Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Дата: 04.03.2026 12:44

Кількість переглядів: 291

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

TAX Control: Повідомляйте про порушення в один клік

Цифровий сервіс TAX Control від податкової служби – це зручний спосіб повідомити про недоброчесний бізнес прямо зі свого смартфона.

Кожне Ваше повідомлення допомагає зробити економіку прозорою, а правила гри бізнесу  – рівними для всіх.

Коли варто скористатися TAX Control?

Якщо Ви помітили, що:

- Вам не видали чек або видали нефіскальний чек;

- магазин чи кафе відмовляються приймати оплату карткою;

- бізнес працює взагалі без реєстрації (нелегально);

- інші порушення.

Як це працює?

Ви надсилаєте інформацію через сервіс, і вона автоматично потрапляє до податківців відповідного регіону. Ваші відомості аналізують і використовують при організації перевірки конкретного бізнесу.

Чому це важливо для Вас?

Захист прав: Ви допомагаєте боротися з тими, хто порушує права покупців.

Чесна конкуренція: бізнес, що платить податки, не повинен програвати тим, хто працює «в тіні».

Розвиток країни: сплачені податки – це кошти на медицину, освіту та оборону.

TAX Control – це Ваш інструмент контролю. Робимо бізнес прозорим разом!

Нові форми звітів № 1-ВП та № 1-ОП подаються з 01.03.2026

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до Наказу № 641 з 01.03.2026 запроваджено нові форми звітів: 

- «Звіт про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу» за формою № 1-ВП (далі – Звіт за формою № 1-ВП);

- «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» за формою № 1-ОП (далі – Звіт за формою № 1-ОП). 

Вперше Звіт за формою № 1-ВП у визначені терміни подають такі суб’єкти господарювання:

- виробники спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють виробництво та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції), суб’єкти господарювання, які здійснюють ферментацію тютюнової сировини – щомісяця, не пізніше ніж 10 числа місяця, наступного за звітним – починаючи з березня 2026 року за лютий 2026 року;

- суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на право вирощування тютюну – щороку, не пізніше 01 лютого року, наступного за звітним роком – починаючи з січня 2027 року за 2026 рік;

- малі виробництва дистилятів, малі виробництва виноробної продукції, малі виробництва пива – щороку, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком – починаючи з січня 2027 року за 2026 рік.

Звіт за формою № 1-ОП вперше подають суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції) та не є виробниками таких товарів (продукції) – щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним – починаючи з березня 2026 року за лютий 2026 року.

Виробники, які мають одночасно ліцензії на право виробництва та на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, подають лише Звіт за формою № 1-ВП.

Довідково: Наказ № 641 – наказ Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641 «Про затвердження форм звітності про залишки, обсяги виробництва, обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнової сировини, обсяги вирощування тютюну, посівну площу, порядку їх подання та заповнення, Кодів, одиниць виміру та видів продукції/товару/сировини» (зі змінами).

За рахунок коштів податкового агента сплачене податкове зобов’язання фізичної особи: чи виникає дохід?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) включається, зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ встановлено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані подавати Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку:

- для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

- для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.

При цьому, відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Отже, сума податкового зобов’язання фізичної особи, сплачена за рахунок коштів податкового агента, вважається додатковим благом та оподатковується за ставкою 18 відсотків.

SAF-T UA: скористайтесь можливістю завчасно протестувати файл ще до податкової перевірки

Великі платники податків уже зараз можуть протестувати файл SAF-T UA до отримання офіційного запиту податкового органу під час документальної перевірки.

Через Електронний кабінет можна направити сформований файл до ДПС для перевірки його технічної коректності.

Файл опрацюють інформаційно-комунікаційними системами ДПС. Після цього платник отримає повідомлення про його неприйняття через відсутність запиту контролюючого органу та інформацію про виявлені технічні помилки чи недоліки.

Це дозволяє ще до початку документальної перевірки перевірити коректність структури та логіки формування файлу SAF-T UA, виявити можливі невідповідності та усунути їх до офіційного подання на запит контролюючого органу.

Що рекомендується зробити заздалегідь

Щоб бути повністю готовими до обов’язкового подання файлу, великим платникам варто:

завчасно перевірити готовність облікових та інформаційних систем до формування файлу SAF-T UA;

забезпечити відповідність структури файлу вимогам Порядку № 1393 та Детального технічного опису елементів SAF-T UA;

актуалізувати внутрішні процедури реагування на запити контролюючих органів під час документальних перевірок;

здійснювати тестування файлу SAF-T UA для виявлення та усунення можливих технічних помилок чи недоліків

Попереднє тестування підвищує якість даних, зменшує ризик додаткових запитів з боку податкових органів та сприяє ефективному використанню файлу SAF-T UA під час проведення документальних перевірок.

Це також дозволяє впевнено працювати в умовах повноцінного запуску системи «Е-аудит», яка перебуває в промисловій експлуатації з 31 грудня 2025 року.

Нагадуємо

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України великі платники податків зобов’язані під час будь-якої документальної перевірки (планової чи позапланової, виїзної або невиїзної) на запит контролюючого органу надати файл SAF-T UA не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання такого запиту.

Інфо-зустріч податківців Дніпропетровщини зі студентами: про важливе

Відбулася чергова онлайн-зустріч фахівців податкової служби Дніпропетровської області зі студентами та викладачами факультету економіки, бізнесу та міжнародних відносин Університету митної справи та фінансів (м. Дніпро).

На заході обговорили цікаву для слухачів тему – право на отримання податкової знижки. Акцентували, що податкова знижка – це можливість повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), якщо протягом року платником ПДФО витрачені кошти на певні послуги, визначені законодавством.

Більш детально зупинились на основних умовах отримання податкової знижки за навчання. Витрати на навчання повинні здійснюватись у вітчизняних закладах, зокрема вищої освіти. Це кошти, які були використані як на освіту самого платника податку, так і на користь його дітей, інших членів сім’ї першого ступеня споріднення або осіб, над якими встановлено опіку чи піклування. І головне – громадянин повинен отримувати офіційні доходи, з яких сплачено ПДФО, та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) у термін по 31 грудня року, що настає за звітним. Отже, для реалізації права на податкову знижку за 2025 рік необхідно подати Декларацію по 31 грудня включно 2026 року. 

Податкове законодавство передбачає розмір податкової знижки – 18 % від вартості навчання за кожен рік. Витрати мають підтверджуватися платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, а також копіями договорів, в яких обов’язково відображається вартість таких послуг.

Крім того, увагу учасників звернули на сучасні формати спілкування з податковою службою регіону, зокрема на власні інформаційні онлайн-ресурси, що функціонують саме задля обізнаності платників регіону, як з питань законодавства, так і з діяльності податкової служби області. 

Нагадали, що в Офісі податкових консультантів, кожен може отримати швидку та професійну усну консультацію з податкових питань. 

Такі зустрічі – невід’ємний елемент діалогу, що сприяє підвищенню податкової культури молоді.

Соціальний захист для вагітних і працівників із дітьми – офіційне працевлаштування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Соціальні гарантії для вагітних жінок, матерів та працівників із дітьми надаються лише за умови офіційного (задекларованого) працевлаштування, що передбачає сплату всіх обов’язкових податків і внесків до бюджету: податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Оформлений трудовий договір гарантує не лише стабільний дохід, а й право на державний соціальний захист, включно з:

- оплачуваними відпустками,

- лікарняними,

- допомогою по вагітності та пологах,

- пільговим режимом праці для працівників із дітьми.

Основні гарантії для вагітних та працівників із дітьми, якщо праця задекларована:

- захист при прийомі на роботу – відмова можлива лише з об’єктивних причин у письмовій формі;

- безпечні умови праці – заборона на підземні, нічні, понаднормові роботи без згоди працівника;

- гнучкий графік – право на неповний робочий час за бажанням працівника;

- заборона звільнення з ініціативи роботодавця – навіть у разі ліквідації підприємства передбачено обов’язкове працевлаштування;

- соціальна підтримка – можливість отримання путівок, матеріальної допомоги;

- перерви для годування дитини – кожні три години (для матерів дітей до 1,5 року).

Ці гарантії поширюються на:

- вагітних;

- жінок з дітьми до 3 років (до 6 – якщо дитина потребує догляду);

- одиноких матерів із дітьми до 14 років або з інвалідністю;

- осіб, які виховують дітей без матері (в тому числі опікунів, прийомних батьків, батьків-вихователів тощо).

