Кам'янська ОДПІ інформує
Чи можна змінити назву особистого ключа або кваліфікованого сертифіката?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що особистий ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки має жорстко визначену назву – «Key-6.dat», яка не підлягає зміні. Зміна назви особистого ключа призведе до неможливості його подальшого використання.
Назва сертифіката може бути змінена за бажанням клієнта, за виключенням розширення файлу – «*.cer».
Дії суб’єкта господарювання, якщо подано звітність, яку взагалі не потрібно подавати або подано не до того контролюючого органу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Норми визначені п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (абзац другий п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 49.8. ст. 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (абзац перший п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Таким чином, у випадку помилкового подання податкової звітності (подано звітність, яку взагалі не потрібно подавати або подано не до того контролюючого органу) платнику податків необхідно:
? до закінчення граничного строку подання такої податкової звітності подати податкову звітність з ознакою «Звітна нова» та зменшити податкове зобов’язання;
? після граничного терміну подання такої податкової звітності та виникнення податкових зобов’язань, подати податкову звітність з ознакою «Уточнююча» та зменшити податкове зобов’язання.
Про термін сплати єдиного внеску роботодавцями
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що відповідно до п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) роботодавці:
? підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (абзац другий п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464);
? фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР) (абзац третій п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464);
? фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) (абзац четвертий п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464);
? філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами (абзац п’ятий п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464);
? дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України (абзац шостий п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464);
? підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб зазначених у абзацах восьмому – чотирнадцятому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (абзац сьомий п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464);
? інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з ЄДР) (абзац п’ятнадцятий п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).
Абзацом першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Разом з тим платники, зазначені у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиного внеску у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абзац другий частини 8 ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. 6 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої, наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790), у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.
Деякі особливості заповнення додатка Ф2 податкової декларації про майновий стан і доходи у разі збитковості одного з видів економічної діяльності
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Норми встановлені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати (п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783).
Підпунктом 1 п. 3 розділу IV Інструкції визначено, що у розрахунку податкових зобов’язань додатка Ф2 до податкової декларації, доходи, отримані від провадження кожного виду економічної діяльності, що відображаються в окремому рядку розділу I «Доходи від провадження господарської діяльності» із зазначенням:
? у графі 2 назви та у графі 3 – коду виду економічної діяльності згідно з КВЕД, за провадження якого одержано дохід;
? у графі 4 – сума одержаного доходу від провадження окремого виду економічної діяльності;
? у графах 5 – 7 – сума документально підтверджених витрат, пов’язаних із провадженням господарської діяльності (вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції, витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг, амортизаційні відрахування);
? у графі 9 «Сума чистого оподатковуваного доходу» розд. І додатка Ф2 до податкової декларації вказується значення, розраховане за формулою: графа 4 «Сума одержаного доходу» – графа 5 «Вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції» – графа 6 «Витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату» – графа 7 «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» – графа 8 «Амортизаційні відрахування».
Якщо результатом розрахунку суми чистого оподатковуваного доходу одного з видів економічної діяльності є збиток, фізична особа – підприємець при заповнені графи 9 «Сума чистого оподатковуваного доходу» розділу І додатка Ф2 до податкової декларації від’ємне значення за таким (збитковим) видом економічної діяльності не зазначає, а рядок прокреслює.
Значення рядка «Усього» графи 9 розділу І додатка Ф2 до податкової декларації розраховується як сума додатних показників графи 9 за всіма видами економічної діяльності, які здійснювала фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування.
Оподаткування ПДФО спадщини (подарунку), отриманої фізособою – нерезидентом від фізособи – резидента
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.
Норми встановлені п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити ПДФО до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили ПДФО до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити ПДФО до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, за ставкою ПДФО 18 відсотків.
Викрадення товарно-матеріальних цінностей: відображення в податковому обліку з ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Норми встановлені п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).
Підпунктом «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ передбачено, що платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ (крім випадків, передбачених п.189.9 ст. 189 ПКУ).
Господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, оскільки товарно-матеріальні цінності було визнано викраденими, (у зв’язку з чим вони не можуть бути використані у господарській діяльності), то платник ПДВ на підставі п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ у тому звітному періоді, в якому був встановлений такий факт викрадення, повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому встановлено факт викрадення таких цінностей, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну.
До уваги суб’єктів господарювання, які використовують РРО!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України.
Норми передбачені п. 14.19 ст. 14 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненням. Вимоги до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги) визначає Кабінет Міністрів України.
Контроль за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а за забезпеченням захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків – спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 878) установлено, що суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій (РРО), повинні здійснити перехід на обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги).
Відповідно до п. 2 Постанови № 878 звільнені від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств, підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій), а також суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.
Враховуючи викладене вище, забезпечувати можливість здійснення держателями електронних платіжних засобів розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів зобов’язані лише ті суб’єкти господарювання, які при продажу товарів (наданні послуг) використовують реєстратори розрахункових операцій.
При цьому, від обов’язкового приймання електронних платіжних засобів звільняються, визначені Постановою № 878 заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, а також суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.
Про подання заяв за формами № 1ДР та № 5ДР через Електронний кабінет
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Заява за ф. № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).
Фізичні особи повідомляють контролюючі органи про зміни, які вносяться до Заяви за ф. № 1ДР шляхом подання заяви про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (п. 1 розділу IX Положення № 822).
Для заповнення заяв за ф. № 1ДР та ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу та інших документів, які підтверджують зміни таких даних. Для заповнення даних про місце проживання на території України використовуються дані довідки про реєстрацію місця проживання або документи, до яких вносяться відомості про місце проживання. Також можуть використовуватися дані, що містяться у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або у довідці про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру (п. 2 розділу VII та п. 3 розділу IX Положення № 822).
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261), фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису.
З рекомендаціями щодо подання відомостей для реєстрації фізичної особи та/або внесення змін до ДРФО засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) фізичні особи можуть ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці: «Головна/Фізичним особам/Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків Електронний кабінет.
Робота у приватній частині «Електронного кабінету» здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
В електронному вигляді заяви за ф. № 1ДР та ф. № 5ДР подаються через меню «ЕК для громадян»/«Облікова картка фізичної особи – платника податків. Форма 1ДР/Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Форма 5ДР» приватної частини «Електронний кабінет».
При заповненні заяв за ф. № 1ДР та ф. № 5ДР в електронному вигляді, платник податків самостійно обирає Центр обслуговування платників, де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.
Для приєднання до заяв за ф. № 1ДР та ф. № 5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, платнику податків необхідно використати закладку «Додатки» та обрати «Документ довільної форми», який заповнюється наступним чином:
? поля «Назва документу», «Номер документу», «Дата документу» заповнюються згідно з даними документа, що посвідчує особу або документа, який підтверджує зміни облікових даних;
? у графі 2 «Найменування файлу документу» табличної частини за допомогою кнопки «Обзор» обирається відповідна сканована копія документа.
При цьому кожен документ має буди збережено в окремому додатку (формат файлу може бути pdf/jpg із обмеженням розміру не більше 5МБ).
Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти».
Платник податків підписує сформовані заяви за ф. № 1ДР або ф. № 5ДР кваліфікованим електронним підписом чи печаткою та направляє протягом операційного дня до контролюючого органу.
Реєстраційний номер облікової картки платника податків надається протягом трьох робочих днів з дня подання фізичною особою заяви за ф. № 1ДР та ф. № 5ДР до контролюючого органу через Електронний кабінет (п. 8 розділу VII Положення № 822).
Пунктом 9 розділу VII Положення № 822 визначено, що для отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків, фізична особа пред’являє документ, що посвідчує особу.
