Кам'янська ОДПІ інформує

Дата: 27.04.2022 08:31

Кількість переглядів: 786

Оновлено перелік суб'єктів, яким в умовах воєнного стану проводиться державна реєстрація юридичних осіб та ФОП

В умовах воєнного стану з огляду на необхідність забезпечення достовірності відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Міністерством юстиції реалізовано можливість проведення найбільш нагальних реєстраційних дій, а саме державної реєстрації:

створення благодійних організацій та громадських об'єднань і змін до відомостей про них, в тому числі до статутів;
створення товариств з обмеженою відповідальністю, створення фермерського господарства, створення громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, виробничого кооперативу, обслуговуючого кооперативу, споживчого кооперативу, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського виробничого кооперативу, сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, споживчого товариства
зміни керівника юридичної особи та інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, крім громадських формувань;
змін до відомостей про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, крім громадських формувань;
зміни місцезнаходження юридичної особи, крім громадських формувань;
змін до установчих документів юридичної особи (крім громадських формувань), крім випадків, коли такі зміни передбачають зміну розміру статутного капіталу, зміну складу засновників (учасників) та/або розмірів їх часток;
зміни видів економічної діяльності юридичної особи, крім громадських формувань;
зміни інформації для здійснення зв’язку з юридичною особою, крім громадських формувань;
органів державної влади, органів місцевого самоврядування, казенних підприємств, державних підприємств, комунальних підприємств, комунальних організацій (установ, закладів), державних організацій (установ, закладів);
створення відокремленого підрозділу юридичної особи, змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, припинення відокремленого підрозділу юридичної особи;
створення відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації;
змін до відомостей про відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації
рішення про припинення юридичної особи;
рішення про відміну рішення про припинення юридичної особи;
зміни складу комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), голови комісії або ліквідатора юридичної особи;
на підставі судових рішень, що набрали законної сили;
фізичної особи підприємцем, припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, зміни до відомостей про ФОП, включення відомостей про фізичну особу-підприємця, зареєстровану до 1 липня 2004 року.

Крім того, за зверненнями фізичних та юридичних осіб державними реєстраторами, посадовими особами, включеними до переліку, надаються відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Детальніше читайте тут:

https://minjust.gov.ua/news/ministry/onovleno-perelik-subektiv-yakim-v-umovah-voennogo-stanu-provoditsya-derjavna-reestratsiya-yuridichnih-osib-ta-fop-30352?fbclid=IwAR1CHTgjYkT-nVoABm3leJCNzFM6ZIpOXBAbFcwlHL4XvegyjiL51H1ZJhw

Воєнний стан: деякі особливості оформлення трудових відносин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 24.03.2022 набув чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136), яким визначено, зокрема:

? Особливості укладення трудового договору в умовах воєнного стану

1. У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

2. При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

? Особливості переведення та зміни істотних умов праці в умовах воєнного часу

1. У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

2. У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

? Особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника

1. У зв'язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров'я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури).

? Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця

1. У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

2. У період дії воєнного стану норми ст. 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Чи нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ платником єдиного податку за ставкою 2 відс. доходу при отриманні коштів у рахунок погашення заборгованості за поставленні ним товари/послуги у періоді застосування касового методу податкового обліку та перебування на загальній системі оподаткування?

Якщо відвантаження товарів/надання послуг здійснювалось у періоді перебування платника податку – постачальника на загальній системі оподаткування та застосування в цей період касового методу податкового обліку ПДВ, а кошти за такі відвантажені товари / надані послуги отримані таким постачальником в період застосування ним спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відс., то такі кошти включаються ним до доходу, що оподатковується за ставкою єдиного податку 2 відс., а податкові зобов’язання з ПДВ, відповідно, не нараховуються. При цьому після переходу зі спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відс. доходу на загальну систему оподаткування та відновлення правил нарахування та сплати ПДВ такий платник ПДВ у податковій звітності за перший звітний період відновлення реєстрації платника ПДВ повинен відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ нарахувати податкові зобов’язання на вартість товарів, послуг, використаних (поставлених, реалізованих) у неоподатковуваних операціях, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відс., виходячи з вартості придбання таких товарів, послуг.

Ознайомитись з повною відповіддю на запитання можна тут https://bit.ly/3vLK0Xc

Чи сплачують єдиний внесок за себе особи, які провадять незалежну професійну діяльність у період воєнного стану в Україні?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).

Згідно з абзацом першим п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених, зокрема у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, тобто особи, які провадять незалежну професійну діяльність, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені, зокрема у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому, положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому, такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

З початку 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали у 2,7 рази більше рентних платежів ніж минулоріч

З початку 2022 року платники Дніпропетровської області поповнили місцеві бюджети рентними платежами на суму майже 1,1 млрд гривень. Порівняно з 2021 роком надходження збільшились на понад 688,7 млн гривень, або на 171,3 %.

Нагадуємо, що рентна плата – це загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Фізичні особи Дніпропетровського регіону у січні – березні 2022 року поповнили місцеві бюджети єдиним податком більш ніж на 834,6 млн гривень

Протягом січня – березня 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від фізичних осіб – платників єдиного податку понад 834,6 млн грн, що у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року більше на 24,5 %, або на понад 164 млн гривень.

Звертаємо увагу, що податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПКУ), дорівнює календарному місяцю.

Сума податкового зобов’язання, зазначена платником єдиного податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 9.7 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ для подання податкової декларації.

Єдиний податок: бізнес Дніпропетровщини з початку 2022 року поповнив місцеві бюджети на суму понад 1,04 млрд гривень

З початку 2022 року платники єдиного податку Дніпропетровської області спрямували до місцевих бюджетів податку понад 1,04 млрд гривень. У порівнянні з 2021 роком надходження єдиного податку збільшились на понад 172,2 млн грн, або на 9,8 відсотків.

Нагадуємо, що платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми.

До таких осіб не застосовується обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПКУ), складає 2 відсотки доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями оподаткування, зокрема з наступного робочого дня після подання заяви – у разі подання заяви починаючи з 1 квітня 2022 року.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.

В який спосіб подається заява при переході на ЄП за ставкою 2 відс. доходу?

