Кам'янська ОДПІ інформує

Дата: 19.04.2022 12:02

Кількість переглядів: 793

Фото без опису

Податковий календар на 19 квітня 2022 року

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що

19 квітня 2022 року, вівторок, останній день сплати за 1-й квартал 2022 року:

? єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;

? ПДФО фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб.

Військовий збір на потреби армії: платники Дніпропетровського регіону спрямували до державного бюджету понад 380 млн гривень

Платниками Дніпропетровщини у січні – березні держаний бюджет поповнився військовим збором на суму понад 380 млн гривень. Порівняно з 2021 роком надходження збільшились майже на 47 млн грн, або на 14 %.

Нагадуємо, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу України (ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Закон України № 2120: деякі особливості декларування податкових зобов’язань з плати за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120) змінено встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) порядок справляння плати за землю.

Зміни, що прийняті у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації (РФ) проти України, передбачають, що тимчасово, на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди (п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ) (далі – Ділянки).

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України (далі – Території).

Зважаючи на те, що граничний термін подання податкової декларації з плати за землю на 2022 рік припав на 21 лютого 2022 року, то платникам плати за землю за відповідні Ділянки у межах визначених Територій слід, за можливості, подати уточнюючі податкові декларації (далі – Декларації) після офіційного оприлюднення такого переліку.

У таких Деклараціях необхідно, починаючи з березня 2022 року, податкові зобов’язання, які були задекларовані до сплати у раніше поданих податкових деклараціях, змінити та зазначити у розмірі «0», крім податкових зобов’язань за січень та лютий 2022 року. Це стосується також платників єдиного податку четвертої групи, які у лютому 2022 року подали відповідні податкові декларації з плати за землю.

Для можливості подальшої ідентифікації підстав зменшення податкових зобов’язань у податковій декларації у графі «Код пільги» в якості коду пільги зазначити номер Закону України, а саме № 2120.

Приклади заповнення уточнюючих податкових декларацій з земельного податку та з орендної плати за 2022 рік у зв’язку із прийняттям Верховою Радою України Закону № 2120 розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням:

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/plata-za-zemlyu--fizichni-oso/formi-zvitnosti/.

Нагадуємо, що пеня та штрафи не нараховуються з огляду на положення п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ та зміни, внесені до п. 129.9 ст. 129 ПКУ, а саме згідно з новою редакцією п.п. 129.9.7, пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою внаслідок введення воєнного, надзвичайного стану.

Разом з цим зазначаємо, що відповідно до п. 102.9 ст. 102 «Строки давності та їх застосування» ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Закон України № 2120: зміни до переліку видів доходів, що не оподатковуються ПДФО та ВЗ, особливості проведення перевірок платників

З 17.03.2022 набрав чинності Закон України від 15 березня 2021 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120).

Законом № 2120 розширено перелік видів доходів, що не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу та, відповідно, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовим збором (ВЗ).

Так, не включається до сукупного оподатковуваного доходу сума (вартість) благодійної допомоги, що виплачена (надана) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, згідно з Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на користь:

- учасників бойових дій – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності в період дії воєнного, надзвичайного стану, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів;

- працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів їхніх сімей;

- фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах.

У разі виплати зазначеним особам благодійної допомоги на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення, така допомога також не підлягатиме оподаткуванню ПДФО та ВЗ (п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Не підлягає оподаткуванню ПДФО й ВЗ сума благодійної допомоги, що виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України фізичним особам, які мешкають (мешкали) у населених пунктах, на території яких проводяться (проводилися) бойові дії під час дії воєнного, надзвичайного стану, та/або вимушено покинули місце проживання (тимчасово переміщені особи), у зв’язку з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), у тому числі у зв’язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, підтвердженими у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.п. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 ПКУ, не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Щодо перевірок, то право на проведення відповідно до законодавства перевірок платників податків надає контролюючому органу п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.

Згідно з п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ обставиною, наявність якої надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, може бути, зокрема, припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Відповідно до пункту 52² підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID 19), встановлено мораторій на проведення документальних перевірок, крім зокрема документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.

При цьому, згідно з п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2120 дія п. 52² підрозділу 10 розділу XX ПКУ зупиняється на період дії воєнного, надзвичайного стану.

Крім того, Законом № 2120 внесено зміни до п.п. 69.2 п. 69 розділу ХХ ПКУ, а саме: податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за виключенням товарів (продукції), визначених підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.2¹ та 215.3.3¹ п. 215.3 ст. 215 ПКУ та фактичних перевірок.

Законом № 2120 також внесені зміни щодо підстав для проведення фактичних перевірок, визначених підпунктами 80.2.2 та 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.

Так, відповідно до внесених змін підставами для проведення фактичних перевірок є:

? у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п.п. 80.2.2. п.80.2 ст.80 ПКУ);

? письмове звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування (п.п. 80.2.3. п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Щодо скорочення працівників під час дії воєнного стану

Законодавством про працю не встановлено обмежень щодо заборони скорочення працівників недержавних підприємств, установ та організацій в період воєнного стану.

При цьому, відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Отже, за наявності законних підстав для звільнення працівника з ініціативи роботодавця (статті 40 та 41 Кодексу законів про працю в Україні) таке звільнення допускається навіть у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку).

Датою звільнення буде перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеної у документі про тимчасову непрацездатність, або перший робочий день після закінчення відпустки.

