Резиденти України, якщо отримували доходи за межами митної території України.

Будь-які іноземні доходи включаються до загального річного оподатковуваного доходу і оподатковуються на загальних підставах. 

Іноземні доходи оподатковуються:

- податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 18 %;

- військовим збором:

- 1,5 %  – доходи, отримані до 31.12.2024 включно;

- 5 % – доходи, нараховані або виплачені з 01.01.2025.

Якщо дохід отримано у валюті або у вигляді інших активів, його перераховують у гривні за курсом НБУ на дату отримання.

Інформація про свої особові рахунки доступна платникам в Електронному кабінеті

Головне управління ДПС у Дніпропетровської області нагадує, що Електронний кабінет залишається найбільш популярним цифровим сервісом від ДПС, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Електронний кабінет в процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-комунікаційними системами ДПС та забезпечує відображення платникам податків інформації, наявної в системах ДПС.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає платникам податків доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів, наявних у платника на момент звернення (дані інтегрованої картки платника), а також до інформації про реквізити рахунків для сплати податків, зборів та інших платежів та єдиного соціального внеску.

В даному меню відображається зведена інформація по кожному виду податку (платежу) та детальна інформація по кожному виду податку (платежу) про нарахування за податковими зобов’язаннями, сплату та повернення з бюджету, пеню, залишок несплаченої пені, податковий борг (заборгованість) або надміру сплачені суми та суми, які будуть нараховані в наступних звітних періодах, у розрізі проведених операцій, з можливістю вивантаження інформації у файл формату Excel.

Крім того, фізичні особи мають змогу сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок будь-якою із запропонованих платіжних систем, з використанням QR-коду Національного банку України, а також сервісів надавачів платіжних послуг.

Також користувачі Електронного кабінету мають можливість отримати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС (далі – Витяг).

Для отримання Витягу платнику у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС (J/F1300207), заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати такий запит до контролюючого органу.

Відповідь на Запит (Витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску (J/F1400207)) можна переглянути у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» та вивантажити у форматі XML або PDF.

Понад 270,5 млн грн екологічного податку спрямували платники Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

Протягом січня – грудня 2025 року платники Дніпропетровської області сплатили на підтримку заходів з екології до загального фонду державного бюджету понад 270,5 млн грн екологічного податку. Надходження зросли майже на 16,0 млн грн порівняно з 2024 роком , темп росту – 106,3 відсотків.

Звертаємо увагу, що податкова декларація екологічного податку в електронному вигляді подається за ідентифікаторами форм F0302006 (для фізичних осіб) та J0302006 (для юридичних осіб) разом з додатками:

Додаток 1 «Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повiтря стацiонарними джерелами забруднення» – за ідентифікатором форми F/J0320106 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 2 «Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у воднi об’єкти» – за ідентифікатором форми F/J0320206 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 3 «Розрахунок за розмiщення вiдходiв у спецiально вiдведених для цього мiсцях чи на об’єктах» – за ідентифікатором форми F/J0320306 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 4 «Розрахунок за утворення радiоактивних вiдходiв (включаючи вже накопиченi)» – за ідентифікатором форми F/J0320406 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 5 «Розрахунок за утворення радiоактивних вiдходiв i сплачується за придбання джерел(а) iонiзуючого випромiнювання» – за ідентифікатором форми F/J0320506 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

Додаток 6 «Розрахунок за тимчасове зберiгання радiоактивних вiдходiв їх виробниками понад установлений особливими умовами лiцензiї строк» – за ідентифікатором форми F/J0320606 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Транспортний податок: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло майже 9,1 млн гривень

У січні – грудні 2025 року юридичні особи – платники транспортного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 9,1 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом 2024 року надходження збільшились на понад 2,0 млн гривень. Темп росту – 128,5 відсотків.

Нагадуємо, що відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.

Податкова служба Дніпропетровщини: у діалозі з платниками – про актуальне

Інформаційно – роз’яснювальна робота податківців Дніпропетровщини з платниками податків триває.

На минулотижневих зустрічах, семінарах та засіданнях «круглих столів» з бізнесом спілкувались про актуальне. 

Так, в м. Синельникове, м. Кривий Ріг, м. Кам’янське, селищі Солоне, селах Лозуватка та Вербки пройшли засідання «круглих столів». 

На заходах обговорювали новації податкового законодавства, що набрали чинності з початку цього року; основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД); питання Деклараційної кампанії – 2026; можливість здійснення листування в електронному вигляді через Електронний кабінет. Приділили увагу безбар’єрності, основними засадами якої є рівність, недискримінація, доступність, інклюзія та надання сервісу кожному, хто звернувся за отриманням послуг.

