Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі
Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі
Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?
Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?
Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.
Податковий супровід грантоотримувачів: вже надано понад 300 консультацій
310 консультацій надали фахівці Офісів податкових консультантів грантоотримувачам зі старту роботи сервісу комплексного супроводу у лютому цього року.
Офіси стали майданчиком для активної комунікації з майбутніми та діючими підприємцями: у 254 інформаційно-навчальних заходах взяли участь більше 3,8 тис. осіб. Учасники мали можливість отримати фахові відповіді на актуальні запитання, дізнатися про доступні сервіси ДПС та практичні аспекти ведення власної справи.
Сервіс ДПС реалізовано спільно з Державною службою зайнятості для підтримки тих, хто відкриває власний бізнес.
Мікрогранти – безповоротна державна допомога для фізичних осіб – підприємців та малих підприємств. Це інструмент, що дозволяє запустити бізнес з нуля або масштабувати існуючий, створюючи нові робочі місця.
Щоб платники не залишалися сам на сам із складними питаннями обліку допомога підприємцям надається на всіх етапах розвитку:
1. На етапі бізнес-плану: допомога в отриманні довідок про доходи та відсутність заборгованості для подачі заявки.
2. Одразу після отримання гранту: консультації щодо вибору форми господарської діяльності та системи оподаткування.
3. На старті діяльності: навчальні програми з податкової грамотності.
4. Постійна підтримка: консультування з усіх податкових питань.
Для держави гранти – це не просто видатки, а інвестиція, яка повертається у вигляді податків від новостворених підприємств.
Чи потрібно сплачувати податки?
● Не оподатковуються ПДФО та ВЗ (0 % податків):
- Бюджетні мікрогранти, якщо кошти надані за актами Кабміну виключно з бюджетів або Фонду соцстрахування;
- Гранти від Фонду розвитку інновацій;
- Гранти, що виплачуються (надаються) в рамках фінансування наукових (науково-технічних) проектів, виконання яких здійснюється відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та які зареєстровані відповідно до ст. 66 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
● Гранти від організацій: допомога від міжнародних фондів чи вітчизняних організацій (не з бюджету) вважається доходом фізичної особи – резидента та оподатковується на загальних підставах.
● Важливо для ФОП: грант не є результатом безпосередньої господарської діяльності (продажу товарів), тому він оподатковується як дохід звичайної фізичної особи згідно з Податковим кодексом України, навіть якщо фізична особа має статус підприємця.
Канали отримання допомоги та консультацій
Якщо ви стали учасником грантової програми або лише плануєте подачу, ви можете скористатися такими інструментами підтримки:
- Офіси податкових консультантів – звернутися особисто;
- Контакт-центр ДПС – зателефонувати та натиснути кнопку «8» – «Мікрогранти на власну справу» або скористатися чат-ботом.
Нагадуємо: бюджетні гранти фінансуються з таких джерел:
- Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
- державного бюджету;
- коштів, що надходять на рахунок Міністерства економіки України «Фонд підтримки малого та середнього бізнесу», відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.
Податковий супровід як інструмент розвитку підприємництва
Податкова служба Дніпропетровщини продовжує формувати нову культуру взаємодії з платниками – відкриту, зрозумілу та орієнтовану на потреби бізнесу. У центрі цієї трансформації – Офіс податкових консультантів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Офіс), який став не лише майданчиком для консультацій, а й повноцінною освітньою платформою для підприємців.
Черговим кроком у цьому напрямі стало проведення онлайн-навчання для учасників і кандидатів державних грантових програм, зокрема «Власна справа». Нова просвітницька сесія відбулася у межах системного податкового супроводу грантоотримувачів – від старту бізнесу до його масштабування, яка відбулася за участю заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федора Терханова.
Під час навчання податківці зосередилися на практичних питаннях, з якими стикаються підприємці щодня: вибір системи оподаткування, використання сучасної касової техніки (РРО/ПРРО), розширенні функціоналу Електронного кабінету тощо. Окрему увагу приділили підставам та порядку проведення фактичної перевірки. Такий прикладний формат дозволяє підприємцям отримати знання на старті підприємницької діяльності.
Системна підтримка бізнесу – ключовий принцип роботи податкової служби регіону. Вона охоплює всі етапи підприємницької діяльності: від реєстрації та оформлення працівників до звітності та сплати податків.
Учасникам діалогу нагадали, що Офіс працює за принципами партнерства, відкритості та інклюзивності. Його головна мета – не лише реагувати на запити, а й попереджати можливі помилки через роз’яснення законодавства та підвищення податкової грамотності.
Податкова служба продовжує розвивати сучасні сервіси і комунікаційні інструменти, щоб кожен платник відчував, що держава – поруч.
Реквізити бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску для платників Дніпропетровської області
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 січня 2026 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2025 роки № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким запроваджено внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.
Відповідно до норм Закону № 4219 адміністрування внеску здійснюють податкові органи, до завдань яких належать забезпечення збору внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за його сплатою.
Згідно з вимогами статті 10 Закону № 4219, внески зараховуються на рахунки, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів за кодом класифікації доходів бюджету (далі – ККДБ) 50070100 «Кошти, що надходять від сплати роботодавцями внеску, штрафів та пені за несплату чи за порушення порядку сплати такого внеску».
Новий рахунок за ККДБ 50070100 для платників Дніпропетровської області та реквізити всіх відкритих Державною казначейською службою України бюджетних рахунків та рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників регіону розміщені на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Нагадуємо, що Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.
Відчуження об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням, протягом 10 робочих днів після їх придбання: чи подавати Заяву за ф. № 20-ОПП?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Оскільки обов’язок повідомляти про наявність (реєстрацію) об’єкта оподаткування, встановлений п. 63.3 ст. 63 ПКУ, не містить винятків або обмежень, такий обов’язок має бути виконаний платником податків незалежно від строку, протягом якого платник володів або користувався відповідним об’єктом.
Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами і доповненнями) (далі – Порядок № 1588), шляхом подання Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП).
Заява за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням (п. 8.4 Порядку № 1588).
Якщо платник податків придбав об’єкт оподаткування, він подає Заяву за ф. № 20-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків протягом 10 робочих днів після його придбання. При цьому у графу 2 «Код ознаки надання інформації» Заяви за ф. № 20-ОПП вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування». Графи 3-17 Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюються згідно з Пам’яткою для заповнення розд. 3 Заяви за ф. № 20-ОПП, передбаченою у додатку до Заяви за ф. № 20-ОПП. У графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» у такому випадку зазначається відповідний стан, наприклад: «2 – експлуатується» або «3 – тимчасово не експлуатується».
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Заяву за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (п. 8.5 Порядку № 1588).
Так після відчуження об’єкта у графу 2 «Код ознаки надання інформації» Заяви за ф. № 20-ОПП вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування», у графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається стан «6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику».
ФОПом на загальній системі оподаткування отримано дохід від видів діяльності, не зазначених в реєстраційних даних платника податку: оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу (далі – ПКУ), якщо фізична особа – підприємець (ФОП) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб.
Під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 177.8 ст. 177 ПКУ).
В яких випадках сума доходу, отриманого фізичною особою від продажу земельної ділянки, не підлягає оподаткуванню ПДФО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб сума доходу, отриманого фізичною особою у випадках продажу (обміну):
1) земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного Кодексу України залежно від їх призначення, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації;
2) не частіше одного разу протягом звітного податкового року, та за умови перебування у власності платника податку більше трьох років:
земельної ділянки, яка продається разом із житловим будинком (квартирою, або їх частиною, кімнатою, садовим (дачним) будинком, об’єктом незавершеного будівництва), розташованим на ній;
земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;
земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, які перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Юридична особа – нерезидент є власником земельної ділянки: сплата земельного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків (абзац перший п. 63.2 ст. 63 ПКУ).
Пунктом 64.5 ст. 64 ПКУ та п. 3.4 розд. III, п. 4.4 розд. IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами) (далі – Порядок № 1588), визначені підстави і перелік документів, які подаються нерезидентами (іноземні юридичні компанії, організації) до контролюючих органів для взяття на облік.
Так встановлено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно, або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги», або набувають права власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах:
взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента документів, визначених п. 4.4 розд. IV Порядку № 1588, які він зобов’язаний подати:
у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
до відкриття рахунку/електронного гаманця в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг/емітента електронних грошей, в яких відкривається рахунок/електронний гаманець.
Підпунктом 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:
власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ);
землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п.п. 269.1.1.2 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПКУ).
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта до набувача такого об’єкта без зміни її цільового призначення (частина перша ст. 120 Земельного кодексу).
Відповідно до частини сьомої ст. 120 Земельного кодексу документи, що підтверджують набуття права господарського відання на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об’єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) рік починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (абзац перший п. 286.4 ст. 286 ПКУ).
Таким чином, за наявності однієї з підстав, визначених п. 286.1 ст. 286 ПКУ, зокрема за наявності даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або даних інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, у юридичної особи – нерезидента як власника об’єкта нерухомого майна з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку (у т. ч. на земельну ділянку під будівлями, спорудами (їх частинами)) виникає обов’язок для самостійного обчислення податкових зобов’язань із земельного податку.
При цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, нерезидент зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна (земельної ділянки).
Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ).
Про перерахунок суми транспортного податку у разі виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у ППР та даними, підтвердженими платником
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 5 глави 13 розд. ІV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, з транспортного податку податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником транспортного податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Яка застосовується відповідальність за видачу фіскального чека, в якому відсутній реквізит цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що документ не є розрахунковим у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення.
За порушення вимог до змісту розрахункових документів, а саме видачу фіскального чека, в якому відсутній, зокрема реквізит цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, до суб’єкта господарювання за рішенням контролюючого органу застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
за порушення вчинене вперше – 100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями;
за кожне наступне вчинене порушення – 150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями.
Також, за зазначені порушення посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються до адміністративної відповідальності.
Довідково: ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» (із змінами та доповненнями);
наказ Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами та доповненнями).
Чи застосовується ПСП до заробітної плати фізичної особи, яка зареєстрована ФОПом?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п.п. 169.2.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб місячного доходу у вигляді заробітної плати (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Підпунктом 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ наведено кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких податкова соціальна пільга не може бути застосована.
Так, до цього переліку відносяться доходи, інші ніж заробітна плата; заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Рієлторам необхідно надсилати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтори), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтор несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим. 1 ПКУ.
Пунктом 119 прим. 1.2 ст. 119 прим. 1 ПКУ визначено, що порушення суб’єктом господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтором), порядку та/або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 грн. за кожне таке порушення.
Дії, передбачені п. 119 прим. 1.2 ст. 119 прим. 1 ПКУ, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1360 грн. за кожне таке порушення (п. 119 прим. 1.3 ст. 119 прим. 1 ПКУ).
Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497 затверджено форму «Інформація суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди)» (далі – Інформація), що подається зазначеними суб’єктами господарювання до контролюючих органів за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку.
Згідно з п. 51.1 ст. 51 та підпунктами 49.18.1 – 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску зобов’язані подавати до контролюючих органів податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску в терміни:
для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;
для інших податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтори), та уклали у звітному періоді цивільно-правові договори про оренду нерухомості, за якими однією із сторін є фізичні особи, зобов’язані надсилати Інформацію за місцем своєї реєстрації, в терміни:
фізичні особи – підприємці – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу;
юридичні особи – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
У разі якщо такі договори не укладалися, Інформація не подається.
Які форми фінансової звітності подають платники податку на прибуток, що складають фінансову звітність за національними стандартами?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Платниками податку на прибуток (крім неприбуткових установ та організацій) подається проміжна фінансова звітність, складена за національними стандартами, яка включає Баланс та Звіт про фінансові результати за календарний квартал, півріччя, три квартали разом з відповідною Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація. До річної Декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності (форми №№ 1-5).
Платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з Декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором.
Платниками податку на прибуток – мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, філіями та представництвами юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), подається разом з квартальною або річною Декларацією скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (за формами № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44380
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
Якою датою складається розрахунок коригування до зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України, у разі якщо до податкової накладної, що була складена постачальником на покупця за операцією з постачання товарів/послуг та включена таким покупцем до такої зведеної податкової накладної, у наступних періодах отримано розрахунок коригування (у тому числі якщо таких розрахунків коригування було декілька)?
Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПКУ нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ст. 199 ПКУ).
Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ визначено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Відповідно до п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників (далі – розрахунок коригування) до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.
Враховуючи вищевикладене, у разі якщо до податкової накладної, що була складена постачальником на покупця за операцією з постачання товарів/послуг та включена таким покупцем до зведеної податкової накладної, складеною відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ, у наступних періодах отримано розрахунок коригування (у тому числі якщо таких розрахунків коригування було декілька), розрахунок коригування до такої зведеної податкової накладної складається не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому виникли підстави для коригування податкового кредиту відповідно до отриманого(их) розрахунку(ів) коригування до податкової(их) накладної(их), за якими визначені податкові зобов’язання відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ.
Громадяни можуть один раз на рік продати легковий автомобіль без податкових наслідків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ст. 173 Податкового кодексу України визначені правила оподаткування операцій із продажу або обміну транспортних засобів.
Зокрема, передбачено, якщо фізична особа протягом року продає або обмінює один легковий автомобіль, мотоцикл чи мопед, такий дохід не оподатковується. У разі відсутності інших доходів, що підлягають обов’язковому оподаткуванню, подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи те потрібно.
Однак у разі продажу другого легкового автотранспорту протягом того ж року, дохід від такої операції вже підлягає оподаткуванню за ставкою – 5%.
Якщо ж особа продає третій і кожний наступний транспортний засіб, застосовується ставка податку – 18%.
Також такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 5%.
Дохід від продажу або обміну легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається на основі ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (або міни), але не нижче середньоринкової вартості такого транспортного засобу або не нижче його оціночної, ринкової вартості (за вибором платника податку).
Отже, фізична особа може один раз на рік продати легковий автомобіль без податкових наслідків, але кожна наступна угода вже підпадає під оподаткування.
Власники вендингових автоматів зобов’язані враховувати норми, встановлені законодавством
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що вендингові автомати стали невід’ємною частиною побуту та бізнесу, вони надають можливість придбати товари і послуги швидко та без черг.
Однак, власники вендингових автоматів повинні враховувати всі обов’язки, встановлені законодавством щодо ведення такої господарської діяльності.
Відповідно до статті 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) автомат з продажу товарів (послуг) – це реєстратор розрахункових операцій (РРО), який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді.
На сьогодні Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій містить моделі РРО (вбудовані електронні контрольно-касові реєстратори) від різних виробників, для яких передбачено сферу застосування – використання в автоматах з продажу товарів (послуг).
Нагадуємо, що інтеграція програмних РРО та автоматів із штучного продажу товарів була запропонована (представлена) на ринку України ще з 2021 року.
Звертаємо увагу всіх платників податків, що добровільне виконання вимог законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема Закону № 265, не тільки вбереже суб’єктів господарювання від перевірок та додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а й є обов’язком кожного свідомого громадянина з метою належного та своєчасного фінансування державою військових та соціальних напрямів.
Особливості заповнення звітів за формами №1-ВП/№1-ОП з використанням різних кодів продукції
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форми звітності № 1-ВП (місячна, річна) «Звіт про залишки та обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини, про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду, про залишки та обсяг вирощування тютюну і реалізації тютюнової сировини, посівну площу» (далі – Звіт № 1-ВП), звітності № 1-ОП (місячна) «Звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини (у тому числі ферментованої тютюнової сировини), рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП), порядок їх заповнення (далі – Порядок) та Коди, одиниці виміру та види продукції/товару/сировини затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2025 № 641.
Як заповнюються звіти за формами №1-ВП/№1-ОП з використанням кодів продукції: 37 вина виноградні (у тому числі за кодами 38, 39); 42 виноматеріали виноградні (у тому числі за кодами 43 - 46); 60 лікеро-горілчані вироби (у тому числі за кодами 61 – 64) та чи вважається порушенням відображення продукції лише за одним кодом?
Відповідно до п. 6 розд. І Порядку у разі відображення показників у розділах Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП за товарами/продукцією/сировиною за кодами згідно Кодів та видів продукції:
38 та/або 39 необхідно зазначати окремим рядком показники за загальним кодом 37 «Вина виноградні»;
з 43 по 46 необхідно зазначати окремим рядком показники за загальним кодом 42 «Виноматеріали виноградні»;
з 61 по 64 необхідно зазначати окремим рядком показники за загальним кодом 60 «Лікеро-горілчані вироби».
Отже, у разі відображення у відповідних розділах Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП показників за товарами/продукцією/сировиною за кодами/кодом згідно Кодів та видів продукції 38, 39, 43 – 46, 61 – 64, у цих розділах також необхідно зазначати окремим рядком узагальнені показники за відповідними кодами 37, 42, 60, а саме, до складу яких такий окремий код та вид віднесено.
У разі подання Звіту № 1-ВП та Звіту № 1-ОП з порушенням , зокрема п. 6 розд. І Порядку (відображення у відповідних розділах обсягів продукції/товару/сировини по окремих кодах 38, 39, 43-46, 61-64 та одночасним не відображенням загальних показників по відповідних кодах 37, 42, 60, до складу яких такий окремий код та вид віднесено,) то, відповідно пунктів 30-33 частини другої статті 73 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817), таке подання буде вважатися наданням звіту з недостовірними відомостями про обсяги відповідного виду продукції, та до суб’єктів господарювання за вчинене таке правопорушення будуть застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у встановленому Законом № 3817 розмірі.
Екологічний податок: до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 71,7 млн гривень
Упродовж чотирьох місяців поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду державного бюджету понад 71,7 млн грн екологічного податку.
Повідомляємо, що Податковим кодексом України (далі – ПКУ) передбачено віднесення до платників екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (далі – Податок) суб’єктів господарювання, які здійснюють «розміщення відходів» в розумінні п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, як постійного (остаточного) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях або об’єктах, на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.
Відповідно до п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 ПКУ підставою для визначення суб’єкта господарювання платником Податку є здійснення таким суб’єктом розміщення відходів власного виробництва або відходів, отриманих в рамках виконання договорів про розміщення відходів.
Оскільки суб’єкт господарювання здійснює тимчасове розміщення побутових відходів (у тому числі контейнерах), що не належать до окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, то у нього виникають податкові зобов’язання з екологічного податку за розміщення відходів.
На Дніпропетровщині на обліку в податковій понад 84,6 тис. РРО/ПРРО
Станом на 01.05.2026 в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на обліку знаходилось 84 666 реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО). З них: РРО – 15 583, ПРРО – 72 083.
Звертаємо увагу, що у разі перереєстрації резервного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) з метою його зберігання та/або використання у новоствореній господарській одиниці, суб’єкт господарювання подає заяву про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП, яке містить інформацію про цю господарську одинцю, зокрема, її назву та адресу місцезнаходження.
Заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій (ф. № 1-РРО) (далі – Реєстраційна заява (ідентифікатор J/F1311406)) з позначкою «Перереєстрація» оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО.
На підставі проставленої відповідної позначки у полі «Резервний» Реєстраційної заяви, проводиться перереєстрація резервного РРО.
Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання Реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.
У реєстраційному посвідченні, сформованому на підставі даних Реєстраційної заяви, зазначається назва та адреса новоствореної господарської одиниці та інших господарських одиниць (якщо вони зазначені у Реєстраційній заяві), де зберігатиметься та/або використовуватиметься резервний РРО.
Витяг з реєстру страхувальників платники єдиного внеску і застраховані особи можуть отримати у зручний спосіб
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Для отримання витягу з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – реєстр страхувальників), платником єдиного внеску та/або застрахованою особою подається Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників за формою № 1-ЗРС (додаток 1 до Порядку № 651) (далі – Запит).
Усі розділи Запиту підлягають заповненню. Запит обов’язково має бути підписаний заявником із зазначенням дати.
За Запитом платника єдиного внеску та/або застрахованої особи контролюючий орган надає безоплатно протягом двох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з реєстру страхувальників (далі – Витяг) або довідку про відсутність відомостей в реєстрі страхувальників (п. 2 розд. ІІ Порядку 651).
Залежно від категорії платників формується один з таких витягів:
- Витяг з реєстру страхувальників (щодо юридичної особи або відокремленого підрозділу) за формою № 1-ВРС (додаток 2 до Порядку № 651);
- Витяг з реєстру страхувальників (щодо ФОПа або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) за формою № 2-ВРС (додаток 3 до Порядку № 651);
- Витяг з реєстру страхувальників (щодо фізичної особи, яка бере добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування) за формою № 3-ВРС (додаток 4 до Порядку № 651).
Витяг діє до внесення змін до реєстру страхувальників в частині відомостей, що стосуються страхувальника, щодо якого надано Запит.
Якщо за критеріями пошуку, зазначеними у Запиті, в реєстрі страхувальників відсутня інформація, то заявнику видається довідка з реєстру страхувальників за формою № 1-ДРС (додаток 5 до Порядку № 651).
Витяг/довідка видається (направляється) платнику єдиного внеску та/або застрахованій особі у такому порядку:
- у паперовому вигляді у контролюючому органі Витяг/довідка підписується посадовою особою контролюючого органу та скріплюється відповідною печаткою. Особа, яка отримує Витяг/довідку, має пред’явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу. У разі неотримання Витягу/довідки з будь-яких причин Витяг/довідка зберігається у контролюючому органі;
- якщо особа подала запит в електронному вигляді, то контролюючий орган надсилає Витяг/довідку на адресу електронної пошти, з якої надійшов запит, з накладенням електронної печатки відповідного контролюючого органу.
Довідково: Порядок № 651 – Порядок надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 року № 651, постановою правління Пенсійного фонду України від 21 липня 2017 року № 16-1.
Дніпропетровщина: майже 2,9 млрд грн – внесок платників єдиного податку до місцевих бюджетів
У січні – квітні 2026 року платники єдиного податку спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 2 884,8 млн гривень. Як зауважив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року надходження збільшились на понад 253,9 млн гривень.
«Сумлінна сплата податків є основою для виконання бюджетних зобов’язань та забезпечення важливих оборонних потреб. Крім того, стале наповнення бюджетів визначає перспективи розвитку країни у майбутньому. Дякуємо бізнесу за роботу і фінансову дисципліну», – підкреслив керівник податкової служби регіону.
Звертаємо увагу, що сума коштів, отримана у вигляді бюджетного гранту, не включається до доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи за таких умов:
- наявності надавача бюджетного гранту в Переліку надавачів бюджетних грантів, визначеному Кабінетом Міністрів України;
- цільового використання бюджетного гранту.
Поряд з цим, у разі якщо юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи було здійснено нецільове використання отриманого нею бюджетного гранту, то така юридична особа включає до складу доходу отриману суму бюджетного гранту в податковому періоді, в якому відбулося таке порушення, та оподатковує її за ставкою у подвійному розмірі.
Довідково: п.п. 12 п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України.
Дніпропетровщина: чергова зустріч із представниками ветеранської спільноти у форматі відкритого діалогу
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулась зустріч із слухачами Центру ветеранського розвитку при Університеті митної справи та фінансів, представниками ветеранського бізнесу, членами їхніх родин, фахівцями із супроводу ветеранів та представниками ветеранських просторів.
Захід відбувся у форматі відкритого діалогу, де взяли участь в. о. начальника податкової служби регіону Юрій Павлютін та член Громадської ради при ГУ ДПС, амбасадор безбар’єрності з податкових питань Вікторія Даценко.