Щодо декларування акцизного податку за березень 2022 року

З набуттям 17.03.2022 чинності норм п. 41 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу відповідно змін, внесених Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон №2120), тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України запроваджено оподаткування за нульовою ставкою акцизного податку окремих видів пального (бензини моторні, важкі дистиляти (газойль), скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази, бутан, ізобутан). Відповідно декларування акцизного податку за березень 2022 року має складатися з урахуванням наступного*.

Платники акцизного податку – виробники пального, а також особи, які є платниками з реалізації пального та у яких виникав у березні 2022 року обов’язок складати заявку на поповнення (коригування) залишку пального, зазначають окремими рядками обороти з реалізації пального: до 17 березня 2022 року – за ставками акцизного податку у розмірах, які визначені у п.п. 215.3.4 п.215.3 ст.215 Кодексу та з 17 березня 2022 року – за нульовою ставкою податку, яка визначена п. 41 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу із зазначення відповідного розміру ставки, зокрема, у:

гр. 12 Додатку 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу)»;

гр. 9 Додатку 1-1 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу».

Платники акцизного податку – особи, які є платниками з реалізації пального, у т.ч. отримують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки та у яких не виникав у березні 2022 року обов’язок складати заявку на поповнення (коригування) залишку пального, зазначають одним рядком обороти з реалізації пального із зазначенням розміру ставки податку «0» у:

Довідково: нагадуємо, що форма декларації акцизного податку, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (із змінами), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550.

Особливості оподаткування податком на прибуток підприємств в умовах воєнного стану

Законом України від 01.04.2022 №2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків в період воєнного, надзвичайного стану» передбачено новації щодо оподаткування податком на прибуток підприємств.

Зокрема, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, неприбуткові організації зможуть надавати за рахунок своїх доходів благодійну допомогу стороннім особам, зазначеним у пункті 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, навіть якщо надання такої допомоги не передбачено їх статутними документами без загрози втрати статусу неприбутковості.

Передбачено низку особливостей для платників податку на прибуток підприємств, що тимчасово переходять на сплату єдиного податку третьої групи за ставкою два відсотки:

- надміру сплачена сума грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що існує на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою два відсотки, може бути зарахована у погашення грошових зобов’язань з цього податку, що виникатимуть після відновлення сплати податку на прибуток підприємств;

- авансові внески з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, що залишились неврахованими у зменшення нарахованої суми податкового зобов’язання з цього податку на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою два відсотки, можуть бути враховані у зменшення такої суми після відновлення сплати податку на прибуток підприємств;

- у разі якщо платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою два відсотки, у цьому ж році відновлює сплату податку на прибуток підприємств, то такий платник складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року;

- обсяг річного доходу від будь-якої діяльності платника податку на прибуток підприємств для цілей визначення вартісного критерію не застосування податкових різниць і можливості застосування виключно річного звітного періоду (40 млн грн) та вартісного критерію визначення контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення (150 млн грн) обчислюється за весь звітний рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди такого року в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку за ставкою два відсотки.

До уваги платників податків, які бажають обрати спрощену систему з особливостями оподаткування на період дії воєнного, надзвичайного стану

Президентом України 15 квітня 2022 року підписано Закон України від 01 квітня 2022 року № 2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон), яким внесено зміни, зокрема, до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Звертаємо увагу, що зазначеним Законом скасовано обмеження щодо обсягу доходу для платників єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки.

Крім того, Закон надає можливість зареєструватись платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу поряд з суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібний продаж паливно-мастильними матеріалами в ємностях до 20 літрів, суб’єктам господарювання, які займаються роздрібною торгівлею підакцизними товарами, здійсненням видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Особливості визначення податкових зобов’язань з ПДВ платниками, які застосовують касовий метод податкового обліку, при їх переході на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відс. та поверненні зі спрощеної системи оподаткування на загальну

Відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ визначено, що платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.

Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей підпункту 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, призупиняються права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ.

Після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом (підпункт 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ).

За товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи у період застосування особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник податку на додану вартість зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником податку на додану вартість, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу (підпункт 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ).

Щодо операцій з постачання товарів/послуг, які були здійснені до переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відс., оплата за які надійшла в період застосування спрощеної системи оподаткування

Якщо відвантаження товарів / надання послуг здійснювалось у періоді перебування платника податку – постачальника на загальній системі оподаткування та застосування ним у цей період касового методу податкового обліку ПДВ, а кошти за такі відвантажені товари / надані послуги отримані таким постачальником у період застосування ним спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відс., то такі кошти включаються ним до доходу, що оподатковується за ставкою єдиного податку 2 відс., а податкові зобов’язання з ПДВ, відповідно, не нараховуються.

При цьому після переходу зі спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відс. доходу на загальну систему оподаткування та відновлення реєстрації платником ПДВ такий платник ПДВ у податковій звітності за перший звітний період відновлення реєстрації платника ПДВ повинен відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на вартість товарів, послуг, використаних (поставлених, реалізованих) у не оподатковуваних операціях, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту до дати переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відс., виходячи з вартості придбання таких товарів, послуг.

Щодо операцій з постачання товарів/послуг, які були здійснені під час перебування на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 відс., оплата за які надійшла у період застосування спрощеної системи оподаткування

Якщо відвантаження товарів / надання послуг та оплата за такі товари/послуги здійснювались у періоді застосування платником спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відс., то такі кошти включаються ним до доходу, що оподатковується за ставкою єдиного податку 2 відс., а податкові зобов’язання з ПДВ, відповідно, не нараховуються.

У той же час при придбанні товарів/послуг у період застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відс. податковий кредит за такими операціями з придбання не формується та податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ після переходу на загальну систему оподаткування та відновлення реєстрації платником ПДВ не нараховуються.

