Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Дата: 16.04.2026 15:25

Кількість переглядів: 74

Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі

Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?

Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?

Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?

Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Земля у власності не весь рік: як розрахувати мінімальне податкове зобов’язання

При розрахунку мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) ключове значення має фактичний період володіння або користування землею.

Як роз’яснили у Міністерстві фінансів України на запит ДПС, якщо протягом календарного року ділянка переходить від одного власника чи користувача до іншого (зокрема, на умовах оренди, суборенди чи емфітевзису), МПЗ розподіляється між ними пропорційно часу користування.

Зокрема:

- попередній землекористувач сплачує МПЗ за період з 1 січня до місяця, коли право припинилося;

- новий – починаючи з місяця набуття права на ділянку.

При цьому сума МПЗ включається до загального податкового зобов’язання кожного з учасників окремо, пропорційно періоду фактичного володіння чи користування земельною ділянкою.

Отже, мінімальний річний розмір МПЗ, встановлений положення Податкового кодексу України, підлягає коригуванню залежно від кількості місяців фактичного використання землі. Це дозволяє більш точно розподілити податкове навантаження між платниками та уникнути нарахування зобов’язань за періоди, коли земельна ділянка фактично не перебувала у їх користуванні.

Нагадаємо, що згідно з положеннями Податкового кодексу України мінімальний річний розмір МПЗ становить:

- не менше 700 гривень за 1 гектар загалом;

- не менше 1400 гривень за 1 гектар для ділянок, де рілля становить понад 50%.

В якому меню Електронного кабінету платник може переглянути повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ст. 54 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) передбачено, що орган ліцензування автоматично формує та направляє суб’єкту господарювання в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повідомлення про:

- необхідність внесення чергового платежу за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності – за 90, 75, 60, 45, 30 та 15 днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію;

- дату, з якої буде припинена дія ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у разі невнесення чергового платежу за таку ліцензію, – за 9 днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію.

Підпунктом 17.1.13 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ.

Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 (із змінами).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, повідомлення щодо дати, з якої буде припинена дія ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у разі невнесення чергового платежу платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній Декларації.

У разі відсутності в платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк Декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Чи необхідно повідомляти контролюючі органи за неосновним місцем обліку про внесення змін до облікових даних?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Згідно з п. 7.1 розд. VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами) (далі – Порядок № 1588) якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків визначено ст. 66 ПКУ. Відповідно до п. 66.5 ст. 66 ПКУ у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з главою 6 ПКУ, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів.

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в заяві за формою № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється. (п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588).

Який код УКТ ЗЕД зазначається в фіскальному чеку при продажу інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненням) (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Нагадуємо, що Законом України від 16 січня 2024 року № 3553-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» передбачено, що з 01 вересня 2024 року здійснюється оподаткування акцизним податком операцій з товарами за кодом 2404 91 90 00 згідно з УКТЗЕД (інші нікотиновмісні продукти для орального застосування).

Отже, суб’єктам господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням РРО та/або ПРРО під час торгівлі підакцизними товарами, зокрема, іншими нікотиновмісними продуктами для орального застосування необхідно дотримуватися вимог п. 11 ст. 3 Закону № 265 з відображенням в чеках РРО та/або ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Що є об’єктом оподаткування рентною платою за спецвикористання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту або рибництва?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 255.3.1 п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:

для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;

для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування) (п.п. 255.3.2 п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Земельні ділянки утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв): чи передбачені для фізичної особи пільги?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (зі змінами та доповненнями);

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Тобто, у п. 281.2 ст. 281 ПКУ наведено вичерпний перелік земельних ділянок за видом використання та їх розмір, щодо яких категорії фізичних осіб, зазначені у п. 281.1 ст. 281 ПКУ мають право скористатись пільгами по земельному податку. При цьому до даного переліку не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, в залежності від місця розташування земельних часток (паїв).

Отже, пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб за земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв), не передбачені і відповідно земельний податок за такі ділянки справляється на загальних підставах.

Разом з цим від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду, користування на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).

Які встановлені строки сплати акцизного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що строки сплати акцизного податку встановлені ст. 222 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Суми акцизного податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період (п.п. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).

Відповідно до п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.

Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби, ставок податку, діючих відповідно до норм ПКУ, та офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого Національним банком України (далі – НБУ), що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому придбані марки акцизного податку, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом 15 робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (за потреби) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період, яка визначається з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється реалізація таких тютюнових виробів. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробниками тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.

Суми податку з рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому придбані марки акцизного податку, сплачуються виробниками таких рідин до бюджету протягом 15 робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (за потреби) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період, яка визначається з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється реалізація таких рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробниками рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.

Підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий (п.п. 222.1.3 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).

Власник готової продукції, виробленої з давальницької сировини, сплачує податок виробнику (переробнику) не пізніше дати відвантаження готової продукції такому власнику або за його дорученням іншій особі. При цьому умовою відвантаження виробником готової продукції, виробленої з давальницької сировини, його замовнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банку/небанківського надавача платіжних послуг про перерахування відповідної суми податку на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг виробника (підпункти 222.1.4, 222.1.5 п. 222.1 ст. 222 ПКУ).

Сплата акцизного податку в разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України здійснюється наступним чином (п. 222.2 ст. 222 ПКУ):

податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації;

у разі ввезення маркованої підакцизної продукції (крім тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах) на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (за потреби) на день подання митної декларації.

У разі ввезення маркованих тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому придбані марки акцизного податку, з доплатою (за потреби) на день подання митної декларації, яка визначається з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється подання митної декларації на ввезення таких тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на митну територію України;

платники акцизного податку при зверненні до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.

При реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів суми акцизного податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період (п.п. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 ПКУ).

Що таке місце проведення розрахунків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» місце проведення розрахунків – це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

ОСББ здійснює управлінські функції відносно багатоквартирного будинку: чи подається Заява за формою № 20-ОПП з інформацією щодо такого об’єкта?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ) віднесено до неприбуткових організацій і як неприбуткова організація має бути включене до Реєстру неприбуткових установ та організацій. На балансі ОСББ перебувають нежитлові та допоміжні приміщення, які є спільним майном власників багатоквартирного будинку, які за рішенням загальних зборів ОСББ можуть передаватися в користування, у тому числі на умовах оренди. Кошти, отримані ОСББ в результаті надання в оренду допоміжних приміщень та іншого спільного майна багатоквартирного будинку, формують дохідну частину ОСББ. Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання. При цьому, у заяві про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП ОСББ відображає відомості щодо наявних у власності або користуванні земельних ділянок, житлових будинків та нежитлових будівель (за наявності), які експлуатуються ОСББ, приміщень, що здаються в оренду або орендуються тощо.

Детальніше – за посланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38182

На вебпорталі ДПС розміщена інформація щодо мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області  повідомляє.

Відповідно до п. 32 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817:

для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957, збільшений на 50 відсотків;

ДПС оприлюднює на своєму вебпорталі інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Інформація щодо мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв оприлюднена на вебпорталі ДПС за адресою: Головна/Пресцентр/Новини/Про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, починаючи з дати набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/846663.html).

Зручно і швидко подати заяву та отримати довідку про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток можна через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Порядок № 219) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 219.

Порядок № 219 визначає процедуру видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Довідка) особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (п. 1 Порядку № 219).

Довідка видається безоплатно у паперовій або електронній формі на підставі Заяви про видачу довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) за формою, наведеною у додатку до Порядку № 219 (далі – Заява) (п. 3 Порядку № 219).

Заява подається до відповідного контролюючого органу безпосередньо нерезидентом або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або уповноваженою ним особою, яка має підтвердити свої повноваження (п. 4 Порядку № 219).

Заява має бути подана українською мовою у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з урахуванням вимог, визначених ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається контролюючим органом у паперовій або електронній формі за підписом керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) протягом 5 робочих днів від дати одержання Заяви нерезидента або уповноваженої ним особи у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 5 Порядку № 219).

Для формування та надсилання документів в електронній формі платники можуть використовувати інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Е-кабінет).

Вхід до Е-кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Е-кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн.

Меню «Листування з ДПС» приватної частини Е-кабінету надає можливість платнику подати Заяву в електронному вигляді у форматі pdf загальним розміром до 5 МБ до відповідного органу ДПС.

Датою подання Заяви є дата реєстрації листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено.

Інформацію щодо реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Е-кабінету, відправлені листи – у режимі «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Отримати Довідку або обґрунтовану відмову у її видачі можна безпосередньо в органі ДПС, до якого подано Заяву, поштою або через приватну частину Е-кабінету (режим «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи») в залежності від обраного способу отримання Довідки, який зазначений у поданій Заяві.

Рентна плата: до місцевих бюджетів за використання лісових ресурсів платники спрямували майже 144,0 тис. гривень

Упродовж січня – березня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники збору рентної плати за використання лісових ресурсів спрямували майже 144,0 тис. гривень. У порівнянні січнем – березнем 2025 року надходження збільшились на 91,4 тис. грн, темп росту – 274,1 відсотків.

Інформуємо, що відповідно до п.п. 258.2.6 п. 258.2 ст. 258 Податкового кодексу України суб’єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, направляють контролюючим органам перелік лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

Форми переліків лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2015 № 627.

До загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України сплатили 327,2 тис. гривень

У січні – березні 2026 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України надійшло 327,2 тис. грн рентної плати. Порівняно з січнем – березнем минулого року надходження зросли на 17,3 тис. гривень.

Нагадуємо, що відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами), електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми податкової декларація з рентної плати (місячна), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) за ідентифікаторами форм F0800207 (для фізичних осіб) та J0800207 (для юридичних осіб) разом, зокрема, з додатком 4 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України» – за ідентифікатором форми F/J0820407 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб.

Земля у власності не весь рік: як розрахувати мінімальне податкове зобов’язання

При розрахунку мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) ключове значення має фактичний період володіння або користування землею.

Як роз’яснили у Міністерстві фінансів України на запит ДПС, якщо протягом календарного року ділянка переходить від одного власника чи користувача до іншого (зокрема, на умовах оренди, суборенди чи емфітевзису), МПЗ розподіляється між ними пропорційно часу користування.

Зокрема:

- попередній землекористувач сплачує МПЗ за період з 1 січня до місяця, коли право припинилося;

- новий – починаючи з місяця набуття права на ділянку.

При цьому сума МПЗ включається до загального податкового зобов’язання кожного з учасників окремо, пропорційно періоду фактичного володіння чи користування земельною ділянкою.

Отже, мінімальний річний розмір МПЗ, встановлений положення Податкового кодексу України, підлягає коригуванню залежно від кількості місяців фактичного використання землі. Це дозволяє більш точно розподілити податкове навантаження між платниками та уникнути нарахування зобов’язань за періоди, коли земельна ділянка фактично не перебувала у їх користуванні.

Нагадаємо, що згідно з положеннями Податкового кодексу України мінімальний річний розмір МПЗ становить:

- не менше 700 гривень за 1 гектар загалом;

- не менше 1400 гривень за 1 гектар для ділянок, де рілля становить понад 50%.

Податковий календар на 17 квітня 2026 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) звертає увагу, що

17 квітня 2026 року, п’ятниця, останній день сплати авансових платежів за І квартал 2026 року:

- з військового збору та податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), розрахованих самостійно ФОПами на загальній системі оподаткування згідно з фактичними даними обліку доходів і витрат.

Нагадуємо, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються ФОПом – платником ПДФО згідно з фактичними даними обліку доходів і витрат, що ведеться відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Враховуючи те, що сплата військового збору здійснюється у порядку, який включає порядок оподаткування доходів ФОПів від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлений ст. 177 ПКУ, то ФОП також сплачує авансовий платіж з військового збору у порядку та у строки, визначені для сплати авансових платежів з ПДФО.

Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року   № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

На Дніпропетровщині податки забезпечують фінансову стійкість регіону: до місцевих бюджетів надійшло понад 6,6 млрд грн ПДФО

Впродовж січня – березня поточного року платники податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 6 600,4 млн гривень. Надходження порівняно з аналогічним періодом минулого року зросли на понад 732,2 млн грн, або на 12,5 відсотків. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.

«Стабільне наповнення місцевих бюджетів формує фінансові можливості для економічної самореалізації територіальних громад, забезпечує ресурс для виконання органами місцевого самоврядування ключових функцій та стимулює ділову активність у регіоні. Висловлюємо вдячність платникам за роботу, створення робочих місць і сумлінну сплату податків», – зазначив керівник податкової служби області. 

Нагадуємо, що триває Деклараційна кампанія 2026. Громадяни та самозайняті особи (ФОПи на загальній системі оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність) подають річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за наслідками 2025 року до 01.05.2026 – останній день подання 30 квітня 2026 року.