Під час обговорення увагу приділено питанням справляння земельного податку, особливостям функціонування фермерських господарств, а також практичним аспектам застосування податкового законодавства для ветеранського бізнесу.
Окремим блоком розглянуто питання доступності сервісів податкової служби для всіх категорій громадян з урахуванням принципів безбар’єрності та інклюзії. Учасникам зустрічі повідомили про відкриття онлайн-пункту Офісу податкових консультантів у Центрі обслуговування платників Криворізької державної податкової інспекції ГУ ДПС. Новий формат роботи спрямований на формування відкритої та зрозумілої взаємодії між податковою службою, бізнесом і громадянами.
Наголошено на перевагах використання електронних сервісів, дистанційного обслуговування та онлайн-інструментах, які дозволяють отримувати адміністративні послуги швидко, зручно та без необхідності особистого відвідування установ.
«Ми усвідомлюємо, що після повернення до активного життя, виникає багато нових викликів і саме тут важливо, щоб кожен ветеран відчував підтримку. Такі зустрічі – це можливість будувати довіру та спільно знаходити рішення. Ми тут, щоб слухати, обговорювати і діяти», – наголосив в. о. начальника податкової служби регіону Юрій Павлютін.
Податківці підкреслили важливість зворотного зв’язку з бізнес-спільнотою, адже це допомагає підвищувати рівень сервісу та забезпечувати більш прозору і зрозумілу взаємодію між державою та платниками податків.
Проведена зустріч стала черговим кроком у напрямку розбудови відкритого діалогу з ветеранською спільнотою та підтвердила готовність податкової служби до подальшої співпраці, спрямованої на вирішення практичних питань та покращення умов ведення підприємницької діяльності у країні.
Власники елітних авто сплатили понад 115 млн грн транспортного податку
У січні – квітні 2026 року надходження транспортного податку склали 115,6 млн грн. Це + 32,5 % до надходжень минулого року.
За 4 місяці податок сплатили 7 692 платники.
У розрізі територіальних громад найбільші суми податку забезпечено платниками:
- м. Києва – 34,6 млн грн;
- Дніпропетровської області – 11,7 млн грн;
- Київської та Львівської областей – по 8,8 млн грн.
100 % зібраного транспортного податку залишається у бюджетах громад (за місцем реєстрації об’єктів оподаткування). Ці кошти громади можуть використовувати на ремонт доріг, благоустрій чи соціальні програми.
Основні умови транспортного податку 2026:
Хто платить: Фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, що володіють легковими автомобілями, які підпадають під критерії.
Критерії авто: Легкові авто, вік яких не перевищує 5 років (включно), а вартість – понад 375 МЗП (3 242 625 грн, станом на 01.01.2026).
Ставка: Фіксована – 25 000 грн на рік за кожне авто.
Перелік авто: Щороку затверджується Мінекономіки і оприлюднюється за посиланням: https://me.gov.ua/vehicles/calculateprice?lang=uk-UA.
Валютний нагляд: своєчасне надання документів банкам зменшує ризик повідомлень про порушення
Під час здійснення експортно-імпортних операцій суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають своєчасно та в повному обсязі подавати документи до обслуговуючих банків.
Вчасне надання підтвердних документів і належне оформлення зовнішньоекономічних операцій дозволяють банкам своєчасно завершувати валютний нагляд за операціями резидентів. Також це дає змогу формувати коректні статистичні дані для Національного банку України.
Окремо варто врахувати важливість правильного зазначення в митних деклараціях достовірних реквізитів банківських установ. Некоректні або неактуальні реквізити можуть:
- ускладнювати здійснення валютного нагляду;
- призводити до невідповідностей між даними банків і митниці;
- ставати додатковою підставою для повідомлень про можливі порушення і як наслідок – подальших запитів від контролюючих органів.
У багатьох випадках саме через несвоєчасне або неповне подання документів банки нерідко формують повідомлення про можливе порушення граничних строків розрахунків.
При цьому значна частина таких повідомлень у подальшому не підтверджується – необхідні документи у платників є, але їх подають із запізненням або лише після додаткових запитів від контролюючих органів.
Своєчасна взаємодія суб’єктів господарювання з банківськими установами та коректні банківські реквізити в митних деклараціях допоможуть:
- зменшити кількість безпідставно сформованих повідомлень про порушення валютного законодавства;
- скоротити кількість запитів від контролюючих органів;
- оптимізувати навантаження на банки та контролюючі органи;
- підвищити ефективність виявлення дійсно ризикових операцій у сфері ЗЕД;
- забезпечити належну якість статистичних даних у сфері валютного нагляду.
У зв’язку з цим рекомендуємо суб’єктам господарювання:
- контролювати стан розрахунків за зовнішньоекономічними договорами;
- своєчасно актуалізувати банківські реквізити в митних деклараціях;
- підтримувати постійну комунікацію з обслуговуючими банками та завчасно подавати підтвердні документи, не чекаючи додаткових запитів від контролюючих органів.
Е-аудит - сучасний цифровий інструмент податкового контролю
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Система електронного аудиту (Е-аудит) – це сучасний цифровий інструмент податкового контролю, що сприяє прозорості у відносинах між бізнесом та податковою.
Е-аудит це:
- автоматична перевірка структури, логічної узгодженості та повноти даних бухгалтерського обліку платника;
- застосування аналітичних та аудиторських тестів для оцінки коректності даних та повноти відображення операцій;
- виявлення потенційних ризиків і невідповідностей, що потребують додаткового аналізу;
- формування аналітичних висновків для прийняття управлінських рішень.
Система автоматично аналізує структуровані дані бухгалтерського та податкового обліку платників податків у електронному форматі.
Основне джерело таких даних – файл SAF-T UA, який містить всю ключову інформацію:
- про господарські операції;
- бухгалтерський облік;
- активи;
- податкові зобов’язання;
- інші первинні показники діяльності платника податків.
Хто має подавати файл SAF-T UA?
Великі платники податків виключно у разі отримання запиту податкової під час документальної перевірки та відповідно до вимог законодавства.
Маєте питання щодо подання SAF-T UA? Перейдіть за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/saf-t-ua/.
Е-аудит – це прозора, структурована та цифрова взаємодія між податковою і платниками податків!
Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Станом на 28.04.2026 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.34.4.0.
Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 30.12.2025 року по 28.04.2026 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.34.* При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.34.4.0) (станом на 28.04.2026):
Додано нові версії документів:
на виконання наказу Міністерства фінансів України від 24.03.2026 № 168:
F/J 1325402 – Повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків у Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства;
F/J 1425302 – Повідомлення про виключення платника з Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Програмні модулі:
Оновлено ланцюжок сертифікатів Державної податкової служби України.
Нові версії документів розміщені на вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/
У податковій службі Дніпропетровщини на обліку знаходиться понад 293 тисячі платників єдиного внеску
Станом на 01.05.2026 у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на обліку знаходилось 293 144 платники податків, які сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок). Порівняно 2025 роком кількість суб’єктів господарювання зросла на 10 234 особи (станом на 01.05.2025 – 282 910 осіб).
Юридичних осіб – платників єдиного внеску станом на 01.05.2026 зареєстровано 118 141. Це у порівнянні з минулим роком на 2 351 особу більше (станом на 01.05.2025 – 115 790 осіб).
Також у податковій службі Дніпропетровщини станом на 01.05.2026 обліковувалось 175 003 фізичних осіб – підприємців (ФОП). Кількість ФОПів перевищила показник аналогічного періоду 2025 року на 7 883 особи (станом на 01.05.2025 – 167 120 осіб).
Звертаємо увагу, що документом, який підтверджує взяття на облік платника єдиного внеску в контролюючому органі, є:
- для платників, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон), – це відомості (виписка) з ЄДР. Детальна інформація щодо отримання відомостей з ЄДР наявна на вебпорталі Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua);
- для платників, на яких не поширюється дія Закону – це повідомлення про взяття на облік за формою № 2-ЄСВ, яке безоплатно надсилається (вручається) контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік.
Довідково:
1. ЄДР – Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
2. Форма № 2-ЄСВ – додаток 3 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (зі змінами).
Мінімізація податкових ризиків: практичні кейси від податкової Дніпропетровщини
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 11 травня 2026 о 16:29 У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) на базі консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) (далі – консультаційний центр) відбулися онлайн-зустрічі з платниками податків. Суб’єкти господарювання займаються виробництвом олії та тваринних жирів, а також скловолокна.
Під час спілкування розглянуто нагальні питання діяльності суб’єктів господарювання, у тому числі операції, що можуть бути визначені як ризикові. З урахуванням галузевої специфіки діяльності підприємств, акцентовано увагу на необхідності відображення у звітності усіх наявних об’єктів оподаткування, а також на забезпеченні достатньої кількості трудових ресурсів для ведення діяльності.
На зустрічах суб’єктам господарювання запропоновано шляхи для вирішення порушених питань, розроблено «дорожні карти» подання таблиці даних платника ПДВ та формування пакету, який необхідно подавати разом з нею. Під час заходу обговорено всі питання, порушені у зверненнях платників, та надано роз’яснення і відповіді у межах компетенції контролюючого органу.
Робота консультаційного центру вкотре засвідчила індивідуальний підхід податківців до кожного звернення, у тому числі у питаннях мінімізації ризиків блокування податкових накладних та їх безперешкодної реєстрації. Прозорий діалог посилює довіру і сприяє підвищенню рівня обізнаності платників із законодавчою базою.
У разі необхідності отримання детальних роз’яснень законодавчих норм щодо зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН телефонуйте за номерами телефонів «гарячих ліній»: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13.
Надходження єдиного внеску перевищили 238 млрд грн з початку року
За підсумками січня – квітня 2026 року платники перерахували 238,1 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Це на 17,3 % більше, ніж за аналогічний період торік. Додаткові надходження склали 35,1 млрд грн.
Позитивна динаміка свідчить про відповідальне ставлення роботодавців до оформлення трудових відносин та стабільний розвиток вітчизняного бізнесу.
Кожна сплачена гривня єдиного внеску розподіляється на фінансування державних соціальних програм. Це – фінансова основа для виплати пенсій, допомоги по тимчасовій непрацездатності та інших соціальних виплат.
Хто зобов'язаний сплачувати єдиний внесок
Платниками єдиного внеску є роботодавці – юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, а також ФОП і особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Як перевірити наявність заборгованості
Перевірити стан розрахунків з бюджетом можна
- у приватній частині Електронного кабінету на вебпорталі ДПС (cabinet.tax.gov.ua) у розділі «Стан розрахунків з бюджетом»;
- через мобільний застосунок «Моя податкова»;
- звернувшись особисто або через представника до центру обслуговування платників за місцем реєстрації.
Таблиця даних платника ПДВ – один з ключових інструментів безумовної реєстрації податкових накладних
Таблиця даних платника ПДВ: хто і для чого її заповнює
Таблиця даних платника податку на додану вартість (таблиця даних) – це зведена інформація, що подається суб’єктом господарювання до контролюючого органу щодо видів економічної діяльності платника податку (КВЕД), кодів товарів (УКТЗЕД) та послуг (ДКПП), що постачаються та придбаваються платником податку на додану вартість (ПДВ, податок), ввозяться на митну територію України.
Таблиця даних відображає взаємозв’язок між товарами/послугами, що придбаваються та товарами/послугами, що постачаються.
А, отже таблиця даних передбачена для підприємств, у яких коди товарів та/або послуг, які придбаваються, відрізняються від кодів товарів та/або послуг, які постачаються.
Відповідно подання таблиці даних є найбільш актуальним для підприємств виробничої та переробної сфер, а також для суб’єктів господарювання, які надають послуги або виконують роботи.