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відс. доходу суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за вибором у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотримання вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
Суб’єкт господарювання, у разі не можливості подання заяви до контролюючого органу за місцем податкового обліку, може подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування у паперовій формі до будь-якого найближчого контролюючого органу.

Також суб’єкт господарювання має можливість подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відс. через Електронний кабінет.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що станом на 18.04.2022 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.30.5.0 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2021 по 18.04.2022 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.30.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними)

Перелік змін та доповнень (версія 1.30.5.0) (станом на 18.04.2022)

Додано нові версії документів:

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (Держстат) додано нові версії документів:

S0600319 – № 3-торг (квартальна) Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі (наказ Держстату від 25.06.2021 № 148);

S0601316 – № 1-опт (квартальна) Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі (наказ Держстату від 25.06.2021 № 147);

S0800111 – № 1-заборгованість (ЖКГ) (квартальна) Звіт про оплату населенням житлово-комунальних послуг (наказ Держстату від 22.06.2021 № 122);

S1000216 – 2-інвестиції (квартальна) Капітальні інвестиції (наказ Держстату від 25.06.2021 № 134);

S1605310 – № 51-вант (2 рази на рік) Обстеження фізичної особи –підприємця, що здійснює вантажні автомобільні перевезення на комерційній основі (наказ Держстату від 25.06.2021 № 44);

S1616010 – № 31-авто (квартальна) Звіт про перевезення автомобільним транспортом вантажів за видами вантажів та пасажирів за видами сполучення (наказ Держстату від 25.06.2021 № 143);

S1803110 – № 31-вод (квартальна) Звіт про перевезення вантажів і пасажирів водним транспортом (наказ Держстату від 25.06.2021 № 140);

S2601005 – № 1-послуги (квартальна) Звіт про обсяги реалізованих послуг (наказ Держстату від 25.06.2021 № 146).

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Закон України № 2173: оподаткування податком на прибуток підприємств платників, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку 3-ї групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 16.04.2022 набрав чинності Закон України від 01 квітня 2022 року № 2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України», яким, зокрема п. 9 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено новим п.п. 9.12, згідно з яким визначено особливості оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку третьої групи відповідно до п. 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ.

Так, надміру сплачена сума грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що існує на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, може бути зарахована у погашення грошових зобов’язань з цього податку, що виникатимуть після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.

Авансові внески з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, що залишилися неврахованими у зменшення нарахованої суми податкового зобов’язання з цього податку на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, можуть бути враховані у зменшення такої суми після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.

Від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що існувало на дату переходу на сплату єдиного податку, може бути зараховане у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що виникатиме після відновлення сплати цього податку, у порядку, визначеному п. 140.4 ст. 140 ПКУ.

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, зменшують фінансовий результат до оподаткування з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ, після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.

Платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, у разі відновлення ним у цьому ж році сплати податку на прибуток підприємств складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року. При цьому, результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.

Обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 та п. 137.5 ст. 137 ПКУ обчислюється за весь звітний рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди такого року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки.

Закон України № 1946: визначення понять

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» визначено, що:

? резидент Дія Сіті – у значенні, визначеному Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (п.п. 14.1.282 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (ПКУ)), а саме: резидент Дія Сіті – це юридична особа, яка відповідно до Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» набула статусу резидента Дія Сіті та згідно з інформацією, що міститься у реєстрі Дія Сіті, перебуває у зазначеному статусі;

? резидент Дія Сіті – це платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування.

Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах(п.п. 14.1.282 прим.1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

? спеціалісти резидента Дія Сіті – це гіг-спеціалісти, що виконують роботу (надають послуги) на замовлення та на користь (в інтересах) резидента Дія Сіті на підставі гіг-контракту, укладеного в порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», та/або особи, які перебувають із резидентом Дія Сіті у трудових відносинах (п.п. 14.1.283 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

? реєстр Дія Сіті – у значенні, визначеному Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (п.п. 14.1.284 п. 14.1 ст. 14 ПКУ), а саме: це реєстр, який ведеться в електронній формі та містить інформацію про юридичних осіб, які перебувають або перебували у статусі резидента Дія Сіті.

Довідково:

? гіг-контракт – це цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов’язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/або надання послуг, а також соціальні гарантії, передбачені розділом V Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»;

? гіг-спеціаліст – це фізична особа, яка за гіг-контрактом є підрядником та/або виконавцем

Алгоритм дій у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізособи – платника податків (заява за ф. № 5ДР)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розділу IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).

Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.

При цьому, у разі подання Заяви за ф. № 5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) (після пред’явлення повертається) та її копії.

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (пункти 2 та 3 розділу IХ Положення № 822).

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:

? довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

? довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

? довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів) (п.п. 3 п. 3 розділу ІІІ Положення № 822).

Внесення змін до Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф. № 5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розділу IХ Положення № 822).

Згідно з п. 5 розділу IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

Мінцифри: запущено комплексну послугу у Дії для внутрішньо переміщених осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

У Дії за кілька «кліків» можливо отримати статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО) та виплату від держави – для себе та своїх дітей.

Виплати для ВПО передбачені щомісячно в розмірі 2 000 грн для дорослих та 3 000 грн для дітей. Допомогу можна отримати на картку єПідтримка та витратити на будь-які категорії товарів або ж зняти готівку. Щоб скористатися послугою, необхідно оновити застосунок.

Як отримати послугу для ВПО в застосунку Дія:

1. Зайдіть у Дію та натисніть «Послуги» – «Отримати статус ВПО».

2. Вкажіть своє поточне місцеперебування, підтвердьте геолокацію та натисніть «Продовжити». Геолокоція потрібна лише один раз, лише в межах комплексної послуги ВПО.

3. Якщо маєте дитину, можете отримати статус переселенця і для неї – свідоцтво про народження підтягнеться в Дію або ж ви можете додати його вручну Якщо ж дітей у вас немає, натисніть Зареєструватися без дітей.

4. Виберіть картку єПідтримка, щоб отримувати фінансову допомогу. Раптом у вас ще немає картки єПідтримка, оформте її в одному з банків-партнерів

5. Вкажіть, яка допомога вам необхідна (потреби в медичному обслуговуванні, освіті або ж гуманітарці) та залиште контактні дані. Щойно з’явиться можливість допомогти, з вами зв’яжуться представники соцзахисту.