Після переходу зі спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відс. доходу на загальну систему оподаткування та відновлення реєстрації платником ПДВ такий платник ПДВ у податковій звітності за перший звітний період відновлення реєстрації платника ПДВ повинен відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на вартість лише тих товарів/послуг, використаних (поставлених, реалізованих) у не оподатковуваних операціях, які були придбані під час перебування на загальній системі оподаткування та суми податку по яких підлягали включенню до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відс., виходячи з вартості придбання таких товарів/послуг.

Щодо операцій з постачання товарів/послуг, які були здійснені під час перебування на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 відс., оплата за які надійшла після переходу на загальну систему оподаткування (відновлення реєстрації платника ПДВ)

Якщо відвантаження товарів / надання послуг здійснювалось у періоді застосування платником спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відс., а кошти за такі відвантажені товари / надані послуги отримані таким постачальником у період застосування ним загальної системи оподаткування (після відновлення реєстрації платника ПДВ), то такий платник зобов’язаний за такими операціями визначити податкові зобов’язання з ПДВ за касовим методом.

При цьому, за товарами/послугами, які були придбані:

- до переходу на спрощену систему оподаткування та використані в операціях з постачання товарів/послуг, оплата за які здійснена у період після переходу на загальну систему оподаткування – податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не нараховуються

- у період застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відс. – податковий кредит не формується.

Щодо операцій з постачання товарів/послуг, які були здійснені до переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відс., оплата за які надійшла після переходу на загальну систему оподаткування (відновлення реєстрації платника ПДВ)

Якщо відвантаження товарів / надання послуг здійснювалось у періоді перебування платника податку – постачальника на загальній системі оподаткування та застосування у цей період касового методу податкового обліку ПДВ, а кошти за такі відвантажені товари / надані послуги отримані таким постачальником у період застосування ним загальної системи оподаткування (після відновлення реєстрації платника ПДВ), то такий платник зобов’язаний за такими операціями визначити податкові зобов’язання з ПДВ за касовим методом.

При цьому за товарами/послугами, які були придбані для використання у таких операціях до дати переходу на спрощену систему оподаткування та використані в операціях з постачання товарів/послуг, оплата за які здійснена в період після переходу на загальну систему оподаткування, податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не нараховуються.

З якої дати визначається термін використання легкового автомобіля з метою оподаткування транспортним податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Нагадуємо, що п.п. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено: органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.

З 1 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Перша реєстрація транспортного засобу – це реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше (п.п. 14.1.163 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Новий транспортний засіб – це транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію (п.п. 14.1.124 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Транспортні засоби, що використовувалися, – це транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби (п.п. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388.

Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, то вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Закон України № 2142: про рішення щодо встановлення місцевих податків/зборів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 05.04.2022 набрав чинності Закон України від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податковою кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (Закон України № 2142), яким п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України доповнено п.п. 12.3.8.

Відповідно до вищезазначеного пункту на період дії воєнного чи надзвичайного стану сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, мають право приймати рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів без застосування процедур, передбачених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». У разі введення воєнного чи надзвичайного стану в окремих місцевостях України положення цього підпункту поширюється виключно на представницькі органи територіальних громад відповідних адміністративно-територіальних одиниць, на території яких введено воєнний чи надзвичайний стан.

Місце проживання визначене як основне не з початку звітного року: право на податкову знижку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Підпунктом 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ передбачено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Право, встановлене п. 175.4 ст. 175 ПКУ, на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175 ПКУ, надається платнику ПДФО за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років, починаючи з року, в якому:

? об'єкт житлової іпотеки придбавається;

? збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника ПДФО та починає використовуватися як основне місце проживання.

Слід зазначити, що п. 175.2 ст. 175 ПКУ передбачено: у разі, якщо будинок (квартиру, кімнату) збудовано за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника ПДФО – позичальника іпотечного житлового кредиту, нарахована в перший рік погашення такого кредиту, може бути включена до податкової знижки за результатами звітного податкового року, в якому збудований об'єкт житлової іпотеки переходить у власність платника ПДФО та починає використовуватися як основне місце проживання, з послідовним перенесенням права на включення до податкової знижки наступних щорічних фактично сплачених платником ПДФО сум процентів протягом передбаченого п. 175.4 ст. 175 ПКУ строку дії права на включення частини таких процентів до податкової знижки.

Враховуючи викладене, фізична особа має право включити до податкової знижки за результатами звітного податкового року, в якому збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність та починає використовуватись як основне місце проживання, витрати на сплату частини суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених за такий звітний рік, та частини суми процентів, сплачених за перший рік погашення іпотечного кредиту з послідовним перенесенням права на включення до податкової знижки наступних щорічних фактично сплачених платником ПДФО сум процентів протягом 10 послідовних календарних років.

Воєнний час: зміни у справлянні плати за землю, податку на нерухомість та екологічного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

У зв’язку із прийняттям Верховною Радою України законів України від 03 березня 2022 року № 2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2118), від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2120), від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2142) внесено зміни в частині адміністрування окремих місцевих податків і зборів з юридичних осіб.

Так, зокрема, пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом № 2120 доповнено п.п. 69.14, яким передбачено що, тимчасово на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Також п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ Законом № 2142 доповнено п.п. 69.22, яким визначено, що за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України; тимчасово на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податків – юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період.

Зважаючи на те, що граничний термін подання податкової декларації з плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2022 рік припав на 21 лютого 2022 року, платники плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідні Ділянки у межах визначених Територій мають право подати уточнюючі податкові декларації після офіційного оприлюднення такого переліку.

Пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ з урахуванням змін, внесених Законом № 2142, передбачено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Крім того, Законом № 2142 п.п. 69.16 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якого тимчасово, з 1 січня 2022 по 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, не нараховується та не сплачується екологічний податок платниками цього податку, зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Деякі податкові зміни та зміни з адміністрування єдиного внеску на період дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про зміни, внесені законодавством на період дії воєнного стану.

Зміни щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)

1. Тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які проводять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе.

2. Установлюється, що під час періоду мобілізації, визначеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», роботодавці – платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування – фізичні особи – підприємці, які належать до другої та третьої групи платників єдиного податку, мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних сил України»;

3. Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану, штрафні санкції визначені частиною 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» не застосовуються, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню».

Зміни щодо єдиного податку

1. Третю групу платників єдиного податку доповнено

На період з 01 квітня до кінця дії воєнного стану обрати спрощену систему оподаткування на третій групі з особливими умовами застосування (платники єдиного податку 3 групи 2 відсотки) можуть обрати суб’єкти господарювання з доходом до 10 млрд. грн і без обмежень щодо кількості найманих осіб. Платники єдиного податку третьої групи 2 відсотки щомісячно декларують отримані доходи, термін подання декларації – протягом 20 календарних днів, після закінчення місяця та сплачують протягом 10 календарних днів після граничного терміну подання (Закон України від 24 березня 2022 року № 2142-IX).

2. Пільги для платників єдиного податку першої та другої груп

Тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Податкового кодексу України (ПКУ) застосовуються з урахуванням, зокрема таких особливостей: фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи мають право не сплачувати єдиний податок. При цьому такими особами декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, єдиний податок не сплачувався (Закон України від 15 березня 2022 року №2120-IX)».

Зміни з податку на доходи фізичних осіб

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включаються такі доходи, зокрема:

? сума (вартість) благодійної допомоги виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на користь:

Така благодійна допомога, що надається учасникам бойових дій, не включається до оподатковуваного доходу у будь-якій сумі (вартості), що надається для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;

Така благодійна допомога, що надається вказаним працівникам та фізичним особам, не включається до оподатковуваного доходу у будь-якій сумі (вартості), що надається як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення.

Благодійна допомога, що надається вказаним категоріям платників ПДФО (учасникам бойових дій, працівникам та фізичним особам), не включається до оподатковуваного доходу у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, і платник ПДФО зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи із зазначенням сум благодійної допомоги;

? сума (вартість) благодійної допомоги, яка виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на користь фізичних осіб, які мешкають (мешкали) у населених пунктах, на території яких проводяться (проводилися) бойові дії під час дії воєнного, надзвичайного стану, та/або вимушено покинули місце проживання (тимчасово переміщені особи), у зв’язку з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у тому числі у зв’язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, підтвердженими у встановленому законом порядку.

Крім того, не включається до оподатковуваного доходу цільова (що надається під визначені умови та напрями її витрачання) або нецільова (надається без встановлення умов або напрямів) благодійна допомога, що надається платнику ПДФО, який постраждав внаслідок збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Податкові новації 2022: акцизний податок

Законом України від 30.11.2021 № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» після набуття чинності змін до Бюджетного кодексу України передбачено перенесення на виробників та імпортерів сплати 5 % акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, який на сьогодні сплачується суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2134-IX «Про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів України» змінено дату введення в дію змін до Бюджетного кодексу, що була раніше визначена Законом України від 15 лютого 2022 року № 2042-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», а саме: 1 квітня 2022 року на 1 січня 2023 року щодо впровадження в дію порядку сплати імпортерами й виробниками та зарахування до місцевих бюджетів 5 % акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Враховуючи зазначене, акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі:

? з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах – сплачується виробниками та імпортерами при їх реалізації, починаючи з 1 січня 2023 року;

? тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, незалежно від дати виробництва – сплачується суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі з обсягів реалізованих цих підакцизних товарів до 1 січня 2023 року.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» доповнено новим п. 41 ПКУ.

Так, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, встановлено нульову ставку акцизного податку на такі підакцизні товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД:

? бензини моторні: бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або не менш як 5 мас. % етил-третбутилового ефіру або їх суміші; інші бензини; інші нафтопродукти;

? важкі дистиляти (газойль);

? скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази;

? бутан, ізобутан.

Враховуючи зазначене, на таке пальне:

? платники акцизного податку – виробники пального при поповненні обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового мають складати заявки на поповнення (коригування) залишку пального, у гр. 6 якої вказувати нульову ставку акцизного податку;

? виробники етилену, до отримання або до ввезення на митну територію України в якості сировини для виробництва етилену не видають податковий вексель на суму акцизного податку, згідно із встановленим у п. 229.2. та 229.3 ст. 229 ПКУ механізмом ввезення на митну територію України без сплати акцизного податку або реалізації виробниками пального за нульовою ставкою акцизного податку (оскільки п. 41 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ встановлено нульову ставку незалежно від напрямку використання такого пального).

Відповідно до п. 69.5 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ операції з добровільної передачі або відчуження, або вилучення підакцизних товарів для потреб забезпечення оборони держави та функціонування інших, визначених цим пунктом, сфер держави (без попереднього або наступного відшкодування їх вартості) для цілей оподаткування, також не вважаються операціями з реалізації.

Крім того, враховуючи зміни до п. 216.3 ст. 216 ПКУ, по зазначених операціях не виникатиме податкове зобов’язання.

