Кам'янська ОДПІ інформує

Дата: 12.05.2022 10:57

Кількість переглядів: 799

Які податкові наслідки мають операції з втрати пального внаслідок військової агресії Російської Федерації?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у випадку, якщо пальне втрачене, зіпсоване, знищене, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин, відповідно до п.п. 216.3 ст. 216 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання, які є платниками акцизного податку з реалізації пального, зобов’язані скласти акцизну накладну на такі операції (код операції для складання в одному примірнику 2).

Що стосується відображення суб’єктами господарювання операцій із втрати пального внаслідок військової агресії Російської Федерації, то такі операції підлягають відображенню на підставі первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та з урахуванням положень ст. 231 ПКУ (на обсяги пального, зокрема, зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин платниками акцизного податку з реалізації пального складаються також акцизні накладні на обсяги втраченого пального, які підлягають подальшій реєстрації після завершення дії воєнного стану).

Закон України № 2142: деякі особливості подання декларації з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПКУ) доповнено, зокрема новим п. 9.11.

Нормами вищезазначеного підпункту встановлено, що платники податку на прибуток підприємств (у тому числі платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень), які прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, або відмовилися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за той період (періоди) протягом календарного року, в якому (яких) платник був платником податку на прибуток підприємств.

До уваги платників ПДВ, які перейшли на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 % доходу!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником ПДВ, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

База оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до абзацу четвертого п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно, платник зобов’язаний забезпечити складання не пізніше останнього дня першого звітного періоду після завершення дії воєнного, надзвичайного станів і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, необоротними активами.

Якщо необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту на дату переходу платника на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 % доходу, використовувались у періоді перебування на спрощеній системі оподаткування та продовжують використовуватись після відновлення його реєстрації платником ПДВ, нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ по таким необоротним активам не потрібно.

ФОПам, які новостворені або переходять/перейшли на спрощену систему оподаткування про декларування доходів

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)   інформує, що фізичні особи – підприємці (ФОП), які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Платники податку на доходи фізичних осіб розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що настануть у звітному податковому році.

Норми визначені п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ.

При цьому податкова декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

До уваги платників, які відкрили рахунки у банківських установах у період воєнного стану!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з до п.п. 69.17 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, для банків, інших фінансових установ та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених для надсилання повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, та повідомлень про взяття рахунка на облік або відмову у взятті контролюючим органом рахунка на облік.

Рахунок вважається взятим на облік у разі отримання банком або іншою фінансовою установою повідомлення контролюючого органу про взяття рахунка на облік у контролюючих органах, або за мовчазною згодою, якщо таке повідомлення не отримано, датою та часом взяття рахунку на облік в такому разі вважається дата та час отримання банком або іншою фінансовою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення.

У разі неотримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення, по таким рахункам можуть здійснюватися видаткові операції без отримання підтвердження щодо взяття їх на облік у контролюючому органі.

Подання Розрахунку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 в електронній формі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 13 січня 2015 року № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) (далі – Розрахунок за формою, затвердженою Наказом № 773) за ідентифікаторами форм J0500107 (для юридичних осіб) та F0500107 (для фізичних осіб) разом з додатками:

? додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» – за ідентифікатором форми F/J0510107  (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

? додаток 2 «Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, та нарахування сум єдиного внеску за патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства» – за ідентифікатором форми J0510207 (для юридичних осіб);

? додаток 3 «Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу» – за ідентифікатором форми J0510307 (для юридичних осіб);

? додаток 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» – за ідентифікатором форми F/J0510407 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

? додаток 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» – за ідентифікатором форми F/J0510507 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

? додаток 6 «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» – за ідентифікатором форми F/J0510607 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Нагадуємо, що розрахунок за формою, затвердженою Наказом № 773, перший раз подавався за I квартал 2021 року.

Податкова в квітні перевиконала план наповнення бюджету на 2,5 мільярда — Гетманцев

Податкова служба в квітні перевиконала план наповнення бюджету на 2,5 млрд грн, або на 6%.

Про це в блозі (https://www.ukrinform.ua/.../3478088-pro-budzet-dohodi-ta...) Укрінформу написав голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

«У квітні план наповнення бюджету перевиконала податкова служба на 2,5 млрд або на 6%, а рік до року за загальним фондом бюджету перевиконання становить 8,5 млрд або на 23%. За такі результати окрема подяка платникам податків, які продовжують чесно та в повному обсязі сплачувати податки», — наголосив Гетманцев.

Детальніше читайте тут   https://bit.ly/3sjtM72

Президент України підписав Закон №2220-ІХ про спрощення процедур надання допомоги з безробіття

Документ передбачає наступне: всім внутрішньо переміщеним особам (ВПО) та людям на територіях активних бойових дій статус безробітного буде надаватися з 1-го дня реєстрації в центрі зайнятості та призначатиметься допомога по безробіттю.

Одночасно Держслужба зайнятості інформує про це роботодавця, Пенсійний фонд та Податкову службу, а дані про трудовий стаж отримує в державних реєстрах.