Довідка ВПО з’явиться в Дії поруч з іншими цифровими документами, а кошти буде виплачено на картку єПідтримка.

Зверніть увагу! Послуга наразі доступна для українців, які раніше не мали статусу ВПО. Команда Дії працює в турборежимі, щоб усі внутрішні переселенці могли отримати довідку та грошову допомогу онлайн.

Для зручності всю потрібну інформацію щодо соціальної допомоги постраждалим від війни розміщено на сайті Міністерства цифрової трансформації України (Мінцифри).

Мінцифрою реалізовано послугу спільно з Міністерством соціальної політики України.

Інформаційна підтримка платників податків: «гаряча лінія» Головного управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) для інформаційної підтримки платників з початку березня 2022 року працює «гаряча лінія».

Кожен з платників податків, за потреби, має можливість отримати необхідну інформацію або відповіді на питання, які виникають щодо сплати податків, повернення (перерахування) помилково або надміру сплачених коштів, декларування доходів та інших питань за наступними номерами телефонів:

+38-068-072-91-10 – адміністрування ПДВ;

+38-068-072-92-54 – реєстрація податкових накладних;

+38-096-354-27-16 – плата за землю; податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для юридичних осіб;

+38-066-424-35-14– рентна плата, екологічний податок;

+38-098-294-33-71 – оподаткування фізичних осіб;

+38-096-862-28-63 – застосування РРО/ПРРО, проведення державної реєстрації та перереєстрації юридичних осіб та самозайнятих осіб та подання звітності;

+38-097-723-06-38 – сплата платежів та перекиду коштів;

+38-096-340-17-02 – ліцензування та акцизного податку;

+38-099-510-11-50 – погашення податкового боргу та видачі довідки про відсутність заборгованості;

+38-067-708-43-40, +38-066-356-70-21 – застосування валютного законодавства;

+38-066-721-08-42, +38-050-536-86-77, +38-067-958-04-25 – контрольно-перевірочна робота юридичних осіб.

Електронні сервіси ДПС та Електронний кабінет працюють, але з певними обмеженнями, що зумовлено необхідністю захисту прав платників.

За допомогою «гарячої лінії» платники податків своєчасно та у повному обсязі отримують відповіді на запитання, які у них виникають.

Так, станом на 22.04.2022 на «гарячу лінію» звернулись і отримали відповіді з питань:

? податкового адміністрування фізичних осіб – 1 753 платники;

? реєстрації податкових накладних, адміністрування ПДВ, податку на прибуток підприємств та єдиного податку – 1 500 платників;

? застосування РРО/ПРРО – 424 платники;

? адміністрування акцизного податку та ліцензування підакцизних товарів – 290 платників;

? оподаткування, податкового аудиту, контролю у сфері ЗЕД щодо проведення перевірок з питань застосування (використання) РРО/ПРРО та порушень законодавства України в сфері торгівлі і надання послуг – 262 платників податків;

? обліку платежів – 88 платників;

? податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 37 платників;

? рентної плати та екологічного податку – 30 платників;

? податкового боргу – 19 платників.

Крім того, на Faceboook Messenger надійшло 24 звернення від платників податків, які були спрямовані для розгляду у відповідні підрозділи для надання відповідей.

ДПС надає послуги з формування сертифікатів відкритих ключів користувачів

В умовах дії воєнного стану програмно-технічний комплекс кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) та більшість відокремлених пунктів реєстрації (далі – ВПР) працюють і надають відповідні послуги клієнтам. Ознайомитись з переліком, адресами та графіком роботи ВПР можна на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (https://acskidd.gov.ua/contacts).

Крім того, з 23 березня 2022 року, Надавачем запроваджено сервіс автоматичного формування нових сертифікатів відкритих ключів користувачів за один день до закінчення строку чинності старих сертифікатів, терміном дії на один рік. При цьому особистий ключ користувача не змінюється.

Також нагадуємо, що використовувати електронні підписи чи печатки, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається у захищеному носієві ключової інформації, можна до 31 травня 2022 року.

Протягом якого терміну після припинення дії воєнного стану підлягає уточненню податковий кредит, задекларований платниками під час його дії?

Відповідно до п. 32 прим. 2 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, платники податку за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми ПДВ, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами і доповненнями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану платники зобов’язані забезпечити реєстрацію в ЄРПН всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відстрочена на період дії воєнного стану, а податковий кредит, задекларований платниками під час дії воєнного стану на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягає обов’язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих у ЄРПН.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Місцеві бюджети Дніпропетровського регіону у січні – березні поточного року отримали майже 132 млн грн податку на нерухомість

У січні – березні 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали майже 132 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Ця сума у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилась на понад 13,6 млн грн, або на 11,5 відсотків.

Нагадуємо, що за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації (далі – РФ), та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з військовою агресією РФ проти України; тимчасово на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ.

При цьому платники податків – юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період.

З початку поточного року від платників Дніпропетровщини до держбюджету надійшло майже 2,7 млрд грн ПДВ

Платники ПДВ Дніпропетровської області у січні – березні 2022 року поповнили загальний фонд держбюджету податком на додану вартість на суму майже 2,7 млрд гривень. Порівняно з січнем – березнем 2021 року надходження виросли майже на 49 млн грн, або на 1,9 відсотків.

Звертаємо увагу платників, що за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПКУ), які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником ПДВ, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

Яку обов’язкову інформацію повинен містити в собі QR-код у разі наявності у фіскальному касовому чеку?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу на наступне.

З 01 серпня 2021 року набули чинності нові вимоги до форми та змісту розрахункових документів, які формують реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Зміни до форми та змісту розрахункових документів (чеків РРО/ПРРО) стосуються обов’язкової наявності в них:

? відображення найменування суб’єкта господарювання;

? зазначення валюти операції;

? найменування платіжної системи;

? QR-коду (за наявності).

ДПС наголошує, що QR-код це не обов’язковий реквізит у чеку, але має містити у собі обов’язкову інформацію за наявності в чеку та покликаний спростити процедуру надсилання на абонентський номер та/або адресу електронної пошти споживача фіскального чеку продавцем.