Оформлюйте трудові відносини офіційно!

Незадекларована праця – це втрата прав і майбутніх виплат.

Порушення вимог щодо використання РРО/ПРРО: застосування фінансових санкцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.

Так, на суб’єкта господарювання покладається обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні кожної розрахункової операції.

Згідно з п.п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Вищезазначене узгоджується з судовою практикою Верховного Суду (постанова від 22.02.2022 у справі № 640/4426/19). 

Так, оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням, а невидача касового чеку, під час кожного продажу товару, визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку, буде вважатись повторним порушенням.

При цьому кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.

Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, зокрема, за першу з таких операцій – штраф, як за перше порушення, а за кожну наступну – як за наступне порушення.

Реєстрація суб’єктів господарювання як платників акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.

Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.

Згідно з п.п. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність (п.п. 212.3.2 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

При цьому відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.

Також згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Таким чином, реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:

- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;

- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб - підприємців.

Умови, за яких будівля критого ринку та приміщення, розташовані на ньому не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що проводять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках.

Згідно з п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Визначене п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ виключення з переліку об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поширюється на те нерухоме майно, яке зазначене у вказаній нормі ПКУ, а саме на належне суб’єктам господарювання малого та середнього бізнесу нерухоме майно, яке розташовано на ринках.

Належність будівель (споруд) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Національним класифікатором будівель та споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор).

Водночас, оскільки, відповідно до п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105 (зі змінами), ринок – це суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій, то лише приналежність критих ринків, окремих павільйонів та крамниць, залів для ярмарків, будівель торгівельних центрів до класу 1230 «Будівлі оптово-роздрібної торгівлі» Класифікатора не надає підстав для виключення об’єкта нерухомості з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Підставами для застосування положень п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ є одночасне дотримання умов:

реєстрація власника об’єкту нерухомості, як суб’єкта господарювання, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій;

створення та розміщення об’єкту нерухомості на спеціально відведеній для функціонування ринку за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці;

на території ринку проводиться діяльність суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу.

За інших обставин у власника об’єкту нерухомості – будівлі критого ринку виникають податкові зобов’язання зі справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.

Сплата нарахованої суми пені з військового збору: зазначення коду виду сплати при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжних інструкцій під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску врегульовано наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зі змінами) (далі – Порядок) із наведенням прикладів.

У реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюються такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

Перелік кодів видів сплати, які використовуються платниками, визначено у додатку 1 до Порядку.

У випадках сплати пені за порушення термінів сплати грошового зобов’язання платником заповнюється код виду сплати «101» – «Сплата суми податків, зборів, платежів, єдиного внеску».

У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.

Актуальні реквізити рахунків для сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

За яких обставин може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);

нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Митний режим експорту окремих видів товарів: якою датою складається податкова накладна?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Підпунктами 97.1 та 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України передбачено, що платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту з метою вивезення за межі митної території України окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів.

Дата складання такої податкової накладної не може бути меншою за дату, визначену в постанові Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення» (01.12.2024).

Фізична особа у звітному році отримала дохід від продажу одного легкового автомобіля: чи подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 – 173 ПКУ.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст. 173 ПКУ, відповідно до абзацу першого п. 173.1 якої дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 173.2 ст. 173 ПКУ як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до абзацу третього п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Враховуючи викладене, якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід відповідно до п. 173.2 ст. 173 ПКУ не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку. Подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.

До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 255.11.19 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники рентної плати за спеціальне використання води подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії дозволу на спеціальне водокористування та/або інтегрованого довкіллєвого дозволу, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води.

При цьому Законом України від 16 липня 2024 року № 3855-IX «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (далі – Закон № 3855) (набрав чинності 08.08.2025), запроваджено інтегрований довкіллєвий дозвіл.

Частиною двадцять четвертої ст. 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР (далі – ВКУ) встановлено, що інтегрований довкіллєвий дозвіл видається на підставах і в порядку, визначених Законом № 3855, з урахуванням вимог абзаців другого – четвертого частини шостої ст. 49 ВКУ. За наявності інтегрованого довкіллєвого дозволу отримання дозволу на спеціальне водокористування, умови якого щодо спеціального водокористування визначені інтегрованим довкіллєвим дозволом, не вимагається. На операторів установок, що отримали інтегрований довкіллєвий дозвіл та здійснюють на його підставі спеціальне водокористування, поширюються вимоги ВКУ щодо прав, обов’язків, обмежень та інших умов спеціального водокористування.

Згідно з абзацом четвертим п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 321 «Про затвердження Порядку видачі, переоформлення та припинення дії (відкликання, визнання недійсними) дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459» суб’єкти господарювання, чиї дозволи на спеціальне водокористування втратять чинність у зв’язку з отриманням інтегрованого довкіллєвого дозволу, зобов’язані протягом одного місяця з дня початку адміністративного провадження з видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу (внесення змін до нього) звернутися із заявою про одержання дозволу на спеціальне водокористування та відповідними документами згідно з Порядком видачі, переоформлення та припинення дії (відкликання, визнання недійсними) дозволів на спеціальне водокористування щодо технічних одиниць, одиниць технологічного устаткування, видів діяльності та об’єктів, умови спеціального водокористування щодо яких визначаються дозволами на спеціальне водокористування, які втратять чинність у зв’язку з отриманням інтегрованого довкіллєвого дозволу та не будуть ним визначені.

Платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема, додаток з рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).

Згідно з абзацом другим п. 1.3 розд. І Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78 (далі – Порядок № 78), державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою звітності № 2ТП-водгосп (річна) (далі – Звіт) в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг «Портал Дія» або Портал електронних послуг Державного агентства водних ресурсів України (далі – Держводагентство).

Пунктом 1.5 розд. І Порядку № 78 визначено, що під час державного обліку водокористування систематизуються дані про водокористувачів, які здійснюють діяльність, пов’язану із забором та/або використанням води, скиданням зворотних (стічних) вод та забруднюючих речовин, та:

здійснюють забір води із поверхневих та підземних водних об’єктів в обсязі від 5 м. куб. води на добу;

забирають воду з водопровідних мереж або інших систем водопостачання в обсязі від 5 м. куб. води на добу (у середньому протягом календарного року) і передають зворотні (стічні) води до систем водовідведення;

забирають воду для зрошення в обсязі від 5 м. куб. води на добу (у середньому протягом зрошувального періоду);

мають сезонний режим роботи та забирають воду в обсязі від 5 м. куб. води на добу (у середньому протягом періоду його роботи у межах календарного року);

мають оборотні системи водопостачання загальною потужністю 1000 м. куб. води на добу і більше незалежно від кількості забраної (отриманої) води;

використовують воду для виробництва напоїв незалежно від кількості води;

здійснюють скид (незалежно від об’єму) зворотних (стічних) вод безпосередньо у водні об’єкти та підземні горизонти;

віднесені до галузі гідроенергетики;

користуються водними об’єктами для рибогосподарських потреб (крім суден флоту рибної промисловості).

Пунктом 1.9 розд. І Порядку № 78 визначено, що звітним періодом є календарний рік. Водокористувачі, зазначені у п. 1.5 розд. І Порядку, не пізніше 01 лютого наступного за звітним року подають Звіти до організацій, що належать до сфери управління Держводагентства.

Копії електронних Звітів з відміткою про одержання подаються платниками рентної плати за спеціальне використання води разом з податковими деклараціями з рентної плати до територіальних органів ДПС (п. 1.11 розд. І Порядку).

Таким чином, при поданні платником рентної плати за спеціальне використання води першої податкової декларації з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання води) разом з нею подається копія дозволу на спеціальне водокористування та/або інтегрованого довкіллєвого дозволу, а надалі така копія подається у разі внесення змін до дозвільного документа щодо водовикористання.

При цьому копії укладених з первинними водокористувачами договорів на поставку води разом з податковими деклараціями з рентної плати не подаються.

Копія електронного Звіту з відміткою про одержання подається платником рентної плати за спеціальне використання води разом з податковою декларацією з рентної плати за рік.