Учасникам також нагадали про важливість легалізації трудових відносин – процесом офіційного оформлення працівника за укладеним трудовим договором зі сплатою ПДФО та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), що гарантує працівникам соціальний захист, а роботодавцям – уникнення штрафів.

Зустрічі із суб’єктами господарювання відбулися у м. Дніпро та м. Нікополь. Учасників проінформували щодо способів та строків подання податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація). Зупинились на вимогах законодавства щодо подання Декларації в обов’язковому порядку і хто має право добровільно подати Декларацію, щоб скористатися податковою знижкою. У фокусі уваги і питання сплати єдиного внеску та нові річні ліміти доходів для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, а також новації у поданні звітності.

На семінарах з представниками бізнесу у селищі Васильківка, м. Дніпро, м. Нікополь та м. Кам’янське йшлося про сучасні підходи у взаємодії податкової служби з платниками та сервіси ДПС, які створюють безбар’єрний податковий простір. Акцентовано, що сервіси спрямовані на підвищення зручності й прозорості адміністрування податків. 

Крім того, фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) нагадали аудиторії про сучасні формати комунікації з податковою службою та переваги використання цифрових сервісів «TAX Control» та «Пульс» ДПС України.

Продовжує роботу мобільний ЦОП ГУ ДПС, який забезпечує доступність адміністративних і сервісних послуг для юридичних та фізичних осіб, у тому числі осіб з інвалідністю та інших маломобільних категорій населення. Його діяльність спрямована на підвищення ефективності обслуговування платників.

Так, фахівці ГУ ДПС у рамках роботи мобільного ЦОПу здійснили виїзди до ЦНАПів м. Верхівцеве, м. Марганець, с. Саксагань та с. Червоногригорівка.

Суб’єктам звернень надані усні консультації та роз’яснення норм податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи. Крім того, фахівці ГУ ДПС надали практичну допомогу щодо подання Декларації.

Під час роботи мобільного ЦОПу ГУ ДПС податківцями опрацьовано низку заяв, а саме: заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (форма № 5ДР), заяви щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (форма № 10ДР); заяви на звірку щодо земельного податку; заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет тощо.

Різні комунікаційні формати спілкування з бізнесом і громадськістю є важливим інструментом взаємодії податкової служби Дніпропетровщини з платниками. Обговорення актуальних питань оподаткування, надання консультацій і інформаційно – роз’яснювальна робота, яка проводиться податковою службою Дніпропетровщини на постійні основі, спрямовані на кінцевий результат – підвищення рівня податкової дисципліни і добровільної сплати податків.

Платники Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів понад 27,0 млрд грн ПДФО

У 2025 році до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло  понад 27,0 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Надходження зросли у порівнянні з січнем – груднем 2024 року майже на 3,5 млрд гривень. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

Очільник обласної податкової служби висловив вдячність всім, хто відповідально виконує свої податкові обов’язки. 

«ПДФО – один із найважливіших податків в Україні. Його сплачують майже всі – від найманих працівників до фізичних осіб – підприємців, від орендодавців до власників депозитів. Отже, ПДФО – це особистий внесок кожного у стійкість і розвиток країни, реалізацію важливих соціальних проєктів. Сумлінна сплата цього податку – це безперебійна робота, зокрема критично важливих підприємств», – зазначив Юрій Павлютін.

Нагадуємо, що ставка ПДФО становить 18 відсотків. Цей податок сплачується з доходів, отриманих фізичними особами у вигляді заробітної плати, винагород за цивільно-правовими договорами, орендної плати, інвестиційного прибутку та інших доходів, визначених Податковим кодексом України.

Роботодавці, які є податковими агентами, зобов’язані утримувати та перераховувати ПДФО із заробітної плати працівників до бюджетів.

Водночас, фізичні особи, які отримують доходи не від податкових агентів (наприклад, від надання послуг або оренди майна), зобов’язані самостійно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити ПДФО і військовий збір.

Конструктивний діалог з громадами Дніпропетровщини триває

Наповнення місцевих бюджетів та розвиток ефективної співпраці між владою, бізнесом і громадами – головний акцент онлайн-зустрічі податківців області з представниками обласної державної адміністрації та територіальних громад (ТГ) регіону. 

Діалог відбувся за участю очільника податкової Дніпропетровщини Юрія Павлютіна та його заступниці Наталі Федаш.