Зобов’язання, визначені у Декларації, сплачуються:

- ФОПами на загальній системі оподаткування – протягом 10 днів після подання Декларації;

- громадянами і особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до 01 серпня 2026 року.

Консультаційний центр: податкова Дніпропетровщини надає бізнесу інформаційну підтримку у розблокуванні податкових накладних

Суб’єкти господарювання (СГ) Дніпровського та Криворізького районів звернулися до консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) (Консультаційний центр) стосовно розблокування зупинених ПН/РК в ЄРПН. Підприємства спеціалізуються на оптовій торгiвлi переважно будівельними матеріалами, а також виробництві робочого одягу, взуття та захисних аксесуарів промислового призначення.

Фахівці податкової служби регіону оперативно відреагували на звернення та запросили представників підприємств на особисті зустрічі для надання кваліфікованої консультаційної допомоги. о робочої зустрічі з підприємством Дніпровського району долучився заступник начальника податкової служби Дніпропетровщини Максим Яіцький.

Підприємства, з якими спілкувалися фахівці ГУ ДПС, віднесені до переліку ризикових платників податку на додану вартість. 

У ході конструктивних діалогів обговорено нагальні питання та можливі шляхи їх врегулювання у межах чинного законодавства. Зокрема, СГ рекомендовано звернути увагу на належне оформлення первинних документів та відображення господарських операцій у податковій звітності.

За результатом зустрічей узгоджено подальшу взаємодію з метою забезпечення відповідності діяльності підприємств вимогам податкових норм. Платникам розроблено покрокові «дорожні карти» необхідних дій для їх виходу із ризикової категорії. 

Консультаційний центр дозволяє оперативно вирішувати нагальні питання, що зменшує кількість зупинених ПН/РК в ЄРПН, надає допомогу у розблокуванні податкових накладних, що забезпечує можливість бізнесу безперешкодно провадити господарську діяльність.

Звертайтеся до Консультаційного центру за номерами телефонів: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13. 

Просто і корисно для платників: у Жовтих Водах пройшов семінар з податкових питань

У Жовтоводській громаді відбулася зустріч податківців із місцевими платниками податків. Семінар організувала Кам’янська державна податкова інспекція Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), щоб у простій формі пояснити зміни у законодавстві та відповісти на актуальні запитання.

Головна тема – податкова дисципліна та нові підходи до взаємодії держави й бізнесу. Учасникам розповіли про Національну стратегію доходів до 2030 року, яка робить акцент на добровільному дотриманні податкових правил.

Окремо зупинилися на сучасних сервісах податкової, зокрема Офісі податкових консультантів ГУ ДПС. У ньому можна швидко отримати консультацію як підприємцям, так і громадянам. Також податківці нагадали про зручну послугу – онлайн-сурдопереклад, що робить консультації доступними для людей із порушеннями слуху.

Ще одна важлива тема – електронні сервіси. Платникам нагадали, що листуватися з податковою можна дистанційно через Електронний кабінет. Це економить час і спрощує спілкування з держорганом. Учасникам роздали інформаційні матеріали, як швидко підключити цю функцію.

Наприкінці зустрічі всі охочі мали змогу поставити свої запитання та отримати зрозумілі кваліфіковані відповіді.

Податківці підкреслили, що відкрите спілкування та взаємна довіра – це ключ до ефективної роботи й розвитку громади.

Не вистачає стажу для пенсії: як його докупити та що потрібно знати

Стаж можна докупити – і це простий спосіб вирішити проблему, якщо для пенсії не вистачає кількох років. Фактично ви самі сплачуєте єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за ті періоди, коли не працювали офіційно, і таким чином додаєте їх до свого страхового стажу.

Як це зробити? Є два варіанти:

Одноразова сплата за минулі періоди

Можна одразу оплатити стаж за місяці, коли ви не працювали. У 2026 році мінімальна сплата єдиного внеску становить 3804,68 грн за кожен місяць. Суму потрібно внести повністю – протягом 10 днів після укладення договору.

Добровільна участь (щомісячна сплата)

Можна укласти договір щонайменше на рік і сплачувати внески щомісяця. У 2026 році мінімальна сплата єдиного внеску становить 1902,34 грн на місяць.

Куди звертатися і які документи потрібні

Щоб заключити договір, потрібно звернутися до податкової служби за місцем проживання з відповідною заявою про заключення договору (в електронному або паперовому вигляді).

До заяви необхідно додати:

- копію документа що посвідчує особу; 

- копія трудової книжки (за наявності); 

- довідка про страховий стаж (форма ОК-5). 

Додатково:

Якщо ви є членом особистого селянського господарства і не належите до осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, – додатково потрібен документ, що підтверджує членство в особистому селянському господарстві.

Домашньому працівнику – копію трудового договору

Важливо знати

- На момент заключення договору ви не повинні підлягати загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

- Докупити стаж можна лише за періоди, коли ви не працювали офіційно і не провадили підприємницьку діяльність.

- Якщо ви були застраховані, але внески не сплачували (наприклад, через пільги), такий стаж докупити не можна.

- Заключити договір можуть громадяни від 16 років.

Не виконання умов договору може призвести до його розірвання в односторонньому порядку, що, в свою чергу, позбавляє права заключення такого договору в майбутньому

Що таке страховий стаж і чому він важливий

Страховий стаж – це основа соціального захисту. Від нього залежить право на пенсію, лікарняні, допомогу по безробіттю та інші соціальні виплати.

Де перевірити свій стаж

Перевірити страховий стаж можна онлайн через портал Пенсійного фонду України в особистому кабінеті (за допомогою електронного підпису). Там доступна інформація про:

- страховий стаж;

- зарплату, з якої сплачено внески;

- дані з електронної трудової книжки;

- чи сплачує роботодавець внески вчасно.

Щодо боротьби з нелегальним обігом пального

Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у межах функціональних повноважень здійснюються заходи щодо протидії нелегальному обігу пального на території Дніпропетровської області.

Так, працівниками підрозділу контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС спільно з представниками Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області встановлено 4 факти незаконного зберігання та реалізації пального.

Діяльність здійснювалась з порушеннями чинного законодавства, а саме: без реєстрації суб’єктів господарювання та за відсутності будь-яких дозвільних документів на проведення такого виду діяльності. 

Шляхом проведення контрольної закупки податківцями підтверджено факт нелегальної торгівлі пальним.

Наразі тривають заходи з документування всіх обставин правопорушення. 

Наголошуємо, що в умовах дії воєнного стану подібна незаконна діяльність негативно впливає на фінансову безпеку держави.

Податкова служба Дніпропетровщини продовжує посилену роботу з виявлення та ліквідації тіньового обігу підакцизних товарів на території регіону, щоб забезпечити максимальне наповнення бюджету.

Деклараційна кампанія 2026: Як швидко задекларувати доходи від оренди

Отримуєте дохід від оренди майна? Час його задекларувати!

Нагадуємо, що до 1 травня 2026 року потрібно подати декларацію про доходи за минулий рік. У цьому ролику – усе, що потрібно знати орендодавцю:

- Яка загальна сума податків?

- Коли крайній термін сплати?

- Як подати звітність онлайн за 5 хвилин?

Перегляньте, щоб бути в курсі та не відкладати на останній день!

Податок на нерухомість: до місцевих бюджетів вже сплачено майже 3 млрд гривень

У першому кварталі 2026 року власники нерухомості сплатили 2,9 млрд грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на 14,5 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Додатково надійшло понад 370 млн гривень.

Найбільші надходження традиційно забезпечили економічно активні регіони.

Лідером став Київ із 596,2 млн грн. Фактично платники Києва сплатили пʼяту частину (20 %) із загальної суми сплаченого податку.

Також найбільше поповнилися бюджети:

- Київщини – 318,3 млн грн,

- Львівщини – 292,4 млн грн,

- Дніпропетровщини – 283,5 млн грн.

Платниками податку на нерухоме майно є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками житлової або нежитлової нерухомості.

Юридичні особи самі розраховують податок на нерухомість станом на 1 січня звітного року. До 20 лютого вони подають декларацію до податкової за місцем розташування майна, розділяючи річну суму на рівні квартальні частини.

Сплачують податок щокварталу авансовими внесками – до 30 числа місяця після звітного кварталу. Усі платежі відображаються в річній декларації.

Для фізичних осіб суму податку визначають податкові органи за місцем реєстрації. Податкові повідомлення-рішення з детальним розрахунком надсилаються до 1 липня року, що настає за звітним. Наприклад, у 2026 році нараховується податок за 2025 рік.

Фізична особа має право звернутися до податкової із заявою для звірки інформації. Якщо ви отримали повідомлення і вважаєте суму неправильною:

- подайте письмову заяву до податкової за місцем реєстрації або через Електронний кабінет;

- додайте підтверджуючі документи (за потреби).

Після опрацювання звернення перерахунок проводиться протягом 10 робочих днів.

Нагадуємо, що на період воєнного стану діють особливі правила.

Податок не нараховується і не сплачується за нерухомість, яка знищена внаслідок бойових дій, терактів чи диверсій, починаючи з 2021 року і за наступні періоди.

Але є важлива умова: інформація про знищення має бути внесена до спеціального державного реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення можна в Електронному кабінеті за наявності електронного ключа або скориставшись мобільним застосунком «Моя податкова».

На що звернути увагу при отриманні податкового повідомлення-рішення та як провести звірку читайте за посиланням:  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/980389.html.

Акцизний податок: з вироблених товарів до загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини сплатили понад 68,1млн гривень

У січні – березні 2026 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету з вироблених товарів надійшло понад 68,1 млн грн акцизного податку. Порівняно з січнем – березнем 2025 року надходження зросли на 218,4 тис. гривень.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 212.1.17 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є, зокрема, особа – виробник та/або імпортер тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка здійснює їх реалізацію для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою, визначеною п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Об’єктом оподаткування акцизним податком є операції, зокрема, з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).

Інформація щодо рішення про врахування таблиці даних платника ПДВ – у доступі в Електронному кабінеті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Про врахування або неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця даних) приймає рішення комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних територіальних органів ДПС (комісія регіонального рівня).

Таке рішення надсилається платнику ПДВ в Електронний кабінет за допомогою електронних комунікацій з дотриманням вимог, встановлених ст. 42 ПКУ, законів України № 851 та № 2155.

Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua) визначається Наказом № 637. 

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Інформацію щодо рішення про врахування Таблиці даних (у т. ч., якщо воно було оскаржено в адміністративному/судовому порядку) користувач може переглянути в режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Довідково: 

- п. 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами);

- ПКУ – Податковий кодекс України; 

- закони України № 851 та № 2155 – закони України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (зі змінами та доповненнями) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (зі змінами та доповненнями);.

- Наказ № 637 – наказ Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» (зі змінами), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810.

Податок на нерухомість: внесок платників до місцевих бюджетів Дніпропетровщини – майже 275,8 млн гривень

Місцеві бюджети Дніпропетровщини протягом січня – березня 2026 року від платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок на нерухомість), отримали майже 275,8 млн гривень. Це на понад 42,8 млн грн, або на 18,4 відс., більше ніж у відповідному періоді минулого року. Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, позитивна динаміка надходжень демонструє відповідальне ставлення і громадян, і представників бізнесу до сплати податків.

«Зростання податкових надходжень до місцевих бюджетів забезпечує фінансову спроможність територіальних громад, фінансування соціальних проєктів, створює умови для роботи і розвитку інфраструктури. Дякуємо платникам за сумлінне наповнення бюджетів», – підкреслив Юрій Павлютін. 

Нагадуємо, що податок на нерухомість сплачується за квадратні метри, які перевищують норми (для квартир – понад 60 кв. м; будинків – понад 120 кв. м; якщо у власності і квартира, і будинок – понад 180 кв. м).

Фізичним особам – платникам цього податку органом ДПС надсилається податкове повідомлення-рішення (ППР) до 01 липня поточного року за минулий рік. З моменту отримання ППР власник нерухомості протягом 60 днів має сплатити податок.

Звертаємо увагу, якщо ППР не надійшло, у власника нерухомості залишається обов’язок зі сплати податку. Перевірити нарахування можна, звернувшись до контролюючого органу.

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухомість станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Податківці Дніпропетровщини прийняли участь у зустрічі з освітянами з питань оподаткування

Податкова служба продовжує системну роботу з підвищення рівня податкової грамотності та фінансової обізнаності населення. З цією метою, за запрошенням Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», податківці регіону прийняли участь у зустрічі зі слухачами Центру професійного розвитку «Освітня траєкторія» Дніпровської міської ради. Особливості оподаткування для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у 2026 – тема івенту.