Про термін подання ФОПом – платником єдиного податку четвертої групи податкової декларації та строк сплати єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з абзацом сьомим п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП), які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають визначену п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої заяви.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку четвертої групи подають відповідно до абзаців другого і п’ятого п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ:

загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (далі – податкова декларація) на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (зі змінами) (далі – Декларація).

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщена електронна форма Декларації за ідентифікатором форми F0103806.

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму єдиного податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають, зокрема, відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).

Відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

у I кварталі – 10 відсотків;

у II кварталі – 10 відсотків;

у III кварталі – 50 відсотків;

у IV кварталі – 30 відсотків.

Зокрема, фізичні особи – підприємці, які у звітному періоді обрали спрощену систему оподаткування та ставку єдиного податку, встановлену для четвертої групи, або перейшли на застосування ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання / перехід, а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Яким чином суб’єкт господарювання, який реалізує пальне, надсилає для реєстрації другий примірник акцизної накладної/розрахунку коригування розпоряднику акцизного складу – отримувачу пального?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 114 (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 114), для реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються до ДПС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо обміну електронними документами з контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 5 Порядку № 114 передбачені умови складання акцизної накладної у двох примірниках.

Перший примірник складеної акцизної накладної реєструється в ЄРАН, а другий примірник такої акцизної накладної в день її складення надсилається розпоряднику акцизного складу – отримувачу пального або спирту етилового.

У разі складення акцизної накладної у двох примірниках платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису на перший та другий примірники акцизної накладної. Перший примірник акцизної накладної надсилається для реєстрації до ЄРАН, а другий примірник – платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на нього власний кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та після отримання пального або спирту етилового на акцизний склад / акцизний склад пересувний надсилає його для реєстрації до ЄРАН (п. 7 Порядку № 114).

Розпорядник акцизного складу/акцизного складу пересувного – отримувач пального або спирту етилового зобов’язаний зареєструвати другий примірник акцизної накладної в ЄРАН після реєстрації першого примірника такої акцизної накладної в ЄРАН та отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний.

Відповідно до п. 8 Порядку № 114 для реєстрації в ЄРАН платник акцизного податку здійснює шифрування акцизних накладних/розрахунків коригування з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, на які накладено кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та надсилає їх у затвердженому форматі (за стандартом) за допомогою засобів електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем до ДПС з урахуванням вимог законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) та від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851).

Отже, у разі складання акцизної накладної/розрахунку коригування у двох примірниках, платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий накладає на другий примірник акцизної накладної/розрахунку коригування кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та надсилає його платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового за допомогою засобів електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням вимог законів України № 2155 та № 851.

Деякі особливості заповнення звітності юридичними особами – платниками єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо, чи заповнюються та яким чином юридичною особою розділи І та ІІ додатка 3 до звітних податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи, якщо у додатку 3 до загальної декларації визначено від’ємне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, а земельні ділянки сільськогосподарського призначення розташовані на територіях різних територіальних громад, повідомляє.

При від’ємному значенні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок додатка 3 до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі – Декларація) заповнюються показники граф 2 – 12, 14 рядків 1.1 – 1.4 розд. I Додатка 3 до звітної Декларації окремо щодо кожної такої земельної ділянки, у графах 3, 5, 9, 11, 12, 14 рядка 2 розд. I додатка 3 до звітної Декларації зазначається сума показників відповідної графи рядків 1.1 – 1.4 розд. I додатка 3.

У розд. II додатка 3 до звітної Декларації зазначається:

у рядку 01 «Загальне МПЗ (ЗМПЗ)» – значення показника графи 13 рядка 2 розд. I додатка 3;

у рядку 03 «20 відс. витрат на сплату орендної плати» – значення показника рядка 2 графи 14 розд. I додатка 3;

не заповнюються рядки 02, 02.1 – 02.10, 04 розд. II додатка 3 до звітної Декларації.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44088

Порядок надсилання податкових повідомлень-рішень: що змінилось?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2025 № 513 (зі змінами) внесено зміни до Порядку надсилання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі – Порядок). 

Оновлений Порядок застосовується з 26.02.2026.

Основні зміни:

- врахування окремих правил сплати податкових зобов’язань під час воєнного стану: якщо платник сплачує суму податкового зобов’язання протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання ППР (форми «Р» та «Д»), штрафні (фінансові) санкції вважаються скасованими, а пеня не нараховується. При цьому нове ППР не складається;

- ППР у разі ліквідації контролюючого органу: у разі ліквідації органу ДПС, який прийняв попереднє ППР, нове рішення оформлює контролюючий орган, що здійснює адміністрування податків, зборів, платежів платника податків;

- оновлення форм ППР (додатки 1 – 30) з урахуванням нової нумерації – форми доповнено, зокрема:

▪ уточненими підставами, у разі встановлення яких надсилається (вручається) ППР;

▪ уніфікованою структурою та єдиними форматами відображення інформації;

▪ оновленим форматом реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції.

Додаткові зручності для платників:

- відображення інформації про судові та адміністративні оскарження, що вплинули на розмір узгоджених грошових зобов’язань;

- QR-коди для швидкої та зручної сплати грошових зобов’язань.

Чи має право на податкову знижку ФОП?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що триває Деклараційна кампанія – 2026. За наслідками 2025 року фізичні особи – платники податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), які зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, декларують свої доходи до 01 травня 2026 року.

Крім того, за витратами 2025 року по 31 грудня 2026 року (включно) громадяни мають право на отримання податкової знижки.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ(п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

При цьому, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті, з урахуванням умов, визначених ПКУ. 

Враховуючи зазначене вище, фізична особа – підприємець має право на податкову знижку виключно як фізична особа у разі, якщо така фізична особа:

- є найманою особою та отримує доходи у вигляді заробітної плати

та/або 

- отримує доходи у вигляді дивідендів по акціях (інших корпоративних правах), емітентом яких є юридична особа, що має статус резидента Дія Сіті.

Довідково: 

заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ);

дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Понад 27,8 млрд грн податкових платежів та єдиного внеску – надходження до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини

Упродовж січня – лютого 2026 року збір платежів до бюджетів усіх рівнів і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) до державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини перевищив 27,8 млрд гривень. 

Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін. 

Як підкреслив очільник податкової служби регіону, державний бюджет протягом двох місяців поточного року від платників області отримав майже 11,8 млрд грн, що на понад 1,3 млрд грн, або на 12,7 відс., більше ніж у січні – лютому 2025 року.

До місцевих бюджетів впродовж січня – лютого 2026 року від платників надійшло понад 8,1 млрд гривень. Це у порівнянні з відповідним періодом минулого року майже на 0,7 млрд грн, або на 8,9 відс. більше.

Також, платники Дніпропетровщини протягом січня – лютого 2026 року поповнили єдиним внеском державні цільові фонди на понад 7,9 млрд гривень. Порівняно з минулорічними першими двома місяцями надходження зросли майже на 1,4 млрд грн, або на 20,9 відсотків.

«Початок року показав, що системна робота податківців Дніпропетровщини і платників податків сприяє забезпеченню позитивної динаміки надходжень у порівнянні з показниками минулого року. Податкова дисципліна – це позиція відповідального бізнесу. Дякуємо всім, хто сумлінно наповнює бюджети!» – зазначив керівник обласної податкової служби.

Сплата податкових зобов’язань за результатами декларування за 2025: не пропустіть свої строки

Платники податків, які подали декларацію за 2025 рік, мають своєчасно сплатити визначені зобов’язання. Строки відрізняються залежно від категорії.

До 1 серпня 2026 року податкові зобов’язання сплачують:

- громадяни;

- особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Протягом 10 календарних днів після завершення граничного строку подання декларації зобов’язані сплатити податок:

- фізичні особи – підприємці на загальній системі;

- ФОП, які припинили діяльність.

Якщо останній день сплати припадає на вихідний чи свято, строк переноситься на перший робочий день, що настає після нього.

Сплата відбувається за відповідними кодами бюджетної класифікації:

- 11010500 – ПДФО за результатами річного декларування;

- 11011001 – військовий збір.

Актуальні реквізити рахунків оприлюднено на вебпорталі ДПС у розділі «Бюджетні рахунки».