Враховуючи зазначене, на такі операції у суб’єктів господарювання, які:

? є платниками акцизного податку – виробниками пального або особами, які реалізують пальне, виникатиме обов’язок:

- складати заявку на поповнення (коригування) залишку пального та відповідно акцизну накладну, розрахунок коригування акцизної накладної на такі операції, які віднесено до втраченого пального (код операції для складання в одному примірнику 2 – втрачене, зіпсоване, знищене пальне (п. 214.7 ст. 214 та п. 216.3 ст. 216 розділу VI ПКУ);

- відображати у додатку 11 та додатку 10 до декларації такі операції;

? отримують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і є платниками акцизного податку з реалізації пального – виникатиме обов’язок складати акцизну накладну на такі операції, які віднесено до втраченого пального (код операції для складання в одному примірнику 2 – втрачене, зіпсоване, знищене пальне (п. 214.7 ст. 214 та п. 216.3 ст. 216 розділу VI ПКУ).

При цьому не виникає обов’язок додаткового отримання ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі для здійснення таких операцій;

? отримують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не є розпорядниками акцизних складів – платниками акцизного податку з реалізації пального – не виникатимуть обов’язки:

- отримувати ліцензію на право здійснення оптової або роздрібної торгівлі пальним;

- реєструватися платниками акцизного податку та реєструвати акцизні склади;

- враховувати обсяги пального, безоплатно переданого на зазначені потреби, при обрахунку обсягів, які суб’єкти господарювання мають право отримати протягом року на зберігання з метою використання виключно для потреб власного споживання (1 000 кубічних метрів та платник єдиного податку четвертої групи – 10 000 кубічних метрів).

Передбачено, що відновлення обліку пального та спирту етилового на акцизних складах, які є частково зруйнованими та розташовані в районах проведення бойових дій або на тимчасово окупованих територіях збройними формуваннями Російської Федерації здійснюватиметься на підставі даних інвентаризації, проведеної після закінчення воєнного стану (п. 69.13 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ).

Таким чином, після закінчення воєнного стану розпорядникам акцизного складу за результатами проведеної інвентаризації необхідно:

А). Скласти та подати для реєстрації до ДПС електронні документи, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, як це передбачено ст. 230 ПКУ, а саме:

- Довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків спирту на акцизному складі виробника спирту та/або виробника окремих видів продукції, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 27 січня 2021 року № 43;

- Довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, затверджену наказом Міністерства фінансів України 27 листопада 2018 року № 944.

Б) Скласти та подати для реєстрації акцизні накладні на обсяги втраченого пального (код операції для складання в одному примірнику 2 – втрачене, зіпсоване, знищене пальне (п. 214.7 ст. 214 та п. 216.3 ст. 216 розділу VI ПКУ).

В) Привести у відповідність дані (актуалізація даних) щодо зареєстрованих акцизних складів, розташованих на них резервуарів, витратомірів-лічильників та рівнемірів.

З початку 2022 року на Дніпропетровщині подано майже 4 600 податкових декларацій про майновий стан і доходи

Cтаном на 01.04.2022 за результатами деклараційної кампанії 2022 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 4 596 податкових декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2021 рік.

Загальна сума задекларованих доходів становить 1 165,9 млн гривень.

Загальна сума податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), визначена громадянами до сплати в бюджет – 27,5 млн гривень.

Сума військового збору, визначена до сплати в бюджет, становить 4,2 млн гривень.

З поданих Декларацій:

? 906 громадян задекларували податкову знижку; загальна сума ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету, складає 3,6 млн грн;

? 741 громадянин задекларував дохід, отриманий у вигляді спадщини/дарування, загальна сума отриманого доходу складає 233,6 млн грн;

? 415 громадян задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна, загальна сума такого доходу складає 233,6 млн грн;

? 29 громадян задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого доходу складає 5,8 млн грн;

? 1 328 громадян задекларували інші доходи, загальна сума отриманого доходу складає 314,0 млн гривень.

Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 89 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 736,4 млн гривень. Задекларована до сплати сума ПДФО складає 9,8 млн гривень. Сума військового збору до сплати становить 1,1 млн гривень.

Сервісне обслуговування платників податків Дніпропетровської області – пріоритет у роботі податківців

У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану відповідно до указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з метою забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС в умовах дії правового режиму воєнного стану центри обслуговування платників (далі – ЦОП) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема, надають адміністративні послуги та здійснюють інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника.

У ГУ ДПС станом на 01.04.2022 задіяні у наданні адміністративних послуг 35 ЦОПів при ДПІ. Адміністративні послуги надаються у ДПІ, які функціонують, та ГУ ДПС. Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних.

ЦОПами забезпечується надання 77 адміністративних послуг, 51 з яких надається безкоштовно.

Так, протягом січня – березня 2022 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 65 612 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 35 540 звернень менше у порівнянні з січнем – березнем 2021 року. З них в електронному вигляді надійшло 30 891 звернення, або 47,1 % від загальної кількості, та на 9 117 звернень більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року, що становить 29,5 %.

Платниками податків отримано 62 984 адміністративні послуги, що на 36 100 послуг менше ніж у відповідний період минулого року. З них в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 27 995 адміністративних послуг, або 44,4 % від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 7 500 послуг більше у порівнянні з січнем – березнем минулого року, що становить 26,8 %.

Чи застосовуються у період воєнного стану на території України санкції за порушення вимог Закону України № 265?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (Закон України № 265).

