Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Дата: 02.04.2026 14:28

Кількість переглядів: 188

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Отримали цінний подарунок? Не забудьте про декларування!

В Україні триває деклараційна кампанія. Отримали щось цінне? Перевірте, чи потрібно це задекларувати. У новому ролику від ДПС коротко і зрозуміло про:

- Хто звільнений від податків на подарунки.

- Які ставки діють для інших випадків (5% ПДФО + 5% військового збору).

- Як подати декларацію онлайн у кілька кліків.

Нагадуємо: дедлайн подання декларації – 1 травня. Бережіть свій час та користуйтеся цифровими сервісами!

Строки проведення фактичної перевірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок проведення фактичної перевірки визначено ст. 80 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 82.3 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, не повинна перевищувати 10 діб.

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.

Підставами для подовження строку перевірки є:

- заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки) (п.п. 82.3.1 п. 82.3 ст. 82 ПКУ);

- змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів (п.п. 82.3.2 п. 82.3 ст. 82 ПКУ).

Погашення заборгованості по єдиному внеску та нарахованої пені: який код виду сплати зазначається при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у випадках сплати заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та нарахованої суми пені платником у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється код виду сплати «140» – «Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов’язань».

Актуальні реквізити рахунків для сплати єдиного внеску розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

Чи сплачують авансовий платіж з військового збору ФОПи на загальній системі оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем (ФОП) від провадження господарської діяльності згідно зі ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно зі ст. 178 ПКУ.

Порядок оподаткування доходів, отриманих ФОПом від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст. 177 ПКУ.

Відповідно до положень п. 177.5 ст. 177 ПКУ ФОПи подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Враховуючи те, що сплата військового збору здійснюється у порядку, визначеному розділом IV ПКУ, який включає порядок оподаткування доходів ФОПів від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлений ст. 177 ПКУ, то ФОП також сплачує авансовий платіж з військового збору у порядку та у строки, визначені для сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб.

Який код УКТЗЕД слід зазначати в фіскальному чеку при роздрібному продажу пива на розлив?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненням) (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Згідно з п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

До підакцизних товарів належать, зокрема, алкогольні напої, пиво (п. 215.1 ст. 215 ПКУ).

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 13).

Так, пунктами 1 та 2 розд. ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ППРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до Положення № 13, має містити обов’язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, у тому числі при продажу пива на розлив) (рядок 7 фіскального чека).

Код товарної підкатегорії підакцизного товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається постачальником товару у документах, що свідчать про надходження товару.

Отже, при проведенні роздрібної торгівлі пивом на розлив у фіскальному касовому чеку слід зазначати найменування пива, ціну за одиницю виміру та кількість, а також код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який зазначено у накладній постачальника такого товару.

При цьому, відповідно до групи 22 «Алкогольні та безалкогольні напої і оцет» розд. IV «Готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники» додатку до Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України» із змінами та доповненнями пиво із солоду (солодове) у посудинах місткістю 10 л або менше і у посудинах місткістю більше як 10 л відносяться до товарної групи 2203, але мають різні коди.

Враховуючи викладене, при роздрібному продажу пива на розлив суб’єкт господарювання зобов’язаний проводити такі розрахункові операції через РРО та/або ПРРО та в обов’язковому порядку надавати споживачу розрахунковий документ встановленої форми і змісту, створений в паперовій та/або електронній формі, на повну суму проведеної операції з використанням режиму програмування та із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який вказаний у накладній постачальника такого пива.

За якими кодами бюджетної класифікації сплачується земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по платі за землю:

18010500 «Земельний податок з юридичних осіб»;

18010600 «Орендна плата з юридичних осіб»;

18010700 «Земельний податок з фізичних осіб»;

18010800 «Реструктурована сума заборгованості з плати за землю»;

18010900 «Орендна плата з фізичних осіб»;

18011200 «Орендна плата за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до ст. 120 прим. 1 Земельного кодексу України».

Юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи при виплаті дивідендів фізичній особі сплатила ПДФО та військовий збір: чи враховувати ці суми при розрахунку загального МПЗ за податковий (звітний) рік?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Абзацами першим, другим і п’ятим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

У такому додатку, зокрема, зазначається загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно, зокрема, до п. 297 прим. 1.5 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі у ст. 297 прим. 1 ПКУ – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» є невід’ємною частиною Декларації (далі – Додаток 3).

Нагадуємо що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік (п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з абзацами першим, другим п. 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи (зокрема, юридичних осіб, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство») різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, зокрема, відноситься:

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Згідно з частиною першою ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII зі змінами та доповненнями (далі – КЗпП) трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем – фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець – фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін (частина третя ст. 21 КЗпП).

Дивіденди – ц платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (абзац перший п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини) (абзац третій п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Отже, суми ПДФО та військового збору, сплачені юридичною особою – платником єдиного податку четвертої групи при виплаті дивідендів фізичній особі, враховуються при складанні Додатка 3 до Декларації за умови перебування такої фізичної особи у трудових відносинах з цією юридичною особою (роботодавцем).

Юридична особа протягом одного календарного місяця придбала та продала легковий автомобіль: чи подається декларація з транспортного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 267.1.1 п. 167.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автотранспорту встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Якщо протягом одного календарного місяця відбулася державна реєстрація придбання та зняття з обліку (продажу) транспортного засобу однією юридичною особою, то для цієї юридичної особи дата початку сплати транспортного податку та дата припинення його обчислення збігаються – початок місяця, у якому набуто та втрачено право власності на об’єкт оподаткування.

Отже, для юридичної особи, яка протягом одного календарного місяця придбала у власність легковий автомобіль та продала його, обов’язок подання податкової декларації з транспортного податку та, відповідно, сплати податку не виникає.

Вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів: дата складання податкової накладної

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 97.1, 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України передбачено, що платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту з метою вивезення за межі митної території України окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів.

Дата складання такої податкової накладної не може бути меншою за дату, визначену в постанові Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення» (01.12.2024).

Нерезиденту – юридичній особі безоплатно надані товари: що з оподаткуванням?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Нормами п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Згідно з п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ.

Під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема:

доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів (п.п. «ї» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ);

інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).

Абзацом першим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Таким чином, якщо безоплатно надані товари, послуги, основні засоби нерезиденту – юридичній особі відповідно до первинних документів є благодійним внеском та пожертвуванням, то такі доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підпадають під визначення доходів, зазначених у п.п «ї» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, та підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента.

В інших випадках безоплатно надані товари, послуги, основні засоби нерезиденту – юридичній особі розглядаються як інші доходи нерезидента відповідно до п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, що оподатковуються у порядку, встановленому п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Водночас слід зазначити, що кожен конкретний випадок оподаткування податком на доходи нерезидента операцій з безоплатного надання товарів, послуг, основних засобів нерезиденту – юридичній особі потребує аналізу договорів та первинних документів, тому з порушеного питання платникам доцільно подавати запит для отримання індивідуальної податкової консультації до контролюючих органів у порядку, передбаченому ст. 52 ПКУ.

Порядок заповнення розділу III «Залишки товарів на кінець звітного періоду» звіту № 1-ОП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Форма звіту № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі –    Звіт № 1-ОП) порядок його заповнення (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641.

Порядок заповнення розділу III «Залишки товарів на кінець звітного періоду» (далі – Розділ ІІІ) звіту № 1-ОП визначено у розділі V Порядку.

У розділі III Звіту № 1-ОП зазначаються:

у графі 1 – індивідуальний номер місця зберігання в Єдиному реєстрі місць зберігання суб’єкта господарювання, який подає Звіт № 1-ОП, або суб’єкта господарювання – контрагента, у разі якщо продукцію / товар передано / отримано на відповідальне зберігання;

у графі 2 – код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи, обліковий номер уповноваженої особи за договором про спільну діяльність, податковий номер постійного представництва, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або серія (за наявності) та/або номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та/або номером паспорта громадянина України) фізичної особи – підприємця контрагента, у разі якщо продукцію / товар передано / отримано на відповідальне зберігання;

у графах 3 – 5 – відповідно коди, одиниці виміру та види продукції / товару / сировини згідно з Кодами та видами продукції;

у графі 6 розділу III Звіту № 1-ОП – обсяги залишків продукції / товару у відповідних одиницях виміру на кінець звітного періоду.

При заповненні розділу III Звіту № 1-ОП окремими рядками здійснюється відображення обсягів залишків товару, що передано / отримано на відповідальне зберігання, які зазначені у графах 13.1, 13.2 розділу I Звіту № 1-ОП.

Таким чином, відповідно до розділу V Порядку, у розділі ІІІ Звіту № 1-ОП, суб’єкт господарювання зазначає всі обсяги (у графі 6) залишків продукції / товарів, зокрема, в розрізі:

власних місць зберігання – щодо залишків продукції / товарів як власних (придбаних) так і отриманих на відповідальне зберігання в окремих рядках;

місць зберігання зберігача (контрагента) – щодо залишків власної продукції / товарів переданих на відповідальне зберігання.

Чи мають право суб’єкти господарювання застосовувати РРО, які не включені до Державного реєстру РРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу чотирнадцятого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 265) державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (Державний реєстр РРО) – це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України від 15 січня 2015 року № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (із змінами і доповненнями), а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі РРО дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом № 265.

Пунктом 3 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.

При цьому, на території України у сферах, визначених Законом № 265, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (ст. 12 Закону № 265).

Довідково: на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/80015.html розміщено наказ ДПС від 10.03.2026 № 160 «Про внесення змін до наказу ДПС від 21.12.2020 № 744», яким оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

Єдиний рахунок: визначення дати сплати податкового зобов’язання або єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (абз. перший п. 35 прим. 1.1 ст. 35 прим. 1 ПКУ).

Для цілей ПКУ внесення (перерахування, надходження, сплата, зарахування) коштів платником податку на єдиний рахунок у випадках, передбачених ст. 35 прим. 1 ПКУ, вважається внесенням (перерахуванням, надходженням, сплатою, зарахуванням) коштів таким платником податку до бюджету (п. 14.3. ст. 14 ПКУ).

Обов’язок платника податку щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом № 1591 (п. 35.2 ст. 35 ПКУ).

Отже, датою сплати грошових зобов’язань з податків, зборів, платежів та єдиного внеску платниками, які використовують єдиний рахунок, є дата зарахування коштів на єдиний рахунок.

Довідково:

1. ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями). 

2. Закон № 1591 – Закон України від 30 червня 2021 року № 1591-IХ «Про платіжні послуги» (зі змінами та доповненнями).

Понад 43,2 млрд грн податкових платежів та єдиного внеску – фінансова інвестиція у підтримку економіки держави від платників Дніпропетровщини

Протягом першого кварталу 2026 року до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 43,2 млрд грн податкових платежів і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). 

Так, збір до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску) склав понад 30,8 млрд грн, що на понад 3,6 млрд грн, або на 13,5 відс. більше ніж у відповідному періоді 2025 року.

Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін. 

Державний бюджет у січні – березні 2026 року платники регіону поповнили майже на 18,9 млрд гривень. Надходження зросли на понад 2,4 млрд грн, або на 14,7 відс., у порівнянні з трьома місяцями минулого року.