Детальніше  https://bit.ly/37qNm9Y

Нові можливості державних програм «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Кабінет Міністрів України вніс зміни до попередніх рішень щодо надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва. Відповідну постанову розроблено Міністерством фінансів України для створення єдиного підходу в застосуванні державних програм «Доступні кредити 5-7-9%» і «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%», а також з метою розширення можливостей та суб’єктного ряду цих програм.

З початку повномасштабної російської агресії проти України до програми «Доступні кредити 5-7-9%» нагально вносилися зміни постановою від 29 квітня 2022 року № 521 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва» для її адаптації до викликів часу, забезпечення доступності кредитування більш широкого кола суб’єктів підприємництва та стимулювання галузей критичної інфраструктури в умовах дії воєнного стану, зокрема, для забезпечення посівної кампанії.

Рішення Уряду врегульовує термінологію раніше прийнятих постанов, пов’язаних із реалізацією державних програм «Доступні кредити «5-7-9%», «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%» та надання кредитної підтримки на основі портфельних гарантій. Це дає можливість створити єдиний підхід у застосуванні цих постанов на практиці для надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва.

Відповідні зміни вносяться до наступних документів:

1) Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва* в частині:

? можливості участі у державній програмі «Доступні кредити «5-7-9%» суб’єктів господарювання державного сектора економіки;

? застосування показника чистого доходу від реалізації замість показника розміру торгівельних площ для великих підприємств роздрібної торгівлі, яким передбачена можливість отримання кредитів у розмірі до 1 млрд гривень;

? застосування для цілей зазначеного Порядку терміну торговельна компанія з метою зниження складності тексту.

2) Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва за договорами фінансового лізингу* в частині:

? поширення вказаного порядку на суб’єктів великого підприємництва;

? впровадження нових цілей державної підтримки, а саме: фінансування суб’єктів підприємництва – с/г товаровиробників для провадження с/г діяльності на період воєнного стану, фінансування суб’єктів підприємництва для забезпечення пасажирського та вантажного перевезення на період дії воєнного стану в Україні, компенсація винагороди за яким передбачається до рівня 0 % річних протягом воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування, але не більше 1 року з дати договору фінансового лізингу, а після завершення цього періоду та до завершення строку договору фінансового лізингу – до рівня 5 % річних.

3) Порядку надання кредитних гарантій на портфельній основі** в частині:

? уточнення переліку позичальників, які можуть отримувати державні гарантії для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань, з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України;

? диференціації визначення граничного обсягу державних гарантій для кредитів наданих на різні цілі.

В умовах дії воєнного стану одним із пріоритетів Мінфіну залишається державна підтримка розвитку підприємництва, що здійснюється, у тому числі, завдяки ініційованій Президентом України Володимиром Зеленським програмі «Доступні кредити 5-7-9%», а також за допомогою інструменту надання державних гарантій на портфельній основі для підтримки МСП.

Довідково:

* постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 28 «Про надання фінансової державної підтримки»;

** постанова Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 723 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі»

Інформацію розміщено на сайті Міністерства фінансів України за посиланням

https://mof.gov.ua/uk/news/novi_mozhlivosti_derzhavnikh_program_dostupni_krediti_5-7-9_ta_dostupnii_finansovii_lizing_5-7-9-3436

До уваги платників податків, які обрали спрощену систему з особливостями оподаткування на період дії воєнного, надзвичайного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26 квітня 2022 року № 124 «Про затвердження форми податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 травня 2022 року за № 495/37831. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Звертаємо увагу, що платники єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу зобов’язані подати до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду.

Граничний термін подання податкової декларації платника єдиного податку третьої групи з особливостями оподаткування за квітень припадає на 20 травня 2022 року.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/582084.html

Щодо питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2022 року № 457 «Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 06.05.2022 № 85 (далі – Наказ № 85) внесено зміни до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75.

Так, відповідно до внесених змін, у заголовку та пункті 1 наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 30 квітня 2022 року» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789) цифри та слово «30 квітня» замінено цифрами та словом «03 травня».

Крім того, перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 30 квітня 2022 року, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 01 травня 2022 року № 82), викладено у новій редакції.

Наказ № 85 розміщено на сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за посиланням    https://www.minre.gov.ua/doc/doc/68

За якою формою подається уточнюючий Розрахунок та який порядок уточнення показників

додатка 4ДФ до Розрахунку?

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Порядок проведення коригувань Розрахунку визначений розд. V Порядку.
Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 1 розд. V Порядку).
Згідно з п. 2 розд. V Порядку поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період.
На підставі такого Розрахунку здійснюється коригування необхідних реквізитів та показників як у межах звітного (податкового) періоду, так і поза його межами.
 Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.
Порядок заповнення «Звітного нового» та «Уточнюючого» Розрахунків при коригуванні сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору є однаковим. Розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий» подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника (п. 6 розд. V Порядку).