Так, згідно з п. 12 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України № 265 тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог зазначеного Закону України не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Денис Шмигаль: Уряд подовжив термін отримання допомоги вимушеним переселенцям

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Кінцевий строк подання заяви для отримання допомоги вимушеним переселенцям подовжено до 30 квітня. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Відповідне рішення Уряд схвалив на засіданні 9 квітня (постанова КМУ від 09 квітня 2022 року № 418 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 220 і від 20 березня 2022 р. № 332», що опублікована в «Урядовому кур’єрі» від 09.04.2022 № 82).

«Підтримка наших людей – це пріоритет. По всій країні. Тих, хто вимушений був поїхати, і тих, хто залишився у своїх домівках. Підтримка грошима, житлом, їжею, ліками. Будемо робити все, аби ніхто не залишався сам на сам із цієї бідою», – наголосив Денис Шмигаль.

Вимушені переселенці тепер зможуть скористатися програмою підтримки до кінця квітня. Дорослі мають можливість отримати 2 тис. грн та 3 тис. грн на дитину.

Раніше Уряд змінив порядок надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб. Як відзначив Прем’єр-міністр, оформити статус переселенця тепер можна після працевлаштування.

Інформація розміщена на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-podovzhiv-termin-otrimannya-dopomogi-vimushenim-pereselencyam-denis-shmigal

На час воєнного стану в Україні LIGA ZAKON забезпечить усі центральні органи влади та суди повним доступом до ІТ-платформи LIGA360

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома.

Незважаючи на складну ситуацію команда LIGA ZAKON продовжує використовувати усі технічні можливості та ресурси, щоб забезпечувати стабільну і регулярну роботу 24/7 усіх продуктів та сервісів LIGA360.

Розуміючи складність ситуації, на час військового стану в Україні, LIGA ZAKON забезпечить усі центральні органи влади та суди повним доступом до ІТ- платформи LIGA360.

Нагадаємо, що доступ до документів, сервісів та функціоналів працює 24/7 з будь-якого місця, де є Інтернет.

LIGA360 забезпечує доступ до важливої інформації – це оперативні новини та нововведення, найповніша база нормативно-правових актів, аналітика та роз’яснення, довідкова та консультаційна інформація. Окрім того, забезпечує доступ до інформації про юридичних та фізичних осіб, надає доступ до найповнішої бази судових рішень, практики ЄСПЛ. Одна з найважливіших функцій сьогодні – це моніторинг медіа та соціальних мереж. Також аналітики готові відповісти на болючі питання сьогодення.

Звертаємо Вашу увагу, деякі сайти органів державної влади тимчасово працюють з великими перебоями та не мають можливості надавати актуальну інформацію. Також, не працюють Єдині та Державні реєстри Міністерства юстиції України. Таке рішення прийнято з метою недопущення будь-яких несанкціонованих дій з інформацією зі сторони ворога. Єдиний державний реєстр судових рішень сповіщає про тимчасове призупинення та неможливість пошуку інформації. Інформація у LIGA360 з Реєстрів актуальна на 24.02.2022.

Для того, щоб підключитися до рішення LIGA360 необхідно надати запит та адресу електронної пошти у будь який зручний для вас спосіб.

Для оперативного збору заяв розроблено спеціальний телеграм канал https://t.me/ligazakon1 .

Також можливо звернутися за контактним номером телефона Support@ligazakon.ua 0-800-210-103.

Інформацію розміщено за посиланням

https://jurliga.ligazakon.net/ru/news/209725_na-chas-vonnogo-stanu-v-ukran-liga-zakon-zabezpechit-us-tsentraln-organi-vladi-ta-sudi-povnim-dostupom-do-t-platformi-liga360

Чи включаються до фінансового результату до оподаткування у складі витрат суми коштів та товарів, перерахованих (переданих) платниками податків Збройним силам України та іншим військовим формуванням для потреб забезпечення оборони держави?

Згідно з нормами Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток з джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Водночас, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ.

Також відповідно до п. 33 підрозд. 4 розд. XX ПКУ тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться, починаючи з 1 січня 2015 року, щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції.

Водночас 07 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», яким встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.

Таким чином, коригування фінансового результату до оподаткування на суму вищезазначених коштів та товарів, перерахованих (переданих) платниками податків Збройним силам України та іншим військовим формуванням для потреб забезпечення оборони держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, не здійснюється, тобто такі суми включаються до фінансового результату до оподаткування у складі витрат без обмежень.

Інформаційний лист щодо включення коштів та товарів, перерахованих (переданих) платниками податків Збройним силам України та іншим військовим формуванням для потреб забезпечення оборони держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України до складу витрат розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576194.html).

Чи сплачують ЄВ роботодавці – платники ЄП за найманих, призваних під час мобілізації на військову службу до ЗСУ?

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Так, п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що під час періоду мобілізації, визначеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105- IХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», роботодавці – платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування – фізичні особи – підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку, мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України (абзац перший п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Суми єдиного внеску, нараховані та не сплачені роботодавцями, визначеними абзацом першим п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, сплачуються за рахунок державного бюджету, крім періодів, у яких наймані працівники, визначені абзацом першим п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок за рахунок державного бюджету (абзац другий п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Для визначення суми єдиного внеску, що підлягає сплаті за рахунок державного бюджету відповідно до абзацу другого п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, платник єдиного внеску розраховує та відображає у звітності суму єдиного внеску за найманих працівників, визначених абзацом першим п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, у розмірах, передбачених частинами п’ятою і чотирнадцятою ст. 8 Закону № 2464 (абзац третій п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Для розрахунку використовуються дані звітності стосовно найманих працівників, визначених абзацом першим п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, щодо суми нарахованого доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок, суми нарахованого єдиного внеску, суми донарахованого та зменшеного нарахування єдиного внеску таких найманих працівників (абзац четвертий п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

На підставі розрахунку, зазначеного в абзаці третьому п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, формує бюджетні запити на отримання коштів на покриття сум несплаченого роботодавцями відповідно до п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиного внеску (абзац п’ятий п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Вимоги щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) за останній календарний місяць (включно), у якому відбулася фактична демобілізація такого працівника (абзац шостий п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Важлива інформація для платників

У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указами Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» в Україні з 24 лютого 2022 року введено військовий стан.