До місцевих бюджетів впродовж січня – березня 2026 року платники Дніпропетровщини спрямували понад 11,9 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2025 року це на понад 1,2 млрд грн, або на 11,6 відс., більше.

Державні цільові фонди від платників області з початку 2026 року отримали понад 12,4 млрд грн єдиного внеску. Порівняно з минулорічними січнем – березнем надходження збільшились майже 2,3 млрд грн, або на 22,4 відсотки.

«Висловлюємо вдячність всім платникам за роботу і сумлінне виконання своїх податкових зобов’язань. Сьогодні спільно з бізнесом і громадськістю активно працюємо у напрямку забезпечення позитивної динаміки надходжень до бюджетів», – підкреслив керівник податкової служби регіону.

Внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю: що змінилося для роботодавців у 2026 році

В Україні діють нові правила підтримки працевлаштування осіб з інвалідністю.

Змінами, які внесені Законом України № 4219-ІХ, передбачено, що внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю сплачують роботодавці (юридичні особи та ФОП), якщо одночасно:

- середньооблікова кількість працівників у кварталі становить 8 і більше осіб;

- у відповідному кварталі не виконано норматив робочих місць для осіб з інвалідністю.

Важлива новація: відтепер платниками є усі роботодавці – як приватного, так і державного та комунального секторів.

Внесок не сплачують:

- роботодавці з кількістю працівників менше 8 осіб;

- роботодавці, які виконали норматив;

- дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.

Роботодавці самостійно розраховують норматив, дотримуючись вимог законодавства:

- 1 робоче місце – для роботодавців із 8 – 25 працівниками;

- 4 % середньооблікової кількості працівників – якщо працює понад 25 осіб;

- 2 % – для:

-- закладів охорони здоров’я;

-- реабілітаційних установ;

-- надавачів соціальних послуг;

-- підприємств та організацій, діяльність яких пов’язана з реабілітацією, навчанням або доглядом за особами з інвалідністю.

Виконання нормативу – це не лише соціальна відповідальність, а й економічний стимул, адже у такому випадку роботодавець не сплачує внесок.

Якщо норматив не виконано, роботодавець самостійно визначає суму внеску. Розрахунок здійснюється як добуток:

- 40 % середньомісячної заробітної плати (на одного працівника) у відповідному кварталі;

- різниці між встановленим нормативом і фактичною кількістю працевлаштованих осіб з інвалідністю.

Середньомісячна заробітна плата для цього розраховується відповідно до спеціального Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 268.

На час дії воєнного стану та до завершення кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску зменшено на 50 %. Це тимчасова норма, спрямована на підтримку бізнесу в складних умовах.

З 1 січня 2026 року у Державній казначейській службі України відкрито нові рахунки для зарахування коштів за кодом бюджетної класифікації 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи порушення порядку сплати такого внеску».

Номер рахунку для сплати внеску можна перевірити:

- на сайті Казначейства – https://www.treasury.gov.ua/requisites;

- на субсайтах вебпортала ДПС – https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

У разі виникнення додаткових питань за роз’ясненнями можна звертатись:

- з питань сплати внеску та реквізитів – до ДПС та її територіальних органів;

- щодо розрахунку нормативу та середньої зарплати – до Мінсоцполітики та Мінекономіки у межах повноважень.

Довідково:

Закон України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю».

Зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН: яким чином заповнюється таблиця даних платника ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Таблиця даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) – це зведена інформація, що подається платником податку на додану вартість (податок, ПДВ) до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника ПДВ згідно з Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД), кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.

У Таблиці, що подається у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в ЄРПН зазначаються:

► види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;

► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання (виготовлення) в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.

Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Довідково: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами).

Який термін сплати єдиного внеску ФОПами за найманих працівників?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є роботодавці – фізичні особи – підприємці (ФОП), зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОПами, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань) (абз. третій п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Вищезазначені платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця (абз. перший частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Тобто, ФОПи – роботодавці сплачують нараховані суми єдиного внеску за найманих працівників за відповідний календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця.

При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абз. другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Єдиний внесок, нарахований на суми середньої заробітної плати за вимушений прогул згідно з рішенням суду, різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи або заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, нарахованої після звільнення з роботи, сплачується одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів для здійснення їх виплати (абз. третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Довідково: Закон № 2464 – Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями).

Продаж товару з доставкою кур’єром продавця: як провести розрахункову операцію?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями (ст. 2 Закону № 265).

Отже, реєстратор розрахункових операцій (РРО) та/або програмний РРО (ПРРО) не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

У разі продажу товарів з розрахунком у місці доставки з використанням готівкових коштів чи платіжних карток, кур’єр продавця зобов’язаний оформити і видати покупцю фіскальний чек на повну суму розрахункової операції.

Фіскальний чек може бути надано у тому числі, але не виключно, шляхом відтворювання на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

Довідково: Закон № 265 – Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).

Фейкові чеки та «тіньові» продажі: ДПС викрила схему в мережі побутової техніки

Державна податкова служба виявила в одній з великих торговельних мереж побутової техніки та електроніки численні випадки маніпулювання розрахунковими документами. Мережа об’єднує майже 150 магазинів.

Податківці встановили, що під єдиним брендом мережі працюють десятки фізичних осіб – підприємців на спрощеній системі оподаткування. Водночас частина розрахунків проводилася поза межами офіційного обліку.

У березні фахівці ДПС провели серію контрольних закупівель. У результаті з’ясувалося: покупцям видавали чеки програмних реєстраторів розрахункових операцій, які лише імітували фіскальні документи. Такі операції не фіксувалися на фіскальному сервері ДПС, що свідчить про приховування реальних обсягів продажів.

Крім того, під час фактичних перевірок зафіксовано понад 20 випадків використання підроблених чеків, створених за допомогою спеціального програмного забезпечення.

Також виявлені порушення трудового законодавства – шість співробітників працювали без  належного оформлення.

Наразі перевірки тривають. За попередніми оцінками, сума штрафних санкцій може сягнути близько 3 млн гривень.

За результатами перевірок всі матеріали також будуть передані до правоохоронних органів. 

Податкова грамотність для молоді: у податковій службі Дніпропетровщини відбулась онлайн-зустріч зі студентами

Податківці Дніпропетровщини провели пізнавальну онлайн-зустріч для студентів 2-го та 3-го курсів спеціальності 071 «Облік і оподаткування» Самарівського фахового коледжу. Захід організовано з метою підвищення рівня обізнаності молоді щодо основ податкового законодавства та сучасних можливостей взаємодії з податковими органами.

Під час зустрічі фахівці податкової служби ознайомили студентів із ключовими положеннями Податкового кодексу України як основного нормативно-правового документа, що регулює податкові відносини в державі. Особливу увагу приділено правам і обов’язкам платників податків, принципам оподаткування та ролі податкової культури в суспільстві.

Окремим блоком обговорення стали електронні сервіси податкової служби, які значно спрощують взаємодію громадян і бізнесу з державою. Студентам презентували можливості Електронного кабінету платника, онлайн-сервіси подання звітності, отримання довідок та інші цифрові інструменти, що забезпечують зручність і прозорість процесів.

Також учасників поінформовано про сучасні формати комунікації з податковою службою області, зокрема дистанційні консультації, інформаційні ресурси та використання цифрових платформ для швидкого отримання необхідної інформації.

Зустріч відбулася у форматі відкритого діалогу: студенти мали можливість поставити запитання та отримати фахові відповіді від представників податкової служби. Такий формат сприяв активній взаємодії та зацікавленості молоді у питаннях податкової грамотності.

Податкова служба й надалі приділятиме увагу інформаційно-роз’яснювальній роботі серед молоді, адже формування податкової культури є важливою складовою розвитку відповідального суспільства.

Консультаційний центр: допомога бізнесу у відновленні прозорої діяльності

Конструктивний діалог, чіткі алгоритми дій і практична допомога – саме так сьогодні вибудовується взаємодія податкової служби з бізнесом. 

На Дніпропетровщині консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (консультаційний центр) став ефективним комунікаційним майданчиком для оперативної підтримки платників у напрямку розблокування ПН/РК та алгоритму роботи автоматизованої системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків.

Чергові зустрічі фахівців податкової служби з платниками Дніпровського району у рамках роботи консультаційного центру відбулися за участю заступника начальника обласної податкової служби Максима Яіцького.

До заходів долучилось керівництво підприємств, що здійснюють: діяльність у сфері оптової торгівлі, зокрема, деревиною, будiвельними матерiалами та санiтарно-технiчним обладнанням та відновлення відсортованих, а саме металомістких, відходів. Під час комунікацій обговорили нагальні питання, що стали підставою для включення суб’єктів господарювання до переліку ризикових платників.

Серед ключових факторів – придбання товарів і послуг у контрагентів, щодо яких прийняті рішення про відповідність критеріям ризиковості, а також операції з товарами, походження яких не простежується за ланцюгом придбання. Окремо зупинились на невідображенні у податковій звітності доходів, нарахованих за виконані роботи чи надані послуги самозайнятим особам.

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) надали вичерпні роз’яснення щодо механізму виключення підприємства з переліку ризикових платників, а також вимог до формування пакета документів, які подаються разом із Повідомленням про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Особливу увагу приділили аналізу діяльності підприємств на основі інформаційних баз даних ДПС України. У ході обговорення сторони визначили можливі шляхи усунення виявлених ризикових операцій та напрацювали практичні кроки для відновлення прозорої діяльності.

Результати зустрічей – сформовані «дорожні карти» заходів, що передбачають поетапне впорядкування господарських процесів і належне документальне підтвердження їх реальності, тобто визначені необхідні покрокові дії для виходу платників податку на додану вартість із ризикової категорії.

ГУ ДПС нагадує, що звернутись за допомогою до консультаційного центру можна за номерами телефонів: (056) 374 31 09, (098) 227 87 66, (066) 982 19 13.

Місцеві бюджети отримали понад 38 млн грн збору за паркування

За січень – лютий 2026 року 530 платників збору за місця для паркування транспортних засобів перерахували до місцевих бюджетів 38,1 млн грн. Це на 13,6 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Тоді до бюджетів надійшло 33,5 млн гривень.

Лідерами за обсягами сплати традиційно залишаються великі регіони. Найбільше надходжень забезпечили:

Одеська область – 13,7 млн грн,

Львівська область – 9,6 млн грн,

Дніпропетровська область – 8,6 млн грн,

Івано-Франківська область – 1,8 млн грн.

Збір за місця для паркування транспортних засобів є одним із джерел наповнення місцевих бюджетів. Саме ці кошти спрямовуються на розвиток міської інфраструктури: облаштування паркувальних майданчиків, утримання доріг, підвищення безпеки дорожнього руху та створення комфортного міського простору. Вчасна та повна сплата збору напряму впливає на якість послуг для мешканців громад і водіїв.

Звертаємо увагу, що земельні ділянки, відведені для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, не є об’єктами оподаткування збором.

Кількість таких місць повинна становити не менше 10 % від загальної кількості паркувальних місць на спеціально обладнаних або відведених майданчиках.