У разі наявності QR-коду у фіскальному чеку сам QR-код має містити в собі таку обов’язкову інформацію:

? код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку;

? дату та час здійснення розрахункових операцій;

? фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека в межах зміни;

? суму розрахункової операції;

? фіскальний номер РРО/ПРРО, на якому він сформований.

Закон України № 2173: стосовно дати виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 16.04.2022 набрав чинності Закон України від 01 квітня 2022 року № 2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» (Закон України № 2173), яким підрозділ 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п. 38 прим.1.

Згідно із вищезазначеним пунктом для платників акцизного податку, визначених у п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ (фізична особа – це резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства), що є виробниками електричної енергії, датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є:

? з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні – дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації за реалізовану електричну енергію;

? з першого податкового періоду, наступного за періодом припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні, – дата складення документа, що засвідчує факт постачання електричної енергії згідно з п. 216.10 ст. 216 ПКУ (для електричної енергії, реалізованої починаючи з першого податкового періоду, наступного за періодом припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні), та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (щодо електричної енергії, реалізованої у період з 01 березня 2022 року по останній податковий період, в якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, включно).

Закон України № 1914: оподаткування виплат від утворення без статусу юридичної особи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» ст. 170 «Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів» Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено новим п. 170.11 прим.1 «Оподаткування виплат від утворення без статусу юридичної особи».

Так, у разі якщо джерелом виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, поточного періоду та/або накопиченого (нерозподіленого) за попередні періоди є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, а саме партнерство, траст, фонд, яке:

а) відповідно до законодавства та /або документів, які регулюють його діяльність (особистого закону), має право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів, бенефіціарів, вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групи вигодоодержувачів (вигодонабувачів) згідно з трастовою угодою чи іншим документом, який регулює діяльність такого утворення, та

б) здійснює такі виплати на користь таких учасників, партнерів, засновників, довірителів, бенефіціарів, вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групи вигодоодержувачів (вигодонабувачів) згідно з трастовою угодою чи іншим документом, який регулює діяльність такого утворення, та

в) не є контрольованою іноземною компанією,

сума таких виплат включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – отримувача та оподатковується за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.

При цьому платник ПДФО – отримувач таких виплат зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за відповідний звітний (податковий) період, в якій відобразити такі виплати.

Платник ПДФО разом з податковою декларацією подає копії таких документів:

а) рішення особи, що здійснює управління та/або контроль іноземного утворення без статусу юридичної особи (зокрема, але не виключно, трастового (довірчого) керуючого), що повинно містити інформацію, що виплата у грошовій чи негрошовій формі здійснюється у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, поточного періоду та/або накопиченого (нерозподіленого) за попередні періоди;

б) письмове підтвердження наявності у платника податку прав на одержання таких виплат згідно з договором та /або особистим законом, та/або установчими документами такого іноземного утворення без статусу юридичної особи за підписом його керівника (уповноваженої особи), трастового керуючого, адміністратора або уповноваженого зберігача відповідних документів такого іноземного утворення без статусу юридичної особи, у тому числі банківської установи.

Копії зазначених документів подаються за формою та правилами, які застосовуються таким іноземним утворенням без статусу юридичної особи, трастовим керуючим, адміністратором, уповноваженим зберігачем відповідних документів такого іноземного утворення без статусу юридичної особи, у тому числі банківською установою, у відповідній іноземній державі (території).

На вимогу контролюючого органу платник ПДФО зобов’язаний надати оригінали зазначених документів та їх переклад на українську мову. У разі подання документів англійською мовою переклад на українську мову не вимагається.

З любов’ю до України: податківці Дніпропетровщини підтримують ЗСУ

Сьогодні, у цей нелегкий для країни час, весь наш народ об’єднався у своєму єдиному прагненні – якнайшвидше здобути Перемогу!

Адже в єдності – наша сила!

І кожний українець, кожний мешканець нашої країни у той чи інший спосіб на різних фронтах наближають нашу звитягу.

Взаємини між людьми неможливо уявити без проявів тепла і уваги.

Доброта і турбота – як промінь, який має йти від серця, а серце до серця – опора життя!

Працівники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області поряд з виконанням основних функцій активно долучились до підтримки наших ЗСУ і продовжують роботу у цьому напрямку.

Держслужбовці проявили свої старання і майстерність, щоб наші захисники, ласуючи смачненьким, відчули теплоту їх сердець. Податківці Дніпропетровщини вклали у смаколики частинку своєї душі, свою чуйність, безмежну вдячність нашим воїнам і свою любов. Адже дуже важливо, коли відчуваєш, що про тебе піклуються, підтримують і хвилюються, важливо знати, що ті, хто дбає про тебе, завжди поруч.

Щира подяка податківцям області за турботу, проявлену до наших героїчних воїнів, які відважно борються за наше мирне майбутнє, дарують нам можливість жити та оберігають наш спокій.

Наша підтримка множить наші сили! Вона, як ковток свіжого повітря!

Ми єдині духом!

Перемога буде за нами, бо у нас – незламний дух, а ми – нескорений народ!

Слава Україні!

З початку введення воєнного стану Контакт-центром ДПС надано відповіді на 71,5 тис. звернень платників

Контакт-центр ДПС в умовах дії воєнного стану продовжує надавати платникам податків інформаційно-довідкові послуги. З початку введення воєнного стану надано відповіді на 71,5 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 63,5 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 8,0 тис. – чатом у месенджерах.

Найчастіше платники звертались до Контакт-центру ДПС з питань єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, єдиного податку та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять, скориставшись Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб та. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).

Розділ «Запитання-відповіді з Бази знань» постійно наповнюється, оновлюється інформація й у розділі «Останні зміни в законодавстві», а зручний формат Податкового календаря з актуалізованою інформацією допомагає платникам своєчасно подавати звітність та сплачувати податки.

Так, зокрема, у період воєнного стану опрацьовано та розміщено в Базі знань понад 200 запитань-відповідей, до яких звернулось понад 20 тис. платників, оновлено (розміщено) 18 нормативно-правових актів тощо.