Захід об’єднав освітян, які відіграють ключову роль у формуванні економічного мислення та громадянської відповідальності учнівської молоді. Учасники мали змогу ознайомитися з актуальними аспектами податкового законодавства, отримати практичні роз’яснення та обговорити ефективні підходи до інтеграції податкової тематики в освітній процес.

У податковій службі наголошують, що формування податкової культури має розпочинатися ще зі шкільних років. Саме тому співпраця з освітніми закладами є одним із пріоритетних напрямів діяльності. Підвищення рівня обізнаності молодого покоління буде сприяти вихованню відповідальних та свідомих платників податків.

Під час заходу підкреслено важливість практичної складової навчання та необхідність адаптації складних фінансових тем до зрозумілого для учнів рівня. Викладачі отримали методичну підтримку та рекомендації щодо викладання тем, пов’язаних з оподаткуванням юридичних осіб і ФОПів.

Податкова служба висловлює вдячність своєму надійному партнеру – Національному технічному університету «Дніпровська політехніка» – за запрошення на захід та активну підтримку освітніх ініціатив.

Податкова служба і надалі працюватиме над розширенням співпраці з освітнім середовищем задля формування високого рівня податкової культури в суспільстві.

Податкові новації – 2026, цифрові сервіси та відкрита комунікація: у Кривому Розі відбувся діалог податківців і бізнесу

У Кривому Розі на базі Центру підтримки підприємців Дія.Бізнес відбулася зустріч податківців Дніпропетровщини з платниками Криворіжжя. Під час відкритого діалогу обговорили актуальні зміни у податковому законодавстві та практичні аспекти їх застосування.

Учасникам детально роз’яснили особливості застосування спрощеної системи оподаткування, зокрема ставки єдиного податку, терміни його сплати та подання звітності.

Окремо зупинилися на перебігу цьогорічної деклараційної кампанії. Податківці нагадали про важливість дотримання строків подання декларацій та своєчасної сплати податкових зобов’язань.

Жваву дискусію викликала тема «дроблення бізнесу». Фахівці підкреслили: штучний розподіл діяльності є свідомим ухиленням від сплати податків, що призводить до втрат бюджету та зменшує можливості фінансування оборонної сфери і соціальних програм.

Не оминули увагою й питання ліцензування продажу підакцизних товарів та особливості адміністрування акцизного податку.

Серед важливих тем – цифровізація. Учасникам презентували сучасні електронні інструменти, зокрема можливості Електронного кабінету та сервісу «TAX Control». Податківці підкреслили, що впровадження цифрових рішень спрямоване на спрощення взаємодії з платниками, підвищення податкової культури тощо.

Зустріч пройшла у форматі відкритого діалогу, учасники мали можливість поставити запитання та отримати фахові відповіді.

Хмельниччина та Буковина запускають нові механізми в адмініструванні туристичного збору

Головні управління ДПС у Хмельницькій та Чернівецькій областях разом із Кам’янець-Подільською, Хотинською, Китайгородською та Староушицькою громадами підписали Меморандум про партнерство та співробітництво щодо адміністрування туристичного збору.

Участь у заході також взяли в. о. Голови ДПС Леся Карнаух, начальник Хмельницької ОВА Сергій Тюрін, перший заступник начальника Чернівецької ОВА Віталій Бондар, народний депутат Ігор Марчук.

Це ще один крок до зрілої моделі співпраці між ДПС та органами місцевого самоврядування.

В умовах децентралізації таке співробітництво набуває особливого значення, адже відповідає підходам, закладеним у Національній стратегії доходів до 2030 року. Вони передбачають поступове розширення ролі органів місцевого самоврядування у податковому адмініструванні.

«ДПС підтримує розширення участі громад в процесі адміністрування податків. Але ми виступаємо за зважений, поетапний підхід. Тому що адміністрування податків – це не лише про функції. Це про процеси, інформаційні системи, доступ до даних, відповідальність за результат», – відзначила Леся Карнаух.

За її словами, Хмельниччина та Буковина першими отримають практичний досвід впровадження нових механізмів. Спільна робота податкових органів і громад має перетворити туристичний потенціал регіонів на реальні економічні результати, посилюючи фінансову спроможність територій і підвищуючи їхню інвестиційну привабливість.

У межах співпраці протягом найближчих 6 місяців сторони будуть регулярно обмінюватись інформацією, проводити спільну аналітичну роботу та виявляти потенційні ризики недоотримання надходжень до бюджету.

Актуальність таких змін очевидна. Сьогодні туристичний збір надходить не в повному обсязі: за різними оцінками, до 20–30% ринку тимчасового розміщення перебуває в тіні. Це означає, що послуги надаються, а податки не сплачуються. Громади мають потенціал, але не отримують ресурс.

Серед основних причин: значна частина оренди здійснюється через онлайн-платформи, часто не відображається реальна кількість туристів. Інколи застосовуються пільги там, де їх не має бути.

 «По суті – це буде спільна робота  над виявленням нових платників та об’єктів оподаткування, залучення їх до офіційної діяльності, контроль за повнотою сплати податків та зборів», – акцентувала очільниця ДПС.

Окрема увага приділятиметься методичній підтримці громад, а також роз’яснювальній роботі серед платників.

«Впевнена,  що тільки через відкриту взаємодію та діалог можна побудувати систему, яка працює не формально, а ефективно», – наголосила Леся Карнаух.

До ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОПа – платника єдиного податку першої – третьої груп: чи подається звітність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.

Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (п.п. 65.10.1 п. 65.10 ст. 65 ПКУ).

Абзацами другим та третім п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

У разі якщо після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

Згідно з п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення, а в разі смерті фізичної особи – підприємця – з дати смерті такої фізичної особи.

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абзац перший п. 295.8 ст. 295 ПКУ).

У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, який є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Згідно з абзацами першим та другим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Згідно з п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація), у складі якої формуються додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1) та додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік».

Декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, і інформацію про додатки, що додаються до Декларації та є її невід’ємною частиною (п. 48.3 ст. 48 ПКУ).

Згідно з приміткою 10 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є Додаток 1, який подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, відповідно до п.п. 296.2 та п.п. 296.3 ст. 296 ПКУ, та які є платниками єдиного внеску відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464).

Частиною четвертою ст. 4 Закону № 2464 встановлено, що право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають, зокрема, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами та доповненнями)  (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Поряд з цим, за відсутності у фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи протягом І кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року доходів та об’єктів оподаткування, що підлягають декларуванню, Декларація за такі періоди не подається.

Якщо платники єдиного податку третьої групи декларували доходи протягом будь-якого кварталу поточного року, то такі доходи знову повинні бути відображені в Декларації за звітний рік без сплати єдиного податку.

Таким чином, ФОПи – платники єдиного податку першої – третьої груп щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності, звільняються від обов’язку подання Декларації у разі відсутності показників, які підлягають декларуванню та за умови, що:

такі платники звільняються від обов’язку сплачувати єдиний внесок за себе, так як вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу;

в них не виникає обов’язок визначати мінімальне податкове зобов’язання.

До уваги неприбуткових організацій!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання, або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (зі змінами) (далі – Звіт), та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Згідно з абзацом дев’ятим п. 46.2 ст. 46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових підприємств, установ та організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені, бюджетні установи.

Частиною першою ст. 58 Бюджетного кодексу України визначено, що звітність про виконання Державного бюджету України (кошторисів бюджетних установ) включає фінансову та бюджетну звітність.

Зокрема, фінансова звітність складається згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та іншими нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України.

Форми фінансової і бюджетної звітності та порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2009 № 1541 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 940) затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності» (далі – НП(С)БО 101), яке визначає склад, форми, принципи підготовки та подання фінансової звітності в державному секторі, загальні вимоги до визнання і розкриття її елементів.

Згідно з п. 1 розд. ІV НП(С)БО 101 фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про власний капітал, звіту про рух грошових коштів та приміток до річної фінансової звітності.

Зазначаємо, що НП(С)БО 101 затверджені такі форми фінансової звітності згідно з додатками до нього, зокрема:

Баланс (форма № 1-дс) Додаток 1 до НП(С)БО 101;

Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс) Додаток 2 до НП(С)БО 101;

Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс) Додаток 3 до НП(С)БО 101;

Звіт про власний капітал (форма № 4-дс) Додаток 4 до НП(С)БО 101.

Типова форма Приміток до річної фінансової звітності (форма № 5-дс), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2017 № 977 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.11.2025 № 586), застосовується суб’єктами бухгалтерського обліку в державному секторі, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 08.02.2019 № 52) затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 103 «Фінансова звітність за сегментами» (далі – НП(С)БО 103), норми якого застосовуються суб’єктами бухгалтерського обліку в державному секторі (далі – суб’єкти державного сектору), які складають консолідовану фінансову звітність та/або мають територіально відокремлені підрозділи.

Згідно з положеннями НП(С)БО 103 передбачено наведення інформації про звітні сегменти суб’єктів державного сектору за формою фінансової звітності, затвердженою згідно з додатком до нього – Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма № 6 дс) Додаток до НП(С)БО 103.

Разом з тим зазначаємо, що форма Звіту передбачає наявність додатків, зокрема форм фінансової звітності, та заповнення таблиці «Наявність поданих до Звіту додатків – форм фінансової звітності» (далі – Таблиця).

Відповідно до форм фінансової звітності, які визначені у Таблиці, суб’єкти державного сектору повинні подавати:

Баланс (форма № 1-дс);

Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс);

Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс);

Звіт про власний капітал (форма № 4-дс);

Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс).

У Таблиці Звіту не передбачено подання форми фінансової звітності – Додатка до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма № 6 дс), тому фінансову звітність за формою № 6-дс подавати разом зі Звітом не потрібно.

Пунктом 46.4 ст. 46 ПКУ встановлено, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці у податковій декларації.

У разі потреби платник податків може подати разом із такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається із поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі. За потреби платник може надіслати Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма № 6-дс), затверджений згідно з Додатком до НП(С)БО 103, контролюючому органу додатково у паперовому вигляді.

З якої дати платник податку на прибуток, який за підсумками податкового (звітного) року перевищив 40 млн грн, застосовує мінімально допустимі строки амортизації ОЗ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів визначаються відповідно до ст. 138 ПКУ.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, п.п. 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Відповідно до п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

У п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначені групи основних засобів (інших необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.

Підпунктом 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Отже, для нарахування амортизації у податковому обліку та проведення коригування фінансового результату до оподаткування, платник податку на прибуток застосовує мінімально допустимі строки амортизації основних засобів з дати введення в експлуатацію кожного окремого об’єкта основних засобів.

Платникам ПДВ, які перейшли на спрощену систему оподаткування та втратили статус платника ПДВ про нарахування зобов’язань

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи зобов’язаний платник нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на останній день звітного періоду, якщо він надав послуги бюджетній установі з оплатою за рахунок бюджетних коштів та оплата не надійшла, а з наступного періоду переходить на спрощену систему оподаткування та втрачає статус платника ПДВ (наприклад якщо станом на 31.03.2026 оплата не надійшла, а з 01.04.2026 платник перейшов на спрощену систему оподаткування та втратив статус платника ПДВ), повідомляє.

Відповідно до п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом. Оскільки станом на 31.03.2026 оплата за надані послуги не надійшла і бюджетні кошти не були зараховані на рахунок платника, а також не було отримано інших видів компенсації, податкові зобов’язання з ПДВ за цією операцією не виникають. Відтак підстави для їх нарахування на останній день березня 2026 року відсутні.

При цьому у зв’язку з відсутністю податкових зобов’язань платник не складає податкову накладну та не відображає таку операцію у податковій декларації з ПДВ за березень 2026 року. Після переходу з 01.04.2026 на спрощену систему оподаткування за ставкою 5 відс. та втрати статусу платника ПДВ отримання оплати за цією операцією не є підставою для нарахування ПДВ.

До уваги фізичних осіб – підприємців!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) відповідно до п.п. 14.1.114 прим 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю(ФОП), є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Як ФОПу на загальній системі оподаткування декларувати та в якому розмірі МПЗ, якщо протягом року здійснено перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну?

Порядок визначення МПЗ встановлено ст. 38 прим. 1 ПКУ, якою, зокрема, визначено, що мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ при визначенні МПЗ у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 грн з 1 гектара.

Дія п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

У разі, якщо фізична особа – підприємець протягом року здійснила перехід зі спрощеної системи оподаткування і станом на кінець податкового (звітного) року перебуває на загальній системі оподаткування, то розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання подається у складі податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зі змінами).

Фізична особа – підприємець, яка на кінець податкового (звітного) року перебуває на загальній системі оподаткування, розраховує МПЗ за період володіння (користування) земельною ділянкою протягом календарних місяців (звітного) року, відповідно до ст. 38 прим. 1 ПКУ та з урахуванням п. 74 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яке не може становити менше 700 грн з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 грн з 1 гектара у період дії воєнного стану.