Якщо майданчик невеликий, має бути виділено не менше одного місця.

Місця для безоплатного паркування позначаються спеціальними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою.

Податкова дисципліна – запорука фінансової стійкості держави

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області акцентує увагу, що чітке виконання суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства стосовно забезпечення своєчасності сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску – це гарантія фінансової стабільності держави.

Недопущення виникнення податкового боргу – не тільки обов’язок платника, а й прояв його громадянської позиції та відповідальності, як перед мешканцями своєї громади, так і державою у цілому. Адже, кошти, які своєчасно і у повному обсязі надходять до бюджетів, – важливий внесок в обороноздатність, інфраструктуру, медицину, освіту, соціальні проєкти тощо. 

Крім того, своєчасно виконані податкові зобов’язання убезпечують платника від застосування штрафних санкцій.

Нагадуємо, що відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України, після спливу встановлених законодавством строків погашення узгодженого грошового зобов’язання, на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати самостійно нарахованого платником грошового зобов'язання, і завершується у день зарахування коштів на відповідний бюджетний рахунок, та/або в інших випадках погашення податкового боргу.

Пеня нараховується за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Наголошуємо, що сумлінна сплата податків – це діяльність у правовому полі і запорука стабільної роботи бізнесу.

Податкова служба відкрита до конструктивного діалогу з платниками і надання кожному якісної інформаційної та консультаційної допомоги.

Закликаємо платників податків відповідально виконувати свої фінансові обов’язки перед державою!

Надходження податкових платежів від платників Дніпропетровщини до державного бюджету – майже 11,8 млрд гривень

Впродовж січня – лютого 2026 року від платників Дніпропетровщини державний бюджет отримав майже 11,8 млрд грн податків, зборів та інших платежів. Як акцентував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, надходження мають позитивну динаміку і у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли більш ніж на 1,3 млрд грн, або на 12,7 відсотків.

«Дякуємо всім, хто сьогодні працює і робить свій важливий внесок у підтримку економіки держави. Відкритий діалог з бізнесом і громадськістю, системна роз’яснювальна робота податківців і взаємодія на постійній основі з суб’єктами господарювання – це той фундамент, який забезпечує успішні партнерські відносини з платниками і будує довіру до податкової служби», – підкреслив Юрій Павлютін.

Нагадуємо, що для вирішення нагальних питань бізнесу, на субсайті «Головне управління ДПС У Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України розміщена вся контактна інформація за напрямами роботи податкової служби регіону. За посиланням https://dp.tax.gov.ua/kontakti/ платники мають можливість ознайомитись з графіками роботи Офісу податкових консультантів, центрів обслуговування платників, звернутись на «гарячі лінії» податкової, подати звернення або запит на отримання публічної інформації тощо.

Декларуємо доходи за 2025 рік: хто, коли та як?

В Україні триває кампанія декларування. Якщо ви отримували доходи, з яких не було сплачено податки, нагадуємо про обов’язок подати декларацію до 1 травня 2026 року.

Кому варто звернути увагу?

- Орендодавцям, які здавали майно фізичним особам.

- Отримувачам іноземних доходів (зарплата, дивіденди з-за кордону).

- Власникам інвестиційних прибутків (продаж акцій, корпоративних прав).

- Отримувачам подарунків чи спадщини не від близьких родичів.

Дивіться коротке відео, щоб нічого не пропустити та вчасно виконати свій обов'язок!

Як отримати РНОКПП для дитини за кордоном: покрокове пояснення

Батьки, чиї діти перебувають за кордоном, можуть оформити дитині реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) без приїзду в Україну. Процедура доступна навіть дистанційно.

Для реєстрації дитини у Державному реєстрі необхідно подати облікову картку за формою № 1ДР (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/72593.html). Вона одночасно є заявою на реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Подати її можна:

- особисто (у разі, якщо один із батьків або законних представників перебуває на території України);

- оформити через представника за довіреністю, засвідченою у встановленому законодавством порядку; 

- онлайн через Електронний кабінет або портал Дія;

- поштою. 

Облікову картку подає один із батьків або законний представник. Для цього знадобляться:

- свідоцтво про народження дитини;

- документ, що посвідчує особу одного з батьків;

- підтвердження місця проживання.

При цьому:

-  підпис на заяві має бути засвідчений у встановленому законодавством порядку;

- якщо документ, що посвідчує особу (або дитини, або одного з батьків), виданий іноземною мовою – необхідний їх переклад українською мовою, засвідчений в установленому законодавством порядку;

- у разі, коли батьки чи один із батьків дитини на дату її народження були іноземцями або особами без громадянства, для підтвердження факту належності такої особи до громадянства України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України.

Готовий документ:

- можуть надіслати за кордон (за місцезнаходженням особи за кордоном або за письмовим клопотанням особи на вказану адресу за кордоном);

- надіслати до закордонної дипломатичної установи України;

- видати представнику за довіреністю.

РНОКПП необхідний для:

- оформлення документів в Україні,

- відкриття рахунків,

- отримання послуг та соціальних виплат.

Тож навіть перебуваючи за кордоном, подбати про його оформлення для дитини – просто і доступно.

Дайджест "Події тижня"

24 березня 2026

Не відкладайте на потім. Час декларувати!

В Україні триває Деклараційна кампанія – 2026. Це період, коли кожен громадянин має можливість не лише виконати свій податковий обов’язок, а й зробити свій внесок у стійкість держави. Що варто знати про декларування доходів, журналісти газети «Зоря» розпитали у начальниці Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторії ЧАБАНЕНКО.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/993959.html

24 березня 2026

Огляд податкових подій. Головне за лютий 2026

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/994302.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/v/1AkEAA3yuz/

Youtub: https://youtu.be/5DHXSjMPwzI

25 березня 2026

Ліцензії & рівень зарплат: інформаційно-роз’яснювальна зустріч податківців Дніпропетровщини з підприємцями регіону

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області  відбулася онлайн-зустріч із представниками бізнесу, присвячена актуальним вимогам законодавства у сфері роздрібної торгівлі підакцизними товарами. Головний акцент – дотримання встановленого рівня заробітної плати як ключової умови для збереження ліцензії.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/994746.html

25 березня 2026

Електронні сервіси податкової служби до послуг платників: відкритий діалог з представниками ветеранського бізнесу
 

У межах реалізації державної програми «Власна справа», яка передбачає податковий супровід грантоотримувачів, податківці Дніпропетровщини вчергове зустрілись з ветеранською спільнотою. Слухачі Центру ветеранського розвитку при Університеті митної справи та фінансів, спеціалісти із супроводу ветеранів, а також представники ветеранських просторів прийняли участь у заході. Від податкової служби області – заступник начальника Федір Терханов та фахівці профільних підрозділів. Спілкувались про особливості ведення бізнесу ветеранами та можливості використання сучасних електронних сервісів податкової служби. Особливу увагу приділили функціоналу Електронного кабінету платника податків – зручного онлайн-інструменту для взаємодії з податковими органами.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/994747.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/14Z5hb3btVF/

25 березня 2026

Відкритість формує результативність: діалог податкової Дніпропетровщини з громадськістю
 

Відкрита комунікація між владою, бізнесом і громадськістю стає основою ефективних рішень. На другому цьогоріч засіданні Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області очільник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін ознайомив громадськість з Публічним звітом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за 2025 рік.  Під час зустрічі йшлося про результати діяльності служби за 2025 рік, ключові досягнення та пріоритети роботи. Минулий рік став фінансово результативним для регіону. До бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів надійшло майже 116 млрд гривень. Це на 22,1 млрд грн або на 23,6% більше, ніж у 2024 році. Юрій Павлютін наголосив, що ці кошти мають ключове значення для країни: вони спрямовуються на підтримку Збройних Сил України, соціальні виплати тощо.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/994749.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1AE36nXKaj/

26 березня 2026

Системна комунікація податкової Дніпропетровщини з територіальними громадами – один із суттєвих факторів наповнення місцевих бюджетів

Ефективна взаємодія податкової служби Дніпропетровщини та територіальних громад сприяє підвищенню податкової дисципліни та зміцненню економічної стійкості регіону. «Саме завдяки відкритому партнерству та діалогу ми можемо забезпечити належне наповнення місцевих бюджетів. А це надважливе джерело економічної стійкості та посилення обороноздатності регіону, реалізації соціальних ініціатив», – зазначила заступниця начальника податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш, відкриваючи вебінар з представниками обласної державної адміністрації та місцевого самоврядування області. Дискусійний майданчик об’єднав 84 міські, селищні та сільські громади області. Обговорено ключові питання податкової політики, що безпосередньо впливають на фінансову спроможність місцевого самоврядування. У центрі уваги — мінімальне податкове зобов’язання, плата за землю, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, податкова заборгованість, а також питання реєстрації податкових накладних.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/995168.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1CCFkQ9tuH/

26 березня 2026

На Дніпропетровщині триває системна робота з бізнесом щодо формування прозорого конкурентного середовища

Формування прозорого та справедливого економічного середовища неможливе без відповідального партнерства між державою і бізнесом. Саме на цьому акцентує увагу податкова служба Дніпропетровщини, продовжуючи системну роботу з підприємцями, спрямовану на попередження ризиків та підтримку сумлінного ведення діяльності. Чергова інтерактивна сесія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка відбулася за участю заступника начальника обласної податкової Миколи Бородюка, зібрала представників бізнесу різних сфер для обговорення актуальних питань господарської діяльності. Ключова тема діалогу – недопущення штучного поділу бізнесу як інструменту мінімізації податкових зобов’язань.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/995177.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1DPRFZ4Bjd/

27 березня 2026

Партнерство перевірене часом

Очільник податкової Дніпропетровщини Юрій Павлютін зустрівся з представниками Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації. Співпраця з однією з найбільших бізнес-спільнот України, яка об’єднує вітчизняних та міжнародних інвесторів, направлена на досягнення спільних цілей у побудові прозорого і відповідального бізнес-середовища. «Ви об’єднуєте бізнеси різних сфер і галузей. Наша комунікація дозволяє донести важливу інформацію і, звичайно, отримати чесний фідбек. Завдяки вам ми можемо швидше знаходити робочі рішення», – зазначив Юрій Павлютін. Під час діалогу йшла мова про донесення до ділових кіл регіону новацій податкового законодавства, важливої інформації про сучасні сервісні та комунікаційні можливості податкової служби.