У період дії воєнного стану отримати інформаційно-довідкові послуги через Контакт-центр ДПС можна з 09.00 до 17.00 (крім неділі):

- за телефоном 0 800 501 007. Громадяни, які перебувають за межами України, мають можливість зателефонувати до Контакт-центру зі стаціонарного або мобільного телефону за номером: +380 44 454 16 13;

- через чат в месенджерах, до яких можна приєднатись з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/ або з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, чи його мобільної версії.

У зв’язку з обмеженою роботою територіальних органів ДПС в умовах воєнного стану послуги Контакт-центру ДПС затребувані суспільством та допомагають суб’єктам господарювання і громадянам у режимі онлайн розібратись з особливостями оподаткування на період дії воєнного, надзвичайного стану. Через Контакт-центр ДПС споживачі товарів (послуг) мають можливість повідомляти про виявлені порушення у сфері роздрібної торгівлі.

Чи оподатковується ПДФО благодійна допомога, надана благодійниками протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на користь учасників бойових дій, ФО, які мешкають на території населених пунктів, де проводяться бойові дії, працівників...

Чи оподатковується ПДФО благодійна допомога, надана благодійниками протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на користь учасників бойових дій, ФО, які мешкають на території населених пунктів, де проводяться бойові дії, працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються та беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації?

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), зокрема, п.п. 165.1.54 п. 165.1. ст. 165 доповнено новим п.п. «в».

Так, згідно з п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1. ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками - фізичними особами, у порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» із змінами та доповненнями, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на користь:
учасників бойових дій – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності в період дії воєнного, надзвичайного стану, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів;
працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів їхніх сімей;
фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах.
Для цілей цього підпункту до членів сімей учасників бойових дій та/або учасників масових акцій громадського протесту в Україні належать: дружина, чоловік, які не одружилися вдруге, батьки, дід та баба (якщо батьки померли), неповнолітні діти, повнолітні діти з інвалідністю.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Щодо зменшення великими платниками фінансового результату до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що нормами п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (ПКУ) встановлено: фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.

При цьому, великі платники податків зменшують фінансовий результат до оподаткування на частину суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років до повного його погашення у такому порядку.

Великі платники податків мають право зменшувати фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не погашена позитивним значенням об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, зменшує фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) майбутніх податкових (звітних) періодів у розмірі не більше 50 відсотків такої непогашеної суми до її повного погашення.

Якщо непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років становить не більше 10 відсотків позитивного значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, обрахованого відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, така сума від’ємного значення зменшує фінансовий результат до оподаткування цього податкового (звітного) періоду в повному обсязі.

Положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням пунктів 3 та 4² підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Для цілей п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 погашеними вважаються суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:

а) ці суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;

б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Про деякі особливості заповнення податкової декларації з ПДВ, що подається за звітні періоди, протягом яких діє воєнний стан

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі подання податкової звітності з ПДВ за звітні періоди, протягом яких діє воєнний стан, встановлений відповідно до законодавства, в якій відображаються податкові зобов’язання на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів та не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування, платники податку можуть не заповнювати Таблицю 1.1 «Відомості про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість, до суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період» Додатку (Д1) до податкової декларації з ПДВ (далі – Таблиця 1.1).

У той же час, за наявності можливості платники можуть відображати в Таблиці 1.1 відомості про суми ПДВ, включені до складу податкових зобов’язань за звітний (податковий) період, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними та розрахунках коригування на дату подання податкової декларації з ПДВ.

В подальшому дані Таблиці 1.1 будуть сприяти реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування за рахунок показника SПеревищ. (другого реєстраційного ліміту, обрахованого відповідно до п. 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України).

Суми податкового кредиту з ПДВ, сформовані на підставі даних первинних (розрахункових) документів, отриманих від постачальників товарів/послуг, повинні відображатися платниками ПДВ у Таблиці 2.1. «Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7 % і 14 %» Додатку (Д1) до податкової декларації з ПДВ, та одночасно покупець, за наявності можливості, включає до заяви про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування Додатку 7 до податкової декларації з ПДВ (подання такої заяви не має наслідків притягнення до відповідальності).

Нагадуємо, що у разі наявності податкових зобов’язань за лютий 2022 року за можливості платнику податків необхідно подати декларацію з ПДВ.

Особливості справляння єдиного податку на період воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законами України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» та від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану.

До ПКУ також вніс зміни Закон України від 01 квітня 2022 року № 2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану».

Отже, відповідно до внесених змін, зокрема, у розділі XX «Перехідні положення» підрозділ 8 доповнено п. 9, в якому зазначено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей.

Платниками єдиного податку третьої групи, згідно з п.п. 9.2 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, можуть бути, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми.

До таких осіб не застосовується обмеження щодо кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

Водночас, п.п. 9.3 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ передбачено, що платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, без урахування обмежень, встановлених п. 291.5 ст. 291 ПКУ, не можуть бути:

1) суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють:

? діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

? обмін іноземної валюти;

? виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, імпорту автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібної торгівлі підакцизними товарами);

? видобуток, реалізацію корисних копалин;

2) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

4) фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

Згідно з п.п. 9.4 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ.

Як зазначено в п.п. 9.6 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, дорівнює календарному місяцю.

Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 9.7 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 9.7 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду, крім випадків, передбачених цих пунктом.

Платники єдиного податку третьої групи – фізичні особи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, – у разі визначення єдиного соціального внеску подають звітність за звітний період – грудень як податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року, в якій розраховують зобов’язання платників єдиного податку наростаючим підсумком та зазначають відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, що зобов’язані визначити загальне мінімальне податкове зобов’язання платників єдиного податку, подають звітність за звітний період – грудень як податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року, в якій розраховують зобов’язання платників єдиного податку наростаючим підсумком, загальне мінімальне податкове зобов’язання.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, згідно з п.п. 9.8 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, платником з особливостями, встановленими цим пунктом, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями, встановленими цим пунктом:

? з 1 квітня 2022 року – у разі подання заяви до 1 квітня 2022 року;

? з наступного робочого дня після подання заяви – у разі подання заяви починаючи з 1 квітня 2022 року.

Також, у п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ зазначено, що після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом.

Платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.

Новоутворені суб’єкти господарювання, які бажають обрати спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, подають заяву за загальною процедурою, передбаченою ПКУ.

За товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник податку на додану вартість зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником податку на додану вартість, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

База оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до абзацу четвертого цього підпункту за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.

Крім того, згідно з п.п. 9.10 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, право визначати особливості нарахування та сплати єдиного податку надано Кабінету Міністрів України.

Також п.п. 9.11 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток підприємств (у тому числі платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень), які прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими цим пунктом, або відмовилися від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за той період (періоди) протягом календарного року, в якому (яких) платник був платником податку на прибуток підприємств.

Крім цього, п.п. 9.5 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ передбачено, що платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов’язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою.

Звільнення від оподаткування, встановлене цим підпунктом, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту та з постачання на митній території України товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Під призупиненням реєстрації платником податку на додану вартість для цілей цього пункту розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, призупиняються права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Для осіб, реєстрація яких платником податку на додану вартість є призупиненою відповідно до цього пункту, обрахунок показників, визначених ст. 200 прим.1 ПКУ, призупиняється на період використання особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

Не враховуються в обрахунку показника ∑НаклОтр суми податку на додану вартість за отриманими платником податку на додану вартість податковими накладними та/або розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає (припадала) на період, протягом якого платник податку застосовував спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

Воєнний стан: справляння податку на додану вартість

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2118) з урахуванням змін, внесених Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2142), визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до вищезазначеного пункту, зокрема, у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Платники податків, які у зв’язку з наслідками ïx безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених цим пунктом термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов'язків (п.п. 69.3 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Також Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX, який діє з 17 березня 2022 року, внесено наступні зміни, які працюють протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Так, п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ передбачено режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення та постачання на митній території України окремих товарів для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, зокрема:

? спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори), що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, бронежилети, що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – РФ); ниток та тканин (матеріалів), що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 та 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, для виготовлення бронежилетів та шоломів;

? лікарських засобів та медичних виробів відповідно до п.п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ);

? лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених КМУ;

? товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з п. 29 частини першої ст. 1 Закону України «Про оборонні закупівлі», що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, зазначеними в п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

Також, згідно із змінами в абзаці першому п. 197.23 ст. 197 ПКУ, звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених частиною восьмою ст. 287 Митного кодексу України, та з першого постачання цих товарів на митній території України для їх використання у виробництві товарів оборонного призначення, визначених згідно із законом, та якщо замовником таких товарів є державний замовник у сфері оборони, визначений КМУ.

Відповідно до п. 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважаються використаними платником податку в неоподаткованих ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, та норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ не застосовуються, якщо товари, придбані з ПДВ (як до запровадження правового режиму воєнного, надзвичайного стану, так і в період його дії):

? знищені (втрачені) під час дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану;

? передані в державну чи комунальну власність, у тому числі на користь добровольчих формувань територіальних громад, а також надані на користь інших осіб для потреб забезпечення оборони України під час дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Отже, при знищенні (втраті) під час дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану товарів, придбаних з ПДВ, як до запровадження дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, так і в період його дії, а також при передачі в державну чи комунальну власність, у т. ч. на користь добровольчих формувань територіальних громад, та надані на користь інших осіб для потреб забезпечення оборони України податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються та податковий кредит, сформований при їх придбанні, не коригується.

Не є постачанням товарів та послуг передача/надання товарів та послуг:

? Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету,

? для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

До цих операцій норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ не застосовуються.

Нормами п. 32² підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ на період дії правового режиму воєнного стану визначено особливості формування податкового кредиту.

Так, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, платники податку за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Водночас протягом 6-ти місяців після припинення або скасування дії правового режиму воєнного стану платники:

? зобов’язані забезпечити реєстрацію в ЄРПН всіх ПН/РК, реєстрація яких відтермінована на час дії правового режиму воєнного стану,

? податковий кредит, задекларований платниками під час останнього на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягає обов’язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН.

Таким чином, згідно з роз’ясненнями ДПС України на офіційному Тelegram-каналі ДПС України:

? за звітний період лютий 2022 року податковий кредит формується на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних (що були зареєстровані в ЄРПН постачальниками до 24.02.2022) та наявних у платника податку первинних документів бухгалтерського обліку, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (за операціями, не підтвердженими зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до них);

? за наступні звітні періоди в період дії правового режиму воєнного стану – податковий кредит має формуватися на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів.

Дані, відображені в таблиці 1.1. (за незареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування), будуть сприяти надалі реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування за рахунок показника ∑Перевищ («другого реєстраційного ліміту», обрахованого відповідно до п. 200¹.9 ст. 200¹ПКУ).

Суми податкового кредиту з ПДВ, сформовані на підставі даних первинних (розрахункових) документів, отриманих від постачальників товарів/послуг, повинні відображатися платниками ПДВ у таблиці 2.1. відомості про операції з придбання з ПДВ, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7 % і 14 %, додатку 1 до податкової декларації з ПДВ, та одночасно покупець, за наявності можливості, включає до заяви про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування додатку 7 до податкової декларації з ПДВ.

Водночас протягом 6-ти місяців з моменту припинення або скасування дії правового режиму воєнного стану постачальники товарів/послуг зобов’язані забезпечити реєстрацію в ЄРПН всіх податкових накладних та розрахунків коригування до них за операціями з постачання товарів/послуг, що були здійснені під час дії правового режиму воєнного стану.

При цьому покупці таких товарів/послуг зобов’язані протягом цього ж терміну (6 місяців) уточнити (привести у відповідність) показники податкового кредиту з урахуванням даних, зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до них.

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану відповідно до п. 82 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ за ставкою ПДВ у розмірі 7 % оподатковуються операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України (у т.ч. вироблених на митній території України) таких товарів:

? бензинів моторних, важких дистилятів та скрапленого газу, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними п.п. 215.3.4. п. 215.3 ст. 215 ПКУ, на які згідно з п. 41 підрозділу 5 вказаного розділу встановлено ставку акцизного податку у розмірі 0,00 євро за 1 000 літрів;

? нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00.

Водночас, не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, визначеного за відповідний звітний (податковий) період згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, до розрахунку якої включено суми податкового зобов’язання за операціями, що оподатковуються за ставкою, встановленою в абзаці першому цього пункту. Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податковий) періоду. Положення цього абзацу не поширюються на платників податку, які здійснювали у відповідному звітному (податковому) періоді операції з вивезення товарів за межі митної території України.