Працівник контролюючого органу перед тим, як видати фізичній особі реєстраційний номер облікової картки платника податків, зобов’язаний пересвідчитися, що в паспорті у формі книжечки відсутня відмітка про наявність у цієї особи права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта або таку відмітку скасовано (анульовано) та у паспорті у формі картки відсутній запис про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків. Якщо фізична особа має у своєму паспорті відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, вважається недійсним.
Разом з тим, відсутність у громадян електронного документа, що посвідчує особу, як складової інфраструктури електронної ідентифікації, ускладнює процес переходу до видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, в електронному вигляді. З цієї причини відсутній механізм запровадження надання цієї послуги в електронному вигляді, оскільки при видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, необхідно безпосередньо перевірити оригінал документа, що посвідчує особу, та встановити факт, що документ є дійсним, і не закінчено його термін тощо.
Податковий календар на 15 червня 2022 року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що
15 червня 2022 року, середа, останній день подання:
? заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з ІIІ кварталу 2022 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік;
? заяви щодо переходу на іншу групу платника єдиного податку з ІIІ кварталу 2022 року;
? звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) за травень 2022 року;
? довідки про використані розрахункові книжки за травень 2022 року.
Дніпропетровщина: з початку поточного року податківці провели 196 фактичних перевірок
З початку 2022 року підрозділами управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 196 фактичних перевірок платників податків.
За результатами перевірок застосовано фінансових санкцій у сумі 10,3 млн гривень.
Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Чинним законодавством передбачено, що призначення на посаду, звільнення, відпустка працівника або призначення до виконання функцій тимчасово відсутнього працівника оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.
Якщо установчими документами не передбачено покладання на іншу особу організаційно – розпорядчих або адміністративно – господарських обов’язків на випадок відсутності керівника та головного бухгалтера з об’єктивних причин (відпустка, відрядження, лікарняний тощо) відповідними організаційно – розпорядчими документами підприємства тимчасово призначається особа, уповноважена на виконання таких функцій.
Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних планових або позапланових виїзних та фактичних перевірок визначено ст. 81 Податкового кодексу України (ПКУ) зі змінами та доповненнями. При цьому перенесення термінів проведення документальних планових, позапланових та фактичних перевірок у зв’язку із хворобою, відпусткою або відрядженням посадових осіб юридичної особи ПКУ не передбачено.
Як з метою оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі визначається вартість реалізації товарів, які зіпсовано, знищено, втрачено або використано для власних потреб?
Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, зокрема, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.
Для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсовані, знищені товари, або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі (у тому числі на вимогу контролюючого органу, надану згідно з п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПКУ під час перевірки контролюючим органом), вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Ця норма не застосовується до випадків, передбачених п.п. 216.3 ст. 216 ПКУ.
Відповідно до п. 216.2 ст. 216 ПКУ датою виникнення податкового зобов’язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. У цьому пункті втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити.
Згідно з п. 216.3 ст. 216 ПКУ податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:
а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;
б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарівпродукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
в) підакцизний товар (продукцію):
примусово відчужено або вилучено для потреб держави відповідно до Закону України від 17 травня 2012 року № 4765-V «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужений підакцизний товар (продукцію);
передано Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;
надано як гуманітарну допомогу.
Отже, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (продукції), які зіпсовані, знищені, втрачені, вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання або використані для власних потреб, крім випадків, передбачених у п. 216.3 ст. 216 ПКУ, є їх вартість з урахуванням роздрібної ціни за даними бухгалтерського обліку.
Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
До уваги юридичних осіб – платників плати за землю!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Нормами п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Звертаємо увагу, що у разі використання витягів технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що не віповідають вимогам ПКУ, необхідно уточнити суми податкових зобов’язань зі плати за землю.
Податкові органи у період воєнного стану мають право проводити фактичні перевірки за певних підстав
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Законом України від 01 квітня 2022 року № 2173-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, п. 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п.п. 69.27.
Відповідно до вищезазначеного підпункту тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.
Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:
? отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;
? отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб’єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.
У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
У разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Чи підлягають поверненню суми сплаченого збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, якщо декларація визнана не прийнятою з причин неповної сплати?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) області нагадує, що сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Норми визначені абзацом першим п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в Декларації, у встановлений підрозділом 9 прим. 4 розділу XX ПКУ строк Декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності (абзац шостий п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX ПКУ).
У такому випадку сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченою.
Повернення помилково сплаченої суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Отже, у разі сплати в неповному обсязі декларантом суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, на декларанта не поширюються передбачені державні гарантії та звільнення від відповідальності, декларація вважається неподаною, а розмір сплаченої частини збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування вважається помилково сплаченим, та може бути поверненим на підставі заяви платника у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
У який момент списуються фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного ПРРО?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що засобами фіскального сервера ДПС України ведеться облік виданих діапазонів для програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані (видані але не направлені до фіскального сервера), використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи із присвоєними фіскальними номерами із діапазону).
Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від ПРРО пакета створених розрахункових документів із фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус «використані».
Щодо підстав для відмови у реєстрації платником єдиного податку третьої групи на 2 відсотки доходу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що реєстрація платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу здійснюється за результатами обробки заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
Опрацювання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до норм ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), не є предметом камеральної перевірки.
При цьому підставами для відмови у реєстрації платниками єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу є здійснення суб’єктами господарювання діяльності, визначеної п.п. 9.3 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/582709.html
ФОП – «загальносистемник» суми акцизного податку з реалізованих в роздрібній торгівлі підакцизних товарів в обліку не відображає
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що акцизний податок – це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених ПКУ як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Норми встановлені п.п.. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку (п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Підпунктом 177.3.1 п. 177.3 ст. 177 ПКУ визначено, що не включаються до доходу фізичної особи – підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Пунктом 1 розд. І Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Не включаються до доходу фізичної особи – підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (абзац другий пункту 2 розд. ІІ Порядку № 261).
Типова форма не передбачає відображення фізичною особою – підприємцем доходу, який не включається до загального оподатковуваного доходу такої фізичної особи – підприємця.
Отже, суми акцизного податку з реалізованих фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включаються до його доходу та витрат та не відображаються в Типовій формі, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Про оподаткування ПДФО доходу фізособи у вигляді відсотків (дисконту) від володіння облігаціями
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) включаються, зокрема пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Норми передбачені п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються, зокрема, сума доходів, отриманих платником ПДФО у вигляді процентів, що нараховані на державні цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, та на боргові зобов’язання Національного банку України, а також сума доходів, отриманих нерезидентами у вигляді процентів, нарахованих на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, якщо такі цінні папери придбані нерезидентами за межами території України через уповноважених агентів – нерезидентів, або процентів, отриманих нерезидентами за надані державі чи міському бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи віднесені до витрат Національного банку України, або за надані суб’єктам господарювання кредити (позики), виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями (п.п. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи отримані у вигляді відсотків (дисконту), отриманих власником облігації від їх емітента відповідно до закону (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підпунктом 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ визначено, що ставка ПДФО на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюється у розмірі 18 відсотків.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
До уваги суб’єктів господарювання, які мають у статутному фонді частку державної власності!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету в розрізі коду бюджетної класифікації, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» зі змінами та доповненнями.
Класифікацію доходів бюджету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями.
Суб’єкти господарювання, у яких в статутному фонді є частка державної власності сплачують дивіденди з податку на прибуток за такими кодами:
21010000 «Частина чистого прибутку (доходу) державних або комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного бюджету, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна або комунальна власність»;
21010100 «Частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об’єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону»;
21010200 «Надходження від сплати частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до державного бюджету відповідно до ст. 25 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», за результатами фінансово-господарської діяльності у 2019 році акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»;
21010300 «Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного місцевого бюджету»;
21010500 «Дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність»;
21010600 «Надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), із сплати частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму цього боргу), що склався станом на 01 січня 2018 року, який сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей»;
21010700 «Надходження від сплати дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2019 році акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»;
21010800 «Дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є майно Автономної Республіки Крим, комунальна власність»;
21010900 «Заборгованість за минулі періоди із сплати частини чистого прибутку (доходу) Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та її підприємств».