В яких випадках ДПС відмовляє у проставленні апостиля?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Правила проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджені спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.03.2023 № 125/209/293/139/999/5 (далі – Правила).

Пунктом 2 Правил визначено, що апостиль проставляється, зокрема, на офіційних документах, що видаються Державною податковою службою України та її територіальними органами.

Відповідно до абзаців першого – одинадцятого та тринадцятого п. 10 Правил у проставленні апостиля на документі відмовляється, якщо:

не підтверджено якість особи, в якій вона виступала, справжність підпису на документі якої перевіряється при проставленні апостиля;

документ не відповідає зразку або формі, встановленому на дату його видачі та/або не відповідає вимогам щодо складу та порядку розміщення обов’язкових реквізитів, який повинен містити такий документ;

текст документа неможливо прочитати внаслідок пошкодження;

документ написаний чи підписаний олівцем або отриманий через засоби факсимільного зв’язку;

у документі є незастережені виправлення або дописки;

до повноважень компетентного органу не входить проставлення апостиля на цьому документі;

компетентному органу не вдалося отримати зразки відповідних підписів, відбитків печаток та/або штампів, відомості про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, зчитати матричний двовимірний штрих-код;

підпис, відбиток печатки та/або штампа на документах, поданих для проставлення апостиля, не відповідають наявним зразкам та/або мають нечітке зображення;

відомості про кваліфікований сертифікат відкритого ключа не відповідають наявним у Електронному реєстрі апостилів відомостям про кваліфікований сертифікат відкритого ключа;

документ викликає підозру у його підробці;

документ не відповідає вимогам щодо його оформлення та/або видачі, встановлених нормативно-правовими актами на дату його видачі.

Слід зазначити, що відповідно до п. 3 Правил апостиль не проставляється, зокрема, на оригіналах, копіях (фотокопіях) нормативно-правових актів, роз’яснень та правових висновків щодо їх застосування, документах, що мають характер листування.

Зберігання пального у ємностях (власних або орендованих) у своїх приміщеннях/територіях: що з екологічним податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом та базою оподаткування (далі – Екологічний податок) є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Викид ‒ надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин (ст. 1 Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2707)).

Суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов’язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов’язані, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок (абзац одинадцятий частини першої ст. 10 Закону № 2707).

Статтею 11 Закону № 2707, зазначається зокрема, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, зокрема, обласними державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

За наявності інтегрованого довкіллєвого дозволу дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, умови щодо яких визначені інтегрованим довкіллєвим дозволом, не видається (частина дев’ятнадцята ст. 11 Закону № 2707).

Оскільки експлуатація ємностей з пальним передбачає, зокрема, випаровування забруднюючих речовин через дихальні клапани резервуарів, то суб’єкт господарювання має отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Отже, суб’єкт господарювання, який зберігає пальне (бензин, дизель, газ) у ємностях (власних або орендованих) у своїх приміщеннях або територіях є платником екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення і має отримати дозвільний документ відповідно до Порядку проведення робіт, пов’язаних з видачою дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку суб’єктів господарювання, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302 (зі змінами).

До уваги резидентів Дія Сіті!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо заповнення рядків 01 та 02 податкової декларації з податку на прибуток підприємств резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, який весь звітний період (рік) перебував у такому режимі оподаткування, повідомляє таке.

Відповідно до п.п. 14.1.282 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.

Відповідно до п. 136.8 ст. 136 ПКУ під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» ставка податку встановлюється у розмірі 9 відс. бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим. 1.2.16, 141.9 прим. 1.2.17, 141.9 прим. 1.3, 141.9 прим. 1.4) ст. 141 ПКУ.

Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах встановлено п. 137.10 ст. 137 ПКУ.

Зокрема, згідно з п.п. 137.10.1 п. 137.10 ст. 137 ПКУ резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

Підпунктом 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Податкові зобов’язання резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначаються у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).

Розрахунок податку на операції резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах відображається у Додатку ДІЯ до Декларації з подальшим перенесенням суми податку (значення графи 6 рядка 46) до рядка 06.3 ДІЯ Декларації.

Платником податку на прибуток підприємств в рядку 01 Декларації відображається дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, отриманий протягом звітного (податкового) року (з 01 січня по 31 грудня відповідного звітного (податкового) року).

Показник цього рядка має інформаційний характер для визначення звітного (податкового) податкового періоду, у разі прийняття рішення резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах про перехід на загальну систему оподаткування.

У рядку 02 зазначаються показники фінансового результату до оподаткування, визначені відповідно до правил бухгалтерського обліку, за період перебування на загальній системі оподаткування.

Отже, резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах, який протягом звітного (податкового) періоду перебував у такому режимі оподаткування:

заповнює рядок 01 Декларації;

не заповнює рядок 02 Декларації.

Щодо питання, пов’язаного з утриманням податку на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 04.03.2026 № 132 (далі – Наказ № 132) затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо питання, пов’язаного з утриманням податку на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України (далі – УПК).

В УПК розглянуто ситуацію: резидент України – ліцензіат здійснює виплати роялті нерезиденту, якому належать права на об’єкт інтелектуальної власності (ліцензіару) за користування таким об’єктом. 

Водночас згідно з умовами ліцензійного договору, укладеного між ліцензіатом та ліцензіаром, кошти сплачуються ліцензіатом на рахунки незалежного агента (представника, уповноваженої особи) – резидента України, уповноваженого нерезидентом на збір коштів. 

Питання: Хто з резидентів у описаній ситуації повинен утримувати та сплачувати податок на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України: ліцензіат чи агент (представник, уповноважена особа) ліцензіара в Україні (за умови, що діяльність агента (представника, уповноваженої особи) не призводить до створення постійного представництва ліцензіара)? 

Наказ № 132 і УПК розміщені на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii/80039.html

Діджиталізація податкових процесів: в Електронному кабінеті для платників у режимі 24/7 реалізовано понад 130 послуг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Електронний кабінет залишається найпопулярнішим онлайн-сервісом, який надає понад 130 електронних послуг для зручної взаємодії громадян і бізнесу з податковими органами.

Сервіси Електронного кабінету 24/7/365 у режимі онлайн забезпечують можливість реалізації прав та обов’язків платників податків, визначених Податковим кодексом України та іншими законами.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС.

Серед найбільш популярних сервісів є:

- доступ до публічних реєстрів: під час воєнного стану збережено можливість перегляду даних з реєстрів платників ПДВ, єдиного податку, страхувальників, неприбуткових організацій тощо;

- доступ до реєстраційних та облікових даних платника;

- Е-документ: подання податкової звітності, запитів та отримання витягів за надісланими запитами, направлення листів, надсилання запитів на публічну інформацію та на отримання індивідуальної податкової консультації;

- Доступ до інформації щодо стану розрахунків із бюджетом та реквізитів рахунків для сплати податків;

- сплата податків онлайн: можливість для фізичних осіб сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок з використанням QR-коду Національного банку України, а також будь-якою із запропонованих платіжних систем;

- перегляд даних з електронних систем адміністрування ПДВ, реалізації пального та спирту етилового, ЄРПН та ЄРАН;

- інформація про бізнес-партнера: надання платником податків контролюючому органу згоди на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі; перегляд платником податків інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб;

- листування з платниками: подання платником Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет для здійснення листування контролюючих органів в електронній формі з платниками податків.

Для зручності фізичних осіб (громадян) в Електронному кабінеті об’єднано сервіси в окремий Е-кабінет для громадян, який надає можливості:

- переглядати інформацію про об’єкти оподаткування;

- переглядати сформовані податкові повідомлення – рішення щодо сум нарахованих податкових зобов’язань по податку на майно, землю чи транспорт;

- подавати декларацію про майновий стан і доходи;

- отримувати відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;

- подавати заяви на реєстрацію / внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

Долучайтесь до взаємодії з контролюючими органами у простому і зручному форматі!

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники акцизного податку за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними виробами сплатили майже 141,8 млн гривень

Упродовж січня – березня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини за операціями з роздрібної торгівлі алкогольними напоями платники спрямували майже 141,8 млн грн акцизного податку. 

Звертаємо увагу, що базою оподаткування акцизним податком для пива, алкогольних напоїв, є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) таких підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.

У разі повернення громадянами та іншими кінцевими споживачами пива, алкогольних напоїв, які реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, база оподаткування акцизним податком зменшується на вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) повернутих товарів, якщо вартість таких товарів включалась до такої бази оподаткування акцизним податком.

При цьому, дата проведення розрахункової операції з видачі готівкових коштів за повернутий покупцем товар або оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк такого покупця відповідає податковому періоду, коли відбувається таке зменшення бази оподаткування акцизним податком.

Рентна плата: за спецвикористання води до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 29,3 млн гривень

У січні – березні 2026 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники рентної плати за спеціальне використання води спрямували понад 29,3 млн гривень. Порівняно з січнем – березнем 2025 року надходження зросли майже на 792,0 тис. гривень.

Звертаємо увагу, що дозвіл на спеціальне водокористування з встановленими у ньому лімітами використання води (далі – Дозвіл) видається:

територіальними органами Державного агентства водних ресурсів України (далі – Держводагентство);

Держводоагенством – у разі використання води водних об’єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У разі подання до центру надання адміністративних послуг заяви про одержання документа дозвільного характеру у паперовій формі Дозвіл видається через такий центр надання адміністративних послуг.

Видача інтегрованого довкіллєвого дозволу, в якому встановлюються ліміти використання води, здійснюється Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України за участю Держводагенства.

Отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску просто

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Для отримання довідки про відсутність заборгованості зі сплати, зокрема єдиного внеску, необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява).

Заява подається на вибір платника:

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/login), з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Е-кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідково:

- єдиний внесок – єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- Заява – додаток 2 до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733.

Понад 1,4 млрд грн рентної плати отримав загальний фонд держбюджету від платників Дніпропетровщини

Від платників Дніпропетровщини у першому кварталі поточного року до загального фонду державного бюджету надійшло понад 1 429,1 млн грн рентної плати. Надходження у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року зросли на понад 177,2 млн грн, або на 14,2 відсотків. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін. 

«Відкритість і системність комунікацій податкової служби з бізнесом сприяють позитивній динаміці надходжень до бюджетів. Висловлюємо вдячність платникам за роботу, відповідальність і податкову дисципліну», – зазначив керівник податкової служби регіону. 

Нагадуємо, що 30.04.2026 – останній день сплати за березень п. р. рентної плати за:

- користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

- користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України;

- транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

- транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Популярність мандрівок Україною зростає: надходження туристичного збору збільшилися на 23,6 %

У першому кварталі 2026 року надходження туристичного збору становили 82,2 млн грн. Це на 23,6 %, або на 15,7 млн грн більше показника аналогічного періоду минулого року. Тоді показник становив 66,5 млн гривень.

Найактивніше туристичний збір сплачували у традиційно популярних для відпочинку та ділових подорожей регіонах:

- місто Київ – 17,9 млн грн;

- Львівська область – 16,4 млн грн;

- Івано-Франківська область – 12,3 млн грн;

- Закарпатська область – 7,5 млн грн.

Розмір збору залежить від мінімальної заробітної плати на 1 січня поточного року. Місцеві ради самі встановлюють конкретний відсоток у таких межах:

- Для внутрішнього туризму: до 0,5 % від мінімальної заробітної плати (до 43,24 грн за добу).

- Для в'їзного (іноземного) туризму: до 5 % від мінімальної заробітної плати (до 432,35 грн за добу).

Кошти від туристичного збору спрямовуються виключно до місцевих бюджетів, що дозволяє регіонам покращувати інфраструктуру, забезпечувати соціальний захист громадян, фінансувати освіту та медицину, підтримувати обороноздатність та безпеку.

Продаж подарункових наборів, які містять алкогольні напої: про відображення у чеках РРО/ПРРО цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО), у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» (зі змінам и та доповненнями) (далі – Закон № 265). Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 8 Закону № 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО або ПРРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (зі змінами) (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розд. II Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 (далі – фіскальний чек), наведений у додатку 1 до Положення № 13, має містити обов’язкові реквізити, зокрема, такі як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої або унікальний ідентифікатор електронної марки акцизного податку, або серійний номер електронної марки акцизного податку (зазначаються у випадках, передбачених законодавством) (рядок 9 фіскального чека).

Рядки 6 – 11 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним фіскальним чеком (п. 3 розд. ІІ Положення № 13).