Відповідно до п. 10 розд. V Порядку коригування показників додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку проводиться таким чином:
1) у розд. I:

для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 10 указати «1» - на виключення рядка;
для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 10 указати «0» - на введення рядка;
для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого п.п. 1 п. 10 Порядку та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього п.п. 1 п. 10 Порядку, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 10 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення;
2) у розд. II:

у рядку «Оподаткування процентів» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;
у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;
у рядку «Військовий збір» під час проведення коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку за минулі періоди зазначається період, відповідно за який була подана звітність, що коригується.
При цьому коригування показників Розрахунку за періоди до 01 січня 2021 року у розд. I графи 5а, 5 не заповнюються. Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

  Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

  З початку 2022 року платники Дніпропетровщини поповнили місцеві бюджети більш ніж на 11,4 млрд гривень

Платниками Дніпропетровщини у січні – квітні 2022 року місцеві бюджети (без урахування прибутку ВПП) поповнились податками і зборами більше ніж на 11,4 млрд гривень. У порівнянні з минулим роком надходження виросли на понад 1,8 млрд грн або на 19,2 %.

Нагадуємо, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (ПКУ), реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Водночас, звертаємо увагу, що своєчасна сплата податків і зборів сьогодні – це опора для економіки нашої країни, це важливий внесок у нашу перемогу!

Дякуємо всім, хто сумлінно виконує свій обов’язок, незважаючи на складну ситуацію!

Чи звільняється з податкової застави, у період воєнного стану, майно платника податків за рішенням керівника військово-цивільної адміністрації про вилучення майна?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» доповнено новим п.п. 69.21.

Так, п.п. 69.21 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання рішення керівника військово-цивільної адміністрації про вилучення майна без застосування вимог ст. 92 ПКУ.

При цьому у разі оплатного вилучення майна такі кошти спрямовуються на погашення податкового боргу платника податків, майно якого вилучено.

Відсутність зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу: здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн під час воєнного стану

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)   нагадує, що на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється у режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Норми встановлені абзацом третім ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця (абзац четвертий ст. 5 Закону № 265).

Абзацом сьомим ст. 5 Закону № 265 визначено, що використання ПРРО у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.

Водночас, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Закону № 265, зокрема розділ ІІ «Прикінцеві положення» цього Закону доповнений новим п. 13.

Так, згідно з п. 13 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили:

? проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків, встановлених абзацами третім і четвертим ст. 5 Закону № 265;

? зупинено дію абзацу сьомого ст. 5 Закону № 265.

До уваги фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, підрозділ 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим пунктом 22.

Так, вищезазначеним пунктом встановлено, що за результатами податкових (звітних) періодів за 2022 рік у складі витрат від провадження певного виду незалежної професійної діяльності можуть враховуватися документально підтверджені витрати у вигляді вартості майна, в тому числі грошові кошти, що добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.

Єдиний податок з особливостями оподаткування: яка дата зазначається у рядках 5.1, 5.2 Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування у період дії воєнного стану в Україні після 01.04.2022?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/581763.html повідомила.

Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» внесено зміни, зокрема, до п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

З урахуванням внесених змін, суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями, встановленими п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у разі подання заяви починаючи з 01 квітня 2022 року з наступного робочого дня після подання такої заяви.

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07. 2019 № 308.

Отже, суб’єкти господарювання, які обирають єдиний податок зі ставкою 2 відс. доходу після 01.04.2022 або після зазначеної дати змінюють ставку та групу єдиного податку на третю групу зі ставкою 2 відс. доходу, у полі «Відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу прошу перевести мене на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з «____» __________ 20__ року» рядка 5.1 «Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування» або у полі «Дата, період зміни» рядка 5.2 «Зміна ставки та групи» Заяви зазначають наступний робочий день після подання Заяви.

Закон України № 1914: порядок визначення податкового зобов’язання платниками податку на прибуток – виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом, починаючи з 01.01.2022

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)   нагадує, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) внесено зміни, зокрема, до підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набрали чинності з 01 січня 2022 року.

Так, відповідно до п. 58 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2024 року, платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом мають право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті:

1) тимчасово, в період з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму нарахованого у бухгалтерському обліку і врахованого у фінансовому результаті до оподаткування доходу від продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом у періоді з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, за яким виробник електричної енергії не отримав оплату на кінець звітного періоду;

тимчасово з 01 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу у розмірі погашеної дебіторської заборгованості за продану електричну енергію за «зеленим» тарифом, на який в попередніх звітних періодах зменшувався фінансовий результат до оподаткування відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту;

2) тимчасово, у період з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку і врахованих у фінансовому результаті до оподаткування витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом у періоді з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, за яку виробник не отримав оплату на кінець звітного періоду;

тимчасово з 01 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом, за яку виробник отримав оплату в такому звітному періоді, та на які в попередніх звітних періодах збільшувався фінансовий результат відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту;

3) платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом не застосовують різницю, визначену абзацом третім п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ, у разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, що сформувалася за електричну енергію, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту. Положення цього абзацу застосовується також і в період після 01 січня 2024 року.