Реєстрація без ризиків
Під час прийняття рішень про врахування/неврахування таблиці даних регіональна комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) (комісія) приділяє увагу:
- правильності заповнення таблиці даних;
- наявності пояснення до таблиці даних з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку;
- наявності у платника податку достатньої матеріально-технічної бази для здійснення господарської діяльності;
- своєчасному поданню податкової звітності;
- позитивній динаміці сплати податкових зобов’язань;
- відсутності співпраці з ризиковим контрагентами.
У поясненнях до таблиці даних, у яких зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (пункт 14 Порядку № 1165) доцільно розкрити суть господарської діяльності платника податку, зокрема зазначити:
- наявність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг,
- наявність дозвільних документів (ліцензій, допусків тощо),
- наявність кваліфікованого персоналу з урахуванням специфіки діяльності підприємства
- тощо.
Крім пояснення, платники мають технічну можливість надавати копії документів для підтвердження достовірності інформації, зазначеної у таблиці даних.
Зокрема, проте не виключно, платник може надати копії документів щодо наявності основних фондів, які використовуються у виробничій діяльності, джерела їх походження, документальне підтвердження придбання/оренди тощо.
Що варто знати про особливості заповнення таблиці даних платника ПДВ
У таблиці даних у графі 2 зазначається вид економічної діяльності відповідно до КВЕД. Комісія рекомендує подавати таблицю даних окремо для кожного виду діяльності згідно з КВЕД.
У графі 3 зазначаються коди товарів/послуг згідно з УКТЗЕД/ДКПП, що придбаваються платником податку. Їх необхідно зазначати ідентично тим, які зазначає постачальник у ПН, не скорочуючи та не подовжуючи їх. Крім того комісія рекомендує зазначати коди товарів/послуг, які придбавалися протягом останніх 12 календарних місяців.
У графі 4 зазначаються коди товарів/послуг згідно з УКТЗЕД/ДКПП, що постачаються платником податку. Коди таких товарів/послуг повинні відповідати КВЕД, зазначеному у графі 2.
На Дніпропетровщині з переліку ризикових виключено 2 093 платники
Податківці Дніпропетровщини продовжують системну роботу, яка спрямована на підтримку бізнесу та оперативне вирішення актуальних для платників області питань. Уже понад рік, з 4 лютого 2025 року, в області працює консультаційний центр з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (консультаційний центр).
Його завдання – надання роз’яснень щодо роботи системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків та допомога бізнесу у розблокуванні ПН/РК.
За час роботи консультаційного центру з 04.02.2025 по 07.05.2026 регіональною комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН враховано 2 454 таблиці даних, що складає майже 50 % від загальної кількості поданих (4 919).
Також розглянуто документи щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій по 103 866 ПН/РК, з яких по 97 259 ПН/РК прийняті рішення про їхню реєстрацію в ЄРПН.
А головне, з переліку ризикових виключено 2 093 платники податків.
Консультаційний центр податкової Дніпропетровщини: індивідуальний підхід до кожного звернення
Платники податків мають можливість звернутися до консультаційного центру за отриманням кваліфікованої допомоги щодо розблокування ПН, подання таблиці даних чи виключення з переліку ризикових.
У консультаційному центрі забезпечується використання різних форматів комунікації. Зокрема, надання консультацій під час особистого офлайн-прийому, проведення зустрічей у форматі ZOOM-конференцій, надання роз'яснень у телефонному режимі.
Консультаційний центр працює у робочі дні (з понеділка по п’ятницю) з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв у приміщенні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А.
Для визначення дати проведення зустрічі та зручного формату спілкування (онлайн/офлайн) звертатися за телефонами консультаційного центру: (056) 374 31 09, (098) 227 87 66, (066) 982 19 13.
Довідково:
Порядок № 1165 – Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами).
Тижневі результати взаємодії податківців Дніпропетровщини з платниками податків
Минулого тижня за участі податківців Дніпропетровщини відбулася низка інформаційно-роз’яснювальних заходів у форматі «круглих столів», семінарів та зустрічей.
Організовано засідання «круглих столів» у містах Дніпро, Самар, Синельникове та Нікополь; селищі Софіївка й селі Вербки. Фахівці повідомили, що громадяни можуть скористатися правом на податкову знижку. Це дозволяє повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого минулого року. Серед інших обговорених питань: актуальні зміни в оподаткуванні, визначення мінімального податкового зобов’язання, особливості його обчислення та сплати.
Відбулися семінари у містах Самар і Кривий Ріг, селищі Чаплине, селах Межиріч та Царичанка. Зосередилися на роботі Офісу податкових консультантів, де створені комфортні умови для всіх категорій відвідувачів з урахуванням принципів безбар’єрності та інклюзії. Розглянули також питання реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками в Державній податковій службі (ДПС).
Пройшли зустрічі у містах Кам’янське та Верхньодніпровськ. В Кам’янському говорили про сучасні електронні сервіси ДПС, зокрема, «Електронний кабінет», «Пульс» і мобільний застосунок «Моя податкова». Акцентували на особливостях подання звітності і сплати податкових зобов’язань ФОПами, які були мобілізовані. У Верхньодніпровську під час зустрічі для викладачів Відокремленого структурного підрозділу «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету» визначили перспективи співпраці з метою практичної підготовки студентів.
Окрім того, відбулося відкриття онлайн-пункту Офісу податкових консультантів (Офіс) у місті Кривий Ріг. Новий формат роботи спрямований на формування відкритої та зрозумілої взаємодії між податковою службою та платниками. Фахівці Офісу надають підтримку як представникам бізнесу, так і громадянам, зокрема учасникам державних грантових програм та ветеранам, які розпочинають або розвивають власну справу.
Мобільний Центр обслуговування платників здійснив виїзди до міст Вільногірськ та П’ятихатки, селища Томаківка, села Топила. Податківці надали відвідувачам консультаційні та адміністративні послуги, та пояснили порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Такі виїзди спрямовані на покращення доступу до отримання послуг для громадян, бізнесу та маломобільних груп населення.
Системна робота у напрямку цифровізації послуг, розширення меж сервісного обслуговування та надання якісної консультаційної допомоги сприяють формуванню прозорого та безбар’єрного податкового простору.
Податкова знижка за навчання: які документи потрібно подати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує.
Громадяни, які протягом 2025 року здійснювали витрати на навчання у вітчизняних закладах освіти, у 2026 році можуть повернути частину сплачених коштів завдяки податковій знижці.
Витрати, які включаються до податкової знижки
Витрати за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, загальної середньої, професійної та вищої освіти. Це кошти, які були використані як на освіту самого платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), так і на користь його дітей, інших членів сім’ї першого ступеня споріднення або осіб, над якими встановлено опіку чи піклування.
Які умови для отримання податкової знижки?
Для отримання знижки за 2025 рік необхідно мати легальні доходи, з яких сплачено ПДФО, і подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) по 31 грудня 2026 року (включно).
Які документи необхідно додати?
- копію договору з навчальним закладом;
- копії квитанцій про оплату за навчання за звітний рік;
- документи, які підтверджують ступінь споріднення, а саме: копію свідоцтва про народження дитини, свідоцтва про шлюб – якщо сплата була за чоловіка (дружину);
- копію паспорта.
У разі використання електронних розрахункових документів у Декларації зазначаються лише їх реквізити.
Оригінали документів до податкової не подаються, але зберігаються у платника протягом визначеного законом строку.
Відповідно до законодавства, контролюючий орган має право вимагати від платників підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації, крім документів, які вже містяться у державних реєстрах або базах даних.
Як подати Декларацію?
Скористатися одним із таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою в орган ДПС за місцем обліку;
- поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- через Електронний кабінет.
На Дніпропетровщині кількість платників зросла на понад 10,6 тисяч осіб
Станом на 01.05.2026 у податковій службі Дніпропетровщини на обліку перебувало 303 352 платника податків. У порівнянні з відповідним періодом 2025 року кількість юридичних осіб, ФОПів, адвокатів та нотаріусів зросла на 10 684 особи (станом на 01.05.2025 – 292 668 осіб).
При цьому, станом на 01.05.2026 зареєстровано 123 712 юридичних осіб. Це у порівнянні з показником минулого року на 2 375 осіб більше (станом на 01.05.2025 – 121 337 осіб).
Крім того, у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області станом на 01.05.2026 обліковувалось 179 640 самозайнятих осіб (ФОПів, адвокатів та нотаріусів). Порівняно з 2025 роком кількість таких платників збільшилась на 8 309 осіб (станом на 01.05.2025 – 171 331 особа).
Звертаємо увагу, що платники податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, зобов’язані протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати заяву за формами № 1-ОПП або № 5-ОПП з уточненими документами у такому самому порядку як і при взятті на облік.
Інформація про зміну облікових даних платників податків (юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, ФОПів), відомості щодо яких містяться в ЄДР (крім даних про осіб відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, її відокремлених підрозділів) оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційно – комунікаційними системами ДПС.
Платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».
Довідково: Порядок обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами та доповненнями).
Новий формат взаємодії з платниками: на Криворіжжі відкрили онлайн-пункт Офісу податкових консультантів
Отримати консультацію без поїздок до обласного центру тепер можуть платники Криворіжжя. Сьогодні у Центрі обслуговування платників Криворізької державної податкової інспекції (ДПІ) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбулася презентація онлайн-пункту Офісу податкових консультантів (Офіс).
Відкриття проходило в офлайн- та онлайн-форматах за участю заступника начальника обласної податкової служби Федора Терханова, керівників структурних підрозділів ГУ ДПС, першого заступника міського голови м. Кривий Ріг Євгена Удода, в. о. голови Криворізької районної державної адміністрації – начальника районної військової адміністрації Віталія Шпака, представників органів місцевого самоврядування, Криворізької філії обласного центру зайнятості, а також підприємці Криворізької громади, представники ветеранського бізнесу.
Онлайн-пункт Офісу у м. Кривий Ріг створено для оперативної комунікації з платниками податків та практичної допомоги у вирішенні питань, пов’язаних з оподаткуванням. Новий формат роботи спрямований на формування відкритої та зрозумілої взаємодії між податковою службою, бізнесом і громадянами.
«Офіси податкових консультантів – це насамперед якісний сервіс, партнерство та довіра. Завдання податкової служби, щоб платник міг швидко отримати необхідну допомогу та не витрачав час на пошук інформації чи вирішення нагальних питань. Ми прагнемо, щоб кожен міг швидко і комфортно все це одержати незалежно від місця проживання. Відтепер мешканці Криворіжжя та сусідніх громад можуть звертатись до консультантів, що знаходяться у місті Кривий Ріг», – зазначив Федір Терханов.
Новий формат спілкування дозволяє отримати безоплатну індивідуальну підтримку з усіх питань оподаткування. Фахівці допомагають розібратися у законодавстві, уникнути податкових ризиків та оптимізувати податкові процеси.
Механізм комунікації в онлайн-пункті відбуватиметься через модератора. Він зустрічатиме платників, допомагатиме визначити напрямок звернення і далі, залежно від потреби, консультацію надаватиме на місці профільний консультант або через захищений відеозв’язок буде підключено фахівця віддалено.
В Офісі забезпечені рівні можливості для отримання послуг усіма категоріями населення, у тому числі з урахуванням безбар’єрності та інклюзії.
Загалом з моменту запуску Офісу в Дніпропетровській області надано майже 12 тисяч консультацій.
Офіс податкових консультантів у м. Дніпро:
просп. Богдана Хмельницького, 25, 1-й поверх.
Онлайн-пункт Офісу податкових консультантів у м. Кривий Ріг:
вул. Гірничих інженерів, 4-А.
Отримати консультацію можна за режимом роботи податкової служби області:
- з 08 год 30 хв до 17 год 00 хв,
- перерва з 12 год 30 хв до 13 год 00 хв,
- вихідні дні – субота і неділя.
Спілкуємось з бізнесом відкрито та ефективно: бізнес отримує підтримку, а держава – стабільні надходження.