Детальніше

Кому необхідно подати декларацію

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/977250.html

Як отримати відомості про доходи

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/980833.html

Строки подання

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/979652.html

Дайджест "Події тижня"

23 лютого 2026

Задекларовані громадянами доходи – фінансова підтримка держави та зміцнення її обороноздатності

У межах кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2025 році, триває інформаційно-роз’яснювальна робота серед мешканців регіону щодо важливості своєчасного виконання податкового обов’язку. Так, до Синельниківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області завітав керівник Васильківської центральної районної лікарні, лікар-хірург. Аркадій Дараган – фахівець із багаторічним досвідом роботи, який відзначений почесними званнями та нагородами, зокрема: грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом», грамотою ГУОЗ ОДА, пам’ятною медаллю «За вагомий внесок в розвиток Дніпропетровської області» та іншими відзнаками.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/984763.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/18M74PEspt/

24 лютого 2026

Електронні сервіси ДПС, декларування та оподаткування доходів: комунікація податківців з платниками та представниками Дія.Бізнес у Дніпрі

У Дніпрі пройшла зустріч податківців з платниками регіону та представниками Центру підтримки підприємців Дія.Бізнес у Дніпрі (Центр) одночасно в онлайн та офлайн форматах. У заході прийняли участь очільник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін та керівниця Центру Вікторія Соколова. Спілкування стало важливим кроком у розвитку системної взаємодії між податковими органами та інституцією, яка щоденно працює з підприємницькою спільнотою регіону. Під час зустрічі фахівці податкової служби детально поінформували учасників про можливості електронних сервісів ДПС, які дозволяють платникам отримувати адміністративні послуги дистанційно, подавати звітність онлайн та оперативно комунікувати з контролюючими органами. 

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/985115.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1BDKko3cH5/

24 лютого 2026

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Порядок повернення платежів з бюджету»

На запитання відповідала начальник відділу обліку платежів та зведеної звітності управління економічного аналізу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – Ірина Грабар.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/986849.html

24 лютого 2026

Тривають заходи з протидії порушенням у сфері продажу підакцизної групи товарів
 

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області  на постійній основі здійснюється контроль за додержанням суб’єктами господарювання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Так, у січні поточного року фахівцями відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС проведено перевірку кафе, де здійснює господарську діяльність фізична особа – підприємець.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/985256.html

25 лютого 2026

Електронний кабінет платника: у кілька кліків до впорядкованих розрахунків і звітів

 
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області  провели онлайн-зустріч із платниками податків, присвячену можливостям та перевагам використання сервісів Електронного кабінету. Під час заходу обговорено практичні аспекти користування електронними сервісами, які забезпечують зручність ведення обліку платежів, оперативність отримання інформації та ефективну взаємодію з податковими органами.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/985758.html

25 лютого 2026

Податкова Дніпропетровщини: головне про ліцензування діяльності з пальним
 

У Головному управління ДПС у Дніпропетровській області  відбулася інформаційна сесія із суб’єктами господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання та реалізацію пального. Зустріч стала майданчиком для змістовного професійного діалогу, який покликаний допомогти бізнесу краще орієнтуватися у вимогах законодавства та впевненіше планувати свою діяльність. Під час заходу податківці надали детальні роз’яснення щодо підстав припинення дії ліцензії на право виробництва, зберігання та реалізації пального. Основну увагу було приділено нормам статті 46 Закон України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/985768.html

25 лютого 2026

Онлайн-сесія з платниками Дніпропетровщини: основні аспекти нарахування та сплати єдиного внеску у 2026 році
 

Комунікації податкової служби з платниками – завжди на часі. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області  проведена інформаційно-роз’яснювальна онлайн-зустріч з платниками податків регіону. У центрі уваги – новації законодавства з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), що набули чинності з 01.01.2026.  Податківці нагадали присутнім, що єдиний внесок є джерелом фінансування пенсій, страхування на випадок безробіття, тимчасової втрати працездатності, а також нещасних випадків на виробництві – механізмів, що гарантують соціальну захищеність громадян. 

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/985773.html

25 лютого 2026

 Консолідація зусиль задля погашення податкового боргу комунальними підприємствами Дніпровського району
 

За ініціативою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та сприяння Дніпровської районної військової адміністрація відбулася чергова робоча нарада з питань своєчасності та повноти сплати податків і зборів до державного та місцевих бюджетів комунальними підприємствами Дніпровського району. Зустріч відбулася за участю заступниці начальника податкової служби Дніпропетровщини Наталі Федаш, першого заступника голови Дніпровської районної військової адміністрація Олега Клименка, представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також керівників комунальних підприємств Дніпровського району, які мають податкову заборгованість. «Спільний діалог є важливим інструментом взаємодії різних гілок влади для забезпечення сталого надходження до бюджетів громад», – зазначила Наталя Федаш.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/985808.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1DRtGhHdzG/

26 лютого 2026

Діалог податкової Дніпропетровщини з громадами області про належне наповнення місцевих бюджетів
 

Черговий діалог податкової Дніпропетровщини, обласної державної адміністрації з територіальними громадами регіону відбувся у розширеному форматі. «Приємно відзначити, що наші зустрічі набирають масштабності. До обговорення актуальних питань долучилися представники Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, амбасадори безбар’єрності при податковій службі регіону. Вони забезпечують не тільки ефективний громадський контроль та зворотний зв’язок, а й долучаються до заходів, спрямованих на забезпечення реалізації політики безбар'єрності. Також до розмови з громадами приєднався Дніпропетровський обласний центр зайнятості, з якими ми спільно працюємо над питаннями легальної зайнятості, підтримки роботодавців та податкового супроводу грантоотримувачів», – зазначив очільник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/986202.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/18KDB1fH6i/

26 лютого 2026

Податкові нюанси отримання хмарних послуг від нерезидентів: роз’яснювальна зустріч із платниками Дніпропетровщини
 

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області провели інформаційно-роз’яснювальну зустріч з платниками щодо особливостей оподаткування послуг нерезидентів у сфері зберігання даних, хостингу та використання хмарної інфраструктури. Під час заходу учасників поінформовано про правові засади надання хмарних послуг. Податківці звернули увагу, що такі послуги, хостинг (у тому числі віртуальні сервери, VPS, виділені сервери), а також надання доступу до програмного забезпечення та обчислювальних ресурсів визнаються електронними послугами, а місцем їх постачання є місцезнаходження отримувача.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/986601.html

Комунікація податкової служби Дніпропетровщини з платниками

Семінари, зустрічі та засідання «круглих столів» за участі фахівців податкової служби Дніпропетровщини упродовж минулого тижня організовані у громадах області.

Семінари проведені у містах Дніпро, Кам’янське та Нікополь. Основні теми обговорень:

- Деклараційна кампанія – 2026;

- положення Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД);

- експериментальний проєкт із запровадження системи управління податковими ризиками в органах Державної податкової служби України (ДПС);

- своєчасність сплати податків;

- дотримання норм трудового законодавства.

На семінарах у місті Дніпро присвятили увагу Офісу податкових консультантів, який надає платникам оперативні і безоплатні консультації з податкових питань.

Зустрічі організовано у містах Дніпро, Самар, Кривий Ріг, Кам’янське. Увагу присутніх, зокрема, зосередили на безбар’єрності, яка є одним з напрямків НСД; перевагах електронних сервісів ДПС, таких як «Електронний кабінет», антикорупційний сервіс «Пульс» і «TAX Control»; актуальних питаннях щодо визначення мінімального податкового зобов'язання.

Окрім того, відбулася онлайн-зустріч зі студентами Державного університету економіки і технологій міста Кривий Ріг. Учасників проінформували про ключові зміни у діяльності податкової служби та ознайомили із сучасними електронними сервісами, що надають можливість взаємодії громадян з податковою службою.

На засіданнях «круглих столів» у містах Нікополь, Покров; селищах Солоне, Широке; селах Богданівка та Катеринівка головний предмет обговорень – Деклараційна кампанія – 2026, під час якої громадяни зобов’язані задекларувати доходи, отримані протягом минулого року. Поза тим говорили про правила звільнення від податкових зобов'язань для ФОПів, які мобілізовані або підписали контракт на військову службу; порядок застосування РРО/ПРРО.

Мобільний ЦОП є важливою складовою сервісної діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, адже забезпечує зручний та доступний формат отримання адміністративних послуг і фахових консультацій. На минулому тижні відбулися виїзди у місто П’ятихатки, селища Лихівка, Кринички та Томаківка, село Катеринівка.