Слід зазначити, що в Інформаційному листі № 1/2022 «Нововведення Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Частина 1. Податок на прибуток підприємств», розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Листівки та брошури», надано роз’яснення щодо застосування норм п. 58 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ на прикладах умовних ситуацій.

Уряд розширив перелік пріоритетних видатків на соціальну сферу, медицину, підтримку бізнесу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 03 травня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 520 «Про внесення змін до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» (далі – Постанова № 520).

Постанову № 520 розроблено на звернення центральних та місцевих органів державної влади з метою врегулювання здійснення Казначейством та його територіальними органами в особливому режимі в умовах воєнного стану пріоритетних видатків.

А саме, доповнено перелік видатків другої черги:

1) для забезпечення надання безперебійної медичної допомоги закладами охорони здоров’я, що потребує закупівлі та монтажу медичного обладнання, систем постачання медичного кисню;

2) для проведення платежів щодо забезпечення своєчасної реалізації проектів та програм, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, іноземних фінансових та донорських установ і міжнародних фінансових організацій, а також належного виконання українською стороною своїх зобов’язань у рамках діючих міжнародних договорів та грантових угод;

3) на відновлювальні роботи та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення;

4) на соціальну підтримку громадян в умовах війни, зокрема:

- на виплату одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка», що є соціально важливим чинником підтримки сімей, у яких народилась дитина, особливо в умовах війни, коли батьки новонароджених дітей позбавлені можливості купувати дитячі речі;

- для безперебійного проведення платежів на оплату послуг з оздоровлення і відпочинку дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, у відповідних дитячих оздоровчих таборах;

- для безперебійного надання соціальних послуг надавачами, з якими місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування укладено відповідні договори.

Окрім того, рішенням Уряду врегульовано можливість здійснення платежів для надання фінансової державної підтримки Фондом розвитку підприємництва (ФРП) суб’єктам підприємництва на компенсацію відсотків за кредитами та винагороди за договорами фінансового лізингу, а також фізичним особам - позичальникам на здешевлення вартості іпотечних кредитів.

Інформація розміщена на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

  https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-rozshiriv-perelik-prioritetnih-vidatkiv-na-socialnu-sferu-medicinu-pidtrimku-biznesu

Адміністративні послуги мобільного ЦОПу для мешканців Криворізького регіону

Криворізькою північною ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – Криворізька північна ДПІ ГУ ДПС) 04.05.2022, з метою забезпечення зручних та доступних умов для отримання послуг і сервісів фізичним та юридичним особам, розширення кола суб'єктів звернень, здійснено виїзд мобільного ЦОПу до Прозорого офісу соціальних послуг Тернівської районної у місті ради (далі – Прозорий офіс) за адресою: Дніпропетровська область, Тернівський район, вул. Ухтомського, 23.

У Тернівському районі м. Кривого Рогу мешкають 82,8 тис. осіб, загальна площа району становить 76, 2 кв. кілометрів.

Роботу мобільного ЦОПу забезпечено начальником Криворізької північної ДПІ ГУ ДПС Ганною Позняковою, заступником начальника Криворізької північної ДПІ ГУ ДПС Ігорем Тимченком та модератором Юлією Поляковою – старшим державним інспектором Криворізької північної ДПІ ГУ ДПС.

Специфіка роботи мобільного ЦОПу полягала у тому, що більшість відвідувачів – це внутрішньо переміщені особи, які перемістилися з територій адміністративно-територіальних одиниць, на яких проводяться бойові дії.

Ганна Познякова ознайомила відвідувачів Прозорого офісу з переліком адміністративних послуг, які можна отримати безпосередньо у мобільному ЦОПі, та які документи потрібно мати при собі для отримання тієї чи іншої послуги, а також, проінформувала присутніх, з яких ще питань можна звернутись до представників податкової служби. Крім того, до уваги відвідувачів були доведені графік роботи ЦОПу Криворізької північної ДПІ ГУ ДПС та номери телефонів, за якими можна отримати фахову податкову консультацію.

У платників податків особливу зацікавленість викликали питання сплати податків в період воєнного стану, зокрема, норми діючого законодавства, якими регламентовані питання нарахування та сплати земельного податку, орендної плати за землю; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; визначення пільгової категорії платників податків, а також, питання щодо термінів подання звітності тощо. 

Ігор Тимченко у ході спілкування зауважив, що для зручності, комфортності платників податків в умовах дії правового режиму воєнного стану сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема, надання адміністративних послуг, виконання інших функцій сервісного обслуговування здійснюється органами ДПС незалежно від місця обліку платника податків.

Модератор мобільного ЦОПу Юлія Полякова надала консультації з питань формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, зокрема заповнення заяв за формами № 1ДР, № 5ДР та № 10ДР. Крім того, надала консультації щодо роботи «Електронного кабінету» та переваг в його використанні. Представник податкової служби звернула увагу учасників заходу, що для роботи з сервісом «Електронний кабінет» необхідно мати кваліфікований електронний підпис та наголосила на тому, що кожен має можливість отримати безкоштовні кваліфіковані електронні підписи в пункті кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС за адресою: м. Кривий Ріг, просп. Героїв – підпільників, буд 42 (Криворізька північна ДПІ ГУ ДПС).