Субсайт https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/995362.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/185weFw8Xo/

27 березня 2026

Інформаційно-роз’яснювальна робота – основа формування податкової культури

Фахівці податкової служби Дніпропетровщини провели інформаційно-роз’яснювальну зустріч із представниками бізнесу щодо термінів реєстрації та правил визначення дати реєстрації платником податку на додану вартість. Під час заходу розглянуто нормативні документи (норми Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130), які регулюють порядок реєстрації платників ПДВ. Зокрема, акцентовано увагу на терміни реєстрації. Податківці наголосили, що після подання заяви контролюючий орган має три робочі дні, щоб внести платника до реєстру платників ПДВ. Ключове – дата реєстрації залежить від конкретної ситуації: добровільної чи обов’язкової реєстрації, переходу на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/995519.html

27 березня 2026

Деклараційна кампанія 2026: про головне під час засідання «круглого столу»

У Криворізькій державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбулося засідання «круглого столу», присвячене актуальним питанням проведення кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2025 році (деклараційна кампанія). До обговорення долучився адвокат, член правління Спілки фахівців нерухомого майна України (СФНУ), голова юридичного комітету СФНУ, голова СФНУ у м. Кривий Ріг, а також волонтер Благодійної організації «Волонтерський центр Вишня». Громадський діяч активно підтримує соціальні ініціативи та сприяє підвищенню обізнаності громадян щодо важливих суспільних процесів.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/995587.html

30 березня 2026

Інформаційна підтримка: комунікація податківців Дніпропетровщини з громадськістю

Минулого тижня фахівці податкової Дніпропетровщини провели низку заходів у форматах зустрічей, семінарів та засідань «круглих столів». Зустрічі відбулися у містах Дніпро, Самар та Кам’янське. Увагу учасників акцентували на ключових пріоритетах Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД). Фахівці нагадали, що з початку року розпочалася Деклараційна кампанія – 2026, під час якої громадяни зобов’язані задекларувати доходи, отримані протягом 2025 року. Також говорили про легалізацію трудових відносин та оподаткування виплат благодійної допомоги ВПО в умовах воєнного стану.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/995683.html

За яким кодом класифікації доходів бюджету сплачується роботодавцями внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01 січня 2026 року введено в дію Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875).

При цьому, на період адміністрування податковими органами внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) (з дати початку і до дати припинення адміністрування з одночасною передачею цієї функції Пенсійному фонду України та його територіальним органам) окремі норми Закону № 875 діють у редакції, визначеній Законом № 4219.

Так, згідно з вимогами ст. 10 Закону № 875, фінансове забезпечення заходів щодо соціального захисту осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, у тому числі державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, місцевих бюджетів, державних та місцевих програм працевлаштування осіб з інвалідністю, роботодавців, благодійної допомоги та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Державний фонд соціального захисту осіб з інвалідністю є складовою частиною Державного бюджету України.

Джерелами формування державного фонду соціального захисту осіб з інвалідністю є кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску, благодійні внески та інші надходження, не заборонені законодавством.

Внески зараховуються на рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Внески не належать до системи оподаткування.

Відповідно до вимог Закону № 875 та Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 (зі змінами), внески зараховуються за кодом класифікації доходів бюджету 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску».

Працівник та гіг-спеціаліст від резидента Дія Сіті отримав подарунок: чи є об’єкт оподаткування ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.

Згідно з п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті (крім резидента Дія Сіті, який одночасно має статус резидента Дефенс Сіті), що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Водночас ст. 165 ПКУ встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 01 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Враховуючи викладене, при наданні юридичною особою дарунків фізичній особі в негрошовій формі не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість дарунків, наданих такому платнику юридичною особою, яка у розрахунку на місяць не перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного податкового року.

Разом з тим, якщо вартість дарунків перевищує вказаний розмір, то дохід у вигляді суми такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо і оподатковується податком на доходи фізичних осіб з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 ПКУ. При цьому юридична особа у разі виникнення доходу у фізичної особи зобов’язана виконати усі функції податкового агента, визначені ПКУ, зокрема, щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб з зазначених доходів.

Порушення неприбутковою організацією вимог закону, який регулює її діяльність: що з неприбутковістю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порушення неприбутковою організацією, яка перебуває у Реєстрі неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), вимог закону, який регулює її діяльність, що призводить до порушення вимог п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є підставою для виключення такої організації з Реєстру з нарахуванням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 і 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ та переходом до сплати податку на прибуток у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ для платників цього податку.

Водночас, кожний конкретний випадок, який стосується особливостей діяльності відповідної неприбуткової організації в залежності від закону, який регулює її діяльність, потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш детальної відповіді пропонуємо звернутись до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 ПКУ з наданням усіх наявних копій документів.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44226

Чи вважається постачанням товарів безоплатна передача підприємством таких товарів, отриманих як благодійна допомога, своїм працівникам?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Операції з безоплатної передачі товарів платником ПДВ (у тому числі якщо такі товари передаються працівникам підприємства) відповідно до п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктом оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку (крім окремих випадків, визначених ПКУ, та у разі, якщо вартість таких товарів не включається до вартості інших товарів/послуг, що постачаються таким платником податку (використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях).

База оподаткування при здійсненні таких операцій визначається за правилами встановленими п. 188.1 ст. 188 ПКУ виходячи з договірної вартості таких товарів, яка не може бути нижче ціни їх придбання.

Отже, якщо платник ПДВ безоплатно передає товари, які були попередньо отримані ним безоплатно (тобто фактична ціна їхнього придбання і фактична ціна постачання дорівнюють нулю), то відповідно база оподаткування ПДВ такої операції згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ дорівнює нулю.

Підприємство з початку місяця перейшло зі спрощеної системи оподаткування на загальну, а зареєструвалося платником ПДВ в середині такого місяця: нарахування ПДВ за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Яким чином нараховується податкове зобов’язання з ПДВ, якщо підприємство з початку місяця перейшло зі спрощеної системи оподаткування на загальну, а зареєструвалося платником ПДВ в середині такого місяця, за умови що згідно з договором із замовником акт наданих послуг складається щомісячно останнім днем місяця?

Нормами ст. 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Дані, зазначені у податковій накладній, складеній за операцією з постачання товарів/послуг, повинні відповідати даним первинних документів, оформлених за фактом здійснення такої операції.

При цьому згідно з п. 201.8 ст. 201 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

Отже, якщо документ, що засвідчує факт постачання послуг, складено після дати реєстрації постачальника платником ПДВ та оформлення такого документу є першою подією за операцією з постачання послуг, то на дату такої події платник податку – постачальник повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із загальної вартості наданих послуг, зазначеної у такому документі.

У разі, якщо перша подія відбулася до реєстрації постачальника платником ПДВ (в тому числі якщо такою подією є оформлення документа на постачання послуг), то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується, за умови, що такий платник не застосовує касовий метод визначення податкового зобов’язання.

При цьому, платник податку самостійно визначає відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані в ПКУ. Врегулювання питань господарських правовідносин між підприємствами та порядку оформлення первинних документів (у тому числі щодо укладання додаткової угоди та визначення періодичності складання актів наданих послуг) не належить до компетенції Державної податкової служби України.

Особливості заповнення Додатка 5 до декларації з акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»(зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) слабоалкогольний напій – алкогольний напій з вмістом етилового спирту понад 0,5 відс. об., але не більше 8,5 відс. об., та екстрактивних речовин не більше 14 г на 100 см. куб., вироблений на основі водно-спиртової суміші або алкогольного напою з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичений чи ненасичений діоксидом вуглецю.

Виноробна продукція – вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід (п.п. 14.1.26 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій з вмістом спирту більше 0,5 відс. об., отриманий у результаті бродіння пивного сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно з УКТ ЗЕД; (п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При цьому пиво безалкогольне, яке зазначено у товарній позиції 2202 згідно з УКТ ЗЕД, не є підакцизним товаром.

Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання (далі – Порядок № 14) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями.

Пунктом 10 розд. V Порядку № 14 передбачено, що Додаток 5 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 5 до Декларації) заповнюється під час здійснення роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду території за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (зі змінами).

Статтею 62 Закону № 3817 визначено, що маркування алкогольних напоїв, які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України від 06 грудня 2018 року № 2639-VIІІ «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (зі змінами та доповненнями) з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 3817, та має містити інформацію щодо, зокрема, загальної назви алкогольного напою або офіційної назви спиртного напою, власної назви товару (продукції), вмісту спирту (відс. об. спирту етилового), вмісту цукру.

Визначення виду алкогольного напою з метою заповнення відповідних рядків Додатка 5 до Декларації здійснюється на підставі інформації, зазначеної на відповідному виробі.

У графі 2 «Вид підакцизних товарів» Додатка 5 до Декларації зазначається назва товару (продукції), який (яку) відповідно до п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ віднесено до підакцизних.

При цьому підакцизні товари в Додатку 5 до Декларації поділяються наступним чином:

у рядку 1.1 – «Лікеро-горілчана продукція» зазначається інформація щодо горілки, лікеро-горілчаних напоїв та слабоалкогольних напоїв;

у рядку 1.2 – «Виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше» – щодо вин виноградних натуральних, вин натуральних кріплених, шампанського, ігристого, газованого, вермуту, бренді, сусла виноградного та інших виноматеріалів, коньяків, інші алкогольних напоїв з винограду, плодів та ягід;

у рядку 1.3 – «Пиво» – пиво всіх видів, крім безалкогольного.

До уваги резидентів Дефенс Сіті!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи вважається нецільовим використанням прибутку резидента Дефенс Сіті, який звільнений від оподаткування податком на прибуток, направлення такого прибутку до 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, на створення або переоснащення матеріально-технічної бази, створення, придбання, модернізацію, відновлення, ремонт, переоснащення основних засобів, включно з будівництвом виробничих та технологічних споруд, удосконалення технологічних та виробничих процесів, впровадження новітніх технологій, якщо такі витрати не пов’язані з виконанням державного контракту (договору) оборонних закупівель або господарською діяльністю, з якої отримується кваліфікований дохід, повідомляє.

Відповідно до абзацу дев’ятого п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України прибуток, звільнений від оподаткування, спрямовується на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті не пізніше 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, за такими напрямами: створення або переоснащення матеріально-технічної бази, створення, придбання, модернізація, відновлення, ремонт, переоснащення основних засобів, включно з будівництвом виробничих та технологічних споруд, удосконалення технологічних та виробничих процесів, впровадження новітніх технологій, придбання прав на об’єкти інтелектуальної власності для виконання державного контракту (договору) оборонних закупівель, витрати на дослідження, виготовлення нових зразків озброєння та військової техніки або їх частин, придбання корпоративних прав (у тому числі шляхом формування статутного капіталу) суб’єктів господарювання оборонно-промислового комплексу (за умови що емітент корпоративних прав не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь усіх власників корпоративних прав протягом строку застосування резидентом Дефенс Сіті звільнення від оподаткування прибутку). Спрямування звільненого від оподаткування прибутку за іншими напрямами, ніж визначені цим абзацом, у тому числі на виплату дивідендів у порушення обмежень, встановлених абзацом сьомим п.п. 76.1 п. 76 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вважається нецільовим використанням звільненого від оподаткування прибутку. Порядок контролю за використанням звільненого від оподаткування прибутку резидента Дефенс Сіті на розвиток його діяльності затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отже, нормами п.п. 76.1 п. 76 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ не передбачено, що прибуток, звільнений від оподаткування, повинен спрямовуватися на розвиток діяльності резидента Дефенс Сіті пов’язаний з виконанням виключно державних контрактів (договорів) оборонних закупівель.   (https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44062)

Реалізація товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду: що з РРО/ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей Закону № 265 розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями (ст. 2 Закону № 265).