Також згідно з п.п. 69.5 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ операції з добровільної передачі або відчуження, або вилучення товарів, у тому числі підакцизних, надання послуг на користь Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості, не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування.

Відповідно до п.п. 69.12 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ операції, передбачені п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 ПКУ, що здійснені протягом 2022 року громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями при визначенні загальної суми для обов’язкової реєстрації платником ПДВ відповідно до ст. 181 ПКУ.

При цьому п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 ПКУ передбачено режим звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з безоплатного (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Таким чином, операції громадських об’єднань та/або благодійних організацій з безоплатного (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації, не враховуються платниками, що здійснюють такі операції, при обрахунку ними загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг для визначення необхідності реєстрації платником ПДВ в обов’язковому порядку.

Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX внесено наступні зміни до ПКУ в частині оподаткування ПДВ .

Згідно з п.п. 69.23 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ;

Відповідно до п.п. 69.24 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, з 01 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту.

При цьому, звільнення від оподаткування, встановлене підпунктами 69.23 та 69.24 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, не застосовується до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом (п.п. 69.25 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Середня вартість 1 літра дизельного палива ulsd 10 ppm та бензинів автомобільних gasoline 10 ppm (станом на 11 04.2022)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до вимог п. 41 прим. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на підставі розрахунків акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»» (лист від 11.04.2022 № 16/2-64-22) визначено середню вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 ppm, яка становить 32,65 гривень, та 1 літра бензинів автомобільних GASOLINE 10 ppm, яка становить 29,32 гривень.

Інформацію розміщено на офіційному субсайті Міністерства економіки України за посиланням

https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=f015ca4e-2d55-4b05-be1c-e25c579a83d3&title=SeredniaVartist1-LitraDizelnogoPalivaUlsd10-PpmTaBenzinivAvtomobilnikhGasoline10-Ppm-stanomNa11-04-2022-Roku-

Чи буде формуватись в СЕА ПДВ показник SПеревищ. та, відповідно, зменшуватись реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ при поданні податкової звітності з ПДВ, в якій відображаються податкові зобов’язання, сформовані на підставі наявних у платника первинних...

Чи буде формуватись в СЕА ПДВ показник SПеревищ. та, відповідно, зменшуватись реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ при поданні податкової звітності з ПДВ, в якій відображаються податкові зобов’язання, сформовані на підставі наявних у платника первинних документів, та не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними та розрахунками коригування?

Так. При поданні податкової звітності з ПДВ, в якій відображаються податкові зобов’язання, сформовані на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, та не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними та розрахунками коригування у платника податку буде формуватись в СЕА ПДВ показник SПеревищ. та, відповідно, зменшуватись реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ.
Після завершення дії воєнного стану платники зобов’язані забезпечити реєстрацію в ЄРПН всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відтермінована на час дії військового стану.
З урахуванням положень п. 200 прим. 1.9 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку матимуть можливість реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (навіть при від’ємному значенні реєстраційного ліміту визначеного відповідно до п. 200 прим.1. 3 ст. 200 прим.1 ПКУ), зокрема, за умови сплати нарахованих податкових зобов’язань по податковій декларації за лютий 2022 року та інших звітних періодах в період дії воєнного стану, за рахунок «другого реєстраційного ліміту», обрахованого відповідно до п. 200 прим.1.9 ст. 200 прим.1 ПКУ.

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Майже 5,2 млрд грн єдиного внеску з початку року сплатили платники Дніпропетровщини

З початку 2022 року від платників єдиного внеску Дніпропетровської області надійшло майже 5,2 млрд гривень. У порівнянні з січнем – березнем 2021 року надходження збільшились більш ніж на 711,6 млн грн, або на 16 %.

Велика подяка тим, хто проявляє справжній патріотизм – працює і своєчасно сплачує податки сьогодні і тим самим підтримує економічний фронт нашої держави.

Нагадуємо, що «страхувальниками» є роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Закон України № 2173: діють нові податкові правила щодо фактичних перевірок

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що 16.04.2022 набрав чинності Закон України від 01 квітня 2022 року № 2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» (Закон України № 2173), яким, зокрема п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено новими підпунктами 69.27 та 69.28.

Так, відповідно до п.п. 69.27 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.

Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:

? отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;

? отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб’єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.

У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

У разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Нормами п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації (РФ), і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред’явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв’язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість (ПДВ), та/або суми від’ємного значення ПДВ минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв’язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Втрата документів, що не пов’язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ.

Обов’язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України.

У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов’язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Закон України № 2173 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 16.04.2022 № 88.

Чи може бути об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування гараж?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що відповідно до п. 1 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Підпунктом «б» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Для цілей підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

? не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

? не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.

Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ у нежитловій нерухомості (будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду) виділяють, зокрема:

? гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки (п.п. «г» п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

? господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо (п.п. «е» п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, незавершеного будівництва) до того чи іншого класу будівель за призначенням проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності.

Разом з тим, п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

До цього виключного переліку відноситься, зокрема, нерухоме майно у вигляді об’єктів нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв. м, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів (п.п. «б» п.п. 2 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Враховуючи викладене, у разі використання фізичною особою права на подання Декларації, об’єктом декларування може бути гараж, придбаний за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.

Особливості оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків (п.п. 69.3 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Підпунктом 69.18 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 до 18 години.

Згідно з п.п. 69.26 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ на період дії воєнного, надзвичайного стану платники податків мають право подавати до контролюючого органу податкову декларацію та інші документи в паперовій формі.

В якому розмірі встановлюється єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті при нарахуванні заробітної плати?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2 та 3 частини 1, п. 10 частини 2 ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667) встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, – у розмірі мінімального страхового внеску;

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску.

Норми встановлені частиною 14 прим. 1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).

Частиною 5 ст. 8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відсотка.

Згідно з пунктами 2 та 3 частини 1 п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667 резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, яка відповідає, зокрема, таким вимогам:

? розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, кожного календарного місяця становить не менше, ніж еквівалент 1 200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на перше число відповідного календарного місяця;

? середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб.