За результатами роботи мобільного ЦОПу, працівниками податкової інспекції здійснено обслуговування 34 фізичних осіб, з яких, 18 надано адміністративні послуги (прийнято 11 заяв за формою № 5ДР, 7 – за формою № 1ДР), прийнято 5 податкових декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) з метою реалізації права на податкову знижку за наслідками звітного 2022 року (здобуття освіти в вітчизняних закладах навчання). Всі інші відвідувачі отримали усні консультації сфери оподаткування. Всі платники податків в ході роботи мобільного ЦОПу були забезпечені безкоштовними бланками заяв, деклараціями та актуальною друкованою продукцією.

У ході роботи мобільного ЦОПу проведено зустріч з начальником управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради Оксаною Каретіною та начальником відділу з питань організації надання соціальних послуг цього управління Наталією Романовською, під час якої обговорено питання подальшої взаємодії в питаннях обслуговування відвідувачів Прозорого офісу. Оксана Каретіна висловила слова подяки, зауваживши, що в їхньому районному управлінні взято на облік майже 4 тис. внутрішньо переміщених осіб із 12 областей України, які потребують, у тому числі, і інформаційної допомоги різних служб міста.

У приміщенні Прозорого офісу на інформаційному стенді розміщено листівку з переліком адміністративних послуг та контактними телефонами зв’язку податкової інспекції, а також листівку про те, що надання адміністративних послуг, виконання інших функцій сервісного обслуговування органами ДПС здійснюється незалежно від місця обліку платника податків.

Представники податкової служби зауважили, що всі охочі, у разі необхідності, мають можливість звертатись як до Прозорого офісу, так і безпосередньо до контролюючого органу, наголосивши, що на період воєнного стану чергування у Прозорому офісі буде відбуватись щосереди.

Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ по необоротним активам щодо яких було сформовано податковий кредит до переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відс. доходу та після закінчення воєнного, надзвичайного станів такі...

Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ по необоротним активам щодо яких було сформовано податковий кредит до переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відс. доходу та після закінчення воєнного, надзвичайного станів такі активи будуть використовуватися в оподатковуваних операціях?

Відповідно до п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI з змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником ПДВ, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

База оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до абзацу четвертого п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно, платник зобов’язаний забезпечити складання не пізніше останнього дня першого звітного періоду після завершення дії воєнного, надзвичайного станів і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, необоротними активами.

Отже, якщо необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту на дату переходу платника на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відс. доходу, використовувались у періоді перебування на спрощеній системі оподаткування та продовжують використовуватись після відновлення його реєстрації платником ПДВ, нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ по таким необоротним активам не потрібно.

 Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

До уваги платників податків, які обрали спрощену систему з особливостями оподаткування на період дії воєнного, надзвичайного стану

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26 квітня 2022 року № 124 «Про затвердження форми податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 травня 2022 року за № 495/37831. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Звертаємо увагу, що платники єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу зобов’язані подати до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду.

Граничний термін подання податкової декларації платника єдиного податку третьої групи з особливостями оподаткування за квітень припадає на 20 травня 2022 року.

Щодо стану проведення деклараційної кампанії 2022 року у Дніпропетровському регіоні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що станом на 02.05.2022 за результатами деклараційної кампанії 2022 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 12 399 податкових декларацій про майновий стан і доходи (далі – декларація) за 2021 рік.

Загальна сума задекларованих оподатковуваних доходів становить понад 2,8 млрд гривень. Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати в бюджет, становить 71,6 млн гривень. Сума військового збору, визначена до сплати в бюджет, становить 9,3 млн гривень.

З поданих декларацій:

? 1 217 громадян задекларували дохід, отриманий у вигляді спадщини/дарування, загальна сума отриманого доходу складає 381,5 млн гривень;

? 699 громадян задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна, загальна сума такого доходу складає 375,5 млн грн;

? 122 громадянина задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого доходу складає 60,9 млн грн;

? 6 945 громадян задекларували інші доходи, загальна сума отриманого доходу складає 1 052,5 млн гривень.

Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 210 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає понад 2,0 млрд гривень. Задекларована до сплати сума податку на доходи фізичних осіб складає 30,0 млн гривень. Сума військового збору до сплати становить 3,2 млн гривень.

Крім того, 1 460 громадян подали декларації для отримання податкової знижки. При цьому, загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, складає 5,9 млн гривень.

Щодо перевірок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період дії правового режиму воєнного стану в Україні

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)   повідомляє, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Так, згідно з п. 9 прим. 23 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 установлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану.

Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розпочаті до 24 лютого 2022 року та не завершені, зупиняються по останній календарний день третього місяця з дня припинення (скасування) воєнного, надзвичайного стану.

Які способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через ПРРО?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  звертає увагу, що Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» встановлено: суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Закон України № 1946: деякі особливості визначення бази оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  повідомляє, що Законом України від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» ст. 135 Податкового кодексу України доповнено п. 135.2.