Мешканцям громад надана практична допомога щодо оформлення заяв:

- по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- по земельному податку;

- про бажання отримувати документи в електронному вигляді через Електронний кабінет.

Податкова служба Дніпропетровщини послідовно вибудовує партнерські відносини з платниками, створюючи зручні умови для спілкування та взаєморозуміння. В основі роботи податківців – відкритість, професійність і прагнення до співпраці з бізнесом та громадянами.

До уваги неприбуткових установ та організацій!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 02 березня 2026 року – останній день подання річної звітності за 2025 рік.

Відповідно до абзацу дев’ятого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та річну фінансову звітність (наказ Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (зі змінами)).

Підпунктом 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному року, крім випадків, передбачених п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Тобто, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, Звіт подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. 

Отже, за 2025 рік останній день подання Звіту – 02.03.2026.

Податкова декларація про майновий стан і доходи: звітуйте про доходи у зручному форматі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2025 році. 

Акцентуємо увагу, що громадяни мають можливість подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) дистанційно, за допомогою Електронного кабінету (Е-кабінет).

У меню «ЕК для громадян» вкладка «Податкова декларація» дозволяє сформувати податкову декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.

При цьому, в Е-кабінеті здійснюється часткове автоматичне заповнення податкової декларації на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.

Наголошуємо, що Е-кабінет – це зручний сервіс, який:

- скорочує час і витрати при поданні податкової декларації;

- мінімізує помилки при заповненні податкової декларації;

- надає можливість подання копій первинних документів як додаток до податкової декларації в онлайн-режимі.

Долучайтесь до сучасного формату оперативної взаємодії з податковою службою за допомогою електронних сервісів!

Діалог податкової Дніпропетровщини з громадами області про належне наповнення місцевих бюджетів

Черговий діалог податкової Дніпропетровщини, обласної державної адміністрації з територіальними громадами регіону відбувся у розширеному форматі.

«Приємно відзначити, що наші зустрічі набирають масштабності. До обговорення актуальних питань долучилися представники Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, амбасадори безбар’єрності при податковій службі регіону. Вони забезпечують не тільки ефективний громадський контроль та зворотний зв’язок, а й долучаються до заходів, спрямованих на забезпечення реалізації політики безбар'єрності. Також до розмови з громадами приєднався Дніпропетровський обласний центр зайнятості, з якими ми спільно працюємо над питаннями легальної зайнятості, підтримки роботодавців та податкового супроводу грантоотримувачів», – зазначив очільник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін.

Така синхронізація зусиль різних гілок влади та громадськості направлена на підтримку міст, селищ та сіл не тільки у питаннях напрацювання механізмів вчасного виконання податкових зобов’язань, а й підвищення результативності реалізації державних програм.

Дискусійний майданчик об’єднав всі 86 громад області. На порядку денному – питання податкового боргу, звірки нарахованого земельного податку з фізичних осіб, нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, податкового контролю та сучасних цифрових сервісів.

По кожному зверненню податківці надали представникам територіальних громад вичерпні відповіді та детальну інформацію, а також практичні поради для сталого наповнення місцевих бюджетів.

Окремо зупинилися на питанні штучного розподілу бізнесу. Протягом грудня 2025 року та січня – лютого цього року, завдяки вжитим податковою службою Дніпропетровщини заходам, 11 торгівельних мереж фуд-рітейлу області відмовилися від «дроблення» бізнесу та почали здійснювати діяльність на загальній системі оподаткування. 

Податківці звернулися до громад провести роз’яснювальну роботу, якщо факти  «дроблення» бізнесу мають місце на їхніх територіях.

У ході діалогу приділено увагу також детінізації ринку праці. Наголошувалося, що тіньова зайнятість створює нерівні умови для бізнесу та позбавляє соціальних гарантій працюючих. 

Йшла мова і про створення рівних можливостей для усіх громадян і суб'єктів господарювання при отриманні податкових послуг через комплексний підхід до розбудови принципів безбар’єрності та інклюзії.

Окрім того, заступниця директора обласного центру зайнятості Олена Голенко презентувала громадам розширені можливості державної грантової програми «Власна справа».

Юрій Павлютін зазначив, що у кожній громаді є ті, хто може скористатися державною підтримкою, розпочати власну справу та створювати нові робочі місця. Особливу увагу акцентував на донесенні важливої інформації ветеранам та внутрішньо переміщеним особам.

У ході заходу податківці також акцентували увагу на впровадження реформ та управління змінами у межах Національної стратегії доходів, цифрові сервіси ДПС, зокрема «TAX Control», Деклараційну кампанію – 2026 та інше.

Представникам місцевого самоврядування нагадали про інформаційні ресурси податкової служби та сучасні форми комунікацій з платниками. 

Увага! Шахраї!

Останнім часом почастішали випадки шахрайських дій з боку невстановлених осіб, які видають себе за посадових осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

Шахраї телефонують платникам податків з мобільних номерів телефонів  (068) 929 13 18 та (068) 212 49 20 з проханням надати грошову допомогу за сприяння вирішення проблемних питань.

У черговий раз наголошуємо, що посадові особи ГУ ДПС діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких повідомлень.

Просимо бути уважними: у разі надходження дзвінків, листів та повідомлень від імені посадових осіб ГУ ДПС з метою отримання коштів чи висування інших незаконних вимог, слід негайно повідомити Східне управління Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України за номером телефону (093) 772 25 81, Національну поліцію України за номером телефону 102 або ж зателефонувати на сервіс «Пульс» Державної податкової служби України за номером телефону 0 800 501 007 з наданням, за можливості, інформації щодо шахраїв (прізвище, ім’я, номери телефонів, номери карткових рахунків).

Будьте пильними – захистіть себе від шахраїв.

Податкові нюанси отримання хмарних послуг від нерезидентів: роз’яснювальна зустріч із платниками Дніпропетровщини

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) провели інформаційно-роз’яснювальну зустріч з платниками щодо особливостей оподаткування послуг нерезидентів у сфері зберігання даних, хостингу та використання хмарної інфраструктури.

Під час заходу учасників поінформовано про правові засади надання хмарних послуг.

Податківці звернули увагу, що такі послуги, хостинг (у тому числі віртуальні сервери, VPS, виділені сервери), а також надання доступу до програмного забезпечення та обчислювальних ресурсів визнаються електронними послугами, а місцем їх постачання є місцезнаходження отримувача.

Зупинилися на особливостях сплати роялті та ПДВ при отриманні послуг від нерезидента. 

Фахівці ГУ ДПС зауважили, що отримання хмарних послуг від нерезидента може створювати обов’язок самостійного нарахування ПДВ. У певних випадках може виникати необхідність утримання податку на доходи, отримані нерезидентом. 

У ході заходу платникам рекомендовано ретельно аналізувати умови договорів із нерезидентами, чітко визначати предмет постачання та місце надання послуг, а також перевіряти застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.
При потребі завжди можна звернутися за індивідуальною консультацією до податкових органів, у тому числі до Офісу податкових консультантів. Це спеціалізований центр для надання кваліфікованих безоплатних консультацій. Він функціонує при ГУ ДПС з вересня минулого року за адресою: м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 25, 1-й поверх. Це новий рівень комунікації та ефективна підтримка бізнесу і громадян у вирішенні податкових питань шляхом відкритого діалогу та надання практичних роз’яснень.

Податкова служба області наголошує, що своєчасний аналіз умов договорів із нерезидентами та правильна податкова кваліфікація операцій дозволяють мінімізувати ризики й забезпечити належне виконання податкових зобов’язань.

Внаслідок російської атаки в Ізмаїлі пошкоджено будівлю податкової інспекції

Ворог не припиняє атакувати мирні міста, цивільну інфраструктуру, житлові будинки. 

Внаслідок шахедної атаки на Одещину пошкоджено будівлю Ізмаїльської державної податкової інспекції. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови ДПС Леся Карнаух. 

«Вибиті вікна, пошкоджені вхідні двері. До речі, це вже не перше пошкодження будівлі внаслідок російських атак. Але найголовніше – люди не постраждали», – додала вона. 

Наразі фіксуємо пошкодження. Робимо все, щоб якнайшвидше відновити повноцінну діяльність інспекції та надавати безперервні якісні послуги платникам. 

