Напередодні Дня Героїв у Царичанській громаді відбувся турнір пам’яті тренера та захисника України Валерія Давиденка

2
22 травня у спортивній залі Царичанської дитячо-юнацької спортивної школи панували справжні волейбольні емоції, командний дух і жага до перемоги. Тут відбувся турнір за перехідний Кубок пам’яті тренера з волейболу та воїна ЗСУ Валерія Давиденка, започаткований Царичанською селищною радою.
Участь у змаганнях взяли чотири команди юних волейболістів: дівочі команди Царичанської ДЮСШ та Прядівського відділення, хлопці Прядівського відділення, а також учні Китайгородського ліцею.
Під час урочистого відкриття тренер Царичанської ДЮСШ Людмила Макатуха згадала Валерія Давиденка як талановитого наставника, який майже двадцять років виховував молодих спортсменів, передавав їм любов до волейболу, вчив боротися та працювати в команді. Його вихованці неодноразово ставали призерами обласних змагань і прославляли спортивне Приорілля далеко за межами громади.
У 2022 році Валерій Давиденко добровільно став на захист України. Служив у складі 63-ї окремої механізованої бригади «Сталеві Леви», боронив державу на Лиманському напрямку та отримав тяжке поранення під час виконання бойового завдання.
Про його бойовий шлях, силу характеру та відданість Україні присутнім розповів рідний дядько захисника Григорій Давиденко. Його слова стали нагадуванням про ціну свободи та про тих, хто сьогодні виборює майбутнє нашої держави.
Учасники турніру хвилиною мовчання вшанували пам’ять Валерія Давиденка та всіх полеглих захисників України.
На волейбольному майданчику точилася напружена й водночас дружня спортивна боротьба. У фіналі турніру команда дівчат Царичанської ДЮСШ під керівництвом Людмили Макатухи з рахунком 2:1 здобула перемогу над командою Прядівського відділення (тренер Ігор Майний) та виборола перехідний Кубок пам’яті Валерія Давиденка 2026 року.
Третє місце посіла команда Китайгородського ліцею під керівництвом учителя фізичної культури Олексія Величка.
Усі учасники турніру були нагороджені пам’ятними медалями.
Такі спортивні заходи — це не лише про змагання. Це про пам’ять, вдячність і продовження справи людей, які жили спортом, громадою та Україною.