Так, відповідно до вищезазначеного пункту базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними п. 135.2 ст. 135 та п.п. 141.9 прим.1.3 п. 141.9 прим.1 ст. 141 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.

При цьому, згідно з п.п. 135.2.1.2 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ база оподаткування визначається як сума:

? коштів та/або вартості майна, які повертаються (яке повертається) або виплачуються (передається) (в тому числі сума дивідендів, які нараховувалися, але не виплачувалися) власнику корпоративних прав (акцій, часток, паїв), який не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, у зв’язку з виходом такого власника із складу учасників/акціонерів юридичної особи - емітента таких корпоративних прав (акцій, часток, паїв), ліквідацією такої юридичної особи - емітента, зворотним викупом резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах власних корпоративних прав (акцій, часток, паїв) у сумі, що перевищує:

а) вартість внеску, здійсненого засновником, акціонером або учасником до статутного капіталу юридичної особи, що є платником податку. Вартість внеску до статутного капіталу, здійсненого за рахунок дивідендів, які нараховуються на користь акціонера/учасника юридичної особи – емітента у вигляді акцій (часток, паїв) без фактичної виплати на користь акціонера/учасника, за умови що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів/учасників у статутному капіталі емітента, для цілей застосування цієї норми вважається (визначається) такою, що дорівнює нулю (крім випадків, якщо сума прибутку, за рахунок якого нараховані такі дивіденди, була оподаткована податком на прибуток або з суми таких дивідендів було сплачено авансовий внесок з податку на прибуток). Якщо внесок був здійснений у формі, відмінній від грошової (крім випадку нарахування дивідендів на користь акціонера/учасника юридичної особи – емітента у вигляді акцій (часток, паїв), за умови що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів/учасників у статутному капіталі емітента), вартість такого внеску визначається на підставі установчих документів, а якщо таке визначення не здійснюється, то вважається, що вартість такого внеску дорівнює нулю;

та/або

б) вартість придбання акцій (часток, паїв). Вартість придбання акцій (часток, паїв) враховується для розрахунку суми перевищення у разі, якщо розрахунки у грошовій формі між сторонами купівлі-продажу, іншого відчуження таких акцій (часток, паїв) здійснювалися на території України (у тому числі якщо переказ коштів було ініційовано з рахунку, відкритого в українському банку, а його завершення відбулося за кордоном або якщо переказ коштів було ініційовано за кордоном, а його завершення (зарахування коштів) відбулося на рахунок, відкритий в українському банку). Якщо розрахунки у грошовій формі між сторонами купівлі-продажу, іншого відчуження акцій (часток, паїв) здійснювалися не на території України або якщо розрахунки здійснювалися у формі, відмінній від грошової, вважається, що вартість придбання таких акцій (часток, паїв) дорівнює нулю, крім випадків, якщо вартість відповідної операції була врахована при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток та/або об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Для цілей цього підпункту суми коштів та/або вартість майна (у тому числі вартість внеску, вартість придбання акцій (часток, паїв), що виражені в іноземній валюті, перераховуються у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, визначеним Національним банком України на день повернення (виплати, передачі) коштів та/або майна власнику корпоративних прав.

Положення цього підпункту не застосовуються до операцій з повернення (виплати, передачі) коштів та/або майна на користь власника корпоративних прав – фізичної особи, якщо вартість таких операцій враховується при визначенні об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб за правилами п. 170.2 ст. 170 ПКУ.

Деклараційна кампанія 2022: підстави для подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  нагадує, що відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (ПКУ) обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) у платників податків виникає при отриманні:

? доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір, тощо;

? доходів від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді  основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;

? іноземного доходу;

? та в інших випадках, передбачених ПКУ.

Разом з тим, обов’язок фізичної особи – платника ПДФО щодо подання декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник ПДФО отримував доходи:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом ІV ПКУ;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу ІV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений ПДФО та військовий збір;

- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Крім того, платники ПДФО мають право подати декларацію з метою використання права на податкову знижку.

Чи має право суб’єкт господарювання здійснювати виробництво спирту у період воєнного стану без наявності ліцензії та чи буде в такому випадку застосовуватись відповідальність?

Порядок видачі, анулювання ліцензій на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального встановлено ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).
Відповідно до ст. 2 Закону № 481 виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.
Ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії.
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються визначені Законом № 481 документи.
Відповідно до ст. 3 Закону № 481 на виробництво, зокрема, спирту етилового неденатурованого, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, спирту етилового денатурованого видаються окремі ліцензії на кожен вид діяльності.
Згідно зі ст. 17 Закону № 481 у разі виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії - 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 85000 гривень.
При цьому, вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (ст. 18 Закону № 481).

  Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Тетяна Кірієнко: ДПС продовжує активне спілкування з бізнесом щодо діяльності в умовах воєнного стану

ДПС продовжує проводити консультації з бізнесом та оперативно вирішувати питання, які виникають у платників податків. Сьогодні в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко та представники компаній – членів Американської торговельної палати в Україні обговорили низку питань щодо діяльності  та оподаткування бізнесу в умовах воєнного стану.