«Місцеве самоврядування та податкова – це два ключові елементи, що визначають фінансову стабільність і перспективу регіону. Саме завдяки відкритому партнерству ми можемо забезпечити належне наповнення місцевих бюджетів, що дозволить реалізовувати соціальні ініціативи, покращувати інфраструктуру та багато інших сфер, які визначають якість життя мешканців громад», – зазначив Юрій Павлютін.

Синельниківська, Верхньодніпровська, П’ятихатська міські та Петриківська селищна ТГ надіслали запити, які, зокрема стосувалися: податкового боргу і податкового контролю, звірки нарахованого земельного податку з фізичних осіб та нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

По кожному зверненню провідні фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надали представникам територіальних громад вичерпні відповіді та детальну інформацію, а також практичні поради для сталого наповнення місцевих бюджетів.

У ході заходу податківці акцентували увагу на впровадження реформ та управління змінами у межах Національної стратегії доходів, цифрові сервіси ДПС України, зокрема «TAX Control», деклараційну кампанію – 2026, створення рівних можливостей для усіх громадян і суб'єктів господарювання при отриманні податкових послуг через комплексний підхід до розбудови принципів безбар’єрності та інклюзії.

Окрім того, представникам місцевого самоврядування нагадали про інформаційні ресурси податкової служби та сучасні форми комунікацій з платниками. 

Прозорий діалог сприяє посиленню партнерства, а відтак – наповненню місцевих бюджетів задля забезпечення життєстійкості громад.

Оновлені формати Витягу про стан розрахунків: що змінилося для платників

Державна податкова служба України оновила формати Витягу про стан розрахунків з бюджетом та фондами.

Отримати Витяг легко в електронному вигляді через Електронний кабінет.

Для цього достатньо:

- авторизуватися у приватній частині Електронного кабінету;

- обрати меню «Заяви, запити для отримання інформації»;

- подати Запит щодо отримання Витягу (форма F/J13002).

Електронний Витяг надходить платнику не пізніше другого робочого дня з дати прийняття Запиту.

За потреби платник може обрати і паперову форму Витягу – у такому разі документ надається не раніше п’ятого робочого дня після прийняття Запиту.

Яку інформацію містить Витяг

За бажанням платника документ формується:

- з узагальненими за платежами показниками про нараховані, зменшені, сплачені, повернуті суми, суми податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску, помилково та/або надміру сплачені суми;

- з деталізацією у розрізі кожного платежу;

- в електронній формі (з КЕП керівника органу ДПС або без нього) або у паперовій формі з особистим підписом керівника органу ДПС за основним місцем обліку.

Для юридичних осіб із відокремленими підрозділами (філіями) Витяг формується з узагальненими показниками за юридичною особою та її відокремленими підрозділами (філіями).

Довідково

Запровадження оновлених форматів Витягу передбачено наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2025 № 416 «Про затвердження Порядку документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Об’єкти оподаткування знаходяться за межами України: особливості заповнення Повідомлення за ф. № 20-ОПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає уваги, що відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).

Об’єктами оподаткування є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами, зокрема, за ідентифікаційним кодом юридичної особи (резидента), відокремленого підрозділу юридичної особи (резидента і нерезидента) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі – ЄДРПОУ) (п. 63.6 ст. 63 ПКУ).

Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січні 1996 року № 118, суб’єктами ЄДРПОУ є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що знаходяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства.

Інформація про закордонні відокремлені підрозділи українських юридичних осіб вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) без присвоєння коду ЄДРПОУ.

Юридична особа має повідомити про відокремлені підрозділи, які мають місцезнаходження на територіях інших країн як про об’єкти, через які провадиться діяльність, шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588), у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку № 1588.

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України Повідомлення за ф. № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовій формі.

Для відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України, у графі 6 розд. 3 Повідомлення за ф. № 20-ОПП зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу, у графі 7.1 зазначається повне місцезнаходження в країні за межами України.

Дані щодо об’єктів оподаткування, що зазначаються у Повідомлення за ф. № 20-ОПП, заповнюються відповідно до даних Єдиного державного реєстру, розпорядчих та правовстановлювальних документів, які є актуальними на дату подання Повідомлення за ф. № 20-ОПП, та є першоджерелом даних щодо об’єкта оподаткування.

Додаткові документи для подання відомостей щодо об’єктів оподаткування, які знаходяться за межами України, не вимагаються.