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів» внесено зміни до форми та змісту розрахункових документів, які стосуються виключно наявності з 01.10.2021 у фіскальних чеках (які формуються всіма без виключення РРО/ПРРО) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Отже, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети тощо), а вимагає зазначати в фіскальних чеках РРО/ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру) або сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

З метою дотримання вимог чинного законодавства пропонуємо суб’єктам господарювання здійснювати продаж подарункових наборів, які містять алкогольні напої (дві та більше пляшок в одному подарунковому наборі), з дотриманням вимог Закону № 265 та Положення № 13, яким визначено вичерпний перелік обов’язкових реквізитів для розрахункового документу, шляхом відображення в ньому цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серії та номеру) або унікального ідентифікатора електронної марки акцизного податку, або серійного номера електронної марки акцизного податку кожної пляшки алкогольного напою, які є в подарунковому наборі.

Перехід в середині року юридичної особи із спрощеної системи оподаткування (третя група) на загальну систему оподаткування: подання додатка з розрахунком загального МПЗ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

З урахуванням положення п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ платники єдиного податку, які з середини поточного року переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація № 897).

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь встановлені п. 141.9 ст. 141 ПКУ.

Відповідно до п.п. 141.9.1 п. 141.9 ст. 141 ПКУ платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.

При цьому, порядок зарахування сум податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, сплачених протягом податкового (звітного) року, у зменшення суми загального мінімального податкового зобов’язання регламентується підпунктами 141.9.2 – 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ. Суми податків, що враховуються у зменшення загального мінімального податкового зобов’язання залежать від частки сільськогосподарського товаровиробництва у загальній сумі його доходу.

Таким чином, юридична особа, яка переходить зі спрощеної системи оподаткування (третьої групи платників єдиного податку) на загальну систему оподаткування в середині року зобов’язана подавати додаток з розрахунком загального МПЗ з визначеними показниками за податковий (звітний) рік у складі Декларації № 897, яка подається за річний податковий (звітний) період, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

Щодо подання ФОПом при зміні групи платника ЄП заяви, у якій зазначається новий вид господарської діяльності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Чи має право ФОП, яка з 01.04.2026 змінює групу платника ЄП з першої на другу, подати у березні 2026 року заяву про внесення змін до реєстру платників ЄП щодо видів господарської діяльності та додати КВЕД, які відповідають умовам перебування на другій групі платників ЄП?

Відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання (далі – СГ) подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

Форма Заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

У Заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, про зміну групи та ставки платника єдиного податку (п.п. 8 п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ) та відомості про зміну видів господарської діяльності (п.п. 4 п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

Водночас відповідно до п. 298.5 ст. 298 ПКУ у разі зміни податкової адреси СГ, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПКУ реєстрація СГ як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про ставку єдиного податку та групу платника податку і види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Враховуючи зазначене фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи повинна подати заяву щодо внесення змін до реєстру платників єдиного податку про:

зміну ставки і групи єдиного податку – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу;

зміну видів господарської діяльності – не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Водночас нормами ПКУ платнику єдиного податку першої групи не заборонено одночасне внесення змін до реєстру платників єдиного податку як про зміну ставки і групи єдиного податку, так і видів господарської діяльності шляхом подання заяви за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.

Разом з цим, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування та/або не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Як визначається вартість успадкованого (подарованого) інвестиційного активу з метою оподаткування ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно абзацу десятого п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Протягом якого терміну приймається до розгляду Реєстраційна картка для отримання КЕП в КНЕДП ДПС?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для отримання електронних довірчих послуг у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України необхідно, зокрема, надати заповнену та підписану Реєстраційну картку для юридичної особи або Реєстраційну картку для фізичної особи (далі – Реєстраційна картка).

Формою Реєстраційної картки, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 21.12.2022 № 930 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» (у редакції наказу Державної податкової служби України від 04.09.2025 № 897), передбачено, що Реєстраційна картка приймається до розгляду протягом п’яти робочих днів із дня її підписання.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до абзаців першого та третього п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних, зокрема, у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

Згідно з абзацами першим та другим п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь, зокрема, нерезидентів зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1505) (далі – Перелік № 1045).

Вимоги підпунктів 140.5.4 та 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат / доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту (абзац шостий п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, абзац п’ятий п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки» (абзац сьомий п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

Якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого ст. 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації (абзац шостий п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

У випадку незастосування вимог підпунктів 140.5.4 та 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ на підставі абзацу шостого п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ та/або абзацу п’ятого п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, якщо контролюючий орган не враховує (не визнає) таку операцію за результатами аналізу відповідно до ст. 39 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому абзацом першим п.п. 140.5.2 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. При цьому інші коригування, передбачені підпунктами 140.5.4 та 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом сьомим п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ та абзацом шостим п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції (абзац восьмий п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, абзац сьомий п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).

Підпунктом «в» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що нерезиденти – це фізичні особи, які не є резидентами України.

Таким чином, платник податку при здійснені операцій з нерезидентами – фізичними особами (у т. ч. фізичними особами – підприємцями) зобов’язаний проводити коригування фінансового результату до оподаткування згідно з підпунктами 140.5.4 та 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, якщо одночасно виконуються такі умови:

операції визнаються неконтрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ;

нерезидент є резидентом держави (території), що включена до Переліку № 1045 держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;

не підтверджено суму таких витрат/доходів за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ.

Виправлення помилки суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі у звітності з акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Якщо у звітній декларації з акцизного податку (далі – Декларація), платником помилково зазначено невірний Код території, до уточнюючої Декларації він має подати Додаток 5 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» з правильним Кодом території та два Додатки 7 – до помилкового Коду території (зі зменшенням податкового зобов’язання) та до уточненого (правильного) Коду території (зі збільшенням податкового зобов’язання).

При виправленні помилки у разі зазначення невірного Коду території у розділі Д Декларації, у додатку 7 «Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах» (далі – Додаток 7), зокрема, зазначаються:

у рядку 4 Додатка 7, що подається до помилкового Коду території – суми податку, які зменшують суму податкового зобов’язання, що уточнюється;

у рядку 3 Додатка 7, що подається до уточненого (правильного) Коду території – суми податку, які збільшують суму податкового зобов’язання, що уточнюється.

Про подання Розрахунку юридичною особою – податковим агентом за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: до якого контролюючого органу подається Розрахунок з додатками 4ДФ ЮО – податковим агентом, яка нараховує (виплачує) заробітну плату працівникам, що працюють за її основним місцем обліку, та орендні платежі ФО за здавання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), місцезнаходженням яких є територія адміністративно-територіальної одиниці, інша ніж основне місце обліку, повідомляє.

Відповідно до п.п. 168.4.9 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані податковим агентом з доходів, або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:

для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.

Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (зі змінами) (далі – Порядок № 1588).

Згідно з п.п. 7.1 розд. VII Порядку № 1588 якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами) (далі – Порядок).

Пунктом 3 розд. II Порядку визначено, що Розрахунок подається до контролюючих органів за основним місцем обліку.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету та не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати єдиного внеску на небюджетні рахунки, то Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 033 заголовної частини Розрахунку, або нотаріусом за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

У рядку 032 Додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку (далі – додаток 4ДФ), який подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ, зазначаються дані про відокремлений підрозділ юридичної особи (повне найменування відокремленого підрозділу та код за Кодифікатором за місцезнаходженням підрозділу, стосовно якого юридичною особою подається Розрахунок) (п.п. 1 п. 4 розд. IV Порядку).

Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 ДФ до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу.

Щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має.

Отже, якщо юридична особа – податковий агент нараховує (виплачує) заробітну плату працівникам, що працюють за її основним місцем обліку, та орендні платежі фізичним особам за здавання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), місцезнаходженням яких є територія адміністративно-територіальної одиниці, інша ніж основне місце обліку, та у разі відсутності найманих працівників за місцезнаходженням таких земельних ділянок, земельних часток (паїв), то такий податковий агент подає Розрахунок до контролюючого органу за основним місцем обліку, в додатку 4ДФ якого зазначає ознаки доходів до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати та орендної плати.

Щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій, пов’язаних із комп’ютерними програмами, цифровим контентом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 04.03.2026 № 133 (далі – Наказ № 133) затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій, пов’язаних із комп’ютерними програмами, цифровим контентом (далі – УПК).

В УПК розглянуто 10 питань, зокрема щодо визначення категорії окремих операцій для цілей оподаткування ПДВ, а також об’єкта оподаткування ПДВ за певних умов.

Детально ознайомитись з УПК, затвердженою Наказом № 133, можна на вебпорталі ДПС України за посиланням

  https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi- konsultatsii/80024.htm

Про подання Розрахунку юридичною особою – податковим агентом за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: до якого контролюючого органу подається Розрахунок з додатками 4ДФ ЮО – податковим агентом, яка нараховує (виплачує) заробітну плату працівникам, що працюють за її основним місцем обліку, та орендні платежі ФО за здавання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), місцезнаходженням яких є територія адміністративно-територіальної одиниці, інша ніж основне місце обліку, повідомляє.

Відповідно до п.п. 168.4.9 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані податковим агентом з доходів, або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).

Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) до контролюючого органу за основним місцем обліку:

для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу (з розбивкою по місяцях звітного кварталу);

для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця.

Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (зі змінами) (далі – Порядок № 1588).

Згідно з п.п. 7.1 розд. VII Порядку № 1588 якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами) (далі – Порядок).

Пунктом 3 розд. II Порядку визначено, що Розрахунок подається до контролюючих органів за основним місцем обліку.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету та не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати єдиного внеску на небюджетні рахунки, то Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 033 заголовної частини Розрахунку, або нотаріусом за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

У рядку 032 Додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку (далі – додаток 4ДФ), який подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ, зазначаються дані про відокремлений підрозділ юридичної особи (повне найменування відокремленого підрозділу та код за Кодифікатором за місцезнаходженням підрозділу, стосовно якого юридичною особою подається Розрахунок) (п.п. 1 п. 4 розд. IV Порядку).

Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 ДФ до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу.

Щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має.

Отже, якщо юридична особа – податковий агент нараховує (виплачує) заробітну плату працівникам, що працюють за її основним місцем обліку, та орендні платежі фізичним особам за здавання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), місцезнаходженням яких є територія адміністративно-територіальної одиниці, інша ніж основне місце обліку, та у разі відсутності найманих працівників за місцезнаходженням таких земельних ділянок, земельних часток (паїв), то такий податковий агент подає Розрахунок до контролюючого органу за основним місцем обліку, в додатку 4ДФ якого зазначає ознаки доходів до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати та орендної плати.

Щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій, пов’язаних із комп’ютерними програмами, цифровим контентом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 04.03.2026 № 133 (далі – Наказ № 133) затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій, пов’язаних із комп’ютерними програмами, цифровим контентом (далі – УПК).

В УПК розглянуто 10 питань, зокрема щодо визначення категорії окремих операцій для цілей оподаткування ПДВ, а також об’єкта оподаткування ПДВ за певних умов.

Детально ознайомитись з УПК, затвердженою Наказом № 133, можна на вебпорталі ДПС України за посиланням

Податковий сервіс без бар’єрів: отримуйте державні послуги у максимально зручному та доступному форматі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до принципів Національної стратегії із створення безбар’єрного простору податкова служба спрямовує свою діяльність на забезпечення отримання державних послуг у максимально зручному, зрозумілому та доступному форматі для кожної людини, незалежно від її фізичних можливостей чи обставин.

У Центрах обслуговування платників платники мають можливість отримати необхідні послуги у максимально зручному і доступному форматі.

Фізична доступність:

- входи до ЦОП обладнані зручними пандусами та кнопками виклику персоналу.

- у залах очікування та обслуговування передбачено достатньо простору для вільного пересування людей на кріслах колісних.

Цифрова доступність та інклюзивність:

- розвиток дистанційних сервісів: будь-яку заяву можна подати через Електронний кабінет або портал Дія, не виходячи з дому;

- вебпортал ДПС адаптований для людей з порушеннями зору;

Інформаційна підтримка:

- фахівці надають консультативну та практичну допомогу кожному, хто її потребує;

- інформаційні матеріали у ЦОПах стають більш зрозумілими та структурованими, щоб кожен міг легко розібратися в алгоритмах отримання послуг.

Спеціальний супровід:

- для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) діє спрощений порядок отримання довідок та реєстраційних номерів за місцем фактичного перебування;

- впроваджено та активно використовується відеозв’язок для людей із порушеннями слуху.

Обирайте зручний варіант та користуйтеся ресурсами податкової служби!

До загального фонду держбюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 5,9 млн грн частини чистого прибутку

Упродовж першого кварталу поточного року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини сплатили понад 5,9 млн грн частини чистого прибутку. Надходження зросли на понад 2,1 млн грн, або на 54,8 відсотків.

Повідомляємо, що фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Відповідно до абзацу третього п. 46.1 ст. 46 ПКУ розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, який подається до контролюючого органу відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюється до податкової декларації. 

Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, передбачені пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Зокрема, податкова декларація повинна включати інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Транспортний податок: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 3,1 млн гривень

У січні – березні 2026 року юридичні особи сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 3,1 млн грн транспортного податку. Порівняно з січнем – березнем минулого року надходження зросли на 13,4 тис. гривень.

Звертаємо увагу, що згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Дайджест "Події тижня"

 06 квітня 2026

Підтримка аграріїв Дніпропетровщини: прозорий обмін інформацією між владою та бізнесом

В умовах сьогодення, працівники агросектору Дніпропетровської області стикаються з комплексом викликів, зумовлених як близькістю до зони бойових дій, так і загальноекономічними та екологічними факторами. З метою обговорення ключових викликів у сучасних реаліях та задля консолідації зусиль для стабільної роботи підприємств сільського господарства за ініціативою Дніпропетровської обласної державної адміністрації (Дніпропетровська ОДА) відбулася нарада з представниками аграрного бізнесу. У центрі уваги – підтримка сільгоспвиробників в умовах воєнного стану. Захід очолив голова Дніпропетровської ОДА – начальник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. До діалогу долучився заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Максим Яіцький. Податківці регіону нагадали, що під час воєнного стану для аграріїв діють податкові пільги, спрямовані на підтримку галузі. 

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/997997.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1AHjQph5Ub/

06 квітня 2026

Податківці Дніпропетровщини – про особливості нарахування плати за квадратні метри у період воєнного стану

На онлайн-зустрічі з платниками податків – фізичними особами фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проінформували про особливості нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок, податок на «нерухомість»), у період дії воєнного стану. У центрі обговорення – звільнення фізичних осіб від сплати податку за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості: - що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих рф; - знищені; пошкоджені, тобто як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації, внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/998115.html

08 квітня 2026

Деклараційна кампанія 2026: відомі спортсмени демонструють податкову культуру

Триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2025 році. У цей період податкова служба активно інформує громадян про важливість своєчасного подання податкових декларацій про майновий стан і доходи (податкова декларація) та виконання своїх податкових зобов’язань. Так, до Лівобережного центру обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області завітали українські спортсмени, майстри спорту з фігурного катання, чемпіони України та учасники чемпіонатів Європи, світу та Олімпійських ігор Катерина Костенко-Талан та Роман Талан. Під час зустрічі спортсмени ознайомилися з роботою податкової, відзначили зручність процедур подання податкової декларації та звернули увагу, що сучасні сервіси значно спрощують взаємодію громадян із податковими органами та роблять цей процес доступним і зрозумілим.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/999050.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1EDNWvqRuc/

09 квітня 2026

Онлайн-зустріч податківців Дніпропетровщини з платниками: акциз без помилок – від реєстрації до декларації

Відкритість діалогу зменшує ризики для бізнесу: у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулася онлайн-зустріч податківців з платниками акцизного податку регіону. Спілкувались з питань адміністрування акцизного податку: реєстрація платником податку, порядок та терміни подання декларації, строки сплати. Акцизний податок – один із ключових інструментів державної фіскальної політики у сфері обігу підакцизних товарів, що регулює цінову політику та забезпечує надходження до бюджетів усіх рівнів. Під час зустрічі суб’єктам господарювання (СГ) нагадали, які товари віднесено до підакцизних, хто є платником податку та порядок подання і заповнення декларації з акцизного податку (декларація) платниками, які здійснюють виробництво підакцизних товарів та реалізацію алкогольних напоїв у роздрібній мережі. Окремо розглянули типові помилки, яких припускаються платники акцизного податку під час заповнення звітності.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/999305.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/17W9xsZnaE/

09 квітня 2026

Як уникнути помилок при розрахунку мінімального податкового зобов’язання: податківці Дніпропетровщини провели роз’яснювальний захід

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся інформаційний захід, присвячений актуальним питанням визначення мінімального податкового зобов’язання (МПЗ). Цільовою аудиторією заходу стали фізичні особи, які є власниками та користувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення та представники територіальних громад Дніпропетровщини.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/999311.html

09 квітня 2026

Тепло свята для захисників: податківці Дніпропетровщини з почуттям глибокої вдячності та поваги привітали воїнів

Великдень є найважливішим християнським святом, яке зберігає давні традиції та водночас адаптується до умов сьогодення. Цього року податківці Дніпропетровщини, долучившись до акції «Смак Великодня: традиції, що об’єднують», приготували великодні дарунки, аби передати відчуття родинного затишку та щиру вдячність нашим захисникам, які щодня мужньо боронять нашу державу. Кожен учасник прагнув разом із великодніми смаколиками поділитись з нашими воїнами частинкою душевного тепла, щирою підтримкою та безмежною вдячністю за їхню мужність, завдяки якій ми маємо спокій та безпеку.

Субсайт:  https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/999492.html

Фейсбук: https://www.facebook.com/share/p/1AwVANrLge/

10 квітня 2026

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання щодо порядку сплати податків, зборів та інших платежів»

На запитання відповідала начальник відділу обліку платежів та зведеної звітності управління економічного аналізу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – Ірина Грабар.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1000192.html

13 квітня 2026

Податківці Дніпропетровщини продовжують діалог з бізнесом та громадськістю

Упродовж минулого тижня податківці Дніпропетровської області провели низку інформаційних заходів, серед яких – засідання «круглих столів», семінари та зустрічі. Засідання «круглих столів» організовано у містах Дніпро, Самар, Нікополь і Тернівка; селищах Солоне та Софіївка; селі Лозуватка. У фокусі уваги – Національна стратегія доходів до 2030 року, Деклараційна кампанія – 2026 та комплаєнс-ризики. Приділили увагу електронним сервісам Державної податкової служби України (ДПС), а саме: «Електронному кабінету», антикорупційному сервісу «Пульс» і «TAX Control». Винесли на обговорення також питання безбар’єрності податкової служби, мета якої – зручна та доступна взаємодія з кожним громадянином.

Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1000037.html

555 млрд грн у чеках за березень: виторг зріс майже на чверть

У березні 2026 року через зареєстровані РРО/ПРРО пройшло 555 млрд грн виторгу. Це на 22,9 % більше, ніж у березні минулого (451,7 млрд грн). У грошовому еквіваленті приріст склав 103,3 млрд грн, що свідчить про відчутний прогрес у напрямі детінізації.

Середньодобовий виторг зріс до 17,9 млрд грн проти 14,6 млрд грн торік. Таким чином, щоденний приріст становив 3,3 млрд грн.

Позитивна динаміка спостерігається і в кількості розрахункових документів:

- за місяць сформовано 932,9 млн чеків – це на 9 % більше, ніж у березні 2025 року (+77,3 млн);

- середньодобова кількість – 30,1 млн чеків, що на 2,5 млн більше, ніж рік тому.

Зростання показників пов’язане як із поступовим переходом платників на прозорі моделі ведення бізнесу, так із послідовною  роботою податкової служби – від контролю за проведенням розрахунків до роз’яснень і консультацій для підприємців. У підсумку це сприяє збільшенню частки операцій, які проходять фіскалізацію.

Досягнуті показники – це не лише цифри, а свідчення зростання довіри, відповідальності та економічної зрілості платників податків.

Податківці Дніпропетровщини продовжують діалог з бізнесом та громадськістю

Упродовж минулого тижня податківці Дніпропетровської області провели низку інформаційних заходів, серед яких – засідання «круглих столів», семінари та зустрічі.

Засідання «круглих столів» організовано у містах Дніпро, Самар, Нікополь і Тернівка; селищах Солоне та Софіївка; селі Лозуватка. У фокусі уваги – Національна стратегія доходів до 2030 року, Деклараційна кампанія – 2026 та комплаєнс-ризики. Приділили увагу електронним сервісам Державної податкової служби України (ДПС), а саме: «Електронному кабінету», антикорупційному сервісу «Пульс» і «TAX Control». Винесли на обговорення також питання безбар’єрності податкової служби, мета якої – зручна та доступна взаємодія з кожним громадянином.

Під час семінарів у містах Дніпро, Покров; селищі Царичанка; селах Воскресенівка та Межиріч, говорили про:

- важливість легалізації трудових відносин;

- роботу Офісу податкових консультантів та консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області;

- можливості мобільного застосунку ДПС «Моя податкова»;

- важливість своєчасної сплати податків до бюджету і необхідності погашення податкової заборгованості.

Зустрічі відбулися у містах Дніпро, Кам’янське та Нікополь. Під час заходів розглянули порядок нарахування та сплати єдиного внеску, особливості оподаткування майна та сплати податку на нерухомість, земельного податку та орендної плати за землю, а також умови отримання податкових пільг. Акцентували увагу на сучасних цифрових сервісах, які дозволяють платникам відстежувати свої податкові зобов’язання, стан розрахунків з бюджетом, наявність податкового боргу.

У ході онлайн-зустрічі з учнями гімназії № 7 Самарівської міської ради йшлося про історію становлення податкової системи, її структуру та ключову роль податків у забезпеченні життєдіяльності держави й суспільства. Говорили й про податкову знижку, яка дозволяє громадянам частково компенсувати витрати, понесені за минулий рік, зокрема за навчання.

Затребуваним в області залишається мобільний Центр обслуговування платників. Здійснено виїзди до міст Дніпро, Підгородне, Вільногірськ, П’ятихатки; селища Царичанка, Томаківка, Губиниха; сіл Бунчужне, Могилів та Топила. Податківці надавали адміністративні послуги, зокрема, оформлення картки платника, прийняття заяв на пільги чи перерахунки. Також консультували громадян з актуальних податкових питань, а саме: отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, порядок нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, подання податкової декларації про майновий стан і доходи за допомогою електронних сервісів.

Подібні заходи допомагають будувати відкритий діалог з бізнесом та громадськістю і робити податкові сервіси зрозумілими й доступними для кожного.

Цифри, що говорять: результати роботи консультаційного центру на Дніпропетровщині

Консультаційні центри – це оперативна підтримка у розблокуванні зупинених ПН/РК та виключення платників ПДВ з переліку ризикових

Надання роз’яснень та практичної допомоги бізнесу, методологічна підтримка суб’єктів господарювання (СГ) для упередження блокування податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК), робота з ризиковими платниками, оперативне вирішення спірних питань, підвищення прозорості – основні цілі та завдання консультаційних центрів з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) (консультаційний центр), створених при територіальних органах Державної податкової служби України.

Консультаційний центр на Дніпропетровщині: форми комунікацій з бізнесом

Як інструмент методологічної та практичної допомоги бізнесу консультаційний центр Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) використовує різноманітні форми комунікацій: зустрічі в офлайн- та онлайн-форматах, телефонні консультації.

Так, за період його роботи (з 04.02.2025 по 08.04.2026) здійснено 1 928 заходів по взаємодії податкової служби регіону з 2 600 СГ.

На 63 особисті офлайн-зустрічі у рамках функціонування консультаційного центру ГУ ДПС запрошено 101 платник податку на додану вартість (ПДВ, податок) задля надання фахової підтримки у питанні виключення з переліку ризикових та врахуванні таблиць даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця даних).

Приймаючи до уваги галузеву специфіку діяльності підприємств, під час комунікацій платники отримали роз’яснення та розширені консультації щодо підстав віднесення до переліку ризикових згідно з Порядком № 1165 та подальших дій підприємств.

Розроблені та надані дорожні карти – індивідуальні покрокові інструкції для бізнесу, щоб допомогти вийти з ризикової категорії, розблокувати зупинені ПН/РК в ЄРПН та забезпечити дотримання податкового законодавства.

Крім того, консультації та комунікаційний супровід з питань розблокування ПН та роботи автоматизованої Системи моніторингу оцінки ризиків (СМКОР) надавались у ході проведених 47 онлайн-зустрічей за участі 681 СГ.

Також 1 818 платникам ПДВ, які звернулися на номери телефонів консультаційного центру ГУ ДПС, надані роз’яснення.

Звернення, скеровані платниками податку до консультаційного центру ГУ ДПС у телефонному режимі, переважно стосувалися:

- причин зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН;

- питання формування пакету документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено;

- порядку та вимог до заповнення та подання Таблиці даних;

- причин відмови у реєстрації ПН/РК в ЄРПН та неврахування Таблиці даних;

- причин направлення повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

Про роботу консультаційного центру у Дніпропетровській області у цифрах

Результат системної роботи консультаційного центру ГУ ДПС – зменшення загальної кількості податкових накладних, які зупиняються в ЄРПН. Якщо за березень 2025 року цей показник складав 0,73 відсотки, то за березень 2026 року він зменшився до 0,38 відсотків.

До того ж, з початку роботи консультаційного центру регіональною комісією:

- враховано 2 395 Таблиць даних, що складає 50,5 відсотків від загальної кількості поданих Таблиць (4 744);

- розглянуто документи щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій по 99 700 ПН/РК, з яких по 93 346, а це – понад 93,6 відсотків, прийняті рішення про їх реєстрацію в ЄРПН;

- виключено з переліку ризикових 2 001 платник податків.