Спілкування відбувалося в режимі онлайн, під час якого поставити запитання керівникам структурних підрозділів податкової служби мали змогу практично всі члени Американської торговельної палати в Україні. 

«Сьогодні платники податків на економічному фронті захищають економічну безпеку нашої держави. В умовах війни відновлюється бізнес, своєчасно сплачуються кошти до бюджету, які підтримують нашу країну в цей складний час. Податкова служба, зі свого боку, докладає і продовжуватиме докладати максимум зусиль у своїй компетенції для того, щоб бізнес мав змогу стабільно працювати. Ми готові надавати консультативну підтримку оперативно, без затримок реагувати на звернення та забезпечувати якісний податковий сервіс», – наголосила Тетяна Кірієнко.

Під час зустрічі учасники порушували питання міжнародного співробітництва у податковій сфері, удосконалення податкового адміністрування під час дії воєнного стану, сплати акцизного податку та ліцензування тощо.

Тетяна Кірієнко, зокрема, подякувала за громадянську позицію тим платникам, які своєчасно перераховують кошти до бюджету.

У свою чергу представники компаній – членів Американської торгівельної палати в Україні запевнили про готовність продовжувати свою діяльність в Україні та допомагати її розбудові у післявоєнний час, а також спільно з ДПС працювати над запровадженням новацій, які будуть корисні як бізнесу, так і державі.

Закон України № 1998: оподаткування ПДВ міжнародних поштових та експрес-відправлень

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 30.04.2022 набрав чинності Закон України від 25 січня 2022 року № 1998-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях» (Закон України № 1998).

Законом України № 1998 вдосконалено та підвищено ефективність здійснення адміністрування податку на додану вартість (ПДВ) щодо операцій із ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, а також спрощено сплату ПДВ одержувачами через покладання функцій із його сплати на операторів поштового зв’язку та експрес-перевізників у разі декларування таких товарів із застосуванням відповідних електронних реєстрів міжнародних поштових та експрес-відправлень.

Законом України № 1998 визначено відповідальними за нарахування та сплату до бюджету ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях оператора поштового зв'язку, експрес-перевізника, якщо ним здійснюється декларування таких товарів шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових).

Законом України № 1998 приведено у відповідність положення Податкового та Митного кодексів України в частині визначення бази оподаткування ПДВ та митом у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, шляхом закріплення, що базою оподаткування ПДВ є частина їх митної вартості (для юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців) або частина їх сумарної фактурної вартості (для фізичних осіб), що перевищує неоподатковуваний мінімум (еквівалент 150 євро).

Законом № 1998 встановлено можливість відстрочення сплати ПДВ – протягом 30 днів з дати оформлення тимчасового реєстру з одночасним поданням додаткового реєстру.

Підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ доповнено пунктом 68 прим.1, відповідно до якого встановлено, що норми п. 180.2 прим.1 ст. 180 та п.п. 191.1.3 п. 191.1 ст. 191 ПКУ не застосовуються протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях»

Закон № 1998 опубліковано в офіційному виданні Голос України від 29.04.2022 № 95.

Чи нараховується ПДВ «єдинником» (ставка 2 % доходу) при отриманні коштів у рахунок погашення заборгованості за поставлені ним товари/послуги у періоді застосування касового методу та перебування на загальній системі оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Згідно з п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.

Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, призупиняються права та обов’язки, встановлені розд. V та підрозд. 2 розд. XX ПКУ (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Отже, якщо відвантаження товарів/надання послуг здійснювалось у період перебування платника ПДВ – постачальника на загальній системі оподаткування та застосування в цей період касового методу податкового обліку ПДВ, а кошти за такі відвантажені товари/надані послуги отримані таким постачальником в період застосування ним спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 %, то такі кошти включаються ним до доходу, що оподатковується за ставкою єдиного податку 2 %, а податкові зобов’язання з ПДВ, відповідно, не нараховуються. При цьому після переходу зі спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 % доходу на загальну систему оподаткування та відновлення реєстрації платником ПДВ такий платник ПДВ у податковій звітності за перший звітний період відновлення реєстрації платника ПДВ повинен відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на вартість товарів, послуг, використаних (поставлених, реалізованих) в не оподатковуваних операціях, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 %, виходячи з вартості придбання таких товарів, послуг. Такі операції повинні бути відображені у відповідних рядках рядка 4 «Нараховано податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ за операціями, що оподатковуються» податкової декларації з ПДВ.

Фізособа володіє коштами, які розміщені на депозитному банківському рахунку: чи подається одноразова (спеціальна) добровільна декларація

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон)  повідомляє, що відповідно до п. 1 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщені на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування за відповідною ставкою.

Україна денонсує Угоду про уникнення подвійного оподаткування з РФ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Своїм рішенням Уряд погодив законопроект про денонсацію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, вчинену 08 лютого 1995 року в м. Києві та ратифіковану Верховною Радою України 06 жовтня 1995 року.

Мета законопроекту – денонсація міжнародної угоди з державою-агресором у зв’язку із запровадження в Україні воєнного стану та для забезпечення захисту національних інтересів та національної безпеки України.