З 11 березня 2022 року центри обслуговування платників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області поновили свою роботу в умовах дії правового режиму воєнного стану.

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області задіяні у наданні адміністративних послуг 35 центрів обслуговування платників при ДПІ. Адміністративні послуги надаються у ДПІ, які функціонують, та ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. З метою збереження життя та здоров'я працівників з 12.04.2022 року Синельниківська, Юр’ївська, Петропавлівська, Покровська, Межівська державні податкові інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не працюють та знаходяться в простої до закінчення дії обставин, які створюють загрозу життю та здоров'ю працівників. Інші ДПІ області продовжують ведення обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску з метою наповнення бюджету та за можливістю працюють у звичайному режимі.

Центри обслуговування платників державних податкових інспекцій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в умовах дії правового воєнного режиму, керуючись наказом ДПС України від 28.03.2022 №173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» (зі змінами), здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.

Ознайомитись з адресами, номерами телефонів та режимом роботи центрів обслуговування можна за посиланням https://dp.tax.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/

У Головному управління ДПС у Дніпропетровській області працюють «гарячі лінії» для надання консультацій платникам податків (https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/578041.html, https://www.facebook.com/photo.php?fbid=260851092903530&set=pb.100069359223275.-2207520000..&type=3).

Варто врахувати, що представникам підприємництва та громадянам податкова служба пропонує зручний та сучасний дистанційний формат спілкування та звітування через Електронний кабінет. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС (http://tax.gov.ua).

Ліцензії на торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами вважаються чинними у разі сплати чергових платежів без проведення процедури продовження.

Під час повітряної тривоги обслуговування платників припиняється.

З початку 2022 року надходження акцизного податку з вироблених товарів до держбюджету від платників Дніпропетровського регіону виросли у 5,6 разів

Платники Дніпропетровщини у січні – березні 2022 року поповнили загальний фонд держбюджету акцизним податком із вироблених товарів майже на 18,3 млн гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження виросли у 5,6 разів, або на більш ніж 15 млн гривень.

Нагадуємо, що підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують акцизний податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий.

Власник готової продукції, виробленої з давальницької сировини, сплачує акцизний податок виробнику (переробнику) не пізніше дати відвантаження готової продукції такому власнику або за його дорученням іншій особі.

Дякуємо всім за сумлінну сплату податків і зборів!

Про сервісне обслуговування ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для зручності, комфортності платників податків в умовах дії правового режиму воєнного стану відповідно до указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема, надання адміністративних послуг, виконання інших функцій сервісного обслуговування здійснюється органами ДПС незалежно від місця обліку платника податків.

Електронні сервіси ДПС та «Електронний кабінет» для платників працюють з певними обмеженнями, що зумовлено необхідністю захисту прав платників.

Під час періоду мобілізації, визначеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», роботодавці – платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування – фізичні особи – підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку, мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.

Ознайомитись з повною відповіддю на запитання можна за посиланням

https://bit.ly/3uHdd6D

Закон України № 1914: визначення мінімального податкового зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) доводить до відома, що мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГО x S x К x М / 12,

де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для справляння плати за землю;

S – площа земельної ділянки, у гектарах;

К – коефіцієнт, що становить 0,05;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Норми встановлені п.п. 381.1.2 п. 381.1 ст. 381 ПКУ.

При обчисленні МПЗ платниками єдиного податку четвертої групи – фізичними особами – підприємцями, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 381.1.1 і 381.1.2 п. 381.1 ст. 381 ПКУ, застосовується у половинному розмірі (п.п. 381.1.3 п. 381.1 ст. 381 ПКУ).

Підпунктом 381.1.4 п. 381.1 ст. 381 ПКУ визначено, що МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

Згідно з п. 381.2 ст. 381 ПКУ МПЗ не визначається для:

? земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

? земель запасу;

? невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

? земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

? земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів.

У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п. 381.3 ст. 381 ПКУ).

Пунктом 381.4 ст. 381 ПКУ передбачено, що у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Закон України № 2142: деякі особливості визначення податкових зобов’язань з ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податковою кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», який набрав чинності 05.04.2022, п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новими абзацами.

Так, за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником ПДВ, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

База оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до абзацу четвертого п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.

Закон України № 1946: визначення бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах

Так, відповідно до вищезазначеного пункту базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними цим пунктом та п.п. 141.91.3 п. 141.91 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.

Про припинення доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 року за № 386/37722) (далі – Наказ № 1307/5) затверджено Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану.

Встановлено, що затверджений Наказом № 1307/5 Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, не поширюється на Автоматизовану систему виконавчого провадження, доступ користувачів до якої надається/припиняється відповідно до законодавства.

Наказ № 1307/5 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 08.04.2022 № 27.

Динаміка надходжень рентних платежів до держбюджету у січні – березні 2022 року від платників Дніпропетровщини позитивна

Платники податків Дніпропетровщини продовжують тримати економічний фронт і сплачувати податки і збори до бюджетів.