За яким кодом бюджетної класифікації сплачується ПДФО самозайнятою особою, яка отримала виплати пов’язані з тимчасовою втратою працездатності від ПФУ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV ПКУ.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Підпунктом 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ передбачено винятки, за якими отримані доходи платника податку не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

Згідно з частиною першою ст. 12 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105) право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають, зокрема, застраховані особи – громадяни України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 4 Закону № 1105 визначено, що уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі – уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України (далі – ПФУ).

Положеннями Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) визначено, що страхувальники – це роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Порядок фінансування страхувальників уповноваженим органом управління регламентовано ст. 26 Закону № 1105.

Так, фінансування страхувальників для надання страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою непрацездатності застрахованим особам здійснюється територіальними органами уповноваженого органу управління в порядку, встановленому правлінням ПФУ.

Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами.

Страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на здійснення застрахованим особам страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Тож, самозайнята особа є щодо себе одночасно страхувальником і застрахованою особою, самостійно нараховує виплати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності, отримує фінансування на спеціальний рахунок і як податковий агент, зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів, зокрема:

11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата.

Враховуючи викладене, податок на доходи фізичних осіб сплачується самозайнятою особою, яка отримала виплати пов’язані з тимчасовою втратою працездатності від ПФУ, за кодом класифікації доходів бюджету – 11010400.

Нецільова благодійна допомога, на яку не поширюється право отримання ПСП, надана юридичною особою своєму керівнику: що з оподаткуванням?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 01 січня такого року.

Положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Благодійник – юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн), що у 2026 році складає 4 660,00 грн (3 328,00 грн. х 1,4).

Враховуючи вищевикладене, сума нецільової благодійної допомоги, яка надається юридичною особою своєму керівнику або іншій фізичній особі та не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 01 січня такого року, не оподатковується, незалежно від того, що на фізичну особу не поширюється право на застосування податкової соціальної пільги.

Дотримання юридичними особами, ФОП та громадянами вимог заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 року № 163 платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».

Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».

Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148. 

У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

Також звертаємо увагу, що згідно пункту 38.2. статті 38 ПКУ, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.

1. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені

Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи - ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».

2. При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії)

Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:

реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);

реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);

реквізит «Призначення платежу».

3. При готівкових розрахунках платники/громадяни під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

Майже 599,0 млн грн – надходження від платників акцизного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями

Протягом січня – грудня 2025 року платники Дніпропетровської області за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями платники спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 599,0 млн грн акцизного податку. Надходження зросли на понад 37,7 млн грн, темп росту – 106,7 відсотків.

Нагадуємо, що розмір річної плати за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах встановлено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, надаються безстроково, а плата за них справляється щоквартально рівними частинами.

Перший платіж за ліцензію здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного квартального періоду.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини у минулому році юридичні особи – платники збору за місця для паркування транспортних засобів сплатили понад 41,1 млн гривень

У січні – грудні 2025 року юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 41,1 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. У порівнянні з січнем – груднем 2024 року надходження збільшились майже на 4,4 млн гривень. Темп росту – 112,0 відсотків.

Звертаємо увагу, що ставки збору за місця для паркування транспортних засобів встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 5,1 млрд грн рентної плати

Упродовж 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету рентною платою майже на 5 175,0 млн гривень. Як зауважив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, це майже на 105,0 млн грн більше ніж за підсумками 2024 року.

Очільник податкової служби регіону зазначив, що забезпечення належного надходження податків, зборів та платежів – це спільна робота і податківців, і платників. 

«У сьогоднішніх реаліях велике значення набуває дотримання платниками податкової дисципліни. Своєчасно і в повному обсязі сплачені податкові платежі – це не тільки відсутність порушень діючого законодавства, а й стабільна економіка держави, яка працює без перебоїв. І посилення економічної складової, у тому числі збільшення фінансових можливостей для забезпечення обороноздатності країни, можливе лише за таких умов. Ми вдячні кожному за сумлінне та відповідальне ставлення до своїх обов’язків», – підкреслив Юрій Павлютін.

Закликаємо платників бути відповідальними, сумлінно виконувати свої податкові зобов’язання. Сьогодні це гарантує повноцінне функціонування держави.

Для оперативного інформування платників щодо стану своїх розрахунків з бюджетами, пропонуємо користуватись електронними сервісами ДПС:

- Електронним кабінетом (https://cabinet.tax.gov.ua/) – найпопулярнішим сервісом, який має широкі можливості (за допомогою цього сервісу можна подати звітність, сплачувати податки та отримувати важливу інформацію онлайн);

- мобільним застосунком «Моя податкова», який можна завантажити в Google Play Market або App Store.