«Я вдячна працівникам податкової. Попри всі виклики, постійні атаки ворога, ви не опускаєте руки і продовжуєте працювати. Бо це про відповідальність», – наголосила Леся Карнаух. 

За яких умов резидент Дія Сіті може обрати третю групу платника єдиного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з підпунктами 14.1.282 та 14.1.284 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поняття «резидент Дія Сіті» та «реєстр Дія Сіті» вживаються в ПКУ у значеннях, визначених Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667).

Відповідно до п. 11 частини першої ст. 1 Закону № 1667 резидент Дія Сіті – юридична особа, яка відповідно до Закону № 1667 набула статусу резидента Дія Сіті та згідно з інформацією, що міститься у реєстрі Дія Сіті, перебуває у зазначеному статусі.

Реєстр Дія Сіті – реєстр, який ведеться в електронній формі та містить інформацію про юридичних осіб, які перебувають або перебували у статусі резидента Дія Сіті (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 1667).

Главою 1 розд. XIV ПКУ встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Види діяльності, які не дозволяють юридичним особам обрати спрощену систему оподаткування, наведено у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Поряд з цим, п.п. 10 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Пунктами 4 і 6 частини третьої ст. 8 Закону № 1667 передбачено, що до реєстру Дія Сіті вносяться, зокрема, такі відомості:

дата набуття юридичною особою статусу резидента Дія Сіті;

відомості про дату та підставу втрати юридичною особою статусу резидента Дія Сіті.

Слід зазначити, що підстави за яких втрачається статусу резидента Дія Сіті визначені ст. 9 Закону № 1667.

Зокрема, у разі отримання від резидента Дія Сіті заяви про припинення статусу резидента Дія Сіті відповідно до п. 1 частини першої ст. 9 Закону № 1667 центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки приймає рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті.

Враховуючи зазначене, юридична особа, яка є резидентом Дія Сіті та платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може обрати третю групу платника єдиного податку за умови втрати статусу резидента Дія Сіті та дотримання вимог, встановлених главою 1 розд. XIV ПКУ.

Одноразові електронні сигарети підлягають маркуванню МАП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.56 прим. 3 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) електронна сигарета – виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин. Електронні сигарети можуть бути одноразовими або багаторазовими.

Рідини, що використовуються в електронних сигаретах, – рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях (п.п. 14.1.56 прим. 4 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів віднесено, зокрема, рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

Згідно п. 226.1 ст. 226 ПКУ у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку (МАП) встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2 ст. 226 ПКУ).

Пунктом 23 Положення про виготовлення, зберігання, продаж МАП та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 із змінами та доповненнями для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, передбачено наклеювання марки на ємності (упаковки) з рідиною, що використовуються в електронних сигаретах, у такий спосіб, щоб марки обов’язково розривалися під час відкривання.

Отже, одноразові електронні сигарети підлягають маркуванню марками акцизного податку.

Які передбачені способи подання платниками податків податкових декларацій?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Згідно з п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155).

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, такого платника податків відповідно до вимог Закону № 2155, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПКУ платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.

Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств, платниками частини чистого прибутку (доходу), платниками дивідендів на державну частку та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

За скільки днів до закінчення дії кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, користувач може повторно (дистанційно) сформувати сертифікати за електронним запитом On-line?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити On-line на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/ On-line (http://ca.tax.gov.ua/manage-certificates) або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);

незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Строк чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, отриманих від Надавача, становить 2 (два) роки з моменту їх формування.

Не пізніше дня, що передує дню закінчення строку чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, отриманих від Надавача користувач може повторно (дистанційно) сформувати сертифікати за електронним запитом On-line або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

З метою уникнення помилок при повторному (дистанційному) формуванні сертифікатів за електронним запитом рекомендуємо здійснювати дане формування за декілька днів до закінчення строку чинності сертифікатів.

Перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа можна на вебсайті Надавача (http://ca.tax.gov.ua).

Суб’єкт господарювання своєчасно не сплачує розстрочені суми податкового боргу (грошових зобов’язань): відповідальність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п.п. 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.

Пунктом 4.6 розд. IV Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились несплачені, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.

Як платнику отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Для отримання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платникові необхідно подати Заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) (додаток 2 до Порядку № 733).

Заява подається платником (на його вибір):

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган).

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

Заява повинна містити, серед іншого:

- обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, 

та 

- найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. 

У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Довідково: Порядок № 733 – Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554).

До уваги нотаріусів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого/рухомого майна регулюється статтями 172 – 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ дохід від продажу об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку, або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку.

Згідно з абзацом другим п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід від продажу об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Разом з тим, дохід від продажу легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку) (абзац третій п. 173.1 ст. 173 ПКУ).

Відповідно до п. 172.4 ст. 172 ПКУ під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності електронної довідки про оціночну вартість такого об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості або звіту про оцінку, зареєстрованого відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ, та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору і вносить до Єдиної бази інформацію про ціну договору купівлі-продажу.

Державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, у тому числі ціну (вартість) договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору.

Згідно з п. 173.4 ст. 173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ:

- нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі;

- при продажу легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів відповідні договори посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи із зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів;

- якщо при продажу легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи з такої оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів.

Державний нотаріус (державна нотаріальна контора) щомісяця, а приватний нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розд. ІV ПКУ для податкового розрахунку, подають до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію за формою такого податкового розрахунку, в якій зазначають відповідно відомості про посвідчені державними нотаріусами протягом звітного місяця, а приватними нотаріусами протягом звітного кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, передбачену податковим розрахунком, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, у тому числі ціну (вартість) таких договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору.

Водночас відповідно до абзацу другого п. 173.3 ст. 173 ПКУ у разі продажу об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу об’єктів рухомого майна.

Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.

Отже, нотаріус / юридична особа – посередник надає вищевказану інформацію контролюючим органам шляхом заповнення відповідних граф додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, де, зокрема, у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітній місяць) дохід фізичної особи відповідно до ознаки доходу згідно з додатком 2 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» до Порядку.

Таким чином, якщо у договорі купівлі-продажу нерухомого / рухомого майна неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) між фізичними особами одночасно вказана договірна ціна об’єкта та його оціночна вартість, нотаріус у додатку 4ДФ до Розрахунку відображає суму доходу платника податку, отриманого від продажу об’єкта відповідного майна, яка визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості цих об’єктів. У разі якщо об’єкт рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) продається за посередництвом юридичної особи цей посередник у додатку 4ДФ до Розрахунку відображає дохід від такого продажу, також, виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі – продажу, але не нижче оціночної вартості.

У разі продажу платником податку легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда нотаріусом/юридичною особою – посередником відображається сума доходу платника зазначена у договорі купівлі-продажу, яка не може бути нижчою або середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або оціночної вартості об’єкта (за вибором платника податку).

Фізична особа отримала ППР, але змінила місце проживання та подала до контролюючого органу Заяву за ф. № 5ДР: куди сплатити ПДФО у вигляді МПЗ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно з п. 70.7 ст. 70 ПКУ та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за ф. № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь визначені п. 170.14 ст. 170 ПКУ.

Підпунктом 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 ПКУ передбачено, що для платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне МПЗ визначається контролюючим органом.

Визначення загального МПЗ фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб ( абзац перший п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, наступного за звітним (абзац п’ятий п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) (абзац восьмий п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Сума ПДФО у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок (абзац дев’ятий п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).

Платник податку, який отримав ППР з визначеною контролюючим органом сумою МПЗ та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з ПДФО, зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному ППР суму ПДФО протягом 60 днів з дня вручення ППР (абзац перший п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПКУ). 

Враховуючи вищезазначене, у разі зміни фізичною особою місця проживання та подання до контролюючого органу Заяви за ф. № 5ДР після отримання ППР, сума податкового зобов’язання з ПДФО у вигляді МПЗ сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок, за банківськими реквізитами, зазначеними в ППР.

Як оподатковується дохід, отриманий від першого продажу земельної ділянки, яка набута у спадщину, але перевищує норми безоплатної передачі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування доходів фізичних осіб – резидентів є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Пунктом 172.1 ст. 172 ПКУ передбачено, що не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну), зокрема, земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) залежно від її призначення.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.