Так, протягом січня – березня 2022 року до державного бюджету від платників рентної плати надійшло майже 2,8 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились майже на 1,8 млрд грн, або на 174,6 відсотків.

Нагадуємо, що платник рентної плати для цілей розділу IX Податкового кодексу України – це платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, платник рентної плати за спеціальне використання води, платник рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, платник рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Вдячні кожному, хто підтримує економіку нашої держави і сплачує податки своєчасно!

Закон України № 2142: нові умови переходу на спрощену систему оподаткування зі ставкою 2 %

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що 05.04.2022 набрав чинності Закон України від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податковою кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2142), яким п.п. 9.8 п. 9 підрозділу 8 «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено у новій редакції.

Пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, застосовуються з урахуванням таких особливостей.

Так, змінами, внесеними Законом № 2142 до п.п. 9.8 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями, встановленими п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ:

? з 1 квітня 2022 року – у разі подання заяви до 1 квітня 2022 року;

? з наступного робочого дня після подання заяви – у разі подання заяви починаючи з 1 квітня 2022 року.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.

З якої дати рахується обсяг доходу за календарний рік не більше ніж 10 млрд гривень для обрання 3-ї групи платника єдиного податку за ставкою 2%?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 9.2 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України платниками єдиного податку 3-ї групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень.

Враховуючи зазначене, оскільки календарним роком є проміжок часу з 01 січня по 31 грудня, суб’єкти господарювання повинні обраховувати обсяг доходу, який не повинен перевищувати 10 млрд грн за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року (включаючи дохід, отриманий за І-й квартал 2022 року).

Як завантажити власний кваліфікований сертифікат відкритого ключа?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що користувачі мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер з розділу «Пошук сертифікатів та СВС» офіційного інформаційного ресурсу Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) через вкладку «Пошук сертифікатів» використовуючи поля «Код ЄДРПОУ»/«Реєстраційний номер облікової картки платника податків»/«УНЗР ІD картки». Сертифікати зазвичай зберігаються у каталозі «Завантаження» (англ. «Downloads», рос. «Загрузки») локального диску «С:» або для їх збереження можна обрати інший каталог зручний для користувача.

Держпраці запустила Telegram бот та інформаційний портал

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Державна служба праці України (Держпраця) з метою поширення інформації з питань праці запустила Telegram бот для оперативного отримання відповідей на поширені запитання з трудового законодавства. Для зручності використання у боті консультації зібрані за розділами законодавства.

Також Держпраці створила інформаційний портал про трудові відносини в умовах воєнного стану. За допомогою порталу легко знайти контакти, за якими можна в телефонному чи іншому доступному режимі отримати консультацію з питань застосування законодавства і відповіді на найпоширеніші питання.

Функцією онлайн консультування вже скористалося більше 30 тисяч користувачів.

Окремим завданням порталу є надання інформаційних послуг релокованим підприємствам: від оформлення трудових відносин оплати праці, звільнення, переведення, оголошення простою, обліку робочого часу до організації безпечного ведення робіт, створення безпечних та здорових умов праці, надання адміністративних послуг тощо.

Для цього достатньо заповнити форму з мінімальною інформацією про підприємство і відповідні фахівці зв’яжуться та нададуть консультаційну допомогу саме з тих питань, які цікавлять роботодавця.

Держпраці продовжує консультувати працівників та роботодавців. Наразі це головний інструмент, який дозволить бізнесу і трудовим колективам адаптуватись та пристосуватись до умов роботи під час воєнного стану.

Інформація розміщена на офіційному вебсайті Держпраці за посиланням

https://dsp.gov.ua/main-news/derzhpratsi-zapustyla-telegram-chat-bot-ta-informatsiinyi-portal/

Тепло домашньої оселі – захисникам України!

У важкі воєнні часи, як ніколи, велику цінність мають допомога та підтримка нашої героїчної армії, яка відважно захищає країну від агресора.

І сьогодні українці, як ніколи, згуртовані.

Ті, хто знаходяться у більш безпечних місцях також намагаються всіляко долучитись до спільної справи – наблизити нашу Перемогу.

Працівники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не залишаються осторонь. Податкова служба регіону не тільки тримає економічний фронт шляхом наповнення бюджетів в умовах воєнного стану, а й підтримує наших воїнів.

Для підтримки і підняття настрою воїнам ЗСУ податківці Дніпропетровщини організували благодійну акцію «Тепло домашньої оселі – захисникам України!»: фахівці підрозділів приготували і доставили свої улюблені страви до військових, щоб вони поласували смачненьким, відчули турботу та згадали тепло домашньої оселі.

Сьогодні кожний з нас – боєць єдиного фронту і саме наша єдність – це та сила, яка наближає Перемогу.

Отже, не зупиняємося!

Тримаємося!

Віримо нашим ЗСУ!

Все буде Україна!

Екологічний податок в умовах дії воєнного стану

Державна податкова служба України у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України 24 березня 2022 року Закону України № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» повідомляє таке.

Відповідно до підпункту 69.16 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) тимчасово, з 1 січня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, не нараховується та не сплачується екологічний податок платниками цього податку, зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, для об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням екологічним податком, платниками, зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначених Кабінетом Міністрів України, не нараховується та не сплачується за I, II, III та IV квартали 2022 року екологічний податок за всі обсяги та види забруднення, що здійснюються стаціонарними джерелами забруднення, передбачені законодавством України, та за всі обсяги утворених радіоактивних відходів та обсяги тимчасового зберігання радіоактивних відходів.

Слід враховувати, що стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року

№ 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

(Кам’янський регіон)

« повернутися