Рентні платежі від платників Дніпропетровського регіону до місцевих бюджетів у 2022 року перевищили 1,8 млрд гривень
Платники рентної плати у січні – травні 2022 року поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на суму понад 1,8 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року надходження збільшились на понад 1 млрд грн, або на 124,5 відсотків.
Нагадуємо, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження диференційованої рентної плати за видобування газу природного» запроваджено механізм справляння рентної плати за видобування газу природного із застосуванням трьох ступенів ставок в залежності від фактичних цін, які відповідають розрахованій Мінекономіки щомісячній середній ринковій ціні у європейському сегменті ринку.
Декларування податкових зобов’язань з рентної плати до затвердження відповідних змін здійснюється в чинній формі Додатку 2 прим. 1 до Податкової декларації з рентної плати у порядку, наведеному в умовному прикладі, розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/577693.html.
Платники Дніпропетровщини з початку поточного року до державного бюджету спрямували понад 3 млрд гривень ПДФО
З початку 2022 року платниками Дніпропетроської області до загального фонду державного бюджету спрямовано понад 3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з 2021 роком сума надходжень ПДФО збільшилась на понад 72,6 млн грн, або на 2,4 відсотки.
Звертаємо увагу, що податковий агент має право на підставі поданої заяви повернути з бюджету або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого ПДФО, яка була перерахована до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.
При цьому у разі наявності переплати, податковий агент має право не сплачувати ПДФО в межах такої переплати.
Реєстрація ПН/РК, складених за період 1 – 31 травня 2022 року, та штрафні санкції
Міністерство фінансів України оприлюднило роз’яснення щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, складених за період 1-31 травня 2022 року.
(https://www.mof.gov.ua/uk/news/roziasnennia_shchodo_zastosuvannia_shtrafnikh_sanktsii_za
_nesvoiechasnu_reiestratsiiu_pnrk_skladenikh_za_period_01-31_travnia_2022_roku-3476).
Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022 (з дня, наступного за днем його опублікування), внесені зміни, зокрема, до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - Кодекс), та доповнено підпунктом 69.11.
Зазначеними змінами для платників податку на додану вартість, які мають можливість виконувати свої податкові обов’язки, встановлюються нові строки виконання тих податкових обов’язків, які за загальними правилами повинні були виконані у лютому – травні 2022 року, зокрема, реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), подання податкової звітності, сплата податків і зборів.
Так, платники ПДВ зобов’язані до 15 липня 2022 року зареєструвати в ЄРПН ПН/РК, складені за операціями з постачання товарів/послуг, здійсненими протягом лютого-травня 2022 року.
Фінансова відповідальність буде застосовуватись до платників податків, які мали можливість, але не виконали у строки, встановлені Законом № 2260, свої податкові обов’язки, строк виконання яких за загальними правилами припадав на податкові періоди лютий-травень 2022 року, а саме за не реєстрацію до 15 липня 2022 року податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або за не подання до 20 липня 2022 року податкової звітності та/або за не сплату не пізніше 31 липня 2022 року податків та зборів.
Тобто Закон № 2260 звільнив від відповідальності платників податків, які мають можливість виконувати податкові обов’язки, якщо вони зареєструють зазначені податкові накладні та розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, до 20 липня 2022 року подадуть відповідну податкову звітність та не пізніше 31 липня 2022 року сплатять відповідні податки та збори.
Який коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2021 рік застосовується при обчисленні податкових зобов’язань з плати за землю на 2022 рік для земель сільськогосподарського призначення, які не відносяться до сільськогосподарських угідь?
Відповідно до п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку (далі – Оцінка) яких проведено, є їх Оцінка з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до положень ПКУ. Податкові зобов’язань для таких ділянок визначаються із застосуванням відсоткових розмірів ставок земельного податку, граничні межі яких визначено ст. 274 ПКУ.
Для земельних ділянок, Оцінку яких не проведено, у т.ч. для земельних ділянок за межами населених пунктів, які не є землями сільськогосподарського призначення, граничним показником бази оподаткування є одиниця площі ріллі по області та для визначення податкових зобов’язань для таких ділянок застосовуються відсоткові розміри ставок земельного податку, граничні межі яких визначено ст. 277 ПКУ.
Згідно з листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 Оцінка сільськогосподарських земель у 2022 році не індексується. Водночас індексації підлягає (величина коефіцієнта індексації Кф – 1,1) Оцінка земель населених пунктів, у тому числі несільськогосподарського призначення.
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (лист від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22), керуючись нормами ст. 289 ПКУ, а також п. 9 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, поінформувала про застосування за результатами 2021 року для земель, що не належать до сільськогосподарських угідь коефіцієнта індексації Оцінки земель у розмірі 110 відсотків.
Отже, якщо землі суб’єкта господарювання не належать до сільськогосподарських угідь, то для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю на 2022 рік до базової величини Оцінки, що визначена у порядку ст. 277 ПКУ, застосовується величина коефіцієнта індексації – 1,1.
Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
До уваги платників, які з 01.04.2022 змінили загальну систему оподаткування на спрощену з особливостями оподаткування!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що доходом платника єдиного податку:
? для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;
? для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 глави 1 розділу XIV ПКУ.
Норми передбачені п. 292.1 ст. 292 ПКУ.
При цьому, п.п. 6 п. 292.11 ст. 292 глави 1 розділу XIV ПКУ визначено, що до складу доходу платника єдиного податку не включаються суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця.
У разі, якщо суб’єктом господарювання у період перебування на загальній системі оподаткування було включено вартість реалізованих товарів (робіт, послуг) до складу доходу при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу, то суми коштів за такі товари (роботи, послуги), які надійдуть на рахунок платника єдиного податку третьої групи у період його перебування на спрощеній системі з особливостями оподаткування, встановленими п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не включаються до складу його доходу.
Як заповнюється порядковий номер Розрахунку у додатках 1 та 2 до декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у додатках 1 та 2 до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897) (далі – Декларація) зазначається порядковий номер Розрахунку (арабськими цифрами), починаючи з одиниці, послідовно за порядком зростання.
Загальна кількість розрахунків (додатків) дорівнює значенню рядка 7 Декларації та залежить від кількості органів місцевого самоврядування, на території адміністративно-територіальних одиниць яких розташовані об’єкти нерухомого майна.
Дохід ФОП – «загальносистемник», який надає в оренду нерухомість визначається з урахуванням Методики визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що договірні відносини, які виникають між орендарем та орендодавцем, регулюються Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ).
Статтею 283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст. 284 ГКУ).
Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 ГКУ).
Нормами п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади (абзац другий п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (ФОП), які знаходяться на загальній системі оподаткування визначений ст. 177 ПКУ.
Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.
Враховуючи викладене, дохід ФОП на загальній системі оподаткування від надання в оренду нерухомого майна визначається виходячи з розміру орендної плати, встановленої за погодженням сторін у договорі оренди, з врахуванням розміру мінімальної суми орендного платежу, встановлений згідно з Методикою визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1253.
При цьому, для визначення чистого оподатковуваного доходу враховуються понесені документально підтверджені витрати від такої господарської діяльності, визначені п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Про оподаткування ПДФО сум комунальних платежів, які відшкодовуються податковим агентом фізособі – орендодавцю
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні.
Норми встановлені п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з нормою глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина перша ст. 762 глави 58 ЦКУ).
Згідно з підпунктами 170.1.1 та 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – орендодавця щодо доходу, отриманого від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм), є орендар.
Особи, які відповідно до ПКУ, мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника ПДФО та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Враховуючи викладене, податковий агент при виплаті доходу фізичній особі – орендодавцю, у вигляді сум комунальних платежів, зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити (перераховувати) ПДФО за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Які ставки податку на прибуток встановлені ПКУ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що базова (основна) ставка податку на прибуток становить 18 відсотків.