Номери телефонів консультаційного центру ГУ ДПС

Консультаційний центр ГУ ДПС працює за режимом роботи податкової служби області: з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв, перерва з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв, вихідні дні – субота і неділя.

Для оперативного зв’язку та отримання детальних роз’яснень, уникнення типових помилок при поданні документів для розблокування ПН/РК в ЄРПН платники мають можливість звернутись на номери телефонів консультаційного центру ГУ ДПС: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13.

Нагадуємо, що для створення безпекових умов, під час повітряної тривоги номери телефонів не працюють.

Довідково:

Порядок № 1165 – Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами).

Електронний кабінет – доступний і комфортний податковий сервіс

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Електронний кабінет (Е-кабінет) – найпопулярніший електронний сервіс, в меню якого для суб’єктів господарювання та громадян реалізована велика кількість електронних послуг.

Сервіси Е-кабінету доступні з персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.

Вхід до приватної частини Е-кабінету здійснюється, зокрема за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua та шляхом онлайн-ідентифікації з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Застосування платниками Е-кабінету при взаємодії з контролюючими органами має низку переваг, а саме:

- відсутність помилок в обов'язкових реквізитах поданої декларації, оскільки під час формування звітності такі реквізити автоматично заповнюються на підставі даних платника, наявних у базах даних органів ДПС;

- запобігання поданню звітності не в повному обсязі, адже звітність приймається пакетом (декларація разом з усіма додатками);

- можливість перевірки звіту на наявність арифметичних помилок;

- отримання квитанції про прийняття або неприйняття надісланого звіту органами ДПС;

- доступ до повної інформації щодо розрахунків з бюджетом;

- податковий календар, який нагадує про строки подання звітності та сплати податків і зборів;

- оперативне отримання інформації щодо особистих реєстраційних даних, наявних у базах даних органів ДПС;

- можливість електронного листування з ДПС;

- доступність сервісу 24/7/365.

З повною інструкцією щодо функціоналу Е-кабінету, можливостями режимів та сервісів, відповідями на популярні запитання тощо можна ознайомитись за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Крім того, доступно та просто про сервіси Е-кабінету та Е-кабінету для громадян – в інформації підрозділу «Е-кабінет» розділу «Онлайн-навчання» вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/).

Також переглянути інструктивні матеріали щодо функціоналу Електронного кабінету можна за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/funktsional-e-kabinetu/instruktivni-materiali/.

Понад 1,9 млрд грн плати за землю – внесок платників у фінансовий потенціал Дніпропетровщини

Протягом січня – березня 2026 року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло понад 1 940,4 млн грн плати за землю. Як поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, це більше ніж за підсумками відповідного періоду 2025 року майже на 242,4 млн, або на 14,3 відсотки.

«Дякуємо платникам за важливий внесок у підтримку економіки регіону. Адже місцеві податки та збори забезпечують необхідний фінансовий ресурс для стабільної роботи інфраструктури, лікарень, навчальних закладів області», – підкреслив очільник податкової служби Дніпропетровщини.

Нагадуємо, що 20.04.2026 – останній день подання за березень 2026 року:

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) у разі неподання податкової декларації на 2026 рік;

- податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120¹ глави 19 розділу ІV Земельного кодексу України у разі неподання податкової декларації на 2026 рік. 

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Актуальні питання щодо порядку сплати податків, зборів та інших платежів»

На запитання відповідала начальник відділу обліку платежів та зведеної звітності управління економічного аналізу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – Ірина Грабар.

Питання: Які обов’язкові реквізити платіжної інструкції?

Відповідь: Відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 року № 163 платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Найменування платника», «Код платника» та «Призначення платежу».

Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюються реквізити «Найменування фактичного платника» та «Код фактичного платника».

Питання: Як заповнювати реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції?

Відповідь: Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом від 22 березня 2023 року № 148 (далі – Порядок № 148). Реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції, включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку, затвердженим Наказом № 148;

У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.

Питання: Якщо платник в реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції зазначив помилковий «Код виду сплати»?

Відповідь: У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати

Питання: В яких випадках необхідно заповнювати реквізит «Код фактичного платника»?

Відповідь: При готівкових розрахунках платники / громадяни під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізити «Найменування фактичного платника», «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.

Також при безготівкових розрахунках за відокремлені підрозділи (філії), юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:

реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);

реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);

реквізит «Призначення платежу».

Питання: Як правильно сплатити податки через мобільний застосунок банку?

Відповідь: Щоб сплатити податкове зобов’язання платника податків через мобільний додаток банку, необхідно зробити декілька кроків.

Перший крок: відкрийте  застосунок у мобільному телефоні та оберіть розділ для сплати податків та заповніть платіжну інструкцію, вказавши:

• власний податковий номер та ПІБ (автоматично заповнюється банком);
• найменування та код органу Казначейства, номер ІВАN рахунку;
• суму податку;

• призначення платежу: код виду сплати та додаткову інформацію запису (короткий опис у довільній формі інформації про податок, який сплачується, та звітний період).

Другий крок: перевірте, що всі дані, заповнені у платіжній інструкції є вірними (у т. ч. власний податковий номер) та підтвердить платіж.

ВАЖЛИВО: у реквізитах «Найменування фактичного платника» та «Код фактичного платника» платіжної інструкції платник заповнює податковий номер та ПІБ того громадянина, податкові зобов’язання

Фактична перевірка магазину з реалізації рибної продукції

Фахівці управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постійній основі здійснюють аналіз проведення суб’єктами господарювання підприємницької діяльності.

Застосування належним чином зареєстрованих РРО або ПРРО та видача відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків) споживачам при проведенні розрахункових операцій – під особливою увагою.

На території м. Дніпро проведено фактичну перевірку рибного магазину, в якому здійснює діяльність ФОП.

Відповідно до інформації з баз даних податкової служби та документів, наданих під час проведення фактичної перевірки ФОПа, встановлено факти продажу товарів без застосування належним чином зареєстрованого РРО/ПРРО та без видачі споживачам розрахункових документів встановленої форми.

За результатами фактичної перевірки зафіксовано порушень на загальну суму 3,7 млн гривень. 

Військовий збір зріс на понад чверть: до бюджету надійшло 43,5 млрд грн за квартал

У січні – березні 2026 року надходження військового збору до бюджету склали 43,5 млрд грн. Це на 27,5 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Торік надійшло 34,1 млрд грн військового збору.

Лідери за обсягами надходжень:

- місто Київ – 14,2 млрд грн;

- Дніпропетровська область – 4,6 млрд грн;

- Львівська область – 3,4 млрд грн;

- Харківська область – 2,8 млрд грн.

Зростання надходжень свідчить про відповідальну позицію платників, адже військовий збір залишається одним із ключових джерел фінансової підтримки сектору безпеки і оборони.

Довідково.

Ставка військового збору для фізичних осіб становить 5 % від доходу, що підлягає оподаткуванню:

- заробітна плата;

- доходи від оренди нерухомості;

- виграші;

- відсотки за банківськими депозитами;

- інші оподатковувані доходи.

Не оподатковуються військовим збором:

- соціальні виплати;

- пенсії;

- стипендії;

- доходи від облігацій внутрішньої державної позики;

- інші доходи, що не підпадають під оподаткування ПДФО.

Ставки військового збору для ФОП:

- І, ІІ та IV груп – 10 % від мінімальної заробітної плати (864,70 грн);

- ІІІ групи (юридичні та фізичні особи, що сплачують єдиний податок) – 1% від доходу за підсумками кварталу.

До уваги платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Якщо термін дії ваших кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів добігає кінця, вам не обов’язково знову відвідувати представництва Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС України (далі – КНЕДП ДПС). Оновити їх можна самостійно дистанційно за декілька хвилин і таким чином онлайн продовжити термін дії своїх сертифікатів ще на 2 роки.

Головна умова: ваші реєстраційні дані (ПІБ, адреса тощо) залишилися незмінними, а діючий ключ ще активний і ви пам'ятаєте до нього пароль. Дистанційне оновлення не застосовується до сертифікатів:

-  які сформовані з використанням міжнародних алгоритмів RSA або ECDSA;

-  особистий ключ до яких зберігається у «Хмарному сховищі» КНЕДП ДПС.

Онлайн оновити сертифікати можна:

▼ на сайті КНЕДП ДПС

Для цього потрібно:

-  перейти на сайт КНЕДП ДПС ca.tax.gov.ua;

-  у лівому меню обрати «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»;

-  обрати розділ «On-line»;

-  перейти до опції «Зчитати діючий ключ»;

-  натиснути «Обрати» та вибрати файл ключа (наприклад: «key-6.dat або .pfx») або захищений носій (наприклад: Алмаз-1К або Кристал-1);

-  ввести пароль захисту та натиснути «Зчитати»;

-  натиснути «Далі»;

-  підписати автоматично сформований Договір про надання кваліфікованих електронних довірчих послуг, обравши «Підписати та надіслати»;

створити новий ключ, ввести пароль доступу до нового ключа та підтвердити його;

-  натиснути «Сформувати» та зберегти файл.

▼ Через програму «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1»

Для цього потрібно:

-  перейти на сайт КНЕДП ДПС ca.tax.gov.ua;

-  у лівому меню обрати «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»;

-  обрати розділ «За допомогою Користувача ЦСК»;

-  завантажити та встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» (рекомендуємо до перегляду «Відеоінструкцію по повторному (дистанційному) формуванню сертифікатів за електронним запитом», а також детальний опис по роботі сервісу «Настанови користувача»);

- відкрити програму «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» і натиснути кнопку «Згенерувати ключі»;

-  обрати пункт «Сформувати нові сертифікати у ЦСК на основі наявних діючих ключів»;

-  обрати файл ключа, ввести пароль та натиснути «Зчитати»;

-  ознайомитися з Договором про надання кваліфікованих електронних довірчих послуг та натиснути «Підписати»;

-  перевірити актуальність своїх даних;

-  обрати пункт «Згенерувати на поточний носій» і натиснути «Далі»;

-  встановити та підтвердити пароль;

-  після відкриття вікна «Отримані нові сертифікати» натиснути «ОК» та «Завершити».

Щойно ви сформуєте нові сертифікати, ваші старі ключі автоматично стануть недійсними.

Сервіс працює лише для клієнтів КНЕДП ДПС.

У січні – березні 2026 року відокремленими пунктами реєстрації Дніпропетровської області сформовано майже 10 тисяч кваліфікованих сертифікатів електронного підпису та печатки, а це близько 5 тисяч задоволених клієнтів.

Багато клієнтів скористались сервісом повторного (дистанційного) формування сертифіката за електронним запитом та самостійно згенерували ключі і продовжили дію кваліфікованих сертифікатів на 2 роки.

Долучайтесь!

Цінуйте свій час, використовуйте електронний сервіс КНЕДП ДПС, який працює 24/7 та дозволяє віддалено, без черг і без візитів, без особистої присутності в представництвах КНЕДП ДПС і без документів, без значних витрат часу, безкоштовно сформувати нові сертифікати всього за декілька хвилин.

Цифровізація робить взаємодію з податковою швидкою та комфортною!

Невірне заповнення полів «Код виду сплати» або «Додаткова інформація запису» реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції: чи можна виправити помилку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує., що порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 148).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку № 148, зокрема, визначено, що під час сплати податків, зборів на бюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:

«Код виду сплати»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148;

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

У разі коли платником при сплаті, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку № 148, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання за кодом виду сплати 101 (п. 4 розд. ІІ Порядку № 148).

Законодавством не передбачена відповідальність платників податків у разі невірного заповнення полів «Код виду сплати» або «Додаткова інформація запису» реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції.

Поряд з цим, Порядок № 148 не містить норми щодо можливості виправлення платником невірного заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції.

Незалежна професійна діяльність: формування загального оподатковуваного доходу та суми витрат

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом (винагородою) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (п. 178.6 ст. 178 ПКУ).

Типова форма такого обліку та порядок його ведення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 (далі – Порядок).

Так, відповідно до Порядку:

 у графі 1 типової форми зазначається дата запису. Записи ведуться в хронологічному порядку;

у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення незалежної професійної діяльності, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, у касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

у графі 3 вказується сума повернутих особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, коштів за товари (роботи, послуги) та/або повернутої передплати;

у графі 4 вказується сума, яка розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, коштів за товари (роботи, послуги) (графа 3);

інформація про документально підтверджені витрати, пов’язані з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності, зазначається у графах 5 – 10;

у графі 11 зазначається сума чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (графа 4) та сумою документально підтверджених витрат, пов’язаних з провадженням незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8, 9, 10).