Контроль за обігом рідин, що використовуються в електронних сигаретах: результати роботи податківців Дніпропетровщини
Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) на постійній основі у межах функціональних повноважень проводяться заходи щодо встановлення та припинення фактів незаконного обігу підакцизних товарів на території міста Дніпра та Дніпропетровської області.
Окрема увага приділяється роботі з нелегальним обігом рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо електронних сигарет та сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Так, за результатами фактичної перевірки в торгівельному закладі м. Дніпро виявлено суб’єкта господарювання, який здійснював роздрібну торгівлю сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах з порушеннями вимог чинного законодавства.
Відповідно до норм п. 2 ст. 23 Закону № 3817 роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовується в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТ ЗЕД) окремо або в наборах забороняється. Заборона, визначена цією статтею, також поширюється на безоплатне розповсюдження на території України тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотину (токсичного алкалоїду, екстрагованого з тютюну або отриманого шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах.
За порушення норм Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із
змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) до вищезазначеного суб’єкту господарювання застосовані фінансові санкції у сумі 1,5 млн гривень.
Звертаємо увагу платників податків, що ДСТУ 9128:2021 «Рідини, що використовуються в електронних сигаретах. Загальні технічні умови» встановлено, що сировиною для виготовлення рідин, які використовуються в електронних сигаретах є нікотин, солі нікотину чистотою не менше ніж 98,0%; гліцерин дистильований чистотою не менше ніж 95,0%; пропіленгліколь чистотою не менше ніж 95,0%; харчові добавки та ароматизатори тощо.
Роздрукування чи створення в електронному вигляді Z-звіту, в якому відсутні обов’язкові реквізити: відповідальність
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) звертає увагу, що відсутність обов’язкового реквізиту у фіскальному звітному чеку може свідчити про аналогічне порушення вимог змісту розрахункового документа (касового чеку).
За рішенням контролюючих органів до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор, у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
порушення вчинене вперше – 100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями;
за кожне наступне вчинене порушення – 150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями.
ФОП – платник єдиного податку (першої, другої та четвертої груп) не сплатив авансовий платіж з військового збору: чи нараховується пеня?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи.
Абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюється контролюючими органами.
Несплата (неперерахування) або сплата (перерахування) не в повному обсязі платниками військового збору, зазначеними у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, авансових внесків з військового збору в порядку та строки, визначені п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. ставки військового збору, визначеної п.п. 2 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання.
На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац третій п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Таким чином, у разі несплати (неперерахування) або сплати (перерахування) не в повному обсязі авансового платежу з військового збору фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої, другої та четвертої групи, контролюючим органом нараховується пеня відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.
Способи подання заяви про повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок № 417), повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) здійснюється у випадках:
1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;
2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;
3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;
4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами, на рахунок 3556;
5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.
Згідно з п. 6 Порядку № 417 повернення сум єдиного внеску здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі – Заява).
У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 417.
Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку № 417, здійснюється відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжної інструкції тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.
Пунктом 7 Порядку № 417 визначено, що після надходження до територіального органу ДПС Заяви, яка подана в електронній формі, інформація щодо цієї Заяви автоматично вноситься до Журналу реєстрації заяв про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі – Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Інформація щодо Заяви, поданої у паперовій формі, вноситься до Журналу працівником самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску.
Враховуючи зазначене, Заява подається за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску одним із таких способів:
особисто платником єдиного внеску чи уповноваженою на це особою;
надсилається поштою;
в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Надсилання платником заяви в електронній формі реалізовано через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login.
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, заяву, запит тощо) до відповідного контролюючого органу.
Детально дізнатись про роботу меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету.
Протягом одного робочого дня після надсилання електронної Заяви до контролюючого органу платника буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації Заяви в контролюючому органі, до якого дану Заяву направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації Заяви в контролюючому органі платник може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.
Чи виникає дохід у юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи від продажу іноземної валюти, отриманої від здійснення операцій з експорту?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Якщо іноземна валюта, яка надійшла на валютний рахунок платника єдиного податку від здійснення операції з експорту товарів (робіт, послуг), продається до дати звітного балансу (протягом одного кварталу), то у складі доходу враховується тільки позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку такої іноземної валюти в гривні на дату її надходження на валютний рахунок.
Якщо іноземна валюта, яка надійшла на валютний рахунок платника єдиного податку від здійснення операції з експорту товарів (робіт, послуг), до кінця кварталу (до дати звітного балансу) обліковується на рахунку, то на дату закінчення звітного кварталу платник має здійснити перерахунок такої іноземної валюти відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку з відповідним врахуванням у складі доходу тільки позитивної різниці від здійснення такого перерахунку.
У разі продажу іноземної валюти після дати звітного балансу у складі доходу враховується тільки позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку такої іноземної валюти в гривні на дату закінчення попереднього звітного кварталу.
Чи може приватний нотаріус включити до складу витрат сплачену за свій рахунок суму страхових внесків на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).
ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність.
Однак, при визначенні сукупного чистого доходу приватного нотаріуса враховуються витрати наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – Наказ № 1185).
Так, Наказом № 1185 визначено, що до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема, сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Страхові внески, сплачені приватним нотаріусом на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення у вказаному переліку витрат відсутні.
Отже, приватний нотаріус не має права включити до складу витрат сплату за свій рахунок страхових внесків на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення.
Слід зазначити, що суми страхових внесків за договорами недержавного пенсійного забезпечення, сплачені роботодавцем, оподатковуються відповідно до п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Як ФОП на загальній системі оподаткування обчислює різницю між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ФОП на загальній системі оподаткування різницю між сумою загального мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислює шляхом віднімання від загального МПЗ загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з чистого оподаткованого доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції;
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);
земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються у підприємницькій діяльності;
рентна плата за спеціальне використання води;
20 відс. витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
Порядок сплати податкового зобов’язання особою-нерезидентом, яка зареєстрована як платник ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Особа-нерезидент сплачує суму податкового зобов’язання в іноземній валюті (євро або долар США) на валютний рахунок.
Інформація про реквізити валютного рахунку доступна у вкладці «Стан розрахунків з бюджетом» Кабінету особи – нерезидента – платника ПДВ спеціального портального рішення з дати внесення запису до реєстру платників ПДВ.
Особа-нерезидент сплачує податкові зобов’язання з ПДВ у іноземній валюті, зазначеній у заяві про реєстрацію як платника податку (євро або долар США).
При сплаті податкового зобов’язання з ПДВ просимо зазначати індивідуальний податковий номер особи-нерезидента платника ПДВ, присвоєний ДПС України у полі 72 «Sender to Receiver information» розрахункового документу.
Особі-нерезиденту платнику ПДВ інформація про його індивідуальний податковий номер доступна в Кабінеті особи – нерезидента – платника ПДВ спеціального портального рішення при отриманні повідомлення (квитанції) про його реєстрацію як платника ПДВ.
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40050.
Фізична особа розмістила кошти на депозитному рахунку: оподаткування ПДФО доходу у вигляді процентів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Доходи у вигляді процентів оподатковуються відповідно до норм п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.
Податковим агентом у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою 18 відсотків, із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.
Вищезазначені доходи остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.
Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені вище, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою ПДФО 18 відсотків.
Як подається заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 141.10 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.
Форма заяви, порядок її подання та розгляду контролюючим органом встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок подання та розгляду Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на особливих умовах або відмову від такого оподаткування затверджений наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 № 99.
Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах подається засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (із змінами та доповненнями)) з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) (п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб розміщено електронну форму Заяви про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах за ідентифікатором форми J1309001.
Згідно з п.п. 141.10.2 п. 141.10 ст. 141 ПКУ юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до п.п. 141.10.1 п. 141.10 ст. 141 ПКУ, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.
Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.
Юридична особа, яка внесена до реєстру Дія Сіті, але не подала заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, вважається резидентом Дія Сіті – платником податку на загальних підставах (п.п. 141.10.3 п. 141.10 ст. 141 ПКУ).
Підпунктом 141.10.4 п. 141.10 ст. 141 ПКУ визначено, що для відмови від оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах резидент Дія Сіті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку заяву в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: чи мають право платники податку на додану вартість (податок, ПДВ) заявити до бюджетного відшкодування суму від’ємного значення з ПДВ, що виникла в результаті придбання товарів/послуг з ПДВ, які в подальшому використані в операціях платників податків, які не є постачанням товарів та послуг згідно з абзацом четвертим п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено ст. 200 ПКУ.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Бюджетне відшкодування – відшкодування від’ємного значення податку на додану вартість (далі – ПДВ) на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника (п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пунктом 200.4 ст. 200 ПКУ визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.4 прим.1 ст. 200 ПКУ платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення.
Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ), а у разі відсутності податкового боргу – до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості.
Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов’язаннями (п. 200.4 прим. 2 ст. 200 ПКУ).
Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до ст. 200 ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 ПКУ, – за результатами документальної перевірки (абзац другий п. 200.10 ст. 200 ПКУ).
Згідно з абзацом четвертим п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.
До наведених у п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ операцій норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ не застосовуються.
Отже, платники податку мають право заявити до бюджетного відшкодування суму від’ємного значення ПДВ, що утворилась у зв’язку із не застосуванням п. 198.5 ст. 198 ПКУ відповідно до п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, за придбаними товарами та послугами з ПДВ, які в подальшому використанні в операціях платників податків, що не є постачанням товарів та послуг згідно з абзацом четвертим п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Звертаємо увагу, що платники податку мають право заявити до бюджетного відшкодування суму ПДВ, за умови фактичної її сплати постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
При цьому, правомірність декларування бюджетного відшкодування ПДВ підтверджується виключно за результатами перевірки, що проводиться відповідно до норм ПКУ.
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44356
Як платник податків може повернути з єдиного рахунку помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до розділу II Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (із змінами), платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені з єдиного рахунка, відкритого на ім’я ДПС у Казначействі.
Заява подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключно в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет», що функціонує відповідно до ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України, з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
У разі повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені платник податків у заяві зазначає суму, дату сплати і реквізити з платіжної інструкції, за якими кошти перераховано на єдиний рахунок, та поточний рахунок платника податку в установі банку, на який необхідно повернути такі кошти.
На Дніпропетровщині по 190 судовим справам рішення винесено на користь податкових органів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє.
Управлінням правового забезпечення ГУ ДПС (далі – управління) проведено аналіз результатів розгляду судових справ у січні – квітні 2026 року.
Так, управління здійснено представництво інтересів ГУ ДПС у судах всіх інстанцій по 437 судовим справам, з яких розглянуто 263 справи.
По 190 справам рішення винесено на користь ГУ ДПС на загальну суму 324 355 ,8 тис гривень.
Дніпропетровщина: результати роботи податківців за напрямом контроль за обігом підакцизної продукції та сплатою акцизного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) інформує.
У січні – квітні 2026 році до загального фонду державного бюджету України від платників Дніпропетровщини надійшло 233,6 млн грн акцизного податку, що становить 119,3 відс. доведених планових показників, тобто загальні додаткові надходження складають 37,7 млн. гривень. Темп росту надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року складає 133,7 відсотків
З вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) у січні – квітні 2026 року загальний фонд держбюджету отримав 97,1 млн грн акцизного податку, що становить 118,5 відс. відповідно до запланованих, додаткові надходження складають 15,2 млн гривень.
З ввезених в Україну підакцизних товарів (продукції) у січні – квітні 2026 року до загального фонду держбюджету спрямовано 136,6 млн грн акцизного податку, що становить 119,8 відс. відповідно до запланованих, додаткові надходження складають 55,0 млн гривень.
Що стосується надходжень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів до місцевих бюджетів області у січні – квітні 2026 року, то вони склали 188,6 млн грн, це 101,8 відс. відповідно до запланованих, додаткові надходження складають 3,4 млн. гривень. Темп росту надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року складає 99,4 відсотки.