Норми передбачені п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 136.2 ст. 136 ПКУ визначено, що під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
? 3 відсотки за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ;
? 0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 і 20 відсотків застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п. 136.3 ст. 136 ПКУ).
Пунктом 136.4 ст. 136 ПКУ передбачено, що під час провадження букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:
? 10 відсотків від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів;
? 18 відсотків від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.
Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, та на операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначені як об’єкт оподаткування у п.п. 134.1.8 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ст. 136 ПКУ).
Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених п.п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, у розмірі 30 відсотків з урахуванням положень п. 48 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 136.6 ст. 136 ПКУ).
До об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, застосовується базова (основна) ставка податку (п. 136.7 ст. 136 ПКУ).
При цьому п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ.
Пунктом 136.8 ст. 136 ПКУ встановлено, що під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» ставка податку встановлюється у розмірі 9 відсотків бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим. 1.3 і 141.9 прим. 1.4) ст. 141 ПКУ.
Зокрема, норми, визначені п.п. 135.2.1.15 п.п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135, п.п. 141.9 прим. 1.2.12 п.п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2024 року (п. 59 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Дії платника, якщо протягом операційного дня не отримано квитанції про прийняття/неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (ПН), зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Норми передбачені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підтвердженням продавцю про прийняття його ПН та/або розрахунку коригування (РК) до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання ПН та/або РК в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК, така ПН вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246), ПН та/або РК приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, п.п. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим.1 та п.п. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ.
Відповідно до п. 12 Порядку № 1246 після надходження ПН та/або РК до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема:
? відповідності ПН та/або РК затвердженому формату (стандарту);
? чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких ПН та/або РК;
? дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ;
? наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ;
? наявності суми ПДВ відповідно до пп. 200 прим.1.3 і 200 прим. 1.9 ст. 200 прим.1 ПКУ (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року);
? факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації ПН та/або РК з такими ж реквізитами;
? наявності підстав для зупинення реєстрації РН та/або РК.
З метою отримання зареєстрованих ПН та/або РК платник ПДВ складає запит в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилає його за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого – третього п. 10 Порядку № 1246 (п.п. 21 та 22 Порядку № 1246).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1246, операційний день триває в робочі дні з 08 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.
Пунктом 25 Порядку № 1246 визначено, що платник ПДВ через Електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами ПН та/або РК.
Враховуючи усі складові реєстрації ПН та/або РК, з метою з’ясування обставин, за якими протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК, платнику необхідно звернутись до контролюючих органів з детальним описом ситуації.
Граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями збільшені до 120 днів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Національний банк України збільшив граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями з 90 до 120 календарних днів. Відповідне рішення спрямоване розширити можливості експорту та імпорту товарів українським бізнесом в умовах порушення ланцюгів постачання через війну.
Нові вимоги застосовуватимуться до операцій резидентів з експорту та імпорту товарів, здійснених із 5 квітня 2022 року. Для операцій, що проводилися до відповідної дати, граничні строки розрахунків становлять 365 днів.
Відповідні зміни внесені постановою Правління Національного банку України від 07 червня 2022 року № 113 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18», яка набирала чинності з 08 червня 2022 року.
Інформацію розміщено на офіційній сторінці вебсайту НБУ за посиланням
Доступ до публічної інформації
Протягом січня – травня 2022 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 100 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року кількість запитів зменшилось на 27 одиниць, або на 21,3 % (за січень – травень 2021 року – 127 письмових запитів).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
? 78 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;
? 1– надіслано за належністю;
? 21 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами, про що запитувачам надані відповідні роз’яснення.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.public@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, ГУ ДПС для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».
Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, засобами сервісів «Пульс», «Урядова гаряча лінія 1545» та «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА»
Організація якісного та своєчасного розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС важливий вектор роботи податкової служби Дніпропетровщини.
Так, у січні – травні 2022 року до сервісу «Пульс» на розгляд до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 70 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року загальна кількість звернень платників податків на «Пульс» у 2022 році зменшилась на 313 одиниць (січень – травень 2021 року – 383 картки).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
? щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 33 звернення (47,14%);
? щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 18 звернень (25,7%);
? щодо якості надання адміністративних послуг – 7 звернень (10%);
? щодо роботи центрів обслуговування платників – 6 звернень (8,58%).
Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.
Впродовж січня – травня 2022 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 91 звернення, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» і 4 звернень, що надійшли від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА».
При цьому, за відповідний період 2021 року на «Урядову гарячу лінію 1545» надійшло 271 звернення, а на сервіс «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» – 18 звернень.
Про розгляд звернень громадян
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvern436@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державних спеціалізованих сервісів «Урядова гаряча лінія 1545», «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» та «Пульс».
Так, продовж січня – травня 2022 року до ГУ ДПС надійшло 170 звернень громадян, з них 170 заяв, у тому числі 1 колективне звернення від 2 громадян.
Загальна тематика письмових звернень:
? контрольно-перевірочна робота – 38 звернень (22,35%);
? консультації з питань податкового законодавства – 66 звернень (38,82%);
? облік в Державному реєстрі – 22 звернення (12,94%).
За відповідний період 2021 року надійшло 261 звернення.
На виконання статей 22, 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС. Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.
На виконання вимог Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» із змінами ГУ ДПС на період дії карантину скасовано проведення особистих прийомів.4
Отже, у січні – травні 2022 року особистих прийомів не проводилось.
До уваги платників: вебінар «Релокація бізнесу: які умови оподаткування та звітування?»
Особливості релокації на території України, уникнення подвійного оподаткування при релокації за кордон – такі теми розглядатимуться під час вебінару, який відбудеться 14 червня 2022 року.
Початок вебінару об 11 год. 00 хв.
Приєднатися до вебінару можна за посиланням:
https://us02web.zoom.us/j/89238570484?pwd=MW5VczdKWXdydlRWTnkwQ2N0dEJ1UT09
Meeting ID: 892 3857 0484
Passcode: 428473
Нагадаємо, що Державна податкова служба України спільно з Радою бізнес-омбудсмена започаткували серію вебінарів для бізнесу з актуальних питань оподаткування. Вони тривають протягом травня – червня поточного року в онлайн режимі, долучитися до них мають можливість усі бажаючі.
До уваги платників 5 % акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробників та імпортерів
З метою належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку та врахування у податковій звітності норм Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 19144), від 15.02.2022 № 2042-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (далі – Закон № 2042), від 01.04.2022 № 2173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2173) до внесення відповідних змін до форми декларації акцизного податку і Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841) (далі – декларація акцизного податку), й набрання ними чинності повідомляємо.
Виробникам та імпортерам, які подають декларацію акцизного податку за основним місцем обліку, при заповненні та поданні в електронному вигляді такої декларації за діючою формою (до внесення до відповідних форм змін до форми декларації) рекомендується:
у розділі Д декларації акцизного податку в рідку Д1.1 вказувати «1111111111» - умовний код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ та суму акцизного податку;
у додатку 6 вказувати «1111111111» - умовний код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ та заповнювати рядок «1.4» щодо обчислення суми податкового зобов’язання з тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що підлягає сплаті до бюджету (грн.) та рядок «Усього»;
у додатку 10 до декларації акцизного податку розшифрувати дані наведені у додатку 6, а саме відобразити окремими рядками за кожною власно назвою та встановлених максимальних роздрібних цін (зразок для заповнення додається):
«Власна назва товару з додатковою інформацією щодо характеристик (у разі наявності)» зазначається перелік підакцизних товарів за власною назвою із зазначенням вмісту продукції (ваги нетто, обсягу) в одиниці товару, які реалізуються виробниками та/або імпортерами у роздрібній торгівлі або суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами;
«МРЦ з урахуванням акцизного податку та ПДВ» зазначаються максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари у гривнях, задекларовані виробником/імпортером в установленому порядку, з урахуванням акцизного податку та податку на додану вартість, без урахування акцизного податку з роздрібної реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;
«Кількість реалізованого товару» зазначається за кожною власною назвою кількість у штуках тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на які встановлено максимальні роздрібні ціни, реалізованих виробниками та /або імпортерами суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами та/або через місця роздрібної торгівлі.