Водночас, п. 2 ст. 9 Закону № 265 встановлено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім, зокрема, операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. I Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, затверджених постановою Правління Національного банку України від 28 травня 2020 року № 68 із змінами та доповненнями (далі – Правила) QR-код – матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо отримувача коштів і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкого та безпомилкового передавання реквізитів операції переказу коштів.

Пунктом 8 розд. II Правил визначено, що елементи даних QR-коду, стандарти кодування кириличних символів, особливості кодування даних і приклади QR-кодів для версії формату 001 та формату 002 наведені в додатках 1, 2 до Правил.

Інформація, що міститься в QR-коді, сканується за допомогою камери пристрою, платіжного застосунку (далі – застосунок), спеціалізованого банківського обладнання або універсального сканера QR-кодів. Дані розкодовуються як пропозиція щодо здійснення платежу, яка відобразиться в застосунку або інших інформаційних системах (програмному забезпеченні) (п. 18 розд. V Правил).

Відповідно до п. 13 ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Тобто, QR-код у розумінні законодавства, що регулює розрахункові операції, не є платіжним засобом. При цьому, застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу отримання коштів суб’єктом господарювання (продавцем), як оплати за товар (послугу).

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання (продавець) не зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО у разі реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду, в якому закодовані повні банківські реквізити рахунку у форматі ІВАN такого суб’єкта господарювання.

Водночас, у разі здійснення розрахунків за допомогою QR-коду, в якому закодовані реквізити для оплати, будь-якого іншого електронного платіжного засобу, відмінного від реквізитів рахунку у форматі ІВАN, – застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

Який документ підтверджує взяття на облік платника єдиного внеску в контролюючому органі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області  нагадує, що ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) визначено, що взяття на облік юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземних держав, фізичних осіб – підприємців здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), отриманих з ЄДР у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами контролюючих органів згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 755).

Дані про взяття на облік таких страхувальників передаються до ЄДР та підтверджуються відомостями з ЄДР.

Частиною другою ст. 11 Закону № 755 визначено, що відомості, які містяться в ЄДР, надаються, зокрема, у вигляді безоплатного доступу, виписок, витягів у паперовій та електронній формі, що містять відомості, актуальні на момент запиту або на визначену дату, а також документів у паперовій та електронній формі, що містяться в реєстраційній справі, відповідно до Порядку надання відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2023 № 1692/5 (далі – Порядок № 1692).

Відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 2464, п. 4 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755 (дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства), контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ.

Враховуючи викладене вище, документом, що підтверджує взяття на облік платника єдиного внеску в контролюючому органі, є:

для платників, на яких поширюється дія Закону № 755, – відомості (виписка) з ЄДР, яку платник може отримати згідно з процедурами, встановленими Порядком № 1692. Детальна інформація щодо отримання відомостей з ЄДР наявна на вебпорталі Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua);

для платників, на яких не поширюється дія Закону № 755, – повідомлення про взяття на облік за формою № 2-ЄСВ, яке безоплатно надсилається (вручається) контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік.

Також, платник єдиного внеску/застрахована особа може отримати документальне підтвердження інформації, яка наявна в реєстрі страхувальників, шляхом направлення запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників до контролюючого органу.

Порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 651, постановою правління Пенсійного фонду України від 21.07.2017 № 16-1.

На даний час реалізована можливість направити запит про отримання витягу з реєстру страхувальників за формою 1-ЗРС через інформаційно-комунікаційну систему «Електроний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua) (режим «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету) та отримати витяг з реєстру страхувальників або довідку з реєстру страхувальників за формою  1-ДРС (режим «Перегляд звітності» приватної частини Електронного кабінету).

Нові рахунки для сплати податків у 2026 році: корисно знати платникам

Внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю

З 01 січня 2026 року Законом України № 4219 запроваджено внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок) шляхом внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон України № 875).

Відповідно до норм Закону України № 4219 адміністрування внеску здійснюють податкові органи, до завдань яких належать забезпечення збору внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за його сплатою (ст. 182 Закону України № 875).

Внески зараховуються на рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (ст. 10 Закону України № 875).

Внески сплачуються за кодом класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ) 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску».

Новий рахунок за ККДБ 50070100 для платників Дніпропетровської області та реквізити усіх відкритих Державною казначейською службою України бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) розміщені на головній сторінці субсайту «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням (https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Довідково:

Закон України № 4219 – Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю».

Закон України № 875 – Закон України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (із змінами).

Електронна система обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах: запровадження нових ККДБ

Наказом Держказначейства № 365 внесено зміни до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету (далі – Довідник) у частині доповнення новими ККДБ, що запроваджуються для Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Враховуючи положення Закону України № 4698, сплата за такими бюджетними рахунками розпочинається з 01 листопада 2026 року.

Довідково:

Наказ Держказначейства № 365 – наказ Державної казначейської служби України від 25.12.2025 № 365 «Про затвердження Змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету».

Закон України № 4698 – Закон України від 03 грудня 2025 року № 4698-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах».

Інформаційні платформи, на яких розміщені реквізити відкритих Держказначейством бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску

Нагадуємо, що реквізити усіх відкритих Державною казначейською службою України бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску розміщені на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна / Рахунки для сплати платежів (https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Одночасно повідомляємо, що «Електронний кабінет» забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток у такого платника.

Своєчасне доведення платникам реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску також відбувається шляхом їх розміщення у центрах обслуговування платників державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Фізичні особи – платники податку на нерухоме майно поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 52,6 млн гривень

Протягом січня – лютого 2026 року фізичні особи – податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 52,6 млн гривень. Надходження збільшились у порівняння з відповідним періодом минулого року майже на 4,7 млн. грн, або на 9,8 відсотків.

Звертаємо увагу, що податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).

При цьому, відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Фізична особа – засновник юридичної особи не може застосувати пільгу зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до об’єкта житлової нерухомості за адресою якого зареєстрована дана юридична особа.

До державних цільових фондів від платників Дніпропетровщини надійшло понад 7,9 млрд грн єдиного внеску

Протягом січня – лютого 2026 року платники Дніпропетровської області спрямували до державних цільових фондів понад 7,9 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Це у порівнянні з січнем – лютим минулого року майже на 1,4 млрд грн, або майже на 21,0 відс., більше.

Нагадуємо, що платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина друга ст. 25 Закону № 2464).

Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина дев’ята ст. 25 Закону № 2464).

Юридична особа, фізична особа – підприємець (крім електронних резидентів (е-резидентів) або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиного внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

Довідково: Закон № 2464 – Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).

Понад 9,2 млрд грн податків, зборів і платежів – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету

У січні – лютому 2026 року платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду державного бюджету понад 9 201,5 млн грн податкових платежів. Це майже на 880,7 млн грн більше ніж за результатами відповідного періоду минулого року. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

«Якісна інформаційна підтримка платників сприяє підвищенню рівня виконання суб’єктами господарювання своїх податкових зобов’язань. Сьогодні забезпечується позитивна динаміка надходжень до бюджетів усіх рівнів і стабільне їх наповнення. Дякуємо громадянам, бізнесу і громадськості за відповідальність і податкову дисципліну», – зазначив керівник податкової служби регіону.

Нагадуємо, що оперативним інструментом вирішення актуальних питань для платників є комунікаційна податкова платформа (КПП). Вона створена та діє на базі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Якщо платники мають питання у сегменті податкового законодавства і ці питання потребують детальних роз’яснень або оперативного вирішення, можна звернутись на окрему електронну скриньку КПП (dp.ikc@tax.gov.ua).

Також, платники можуть звернутись на КПП з пропозицією провести зустріч з питань, що їх цікавлять та знаходяться у компетенції податкового органу.

Інформаційна підтримка: комунікація податківців Дніпропетровщини з громадськістю

Минулого тижня фахівці податкової Дніпропетровщини провели низку заходів у форматах зустрічей, семінарів та засідань «круглих столів».

Зустрічі відбулися у містах Дніпро, Самар та Кам’янське. Увагу учасників акцентували на ключових пріоритетах Національної стратегії доходів до 2030 року (НСД). Фахівці нагадали, що з початку року розпочалася Деклараційна кампанія – 2026, під час якої громадяни зобов’язані задекларувати доходи, отримані протягом 2025 року. Також говорили про легалізацію трудових відносин та оподаткування виплат благодійної допомоги ВПО в умовах воєнного стану.

У Кривому Розі відбулась онлайн-зустріч зі студентами Державного університету економіки і технологій з питання отримання податкової знижки за навчання. Податківці розповіли й про НСД та про формування безбар’єрного середовища у податковій службі.

Семінари організовано у містах Дніпро, Кам’янське, Нікополь та селі Великоолександрівка. Обговорили питання щодо реформування податкової системи, покращення процесів адміністрування та системи управління податковими ризиками в ДПС України. Проінформували про зручний доступ до електронних сервісів ДПС України, зокрема, «Електронний кабінет» та цифровий сервіс «TAX Control».

Засідання «круглих столів» пройшли у містах Павлоград, Кривий Ріг та Нікополь; селищі Солоне; селі Широке. У фокусі уваги – робота Офісу податкових консультантів, переваги офіційного працевлаштування (серед яких: страховий стаж, оплачувані лікарняні та відпустки), антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс».

Мобільний Центр обслуговування платників (ЦОП) є зручною формою надання адміністративних послуг та консультацій, що дозволяє забезпечити доступ до сервісів податкової служби безпосередньо за місцем перебування платників.

Так, відбулися виїзди у місто П’ятихатки; селища Лихівка, Кринички, Томаківка; села Великоолександрівка та Павлівка, за результатами яких, зокрема, прийнято та опрацьовано заяви за формами № 5ДР/№ 10ДР та заяви на звірку по земельному податку.

Системний діалог із громадськістю дозволяє зробити процес взаємодії з податковою службою максимально прозорим та забезпечує високу якість державних послуг навіть у найвіддаленіших куточках області.

Деклараційна кампанія 2026: про головне під час засідання «круглого столу»

У Криворізькій державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбулося засідання «круглого столу», присвячене актуальним питанням проведення кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2025 році (деклараційна кампанія).

До обговорення долучився адвокат, член правління Спілки фахівців нерухомого майна України (СФНУ), голова юридичного комітету СФНУ, голова СФНУ у м. Кривий Ріг, а також волонтер Благодійної організації «Волонтерський центр Вишня».

Громадський діяч активно підтримує соціальні ініціативи та сприяє підвищенню обізнаності громадян щодо важливих суспільних процесів.

Під час засідання обговорили ключові аспекти деклараційної кампанії, зокрема: порядок подання податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація), граничні строки її подання та сплати податкових зобов’язань. 

Особливу увагу приділено електронним сервісам, які дозволяють значно спростити процес подання податкової декларації, зробити його більш доступним та прозорим для громадян.

«Декларування доходів – це не лише вимога законодавства, а й свідоме ставлення громадян до виконання обов’язків. Кожен має розуміти свою відповідальність і робити свій внесок у зміцнення держави», –наголосив Андрій Пасенко.