- Електронна черга – за допомогою цього сервісу є можливість завчасно спланувати свій візит до Центру обслуговування платників. Запис можна здійснити онлайн за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/queue/ або за номером телефону 0 800 501 007 через Контакт-центр ДПС.

Допомагаємо захисникам і захисницям адаптуватися та відчути підтримку

Черговий спільний захід Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) та Університету митної справи та фінансів (УМСФ) зібрав тих, хто пройшов війну, і тих, хто допомагає повертатися до життя після неї: ветеранів та ветеранок, військовослужбовців, фахівців із супроводу захисників, податківців Дніпропетровщини, викладачів.

Зустріч відбулася за участю заступника начальника податкової служби області Федора Терханова та за підтримки Центру ветеранського розвитку УМСФ.

Це не просто зустріч. Це діалог довіри про життя, яке триває, розмова про підтримку у якій більше розуміння, ніж слів.

Говорили, авжеж, про податки. Зокрема, про підприємця у формі, який тримає оборону і водночас тримає бізнес, але не має змоги вчасно подати звіт. Про ІТ-фахівця у ЗСУ, який отримує зарплату захисника і доходи ФОПа та прагне зрозуміти: де пільга, а де обов’язок. А також говорили про землю, яку ветеран разом із родиною здає в оренду, і хоче знати, як це зробити у правовому полі, щоб вона стала фінансовою опорою для сім’ї. Про правові інструменти розповіли родині, яка сьогодні здає квартири і мріє про легальний бізнес – власний хостел. Розглянули звернення дружини ветерана, яка бере грант на інтернет-магазин дитячих товарів і практично не обізнана з роботою РРО/ПРРО. 

Запитання лунали різні, але всі – про одне: як жити далі правильно, не порушуючи закон і не втрачаючи себе. 

На інформаційному майданчику фахівці ГУ ДПС вслухалися у кожне запитання, пояснювали. Не зводили все до норм і пунктів, а відтворювали положення закону мовою життя. 

Окремо говорили про гранти як шанс почати або відновити справу: теплиці, кафе, онлайн-торгівля, соціальні ініціативи. Про те, коли грант – це підтримка, а коли – дохід, і як не оступитися на старті.

Цей діалог податківців Дніпропетровщини з ветеранами і ветеранками в УМСФ уже традиційний. Але кожного разу він інший, бо за кожним питанням стоїть нова історія. І спільна мета – допомогти захисникам і захисницям адаптуватися, соціалізуватися та відчути підтримку.

Співпраця колективу УМСФ із податковою службою перевірена роками. Саме тут готують фахівців з фінансів, обліку, аудиту – тих, хто вже працює чи працюватиме завтра у податковій службі області. І дуже символічно, що ці знання сьогодні служать тим, хто вже відслужив Україні. Бо після фронту має бути розуміння і простір підтримки. 

І такі зустрічі – ще один крок до країни, де ветеран не залишається наодинці зі своїми питаннями.

Податкова культура: дисципліна і відповідальність

Спрощена система оподаткування залишається ефективним інструментом для малого бізнесу. Водночас її застосування потребує постійного контролю за обсягами доходів і відповідністю видам діяльності.

Про це йшла мова на черговій онлайн-зустрічі фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з ФОПами регіону.

Податківці поінформували підприємців про граничні обсяги доходу для платників єдиного податку, а також заходи які необхідно вжити у разі їх перевищення.

Окрему увагу приділено змінам у законодавстві стосовно ФОПів, які здійснюють охоронну діяльність. Починаючи з 1 січня цього року суб’єкти господарювання, які здійснюють охоронну діяльність, не можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування, зазначалося на зустрічі.

Фахівці ГУ ДПС підкресли, що дедлайн для визначення з подальшою моделлю ведення бізнесу з урахуванням нових законодавчих вимог – 20 січня 2026 року. Недотримання вимог законодавства може призвести до податкових ризиків та фінансової відповідальності.

Представники бізнесу мали змогу отримати фахові роз’яснення щодо практичного застосування нових норм податкового законодавства, а також проконсультуватися з інших нагальних питань ведення господарської діяльності.

У разі потреби детальних роз’яснень ФОПи можуть звернутися  на комунікаційну податкову платформу ГУ ДПС (КПП). Вона є оперативним інструментом вирішення актуальних питань. Звернутись на КПП з пропозицією провести зустріч з питань, що їх цікавлять та знаходяться у компетенції податкового органу можна через електронну скриньку: dp.ikc@tax.gov.ua. Практика показує, що це зручна і мобільна комунікація.