Виробники та імпортери перераховують 5 % акцизного податку з роздрібного продажу за кодом бюджетної класифікації 14040100 (на рахунки, відкриті Державною казначейською службою України для даного виду платежу).
Пресконференція начальника відділу електронних сервісів та електронного документообігу управління електронних сервісів ГУ ДПС у Дніпропетровській області Любов КОСЕНКО на тему «Електронні сервіси ДПС України – важливий вектор допомоги платникам»
Сьогодні, у складний для нашої країни час, платники податків на економічному фронті захищають економічну безпеку нашої держави. Відповідно до Указу Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» воєнний стан подовжено до 23 серпня 2022 року.
В умовах війни відновлюється бізнес, своєчасно сплачуються кошти до бюджету, які підтримують нашу країну в цей складний час. Податкова служба України, зі свого боку, докладає максимум зусиль у своїй компетенції для того, щоб бізнес мав змогу стабільно працювати. Адже завдання податкової – створення комфортних умов для платників у сфері адміністрування податків та своєчасне інформування щодо прийнятих законодавчих ініціатив у сфері оподаткування.
Нагадуємо, що Державною податковою службою запущено Telegram-канал, на якому щодня розміщуються ексклюзивні матеріали. Тільки на офіційному Telegram-каналі ДПС ви отримаєте достовірну інформацію: новини, поточні дані, роз’яснення та оцінка фахівців. Податкова служба з перших днів війни максимально оперативно надає роз’яснення щодо законодавчих змін в оподаткуванні з метою якнайшвидшої адаптації платників до роботи в умовах воєнного стану.
Важливим вектором допомоги платникам є електронні сервіси ДПС, які забезпечують спілкування з податковими органами дистанційно. Платники можуть отримати всю необхідну інформацію, довідки, консультації та подати звітність до податкових органів без особистих візитів до служби. Зараз електронні сервіси працюють з певними обмеженнями, що зумовлено необхідністю захисту прав платників.
Корисним для платників є електронний сервіс InfoTAX, який надає платникам податків можливість через месенджери Telegram та Viber отримувати інформацію про стан розрахунків з бюджетом, результати обробки документів, строки подання звітності та сплати податків тощо. Сервіс актуальний для громадян та платників незалежно від обраної системи оподаткування чи їх організаційно-правової форми.
Найпопулярнішим електронним сервісом ДПС України залишається Електронний кабінет. Він забезпечує безконтактні засоби взаємодії платників податків та ДПС з використанням сучасних інформаційних технологій та надає можливість, навіть у період воєнного стану, реалізувати свої обов’язки та права у сфері оподаткування в режимі он-лайн. Електронний кабінет безкоштовно надає корисні можливості користувачам. Наприклад:
- створювати та подавати звітність до органів ДПС, пенсійного фонду та статистики;
- листуватися з органами ДПС. Внесеними змінами до програмного забезпечення налагоджено зворотній зв’язок ДПС з платниками, які подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет;
- подавати заяви для зміни системи оподаткування (зокрема заяви про застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки);
- отримати доступ до особистих рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів;
- здійснювати реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Фізичні особи за допомогою Електронного кабінету дл громадян мають можливість:
- сплатити податки;
- отримати відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період, починаючи з І кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (з розбивкою поквартально);
- подати заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків
тощо.
Робота в Електронному кабінеті здійснюється через мережу Internet та не вимагає використання чи встановлення будь-якого додаткового програмного забезпечення. Електронним кабінетом можна скористатись цілодобово як з персональних комп’ютерів, так і зі смартпристроїв.
Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету відбувається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн в один із наступних способів:
- з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого надавача електронних довірчих послуг,
- ідентифікації через id.gov.ua (MobileID та BankID),
- за допомогою Дія Підпису, який можна отримати через мобільний застосунок «Дія»,
- за допомогою «хмарних» КЕП: SmartID, Cloud Key, Депозит Сайн.
Звертаємо увагу, що в умовах дії воєнного стану програмно-технічний комплекс кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС та більшість відокремлених пунктів реєстрації працюють і надають відповідні послуги клієнтам. Також ІДД ДПС запроваджено сервіс автоматичного формування нових сертифікатів відкритих ключів користувачів за один день до закінчення строку чинності старих сертифікатів, терміном дії на один рік. При цьому особистий ключ користувача не змінюється.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2022р. №617 було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022р. №300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг», якими передбачено, що на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування дозволяється використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Низка сервісів податкової служби також доступна і на порталі Дія в розділі «Мої податки», де платники можуть отримати інформацію про свої податкові дані, стан розрахунків з бюджетом, дані про банківські рахунки, а також мають можливість сплати податків та подання декларацій для ФОП-спрощенців.
Суспільство вдячне платникам, які попри обставини відновлюють свою діяльність та чесно сплачують податки. Адже економічна безпека нашої країни залежить насамперед від платників податків, які сьогодні продовжують працювати. І робота податкової служби націлена на підтримку і відновлення бізнесу, а також забезпечення зміцнення економічної стабільності держави.
Протягом січня – травня 2022 року контакт-центром ДПС опрацьовано 317,6 тис. звернень платників
Протягом січня – травня 2022 року Контакт-центром ДПС прийнято 317,6 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень 292 тис. отримано у телефонному режимі, 2,1 тис. – електронною поштою і факсом та 23,5 тис. чатом в месенджерах.
Найчастіше платники зверталися з питань єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податку на доходи фізичних осіб, стану обробки електронної звітності, податку на додану вартість, єдиного податку та порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).
Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. З початку року фізичні та юридичні особи здійснили майже 1,4 млн відвідувань ЗІР.
База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – травня 2022 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 911 уніфікованих запитань - відповідей та внесено 926 у новій редакції.
Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:
- з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;
- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.
До уваги платників єдиного податку першої та другої груп!
Від початку дії воєнного стану в Україні прийнято ряд змін до податкового законодавства для стимулювання економіки в особливий період, зокрема це податокові зміни, які стосуються фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП).
Так, введено нову третю групу ФОП – платників єдиного податку, які застосовують особливості оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу.
Водночас, ФОП, які не переходили на третю групу сплати єдиного податку з особливостями оподаткування, і знаходяться на першій та другій групі, продовжують вести свою діяльність і під час дії воєнного стану в Україні на обраній групі сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нагадуємо, що єдиний податок надходить до місцевих бюджетів, а в умовах воєнного стану для забезпечення ефективного функціонування бюджетної сфери та життєвонеобхідних потреб жителів територіальних громад надзвичайно важливо оперативне, належне та безперервне виконання місцевих бюджетів.
Тому, для своєчасного і оперативного реагування на потреби фінансового забезпечення заходів територіальної оборони, захисту безпеки населення та функціонування бюджетної сфери, комунальних підприємств у період дії воєнного стану необхідно своєчасно сплачувати податки і збори, які поповнюють місцеві бюджети.
Закликаємо ФОП, які є платниками єдиного податку першої та другої груп, проявити громадянську відповідальність і для підтримки економіки Дніпропетровщини своєчасно виконати свої податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку!
Визначення операцій контрольованими: дохід, отриманий «спрощенцем» третьої групи за ставкою 2 відсотки включається до річного доходу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що господарські операції визнаються контрольованими, якщо, зокрема, річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Норми передбачені п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Річний дохід для цілей застосування п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ обчислюється за весь звітний рік. Тобто, до річного доходу платника, який протягом року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотків, також включається дохід, отриманий у цьому році під час перебування на єдиному податку третьої групи за ставкою 2 відсотків доходу.