Зниження темпу росту надходжень обумовлено скороченням обсягів декларування акцизного податку з роздрібної реалізації, яке пов’язано із припиненням роздрібної реалізації у прифронтових громадах, зокрема Покровській та Межівській ТГ Синельниківського району Дніпропетровської області.
Так, якщо у січні – березні 2025 року нарахування роздрібного акцизного податку по Покровській ТГ складали 1348,3 тис. грн, то у січні – березні п. р. – 19,4 тис. гривень. Аналогічна ситуація по Межівській ТГ – у січні – березні 2025 року нарахування складали 1115,1 тис. гр., то у січні – березні п. р – 47,0 тис. гривень.
У січні – квітні 2026 року видано 3 431 ліцензію на оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального.
Припинено дію ліцензій за порушення вимог Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) та за заявами суб’єктів господарювання у січні – квітні 2026 року по 4 006 ліцензіям на оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального.
Також протягом січня – квітня 2026 року фахівцями ГУ ДПС:
- проведення 579 фактичних перевірок з питань дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері обігу підакцизної продукції, за результатами яких донараховано штрафні санкції у сумі 14,7 млн грн, у т. ч. 4,7 млн грн – у сфері торгівлі алкогольними напоями, 6,1 млн грн – у сфері торгівлі тютюновими виробами, 3,9 млн грн – у сфері обігу пального;
- припинено дію 882 ліцензій на право роздрібної торгівлі, в т. ч. 621 ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, 248 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 13 ліцензій на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі.
В ході спільних дій у рамках Розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 12.10.2023 № Р-417/0/3-23 «Про створення регіональної робочої групи щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами на території Дніпропетровської області», Розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації від 13.12.2023 №445/0/527-23 «Про введення в дію рішення ради оборони Дніпропетровської області від 12 грудня 2023 року» та Розпорядження Дніпровського міського голови від 04.01.2024 року №2-4/1-р «Про створення робочої групи щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами на території м. Дніпра» (із змінами та доповненнями) на території м. Дніпро проведено спільні комісійні виїзні засідання, за результатами яких встановлені порушення правил торгівлі підакцизними товарами і до таких суб’єктів господарювання застосовані фінансові санкції та складені адміністративні протоколи.
Від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 2,9 млн грн туристичного збору
У січні – квітні поточного року фізичні особи сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 2,932.7 тис. грн туристичного збору (далі – Збір). У порівняні з січнем – квітнем минулого року це на 198,0 тис. грн, або на 7,2 відс., більше.
Звертаємо увагу, що особи з інвалідністю – нерезиденти та діти – нерезиденти віком до 18 років не є платниками Збору за умови підтвердження правомірності надання пільги зі Збору відповідними документами, що свідчать про належність такої особи до пільгової категорії.
З метою визначення осіб з інвалідністю – нерезидентів та дітей – нерезидентів віком до 18 років, які не є платниками Збору відповідно до п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України, податковому агенту необхідно отримати від таких осіб підтверджуючі документи про належність їх до певної категорії у вигляді, зокрема, відповідних довідок та/або посвідчення щодо встановлення інвалідності, свідоцтво про народження дитини – нерезидента віком до 18 років, інші документи в залежності від категорії.
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини сільськогосподарські товаровиробники сплатили понад 446,4 млн грн єдиного податку
Протягом чотирьох місяців 2026 року від сільськогосподарських товаровиробників – платників єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини спрямовано понад 446,4 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом 2025 року це на понад 31,6 млн грн, або на 7,6 відс., більше.
Повідомляємо, що для фізичних осіб, які відповідно до норм Земельного кодексу України, Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами та доповненнями) та Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами та доповненнями) оформили передачу сільськогосподарських угідь в оренду, суборенду, емфітевзис, мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) визначається орендарем – юридичною особою у податковій декларації, починаючи з 01 числа місяця, в якому юридична особа набула права оренди земельною ділянкою на підставі реєстрації такого права (право власності або право користування або інше користування) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно..
Як легально торгувати пальним: основні правила для бізнесу
Дотримання вимог до оптової та роздрібної торгівлі пальним є обов’язковою умовою для законної та безпечної роботи бізнесу. Важливо враховувати ключові правила, щоб уникнути ризиків і штрафів.
Ліцензія – ключ до легальної торгівлі:
- оптова торгівля пальним можлива тільки за наявності ліцензії на оптову торгівлю;
- роздрібна торгівля пальним потребує ліцензії на роздрібну торгівлю.
Продаж пального у споживчій тарі до 5 літрів включно не потребує жодної ліцензії – ні на опт, ні на роздріб, ні на зберігання.
Ліцензія для кожного місця:
- оптова торгівля: ліцензія потрібна на кожне місце торгівлі. Якщо місць немає – ліцензія оформлюється на місцезнаходження бізнесу або постійного представництва нерезидента;
- роздрібна торгівля: ліцензія потрібна на кожну АЗС, автогазозаправку або інший пункт продажу.
Де можна торгувати пальним:
- опт і роздріб здійснюються лише з офіційних місць торгівлі;
- оптова торгівля без фізичного місця дозволена лише зі складу або транспортного засобу, де пальне зберігається і відпускається ліцензованим суб’єктом.
Роздрібна торгівля – виключно за правилами.
Пальне можна продавати лише на АЗС, автогазозаправках, спеціалізованих пунктах і магазинах. Виняток: продаж скрапленого газу у балонах для населення з мобільних транспортних засобів, якщо:
- ліцензіат має місце роздрібної торгівлі (АЗС, газонаповнювальний пункт, проміжний склад або спеціалізований магазин);
- дані про транспортний засіб внесено до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального;
- використовуються реєстратори розрахункових операцій, інформація про які внесена до реєстру.
Дотримання цих правил гарантує легальну діяльність і допомагає уникнути штрафів та проблем з контролюючими органами.
Довідково:
Стаття 29 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом
Сьогодні день, коли ми згадуємо мільйони людей, чиї життя забрала Друга світова війна.
Довгі роки чимало з нас про Другу світову війну знали лише завдяки історіям з книжок, зі спогадів дідусів та бабусь, з інформації із музеїв.
Сьогодні ми всі українці, – знову переживаємо війну у своєму домі. Для нас це втрачені життя, зламані долі, знищені міста та села, мільйони людей, лишилися без домівок та змушені були покину країну. І все через ворога, імʼя якому росія.
Сьогодні нас всіх тримає єдине – любов до України! І віра в Перемогу! І ми вистоїмо!
Вічна памʼять всім жертвам Другої світової війни.
Щира вдячність тим, хто боронить країну від загарбника сьогодні.
Вічна шана нашим Героям!
В. о. Голови ДПС Леся Карнаух
Дніпропетровщина: надходження акцизного податку з ввезених товарів до загального фонду держбюджету від платників зросли на 67,3 %
Упродовж січня – квітня 2026 року платники Дніпропетровщини з ввезених на митну територію України товарів спрямували до загального фонду державного бюджету майже 136,6 млн грн акцизного податку. У порівнянні з минулорічним аналогічним періодом, надходження зросли майже на 55,0 млн грн, або на 67,3 відсотки.
Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що сплата акцизного податку у разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України здійснюється наступним чином:
- податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації;
- у разі ввезення маркованої підакцизної продукції (крім тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах) на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (за потреби) на день подання митної декларації.
У разі ввезення маркованих тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому придбані марки акцизного податку, з доплатою (за потреби) на день подання митної декларації, яка визначається з урахуванням офіційного курсу валюти України до іноземної валюти, встановленого НБУ, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється подання митної декларації на ввезення таких тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на митну територію України.
Платники акцизного податку при зверненні до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.
Довідково: п. 222.2 ст. 222 ПКУ (Податковий кодекс України).
Системна підтримка: тривають зустрічі податківців Дніпропетровщини з захисниками
Нове життя після служби – про це йшла мова під час зустрічі податківців Дніпропетровщини із захисниками у Просторі турботи про ветерана обласного госпіталю ветеранів війни.
Діалог відбувся за участю заступника начальника обласної податкової служби Федіра Терханова, очільника обласного госпіталю ветеранів війни Олексія Григорука, фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб управління ветеранської політики Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
На заході зазначалося, що соціалізація та адаптація військових у цивільному житті через розвиток власної справи є стратегічним завданням держави. Аби шлях у бізнесі був максимально простим і комфортним, за ініціативою Державної податкової служби України та при підтримці Міністерства у справах ветеранів України, запроваджено новий сервіс «Податковий супровід ветеранського підприємництва». Він є важливим кроком у підтримці ветеранів, розвитку їхнього підприємницького потенціалу та реінтеграції у цивільне життя.
«Наше завдання – зробити весь шлях максимально простим і зрозумілим, щоб ветеран прийшов у податкову і отримав відповіді на усі питання, що його хвилюють. Щоб максимально зосередитися на розвитку власної справи, не витрачаючи зайвих ресурсів на вирішення податкових питань», – зазначив Федір Терханов.
«Зелений коридор» для ветеранів і ветеранок у питаннях податкового супроводу підприємництва передбачає пріоритетне обслуговування та комплексну допомогу: від визначення системи оподаткування до правильного оформлення найманих працівників, сплати податків та подання звітності.
У ході спілкування податківці наголосили на безбар’єрності у наданні податкових послуг. Інклюзивний простір для ветеранів забезпечує рівний доступ до сервісів, повагу до гідності та врахування їхніх потреб.
Важливим кроком у реалізації політики безбар’єрності у податковій службі Дніпропетровщини є робота мобільного Центру обслуговування платників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС). Це зручна і швидка податкова допомога тим, хто не має можливості відвідати стаціонарний ЦОП. Мобільний ЦОП ГУ ДПС уже майже 6 років (з 24.07.2020) здійснює виїзди до територіальних громад регіону для надання адміністративних та інших послуг, консультацій та сервісів у віддалених куточках нашої області.
Тільки з початку цього року здійснено 576 виїздів мобільного ЦОПу, під час яких надано 4 190 адміністративних послуг. Ветеранам розповіли як можна скористатися послугами мобільного ЦОПу.
Така взаємодія податківців з військовими – це відкритий діалог, підтримка та практична допомога, які дають можливість захисникам впевнено адаптуватися до цивільного життя, реалізувати себе, зокрема в підприємництві та відчути реальну підтримку держави.
Самостійне виявлення платником заниження суми податкового зобов’язання: нарахування пені
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ.
Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ (п. 54.1 ст. 54 ПКУ).
Порядок нарахування пені визначено ст. 129 ПКУ.
При нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, розпочинається нарахування пені (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).
Абзацом третім п. 129.4 ст. 129 ПКУ встановлено, що на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Користувач втратив (пошкодив) особистий ключ КЕП чи печатки або забув пароль до нього: які дії?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо користувач втратив (пошкодив) особистий ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки або забув пароль до нього, йому необхідно звернутись до найближчого представництва Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України, подавши при цьому заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів (для отримання нових кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа).
Одноразові електронні сигарети підлягають маркуванню МАП
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.56 прим. 3 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) електронна сигарета – це виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин. Електронні сигарети можуть бути одноразовими або багаторазовими.
Рідини, що використовуються в електронних сигаретах, – це рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях (п.п. 14.1.56 прим. 4 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пунктом 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів віднесено, зокрема, рідини, що використовуються в електронних сигаретах.
Згідно п. 226.1 ст. 226 ПКУ у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (п. 226.2 ст. 226 ПКУ).
Пунктом 23 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 (із змінами та доповненнями) для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, передбачено наклеювання марки на ємності (упаковки) з рідиною, що використовуються в електронних сигаретах, у такий спосіб, щоб марки обов’язково розривалися під час відкривання.
Отже, одноразові електронні сигарети підлягають маркуванню марками акцизного податку.
З якої дати починається перебіг 1095-денного строку давності, після спливу якого податковий борг може бути визнаний безнадійним?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Грошове зобов’язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим ПКУ та/або Митним кодексом України (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПКУ строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов’язку платника податків визначається календарною датою.