Дані обліку доходів і витрат заповнюються з наростаючим підсумком у гривнях з копійками та використовуються для заповнення річної податкової декларації про майновий стан і доходи.

Отже, чистий оподаткований дохід розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу та загальною сумою документально підтверджених витрат. Застосування термінів «касовий метод» або «перша подія» для особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, ПКУ не передбачено.

Випадки, в яких не підлягає включенню до річної податкової декларації про майновий стан і доходи дохід фізичної особи від продажу інвестиційного активу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує.

Платник податку на доходи фізичних осіб обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 розд. ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:

а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн), що у 2026 році складає 4660,00 грн на місяць (3328,00 грн х 1,4);

б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації) та п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, з урахуванням курсових різниць).

У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.

Які необхідно платнику надати документи для укладання договору про добровільну сплату єдиного внеску?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Перелік документів, необхідних для укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, передбачено п.п.1 п. 3 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (із змінами і доповненнями) (далі – Інструкція № 449).

Всі платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску з деяких видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, подають до контролюючих органів за місцем проживання в паперовому або електронному вигляді:

- заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449;

- копію трудової книжки (за наявності);

- виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5);

- копію документа, що посвідчує особу.

Особи, зазначені у абзаці другому п. 1 розд. V Інструкції № 449 члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (одночасно на пенсійне, на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності), надають також документ, що підтверджує їх членство у такому господарстві, а особи, зазначені в абзаці шостому частини першої ст. 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», – копію трудового договору.

Створення у паперовій (електронній) формі РРО/ПРРО дублікату касового чеку, у тому числі у разі його втрати, законодавством не передбачено

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Згідно з п. 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО (далі – ПРРО), з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Фіскальний звітний чек (Z-звіт) – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) РРО або ПРРО, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу (ст. 2 Закону № 265).

Відповідно до пп. 1, 2 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Одним із обов’язкових реквізитів фіскального касового чека є, зокрема, фіскальний номер фіскального чека/фіскальний номер електронного фіскального чека, перед яким друкується назва «ЧЕК №» (рядок 26), дата (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції, які зазначаються в рядку 27 чека. Форма № ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до Положення № 13.

При цьому, п. 9 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкт господарювання повинен щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» із змінами та доповненнями затверджені Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі – Вимоги до РРО) та Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування.

Так, відповідно до п. 13 Вимог до РРО формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності:

друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам’яті;

обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті;

створення в електронній формі та внесення інформації Z-звіту до носія контрольної стрічки в електронній формі;

друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність фіскального звітного чека.

Згідно з п. 1.2 розд. I Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами та доповненнями, контрольна стрічка ПРРО – електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек хешу попереднього розрахункового документа або фіскального звітного чека та зберігаються в електронній формі ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

Враховуючи вищевикладене, створення у паперовій та/або електронній формі РРО та/або ПРРО дублікату фіскального касового чеку у разі його втрати функціями РРО та/або ПРРО та нормами чинного законодавства не передбачено, оскільки при створенні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та даний звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки податку на додану вартість і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).

Чи зобов’язаний благодійник – фізична особа, який внесений до Реєстру волонтерів, отримувати та зберігати документи, які підтверджують надання благодійної допомоги?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Чи повинен благодійник – фізична особа, який внесений до Реєстру волонтерів, отримувати та зберігати документи, які підтверджують надання благодійної допомоги особам, визначеним підпунктами «а» та «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України?

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. 

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 165.1. При цьому первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями)).

Орендар земельної ділянки зобов’язаний надавати до органу ДПС копію договору оренди земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Відповідно до абзацу п’ятого частини другої ст. 25 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (зі змінами та доповненнями) орендар земельної ділянки зобов’язаний у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом – також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Чи можна дохід від продажу об’єктів нерухомості, який підлягає оподаткуванню ВЗ, зменшити на документально підтверджені витрати на придбання такого об’єкта?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, п.п. 164.2.4 якого визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями, зокрема, ст. 172 ПКУ.

Згідно з п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставками, визначеними п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до абзацу другого п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ майно отримано платником податку у спадщину.

Дохід від продажу об’єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання об’єкта нерухомості, розташованого на території України (абзац п’ятий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання такого об’єкта, майнових прав (абзац шостий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Перелік витрат на придбання об’єкта нерухомості, визначено підпунктами «а» – «і» абзацу сьомого п. 172.2 ст. 172 ПКУ.

При цьому якщо платник податку скористався правом на зарахування витрат, він зобов’язаний задекларувати доходи від усіх операцій з продажу, міни чи іншого відчуження відповідних об’єктів, здійснених протягом звітного (податкового) року, в тому числі і у разі якщо стороною відповідного договору є юридична особа чи самозайнята особа.

Копії документів, що підтверджують зазначені витрати, надаються разом з податковою декларацією.

Враховуючи зазначене, з метою зменшення доходу, отриманого від продажу об’єктів нерухомості, що підлягає оподаткуванню військовим збором, фізична особа може скористатися правом на зарахування документально підтверджених витрат, понесених на придбання об’єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ.

Порядок надання суб’єктом господарювання документів (копій) для проведення перевірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Порядок надання платниками податків документів визначено ст. 85 Податкового кодексу України.

Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов’язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=35504

До уваги резидентів Дія Сіті!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.282 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.

Юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті (абзац перший п.п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).

Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах встановлено п. 137.10 ст. 137 ПКУ.

Зокрема, п.п. 137.10.1 п. 137.10 ст. 137 ПКУ визначено, що резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 ПКУ та п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 137.10.3 п. 137.10 ст. 137 ПКУ).

Податкові зобов’язання резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначаються у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію», Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336, сплата та повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств здійснюється на/з рахунки (ів), відкриті (их) за кодами класифікації доходів бюджету:

11021000 – податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники;

11021001 – податок на прибуток підприємств, сплачений іншими платниками (для повернення податку, сплаченого на території м. Києва з 01.08.2025 до 31.12.2025, та сплаченого на інших територіях до 01.01.2015);

11023000 – податок на прибуток підприємств на особливих умовах, що сплачується резидентами Дія Сіті;

11023001 – податок на прибуток підприємств на особливих умовах, що сплачується резидентами Дія Сіті (для повернення податку, сплаченого на території м. Києва з 01.08.2025 до 31.12.2025, та сплаченого на інших територіях до 01.01.2015).

Отже, після переходу в середині року з загальної системи оподаткування із застосуванням базового річного звітного періоду резидент Дія Сіті як платник податку на особливих умовах подає Декларацію за податковий (звітний) рік, в якій відображаються результати діяльності при перебуванні на загальній системі оподаткування та здійснюються в цій же Декларації обрахування податку на прибуток, що підлягає сплаті за рік, як резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах.

Оскільки Декларація за податковий (звітний) період – рік подається резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, то сплата податку на прибуток здійснюється на код бюджетної класифікації 11023000, у т. ч. якщо в Декларації задекларовано тільки суму податку на прибуток за результатами діяльності на загальній системі оподаткування.

Діють нові довідники пільг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 01.04.2026 на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html розміщено нові довідники пільг (станом на 31.03.2026), а саме:

- Довідник №133/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

- Довідник №133/2 інших податкових пільг.

Нагадуємо, що довідник податкових пільг – це документ, який містить інформацію про всі пільги, встановлені законодавством України, та дозволяє платникам податків правильно застосовувати при формуванні податкової звітності. 

У довіднику зазначається назва пільги; код пільги, який потрібно вказувати у декларації; тип податку, до якого застосовується пільга (ПДВ, податок на прибуток підприємств, акцизний податок, податок на майно тощо); умови та строки дії пільги та чи призводить така пільга до втрат бюджету.

Облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюють контролюючі органи на підставі інформації, наявної у поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях. 

Дніпропетровщина: до місцевих бюджетів від сільськогосподарських товаровиробників надійшло майже 175,7 млн грн                      єдиного податку

Протягом січня – березня 2026 року сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області майже 175,7 млн гривень. 

Нагадуємо, що платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву у порядку згідно з п. 298.2 ст. 298 ПКУ, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (п.п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (ПКУ)).

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників транспортного податку зросли майже на 38 відсотків

У січні – березні 2026 року платники транспортного податку сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 8,1 млн гривень. Порівняно з січнем – березнем минулого року це на понад 2,2 млн грн, або на 37,8 відс., більше.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Податковий борг: джерела погашення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 ст. 87 ПКУ).

Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків 

У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (абзац перший п. 87.5 ст. 87 ПКУ).

У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ (п. 87.6 ст. 87 ПКУ).

Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року  № 2755-VI (із змінами та доповненнями).

Деклараційна кампанія 2026: платник самостійно обирає спосіб подачі податкової декларації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2026.

Платник податку на доходи фізичних осіб самостійно обирає спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація), а саме:

- особисто або уповноваженою особою; 

- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення, не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». 

Акцентуємо увагу, що для подання податкової декларації в електронній формі платнику необхідно:

- мати кваліфікований електронний підпис;

- авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа та розпочати роботу.

Дніпропетровщина: надходження акцизного податку до держбюджету зросли майже на 32 %

У січні – березні 2026 року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету акцизним податком на понад 173,3 млн гривень. Надходження перевищили показник аналогічного періоду минулого року майже на 42,0 млн гривень. 

В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін зазначив: «З початку поточного року спостерігається позитивна динаміка надходжень акцизного податку. Внесок до загального фонду держбюджету на 31,9 % більше ніж у січні – березні минулого року. Висловлюємо вдячність бізнесу за доброчесність і сумлінне виконання фінансових обов’язків». 

Нагадуємо, що розпорядник акцизного складу – це, зокрема, суб’єкт господарювання (СГ) – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизний склад та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Звертаємо увагу, що СГ який придбав пальне (крім пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно)) для власного споживання чи промислової переробки та планує, з метою його зберігання, відвантажувати таке пальне на акцизний склад, розпорядником якого є інший СГ, зобов’язаний, не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення такого відвантаження, зареєструватись платником акцизного податку як особа, що реалізує пальне.

Довідково: ПКУ – Податковий кодекс України.

Декларування іноземних доходів 2026: що варто знати?

В Україні триває деклараційна кампанія. Якщо ви працюєте на іноземну компанію, отримуєте дивіденди чи дохід від фрилансу за кордоном – це відео для вас.

У ролику ви дізнаєтесь:

- Які саме доходи підлягають декларуванню?

- Які податкові ставки діють у 2026 році?

- Як уникнути подвійного оподаткування?

- Ключові дедлайни: подання декларації ­– до 1 травня, сплата податку – до 1 серпня.

Важливо: Якщо на момент подання звітності у вас немає офіційних паперів від іноземної держави про суму отриманого доходу або сплачених там податків:

- ви маєте право звернутися до податкової служби за своєю адресою із заявою про перенесення строку;

- у разі подання такої заяви термін подання декларації подовжується до 31 грудня.

Дивіться коротку інструкцію та дізнавайтеся, як виконати свій обов'язок онлайн за кілька хвилин!

Надходження єдиного внеску у першому кварталі 2026 року зросли на 17,2 %

У першому кварталі 2026 року надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування становили 173,4 млрд грн. Це на 17,2 % або на 25,4 млрд грн більше показника аналогічного періоду минулого року. Тоді надійшло 148 млрд грн єдиного внеску.

Позитивна динаміка надходжень забезпечує фінансову стабільність системи соціального страхування та створює підґрунтя для реалізації державних соціальних програм.

Платники єдиного внеску:

- роботодавці (підприємства, установи, організації, дипломатичні представництва і консульські установи, військові частини, інші юридичні / фізичні особи, які ведуть розрахунки із застрахованими особами);

- самозайняті особи (ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства);

- добровільні платники (уклали договір про добровільну участь у системи загальнообов’язкового державного соціального страхування);

- органи, які здійснюють специфічні виплати за окремі категорії застрахованих осіб (Пенсійний фонд України та його територіальні органи, Міністерство закордонних справ України тощо).

Ключові показники єдиного внеску у 2026 році:

З 1 січня 2026 року, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік», в Україні встановлені нові показники:

- мінімальна заробітна плата – 8 647 грн на місяць;

- мінімальний страховий внесок – 1 902,34 грн на місяць (22 % від мінімальної зарплати);

- максимальна база нарахування єдиного внеску – 172 940 грн (20 мінімальних зарплат);

- максимальний страховий внесок – 38 046,80 грн на місяць (22 % від максимальної бази нарахування).

Своєчасна сплата єдиного внеску – це запорука соціальної захищеності кожного українця.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.      

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Відділ комунікацій з громадськістю

управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС

у Дніпропетровській області (Кам'янський район)

« повернутися