Як обчислюється рентна плата за спеціальне використання води?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.
Норми встановлені п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно із п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема в дозволах ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів (п.п. 255.11.4 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки рентної плати (п.п. 255.11.5 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п.п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Справляння рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 255.11.7 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати (п.п. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють рентну плату виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води рентна плата обчислюється на загальних підставах (п.п. 255.11.9 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Згідно з п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 ПКУ обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.
Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства (п.п. 255.11.11 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Чи є підставою для виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій у разі порушення закону, який регулює її діяльність?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Норми передбачені п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
? утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
? установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;
? установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;
? внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
Згідно з п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені:
? бюджетні установи;
? громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;
? спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;
? житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
? об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;
? професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;
? сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
? інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
Підпунктом 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.
Встановлення контролюючим органом відповідно до норм ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення (п.п. 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
Отже, порушення неприбутковою організацією, яка перебуває у Реєстрі, вимог закону, який регулює її діяльність, що призводить до порушення вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру з нарахуванням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 і 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ та переходом до сплати податку на прибуток у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ для платників цього податку.
Платникам ПДВ про дату реєстрації ПН та РК в ЄРПН за формою, яка враховує зміни, внесені наказом МФУ від 17.01.2022 № 15
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Наказ Міністерства фінансів України (МФУ) від 17.01.2022 № 15 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.02.2022 за № 129/37465, яким внесено зміни до форми податкової накладної та Порядку її заповнення, набрав чинності 16.02.2022.
З метою забезпечення можливості переналаштування платниками податків власних програмних продуктів, та відповідно до роз’яснення розміщеного на вебпорталі Державної податкової служби, з 01.03.2022 запроваджено реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників, складених за новою формою, в Єдиному реєстрі податкових накладних, інформацію про що розміщено за посиланням: https://tax.gov.ua/anonsi/29609.html.
Нові формати податкової накладної (J/F1201013) та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (J/F1201213), розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/elektronni-formi-dokumentiv/podatok-na-dodanu-vartist/.
Щодо нарахування та сплати МПЗ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Норми встановлені п.п. 69.15. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
До уваги платників акцизного податку!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 15 березня 2022 року№ 2139-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження диференційованої рентної плати за видобування газу природного» підрозділ 5 роздвлу ХХ Податкового кодексу України доповнено п. 40.
Нормами вищезазначеного пункту передбачено, що тимчасово, до 01 січня 2023 року, сплата акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну), вироблених до 01 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 01 квітня 2022 року, здійснюється у порядку та на умовах, що діяли до 01 квітня 2022 року.
Оподаткування податком на прибуток платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку третьої групи за ставкою 2 % доходу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку третьої групи відповідно до п. 9 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), здійснюється з урахуванням таких особливостей.
Надміру сплачена сума грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що існує на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, може бути зарахована у погашення грошових зобов’язань з цього податку, що виникатимуть після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.
Авансові внески з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, що залишилися неврахованими у зменшення нарахованої суми податкового зобов’язання з цього податку на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, можуть бути враховані у зменшення такої суми після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.
Від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що існувало на дату переходу на сплату єдиного податку, може бути зараховане у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що виникатиме після відновлення сплати цього податку, у порядку, визначеному пунктом 140.4 статті 140 ПКУ.
Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 статті 140 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, зменшують фінансовий результат до оподаткування з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 140.2 статті 140 ПКУ, після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.
Платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, у разі відновлення ним у цьому ж році сплати податку на прибуток підприємств складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у підпункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.
Обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та пункту 137.5 статті 137 ПКУ обчислюється за весь звітний рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди такого року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки.
Норми встановлені п.п. 9.12 п. 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ.
Платникам єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу про деякі особливості складання декларації
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що абз. третім п.п. 9.7 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, що зобов’язані визначити загальне мінімальне податкове зобов’язання платників єдиного податку, подають звітність за звітний період – грудень як податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року, в якій розраховують зобов’язання платників єдиного податку наростаючим підсумком, загальне мінімальне податкове зобов’язання.
Отже, у разі заповнення рядка 4 «Сума єдиного податку до сплати з урахуванням позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок» податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, платникам необхідно враховувати норми п.п. 9.7 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ.
Оновлено довідники податкових пільг станом на 01.06.2022
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі станом на 01.06.2022 опублікувано нові:
? Довідник податкових пільг № 108/1, що є втратами доходів бюджету,
? Довідник інших податкових пільг № 108/2.
У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.
З довідниками можливо ознайомитись за посиланням
https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html
Термін реєстрації ПН в ЄРПН за операціями, здійсненими в період лютий-травень 2022 року, платниками, у яких є можливість виконувати такий обов’язок
Абзацом третім підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, зокрема, обов’язок щодо дотримання термінів реєстрації ПН/РК, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом № 2260-ІХ, за умови реєстрації такими платниками ПН/РК в ЄРПН до 15 липня 2022 року, тобто до 14.07.2022 включно.
Оскільки Закон № 2260-ІХ набрав чинності з 27.05.2022 (дня, наступного за днем його опублікування), платникам податку слід враховувати таке:
до дати набрання чинності Законом № 2260-ІХ (до 27.05.2022) граничний термін реєстрації в ЄРПН (15.05.2022) мають лише ПН/РК, складені по 30.04.2022 включно;
у зв’язку з внесенням змін Законом № 2260-ІХ до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу перебіг строків, у тому числі і для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, було поновлено з 27.05.2022.
Отже, з урахуванням викладеного граничні терміни реєстрації в ЄРПН ПН/РК, складених з 01.05.2022 по 15.05.2022 включно, продовжуються на 11 календарних днів (кількість днів, яка минула від 16.05.2022 до дати поновлення термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН).
Таким чином, платники ПДВ зобов’язані зареєструвати в ЄРПН ПН/РК, складені за операціями з постачання товарів/послуг, що здійснені протягом лютого-травня 2022 року, в такі терміни:
– для ПН/РК, складених до 30.04.2022 включно, в тому числі і зведених ПН за квітень 2022 року, що складаються у випадках, визначених Кодексом, – граничним терміном реєстрації в ЄРПН є 14.07.2022;
– для ПН/РК, складених з 01.05.2022 по 15.05.2022 включно, граничним терміном реєстрації в ЄРПН є 11.06.2022 (31.05.2022 + 11 к.д.);
– для ПН/РК, складених з 16.05.2022 по 31.05.2022, включаючи зведені ПН за травень 2022 року, які складаються у випадках, визначених Кодексом, – граничним терміном реєстрації в ЄРПН є 15.06.2022.
Останнім (сімнадцятим) абзацом підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
До уваги фінансових агентів!
ІТС «Міжнародний автоматичний обмін інформацією» працює в штатному режимі та приймає пакети даних від фінансових агентів, які виявили бажання подати звіти, у тому числі виправлені; забезпечує оброблення і пересилання звітів для здійснення обміну інформацією між звітними фінансовими установами та компетентним органом США.
ДПС направлено запит на адресу СВД США (далі – IRS) щодо можливості продовження/перенесення граничного строку подання звітності FATCA за 2021 рік. Після надходження офіційної відповіді від IRS, інформацію буде додатково оприлюднено на вебпорталі ДПС та направлено повідомлення на електронні адреси фінансових агентів.
До якого контролюючого органу подається податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо об’єкти нерухомості, розташовані в різних районах міста з районним поділом, які обслуговуються різними контролюючими органами...
До якого контролюючого органу подається податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо об’єкти нерухомості, розташовані в різних районах міста з районним поділом, які обслуговуються різними контролюючими органами, але входять до складу однієї територіальної громади міста і податок сплачується на єдиний рахунок такої територіальної громади?