Пунктом 31.3 ст. 31 ПКУ визначено, що строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.
Отже, дата виникнення податкового боргу – це гранична дата, до якої включно платник має погасити своє податкове (або грошове) зобов’язання, і саме з цієї дати починається перебіг строку давності, встановлений ст. 102 ПКУ (1095 днів).
Податкові пільги: що важливо знати волонтерам
В Україні волонтерська діяльність має чітке правове підґрунтя: вона визначена законом як добровільна, неприбуткова та соціально спрямована.
Держава передбачає податкові пільги для волонтерів – зібрані кошти або отримане майно зазвичай не підлягають оподаткуванню. Однак усе залежить від того, як саме ці кошти використовуються.
Згідно із законодавством, благодійна допомога не оподатковується, якщо її отримує фізична особа-волонтер, яка включена до офіційного Реєстру волонтерів.
Ключова умова – кошти або придбане майно мають бути спрямовані безпосередньо на допомогу визначеним категоріям: військовослужбовцям, правоохоронцям, учасникам бойових дій, постраждалим від війни чи їхнім родинам. Передача може здійснюватися як безпосередньо, так і через державні структури – наприклад, Міноборони, Нацгвардію, СБУ, поліцію та інші військові формування.
Не оподатковується лише та сума, яка фактично використана на благодійність, а також документально підтверджені витрати волонтера, пов’язані з наданням цієї допомоги.
Водночас важливо пам’ятати: якщо волонтер збирає кошти на власний рахунок і спрямовує їх не безпосередньо на користь таких осіб, а, наприклад, перераховує благодійному фонду або купує транспортний засіб і передає його фонду, податкові пільги не застосовуються.
У такому випадку сума зібраних коштів вважається доходом фізичної особи та включається до її загального річного оподатковуваного доходу. Відповідно вона підлягає оподаткуванню на загальних підставах як інший дохід.
Таким чином, для застосування податкових пільг ключовим є цільове використання благодійних коштів – безпосередньо на користь визначених законодавством отримувачів.
Такі законодавчі норми діють протягом усього періоду проведення заходів із забезпечення оборони держави та до кінця року, наступного за роком їх завершення або скасування воєнного чи надзвичайного стану.
Чи відновлено перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) з 01.08.2023 внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо відновлення строків, встановлених ПКУ, для платників податків та контролюючих органів.
Зокрема, Законом № 3219 виключено п. 102.9 ст. 102 ПКУ відповідно до якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупинявся перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.
Також визначено, що п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяв до 01.08.2023.
Тобто, з 01 серпня 2023 року для платників податків та контролюючих органів відновлено перебіг строків, визначених ПКУ та іншими законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 4/2023 «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу», розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».
Порядок та терміни продовження строків проведення перевірок та зупинення розпочатої перевірки
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до абзацу другого п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.
Згідно з абзацом другим п. 82.2 ст. 82 ПКУ продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.
Пунктом 82.3 ст. 82 ПКУ, визначено, що тривалість перевірок, визначених ст. 80 ПКУ, не повинна перевищувати 10 діб.
Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.
Підставами для подовження строку перевірки є:
- заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
- змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів.
Відповідно до п. 82.4. ст. 82 ПКУ проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків – суб’єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Зупинення документальної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику в порядку, визначеному абзацом першим п. 82.4 ст. 82 ПКУ, наказу про зупинення такої перевірки.
При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.
Загальний термін проведення перевірок, визначених у пп. 200.10 та 200.11 ст. 200 ПКУ, з урахуванням установлених п. 82.4 ст. 82 ПКУ строків зупинення не може перевищувати 40 календарних днів.
Отже, продовження строків проведення перевірок та зупинення розпочатої перевірки працівниками контролюючих органів здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу.
Терміни продовження перевірки залежать від виду перевірки та категорії платника податків, встановлених ст. 82 ПКУ.
Водночас, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України особливості проведення податкових перевірок передбачено п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Чи мають право ФОПи отримувати кошти від своєї підприємницької діяльності на рахунки відкриті в іноземних банках?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Чинним законодавством не заборонено фізичним особам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Водночас кошти за операціями фізичних осіб – підприємців (ФОП) (спрощена або загальна система оподаткування), зокрема, з експорту товарів (послуг) підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України.
Слід зазначити, що у разі якщо кошти, отримані від нерезидента на рахунок, відкритий в іноземному банку, не зараховані на рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку в Україні, то такі кошти не включаються до доходу ФОПа (спрощена або загальна система оподаткування), але оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків фізичних осіб. Тобто, такі кошти включаються до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40662.
Про термін сплати грошового зобов’язання (основного платежу, штрафу), визначеного у ППР
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 ПКУ (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розд. V ПКУ;
заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;
завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розд. IV ПКУ;
наявності помилок при визначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених ПКУ.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Яким чином проводяться розрахунки на АЗС у разі виходу з ладу спеціалізованого РРО для АЗС або відключення електроенергії?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
Пунктом 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (із змінами) передбачено, що після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт.
Відповідно до Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315 (із змінами), умовою включення моделі РРО до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій є її відповідність встановленим фіскальним вимогам.
Згідно з п. 4 Технічних вимог до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, затверджених Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27 червня 2002 року № 13 (далі – Вимоги) до складу спеціалізованого електронного контрольно-касового апарату (далі – ЕККА) для автозаправних станцій (далі – АЗС) повинні входити такі функціональні блоки як, зокрема, програмно-технічні засоби управління паливно-роздавальними колонками (далі – ПРК) та фіскальний блок.
Фіскальний блок, механізм друкування чеків, контрольної стрічки та звітів, а також програмно-технічні засоби управління електронними ПРК повинні розміщуватися в єдиному корпусі (п. 5 Вимог).
Пунктом 21 Вимог передбачено, що відпускання пального повинно блокуватися:
всіма ПРК – у разі від’єднання механізму друкування чеків, контрольної стрічки та звітів або відсутності електроживлення ЕККА;
окремим роздавальним краном ПРК – у разі відсутності зв’язку ЕККА з ПРК, при нероздрукуванні чека за останнім замовленням на відпускання пального через цю ПРК, а також у разі ненадходження до оперативної пам’яті фіскального блока інформації про обсяг відпущеного пального або її надходження із дискретністю, що перевищує 1 літр.
Отже, норми Вимог передбачають керування відпусканням пального з ПРК одним спеціалізованим ЕККА для АЗС.
Враховуючи викладене вище, у разі виходу з ладу спеціалізованого РРО для АЗС проведення розрахункових операцій може здійснюватися лише з використанням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
При цьому, у разі відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється.
Фінансова звітність за міжнародними стандартами: які форми платники податку на прибуток подають за квартал, півріччя, три квартали, рік?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Платники податку на прибуток, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом), подають до органів ДПС разом з Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) проміжну та річну фінансову звітність:
за податкові (звітні) періоди: квартал, півріччя, три квартали можуть подати повний або стислий комплект (включає, як мінімум: звіт про фінансовий стан (баланс); звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати));
за річний податковий (звітний) період – повний комплект.
Платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають до органів ДПС разом з Декларацією:
за податкові (звітні) періоди (квартал, півріччя, три квартали) – звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати);
за податковий (звітний) період рік – звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором.
Річна фінансова звітність за звітний рік разом з аудиторським висновком подається до контролюючого органу у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, яка включає: звіт про фінансовий стан (баланс); звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати); звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; примітки до річної фінансової звітності.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44366.
До уваги ФОПів – платників єдиного податку першої та другої груп!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).
Пунктом 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
При цьому такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – ФОП за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався.
Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене п. 295.2 ст. 295 ПКУ.
Податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.
Штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку у порядку та строки, визначені ПКУ, до таких платників не застосовуються.
Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій) Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, який набрав чинності 20.03.2025, затверджено оновлений Перелік територій та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».
Норми п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження ФОП на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, територію України.
Тобто ФОП – платники єдиного податку першої та другої групи втрачають право не сплачувати єдиний податок з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження ФОП на територію України, що не включена до Переліку територій.
Таким чином, ФОП – платники єдиного податку першої та другої групи, які не сплачували єдиний податок на підставі п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у разі зміни податкової адреси в межах територій, включених до Переліку територій, не втрачають право не сплачувати єдиний податок.
Про терміни зберігання контролюючими органами поданої податкової звітності в облікових справах платника
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Пунктом 49.1 ст. 49 ПКУ визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з п. 1.6 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами) (далі – Порядок № 1588), стосовно кожного платника податків, взятого на облік у контролюючому органі згідно з Порядком № 1588, формується облікова справа.
Пунктом 1.6 розділу І Порядку № 1588 визначено, що зберігання окремих документів та облікових справ здійснюється відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за № 571/20884 (далі – Перелік).
Пунктом 1.8 Переліку встановлено, що строки зберігання типових документів на електронних носіях відповідають строкам зберігання аналогічних документів на паперових носіях.
Відповідно до Переліку строк зберігання 5 років мають, зокрема, наступна податкова звітність, а саме:
- звіти суб’єкта малого підприємництва фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, річні (крім квартальних, строк зберігання яких 3 роки) (ст. 273 розд. 1 Переліку);
- документи (довідки, звіти, розрахунки) про суми виплачених доходів і утриманих з них податків і зборів (обов’язкових платежів) на користь фізичних осіб юридичними особами та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності (ст. 279 розд. 1 Переліку);
- декларації, що відображають звітність усіх платників податків, та документи (розрахунки, звіти, відомості, заяви, заявки, довідки, картки, листи, перерахунки, платіжні документи, виклики) до них (ст. 283 розд. 1 Переліку);
- декларації про доходи, розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ст. 284 розд. 1 Переліку).
Отже, термін зберігання контролюючими органами поданої податкової звітності в облікових справах платника, діяльність якого не припинена, становить 5 років, крім звітів суб’єкта малого підприємництва фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку строки зберігання яких визначені ст. 273 розд. 1 Переліку.
Організація роботи щодо надання послуг платникам податків в ЦОПах Дніпропетровщини
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), станом на 01.05.2026 адміністративні послуги надаються у 17 Центрах обслуговування платників(ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ), мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.
В ЦОПах при ДПІ ГУ ДПС податківці здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, виконують інші функції сервісного обслуговування платників, незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОП забезпечується надання 61 адміністративних послуг, 46 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – квітня 2026 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 129 978 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 11 847 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 82 401 звернення, або 63,4 відс. від загальної кількості, та на 20 513 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
У січні – квітні 2026 року платниками податків отримано 124 765 адміністративних послуг, що на 12 991 послугу більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 78 179 адміністративних послуг, або 62,7 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 22 397 послуг більше ніж у відповідному періоді 2025 року.
З початку року здійснено 576 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких 215 – адресні виїзди до мало мобільної групи населення та 315 до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.05.2026 фахівцями мобільного ЦОП надано 4 190 адміністративних послуг, з яких 999 адміністративних послуг під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення та 2 267 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 9 528 громадянина, якими отримано 3 191 адміністративних послуг та 1 973 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу увага приділялась роз’ясненню податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють контролюючі органи.
Серед суб’єктів господарювання розповсюджено понад 18 024 примірників друкованої продукції.
Трансфертне ціноутворення: результати діяльності податківців Дніпропетровщини
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) інформує.
Протягом січня – квітня 2026 року фахівцями управління трансферного ціноутворення (управління) проведено 35 документальних планових/позапланових перевірок з питань трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування, складено 33 податкових повідомлення-рішення (ППР) на загальну суму 12 924,92 тис. грн, за якими сплачено до бюджету 7 776,68 тис.гривень.
За результатами проведеної роботи:
- 2 платника податків здійснили самостійне коригування ціни КО на загальну суму 14 273,48 тис. гривень.