Окрім того, учасникам діалогу нагадали про інформаційні джерела ГУ ДПС, які постійно оновлюються та наповнюється актуальною інформацією як про діяльність податкової служби, так і з питань новацій податкового законодавства. 

Зустріч у черговий раз продемонструвала готовність податківців Дніпропетровщини бути партнером для бізнесу, а також сприяла підвищенню рівня обізнаності платників із законодавчою базою та формуванню свідомого ставлення до своїх зобов’язань.

У фокусі уваги податківців Дніпропетровщини практичні питання ліцензування підакцизних товарів

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулася онлайн-зустріч з представниками бізнесу, присвячена актуальним питанням ліцензування торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального.

Захід став майданчиком для відкритого діалогу та отримання практичних роз’яснень щодо новацій законодавства, зокрема стосовно вартості отримання та продовження дії ліцензій у 2026 році.

Учасників поінформували про розміри щорічної та щоквартальної вартості ліцензій на оптову і роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет, а також пальним і його зберігання.

Наразі законодавством встановлено різний порядок визначення вартості ліцензій залежно від виду діяльності. При розрахунку враховується розмір мінімальної заробітної плати, який з 1 січня цього року встановлений у розмірі 8 647 гривень.

Окрему увагу приділено електронній взаємодії платників податків з контролюючими органами. Фахівці ГУ ДПС зазначили, що ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності надаються за умови проходження електронної ідентифікації онлайн в Електронному кабінеті з дотриманням вимог законодавства у сфері електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Для здійснення листування з контролюючим органом в електронному форматі суб’єктам господарювання необхідно подати Заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет (форма F/J 1391602).

Подання заяв щодо ліцензій на право провадження відповідних видів господарської діяльності здійснюється через Електронний кабінет у розділі «Ведення звітності».

Податківці зауважили, що суб’єкти господарювання можуть звертатися за консультаційною допомогою щодо заповнення заяв та застосування норм законодавства у телефонному режимі до фахівців відділу ліцензування торгівлі підакцизними товарами та зберігання пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС.

Такі зустрічі сприяють підвищенню обізнаності платників податків, зменшенню кількості помилок при оформленні ліцензій та формуванню прозорих і зрозумілих правил ведення бізнесу.

З 1 січня 2026 року запрацювали податкові норми щодо операцій, повʼязаних з неправомірною вигодою

З 1 січня 2026 року в Україні застосовуються норми Податкового кодексу України щодо виявлення та податкових наслідків операцій, пов’язаних із наданням неправомірної вигоди службовій особі, у тому числі іноземних держав.

Зміни запроваджені у зв’язку з прийняттям Закону України від 04.12.2024 № 4112-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України  щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях».

Нові правила діють з першого податкового (звітного) періоду, що починається з  1 січня 2026 року, а саме:

- для платників податку на прибуток із квартальним, піврічним або річним звітним періодом – з І кварталу 2026 року;

- для платників із річним податковим періодом – зі звітного 2026 року.

Що змінюється для платників податків

Зміни, зокрема, передбачають:

- заборону врахування платником витрат для цілей оподаткування за операціями, пов’язаними з наданням неправомірної вигоди посадовим особам;

- можливість самостійного коригування податкових зобов’язань платником у разі виявлення таких операцій;

- надання контролюючим органом повідомлень НАБУ про обставини (факти), виявлені під час документальних перевірок, які можуть свідчити про надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави, а також інформування про це платника податків;

- проведення документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких ухвалено обвинувальний вирок суду про надання неправомірної вигоди, якщо такі дії могли призвести до зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкових зобов’язань;

- збільшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат, щодо яких відповідно до законодавства встановлено, що вони були здійснені з метою надання неправомірної вигоди.

Довідково.

Норми застосовуються відповідно до пункту 74-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та набули чинності після:

- оприлюднення на офіційному веб-сайті НАБУ переліку обставин (фактів), що можуть свідчити про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави (наказ НАБУ від 01.07.2025 № 101);

- затвердження порядку інформаційної взаємодії між ДПС та НАБУ щодо надання інформації про виявлені обставини (факти), що  можуть свідчити про здійснення операцій з метою надання неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави (спільний наказ Мінфіну та НАБУ від 03.10.2025 № 506/147, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.10.2025 за № 1520/44926).

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.      

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                           

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(Кам'янський район)

« повернутися