Форма Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897) (далі – Декларація).
Згідно з приміткою 6 до Декларації відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), подає Декларації до відповідних контролюючих органів за місцезнаходженням об’єкта(ів) оподаткування, в яких перебуває на обліку платником такого податку (за основним та/або неосновним місцем обліку).
У разі створення об’єднаної територіальної громади, до якої входять територіальні громади адміністративно-територіальних одиниць, розташованих у різних районах, Декларація надається до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням адміністративного центру об’єднаної територіальної громади.
Водночас в умовах проведення адмінреформи (згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №№ 707-р - 730-р про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад областей) у разі створення територіальної громади у містах з районним поділом згідно з розподілом повноважень між контролюючими органами, що обслуговують райони міста, визначено один контролюючий орган, який уповноважений на адміністрування місцевих податків і зборів, у т.ч. Податку.
Враховуючи зазначене, якщо об’єкти нерухомості знаходяться на території територіальної громади у місті з районним поділом в різних районах такого міста, Декларація надається до контролюючого органу, який уповноважений на адміністрування Податку у місті з районним поділом.
Інформацію про такий контролюючий орган можна отримати у будь-якому контролюючому органі такого міста.
Разом з цим зазначаємо, що у разі подання декларації до іншого контролюючого органу міста платнику надійде повідомлення про ДПІ, яка для створеної у місті територіальної громади, код КОАТУУ якої зазначений платником у Декларації, визначена відповідно до розподілу повноважень для адміністрування Податку. У такому разі повторне надання Декларації до «правильної» уповноваженої ДПІ не потрібне.
Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Погашення грошових зобов’язань у разі реорганізації платника податків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що нормами ст. 98 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) визначено порядок погашення грошових зобов’язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків.
Так, відповідно до п. 98.2 ст. 98 ПКУ у разі якщо власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків, грошові зобов’язання чи податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку:
? якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни найменування, організаційно-правового статусу або місця реєстрації платника податків, після реорганізації він набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу, які виникли до його реорганізації (п.п. 98.2.1 п. 98.2 ст. 98 ПКУ);
? якщо реорганізація здійснюється шляхом об’єднання двох або більше платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об’єдналися, об’єднаний платник податків набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об’єдналися (п.п. 98.2.2 п. 98.2 ст. 98 ПКУ);
? якщо реорганізація здійснюється шляхом поділу платника податків на дві або більше особи з ліквідацією такого платника податків, що розподіляється, усі платники податків, які виникнуть після такої реорганізації, набувають усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу, який виник до такої реорганізації (п.п. 98.2.3 п. 98.2 ст. 98 ПКУ);
? у разі передачі в оренду чи концесію цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства платник податків – орендар чи концесіонер після прийняття цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства в оренду чи концесію набуває усіх прав і обов’язків щодо погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу, які виникли у державного або комунального підприємства до передачі цілісного майнового комплексу в оренду чи концесію (п.п. 98.2.4 п. 98.2 ст. 98 ПКУ).
Зазначені зобов’язання чи борг розподіляються між новоутвореними платниками податків пропорційно часткам балансової вартості майна, отриманого ними у процесі реорганізації згідно з розподільним балансом.
У разі якщо одна чи більше новоутворених осіб не є платниками податків, щодо яких виникли грошові зобов’язання або борг платника податків, який був реорганізований, зазначені грошові зобов’язання чи податковий борг повністю розподіляються між особами, що є платниками таких податків, пропорційно часткам отриманого ними майна, без урахування майна, наданого особам, що не є платниками таких податків.
Крім того, відповідно до п. 5.3 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі - Порядок), при реорганізації платника податків, пов’язаній з утворенням нової юридичної особи, за платником, що реорганізується, зберігається право на отримане ним до такої реорганізації розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), у разі якщо до новоствореної юридичної особи переходять відповідні права та обов’язки платника, що реорганізується.
При реорганізації платника, пов’язаній з утворенням нової юридичної особи, для відображення залишку розстрочення (відстрочення) в інформаційній системі новоствореної юридичної особи у чинних договорах за заявою платника змінюється сторона договору (вноситься нове найменування та інші реквізити) (п. 5.5 Порядку).
Реорганізація платника податків не змінює строків погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платниками податків, утвореними у результаті такої реорганізації (п. 98.7 ст. 98 ПКУ).
Отже, виходячи з вимог п. 98.7 ст. 98 ПКУ, підстави для зупинення або відстрочення стягнення податкового боргу платника податків, який реорганізується, відсутні.
Нерезиденти, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 3.4 розд. ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до ст. 6 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах:
1) взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента документів, визначених п. 4.4 розд. IV Порядку № 1588, які він зобов’язаний подати:
? у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу;
? до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
? до відкриття рахунку в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок;
2) у порядку, встановленому розд. V Порядку № 1588, стає на облік та/або реєструється платником податку на прибуток юридична особа, що утворена відповідно до законодавства іншої країни (іноземна компанія), у випадках, визначених нормами ПКУ:
? п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 розд. III Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток);
? п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 розд. III ПКУ (нерезиденти, які здійснюють виплату доходів та утримують податки);
? п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 розд. III ПКУ (юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України).
Нерезидент, який не став на облік у визначені п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588 строки, не звільняється від постановки на облік та має подати документи для взяття на облік згідно з п.п. 1 та/або п.п. 2 п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588.
Взяття на облік відокремлених підрозділів нерезидента, у тому числі постійних представництв, не звільняє нерезидента від обов’язку постановки на облік в контролюючому органі.
Основним місцем обліку нерезидента є контролюючий орган, в якому нерезидент зареєстрований платником податку на прибуток, а у разі відсутності такої реєстрації – контролюючий орган, в якому нерезидента взято на облік за правилом першої події відповідно до абзацу першого п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588.
Нерезиденти (іноземні компанії, організації) не підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та не включається до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а обліковуються в контролюючих органах за податковим номером, який присвоюється нерезиденту відповідно до вимог Порядку № 1588.
Податковий номер (реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючим органом нерезиденту) є 9-ти значним.
Для іноземних компаній взятих на облік з грудня 2019 року 9-ти значний податковий номер перші дві цифри має значення «88» (п. 2.3 розд. ІІ Порядку № 1588).
Інформація щодо нерезидентів включається до облікових та реєстраційних даних Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб та до реєстру платників податків-нерезидентів.
Документом, що підтверджує взяття на облік в контролюючих органах юридичної особи – нерезидента є довідка про взяття на облік за формою № 34-ОПП.
Платник акцизного податку припиняє подачу декларацій, якщо він не є особою, яка реалізує пальне/спирт етиловий, або у нього відсутні діючі ліцензії
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Норми визначені п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Також платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).
Отже, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, або здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (в т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.
До уваги фізичних осіб – орендодавців земельних ділянок!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Норми встановлені п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі переходу суб’єктом господарювання – платником єдиного податку четвертої групи на третю групу єдиного податку з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, фізичні особи, які передали в оренду земельні ділянки, земельні частки (паї) такому платнику, втрачають право користування пільгою зі сплати земельного податку, передбаченою п. 281.3 ст. 281 ПКУ.
Слід зазначити, що відповідно до п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ спеціальний режим оподаткування єдиним податком запроваджено тимчасово з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. При цьому згідно п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ.
Водночас, якщо право на пільгу по земельному податку у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Враховуючи викладене вище, нарахування контролюючими органами сум земельного податку фізичним особам проводиться пропорційно періоду, протягом якого такі фізичні особи не користувались пільгами, встановленими ст. 281 ПКУ.
Разом з цим, платники плати за землю мають право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.
Платникам про Реєстр ПРРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що Реєстр програмних реєстраторів розрахункових операцій – це реєстр, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до якого вносяться програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – ПРРО) в момент присвоєння їм фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу, а також відомості про суб’єкта господарювання та його господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими реєстраторами.