До уваги грантоотримувачів і кандидатів на участь у програмі «Власна справа»!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) інформує, що 02 квітня 2026 року о 14 год 15 хв на базі Офісу податкових консультантів ГУ ДПС відбудеться онлайн-навчання з платниками податків, які є грантоотримувачами або кандидатами на участь у програмі «Власна справа», з питань управління податковими ризиками.

Посилання для підключення учасників до ZOOM-конференції в онлайн режимі:

Час: 02.04.2026 14:15

Підключитися до конференції Zoom

https://us05web.zoom.us/j/86132775295?pwd=jOieGo5pfR2mYy4seDY8XficuDNPGJ.1

 Ідентифікатор конференції: 861 3277 5295

Код доступу: 02042026

Плануй та організовуй свій візит до податкової!

Записатись у чергу для отримання послуг в Центрах обслуговування платників можна ОНЛАЙН за посиланням:

 https://tax.gov.ua/others/kontakt-tsentr/

До уваги роботодавців!

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що з 01 січня 2026 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2025 року № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким запроваджено внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до норм Закону № 4219 адміністрування внеску здійснюють податкові органи, до завдань яких належать забезпечення збору внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за його сплатою.

Згідно з вимогами статті 10 Закону № 4219 внески зараховуються на рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів за кодом класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ) 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску».

Новий рахунок за ККДБ 50070100 для платників Дніпропетровської області та реквізити всіх відкритих Державною казначейською службою України бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування розміщені на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Також повідомляємо, що Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

Партнерство перевірене часом

Очільник податкової Дніпропетровщини Юрій Павлютін зустрівся з представниками Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації. Співпраця з однією з найбільших бізнес-спільнот України, яка об’єднує вітчизняних та міжнародних інвесторів, направлена на досягнення спільних цілей у побудові прозорого і відповідального бізнес-середовища.

«Ви об’єднуєте бізнеси різних сфер і галузей. Наша комунікація дозволяє донести важливу інформацію і, звичайно, отримати чесний фідбек. Завдяки вам ми можемо швидше знаходити робочі рішення», – зазначив Юрій Павлютін.

Під час діалогу йшла мова про донесення до ділових кіл регіону новацій податкового законодавства, важливої інформації про сучасні сервісні та комунікаційні можливості податкової служби.

Податкова працює над створенням комфортних умов для господарської діяльності, спрощує адміністрування та впроваджує сучасні цифрові рішення. 

Сьогодні платники уже можуть скористатися понад 130 електронними сервісами. І це не лише про швидкість, а й прозорість.

Окрім того, успішно діють ефективні комунікаційні майданчики: Офіс податкових консультантів, комунікаційна податкова платформа, Консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Консультаційний центр). 

Так, з початку роботи Консультаційного центру, з лютого минулого року по березень цього року, регіональною комісією виключено з переліку ризикових майже 2 тисячі платників податків. Розглянуто документи щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій по майже 95 тисячам податкових накладних, з них 88 860 – розблоковані.

Але податкова трансформація – це не лише про оновлення сервісів чи діджиталізацію. Ключове – адаптація податкового законодавства до європейських стандартів. Над цим сьогодні ДПС працює спільно з міжнародними партнерами, аби податкова стала ще більш сучасною, ефективною, проєвропейською інституцією.

Юрій Павлютін наголосив, що принципи партнерства, прозорості та відкритості для податкової служби області залишаються незмінними.

Перевіркою встановлено, що під час виплати доходу (авансу) найманому працівнику нараховано та утримано зменшену суму ПДФО: відповідальність податкового агента

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Відповідно до з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та підпунктів 49.18.1 – 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:

для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 110.1 ст. 110 ПКУ платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

У разі, якщо дані перевірок податкового агента щодо утримання податків у джерела виплати свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених ПКУ, у тому числі ПДФО, то до такого податкового агента застосовуються штрафні санкції у порядку та розмірах, встановлених ст. 125 прим. 1 ПКУ.

Пунктом 125 прим. 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ передбачено, що ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. III ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125 прим. 1.3 ст. 125 прим. 1 ПКУ).

Відповідно до п. 125 прим. 1.4 ст. 125 прим. 1 ПКУ діяння, передбачені п. 125 прим. 1.2 ст. 125 прим. 1 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV ПКУ.

Водночас, передбачені ст. 125 прим. 1 ПКУ штрафи не застосовуються, якщо ненарахування, неутримання та/або неперерахування ПДФО самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.

Разом з тим, ст. 129 ПКУ визначений порядок нарахування і сплати пені, відповідно до п.п. 129.1.4 п. 129.1 якої при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов’язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, визначеного ПКУ, нараховується пеня.

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми заниження податкового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов’язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов’язань відповідно до п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов’язання, з розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Крім того, застосовується адміністративна відповідальність.

За яким ідентифікатором форми подається форма № 5-дс як додаток до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2025 № 586 (зі змінами) (далі – Наказ № 586), внесено зміни до типової форми фінансової звітності № 5-дс «Примітки до річної фінансової звітності», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2017 № 977, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.12.2017 за № 1539/31407 (зі змінами), виклавши її в новій редакції.

Типова форма фінансової звітності № 5-дс «Примітки до річної фінансової звітності» (далі – Форма № 5-дс) є додатком до звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі - Звіт) та його невід’ємною частиною.

З урахуванням змін, внесених Наказом № 586, платники податку разом зі Звітом за 2025 рік подають Форму № 5-дс за ідентифікатором форми J0903603 (до впровадження – за ідентифікатором форми J0903602).

Чи має право покупець включити до податкового кредиту податкову накладну, яка була зареєстрована в ЄРПН через рік після її складання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Отже, якщо з дати складання податкової накладної постачальником до дати її реєстрації в ЄРПН минуло 365 календарних днів, податковий кредит за такою податковою накладною не може бути сформований покупцем.

В якому порядку виробники електричної енергії заповнюють декларацію з акцизного податку у період дії воєнного стану?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Для виробників електричної енергії, тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є дата зарахування (отримання) коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію.

Виробники електричної енергії заповнюють розділ Е декларації з акцизного податку (далі – Декларація) «Податкові зобов’язання з реалізації електричної енергії» та додаток 6 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії» (далі – Додаток 6).

Розділ I «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії, за якою податкові зобов’язання виникають відповідно до п. 216.10 ст. 216 розд. VI Кодексу» (Далі – Розділ І) Додатка 6 Декларації заповнюється всіма виробниками електричної енергії.

Розділ II «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії відповідно до п. 38, 38 прим.1 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу» (далі – Розділ ІІ) Додатка 6 Декларації заповнюється виробниками електричної енергії, у період дії п. 38 та п. 38 прим.1 підрозд. 5 розд. XX Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Виробник електричної енергії, який здійснює реалізацію електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії, у разі відсутності об’єктів оподаткування у в графі 4 розділу Е Декларації проставляє «0». У Додатку 6 до Декларації такий виробник заповнює графи 1-4 та 6 Розділу І, в інших графах Розділу І та у Розділі ІІ у разі відсутності об’єктів оподаткування проставляє «0».

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44174

Протягом якого терміну ФО - контролююча особа зобов’язана надати письмовий аудиторський висновок, що підтверджує фінансову звітність КІК, на запит контролюючого органу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Пунктом 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії. Зокрема, п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту про контрольовані іноземні компанії в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік.

Відповідно до абзацу другого п.п. 39 прим. 2.3.1 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ у разі якщо згідно із законодавством іноземної юрисдикції податкового резидентства контрольованої іноземної компанії не передбачено обов’язку складання фінансової звітності, контролююча особа повинна забезпечити складання фінансової звітності контрольованої іноземної компанії відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі наявності у контролюючого органу сумнівів щодо достовірності поданої фінансової звітності контрольованої іноземної компанії контролюючий орган має право вимагати надання письмового висновку аудиторської компанії, що підтверджує фінансову звітність контрольованої іноземної компанії, не раніше ніж через 15 місяців після завершення звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії (абзац третій п.п. 39 прим. 2.3.1 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим 2 ПКУ).

Такий письмовий висновок має надаватися аудиторською компанією, що має право на проведення аудиту фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції, та не може містити негативний висновок або відмову від надання висновку (абзац четвертий п.п. 39 прим. 2.3.1 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим 2 ПКУ).

Згідно з п.п. 39 прим. 2.6.4.3 п.п. 39 прим. 2.6.4 п. 39 прим. 2.6 ст. 39 прим 2 ПКУ під час проведення перевірки контролююча особа зобов’язана забезпечити надання контролюючому органу за його запитом копій первинних документів щодо окремих або всіх операцій контрольованої іноземної компанії. Документи подаються протягом одного місяця з дати отримання платником податку відповідного запиту в засвідчених копіях. У разі подання документів англійською мовою переклад українською мовою не вимагається.

У разі необхідності отримання додаткових документів, що підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій контрольованої іноземної компанії під час проведення перевірки, вони надаються платником податків протягом 30 календарних днів з дати отримання додаткового запиту контролюючого органу.

У разі наявності сумнівів щодо достовірності або повноти наданих документів або ненадання повного комплекту документів контролюючий орган може вимагати від контролюючої особи надання аудиторського висновку щодо фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, який не може містити відмову від надання висновку або негативного висновку.

При наданні контролюючою особою аудиторського висновку аудиторської компанії, що має право на проведення аудиту фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції, що підтверджує фінансові результати контрольованої іноземної компанії, такий аудиторський висновок є достатнім документом, на основі якого визначається прибуток контрольованої іноземної компанії до оподаткування та обчислюється скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії. Подання контролюючою особою такого аудиторського висновку не потребує надання нею додаткових документів для підтвердження прибутку контрольованої іноземної компанії до оподаткування.

Враховуючи викладене, на запит контролюючого органу фізична особа – контролююча особа зобов’язана надати письмовий аудиторський висновок, що підтверджує фінансову звітність контрольованої іноземної компанії, протягом одного місяця, тобто не пізніше 30 календарних днів, з дати отримання платником податку запиту контролюючого органу.

Вимоги до оформлення звернень платників на отримання ІПК в паперовій або електронній формі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з абзацами другим – восьмим п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:

найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);

власноручний підпис або кваліфікований електронний підпис, або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, платника податків відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;

дату звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у п. 52.1 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (зі змінами та доповненнями).

Фізичні особи – платники туристичного збору спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 1,6 млн гривень

Протягом січня – лютого 2026 року фізичні особи – платники туристичного збору поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області майже на 1,6 млн гривень. Надходження збільшились у порівняння з минулим роком на 61,1 тис. гривень. 

Звертаємо увагу, що платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі).

При цьому не можуть бути платниками збору особи, визначені п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). 

Згідно з п.п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 ПКУ платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.

За один і той самий період перебування платника туристичного збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником туристичного збору, не допускається.

Перелік податкових агентів визначений п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.

Єдиний податок: від сільськогосподарських товаровиробників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 122,2 млн гривень

Протягом січня – лютого 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від сільськогосподарських товаровиробників – платників єдиного податку надійшло майже 122,2 млн гривень. Це більше ніж у аналогічному періоді минулого року на понад 7,4 млн гривень.

Нагадуємо, що згідно з п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок) затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за № 510/20823 (зі змінами).