Не може бути резидентом Дія Сіті юридична особа, яка протягом більш як 30 днів має податковий борг, загальна сума якого становить понад 10 мінімальних заробітних плат (виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного календарного року) (частина друга ст. 5 Закону № 1667).

Закон України № 1700: запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ст. 24 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» із змінами (далі – Закон № 1700) щодо запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними встановлено:

? Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно вжити таких заходів:

1) відмовитися від пропозиції;

2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;

3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;

4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

? Якщо особа, на яку поширюються обмеження щодо використання службового становища та щодо одержання подарунків, виявила у своєму службовому приміщенні чи отримала майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок, вона зобов’язана невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації.

Про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка складається акт, який підписується особою, яка виявила неправомірну вигоду або подарунок, та її безпосереднім керівником або керівником відповідного органу, підприємства, установи, організації.

У разі якщо майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок виявляє особа, яка є керівником органу, підприємства, установи, організації, акт про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка підписує ця особа та особа, уповноважена на виконання обов’язків керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації у разі його відсутності.

? Предмети неправомірної вигоди, а також одержані чи виявлені подарунки зберігаються в органі до їх передачі спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.

? Положення цієї статті не поширюються на випадки одержання подарунка за наявності обставин, передбачених частиною другою ст. 23 Закону № 1700.

? У випадку наявності в особи, зазначеної у пунктах 1, 2 частини першої ст. 3 Закону № 1700, сумнівів щодо можливості одержання нею подарунка, вона має право письмово звернутися для одержання консультації з цього питання до Національного агентства з питань запобігання корупції України, яке надає відповідне роз’яснення.

Чи потрібно заповнювати Таблицю 1.1 та Таблицю 2.1 Додатку (Д1) до податкової декларації з ПДВ, що подається за звітні періоди, протягом яких діє воєнний стан, встановлений відповідно до законодавства?

При поданні податкової звітності з ПДВ за звітні періоди, протягом яких діє воєнний стан, встановлений відповідно до законодавства, в якій відображаються податкові зобов’язання на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів та не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування, платники податку можуть не заповнювати Таблицю 1.1 «Відомості про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість, до суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період» Додатку (Д1) до податкової декларації з ПДВ (далі - Таблиця 1.1).
У той же час, за наявності можливості платники можуть відображати в Таблиці 1.1 відомості про суми ПДВ, включені до складу податкових зобов’язань за звітний (податковий) період, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними та розрахунках коригування на дату подання податкової декларації з ПДВ. В подальшому дані такої таблиці будуть сприяти реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування за рахунок показника SПеревищ. (другого реєстраційного ліміту, обрахованого відповідно до п. 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями).
Суми податкового кредиту з ПДВ сформовані на підставі даних первинних (розрахункових) документів, отриманих від постачальників товарів/послуг, повинні відображатися платниками ПДВ у Таблиці 2.1. «Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7% і 14%» Додатку (Д1) до податкової декларації з ПДВ, та одночасно покупець, за наявності можливості, включає до заяви про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування Додатку 7 до податкової декларації з ПДВ (подання такої заяви не має наслідків притягнення до відповідальності).

Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року

№ 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)

« повернутися

Кам'янська ОДПІ інформує

Оновлено перелік суб'єктів, яким в умовах воєнного стану проводиться державна реєстрація юридичних осіб та ФОП

Воєнний стан: деякі особливості оформлення трудових відносин

Чи сплачують єдиний внесок за себе особи, які провадять незалежну професійну діяльність у період воєнного стану в Україні?

З початку 2022 року місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали у 2,7 рази більше рентних платежів ніж минулоріч

Фізичні особи Дніпропетровського регіону у січні – березні 2022 року поповнили місцеві бюджети єдиним податком більш ніж на 834,6 млн гривень

Єдиний податок: бізнес Дніпропетровщини з початку 2022 року поповнив місцеві бюджети на суму понад 1,04 млрд гривень

В який спосіб подається заява при переході на ЄП за ставкою 2 відс. доходу?

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності

Закон України № 2173: оподаткування податком на прибуток підприємств платників, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку 3-ї групи

Закон України № 1946: визначення понять

Алгоритм дій у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізособи – платника податків (заява за ф. № 5ДР)

Мінцифри: запущено комплексну послугу у Дії для внутрішньо переміщених осіб

Інформаційна підтримка платників податків: «гаряча лінія» Головного управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює

ДПС надає послуги з формування сертифікатів відкритих ключів користувачів

Протягом якого терміну після припинення дії воєнного стану підлягає уточненню податковий кредит, задекларований платниками під час його дії?

Місцеві бюджети Дніпропетровського регіону у січні – березні поточного року отримали майже 132 млн грн податку на нерухомість

З початку поточного року від платників Дніпропетровщини до держбюджету надійшло майже 2,7 млрд грн ПДВ

Яку обов’язкову інформацію повинен містити в собі QR-код у разі наявності у фіскальному касовому чеку?

Закон України № 2173: стосовно дати виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії

Закон України № 1914: оподаткування виплат від утворення без статусу юридичної особи

З любов’ю до України: податківці Дніпропетровщини підтримують ЗСУ

З початку введення воєнного стану Контакт-центром ДПС надано відповіді на 71,5 тис. звернень платників

Щодо зменшення великими платниками фінансового результату до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування

Про деякі особливості заповнення податкової декларації з ПДВ, що подається за звітні періоди, протягом яких діє воєнний стан

Особливості справляння єдиного податку на період воєнного стану

Середня вартість 1 літра дизельного палива ulsd 10 ppm та бензинів автомобільних gasoline 10 ppm (станом на 11 04.2022)

Майже 5,2 млрд грн єдиного внеску з початку року сплатили платники Дніпропетровщини

Закон України № 2173: діють нові податкові правила щодо фактичних перевірок

Чи може бути об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування гараж?

Особливості оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану

В якому розмірі встановлюється єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті при нарахуванні заробітної плати?

Закон України № 1700: запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Результати опитування

Дякуємо!

Форма подання електронного звернення

Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Реєстрація в системі електронних петицій

Відновлення забутого пароля