Які платники податків подають фінансову звітність до органів ДПС?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ, для подання податкових декларацій (розрахунків).
Для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Для господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, що не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, який настає за звітним, податковим (звітним) періодом є календарний рік.
При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ.
Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.
Платники частини чистого прибутку (доходу) та/або дивідендів на державну частку, визначені Законом України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» зі змінами та доповненнями, подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фінансову звітність.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.
Щодо відновлення правил нарахування та сплати ПДВ для «спрощенців», які обрали за ставку єдиного податку 2 відсотки доходу на час воєнного стану
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником ПДВ, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.
База оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до абзацу четвертого п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.
Такі операції повинні бути відображені у відповідних рядках рядка 4 «Нараховано податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються» податкової декларації з ПДВ.
Відповідно, платник зобов’язаний забезпечити складання не пізніше останнього дня першого звітного періоду після завершення дії воєнного, надзвичайного станів і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, необоротними активами.
Враховуючи передбачений п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ порядок автоматичного відновлення правил нарахування та сплати ПДВ після завершення воєнного стану у платника ПДВ зберігається право на використання сум ПДВ, включених до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотків, за товарами/послугами не реалізованими у період перебування на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 відсотків, при обчисленні податкових зобов’язань з ПДВ у податковій звітності за перший звітний період після завершення дії воєнного, надзвичайного станів та подальші звітні періоди.
Дані рядка 21 податкової декларації з ПДВ за останній звітний період до переходу на спрощену систему оподаткування підлягають перенесенню до рядка 16.1 «Від’ємне значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» за перший звітний період після завершення дії воєнного, надзвичайного станів.
Якщо платник єдиного податку за ставкою 2 відсотків придбавав товари з ПДВ, які залишились не проданими після завершення військового стану/надзвичайного положення, то оскільки у такого платника відсутні підстави для формування податкового кредиту при придбанні товарів у період перебування на спрощеній системі оподаткування, відповідно, після переходу на загальну систему оподаткування та відновлення реєстрації платника ПДВ за такими придбаними товарами, які не продані в період застосування спрощеної системи оподаткування, податковий кредит не відновлюється.
Приймання податкової звітності та інших документів на час воєнного стану
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС України (далі – ДПС) працює в оперативному режимі (окрім центрів обслуговування платників) та продовжує забезпечувати ведення обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску з метою наповнення бюджету.
Інформаційно-довідкові послуги та консультації платники можуть отримати у Контакт-центрі ІДД ДПС за тел.: 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів).
Громадяни, які перебувають за межами України, мають можливість зателефонувати до Контакт-центру зі стаціонарного або мобільного телефону за номером: +380 44 454 16 13.
У територіальних органах ДПС працюють «гарячі лінії» для надання консультацій платникам податків https://tax.gov.ua/data/files/266745.docx
Електронні сервіси ДПС та Електронний кабінет працюють, але з певними обмеженнями, що зумовлено необхідністю захисту прав платників.
Згідно з п.п. 69.18 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 до 18 години.
Про особливості роботи електронних сервісів можна дізнатись за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/576184.html
Для зручності, комфортності платників податків в умовах дії правового режиму воєнного стану сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема, надання адміністративних послуг, виконання інших функцій сервісного обслуговування здійснюється органами ДПС незалежно від місця обліку платника податків.
Де можна отримати інформацію щодо електронних форматів нових форм документів (договору про визнання електронних документів, Повідомлення)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з метою створення сприятливих умов для подання електронних документів на офіційному вебпорталі ДПС ведеться рубрика «Електронна звітність».
Платники та розробники програмних забезпечень мають можливість отримати самостійно електронні формати документів, необхідні довідники, програмне забезпечення по формуванню документів в електронній формі та ознайомитись з актуальними новинами.
На податковому обліку в податковій службі Дніпропетровщини перебуває понад 262 тис. платників податків
Станом на 01.06.2022 на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області перебуває понад 262 тис. платників податків. Це на 5 546 платників більше ніж станом на 01.06.2021.
Із загальної кількості платників майже 115 тис. суб’єктів господарювання (далі – СГ) – це юридичні особи та понад 147 тис. – фізичні особи – підприємці.
Що стосується платників податку на додану вартість, то станом на 01.06.2022 у відповідному реєстрі перебуває понад 22 тис. СГ, а саме: понад 20 тис. – це юридичні особи та майже 1,9 тис. – фізичні особи – підприємці.
Контроль за міжнародним оподаткуванням, - третій вебінар ДПС та Ради бізнес-омбудсмена
Темою третього вебінару ДПС та Ради бізнес-омбудсмена став «Контроль за міжнародним оподаткуванням: що змінилося?».
В. о. директора Департаменту трансфертного ціноутворення ДПС Катерина Риженкова та її колеги, фахівці департаменту, розповіли про зміни у трансфертному ціноутворенні, особливості звітування та податкового контролю.
Мова також йшла про контрольовані іноземні компанії – звітування, питання податкового резидентства контролера, безподаткову ліквідацію, а також про виплату пасивних доходів та контроль за нерезидентами.
Детальніше про зміни у контролі за міжнародним оподаткуванням дивіться у відео.
Відповідно до практики, що вже склалася, всі питання, з якими платники зверталися до представників податкової служби під час вебінару, будуть опрацьовані для надання відповіді.
Катерина Риженкова також закликала учасників активно використовувати вебінари як майданчик для спілкування з представниками ДПС для оперативного отримання необхідної інформації та роз?яснень.
Наступний вебінар відбудеться 14 червня 2022 року, під час якого розглядатимуться особливості релокації бізнесу в Україні.
За який звітний період подають Додаток 2 у складі податкової декларації платника ЄП третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні ФОП, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні...
За який звітний період подають Додаток 2 у складі податкової декларації платника ЄП третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні ФОП, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ?
Пунктом 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що починаючи з 01.01.2021 платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливий порядок оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду, крім випадків передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) подаються протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Фізичні особі – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливий порядок оподаткування, у випадку визначення єдиного внеску, подають звітність за звітний період – грудень як Декларацію за IV квартал податкового (звітного) року, де розраховують зобов’язання платників єдиного податку наростаючим підсумком та визначають відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному Законом № 2464 для даної категорії (абзац другий п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до абзацу п’ятого частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 періодом, за який платники єдиного внеску, зокрема, фізичні особи – підприємці подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік.
Наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124, який набрав чинності 06.05.2022, затверджено форму податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 2).
Згідно з примітою 4 до Декларації Додаток 2 подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи з ставкою 2 відс. доходу, з урахуванням особливостей встановлених п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (далі – особливий порядок оподаткування).
Приміткою 3 до Додатка 2 визначено, що у разі якщо Додаток 2 подається за підсумками року у рядку 4 «Податковий (звітний період)» вказується арабська цифра «12». Якщо Додаток 2 подається поза межами звітного (податкового) періоду (до закінчення звітного (податкового) року) у зв’язку з проведенням державної реєстрації припинення підприємницької діяльності або призначення пенсії, матеріального забезпечення, страхових виплат, платником вказуються арабськими цифрами від «1» до «11»: номер календарного місяця, в якому подається декларація – у разі припинення діяльності або призначення пенсії; номер календарного місяця, в якому настав страховий випадок – у разі призначення матеріального забезпечення, страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
Враховуючи зазначене, фізичні особі – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливий порядок оподаткування, у випадку визначення єдиного внеску, подають у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, Додаток 2 за підсумками звітного (податкового) року у складі Декларації за грудень 2022 року.
Водночас, такі платники подають Додаток 2 у складі Декларації протягом року (поза межами звітного (податкового) періоду) – у разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності або призначення пенсії, матеріального забезпечення, страхових виплат.
Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Про особливості заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі використання єдиного рахунку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року
№ 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «4»).
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам’янський регіон)