Частиною першою ст. 121 ЗКУ встановлено норми безоплатної передачі у власність земельних ділянок громадянам із земель державної або комунальної власності, зокрема, в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац перший п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Підпунктом 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 розд. ІV ПКУ.

Ставка військового збору становить 5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Тобто, не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий фізичною особою від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року отриманої у спадщину земельної ділянки, площа якої не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 ЗКУ.

Разом з тим, дохід, отриманий платником податку – фізичною особою – резидентом від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ (земельної ділянки, що перевищує норми безоплатної передачі), включається у повному обсязі до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. та військовим збором за ставкою 5 відсотків.

Спеціальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровської області отримав понад 1,2 млрд грн платежів

Протягом січня 2026 року до спеціального  фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували майже 1 218,8 млн грн податків, зборів та платежів. У порівнянні з першим місяцем 2025 року це майже на 240,3 млн грн, або на 24,6 відс., більше.

Звертаємо увагу, що стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.

Запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дає змогу:

-  допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;

-  максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків;

-  мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;

-  запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;

-  забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.

Про стягнення податкового боргу з фізичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку – фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Заходи органу стягнення спрямовані на погашення боргу:

- вручення податкової вимоги;

- прийняття рішення про податкову заставу та опис майна боржника у податкову заставу та реєстрація відомостей про обтяження у відповідних державних реєстрах.

Якщо борг самостійно погашено платником:

- податкова вимога відкликається;

- рішення про опис майна у податкову заставу втрачає правову силу;

- майно платника звільняється від податкової застави.

При цьому, не відбувається: 

- передача матеріалів до суду щодо стягнення податкового боргу;

- набрання рішення суду законної сили;

- отримання виконавчого документа; 

- направлення виконавчого документа до державної виконавчої служби для примусового стягнення податкового боргу.

Нагадуємо, що в Електронному кабінеті платники мають можливість контролювати сплату податків, зборів та платежів, а отже і своєчасно отримати інформацію у разі виникнення податкового боргу.

Довідково: п. 87.11ст. 87 Податкового кодексу України.

Внесок до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини у січні – понад 4,1 млрд гривень

Протягом першого місяця 2026 року збір податкових платежів до загального фонду державного бюджету склав понад 4 138,3 млн гривень. Порівняно з січнем минулого року надходження зросли майже на 431,1 млн грн, або на 11,6 відсотків. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

«Висловлюємо вдячність кожному за важливий внесок у економічну стійкість нашої держави», – акцентував Юрій Павлютін.

Повідомляємо, що для виконання платниками своїх обов’язків податкова служба продовжує прямі комунікації з бізнесом і громадськістю. Інформаційна допомога суб’єктам господарювання – це пріоритетний напрямок роботи податківців.

Офіс податкових консультантів (Офіс) – комфортний формат взаємодії, за допомогою якого суб’єкт звернень отримує зрозумілі роз’яснення з податкових питань, якщо вони виникають під час проведення діяльності.

Нагадуємо, що на Дніпропетровщині Офіс розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25. 

Прийом здійснюється без попереднього запису – у години вільного прийому (пн – пт з 08 год 30 хв по 17 год 00 хв, обідня перерва з 12 год 30 хв по 13 год 00 хв), за попереднім записом – у зручний для відвідувача час (номер телефону для запису (056) 374 31 18).

Витяг про нормативну грошову оцінку: у яких випадках його подають до податкової

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку (НГО) земельної ділянки подається платниками до контролюючого органу у двох випадках.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, витяг із технічної документації про НГО подається:

- при поданні першої декларації платником (фактичного початку діяльності як платника плати за землю)

- у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Водночас власники або користувачі земельних ділянок можуть отримувати витяги з НГО необмежену кількість разів. Проте для визначення податкового зобов’язання з плати за землю застосовуються лише ті показники, які набрали чинності в установленому порядку.

Коли нова НГО впливає на суму податку?

Нові дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки використовуються для розрахунку плати за землю з моменту, коли такі дані набирають чинності.

Набрання чинності рішень рад про встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок врегульовано в статті 271 Кодексу.

Органи місцевого самоврядування:

- приймають рішення про встановлення або оновлення НГО;

- оприлюднюють його до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, у якому планується застосування нової оцінки.

Якщо рішення оприлюднено пізніше, воно застосовується не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Винятки із загального правила

Положення Кодексу щодо набрання чинності рішень не поширюються на рішення рад щодо:

- НГО земельних ділянок державної та комунальної власності, розташованих за межами населених пунктів, які надаються в оренду;

- земель, НГО яких раніше не проводилась або не була затверджена належним чином, за умови, що розмір такої нормативної грошової оцінки земельних ділянок перевищує розмір НГО відповідної площі ріллі по області.

У таких випадках рішення ради:

- оприлюднюється не пізніше 10 днів з дня прийняття відповідного рішення;

- застосовується з першого числа другого місяця, наступного за місяцем прийняття.

Поширена помилка платників

Платники отримують і застосовують витяги про нормативну грошову оцінку землі за Методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 3 листопада 2021 року, навіть якщо після 2021 року орган місцевого самоврядування не приймав і не оприлюднював рішення про затвердження нової технічної документації з НГО для цих земель.

Таке застосування може призвести як до заниження, так і до завищення податкових зобов’язань.

Водночас пункт 4 постанови № 1147 передбачає: технічна документація з нормативної грошової оцінки, затверджена раніше (до набрання чинності новою Методикою) з урахуванням вимог статті 271 Податкового кодексу України, залишається чинною до моменту, коли почне застосовуватися рішення відповідної ради про затвердження нової технічної документації.

Податок на нерухомість: українці у січні сплатили до бюджету 1,7 млрд гривень

За січень 2026 року бюджет отримав понад 1,7 млрд грн податку на нерухомість. Це на 16% більше, ніж у січні минулого року.

Цьогоріч свій внесок у розвиток громад зробили понад 131 тис. власників нерухомості. Найактивнішими у сплаті виявилися жителі столиці та великих областей:

- Київ – 382,1 млн грн;

- Київська область – 166,7 млн грн;

- Львівська область – 165,4 млн грн;

- Дніпропетровська область­ –164,9 млн грн.

Податок сплачується власниками житлової та нежитлової нерухомості, якщо площа об’єкта перевищує такі норми:

- Квартири: понад 60 кв. м.

- Будинки: понад 120 кв. м.

- Різні типи житлової нерухомості (якщо у власності і квартира, і будинок): понад 180 кв. м.

Важливо: Податок нараховується лише на ту площу, що перевищує вищезгадані ліміти.

Ставку податку (до 1,5% від мінімальної заробітної плати за 1 кв. м) встановлюють місцеві органи влади, тому в різних громадах суми можуть відрізнятися.

Повідомлення про необхідність сплати податку надсилає ДПС.

На що звернути увагу при отриманні податкового повідомлення-рішення та як провести звірку читайте за посиланням:

 https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/980389.html.

Наявність надміру сплачених сум єдиного внеску: чи необхідно сплачувати суму заборгованості та/або фінансових санкцій по єдиному внеску?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.

Частиною тринадцятою ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням, зокрема, з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та Пенсійним фондом України.

Про взяття на облік платника податків в контролюючому органі за неосновним місцем обліку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Податковим кодексом України (далі – ПКУ) встановлено обов’язок платників податків обліковуватись у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).

Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків визначено розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі (п. 7.1 розд. VII Порядку № 1588).

Відповідно до п. 7.2 розд. VII Порядку № 1588 для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов’язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (далі – заява за ф. № 17-ОПП) (додаток 9 до Порядку № 1588).

Заява за ф. № 17-ОПП може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Заява за ф. № 17-ОПП може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.

У разі подання заяви за ф. № 17-ОПП до контролюючого органу за неосновним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити контролюючий орган, до якого подається заява, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються таким органом.

У разі подання заяви за ф. № 17-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючі органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.

Також взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі:

заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі –          заява за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588), поданого платником відповідно до розд. VIII Порядку № 1588, та якщо у такій заяві платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування;

заяви для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність за   формою № 5-ОПП (далі – заява за ф. 5-ОПП), поданої платником відповідно до п. 6.7 розд. VI або п. 9.2 розд. IX Порядку № 1588, та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.

У разі якщо платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, у заяві за ф. № 20-ОПП або заяві за ф. № 5-ОПП, платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за ф. № 17-ОПП.