Джерелом інформації при складанні Розрахунку є дані бухгалтерського обліку.

Продаж одного легкового автотранспорту на рік: без податків і звітності

В Україні діють чіткі правила оподаткування операцій із продажу або обміну транспортних засобів. Це визначено  статтею 173 Податкового кодексу України.

Зокрема передбачено, що якщо фізична особа протягом року продає або обмінює один легковий автомобіль, мотоцикл чи мопед, такий дохід не оподатковується. У разі відсутності інших доходів, що підлягають обов’язковому оподаткуванню, подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи те потрібно.

Однак у разі продажу другого легкового автотранспорту протягом того ж року, дохід від такої операції вже підлягає оподаткуванню за ставкою – 5%.

Якщо ж особа продає третій і кожний наступний транспортний засіб, застосовується ставка податку – 18%.

Також такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 5%.

Дохід від продажу або обміну легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається на основі ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (або міни), але не нижче середньоринкової вартості такого транспортного засобу або не нижче його оціночної, ринкової вартості (за вибором платника податку).  

Таким чином, українці можуть один раз на рік продати легковий автомобіль без податкових наслідків, але кожна наступна угода вже підпадає під оподаткування.

Чи може платник отримати інформацію щодо стану розрахунків за податками, зборами та єдиному внеску за його письмовою заявою?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) в інформаційно-комунікаційній системі ДПС (далі – ІКС ДПС) відкриваються інтегровані картки платника (далі – ІКП) за кожним кодом класифікації доходів бюджету/технологічним кодом єдиного внеску щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об’єкта оподаткування, коду території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.

ІКП містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та первинні показники оперативного обліку, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів (ст. 1 Закону № 393).

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).

Отже, суб’єкт господарювання за письмовою заявою може отримати інформацію щодо стану розрахунків за податками, зборами та єдиним внеском в контролюючому органі, в якому відкрито інтегровані картки такого платника.

Документ у довільній формі в паперовому вигляді видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

Довідково: абз. перший і другий п. 1 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (зі змінами);

наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (зі змінами);

Закон № 393 – Закон України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (зі змінами та доповненнями).

З ввезених товарів до загального фонду держбюджету надходження акцизного податку від платників Дніпропетровщини зросли більш ніж на 55%

Упродовж перших двох місяців 2026 року загальний фонд державного бюджету від платників Дніпропетровщини з ввезених товарів отримав понад 74,0 млн грн акцизного податку. Як зауважив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли майже на 26,4 млн грн, або на 55,4 відсотків. 

«Сумлінна сплата податків – це діяльність бізнесу у правовому полі та важлива підтримка стабільної роботи економіки. Дякуємо платникам, які чесно і повною мірою виконують свої податкові зобов’язання», – акцентував очільник обласної податкової.

Звертаємо увагу, що власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок, повинен не пізніше 20 числа наступного звітного періоду подати контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 Податкового кодексу України (ПКУ).

Довідково: 

п. 223.2 ст. 223 ПКУ;

наказ Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації з акцизного податку і Порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку» (зі змінами та доповненнями).

На Дніпропетровщині триває системна робота з бізнесом щодо формування прозорого конкурентного середовища

Формування прозорого та справедливого економічного середовища неможливе без відповідального партнерства між державою і бізнесом. Саме на цьому акцентує увагу податкова служба Дніпропетровщини, продовжуючи системну роботу з підприємцями, спрямовану на попередження ризиків та підтримку сумлінного ведення діяльності.

Чергова інтерактивна сесія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка відбулася за участю заступника начальника обласної податкової Миколи Бородюка, зібрала представників бізнесу різних сфер для обговорення актуальних питань господарської діяльності. 

Ключова тема діалогу – недопущення штучного поділу бізнесу як інструменту мінімізації податкових зобов’язань.

Фахівці податкової служби звернули увагу на те, що однією з поширених практик залишається формальний розподіл діяльності між кількома суб’єктами господарювання, які фактично функціонують як єдина структура. Зовні це можуть бути окремі підприємці або компанії, проте їх об’єднують спільні ресурси, місце діяльності, персонал чи бренд.

Податківці підкреслили, що такі практики створюють ризики не лише для бюджету, а й для самих підприємців. Йдеться про можливі донарахування податків, фінансову відповідальність, а також негативний вплив на соціальні гарантії працівників.

Окремо було зазначено, що виявлення подібних схем здійснюється на постійній основі шляхом аналізу інформаційних систем ДПС. Це дозволяє комплексно оцінювати діяльність суб’єктів господарювання та своєчасно реагувати на ризики.

Подібні зустрічі матимуть регулярний характер, адже їх мета не лише інформування, а й формування свідомого підходу до ведення бізнесу з прозорими правилами, без застосування ризикових схем.

У податковій службі переконані, що роз’яснення, відкритість і партнерський діалог мають сприяти ефективному формуванню справедливого конкурентного бізнес-середовища.

Системна комунікація податкової Дніпропетровщини з територіальними громадами – один із суттєвих факторів наповнення місцевих бюджетів

Ефективна взаємодія податкової служби Дніпропетровщини та територіальних громад сприяє підвищенню податкової дисципліни та зміцненню економічної стійкості регіону.

 «Саме завдяки відкритому партнерству та діалогу ми можемо забезпечити належне наповнення місцевих бюджетів. А це надважливе джерело економічної стійкості та посилення обороноздатності регіону, реалізації соціальних ініціатив», – зазначила заступниця начальника податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш, відкриваючи вебінар з представниками обласної державної адміністрації та місцевого самоврядування області.

Дискусійний майданчик об’єднав 84 міські, селищні та сільські громади області. Обговорено ключові питання податкової політики, що безпосередньо впливають на фінансову спроможність місцевого самоврядування. У центрі уваги — мінімальне податкове зобов’язання, плата за землю, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, податкова заборгованість, а також питання реєстрації податкових накладних.

Учасникам зустрічі надано детальну інформацію про алгоритм роботи Системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків та практичні рекомендації щодо формування пакета документів для підтвердження реальності господарських операцій.

Податківці надали вичерпні роз’яснення щодо кожного звернення, поділилися практичними рекомендаціями та інструментами для підвищення ефективності адміністрування податків на місцях. 

У ході заходу окремо зупинилися на сучасних податкових сервісах та особливостях Деклараційної кампанії – 2026.

Податківці також нагадали про доступні інформаційні ресурси податкової служби та сучасні канали комунікації з платниками, що сприяють прозорості та оперативності взаємодії. 

Підсумовуючи черговий діалог з місцевим самоврядуванням фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області наголосили, що скоординовані дії, прозорість і взаємна відповідальність – це основа фінансової спроможності і економічної стабільності громад Дніпропетровщини.

Деклараційна кампанія 2026: коли та як сплачувати податки?

Подали декларацію? Пам’ятайте, що це лише перший крок. Наступний – вчасна сплата. У новому відео розбираємо ключові дедлайни:

- До 1 серпня – для громадян та самозайнятих осіб.

- Протягом 10 днів після подання – для ФОП на загальній системі.

Також ділимося правильними кодами для ПДФО та військового збору, щоб ваші кошти точно потрапили за призначенням.

Дивіться, щоб нічого не пропустити!

1,2 млн адмінпослуг надано податковою за два місяці: які сервіси найпопулярніші

З початку 2026 року Державна податкова служба України надала платникам понад 1,28 млн адміністративних послуг.

Серед 87 видів адміністративних послуг податкової більшість доступні онлайн, що дозволяє отримувати необхідні документи 24/7 без черг та паперів.

Значним попитом користуються довідки про доходи:

- понад 463,9 тис. послуг українці отримали в електронному вигляді через Е-кабінет;

- ще 181,1 тис. оброблено запитів, які надійшли через Дія;

- 67,5 тис. послуг надано у паперовій формі.

Серед лідерів за кількістю звернень також отримання та підтвердження реєстраційного номера облікової картки платника податків – 181,6 тис. послуг.

Активно користуються платники і сервісами для бізнесу. Зокрема:

- 38,8 тис. реєстрацій платників єдиного податку;

- 98,5 тис. витягів із реєстру платників єдиного податку;

- 53,4 тис. змін до даних платників єдиного податку;

- 36,1 тис. реєстрацій програмних РРО.

Також серед затребуваних – довідки про відсутність заборгованості (39,1 тис.) та послуги, пов’язані з ліцензуванням торгівлі алкоголем і тютюном.

Отримати послуги можна як онлайн, так і в розгалуженій мережі, що налічує 374 точки доступу, серед яких 266 центрів обслуговування платників. Кожен платник тут також може отримати консультацію, подати звітність або оформити електронний підпис.

Подання заяви про виключення з реєстру волонтерів ( ф. № 3-РВ)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Заява про виключення з реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – Реєстр волонтерів) подається до територіального органу ДПС у електронній формі через Електронний кабінет або за допомогою електронних комунікацій за ідентифікатором F1308403 (у тому числі через Портал Дія) або паперовій формі.

У Заяві за ф. № 3-РВ фізичною особою – благодійником зазначається дата припинення діяльності як волонтера, яка не може бути пізніше дати подання такої заяви.

У разі отримання Заяви за ф. № 3-РВ територіальний орган ДПС протягом одного робочого дня виключає волонтера з реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – Реєстр волонтерів).

Протягом одного робочого дня, що настає за днем виключення волонтера з Реєстру волонтерів, територіальний орган ДПС направляє один примірник Рішення про виключення з Реєстру волонтерів за формою № 5-РВ за місцем проживання фізичної особи, зазначеним у Реєстрі волонтерів, розміщує примірник рішення в електронній формі в Електронному кабінеті.

Датою виключення з Реєстру волонтерів є дата внесення відповідного запису до Реєстру волонтерів.

Повернення орендодавцем, який вже не є платником ПДВ, гарантійного платежу (оплати за останній місяць оренди): що з ПДВ у орендаря?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Гарантійний платіж за своєю сутністю є попередньою оплатою вартості послуг з оренди (оскільки, як зазначено, він є оплатою за останній місяць оренди).

У випадку повернення постачальником суми попередньої оплати послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до відповідної податкової накладної. 

Однак, з урахуванням норм п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит незалежно від факту реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідного розрахунку коригування.

Отже, якщо у постачальника на дату повернення коштів покупцю відсутня можливість зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до відповідної податкової накладної (зокрема у зв’язку з анулюванням його реєстрації платником ПДВ), покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит шляхом нарахування податкових зобов’язань з ПДВ з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: у якому рядку додатка ДІЯ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств відображається реалізація товарів (робіт, послуг) юридичною особою – платникам податку на прибуток підприємств або неприбутковим організаціям, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, за умови, що зарахування коштів від такого продажу (надання) здійснюється на 500-й календарний день після такого продажу (надання), повідомляє.

Вартість (реалізація) товарів (робіт, послуг), наданих юридичним особам – платникам податку на прибуток підприємств або неприбутковим організаціям, визначеним п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України відображається у рядках 24 та 24.4 додатка ДІЯ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Особливості заповнення обов’язкового реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що правила заповнення обов’язкового реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску, визначені п. 1- 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584 (зі змінами) (далі – Порядок № 148).

Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ Порядку № 148, такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.

У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.

Надходження рентної плати від платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету за видобування газового конденсату зросли на 44,5 відсотків

Протягом січня – лютого 2026 року платники Дніпропетровщини за видобування газового конденсату спрямували до загального фонду державного бюджету майже 2,0 млн грн рентної плати. Це майже на 634,0 тис. грн, або на 44,5 відс. більше ніж у відповідному періоді 2025 року.

Звертаємо увагу, що для інформаційної підтримки платників у податковій Дніпропетровської області працює 117 номерів телефонів «гарячих ліній», за 24 напрямами роботи.

За номерами телефонів «гарячих ліній» (розміщені за посиланням https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/informatsiya--scho-oprilyudnyuetsya-rozporya/771495.html) платники мають можливість отримати профільні консультації з питань, які потребують відповідей.

«Гарячі лінії» працюють згідно з режимом роботи податкової служби, тобто

- з 08 год 30 хв до 17 год,

- перерва з 12 год 30 хв до 13 год,

- вихідні дні – субота і неділя.

Для створення безпекових умов під час повітряної тривоги номери телефонів «гарячих ліній» не працюють.

Екологічний податок: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло майже 82,5 млн гривень

Протягом січня – лютого 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників екологічного податку надійшло майже 82,5 млн гривень. 

Повідомляємо, що видача (відмова у видачі) дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснюється Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України, обласними, Київською міською державними адміністраціями або через центри надання адміністративних послуг (у разі, коли така послуга надається через центр надання адміністративних послуг) протягом двадцяти робочих днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для його видачі.

Чи може контролюючий орган відмовити платнику податків у прийнятті податкової декларації?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог ст. 49 ПКУ посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. 

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПКУ, а також недотримання вимог абзаців першого – третього п. 49.4 ст. 49 ПКУ, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв’язку, – протягом п’яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника – протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

У разі отримання відмови контролюючим органом у прийнятті податкової декларації платник податків, зокрема має право оскаржити рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку.

Довідково: ст.48 та ст. 49 Податкового кодексу України (ПКУ).

За використання та видобування природних ресурсів загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 1,3 млрд грн рентної плати

У січні – лютому 2026 року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету рентною платою на понад 1 342,9 млн гривень. У порівнянні з січнем – лютим минулого року надходження зросли майже на 137,0 млн грн, або на 11,4 відсотки. 

Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

Керівник обласної податкової служби подякував платникам за своєчасно сплачені податкові платежі і акцентував, що податки, які надходять до бюджетів – це основа фінансової стабільності держави, особливо сьогодні.

Нагадуємо, що на Дніпропетровщині працює сервіс, орієнтований на комунікацію з платниками за принципами рівних можливостей, поваги та інклюзії – Офіс податкових консультантів (Офіс). 

В Офісі платники мають можливість у зручному форматі отримати оперативну та якісну консультаційну допомогу з податкових питань.

Офіс розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25 (перший поверх).

Режим роботи Офісу: понеділок – п’ятниця – з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв, обідня перерва – з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв, субота та неділя – вихідні дні. 

Під час повітряної тривоги надання консультацій припиняється.

Відкритість формує результативність: діалог податкової Дніпропетровщини з громадськістю

Відкрита комунікація між владою, бізнесом і громадськістю стає основою ефективних рішень.

На другому цьогоріч засіданні Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області очільник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін ознайомив громадськість з Публічним звітом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за 2025 рік. 

Під час зустрічі йшлося про результати діяльності служби за 2025 рік, ключові досягнення та пріоритети роботи. Минулий рік став фінансово результативним для регіону. До бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів надійшло майже 116 млрд гривень. Це на 22,1 млрд грн або на 23,6% більше, ніж у 2024 році. 

Юрій Павлютін наголосив, що ці кошти мають ключове значення для країни: вони спрямовуються на підтримку Збройних Сил України, соціальні виплати тощо.

Особлива увага приділяється взаємодії з громадськістю та бізнесом. Податківці підкреслюють – відкритий діалог дозволяє оперативно знаходити ефективні рішення у питаннях адміністрування податків. Фокус на модернізацію і цифровізацію системи, а також комплексний підхід до розбудови принципів безбар’єрності та інклюзії дозволяють будувати прозору, комфортну комунікацію з платниками. 

Серед ключових тем зустрічі з членами Громадської ради, які представляють різні інституції та різні бізнеси також питання зупинення реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в ЄРПН.

Фахівці ГУ ДПС поінформували учасників діалогу і про перебіг Деклараційної кампанії – 2026. Станом на 1 березня 2026 року декларації про майновий стан і доходи подали 3 255 громадян області, що на 322 більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Загальна задекларована сума доходів перевищила 2,8 млрд гривень, що на 805,8 млн грн більше, ніж торік. Відповідно зросли й податкові зобов’язання. Податок на доходи фізичних осіб – до 30,5 млн грн, військовий збір – до понад 16 млн гривень. 

 «Податкова служба продовжує впроваджувати сучасні підходи до адміністрування податків, орієнтуючись на відкритість, партнерство та довіру з боку платників. Об’єднавши зусилля, ми зможемо зробити вагомий внесок у зміцнення економічної стабільності регіону та підвищення довіри громадян до державних інституцій», – зазначив Юрій Павлютін підсумовуючи чергову зустріч з членами Громадської ради при ГУ ДПС.

Електронні сервіси податкової служби до послуг платників: відкритий діалог з представниками ветеранського бізнесу

У межах реалізації державної програми «Власна справа», яка передбачає податковий супровід грантоотримувачів, податківці Дніпропетровщини вчергове зустрілись з ветеранською спільнотою. Слухачі Центру ветеранського розвитку при Університеті митної справи та фінансів, спеціалісти із супроводу ветеранів, а також представники ветеранських просторів прийняли участь у заході. Від податкової служби області – заступник начальника Федір Терханов та фахівці профільних підрозділів.

Спілкувались про особливості ведення бізнесу ветеранами та можливості використання сучасних електронних сервісів податкової служби. Особливу увагу приділили функціоналу Електронного кабінету платника податків – зручного онлайн-інструменту для взаємодії з податковими органами.

Фахівці податкової служби детально роз’яснили основні можливості Електронного кабінету та переваги його використання для підприємців. Зокрема, йшлося про подання звітності в електронному вигляді, перегляд стану розрахунків із бюджетом, отримання довідок та комунікацію з податковими органами без відвідування установ.

Податківці нагадали про сучасні формати спілкування з податковою службою, включаючи дистанційні консультації та використання цифрових каналів зв’язку, що значно спрощують взаємодію для ветеранів, які започатковують або розвивають власну справу.

Зустріч відбулася у форматі відкритого діалогу: учасники мали можливість поставити запитання та отримати практичні поради щодо застосування електронних сервісів у щоденній діяльності.

Такі заходи сприяють підвищенню обізнаності ветеранської спільноти про доступні державні сервіси та підтримують розвиток ветеранського підприємництва в регіоні.

Ліцензії & рівень зарплат: інформаційно-роз’яснювальна зустріч податківців Дніпропетровщини з підприємцями регіону

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулася онлайн-зустріч із представниками бізнесу, присвячена актуальним вимогам законодавства у сфері роздрібної торгівлі підакцизними товарами. 

Головний акцент – дотримання встановленого рівня заробітної плати як ключової умови для збереження ліцензії.

Податківці наголосили, що для суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкоголем, тютюновими виробами, рідинами для електронних сигарет або пальним, середня заробітна плата працівників має становити не менше 2 розмірів мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року: станом на 01.10.2025 – 16 000,0 грн, на 01.01.2026 – 17 294,0 гривень. Для окремих об’єктів, розташованих поза великими населеними пунктами та з невеликою площею, передбачено знижений поріг – 1,5 мінімальні зарплати: станом на 01.10.2025 – 12 000,0 грн, на 01.01.2026 – 12 970,5 гривень. 

Ці вимоги поширюються на всіх працівників підприємства, а не лише тих, хто безпосередньо працює у торгових точках. При цьому розрахунок здійснюється на основі даних податкової звітності, включаючи нараховану зарплату, лікарняні та кількість застрахованих осіб.

Фахівці ГУ ДПС зазначили, що у разі недотримання встановленого рівня середньої заробітної плати протягом трьох місяців поспіль, підприємство може втратити ліцензію на здійснення відповідної діяльності.

Окремо звернули увагу й на фізичних осіб-підприємців без найманих працівників. Для них критерієм є рівень загального місячного оподатковуваного доходу.

Зустріч пройшла у форматі відкритого діалогу, що дозволило бізнесу отримати практичні роз’яснення та краще орієнтуватися у нових вимогах. Податківці Дніпропетровщини запрошують бізнес до конструктивного діалогу і підкреслюють, що комунікації не тільки сприяють підвищенню податкової культури, а й допомагають уникати ризиків у діяльності.

Як звітувати з рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України

В Україні підприємства, які користуються радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом), повинні щомісяця подавати податкову декларацію з рентної плати із розрахунком з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом до неї. Звітний період – календарний місяць, а подати звітність потрібно протягом 20 календарних днів після його завершення.

Декларація (розрахунок) може бути трьох типів:

- звітна – подається вперше за місяць;

- звітна нова – якщо виправляється помилка до граничного терміну її подання;

- уточнююча – якщо виправляється помилка після настання граничного терміну її подання для уточнення показників попередніх звітних періодів.

У декларації зазначаються:

- дані платника (назва, код згідно з ЄДРПОУ, податкова та електронна адреси, телефон);

- контролюючий орган, до якого подається декларація;

- звітний період;

- сума податкових зобов’язань з рентної плати;

кількість додатків (розрахунків), що подаються до неї, та додаткові пояснення (за потреби).

Сума рентної плати обчислюється окремо за кожним документом дозвільного характеру на користування радіочастотами (ліцензія, дозвіл, витяг із реєстру присвоєнь) окремо по кожному регіону, зазначеному у такому документі.  Зазначається номер документа, дата видачі, строк дії, кількість днів користування у місяці, регіон, вид зв’язку та ширина радіочастоти.

Формула розрахунку проста:

ширина смуги радіочастоти × ставка рентної плати × коефіцієнт = податкове зобов’язання.

Усі суми рентної плати за окремими документами додаються – це і є загальна сума податкових зобов’язань з рентної плати за звітний період. Усі величини вказуються у гривнях з двома десятковими знаками.

Якщо платником самостійно виявлено помилки при обчисленні податкових зобов’язань з рентної плати у попередній звітності, складається уточнюючий розрахунок. Якщо при уточненні податкових зобов’язань сума рентної плати збільшується – нараховуються штрафні санкції:

- 3 % суми недоплати – при складанні уточнюючої звітності,

- 5 % суми недоплати – при складанні звітної або звітної нової.

(на період дії воєнного стану платники від зазначених вище штрафів звільняються).

Головне – подавати звітність вчасно та уважно заповнювати розрахунок, щоб уникнути штрафів.

Детальніше про порядок заповнення розрахунку з рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.      

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області

(Кам'янський район)

« повернутися