Прийняття закону дозволить денонсувати Угоду та припинити застосування норм, встановлених нею.

Наслідками денонсації Угоди є:

1) недопущення поповнення бюджету країни агресора шляхом надання Україною пільгових умов оподаткування для резидентів РФ, що здійснюють діяльність в Україні. Після денонсації Угоди до всіх доходів резидентів РФ, одержаних з джерел в Україні, буде застосована загальна ставка оподаткування – 15 %, встановлена Податковим кодексом України, замість пільгових ставок, встановлених Угодою: 5 % – на дивіденди; 10% або 0% – на проценти; 10% –  на роялті;

2) недопущення втрат бюджету України через зарахування податку, сплаченого в РФ резидентами України, що здійснюють діяльність у РФ;

3) звільнення України від взятих на себе  зобов’язань щодо обміну інформацією з РФ з податкових питань.

Інформацію розміщено на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням

https://mof.gov.ua/uk/news/ukraina_denonsuie_ugodu_pro_uniknennia_podviinogo_opodatkuvannia_z_rf-3428?fbclid=IwAR2pJj8CFvg5PZM7h0KbAxjHDd0lt3wkvSRK03d9BVH9D8HVM_7WpylreiI

Яку дату необхідно зазначити в рядках 5.1, 5.2 заяви про застосування спрощеної системи оподаткування для суб’єктів господарювання, що обрали єдиний податок з особливостями оподаткування у період дії воєнного стану в Україні, після 01.04.2022 року?

Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» внесено зміни, зокрема, до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
З урахуванням внесених змін, суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями, встановленими п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у разі подання заяви починаючи з 01 квітня 2022 року з наступного робочого дня після подання такої заяви.
Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07. 2019 № 308.
Отже, суб’єкти господарювання, які обирають єдиний податок зі ставкою 2 відс. доходу після 01.04.2022 або після зазначеної дати змінюють ставку та групу єдиного податку на третю групу зі ставкою 2 відс. доходу, у полі «Відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу прошу перевести мене на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з «» 20 року» рядка 5.1 «Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування» або у полі «Дата, період зміни» рядка 5.2 «Зміна ставки та групи» Заяви зазначають наступний робочий день після подання Заяви.

  Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

Протягом січня – квітня 2022 року платники перерахували до зведеного бюджету 344,7 млрд гривень

У цей складний воєнний час платники податків продовжують підтримувати нашу державу та сумлінно сплачувати податки. Завдяки їх громадянській позиції та патріотизму українській бюджет стабільно наповнюється.

Так, протягом січня – квітня поточного року до зведеного бюджету надійшло (сальдо)  344,7 млрд грн за платежами, що контролюються ДПС. Це на 74,6 млрд грн, або 27,6 відс. більше, ніж у січні – квітні 2021 року.

До державного бюджету сплачено 234,4 млрд грн, що на 64,9 млрд грн, або на 38,3 відс. більше відповідного періоду минулого року.

Місцеві бюджети отримали 110,3 млрд грн. Це на 9,8 млрд грн, або на 9,7 відсотка більше січня – квітня 2021 року.

До загального фонду державного бюджету за вказаний період  надійшло 232 млрд грн.  Індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 119,2 відсотка, додатково надійшло 37,3 млрд гривень.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – квітні 2022 року сплачено 118,5 млрд грн, що на 12 млрд грн, або на 11,3 відс. перевищує відповідний показник минулого року.

У квітні до загального фонду держбюджету платники перерахували 44,9 млрд  грн. Індикативні показники Міністерства фінансів України  виконано на 106 відс, понад заплановане бюджет отримав  2,5 млрд грн. Порівняно з квітнем  минулого року збільшення по сальдо надходжень становить 23,1 відсотка.

Дякуємо всім платникам за фінансову підтримку нашої держави!

Відбулося засідання комітету за галузевою ознакою «Невиробнича сфера, в тому числі ЖКГ» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що сьогодні, 04 травня 2022 року, проведено засідання комітету за галузевою ознакою «Невиробнича сфера, в тому числі ЖКГ» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Комітет), в якому також прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Валерій Леонов, начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Манушак Осипова.

На початку засідання Валерій Леонов привітав присутніх та побажав плідної роботи Комітету.

У ході засідання розглянуті питання організації трудових відносин в умовах воєнного стану.

Крім того, присутніх проінформовано щодо законодавчих змін з початку поточного року.

Так, Манушак Осипова повідомила про зміни у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій, які набули чинності з 01.01.2022.

Також, членам Комітету надана інформація про реєстр керівників платників податків – боржників відповідно до норм, визначених Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

На засіданні розглядались та вирішені інші питання щодо діяльності Комітету.

Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року

№ 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).

Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 35¹.6 ст. 35¹, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного  управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.

Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.     

Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»). 

                                                                                                             Відділ комунікацій з громадськістю

                                                                                                              управління інформаційної взаємодії

                                                                                      Головного управління ДПС

                                                                                       у Дніпропетровській області

                                                                            (Кам’янський регіон)

« повернутися