Контролюючим органом за основним місцем обліку у разі звернення платника податків може бути надано перелік контролюючих органів, у яких такий платник перебуває на обліку за неосновним місцем обліку (п. 7.3 розд. VII Порядку № 1588).

Хто є платником транспортного податку у разі передачі юридичною особою у фінансовий лізинг легкового автомобіля?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування транспортним податком (податок) є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ).

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на   1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування податкову декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (зі змінами).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг – господарська операція юридичної особи (лізингодавця), за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу майно, яке є основним засобом і придбане або виготовлене лізингодавцем, а також усі ризики та винагороди, пов’язані з правом володіння та користування об’єктом фінансового лізингу.

Терміни «фінансовий лізинг» та «фінансова оренда» для цілей ПКУ є тотожними.

Лізинг вважається фінансовим за наявності хоча б однієї з таких умов:

об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відс. його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відс. первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

сума лізингових платежів, зазначених у договорі лізингу на момент укладення такого договору, дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;

майно, що передається у лізинг, виготовлене за замовленням лізингоодержувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоодержувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Враховуючи викладене, у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг, платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є лізингодавець (юридична особа – власник транспортного засобу).

При цьому, Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

На вебпорталі ДПС можна ознайомитися з Реєстром неприбуткових установ та організацій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру визначений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (зі змінами та доповненнями) (далі – Порядок).

Відповідно до п. 12 Порядку з метою забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб відомостями, що містяться в Реєстрі неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), на офіційному вебпорталі ДПС забезпечується відкритий доступ до таких відомостей.

З Реєстром можна ознайомитись у відкритій та приватній частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua).

Робота у приватній частині здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для перевірки даних щодо включення до Реєстру достатньо здійснити пошук за кодом ЄДРПОУ або найменуванням неприбуткової організації.

У яких випадках необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів при анулюванні реєстрації платника ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 184.7 ст.184 Податкового кодексу України, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Який розмір єдиного внеску застосовують роботодавці при нарахуванні заробітної плати (доходу) найманим працівникам?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) визначені категорії роботодавців.

Згідно з ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) нараховується:

для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464);

для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється а рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Нарахування та сплата єдиного внеску з а осіб, зазначених, зокрема, в абзацах дев’ятому, одинадцятому – тринадцятому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (абзац третій п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Чи є платником акцизного податку платник ЄП, який здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є, зокрема:

особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах);

особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне.

Згідно з п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим, третім і четвертим п.п. 133.1.1 та п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 ПКУ;

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розд. XIV ПКУ;

3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;

4) податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Отже, платник єдиного податку, який здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами є платником акцизного податку.

При цьому, відповідно до п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Податковий борг мобілізованого ФОПа і статус платника єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Самозайняті особи, які мобілізовані або підписали контракт на проходження військової служби, звільняються від сплати податків. Умова – якщо вони зареєстровані фізичними особами – підприємцями (ФОП) або особою, яка провадить  незалежну професійну діяльність до дати призову або укладення контракту.

Право на звільнення передбачене Законом № 4505.

Такі ФОПи та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мали або не мали найманих працівників, звільняються від нарахування, сплати та подання звітності з:

- податку на доходи фізичних осіб;

- єдиного податку;

- військового збору.

Звільнення застосовується з 01 числа місяця, в якому таку особу призвано на військову службу або укладено з нею контракт (але не раніше 24 лютого 2022 року), до останнього дня місяця, в якому особа демобілізована (звільнена зі служби).

У разі, якщо ФОП, який проходить військову службу, був виключений із реєстру платників єдиного податку за наявність податкового боргу, то податкова служба зобов’язана відновити його статус з дати анулювання, якщо анулювання сталося під час служби.

Довідково: п. 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, Закон України від 18 червня 2025 року № 4505-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладання договорів керованого доступу» ( набрав чинності 5 липня 2025 року).

Місцеві бюджети Дніпропетровщини за видобування природного газу від платників отримали майже 3,2 млн гривень рентної плати

Протягом січня 2026 року платники рентної плати за видобування природного газу спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 3,2 млн гривень. Це на понад 3,0 млн грн більше ніж у січні 2025 року.

Повідомляємо, що відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона – Україна доручає іншій стороні – інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов’язаних з угодою робіт, а інвестор зобов’язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції (частина перша ст. 4 Закону України «Про угоди про розподіл продукції»).

Під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор (оператор) сплачує, зокрема, рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин.

Особливості справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання угоди про розподіл продукції передбачено ст. 338 розд. XVIII «Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції» Податкового Кодексу України (далі – ПКУ).

Термін «інвестор» для цілей оподаткування відповідно до розд. XVIII «Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції» ПКУ вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про угоди про розподіл продукції».

Порядок обчислення, ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, умови та порядок її сплати та подання звітності під час виконання угод про розподіл продукції визначаються такими угодами.

Ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин не повинні бути меншими, ніж установлені розд. IX «Рентна плата» ПКУ на момент укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 ПКУ.

Платники Дніпропетровщини за видобування нафти сплатили до загального фонду держбюджету понад 4,7 млн грн рентної плати

Протягом січня 2026 року до загального фонду держбюджету від платників  Дніпропетровщини за видобування нафти надійшло понад 4,7 млн грн рентної плати. 

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зі змінами), електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми податкової декларація з рентної плати (місячна), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 07.09.2023 № 487) за ідентифікаторами форм F0800207 (для фізичних осіб) та J0800207 (для юридичних осіб) разом, зокрема, з додатком 2 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини» за ідентифікатором форми F/J0820207 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Платники Дніпропетровщини за видобування нафти сплатили до загального фонду держбюджету понад 4,7 млн грн рентної плати

Протягом січня 2026 року до загального фонду держбюджету від платників  Дніпропетровщини за видобування нафти надійшло понад 4,7 млн грн рентної плати. 

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зі змінами), електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми податкової декларація з рентної плати (місячна), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 07.09.2023 № 487) за ідентифікаторами форм F0800207 (для фізичних осіб) та J0800207 (для юридичних осіб) разом, зокрема, з додатком 2 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини» за ідентифікатором форми F/J0820207 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Правоохоронці викрили на хабарі начальника одного із відділів столичної податкової

Київська обласна прокуратура та ГУ «Д» ДЗНД СБУ затримали під час одержання неправомірної вигоди працівника Головного управління ДПС у м. Києві. Викриття відбулося за сприяння керівництва Державної податкової служби.

За даними слідства, начальник відділу організації стягнення боргу з платників та боржників, що перебувають в ліквідаційній процедурі управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у м. Києві вимагав від товариства по 500 доларів щомісяця за нестягнення податкового боргу.

«На гарячому» правоохоронці піймали його під час передачі 1500 доларів США – ймовірно, чергової частини хабаря за грудень, січень та лютий. Слідство триває. 

Позиція ДПС послідовна і незмінна. Кожен, хто використовує посаду для особистої вигоди, відповідатиме за законом. Ми і надалі сприятимемо очищенню служби та відновленню довіри.

Консолідація зусиль задля погашення податкового боргу комунальними підприємствами Дніпровського району

За ініціативою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та сприяння Дніпровської районної військової адміністрація відбулася чергова робоча нарада з питань своєчасності та повноти сплати податків і зборів до державного та місцевих бюджетів комунальними підприємствами Дніпровського району.

Зустріч відбулася за участю заступниці начальника податкової служби Дніпропетровщини Наталі Федаш, першого заступника голови Дніпровської районної військової адміністрація Олега Клименка, представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також керівників комунальних підприємств Дніпровського району, які мають податкову заборгованість.

«Спільний діалог є важливим інструментом взаємодії різних гілок влади для забезпечення сталого надходження до бюджетів громад», – зазначила Наталя Федаш.

Учасники заходу зосередилися на практичних кейсах, спрямованих на недопущення виникнення нової заборгованості та поступове врегулювання вже наявної.

Учасники заходу наголосили, що консолідація зусиль податкової служби, органів місцевого самоврядування та керівників комунальних підприємств є запорукою фінансової стабільності громад та своєчасного виконання соціально важливих зобов’язань.

Робота у цьому напрямі триває. 

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.      

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).                                                                                                           

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області (Кам'янський район)

« повернутися