- 2 платниками податків здійснено самостійне коригування виплат доходів нерезиденту, добровільно задекларовано та додатково сплачено до бюджету 6 169,88 тис. гривень.
З початку року ініційовано 20 спеціальних запитів до ІКО. Отримано 8 відповідей по раніше направленим запитам ІКО. Направлено 8 звітів про використання інформації, отриманої від ІКО.
На обліку в ГУ ДПС перебуває 1 413 контролерів.
Під контролем резидентів України знаходиться 1 935 іноземних компаній.
Фахівцями управління на постійній основі відпрацьовуються ризики заниження контролюючими особами податкових зобов’язань по КІК та ризики неподачі звітності по КІК.
За результатами проведених заходів до державного бюджету додатково надійшло 4 675,9 тис. грн (ПДФО 4 007,9 тис. грн та воєнного збору 668,0 тис. гривень).
Облік платників, подання звітності, реєстрація РРО/ПРРО та надання послуг фахівцями податкової служби Дніпропетровщини: підсумки січня – квітня
На податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) станом на 01.05.2026 року перебуває 303 352 платника податків, що на 10 684 платника більше у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року.
За період з 01.01.2026 по 30.04.2026 року ДПІ ГУ ДПС:
- зареєстровано та взято на податковий облік новостворених юридичних осіб – 1 102 платника, що на 32 платника більше ніж за 4 місяці 2025 року,
- новостворених ФОП, а також самозайнятих осіб, що провадять незалежну професійну діяльність – 8 924, що на 821 платника більше ніж за 4 місяці 2025 року;
- припинено діяльність 158 юридичних осіб, що на 209 платників менше ніж у такому ж періоді 2025 року;
- припинено діяльність 6 370 ФОП, що на 2 703 менше, у порівнянні з таким же періодом 2025 року.
Протягом січня – квітня 2026 року зареєстровано 35 волонтерів (станом на 01.05.2026 року в Реєстрі перебуває 931 волонтер).
Станом на 01.05.2026 року зареєстровано 84 666 РРО/ПРРО, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року більше на 6,5 тисяч.
Протягом січня – квітня 2026 року зареєстровано 192 платника ПДВ, анульовано реєстрацію 813 платникам ПДВ. В Реєстрі платників ПДВ станом на 01.05.2026 року перебуває 20 486 платників, у тому числі 18 404 юридичних та 2 082 фізичних осіб.
Протягом січня – квітня 2026 року платниками податків було подано 727 501 документів податкової звітності, з яких 723 870 документів (99,5%) надійшло в електронному форматі. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року цей показник збільшився на 0,3 %.
Упродовж січня – квітня 2026 року до ЦОП Дніпропетровської області надійшло 129 978 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 11 847 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року.
Протягом поточного року платниками податків отримано 124 765 адміністративних послуг, що на 12 991 послугу більше ніж у відповідний період минулого року.
З початку року здійснено 576 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям. З них – 215 адресних виїздів до маломобільних груп населення. Фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, надано 4 190 адміністративних послуг, в тому числі 999 адміністративних послуг під час адресних виїздів до маломобільних груп населення; інших послуги – 29 114 (інші послуги – 2 267, примірники друкованої продукції – 18 024, роз’яснення – 8 823).
У межах реалізації Меморандуму про співпрацю та взаємодію між Дніпропетровською ОДА та ГУ ДПС з метою підвищення якості сервісного обслуговування платників податків здійснено 315 виїздів фахівців ГУ ДПС до Центрів надання адміністративних послуг у Дніпропетровській області для приймання відвідувачів та надання адміністративних послуг.
Доступ до публічної інформації: податковою службою Дніпропетровщини опрацьовано 102 запити
Протягом січня – квітня 2026 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) надійшло 102 запити на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість запитів зменшилась на 23 одиниці (січень – квітень 2025 року – 125 запитів).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 99– задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації (у т.ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2025 року).
- 3– знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС оприлюднення публічної інформації у формі 5 наборів відкритих даних здійснюється на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних» (data.gov.ua) та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області», а саме:
· Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;
· Звіти, зокрема щодо задоволення запитів на інформацію;
· Інформація із системи обліку публічної інформації;
· Переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийнятих розпорядником інформації, проекти рішень, що підлягають обговоренню, а також документ розпорядника інформації про визначення особи (осіб), відповідальних за оприлюднення відкритих даних;
· Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.
Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.
Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»
Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області змінюється розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС.
Протягом січня – квітня 2026 року на сервіс «Пульс» надійшло на розгляд 35 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних та юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
щодо нарахувань в ІКП – 16 звернень (45,7%);
щодо не надання відповіді на усні або письмові звернення – 8 звернень (22,8%);
щодо отримання адміністративної послуги – 4 звернення (11,4 %);
невідповідність даних Витягу – 1 звернення (2,85%);
відмова у реєстрації звітності в електронному вигляді – 2 звернення (5,7%);
щодо обліку платників податків – 3 звернення (8,57%);
щодо режиму і порядку роботи – 1 звернення (2,85%)
У січні – квітні 2026 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 75 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр». Загальна тематика:
питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 34 (45,3%);
контрольно-перевірочна робота – 17 (22,7%);
отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 10 (13,3%);
податкова знижка – 4 (5,3%);
надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання – 3 (4,0%);
податкова заборгованість – 1 (1,3%);
подяка – 1 (1,3%);
інші питання – 5 (6,8%).
На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» впродовж січня – квітня 2026 року надійшло 9 звернень. Загальна тематика:
питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 7 звернень (77,8%);
отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 1 (11,1%);
отримання довідки про доходи – 1 (11,1%).
Протягом січня – квітня 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 78 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» і 9 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».
Звернення громадян: з початку року до податкової служби Дніпропетровщини надійшло 418 заяв
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі на скриньку dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, у січні – квітні 2026 року до ГУ ДПС надійшло 418 звернень громадян, з них – 418 заяв.
Загальна тематика письмових звернень:
інформування про ухилення від сплати податків – 228 звернень (54,5%);
податок на майно – 104 звернення (24,9%);
аграрна політика та земельні відносини – 24 звернення (5,7%);
контрольно-перевірочна робота – 8 звернень (1,9%);
єдиний соціальний внесок – 7 звернень (1,7%);
- інші питання – 47 звернень (11,3%).
У порівнянні з аналогічним періодом 2025 року загальна кількість звернень платників податків у 2026 році збільшилась на 125 одиниць (січень – квітень 2025 – 293 звернень).
На виконання статей 22 та 23 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами та доповненнями) в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.
Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.
Протягом січня – квітня 2026 року посадовими особами ГУ ДПС особистих прийомів громадян не проводилось.
Від фізичних осіб надходження податку на нерухоме майно до місцевих бюджетів Дніпропетровщини зросли на 23,4 %
У січні – квітні поточного року фізичні особи сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 136,9 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це майже на 26,0 млн грн, або на 23,4 відс., більше ніж у відповідному періоді 2025 року.
Акцентуємо увагу, що при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи згідно з п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п. 266.4 ст. 266 ПКУ, не застосовуються.
При цьому, загальна площа такого об’єкта враховується при обчисленні (розрахунок сумарної загальної площі, визначення питомої ваги) бази оподаткування об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб.
Майже 486,1 млн грн рентної плати за видобування залізних руд спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
Протягом січня – квітня 2026 року від платників рентної плати за видобування залізних руд місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали майже 486,1 млн гривень. У порівнянні з січнем – квітнем минулого року це на понад 4,4 млн грн більше.
Нагадуємо, що:
- 11.05.2026 – останній день подання за І квартал 2026 року податкової декларації з рентної плати з розрахунком, зокрема рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;
- 20.05.2026 – останній день сплати за І квартал 2026 року рентної плати, зокрема за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини.
Єдиний рахунок: коли та за якою формою платником визначається напрям використання сплачених коштів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 (із змінами та доповненнями) (Порядок № 321).
Що в єдиній картці платника, який використовує єдиний рахунок?
ДПС засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС веде єдину картку платника, включеного до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
В єдиній картці платника відображаються дані про платника та операції, що проводяться з коштами, які зараховані/перераховані/повернуті (враховані) на єдиний рахунок/з єдиного рахунка.
Інформація про рух коштів на єдиному рахунку доступна платнику в Електронному кабінеті в актуальному стані.
За якими сумами платник має право визначити напрям їх використання?
Платник має право через Електронний кабінет визначити напрям використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені, наявних на дату формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника, які повинні враховуватися під час формування такого реєстру.
Як платнику повідомити про визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок?
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/ Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб, Реєстр електронних форм податкових документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб розміщено повідомлення «Визначення напряму використання коштів, сплачених на єдиний рахунок (залишки)»:
за ідентифікатором форми J1307402 (для юридичних осіб);
за ідентифікатором форми F1307402 (для фізичних осіб).
Довідково: п. 8 та п.19 Порядку № 321.
Дніпропетровщина: платники податку на прибуток поповнили загальний фонд держбюджету на понад 2,4 млрд гривень
З початку 2026 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 2 439,5 млн грн податку на прибуток підприємств. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, надходження порівняно з січнем – квітнем минулого року зросли майже на 35,4 млн гривень.
«Завдяки відповідальному виконанню суб’єктами господарювання своїх зобов’язань забезпечується фінансова підтримка економіки країни. Висловлюємо вдячність платникам за роботу та сумлінно сплачені податки і збори», – підсумував керівник податкової служби області.
Звертаємо увагу, що у разі переходу платника єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.
При цьому, оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник разом з Декларацією зобов’язаний подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).
Податкова без бар’єрів: студентській молоді про податкову знижку та електронні сервіси служби
Податківці Дніпропетровщини провели вебінар для студентів Національного технічного університету «Дніпровська політехніка». Теми для обговорення: податкова знижка за навчання, сучасні електронні сервіси служби та принципи безбар’єрності у наданні послуг платникам.
У заході взяли участь очільник податкової служби Дніпропетровщини Юрій Павлютін та ректор Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Олександр Азюковський.
«Знати свої права, користуватися сервісами – це сьогодні конкурентна перевага освіченої молоді. Чим раніше людина отримає практичні знання про податки, тим відповідальніше і впевненіше вона діє у дорослому житті», – акцентував в. о. начальника податкової Дніпропетровщини.
Фахівці податкової служби не лише пояснили, хто має право на податкову знижку, а й показали на конкретних прикладах, як правильно її оформити та повернути із бюджету частину коштів, витрачених на навчання у вітчизняних закладах освіти. Студенти дізналися про всі ключові кроки – від підготовки документів до подання декларації – і отримали практичні поради.
Окрема увага електронним сервісам служби: учасникам розповіли про можливості Електронного кабінету, який дозволяє вирішувати більшість податкових питань онлайн. Присутні переконалися, що спілкування з податковою може бути швидким, зручним і без черг.
Важливою частиною зустрічі стала тема безбар’єрності. Йшлося як про розвиток онлайн-послуг, так і про створення комфортних умов для відвідувачів центрів обслуговування платників незалежно від віку, фізичних можливостей чи рівня цифрових навичок.
Наступне – сучасні формати спілкування з податковою службою Дніпропетровщини, що поєднують дистанційні сервіси та особисте спілкування. Основна мета інформаційної взаємодії – це оперативне роз’яснення податкового законодавства. Нагадали, зокрема, про джерела інформації податкової служби в інтернет-просторі, роботу комунікаційної податкової платформи та номери телефонів «гарячих ліній».
Студенти цікавилися нюансами законодавства та активно ставили ситуативні запитання, податківці ж відповідали доступно й відверто, що створило атмосферу довіри та взаєморозуміння.
Захід надав не лише нові знання, а й відчуття реальної взаємодії між податковою службою Дніпропетровщинми та студентською спільнотою регіону. Учасники домовилися підтримувати зв’язок і надалі проводити подібні івенти.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
|
|
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області (Кам'янський район)
